ТРАНСФОРМАЦІЯ ЯПОНСЬКО-АМЕРИКАНСЬКОГО ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНОГО СОЮЗУ В ПОСТБІПОЛЯРНИЙ ПЕРІОД

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ДРАГАН ПАВЛО ІВАНОВИЧ

УДК: 327.51(520)+(73)

ТРАНСФОРМАЦІЯ ЯПОНСЬКО-АМЕРИКАНСЬКОГО ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНОГО СОЮЗУ В ПОСТБІПОЛЯРНИЙ ПЕРІОД

Спеціальність 23.00.04 - Політичні проблеми міжнародних
систем та глобального розвитку

ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук

Науковий керівник -
доктор політичних наук, професор
Крушинський Вадим Юрійович

Київ – 2009

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………..…………………………..3
ВСТУП………………………………………………………………………….….4
Розділ 1 Концептуально-теоретична та джерельна база дослідження:
1.1. Концептуально-теоретичні засади та методологія дослідження;….…..13
1.2. Джерельно-документальна база дослідження…….…………………….29
Розділ 2 Зміна засадничих принципів військово-політичного співробітництва Японії та США:
2.1. Зміни японського оборонного законодавства після закінчення «холодної» війни;…………………………………………………………….53
2.2. Адаптація до реалій постбіполярного світу договірно-правових засад функціонування союзу.………………………………………………………69
Розділ 3 Концептуальне реформування японсько-американського союзу:
3.1. Еволюція національних японсько-американських військово-політичних стратегій використання союзу та особливості його реформування як ключового елементу системи американських союзів у Східній Азії;...…..98
3.2. Реформування японського концепту визначальності зв’язків зі США для ведення зовнішньополітичної діяльності. Нові підходи до змін у японсько-американському союзі в контексті розв’язання проблеми комплексного забезпечення національної безпеки Японії.…..…………..113
Розділ 4 Нові виміри функціонування японсько-американського союзу в регіональному безпековому середовищі та поза ним:
4.1. Співробітництво з метою протистояння терористичним загрозам. Сучасна миротворча діяльність японських Сил самооборони в контексті розширення географічних рамок японсько-американського військово-політичного союзу;…………………….……………………………………131
4.2. Нові ініціативи військово-технічного співробітництва в рамках союзу. Західнотихоокеанська ПРО ТВД..…………………………………………147
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….170
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...177

ВСТУП

Завершення міжблокового протистояння часів «холодної» війни і руйнація Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин поставили перед країнами світу завдання перегляду їхнього місця й ролі в ієрархії суб’єктів міжнародних відносин, а також змусили їх ідентифікувати нові національні інтереси з урахуванням змін у міжнародному середовищі та знаходити оптимальніші стратегії їхнього забезпечення. Пізніше на порядку денному з’явилося питання закріплення результатів трансформації структури та створення механізмів регіональної і міжнародної стабільності й безпеки. Для України конкретний зміст міжнародної діяльності в цьому напрямі полягав у пошуку шляхів забезпечення військового компоненту національної безпеки.
Союз та інші форми військово-політичної інтеграції як інструменти реалізації стрижневого для міжнародної системи принципу силової рівноваги залишаються в наш час достатньо надійним і, головне, перевіреним способом захистити державних акторів від дестабілізуючих процесів всередині міжнародних систем. Його відсутність загострює для держав дилему безпеки, що в свою чергу, значно підвищує вірогідність виникнення конфліктів, які не завжди вдається вирішити мирними засобами. Все це дозволяє говорити про суттєве значення дослідження союзів і в прикладному, і в теоретичному аспектах.
У тому випадку, якщо Україна з метою забезпечення національної безпеки у військово-політичній сфері зробить вибір на користь інтеграції до вже існуючих структур, то, цілком очевидно, залежно від політичної кон’юнктури, можливі два варіанти розвитку подій: 1) вступ до НАТО; 2) приєднання до Договору про колективну безпеку. Причому в обох випадках вона зіткнеться з надзвичайно несприятливим чинником внутрішньосистемної (всередині інтеграційного утворення) асиметрії. З одного боку, це потенційно обмежуватиме використання союзів у плані виконання у повному обсязі іншими державами союзницьких обов’язків щодо України. З другого боку, подібна ситуація загрожує втягненням України до збройних конфліктів, участь у яких прямо суперечитиме її національним інтересам. Іншими словами, явище асиметрії потенційно знижуватиме ефективність союзу для України. (Ефективність розглядається як співвідношення можливостей використання союзу до витрат, пов’язаних з ним.) З огляду на це досвід участі таких країн, як Японія у подібних, від самого початку нерівноправних у багатьох аспектах військово-політичних структурах, є вкрай актуальним для України, яка поки що знаходиться у пошуку адекватних інструментів зміцнення національної безпеки. Особливо значущими видаються стратегічні і тактичні ініціативи цієї країни в управлінні японсько-американським військово-політичним союзом, направлені на нівеляцію/мінімізацію втрат від асиметричності у її стосунках зі Сполученими Штатами. Крім того, окремий практичний і науковий інтерес становить аналіз еволюції сучасних (як після розвалу СРСР, так і після 11 вересня 2001 року) підходів США та Японії щодо напрямків військово-політичного партнерства і наповнення їх конкретним змістом в рамках традиційних і відносно нових форм співробітництва, якими відповідно є союз і коаліція ad hoc. Потрібно також зазначити, що знання специфіки схем реалізації США національних інтересів в рамках військово-політичних союзів сприятимуть підвищенню можливостей прогнозування їхньої політики щодо України як під час вступу (що має високу вірогідність, з огляду на її сучасний проєвропейський зовнішньополітичний курс), так і набуття нею повноправного членства в НАТО.
Опосередковано робота також може зацікавити фахівців, що проводять моніторинг військово-політичної ситуації у світі. Глибше розуміння взаємовідносин антагоністичних і союзних регіональних військово-політичних угруповань, дозволивши прогнозувати попит у галузі експорту озброєнь, представлятиме значущість з огляду на перспективи пошуку нашою державою нових напрямів військово-технічного співробітництва в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.
У свою чергу, отримані результати дослідження істотно розширять обрій бачення проблеми, сприятимуть поглибленню методології дослідження регіональної і глобальної безпеки, збагатять можливості для удосконалення навчальних програм з міжнародної безпеки та підготовки відповідних курсів.
Незважаючи на відносно добру вивченість інтеграційних процесів та структур економічного характеру в АТР, наразі передчасно говорити про наявність в українській політології комплексних досліджень розвитку військових інтеграційних процесів у зазначений період. У зарубіжних монографіях і періодичних виданнях, присвячених аналізу проблем міжнародної політичної науки, висвітлювалися окремі, вузькі аспекти питання особливостей трансформації японсько-американського військово-політичного союзу в постбіполярний період, переважно у військово-технічному вимірі. Відсутні роботи, які б повністю охоплювали період після закінчення «холодної» війни.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою частиною Комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Наукові проблеми сталого державного розвитку України» та відображає один із напрямів наукової теми № 06БФ048-01 «Інтеграція України у європейські правові, політичні та економічні системи». Дослідження виконано згідно з науковою темою кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Європейський вектор зовнішньої політики України в контексті процесів міжнародних відносин».
Наукове питання, яке вирішує автор, полягає у встановленні особливостей процесу трансформації, напрямів еволюції японсько-американського військово-політичного союзу, характеру зв’язків з національними союзницькими політиками.
Мета і завдання дослідження визначені з урахуванням наукового завдання, актуальності обраної теми та стану її наукової розробки. Оскільки в сучасній міжнародно-політичній науці зазначена тема комплексно та всебічно не розглядалася, автор поставив за мету визначити характер і напрями трансформації японсько-американського військово-політичного союзу після закінчення «холодної» війни.
