ПОЛІТИЧНА ІНТЕГРАЦІЯ В ЛАТИНСЬКІЙ АМЕРИЦІ: ГЕНЕЗА, КЛЮЧОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ, ДЕТЕРМІНАНТИ КРИЗОВИХ ТЕНДЕНЦІЙ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ
І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

На правах рукопису

КОВАЛЬОВА Олександра Ігорівна

УДК 327. 39 (8)

ПОЛІТИЧНА ІНТЕГРАЦІЯ В ЛАТИНСЬКІЙ АМЕРИЦІ: ГЕНЕЗА, КЛЮЧОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ, ДЕТЕРМІНАНТИ КРИЗОВИХ ТЕНДЕНЦІЙ

Спеціальність 23.00.04 – Політичні проблеми міжнародних
систем та глобального розвитку

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник – доктор історичних наук, професор політології Є.Є.Камінський

Київ – 2004

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічна та джерельна база дослідження 9
1.1. Понятійний вимір проблематики 9
1.1.1. Основні аспекти інтеґрації як явища 11
1.1.2. Параметри акторської інтеґрації 14
1.1.3. Типи акторської інтеґрації 18
1.1.4. Основні форми економічної інтеґрації 23
1.2. Сучасне концептуальне оформлення 25
1.2.1. Концепції інтеґрації у світовій політичній науці 25
1.2.2. Концепції інтеґрації в латиноамериканській науці 27
1.2.3. Ідеологія континентального націоналізму 33
1.3. Джерельна та методологічна база дисертації 36

РОЗДІЛ 2. Кризогенність інтеґраційних процесів в Латинській Америці 42
2.1. Соціально-економічний аспект кризогенності латиноамериканської
інтеґрації 42
2.1.1. Економічний вимір інтеґраційної кризовості 42
2.1.2. Соціальний вимір інтеґраційної кризовості 50
2.2. Політико-правова проблемність інтеґрації 52
2.3. Організаційний формат 63
2.3.1. Регіональні інтеґраційні угоди 64
2.3.2. Субрегіональні інтеґраційні угоди 74
2.3.3. Регіональні та субрегіональні парламенти 79
2.3.4. Регіональні конференції і самміти 80

РОЗДІЛ 3. Взаємозв’язок і взаємовпливи внутрішніх і зовнішніх чинників інтеґраційного розвитку 83
3.1. Внутрішні чинники низької ефективності інтеґрації 83
3.1.1. Об’єктивні структурні чинники 84
3.1.1.1. Недостатня інституціоналізація політичної інтеґрації 84
3.1.1.2. Обмеженість фізичної інтеґрації 87
3.1.1.3. Проблеми структури систем інтеґрації 90

3.1.2. Суб’єктивні структурні чинники 102
3.1.2.1. Особливості ставлення керівних еліт до інтеґрації 102

3.1.2.2. Суб’єктивні аспекти інтеґраційних відносин 107

3.2. Зовнішні впливи на якість інтеґраційних процесів 155
3.2.1. Вплив глобальних процесів 156
3.2.2. Вплив світових потуг 157
3.3. Узагальнення в контексті проблемності європейського вибору
України 166

ВИСНОВКИ 178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 182
ДОДАТКИ 209

ВСТУП

Актуальність теми дослідження визначається суперечностями сучасних інтеґраційних процесів у різних регіонах світу на тлі глобальних змін системного характеру. Система міжнародних відносин, процес формування якої триває, має ознаки ще більш жорсткої стратифікації, що виявляється у концентрації прийняття рішень ключовими гравцями та відстороненні більшості країн “третього світу”, серед яких країни Латинської Америки і Карибського басейну. Недостатній потенціал автономного розвитку сприяє їхній периферізації, до чого додається небезпека культурного “розчинення” і часткової втрати суверенітету в питаннях, які зазвичай належать до виняткової внутрішньої компетенції. У процесі “одновимірної” уніфікуючої глобалізації, яка наразі сприймається як еквівалентна американізації світового простору, регіональна інтеґрація є однією з форм підтримання і захисту суверенітету національної держави. Даний процес, в силу загальних тенденцій розвитку світової системи, отримав особливу значущість і актуальність в останнє десятиліття та наразі набуває безпрецедентної масштабності, переростаючи в імператив інтегрованих регіональних просторів. Тому визначення конкретних детермінант політичної інтеґрації та прогнозування можливих шляхів її розвитку, зокрема, неминучих проявів кризовості має актуальне значення як для розвитку теорії міжнародних відносин, так і для реалізації зовнішньої політики держав, які не входять до так званого золотого мільярду.
Авторська концепція базується на переважно “функціональному” підході до розгляду інтеґрації, її сутності, значення та виникаючих проблем. На відміну від “інституціонального” підходу, за яким головною метою інтеґрації є інституціоналізація міждержавних відносин, тобто утворення та підтримання інтеґраційних об’єднань (інтеґрація як “самоціль”), функціональний підхід приділяє головну увагу інструментальному аспекту. Йдеться про пріоритет функціональності інтеґраційних систем у розв’язанні конкретних завдань згідно з національними інтересами включених держав.
З огляду на політичні реалії України, даний підхід, що базується на розгляді інтеґрації як процесу, котрий слугує внутрішнім потребам та інтересам держав, бачиться дисертанту більш слушним. Для України необхідність винайдення адекватного проекту залучення до світової системи з огляду на офіційне обрання інтеґрації до європейських структур в якості однієї з пріоритетних стратегічних цілей при паралельному входженні в пострадянські інтеґраційні проекти за домінування Росії, вивчення досвіду інтеґраційних взаємин латиноамериканських країн, подібних їй за цілою низкою сутнісних ознак, особливо актуальна. Вибір теми дослідження обумовлений і недостатньою розробленістю різних аспектів розвитку політичного виміру інтеґрації країн Латинської Америки і Карибського басейну у вітчизняній науці.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконання роботи розпочиналося в рамках державної тематики досліджень ІСЕМВ НАН України "Проблеми інтеґрації, кризового управління і безпеки на євроатлантичному просторі" (1 кв. 1999 – ΙV кв. 2000 р., державний реєстраційний номер № 0199U000993, шифр ІІ.93/02.99), а її завершальний етап реалізовано в межах державної теми цього ж інституту: “Західні концепції та моделі забезпечення національних інтересів і реалізації стратегій розвитку перехідних суспільств” (1 кв. 2001 – ІV кв. 2002 рр., державний реєстраційний номер № 0101U00595, шифр II.93/02.01).
Відтак ключова наукова проблема, яка розв’язується в даній роботі, носить двоєдиний характер і полягає у встановленні рівнів збігу і розходжень між участю держав у регіональній інтеґрації та забезпеченням національних інтересів в рамках відповідних стратегій розвитку перехідних держав.
Базова мета дослідження полягає у визначенні кола детермінант кризових явищ і тенденцій у розвитку багатосторонньої інтеґрації, передовсім, у її політичному вимірі в Латинській Америці.
Досягнення поставленої мети потребує виконання наступних завдань:
1. виявити ступінь розробленості проблеми в концептуально-теоретичному розрізі, критично розглянути напрацювання політичної думки, насамперед латиноамериканської школи, у всьому її розмаїтті;
2. поглибити розуміння концептуального виміру проблеми політичної інтеґрації, зокрема, схем, запроваджуваних у Латинській Америці;
3. з’ясувати причинно-наслідкові зв’язки між явищами латиноамериканської інтеґрації через розмежування їх факторної та сутнісної складових;
