ЯДЕРНЕ СТРИМУВАННЯ В ПОЛІТИЦІ США І РОСІЇ В ПОСТБІПОЛЯРНИЙ ПЕРІОД

Краткое описание

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. І. І. МЕЧНИКОВА

ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИХ НАУК

На правах рукопису

УДК 327.5 (470+571)(73)

СІНОВЕЦЬ Поліна Андріївна

ЯДЕРНЕ СТРИМУВАННЯ В ПОЛІТИЦІ США І РОСІЇ В ПОСТБІПОЛЯРНИЙ ПЕРІОД

23.00.04 –
Політичні проблеми міжнародних систем і глобального розвитку

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник:
доктор політичних наук,
професор
КОВАЛЬ Ігор Миколайович

ОДЕСА – 2004

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………… 3
ВСТУП…………………………………………………………………... 5
РОЗДІЛ 1 НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ
ДОСЛІДЖЕННЯ………………………………………….…
12
1.1. Стан вивченості проблеми……………………………… 12
1.2. Методологічні основи дослідження……………………. 28
РОЗДІЛ 2 ЯДЕРНЕ СТРИМУВАННЯ:
СУТНІСТЬ, ФОРМУВАННЯ, РОЗВИТОК……………….
30
2.1. Теоретичні основи концепції ядерного стримування 31
2.2. Розвиток ядерного стримування в американо-
радянських відносинах у період “холодної війни”……
45
РОЗДІЛ 3 КОНЦЕПЦІЯ „ВЗАЄМНОГО ГАРАНТОВАНОГО
ЗНИЩЕННЯ” В РОСІЙСЬКО-АМЕРИКАНСЬКИХ
ВІДНОСИНАХ В ЕПОХУ ПІСЛЯ „ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ”…....
70
3.1. Концепція стримування як елемент формування
ядерних стратегій РФ та США в 90-ті роки.................. 72
3.2. “Проблема ПРО” в контексті збереження класичної
системи стримування...................................................…
96
РОЗДІЛ 4 КОНЦЕПЦІЯ ЯДЕРНОГО СТРИМУВАННЯ:
ПРОБЛЕМА ТРАНСФОРМАЦІЇ І НОВІ ВИКЛИКИ…..

114
4.1. Режим ядерного нерозповсюдження/роззброювання –
концептуальні підходи, історичні основи
функціонування………………………………………….

115
4.2. Режими нерозповсюдження і домінування оборони
в контексті сучасної глобальної стратегії США………
129
4.3. Тенденції практичного функціонування
режиму ядерного нерозповсюдження……………
144
ВИСНОВКИ…………………………………………………………...… 154
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………….. 159

ВСТУП

Двадцяте століття за багатьма показниками стало зламним в історії людства. Кожна з наук зробила якщо не революційний, то якісний стрибок уперед, що зумовило трансформацію практично всіх сфер соціального, міжнародного, культурного, політичного життя людства, їхню велику взаємозалежність і безпосередній зв’язок з науковими відкриттями. Відбулася, зокрема, й одна з найбільших революцій у галузі військової справи, що вперше за всю історію призвело до девальвації формули Клаузевіца, згідно з якою війна - це продовження політики іншими засобами. Винахід ядерної зброї, надзвичайної за своєю деструктивною енергією й силою, вперше поставив під загрозу виживання цілих народів, водночас саме цей засіб знищення утримував людство від глобальних воєн у другій половині сторіччя. Зараз неможливо уявити формування біполярної структури міжнародних відносин без ядерного фактора, який забезпечив історію феноменом «холодної війни».
Всі існуючі на сьогоднішній день організаційні глобальні структури, створені людством, сформувалися саме в період «холодної війни». Вони відображують усі позитивні якості й недоліки біполярної конфронтації, а тому в їх сутності варто шукати ключ до вирішення нагальних проблем нового однополярного світу. Однією з таких проблем стало питання подальшого існування ядерної зброї. Головним принципом, який дозволив двом наддержавам проіснувати у відносному мирі всю другу половину 20-го століття, стала концепція ядерного стримування в політиці Вашингтона й Москви, коли обидві держави розуміли, що початок війни означатиме взаємне самознищення. Концепція стримування, породжена багато століть тому, була доведена до абсолюту з додаванням слова «ядерне». Відтепер держава, яка володіє ядерною зброєю, плануючи напад, може у випадку поразки не прораховувати можливі втрати, оскільки навіть ціною перемоги може настати її повне фізичне знищення. Виявлення політичної суті цієї суперечливості, котра зберегла своє значення і в постбіполярну епоху, є ключовою науковою проблемою, яка розв’язується в дисертації. Інший аспект наукової проблеми – виявлення й оцінка перспектив збереження ядерного стримування.
Актуальність теми дослідження зумовлена новими сутнісними характеристиками міжнародної безпеки в постбіполярному світі, а також досі незавершеною трансформацією ядерного стримування після закінчення “холодної війни” внаслідок впливу нових викликів, які провокують створення адекватних відповідей. З одного боку, такі події останнього десятиліття, як вихід США з Договору із ПРО, прихильність Вашингтона до стратегії превентивного стримування, і, нарешті, певна спроба налагодження відносин з колишнім суперником – Росією, свідчать на користь реальної зміни характеру ядерного стримування. Це наводить на думку про те, що США й надалі будуть використовувати таку концепцію як основний лейтмотив своєї зовнішньої політики, але вже в новому трактуванні. З іншого - еволюція ядерного стримування Росії від “екзистенційного” до “розширеного”, яке передбачає ядерну відповідь на напад у будь-якій ситуації, критичній для національної безпеки РФ, підтверджує актуальність цієї політики для Росії поряд зі змінами, що відбуваються в ході її розвитку. Це, зважаючи на надзвичайно великі розміри ядерних арсеналів РФ та США, зберігає стримування на рівні базового елементу стратегічної стабільності.
Для України вивчення цього феномену також має велике значення. Як держава, що першою в історії людства добровільно позбулася ядерної зброї, Україна може бути не тільки реальним прикладом для інших держав, що володіють засобами масового знищення, але й імовірною моделлю запропонованих ученими концепцій перспективного розвитку ядерного стримування в його віртуальній формі.
До того ж, залишаючись пов’язаною з Росією єдиним стратегічним оборонним простором (РЛС СПРН у м.Мукачеве й Криму), Україна в такий спосіб входить у систему російського ядерного стримування, що в свою чергу не може не викликати інтересу до американської стратегії ядерного стримування, яка передбачала ще з часів “холодної війни” контрсилову тактику.
Відкриття в складі Одеського національного університету (ОНУ) кафедри міжнародних відносин і Центру міжнародних досліджень, одним із пріоритетних напрямків вивчення яких стала еволюція зовнішньої політики США та її аналіз у концепціях американських політологів, істотно сприяло розвитку американістики в Україні. Ця дисертаційна робота є внеском у аналіз зовнішньої політики США в галузі американо-російських відносин і продовжує традиційне для кафедри дослідження в аспекті концептуального осмислення процесу.