Відповідно до сформульованої мети вирішувалися наступні завдання:
1. З’ясувати, яких змін зазнало японське оборонне законодавство у питаннях можливості реалізації права на колективну самооборону, відміни трьох принципів експорту озброєнь, оборонного будівництва, зміни повноважень і розбудови Сил самооборони у зв’язку з впливом нових японсько-американських домовленостей у період, що розглядається;
2. Охарактеризувати адаптацію до нових постбіполярних реалій нормативного забезпечення, на якому ґрунтується військово-політичне співробітництво союзників;
3. Дослідити особливості еволюції японської та американської стратегій використання союзу та визначити напрями його реформування як ключового елементу системи американських союзів у західній частині Азійсько-Тихоокеанського регіону;
4. Систематизувати й проаналізувати підходи японської сторони до функціонування союзу;
5. Осмислити шляхи провадження альтернативних форм військово-політичного співробітництва з метою протистояння новітнім загрозам постбіполярного часу в обхід нині існуючих обмежень в японському законодавстві;
6. Прослідкувати еволюцію розвитку і втілення в життя найсучаснішої ініціативи військово-технічної співпраці – Західнотихоокеанської системи протиракетної оборони театру воєнних дій.
Об’єктом дослідження виступають японсько-американські двосторонні відносини.
Предмет дослідження – японсько-американський військово-політичний союз.
Методи дослідження зумовлені специфікою його об’єкта, мети та завдань. Лише застосування комплексного підходу дозволяє говорити про всебічне й цілісне сприйняття цього актуального у науковому й практичному плані явища. Тому дисертантом застосовувалися методи декількох видів, зокрема загальнофілософські (абсолютні) методи, не обумовлені специфікою дослідження, наприклад, логічний з притаманними йому аналізом, синтезом, індукцією та дедукцією, а також діалектичний; загальнонаукові принципи пізнання, які охоплюють усі галузі науки і не є власне філософськими, - системний, функціональний та теоретико-емпіричний; міждисциплінарні підходи, представлені нормативним та конкретно-історичними методами – порівняльним, проблемно-історичним та ретроспективним.
Застосування автором принципів системної теорії дозволило представити єдине й узгоджене бачення проявів і взаємозв’язків провадження США і Японією політики союзу, політики щодо союзу, ведення національних союзницьких політик. Воно також уможливило пояснення тих чи інших процесів з точки зору загальних закономірностей теорії військових союзів та динамічних універсалій розвитку глобальних систем міжнародних відносин і їхніх регіональних підсистем.
Теоретичний аналіз дозволяє намітити нові підходи до вивчення предмету дослідження, висунути нові концепції, що дозволили б пояснити накопичені факти, допомогти побудувати уточнену модель досліджуваної реальності. Застосування емпіричного методу виступає доповненням згаданого методу, дозволяє отримати більш достовірні результати.
Доцільність застосування нормативного підходу обумовлюється тим, що військово-політичне та військово-технічне співробітництво являє собою регульовані соціальну і правову системи, діяльність елементів якої регулюється на національному та міжнародному рівнях.
Використання конкретно-історичних методів дозволяє виявити та осмислити характерні процеси військово-політичної інтеграції у часовому, просторовому та функціональному вимірах у зазначений період, а також прослідкувати зміни, яких зазнали військово-політичні союзи під впливом комплексу політичних, військових та геополітичних чинників.
При роботі з джерельно-документальною базою в дисертації застосовуються окремі прикладні методи політичних досліджень, зокрема івент-аналіз, контент-аналіз тощо, а також часткові методи збору і первинної обробки інформації.
Методологічний апарат даного дослідження доповнюється використанням окремих елементів понятійно-категоріального апарату неореалістичної і реалістичної шкіл міжнародних відносин, що дає змогу авторові оперувати поняттями національних інтересів, силових потенціалів тощо.
Хронологічні межі роботи охоплюють часовий проміжок з початку 1990-х років до січня 2008 року. Виділення даного хронологічного відрізку зумовлене тим, що він включає в себе весь період адаптації японсько-американського військово-політичного союзу до функціонування у нових умовах переходу від біполярної до мульти-/монополярної системи, тобто утворилася ситуація, яка визначає специфічні мету і завдання дослідження.
Новизна дослідження зумовлена як сукупністю та масштабністю поставлених завдань, так і засобами їх розв’язання. На сьогоднішній день тематика представленої роботи ще не отримала системного висвітлення у вітчизняній літературі. Трансформація японсько-американського військово-політичного союзу в роботі автора розглядається комплексно, у контексті регіональних взаємодій, з урахуванням взаємного впливу подій міжнародної та внутрішньої політики.
Основними положеннями, що визначають наукову новизну дисертації, є наступні:
‾ Обґрунтовано тезу про те, що союз спрямований не виключно проти КНР, а проти також Корейської Народно-Демократичної Республіки та Російської Федерації, як таких держав, що становлять загрозу японсько-американському режиму безпеки;
‾ Доведено, що, на відміну від раніше існуючих уявлень, у постбіполярний період у відносинах США та Японії відбувається не процес зменшення, а, навпаки, збільшення взаємозалежності між союзниками. Згадане явище є наслідком зближення національних інтересів обох країн в АТР та послідовного узгодження їхніх союзницьких політик;
‾ Встановлено, що в рамках японсько-американських відносин у сфері безпеки має місце зменшення асиметрії між союзниками, спостерігається поступ відносин всередині союзу в напрямку набуття рівноправності обома сторонами, особливо в галузі розподілу й мобілізації ресурсів;
‾ На оригінальній джерельній базі, в тому числі вперше введених автором у науковий обіг документах, зафіксовано розширення функцій та зони відповідальності союзу внаслідок реформування його договірно-правового механізму;
‾ Встановлено, що реформування договірно-правового механізму союзу не просто розширило межі оборонного співробітництва, а наділило його двома невластивими раніше характеристиками. По-перше, визнавалася наявність у союзу політичних завдань, він перестав розглядатися як структура для виключно оборонних приготувань. По-друге, розширювалися також можливості для співробітництва у таких аспектах, як: проведення спільних миротворчих операцій, подолання наслідків гуманітарних катастроф поза у будь-якій точці світу, створення ситуативних коаліцій на разовій основі у тих випадках, коли спільні дії прямо не регламентувалися casus foederis, суперечили його виключно оборонній меті - захисту Японії – не входили до зони його відповідальності;
‾ Доведено, що японською стороною в якості основних було вибрано два напрями адаптації союзу до постбіполярних умов: «зміцнення союзу» (прийняття більшого рівня зобов’язань, збільшення власної частки внеску у союз за умови, що американську частку не буде зменшено) та «оптимізації витрат» (спрямування вивільнених від скорочення баз коштів на закупівлю сучасних видів озброєнь);
‾ На основі залучення і комплексного аналізу широкого кола літератури та джерел, значна частина яких не була раніше предметом спеціального дослідження, здійснено всебічне, цілісне дослідження історії створення Західнотихоокеанської системи протиракетної оборони театру військових дій.
Наукове та практичне значення результатів дослідження визначається його актуальністю та науковою новизною. Оскільки дисертація є першою в українській політологічній науці спробою всебічного аналізу процесу трансформації японсько-американського військово-політичного союзу, її матеріали, основні положення та наукові висновки можуть використовуватися у повсякденній діяльності Міністерства закордонних справ України, роботі інших державних відомств України, залучених до здійснення зовнішньої політики України, ряду науково-дослідних установ.
Дана робота також істотно розширює обрій бачення проблеми, сприяє поглибленню методології дослідження теоретичних і практичних аспектів функціонування військово-політичних союзів, регіональної і глобальної безпеки в цілому. Видається доцільним її використання при написанні відповідних тем підручників та посібників, підготовці й удосконаленні навчальних програм і курсів вищих навчальних закладів, таких, як «Міжнародні відносини й світова політика», «Проблеми військово-політичної інтеграції», «Зовнішня політика країн Азії», «Проблеми нерозповсюдження зброї масового знищення та контролю над озброєннями».
Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення дисертації пройшли апробацію і були оприлюднені у виступах на засіданнях кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка; міжнародній науковій конференції «Асиметрія міжнародних відносин в умовах глобалізації» (м.Київ, 6-7 жовтня 2005 року), скликаної за ініціативою Центру міжнародних стратегічних досліджень Йоркського університету та Міністерства закордонних справ України; щорічних міжнародних науково-практичних конференціях молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин» та «Шевченківська весна» (2005-2008 роки), скликаних вказаним закладом, міжнародній науковій конференції «ХІ Сходознавчі читання А. Кримського» Інституту сходознавства ім. А. Кримського Національної академії наук України (м. Київ, 7-8 червня 2007 року).