4. виявити і зафіксувати взаємозв’язок між характером розвитку процесу інтеґрації та впливом глобальних і національних політичних та соціально-економічних процесів;
5. реалізувати систематизацію чинників (за характером впливу), які визначають кризові тенденції у політичній інтеґрації в Латинській Америці;
6. відтворити форми і ступені впливу визначених чинників;
7. виокремити в межах регіону держави, роль яких в процесах інтеґрації є визначальною, визначити стереотипи їх зовнішньополітичної поведінки;
8. охарактеризувати відносини між державами регіону з урахуванням національних особливостей сприйняття власної ідентичності й спорідненості;
9. дослідити особливості кризових тенденцій в різних сферах латиноамериканської інтеґрації;
10. на прикладах конкретних організацій простежити кризові тенденції в латиноамериканській інтеґрації та охарактеризувати їх вплив на загальний розвиток інтеґраційного процесу в регіоні;
11. визначити й оцінити можливі напрямки і перспективи врахування досвіду Латинської Америки в інтеґраційній стратегії України;
12. критично переосмислити наявні суперечності у висвітленні латиноамериканської інтеґрації.
Об’єктом дослідження є інтеґраційна політика латиноамериканських держав як складова системи міжнародних відносин.
Предметом дослідження є політичний вимір інституціоналізованих проявів латиноамериканської інтеґрації на регіональному і субрегіональному рівнях.
Хронологічні рамки дослідження визначаються періодом існування незалежних держав в латиноамериканському регіоні і охоплюють час від перших проявів інтегрування після 1826 року до сьогодення.
Методи дослідження. Головним методом був обраний системно-структурний, який передбачує аналіз всієї сукупності політичних, економічних, соціальних, культурних, військових, правових, технічних аспектів інтеґрації як цілісної складно структурованої системи, характеристики та функціонування якої обумовлюється реаліями глобального середовища, до якого вона вміщена. Допоміжні методи – історичної ретроспективи, компаративного, факторального і контент-аналізу – були використані для: простеження історичного шляху становлення інтеґраційних систем в Латинській Америці і виокремлення конкретних прикладів кризовості латиноамериканської інтеґрації упродовж історичної еволюції регіону; порівняння латиноамериканських і європейських моделей інтеґрації, різних національно-державних підходів до їх здійснення на теоретично-концептуальному і практично-прикладному рівнях інтеґраційної політики, розробки адекватних висновків щодо обсягу економічної інтеґрації за фактичними даними провідних організацій та дослідницьких інститутів, визначення позицій латиноамериканських політичних еліт, що репрезентують поточну позицію держав, за результатами соціологічних опитувань тощо. Також використовувалися методи історичної аналогії, втілені у поєднанні історичного і системного підходів, для розроблення системи суб’єктивно-мотиваційних образів та визначення стереотипів зовнішньополітичної поведінки регіональних держав Латинської Америки.
Наукова новизна одержаних результатів визначається синтезом основних концепцій латиноамериканської політичної думки та розробкою, на базі функціонального підходу до проблем інтеґрації, висновку про комплексний історичний, політико-культурний і фінансово-економічний характер кризових тенденцій у цьому процесі в Латинській Америці та його недостатньої ефективності, що проявляється у нереалізованості базових завдань. Водночас у роботі систематизовано причини явно недостатньої інституціоналізації політичного виміру латиноамериканської інтеґрації. Ґрунтуючись, на відміну від більшості українських дослідників латиноамериканської інтеґрації, головним чином, на інституціональному підході, дисертант визначає повну і цілісну картину витоків і причин інтеґраційної кризовості за умов домінування однополюсності у прийнятті й реалізації рішень у сучасній системі міжнародних відносин. В науковий обіг введено масив важливих джерел і літератури, які ще не бралися до уваги при аналізі регіональної інтеґрації вітчизняними науковцями. Розроблені й представлені системи суб’єктивно-мотиваційних образів регіональних і зовнішніх по відношенню до регіону держав в (політиці та свідомості політичних керівних еліт). У зовнішньополітичному контексті подано дефініції стереотипності поведінки на прикладі регіональних держав Латинської Америки,
Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій та загальне теоретичне значення дисертації обумовлені використанням науковим порівнянням великих масивів інформації та залученням апробованих методів політологічного дослідження, а також розширенні теоретико-методологічної основи вивчення регіональної інтеґрації
Практичне значення отриманих результатів, насамперед, полягає у систематизації базових причин кризовості регіональної інтеґрації в Латинській Америці та можливості їх врахування при розробці й реалізації інтеґраційної стратегії України. Даний науковий доробок може бути використаний як самодостатній лекційний курс кафедрами історії й теорії міжнародних відносин з проблематики регіональної інтеґрації, а також у якості доповнення до лекційних курсів з глобалістики.
Апробація роботи. Основні положення і висновки дисертації знайшли апробацію під час попередніх обговорень дисертації на розширеному засіданні відділу трансатлантичних досліджень ІСЕМВ НАН України, в безпосередніх і через мережу Інтернет дискусіях з провідними науковцями Аргентини та Перу, в тезах, підготовлених для Міжнародної науково-практичної конференції „Інформаційна безпека в умовах глобального інформаційного суспільства” (Київ, 22 травня 2003 року, організатор − Центр компетенції по електронному урядуванню), оприлюднені у доповіді „Перспективи країн Латинської Америки та Карибського Басейну в Американській зоні вільної торгівлі”, опублікованій в матеріалах Міжвузівської конференції „Проблеми трансформації організаційно-економічних відносин на етапі переходу до ринку” (Університет Економіки і Управління, м. Сімферополь, 18 грудня 2003 р.); в тезах „Проблеми міжнаціональної інтеґрації в Криму та Латинській Америці − проведення паралелей”, підготовлених для VIII міжнародної науково-практичної конференції „Питання розвитку Криму. Актуальні питання розвитку інноваційної діяльності”, яка проводилася Міністерством освіти і науки України, Національною Академією Наук України і Радою Міністрів АР Крим (м. Алушта, 8-12 вересня 2003 р.). Також опубліковано 5 статей у збірнику наукових праць „Дослідження світової політики” НАН України.
Структура дисертації обумовлена метою, завданнями, об’єктом і предметом дослідження, яке, відповідно, складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації – 218 стор., з яких основний текст становить 181 стор., список використаних джерел – 27 стор., що складається з 254 найменувань, сутність яких представлена у першому розділі роботи, та додатки – 10 стор. у складі допоміжних таблиць зі статистичними даними та схем.