Головною метою дисертаційної роботи є поглиблений аналіз ядерного стримування у воєнних стратегіях Росії та США в перше десятиліття після закінчення “холодної війни”, порівняння еволюції політики обох держав у взаємозалежності з головними постулатами цього феномену глобальної стратегічної стабільності, а також оцінка перспектив трансформації майбутньої поведінки Москви та Вашингтона в ядерній сфері, що може стати наслідком адаптації класичної теорії біполярної конфронтації до нової структури міжнародних відносин.
Предметом дослідження став процес ядерного стримування в концепціях американської і російської політології в аспекті ефективності перспектив підтримки стратегічної стабільності, а також визначення його місця в системі глобальної безпеки.
Об’єктом дисертаційного дослідження виступають російсько-американські відносини у воєнно-стратегічній сфері, де із закінченням «холодної війни» спостерігається дисбаланс між теорією «взаємного гарантованого знищення» і практикою нового розвитку двостороннього діалогу, а також спроба синхронізації цих двох понять.
Відповідно до поставленої мети були визначені такі дослідницькі завдання:
1. Виявити сутнісні характеристики етапів розвитку концепції ядерного стримування з моменту її формування в теоріях західної політології, розкрити основні складові й умови її функціонування, ступінь впливу ядерного фактора на історичну зміну масштабів ролі, яку стримування традиційно відігравало в політиці великих держав.
2. Визначити роль стримування у формуванні ядерних стратегій США й Радянського Союзу, простежити етапи її еволюції в рамках окремих військово-політичних режимів і оформлення як основи глобальної стратегічної стабільності в умовах досягнення ядерного паритету.
3. Дослідити перспективність переходу до воєнно-політичних режимів, які раніше не існували в історії, або існували тимчасово, у контексті тенденцій розвитку концепції ядерного стримування в нових умовах.
4. З`ясувати фактор стримування у розвитку ядерних стратегій Росії й США в 90-ті роки на прикладах полеміки з ратифікації міжнародних договорів СНО-1, СНО-2, СНП, визначити міру впливу російсько-американського діалогу на перспективи адаптації концепції ядерного стримування до сучасних умов.
5. Виокремити основні напрямки політичної думки США, присвячені як аналізу концепції ядерного стримування на сучасному етапі, так і розгляду вузлових проблем 90-х років, таких, як питання ПРО, ядерне нерозповсюдження, адекватність відповідей, яких може дати зазначена концепція для нових загроз безпеці.
Наукова новизна дисертаційної роботи виявляється в постановці й дослідженні таких проблем:
1. Вперше в українській політології здійснене комплексне дослідження концептуальної еволюції ядерного стримування в контексті розвитку міжнародних відносин у постбіполярну епоху, особливостей її трансформації згідно з сучасними загрозами безпеці.
2. Встановлено залежність між класичними постулатами концепції стримування та закономірністю формування ядерних стратегій Москви і Вашингтона в 1990-і роки.
3. Розвинуто тезу про універсальний психологічний характер ядерного стримування, що підтверджується в дисертації практичними прикладами. Ця думка представлена в межах традиційної полеміки щодо раціональності стримування та суперечить популярній сьогодні в політології ідеї щодо обмеженості зазначеної концепції західною системою цінностей, і, відповідно, несприйняття її державами з іншими культурно-цивілізаційними стереотипами.
4. Виявлені специфічні зв`язки між класичною концепцією стримування та новою доктриною американської адміністрації (так званою “доктриною Буша”, заснованою на випереджувальному застосуванні сили), яка подана як своєрідне нове тлумачення найбільш реакційних варіантів стримування, що існували за часів ранніх періодів “холодної війни”.
Це дисертаційне дослідження може використовуватися для досягнення таких практичних результатів:
1. При складанні навчальних курсів «Зовнішня політика США», «Зовнішня політика Росії», «Теорія міжнародних відносин», «Теорія міжнародного конфлікту», а також нового навчального курсу «Нерозповсюдження зброї масового знищення», обов’язкового сьогодні у багатьох вузах України.
2. При аналізі стратегічної оцінки ролі ядерного фактора в системі глобальної міжнародної безпеки, науковому формулюванні варіантів подолання політичних стереотипів на державному рівні й пошуку практичних моделей адаптації концепції ядерного стримування до нових історичних реалій.
Апробація результатів дисертації. Положення цієї дисертації апробовані автором у доповідях і виступах на таких наукових конференціях: 12-му міжнародному симпозіумі організації «Жінки в міжнародній безпеці» (Вашингтон, 2001); виступі на засіданні Одеського міського Семінару з історії, теорії й історіографії міжнародних відносин; міжнародній конференції «11 вересня 2001: нова концепція міжнародної безпеки» (Кишинеу, 2002); міжнародній конференції «Соціальна політика і механізми інтеграції українського суспільства» (Одеса, 2002). Дисертація обговорювалася на засіданнях кафедри міжнародних відносин Інституту соціальних наук ОНУ.
Хронологічні рамки подій, які охоплює робота, - це період, що починається з липня 1991 року, коли Москвою і Вашингтоном був підписаний Договір СНО - він відкрив еру консультацій із здійснення такого типу угод. Власне кажучи, доля цього Договору, а також двох наступних, разом із дискусіями про майбутнє Договору з ПРО 1972 року, виступають центральними наочними елементами еволюції концепції ядерного стримування в російсько-американських відносинах постбіполярної епохи. Нижньою хронологічною межею періоду стало підписання останнього на сьогоднішній день Договору СНП у травні 2002 року, що, разом із виходом США з Договору з ПРО в листопаді 2001, підводить підсумок перших років адаптації ядерного стримування до нових геополітичних умов, що визначили розсташування сил у світі.
Структура роботи зумовлена об’єктом, предметом, метою і завданнями дослідження. Дисертаційна робота складається з переліку скорочень, вступу, оглядово-теоретичного розділу, трьох основних розділів, 9 підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи 181 сторінка. Список використаних джерел становить 279 найменувань (22 сторінки).

