КОНЦЕПТУАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АМЕРИКАНСЬКОГО ГЛОБАЛІЗМУ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ
ВІДНОСИН

На правах рукопису

ОБОРСЬКИЙ Олександр Петрович

УДК 327.8(73) + 327.58+316.4

КОНЦЕПТУАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АМЕРИКАНСЬКОГО
ГЛОБАЛІЗМУ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

Спеціальність 23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем та
глобального розвитку

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник:
КАМІНСЬКИЙ Євген Євменович,
доктор історичних наук, професор

Київ - 2008

ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. Теоретичні і концептуальні засади і джерельно-документальна база дослідження
12
1.1. Категорії і формування глобалізму 12
1.2. Еволюція політичної думки з проблеми американського глобалізму
38
Висновки до першого розділу 54
РОЗДІЛ 2. Міжнародно-політичний аспект американської ідентичності в ХХІ столітті
57
2.1. Новітні міжнародно-політичні дилеми Америки: націоналізм, імперіалізм, глобалізм
57
2.2. Концептуальне та науково-інституціональне забезпечення зовнішньополітичної стратегії США
78
2.3. Еволюція інтелектуальної інфраструктури американської глобальної політики
112
Висновки до другого розділу 134
РОЗДІЛ 3. Прогностичні тренди в еволюції американського глобалізму
137
3.1. Чинники ідеологічного позиціонування американських еліт в глобальну еру
137
3.2. Перспектива американського глобального гегемонізму 161
Висновки до третього розділу 176
ВИСНОВКИ 178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 188

ВСТУП

Актуальність теми дисертації обумовлена новою динамікою американської глобальної політики в умовах тривалого миру, глобальної демократизації і технологічної революції, що помітно випереджає теоретичне осмислення даного процесу і його історичних наслідків з позицій класичних наукових парадигм.
Набувають нової якості такі основні фактори і тенденції, як глобалізація, імперіалізація, плюралізація центрів сили, регіоналізація, фрагментація, інтеграція, інтенсивна демократизація міжнародних відносин, інформаційно-технологічний розвиток, швидке і нерівномірне зростання населення, зміни в демографічній структурі, периферизація колишніх наддержав і остаточна маргіналізація держав, що не спромоглися відповісти на виклик незалежності отриманої в ході розпаду імперських макроструктур. Діалектика конфлікту і синергії між цими явищами впливають на поведінку учасників міжнародних відносин, визначають трансформацію глобальної політичної системи, ускладнюють прогнозування та обумовлюють потребу в більш ґрунтовних теоретичних дослідженнях. Виявлення нових факторів, які впливають на поведінку суб’єктів міжнародних відносин, аналіз їх функцій має на меті вироблення нових політичних стратегій для здійснення ефективного управління міжнародною системою.
Актуальним з позицій теорії та праксеології є питання трансформації американської соціальної моделі і американської моделі глобального управління, функціонування якої в умовах глобалізації, в контексті посилення ролі геоекономічних і транснаціональних чинників істотно змінюється. Аналіз змін в соціально-політичній структурі Сполучених Штатів Америки може дати відповідь на актуальне питання, яке вважається дискусійним у вітчизняній американістиці. Воно стосується прийдешньої ролі та місця американської потуги в міжнародних відносинах постбіполярної доби.
Особливістю сучасного міжнародно-політичного процесу є інтенсифікація відносин між провідними державами та урядовими і неурядовими міжнародними організаціями, транснаціональними суб’єктами міжнародних відносин, кількість яких постійно зростає. Зміцнення української державності потребує отримання сучасного наукового знання про американський і глобальний розвиток, що дозволить ефективніше аналізувати швидкоплинний стан зорієнтованої на Америку міжнародної системи, використовувати ці знання для досягнення головної мети нашої держави – зміцнити свої позиції на міжнародній арені та надати стійкості її соціальної моделі. Адже стратегію міжнародної політики та національної безпеки України слід розбудовувати на сучасних засадах світової і вітчизняної міжнародно-політичної науки та праксеології.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах планової теми відділу трансатлантичних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України "Геополітичний вимір посттоталітарних трансформацій у контексті євро-американських стратегій суспільного розвитку" (номер державної реєстрації 0105U002591).
Мета і завдання дослідження. Головна мета дисертації полягає в тому, щоб на основі сучасної методології та теоретичних засадах політології і соціології міжнародних відносин визначити характер і спрямованість трансформації глобальної політичної системи, що патернально управляється Сполученими Штатами Америки, а також з’ясувати взаємообумовленість ключових факторів, що впливають на даний процес.
Досягнення поставленої мети потребує вирішення наступних завдань:
• Виявити характерні риси наявних концептуальних інтерпретацій етимології та змісту американського глобалізму у контексті розвитку загальної теорії глобалізації.
• Довести взаємопов’язаність та взаємообумовленість глобалізаційних чинників формування сучасної міжнародної політики США та з’ясувати їх вплив на процес формування нової політичної структури світу..
• Уточнити роль і поглибити концептуальне розуміння ключових тенденцій та взаємодій основних етнополітичних суб’єктів американської суспільної системи в процесі формування сучасної глобальної політики США.
• Проаналізувати та систематизувати особливості й закономірності теоретичного забезпечення американської міжнародно-політичної присутності.
• Актуалізувати питання ролі та місця інтелектуально-інноваційних виробництв як учасників процесу прийняття міжнародно-політичних рішень в державній системі США.
• Узагальнити існуючі оцінки ролі й значення ідеологічних перетворень в Америці як одного з найважливіших факторів трансформації американської концептуальної моделі глобального управління.
• Критично осмислити концептуальну структуру глобального гегемонізму США, визначити її основні елементи на цій підставі дати прогностичний аналіз перспектив лідерства США.
• Розкрити зміст і характер мегатенденцій, що визначатимуть майбутню трансформацію міжнародної системи у залежності від еволюції американського глобалізму.
