ТРАНСФОРМАЦІЯ ВІДНОСИН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА США В ПОСТБІПОЛЯРНИЙ ПЕРІОД

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

На правах рукопису

МИРОНОВА МАРГАРИТА АНАТОЛІЇВНА

УДК 327.39 [(4)ЄС +(73)]

ТРАНСФОРМАЦІЯ ВІДНОСИН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА США В ПОСТБІПОЛЯРНИЙ ПЕРІОД

23.00.04 - політичні проблеми міжнародних
систем та глобального розвитку

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук

Науковий керівник:
канд.істор.наук, доцент
Коміренко І.Д.

Київ – 2007

ЗМІСТ

ВСТУП
3
РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНО-МЕТОДОЛОГІЧНА ТА ДЖЕРЕЛЬНО-ДОКУМЕНТАЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ 9
1.1. Концептуально-методологічні засади дослідження 9
1.2. Джерельна база дослідження та стан наукової розробки проблеми
22
РОЗДІЛ 2. ЕВОЛЮЦІЯ ВЗАЄМИН ЄС ТА США В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ТА ТРАНСАТЛАНТИЧНИХ ВІДНОСИН В ПОСТБІПОЛЯРНИЙ ПЕРІОД 38
2.1. Основні тенденції розвитку трансатлантичних відносин в
постбіполярний період 38
2.2. Інституційний вимір співробітництва ЄС та США 62
РОЗДІЛ 3. СПІВРОБІТНИЦТВО ЄС ТА США В ПОЛІТИЧНІЙ ТА БЕЗПЕКОВІЙ СФЕРАХ 84
3.1. Особливості політичного діалогу ЄС та США 84
3.2. Європейська оборонна інтеграція та США 115
РОЗДІЛ 4. ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ
СПІВРОБІТНИЦТВО ЄС ТА США
136
ВИСНОВКИ
162
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 172