Список литературы

ВИСНОВКИ

З огляду на поставлені перед дослідженням завдання на засадах системно-структурного підходу дисертантом зроблені наступні висновки:
1. Міждержавна політична інтеґрація в Латинській Америці не вийшла на той рівень взаємної залежності, який можна було б визначати як завершений і ефективний. Якщо розглядати її остаточною метою підвищення спроможності інтегрованих частин, то в регіоні не вдалося створити нових інтегрованих акторів, здатних самостійно досягати всього комплексу спільних цілей. Більшість інтеґраційних проектів реалізовані у контексті появи частково визнаних зовнішнім світом, але де-факто неспроможних акторів.
2. Загальною особливістю реалізованих в регіоні інтеґраційних проектів є їх нездатність розв’язувати проблеми в періоди фінансово-економічних і політичних криз. Більшість з них виявила певну ефективність на ниві впровадження спільної внутрішньої та зовнішньої тарифної політики, але це через відсутність комплексного підходу і відповідних стратегій має результатом стратегічні невдачі при спорадичних тимчасових успіхах. Ситуація, яка склалася, може бути визначена як квазі-інтеґраційна, тому що є далекою від досягнень євроінтеґраційних проектів та НАФТА. Жодне з інтеґраційних формувань регіону поки що не спромоглося подолати структурні проблеми. Втім, у сучасній Латинській Америці існують досить реальні перспективи для справжнього інтегрування. Найвиразніше таку перспективу бачимо в субрегіональному проекті МЕРКОСУР.
3. Важливою є відсутність у регіоні наукових досліджень за межами економічної інтеґрації та відповідного прагматизму національного характеру, і в результаті брак власних серйозних теоретичних напрацювань політологічного характеру. Певним винятком можна вважати концепцію „континентального націоналізму”, висунуту за часів боротьби за державну незалежність, чим визначається особливість хронологічних рамок даної дисертації. Хоча в межах системного підходу в регіоні створені певні концептуальні розробки, споріднені з тематикою політичної інтеґрації, більшість з них здійснені під впливом північноамериканських концептів. Суто латиноамериканськими є концепції “перспектив залежності” та “перспектив автономності” в межах структуралістського підходу до розвитку, які, з огляду на домінування США в регіоні, визначають зовнішнє втручання як головну причину недостатнього розвитку. Загалом в теоретичних напрацюваннях обґрунтовується доцільність економічних реформ через об’єднання зусиль окремих національних акторів.
4. Значна економічна і політична фрагментація країн регіону має місце в умовах безсумнівної пріоритетності зовнішньорегіональних зв’язків над внутрішньорегіональними. Тому інтеґрація тут проектується й реалізується, загалом, з урахуванням чинників, сторонніх для відповідних процесів. З огляду на те, що держави регіону в межах світової системи є фактично підпорядкованими акторами, інтеґрація тут нерідко розглядається як перспективна форма подолання цього стану. Також набуває ваги антиглобалізаційний концепт: протистояння по осі „Північ – Південь” за сучасних особливостей міжнародної системи, позначеної одновимірним і односпрямованим глобалізмом.
5. Негативні чинники, що стоять на заваді розвитку латиноамериканської інтеґрації, поділяємо на внутрішні та зовнішні по відношенню до інтеґраційних систем. Зовнішні визначаються впливом глобального середовища та окремих міжнародних акторів. Серед внутрішніх структурних чинників розрізняємо об’єктивні і суб’єктивні. Об’єктивні пов’язані з функціонуванням об’єднань. Важливішим тут бачиться недостатність розвитку політичної інтеґрації, пов’язана з копіюванням північноамериканських стандартів при необхідності іншого, тобто європейського підходу: через поєднання економічних і політичних моделей інтегрування. Відтак, інтеґраційний процес в регіоні досі перебуває на етапі пошуку дієвих моделей і програм, має місце відсутність динаміки у практичних вимірах.
6. Базовою перешкодою також виступають націоналістичні або інші суб’єктивістські підходи політичних еліт, які часто бувають нефункціональними стосовно національних інтересів та функціональними щодо зовнішніх гегемонів, з різних причин відмовляються бачити в інтеґрації дієвий засіб подолання кризових явищ, концентруючи практичну діяльність, здебільшого, на збереженні особистої влади.
7. Суттєвий аспект латиноамериканської специфіки бачиться на ниві низького рівня самоідентифікації та консолідації націй за нерівномірності розвитку окремих національних суб’єктів. Виділяємо два типи некогерентності позицій інтеґрації в латиноамериканській дійсності: внутрішньодержавного і внутрішньорегіонального походження. Практично кожного разу при зміні урядів змінюється система зовнішньополітичних пріоритетів, що позбавляє гарантії виконання інтеґраційних домовленостей. Важливою є також нескоординованість інтеґраційних зусиль різних держав і урядів. В одних випадках інтеґраційні стратегії мають конституційне забезпечення, в інших такі пріоритети на законодавчому рівні відсутні. Брак координації та легітимації дається взнаки і у різному ставленні до США. З огляду на те, що відносини між членами інтеґраційних угруповань будуються на засадах визначених нами їх стереотипів зовнішньополітичної поведінки а також суб’єктивно-мотиваційних іміджів, значні розбіжності у них ускладнюють досягнення когерентності позицій з питань інтеґрації та координацію дій, у деяких випадках провокуючи конфлікти, які призводять до гальмування інтеґраційних процесів і навіть до їх стагнації.
8. Привертаючи серйозну увагу західних наукових шкіл, латиноамериканська інтеґрація значно менше досліджена у вітчизняній латиноамериканістиці. На наш погляд, причиною є помітний прагматизм у підходах української політичної думки до вивчення інтеґраційної теорії й дослідження конкретних інтеґраційних проектів, викликаний прагненням забезпечити теоретичне обґрунтування включенню України в євроінтеґраційний процес або підвищенню ефективності інтеґраційних проектів на пострадянському просторі, що має наслідком сконцентрованість на цьому вітчизняних досліджень. Такий підхід обмежує можливості комплексного розуміння базових причин кризовості в регіональній інтеґрації, що мають спільні теоретичні витоки, незалежно від цивілізаційних особливостей різних регіонів.
9. Для України особливе значення має врахування впливу держави-гегемона (США) на характер інтеґраційних процесів у Латинській Америці: має місце певна паралель з домінуючою роллю Росії на пострадянському просторі. Слід вважати важливим уроком підтверджувану латиноамериканцями доцільність серйозного зближення рівнів економічного розвитку держав, що інтегруються. До збігів між позицією і можливостями латиноамериканських країн та України відносимо слабку визначеність статусу в ієрархії міжнародних відносин та спроби балансування в існуючій світовій і регіональних системах. Досвід латиноамериканців переконує також у відносно вищій перспективності інтегрування держав, близьких або подібних за розвитком. Такі подібні для ситуації України та Латинської Америки риси, як наявність регіональних держав (Аргентина, Бразилія, Мексика тощо), тривалий спільний досвід залежного становища, відсутність усталених демократичних норм і традицій, асиметрія в розподілі властей, наявність територіальних претензій, високий рівень економічної злочинності тощо, дозволяють наполягати на доцільності подальших досліджень латиноамериканської інтеґрації, в тому числі й суто практичного характеру. Доцільною є також максимальна адаптація доробку зарубіжної науки при розроблянні національних концепцій і програм інтегрування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Словник іншомовних слів / за ред. Чл.-кор. АН УРСР О.С.Мельничука. Головна редакція УРЕ. – Київ, 1977. – 776 с.
2. Бансарт А. Два определения // Латинская Америка. – 1997. – №1. – c.20−24.
3. Dallanegra Pedraza L., Sosa A..J. Rol de Argentina en el marco del Mercado del Cono Sur // página Web de Dallanegra Pedraza L., Politica Internacional, Debates // http://www.geocities.com/luisdallanegra/argmerco.htm
4. Dallanegra Pedraza L. El imperativo de la integración latinoamericana. Integración solución, integración problema// página Web de Dallanegra Pedraza L., Politica Internacional, Debates // http://www.geocities.com/luisdallanegra/integra/intsopro.htm