Об’єктом дослідження є сучасна глобальна політика Сполучених Штатів Америки.
Предметом дослідження є концептуальні і ідеологічні виміри трансформації сучасної глобальної політики Сполучених Штатів Америки в умовах постбіполярної анархізації міжнародних відносин, а також інтелектуальні, політико-системні і етносоціальні фактори, що зумовлюють подальший напрямок еволюції американського глобалізму.
Для досягнення мети дослідження і вирішення поставлених завдань у роботі контекстуально використовуються наступні методи:
Загально-історичний метод, який дає змогу проаналізувати еволюцію концептуально-теоретичної інтерпретації сутності та змісту міжнародної політики США в її історичній послідовності з метою визначення етапів розвитку міжнародно-політичної науки.
Використання методів аналізу та синтезу дає можливість дослідити та проаналізувати явища і процеси в сучасній глобальній політиці США через розподіл їх на окремі елементи з метою вивчення їх внутрішніх особливостей, зв’язків та динаміки розвитку. Задля реалізації цього методу використовуються такі методичні прийоми, як аналогія, порівняння, структуризація, узагальнення та екстраполяція.
Системний метод дає можливість систематизувати головні процеси в міжнародному середовищі в якості моделей (“біполярної”, “моно полярної” чи “багатополярної” системи), аналізувати вплив діяльності учасників міжнародної системи на її трансформацію і досліджувати її в цілісності та єдності. Він також дозволяє вивчити закономірності, особливості діяльності, характер та зміст взаємодій між учасниками міжнародно-політичного процесу в США, які є сукупністю взаємозалежних елементів і підсистемами нижчого порядку.
Синергетичний метод уможливлює розуміння ієрархічності організації світу, механізмів еволюції і стадій самоорганізації американоцентричної глобальної політичної системи. Він дозволяє припустити, що система міжнародних відносин перебуває у взаємодії з системами вищого порядку, які істотно впливають на неї, визначаючи її появу, розвиток, хід еволюції і перехід в інший стан. У поєднанні з методом моделювання він дозволяє визначати її біфуркаційні моменти, які призводять до зміни лінійного перебігу подій на нелінійний.
Застосування структурно-функціонального аналізу дає можливість з’ясувати основні принципи нерозривного причинно-наслідкового зв’язку та відносин між елементами американської системи (структури-інваріанти), що обумовлюють її цілісність та необхідні для визначення підсистем її варіативних структур, функціональної визначеності їх зв’язків та опосередкувань.
Взаємозалежність елементів міжнародної системи зумовлює виникнення явищ якісно нового рівня, тобто факторів, які впливають на її існування, розвиток і трансформацію. Використання факторного аналізу дозволяє вивчати умови і рушійні сили, що визначають скерованість сучасної міжнародно-політичної трансформації американського глобалізму, причини беззупинного процесу еволюції міжнародної системи в цілому, зробити узагальнення щодо її існування, розвитку і функціонування, а також дослідити якісні параметри факторів в динаміці їх розвитку й взаємозалежності.
Метод моделювання дає можливість конструювати вірогідні варіанти трансформації сучасного американського глобалізму та моделювати ті чи інші ситуації в міжнародному середовищі, які можуть вплинути на структуру цього феномену і, таким чином, проаналізувати ймовірний розвиток міжнародних подій під впливом тих чи інших факторів або тенденцій.
Хронологічні рамки дослідження обумовлені процесом динамічної трансформації американського глобалізму постбіполярної доби та прогностичною орієнтацією аналізу сучасних трансформаційних процесів.
Джерельна та концептуальна база дисертації. Питання сутності, змісту, особливостей функціонування і трансформації системи міжнародних відносин належать до пріоритетів вітчизняної, західної та російської політологічних шкіл. Однак існуючі узагальнення і висновки щодо стану та перспектив розвитку сучасної системи міжнародних відносин є досить суперечливими.
Серед представників української політичної думки на особливу увагу заслуговує теоретичний доробок, який став серйозним підгрунтям дисертаційного дослідження, а саме праці О. Білоруса, В. Бебика, О.Зернецької, Є. Камінського, Б. Канцелярука, С. Кононенка, І. Коваля, В. Копійки, О. Коппель, В. Крушинського, В. Кузьменка, М. Мальського, В. Манжоли, М. Мацяха, І. Оніщенко, Ю. Павленка, Ю. Пахомова, О.Романчика, О. Скаленка, О. Сосніна, С. Толстова, С. Удовіка, С.Федуняка, І. Хижняка, В. Хоніна, В. Шевчука, С. Шергіна, С. Юрченка та інших.
Вагомий внесок у розвиток науки про міжнародні відносини в цілому, і зокрема американістики і загальної теорії глобалізації зробили такі представники російської політологічної школи, як Г. Аніліоніс, А. Багіров, О. Биков, О. Богатуров, О. Баталов, К. Гаджієв, В. Гантман, Н. Зотова, В. Іноземцев, М. Косолапов, А. Кокошин, В. Кувалдін, М. Лебедєва, В.Мартинов, Ю. Мельвіль, М. Мойсєєв, О. Неклесса, О. Панарін, М. Сморгунов, П. Сорокін, А. Торкунов, А. Уткін, В. Федоров, М. Хрустальов, П. Циганков.
