СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖУРЯДОВОГО ТА НАДНАЦІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ В ЄВРОПЕЙСЬКИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСАХ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

На правах рукопису

САПСАЙ Артем Петрович

УДК 327.7:061.1ЄС

СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖУРЯДОВОГО ТА НАДНАЦІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ В ЄВРОПЕЙСЬКИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСАХ

23.00.04 – політичні проблеми міжнародних
систем та глобального розвитку

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук

Науковий керівник
кандидат історичних наук,
доцент
Мінгазутдінов Ігор Олександрович

Київ - 2009

СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖУРЯДОВОГО ТА НАДНАЦІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ В ЄВРОПЕЙСЬКИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСАХ

ПЛАН

ВСТУП.......................................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1. Концептуально-теоретична та джерельна база дослідження..... 11
1.1. Концептуально-теоретичні основи дисертаційного дослідження... 11
1.2. Стан наукової розробки проблеми...................................................... 38
РОЗДІЛ 2. Становлення міжурядової та наднаціональної форм управління в європейських інтеграційних процесах...................
53
2.1. Особливості формування наднаціональної та міжурядової складових європейського інтеграційого процесу..............................
53
2.2. Маастрихтський договір як компроміс між наднаціональною та міжурядовою формами європейської інтеграції................................
77
2.3. Політична боротьба акторів навколо наднаціональної та міжурядової складових інтеграції.......................................................
93
РОЗДІЛ 3. Трансформація інтеграційного управління в контексті поглиблення та розширення ЄС......................................................
112
3.1. Зміцнення наднаціональної та міжурядової складових інтеграції за результатами Амстердамського та Ніццького договорів ЄС.......
112
3.2. Сучасна наднаціонально-міжурядова архітектура ЄС...................... 136
3.3. Позиціювання акторів в питанні пріоритетності міжурядового та наднаціонального управління євроінтеграційними процесами.......
157
ВИСНОВКИ................................................................................................................. 175
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ.............................. 184

ВСТУП

Актуальність дослідження визначається комплексом євроінтеграційних здобутків і проблем, що відображають унікальний і водночас неоднозначний характер інтеграційних процесів в Європі.
В цьому відношенні характерним для сучасної Європи є невпинний процес поглиблення європейської інтеграції, її поширення на все нові інтеграційні сфери. На сучасному етапі розвитку ЄС, що вже став однорідним простором з єдиною економічною та валютною системами, якісно новою особливістю є його перетворення у політичну силу. Відбувається активний пошук нових механізмів формування спільного політичного простору, посилюються процеси федералізації та конституціоналізації ЄС.
Іншою рисою європейського єднання є також і низка негативних тенденцій, а саме перешкоди на шляху до повного політичного об’єднання європейських держав і народів, бюрократичність та демократичний брак інституційної системи ЄС, зростання диференціації та гетерогенності серед основних учасників інтеграції. За таких умов нагальним постає питання щодо подальших шляхів розвитку ЄС, а також питання про те, в якій саме формі організується його політичний простір: федерації, конфедерації або іншій новоутвореній формі. В цьому відношенні виникає потреба у більш глибокому аналізі сучасних євроінтеграційних процесів в рамках Європейського Союзу, зокрема, через призму співвідношення його міжурядової та наднаціональної інтеграційних складових.
Актуальність даного дослідження обумовлюється і тим фактом, що процеси, які мають місце в сучасному ЄС, відображають також і зміни в глобальній системі міжнародних відносин, все більший вплив у якій справляють наднаціональні та транснаціональні актори. Відповідно, дослідження сучасних європейських інтеграційних процесів сприяє кращому розумінню глобальних тенденцій та характеру взаємодії сучасних акторів міжнародних відносин.
Важливий аспект актуальності даного дослідження обумовлюється і безпосереднім поглибленням співробітництва України з ЄС. Реалізація Україною свого стратегічного курсу на здобуття статусу повноправного члена ЄС вимагає сьогодні з її боку готовності до ефективної взаємодії з ЄС на всіх рівнях його інтеграційного управління, а також в будь-яких інтеграційних галузях. Принципове значення як в контексті проведення європейської зовнішньої політики, так і внутрішнього реформування системи управління України, має питання забезпечення суверенітету, збереження та одночасної передачі повноважень держави на наднаціональний і субнаціональний рівні, що також знаходиться в площині співвідношення наднаціональної та міжурядової складових сучасного ЄС.
Актуальність проблематики визначила наукове завдання, яке вирішує автор в своєму дослідженні – дослідити сучасні інтеграційні процеси через призму співвідношення наднаціональної та міжурядової форм інтеграційного управління.
Зв’язок дисертації з науковими програмами. Дослідження виконано в рамках комплексної програми науково-дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Наукові проблеми сталого державного розвитку України» і наукової теми Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Інтеграція України у європейські правові, політичні та економічні системи» (номер державної реєстрації 01БФ048-01), зокрема, її підрозділу 1 – «Європейський вектор зовнішньої політики України в контексті процесів міжнародних відносин».
Об’єктом дослідження є інтеграційні процеси в ЄС.
Предметом дослідження є співвідношення міжурядової та наднаціональної форм управління ЄС інтеграційними процесами.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють півстолітній період еволюції інтеграційного об’єднання ЄЕС/ЄС починаючи від підписання Римських договорів ЄЕС 1957 року і закінчуючи підписанням Лісабонського установчого договору ЄС в жовтні 2007 року.
Метою дисертаційного дослідження є вивчення еволюції співвідношення наднаціональної та міжурядової складових європейської інтеграції у просторі та часі. Відповідно до поставленої мети автором були визначені наступні завдання дослідження:
- дослідити теоретико-концептуальні засади наднаціональної та міжурядової складових європейської інтеграції;
- дослідити просторові аспекти співвідношення наднаціонального та міжурядового управління в процесі європейської інтеграції;
- надати авторську періодизацію основних етапів еволюції співвідношення міжурядової та наднаціональної форм євроінтеграційного управління;
- визначити та класифікувати фактори, що впливають на співвідношення міжурядової та наднаціональної форм європейської інтеграції;
- з’ясувати роль принципу субсідіарності в контексті співвідношення міжурядової та наднаціональної складових європейської інтеграції;
Методологічна основа дослідження. Робота побудована на комплексному використанні автором як фундаментальних (абсолютних), так і загальнонаукових методів дослідження.
Основу фундаментальної методології дослідження становлять принципи діалектики (взаємозв’язку та розвитку, єдності та протилежності) та принцип детермінізму. Застосування відповідних принципів надало змогу авторові дослідити європейські інтеграційні процеси з точки зору їхніх еволюційних особливостей і внутрішніх суперечностей, обгрунтувати причинно-наслідкові зв’язки, процеси диференціації та інтеграції. Використання принципів діалектики та детермінізму надало можливість авторові відтворити інтеграцію європейських країн в рамках ЄЕС/ЄС як динамічний процес, що перебуває в стані постійного руху і розвитку.
Основу загальнонаукових методів дослідження становлять системний, інституційний, системно-діяльнісний, історичний та порівняльно-історичний підходи. При цьому в якості основи дисертаційного дослідження виступає методологія системного підходу, зокрема – використання системно-структурного та системно-функціонального аналізу. Системно-структурний аналіз використовується для дослідження співідношення наднаціональної та міжурядової форм управління в рамках вертикальної взаємодії (наднаціональний – національний – субнаціональний рівні) основних учасників інтеграції. Використання системно-функціонального аналізу спрямоване на дослідження особливостей запровадження наднаціональної та міжурядової форми управління в різних інтеграційних галузях ЄС – соціальній, економічній, монетарній, зовнішньополітичній, безпековій, оборонній.