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Потбіполярний період характеризується глобальними перетвореннями у політичній, економічній, військово-стратегічній сферах, що призвели до трансформації міжнародної системи та побудови нової ієрархії відносин між її елементами. Вирішального значення у формуванні нового світового порядку набувають процеси глобалізації та все зростаючої взаємозалежності суб‘єктів міжнародних відносин, піднесення ролі недержавних акторів. Найбільш наочно ці тенденції проявляються у системі трансатлантичних відносин, характерною особливістю якої є високий ступінь взаємозалежності та спільність інтересів сторін, що виводить трансатлантичне співробітництво на рівень стратегічного партнерства.
Трансатлантичні відносини є багатовимірним явищем, яке складається з комплексів двосторонніх зв‘язків Сполучених Штатів Америки та країн Західної та Центральної Європи та співробітництва у багатосторонніх форумах, таких як НАТО, ООН, ОБСЄ, “велика вісімка”. Проте із наростанням на європейському континенті безпрецедентного за масштабами та значенням явища - поглиблення та одночасного розширення інтеграційних процесів – на континенті відбувається формування могутнього політичного полюса в особі ЄС, який перетворюється на самостійного актора в системі трансатлантичних відносин.
Дослідження сучасних тенденцій міжнародних відносин неможливе без розуміння природи еволюції трансатлантичних відносин після завершення “холодної війни”. Співробітництво між США та ЄС, як провідними міжнародними акторами, складає ядро міжнародної системи та визначає характер світових процесів як на глобальному рівні (забезпечення стабільності міжнародної системи, трансформація міжнародних економічних та валютно-кредитних відносин, інформаційна революція, вироблення шляхів із подолання глобальних проблем людства), так і на регіональному (еволюція європейської регіональної системи).
Особливої актуальності проблематика трансатлантичних відносин набуває у зв`язку із посиленням відцентрових тенденцій, пов‘язаних із різними оцінками сторонами шляхів забезпечення стабільності міжнародної системи та відповідей на виклики міжнародній безпеці, що проявилися під час військової компанії в Іраку. Причини та наслідки таких протиріч потребують проведення окремого наукового дослідження.
Іншим чинником, що визначає актуальність обраної теми, виступають інституційні зміни останніх років як всередині європейського об‘єднання, так і в системі трансатлантичних відносин, в цілому: розвиток європейських проектів військово-політичної інтеграції, інтеграція країн ЦСЄ в європейські та євроатлантичні структури, формалізація відносин США та Європейського Союзу.
Для України актуальність обраної теми дослідження зумовлена, з одного боку, необхідністю самоідентифікації нашої держави в міжнародній системі через аналіз трансатлантичних зв‘язків. З іншого боку, важливість визначається необхідністю вироблення Україною концепції входження до європейської та світової спільноти, пошуком свого місця у світовому еволюційному процесі, враховуючи проголошений на державному рівні курс на інтеграцію в європейські та євроатлантичні структури. Розуміння характеру трансатлантичних відносин, спільного та відмінного у підходах США та ЄС в оцінці європейських та міжнародних проблем, в тому числі ролі та місця України, дає можливість адекватно сформулювати європейський та євроатлантичний вектори її зовнішньої політики.
Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконане в рамках комплексної програми науково-дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Наукові проблеми державотворення України” (номер державної реєстрації 0197U015201), програми Інституту міжнародних відносин “Розробка міжнародно-правових, політичних та економічних основ розбудови української держави” (номер державної реєстрації 0197U003322) та відповідно до наукової програми кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Моделювання місця і ролі України в процесі глобальної трансформації системи міжнародних відносин” (номер державної реєстрації 0197U003325).
Наукове завдання, яке вирішує автор, полягає у визначенні структури та характеру трансформації трансатлантичних зв‘язків, зовнішніх та внутрішніх чинників еволюції системи трансатлантичних відносин.
Об‘єкт дослідження - трансатлантичні відносини. Предметом дослідження виступають відносини ЄС та США в політичній, військово-стратегічній та економічній сферах.
Мета роботи полягає в аналізі місця відносин ЄС та США в системі міжнародного та трансатлантичного співробітництва. Досягнення поставленої мети потребує виконання наступних завдань:
• виявити залежність відносин Європейського Союзу та США від зміни характеристик міжнародної системи;
• встановити вплив європейських інтеграційних процесів на еволюцію трансатлантичних відносин;
• з‘ясувати особливості механізмів прийняття рішень в системі трансатлантичних відносин;
• проаналізувати особливості політичного діалогу ЄС та США та їх відмінність від двосторонніх відносин США з країнами-членами ЄС;
• визначити співвідношення військово-політичної інтеграції в ЄС та євроатлантичних структур безпеки;
• проаналізувати роль економічних відносин ЄС та США у трансформації системи міжнародних економічних відносин;
• дослідити вплив трансатлантичних відносин на перспективи інтеграції України в європейські та євроатлантичні структури.
Методи дослідження. Методологічною основою роботи було обрано системний підхід, що дозволяє провести дослідження трансатлантичних відносин на загальному, двосторонньому та національно-державному рівнях. Методами, що використовуються в роботі в рамках системного підходу, є структурний та функціональний аналіз. За допомогою структурного аналізу проведено дослідження структури трансатлантичних відносин та основних типів зв‘язків, які в ній існують, в тому числі системоутворюючих, принципово важливих для збереження і розвитку відносин. Функціональний аналіз використано з метою дослідження, які функції виконує в комплексі трансатлантичних відносин та чи інша їх форма, для дослідження механізмів підтримання ефективності та життєздатності системи відносин, в цілому. За допомогою системного підходу проведено дослідження впливу структурних трансформацій світової політики на динаміку розвитку трансатлантичних відносин в постбіполярному світі.
Аналіз рівня двосторонніх відносин проведено із використанням проблемно-історичного підходу та порівняльного аналізу. Перший дав можливість розглянути трансатлантичні відносини в історичній ретроспективі та визначити основні їх тенденції. За допомогою порівняльного аналізу автором було досліджено політичну природу США та ЄС та співставлено мотиви участі ЄС та США у системі трансатлантичних відносин. При дослідженні нормативно-правових засад відносин США та ЄС та при роботі з основоположними документами європейського інтеграційного процесу, офіційними документами США та країн-членів ЄС, матеріалами міжнародних організацій (НАТО, Світовий банк, Світова організація торгівлі) використано метод вивчення документів.
Наукова новизна дисертаційного дослідження визначається наступними результатами:
• запропоноване авторське тлумачення природи та характеру трансатлантичних відносин та місця та ролі відносин США та Європейського Союзу в системі трансатлантичних зв’язків, що пояснюється взаємним прагненням максимальних зисків та визначальною роллю моральних та правових принципів та інституцій як основи регулювання взаємодії міжнародних акторів;
• виявлено, що трансатлантичні відносини знаходяться у прямій залежності від трансформації міжнародної системи, що в той самий час спричиняють зворотній вплив на міжнародну систему, в цілому.
• доведено, що еволюція трансатлантичних відносин відбувається під впливом одночасного розширення та поглиблення європейських інтеграційних процесів, а саме, запровадження спільної зовнішньої політики та політики безпеки та формування економічного та валютного союзу ЄС.
• визначено, що причинами посилення відцентрових тенденцій у політичних відносинах США та ЄС в постбіполярний період є втрата такого системоутворюючого чинника, як спільна загроза, геополітична різновекторність двох центрів сили та відмінність підходів щодо проблеми застосування сили у міжнародних відносинах;
• виявлено, що поступовий відхід від асиметричності у системі трансатлантичного партнерства зумовлений поступовим падінням американської гегемонії та піднесенням ваги ЄС як єдиного центру сили.
• отримало подальший розвиток дослідження наслідків військово-політичної інтеграції в ЄС, що призводить до еволюції європейської та євроатлантичної моделей безпеки;
• на основі аналізу трансатлантичних відносин в їх широкому та вузькому (ЄС-США) розумінні запропоновано наукові рекомендації щодо формування та реалізації зовнішньої політики України.
Наукове та практичне значення одержаних результатів. Наукові положення, запропоновані в роботі, відкривають можливість для подальшого вивчення системи трансатлантичних відносин, концепцій партнерства та взаємозалежності.
Практичне значення дисертації визначається її актуальністю та науковою новизною. Положення роботи можуть використовуватися в наукових, прикладних та навчальних цілях. В науковому плані вони можуть стати основою для подальших досліджень широкого кола проблем світової політики.
Прикладне значення роботи обумовлене можливістю використання основних положень дослідження у практичній діяльності Міністерства закордонних справ України, інших органів державної влади України при розробці та впровадженні зовнішньополітичної стратегії України, розвитку двосторонніх відносин з ЄС та США.
Матеріали та наукові положення дисертації можуть бути використані при підготовці та читанні у вищих навчальних закладах курсів “Зовнішня політика США”, “Міжнародні відносини та світова політика”, “Міжнародна та європейська безпека”, “Європейський Союз в міжнародних відносинах”.
Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення дисертації пройшли апробацію та були оприлюднені у виступах на міжнародних та національних наукових конференціях та семінарах, зокрема: науково-теоретичній конференції студентів і аспірантів Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, (м. Київ, 20 квітня 1999 р.), міжнародній конференції “Спільна безпекова та оборонна політика Європейського Союзу” (м. Берлін, ФРН, 17-18 жовтня 2002 р.), міжнародному семінарі “Вплив розширення ЄС та НАТО на Схід на процеси інтеграції та дезінтеграції на пострадянському просторі” (м. Київ, 28-29 березня 2003 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Україна у постбіполярній системі міжнародних відносин” (м. Київ, 18-19 листопада 2004 р.), міжнародній конференції “Асиметрія міжнародних відносин в умовах глобалізації” (м. Київ, 6-7 жовтня 2005 р.), міжнародній науковій конференції “Україна-Росія-Європа” (м. Київ, 13-15 квітня 2006 р.).
Результати роботи знайшли своє відображення при розробці програми навчальної дисципліни “Європейська політика США”. Матеріали дослідження були використані автором і в процесі впровадження проектів освітньої програми TEMPUS TACIS, ініційованої Європейською Комісією: “Підготовка спеціалістів в галузі європейських досліджень” (T_JEP 10337-97) та “Вивчення європейського права в університетах України” (CD-JEP 21174-2000).
Основні положення дисертації відображено у дев‘яти наукових статтях.
Структура дисертації, обумовлена метою та завданнями дослідження, складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаних джерел (275 найменувань українською, російською та англійською мовами). Загальний обсяг роботи складає 194 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У відповідності до мети та завдань дослідження автор робить наступні висновки:
1. Безумовною є залежність відносин Європейського Союзу та США від змін характеристик міжнародної системи. Становлення трансатлантичних відносин проходило в умовах блокового протистояння та формування біполярної системи міжнародних відносин. Із трансформацією системи міжнародних відносин та зникненням зовнішньої загрози, що мала об‘єднавче значення для трансатлантичного партнерства, відбулися вирішальні зміни у природі двосторонніх відносин.
По завершенні “холодної війни”, євроцентричної за своєю суттю, відбулася зміна в ієрархії стратегічних інтересів США: об‘єктивним є зменшення значення європейського регіону, який, на сьогоднішній день, розглядається лише як один із елементів глобальної стратегії США. В свою чергу, спостерігається зменшення військово-політичної залежності європейських союзників від США, що в умовах зростання економічної та політичної ваги ЄС призводить до посилення відцентрових тенденцій у двосторонніх стосунках. Проте, це створює можливості для врівноваження трансатлантичних відносин та поступового відходу від асиметричної моделі партнерства.
З іншого боку, характерною особливістю постбіполярної міжнародної системи є ускладнення поняття безпека, коли її військовий вимір перестає бути визначальним, що призводить і до зміни пріоритетів у трансатлантичних відносинах. На противагу домінуючому у відносинах США та європейських союзників часів біполярності військово-політичному аспекту, в 90-ті рр. на перше місце трансатлантичного порядку денного виходять соціально-політичні, гуманітарні та економічні проблеми.
В той же час, головною особливістю трансатлантичних відносин, що відрізняє їх від інших міжнародних акторів, є зворотній зв‘язок “система-елемент”: еволюція міжнародної системи, багато в чому, визначається характером цих відносин. США та ЄС представляють собою органічну частину Заходу. Визначальною рисою трансатлантичних відносин є не стільки належність до спільних інститутів (НАТО, ОБСЄ, ОЕСР тощо), скільки наявність спільних цінностей, на яких ці інституції ґрунтуються. В процесі транснаціоналізації міжнародних відносин формування міжнародної системи відбувається саме на умовах західної цивілізації, що базується на принципах ринкової економіки та ліберально-демократичних цінностях.
2. Еволюція трансатлантичного партнерства відбувається під впливом взаємопов‘язаних процесів розширення та поглиблення європейської інтеграції, що призводять до переходу ЄС від економічного об‘єднання до політичного союзу та підвищення ролі відносин по лінії ЄС-США.
Вплив європейських інтеграційних процесів на співробітництво ЄС із США прослідковується у двох вимірах: економічному та політичному. Економічна інтеграція в постмаастрихтський період, що призвела до формування економічного та валютного союзу ЄС та запровадження євро, реформує систему міжнародних економічних та валютно-кредитних відносин та врівноважує домінуюче положення долару США.
В політичній площині посилення інтеграційних процесів призвело до формування другої опори ЄС - спільної зовнішньої політики та політики безпеки, що є головною передумовою для побудови збалансованих трансатлантичних відносин та, в широкому розумінні, переходу до багатополярної міжнародної системи.
Можна відзначити подвійний характер впливу США на СЗППБ ЄС: з одного боку, саме американський, а не радянський чинник, виступив каталізатором політичної уніфікації в ЄС в середині 70-х рр. ХХ ст., з іншого - вплив Вашингтона через систему двосторонніх відносин з окремими членами ЄС обумовлює структурну обмеженість другої опори ЄС. В той же час протидія США цій європейській ініціативі була б контрпродуктивною, навпаки, активна участь в цьому процесі є запорукою збереження глобального лідерства США та врахування інтересів Вашингтона європейськими партнерами.
Важливим процесом, що суттєво впливає на трансатлантичні відносини, є розширення ЄС 2004-2007 рр., оскільки в середньостроковій перспективі передбачається посилення позицій США всередині ЄС, враховуючи проатлантичний зовнішньополітичний курс більшості країн Центрально-Східної Європи. В довгостроковій же перспективі економічна інтеграція ЄС має перейти у гармонізацію політичних позицій країн-членів та консолідацію об‘єднання на міжнародній арені.
3. Визначальним для дослідження балансу сил в трансатлантичних відносинах та можливостей впливу однієї сторони на прийняття рішень іншою є порівняльний аналіз політичної природи двох акторів. Характерною особливістю відносин США та ЄС є відносини між державою та унікальним інтеграційним об‘єднанням, прикладом постмодерністського суспільства. Неореалістична природа США та неоліберальна – ЄС, який розглядається як цивільний центр сили, призводять до різних можливостей внутрішньої консолідації та мобільності, а отже і до ефективності впливу на міжнародну систему.
Поєднання наднаціонального та міждержавного підходів у розвитку ЄС робить його центром сили з якісно іншою природою порівняно зі США з їх централізованою системою прийняття рішень. Посилення ролі наднаціональних інституцій ЄС (Європейського Парламенту та, передусім, Європейської Комісії) дозволяє ЄС виступати з єдиною позицією на переговорах із Вашингтоном. Проте слабкість об‘єднання полягає у домінуванні міждержавного принципу співробітництва у прийнятті рішень в рамках другої опори (СЗППБ), що значно ускладнює прийняття стратегічних рішень та робить американське втручання через механізми двостороннього співробітництва з країнами-членами ЄС більш ефективним.
Характерним для трансатлантичних відносин в постбіполярний період є поступове зміщення центрів прийняття рішень з державного на недержавний рівень: піднесення впливу лобістських рухів, транснаціональних корпорацій, суспільних рухів тощо. З одного боку, такі тенденції мають позитивний характер, оскільки призводять до посилення взаємозалежності сторін та переводять комутаційні потоки в трансатлантичних відносинах з міждержавних та міжурядових каналів на міжсуспільні та транснаціональні. З іншого боку, це призводить до посилення фрагментарності системи прийняття рішень, в тому числі зовнішньополітичних, як це відбувається із зовнішньою політикою США, коли все зростаючий тиск груп впливу призводить до прийняття суперечливих односторонніх рішень, які не враховують позицію іншої сторони.
4. Особливістю відносин США та ЄС в постбіполярний період стало включення в них політичних питань з широкого кола проблем: як європейських регіональних, так і глобальних (міжнародна безпека та боротьба із міжнародним тероризмом, допомога у розвитку, проблеми нерозповсюдження зброї масового знищення, країни-парії тощо). В той же час, політичні відносини США та ЄС кардинально відрізняються від відносин США з окремими європейськими країнами, оскільки неоднорідність об‘єднання, що складається із різних за статусом і потенціалом країн, та залежність від здатності до внутрішньої згуртованості його членів, ускладнюють вироблення спільної позиції між США та ЄС. Цивільний статус ЄС як єдиного центру сили обумовлює також і характер питань порядку денного політичних відносин США та ЄС, що обмежуються обговоренням проблем “м‘якої безпеки”.
Чинником, що визначає характер політичних відносин США та ЄС та переносить їх на рівень стратегічного партнерства, є посилення політичної та економічної взаємозалежності двох акторів. Незмінними залишаються основоположні інтереси союзників та спільність історичної спадщини, культури, цінностей західної демократії. В той же час, існує ряд відмінностей, пов‘язаних із різною політичною культурою та досвідом сторін, що є головною перешкодою для ефективного партнерства. Першою є різне сприйняття свого місця та ролі в світі, що витікає із статусу наддержави США та статусу регіонального центру сили ЄС. Це спричиняє різницю у визначенні стратегічних інтересів та пріоритетів. Другою є відмінність підходів щодо форм співпраці з іншими міжнародними акторами: якщо США надають перевагу одностороннім діям, для ЄС основним зовнішньополітичним інструментом є багатосторонні ініціативи та інститути. Третьою є відмінність у підходах до вирішення міжнародних та інтернаціоналізованих конфліктів: США активно застосовують інструменти військового примусу, Європейський Союз надає перевагу використанню економічних та політичних інструментів.
Проте саме ці відмінності, що зумовлені різними ресурсними базами та політичними активами партнерів, створюють перспективи для плідної співпраці. Найоптимальнішим сценарієм розвитку трансатлантичних відносин в середньостроковій перспективі, що позитивно відобразився би як на системі трансатлантичних зв‘язків, так і на стабільності міжнародної системи, в цілому, міг би стати розподіл повноважень між США та ЄС: враховуючи військовий потенціал, США зосереджуються на відповідях на прямі виклики міжнародній безпеці, включаючи проведення військових операцій, ЄС – на подоланні гуманітарних та соціально-економічних проблем.
5. Головним форумом трансатлантичної співпраці в сфері безпеки залишається НАТО, проте впливовим чинником, що визначатиме характер співробітництва в найближчі десятиліття, буде розвиток військово-політичної інтеграції в ЄС. На сьогоднішній день, із остаточною інкорпорацією структур ЗЄС до ЄС, європейська безпека складається із двох паралельних систем – європейської, що формується, та євроатлантичної.
Наслідки військово-політичної інтеграції ЄС для США подвійні: з одного боку, ефективна реалізація європейської політики в галузі безпеки та оборони ЄС означатиме перерозподіл тягаря відповідальності та збільшення внесків європейських партнерів у спільну безпеку. З іншого боку, у перспективі може розглядатися можливість появи в особі військової структури ЄС противаги НАТО як основи трансатлантичних відносин та послаблення позицій США в Європі як у військово-політичній, так і економічній сфері. Невирішеною залишається і проблема розподілу повноважень між НАТО та ЄС, як в просторовому, так і функціональному вимірах, а отже неминучим є дублювання функцій двох організацій.
За сприятливим для США сценарієм розвитку подій відбуватиметься поступова еволюція військово-політичної інтеграції в межах ЄС, проте із збереженням домінуючого положення НАТО у системі європейської безпеки. За негативним сценарієм – побудова політичного союзу та створення єдиної європейської армії, що може поставити питання про майбутнє НАТО. Втім, реалізація другого сценарію здається малоймовірною: по-перше, через брак згоди всередині ЄС через позицію нейтральних країн та розбіжності між атлантистами та європеїстами; по-друге, через фізичну неготовність ЄС взяти на себе таку відповідальність. Колосальний розрив у фінансуванні військових бюджетів та відставання ЄС від США у сфері військових НДОКР ставлять під сумнів спроможність європейців проводити повномасштабні військові операції власними силами, отже залишають їх залежними від США у військово-стратегічному плані.
6. Зменшення військового та ідеологічного чинників призвели до звільнення трансатлантичних економічних відносин від самообмежень часів біполярності та загострення конкуренції у торговельно-економічних відносинах. Обидві сторони знаходяться в процесі пристосування до нової ролі в світовому господарстві, що особливо підсилюється успіхами у формуванні економічного та валютного союзу. Це об‘єктивно підносить роль ЄС та призводить до перерозподілу сил у як у системі трансатлантичних економічних відносин, так і міжнародній економічній системі, в цілому.
Роль трансатлантичних торговельно-економічних відносин є вирішальною для системи міжнародних економічних відносин, оскільки від ефективності їхньої співпраці залежить життєздатність самої системи. Жодна з сторін не може самостійно нести тягар по управлінню світовими економічними процесами, отже співпраця є необхідною для обох сторін. З іншого боку, зростаючі розбіжності у підходах США та ЄС щодо шляхів реформування світової економіки та лібералізації світової торгівлі та брак зусиль у спільному керуванні цими процесами ускладнюють, в результаті, економічну співпрацю двох центрів сили та потенційно загрожують ефективності світової економічної системи.
В постбіполярний період склався ряд викликів, що визначатимуть у середньостроковій перспективі співпрацю двох сторін як на двосторонньому, так і багатосторонньому рівнях. По-перше, очевидними стають відмінності американської та європейської економічних та соціальних моделей: неоліберальна економіка США та соціально-ринкова – в ЄС, що спричиняє різну оцінку наслідків глобалізації та шляхів подолання проблем соціальної нерівності всередині суспільств і в міжнародній системі.
Другим викликом є активізація процесів регіоналізації в міжнародних відносинах та активна участь в них США та ЄС. Зосередження на власних інтеграційних проектах на фоні неспроможності домовитися щодо поглиблення трансатлантичного економічного партнерства потенційно може призвести до втрати зацікавленості у двосторонніх економічних відносинах та посилення протекціоністських заходів.
Третім викликом є побудова економічного та валютного союзу та запровадження євро. В політичній площині введення євро матиме позитивні наслідки як для США, так і трансатлантичних відносин. Від ефективності цього проекту залежить ефективність європейської інтеграції, геополітична та соціально-економічна стабільність в Європі, в тому числі Центрально-Східній Європі, що є одним із завдань європейської політики США. В економічній сфері слід розмежовувати вплив введення євро на позиції американської валюти та на американську економіку. Введення євро призводить до трансформації долароцентристської міжнародної валютної системи та становить в середньостроковій перспективі виклик долару США. В той же час це забезпечить симетрію між доларом та євро у новій архітектурі міжнародної валютно-кредитної системи та розподіл сфер відповідальності за підтримку стабільності світових фінансових ринків, що об‘єктивно матиме позитивний стабілізуючий ефект для перенапруженої американської економіки та світової економіки, в цілому.