У межах наукових парадигм проаналізовано роботи західних вчених, представників ідеалізму: В. Вільсона, Г. Дікенсона, Ф. Фукуями, Р. Касте, Р. Кларка, Л. Сона; реалізму – Р. Арона, Зб. Бжезинського, К. Боулдінга, Д.Кеннана, Г. Кіссінджера, Г. Моргентау, Р. Нібура, Н. Спайкмана, А.Волферса; модернізму, в межах якого виокремлюються: системні теорії Л. фон Берталанфі, Б. Броуді, Ст. Гоффмана, К. Дойча, Дж. Зінгера, Д.Істона, М. Каплана, А.Рапопорта; факторні теорії – К. Райта та цивілізаційні теорії – Дж. Модельскі, С. Гантінгтона; неореалізму – К. Волтца, Р. Гілпіна, Дж. Гріко, Є. Карра, К. Кіндермана, Дж. Міршаймера, Р. Снайдера; неолібералізму, в межах якого розглядаються: плюралізм – Х. Алкера, Р.Кеохейна, Дж. Ная, Дж. Розенау і теорія світового суспільства – Н. Веллера, Т. Данна, Ф. Кратохвіла, С. Мендловіца, Дж. Раггі, Й. Фергюсона, Р. Фолка, Ф.Фукуями; націоналізму – А. Сміта, Х. Бхабби, Л. Фоллерса, Д.Холлінджера, Е.Шмідта, Е. Гастінгса, І. Околі, П. Б’юкенена, М. Лінда; постпозитивістські концепції, в межах яких досліджуються: критична теорія Р. Кокса, М.Хоффмана, Е. Лінклейтера, С. Гузінні, О. Вендта, М. Зефусса; історична соціологія М. Манна, Ч. Тіллі, Т. Скокпола; постмодернізм Дж. Вазкеза, Р.Ешлі, У. Конноллі, Дж. Волкера, М. Фуко, М. Шапіро; загальна теорія глобалізації М. Дєлягіна, У. Бека, Д. Розенау, Р. Робертсона, З. Баумана; теорії капіталістичної світ-системи С. Аміна, І. Валлерстайна, Й. Галтунга, М. Дойла, Р. Кокса, К. Мерфі, Т. Хопкінса; теорії інформаційного суспільства – Ж. Бодрійяра, Дж. Ватімо, Е. Гіденса, М. Кастельса, Ж.Ліотара, М. Постера, Ю. Хабермаса Г. Шіллера; концепції імперії – Е.Баталова, Г. Люндестада, М. Лінда, Дж. Ная, Н. Фергюссона, А. Бацевіча, Б.Барбера, Дж. Айкенберрі, М. Менна, Е. Тодда, Ч. Джонсона; доктрини неоконсерватизму – Л. Стросса, М. Бута, Б. Броді, Н. Глейзера, Д. Белла, І. Хоува, В. Крістолла, Р. Кагана; футурологічні моделі – П. Кеннеді, С. Шлостейна, Д. Каллео, Р. Розекранца, Д. Коткіна.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у здійсненні комплексного аналізу та структуризації факторів і закономірностей концептуального забезпечення американського глобалізму. Крім того, представлена цілісна картина особливостей інтелектуального виміру американської системи вироблення глобальної політики на основі критичного осмислення наукових парадигм та літератури з міжнародних відносин, загальнотеоретичних висновків політології та соціології міжнародних відносин.
Виявлено основні фактори і тенденції, що істотним чином зумовили інтенсифікацію трансформаційних процесів та продовжують визначати подальшу еволюцію глобальної політики Сполучених Штатів Америки.
● Аргументовано, що американська глобально-системна присутність істотно змінює політичну структуру світу, впливає на характер зовнішньополітичних рішень учасників міжнародної системи, коригує їхні доктрини, диригує поведінку на міжнародній арені, змінює суспільство і людину як ключові елементи міжнародної системи, що значною мірою зумовлює подальший розвиток світової спільноти в напрямку творення світового суспільства.
●Доведено, що динамічне зростання множинності учасників світового процесу різної зовнішньополітичної орієнтації є значущим фактором динамізації міжнародно-політичного і міжнародно-соціального процесу, що ускладнює прогнозування трансформації міжнародної системи.
●Визначено параметри впливу державних і недержавних суб’єктів міжнародних відносин, а також гібридних утворень американського суспільного середовища на концептуалізацію глобальної політики США, принагідно з’ясовано основні внутрішні проблеми адаптації Америки до контексту глобальності.
●.Констатовано доцільність вдосконалення процесу керованості глобальною політичною системою міжнародних відносин і в цьому контексті розглянуто проблеми й перспективи американського глобального гнучкого космополітичного і жорсткого імперського управління.
●.Запропоновано класифікацію інтелектуально-інноваційних центрів і описано їхню роль в забезпеченні зв’язку американської публічно-політичної системи із зовнішнім середовищем, яке перебуває з нею в тісній взаємодії.
●.Охарактеризовано основні тенденції сучасного американського гегемонізму в контексті формування ієрархічної багаторівневості в першій половині ХХІ ст. та окреслені головні проблеми збереження лідерства США з акцентом на ідеологічні, інтелектуальні і соціально-ментальні складові.
Наукове та практичне значення одержаних результатів полягає у всебічному, комплексному, концептуальному та прогностичному аналізі явища американської глобальної політико-системної присутності. Результати дослідження можуть використовуватися при виробленні концептуальних засад, доктрин та програм з метою оптимізації адаптування України до функціональних параметрів сучасного міжнародного середовища і американоцентричного світового порядку.
Основні положення та висновки дисертації є авторськими і можуть бути корисними науково-дослідницьким інститутам та інформаційно-аналітичним структурам органів державної влади України, зокрема РНБО України.
Матеріали дисертації були використані в роботі Секретаріату Президента України і офіційно рекомендовані для застосування в роботі МЗС України. Результати дослідження можуть також використовуватися при підготовці таких курсів, як глобальна політика США, теорія і практика глобалізації, глобалістика, міжнародні системи та глобальний розвиток. Відповідно, робота може використовуватися при підготовці аналітичних матеріалів, підручників і навчальних посібників із зазначених курсів у вищих навчальних закладах України.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи були апробовані у доповідях на міжнародних наукових конференціях: “Світовий порядок ХХІ століття і проблеми україно-російських відносин” (Ялта, 7-9 лютого 2006 р.: доповідь на тему “Американська ідентичність: парадигма Гантінгтона”), “Дипломатія України: історія та сучасність” (Київ, Інститут міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, 20 грудня 2007 р.: доповідь на тему “Стратегічне партнерство України і США: прогностичний вимір”), “Сучасні міжнародні економічні відносини” (Інститут світової економіки і міжнародних відносин, 2005 р.: доповідь на тему “Прогностичний вимір світ-системної теорії”).
