ГУМАНІТАРНИЙ ЧИННИК В УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИХ МІЖДЕРЖАВНИХ ВІДНОСИНАХ : ГУМАНИТАРНЫЙ ФАКТОР В УКРАИНСКО-ПОЛЬСКИХ МЕЖГОСУДАРСТВЕННЫХ ОТНОШЕНИЯХ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

На правах рукопису

ЗАВІТНЕВИЧ НАТАЛІЯ ГЕОРГІЇВНА
Індекс УДК 327,58:168,522(477+438)

ГУМАНІТАРНИЙ ЧИННИК В УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИХ МІЖДЕРЖАВНИХ ВІДНОСИНАХ

23.00.04. – політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук

Науковий керівник –д.і.н.,
проф.Крижанівський В.П.

КИЇВ – 2008

ЗМІСТ
Вступ ст. 3
Розділ 1. Концептуально-теоретичні засади, джерельно-документальна база та методологія дослідження ст. 10
Розділ 2. Проблеми української меншини в Польщі в системі українсько-польських відносин ст. 44
2.1. Громадсько-політичне та культурне життя меншини ст. 44
2.2. Проблеми меншини як чинник в українсько-польських міждержавних стосунках ст. 69
Розділ 3. Проблеми польської національної меншини в Україні в системі українсько-польських відносин ст. 92
3.1. Польська національна меншина в етносоціальній структурі та громадсько-політичному житті українського суспільства ст. 92
3.2. Проблеми української полонії в українсько-польських
відносинах ст. 123
Розділ 4. Міграція та туризм в системі українсько-польських міждержавних відносин ст. 137
4.1. Проблеми нелегальної трудової міграції в українсько-польських стосунках ст. 137
4.2. Проблеми туристичної галузі як чинника впливу на українсько-польське міждержавне співробітництво ст. 162
4.3. Транскордонне гуманітарне співробітництво України та Польщі в структурі міждержавних відносин ст. 182

Висновки ст. 197
Список використаних джерел ст. 205

ВСТУП

Розбудова українсько-польських міждержавних відносин з початку 90-х років ХХ ст. стала тривалим і насиченим процесом, що зазнав впливу демократичних змін у всій Європі, етапом кардинальних змін загальноєвропейського та загальносвітового масштабів, які, у свою чергу, суттєво вплинули і на українсько-польський діалог. У результаті розпаду СРСР, зникнення світової соціалістичної системи і постання української державності стосунки між українцями та поляками отримали новий позитивний поштовх у своєму розвитку, виходячи з національних інтересів двох незалежних держав.
Республіка Польща є державою, що однією з перших визнала створення України і за роки її незалежності зуміла налагодити з нею тісне економічне, політичне, наукове і культурне співробітництво, яке є прикладом добросусідства і партнерства у світовому співтоваристві. Національними стратегічними інтересами України було і залишається зміцнення дружніх стосунків із Республікою Польща, розбудова взаємовигідних відносин між українським і польським народами, налагодження ефективного співробітництва у всіх сферах, зокрема гуманітарній. Однак становлення добросусідських відносин супроводжувалося й супроводжується болісним для обох сторін процесом переосмислення історії взаємовідносин між Україною і Польщею.
Поступова зміна геополітичних орієнтирів обох держав стала підставою для виділення гуманітарної складової відносин в одну з основних у міждержавних стосунках України та Польщі, що було задекларовано у ряді офіційних документів. У сучасних умовах поглиблення демократичних процесів, що відбуваються в Україні і Польщі, гуманітарний діалог йде висхідною лінією, активно впливаючи на розвиток обох народів. Гуманітарний чинник україно-польських міждержавних відносин є тим засобом, за допомогою якого обидві держави більшою мірою здатні вирішувати власні політичні та економічні завдання в умовах нових геополітичних реалій. За таких умов взаємне погодження підходів до вирішення гуманітарних проблем, відшукання шляхів до їх перетворення на позитивний чинник розвитку міждержавних і міжнародних стосунків стає дедалі актуальнішою проблемою з огляду на те, що геополітична ситуація в Європі і світі змушує Україну та Польщу у багатьох випадках спільно підходити до формування і реалізації своєї зовнішньополітичної діяльності.
Наведені міркування визначають актуальність теми даного дисертаційного дослідження, присвяченого аналізу дії гуманітарних чинників у розвитку українсько-польських міждержавних відносин. Дослідження проведено в рамках комплексної програми науково-дослідницьких робіт Київського національного університету ім. Тараса Шевченка – „Розробка міжнародно-правових, політичних та економічних основ розбудови Української держави” (номер державної реєстрації 97128) та відповідає одному з напрямків діяльності кафедри країнознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка – „Соціально-політичні та національно-культурні аспекти становлення Української держави” (номер держреєстрації 97126).
Злободенність означеної проблеми з точки зору значення аналізу місця й ролі гуманітарних чинників у розвитку українсько-польських відносин для формування зовнішньої політики нашої держави посилюється її науковою актуальністю. Здійснений у першому розділі даного дослідження історіографічний аналіз проблеми засвідчує, що попри існування вже цілої низки змістовних наукових праць як в українській, так і в польській історичній, етнологічній, культурологічній та політологічній літературі вона далеко не є ще вичерпаною у науковому відношенні. Більш ретельно досліджені історичний, етнологічний, культурологічний та демографічний аспекти проблеми. Роль же означених та інших гуманітарних чинників в їх комплексі у розвитку українсько-польських міждержавних відносин ні в зарубіжній, ні в національній політичній науці спеціально не вивчалася.
Наведені обставини стали вирішальними при визначення мети дисертації, що полягає у виокремленні та аналізі спільних для України й Польщі гуманітарних проблем з точки зору їх впливу на внутрішню й зовнішню політику двох держав, їх стосунки між собою та, опосередковано, на міжнародні відносини в регіоні.
Виходячи з наведеного визначення мети, в дисертації ставилися такі основні дослідницькі завдання:
• виявити основні проблеми української національної меншини в Польщі в громадсько-політичному та культурному житті;
• визначити роль української національної меншини як політичного чинника внутрішньої політики РП;
• з'ясувати вплив проблем української громади в Польщі на розвиток українсько-польського міждержавного діалогу;
• дослідити місце і роль польської національної меншини в Україні в етносоціальній структурі та громадсько-політичному житті українського суспільства;
• проаналізувати вплив польської громадськості в Україні на розвиток політичного діалогу між Україною та Польщею;
• дослідити значення проблем міграції та туризму як чинника в українсько-польських взаєминах;
• з’ясувати роль і значення транскордонних гуманітарних стосунків у розвитку українсько-польських відносин;
• визначити можливі напрямки нарощення взаємовигідного українсько-польського гуманітарного діалогу та запропонувати шляхи його інтенсифікації.
Об’єктом дослідження стала гуманітарна сфера українсько-польських міждержавних відносин з моменту проголошення України незалежною державою.