Список литературы

ВИСНОВКИ

З розпадом колишньої системи міжнародних відносин, ґрунтованої на принципах «холодної війни», перед Сполученими Штатами й Росією постало завдання адаптації своєї ядерної політики відповідно до нових геополітичних реалій. Водночас це завдання пов’язане з основною проблемою, яка нині набула особливої актуальності. Військові стратегії Москви й Вашингтона, сформовані ще в період біполярного протистояння, засновані на його головному принципі - концепції ядерного стримування, що й досі вважається фундаментом російсько-американських відносин у сфері ядерних озброєнь. Крім того, на сьогоднішній день стримування - це єдиний ефективний чинник аналізу поведінки як старих, так і нових ядерних держав у світі. Таким чином, дослідження феномена ядерного стримування, його теоретичних складових, потенційних можливостей і ролі в історії дає підстави зробити наступні висновки:
1. Винахід ядерної зброї обумовив необхідність вироблення певних положень, що регулювали б можливості її існування як компоненти військової стратегії держав-власників у ситуації жорсткої біполярної конфронтації. Її положення втілені в концепції ядерного стримування, побудованій за принципом класичного військового стримування, розширеного до самостійної теорії з урахуванням впливу ядерного фактора. При формуванні ядерних стратегій США і СРСР саме така теорія стала домінуючою. В міру посилення темпів гонки озброєнь і досягнення рівноваги ядерних можливостей обох держав, вона видозмінюється, проходячи еволюцію від «залякування» ядерною монополією, а далі й суттєвою перевагою США, аж до можливості «взаємного гарантованого знищення» шляхом удару-відповіді. Остання теорія стала фундаментом стратегічної стабільності з початку 1970-х років. Відбита фактично в двосторонніх договорах, вона залишалася такою аж до кінця ХХ століття.
2. Ядерне стримування з моменту свого зародження зазнало істотної еволюції: від активного стримування, заснованого на стратегії ведення війни, до класичного, що припускає забезпечення безпеки погрожуванням відплатою. Причому кожний з етапів трансформації, розглянутих у вигляді воєнно-політичних режимів, має комплекс відповідних характеристик, що становлять собою відособлену структуру взаємин. Ретельний комплексний аналіз цього феномена та його еволюції дав змогу об`єктивно оцінювати розвиток військової політики Сполучених Штатів у світлі останніх подій і процесів з позицій хрестоматійних теорій стримування; можливість подивитися на політику Вашингтона ніби зсередини, виявити основні джерела її формування в сьогоденні та прогнозувати тенденції розвитку в майбутньому.
3. У післявоєнній історії ядерне стримування виступало як правила гри, за якими жили обидві світові наддержави і, відповідно, підзвітні їм військово-політичні блоки, правила, на базі яких розвивалися міжнародні відносини аж до початку 90-х. З розпадом біполярної структури міжнародних відносин правила залишаються незмінними й провокують протягом цілого десятиліття гостру дискусію між Москвою й Вашингтоном, які в нових умовах співіснування живуть ще за старими правилами, що породжує зіткнення національних інтересів із традиційними концептуальними установками. Такі ж правила лежать в основі всіх договорів зі скорочення стратегічних наступальних потенціалів (СНО/СНП), укладених у 1991-2002 роках, і в основі полеміки з приводу внесення змін, а потім і виходу із Договору з ПРО 1972 р.
4. Найбільш гострою у 90-ті роки виявляється проблема невідповідності між характером концепції «взаємного гарантованого знищення» та тональністю нових відносин між Москвою і Вашингтоном. Водночас умови ВГЗ фактично залишаються незмінними, що спонукає в 90-ті рр. обидві сторони до маневрів для підтримки здатності нанесення супернику неприйнятного збитку шляхом удару по його території. Будь-які політичні заяви про остаточний відступ від «лиховісної теорії» видаються насьогодні безпідставними, оскільки ядерна зброя залишається в руках обох сторін, причому будь-яке його скорочення відбувається при незмінній умові збереження можливостей гарантованого удару відплати. Проблема «взаємного гарантованого знищення», реально існуючи у відносинах Москви й Вашингтона, ще не вирішена остаточно, й хоча психологічно вона залишається явним рудиментом «холодної війни», так само як і «баланс страху», все ж продовжує існувати на рівні «балансу можливостей», визначаючи напрямок діалогу між Росією й США.
5. В дев`яності роки ХХ століття ядерне стримуваня піддається суттєвій еволюції, що супроводжується як збереженням його минулих якостей, так і появою нових. З одного боку, ядерне стримування як і раніше продовжує існувати у відносинах Москви й Вашингтона, зумовлене можливістю “взаємного гарантованого знищення”. Проте ця структура сьогодні істотно відрізняється від біполярності епохи конфронтації деглобалізацією впливу на міжнародну систему в цілому, звуженням до суто воєнно-стратегічного рівня. З іншого - вже сьогодні можна говорити про трансформацію структури ядерного стримування, що виявляється в кількох напрямках:
1) Зміна конфігурації ядерного стримування, яку демонструють обидві ядерні наддержави, найбільш яскраво сьогодні відображена в політиці Сполучних Штатів. Від глобального двополярного стримування Москви, яке раніше було домінуючим напрямком, у 90-ті роки Вашингтон переходить до багатополярного стримування, головним об`єктом якого є так звані “країни-ізгої”. Ця стратегія цілком відображена у проголошеній адміністрацією Дж. Буша-молодшого “доктрині випереджувального удару”. Проте не можна говорити про будь-яку самостійність цієї доктрини відносно класичної формули стримування, яка не відкидається, а навпаки, відновлюється в контексті, аналогічному до риторики ранніх періодів “холодної війни”, але вже з іншими учасниками. Схожа тенденція спостерігається і в нещодавно проголошеній Росією так званій “доктрині Іванова”, яка не виключає можливості нанесення превентивних ядерних ударів по території колишніх радянських республік в разі виникнення там терористичної загрози або нестабільності.
2) Загальна тенденція до регіоналізації конфліктів зумовила переміщення впливу ядерного стримування з глобального на регіональний рівень, але аж ніяк не до втрати його актуальності. В свою чергу, прагнення отримати здатність до ядерного стримування є сьогодні одним із наймогутніших стимулів розповсюдження ядерної зброї серед держав «третього світу», що знову перетворює його у фактор глобального масштабу та потенціальну загрозу ХХІ століття.
6. Процес трансформації ядерного стримування в політиці США зумовлений в однаковій мірі як потенційними викликами безпеці держави з боку країн «дуги нестабільності», так і впевненістю більшості сучасних американських політиків та вчених у тім, що класична схема стримування не працює стосовно держав незахідної культури. У даному дослідженні в межах полеміки з цією ідеєю на прикладі Індії була розглянута концепція стримування в стратегіях держав ненезахідної системи цінностей, що дає певну можливість говорити про прийнятність і для них формули стримування. В рамках полеміки щодо раціональності стримування це підтверджує тезу , що стримування, засноване на розрахуванні втрат, може сприйматись будь-якою культурою, особливо якщо мова йде про ядерну зброю. Тут стримування виступає як універсальна категорія.