Окремі аспекти інтеграції ЄС, що також відображають баланс наднаціонального та міжурядового виразів інтеграції, вимагали від автора використання й інших загальнонаукових методів як доповнення до методологічного апарату системного підходу, а саме інституціонального та системно-діяльнісного підходів. Зокрема, використання інституціонального піходу з його описово-індуктивним та формально-легальним методами дослідження надали змогу автору дослідити сучасний процес конституціоналізації ЄС. В цьому зв’язку описово-індуктивний метод, що передбачає аналіз попередніх в часі процесів-факторів, дозволив пояснити сучасні особливості процесу конституціоналізації ЄС. В свою чергу, формально-легальний дозволив проаналізувати окремі юридично-правові аспекти конституціоналізації ЄС в політологічній площині.
Системно-діяльнісний підхід був використаний при дослідженні співвідношення наднаціональної та міжурядової форм інтеграції в контексті розробки інтеграційними акторами установчих договорів ЄЕС/ЄС, а також при дослідженні основних зовнішньополітичних преференцій держав-членів ЄС в контексті поглибення інтеграції. Застосування саме такого підходу надало можливість здійснити комплексний аналіз євроінтеграційних процесів за умовною схемою: потреба – суб’єкт – об’єкт – процеси – умови – результати.
Історичний підхід визначив загальну структуру та побудову дисертаційного дослідження, дозволив дослідити виникнення, формування і розвиток процесів і явищ у їхній хронологічній послідовності. В свою чергу, порівняльно-історичний підхід застосовувався для виявлення суті відмінностей у формально-тотожних процесах, що співвідносилися щоразу з конкретною історичною обстановкою. Це надало змогу уникнути отримання однобічних оцінок, які б перебільшували або, навпаки, применшували б значення окремих подій та явищ в контексті європейської інтеграції.
Наукова новизна дослідження зумовлена як сукупністю поставлених завдань, так і засобами їхнього розв’язання. В загальному вимірі наукова новизна даного дослідження полягає у винесенні автором на розгляд нового аспекту наукового аналізу сучасних процесів європейської інтеграції насамперед через призму їхніх наднаціональної та міждержавної складових. В цьому контексті, безпосередніми положеннями, що визначають наукову новизну дисертації, є наступні:
- запропоновано авторське визначення концепту інтеграційне управління, як сукупності заходів з вироблення, прийняття та контролю за виконанням вже прийнятих рішень в рамках інтеграційного об’єднання;
- доведена багатоукладна природа співвідношення наднаціонального та міжурядового інтеграційного управління;
- встановлено поліваріантну природу співвідношення наднаціональної та міжурядової складових ЄЕС/ЄС у часовому вимірі, що визначається залежністю останнього від просторових параметрів (різних інтеграційних зрізів);
- встановлено, що в процесі європейської інтеграції формування та еволюція форм інтеграційного управління супроводжувалися постійним пошуком рівноваги між наднаціональною та міжурядовою складовими ЄЕС/ЄС.
- в контексті становлення міжурядового та наднаціонального управління в політичній та економічній сферах інтеграції, доведена визначальна роль цивілізаційного фактору розвитку Західної Європи, в основі якого лежить пріоритетність торговельно-економічних відносин та політична відособленість її країн;
- доведено, що основним фактором у зміні співвідношення наднаціональної та міжурядової складових виступає виключно тісна взаємодія урядів держав-членів та інституцій Євроспільноти, а вплив інших акторів, зокрема, субнаціональних, недержавних або транснаціональних – є другорядним або доповнюючим;
- доведено, що розмитий характер принципу субсідіарності не відтворює процес федералізації Євроспільноти, сприяє збереженню провідної ролі її держав-членів та міжурядової форми інтеграційного управління;
- запропоновані нові критерії диференціації національних преференцій держав-членів в контексті співідношення наднаціонального та міжурядового управління ЄС.
Наукове та практичне значення результатів дисертаційного дослідження визначається її актуальністю та науковою новизною. Матеріали та результати даного дисертаційного дослідження можуть знайти своє використання у практичній діяльності Міністерства закордонних справ України, інших відомств, органів державної влади, що залучені до формування та здійснення зовнішньої політики України на європейському напрямку. Дисертація також може бути корисною при підготовці підручників та посібників, нормативних і спеціальних курсів у вищих навчальних закладах, що присвячені сучасним проблемам інтеграційних процесів в Європі, зовнішній політиці країн Європи, діяльності міжнародних організацій, сучасним проблемам міжнародних відносин і світової політики в цілому.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та наукові результати дослідження було апробовано на засіданнях кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, щорічних наукових конференціях молодих вчених Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Основні положення дослідження опубліковані у 6 наукових статтях автора.
Структура дисертаційного дослідження. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків та списку використаних джерел і літератури українською, російською, англійською, французькою та німецькою мовами у кількості 352 найменувань. Загальний обсяг роботи складає 217 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Відповідно до поставленої мети та окреслених завдань проведеного дослідження проблеми співвідношення наднаціональної та міжурядової форм управління в європейських інтеграційних процесах, автор робить наступні висновки.
1) Основу концептуальних і теоретичних підходів до вивчення сучасних процесів європейської інтеграції та міжурядово-наднаціонального дуалізму становлять взаємопов’язані між собою концепти наднаціональності та міжурядовості. Поліваріантна природа відповідних концептів дозволяє розглядати останні як багатоукладні категорії, а співвідношення наднаціонального та міжурядового інтеграційного управління – у двох теоретичних вимірах: загальному (макро-теорія інтеграції), що вивчає сучасні інтеграційні процеси в цілому та конкретному (мезо-теорія інтеграції), як безпосереднього аналізу окремих аспектів інтеграції.
На загальному рівні макро-теорії в якості основних детермінант, які визначають співвідношення наднаціональної та міжурядової форм інтеграції, виступають: 1) типологія учасників інтеграції; 2) статус та значення основних учасників в процесі інтеграції; 3) характер взаємодії учасників в процесі інтеграції; 4) форма об’єднання учасників інтеграції за результатами відповідної взаємодії.
Використання макро-теорії інтеграції надало можливість зробити висновок, що міжурядово-наднаціональна природа інтеграційного об’єднання може передбачати взаємодію широкого кола акторів міжнародних відносин: національних урядів (держав), наднаціональних інституцій, неурядових транснаціональних структур, субнаціональних складових держав. Одночасно, наявність різних інтеграційних парадигм (національної, наднаціональної та синкретичної), як складових макро-теорії інтеграції, засвідчила неоднозначне розуміння різними науковими школами ролі та значення тих чи інших акторів міжнародних відносин як учасників інтеграційних процесів, а також характеру їхньої взаємодії в рамках інтеграційного об’єднання. В цьому контексті з’ясовано, що наднаціональна складова в широкому розумінні може визначатися не лише утворенням та функціонуванням наднаціональних інституцій, проте й їхньою взаємодією з численними транснаціональними та субнаціональними акторами. Водночас міжурядова складова може виступати у вигляді не лише національних урядів (держав), але і субнаціональних адміністративно-територіальних одиниць.
Вираз наднаціональної та міжурядової складових інтеграції через призму різних інтеграційних парадигм одночасно є виразом різних форм інтеграційного об’єднання тих чи інших акторів, що може набувати як статичного вигляду міжнародних федерації, конфедерації, консоціації або конфедеративної консоціації, так і відтворювати динаміку процесів власної федералізації.
В рамках мезо-теорії, що пояснює конкретні аспекти функціонування сучасних інтеграційних об’єднань, співвідношення наднаціональності та міжурядовості є виразом співвідношення між безпосередніми механізмами інтеграційної взаємодії учасників інтеграції.
Разом з тим, відсутність на рівні мезо-теорії інтеграції безпосереднього застосування терміну «механізм взаємодії» є причиною наявності у політологічній літературі з питань європейської інтеграції різноманітних і часто розмитих інтерпретацій концептів наднаціональності та міжурядовості. Останні інтерпретуються як особливі: система управління, регіональний уряд, система прийняття рішень, інститут, політичний порядок, політична влада, процес переговорів, процес або стиль прийняття політичних рішень.