Предметом дослідження є вплив спільних для України та Республіки Польща проблем у гуманітарній сфері як чинників розвитку міждержавних відносин.
Наукова новизна дисертації полягає у комплексному дослідженні найвагоміших складових гуманітарної сфери українсько-польського співробітництва, і визначається передусім тим, що вона є одним з перших спеціальних досліджень ролі обопільних гуманітарних проблем як чинника в українсько-польських міждержавних відносинах. Під таким кутом зору і в такому обсязі означена проблема ні в українській, ні в польській політичній науці допоки не вивчалася.
Це загальне визначення наукової новизни дисертації конкретизується у таких основних результатах дослідження:
• на основі аналізу сучасного стану української національної меншини в Республіці Польщі, визначені основні проблеми суспільно-політичного та культурного життя українців в Польщі як чинника впливу на українсько-польські гуманітарні міждержавні відносини та запропоновано можливі шляхи врегулювання цих проблем;
• виявлено основні проблемні питання польської національної меншини в Україні, які перешкоджають позитивному впливу українських громадян польського походження на розвиток співробітництва між Україною і Польщею та запропоновано можливі шляхи подолання означених проблем;
• проаналізовано розвиток українсько-польського співробітництва в сфері міграції, виявлено основні проблеми нормативно-правової бази України та Польщі в галузі міграції та запропоновано основні шляхи розв’язання означених проблем;
• досліджено стан розвитку туристичної галузі в Україні та Польщі, українсько-польського туристичного співробітництва, виявлено головні проблеми та шляхи їх усунення, сформульовано пропозиції, спрямовані на з інтенсифікацію розвитку українсько-польського туристичного партнерства;
• в процесі дослідження виявлено та залучено до наукового обігу нові інформаційні матеріали, що надають можливість розширення та уточнення наукового уявлення з питань української та польської національних меншин, українсько-польського співробітництва в галузях міграції та туризму та ін;
• за результатами дослідження сформульовано практичні рекомендації спрямовані на поліпшення нормативно-правової бази меншин в Україні та Польщі, в сферах міграції та туризму;

Методологічні основи дослідження. Тематична спрямованість та обраний аспект дослідження визначили й добір дослідницьких методів, аналіз яких подано у першому розділі дисертації. Дисертант вважав за доцільне подати українсько-польські гуманітарні взаємини у динаміці розвитку, наголошуючи на виявлених особливостях у процесі їх становлення. У зв'язку з цим у основу роботи покладено проблемно-хронологічний підхід, що дав можливість показати розвиток і еволюцію політичних стосунків між Україною і Польщею в гуманітарній сфері поетапно, зосереджуючись на поглибленому аналізі найбільш показових проблемних питань. Також у плані розв'язання поставлених автором завдань ефективними виявилися загальнофілософські методи поєднання загального, особливого й одиничного, системний, структурно-функціональний, порівняльно-аналітичний та інші методи.
У дисертаційній праці використано загальні принципи вивчення та аналізу явищ міжнародних відносин. В основу теоретико-методологічної бази дослідження покладено принципи історизму, конкретності, об’єктивності, інтуїтивно-логічний принцип, принцип хронологічної послідовності. При роботі із фактичним матеріалом застосовано метод конвент-аналізу.
Вищезазначені підходи та методи дозволили розкрити зміст українсько-польських гуманітарних міждержавних відносин та провести дослідження двосторонніх стосунків по кожному окремому обраному гуманітарному напрямку.
Аналіз джерельної бази . Основу джерельної бази дослідження, детальний аналіз якої подано в першому розділі роботи, склали: матеріали зовнішньополітичних відомств України та Польщі; нормативні документи, що регулюють політичні взаємини між Україною та Польщею; архівні матеріали міністерств України та Польщі та громадських організацій меншин; документи дипломатичних представництв: угоди, матеріали протокольних зустрічей українських та польських дипломатів, інформаційно-аналітичні довідки; статистичні довідки консульських відділів; матеріали української та польської періодичної преси, публіцистичні видання; веб-сторінки міністерств та відомств України та РП.
Практичне значення дисертації випливає з її наукової новизни і полягає у можливості застосування отриманих наукових результатів у науково-дослідній, науково-педагогічній сферах та практичній діяльності відповідних структур зовнішньополітичних відомств нашої держави. Фактичний матеріал, узагальнення і висновки дослідження можуть бути використані при написанні узагальнюючих праць з проблематики міжнародних відносин і зовнішньополітичної діяльності України та подальшій науковій розробці різних аспектів українсько-польських гуманітарних взаємин.
Окремі аспекти, положення і фактичний матеріал дисертації можуть бути використані також у навчальному процесі у вищій школі при розробці навчальних програм нормативних і спеціальних навчальних дисциплін освітньо-професійних програм напряму "міжнародні відносини" та при підготовці навчально-методичних посібників.
Матеріали дослідження можуть знайти застосування також у практиці роботи відповідних підрозділів Міністерства закордонних справ України та інших державних установ і відомств, діяльність яких пов’язана з реалізацією зовнішньополітичного курсу України в українсько-польських відносинах.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні наукові положення дисертації пройшли апробацію у виступах на науково-практичній конференції «Міжнародний бізнес: адаптація до зовнішнього середовища» (Київ, Україна, 10-11 жовтня 2002). Результати дисертаційного дослідження обговорювалися на розширеному засіданні кафедр країнознавства й міжнародних відносин і зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Публікації. Основні наукові положення дисертаційного дослідження опубліковано у п’ятьох одноосібних наукових статтях.
Структура дисертаційного дослідження обумовлена можливостями джерельної бази, метою та основними завданнями роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів та списку використаної джерел. Загальний обсяг дисертації - 241 сторінки. Список використаних джерел - 37 сторінок (368 найменувань).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Аналіз залученого до дослідження інформаційного матеріалу дає підстави стверджувати, що гуманітарний напрямок українсько-польських міждержавних відносин відіграє важливу роль в розбудові дружніх, партнерських взаємин між двома державами. Такі чинники взаємин двох держав як українська та польська національні меншини, сфера міграції, туристичне та транскордонне співробітництво здійснюють безпосередній вплив на економічну та політичну стабільність міждержавних відносин між Україною і Республікою Польща.
1. Важливою складовою гуманітарної сфери українсько-польських взаємин є українська національна меншина. З часу проголошення України незалежною державою роль національних меншин у суспільно-політичному розвитку помітно зросла. Такий процес пов’язаний, з одного боку, з активізацією участі нацменшин в національному політичному процесі, з іншого – з посиленням впливу національних меншин на зовнішню політику держави. Громадсько-політичне життя української громади в Польщі слугує позитивним чинником збереження її етнокультурної самобутності та позитивно позначається на українсько-польських міждержавних відносинах. Разом з тим потенційні можливості української громади в Польщі щодо розширення і поглиблення стратегічного українсько-польського партнерства, виведення спірних питань із зони проблем у поле пошуку взаємовигідних рішень ще належним чином не оцінені і не використані жодною стороною в українсько-польському діалозі.