Публікації. Основні наукові положення дисертації знайшли відображення у п’яти наукових одноосібних публікаціях автора в провідних наукових фахових виданнях і збірниках доповідей на конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Зміни в японському оборонному законодавстві після теракту в Сполучених Штатах Америки 11 вересня 2001 року засвідчують появу нової тенденції: розмивання основного принципу функціонування і розбудови Сил самооборони, відомого як «сенсю боей» («оборони заради оборони» – П.Д.). Дедалі більш очевидним є розходження між документально зафіксованим та практичною стороною тлумачення таких питань, як можливості реалізації права на колективну самооборону, відміни трьох принципів експорту озброєнь, оборонного будівництва, зміни повноважень і розбудови Сил самооборони. Поки що зарано говорити про певні процеси мілітаризації у японському суспільстві, але те, що з кожним роком прихильників відмови від статусу демілітаризованої країни серед японців більшає, є доконаним фактом. Це підтверджують як соціологічні опитування, так і прихід до парламенту радикальніше налаштованих у цьому питанні сил. Причому заяви про перегляд обмежуючих положень звучать і серед більшості, і серед частини опозиції. Характерним для них є лозунг «Нехай Японія стане нормальною країною!». Слід також відмітити, що дискусія відбувається на регулярній основі і є не загальноорієнтованою, а предметною: реалізувати право у повній мірі право на колективну оборону, відмінити три принципи експорту зброї, змінити повноваження Сил самооборони. Вже є навіть певні результати таких обговорень. По-перше, офіційними урядовими органами при регламентації діяльності Сил самооборони не виключається також і тлумачення преамбули Конституції, що дозволяє використовувати збройні сили не з метою захисту, але й для підтримання миру й безпеки загалом. Крім того, 14 травня 2007 року, ухваливши Закон про процедуру внесення поправок до Конституції, японський парламент створив дієвий законодавчий механізм зі втілення в життя настанов статті 96 Основного закону країни, якою передбачено можливість внесення змін до останнього. Тим самим значно спрощується процедура відміни обмежуючої 9-ої статті Конституції. На даний момент достатньо рішення з боку прем’єр-міністра, щоб ініціювати зазначену процедуру. По-друге, ведучи спільні зі США розробки протиракет для Західнотихоокеанського ПРО ТВД, вперше з 1976 року Японія зробила виняток з накладеного вето на експорт зброї. По-третє, повноваження Сил самооборони значно розширилися, а миротворча діяльність з другорядного завдання стала їхнім основним призначенням. Крім того, саме операції з підтримання миру в Афганістані й Іраку можна розцінювати як різновид союзницької допомоги. Характерно, що відмова Японії від післявоєнного пацифізму позитивно відображається на якісному зміцненні військово-політичного співробітництва між Токіо та Вашингтоном.
2. Адаптація договірно-правового механізму союзу була вмотивованою реакцією на ту критичну кількість змін, що відбувалися в зовнішньому та внутрішньому середовищах регіональної системи. Існує прямий причинно-наслідковий зв’язок між реформуванням союзу й закінченням «холодної» війни.
Прийняття нових Керівних принципів японсько-американського оборонного співробітництва та Декларації Клінтон – Хасімото, деталізувало зміст і по-новому визначило сутність положень рамкового японсько-американського Договору про взаємну безпеку та співробітництво в умовах постбіполярних реалій. Тим самим були розширені його функції та зона відповідальності. Вперше завдання цього органу співробітництва стали охоплювати сферу безпеки, а не лише одну з її складових - сферу оборонних приготувань. У результаті подібні кроки зміцнили і розширили основу японсько-американського співробітництва. Незважаючи на це, підписані домовленості мали компромісний характер. Це зумовлено відмінністю національних інтересів, і, відповідно, установок національних політик щодо союзу та союзника.
Прагнення спільно реалізувати співпадаючі інтереси у східноазійському просторі об’єктивно посилило зацікавленість і взаємозалежність обох сторін у питаннях розбудови спільного режиму безпеки. Але якщо до цього часу співробітництво мало виразно яскравий асиметричний характер, то тепер співпраця між обома державами розвивається більш симетрично. При цьому слід усвідомлювати те, що повністю загальна асиметрія у військово-політичних відносинах Токіо та Вашингтона не зникла.
Прикметним є те, що створена після закінчення «холодної» війни нормативна база передбачає стримування не лише однієї, а цілого ряду держав, що становлять загрозу японсько-американському режиму безпеки. Тому можна вести мову про універсальність союзного договору в якості інструменту стримування як КНР, так і КНДР та РФ.
3. Союзники, безумовно, мають спільне й відмінне у своїх стратегіях використання союзу. Для Японії остання є самостійним явищем, в той час як для Сполучених Штатів Америки вона узгоджується з глобальною. Схожим є бажання сторін використати напрацьовані результати для встановлення особливих відносин з іншими країнами регіону у сфері безпеки. Але якщо Японія намагається вивести їх на якісно новий рівень і розширити коло питань, де можлива співпраця, то США використовують свій потенціал для створення «коаліцій за бажанням». Американський підхід є більш вузьконаправлений, ніж японський. Іншими словами, для Токіо важливі однаковою мірою як вертикальний, так і горизонтальний аспекти інтеграції (рівень + кількість учасників); Вашингтоном пріоритетною є навіть не інтеграція, а зближенню з іншими учасниками міжнародних відносин такою мірою, щоб стало можливим їхнє залучення до Антитерористичної коаліції.
Варто зазначити, що в перспективі вимальовується «тривимірна» система забезпечення національної безпеки Японії. Нижчий, національний, щабель – це «надзвичайне» та оборонне законодавство, середній, регіональний, – союз зі Сполученими Штатами, найвищий, глобальний – миротворча діяльність. Загалом для Токіо характерне розширення сфери реалізації своїх національних інтересів, причому ним дедалі менше враховуються просторово-часові обмеження.
У зв’язку з фрагментаризацією триярусної системи американських союзів у Східній Азії для Сполучених Штаті Америки збільшилися вага й значення співробітництва з Японією. Для Токіо проведені реформи розширили коло питань, для вирішення яких союз може застосовуватися. Не позбавленою сенсу виглядає точка зору, що наступними кроками США і Японії будуть залучити до їхнього спільного режиму безпеки Сеул і Канберру. Власне, у березні 2007 року між Японією, Австралією та Південною Кореєю вже були підписані угоди у галузі безпеки.
4. Слід сказати, що японська сторона протягом всього постбіполярного часу двічі змінювала свій підхід до функціонування союзу. У період протягом 1991 – 1996 років для Японії найбільш прийнятним був варіант «оптимізації витрат», що передбачав зменшення внеску в союз і перенаправлення вивільнених коштів на модернізацію Сил самооборони. Токіо знизив для себе пріоритетність союзу порівняно з іншими інструментами забезпечення національних інтересів у міжнародному середовищі. Але вже в другій половині 1990-х років значення союзу для Японії значно зросло у зв’язку з появою нових загроз її національним інтересам. Відбулося сполучення в один варіантів «зміцнення союзу» та «оптимізації витрат». Було підтверджено новий, більший рівень зобов’язань перед своїм американським партнером. Реструктуризація статей витрат і перенаправлення вивільнених коштів трапляються значно рідше, в основному під час скорочення військових баз США на Окінаві.
5. Альтернативною формою японсько-американського співробітництва в галузі безпеки, що дозволяє обійти існуючі обмеження японського законодавства, а також обмеження, що склалися у практиці державного управління, зокрема фактично існуючу заборону в повній мірі скористатися правом на колективну оборону, є миротворча діяльність Сил самооборони. Вона дозволяє Японії надати допомогу своєму союзникові у тих випадках, які знаходяться поза зоною відповідальності союзу або ж подібна діяльність не входить до його функцій. У зв’язку з тим, що Керівні принципи японсько-американського оборонного співробітництва та Декларація Клінтон – Хасімото не регламентують випадки відправки військ закордон, для цього передбачено іншу юридичну основу, яка ґрунтується на трьох компонентах:
- Угоді про надання взаємної тилової допомоги;
- Офіційному тлумаченні преамбули конституції, яка дозволяє проведення силових акцій для збереження миру;
- Законі про спеціальні антитерористичні заходи, який входить до т.зв. Антитерористичного пакету.