2) Просторові параметри співвідношення наднаціонального та міжурядового управління Євроспільноти є виразом структурно-функціональних якостей останнього та складають собою чотири умовні інтеграційні виміри: інституційний, міжгалузевий, міжрівневий та реформативний.
В цьому відношенні в межах інституційного виміру наднаціонально-міжурядовий дуалізм визначається особливостями структури інституційної системи ЄЕС/ЄС, що становить сукупність наднаціональних (Єврокомісія, Європарламент) та міжурядових (Рада міністрів, Єврорада) інституцій. Встановлено, що наднаціональна або міжурядова природа не є сталою ознакою тих або інших інституцій і залежить від таких детермінант як спосіб формування та принципи функціонування відповідних інституцій. Відповідно, зміна останніх веде до зміни самої природи інституцій. Останнє відтворює можливість інституцій набувати проміжного – комунітарного виразу (Рада міністрів), а співвідношенню наднаціональної та міжурядової складових відображатися не лише на рівні інституційної системи ЄС, як сукупності наднаціональних та міжурядових інституцій в цілому, але і на рівні окремих інституцій, як безпосередніх складових такої системи.
В міжгалузевому вимірі співвідношення наднаціонального та міжурядового управління визначається співвідношенням функціонування наднаціональних та міжурядових інтеграційних галузей. Основною детермінантою, що визначає наднаціональну або міжурядову природу тих або інших галузей є ступінь залучення та якість роботи в їхніх межах як окремих інституцій, так і цілих груп/конфігурацій інституцій. Зміна форми конфігурації інституцій, що визначає функціонування інтеграційної галузі веде до зміни природи останньої. В цьому плані, функціонування тих або інших інтеграційних галузей може базуватися на взаємодії у вигляді п’яти основних форм міжінституційних конфігурацій: 1) наднаціональних та міжурядових; 2) наднаціональних та комунітарних 3) наднаціональних, міжурядових та комунітарних; 4) виключно наднаціональних; 5) міжурядових та комунітарних. В межах наведених варіацій взаємодій широке поле залучення саме комунітарних інституцій надає можливість зробити висновок про комунітарну природу значної кількості інтеграційних секторів та галузей, що знову ж таки є виразом наднаціонально-міжурядового дуалізму Євроспільноти в цілому.
В рамках міжрівневого виміру співвідношення наднаціонального та міжурядового управління визначається співвідношенням між галузями, що виступають безпосередніми об’єктами інтеграції та тими, які залишаються поза нею і становлять сферу простого міждержавного співробітництва.
Реформативний вимір відображає співвідношення наднаціонального та міжурядового управління в загальному процесі поглиблення європейської інтеграції шляхом всебічного реформування Євроспільноти і може включати в себе як інституційний вимір, що визначає рольове співвідношення наднаціональних, міжурядових та комунітарних інституцій в процесі перегляду установчих договорів інтеграційного об’єднання, так і міжрівневий вимір, як вираз співвідношення впливів в зазначеному процесів комунітарного та національного рівнів управління.
Загалом, наявність різних вимірів, в рамках яких знаходить свій вираз наднаціонально-міжурядовий дуалізм ЄС, говорить про поліморфний характер співвідношення наднаціональної та міжурядової форм інтеграційного управління в його межах.
3) Просторові та часові характеристики етапів співвідношення наднаціонального та міжурядового управління ЄС різняться. Так, різним інтеграційним вимірам, як виразникам просторового співвідношення наднаціонального та міжурядового управління, притаманна різна зміна відповідного співвідношення в своєму часовому вимірі.
Поліваріантний вираз співвідношення наднаціонального та міжурядового управління в часі позначений: 1) часовою різницею у становленні наднаціональної та міжурядової форм управління та їхнього співвідношення в різних інтеграційних галузях ЄЕС/ЄС; 2) часовою різницею у тривалості того чи іншого виразу співвідношення наднаціонального та міжурядового управління в різних інтеграційних галузях. Разом з тим, основним виразом часового співвідношення наднаціонального та міжурядового управління ЄС в будь-якому випадку є відтворення ним трьох основних своїх станів, а саме: пошуку, досягнення або відходу від наднаціонально-міжурядової рівноваги.
4) Співвідношення наднаціональної та міжурядової форм інтеграції залежить від ряду розрізнених факторів. Останні в загальному вигляді можуть бути поділені на дві головні групи: 1) група факторів, що сприяла становленню Європейської спільноти; 2) група факторів, що впливала на зміну співвідношення наднаціонального та міжурядового управління в процесі еволюції Євроспільноти.
В межах першої групи, заснування ЄЕС як виразу наднаціонально-міжурядової взаємодії акторів в Європі одночасно визначали фактори на різних рівнях – державному, регіональному та глобальному. При цьому перевагу становили чинники на користь економічної, а не політичної інтеграції. Основною причиною такої переваги був фактор особливого цивілізаційного розвитку країн Західної Європи, в основі якого лежить, з одного боку, пріоритетність розвитку торговельно-економічних відносин, а з іншого – політична розрізненість та відособленість західноєвропейських держав, їхнє прагнення до монополізації власного впливу у міжнародній сфері.
Другу групу факторів в межах функціонуючого ЄЕС/ЄС становлять як внутрішні (інтеграційні), так і зовнішні чинники. Останніми одночасно виступають як актори (держави, інституції), так і процеси (політичного або економічного характеру), які є безпосереднім результатом європейської інтеграції або, навпаки, не залежать від неї.
На рівні суб’єктів інтеграції основними чинниками у зміні співвідношення наднаціональної та міжурядової складових виступає тісна взаємодія урядів держав-членів та інституцій Спільноти. В цьому відношенні основну роль відіграють державно-позиційні фактори, які можуть набувати вигляду асиметричних співвідношень євроінтеграційних пріоритетів держав як виразу критичної маси на користь розвитку наднаціональної або, навпаки, міжурядової інтеграції в рамках Євроспільноти. Асиметричність відповідного співвідношення полягає у можливості її виразу рівною мірою як на рівні цілих груп, так і окремих держав, що формують наднаціональний або міжурядовий полюс в рамках інтеграційного об’єднання. Ключовими детермінантами, що визначають євроінтеграційні пріоритети держав-членів є: 1) політико-економічний потенціал, що доповнюється особливостями політико-економічної культури; 2) євроінтеграційна дихотомія поглиблення/розширення Євроспільноти.
Вплив інших суб’єктів інтеграції, зокрема, субнаціональних, недержавних національних та транснаціональних акторів, є другорядним або такими, що доповнюють владно-політичний потенціал основних інтеграційних полюсів. Останнє відображається в наступних рисах сучасних процесів європейської інтеграції: 1) нездатністю субнаціональних акторів утвердитися якості повноцінного управлінського рівня ЄС; 2) використанням інтересів та потенціалу субнаціональних акторів національними державами складовими яких вони є у взаємодії з наднаціональними структурами; 3) відсутністю можливості транснаціональних неурядових структур чинити прямий тиск на позиції урядів в ході міжурядових «торгів» щодо поглиблення інтеграції; 4) використанням наднаціональними інституціями ЄС інтересів національних недержавних акторів в якості інструментів посилення власного владного впливу в межах інтеграційного об’єднання.
В рамках галузевої інтеграції поглиблення економічної інтеграції, як прояву зміцнення наднаціональної складової ЄС, було зумовлено як внутрішньо інтеграційними, так і зовнішніми факторами економічного характеру. Водночас, поглиблення політичної інтеграції ЄС було позначене тривалий час відсутністю впливових внутрішніх чинників та слабкістю впливу зовнішніх. В цьому сенсі певне просування до врівноваження наднаціональної та міжурядової складових у зовнішньополітичній та військово-безпековій сферах інтеграції ЄС останнім часом зумовлене саме посиленням та врівноваженням внутрішньо інтеграційних та зовнішніх чинників політичного виразу.