Публікації. Результати дослідження відображені у шести наукових публікаціях, які надруковані у фахових виданнях України.
Структурно дисертація складається зі “Вступу”, трьох розділів, семи підрозділів, “Висновків” та “Списку використаних джерел”. Обсяг основного тексту дисертації становить 187 сторінок, список використаних джерел налічує 210 найменувань і займає 16 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і подане нове політологічне бачення наукової проблеми, яка стосується особливостей концептуального забезпечення функціонування і трансформації американського глобалізму на початку ХХІ століття. Відповідно до мети та завдань дослідження автор дійшов таких висновків:
1. Дослідження концептуальних інтерпретацій етимології та змісту американського глобалізму показало, що оформлення американських глобалістських програм в ХХ столітті було зумовлене констеляцією трьох чинників: інтересами національної безпеки, свідомим історичним демократизаційним місіонізмом і природнім геополітичним прагненням повноцінного державно-суспільного організму до поширення впливу.
Основи глобалізації як нового проекту історії було закладено президентом Сполучених Штатів Америки Вудро Вільсоном. В своїй програмі позитивного подолання перманентних конфліктогенних факторів міжнародного середовища президент Вільсон поєднав англосаксонські традиції відкритості, активної економічної комунікації з класичними континентально-європейськими традиціями суверенізму і чіткого структурного розподілу територіального простору. На Версальській конференції політичному світові було запропоновано нову ідеологію і геокультуру розвитку і політичного спілкування заради довгого миру замість звичайного перерозподілу територій і сфер впливу на обмежений період до нової війни.
Відтак, вільсоніанство для Америки стало першою фундаментальною геополітичною перемогою, що зумовило подальше входження Америки в простір європейської політичної комунікації. Вільсонові не вдалося переконати європейських лідерів з числа коаліції переможців в життєспроможності своїх проектів, за що він отримав почасти справедливу критику від представників школи політичного реалізму Р. Нібура, В.Ліппмана, Г. Моргентау. Втім, сам факт морального і інтелектуального очолювання позарегіональною державою політичного процесу в Європі, центрі світового володарювання засвідчив силу американського ідеалістичного концептуалізаційного підходу до управління динамічними міжнародними процесами.
Процес входження в контур геостратегічних лідерів світу є великим повномасштабним випробуванням для сили, що прагне цієї мети. Стратегії інкорпорування до геостратегічної еліти є різними. Автор виділяє дві фундаментальні моделі поведінки претендентів: адаптивну і інновативну. Геостратегічна адаптація полягає в підлаштовуванні до існуючих правил політичних взаємодій, тоді як просування по шляху геостратегічної інновації передбачає зміну статус-кво, оновлення концептуалізації і регламентації світополітичної реальності. Америка не завойовувала території, хоча і враховувала настанови класичної геополітики. Альтернативно до традиційних євразійських методологій геополітичного зростання США в міжвоєнний і особливо повоєнний періоди перехопили ініціативу виробляти і просувати нові понятійні конструкції, нові зразки мислення і нові зразки поведінки в глобальний політичний дискурс. Особливість американської концептуалізації світової політики полягає в тому, що вона надає нові, щоправда конкурентні можливості практично всім амбітним суб’єктам міжнародних відносин і одночасно забезпечує першість і зверхність власне Сполучених Штатів.
Основною проблемою при дослідженні теоретичного й політологічного дискурсів функціонування сучасної американоцентричної глобальної політичної системи є відсутність чіткої системи методологічних принципів та єдиної системи понять і категорій, що істотним чином ускладнює формування ґрунтовних концепцій, які змогли б пояснити явища і процеси в ній та сприяли загальній теорії глобалізації ефективно виконувати свої прогностичні функції. Розвиток наукової думки з цього питання не завжди встигає за об’єктивними змінами у міжнародному середовищі і, таким чином, значно більше уваги повинно приділятися саме розвиткові теоретичного знання. Лідером у розвитку теорії і праксеології глобалізації є США, що відіграє важливу роль у підтримці та збережені їх впливових позицій в сучасному світі.
2. Вивчення особливостей та закономірностей транзитивної еволюції сучасної системи міжнародних відносин і трансформації її глобальної структури під впливом США є найбільш дискусійними та найменш вивченими питаннями, що перш за все пояснюється дискретністю, непередбачуваною полінеарністю історичного процесу і множинністю локальних варіантів розвитку і адаптації до змін в зовнішньому середовищі.
В рамках дослідження автором було критично осмислено гіпотезу про моноджерельність глобалізації і американоцентричну керованість процесів глобальної інтеграції. Характер і зміст сучасних процесів свідчить, що власне глобалізація є оригінальним авторським історичним проектом Сполучених Штатів Америки, який характеризується застосуванням імперської методології в поєднанні з новими дипломатичними технологіями інформаційних і економічних впливів. Первинна мета проекту – утворити гомогенний простір, який складатиметься із аналогічних за характером змін правлячих еліт політичних режимів. Таким чином, перші американські програми керованої трансформації суспільств в світовому масштабі стосувались насамперед політико-інституціонального виміру. Реалізація моделі відкритих демократизованих суспільств в щойно деколонізованих державах відкривала можливості паритетної концептуально-ідеологічної конкуренції для двох основних донорів програм суспільної інженерії і політекономічного проектування – СРСР і США. Автофіналізація радянського проекту в 1980-х роках визначила неолібералізм як провідну стратегію планетарної інтеграції.