Вважаємо передчасним говорити про те, що Японія втягнута остаточно в глобальну стратегію і США та під її диктатом також проводить силовий курс. Глибший аналіз зазначених вище документів дозволяє говорити про створення системи убезпечення від дилеми оборони. По-перше, здійснення місій потребує ухвалення спеціального законопроекту. По-друге, ухвалення не створює прецедент, тобто не може служити основою для прийняття подібного рішення, що стосується відправки миротворчих сил в іншу точку Земної кулі. По-третє, кожна місія відбувається на разовій основі. По-четверта, кожна місія обмежена у часі. У Токіо є свої власні причини, з яких він бере участь у «коаліціях за бажанням». Водночас слід визнати, що ця система убезпечення не є нездоланною. Вона вже один раз дала збій, що мало наслідком відправку японських військовослужбовців до Іраку.
6. Розгортання спільної Західнотихоокеанської системи протиракетної оборони театру воєнних дій є найновішою ініціативою японсько-американського двостороннього співробітництва у сфері безпеки. Саме вона зробила багатоплановим одностороннє донедавна військово-технічне співробітництво, яке зводилося в основному до закупівлі Японією американських зразків зброї. Проект створення ПРО ТВД позитивно вплинув на подальше розширення співпраці в рамках союзу. З’явилася ще одна дотична, від якої залежить національна безпека обох країн. Причому система Західнотихоокеанської ПРО ТВД не є суто технічним елементом для захисту оборонного простору, який уже склався. До цього часу асиметричний союзний договір передбачав по суті оборону Японії. Існуючі домовленості не передбачали також захист території США. З підписанням відповідних домовленостей щодо розгортання Західнотихоокеанської ПРО ТВД ситуація змінилася. Японія, щонайменше, опосередковано, бере участь в обороні США, оскільки перехоплюючи ракети і визначаючи джерело загрози, вона не може точно визначити, проти кого вони спрямовані. Ціллю можуть бути як японські об’єкти та мешканці, так і громадяни США (зокрема, військовослужбовці) чи власність, що їм належить. Тим самим це вже не простір взаємної відповідальності за оборону Японії, як це було раніше, а взаємна відповідальність за безпеку від ракетних ударів.
Реформи у галузі військово-технічного співробітництва наблизили завершення процесу трансформації японсько-американського військово-політичного союзу в умовах постбіполярних реалій. Союз став відповідати вимогам успішного функціонування в ХХІ столітті. З високою долею ймовірності можна прогнозувати наступну хвилю реформ союзу вже після відміни «пацифістських» норм національного законодавства Японії. Але вони не стосуватимуться універсального союзного Договору про взаємне співробітництво та безпеку, а також рамкових документів, підписаних у другій половині 1990-хх років. Такого варіанту розвитку подій слід очікувати у середньостроковій перспективі. У більш віддаленій перспективі не виключена зміна сутності союзницьких зобов’язань, зокрема резервування можливості надання прямої союзницької допомоги з боку Токіо. Це призведе до заміни союзного договору. У такому разі блок перетвориться на східноазійський аналог НАТО.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Документи
1. Конституція Японії [Текст] / Українська наукова асоціація; М.І. Малишко (наук. аналіз та комент.); Іван Дзюба (пер.з япон.). — К., 1995. — 24с.
2. ООН. Устав Организации Объединенных Наций и Статут Международного Суда [Текст]. — Нью-Йорк: ООН, 1998. — 104 с.
3. Белая книга по вопросам обороны Японии: 1992 год [Электронный ресурс] / Отдел стратегических исследований Управления национальной обороны Японии. – Электрон. дан. - Токио: Управление Национальной Обороны Японии, 2001– . – Режим доступа к док.: http://www.jda.go.jp/e/index_.htm. - Загл. с экрана. – Яз. рус., яп., англ., кор., кит.
4. Обзор политики национальной обороны Японии: за 2002 год [Электронный ресурс] / Отдел стратегических исследований Управления национальной обороны Японии. – Электрон. дан. – Токио: Управление Национальной Обороны Японии, 2003- . – Режим доступа к док.: http://www.jda.go.jp/e/pab/ojdp02/russian.pdf. - Загл. с экрана. – Яз. рус., яп., англ., кор., кит.
5. Agreement between the Government of Japan and the Government of the United States of America concerning Reciprocal Provision of Logistic Support, Supplies and Services between the Self-defense Forces of Japan and the Armed Forces of the United States of America [Electronic resource] / by Public Diplomacy Planning Division, Ministry of Foreign Affairs. – Electronic text data (1 file). – Tokyo: Ministry of Foreign Affairs, 2003– . – Free regime of access: http://www.mofa.go.jp/region/n-america/us/security/agreement.pdf. - Title from the screen.
6. A New Legal Framework for Japan-U.S. Defense Cooperation // East Asian Strategic Review 2000 [Electronic resource] / by National Institute for Defense Studies. – Electronic text data (1 file). - Tokyo: National Institute for Defense Studies– . – Free regime of access: http://www.nids.go.jp/english/dissemination/east-asian/e2000.html. - Title from the screen.
7. Annual White Paper ‘Defense of Japan 2007’[Electronic resource] / by Japan Ministry of Defense. – Electronic text data (48 files). – Tokyo: Japan Ministry of Defense, 2007– . – Free regime of access: http://www.mod.go.jp/e/publ/w_paper/index.html. - Title from the screen.
8. Annual White Paper ‘Defense of Japan 2006’[Electronic resource] / by Japan Defense Agency. – Electronic text data (48 files). – Tokyo: Japan Defense Agency, 2006– . – Free regime of access: http://www.mod.go.jp/e/publ/w_paper/index.html. - Title from the screen.
9. Annual White Paper ‘Defense of Japan 2005’[Electronic resource] / by Japan Defense Agency. – Electronic text data (6 files). – Tokyo: Japan Defense Agency, 2005– . – Free regime of access: http://www.mod.go.jp/e/publ/w_paper/index.html. - Title from the screen.
10. Annual White Paper ‘Defense of Japan 2001’[Electronic resource] / by Japan Defense Agency. – Electronic text data (8 files). – Tokyo: Japan Defense Agency, 2001– . – Free regime of access: http://www.mod.go.jp/e/publ/w_paper/index.html. - Title from the screen.
11. Annual White Paper ‘Defense of Japan 1999’[Electronic resource] / by Japan Defense Agency. – Electronic text data (7 files). – Tokyo: Japan Defense Agency, 2005– . – Free regime of access: http://www.mod.go.jp/e/publ/w_paper/index.html. - Title from the screen.
12. Anti-Terrorism Special Measures Law [Electronic resource] / by Prime Minister of Japan and His Cabinet. – Electronic text data (1 file). – Tokyo: Prime Minister of Japan and His Cabinet, 2001– . – Free regime of access: http://www.kantei.go.jp/foreign/policy/2001/anti-terrorism/1029terohougaiyou_e.html. - Title from the screen.
13. A Strategic Framework for the Asian Pacific Rim
Report to the Congress 1992 [Electronic resource] / by School of Hawaiian, Pacific and Asian Studies, University of Hawaii at Manoa. – Electronic text data (21 files). – Honolulu: University of Hawaii at Manoa, 2006– . – Free regime of access: http://www.shaps.hawaii.edu/security/report-92.html#intro0. - Title from the screen.
14. Foreign Missile Developments and the Ballistic Missile Threat through 2015: Unclassified Summary of a National Intelligence Estimate [Electronic resource] / by National Intelligence Council. – Electronic text data (1 file). – Washington, D.C.: National Intelligence Council, 2001– . – Free regime of access: http://www.dni.gov/nic/PDF_GIF_otherprod/missilethreat2001.pdf. - Title from the screen.
15. Diplomatic Bluebook 2007: Arc of Freedom and Prosperity: Japan’s Expanding Diplomatic Horizons [Electronic resource] / by Public Diplomacy Planning Division, Ministry of Foreign Affairs. – Electronic text data (1 file). – Tokyo: Ministry of Foreign Affairs of Japan, 2007– . – Free regime of access: http://www.mofa.go.jp/policy/other/bluebook/2007/index.html. - Title from the screen.