5) Принцип субсідіарності не впливає на зміну співвідношення наднаціональної та міжурядової форм інтеграційного управляння в межах Євроспільноти. Основним аргументом на користь такого твердження виступає занадто розмитий зміст принципу субсідіарності, згідно з яким компетенційні преференції в процесі інтеграції рівнозначно можуть надаватися як Євроспільноті, так і її державам-членам. Розмитий вираз принципу субсідіарності створює умови для його неоднозначного розуміння та спроб застосування різними учасниками інтеграційного процесу. В цьому відношенні зокрема на національному рівні принцип субсідіарності знаходить свою підтримку як серед держав-прихильниць наднаціональної інтеграції, так і держав, що відстоюють міжурядові принципи інтеграційного співробітництва. Останнє ще раз підкреслює особливу вагомість державного фактора в процесі становлення та зміни співвідношення між наднаціональною та міжурядовою формами інтеграційного управління.
Запроваджений Маастрихтським договором принцип субсідіарності залишив незмінним попередній фактичний розподіл компетенцій, відповідно до якого навіть у першочергово визначених за ЄЕС інтеграційних галузях, управління продовжували здійснювати національні уряди. В цьому відношенні принцип субсідіарності зберігав провідну роль держав, а також не сприяв процесу федералізації Євроспільноти в цілому.
Розмитість принципу субсідіарності, а також його нездатність змінювати баланс компетенцій між Євросоюзом та державами-членами, на сучасному етапі служать запорукою збереження наднаціонально-міжурядового виразу більшості інтеграційних галузей, як галузей спільного управління поміж двома рівнями влади. В цьому плані принцип субсідіарності відображає характеристики конкуруючого федералізму, за якого допускається можливість рівнозначної автономності основних складових об’єднання.
Водночас, в сучасних умовах деконцентрації та децентралізації, що спричинені процесом поглиблення інтеграції, принцип субсідіарності не веде до зміцнення субнаціонального рівня управління і, відповідно, до кардинальної трансформації міжрівневого балансу сил. Останнє знову підкреслює біполярний характер сучасного Євросоюзу, в межах якого домінуючими залишаються виключно наднаціональний та національний управлінські полюси.
6) На сучасному етапі інтеграції використання відкритого методу координації є виразом посилення міжурядової складової ЄС шляхом застосування видозмінених механізмів міжурядового управління в межах першої інтеграційної опори. Запровадження механізмів міжурядової координації не спрямоване та не виступає засобом посилення наднаціональної складової ЄС, а навпаки, є зворотнім або обернено пропорційним процесом відносно тенденцій на користь посилення останньої.
Безпосередніми наслідками застосування відкритого методу координації в рамках першої інтеграційної опори ЄС є зміна у співвідношенні між наднаціональним та міжурядовим управлінням як в інституційному, так і міжгалузевому вимірах. В рамках інституційного виміру застосування відкритого методу координації веде до посилення міжурядових рис Ради міністрів на противагу наднаціональним. Останнє пояснюється: 1) необхідністю запровадження процедури міжурядових консультацій в Раді з метою реалізації процедури координації економічних політик держав-членів ЄС; б) потребою у практичному досягненні консенсусу поміж урядами держав-членів в процесі вироблення тих або інших проектів спільних цілей, завдань та дій в сфері економічної політики.
В рамках міжгалузевого виміру застосування відкритого методу координації веде до посилення в сфері економічної інтеграції ролі міжурядово-комунітарних інституційних конфігурацій на противагу наднаціональним або наднаціонально-комунітарним. Останнє пояснюється домінуючими позиціями на стадіях вироблення, прийняття та контролю за виконанням вже прийнятих рішень, Ради міністрів та Євроради. Ключовим моментом в даному випадку залишається відсутність саме наднаціонального контролю за реалізацією виробленої на засадах відкритого методу координації політики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Cram L., Dinan D., Nugent N. Reconciling Theory and Practice / L. Cram, D. Dinan, N. Nugent // Developments in the European Union / Cram L., Dinan D., Nugent N. – New York: St. Martin’s Press, 1999. – 400 p.
2. O’Neill M. The Politics of European Integration / O’Neill M. – London: Routledge, 1996. – 343 p.
3. Hoffmann S. After the Cold War: international institutions and state strategies in Europe, 1989 – 1991 / Hoffmann S. – Cambridge MA.: Harvard University, 1993. – 512 p.
4. Wallace H. The Impact of the European Communities on National Policy-Making / H. Wallace // Government and Opposition. – 1971. – Vol. 6, Issue 4. – P. 520 – 538.
5. Lange P. Government Partisanship and Economic Performance: Where and How does ‘Who Governs Matter’? / P. Lange, G. Garrett // Journal of Politics. – 1989. – Vol. 51. – P. 676 – 693.
6. Dahrendorf R. A Widening Atlantic? Domestic Change and Foreign Policy / Dahrendorf R. – New York: Council on Foreign Relations, 1986. – 107 p.
7. Milward A. S. The Reconstruction of Western Europe 1945 – 1951 / Milward A. S. – London: Methuen, 1984. – 552 p.
8. Milward A. S. The European Rescue of the Nation State / Milward A. S. – London: Routledge, 1992. – 477 p.
9. Garrett G. International Cooperation and Institutional Choice: The European Community’s Internal Market / G. Garrett // International Organization. – 1992. – Vol. 49. – P. 533 – 560.
10. Moravcsik A. Preferences and Power in the European Community: A Liberal Intergovernmentalism Approach / A. Moravcsik // Journal of Common Market Studies. – 1993. – Vol. 31, Issue 4. – P. 473 – 524.
11. Moravcsik A. Liberal Intergovernmentalism and Integration: A Rejoinder / A. Moravcsik // Journal of Common Market Studies. – 1995. – Vol. 33, Issue 4. – P. 611 – 629.
12. Moravcsik A. The Choice for Europe: Social Purpose and State Power from Messina to Maastricht / Moravcsik A. – Ithaca, NY: Cornell University Press, 1998. – 514 p.
13. Caporaso J. A. The European Union and Forms of State: Westphalian, Regulatory or Post-Modern? / J. A. Caporaso // Journal of Common Market Studies. – 1996. – Vol. 34, Issue 1. – P. 29 – 52.
14. Forsyth M. Unions of States: the Theory and Practice of Confederation / Forsyth M. – New York: Leicester University Press, 1981. – 236 p.
15. Lister F. K. The European Union, the United Nations, and the revival of Confederal Governance / Lister F. K. – Westport: Greenwood Press, 1996. – 182 p.
16. Warleigh A. Better the Devil You Know? Synthetic and Confederal Understanding of European Unification / A. Warleigh // West European Politics. – 1998. – Vol. 21, Issue 3. – P. 1 – 18.
17. Øhrgaard J. Less than Supranational, More than Intergovernmental: European Political Cooperation and the Dynamics of International Integration / J. Øhrgaard // Millennium: Journal of International Studies. – 1997. – Vol. 26, Number 1. – P. 3 – 42.
18. Golove D. M. The New Confederalism: Treaty Delegations of Legislative, Executive and Judicial Authority / D. M. Golove // Stanford Law Review. – 2003. – Vol. 55, Issue 5. – P. 1697 – 1788.
19. Сяокунь Сун. Конфедерализм: обзор новейшей литературы / Сяокунь Сун // Практика федерализма: поиски альтернатив для Грузии и Абхазии / Б. Коппитерс, Д. Дарчиашвилли, Н. Абака. – М.: Весь Мир, 1999. – С. 284 – 299.
20. Lijphart A. Democracy in Plural Societies. A Comparative Explorations / Lijphart A. – New Hawen: Yale University Press, 1977. – 248 p.
21. Van Schendelen M. P. C. M. The Views of Arend Lijphart and Collected Criticism / M. P. C. M. van Schendelen // Acta Politica. – 1984. – Vol. 1. – P. 19 – 26.