По мірі еволюції і розгортання глобалізації якість і кількість вимірів глобальних взаємодій збільшувалась. Американська ідея взаємної траспарентності, бажаного залучення ресурсів зовнішніх сил і легітимного культурного і економічного входження в раніше цілком суверенні простори поширилась глобально і поступово стала принципом, який було покладено в основу багатьох національних стратегій розвитку. Поряд з стабільним приматом американізму в глобалізаційних процесах виникають нові геополітичні центри, нові транснаціональні рушії, нові партикулярні моделі відкритих суспільств і нові альтернативні доктрини глобалізації. Плюралізація глобалізму на початку ХХІ століття водночас не означає його деамериканізації. Радше мова йде про поступове концептуальне оформлення моделі розподіленої глобальної відповідальності.
3. Фундаментальні зміни демографічних і етносоціальних параметрів американського суспільства, що відбулись протягом ХХ ст. під впливом багатьох факторів і тенденцій, зумовили модифікацію етнополітичної структури американської політичної системи і сприяли розширенню участі в політикоформаційних процесах більшості впливових неурядових організацій, створених численними етнічними діаспорами Америки.
Етносоціальна плюралізація Америки змінює порядок денний американської нації і створює внутрішнє конфліктогенне середовище. Проте гіпотеза щодо трайбалізації чи балканізації американської внутрішньої геополітики є дещо перебільшеною. Вона носить алармістський характер. Її апологети з числа англосаксонських націоналістів попереджують про завершення ексклюзивної політичної монополії білих англосаксів протестантів і поєднують констатацію об’єктивних соціальних процесів в Америці з деклінологічними прогнозами. Зміст деклінологічного катастрофування майбутнього американської нації визначається здебільшого матеріалом історичних описів фінальних фаз великих багатонаціональних імперій.
Але Америка структурно і адміністративно не є класичною імперією. Її етнічні конгломерати хоча і впливають на американський політичний процес в своїх специфічних інтересах, часто пов’язаних з країнами їх походження, їхня сукупна політична вага ще не дає підстав стверджувати, що американська ідентичність переживає докорінне перетворення. Мультикультуралізація Америки є одним із незворотних наслідків провадження політики глобалізації. Разом з цим етнічні субкультурні спільноти Америки настроєні переважно адаптивно і консюмерно по відношенню до панівних системних цінностей Сполучених Штатів і на сьогодні не становлять собою етнічної антисистеми.
4. На початку ХХІ століття в американській міжнародно-політичній думці відбувається фундаментальний теоретичний транзит. Протягом ХХ століття американські стратеги здебільшого спирались на настанови реалістичного вільсоніанства. Реалістський компонент забезпечував адекватність воєнного прогнозування, не дозволяючи забути про гоббсіанську природу міжнародних відносин. Вільсоніанство сприяло інституціональному структуруванню міжнародного середовища під егідою глобальної ідеології довгого миру і геокультури розвитку. В результаті класичний етап Ялтинської системи характеризувався сталим балансом сил, сталим балансом загроз і спільним нормативним ідеалом миру і безпеки.
Сучасні доктрини національної безпеки США формулюються на основі неоконсервативного переконання в перманентній загрозливості і стратегічній непередбачуваності міжнародного середовища. Неоконсервативна парадигма знецінила структури, норми і традиції міжнародних відносин на користь нових унілатеральних сувереністських концепцій. За новими концепціями баланс сил повинен бути заміщений ексклюзивною силовою монополією США з правом легітимних трансформативних інтервенцій. В праксеологічному сенсі мова йде про реанімацію теорії доміно і розвиток теорії керованих творчих хаосів.
З огляду на інтереси національної безпеки, доктрини якої в Америці історично будувались на базі теорії інертної і швидкісної екстраполяції радянських державотворчих зразків, відомої науковому світу як “теорії доміно”, Сполучені Штати протягом ХХ століття вдавалися до застосування жорстких воєнно-силових методів попередження демократичної, але небезпечної геополітичної переорієнтації в різних регіонах світу. Особливо це проявилось в критичних для американської безпеки геополітичних регіонах: ПСА і Латинській Америці. Це багато в чому сприяло тому, що праксеологи-міжнародники визначали американські міжнародно-політичні стратегії, як такі що мають імперський характер.
На початку ХХІ століття “теорію доміно” було застосовано як теоретичний фундамент американської інтервенції в Ірак. В позитивному аспекті передбачалось, що демократизація цієї держави спричинить хвилю демократичних революцій в регіоні, в негативному – ця демократизаційна хвиля мала попередити хвилю формування антиамериканських авторитарних режимів. Обидві концептуальні презумпції не знайшли підтвердження в реальній політиці. Натомість стало остаточно зрозуміло, що штучне силове пришвидшення темпів демократизації є надзатратним методом трансформації навіть для найпотужнішої економічної системи в світі. В дипломатичному вимірі виявилось, що одна неефективна локальна силова операція завдає шкоди всій американській глобальній системі трансформаційних впливів і гнучких втручань в суверенні політичні процеси.
5. Широке впровадження новітніх технологій виробництва концептуального знання в процес прийняття міжнародно-політичних рішень зумовило актуальність появи нових підходів до розуміння сучасного американського суспільства і сучасної політекономічної системи Сполучених Штатів Америки. Новітні інтелектуальні технології сприяють мобільності, збільшенню кількості і якості інформації, усуненню бар’єрів часу і простору, бюрократичній синергії, розвиткові цілісного інформаційного простору американської влади та формуванню єдиної структурно-функціональної системи прийняття і реалізації міжнародно-політичних рішень.
Використання та розвиток новітніх інтелектуальних технологій відрізняється масштабністю і багатовимірністю. Новітні інтелектуальні технології поєднують оптимізацію процесу виробництва технічної і гуманітарної експертиз, творення інновацій як технічних, так і соціогуманітарних, пов’язаних здебільшого з управлінням суспільними процесами, з технологіями адвокатування (лобіювання) своїх авторських проектів в державних органах і корпоративному світі. Інтелектуальні корпорації Америки, загальновідомі під назвами “резервуарів думки”, “інтелектуальних трестів”, ефективно інтегруються в контур вищої влади і сформували реально функціонуючий ринок першокласних інтелектуальних послуг.