16. Diplomatic Bluebook 2006 [Electronic resource] / by Public Diplomacy Planning Division, Ministry of Foreign Affairs. – Electronic text data (1 file). – Tokyo: Ministry of Foreign Affairs of Japan, 2006– . – Free regime of access: http://www.mofa.go.jp/policy/other/bluebook/2006/index.html. - Title from the screen.
17. Diplomatic Bluebook 2005 [Electronic resource] / by Public Diplomacy Planning Division, Ministry of Foreign Affairs. – Electronic text data (1 file). – Tokyo: Ministry of Foreign Affairs of Japan, 2005– . – Free regime of access: http://www.mofa.go.jp/policy/other/bluebook/2005/index.html. - Title from the screen.
18. Diplomatic Bluebook 2004 [Electronic resource] / by Public Diplomacy Planning Division, Ministry of Foreign Affairs. – Electronic text data (1 file). – Tokyo: Ministry of Foreign Affairs of Japan, 2004– . – Free regime of access: http://www.mofa.go.jp/policy/other/bluebook/2004/index.html. - Title from the screen.
19. Diplomatic Bluebook 2003 [Electronic resource] / by Public Diplomacy Planning Division, Ministry of Foreign Affairs. – Electronic text data (1 file). – Tokyo: Ministry of Foreign Affairs of Japan, 2003– . – Free regime of access: http://www.mofa.go.jp/policy/other/bluebook/2003/index.html. - Title from the screen.
20. Diplomatic Bluebook 2002 [Text] / by Public Diplomacy Planning Division, Ministry of Foreign Affairs of Japan. – Tokyo: Simul International, 2002. – 214 p.
21. Diplomatic Bluebook 2001 [Electronic resource] / by Public Diplomacy Planning Division, Ministry of Foreign Affairs. – Electronic text data (1 file). – Tokyo: Ministry of Foreign Affairs, 2001– . – Free regime of access: http://www.mofa.go.jp/policy/other/bluebook/2001/index.html. - Title from the screen.
22. Diplomatic Bluebook 2000: Toward the 21-st Century – Foreign Policy for a Better Future [Electronic resource] / by Public Diplomacy Planning Division, Ministry of Foreign Affairs. – Electronic text data (1 file). – Tokyo: Ministry of Foreign Affairs of Japan, 2000– . – Free regime of access: http://www.mofa.go.jp/policy/other/bluebook/2000/index.html. - Title from the screen.
23. Diplomatic Bluebook 1999: Japan’s Diplomacy with Leadership towards the New Century [Electronic resource] / by Public Diplomacy Planning Division, Ministry of Foreign Affairs. – Electronic text data (1 file). – Tokyo: Ministry of Foreign Affairs of Japan, 1999– . – Free regime of access: http://www.mofa.go.jp/policy/other/bluebook/1999/index.html. - Title from the screen.
24. Diplomatic Bluebook 1998: Japan's Diplomacy toward the 21st Century – New Developments and New Challenges Facing the International Community [Electronic resource] / by Public Diplomacy Planning Division, Ministry of Foreign Affairs. – Electronic text data (1 file). – Tokyo: Ministry of Foreign Affairs of Japan, 1998– . – Free regime of access: http://www.mofa.go.jp/policy/other/bluebook/1998/index.html. - Title from the screen.
25. Diplomatic Bluebook 1997: Japan's Foreign Policy in a World of Deepening Interdependence [Electronic resource] / by Public Diplomacy Planning Division, Ministry of Foreign Affairs. – Electronic text data (1 file). – Tokyo: Ministry of Foreign Affairs of Japan, 1997– . – Free regime of access: http://www.mofa.go.jp/policy/other/bluebook/1997/index.html. - Title from the screen.
26. Diplomatic Bluebook 1996 [Electronic resource] / by Public Diplomacy Planning Division, Ministry of Foreign Affairs. – Electronic text data (1 file). – Tokyo: Ministry of Foreign Affairs of Japan, 2005– . – Free regime of access: http://www.mofa.go.jp/policy/other/bluebook/1996/index.html. - Title from the screen.
27. Diplomatic Bluebook 1995: Expectations of Japanese Diplomacy toward the Creation of a New Era [Electronic resource] / by Public Diplomacy Planning Division, Ministry of Foreign Affairs. – Electronic text data (1 file). – Tokyo: Ministry of Foreign Affairs, 2005– . – Free regime of access: http://www.mofa.go.jp/policy/other/bluebook/1995/index.html. - Title from the screen.
28. Diplomatic Bluebook 1993: Striving for a More secure and Humane World [Electronic resource] / by Public Diplomacy Planning Division, Ministry of Foreign Affairs. – Electronic text data (1 file). – Tokyo: Ministry of Foreign Affairs of Japan, 2005– . – Free regime of access: http://www.mofa.go.jp/policy/other/bluebook/1993/index.html. - Title from the screen.
29. Diplomatic Bluebook 1992 [Electronic resource] / by Public Diplomacy Planning Division, Ministry of Foreign Affairs. – Electronic text data (1 file). – Tokyo: Ministry of Foreign Affairs of Japan, 2005– . – Free regime of access: http://www.mofa.go.jp/policy/other/bluebook/1992/1992-contents.htm. - Title from the screen.
30. Diplomatic Bluebook 1991 / by Public Diplomacy Planning Division, Ministry of Foreign Affairs. – Electronic text data (1 file). – Tokyo: Ministry of Foreign Affairs of Japan, 2005– . – Free regime of access: http://www.mofa.go.jp/policy/other/bluebook/1991/1991-contents.htm. - Title from the screen.
31. Japan - Australia Joint Declaration on Security Cooperation [Electronic resource] / by Public Diplomacy Planning Division, Ministry of Foreign Affairs. – Electronic text data (1 file). – Tokyo: Ministry of Foreign Affairs, 2007– . – Free regime of access: http://www.mofa.go.jp/region/asia-paci/australia/joint0703.html. - Title from the screen.
32. Japan's Goals in the 21-st Century. The Frontier Within: Individual Empowerment and Better Governance in the New Millennium [Electronic resource] / by The Prime Minister's Commission on Japan's Goals in the 21st Century. – Electronic text data (8 files). – Tokyo: Prime Minister of Japan and His Cabinet, January 2000– . – Free regime of access: http://www.kantei.go.jp/jp/21century/report/htmls. - Title from the screen.
33. Japan-U.S. Joint Declaration on Security – Alliance for the Twenty First Century [Electronic resource] / by Public Diplomacy Planning Division, Ministry of Foreign Affairs. – Electronic text data (1 file). – Tokyo: Ministry of Foreign Affairs, 1998– . – Free regime of access: http://www.mofa.go.jp/region/n-america/us/security/security.html. - Title from the screen.
34. Joint Statement of the Security Consultative Committee
Alliance Transformation: Advancing United States-Japan Security and Defense Cooperation - May 1, 2007 [Electronic resource] / by Public Diplomacy Planning Division, Ministry of Foreign Affairs. – Electronic text data (1 file). – Tokyo: Ministry of Foreign Affairs, 2007– . – Free regime of access: http://www.mofa.go.jp/region/n-america/us/security/scc/joint0705.html. - Title from the screen.
35. Law Concerning Cooperation for United Nations Peacekeeping Operations and Other Operations [Electronic resource] / by Public Diplomacy Planning Division, Ministry of Foreign Affairs. – Electronic text data (1 file). – Tokyo: Ministry of Foreign Affairs, 2005– . – Free regime of access: http://www.mofa.go.jp/policy/un/pko/pamph96/01.html. - Title from the screen.
36. Memorandum for Correspondents [Electronic resource] / by U.S. Department of Defense . – Electronic text data (1 file). – Washington, D.C.: Department of Defense, 1999– . – Free regime of access: http://www.pentagon.mil/news/Aug1999/m08161999_m134-99.html. - Title from the screen.
37. Military transformation [Text]: A Strategic Report. – Washington: Office of the Secretary of Defense, 2003. – 40 p.
38. National Defense Program Guideline, FY 2005 [Electronic resource] / by Prime Minister of Japan and His Cabinet. – Electronic text data (1 file). – Tokyo: the Security Council and the Cabinet, 2007– . – Free regime of access: http://www.kantei.go.jp/foreign/policy/2004/1210taikou_e.html. - Title from the screen.