22. Lijphart A. Consociational Democracy / A. Lijphart // World Politics. – 1969. – Vol. 2, No. 1. – P. 207 – 225.
23. Taylor P. Consocionalism and Federalism as Approaches to International Integration / P. Taylor // Frameworks for International Co-operation / A. J. R. Groom and P. Taylor. – London: Pinter, 1994. – 292 p.
24. Theory and Reform in the European Union / Chryssochoou D., Tsinisizelis M., Stavridis S. Ifantis K.. – Manchester: Manchester University Press, 1999. – 208 p.
25. Chryssochoou D. N. Democracy and Symbiosis in the European Union: Towards a Confederal Consociation / D. N. Chryssochoou // West European Politics. – 1994. – Vol. 17, Issue 4. – P. 1 – 14.
26. Mitrany D. The Progress of International Government / Mitrany D. – London: George Allen and Unwin, 1933. – 176 p.
27. Mitrany D. Working Peace System. An Argument for the Functional Development of International Organization / Mitrany D. – London: Oxford University Press, 1946. – 56 p.
28. Lindberg L. N. The Political Dynamics of European Economic Integration / Lindberg L. N. – Stanford: Stanford University Press, 1963. – 367 p.
29. Haas E. B. Beyond the Nation State: Functionalism and International Organization / Haas E. B. – Stanford: Stanford University Press, 1964. – 595 p.
30. Rosamond B. Theories of European Integration / Rosamond B. – London: Palgrave Macmillan, 2000. – 232 p.
31. Schmitter P. C. A Revised Theory of European Integration / P. C. Schmitter // Regional Integration: Theory and Research / L. N. Lindberg and S. A. Scheingold. – Cambridge, MA: Harvard University Press, 1971. – 439 p.
32. Puchala D. J. Of Blind Men, Elephants and International Integration / D. J. Puchala // Journal of Common Market Studies. – 1972. – Vol. 10, Issue 3. – P. 267 – 284.
33. Keohane R. O. and Nye J. S. International Interdependence and Integration / R. O. Keohane, J. S. Nye // Handbook of Political Science, Volume 8 / F. Greenstein and N. Polsby. – Reading, MA: Addison-Wesley, 1975. – P. 363 – 414.
34. Keohane R. O. Power and Interdependence: World Politics in Transition / Keohane R. O. – Boston, MA: Little, Brown and Co, 1977. – 300 p.
35. Friedrich C. J. Trends of Federalism in Theory and Practice / Friedrich C. J. – New York: Praeger, 1968. – 193 p.
36. Spinelli A. The Eurocrats: Conflict and Crisis in the European Community / Spinelli A. – Baltimore, Md., Johns Hopkins University Press, 1966. – 229 p.
37. Lindsay Jenkins, Godfather of the European Union – Altiero Spinelli / Lindsay J. – London: The Bruges Group Papers, 1996. – 30 p.
38. Burgess M. Federalism and European Union: The Building of Europe, 1980 – 2000 / Burgess M. – London: Routledge, 2000. – 290 p.
39. Pinder J. European Community and the Nation-State: A Case for Neo-Federalism? / J. Pinder // International Affairs. – 1986. – Vol. 62, No. 1. – P. 41 – 54.
40. Сиджански Д. Федералистское будущее Европы: От Европейского сообщества до Европейского союза / Сиджански Д. – М.: Рос. гос. гуманит. ун-т., 1998. – 420 c.
41. Pinder J. European Community: The Building of a Union / Pinder J. – Oxford: Oxford University Press, 1991. – 248 p.
42. Marks G. European Integration from the 1980s: State-Centric v. Multi-Level Governance / G. Marks, L. Hooghe, K. Blank // Journal of Common Market Studies. – 1996. – Vol. 34, Issue 3. – P. 341 – 378.
43. Sharpf F. W. The Joint-Decision Trap: Lessons from German Federalism and European Integration / F. W. Sharpf // Public Administration. – 1988. – Vol. 66, Issue 3. – P. 239 – 278.
44. Marks G., Nielsen F., Ray L. Competencies, Cracks and Conflicts: Regional Mobilization in the European Union / Marks G., Nielsen F., Ray L. // Governance in the European Union / G. Marks. – London: Sage, 1996. – P. 40 – 63.
45. Marks G. Structural Policy in the European Community / G. Marks // Euro-Poltics: Institutions and Policy-Making in the “New” European Union / A. Sbragia. – Washington: The Brookings Institution, 1992. – P. 191 – 224.
46. Sbragia A. Thinking about the European Future: the Uses of Comparison in Europolitics / Sbragia A. – Wash., D.C., 1992. – 290 p.
47. Brugmans H. Fundamentals of European Federation. 27 August 1947 / H. Brugmans // Documents on the History of European Integration / Lipgens W. and Loth W. – Berlin: Walter de Gruyter, 1988. – P. 28 – 34.
48. Kohr L. The Breakdown of Nations / Kohr L. – London: Routledge and Kegan, 1957. – 155 p.
49. Rougemont D. The Idea of Europe / Rougement D. – New York: Macmillan, 1966. – 434 p.
50. Hallstein W. The Uniting of Europe: Challenge and Opportunity / Hallstein W. – Harvard University Press, 1962. – 110 p.
51. Brugmans H. Fundamentals of European Federalism / Brugmans H. – London: British Section of the European Union of Federalists, 1948. – 183 p.
52. Этциони А. От империи к сообществу: новый подход к международным отношениям / Этциони А.  Пер. с англ. под ред. В.Л. Иноземцева. – М., 2004. – 384 c.
53. Etzioni A. Political Unification: A Comparative Study of Leaders and Forces / Etzioni A. – New York: Holt, Rinehart and Winston, 1965. – 348 p.
54. Parker N. Integrated Europe and its ‘Margins / N. Parker // Margins in European Integration / N. Parker, B. Armstrong. – St. Martin’s Press, 2000. – P. 3 – 27.
55. Price D. H. Schuman or Monnet? The Real Architect of Europe / D. H. Price // Robert Schuman Speeches and Texts on the Origin, Purpose and Future of Europe / Price D. H. – Brussels, 2004. – P. 14 – 19.
56. Haas E. B. The Uniting of Europe: Political, Social and Economic Forces 1950 – 1957 / Haas E. B. – Stanford CA: Stanford University Press, 1968. – 552 p.
57. Haas E. B. Technocracy, Pluralism and the New Europe / E. B. Haas // A New Europe? / Stephen R. Graubard. – Boston: Houghton Mifflin, 1964. – P. 64.
58. Haas E. B. Turbulent Fields and the Theory of Regional Integration / E. B. Haas // International Organization. – 1976. – Vol. 30, No. 2. – P. 173 – 212.
59. Lindberg Leon N. Europe’s Would-Be Polity: Patterns of Change in the European Community / Lindberg Leon N. and Sheingold Stuart A. – Prentice-Hall, 1970. – P. 94 – 95.
60. Weiler J. H. H. The Community System: The Dual Character of Supranationalism / Joseph H. H. Weiler // Yearbook of European Law. – 1981. – No. 1. – P. 257 – 306.
61. Steiner J. The EC Law / Steiner J. – London: Blackstone, 1994. – 303 p.
62. Stone Sweet A. European Integration and Supranational Governance / A. Stone Sweet, W. Sandholts // Journal of European Public Policy. – 1997. – Vol. 4, No. 3. – P. 297 – 317.
63. Sandholts W. European Integration and Supranational Governance / Sandholts W. and Stone Sweet A. – Oxford: Oxford University Press, 1998. – 400 p.
64. Koenig-Archibugi M. Explaining Government Preferences for Institutional Change in EU Foreign and Security Policy / M. Koenig-Archibugi // International Organization. – 2004. – Vol. 58, Issue 1. – P. 137 – 174.
65. Bulmer S. Domestic Politics and European Community policy Making / S. Bulmer // Journal of Common Market Studies. – 1983. – Vol. 21, Issue 4. – P. 349 – 364.