Новітні технології інтелектуального і концептуального забезпечення американської глобальної політики сприяють інтенсифікації взаємодії між окремими суб’єктами політичного процесу, різними ієрархічними і галузевими площинами американської бюрократичної системи. Інтелектуальні центри професійно обізнані в реаліях функціонування державних механізмів і традиціях операційної обробки інформаційних запитів. Більше того використання цього знання є важливим напрямком діяльності американських інтелектуальних корпорацій, від якого залежить практичне втілення ідей, концепцій, проектів.
Інтелектуальні корпорації реально трансформують внутрішню та зовнішню політику, оскільки є незамінною ланкою в ланцюгу сучасного концептуального творення, обробки-узгодження і остаточної реалізації того чи іншого рішення. Інститути інтелектуальних інновацій активно застосовують досвід, зв’язки і високий рівень поінформованості колишніх цивільних і військових високопосадовців, які, полишаючи офіційні пости, отримують можливість продовжити перебування у владі в опосередкований спосіб. Неформальність діяльності фабрик думки, реальна фінансова і інституційна незалежність дозволяють цим інтелектуальним центрам надавати інтелектуальні послуги високої якості, прямо вказувати на проблемні моменти і сприяти вчасному реформуванню цивільних і воєнних структур Америки.
6. На трансформацію американської моделі глобального управління в ХХІ столітті впливають взаємодоповнюючий синтез, полемічна діалектика і адаптивна еволюція базових історичних традицій ідеологізації міжнародної політики США: вільсоніанства, гамільтоніанства, джеферсонізму і джексоніанства. Вільсоніанство передбачає здійснення історичної місії розповсюдження демократії і нормативізації життєдіяльності в глобальному середовищі. Школа гамільтоніанців вважає за важливе поєднання ефективної економізованої зовнішньої політики з підтриманням внутрішньої стабільності. В концептуалізації гамільтоніанства інтеграція Америки в глобальну економіку на сприятливих умовах є ключовим чинником загального добробуту Америки. Джеферсоністи вважають за доцільне зменшувати обсяги сприяння зовнішній експансії демократії задля зосередження на забезпеченні сталої національної моделі демократичного розвитку в самих Сполучених Штатах Америки. Джексоніанство становить собою ідеологію націоналістичного прагматизму американського зразка, в якій пріоритетами є фізична безпека і економічна стабільність Сполучених Штатів Америки.
В зв’язку з неможливістю подальшої стратегічної інсоляції Америки в глобалізованому світі ізоляціоністські доктрини де-факто припинили свій вплив на формування зовнішньої стратегії Сполучених Штатів. Тому застосування термінів на кшталт неоізоляціонізму для дефініювання сучасного зовнішньополітичного курсу Америки на трансатлантичне відчуження і повністю самостійну дію є неадекватним. Неоконсервативний суверенізм є радше тимчасовим зовнішньополітичним експериментом, ніж життєспроможною довготерміновою стратегією для Америки в новому столітті.
7. Сучасна гегемоністська стратегія Америки складається з чотирьох базових компонентів. Перший компонент полягає в абсолютизації силової монополії і в забезпеченні повної невразливості Америки, що означає на практиці пролонгацію холодної війни з Росією. Другий компонент спрямований на концептуальне і практичне обмеження суверенітету інших суб’єктів міжнародних відносин в поєднанні з вивільненням суверенітету Америки шляхом виходу з міжнародно-правових режимів. Третій компонент полягає у відмові від традицій і праксеологічних доктрин класичного етапу Ялтинської системи, зокрема доктрини стримування. Суть четвертого компоненту – в забезпеченні перманентної контрольованої дестабілізації регіональних систем безпеки і співробітництва.
Критичний аналіз переконань правлячої гегемоністської еліти засвідчує до певної міри неадекватність і анахронічність геополітичних стратегів чинного президента що до реалій глобальності. Доктрина Дж.Буша є результатом політичної перемоги неоконсерваторів, які здобули її в альянсі з традиційними суб’єктами гегемонії: армією, розвідувальною спільнотою і ВПК. Гегемоністи знаходяться в неявно вираженому конфлікті з національним і транснаціонально-космополітичним сегментами американського істеблішменту і громадянського суспільства, які мають власні оригінальні концепції суверенітету і національної безпеки. Перспективна стратегія для США повинна включати елементи різних міжнародно-політичних ідеологій при збереженні суверенного впливу американської держави на діяльність транснаціональних компаній і при забезпеченні суверенної віддаленості від впливів кластеру компаній, політиків і інтелектуалів, асоційованих з військово-промисловим комплексом.
8. Початок ХХІ століття ознаменувався відносною ремілітаризацією міжнародних відносин, викликаною рецидивами мислення в парадигмі міжнародно-політичного соціал-дарвінізму. Проте характер складності і масштаб глобальних проблем в поєднанні з багатовимірною технологічною і економічною взаємозалежністю формують планетарну свідомість і конкретизують поняття глобальної відповідальності, яка виключає унілатеральні акції силового примусу.
Результатуючим вектором глобалізації є створення системи наднаціонального управління, реалізації європейської моделі інтеграційного процесу в глобальному масштабі. З цією метою повинні сформуватися спільні цінності, стандарти і критерії, які сприйматимуться на рівні широкого кола провідних країн і соціальних спільностей. Множинний і анархічний характер глобальних процесів ставить на порядок денний питання про свідоме керування їх розвитком. Вивчення проблем глобального управління і планування глобального розвитку так само, як і глобального співробітництва, є надто важливою й актуальною темою. Головним питанням у цьому зв’язку є характер відносин між зростаючою кількістю суверенних держав і глобальними наднаціональними інститутами. Дискусійним є питання про взаємодію двох рівнів наднаціонального керування – глобального й регіонального, розподілу повноважень між ними, домінування одного по відношенню до іншого. Відтак принципово важливо не допустити серйозних конфліктів у світі через не вирішення цього питання та поляризацію держав за цією ознакою.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Gavin F. Architects of Globalism: Building a New World Order during World War II (review) / Journal of Cold War Studies. - Volume 7, Number 3, 2005. – P. 167 - 169.