2. В сучасному світі спостерігається зростання ролі національних меншин як важливого політичного фактора внутрішньодержавних процесів. Українські громадські організації в РП та різноманітна діяльність представників української громади в різних сферах громадсько-політичного життя країни сприяють поширенню позитивного образу українця та України в польському суспільстві, створюючи тим самим позитивний вплив на розвиток добросусідських відносин між Україною та Польщею. Українська спільнота в Польщі прагне бути діяльним учасником розвитку українсько-польських взаємин, що базуються на принципах поваги суверенітету сторін, визнанні партнерства та співробітництва. Враховуючи сьогоднішній потенціал української меншини та можливості його розвитку, вона може успішно виконати роль посередника, об‘єднавчого елемента держав та суспільств і позитивно впливати на розвиток українсько-польських відносин.
3. Нерозв’язані проблеми української меншини в Польщі негативно впливають на українсько-польські відносини. Можливим шляхом їх вирішення може бути приведення до рівноваги існуючої нормативно-правової бази з питань підтримки закордонного українства та механізму практичної реалізації її положень. Здійснення інформаційно-комунікаційних проектів, спрямованих на розвиток та забезпечення національно-культурних потреб польського українства; інформування про актуальні події суспільного та культурного життя України; сприяння встановленню контактів між науковими закладами, установами культури, творчими колективами з Польщі, які прагнуть підтримувати зв’язки з Україною, здатні значною мірою підвищити ефективність відносин України з української національною меншиною в Польщі. За умов такої взаємної співпраці українська меншина в Польщі може стати для України вагомим позитивним чинником реалізації зовнішньої політики, забезпечення позитивного міжнародного іміджу; розвитку економічних, культурних та інших зв'язків із РП; забезпечення економічної, культурної та інформаційної присутності України в європейському просторі; сприяння розв'язанню внутрішніх проблем за рахунок залучення потенціалу української національної меншини.
4. Трансформація політичної системи України на початку 90-х рр. XX ст. зумовила позитивні процеси в громадсько-політичному житті польської національної меншини. Рівень її політичної активності значно зріс, активізувалися й мобілізаційні процеси в її середовищі, що знаходять свій вияв у налагодженні внутрішніх комунікацій, проведенні спільних заходів та акцій, висловленні позиції щодо прийняття тих чи інших політичних рішень. Вплив на рівень політичної мобілізації поляків в Україні мають і зовнішньополітичні чинники, зокрема політика Республіки Польщі щодо України. Ефективна участь національних меншин в суспільно-політичному житті є однією з найважливіших складових мирного демократичного суспільства. Представники польської меншини беруть активну участь у політичному житті України, співпрацюючи з багатьма політичними силами з метою захисту своїх прав і свобод, а також на користь відродження етнічних спільнот держави.
5. Серед проблем, що негативно впливають на розвиток української полонії, основними є недосконалість механізму практичної реалізації прав національних меншин; зменшення кількості польського етносу на території України, потреба створення сприятливіших умов для розвитку культури, самовираження й самоорганізації польської національної меншини. брак фінансової підтримки меншини з боку української та польської сторони, недостатня кількість шкіл з польською мовою навчання. Комплекс організаційно-фінансових заходів щодо практичного вирішення проблем задоволення освітянських потреб польської національності в Україні, як-то розширення мережі шкіл з польської мовою навчання та зміцнення їх навчально-методичної й підручникової бази позитивно вплинув би на попередження процесу асиміляції польського етносу в Україні та міжетнічні українсько-польські відносини.
6. Однією з актуальних проблем в українсько-польських стосунках є проблеми міграції. Особливістю сучасної української міграції в Польщу є неконтрольований від‘їзд українських громадян на заробітки в Польщу, переважна більшість яких працює поза правовим полем і України, і Польщі; нелегальний характер трудових поїздок в Польщу; відсутність офіційної статистики; низький рівень забезпечення соціального захисту українських громадян та переважне зайняття їх на низькокваліфікованих роботах, що веде до посилення напруженості в українсько-польських міждержавних відносинах. Створення привабливого внутрішнього ринку праці в Україні, державне регулювання трудової міграції громадян України такими адміністративними механізмами, як приєднання до багатосторонніх міжнародних правових актів щодо захисту прав трудящих-мігрантів, укладання двосторонніх українсько-польських угод щодо трудових мігрантів, легалізація українців в Польщі здатне пригальмувати процес міграції та призвести до позитивного впливу на розвиток українсько-польських міждержавних стосунків у сфері міграції.
Активізація українсько-польської співпраці в галузі боротьби з нелегальною міграцією може стати суттєвим позитивним чинником розвитку міждержавного співробітництва. Вирішенню цього завдання може, у свою чергу, сприяти проведення постійного аналізу масштабів нелегальної трудової міграції в Польщу та здійснення всіх можливих в рамках законодавства заходів для запобігання цьому явищу; максимальне спрощення на законодавчому рівні можливостей для ввезення зароблених мігрантами коштів в Україну та створення умов для безпечності й економічної доцільності цього процесу; поліпшення умов для повернення трудових мігрантів в Україну шляхом всебічного державного сприяння їх працевлаштуванню та створенню самостійного бізнесу.
Запровадження візового режиму після вступу Польщі до ЄС і пов'язане з ним ускладнення процесу перетинання людьми, товарами та послугами українсько-польського кордону, зменшення контактів між представниками численних польської та української національних меншин, погіршення стану прикордонної торгівлі тощо призвели до появи негативних наслідків в українсько-польських відносинах. Приєднання Польщі до Шенгенської угоди в 2008 р. несе в собі загрозу появи нових негативів, як-то обмеження свободи в’їзду і перебування громадян України на території РП, різке скорочення товарообігу між Україною та Польщею. Негативні наслідки входження Польщі до Шенгенської угоди вже сьогодні відчуваються в таких сферах як розвиток транскордонного співробітництва і туризм. Координація зусиль України та Польщі на поліпшенні консульських послуг для громадян України, розвитку і модернізації пунктів перетину кордону, видачі довготермінових національних і багаторазових Шенгенських віз, дозволів на проживання, можливості отримання віз безпосередньо на кордоні можуть стати заходами, здатними суттєво зменшити негативні наслідки для України й українсько-польських відносин, пов'язані з приєднанням Польщі до Шенгенської угоди. Таким чином, з метою переведення в позитивну площину взаємодії в галузі забезпечення належного рівня людських контактів між Україною та Польщею, актуальним питанням стає визначення подальших шляхів спрощення візового режиму для громадян України.
7. Одним з найперспективніших напрямів розвитку міждержавних відносин у гуманітарній сфері є українсько-польське співробітництво в галузі туризму. Об'єктивними передумовами розвитку туристичних зв'язків між державами є етнічна близькість, спільність кордонів і кліматичних умов, історичного досвіду національних традицій і культури. Українська туристична галузь, на відміну від польської, є слаборозвинутою, основною причиною чого є відсутність цілісної системи державного управління туризмом та недосконалість нормативно-правової бази. Вдосконалення законодавчої бази та виховання нових спеціалістів здатні розширити та зміцнити співробітництво в галузі українсько-польського туризму як позитивного чинника міждержавних відносин.