7. Події 11 вересня 2001 р. додали новий виток російсько-американським відносинам, зробивши реальними можливості їхнього партнерства в межах окремих сфер взаємної зацікавленості. У той же час, ці події ще раз яскраво продемонстрували роль США як абсолютного світового лідера, готового за підтримки союзників, або одноосібно формувати характер системи міжнародних відносин відповідно до власних інтересів і переваг, що ускладнює можливість їхнього партнерського діалогу з будь-ким.
Таким чином, на порозі нового тисячоліття концепція ядерного стримування виявилася на роздоріжжі двох протилежних тенденцій. Перша – перетворення США в інструмент глобальної військово-політичної експансії стосовно регіональних одиниць, що на сучасному етапі яскраво засвідчила прийнята адміністрацією Білого Дому доктрина «випереджувального удару». Ця тенденція, ще до свого остаточного оформлення, одержала розвиток у діях Сполучених Штатів проти Сербії в період Косовскої кризи в 1999 р., Афганістану в 2002 році, та останнім часом була продемонстрована у воєнних діях проти Іраку в 2003 році.
Проте існує інша тенденція, менш виражена, однак широко декларована Вашингтоном, коли він виступає як контролер проліферативних процесів, але не військовими, а дипломатичними засобами. Денуклеаризація України, Бєларусі й Казахстану в 90-ті роки довела можливість такої ролі, у той же час підтвердивши необхідність участі в цих процесах Росії як ефективного партнера США. Такий варіант розвитку подій виводить потенційно деструктивну ВГЗ на зовсім новий рівень не погрози, а впливу на обмеження темпів ядерного розповсюдження. Проте можна відзначити, що події останніх років, швидше за все, підтверджують розвиток першої тенденції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азимов Ю.М. Перспективы создания ПРО США и Россия // Мировая экономика и международные отношения. – 1999.- №5. –C. 18-21.
2. Арбатов А.Г. Военно-стратегический паритет и политика США. – М.: Политиздат, 1984. – 385 с.
3. Арбатов А. Г. Договор по ПРО и противоракетная оборона театра военных действий // Мировая экономика и международные отношения. – 1996. - №1 – С.13-17.
4. Арбатов А.Г. Безопасность: российский выбор. – М.: ЭПИцентр, 1999. - 525 с.
5. Арбатов А.Г. Безопасность в ядерный век и политика Вашингтона. – М.: Политиздат; 1980. – 288 с.
6. Арбатов А.Г. Саммит Путин – Клинтон в процессе СНВ-ПРО// Ядерное распространение. - 2000. - Вып.35. –С.44-49.
7. Арбатов А.Г. Ставка на ядерные силы// Независимая газета. –2001. - 6 июля.
8. Аппатов С.И. Школы и направления американской буржуазной историографии послевоенных международных отношений и внешней политики США // История и историки. –М.: Наука 1980. - С. 104-126.
9. Аппатов С.И. Коваль И.Н. Критический анализ буржуазных историографических концепций восточноевропейской политики США. – К.: Вища школа. 1984. – 262 с.
10. Аппатов С.И., Глебов В.В., Коваль И.Н., Райнов П.Я.. США: Современная внешнеполитическая мысль. –Одесса: Логос, 1992. – 234 с.
11. Банн М. Администрация Буша и политика нераспространения: скептики у власти // Ядерный Контроль.- 2001. - №3.– C.13-21
12. Батлер Р.Л., Опасности ядерного сдерживания// http://www.npi.ru/nucrep/n13-14/articl_7.htm
13. Белобров Ю.М. ДВЗЯИ: перспективы вступления в силу// Ядерное распространение. - 1999. - Вып. 33. – C.49-55.
14. Бодрук О.С. Системи національної та міжнародної безпеки в умовах формування нового світового порядку:1991-2001 роки: Автореф.дис…д-ра політ наук: 21.01.01/Національний ін-т стратегічних досліджень; Національний ін-т проблем міжнародної безпеки. –К., 2003. – 24 с.
15. Брукс Л.П. СНВ-2: аргументы за ратификацию// Мировая экономика и международные отношения. – 1996.-№3. – С 36 –42.
16. Брусиловская О.И. Политика США в Восточной Европе после второй мировой войны: анализ концепций современной американской политологии: Дис… канд. полит. наук: 23.00.04. – Одесса, 1996. –166 с.
17. Внешняя политика Советского Союза и международные отношения, 1979 год: сборник документов. –М.: Международные отношения, 1980. –240 с.
18. Внешняя политика Советского Союза и международные отношения, 1981 год: сборник документов. –М.: Международные отношения, 1982. –240 с.
19. Внешняя политика Советского Союза и международные отношения, 1982 год: Сборник документов. –М.: Международные отношения, 1983. –240 с.
20. Внешняя политика Советского Союза и международные отношения, 1984 год: Сборник документов. –М.: Международные отношения, 1985. –240 с.
21. Войтович А.И. Политика США в отношении Японии в 1980-е – первой половине 90-х годов. Анализ концепций американской политологии: Дис… канд. ист. наук: 07.00.02. –Одесса. 1997. –166 с.
22. Верлин Е.Е. Звёздные войны-2 Сценарий уже написан// Независимая газета. – 2001. - 17 марта.
23. Военная доктрина Российской Федерации (утв. Указом Президента РФ от 21 апреля 2000) // Независимая Газета. – 2000. - 22 апреля.
24. Военная стратегия /Под ред. В.Д. Соколовского. –М.: Воениздат, 1968. –653 c.
25. Галака С.П. Проблема нерозповсюдження ядерної зброї у міжнародних відносинах: Монографія. – К.: Київський університет, 2002. –278 с.
26. Галака С.П. Україна та сучасні проблеми нерозповсюдження ядерної зброї// Нерозповсюдження та контроль озброєнь. - 1999. - Вип.5. – С.15 -18.
27. Гарднер Г. Ядерное нераспространение/ Под ред. Г.К. Хромова. - М.: МИФИ, 1995. – 184 c.
28. Геловани В.А., Пионтковский А.А. Эволюция концепций стратегической стабильности (Ядерное оружие в ХХ – ХХІ веке) – М.: Наука,1997.-111 с.
29. Гончар Ю.Б. Еволюція політики США щодо інтеграційних процесів у Західній Європі (кінець 80-х –90-ті рр.): Дис… канд. іст. наук: 07.00.02. – К., 1998, - 224 с.
30. Громыко А.А, Ломейко В.Б. Новое мышление в ядерный век. –М.: Международные отношения, 1984. – 292 с.
31. Гудбери К., Кайл Дж., Мюллер Х. Контроль над ядерными вооружениями // Мировая экономика и международные отношения. – 1996. -№6. – С.51-56.
32. Гудби Д. Неразделённая Европа. Новая логика мира в американо-российских отношениях – М.: Международные отношения, 2000. –336 с.
33. Давыдов В.Ф. Нераспространение ядерного оружия и политика США. –М.: Наука, 1980. –277 с.
34. Дворкин В.З. Ядерное сдерживание: взгляд в будущее// Pro et Contra. – 1997. -Т.3, №4. – С.63-68.
35. Дмитриев Б.Н. Пентагон и внешняя политика США. – М.: Издательство Института международных отношений; 1961. – 252 с.
36. Договор между Союзом Советских Социалистических республик и Соединёнными Штатами Америки об ограничении систем противоракетной обороны, 26 мая 1972// www.armscontrol.ru/start/rus/docs/abm-treaty.htm
37. Договор между Российской Федерацией и Соединёнными Штатами Америки о сокращении и ограничении наступательных вооружений, 31 июля 1991 года//www.armscontrol.ru/start/rus/docs/start-11a.htm
38. Договор между Российской Федерацией и Соединёнными Штатами Америки о дальнейшем сокращении и ограничении наступательных вооружений, 3 января 1993 года// www.armscontrol.ru/start/rus/docs/dogovor.htm
39. Договор между Российской Федерацией и Соединенными Штатами Америки о сокращении стратегических наступательных потенциалов, 24 мая 2002 года// http://www.kremlin.ru/summit8/s8_doc1ru.html
40. Доклад комитета по ядерной политике: выход из тупика СНВ: новая инициатива по уменьшению ядерных угроз после окончания «холодной войны»//Ядерное распространение. – 1999. - №28. – С.28-35.
41. Дьяков А.С., Льюис Д., Подвиг П.Л, Постол Т. Договор по противоракетной обороне все еще оценивается в качестве основы стратегической стабильности. Однако недавно подписанные в Нью-Йорке соглашения практически его подрывают//Независимое Военное обозрение - 1997. - 3-9 октября.