39. National Defense Program Outline in and after FY 1996 [Electronic resource] / Public Diplomacy Planning Division, Ministry of Foreign Affairs. – Electronic text data (5 files). – Tokyo: Ministry of Foreign Affairs, 2005– . – Free regime of access: http://www.mofa.go.jp/policy/security/defense96/index.html. - Title from the screen.
40. Report to Congress on Theater Missile Defense Architecture Options for the Asia-Pacific Region [Electronic resource] / by United States Department of Defense. – Electronic text data (1 file). – Washington, D.C.: Department of Defense, 1999– . – Free regime of access: http://www.dod.mil/pubs/tmd050499.pdf. - Title from the screen.
41. Report to Congress Pursuant to the FY2000 National Defense Authorization Act (Annual Report on the Military Power of the People’s Republic of China) [Electronic resource] / by Federation of American Scientists. – Electronic text data (1 file). – Washington, D.C.: Department of Defense, 2002– . – Free regime of access: http://www.fas.org/nuke/guide/china/dod-2002.pdf. - Title from the screen.
42. Statement of the Chief Cabinet Secretary on Introduction of Ballistic Missile Defense system and other Measures [Electronic resource] / by The Prime Minister's Commission on Japan's Goals in the 21st Century. – Electronic text data (1 file). – Tokyo: Prime Minister of Japan and His Cabinet, January 2003– . – Free regime of access: http://www.kantei.go.jp/foreign/tyokan/2003/1219danwa_e.html. - Title from the screen.
43. The Guidelines for Japan-U.S. Defense Cooperation, 1997 [Electronic resource] / by Public Diplomacy Planning Division, Ministry of Foreign Affairs. – Electronic text data (1 file). – Tokyo: Ministry of Foreign Affairs, 1998– . – Free regime of access: http://www.mofa.go.jp/region/n-america/us/security/guideline2.html. - Title from the screen.
44. The Guidelines for Japan-U.S. Defense Cooperation, 1978 [Electronic resource] / by the Federation of American Scientists (FAS). – Electronic text data (1 file). – Washington: Federation of American Scientists, 1998– . – Free regime of access: http://www.fas.org/news/japan/sisin1e.htm. - Title from the screen.
45. The United States Security Strategy for the East Asia-Pacific Region. General Report of Secretary of Defense: 1998 [Electronic resource] / Office of the Assistant Secretary of Defense-Public Affairs, United States Department of Defense. – Electronic text data (1 file). – Washington, D.C.: Department of Defense, 1999– . – Free regime of access: http://www.dod.mil/pubs/easr98/easr98.pdf. - Title from the screen.
46. Treaty of Mutual Cooperation and Security between Japan and the United States of America [Electronic resource] / by Public Diplomacy Planning Division, Ministry of Foreign Affairs . – Electronic text data (1 file). – Tokyo: Ministry of Foreign Affairs, 2005– . – Free regime of access: http://www.mofa.go.jp/region/n-america/us/q&a/ref/1.html. - Title from the screen.
Монографії
47. Александров А.Н. Особенности внешней политики Японии в 1982 году / А.Н. Александров // Япония 1983. Ежегодник / АН СССР, Ин-т востоковедения и др. ; Гл. ред. И. И. Коваленко. – М., 1984. – 320 с.
48. Арешидзе Л.Н. Международные отношения в Восточной Азии. Угрозы и надежды / Лиана Георгиевна Арешидзе. – М.: Международные отношения, 2007. – 296 с.
49. Арин О.A. Азиатско-тихоокеанский регион: Мифы, иллюзии и реальность / Олег Алексеевич Арин. – М: Флинта, 1997. – 435 с.
50. Богатуров А.Д. Очерки теории и политического анализа международных отношений / Алексей Демосфенович Богатуров, Николай Алексеевич Косолапов, Хрусталев Марк Аресеньевич. – М.: Московский рабочий, 2002. – 390 с.
51. Богатуров А.Д. Великие державы на Тихом океане. История и теория международных отношений в Восточной Азии после второй мировой войны (1945-1995) / Алексей Демосфенович Богатуров; Институт США и Канады РАН. - М.: Конверт – МОНФ, 1997. – 352 c.
52. Бунин В.Н. Современное состояние оборонного потенциала Японии / Вячеслав Николаевич Бунин. – М.: Институт Дальнего Востока РАН, 2002. – 156 с.
53. Бунин В.Н. Японо-американский союз безопасности: История и современность: (К 50-летию со дня основания) / Вячеслав Николаевич Бунин. – М.: Институт Дальнего Востока РАН, 2000. – 331 с.
54. Ваттель Э. Право народов или принципы естественного права, применяемые к поведению и делам наций и суверенов / Эмер де Ваттель. – М.: Госюриздат, 1960. – 719 с.
55. Жуков А.Е. Межпартийная борьба в современной Японии по вопросам военной политики / Александр Евгеньевич Жуков. – М.: Издательство «Наука». Главная редакция восточной литературы, 1988. – 140 с.
56. Вооруженные силы Японии. История и современность / [А.С. Савин, А.М. Носков, В.П. Зимонин и др.]; отв. ред. А.И. Иванов – М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1985. – 327 с.
57. Крупянко М.И. Япония в системе Восток – Запад: Политика, экономика / Михаил Иванович Крупянко. – М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. – 248 с.
58. Лешке В.Г. Японо-американский союз: Итоги трех десятилетий / Владимир Георгиевич Лешке. – М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1983. – 160 с.
59. Петровский В.Е. Азиатско-тихоокеанские режимы безопасности / Петровский Владимир Евгеньевич. – Москва: Издательство «ПИМ», 1998. – 290 с.
60. Пинаев Л.П. Эволюция военной политики Японии / Леонид Петрович Пинаев. – М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1982. – 168 с.
61. Пронь С.В. США та Японія в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні (50-90-ті роки ХХ століття) / Сергій Вікторович Пронь. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2003. – 244 с.
62. Ржевська В.С. Право держави на самооборону і міжнародна безпека / Валентина Сергіївна Ржевська; Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин. – К.: вид. дім «Промені», 2005. – 256 с.
63. Семин А.В. Японо-китайские отношения: Состояние, проблемы и тенденции (конец ХХ – начало ХХІ века) / Анатолий Васильевич Семин. – М.: Институт Дальнего Востока РАН, 2008. – 282 с.
64. Слипченко В.И. Войны шестого поколения. Оружие и военное искусство / Слипченко Владимир Иванович. – М.: Вече, 2002. – 384 с., [32] л. ил.
65. Тихоокеанская безопасность / [Г.А .Арбатов, Н.Г. Басов, Н.Н. Блохин и др.]; отв.ред. В.Б. Воронцов. – М: Наука. Главная редакция изданий для зарубежных стран, 1987. – 143 с.
66. Уткин А.И. США – Япония: Вчера, сегодня, завтра / Анатолий Иванович Уткин. - М.: Издательство «Наука». Главная редакция восточной литературы, 1990. – 231 с.
67. Фукидид. История Пелопонесской войны в восьми книгах / Фукидид; [пер. с греческого Ф.Г. Мищенко]. – М.: Тип. Е.Г. Потапова, 1887. – 540 с.
68. Цветова И.А. Эволюция современной партийно-политической системы Японии / Ирина Алексеевна Цветкова. – М.: Институт Дальнего Востока РАН, 2002. – 200 с.
69. Шергін С.О. Азіатсько-Тихоокеанський регіон: історія та сучасність / Сергій Олександрович Шергін. – К.: Вища шк., 1993. – 91 c.
70. Япония 2002-2003. Ежегодник / [под ред. Н.П. Дмитриевской]. – М.: Издательство «МАКС-Пресс», 2003. – 364 с.
71. Япония 2001-2002. Ежегодник / [под ред. Н.П. Дмитриевской]. – М.: Издательство «МАКС-Пресс», 2002. – 410 с.
72. Япония и современный мировой порядок / [отв. ред. А.Е. Жуков, И.П. Лебедева]. - М.: Вост. лит., 2002. - 207 с.