5. Parlamentos Regionales y Foros Parlamentarios - Guía Informativa - XXVIII Reunión Ordinaria del Consejo Latinoamericano Caracas, Venezuela 7-9 de abril de 2003 // Pagina oficial del Sistema Economico Latinoamericano, Publicaciones de Secretaria Permamente del SELA // http://www.lanic.utexas.edu/~sela
6. Вакулич В. Загальне і особливе в американських і західноєвропейських концепціях європейської інтеґрації // Дослідження світової політики. Зб. наук. праць. Київ: ІСЕМВ НАН України. – 2001. – вип.17. – С. 19-24.
7. Dallanegra Pedraza, L. Integracion Latinoamericana: lo que los Latinoamericanos No Hacen // página Web de Dallanegra Pedraza L., Politica Internacional, Debates // http://www.geocities.com/luisdallanegra/integra/integtuc.htm
8. Dallanegra Pedraza L. Relaciones Argentina, Brasil, EUA: ¿Integración o Subordinación? // Revista de Geopolítica "Limes", Italia, Septiembre del 2003. - p. 25-47.
9. Dallanegra Pedraza L. Integración como integración económica // página Web de Dallanegra Pedraza L., Politica Internacional, Debates // http://www.geocities.com/luisdallanegra/integra/intec.htm
10. Левыкин Э.В. Концепции экономической интеграции // Внешнеполитические доктрины и концепции стран Латинской Америки. Отв. ред. Глинкин А.Н., Матлина А.А., ИЛА АН СССР. – М, 1980 – С. 153-168.
11. Dallanegra Pedraza L. Evolución del Debate Teórico-Epistemológico sobre las Relaciones Internacionales. – Buenos Aires: Edicion del Autor, 1997. – 107 p.
12. Rojas R. Notes on ECLA’s structuralism and dependency theory // http://www.rrojas.databank.org/ecla1.htm
13. Calvert P. The international politics of Latin America. – Manchester University Press. Manchester and New York, 1994. – 261 p.
14. Строганов А.И. Новейшая история стран Латинской Америки: Учеб. Пособие. – М.: Высшая школа, 1995. – 415 с.
15. Laredo I.M. Transfondo político de la integración económica // Revista Aportes pra la Integración Latinoamericana - N°1 – 1995. – Instituto de Integración Latinoamericana, Universidad Nacional de La Plata // http://www.iil.org.ar/
16. Тарасов В.Б. Идеология континентального национализма и интеграционные процессы в Латинской Америке // Внешнеполитические доктрины и концепции стран Латинской Америки. / Отв. ред. Глинкин А.Н., Матлина А.А., ИЛА АН СССР. – М, 1980. – С. 131-141.
17. Jaguaribe H. Amèrica Latina y los Procesos de Integraciòn // Pagina oficial del Sistema Economico Latinoamericano, Publicaciones del SELA http://lanic.utexas.edu/~sela/
18. Dallanegra Pedraza L. Relaciones Políticas entre Estados Unidos y América Latina: ¿Predominio Monroista o Unidad Americana?// página Web de Dallanegra Pedraza L., Politica Internacional // http://www.geocities.com/luisdallanegra/reuamla.htm
19. Laviña F., Baldomir H. Manual de Polìtica Internacional Contemporànea. – Buenos Aires: Depalma, 1983. – 287 p.
20. Puig, J. C. Integraciòn y autonomìa. A proposito del Foro Latinoamericano en Caracas // Revista Argentina de Relaciones Internacionales. – 1975. – Año 1, No 3. – p. 9-13.
21. Dallanegra Pedraza L. Geopolitica y Relaciones Internacionales. Buenos Aires: Pleamar, 1981. - 119 p.
22. Dallanegra Pedraza, L. El Orden Mundial del Siglo XXI// página Web de Dallanegra Pedraza L., Politica Internacional // http://www.geocities.com/luisdallanegra/Ordens21/tapalib.htm
23. Пахомов И.М. Внешнеполитические концепции и доктрины // Венесуэла: тенденции экономического и социально-политического развития / ИЛА АН СССР, Отв. ред. Ю.А.Зубрицкий – М.: Наука, 1984. – С. 216-225.
24. Глинкин А.Н. Особенности формирования внешнеполитических концепций и доктрин в Латинской Америке // Внешнеполитические доктрины и концепции стран Латинской Америки / АН СССР, ИЛА. Отв. ред. А.Н. Глинкин, А.А. Матлина. – М., ИЛА, 1980. – С. 8-19.
25. Коновалова Н.С. Континентальный национализм // Национализм в Латинской Америке: политические и идеологические течения / ИЛА АН СССР, Отв.ред. Шульговский А.Ф. – М.: Наука, 1976. – С.303-327.
26. Гончарова А.В. Основные этапы формирования внешней политики // Колумбия: тенденции экономического и социально-политического развития / ИЛА АН СССР, Отв. ред. Ю.А. Зубрицкий. - М.: Наука, 1986. – С. 219-229.
27. Гончарова Т.В. Индеанизм // Национализм в Латинской Америке: политические и идеологические течения / ИЛА АН СССР, Отв.ред. Шульговский А.Ф. – М.: Наука, 1976. – С. 221-243.
28. Гончарова Т.В. Индеанизм: идеология и политика. (Боливия, Перу, Эквадор. 50-60 годы ХХ века) М.: Наука, 1979. – 199 с.
29. Гончарова Т.В. Латиноамериканские идеологи о цели и перспективах всемирной истории // Латинская Америка: вопросы идеологии и политической мысли. Отв. ред. Ивановский З.В. ИЛА АН ССР, 1991. – С. 8-19.
30. Dallanegra Pedraza L. El Sistema Politico Latinoamericano // página Web de Dallanegra Pedraza L., Politica Internacional // http://www.geocities.com/luisdallanegra/Amlat/sispolat.htm
31. Дабагян Э.С. Национал-реформистские партии и идеология национализма // Национализм в Латинской Америке: политические и идеологические течения / ИЛА АН СССР, Отв.ред. Шульговский А.Ф. – М.: Наука, 1976. – С. 43-72.
32. Шокина И.Е. Перонизм и идеология национализма // Национализм в Латинской Америке: политические и идеологические течения / ИЛА АН СССР, Отв.ред. Шульговский А.Ф. – М.: Наука, 1976. – С. 74-84.
33. Lideres politicos de la region se comprometen a dar nuevo impulso a la integracion en America Latina y el Caribe // Boletin de Integracion. − 2002. − №60 // Pagina oficial del Sistema Economico Latinoamericano, Publicaciones de Secretaria Permamente del SELA // http://www.lanic.utexas.edu/~sela
34. Кириченко В.П. Імперіалістична експансія США в Латинській Америці під час Другої світової війни /1939-1945 рр./ Дис. ...канд. істор. наук. /Київ, Ун-т Т.Г.Шевченка. − К., 1974. – 202 с.
35. Матвієнко В.М., Кириченко О.В. Латиноамериканський досвід суспільних реформ: уроки для України // Питання нової та новітньої історії. Міжвідомчий наук. збірник. Вип. 41. К, 1995 – С. 168 – 171.
36. Кириченко О.В. Формування латиноамериканської політики США у 80-ті роки. Дис. ...канд. істор. наук: 07.00.03 − К., 1993. – 201 с.
37. Троненко В. І. Нам заново “відкривати” Латинську Америку // Політика і час – 1995. – №6. – С. 68 –72.
38. Весела Н.М. Інтеграційні процеси в Латинській Америці та Карибському басейні: особливості, тенденції, перспективи: Дис. ...канд. політ. наук: 23.00.04. − К., 2002. − 197 с.
39. Бредихин А.В. Политическое и торгово-экономическое сотрудничество Украины с Латинской Америкой (1994−1997): Дис. ...канд. истор. наук: 07.00.02 / Донецкий гос. ун-т. − Донецк, 1999. − 190 с.
40. Сушко О.В. Політичний контекст північноамериканської угоди про вільну торгівлю (НАФТА). Регіональні відносини в Західній півкулі: Дис. ...канд. політ. наук: 23.00.04 / ІСЕМВ НАН України. − К., 1998 – 195 с.
41. Латинская Америка. Справочник / Под общей редакцией В.В. Вольского. – М.: Политиздат, 1976. – 302 с.
42. García Lorenzo T. La Asociacion de Estados del Caribe: potencialidades y desafios. – 1995 // página Web de Dallanegra Pedraza L., Politica Internacional, Debates // http://www.geocities.com/luisdallanegra/integra/asicarib.htm
43. Smith G. The last years of the Monroe doctrine, 1995 – 1993 / New York: Hill & Wang. A division of Farrar, Strauss & Giroux, 1994 – 280 p.
44. Pagina oficial del Sistema Economico Latinoamericano (SELA) // http://www.lanic.utexas.edu/~sela
45. Pagina oficial del Instituto para la Integración de América Latina y el Caribe (INTAL) // http://www.iadb.org/int/
46. Instrumentos básicos de integración económica en América Latina y el Caribe. − 2003 // Pagina oficial del Instituto para la Integración de América Latina y el Caribe (INTAL) //http://www.iabd.org/intal/tratados/
47. Pagina oficial del Instituto de Integración Latinoamericana // http://www.iil.org.ar/esp/
48. Pagina oficial de Asociacion civil AmerSur, Integracion. − Buenos Aires, República Argentina, 2003// http://www.amersur.org.ar
49. Dabène O. Amèrica Latina en el siglo XX. – Madrid, España: Editorial Sìntesis, 1999. – 255. p.
50. Cottam M.L. Images and intervention. U.S. Policies en Latin America. – University of Pittsburgh Press, 1994. – 226 p.
51. Медина М. Соединенные Штаты и Латинская Америка. 19 век (История экспансии США): Пер. с исп. – М.: Прогресс, 1974. – 359 с.