66. Taylor P. The Limits of European Integration / Taylor P. – London: Groom Helm, 1983. – 325 p.
67. Webb C. Theoretical Perspective and Problems / C. Webb // Policy Making in the European Community / H. Wallace, W. Wallace & C. Webb. – New York: John Wiley and Sons, 1983. – 616 p.
68. Le Gales P. Regions in Europe / Le Gales P. and Lequesne Ch. – London and New York: Routledge, 1998. – 305 p.
69. Gualini E. Multi-Level Governance and Institutional Change. The Europeanization of Regional Policy in Italy / Gualini E. – Ashgate Publishing Ltd., 2004. – 314 p.
70. Hon Rt., Lord Maclennan R. Europe of the Regions: Work in Progress / Rt. Hon., Lord R. Maclennan // Patterns of Regionalism and Federalism: Lessons for the UK. The Clifford Chance Lectures. Volume 8 / Fedtke J. and Markesinis Basil S. – Oxford and Portland: Oregon, 2006. – P. 229 – 248.
71. Kaiser W. Transnational European Union: Towards a Common Political Space / Kaiser W., Starie P. – London: Routledge, 2005. – 240 p.
72. Moravcsik A. Integrating International and Domestic Theories of International Bargaining / A. Moravcsik // International Bargaining and Domestic Politics. Double-Edged Diplomacy / P. B. Evans, H. K. Jakobson, R. D. Putnam. – Berkeley and Los Angeles, California: University of California Press, 1993. – P. 3 – 42.
73. Moravcsik A. A New Statecraft? Supranational Entrepreneurs and International Cooperation / A. Moravcsik // International Organization. – 1999. – Vol. 53, No. 2. – P. 267 – 306.
74. Tinbergen J. International Economic Integration / Tinbergen J. – Amsterdam: North-Holland, 1954. – 191 p.
75. Bache J. Multi-Level Governance / Bache J., Flinders M. – Oxford: Oxford University Press, 2004. – 266 p.
76. Benz A. Two Types of Multi-Level Governance: Intergovernmental Relations in German and EU Regional Policy / A. Benz // Regional and Federal Studies. – 2000. – Vol. 10, Issue 3. – P. 21 – 44.
77. Tatenhove van J. Multi-Level Governance and Institutional void: the interplay between front stage and backstage politics // ECPR Joint Sessions of Workshops / Tatenhove van J. – University of Edinburgh, 28 March – 2 April 2003. – 17 p.
78. Jordan A. The European Union: an evolving system of multi-level governance... or government? / A. Jordan // Policy & Politics. – 2001. – Vol. 29, No. 2. – P. 193 – 208.
79. Kohler-Koch B. The Transformation of Governance in the European Union / Kohler-Koch B. and Eising R. – London: Routledge, 1999. – 320 p.
80. Hooghe L. Multi-Level Governance and European Integration / Hooghe L. and Marks G. – Lanham MD: Rowman & Littlefield, 2001. – 251 p.
81. Sharpf F. W. Introduction: The Problem-Solving Capacity of Multi-Level Governance / F. W. Sharpf // Journal of European Public Policy. – 1997. – Vol. 4. – P. 520 – 538.
82. Sharpf F. W. Governing in Europe. Effective and Democratic? / Sharpf F. W. – Oxford: Oxford University Press, 1999. – 252 p.
83. Beach D. The Dynamics of European Integration: when and why EU institutions matter / Beach D. – Houndmills: Palgrave, 2005. – 320 p.
84. Blavoukos S. A President for the European Union: A New Actor in Town? / S. Blavoukos, D. Bourantoms, G. Pagoulatos // Journal of Common Market Studies. – 2007. – Vol. 45, Issue 2. – P. 231 – 252.
85. Garret G. The Institutional Foundations of Intergovernmentalism and Supranationalism in the European Union / G. Garret, G. Tsebelis // International Organizations. – 2001. – Vol. 52, No. 2. – P. 357 – 390.
86. Dowding K. Institutionalist Research on the European Union: A Critical Review / K. Dowding // European Union Politics. – 2000. – Vol. 1., No. 1 – P. 125 – 144.
87. Зайцев А. Ю. Европейский Союз в начале ХХІ века. Структура Европейской Комиссии / Зайцев А. Ю., Энтин Л. М. – М.: ИКФ «Каталог», 2003. – 222 с.
88. Kassim H. European Integration Since the 1990’s: Member-States and the European Commission. Working Paper WP, 11 February 2004. Centre of European Studies University of Oslo / Kassim H. and Menon A. – Oslo: ARENA, 2004. – 39 p.
89. Tsebelis G. The History of Conditional Agenda-Setting in the European Institutions / G. Tsebelis, A. Kreppel // European Journal of Political Research. – 1998. – Vol. 33. – P. 41 – 71.
90. Miller V. Institutional Reform in the European Union. Research Paper 99/54. House of Coommons Library, International Affairs and Defence Sector / Miller V. – London, 20 May 1999. – 40 p.
91. Pinder J. Steps Towards a Federal European Parliament / J. Pinder // The International Spectator. – 2000. – Vol. XXXV, No. 1. – P. 13 – 20.
92. Sbragia A. Ewe-Politics: Institutions and Policy-Making in the “New” European Union / Sbragia A. – Washington: The Brookings Institution, 1992. – 432 p.
93. Tsebelis G. Legislative Politics in the European Union / G. Tsebelis, G. Garrett // European Union Politics. – 2000. – Vol.1, No.1. – P. 9 – 36.
94. Schmidt S. K. Only an Agenda Setter?: The European Commission’s Power over the Council of Ministers / S. K. Schmidt // European Union Politics. – 2000. – Vol. 1, No.1. – P. 37 – 61.
95. Schneider G. The Limits of Self-Reform: Institution-Building in the European Union / G. Schneider // European Journal of International Relations. – 1995. – Vol. 1, No.1. – P. 59 – 86.
96. Hooghe L. Supranational Activists or Intergovernmental Agents? / L. Hooghe // Comparative Political Studies. – 1999. – Vol. 32, No. 4. – P. 435 – 463.
97. Tallberg J. Bargaining Power in the European Council / Tallberg J. – SIEPS Report No. 1, 2007. – 31 p.
98. Warleigh A. Flexible Integration: Which Model for the European Integration? / Warleigh A. – London: Sheffield Academic Press, 2002. – 125 p.
99. Diedrichs U. Flexible Modes of Governance: Making CFSP and ESDP Work / U. Diedrichs, M. Jopp // International Spectator. – 2003. – No. 3. – P. 15 – 30.
100. Emmanouilidis J. A. Institutional Consequences of Differentiated Integration / Emmanouilidis Janis A. – Munich: Discussion Paper, 2007. – 17 p.
101. Kölliker A. Bringing Together or Driving Apart the Union? Towards a Theory of Differentiated Integration / A. Kölliker // West European Politics. – 2001. – Vol. 24, No. 4. – P. 125 – 151.
102. Marco Colino S. Towards Greater Flexibility or deadlock? The Federal Trust for Education & Research. Online Paper 24/004. – Режим доступу до док.: http://www.fedtrust.co.uk./eu_constitution.
103. Sion M. Comparing the Politics of Opt-Out in the EU Multi-Level Governance: policy formation, management and the seek for democratic legitimacy. Working Paper / Sion M. – Rijs, the Netherlands, 13 – 23 September 2004. – 47 p.
104. Stubb A. A Categorization of Differentiated Integration / A. Stubb // Journal of Common Market Studies. – 1996. – Vol. 34, Issue 2. – P. 283 – 295.
105. Stubb A. Negotiating Flexibility in the European Union: Amsterdam, Nice and Beyond / Stubb A. – New York: Palgrave, 2002. – 240 p.
106. Philippart E. The Provisions on Closer Co-operation in the Treaty of Amsterdam: The Politics of Flexibility in the European Union / E. Philippart, G. Edwards // Journal of Common Market Studies. – 1999. – Vol. 37, No. 1. – P. 87 – 108.
107. Edward D. The Impact of the Single Act on the Institutions / D. Edward // Common Market Law Review. – 1987. – Vol. 24. – P. 19 – 30.