7. Практичне значення трансатлантичних відносин для України визначається їхнім впливом на перспективи інтеграції України у європейські та євроатлантичні структури. При формуванні зовнішньополітичної стратегії України потрібно враховувати ті об‘єктивні відмінності у підходах США та ЄС як до України, так і пострадянського простору, в цілому.
Попри спільність загальних цілей обох сторін, що полягають у підтриманні політичної та економічної стабільності в регіоні, відмінними є їхні стратегії, що пов‘язано із різною геополітичною спрямованістю США та ЄС. В регіональному вимірі глобальна стратегія США щодо збереження статусу наддержави проявляється у протидії з боку США підсиленню позицій Російської Федерації в регіоні Східної Європи, що пояснює американську підтримку ”кольорових революцій” та альтернативних російським проектів регіонального співробітництва на кшталт ГУАМ.
ЄС, як регіональний центр сили, будує свою політику в регіоні у відповідності до багатостороннього формату стратегії сусідства, який, крім країн регіону, включає в себе і регіон Східного Середземномор‘я. Російський же чинник розглядається, певною мірою, як один із засобів зменшення негативних наслідків американської гегемонії та поступового переходу до багатополярної міжнародної системи.
Зовнішні чинники інтеграції України до НАТО, враховуючи вагу США в цій організації, є більш сприятливими, ніж у інтеграції до ЄС. Можна враховувати опосередковану підтримку з боку США членства України в ЄС (через систему двосторонніх відносин США з окремими країнами-членами, в першу чергу, атлантистами). Проте, ефективніша співпраця з НАТО порівняно із ЄС пояснюється, серед іншого, об‘єктивно складнішими процедурою вступу та критеріями членства в Європейському Союзі. Необхідно брати до уваги і подвійність впливу американського чинника на перспективи членства в ЄС, оскільки негармонізований розвиток відносин із США без належної уваги до двосторонніх відносин із європейськими партнерами може викликати занепокоєння у спробах посилення американського впливу всередині об‘єднання.
На сьогоднішній день Україні варто гармонізувати стосунки з ЄС, зосередившись на розширенні співпраці з окремими державами-членами, оскільки майбутнє відносин України та ЄС вирішуватиметься саме в європейських столицях, а цей напрямок європейської політики України значно відстає від встановлених тісних контактів та продуктивної співпраці із наднаціональними органами (Європейська Комісія, Європейський Парламент).