Важливим напрямом співробітництва між Україною та Польщею в туристичній галузі є зелений туризм, позитивний вплив якого виявляється в піднесенні авторитету й популярності України в Європі і світі, поповненні державного бюджету країни та збільшенні притоку польського капіталу в Україну. Вдосконалення українського туристичного законодавства, досвід польських партнерів в галузі зеленого туризму та динамічне інвестування галузі здатні якщо не зупинити, то хоча б сповільнити процес міграції, збільшити потік європейських та польських туристів, що також може бути позитивним чинником українсько-польських відносин. Створенню спільного простору українсько-польського туризму, з огляду на значний туристичний потенціал України, та запобіганню негативним наслідкам для туристичного українсько-польського співробітництва може сприяти проведення системної роботи щодо адаптації туристичного законодавства України до відповідних Директив і стандартів ЄС, лібералізація прикордонних і митних формальностей для туристів, проведення в Україні міжнародних спеціалізованих семінарів, конференцій з залученням вітчизняних та польських організацій для вивчення передового досвіду організації туристичної діяльності, освоєння нових туристичних ринків, визначення перспектив розвитку новітніх технологій надання туристичних послуг, формування туристичної стратегії та стандартів обслуговування, а також участь у відповідних заходах в Польщі, створення системи пропагування іміджу України як туристичної держави, ефективного маркетингу українського туристичного продукту на польському ринку.
8. Проаналізувавши розвиток українсько-польського транскордонного співробітництва, можна зробити висновок про його динамічний поступальний розвиток, високу інтенсивність двостороннього діалогу на регіональному та місцевому рівнях, що призводить до зростання гуманітарних контактів та транскордонного руху. Це, насамперед, зумовлюється збігом національних інтересів країн-сусідів у багатьох сферах, їх глибинними історичними та культурними зв’язками. Проте, існування багатьох проблем, в основному в правовій площині, подекуди виступають чинниками, що негативно впливають на українсько-польське транскордонне співробітництво, що в свою чергу позначається на міждержавних стосунках. Спрямування зусиль України та Польщі на розвиток міжрегіональної співпраці має перспективу надати ознак транскордонним стосункам локомотиву, що виведе двосторонні українсько-польські відносини у новий якісний вимір.
Аналіз досліджуваної проблеми та зроблені у цьому зв’язку висновки дозволяють сформулювати деякі практичні рекомендації, спрямовані на поліпшення умов для розвитку українсько-польського співробітництва в гуманітарній сфері. Видається за доцільне рекомендувати вищим органам законодавчої влади:
- ухвалення “Концепції національної політики України щодо закордонного українства”, яка має визначити правові, економічні та організаційні засади, принципи й мету національної політики щодо закордонного українства, національні інтереси та завдання української держави у сфері відносин із закордонними українцями, а також практичні механізми реалізації національної політики;
- ухвалення нової редакції Закону «Про національні меншини України» з метою забезпечити нову якість в правовому забезпеченні етнічних меншин;
- розроблення „Концепції мовної політики в Україні” та проекту Закону України „Про розвиток і застосування мов в Україні”, що відповідали б сучасним українським реаліям та європейським стандартам;
- ухвалення Закону України "Про національно-культурну автономію" з детальним визначенням питання самоврядування і самоорганізації етнічних громад;
- удосконалення механізмів реалізації Хартії регіональних мов і мов меншин;
- ухвалення Постанови про внесення змін до Закону України "Про освіту" в частині розвитку національних шкіл;
- внесення змін до Закону України «Про вибори», що регулюють норми представництва національних меншин у виборчих органах;
Висновки дисертаційного дослідження дозволяють рекомендувати органам виконавчої влади:
- вжиття заходів до повного виконання Державної програми "Закордонне українство" до 2010 року та втілення в життя Закону України "Про правовий статус закордонних українців" й відповідних змін до Законів України "Про інформацію", "Про видавничу справу" та "Про імміграцію";
- сприяння виробленню дієвого механізму підтримки українського шкільництва в Польщі та польського в Україні;
- укладання Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про підтримку мігрантів в галузі медичного страхування;
Вбачається за доцільне рекомендувати Міністерству Закордонних справ України здійснення таких заходів:
- вироблення національної програми “Закордонне українство”;
- створення державно-громадського фонду підтримки закордонних українців та умов для заохочення благодійної діяльності фізичних і юридичних осіб у сфері відносин з ними, з метою реалізації програм підтримки співвітчизників за кордоном;
- розробку Програми системних досліджень реального стану українців в Польщі та створення представництва польського українства в Україні, з яким українська влада спільно зможе розробляти ті чи інші механізми взаємодії, співпраці з української національною меншиною в Польщі;
- укладання міждержавних та міжвідомчих угод з РП щодо забезпечення прав польських українців;
- підписання угоди між Україною та ЄС про спрощення візового режиму з можливістю для українців отримувати візи без запрошень терміном на 5 років;
- посилення координації діяльності Міністерств Закордонних Справ двох держав у сфері трудової міграції (дозволи на посередницьку діяльність в сфері працевлаштування, консульські та візові питання, питання захисту прав громадян України, які перебувають в Польщі тощо).
Розв’язання зазначених проблем українсько-польської гуманітарної сфери співробітництва покликане сприяти розвитку зв’язків і в інших сферах співробітництва та бути чинником позитивного впливу на міждержавні стосунки України й Республіки Польщі, реалізацію великого потенціалу відносин близьких за культурою та історією суспільств.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Скуратівський В.А. Концептуальні засади гуманітарної політики в Україні / В. А. Скуратівський // Вісник УАДУ. - 1996 - № 2. - С. 81-90.
2. Шкумбатюк К.Л. Гуманітарна політика України: державний механізм реалізації / К.Л. Шкумбатюк. – К.: Науково-дослідний інститут "Проблем людини", 1995. – С. 13.
3. Луговий В.І. Управління освітою: навчальний посібник для слухачів, аспірантів, докторантів спеціальності "Державне управління" / В.І. Луговий. - К.: Видавництво УАДУ, 1997. - С.50.
4. Дзоз В.О. Гуманітарна політика: необхідність наукового прогнозування / В.О. Дзоз // Мультиверсум. Філософський альманах. - К.: Центр духовної культури. - 2006. - № 52. – С. 1.
5. Волков О. Національна гуманітарна політика від ідеї до втілення / О. Волков // Освіта і управління. - 1997. - №2. - С.8.
6. Короткий політологічний словник / [за ред. Рябова С. Г.] - К.: Київ, 1996. – С. 179.