42. Дьяков A.С, Кадышев Т.А, Подвиг П.Л. Ядерный паритет и национальная безопасность в новых условиях// Научные записки ПИР-Центра –2000. - №14. – С. 45-49.
43. Дьяков А.С, Кадышев Т.А., Подвиг П.Л. Ядерная политика России: проблемы и перспективы//Научные записки ПИР-Центра. - 2000. - №14. –C.29-30.
44. Дубовик В.А. Политика США в отношении независимой Украины (1991-1994) Анализ концепций американской политологии: Дис… канд. полит. наук: 23.00.04. – Одесса, 1996. – 183 с.
45. Елфимов В.А. Международный режим нераспространения ядерного оружия: политические аспекты функционирования// Белорусский журнал международного права и международных отношений. -1998. -№3 – С.38-45.
46. Есин В.И. Опасения напрасны. Госдуме не следует затягивать ратификацию американо-российских договорённостей по стратегической стабильности// Независимое военное обозрение. – 2002. - 31 мая.
47. Ефремов А.Е. За ширмой «ограниченных» войн. – М.: Воениздат, 1960. –84 с.
48. Захаров В.М. Региональные угрозы и ядерный фактор// Научные записки ПИР-центра - 2000. -№14. – С.18-23.
49. Заявление Президента Российской Федерации В. В. Путина. 13 декабря 2001// http://www.kremlin.ru/summit8/s8_doc1ru.html
50. Иванов И.И. Новая российская дипломатия. Десять лет внешней политики страны. – М.: Олма-Пресс, 2002. –382 с.
51. Индийская ядерная доктрина (Проект)//Ядерное распространение. - 2001. –Вып.40. - C.23-30.
52. Камінський Є.Є. Політика США в українському питанні (1917-1990): Дис… канд. іст. наук: 07.00.02. – К., 1993. –320 с.
53. Канцелярук Б.І. Сучасні виміри політики США до України в умовах постбіполярного світу: Автореф. дис… д-ра політ.наук: 23.00.04/НАН України, Інститут світової економіки і міжнародних відносин. –К., 1998. –30 с.
54. Каким будет новый договор по СНВ? Отрывок из стенограммы передачи Времена, вышедшей в эфир 12 мая 2002 г., 22:30 на телеканале ОРТ// http://www.armscontrol.ru/start/rus/publications/pp051302.htm
55. Коваль И.Н. Последняя битва “холодной войны». Восточноевропейская политика сверхдержав в концепциях зарубежной политологии ( 80-е, начало 90-х гг.) – Одесса.: Астропринт, 1999, -224 с.
56. Краузе Й. Спор вокруг противоракетной обороны. Причины нового трансатлантического кризиса. -–Internationale Politik. - 2000. -№2. –С.12 – 16.
57. Кокошин А.А., Ларионов В.В. Предотвращение войны: Доктрины, концепции, перспективы. – М.: Прогресс, 1990. – 184 с.
58. Концепция национальной безопасности Российской Федерации (утв. Указом Президента РФ от 17 декабря 1997 г. N 1300)// http://www.armscontrol.ru/start/rus/docs/snconold.htm
59. Концепция национальной безопасности Российской Федерации (утв. Указом Президента РФ от 10 декабря 2000 г. N24)// http://www.armscontrol.ru/start/rus/docs/sncono00.htm
60. Концепция доктрины ядерной эволюции для США. Второй доклад комитета по рекомендациям. Проект по проблемам ликвидации оружия массового уничтожения. - 1995. - №19.–C.1-39.
61. Корсаков Г. Б. Противоракетная оборона: американские подходы, программы, технологии//США, Канада: экономика, политика, культура. - 1999. - №8. –C. 17-18.
62. Корсаков Г. Б. Трансформация политики США в области ядерного сдерживания (1991-2001 гг.)//США. Канада. Экономика, политика, культура. – 2002. - №3. –C. 11-13.
63. Крейдин С.В. Противоракетные заблуждения. В переговорах о стратегической стабильности Москва оказалась в плену устаревших догм//Независимое военное обозрение. – 2003. –24 января.
64. Кортунов А.В. Договор СНВ-2: к его оценке необходим взвешенный и объективный подход// Ядерное разоружение. –1998. - №.28. – С.11-16.
65. Космическое оружие: дилемма безопасности. / Под ред. Е.П. Велихова, Р.З. Сагдеева, А.А. Кокошина. – М.: Мир, 1986. – 182 с.
66. Крепон М. Выступление на слушаниях по противоракетной обороне в комитете по национальной безопасности, Палата представителей Конгресса США// Ядерная безопасность в России и международное сотрудничество. Досье для журналистов по западным источникам. – 1996, апрель. – C.94-101.
67. Куликов В.Г. Доктрина защиты мира и социализма.– М.: Воениздат, 1988.–96 с.
68. Кучин Н.Е. Расчёт на первый удар – стратегия глупая// Ядерная безопасность. - 1997. - №8. - С.10-11.
69. Лата В.В. Российские ответы на американскую инициативу создания национальной ПРО// Нерозповсюдження та контроль озброєнь. - 2001. - №7. –С.16-19.
70. Лата В.В. Стратегические ядерные силы России сегодня и в перспективе// Научные записки ПИР-Центра. - 2000. - №14.– С 22-24.
71. Лебедев Ю.В., Подберёзкин А.И. Военно-стратегичесикй паритет: две позиции. –М.: Воениздат, 1990. –128 с.
72. Листвинов Ю.А. Апокалипсис из Вашингтона. – М.: АПН, 1984. – 288 с.
73. Любецкий В.Н. США приступают к пересмотру своей ядерной стратегии//Россия и мир. - 2001. - 4 апреля, №42.
74. Международные отношения и внешняя политика СССР (Сборник документов) (1871-1957). –М.: Высшая партийная школа при ЦК КПСС, 1957. –429 с.
75. Назаркин Ю.М. Договор, нужный миру//Международная жизнь. - 1992. - №1. - C.13 –24.
76. Нариси з історії дипломатії України /Під ред. Смолія В.А.– К.: Aльтернативи, 2001. – 733 c.
77. Нежинский Л.Н., Челышев И.А. О доктринальных основах советской внешней политики в годы «холодной войны»// Отечественная история. –1995. -№1.- С.5.-12
78. Новиков В.Е. Проблемы создания индийского ядерного потенциала//Ядерное распространение.- 2000. - Вып.34– C.32-37.
79. Орлов В.А., Тимербаев Р.М., Хлопков А.В. Проблемы ядерного нераспространения в российско-американских отношениях. История, возможности, перспективы дальнейшего взаимодействия. – М.: ПИР-Центр, 2001. –328 с.
80. Основные положения военной доктрины Российской Федерации// Известия. –1993. – 18 ноября.
81. Подвиг П.Л. России нужно быть осторожнее с желаниями - они могут исполниться. - СНВ-сайт, 28 февраля 2002// http://www.smi.ru/2002/02/20/1014215811.html
82. Подвиг П.Л. Россия заинтересована в диалоге, а не в пустых консультациях. - СНВ-сайт, 17 мая 2001// http://www.armscontrol.ru/start/Rus/publications/ppl051701.htm
83. Подвиг П.Л. Расчёты и просчёты. Российская политика в области ПРО нуждается в пересмотре// Независимое военное обозрение. – 2001.- 25 мая.
84. Подвиг П. Л. К выступлению президента Буша в национальном университете обороны. Заявляя о начале консультаций, США на деле прекращают диалог с Россией // http://www.armscontrol.ru/start/Rus/publications/ppl050501.htm
85. Перепелиця Г.М. Без’ ядерний статус та національна політика України. – К.: Воєнна безпека, 1998. –108 с.
86. Петровский В.Ф. Безопасность в ядерно-космическую эру. – М.: Международные отношения, 1985. –216 с.
87. Петровский В.Ф. Американская внешнеполитическая мысль Критический обзор организации, методов и содержания буржуазных исследований в США по вопросам международных отношений и внешней политики. – М.: Международные отношения, 1976 – 334 с.
88. Петровский В.Ф. Доктрина «национальной безопасности» в глобальной стратегии США. - М.: Международные отношения, - 1980. –336 с.
89. Пионтковский А.А. Хотят ли русские «холодной войны»?//Общая газета. –2003. - 8 марта.
90. Покась М. С. Концептуальна еволюція політики США в питанні денуклеарізації України (1991-1997 рр.): Дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / Одеський національний ун-т ім. І.І.Мечникова. — Одеса, 2001. — 158 с.
91. Послание президента России к Федеральному Собранию – Независимая Газета. – 1996. – 25 февраля.
92. Поттер У.С. Отказ от ядерного оружия: Беларусь, Казахстан, Украина. – Комитет по критическим технологиям и нераспространению. – М.: Наука, 1996. –53 с.