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Документи та матеріали міжнародних організацій
1. Європейський Союз. Консолідовані договори / За наук. ред. В.І.Муравйова.- К.: Port-Royal, 1999. – 206 с.
2. Закон України “Про основи національної безпеки України” від 19.06.2003 №964-ІV // Офіційний вісник України.-2003.-№ 29.-01.08.2003.-С.38.
3. Agreement between the European Community and the United States of America on customs cooperation and mutual assistance in customs matters // Official Journal L 222.-12.08.1997.- P.17.
4. Agreement between the European Economic Community and the Government of the United States of America concerning the application of the GATT Agreement on trade in civil aircraft on trade in large civil aircraft // Official Journal L 301.-17.10.1992.- P. 32.
5. Annual Report of the Secretary of Defense W.Cohen to the President and the Congress // US Strategy and Force Plans.- Washington, DC: CSIS, April 1999.- 45 p.
6. Appellate Body Annual Report for 2006. WT/AB/7. - Geneva: World Trade Organization, 2006.- 61 p.
7. Communication from the Commission to the Council, the European Parliament and the Economic and Social Committee “The New Transatlantic Marketplace”.-Com (98) 125 final.- Luxembourg: Office for Official Publications, 11.03.1998.- 32 p.
8. Communication from the Commission to the Council, the European Parliament, the Economic and Social Committee and the Committee of the Regions “Social Policy Agenda”. COM (2000) 379 final.- Luxembourg: Office for Official Publications, 28.06.2000. - 31 p.
9. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the Economic and Social Committee and the Committee of the Regions “Strategic Objectives 2000-2005. Shaping the New Europe”. – COM (2000) 154 final.- Luxembourg: Office for Official Publications, 9.02.2000. - 12 p.
10. Communication of the European Commission “Agenda 2000. For a Stronger and Wider Europe” (Vol.1). - COM/97/2000/Final.- Luxembourg: Office for Official Publications, 15.07.1997.- 104 p.
11. Communication of the European Commission “Europe and the US: The Way Forward”.- COM (95) 411 final. - Luxembourg: Office for Official Publications, 26.07.1995. - 27 p.
12. Communication of the European Commission to the Council “Reinforcing the Transatlantic Relationship: Focusing on Strategy and Delivering Results”. COM (2001)154 final.-Luxembourg: Office for Official Publications, 20.03.2001.-18 p.
13. Communication of the European Commission to the Council and the European Parliament “Wider Europe – Neighbourhood: A New Framework for Relations with our Eastern and Southern Neighbours”. - COM (2003) 104 final.- Luxembourg: Office for Official Publications, 11.03.2003.- 26 p.
14. Copenhagen European Council, 21-22 June 1993: Presidency Conclusions // The European Councils: Conclusions of the Presidency 1992-1994.- Brussels: European Commission, Directorate-General for Information, 1995.- P. 74-89.
15. Corfu European Council, 24-25 June 1994: Presidency Conclusions // The European Councils: Conclusions of the Presidency 1992-1994.- Brussels: European Commission, Directorate-General for Information, 1995.- P. 128-136.
16. Council Joint Action 96/668/CFSP of 22 November 1996 on the basis of Art. J.3 and K.3 of the Treaty on European Union concerning measures protecting the effects of the extra-territorial application of legislation adopted by a third country// Official Journal of the European Community.- L309/1.- 1996.-.-29.11.1996.- P.7.
17. Cuban Liberty and Democratic Solidarity Act of 1996 (LIBERTAD).-P.L.104-114.-12 March 1996 // 110 Stat. - P. 785-824.
18. Declaration of Belgium, Germany, Spain, Italy, Luxembourg, the Netherlands, Portugal and the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland, which are members of the Western European Union and also members of the European Union on the Role of the Western European Union and its Relations with the European Union and with the Atlantic Alliance.- Maastricht: WEU, 10 December 1991.- 3 p.
19. EU-NATO Declaration on ESDP. Press Release (2002)142.-2002.-16 December// http://www.nato.int/docu/pr/2002/p02-142e.htm.
20. European Competitiveness Report. Commission Staff Working Document.- SEC (2003) 1299. - Brussels: European Commission, 12.11.2003. - 253 p.
21. European Council Declaration on Strengthening the Common European Policy on Security and Defence. Cologne European Council Presidency Conclusions, 3-4 June 1999// Bulletin Quotidien Europe. Agence Europe.-N7480.-Sunday 6 June 1999.- P.16-17.
22. European Security Strategy / A Secure Europe in a Better World. From Copenhagen to Brussels. European defence: core documents//Chaillot Papers.-December 2003.-No.67.-Vol.IV. P. 324-333.
23. Europe's Monetary Union and its Potential Impact on the United States Economy. Meeting before the Committee on the Budget, United States Senate. 105th Congress. October 21, 1997. -Washington: US Government Printing Office, 1997. - 60 p.
24. EU-US Declaration on Strengthening Our Economic Partnership. - Brussels: European Commission, 26 June 2004. - 2 p.
25. Final communiqué of the meeting of heads of state or government of the EC countries, the Hague, 2 December 1969 //Bulletin of the European Communities.- 1970 .- No.1. - P. 11-16.
26. Final Communiqué. Ministerial Meeting of the North Atlantic Council.- Berlin, 3 June 1996 // http://www.nato.int/docu/pr/1996/p96-063e.htm
27. Foreign Trade Barriers. - Washington: Office of the United States Representative, 2006. - 720 p.
28. Franco-British Declaration “Strengthening European Cooperation in Security and Defence”. - London, 24 November 2003 / From Copenhagen to Brussels. European defence: core documents//Chaillot Papers.- December 2003. - No.67.-Vol.IV. P. 280-282.
29. Helsinki European Council, 11-11 December 1999: Presidency Conclusions // Bulletin of the European Union.- 1999.- N 6.- ISSSN 0378-3693.- P. 1-25.
30. Iran and Libya Sanctions Act of 1996.- P.L.104-172.-5 August 1996.// 110 Stat. –P. 1541-1551.
31. Iran Freedom Support Act.- P.L.109-293.-30 September 2006.//120 Stat. – P. 1344-1350.
32. Joint Declaration on European Defence. Franco-British Summit. - Saint-Malo: 4 December 1998 / European Defence: From Portschach to Helsinki // Library House of Commons research Paper 00/20 21. - February 2000. - P. 42-43.
33. Joint Letter by the Leaders of 8 European Countries (Spain, Portugal, Italy, United Kingdom, Czech Republic, Hungary, Poland, Denmark) “Europe and America Must Stand United”// The Times.-30 January 2003.
34. Joint Press Statement by the NATO Secretary General and the EU Presidency.- Brussels, 4 December 2003 / From Copenhagen to Brussels. European defence: core documents//Chaillot Papers.-December 2003.-No.67.-Vol.IV. – P. 285-286.
35. Joint US-EU Action Plan.- Madrid, 3 December 1995 // Gardner A. A New Era in US-EU Relations? The Clinton Administration and the New Transatlantic Agenda.-Aldershot: Averbury, 1997.- P.122-146.
36. Lisbon European Council: Conclusions of the Presidency // Bulletin of the European Communities.- 1992.-№ 26/6.- P. 7-24.
37. Lisbon European Council: Presidency Conclusions. DOC/00/8.-Brussels: Council of the EU, March 2000.- 17 p.
38. Meeting of the Heads of State and Government of Germany, France, Luxembourg and Belgium on European Defence. Brussels, 19 April 2003 / From Copenhagen to Brussels. European defence: core documents//Chaillot Papers.-December 2003.-No.67.-Vol.IV. - P. 78-84.
39. Monitoring Country Progress in Central and Eastern Europe and Earasia.- Washington: USAID/E&E/PO, October 2002.-39 p.
40. NATO and the EU’s European Security and Defense Policy. Hearing before the Subcommittee on European Affairs of the Senate Committee on Foreign Relations (S. Hrg. 106-572). United States Senate. - 106th Congress.- March 9, 2000.- Washington: US Government Printing Office, 2000.- 60 p.
41. NATO Declaration of the Heads of State and Government.- Brussels.- 11 January 1994 // http://www.nato.int/docu/basictxt/b940111a.htm.
42. Petersberg Declaration of the Western European Union Council of Ministers, Bonn: WEU, 19 June 1992.- 7 p.
43. Relations with our Neighbors to the East and South. European Parliament resolution on 'Wider Europe - Neighbourhood: A New Framework for Relations with our Eastern and Southern Neighbours (COM (2003) 104 - 2003/2018(INI)).-P5_TA(2003) 0520. –Brussels: European Parliament, 19.11.2003.- 12 p.
44. Report of the Commission and the Secretary-General/High Representative “An External Policy to Serve Europe’s Energy Interests”.-9971/06.-Brussels: European Commission, 30 May 2006.- 7 p.
45. Strengthening Transatlantic Security. A U.S. Strategy for the 21st Century. Washington, 1 December 2000.- 32 p.
46. Study on NATO Enlargement. Brussels: NATO, September 1995.-28 p.
47. The Davignon Report: Report on the problems of political unification prepared by the Davignon Committee and adopted by the foreign ministers of the EC Member States, 27 October 1970 // Bulletin of the European Communities.- 1970.- No.11.- P. 9-12.
48. The National Security Strategy of Engagement and Enlargement. – Washington: White House, February 1995.- 37 p.
49. The National Security Strategy of the United States of America. Washington: White House, September 2002.- 31 p.
50. The National Security Strategy of the United States of America. Washington: White House, March 2006.- 49 p.
51. The New Transatlantic Agenda.- Madrid.- 3 December 1995 // Gardner A. A New Era in US-EU Relations? The Clinton Administration and the New Transatlantic Agenda.-Aldershot: Averbury, 1997.- P.113-121.
52. The Phare Programme: An Interim Evaluation. European Commission. Brussels: Evaluation Unit, DGIA F/5, June 1997.-79 pp.
53. The Solemn Declaration on European Union, Stuttgart, 19 June 1983 // Bulletin of the European Communities.- 1983.- No.6.- P.3-7.
54. The Transatlantic Business Dialogue. Overall Conclusions from the Seville Conference.- Seville.-11 November 1995 // Gardner A. A New Era in US-EU Relations? The Clinton Administration and the New Transatlantic Agenda.-Aldershot: Averbury, 1997.- P.147-148.
55. The Transatlantic Declaration on the EC-US Relations.-Brussels.- 20 November 1990//http://ec.europa.eu/comm/external_relations/us/economic_partnership/declaration_1990.htm.
56. The Transatlantic Economic Partnership. Action Plan // Bulletin Quotidien Europe.- No 2106/2107.-18 November 1998. -17 p.
57. Treaty Establishing a Constitution for Europe. - Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities, 2005.- 485 p.
58. Treaty of Amsterdam amending the Treaty on European Union, the Treaties establishing the European Communities and Certain Related Acts.- 2 October 1997 // Official Journal C 340.- 10 November.-1997.- P. 1-97.
59. Treaty on European Union // Official Journal of the European Communities.-C 191.-29/07/1992.- P. 1-110.
60. U.S. Foreign Policy for the 1970’s: Shaping a Durable Peace. A Report by President R.Nixon to the Congress. - Washington, D.C.: G.P.O., 1973.- 231 p.
61. United States Security Strategy for Europe and NATO. – Washington: Department of Defense, Office of International Security Affairs, June 1995.-39 p.
62. US – EU Joint Statement on Ukraine. December 5, 1997 // The Washington File 236.- 1997.- December 8.- P. 26-27.
63. US Barriers to Trade and Investment. Report for 2005.- Brussels: European Commission, March 2006.- 92 p.
64. US Base Structure Report. Fiscal Year 2005. Washington: Department of Defense, 2005. - 177 p.
65. Washington Summit Communiqué art. 9b issued by the Heads of State and Government participating in the Meeting of the North Atlantic Council. Washington D.C. 24 April 1999 // NATO: Communiqués and Statements in 1999.-Brussels: NATO Office of Information and Press, 2000.- P. 19-34 p.