7. Гуманітарна політика української держави в новітній період / [Здіорук С. І., Нагорний В. І., Гнатюк С. Л., Карпенко М. М. та ін.] ; За ред. С. І. Здіорука. – К.: НІСД, 2006. - 403 с.
8. Бувье А. Знание и наука / А. Бувье // Журнал социологии и социальной антропологии. - Спец. выпуск, 1999. - Т. 2. - С. 242-251.
9. Бувье А. Защита природной среды во время вооруженного конфликта / А. Бувье // Защита окружающей природной среды в международном гуманитарном праве: сборник статей. — М.: МККК, 1995. - С. 5-16.
10. Бюньон Ф. Справедливая война и агрессивная война / Ф. Бюньон // Московский журнал международного права, 1998. - № 4. - С. 125-140.
11. Пикте Ж. Развитие и принципы международного гуманитарного права [Текст] : пер. с англ. / Ж. Пикте. - М. : Международный Комитет Красного Креста, 1993. - 127 с. - Библиогр.: с. 123-127.
12. Пикте Ж. Развитие и принципы международного гуманитарного права (пер. с франц.) / Ж. Пикте. - М., 1994. С. 78.
13. Гассер Х.-П. Международное гуманитарное право: Введение / Х.-П. Гассер. — М.: МККК, 1995. – 349 с.
14. Гассер Х.-П. Запрет на акты террора в международном гуманитарном праве / Х.-П. Гассер. — М.: МККК, 2000. – 256 с.
15. Давид Э. Принципы права вооруженных конфликтов / Е. Давид — М.: МККК, 2000. – 405 с.
16. Сассоли М. Национальное справочное бюро в помощь жертвам вооруженных конфликтов. Имплементация международного гуманитарного права: сборник статей и документов. / М. Сассоли. — М.: МККК, 1998. - С. 299-324.
17. Свинарски К. Основные понятия и институты международного гуманитарного права как системы защиты человека. / К. Свинарски. — М.: МККК, 1997. – 347 с.
18. Дмитрієв А.І. Міжнародне публічне право: Практикум / [А. І. Дмитрієв, А. С. Мацко, В. I. Муравйов]; за ред.: Ю. С. Шемшученко, Л. В. Губерський. — К.: Юрінком Інтер, 2001. — 352 с.
19. Дяченко В. І. Міжнародне гуманітарне право: філософсько-правова доктрина регулювання збройних конфліктів / [Цюрупа М. В., Шумський П. В.] / Передмова Андрущенко В. П. - Навчальний посібник. - Київ, 1998.- Ч.І. - 116 с.
20. Дудченко Р. О. Міжнародне гуманітарне право. / Р. О. Дудченко - Х.: Основа, 2002. – 398 с.
21. Колосов Ю. М. Международное право: Учебник / Колосов Ю. М., Кузнецов В. И. - М.: Международные отношения, 1998г. – 624 с.
22. Блищенко И. П. Международное и внутригосударственное право. / И.П. Блищенко - М., 1960. – С. 190-191.
23. Хлестов О. Н. Соотношение международного и внутригосударственного права / Хлестов О. Н., Кузнецов М. Н. - В кн.: Становление и развитие советской науки международного права. Учебное пособие - М., МГИМО, 1974. - С.101.
24. Robertson A. H. Human Rights in the World. – New Heaven: Columbia Press, 1972.
25. Дмитрієв А. І. Вестфальський мир 1648 року і сучасне міжнародне право: Монографія. / А.І. Дмитрієв — К., 2001. — 426 с.: іл. 27.
26. Арцибасов И. Н. Вооруженный конфликт: право, политика, дипломатия / И. Н .Арцибасов - М.: Международные отношения, 1989г., стр. 16 - 17.
27. Дзоз В. О. Гуманітарні відносини як предмет державного регулювання / В. О. Дзоз // Мультиверсум. Філософський альманах. - К.: Центр духовної культури, 2005. - № 47. – С. 12-14.
28. Казачек И. А. Человек как субъект и объект политики: социально-философский и политологический анализ. / И. А. Казачек - Нова парадигма. – 2001. – Вип.20. – С. 45.
29. Политология: энциклопедический словарь - М.: Высшая школа, 1993. - 239 с.
30. Михальченко М. І. Україна як нова історична реальність: запасний гравець Європи. / М. І. Михальченко – Дрогобич: ВФ "Відродження", 2004. – 488 с.
31. Социальная политика: Толковый словарь / Под общ. ред. Н.А.Волгина. - М.: Изд-во РАГС, 2002. - 456 с.
32. Україна 2000 і далі: геополітичні пріоритети та сценарії розвитку. – К.: НІСД, 1999. – 384 с.
33. Горун Д. О. Українсько-польські відносини (1991-1997 рр.): автореф. дис… на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: 07.00.02 «Всесвітня історія» / Д. О. Горун. - Одеса, 1999. – 17 с.
34. Власов С. Пять лет украинской внешней политики: поиск моделей продолжается. Этнические и региональные конфликты в Евразии, России, Украине и Белоруссии / С. Влавсов – Москва: Весь мир, 1997. – Кн.2. – С. 161-178.
35. Гайдуков Л. Геополітичний чинник у становленні та розвитку відносин України та Республіки Польща: матеріали міжнародної науково-практичної конференції [“Геополітичне майбутнє України”] , ( Київ, 19-20 березня 1998 р.) / Дипломатична академія наук при МЗСУ. Інститут міжнародних відносин Національного університету ім.Т.Шевченка – Київ, 1998. – С. 87-92.
36. Дергачов О. Варіанти еволюції міжнародного становища та зовнішньої політики України. Політичний портрет України. / О. Дергачов // Бюлетень фонду “Демократичні ініціативи”. – 1997. – №18. – С. 29-40.
37. Дергачов О. Україна і розширення НАТО на схід / О. Дергачов // Stosunki Polsko-Ukraińskie. – Kraków: Międzynarodowe Centrum Rozwoju Democracji, 1998. – С. 141-168.
38. Pavliuk O. Ukraine and Regional Cooperation in Central and Eastern Europe // Security Dialogue. – 1997. – Vol.28, №3. – P.347–361.
39. Стадніченко О.І Проблема забезпечення прав національних меншин у міждержавних відносинах України і Російської Федерації: автореф. дис. На здобуття наук. Ступеня канд.. політ. Наук: 23. 00. 04 «Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку» / О.І. Стадніченко. – Київ, 2003. – 20 с.
40. Пирожков С. В контексті загальної архітектури безпеки. Польсько-українські відносини: погляд з України / С. Пирожков // Політика і час. – 1996. – № 1. – С. 14-24.
41. Бакула Б. Польща і Україна в діяльності “Культури” /Б. Бакула // Сучасність. – 1997. - № 1. – С. 97-103.
42. Васильєв Д. Українсько-польські відносини наприкінці ХХ ст. / Васильєв Д., Чекаленко Л. // Нова політика. – 1998. – № 4. – С. 13-17.
43. Глібов В. Українсько – польські взаємини в пострадянський період / Глібов В., Горун Д. // Політика і час. – 1997. – № 5-6. – С. 15-21.