2. Reynolds D. The Origins of the Two World Wars: Historical Discourse and International Politics / Journal of Contemporary History – Vol. 38, No. 1 –January. – 2003. – P. 29 - 44.
3. Smith, Neill. American Empire: Roosevelt's Geographer and the Prelude to Globalization. – Berkeley, CA: University of California Press, 2003. – 584 p.
4. Powell J. Wilson's War: How Woodrow Wilson's Great Blunder Led to Hitler, Lenin, Stalin, and World War II. – NY: Crown Forum, 2005. – 352 p.
5. Knock T. To End All Wars: Woodrow Wilson and the Quest for a New World Order. – Princeton NJ: Princeton University Press, 1995. – 400 p.
6. Anderson S., Cavanagh J. Report on the Top 200 corporations – Institute for Policy Studies. – December 2000. – Режим доступу: http://www.corporations.org/system/top100.html.
7. Brands H. Schlesinger A. Woodrow Wilson 1913 - 1921: The American Presidents Series. –NY: Times Books, 2003 – 192 p.
8. The League of Nations in Retrospect: Proceedings of the Symposium (Serial publications / United Nations Library, Geneva. Series E, Guides and studies) –United Nations Library, Walter De Gruyter Inc, 1983. – 427 p.
9. Wells H.G.The idea of a League of Nations. –NY: Atlantic Monthly Press, 1919. – 44 p.
10. Walters F. History of the League of Nations. -NY: Greenwood Press, 1986 - 848 p.
11. Виноградов К. Б. Дэвид Ллойд Джордж. – М.: Мысль, 1970. – 412 c.
12. France and the Origins of the Second World War (The Making of the Twentieth Century) – London: Palgrave Macmillan , 1996 – 200 p.
13. Smith T. America's Mission. – Princeton NJ: Princeton University Press, 1995 – 480 p.
14. Jenkins R. Schlesinger A. Franklin Delano Roosevelt (The American Presidents) – NY: Times Books, 2003. – 208 p.
15. Black C.Franklin Delano Roosevelt: Champion of Freedom. – NY: PublicAffairs, 2003. – 1360 p.
16. Gaddis J. We Now Know: Rethinking Cold War History. – NY: Oxford University Press, 1998. – 448 p.
17. Kengor P. The Crusader: Ronald Reagan and the Fall of Communism. – NY: Regan Books, 2006. – 432 p.
18. Wallerstein I.World-Systems Analysis: An Introduction. – Durham: Duke University Press, 2004. – 109 p.
19. Валлерстайн И. Непреодолимые противоречия либерализма: права человека и права народов в геокультуре современной миросистемы – Режим доступу:
http://www.archipelag.ru/geoculture/concept/transform/antagonisms.
20. Kennedy P. The Rise and Fall of the Great Powers: Economic Change and Military Conflict from 1500 to 2000. – NY: Harper Collins Publishers, 1989. – 926 p.
21. Крымский Сергей. Элита – это термин, противоречащий идее гражданского общества./http://dialogs.org.ua/dialog.php?id=4&op_id=98#98
22. Кураев А. Протестантам о Православии. Наследие Христа – M.:Христианская жизнь, 2007. – 672 c.
23. Лернер М. Развитие цивилизации в Америке / Цит. по: Цивилизационная структура современного мира. В 3-х томах. - Т.2. – Макрохристианский мир в эпоху глобализации. / Под ред. Ю.М. Пахомова, Ю.В. Павленко и др. – К.: Наукова думка, 2007. – 691 c.
24. Shelle, F. Archer, C. Davidson, F. Political Geography of the United States –The Guilford Press, 1996. – 364 p.
25. Gould L. http://www.amazon.com/exec/obidos/search-handle-url/102-6733376-2695369?%5Fencoding=UTF8&search-type=ss&index=books&field-author=Lewis%20GouldGrand Old Party: A History of the Republicans. – NY: Random House, 2003. – 624 p.
26. Hart G. The Courage of Our Convictions: A Manifesto for Democrats. – NY: Holt, 2007. – P.224.
27. Levin Jr, G.Woodrow Wilson and World Politics: America's Response to War and Revolution. – NY: Oxford University Press, 1970. – 352 p.
28. George, A. George, J. Woodrow Wilson and Colonel House: A Personality Study. – NY: Dover Publications, 1964. – 361 p.
29. Information Regarding Declarations of War and Congressionally Authorized Military Engagements – Republican Study Committee, 2003. – P.3 – Режим доступу: http://johnshadegg.house.gov/RSC/DeclarationofWar.PDF.
30. Schlesinger Jr., A. The Imperial Presidency. - NY: Mariner Books, 2004. - 624 p.
31. Perdue P. China Marches West: The Qing Conquest of Central Eurasia. – Cambridge, MA: Belknap Press, 2005. – 752 p.
32. Nathan A. Ross R.Great Wall and the Empty Fortress: China's Search for Security. – NY: W. W. Norton & Company, 1998. – 268 p.
33. Schlesinger Jr., A. The Cycles of American History. – NY: Mariner Books, 1999. – 512 p.
34. Кузнецов В. Золотой миллиард и остальное человечество. // Цит. по: Цыганков П. Теория международных отношений: Учеб. пособие. – М.: Гардарики, 2004. – 590 c.
35. Делягин М. Мировой кризис: общая теория глобализации. // Раздел 10.1.2. «История успеха» США – Режим доступу:
http://www.imperativ.net/iprog/th07.html.
36. Nyu. Reagonomics: Meaning, Means and Ends (Charles C Moskowitz Memorial Lectures). – NY: Free Press, 1983. – 95 p.
37. Цыганков П. Теория международных отношений. – Учеб. пособие. – М.: Гардарики, 2004. – 590 c.