Промови та виступи державних діячів
66. Baker J. A New Europe and a New Atlanticism. - Berlin: Berlin Press Club, 12 December 1989 . - 12 p.
67. Bush G. Remarks by the President in Address to Faculty and Students of Warsaw University. June 15, 2001. // http://www.whitehouse.gov/news/releases/ 2001/06/20010615-1.html
68. Christopher W. Changing a Transatlantic Agenda for the 21st Century. Speech by the Secretary of State in Madrid.- Wahingron: US Department of State, 2 June 1995.-7 p.
69. Christopher W. The United States Chooses Engagement // US Foreign Policy. -Washington: White House, 1993.- P.10 – 18.
70. Clinton B. U.S. Committed to making UN vision a reality // US Foreign Policy. - Washington: White House, 1993.- P.3 -9.
71. Clinton W. Remarks by the President to a Multinational Audience of Future Leaders of Europe, Hotel de Ville.- Brussels.- 9 January 1994 // USA Text. US Mission to the EC - USAT PL2.- 9 January 1994.- 15 p.
72. Delors J. Address by Mr. Jacques Delors to the College of Europe in Bruges// Bulletin of the European Communities. 1989. - Vol.22. - P. 110-118.
73. Delors J. Address by Mr. Jacques Delors to the Council of Europe // Bulletin of the European Communities. – 1989. - Vol. 22. – P. 91-96.
74. Kissenger H. The Year of Europe. Address to the Associated Press, New York, April 23, 1973 / The New Europe and the United States: Partners or Rivals/ed. by Mally G. Toronto: Lexington Books, 1974. – P. 29-38.
75. Lake A. U.S. Interests Compel Engagement Abroad. Speech delivered by US national security affairs adviser at the Johns Hopkins` School of Advanced International Studies.-September 21, 1993 // US Foreign Policy. - Washington: White House, 1993.- P. 12-19.
76. Lamy P. The Future of the World Trade System // European Foreign Affairs Review.- 2000.- No.5.- P. 453-459.
77. Patten vs. Perle: Is the U.S. a Unilateralist Hegemon? By Chris Patten and Richard Perle // European Affairs.-Winter 2003.-Vol.4.-No.1.- P. 32-38.
78. Prodi R. Speech by Romano Prodi. President-designate of the European Commission to the EP, 14 September 1999 // Agence Europe. Europe Documents.-N.2155.- 22 September 1999. – P. 3 - 12.
79. Summers L. EMU: An American View of Europe. Remarks by Deputy Treasury Secretary Lawrence H. Summers at the international conference “EMU and the Changing Face of Europe”.-April 30, 1997. RR-1660.-Washington: Office of Public Affairs, 1997. – 5 p.
80. Talbott Str. The New Ukraine in the New Europe //U.S. Department of State Dispatch. – 1998. - Vol.9.- Is. 4.- P. 14-19.
81. Zoellick R. Unleashing Trade Winds: a Building-Block Approach // US Foreign Policy Agenda. An Electronic Journal of the US Department of State. - August 2003. - Vol.8. - No.1.- P. 16-20.