44. Горун Д. Українсько-польське регіональне співробітництво / Д. Горун // Нова політика. – 1999. – № 3. – С. 15-18.
45. Зайцев Ю. Польська опозиція 1970-80-х рр.: про засади українсько-польського порозуміння / Зайцев Ю. // Депортації. Західні землі України кінця 30-х – початку 50-х рр. Документи, матеріали, спогади у трьох томах. – Т.1. – Львів: Інститут українознавства НАНУ, 1998. – С. 52-64.
46. Качура О. Польські уроки для України, або креативна сила гонору / О. Кочура // Підтекст. – 1995. – № 12 (16). – С. 34-37.
47. Несук М. Україна у зарубіжних доктринах та стратегіях XX ст. / Несук М., Репринцев В., Камінський Є. // Політична думка. – 1995. – № 2-3. – С.50-70.
48. Рудич Ф. Місце і роль України в новому геополітичному просторі / Рудич Ф. // Нова політика. – 1998. – № 5. – С. 18-23.
49. Рябчук М. Українсько-польські відносини: нові реалії, нові перспективи / М. Рябчик // Політика і час. – 1993. – № 8. – С. 26-31.
50. Сікора І. Геополітична легітимація ролі України в “новому світовому порядку” / І. Сікора // Політологічні читання. – 1994. – № 1. – С. 127-129.
51. Трохимчук С. Геополітична роль і місце України в контексті польсько-українського партнерства / Трохимчук С. // Україна в європейському геополітичному вимірі: статті і доповіді. – Львів, 1999. – С. 22-40.
52. Трохимчук С. Українсько-польське стратегічне партнерство як чинник розвитку української держави / Трохимчук С. // Україна в європейському геополітичному вимірі: статті і доповіді. – Львів, 1999. – С. 49-52.
53. Трохимчук С. Польсько-українські відносини на сучасному етапі / Трохимчук С. // Україна в європейському геополітичному вимірі: статті і доповіді. – Львів, 1999. – С. 62-65.
54. Черныш А. Альтернативы внешнеполитической стратегии Украины / Черныш А. // Свободная мисль. – ХХI. – 2000. – № 5. – С. 57-63.
55. Щерба Г.І. Українсько-польські стосунки – в дзеркалі соціології. Етносоціальний розвиток в Україні та стан української етнічності в діаспорі: сутність, реалії, конфліктності, проблеми та прогнози на порозі XXI століття: матеріали 5 Міжнародної науково-практичної конференції. – Київ-Чернівці, 1997. – Ч. 2. – С. 27-31.
56. Івченко О. Україна в системі міжнародних відносин: історична ретроспектива та сучасний стан / О.Г. Івченко. – К.: “РЩУАНИП”, 1997. – 688 с.
57. Базив Д. П. Геополитическая стратегия Украины / Д. П. Базив. – Киев: Институт государства и права им.В.М.Корецкого НАН Украины, 2000. – 192 с.
58. Палій О. Польща-Україна: дружба за обопільної відсутності альтернативи / О. Палій // Підтекст. – 1998. – № 5-6. – С. 45-49.
59. Палій О. Прибалтика між Росією і НАТО. І далеко від України / О. Палій // Підтекст. – 1998. – № 19(89). – С. 25-26.
60. Соскін О. Сучасний геопростір і пріоритети розвитку України / О. Соскін // Економічний часопис. – 2000. – № 2. – С. 3-7.
61. Толстов С. Україна в євроатлантичних відносинах: досвід пристосування / С. толстов // Політична думка. – 1999. – № 3. – С. 73-86.
62. Tolstov S., Potekhin O. Ukrainian Foreign Policy Public Opinion and Political Thought // The Ukrainian Review. – 1997. – Vol.44, №4. – P.3-27.
63. Шахов В.А. Україна у світовому співтоваристві / Шахов В.А., Мадіссон В.В. – Київ: УАДУ, 1996. – 72 с.
64. National Identity and Foreign Policy. Nationalism and leadership in Poland, Russia and Ukraine / Ed. by Ilya Prizel. – Cambridge University Press, 1998. – 447 p.
65. Бурант С. Україна і Польща: до стратегічного партнерства / С. Бурант // Політична думка. – 1997. – № 3. – С. 99-111.
66. Security Dialogue. – 1997. – Vol.28(3). – Р.363-374.
67. Burant S. International Relations in a Regional Context: Poland and its Eastern Neighbors – Lithuania, Belarus, Ukraine // Europe-Asia Studies. – 1993. – Vol.45, №.3. – P.395-418.
68. Burant S. Problematyka wschodnia. Studium porównawcze stosunków Polski z Litwą, Białorusią i Ukrainą // Studia i materiały. – 1993. – №58. – 28 s.
69. Burant S. Foreign Policy and National Identity: A Comparison of Ukraine and Belarus // Europe-Asia Studies. – 1995. – Vol.47, №7. – P.1125-1144.
70. Burant S. Poland’s Eastern Policy, 1990-1995. The limits of the possible // Problems of Post-Communism. – 1996. – March /April. – P.48-55.
71. Burant S. Ukraine and East Central Europe // Ukraine in the world. Studies in the International Relations and Security Structure of a Newly Independent State / Ed. by L.Hajda. – Cambridge, 1998. – Р.45-77.
72. Бжезінський З. Велика шахівниця / З. Бжезінський – Львів-Івано-Франківськ, 2000. – 256 с.
73. Бжезинский З. Русская рулетка ("The Wall Street Journal", США) [Електронний ресурс] / пер. В. Федотов // Збигнев Бжезинский (ZBIGNIEW BRZEZINSKI), 2005. – Режим доступу: http://www.inosmi.ru/translation/218431.html
74. Magdziak-Miszewska A. Stosunki polsko-ukraińskie // Problemy międzynarodowe. Biuletyn Centum Stosunków Międzynarodowych Instytutu Spraw Publicznych. – 1997. – №1. – S.1-3.
75. Magdziak-Miszewska A. Subregionalny kontekst rozszerzenia NATO // Sprawy międzynarodowe. – 1999. – 1(LII). – S.137-146
76. Prystrom J. Problemy bezpieczeństwa w polityce zagranicznej Polski // Rocznik Polskiej Polityki Zagranicznej 1991. – 1993. – S.26-38.
77. Prystrom J. Problemy bezpieczeństwa w polityce zygranicznej RP // Rocznik Polskiej Polityki Zagranicznej 1993/1994. – 1994. – S.43-52.
78. Безпека, що спирається на співробітництво. Із зустрічі в УІМВ з Міністром закордонних справ Польщі К.Скубішевським // Політика і час. – 1993. – №2. – С.15-19.
79. Skubiszewski K. Polska polityka zagraniczna w 1991 r. // Rocznik Polskiej Polityki Zagranicznej 1991. – 1993. – S.15-25.