52. Macario C. The pros and cons of the FTAA // ECLAC Notes. – 2001.– №17. – P. 4-5.
53. Reyes G. El Gran Caribe, entre los extremos del ALCA // Revista Capitulos. Oportunidades y riesgos del ALCA. − 2001. − №62 // Pagina oficial del Sistema Economico Latinoamericano, Publicaciones de Secretaria Permamente del SELA // http://www.lanic.utexas.edu/~sela
54. Pelkmans J. Comparando las integraciones econòmicas: Prerrequisitos, opciones e implicaciones // Publicaciones de CEFIR: http://www.iadb.org/intal
55. Latin America and the Caribbean: Exports by subregional groupings // ECLAC Notes. – 2001. – №15. – P. 5.
56. CEPAL. Desenvolvimiento de los procesos de integracion en America Latina y el Caribe. Santiago de Chile, 1995. – P. 9.
57. Garcìa Lorenzo T. La integraciòn en la Cuenca del Caribe: institucionalidad y realidad // http://www.geocities.com/luisdallanegra/integra/cuencari.htm
58. Дупас Ж. Экономические блоки и национальные стратегии на американском континенте // Латинская Америка. – 2001. – №12. – С. 48-51.
59. Hacìa la convergencia de los procesos de integraciòn regional // Revista Capìtulos. − 1996. − №47 // Pagina oficial del Sistema Economico Latinoamericano, Publicaciones de Secretaria Permamente del SELA // http://www.lanic.utexas.edu/~sela
60. Tendencias y opciones en la integraciòn de Amèrica Latina y el Caribe // Pagina oficial del Sistema Economico Latinoamericano, Publicaciones de Secretaria Permamente del SELA// http://www.lanic.utexas.edu/~sela
61. Шереметьев И.К. Под знаком финансовой глобализации и неолиберальных реформ // Латинская Америка. – 2001. – №12. – С. 20-34.
62. CEPAL: Promociòn de los vinculos econòmicos entre los esquemas de integraciòn de Amèrica Latina y el Caribe (LC/R.1728, del 2 de junio 1997) a ser presentados en ña Reuniòn sobre “Promociòn del comercio y las inversiones en Amèrica Latina y el Caribe”, de 23/25 de septiembre, en Puerto España, Trinidad y Tobago // Pagina oficial de la Comisión Económica para América Latina y el Caribe (CEPAL), Naciones Unidas, 2003 // http://www.eclac.cl/
63. Perspectivas para Amèrica Latina en el nuevo contexto internacional de 2001 // Publicaciòn de las Naciones Unidas. CEPAL: Divisiòn de Estadìstica y Proyecciònes Econòmicas. – Santiago de Chile. – 2001 // http://www.eclac.cl/
64. Un Nuevo Impulso a la Integraciòn de la Infrastructura Regional en Amèrica del Sur / Banco Interamericano de Desarrollo. Departamento de Integraciòn y Programas Regionales. Departamento Regional de Operaciònes – deciembre 2000 – 75 p.
65. Disminuyen importaciones y aumentan levemente exportaciones en América Latina y el Caribe en 2002// Boletin de integracion. − 2003. − №64 // Pagina oficial del Sistema Economico Latinoamericano, Publicaciones de Secretaria Permamente del SELA // http://www.lanic.utexas.edu/~sela
66. Дупас Ж. Новые дилемы государственности, управления и интеграции с точки зрения логики глобализации // Латинская Америка. – 2001. - №6. – С.50-59.
67. García A. La Década Infame, deuda externa 1990 – 1999 Peru Ediciones Perspectiva 2000 // http//:www.geocities.com/alangarcia 2000/
68. Tepermán V. Esquemas mundiales de arreglo de la deuda externa // Revista Iberoamerica. Instituto de Latinoamerica, Academia de Ciencias de Rusia. – 1998. – №3 // http://www.mtu-net.ru/ilaran/revista.htm
69. Estudio económico de América Latina y el Caribe 2001-2002 // Pagina oficial de la Comisión Económica para América Latina y el Caribe (CEPAL) 2003, Naciones Unidas // http://www.eclac.cl/
70. Семенов В.Л. Урегулирование внешнего долга: формы и варианты // Латинская Америка. − 1993. − №4. - с. 15-20.
71. Рогов С.М. Доклад на Междунар. конф. “Мир, США и Латино-Карибская Америка после событий 11 сентября” // Латинская Америка. – 2002. – №3. – С. 4-15.
72. Girvan N. Integración política, integración económica // Pagina oficial del Sistema Economico Latinoamericano, Publicaciones del SELA. – 2001 // http://lanic.utexas.edu/~sela/sela2.sela.org/public_html
73. Boye O. Unidad e integraciòn de Amèrica Latina y el Caribe, la gran meta del SELA // Revista Capitulos. Opciones frente a la crisis.– 1999. – №57 // Pagina oficial del Sistema Economico Latinoamericano, Publicaciones de Secretaria Permamente del SELA // http://www.lanic.utexas.edu/~sela
74. Historia de union Centroamericana // Pagina oficial de la Secretaría General del Sistema de la Integración Centroamericana // http://www.sgsica.org/
75. Национальные процессы в Центральной Америке и Мексике / Отв. ред. С.А.Гонионский. Ин-т этнографии им. Н.Н.Миклухо-Маклая АН СССР. М.: Наука, 1974. – 349 с.
76. Романова З. И. Объединительные процессы в свете основных внешнеэкономических концепций // Латинская Америка. – 1997. – №2.– С. 17-23.
77. Vacchino J.M. La Dimension Regional y Los Proyectos Subregionales en el Actual Contexto Latinoamericano/ Revista Aportes para la Integración Latinoamericana.– 1995. – N°1. – Instituto de Integración Latinoamericana, Universidad Nacional de La Plata // http://www.iil.org.ar/
78. Tratado de Montevideo, 1980/ Tratado Constitutivo de la Asociacion Latinoamericana De Integracion (ALADI) // INTAL, Instrumentos básicos de integración económica en América Latina y el Caribe. − 2003// http://www.iabd.org/intal/tratados/Aladi1.htm
79. CEPAL. Panorama de la inserciòn internacional de Amèrica Latina y el Caribe, Ediciòn 1996. – p. 178.
80. Cancilleres de Brasil, Paraguay y Uruguay resaltaron vigencia de la ALADI// Boletin de la integracion. − 2003. − Nº65 // Pagina oficial del Sistema Economico Latinoamericano, Publicaciones de Secretaria Permamente del SELA // http://www.lanic.utexas.edu/~sela
81. Dallanegra Pedraza L. Hacìa un consenso latinoamericano. Propuestas para el cambio // página Web de Dallanegra Pedraza L., Politica Internacional, Debates // http:// www.geocities.com/luisdallanegra/Amlat/conslati.htm
82. Клеченов Г. Е. Перспективы Латинской Америки в многополярном мире // Латинская Америка. – 2000. – №9. – С. 17-23.
83. Mendez Parnes M.S. Transición democrática y la transición mundial: apreciaciones sobre los cambios del sistema // Revista Aportes pra la Integración Latinoamericana - N°3 – 1996. – Instituto de Integración Latinoamericana, Universidad Nacional de La Plata // http://www.iil.org.ar/
84. Alzamora C. La responsabilidad ante la historia // Revista Capitulos. 25 anos del SELA: un balance. – 2000. – №60 // Pagina oficial del Sistema Economico Latinoamericano, Publicaciones de Secretaria Permamente del SELA // http://www.lanic.utexas.edu/~sela
85. Рогов С.М. США и интеграционные процессы в Западном полушарии // Латинская Америка. – 1998. – №8. – С. 13-18.
86. Súdarev V. Еl sistema interamericano en la retrospectiva historica: ensayo de una nueva interpretacion // Revista Iberoamerica. Instituto de Latinoamerica, Academia de Ciencias de Rusia. – 1998. – №2 // http://www.mtu-net.ru/ilaran/revista.htm
87. Клеченов Г.Е. Территориальные споры и пограничные конфликты в Латинской Америке // Латинская Америка. – 2001. – №8. – М. – С. 44-55.
88. Глинкин А.Н. Доклад на Междунар. конф. “Мир, США и Латино-Карибская Америка после событий 11 сентября” // Латинская Америка. – 2002. – №3. – C. 36-39.
89. Ламазьер Ж. Влияние процессов региональной интеграции на политику в области обороны и безопасности. Бразилия и военно-политическое сотрудничество в Южной Америке // Латинская Америка. – 2001. – №6. – С. 29-34.
90. América del Sur dio su primer paso a la integración en materia de defensa // Boletin de la integracion. El SELA, un reflejo de América Latina y el Caribe – 2003. – № 67// Pagina oficial del Sistema Economico Latinoamericano, Publicaciones de Secretaria Permamente del SELA // http://www.lanic.utexas.edu/~sela
91. Мартынов Б.Ф. ОАГ, СНГ и международный порядок // Латинская Америка. – 1993. – №10. – С. 4-12.
92. Isacson A. Seguridad Cooperativa en Centroamérica // Programa de Desmilitarización, Center for International Policy, CIP (Centro para la Política Internacional) // http://www.arias.or.cr.
93. Сударев В.П. Взаимозависимость и конфликт интересов // Латинская Америка. – 1998. – №8.– С. 22 - 32.
94. Bivero C. Amèrica Latina ante sì misma // Revista Capitulos. 25 anos del SELA: un balance.– 2000. – №60 // Pagina oficial del Sistema Economico Latinoamericano, Publicaciones de Secretaria Permamente del SELA // http://www.lanic.utexas.edu/~sela