Довідкові матеріали
82. Інформаційно-аналітичні матеріали щодо техніко-економічного співробітництва України з країнами та міжнародними організаціями, які є донорами міжнародної технічної допомоги. 12.09.2005 // http://www.me.gov.ua/control/publish/article/main?art_id=70381&cat_id=70379
83. EU Bilateral Trade with the USA. - Brussels: DG Trade, European Commission, 15 September 2006.- 10 p.
84. Euro-indicators news release. - Brussels: Eurostat, 2006. - No. 143/2006. - 3 November. – 5 p.
85. European-United States Defence Expenditure in 2005. Defence facts. - Brussels: European Defence Agency, 19 December 2006.- 6 p.
86. EU-Ukraine relations. EU Assistance to Ukraine, 1991-2006.- http://ec.europa.eu/comm/external_relations/ukraine/intro/index.htm
87. EU-US Bilateral Economic Relations. European Union Factsheet. - Brussels: European Commission, June 2005.- 3 p.
88. EU-US Bilateral Economic Relations. European Union Factsheet. - Brussels: European Commission, June 2004.- 2 p.
89. EU-US Relations in Steel Sector. European Union Factsheet. - Brussels: European Commission, March 2003.- 3 p.
90. International Trade Statistics 2006. - Geneva: World Trade Organization, 2006.-258 p.
91. National Breakdowns of European Defence Expenditure. - Brussels: European Defence Agency, November 2006.- 24 p.
92. Review of the International Role of the Euro. - Frankfurt am Main: European Central Bank, December 2005.- 66 p.
93. Statistics Pocket Book. - Frankfurt am Main: European Central Bank, December 2003.- 53 p.
94. Statistics Pocket Book. - Frankfurt am Main: European Central Bank, November 2006.- 56 p.
95. The Military Balance 2002/2003.- The International Institute for Strategic Studies London: Oxford University Press, 2002.- 350 p.
96. World Economic Outlook. Globalization: Opportunities and Challenges. – Washington D.C.: International Monetary Fund, May 1997. - 210 p.