80. Skubiszewski K. Polska racja stanu. Zagajenie do dyskusji zorganizowanej przez Fundację MCRD, Kraków, 25 II 1996 r. // AD Meritum. – 1996. – wiosna-lato. – rok II. – №3. – S.1-17.
81. Szmyd Z. Stosunki z Ukrainą // Rocznik Polskiej Polityki Zagranicznej 1999. – 2000. – S.182-191.
82. Chojnowska A. Stosunki z Ukrainą // Rocznik Polskiej Polityki Zagranicznej 1995. – 1995. – S.133-140.
83. Chojnowska A. Stosunki z Ukrainą // Rocznik Polskiej Polityki Zagranicznej 1996. – 1997. – S.138-146.
84. Całka M. Stosunki z Ukrainą // Rocznik Polskiej Polityki Zagranicznej 1995. – 1995. – S.119-124.
85. Całka M. Polish Eastern Policy in 1989-1997. A preliminary Assessment, New Challenges and Prospects // Yearbook of Polish Foreign Policy 1998. – 1998. – P.35-46.
86. Całka M. Polska – Rosja – Ukraina. Perspektywy, szanse i zagrożenia // Polska i Rosja. Strategicze sprzeczności i możliwości dialogu / Pod. red. A.Magdziak-Miszewskiej. – Warszawa: Centrum Stosunków Międzynarodowych Instytutu Spraw Publicznych,1998. – S.180-191.
87. Клочовський Є. Україна: питання про майбутнє / Є. Клочовський // Політика і час. – 1994. – № 8. – С. 12-16.
88. Bieleń S. Poland’s expectations towards Russia // Polish Political Science Yearbook 1994. – 1994. – Vol.XXIV.
89. Bieleń S. Eastern policy of the Third Republic of Poland // Poland: government and politics / Ed. by A.Wojtaszczyk. – Warsaw: Institute of Political Science, 1997. – P.208-223.
90. Bieleń S. Polska a perspektywy Europy Środkowej i Wschodniej // Studią Europejskie. – 1998. – №3(7). – S.63-83.
91. Bonusiak W. Stosunki polsko-ukraińskie w latach 1990-1996 // Materiały konferencij “Polska i Ukraina po II wojnie światowej” (Rzeszów, 1998) / Pod.red. W.Bonusiaka. – Rzeszów, 1998.
92. Wiesiolek M. (trans.) Regional Security: An Interview with Grzegorz Kostrzewa – Zorbas (Polish Foreign Ministry 1990-1992) // The Journal of Slavonic Military Studies. – 1995. – Vol.8, №3. – P.486-527.
93. Łukaszow J. [Olszaсski T.A.] Walki polsko — ukraińskie1943–1947 // Zeszyty Historyczne, 1989. — Z. 90. — S. 159–199.
94. 15 Łukaszow J. [ Olszański T.A. ]. Op. cit. — S. 159–187.
95. Łukaszow J. [ Olszański T.A. ]. Op. cit. — S. 187–193.
96. Gill W. Stosunki Polski z Ukrainą // Polska i jej nowi sąsiedzi (1989-1993). – Poznań – Toruń: Wyd. Adam Marszałek, 1993. – S.104-121.
97. Gill W., Gill N. Stosunki Polski z Ukrainą w latach 1989-1993. – Toruń-Poznań: Wyd. Adam Marszałek, 1994. – 123 s.
98. Анатолій Зленко, міністр закордонних справ України, Владіслав Бартошевський, міністр закордонних справ Республіки Польща. Україна та Польща ( на порозі нового тисячоліття) / А. Зленко, В. Бартошевський // День. - 2001. - C. 3.
99. Силіна Т. Щоб не стати морем (інтерв’ю з Б. Бартошевським) / Силіна Т. // Дзеркало тижня - 2001. - № 27. – С.4.
100. В фокусе фигура: Бронислав Геремек [Електронний ресурс] / Бронислав Геремек (Bronislaw Geremek) // Експерт – 2005. – Режим доступу : http://www.inosmi.ru/translation/222930.html.
101. Kaminski A., Kozakiewicz J. Polish-Ukrainian Relations 1992-1996. Report. – Warszawa: Center for International Relations at the Institute of Pubic Affairs, 1997. – 55 p.
102. Трощинський В. П. Українці в світі. / В. Трощинський, А. Шевченко. – К., Видавничий дім «Альтернативи», 1999. – 352 с.
103. Етнонаціональна структура українського суспільства. Довідник. / Київ, Наукова думка. - 2004. – С. 4.
104. Євтух В. Б. До проблеми визначення поняття "етнічна меншина". Етнічні меншини Східної та Центральної Європи: компаративний аналіз становища та перспектив розвитку // В. Євтух. - Київ. - 1994. – 328 с.
105. Гетьманчук М. „Українське питання” в радянсько-польських відносинах 1920-1939 рр. / Гетьманчук М. – Львів: Стрім. - 1998. - 278 с.
106. Україна – Польща: важкі питання: матеріали міжнародного семінару істориків [„Українсько-польські відносини 1918-1947 рр.”] – Варшава, 1998. Т. 1 - 3. – 225 с.
107. Чирко Б. В. Національні меншини в Україні (20 - 30 роки ХХ століття). / Чирко Б.В. - К.: Асоціація "Україно", 1995. - 215с.
108. В. Наулко. Етнонаціональні процеси в Україні: історія та сучасність / Всеволод Іванович Наулко (ред.). // НАН України, Ін-т нац. відносин і політології. — К. : Головна спеціаліз. ред. літ. мовами нац. меншин України, 2001. — 423 с.
109. Наулко В. Хто і відколи живе в Україні. / В. Наулко — К. : Головна спец. ред. літ-ри мовами націн. меншин України, 1998. — 80 с.
110. Трухан М. Українці в Польщі після другої світової війни (1944-1984). / Трухан М. // Записки НТШ ім. Т.Г. Шевченка. – Історико-філологічна секція. – Нью-Йорк-Париж-Сідней-Торонто, 1990. – 427 с.
111. Chalupczak H.,Browarek T. Mniejzosci narodowe w Polsce. 1918-1995. – Lublin, 1998. – 323 s.
112. Рудницька Т. Етнічні спільноти України: тенденції соціальних змін / Рудницькі Т. - НАН України, Інститут соціології — 2-ге вид. — К., 1998. — 170 с.
113. Рудницька Т. М. Соціальна динаміка етнічних спільнот України: загальнонаціональні тенденції і регіональні особливості: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора соціол. наук: спец.: 22.00.03 «Соціальні структура та соціальні відносини» / Рудницька Т.М. - Київ, 1996. — 43 с.
114. Аза Л. Етнічний довідник: У 3-х ч. Ч. 1 : Етнічні меншини в Україні / Афонін Е., Васильева Л., Винниченко І., Євтух В.; під редакцією Євтух В. // НАН України; Інститут соціології – Київ, 1999. — 141 с.
115. Антонюк О. В. Формування етнополітики Української держави: історичні та теоретико - методологічні засади / Антонюк О. В. – К.: Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 1999. — 282 с.