95. Бараный С. Миссии мира и проблема передачи функций в Америках: урегулирование конфликтов в Западном полушарии // Региональные и локальные конфликты в Латинской Америке: опыт урегулирования: реферативный сб./Отв. ред. Жирнов О.А. РАН Ин-т научной информации по общественным наукам (ИНИОН). М., 1998. – С.126−145.
96. Валеро Х. Интеграционные тенденции в современном мире. // Латинская Америка. – 1992. – №4.– С. 57– 68.
97. Педраха, де ла Д. Новая стратегия ОАД // Латинская Америка. – 1993. –№6. – С. 7-10.
98. Суньига Л. Опыт и перспективы // Латинская Америка. – 1998. –№8. – С. 19-21.
99. Гвоздарев Б.И. Роль ОАГ в латиноамериканской политике Вашингтона // Латинская Америка. – 1998. – №8. – С. 36 - 43.
100. Балмер-Томас В. В поисках самостоятельности // Латинская Америка. – 1998. – №8. – С. 33-35.
101. Lowenthal A.F. La nueva agenda interamericana // Revista Capìtulos. Amèrica Latina y el caribe en el pròximo milenio. − 1999. − №55 // Pagina oficial del Sistema Economico Latinoamericano, Publicaciones de Secretaria Permamente del SELA // http://www.lanic.utexas.edu/~sela
102. Давыдов В.М. Региональные системы сотрудничества в многополюсном мире // Латинская Америка. – 1998. – №8. – С. 9.
103. Мартынов Б.Ф. Безопасность и суверенитет: подходы и решения // Латинская Америка. – 1998. – №8. – С. 44 - 50.
104. Пойманова Ю.А. «Саммит» в МГИМО // Латинская Америка. – 2000. – №8. – С. 38-41.
105. Диас Кальехас, А. «Контадора»: вызов брошен. Латинская Америка против имперских амбиций США. Пер с исп. М: Прогресс, 1988 – 256с.
106. Бобровников А.В. Участие Венесуэлы в интеграционных программах развивающихся стран // Венесуэла: тенденции экономического и социально-политического развития / Отв. ред. Ю.А.Зубрицкий, ИЛА АН СССР. – М.: Наука, 1984. – С. 103-113.
107. Carta Democratica Interamericana. La Asamblea General, Vigesimo Octavo Periodo Extraordinario de Sesiones. 11 de septiembre de 2001, Lima, Peru // Pagina oficial de la Organizacion de los Estados Americanos (OEA/OAS) http://www.oas.org
108. Este viernes se reúnen los Cancilleres de la OEA para decidir sobre la aplicación del polémico Tratado de Río que implica la recíproca asistencia militar de las naciones del hemisferio // REUTER - Oficina Prensa OEA - Washington. 20.09.2001 // Pagina oficial de la Organizacion de los Estados Americanos (OEA/OAS) // http://www.oas.org/defaultesp.htm
109. Opertti: Uruguay opta por la carta de la oea antes que el tiar Presidencia de la República Secretaría de Prensa y Difusión 18/09/2001 http://www.presidencia.gub.uy/sic/noticias/
110. Tratado Interamericano de Asistencia Reciproca // Organización de los Estados Americanos. Subsecretaría de Asuntos Jurídicos. Secretaría Tecnica de Mecanismos de Cooperacíon Jurídica. – 2003 // http://www.oas.org/juridico/spanish/tratados/
111. Lavara G. M. Grupo Parlamentario del Partido Verde Ecologista de México. Proposición con punto de acuerdo por el que se solicita al Subsecretario para América Latina y el Caribe, de la Secretaría De Relaciones Exteriores, la presentación de las propuestas con respecto a la conformación de una nueva estructura de seguridad regional con miras a la Conferencia Especial Sobre Seguridad Hemisférica a celebrarse en nuestro país en mayo del 2003 / Gaceta Parlamentaria. 2003. – No. 93. – Mexico. Senado De La República. // http://www.senado.gob.mx
112. Venezuela respalda convocatoria a la Reunión de Consulta de los Ministros de Relaciones Exteriores de la OEA y del TIAR. Sesión Extraordinaria del Consejo Permanente de la OEA. Washington DC, 19 de septiembre 2001// Representación de Venezuela ante de la OEA // http://www.venezuela-oas.org/
113. Declaracion de Rio de Janeiro. Acta Constitutiva del Mecanismo Permanente de Consulta y Concertacion Politica // Pagina oficial de Ministerio de Relaciones Exteriores de Colombia // http://www.minrel.cl/grupoderio.htm
114. Tratado Interamericano de Asistencia Reciproca. Adoptado en 1947 y las Reformas de 1975// // http://comunidad.derecho.org/neoforum/Tratados/TIAR.htm
115. Cirino J. Tratado Interamericano de Asistencia Reciproca (TIAR) ¿Momento de Revisiones? // Centro de Estudios Hemisfericos Alexis de Tocqueville, Argentina // http://www.centrotocqueville.com.ar/
116. Прокопио Фильо А. Борьба с террором и ее отзвуки в Латинской Америке // Латинская Америка. – 2002. – №2. – С. 34 – 37.
117. Aguilera S., Andión X. Conferencia Especial sobre Seguridad Hemisférica // Gaceta Informativa de la Comision Mexicana de Defensa y Promocion de los Derechos Humanos (CMDPDH). – 2003 // http://www.cmdpdh.org/gaceta.html
118. Programa de trabajo de la Comision de Seguridad Hemisferica con miras a la preparacion de la Conferencia Especial Sobre Seguridad (Aprobada en la primera sesion plenaria, celebrada el 7 de junio de 1999, y pendiente de edicion por la Comision de Estilo) OEA/Ser.P AG/RES. 1643 (XXIX-O/99) // Sistema de Informacion de la Cumbre de las Americas Organizacion de los Estados Americanos, Oficina de Seguimiento de Cumbres //http://www.summit-americas.org/
119. Acerca de la proxima conferencia de la OEA sobre seguridad hemisferica, Mexico D.F. Octubre 27 – 28. Comunicado de CEJIL // Foro de Diplomacia Ciudadana. Ciudad Mexico. – 25 de septiembre del 2003 // http://www.fdcweb.org/
120. Матлина А.А. Латинская Америка в меняющемся мире. – ИЛА АН СССР. М: Наука, 1992. – 248 с.
121. Гончарова А.В. Отношения Колумбии с развивающимися странами // Колумбия: тенденции экономического и социально-политического развития // ИЛА АН СССР, Отв. ред. Ю.А.Зубрицкий – М.: Наука. 1984. –С. 242-260.
122. Informacion Básica del Grupo De Río // Secretaria de Relaciones Exteriores, Mexico // http://www.sre.gob.mx
123. Мартынов Б.Ф. Доклад на Междунар. конф. “Мир, США и Латино-Карибская Америка после событий 11 сентября” // Латинская Америка. – 2002. – №3. – С. 23-29.
124. Convenio de Panama Constltutivo del Sistema Economico Latinoamericano (SELA)// Unidad de Comunicaciones de la Secretaría Permanente del SELA. − 1984 // http://www.iabd.org/intal/tratados/Sela1.htm
125. Memorándum de Entendimiento suscribieron SELA y Secretaría Pro Tempore del Grupo de Río // Boletin de la integracion latinoamericana y caribena. − 2003. − №65 // Pagina oficial del Sistema Economico Latinoamericano, Publicaciones del SELA http://lanic.utexas.edu/~sela/
126. El SELA, un reflejo de América Latina y el Caribe // Boletin de la integracion. – 2003. − №67 // Pagina oficial del Sistema Economico Latinoamericano, Publicaciones del SELA http://lanic.utexas.edu/~sela/
127. Alegrett S. La crisis ¿es del SELA o de América Latina? // Pagina oficial del Sistema Economico Latinoamericano, Publicaciones del SELA. − 2000 // http.://www. lanic.utexas.edu/~sela
128. Guìa de Integracion de America Latina y el Caribe 2001// Pagina oficial del Sistema Economico Latinoamericano, Publicaciones de Secretaria Permamente del SELA// http://www.lanic.utexas.edu/~sela/
129. Чумакова М.Л. Новый регионализм в Центральной Америке // Латинская Америка. – 1997. – №3. – С.4-10.
130. Tratado General de Integración Económica Centroamericana// INTAL, Instrumentos básicos de integración económica en América Latina y el Caribe. − 2003// http://www.iabd.org/intal/tratados/mcca1.htm
131. Pagina oficial de la Secretaría General del Sistema de la Integración Centroamericana // http://www.sgsica.org/
132. Chumakova M. Dinamica del proceso de paz y un nuevo modelo de seguridad regional // Revista Iberoamerica. Instituto de Latinoamerica, Academia de Ciencias de Rusia. – 1998. – №4 // http://www.mtu-net.ru/ilaran/revista.htm
133. Una institucionalidad para la convergencia y el desarrollo
de la integración en América Latina y el Caribe / XXVIII Reunión Ordinaria del Consejo Latinoamericano Secretaría Permanente del SELA. – 2003. – Caracas, Venezuela // Pagina oficial del Sistema Economico Latinoamericano, Publicaciones de Secretaria Permamente del SELA// http://lanic.utexas.edu/~sela
134. Чумакова М.Л. Куда идет Центральная Америка? // Латинская Америка. – 1993. – №5. – С.33-42.
135. Лобато Бланко Л.А. Центральная Америка на перепутье: ретроспективный взгляд на социальные и политические конфликты // Латинская Америка. – 2002. - №2. – С.4-15.