108. Wincott D. Federalism and European Union: The Scope and Limits of the Treaty of Maastricht / D. Wincott // International Political Science Review. – 1996. – Vol. 17, No. 4. – P. 403 – 415.
109. Baun M. J. The Maastricht Treaty as High Politics: Germany, France and European Integration / Michael J. Baun // Political Science Quaterly. – 1996. – Vol. 110, No. 4. – P. 605 – 624.
110. Baun M. J. An Imperfect Union. The Maastricht Treaty and the New Politics of European Integration / Baun Michael J. – Oxford: Westviewpress, 1996. – 182 p.
111. Moravcsik A., Nicolaidis K. Explaining the Treaty of Amsterdam: Interests, Influence, Institutions / A. Moravcsik, K. Nicolaidis // Journal of Common Market Studies. – 1999. – Vol. 37, Issue 1. – P. 59 – 85.
112. Moravcsik A., Nicolaidis K. Keynote Article: Federal Ideas and Constitutional Realities in the Treaty of Amsterdam / A. Moravcsik, K. Nicolaidis // Journal of Common Market Studies. – 1998. – Annual Review. – P. 14 – 38.
113. Yataganas X. A. The Treaty of Nice. The Sharing of Power and the Institutional Balance in the European Union – A Continental Perspective. Jean Monnet Working Paper 1/2001 / Yataganas Xenophon A. – Cambridge, 8 March 2001. – 51 p.
114. Monar J., Wessels W. The European Union After the Treaty of Amsterdam / Monar J. and Wessels W. – London: Continuum, 2001. – 338 p.
115. Wessels W. The Making of a European Constitution: Dynamics and Limits of the Convention Experience / Wessels W. – Wiesbaden: VS Verlag, 2006. – 268 p.
116. Rovna L., Wessels W. EU Constitutionalisation: From the Convention to the Constitutional Treaty 2002 – 2005. Anatomy, Analysis, Assessment / Rovna L. and Wessels W. – Prague: EUROPEUM, 2006. – 298 p.
117. Kaveshnikov N. Nice Treaty Impact on EU Institutional Reform: Added Answers or Added Questions? Reports of the Institute of Europe. No. 87 / Kaveshnikov N. – Moscow, 2002. – 57 p.
118. Kornobis-Romanowska D. Developments in the Area of Freedom, Security and Justice Brought About by the Constitutional Treaty / D. Kornobis-Romanowska // German Law Journal. – 2005. – No.11. – P. 1623 – 1640.
119. Craig P. What Constitution does Europe Need? The House that Giscard Built: Constitutional Rooms. London: The Federal Trust for Education and Research. Online Paper 26/03. August, 2003. – Режим доступу до док.: http://www.fedtrust.co.uk./eu_constitution.
120. Sjöstedt J. The Lisbon Treaty – Centralization and Neoliberalism / J. Sjöstedt // Röda EU-tema. – 2007. – Number 10. – 30 p.
121. Яжборовская И. С. Европейский Союз на путях политической интеграции / Яжборовская И. С. – М.: Современная экономика и право, 2004. – 120 c.
122. Armstrong K. Tackling social exlusion through OMC: Reshaping the Boundaris of EU governance / K. Armstrong // State of the Union: Law, Politics and Society. Vol. 6 / T. Börzel and R. Cichowski. – Oxford: Oxford University Press. – P. 170 – 194.
123. Bianchi P. Industrial Policies and Economic Integration. Learning from European Experiences / Bianchi P. – London and New York: Riutledge, 1998. – 228 p.
124. Borras S. The Open Method of Co-ordination and New Governance Patterns in the EU / S. Borras // Journal of European Public Policy. – 2004. – Vol.11, No. 2. – P. 185 – 208.
125. Colchester N., Buchan D. Europower: The Essential Guide to Europe’s Economic Transformation in 1992 / Colchester N. and Buchan D. – New York: Economist Books, 1990. – 256 p.
126. Dyson K. EMU as Europeanization: Convergence, Diversity and Contingency / K. Dyson // Journal of Common Market Studies. – 2000. – Vol. 38, Issue 4. – P. 645 – 666.
127. Egan M. Constructing a European Market: Standards, Regulation and Governance / Egan M. – Oxford: Oxford University Press, 2001. – 384 p.
128. Ludlow P. The Making of the European Monetary System / Ludlow P. – London: Butterworth, 1982. – 336 p.
129. Hodson D., Maher I. Economic and Monetary Union: balancing credibility and legitimacy in an asymmetric policy-mix / D. Hodson, I. Maher // Journal of European Public Policy. – 2002. – Vol.9, No.3. – P. 391 – 407.
130. Padoa-Schioppa T. The Road to Monetary Union in Europe: the Emperors, the Kings and the Genies / Padoa-Schioppa T. – Oxford: Clarendon Press, 1994. – 336 p.
131. Radaelli C. The Open Method of Coordination: A New Governance Architecture for the European Union? / Radaelli C. – Stockholm, 2003. – 65 p.
132. Rosamond B. Imaging the European Economy: ‘Competetiveness’ and the Social Construction of ‘Europe’ as an Economic Space / B. Rosamond // New Political Economy. – 2002. – Vol. 7, No. 2. – P. 157 – 177.
133. Громогласова Е., Стрежнева M. Признаки нового этапа в институциональной эволюции ЕС (Открытый метод координации) / Е. Громогласова, М. Стрежнева // Мировая экономика и международные отношения. – 2005. – № 9. – С. 55 – 66.
134. Шишков Ю.В. Интеграционная зрелость – непременное условие сращивания национальных экономик / Ю. В. Шишков // Россия и СНГ в новейших европейских интеграционных процессах : cборник материалов международной научной конференции, (Москва, 17 – 18 октября 2002 года). – М., 2003. – С. 84 – 87.
135. Арах М. Европейский союз: видение политического объединения / Арах М. пер. со словенского И. Хлебникова. – М.: ОАО «Изд-во Экономика», 1998. – 467 c.
136. Браницкий А. Г. Созидание политического союза стран-членов ЕС (1989 - 1993) / А. Г. Браницкий // Вестник Нижегородского государственного университета им. Н.И. Лобачевского. Серия: Международные отношения. Политология. Регионоведение. Н. Новгород. – 2004. – Вып.1. – С. 371 – 389.
137. Werner F. The Future of European Security and Defence Policy / Werner F. – Boulder: Lynne Rienner, 1993. – 178 p.
138. Pijpers A., Regelsberger E., Wessels W. European Political Cooperation in the 1980’s: A Common Foreign Policy? / Pijpers A., Regelsberger E., Wessels W. – Boston and Dordrecht: Martinus Nijhoff, 1988. – 381 p.
139. Воскопулос Г. Общая внешняя политика и политика безопасности Европейского Союза после окончания холодной войны / Г. Воскопулос // Европа. Журнал польского института международных дел. – 2004. – Том 4, № 2 (11). – С. 63 – 90.
140. Данилов Д. А. Строительство второй опоры Европейского союза: Использование новых технологий / Д. А. Данилов // Европейский союз на рубеже веков / Пархалина Т. – М.: РАН ИНИОН, 2000. – С. 30 – 53.
141. De Jong C. D. Towards a European Immigration Policy Under the Treaty on European Union / C. D. De Jong // Towards a European Immigration Policy / G. D. Korella & P. M. Twomey. – Brussels: European Interuniversity Press, 1995. – 238 p.
142. Cristopher R. All Together Now? The Governance of Military Capability Reform in the ESDP. Bruges Political Research Papers, No. 1 / Cristopher R. – Bruges, October 2006. – 25 p.
143. Ojanen H. The EU and NATO: Two Competing Models for a Common Defense Policy / H. Ojanen // Journal of Common Market Studies. – 2006. – Vol. 44, Issue 1. – P. 57 – 76.