93. Потехин А.В. Дипломатия США в Восточной Европе: 1945-1950 гг. – К.: Наукова думка, 1991. –138 с.
94. Рогов С.М. Россия и США. Испытание кризисом//Международная жизнь. – 1998. - №10. – С.29-34.
95. Рогов С.М. Капитуляция или переход к партнёрству? Россия должна использовать «окно возможностей»// Независимое военное обозрение. –2002. - 31 мая.
96. Российско-американские отношения в области сокращения ядерных вооружений: современное состояние и перспективы /Под ред. А.С. Дьякова. - Долгопрудный.: Издание Центра по изучению проблем разоружения, энергетики и экологии при МФТИ, 2001. - 59 с.
97. Сафранчук И.А. Развитие ядерной политики России: проблемы и перспективы // Научные записки ПИР-Центра. - 2000. -- №14. –С.34-39.
98. Сбытов Н.А. Военная мысль в ядерный век. – М.: Воениздат, 1990.–112 с.
99. Сиринсионе Д. Угроза баллистических ракет// Ядерное распространение. – 2000. - Вып.36. – С.19-22.
100. Сиротинин Е.Е., Подгорных Ю.Н., Бачевский С.А. Национальная ПРО США и проблемы сдерживания// Научные записки ПИР-Центра.-2000. - №15. – С. 33-38.
101. Смирнова И.Б., Пономарёва В.А. Геополитика империализма США: Атлантическое направление. – М.: Мысль, 1986. – 493 с.
102. Современная внешняя политика США в двух томах. – Т.1. – М.: Наука, 1984. - 440 с.
103. Современные внешнеполитические концепции/ Под ред. Г.А. Трофименко. – М.: Наука, 1979. – 367 с.
104. Советский Союз в борьбе за разоружение. Сборник документов. –М., Политиздат, 1977. –280 с.
105. Соглашение о совместных мерах в отношении ядерного оружия. – 21 декабря 1991 г. – Россия – Украина. 1990-2000: Документы и материалы: В 2 кн. – Кн.1. – М.: Международные отношения, 2001 – С 43.
106. Соков Н.Н. Поговорим о диалоге// http://www.armscontrol.ru/start/Rus/publications/ns052201.htm
107. Соков Н.Н. ПРО и международная стабильность//Нерозповсюдження та контроль озброєнь - 2001. -№7. – С.9-14.
108. Соков Н.Н. Эволюция Российских стратегических наступательных вооружений// Ядерный контроль. - 1998.- № 1. – С.22-27.
109. Сокращение ядерного оружия. Процесс и проблемы. /Под ред. А.С. Дьякова. –Долгопрудный.: Издание Центра по изучению проблем разоружения, энергетики и экологии при МФТИ, 1997. - 59 с.
110. Сокут С.А. Доктрина Сергеева не жёстче предыдущей// Независимая Газета. -2000.- 19 февраля.
111. Соловьёв В.А. Путин даёт ответ на 100 лет вперёд. Вашингтон намерен только через год определить своё отношение к Договору по ПРО//Независимое военное обозрение. – 2001 - 26 июня.
112. Сутягин И.В. СНВ-2: шаг вперёд или шаг на месте?// Мировая экономика и международные отношения. – 1996. - №1. – С. 23-26.
113. США: военно-стратегические концепции./Под ред. А.Мильштейна/ – М.: Наука, 1980. –303 с.
114. Тертрэ Б. Национальная система ПРО США и международная безопасность//Научные записки ПИР-Центра.– 2000. -№15. – С.5-10.
115. Тищенко Г.А. Национальная ПРО США и возможные меры противодействия со стороны России//Научные записки ПИР-Центра.- 2000. -№15. – С.16 –17.
116. Трофименко Г.А. Стратегия глобальной войны. – М.: Международные отношения, 1968. – 350 с.
117. Уэбб Г. Далтон Т. Будущее политики в области ядерного оружия // Ядерное распространение - 1997. – Вып. 19.-С 64 -65.
118. Уокер У. Однополярный мир и ядерное нераспространение // Ядерное распространение. -1999. - Вып. 33. –C. 47-49.
119. Фёдоров Ю.А. ПРО: политические хитросплетения, технические проблемы и встречи на высшем уровне// Ядерный Контроль. -2001. - №3. – С.5-9.
120. Фёдоров Ю.А. Российско-американские отношения: перспективы партнёрства// Ядерный Контроль. –2002. - №1. – С.27 -34.
121. Фергюсон Ч., Пайк Дж. ПРО и процесс контроля над вооружениями// Научные Записки ПИР-Центра. –2000. -№15. – С.41-42.
122. Хромов Г.К. Ещё раз «за» и «против» ратификации Договора СНВ-2// Ядерное распространение. – 1998. - №25. – С 34- 39.
123. Чкуасели В.А. Военная доктрина России: смена акцентов// Независимая Газета. -2000. -16 марта.
124. Червов Н.А. Ядерный круговорот: что было, что будет. – М.:ОЛМА-ПРЕСС, 2001. – 382 с.
125. Чумак В. М. ПРО: проблеми і перспективи// Нерозповсюдження та контроль озброєнь - 2001. - №7. – С.10-11.
126. Чумак В.М. Ядерна стратегія США: від перевершення до нерозповсюдження. –К.: НІСД, 1999. – 304 с.
127. Шаликашвили Д. Режим нераспространения и безопасность США//Ядерное распространение -2000. - Вып.35.–C.25-27.
128. Шаклеин В.В. Проблемы безопасности и администрация Буша: старые подходы и новая эпоха// США, Канада: экономика, политика, культура. -2002. – №2. -C.18-20.
129. Шевцов А.С. Договор об ограничении систем противоракетной обороны: основа стратегической стабильности или яблоко раздора?// Ядерный контроль.- 2000. - №3, – С.12 -18.
130. Шевцов А.М. Какой будет судьба Договора об ограничении противоракетной обороны//Нерозповсюдження та контроль озброєнь. - 1999.- №3– С.5-9.
131. Шевцов А.М. Нова адміністрація США на шляху до перегляду військової стратегії// Норозповсюдження та контроль озброєнь. -2001. №3-4. – С.4-8.
132. Яковлев А.Н. Идеология американской «империи». Проблемы войны, мира и международных отношений в американской буржуазной политологии и литературе. – М.: Мысль, 1967.- 463 с.
133. Ясинский М. Место национальной ПРО и ПРО ТВД в политике национальной безопасности новой администрации США//Нерозповсюдження та контроль озброєнь.- 2001. -№7. – С.13-15.
134. Aron R. The Great Debate. Theories of Nuclear strategy/Transl. From French by Pawel E. –N.Y.: Anchor Books, 1963. – 265 p.
135. Arkin W.M. The Bomb has Many Friends// The Bulletin of The Atomic Scientists. - 1997. - Vol.52, №.2. – P.36-38.
136. Aldred K. Superpowers in the Post-Cold War Era. – Chippenham, Wiltshire.: Anthony Rowe Ltd.,1999. –205 p.
137. Art R.J., Jervis R. International Politics. Enduring Concepts and Contemporary Issues. – London.: - Harper Collins Publishers, 1992 - 586 p.
138. Bailey K. Why we have to Keep the Bomb //The Bulletin of the Atomic Scientists. – 1995. -Vol.51, №1. – Р. 31-33.
139. Bunn G. The Nonproliferation Regime under Siege. Working Paper// http://www.stanford.edu/goup/CISAC/
140. Bunn G. Arms Control By Commitee: Managing negotiations with Russians. –Stanford: Stanford University Press, 1992 – 349 p.
141. Beaufre Andre. Deterrence and Strategy (transl. from French by Gen. R.H. Barry). – London.: Faber& Faber, 1965. -173 p.
142. Betts R.K. Nuclear Blackmail and Nuclear Balance. – Washington, D.C.:The Brookings Institution, 1987. - 240 p.
143. Bialer S., Mandelbaum M. The global rivals. –NY.: Knopf, 1988 – 212 p.
144. Blair B. Empty Reassurances// http://www.thebulletin.org/issues/2000/mjoo/treaty_blair.htm
145. Blair B. Impact of NMD on Russia Nuclear Security// http://www.cdi.org/hotspots/issuebrief/ch6/index.html
146. Blair B. Nuclear Time Warp// http://www.cdi.org/nuclear/time-warp.cfm
147. Broader J.M Breaking Cold War Mold// The New York Times. – 2000. - May 26.
148. Brodie B. Strategy in the missile Age. – Prinсеton.: Prinсеton University Press, 1971. - 423 p.
149. Bracken Paul. Asia`s Militaries and the New Nuclear Age// Current History. - 1999. - Vol. 98, № 632. - P.121 -125.
150. Brown H. Is Arms Control dead?// Washington Quarterly. - 2000. - Vol.23, №.2 – P.176 –177.
151. Bundy M.D. Reducing Newclear Danger// Foreign Affairs.–1993.- Vol. 72, №2. – Р. 107-111.
152. Butler G.L. Time to End the Age of Nukes// The Bulletin of The Atomic Scientists. - 1997. - Vol.53, №.2. – P. 33-34.
153. Butler G.L. A Voice of Reason// The Bulletin of The Atomic Scientists.- 1998. - Vol.54, №3. - P.58 –60.