73. America’s Asian Alliances / [Graham T. Allison, Phillip H. Scanlan, Philip Zelikow et al.]; ed. by Robert D. Blackwill and Paul Dibb. – Cambridge: The MIT [Massachusetts Institute of Technology] Press, 2000. – 143 p.
74. Armacost M.H. Friends or Rivals? The Insider’s Account of U.S.-Japan Relations / Michael H. Armacost. – N.Y.: Columbia University Press, 2003. – 271 p.
75. Buckley R. The United States in the Asia-Pacific since 1945 / Roger Buckley. - Cambridge: Cambridge University Press, 2002. – 258 p.
76. Gurtov M. Pacific Asia? Prospects for security and cooperation in East Asia / Mel Gurtov. – Lanham: Rowman & Littlefield, 2002. – 257 p.
77. Haass R.N. The Reluctant Sheriff: The United States after the Cold War / Richard N. Haass. – N.Y.: Council on Foreign Relations Press, 1997. – 148 p.
78. Haass R.N. The Opportunity / Richard N. Haass. – N.Y.: Public Affairs. – 2006. – 254 p.
79. Holsti Ole R. Unity and Disintegration in International Alliances: Comparative Studies / Ole R.Holsti, Terrence P. Hopmann, John D. Sullivan . – N.Y.: Wiley, 1973. – 293 p.
80. Ishihara S. The Japan That Can Say No: Why Japan Will Be First among Equals / Shintaro Ishihara . – N.-Y.: Simon & Schuster, 1991. – 160 p.
81. Liska G. Nations in Alliance: The Limits of Interdependence / George Liska. – Baltimore: John Hopkins Press, 1962. – 301 p.
82. New Perspectives on U.S.-Japan Relations / [Robert W. Bullok, Michael Green, Kato Junko et al.]; ed. by Gerald L.Curtis. – Tokyo: Japan Center for International Exchange, 2000. – 424 p.
83. Osius T. The U.S – Japan Security Alliance: Why It Matters and How to Strengthen It / Ted Osius. – London: Praeger. – 122 p.
84. Posen B. Sources of Military Doctrine: France, Britain, and Germany between the World Wars / Barry Posen. – N.Y.: Ithaca, 1984. – 283 p.
85. Rapp W.E. Paths Diverging? The Next Decade in the U.S.-Japan Security Alliance / William E. Rapp. – Carlisle Barracks: the U.S. Army War College, Strategic Studies Institute, 2004. – 98 p.
86. Rational Choice and Security Studies: Stephen Walt and His Critics / [Michael E. Brown , Sean M. Lynn-Jones, Lisa M. Martin et al.] - Cambridge: The MIT [Massachusetts Institute of Technology] Press, 2000. – 138 p.
87. Schrader J. Y., Lewis L., Brown R.A. Quadrennial Defense Review 2001: Lessons on Managing Change in the Department of Defense / John Y. Schrader, Leslie Lewis, Roger A. Brown. – Santa Monica: RAND, 2003 – 55 p.
88. Snyder G.H. Alliance Politics / Glenn H. Snyder. – N.Y.: Cornell University Press, 1997. – 414 p.
89. Strength through Cooperation: Military Forces in the Asia-Pacific Region / [Joseph W. Prueher, Patrick M. Cronin, Colin S. Gray et al.]; ed. by F.Omori and M.A. Sommerville – Washington: National Defense University Press, 2003. – 522 p.
90. Swaine M.D. Japan and Ballistic Missile Defense / Michael D. Swaine, Rachel M. Swanger, Takashi Kawakami. – Santa Monica: RAND’s National Security Research Division, 2001. – 119 p.
91. The U.S.-Japan Alliance: Past, Present, and Future / [James Przystup, Paul S. Giarra, Robert A. Manning et al.]; ed. by M.J. Green, P.M. Cronin – N.Y.: Council on Foreign Relations Press, 1999. – 424 p.
92. The Oxford Companion to Politics of the World / [Stephen M. Walt, Claude Ake, James Rosenau et al.]; ed.by J. Krieger, William A. Joseph, James A. Paul. – N.Y. Oxford University Press, 1993. – 1056 p.
93. Tow W.T. Asia-Pacific strategic relations : seeking convergent security / William T. Tow. – Cambridge: Cambridge University Press, 2001. – 303 p.
94. Walt St. M. The Origins of Alliances / Stephen Walt. – N.Y.: Cornell University Press, 1987. – 321 p.
Наукові статті та доповіді
95. Баранова Н.С. Реформування американсько-японського союзу в постбіполярний період / Баранова Надія Сергіївна // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – Вип.62. Частина ІІ. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2006. – С.157-169.
96. Бунин В.Н. Военный потенциал Японии / Вячеслав Николаевич Бунин, Александр Васильевич Шлындов // Проблемы Дальнего Востока. – 2000. – №5. – С.59 - 76.
97. Володин Д.А. Перестройка американского военного присутствия за рубежом / Дмитрий Анатольевич Володин // США-Канада. – 2004. - №10. – С.55-72.
98. Добринская О.А. Отношения Японии с крупными державами АТР / Ольга Алексеевна Добринская // Мировая экономика и международные отношения. – 2003. - №3. – С. 95 - 101.
99. Драган П.І. Трансформація військово-політичних альянсів США в Східній Азії у постбіполярний період / Павло Іванович Драган // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – Вип.49. Частина ІІ. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2004. – С.45-46.
100. Драган П.І. Японсько-американський союз в умовах постбіполярних реалій і проблема забезпечення національної безпеки Японії / Павло Іванович Драган // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Міжнародні відносини»: Збірник наукових праць. – Вип.33-34. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2006. – С.26-28.
101. Драган П.І. Проблема Окінави у відносинах між Токіо та Вашингтоном / Павло Іванович Драган // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – Вип.64. Част.ІІ. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2006. – С.7-11.
102. Драган П.І. Питання боротьби з тероризмом у зовнішній і внутрішній політиці Японії / Павло Іванович Драган // ХІ Сходознавчі читання А. Кримського. – Київ: Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України, 2007. – С.103-105.
103. Драган П.І. Реформування договірно-правового механізму японсько-американського оборонного співробітництва у 1990-ті роки / Павло Іванович Драган // Дослідження світової політики: Зб.наук. праць. - Вип.39 / Відп. ред. Л.О. Лещенко. - К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2007. – С.57-76.
104. Драган П.І. Керівні принципи японсько-американського оборонного співробітництва: новий механізм координації союзницької політики. Новий функціональний вимір діяльності та нові компроміси / Павло Іванович Драган // Політологічний вісник: Зб. наук. праць. – Вип. 41. – Київ: «ІНТАС», 2008. – С. 330- 341.
105. Клименко А.Ф. Интеграционные процессы в Азии и их влияние на региональную безопасность / А.Ф. Клименко // Военная мысль. – 2003. – № 2. – С.41-52.
106. Павлятенко В.Н. Япония и американский план создания ПРО ТВД в Северо-Восточной Азии / Виктор Николаевич Павлятенко // Проблемы Дальнего Востока. – 2001. – №3. – С.31 - 45.
107. Павлятенко В.Н. Политика США в Восточной Азии: Интересы, проблемы, перспективы / Павлятенко Виктор Николаевич // Проблемы Дальнего Востока. – 2002. №6. – С.10 -35.
108. Павлятенко В.Н. Япония в 2005 году / Виктор Николаевич Павлятенко, Анатолий Васильевич Семин, Николай Петрович Тебин, Денис Щербаков // Проблемы Дальнего Востока. – 2006. – №3. – С.98–108.
109. Петровский В.Е. Трансрегиональные режимы безопасности в Евразии / Владимир Евгеньевич Петровский // Безопасность Евразии. – 2003. – №1. – С.494–507.
110. Приходько О.В. Американская ПРО: Повторение истории или новая перспектива? / Олег Владимирович Приходько // США – Канада. – 2008. – №2. – С. 3–22.
111. Пронь С.В. США та Японія на рубежі тисячоліть: історичний досвід і перспективи відносин / Сергій Вікторович Пронь // Науковий вісник Дипломатичної Академії України. – 2003. – Вип. 8. – С.435 – 438.