144. Reynolds Ch. All Together Now? The Governance of Military Capability Reform in the ESDP. Bruges Political Research Paper No. 1 / Reynolds Ch. – Bruges, October 2006. – 25 p.
145. Reinhardt R. Toward Political Union: Planning a Common Foreign and Security Policy / Reinhardt R. – Boulder: Westview Press, 1992. – 376 p.
146. Allen D., Rummel R., Wessels W. European Political Cooperation: Towards a Foreign Policy for Western Europe / Allen D., Rummel R., Wessels W. – London: Butterworth Scientific, 1982. – 184 p.
147. Simon N. European Political Cooperation / Simon N. – Oxford: Clarendon Press, 1992. – 156 p.
148. Smith M. E. Europe’s Foreign and Security Policy. The Institutionalization of Cooperation / Smith M. E. – Cambridge: Cambridge University Press, 2004. – 308 p.
149. Давлетшина Д. К. Политика ФРГ в Европейском Союзе / Д. К. Давлетшина. – М.: МГИМО-Университет, 2006. – 152 c.
150. Larsen H. British and Danish European Policies in the 1990s: a discourse approach / H. Larsen // European Journal of International Relations. – 1999. – Vol. 5 (4). – P. 451 – 483.
151. Laursen F., Vanhoonacker S. The Intergovernmental Conference on Political Union: institutional reforms, new policies and international identity of the European Community / Laursen F. and Vanhoonacker S. – The Netherlands: Martinus Nijhoff Publishers, 1992. – 505 p.
152. J.-C. de Swaan, Mitterand and the Gaullist Dilemma Over European Integration / J.-C. de Swaan // International Relations. – 1994. – Vol. 12. – P. 11 – 24.
153. Miles L., Redmond J., Schwok R. Integration Theory and Enlargement of the European Union / L. Miles, J. Redmond, R. Schwok // The State of the European Union. Vol. 3: Building a European Polity? / Rhodes C. and Mazey S. – Boulder Colorado, 1995. – P. 177 – 194.
154. Miles L., Redmond J. Enlarging the European Union: The Erosion of Federalism? / L. Miles, J. Redmond // Cooperation and Conflict. – 1996. – Vol. 31, No. 3. – P. 285 – 309.
155. Paavonen T. From Isolation to the Core: Finland’s Position towards European Integration, 1960 – 1995 / T. Paavonen // Journal of European Integration History. – 2001. – Vol. 7, No. 1. – P. 53 – 76.
156. Baker D. Britain and Europe: The Argument Continues / D. Baker // Parliamentary Affairs. – 2001. – Vol. 54. – P. 276 – 288.
157. Громыко А. Великобритания: эпоха реформ / А. Громыко. – М.: Издательство «Весь Мир», 2007. – 536 c.
158. Kelstrup M. Danish Integration Policies: Dilemmas and Options / M. Kelstrup // Denmark’s Policy Towards Europe after 1945: history, theory and options / Hans Branner and Morten Kelstrup. – Odense: Odense Univ. Press, 2000. – P. 414 – 435.
159. Laursen J., Hoyer H. D. Made in Denmark. Essays on Danish Legal, Historical and Political Science Research on the European Community and the European Union. – Режим доступу : http://www.jmc.au.dk/Made_in_Denmark.pdf.
160. Rasmussen M. The Hesitant European History of Denmark’s Accession to the European Communities 1970 – 1973 / M. Rasmussen // Journal of European Integration History. – 2005. – Vol. 11, No. 2. – P. 47 – 74.
161. Sherington Ph. Confronting Europe: UK Political Parties and the EU 2000 – 2005 / Ph. Sherington // The British Journal of Politics and International Relations. – 2006. – Vol. 8. – P. 69 – 78.
162. Bursens P. Enduring Federal Consensus: An Institutionalist Account of Belgian Preferences Regarding the Future of Europe / P. Bursens // Comparative European Politics. – 2004. – No. 2. – P. 339 – 357.
163. Closa C. The Formation of Domestic Preferences on the EU Constitution in Spain / C. Closa // Comparative European Politics. – 2004. – No. 2. – P. 320 – 338.
164. König T., Hug S. Preference Formation and European Constitution-building: A Comparative Study in Member States and Accession Countries / König T. and Hug S. – London: Routledge Series, 2005. – 215 p.
165. König T. Measuring and Analysing Positions on European Constitution-building / T. König // European Union Politics. – 2005. – Vol. 6, No. 3. – P. 259 – 267.
166. Thielemann E. R. Dividing Competences: Germany’s Vision(s) for Europe’s Federal Future / E. R. Thielemann // Comparative European Politics. – 2004. – No. 2. – P. 358 – 374.
167. Hine D. Explaining Italian Preferences at the Constitutional Convention / D. Hine // Comparative European Politics. – 2004. – No. 2. – P. 302 – 319.
168. Jabco N. The Importance of Being Nice: An Institutionalist Analysis of French Preferences on the Future of Europe / N. Jabco // Comparative European Politics. – 2004. – No.2. – P. 282 – 301.
169. Ковальова О. О. Неофункціоналізм проти традиційних підходів в теоріях європейської інтеграції / О. О. Ковальова // Грані. – 2003. – № 1(27). – С. 114 – 117.
170. Ковальова О. О. Євроінтеграційна теорія транснаціоналізму і її новітні модифікації / О. О. Ковальова // Наукові записки. – 2002. – Вип. 20. – С. 199 – 209.
171. Копійка В. В. Концепції та доктрини європейської єдності в останній третині ХХ сторіччя / В. В. Копійка // Розширення Європейського Союзу. Теорія і практика інтеграційного процесу. – Київ, 2002. – С. 8 – 74.
172. Копійка В. В. Європейський Союз: Досвід розширення і Україна / В. В. Копійка. – К.: Юридична думка, 2005. – 448 с.
173. Копійка В. В. Теоретичний і практичний вимір розширення Європейського Союзу : aвтореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. політ. наук : спец. 23.00.04 «політичні проблеми міжнародних систем і глобального розвитку» / В. В. Копійка. – К., 2004. – 49 с.
174. Круглашов А. Від «Європи націй» до «Європи регіонів» / А. Круглашов // Політика і час. – 2003. – № 10. – С. 69 – 78.
175. Манжола В. А. Зміна тональності (зовнішня політика Франції через рік після обрання Президентом Ніколя Саркозі) / В. А. Манжола, О. І. Шаповалова // Зовнішні справи. – 2008. – № 5. – С. 19 – 24.
176. Манжола В. А. Нейтралітет та позаблоковість у європейській системі міжнародних відносин / Манжола В. А., Вдовенко В. М. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2007. – 167 с.
177. Манжола В. А., Сапсай А. П. Європейський міжнародно-політичний регіон та Україна / В. А. Манжола, А. П. Сапсай // Інтеграція України в європейські правові, політичні та економічні системи: Монографія / Манжола В. А., Муравйов В. І., Філіпенко А. С. – К.: ВПЦ «Київський університет»б 2007. – Розд. 1. – С. 5 – 23.
178. Піляєв І. С. Неофункціоналістське бачення європейської інтеграції: спроба критичного аналізу / І. С. Піляєв // Вісник КНУ. Серія „Філософія. Політологія”. – 2003. – Вип. 58. – С. 44 – 49.
179. Піляєв І. С. Проблеми розвитку теорії федералізму в контексті сучасного євроінтеграційного процесу / І. С. Піляєв // Вісник КНУ. Серія „Філософія. Політологія”. – 2003. – Вип. 59. – С. 45 – 47.
180. Shynkarenko T. The New Eastern Policy of the Enlrged EU: the Prospects for Ukraine / T. Shynkarenko // Evropa. – 2003. – Issue 2 (7). – P. 39 – 54.
181. Шинкаренко Т. Регіональна політика ЄС – проблеми формування й перспективи розвитку / Т. І. Шинкаренко // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2004. – № 45 (ІІ ч.). – С. 82 – 90.
182. Грицяк І. А. Європейське управління: теоретико-методологічні заса