154. Bulletin ABM Treaty Coverage – What Do the “Talking Points” Mean? Commentary by Bulletin Experts//The Bulletin of the Atomic Scientists. – 2000. -Vol.56, №1.- Р.5-8.
155. Bumiller E. US Must Act First to Battle Terror Bush Tells Cadets// New York Times. –2002. - June 2.
156. Cambone S.A., Garrity J. The Future of US Nuclear Policy// Survival. - 1994-1995. - Vol.36, №1. – P.116-127.
157. Cambone S. An Inherent Lesson in Arms Control// Washington Quarterly.- 2000.- Vol.23, №2. – P.209 –212.
158. Carrol E. We Are Taking a Detour From Deterrence// New York Times.–2000. -July 14.
159. Cirincione J. Assessing the Ballistic Missile Threat//http://www.senate.gov/~gov_affairs/020900_cirincione.htm
160. Crouch J.D, Assistant Secretary of Defence for International Security Policy, Special Briefing on the Nuclear Posture Review, Department of Defence, January 9, 2002// http://www.defenselink.mil/news/Jan2002/t01092002_t0109npr.html
161. Cox A.M. Russian Roulette. – NY.: New York Times Books, 1982.- 248 p.
162. Caldicott H. The New Nuclear Danger// http://www.noradiation.org/caldicott/book-02.html
163. Der Derian J., Shapiro M.J. International Intеrtextual relations. Lexington.: Lexington Books, 1989. - 327 p.
164. Dao J., Smitt E. 25 Years Later Rumsfeld1s dream is alive again// New York Times.- 2001. - May 18.
165. Daalder I.N., Lindsay J.M. Russia Can Be Our Ally On Missile Defence// New York Times.- 2001. - February 27.
166. Dougherty D. Pfalzgraff R. Contending Theories of International Relations. - London: Harper Collins Publishers, 1990. – 700 Р.
167. Epstein W. Give More to Get More //The Bulletin of the Atomic Scientists. –1994. - Vol.50, №6. – P. 16-18.
168. Epstein W. The CTB: Next Steps// The Bulletin of The Atomic Scientists. -1996. - Vol.52., №6. – P.36 –39.
169. Fischer D. Preventing War in the Nuclear Age. – New Jersey.: Rowman& Allanheld Publishers, 1984. – 236 р.
170. Fluerth L. Tampering With Strategic Stability// Washington Post. -2001. - February 20.
171. Four-Step Program to Nuclear Disarmament M. Henri L. Stimson Center// The Bulletin of the Atomic Scientists.- 1996. - Vol. 52, №2. – P. 18-26.
172. Ferguson Ch. Mini-Nuclear Weapons and the U.S. Nuclear Posture Review// http://cns.miis.edu/pubs/week/020408.htm
173. The Future of US Nuclear Weapons Policy. Committee on Nuclear Security and Arms Control. - Washington: National Academy Press//http://www.stimson.org/pubs.cfm?ID=34
174. Gaffney F.J, Jr. Bush, Missile Defence, and the Critics//Commentary. –2001. - Vol.111, №5. - Р.5-7.
175. Gaffney F.J. Which Bush on Missile Defence?// Washington Times.- 2001.- June 26.
176. Gaddis J.L. Strategies of Containment: critical Appraisal of Postwar American National Security Policy. -Oxford.: Oxford University Press, 1982. – 432 p.
177. Gaddis J.L. We now know. Rethinking Cold War History. – Oxford.: Clarendon Press, 1997. – 425 p.
178. Garmone J. It`s Not National or Theatre: Just Missile Defence// http://www.defencelink.mil/new/Mar2001.3092001_200103091
179. Garthoff R. Russian Military Doctrine and Deployments// State Building and Military Power in Eurasia.The International Politics of Eurasia. – 1997. - Vol.5. –P. 45-56.
180. George A.L., Smoke R. Deterrence in American Foreign Policy. Theory and Practice. – N.Y.: Columbia University Press, 1974. –666 p.
181. Glaser Charles L. Why even Good Defences May BE Bad// International Security. - 1984. - Vol.9, №.2. – P. 15-28
182. Goodpaster A. Shaping the Nuclear Future: Toward a More Comprehensive Approach// http://www.acus.org/publications/occasionalpapers/internationalsecurity/ShapingNuclearFuture.pdf.
183. Goodpaster A., Nelson C.R., Deitchmen J. Post-Cold War Conflict Deterrence// http://www.nap.edu/html/pcw/Dt-1.-html
184. Gray C. S. “Nuclear Strategy: The Case for the Theory of Victory”// International Security. –1979. -Vol.4, №1. – P.54-87.
185. Graham T. Strengthening Arms Control// Washington Quarterly. - 2000.- Vol.23, №2 –P.182 –189.
186. Grolund E, Wright D. Documents Reveal True Intentions// http://www.thebulletin.org/issues/2000/mjoo/treaty_grolund.htm
187. Hoffman D. Cold -War Doctrines Refuse to Die// Washington Post. - 1998. - March 15.
188. How Much Was Enough? Official Estimates of Nuclear Weapons Requirements, 1957-95// http://www.brook.edu/dybdocroot/fp/projects/nucwcost/figure3.htm
189. Hitchens T. Bush`s Curious Timing NPR Reanimates Nuclear Testing Specter//http://www.cdi.org/nuclear/hitchens012202.cfm
190. In Bush's Words: 'Substantial Advantages of Intercepting Missiles Early// New York Times. -2001. - May 2.
191. Isaaks J. Star Wars Reverts to Maiden Name// Bulletin of the Atomic Scientists. –1993. - Vol.49, №6. – P. 11.
192. Issaks J. The Senate`s fits and START// Bulletin of the Atomic Scientists. - 1996. - Vol.52, №2. –P.13-14.
193. Jervis R. The Dustbin of History. Mutual Assured Destruction// Foreign Policy. - 2002. - № 133. – P.40-42.
194. Kinsella D. Rivalry, Reaction and Weapons Proliferation: A Time-Series Analysis of Global Arms Transfers// International Studies Quarterly. - 2002.-Vol.46, №2.- P.99-105.
195. Knorr K. Controlling Nuclear War// International Security. – 1985. - Vol.9, №4. –P.113-126
196. Kagan R., Schmitt G. Now, May We Please Defend Ourselves?// Commentary. – 1998. - Vol. 105, №2. – P .93-95.
197. Kaysen C., McNamara R.S., R.S. Rathjens. Nuclear Weapons After the Cold War// Foreign Affairs. –1991. - Vol.70, №4. –P.209-230.
198. Krause K. Rationality and Deterrence in Theory and Practice. Contemporary Security and Strategy. –London.: McMillan Press Ltd.., 1999. – 207 p.
199. Khripunov I. The Parity`s over.//The Bulletin of the Atomic Scientists. – 1996. -Vol.52, №5. –P.16-19
200. Kissinger Henry A. The Necessity for Choice: Prospects of American Foreign Policy. – N.Y.:Harper, 1960. – 370 p.
201. Krepon M. Moving from MAD to a Cooperative Threat Reduction//http://www.stimson.org/pubs.cfm?ID=34
202. Krepon M. Prisms and Paradigms//The Nonproliferation Review. –2002. –Vol.9, №1. – P.122-132.
203. Kristensen M.H. Pre-emptive posturing//The Bulletin of the Atomic Scientists. - 2002. – Vol. 58, № 5. - P. 54-56.
204. Krieger D. Farewell to ABM Treaty// www.wagingpeace.org/articles/02.06/0613/kriegersfarewell.htm.
205. Legault A., Lindsay G. The Dynamics of the Nuclear Balance. –London.: Cornell University Press, 1974. – 273 p.
206. Lemke D., Werner S. Power, Parity, Commitment to Change, and War // International Studies Quarterly. - 1996. - Vol.40, №2. – P.235-260.
207. Lewis J. Postol P. The Portrait of Bad Idea.// The Bulletin of the Atomic Scientists. –1997. - Vol. 53, №4. –P.124-126.
208. Lamont-Havers M. Caging the Nuclear Genie// www.stimson.org
209. Lindsay J.M., O`Hanlon M. E. Missile Defence After the ABM Treaty// Washington Quarterly. - 2002. - Vol.25, №.3. – P.166 -172.
210. May M. The US Enlargement Strategy and Nuclear Weapons//http://cisac.stanford.edu/lasso/iis.lasso?-database=pubs&-layout=detail&-response=pview.lasso&-recordID=33986&-search
211. Mandelbaum M. The Nuclear Revolution: International Politics before and after Hiroshima. – Cambridge: Cambridge University Press, 1981. - 283 p.
212. Manning R.A.. The Ultimate Weapon Redux? US Nuclear Policy in a New Era// Nuclear Weapons: A New Great Debate. - Challot Paper 48. - Vol.48. -2001. – P.53-77
213. Manning R. A. The Nuclear Age: The Next Chapter // Foreign Policy. –1997-1998. -Vol. 109, №1. – P.85-87.