112. Розумюк В.М. Культурно-пропагандистський вимір сучасної зовнішньої політики США / Володимир Михайлович Розумюк // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2006. - №17. – С.28-35.
113. Розумюк В.М. Імперіалізм по-американськи: зовнішньополітична стратегія розбудови Pax Americana на початку ХХІ століття та її наслідки / Володимир Михайлович Розумюк // Дослідження світової політики: Зб.наук. праць. - Вип.37 / Відп. ред. С.В. Кононенко. - К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2006. – С.178-189.
114. Розумюк В.М. Теоретичні доктрини легітимації зовнішньої політики США: від історії «кінця ідеологій» до ідеологій «кінця історії» / Володимир Михайлович Розумюк // Дослідження світової політики: Зб.наук. праць. - Вип.29 / Відп. ред. Є.Є. Камінський. - К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2004. – С.61-73.
115. Сенаторов А.И. Япония: От одинокого пацифизма к «обычной стране»? / Алексей Иванович Сенаторов // Проблемы Дальнего Востока. – 2004. - №1. – С.69-86.
116. Сергунин А.А. В поисках новой американской стратегии в Азии / Александр Анатольевич Сергунин // США – Канада. – 1996. – №6. – С.16-27.
117. Чугров С.В. Япония – США: Искаженное взаимопонятие / Сергей Владиславович Чугров // Международная экономика и международные отношения. – 2007. - №2. – С.50-57.
118. Чугров С.В. Роль Японии в международных отношениях эпохи глобализации / Сергей Владиславович Чугров // «Японский феномен: взгляд из Европы»: Материалы международной научной конференции. – М.: Ассоциация японоведов, Японский Фонд, Институт востоковедения РАН, 2001. – С. 32- 51.
119. Шаклеина Т.А. Доктрина Клинтона и будущее американской внешней политики / Татьяна Алексеевна Шаклеина // США — Канада. – 1997. – №10. – С. 17-32.
120. Шергін С.О. Ринки зброї Південно-Східної Азії в умовах нових геостратегічних реалій / Сергій Олександрович Шергін, Ігор Володимирович Горобець // Стратегічна панорама. – 2008. - №1. – С.113-123.
121. Шергін С.О. Переборюючи протиріччя. Азійсько-Тихоокеанська дилема: Асиметрична інтеграція та регіональна безпека / Сергій Олександрович Шергін // Політика і час. – 2004. - №6. – С.34-44; №7. – С.36-46.
122. Шергін С.О. Геополітична конфігурація регіональних суб’єктів АТР у контексті трансформації міжнародної системи / Сергій Олександрович Шергін // Науковий вісник Дипломатичної академії. - Випуск 9: Зовнішня політика і дипломатія: історичні традиції, сучасні реалії, перспективи / За заг. ред. Б.І. Гуменюка, Л.С. Тупчієнка, В.Г. Ціватого. – Київ, 2003. – С.51-61.
123. Шлындов А.В. Японо-американские отношения в политико-дипломатической и военно-стратегической областях / Александр Васильевич Шлындов // Проблемы Дальнего Востока. – 2003. - №4. – С.14-22.
124. Шлындов А.В. Вооруженные силы Японии: современное состояние и перспективы развития / Александр Васильевич Шлындов // Проблемы Дальнего Востока. – 2007. - №5. – С.52 -62; № 4. - С.21-34.
125. Ballistic Missile Defense in Northeast Asia: An Annotated Chronology, 1990 – Present // The Working Paper of the Center for Nonproliferation Studies, Monterey Institute of International Studies. – Monterey, 2003. – 130 p.
126. Armacost M.H. Asian Alliances and American Politics / Michael H. Armacost // The Working Paper of Asia/Pacific Research Center. – Stanford, 1999. – 24 p.
127. Bates G. Proliferation and the U.S. Alliances in Northeast Asia / Gill Bates // The Working Paper of Asia/Pacific Research Center. – Stanford, 1997. – 21 p.
128. Beeson M., Berger M.T. The Paradoxes of Paramountcy: Regional Rivalries and the Dynamics of American Hegemony in East Asia / Mark Beeson, Mark T. Berger // Global Change. – 2003. – Vol.15, №1. – P.27–42.
129. Buzan B. Security Architecture in Asia: the Interplay of Regional and Global Levels / Barry Buzan // The Pacific Review. – 2003. – Vol.16, №2. – P.14–26.
130. K.M. Energizing the US-Japan Security Partnership / Kurt M. Campbell // The Washington Quarterly. – 2000. – №2. – P.125 – 134.
131. Carter A.B. How to Counter WMD / Ashton B. Carter // Foreign Affairs. – 2004. – Vol.83, №5. – P.17-35.
132. Chu Shulong. China and the U.S.-Japan and the U.S.-Korea Alliances in a Changing Northeast Asia / Chu Shulong // The Working Paper of Asia/Pacific Research Center. – Stanford, 1997. – 28 p.
133. Cossa R. Korea: The Achilles’ Heel of the U.S.-Japan Alliance / Ralph Cossa // The Working Paper of Asia/Pacific Research Center. – Stanford, 1997. – 20 p.
134. Cronin R.P. Japan – U.S. Cooperation on Ballistic Missile Defense: Issues and Prospects / Richard P. Cronin // The Congressional Research Service Report for Congress. – 2002. – 36 p.
135. Cronin P.M. Rethinking Asian Alliances / Patrick M. Cronin // Joint Force Quarterly, National Defense University. - 1993. - №2. – P.31-41.
136. Deming R. Japan’s Constitution and Defense Policy: Entering a New Era? / Rust Deming // Strategic Fourm. – 2004. - №213.- P.1-8.
137. Dosch J. The United States and the New Security Architecture of the Asia Pacific - A European View / Jörn Dosch // The Working Paper of Asia/Pacific Research Center. – Stanford, 1998. – 25 p.
138. Dupont A. Unsheathing the Samurai Sword: Japan’s Changing Security Policy / Alan Dupont // The Paper of Lowy Institute for International Policy. – Double Bay, New South Wales. – 2004. – 85 p.
139. Fedder E.H. The Concept of Alliance / Edwin H. Fedder // International Studies Quartely. – 1968. – Vol.7, №1. – P.65-86.
140. Fouse D. Japan’s Dispatch of the Ground Self-Defense Force To Iraq: Lessons Learned / David Fouse // The Research Paper of the Asia-Pacific Center for Security Studies, the United States Department of Defense. – 2007. – P.1-7.
141. Fouse D. Japan’s FY 2005 National Defense Program Outline: New Concepts, Old Compromises / David Fouse // The Research Paper of the Asia-Pacific Center for Security Studies, the United States Department of Defense. - Vol.4, №3. – 2005. – P.1-4.
142. Fouse D. Japan and the United States 2004-2005: Going Global? / David Fouse // The Special Assessment of the Asia-Pacific Center for Security Studies, the United States Department of Defense. – 2005. – P.1-8.
143. Fouse D. Japan Gets Serious about Missile Defense: North Korean Crisis Pushes Debate / David Fouse // The Research Paper of the Asia-Pacific Center for Security Studies, the United States Department of Defense. – Vol.2, №4. – 2003. – P.1-4.
144. Giarra P. U.S.-Japan Defense Guidelines: Toward a New Accommodation of Mutual Responsibility / Paul Giarra // The Working Paper of Asia/Pacific Research Center. – Stanford, 1997. – 20 p.
145. Garrett B. China and the U.S.-Japan Alliance at a Time of Strategic Change and Shifts in the Balance of Power / Banning Garrett, Bonnie Glaser // The Working Paper of Asia/Pacific Research Center. – Stanford, 1998. – 25 p.
146. Glosserman B. U.S. – Japan Relations: Calm amidst a ‘C’ of Troubles / Brad Glosserman // Comparative Connections. – 2004. - Vol.6, №3. – P.23-36.
147. Greenwood C. International Law And the War Against Terrorism / Christopher Greenwood // International Affairs. – 2002. - Vol.78, №2,. – P. 301-317.
148. Gubersky L.V. Comparative Analysis of Security Systems in Europe and the Asia-Pacific Region / Leonid Vasilovych Gubersky // Materials of the Institute of International Relations of Kyiv Taras Shevchenko National University and National Chenchi University. - 1998. - № 50. – P.