Автореферати дисертацій
97. Гончар Ю.Б. Еволюція політики США щодо інтеграційних процесів у Західній Європі (кінець 80-х-90-і роки): Автореф… дис. кандидата істор. наук: 07.00.02/Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.-К., 1997.- 24 с.
98. Дубовик В.А. Політика США по відношенню до незалежної України (1991-1994). Аналіз концепцій американської політології: Автореф... дис. кандидата політ. наук: 23.00.04/ Одеський державний університет.-О., 1996.-24 с.
Монографії
99. Аппатов С.И., Коваль И.Н., Райнов П.Я., Глебов В.В. США: современная внешнеполитическая мысль. Анализ концепций американской политологии 80-х годов. - Одесса: Логос, 1992.-325 с.
100. Арах М. Европейский Союз. Видение политического объединения. М.: Экономика, 1998.- 223 c.
101. Асиметрія міжнародних відносин/під ред. Г.М.Перепелиці, О.М.Субтельного.- К.: Видавничий дім “Стилос”, 2005. - 555 с.
102. Бжезинский Зб. Великая шахматная доска. М.: Международные отношения, 2000.-254 с.
103. Гальчинський А. С. Україна на перехресті геополітичних інтересів. К.: Знання України, 2002.- 190 с.
104. Гудби Дж., Бувальда П., Тренин Д. Стратегия стабильного мира. Навстречу Евроатлантическому сообществу безопасности. М.: Международные отношения, 2003. - 208 с.
105. Дашкевич А.В. На роздоріжжі: виклики сучасності і парадокси зовнішньої політики США.- К.: Наукова думка, 1996.-150 с.
106. Европейский Союз на пороге ХХІ века. Выбор стратегии развития/под ред. Борко Ю.А., Буториной О.В. - М.: Эдиториал УРСС, 2001.- 472 с.
107. Европейский Союз на рубеже веков/под ред. Пархалиной Т.Г. М.: РАН ИНИОН, 2000.- 296 с.
108. Жовква І.І. Стратегічне партнерство України. Теорія і практика. –К.: ДП “НВЦ “Євроатлантикінформ”, 2006. - 156 с.
109. Камінський Є.Є., Дашкевич А. В. Політика США щодо України. – К: Політична думка, 1998. – 547 c.
110. Канцелярук Б.І. Сучасні виміри політики США до України. - К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин, 1998. – 423 с.
111. Канцелярук Б.І. Східноєвропейська дилема Америки. – К.: ПБП «Фотовідео-сервіс», 1995. – 200 с.
112. Копійка В.В., Шинкаренко Т.І. Європейський Союз: заснування і етапи формування. - К: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001.-448 с
113. Кощенко А. Суперечності між США і “старою” Європою (концептуальний вимір).- К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин, 2006.-135 с.
114. Муравйов В.І. Правові засади регулювання економічних відносин Європейського Союзу з третіми країнами (теорія і практика).- К.:Академ-Прес, 2002.- 425 с.
115. Пищик В.Я. Евро и доллар США. конкуренция и партнерство в условиях глобализации. М.: Консалтбанкир, 2002. - 304 с.
116. Проді Р. Задум об’єднаної Європи. Пер. з італійської. – К.: К.І.С., 2002.-140 с.
117. США – Западная Европа: партнерство и соперничество / под ред. Давыдова Ю. П. - М.: Наука, 1978.- 423 с.
118. США и Европа: перспективы взаимоотношений на рубеже веков /под ред. Уткина А.И. - М.: Наука, 2000.- 192 с.
119. Тодоров І.Я. Україна на шляху до європейської та євроатлантичної спільноти. - Донецьк: ДонНУ, 2006.-268с.
120. Топорнин Б.Н. Европейское право. – М.: Юристъ, 1998. – 456 с.
121. Троицкий М.А. Трансатлантический союз. Модернизация системы американо-европейского партнерства после распада биполярности. 1991-2004.-М.: Научно-образовательный форум по международным отношениям, 2004. - 252 с.
122. Україна та Росія у системі міжнародних відносин: стратегічна перспектива / під ред. Пирожкова С.І. - К.:НІПМБ, 2001. - 624 с.
123. Уткин А.И. Американская стратегия для ХХІ века. – М.: Логос, 2000.-272 с.
124. Шнирков О.І., Кузнецов О.В., Кульпінський С.В. Європейський валютний союз: навчальний посібник. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2001. – 198 с.
125. Bretherton C., Vogler J. The European Union as a Global Actor.- London and New York: Routledge, 1999. – 316 p.
126. Bronstone A. European Security into the Twenty-first Century. Beyond traditional theories of international relations.-Aldershot: Ashgate Publishing Ltd, 2000.-258 p.
127. Bronstone A. European Union – United States Security Relations: Transatlantic Tensions and the Theory of International Relations.- New York: St.Martin’s Press, 1997.-282 p.
128. Coffey P. The EC and the United States. - London: Pinter Publishers, 1993.- 296 p.
129. Cromwell W. The United States and the European Pillar: The Strained Alliance.-London: Macmillan, 1992. - 270 p.
130. Deutsch Karl W. Political community and the North Atlantic Area: international organization in the light of historical experience.-New York: Greenwood Press, 1969. – 228 p.
131. Duchene F. The European Community and the Uncertainties of Interdependence in A Nation Writ Large? Foreign Policy Problems Before the European Communities/ed. By Kohnstamm M., Hager W. - London: Macmillan, 1973.-275p.
132. Economics of Preferential Trade Agreements / ed. by Bhagwati J. and Panagariya A. - Washington. D.C: AEI Press, 1996.- 168 p.
133. Europe Tomorrow: sixteen Europeans Look ahead / ed. by Mayne R.London: Fontana, 1972. - 352 p.
134. European Union and New Regionalism: regional actors and global governance in a post-hegemonic era /ed. by M. Telo. Aldershot, Burlington: Ashgate, 2001.- 330 p.
135. EU-US Relations: Balancing the Partnership. Taking a Medium-Term Perspective / ed. by Bail Ch., Reinicke W. - Baden-Baden: Nomos, 1997.- 223 p.
136. Ever Closer Partnership. Policy-Making in US-EU Relations / ed. by Philippart E., Winand P. - Brussels: P.I.E. – Peter Lang, 2001.- 475 p.
137. Everts S. The Impact of the Euro on Transatlantic Relations. - London: Centre for European Reform, 1999.- 61 p.
138. Featherstone K., Ginsberg R. The United States and the European Community in the 1990s. Partners in Transition. – New York: St. Martin`s Press, 1996. - 303 p.
139. Fischer T. The United States, the European Union and the “Globalization” of World Trade. Allies or Adversaries? - Westport, Connecticut; London: Quorum Books, 2000.- 343 p.
140. Foster J. Naked Imperialism: The US Pursuit of Global Dominance.-New York: Monthly review Press, 2006.-192 p.
141. From EPC to CFSP and Beyond / ed. by Regelsberger E., de Schoutheete de Tervarent. -Boulder, London: Lynne Rienner publishers, 1997.- 407 p.
142. Galtung J. The European Community: A Superpower in the Making.- London: Allen&Unwin, 1973.- 194 p.
143. Gardner A. A New Era in US-EU Relations? The Clinton Administration and the New Transatlantic Agenda.-Aldershot: Averbury, 1997.- 167 p.
144. Gilpin R. The Political Economy of International Relations.- Princeton, N.J.: Princeton University Press, 1987.- 449 p.
145. Ginsberg R. Foreign policy actions of the European Community: the politics of scale.- London: Lynne Rienner Publ.- Adamantine Press, 1989. -203 p.
146. Guay T. The United States and the European Union. The Political Economy of a Relationship. – Sheffield: Sheffield Academic Press, 1999.-134 p.
147. Haas E. The Uniting of Europe. political, social and economic forces. 1950-1957.- Stanford, California: Stanford University Press, 1958.- 552 p.
148. Hamilton D., Quinlan J. Partners in Prosperity. The Changing geography of the Transatlantic Economy. - Washington, D.C.: Center for Transatlantic Relations, Johns Hopkins University, 2004. - 202 p.
149. Henning C., Padoan P.-C. Transatlantic Perspectives on the Euro. –Washington, D.C.: Brookings Institution Press, 2000.- 123 p.
150. Heuser B. Transatlantic Relations. Sharing Ideals and Costs. - London: Royal Institute of International Affairs, 1996.- 136 p.
151. Holsti K. International Politics. A framework for Analysis. 4th ed.-Englewood Cliffs, N.J.: Prentice-Hall International, 1983. - 478 p.
152. Huntington S. The Clash of Civilizations and the Remaking of World Order.- New York: Simon and Schuster, 1996.- 367 p.
153. Ifestos P. European Political Cooperation: Towards a Framework of Supranational Diplomacy? - Aldershot, Hants, England; Brookfield, V.T., USA: Avebury, 1987. - 635 p.
154. Kennedy P. The Rise and Fall of the Great Powers. Economic Change and Military Conflict from 1500 to 2000. - New York: Random House, 1987. - 678 p.
155. Keohane R. After Hegemony: cooperation and discord in the world political economy. -Princeton, N.J.: Princeton University Press, 1984. - 290 p.
156. Keohane R., Nye J. Power and Interdependence: world politics in transition.-Glenview: Scott, Foresman, 1989. - 315 p.
157. Kindleberger C. World Economic Primacy, 1500 to 1900.- New York: Oxford University Press, 1996.-269 p.
158. Kissinger H. Does America Need a Foreign Policy? Toward a Diplomacy for the 21st Century. NY: Simon &Schuster, 2001.- 298 p.
159. Lundestad G. “Empire” by Integration. The United States and European Integration, 1945-1997.- Oxford, N.Y.: Oxford University Press, 1998. - 199 p.
160. Neorealism and Its Critics / ed. by Keohane R. - New York: Columbia University Press, 1986.- 378 p.
161. Nuttall S. European Political Cooperation.- Oxford: Clarendon Press, 1992.- 342 p.
162. Nye J. The Paradox of American Power: Why the World’s Only Superpower Can’t Go It Alone. - Oxford: Oxford University Press, 2002. - 222 p.
163. Peterson J. Transatlantic governance in the global economy / ed. by Pollack M., Shaffer Gr. - Lanham, Md.: Rowman & Littlefield, 2001.- P. 132-175.
164. Pond E. The Rebirth of Europe. – Washington, D.C.: Brookings Institutions, 1999. – 290 p.
165. Sandler T., Hartley K. The Political Economy of NATO. Past, Present and into the 21st Century.-Cambridge, N.Y.:Cambridge University Press, 1999.-292 p.
166. Schwarzw J. The External Relations of the European Community, in particular EC-US Relations .- Baden-Baden: Nomos Verlagsgesellschaft, 1989.-149 p.
167. Shift or Rift: Assessing US-EU Relations after Iraq / ed. by Lindstrom G.- Paris: Institute for Security Studies, 2003.- 255 p.
168. Stein A. Why Nations Cooperate: circumstances and choice in international relations. - Ithaca, N.Y.: Cornell University Press, 1990.- 219 p.
169. The External Relations of the European Community. The International Response to 1992 / ed. by Redmond J. – N. Y.: St.Martin`s Press, 1992.- 150 p.
170. The International System after the Collapse of the East-West Order / ed. by A.Clesse, R.Cooper and Y.Sakamoto.- Dordrecht: Martinus Nijhoff Publishers, 1994. - 832 p.
171. The New Transatlantic Agenda and the future of EU-US relations / ed. by Monar J.- Hague; London; Boston: Kluwer Law International, 1998.- 219 p.
172. The United States and Europe in the Global Arena / ed. by Burwell F. and Daalder I. – New York: St.Martin`s Press, Inc., 1999.- 305 p.
173. Toward Political Union. Planning a Common Foreign and Security Policy in the European Community/ ed. by Rummel R. - Boulder: Westview Press, 1992. – 376 p.
174. Transatlantic Economic Relations in the Post-Cold War Era / ed. by Eichengreen.- New York: Council on Foreign Relations, 1998.- 153 p.
175. Ukrainian Foreign and Security Policy: theoretical and comparative perspectives/ ed. by Moroney J., Kuzio T. and Molchanov M. -Westport, Conn: Praeger, 2002.- 298 p.
176. Wallace H., Wallace W. Policy-making in the European Union. - Oxford; New York: Oxford University Press, 1996. - 509 p.
177. Wyllie J. European Security in the New Political Environment.- New York: Addison Wesley Longman Limited, 1997.- 142 p.