136. Acuerdo de Cartagena. Con modificaciones introducidas por el Protocolo de Sucre celebrado el 25 de junio de 1997. Texto que reproduce la Decisión 406, mediante la cual se codifica el Acuerdo de Integración Subregional Andino// INTAL, Instrumentos básicos de integración económica en América Latina y el Caribe. − 2003// http://www.iabd.org/intal/tratados/comunidadandina1.htm
137. Лавут А.А. Андская Группа: от застоя к модернизации? // Латинская Америка. – 1997. - №3. – С.11-17.
138. Tratado que establece la Comunidad del Caribe // Pagina oficial de CARICOM // http://www.caricom.org
139. Булавин В.И. Карибы: поиск модели взаимодействия // Латинская Америка. – 1997. - №3. – С.18-24.
140. Лейно К.О. Куба и перспективы ее участия в региональных проектах // Латинская Америка. – 1997. - №3. – С.25-30.
141. Convenio Constitutivo de la Asociacion de Estados del Caribe (AEC)/ Cartagena de Indias, República de Colombia, el 24 de julio de 1994 // INTAL, Instrumentos básicos de integración económica en América Latina y el Caribe. − 2003// http://www.iabd.org/intal/tratados/aec1.htm
142. Guìa de la Integraciòn de Amèrica Latina y el Caribe. 1999 // Pagina oficial del Sistema Economico Latinoamericano, Publicaciones de Secretaria Permamente del SELA // http://www.lanic.utexas.edu/~sela
143. Asociacion de Estados del Caribe (AEC): Introduccion // Publicaciones de Instituto para la Integracion de America Latina y el Caribe (INTAL) // http://www.iadb.org/intal/
144. Vacchino J.M. Posibilidades y limitaciones para la integración, la cooperación y el intercambio en el área del Gran Caribe // Pagina oficial del Sistema Economico Latinoamericano, Publicaciones del SELA. − 2000 // http://www.lanic.utexas.edu/~sela/
145. Espinosa Martines E.E. La Asociacion de Estados del Caribe: una nueva realidad institucional // Revista Revista Aportes para la Integración Latinoamericana - N°8 – agosto de 1998. – Instituto de Integración Latinoamericana, Universidad Nacional de La Plata // http://www.iil.org.ar/
146. Tratado de Asunción / Constitutivo del Mercado Comun del Sur (MERCOSUR) 29 de noviembre de 1991 // INTAL, Instrumentos básicos de integración económica en América Latina y el Caribe. − 2003// http://www.iabd.org/intal/tratados/Mercosur1.htm
147. Lavagna R. Desafios del MERCOSUR. No se constituye un mercado comun sin un proyecto y a partir de unico instrumento / Integración. Portal latinoamericano en globalización // http://www.globalizacion.com
148. Mizala A., Romaguera P. Aspectos laborales de la integración economica: MERCOSUR y Chile // Revista Integración & Comercio. − 1997. − № 3 // Pagina oficial del Instituto para la Integración de América Latina y el Caribe (INTAL) // http://www.iadb.org/int/
149. Dallanegra Pedraza L. Tendencias del relacionamiento en el MERCOSUR// página Web de Dallanegra Pedraza L., Politica Internacional, Debates //http://www.geocities.com/luisdallanegra1/integra/tenrelme.html
150. Tratado Constitutivo del Parlamento Centroamericano y otras Instancias Políticas // INTAL, Instrumentos básicos de integración económica en América Latina y el Caribe. − 2003// http://www.iabd.org/intal/tratados/mcca2.htm
151. Protocolo de Ouro Preto// Protocolo Adicional al Tratado de Asuncion sobre la Estructura Institucional del Mercosur -Protocolo De Ouro Preto- Ouro Preto, Brasil, 17 de diciembre de 1994// Secretaría Administrativa del MERCOSUR. − 1995 //http://www.mercosur.org.uy
152. Que es PARLATINO? // Pagina oficial del Parlamento Latinoamericano// http://www.parlatino.org.br
153. Дабагян Э.С. Региональные и субрегиональные парламенты // Латинская Америка и Карибы. Политические институты и процессы / Отв. ред. З.В.Ивановский. – М.: Наука, 2000. – 448 с. (С. 394 – 400.)
154. Tratado Constitutivo del Parlamento Andino // Instituto para la Integración de América Latina y el Caribe (INTAL), Instrumentos básicos de integración económica en América Latina y el Caribe (marzo 2003)// www.iabd.org/intal/tratados/comunidadandina3.htm
155. Conferencia Iberoamericana. Secretaria de Relaciones Exteriores Mexico. // http://www.sre.gob.mx/dgomra/cibero/con_ibero.htm
156. Programas y proyectos de cooperacion en marcha // Secretaria de Cooperacion Ibero-Americana // http://www.secib.org/home/Castellano/carpeta_02/carpeta_0202
157. Las cumbres Suramericanas: la nueva ruta de la convergencia // Revista Capitulos. – 2002. – №41 // Pagina oficial del Sistema Economico Latinoamericano, Publicaciones de Secretaria Permamente del SELA// http://lanic.utexas.edu/sela~/
158. Vacchino J.M. La Cumbre Suramericana y el desarrollo de una utopia / Revista Capitulos. Integracion: ahora o nunca Edicion N? 61. Enero - Abril 2001. Publicaciónes del SELA // http://sela2.sela.org/
159. Dallanegra Pedraza L. Bases para una politica exterior // página Web de Dallanegra Pedraza L., Politica Internacional, Debates / http://www.geocities.com/luisdallanegra/baspolex.htm
160. Поздняков Э.А. Внешнеполитическая деятельность и межгосударственные отношения. М: Наука, 1986 – 189 с.
161. Kaplan М. El sistema de las relaciones políticas y económicas entre los países latinoamericanos: tendencias y evolución futura // El SELA: Presente y futuro de la cooperación económica intralatinoamericana. Buenos Aires: INTAL, 1986. – Р. 117-126.
162. VIII Cumbre Iberoamericana de jefes de estado y de gobierno. Declaracion de Oporto. Los desafios de la globalizacion y la integracion regional // Mexico. Secretaria de Relaciones Exteriores // http://www.sre.gob.mx/dgomra/cibero/viiicumbre.htm
163. Deutsh K.W. Political Community at the International Level: Problems of Definitions and Measurement – N.Y. Free Press, 1954. – p. 12-14.
164. Reunión en la CEPAL: Analizan la integración física de América del Sur / CEPAL. – 2002. // Pagina oficial de la Comisión Económica para América Latina y el Caribe (CEPAL) 2003, Naciones Unidas // http://www.eclac.cl/
165. St.John H.B. Las esferas de interès comùn entre Amèrica Latìna y el Caribe // Amèrica Latina y el Caribe en el pròximo milenio // Revista Capìtulos. – 1999. − №55 // Pagina oficial del Sistema Economico Latinoamericano, Publicaciones de Secretaria Permamente del SELA// http://www.lanic.utexas.edu/~sela
166. Salazar-Xirinachs J. M. The integrationists revival: a return to Prebisch’s policy prescriptions? // CEPAL Review. 1993. – № 50. – UN Santiago, Chile. – p. 21-40.
167. García Lorenzo T. La Cumbre de las Américas y su impacto en el proceso de formacion de la Asociacion de los Estados del Caribe // página Web de Dallanegra Pedraza L., Politica Internacional, Debates / http://www.geocities.com/luisdallanegra/indigral.htm
168. Tratado de Libre Comercio entre Colombia, Mexico y Venezuela (Grupo de los Tres)// INTAL, Instrumentos básicos de integración económica en América Latina y el Caribe. − 2003// http://www.iabd.org/intal/tratados/g3completo.htm
169. Pagina principal del Grupo de los Tres // http://www.g3.ser.gob.mx/
170. Grupo de los Tres (G-3) // Sistema de Informacion de la Cumbre de las Americas, Oficina de Seguimiento de Cumbres de la Organizacion de los Estados Americanos. – 1998 // http://www.summit-americas.org
171. La primera década: IRELA 1985-1995. Una década de promoción de las relaciones europeo-latinoamericanas. – Instituto de Relaciones Europeo-Latinoamericanas, IRELA. – Madrid, España: Masterspeed Print Ltd., 1995. – p.41.
172. Organizaciones Estatales y/o Gubernamentales // Directorio de Organizaciones Internacionales. – Instituto del Tercer Mundo //http://www.eurosur.org/guiadelmundo/index.htm
173. Consenso de Chaguaramas // Pagina oficial de CARICOM http://www.caricom.org
174. Revised Treaty of Chaguaramas establishing the Caribbean Community including the CARICOM Single Market and Economy // INTAL, Instrumentos básicos de integración económica en América Latina y el Caribe. − 2003// http://www.iabd.org/intal/tratados/caricom14.htm
175. Глинкин А.Н. Латинская Америка: конец эпохи войн? // Латинская Америка. – 1995. – №3. – С. 41–49.
176. La integracion latinoamericana y caribena ante los nuevos desafios de la actual situacion internacional / Secretaria Permanente del SELA XXVIII Reunion Ordinaria del Consejo Latinoamericano, Caracas, Venezuela 11-13 de diciembre de 2002// Pagina oficial del Sistema Economico Latinoamericano, Publicaciones de Secretaria Permamente del SELA// http://www.lanic.utexas.edu/~sela