116. Конєва Я. Польсько-українські стосунки в історичному та політичному контексті / Конєва Я. // Розбудова держави. – 1996. - № 5. – С. 39-41.
117. Рафальський О. О. Hаціональні меншини Укpаїни у ХХ столітті: Істоpіогp. наpис / Рафальський О. О. – К.: Ін-т політ. і етнонац. дослідж. HАH Укpаїни, 2000. - 445 с.
118. Вівчарик М. Україна в етнонаціональному вимірі. / Падалка С. — Київ, 1999. — 136 с.
119. Єременко Т. І. Польська національна меншина в Україні в 20 - 30-ті рр. ХХ соліття / Єременко Т. І. – К.: НАН України, Ін-т історії України, 1994. – 74 с.
120. Попик В. І. Поліетнічність українського суспільства і проблеми вивчення історії національних меншин України: матеріали Міжнародного круглого столу ["Поляки в Україні: в пошуках національної ідентичності (минуле і сучасне)"] – Київ, 1998. – 120 с.
121. Євтух В. Б. Про національну ідею, етнічні меншини, міграції / Євтух В.Б. - Київ: Стелос, 2000.- 123 с.
122. Національні меншини в Україні, 1920-1930-і роки: іст.-карт. атлас / М. І. Панчук та ін. — К.: Четверта хвиля, 1995. — 104 с.
123. Крисаченко В. Етнічна структура українського суспільства. [Електронний ресурс] / Крисаченко В. // Стратегічна панорама – 2005. – №1. - Режим доступу до журн.: http://www.niisp.gov.ua/vydanna/panorama/issue.php?s=gupr0&issue=2005_1.
124. Актуальні питання вітчизняної етнополітики: шляхи модернізації врахування міжнародного досвіду / Під заг. ред. Ю. Тищенко. - К.: Український незалежний центр політичних досліджень, 2004.- 312 с.
125. Римаренко Ю. І. Національний розвій України проблеми і перспективи / Римаренко Ю. - К., 1995. – 321 с.
126. Міграційні процеси в сучасному світі: світовий, регіональний та національний виміри (понятійний апарат, конкретизаційні підходи, теорія і практика) / За ред. Ю.І.Римаренка. – К.: Генеза, 1998. – 912 с.
127. Кондратьєв Я. Ю. Основи міграцієзнавства: навчально-методичний посібник / Кондратьєв Я., Римаренко Ю., Олефір В.– К.: Ін-т держави і права НАН України, 2000.– 424 с.
128. Нелегальна міграція та торгівля жінками у міжнародно-правовому контексті (у двох книгах). Книга перша. Частина 1 / Авт. кол. Відп. редактори Ю. І. Римаренко, Я. Ю. Кондратьєв. За редакцією Ю. С.Шемшученка. — К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Київський ун-т права, Національна академія внутрішніх справ України, 2001. — 512 с. (ч. І — С. 1—512; ч. ІІ — С. 513—1012).
129. Малиновська О. А. Міграційна ситуація та міграційна політика в Україні. / Малиновська О. – К.: Національний інститут стратегічних досліджень. – 1997. - С. 3.
130. Пирожков С. Внешние трудовые миграции в Украине: социально-экономический аспект. / Малиновская Е., Хомра А. – К., 2003.- 341 с.
131. Зовнішні трудові міграції населення України / За наук. ред. Лібанової Е., Позняка О. – К.: РВПС України, 2002. – 78 с.
132. Миграция и пограничный режим: Беларусь, Молдова, Россия и Украина. Сборник научных трудов / Под общ. ред. С. И. Пирожкова.— К.: НИПМБ, 2002.— 176 с.
133. Березовський І. Б. Організована нелегальна міграція як різновид організованої злочинності в Україні / Березовський І. Б. - Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – К.: Міжвідомчий науково-дослідний центр.— 2001.— № 3. – С. 4.
134. Хомра О. У. Нелегальна транзитна міграція як загроза національній безпеці України / Хомра О. У. // Стратегічна панорама.— 2003.— № 1. – С. 4.
135. Товт М. Правовий захист біженців в контексті боротьби з нелегальною міграцією (на прикладі Закарпатської області) / Товт М. // Проблеми міграції.— 2001.— № 2 (16). – С.8.
136. Українські і польські жертви збройного протистояння. Володимир-Волинський район / Вступна стаття Ярослава Ісаєвича / – Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, 2003. – 189 с.
137. Зашкільняк Л. Україна і Польща у ХХ столітті: між конфронтацією і союзом : за матеріалами Міжнародного Наукового Конгресу [“Українська історична наука на порозі ХХІ століття”], (Чернівці, 16 - 18 травня 2000 р.) / Чернівці, 2001. - С. 68.
138. Зашкільняк Л. Україна і Польща в ХХ столітті: від конфліктів до порозуміння / Зашкільняк Л. // Наукові записки Національного університету “Острозька академія”: Історичні науки. - Острог, 2003. - Вип. 3. - С. 79.
139. Ільюшин І. І. ОУН-УПА і українське питання в роки Другої світової війни (в світлі польських документів). / Ільюшин І. - К., 2000. - С. 4.
140. Ільюшин І. І. Польське військово-політичне підпілля в Західній Україні (1939 - 1945 рр.): автореферат дис. на здобуття наук. ступеня д-ра іст. наук: спец.: 07.00.01 «Історія України» / Ільюшин І. І. - Київ, 2003. – 36 с.
141. Макарчук С. Втрати населення на Волині в 1941 - 1947 рр. / Макарчук С. // Україна-Польща: важкі питання - Т. 5. - Варшава, 2001. – 299 с.
142. Сергійчук В. Поляки на Волині у роки Другої світової війни. Документи з українських архівів і польські публікації. / Сергійчук В. - К., 2003. – 78 с.
143. Гошовська В. Пам’ятати минуле заради майбутнього. До 60-ї річниці трагічних подій на Волині у 1943 – 1944 рр. / Гошовська В. // День. - 2003. - № 73. – С. 3.
144. Україна–Польща: важкі питання: матеріали ІІ міжнародного семінару [“Українсько-польські відносини в 1918–1947 роках”], (Варшава, 22-24 травня 1997 р.) / Відп. ред. М. Кучерепа. – Варшава, 1998. – 123 с.
145. Праві та Європа. / Незалежний культурологічний часопис «Ї». -2000. -№ 16. – С.7.
146. Боротьба за землю. Волинь 1943. / Незалежний культурологічний часопис «Ї». – 2003. - № 28. – С.5.
147. Кирилич В. П. Українці в Польщі: проблема збереження етнонаціональної ідентичності як чинник українсько-польських відносин: автореф. дис.на здобуття наук. ступеню канд. політ. наук: спец. 23.00.04 «Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку» / Кирилич В. П. - Ін-т міжнар. відн. Київ. нац. ун-ту ім. Шевченка. – К., 2001. – 20 с.
148. Знахор