Наукові статті та аналітичні матеріали
178. Батюк В.И., Мазинг В.А. Европа в военной политике администрации Буша // США-Канада: экономика, политика, культура.- 2001.-№ 10.-С.38-52.
179. Батюк В.И., Мазинг В.А. Проблема европейской оборонной интеграции и США // США-Канада: экономика, политика, культура.-2002.-№ 1.- С.47-60.
180. Гнесотто Н. Сверхмилитаризация американской внешней политики // Internationale Politik.-2002.- №4.-С.76-83.
181. Гоці С. Нові кордони та нова політика в Європі //Євробюлетень.-Вересень 2003.- С. 10-12.
182. Д’Аньєрі П. Повернутися до Заходу спиною? Пріоритет національних інтересів у відносинах України та США //Політика і час.-2003.-№2.-С.39-44.
183. Давыдов Ю.П. «Старый» европеизм против «нового» атлантизма // США-Канада: экономика, политика, культура. - 2003.- №9. – С. 3-20.
184. Давыдов Ю.П. Расширение зоны ответственности атлантического мира// США-Канада: экономика, политика, культура. -2000. - №3. - С.12-31.
185. Захаров Ю.М. Трансатлантические отношения: в повестке дня – “Новое партнерство” // Мировая экономика и международные отношения. -1999. - №2. - С.50-59.
186. Иноземцев В.Л. “Слабость силы” и сила “слабости”//Pro et Contra.- 2003. - Том 8. - №1. - С.110-123.
187. Иноземцев В.Л. Возвращение Европы. В авангарде прогресса: социальная политика в ЕС // Мировая экономика и международные отношения. -2002. - №2. - С. 3-14.
188. Иноземцев В.Л. США и ЕС в новом столетии: союзники или соперники? // США-Канада: экономика, политика, культура. 2002. - №9, 10.-С. 3-19; С.59-74.
189. Іжак О. І. Біля “відчинених дверей”. Європейська оборонна інтеграція і національна безпека України // Політика і час. – 2002. - №2. - С. 43-53.
190. Кейган Р. Сила и слабость // Pro et Contra. – 2002. - Том 7. - №4. -С.127-157.
191. Коваль І.М. ЗЄС: постмаастрихтська еволюція і постамстердамські перспективи інтеграції до ЄС // Дослідження світової політики. - 2002. – Вип.19. – С.3-9.
192. Коваль І.М. Європейська і євроатлантична інтеграція України: регіональний вимір // Дослідження світової політики. - 2004. - Вип. 27. - С.8-15.
193. Кузнецова Е.С. Европа и Америка: их слабость и сила // США-Канада: экономика, политика, культура. – 2003. - №9. – С. 60-65
194. Михайленко М. Шлях із “сірої” зони. Вплив США та Росії на українську зовнішню політику у контексті геоекономічної інтеграції в Євразії // Політика і час. - 2002. - №6.- С. 44-49.
195. Най Дж. Какой новый миров