177. Amèrica Latina a principios del Siglo XXI: integraciòn, identidad y globalizaciòn. Actitudes y expectativas de las èlites latinoamericanas / Programa de Naciones Unidas para el Desarrollo (PNUD). – Banco Interamenricano de Desarrollo. Departamento de Integraciòn y Programas Regionales. Instituto para la Inegraciòn de Amèrica Latina y el Caribe (BID-INTAL). – Buenos Aires, Repùblica Argentina, 2001. – 168 p.
178. Камінський Є.Є., Бассам А. Глобалізація, бідність і лівизна в сучасній західній футурології. // Політична думка, №3 (20), 2000, Шеф-ред. Полохало В., Гол. ред. Дергачов О. Київ: Політична думка, 2000. - С. 89-101.
179. Деркач А. Формула стабильности. Стратегическое сотрудничество Германии, Украины и России обеспечит безопасность и развитие Европейского континента/ Киевский Телеграф. – 2002. – №19 (112) (27 мая-2 июня). – С. 8-9.
180. The political context and the role of the state // from ECLA “Social Change in Latin America in the early 1970s”, 1973, ECLA “Economic Survey of Latin America, 1973”, united Nations, 1974 // http://www.rrojasdatabank.org/ecla2.htm
181. Dallanegra Pedraza L. Lineamientos para un nuevo proyecto nacional argentino / página Web de Dallanegra Pedraza L., Politica Internacional, Debates // http://www.geocities.com/luisdallanegra/nueprona.htm
182. Dallanegra Pedraza L. La polìtica externa de Amèrica Latina // Geosur. – Montevideo, Uruguay: ASEGI. – 1985. – Vol. VI, № 60. – p. 9 - 27.
183. Кинжалов Р.В. Орел, кецаль и крест. Очерки по культуре Месоамерики. – С.-П.: Наука, 1991. – 186 с.
184. Мамонтов С.П. Единство в многообразии или многообразие в единстве? // Культура Латинской Америки. Проблема национального и общерегионального. – М.: Наука, 1990. – С. 5-16.
185. Ferrer A. Como mejorar nuestra respuesta a la globalización? // Revista Capítulos. OMC y ALCA: prioridades en la agenda comercial de ALC. – 2001. − №63. // Pagina oficial del Sistema Economico Latinoamericano, Publicaciones de Secretaria Permamente del SELA// http://lanic.utexas.edu/~sela/
186. Галич М. История доколумбовых цивилизаций. – М.: Мысль, 1990. – 407 с.
187. Казьмина О.Е., Пучков П.И. Основы этнодемографии: учеб. Пособие. – М.: Наука, 1994. – 253 с.
188. El desafío lingüístico de la integración de las Américas / Consejo de la Lengua Francesa // Revista Capitulos. – 2001. − № 62 // Pagina oficial del Sistema Economico Latinoamericano, Publicaciones de Secretaria Permamente del SELA// http://www.lanic.utexas.edu/~sela.htm
189. Константинова Н.С. Бразилианидад / Национализм в Латинской Америке: политические и идеологические течения / ИЛА АН СССР, Отв.ред. Шульговский А.Ф. – М.: Наука, 1976. – С. 289-302.
190. Глинкин А.Н., Мартынов Б.Ф., Яковлев П.П. Эволюция латиноамериканской политики США. – М.: Наука, 1982. – 256 с.
191. Brasil creará Secretaría General para América del Sur // Boletin de integracion. Grupo de Río adopta agenda estratégica para la acción. − 2003. − №68// Pagina oficial del Sistema Economico Latinoamericano, Publicaciones de Secretaria Permamente del SELA// http://www.lanic.utexas.edu/~sela
192. Латинская Америка: новые реалии 90-х гг. (аналитический обзор). / Отв. ред. А.Д.Бекаревич. М., ИЛА РАН, 1992. – 82 с.
193. Шокина И.Е. Перонизм и идеология национализма // Национализм в Латинской Америке: политические и идеологические течения / ИЛА АН СССР, Отв.ред. Шульговский А.Ф. – М.: Наука, 1976. – С. 74-84.
194. Dallanegra Pedraza L. Politica exterior argentina: definiciones, elementos, metodos, tendencias // página Web de Dallanegra Pedraza L., Politica Internacional, Debates / http://www.geocities.com/luisdallanegra/metodpol.htm
195. Чумакова М.Л. Принципы мексиканской внешней политики // Мексика: тенденции экономического и социально-политического развития / Отв. ред. В.В. Вольский. – М.: Наука, 1983. – С.316-317.
196. Хмелевская Н.Г. Экономическая и валютная интеграция стран Латинской Америки // Латинская Америка. – 2001. – №10. – С.25-35.
197. México prevé renovar vínculos con Caribe anglófono // Boletin de integracion. Grupo de Río adopta agenda estratégica para la acción. − 2003. − №68 // Pagina oficial del Sistema Economico Latinoamericano, Publicaciones de Secretaria Permamente del SELA // http://www.lanic.utexas.edu/~sela
198. La Politica Exterior de México y la Nueva Arquitectura Internacional // Gaceta de la Universidad de Quintana Roo. − septiembre-noviembre de 2002 //http://www.uqroo.mx/uqroo/gaceta24/pag29.htm
199. Зубрицкий Ю.А. Заключение // Венесуэла: тенденции экономического и социально-политического развития / Отв. ред. Ю.А.Зубрицкий, ИЛА АН СССР. – М.: Наука, 1984. – С. 302.
200. Пахомов И.М. Отношения с развивающимися странами // Венесуэла: тенденции экономического и социально-политического развития / Отв. ред. Ю.А.Зубрицкий, ИЛА АН СССР. – М.: Наука, 1984. – С. 244-267.
201. Дабагян Э. С. Уго Чавес – год у власти: предварительные итоги // Латинская Америка. – 2000. – №2. – С. 4-26.
202. Пахомов И.М. Отношения с развитыми капиталистическими странами // Колумбия: тенденции экономического и социально-политического развития / Отв. ред. Ю.А.Зубрицкий, ИЛА АН СССР.– М.: Наука, 1984. – С. 229-242.
203. Chile. A Country Study // Library of Congress. Federal Research Division. Country Studies. Area Handbook Series, 1994./ http://lcweb2.loc.gov/frd/cs/cltoc.html
204. Глинкин А.Н. Интеграционные процессы и перспективы создания зоны свободной торговли в Западном полушарии // Латинская Америка. – 2001. – №5. – С. 4-17.
205. Капустян Е.Г. Роль США в установлении военного режима, его внешнеполитические концепции и доктрины // Чили: от диктатуры к демократии / Отв. ред. В.В. Вольский, ИЛА АН СССР. – М.: Наука, 1991. – С. 156-157.
206. Pagina oficial del ex-presidente de Argentina Carlos Saul Menem// http://www.menem2003.com/
207. Dallanegra Pedraza L. Comprendiendo la Racionalidad del Sistema Politico Latinoamericano // página Web de Dallanegra Pedraza L., Politica Internacional, Debates / http://www.geocities.com/luisdallanegra/integra/
208. Dallanegra Pedraza L. Globalismo y Políticas Neoliberales: Perspectivas para América Latina / Revista "América Nuestra", AUNA (Asociación por la Unidad de Nuestra América), La Habana, Cuba, 1997. − N° 3. − p. 12-20.
209. Medidas contrarias al libre comercio intrarregional / Boletin informativo – 18 de noviembre 2002 – no. 171 / Secretaria de Integracion Economica Centroamericana // http://www.sieca.org.gt/SIECA.htm
210. Григулевич И.Р. Церковь и олигархия в Латинской Америке. 1810-1950. М.: Наука, 1981. – 327 с.
211. Клочковский Л.Л Латинская Америка в постиндустриальном мире // Латинская Америка. – 2000. – № 12. – С. 4-15.
212. Wallerstein Im. The Rise and Demise of World Capitalist System./ A Reader in International Relations and Political Theory / Ed. by Williams H., Wright M. and Evans T. – Buckingham: Open University Press, 1995. – p. 233.
213. Reyes G. La crisis argentina y la teoría del desarrollo económico y social // Revista Capitulos. Los nuevos paradigmas de la Cooperación Internacional. − 2002. − №64 // Pagina oficial del Sistema Economico Latinoamericano, Publicaciones de Secretaria Permamente del SELA // http://www.lanic.utexas.edu/~sela
214. Bobróvnikov А. Integracion regional. Problemas de la evolucion y perspectivas de desarrollo // Revista Iberoamérica. Instituto de Latinoamérica. Academia de Ciencias de Rusia. – 1999. − №2 // http://www.mtu-net.ru/ilaran/revista/index.html
215. Sosa A.J. ¿Por que es necesario construir AmerSur? // Pagina oficial de Asociacion civil AmerSur, Integracion. − Buenos Aires,
República Argentina, 2003// http://www.amersur.org.ar
216. Davydov V. America Latina y los nuevos retos de la globalizacion // Revista Iberoamerica. En los umbrales del siglo XXI – 1999. – №1. – Instituto de Latinoamerica. Academia de Ciencias de Rusia // http://www.mtu-net.ru/ilaran/revista/
217. Vacchino J.M. Globalizaciòn, Inserciòn e Integraciòn: Tres Grandes Desafìos Para la Region // Pagina oficial del Sistema Economico Latinoamericano, Publicaciones de Secretaria Permamente del SELA // http://www.lanic.utexas.edu/~sela
218. Ferrer A. Amèrica Lati