214. McNamara R.C. Mutual Nuclear Deterrence// http://www.europe.cnn.com/SPECIALS/coldwar/episodes/12/documents/mcnsmsrs/deterrence
215. McLaughlin K. Would Space-Based Defence Improve Security?// Washington Quarterly. - 2002. - Vol.25, №3. –P.142-144.
216. Mendelson J. Psst, Buddy, Wanna Sign Protocol//http://www.thebulletin.org/issues/2000/mjoo/treaty_mendelson.htm
217. Mendelson J. Missile Defense. And It Still Won`t Work// The Bulletin of the Atomic Scientists. - 1999. - Vol.68, №3. – P.23-24.
218. Mendelson J. The ABM Treaty and Ballistic Missile Defense// http://www.thebulletin.org.mendelson/2601.htm
219. MearsheimerJ.J. Disorder Restored. Rethinking America’s Security: Beyond Cold War to New World Order. – /Ed. by Graham Elison and Gregory F. Traverton.– NY.: WW Norton & Company, 1992 – 479 p.
220. Mersheimer J.F. The case for a Ukrainian Nuclear Deterrent// Foreign Affairs. - 1993. - Vol.72, №3. – P.118-129
221. Miller Steven A. The Case Against Ukrainian Nuclear Deterrent // Foreign Affairs. - 1993. -Vol.72, №3. –P.130-137.
222. Morgan P.M. Deterrence: A Conceptual Analysis. – Beverly Hills, Calif.: Sage, 1983. – 223 p.
223. Morgenthau Hans J. Politics Among Nations.– N.Y.: Alfred A. Knopf, 1962.–640 p.
224. Moore M. Midnight Never Came // The Bulletin of The Atomic Scientists. - 1995. - Vol.51, №6. – P.17-19.
225. Moore M. Behind the Clock Move // The Bulletin of The Atomic Scientists. - 1996. - Vol.52, №.2. – P.18-21.
226. National Security Strategy 1991// http://www.fas.org/man/docs/918015-nss.htm
227. National Security Strategy for a New Century// http://www.fas.org/man/docs/strategy97.htm
228. National Security Strategy of Engagement and Enlargement 1996//http://www.fas.org/spp/military/docops/national/1996stra.htm
229. National Security Strategy of the United States. September 2002// http://www.whitehouse.gov/nsc/nss.htm
230. Nuclear Experts Say Bush Missile Plan Will Decrease Overall Security: Urge Action on Missile Defence Reductions and Nuclear ‘Stand-Down’ Press-release//www.clw.org/coalition/rel010501.htm
231. Nuclear Posture Review [Excerpts] 8 January 2002 http://www.globalsecurity.org/wmd/library/policy/dod/npr.htm
232. Nayan R. The Moscow Summit and the US-Russia Strategic Relationship// www.india.org
233. Nelson R. "Low-Yield Earth-Penetrating Nuclear Weapons// http://www.fas.org/faspir/2001/v54n1/weapons.htm.
234. Nunn S, Blair B . From Nuclear Deterrence to Mutual Safety// The Bulletin of The Atomic Scientists. - 1997. - Vol.63, №.3. – P.19-21.
235. Nuclear weapons and the Security of Ukraine/ Ed. By Lindskog L.G. – L.: Sjuharadsbnygdens Tryckeri AB, 1994. – 103 p.
236. Organski A.F.K. World Politics. –N.Y.: Alfred A. Knopf, 1968. – 325 p.
237. Palit D.K. War in the Deterrent Age. – N.Y.:–Bearns &Co., 1968. – 224 p.
238. Payne K. Nuclear deterrence in US-Soviet Relations. – Boulder: Westview Press, 1982. – 239 p.
239. Perez-Rivas M. US Quits ABM Treaty// www.cnn.com/2001/ALLPOLITICS/12/13/rec.bush.abm/
240. Pikaev A.A. ABM Treaty Revision: A Challenge to Russian Security// www.acronym.org.uk/44abm.htm.
241. Powaski R. Russia. The Nuclear Menace Within.//Current History. – 1999. – Vol. 98, № 630. – Р. 306-310.
242. Postol Th. A. “The Target is Russia”// Bulletin of the Atomic Scientists. -Vol.56, №2. – 2000. – P.29 –32.
243. Possony S.T., Purnelle J.E. The Strategy of Technology. Winning the Decisive War. – Cambridge: Cambridge University Press, 1970. - 273 p.
244. Problems of National Strategy. Book of Readings/ Kahn H., Wohlsetter A., McNamara R., Shelling T.C., Brodie B./Ed. By Kissinger H.A. – N.Y.: Frederick A. Praeger, Inc. Publishers, 1965. - 477 p.
245. President Makes Announcement on ABM Treaty//http://www.whitehouse.gov/news/releases/2001/12/20011213-4.html
246. Questor G.N. Nuclear Diplomacy: The First twenty five years. –London: Dunellen, 1970. – 334 p.
247. Remarks by the President on National Missile Defence// http://www.clw.org/coalition/clinton/090100.htm
248. Remarks as Delivered By Secretary of Defence Donald H. Ramsfeld, Munich, Germany, February 3, 2001. Munich Conference on European Security Policy// http://www.defencelink.mil/speeches/2001/s2001023/secd/html
249. Roberts B. The Road Ahead for Arms Control// Washington Quarterly. - 2000. - Vol.23, №.2 –P.222-224.
250. Rourke. J.T. International Politics on the world stage. –– Guilford: Dushkin Publishing Group, 1995. - 635 p.
251. Rathjens. J.W. The Dangers of Nuclear War. A Pugwash Symposium/ Ed. By F. Griffiths and J.C. Polanyi. – Toronto: Univ. of Toronto Press, 1979. – 197 p.
252. Rotherty J.M. Decisions of Robert McNamara. A Study of the Role of the Secretary of Defence. – Coral Gables: Florida Publishers, 1970. – 224p.
253. Sanger D., Wines M. Bush and Putin Sign Pact for Steep Nuclear Arms Cuts// New York Times. - 2002. - May 25.
254. Sagan S.D. The Perils of Nuclear Proliferation: Organization Theory, Deterrence Theory, and the Spread of Nuclear Weapons// International Security. - 1994. - Vol.18, №4. – P.184-189.
255. Sagan S.D. The Limits of Safety: Organizations, Accidents and nuclear Weapons. –Princeton: Princeton University Press, 1995. - 205 p.
256. Sharma K. The Hindu Bomb. – The Bulletin of the Atomic Scientists. - 1998. - Vol.54, № 4. – P 31-32.
257. Shell J. The New Nuclear Danger//The Nation. – 2001. – June 25.
258. Shell J. The Folly of Arms Control// Foreign Affairs. - 2000. - Vol. 79, №5. – P.115-125.
259. Shelling T.C. Arms and influence. – London.: Yale University Press, 1996.–293 p.
260. Shlesinger J. Th Impact of Nuclear Weapons on History //Washington Quarterly. - 1993. - Vol.16, №3. – Р. 5-12.
261. Shlesinger J. The Demise of Arms Control// Washington Quarterly.- 2000, Vol.23, №2. - P. 182 –189.
262. Shmidt H. The balance of Power: Germany peace policy and the Super Powers. /Transl. by E.Th. Obe. - London.: Kimber, 1969. – 301 p.
263. Solingen E. The Political Economy of Nuclear Restraint. – International Security. –1994. - Vol.19, № 2. - P.123-132.
264. Soviet Military Doctrine from Lenin to Gorbachev, 1915 –1991 / Ed. By Frank W.C., Gillette P.S. – Westport, Connecticut.: Greenwood Press, 1992. – 427 p.
265. Spiegel S.S., Wehling F.L. World Politics in a New Era. – N.Y.: Harcourt Brace College Publishers, 1999. - 620 p.
266. Special Briefing on the Nuclear Posture Review. Presenter: J.D.Crouch, ASD//http://www.defenselink.mil/news/Jan2002/t01092002_t0109npr.html
267. Steinbruner J. Renovating Arms Control Through Reassurance// Washington Quarterly. - 2000. - Vol.23, №.2. – P.202 –204.
268. Strauz-Hupe R., Kintner W., Dougherty J., Cottrell A. Protracted Conflict. - N.Y.: Longman, 1959. - 507 p.
269. Sokov N. Why Do States Rely on Nuclear Weapons? The Case of Russia and Beyond// The Nonproliferation Review. –2002. –Vol.9, № 2. – P.101-112.
270. Tarr D. W. Nuclear Deterrence and International Security. Alternative Nuclear Regimes. - N.Y : Longman, 1991. – 229 p.
271. Tertrais Br. Nuclear Policies in Europe// Adelphi Paper. -1999. - Vol. 327.– P.115-119.
272. Turner S. The Case for Strategic Escrow// The Bulletin of the Atomic Scientists. - 1998. - Vol.54, №2. – Р.54-55.
273. Tayler E. Russia would counter US Shield //New York Times. - 2001. - June 19.
274. Trenin D. Russia and the future of nuclear policy. Nuclear Weapons: A New Great Debate// Chaillot Papers. – July 2001. - Vol.48. – P.115-120.
275. Weisberger B.A. Cold War. Cold Peace. The Unite