38. Appadurai A. Disjuncture and Difference in Global Cultural Economy //Theorizing Diaspora: A Reader (KeyWorks in Cultural Studies) / Ed. Braziel Jana, Mannur Anita –NY: Wiley-Blackwell, 2003. – 360 p.
39. Appadurai A. Modernity at Large: Cultural Dimensions of Globalization –Public Worlds, V. 1 – MN: University of Minnesota Press. –1996. – 224 p.
40. Globalization (A Public Culture Book) / Ed. Appadurai A. – Durham: Duke University Press. – 2001. – 334 c.
41. Бек У. Что такое глобализация? Ошибки глобализма – ответы глобализации //Пер. с нем. А. Григорьева и В. Седельникова; Общая редакция и послесловие А. Филиппова.- М.: Прогресс-Традиция, 2001.–304 c.
42. Rosenau J.Turbulence in World Politics – Princeton NJ: Princeton University Press. –1990. –504 p.
43. Rosenau J. Many Globalizations, One International Relations // Globalizations. - September, 2004 -Vol. 1. - № 1. - P. 1-8.
44. Rosenau J. Globalization and Governance: Bleak Prospects for Sustainability // International Politics and Society. - 2003. - №3. - P. 11-29.
45. Богатуров А. Синдром поглощения в международной политике //Внешняя политика и безопасность современной России, 1991. – 2002. Том 1, Исследования. – М.: РОССПЭН, 2002. – C. 76 – 92.
46. Robertson R.Globalization and Social Theory (Theorizing Society) – Open University Press, 2009. – 192 p.
47. Bauman Z. Globalization: The Human Consequences – NY: Columbia University Press –September 15, 1998. – 136 p.
48. Тойнби А., Икеда Д. Диалог Тойнби – Икеда. Человек должен выбрать сам – М.: Леан, 1998. – 448 c.
49. Nye J. The Paradox of American Power: Why the World's Only Superpower Can't Go It Alone.–NY: Oxford University Press, 2002. – 240 p.
50. Nye J. Globalization and American Power – Режим доступу: http://www.theglobalist.com/StoryId.aspx?StoryId=2431.
51. Тодд Э. После империи. Pax Americana – начало конца. – М.: Международные отношения, 2004. – 240 c.
52. Nye J. Soft Power: The Means to Success in World Politics. – NY: Public Affairs, 2005. – 191 p.
53. "To Paris, U.S. Looks Like a Hyperpower" - The International Herald Tribune - February 5, 1999. – Режим доступу: http://www.iht.com/articles/1999/02/05/france.t_0.php.
54. Gilpin R. Global Political Economy: Understanding the International Economic Order. – Princeton NJ: Princeton University Press, 2001. – 423 p.
55. Сакс Дж. Закат Америки. – Режим доступу: http://www.igrunov.ru/vin/vchk-vincivil/globaliz/amer_world/jeffry_saks.html
56. Kissinger H. Diplomacy. – NY: Simon & Schuster, 1995. – 912 p.
57. Kissinger H. Does America Need a Foreign Policy?: Toward a Diplomacy for the 21st Century. – NY: Simon & Schuster, 2002. – 352 p.
58. Huntington S. The Clash of Civilizations and the Remaking of World Order – NY: Simon & Schuster, 1998. – 368 p.
59. Brzezinski Z. The Grand Chessboard: American Primacy and Its Geostrategic Imperatives – NY: Basic Books, 1998. – 240 p.
60. Kennedy P. Preparing for the Twenty-First Century – NY: Vintage, 1994. –448 p.
61. Herzstein R. Henry R. Luce: A Political Portrait of the Man Who Created the American Century. – NY: Scribner, 1994. – 524 p.
62. Shlosstein S. The End of The American Century. – N Y: Congdon & Weed, 1989. – 537 p.
63. Calleo D. Beyond American Hegemony. – NY: Basic Books, 1987. – P. 288.
64. America as an Ordinary Country: US Foreign Policy and the Future / Edited by Richard Rosecrance. – Ithaca, London: Cornell University Press, 1976. – 276 p.
65. Nau H. The Myth of America’s Decline: Leading the World Economy into the 1990s. – NY: Oxford University Press, 1990. – 424 p.
66. Rosecrance America’s Economic Resurgence. A Bold New Strategy. – New York: Harper & Row, 1990. – 230 p.
67. Nye J. Bound to Lead: The Changing Nature of American Power. – NY: Basic Books, 1991. – 336 p.
68. Kotkin J. Mishicot Y.The Third Century: America’s Resurgence in the Asian Era. – NY: Crown, 1988. – 286 p.
69. Бжезинский З. Выбор. Мировое господство или глобальное лидерство. – М.: Международные отношения, 2007. – 288 c.
70. Фукуяма Ф. Конец истории и последний человек. – М.: ООО “Издательство АСТ”, 2004. – 588 c.
71. Madeleine Albright Quotes. – Режим доступу:
http://www.brainyquote.com/quotes/quotes/m/madeleinea144932.html.
72. Хантингтон С. Вызовы американской национальной идентичности.– М.: ООО “Издательство АСТ”, 2004. – 635 c.
73. Guzzini S. Self-fulfilling geopolitics? Or: the social production of foreign policy expertise in Europe / Copenhagen: DIIS Working Paper – 2003. – P. 23.
74. Constructivism and International Relations: Alexander Wendt and Its Critics / Ed. Leander A., Guzinni S. – NY: Routledge, 2006. – 272 p.
75. Zehfuss M. Constructivism in International Relations: The Politics of Reality (Cambridge Studies in International Relations). – Cambridge: Cambridge University Press, 2002. – 310 p.
76. Searle J. The Construction of Social Reality. – NY: Free Press, 1997 – 256 p.
77. Fallers L. The Anthropology of the Nation State. – Chicago: Aldine Transaction, 1974. – 172 p.
78. Smith A. National Identity (Ethnonationalism in Comparative Perspective). – Reno: University of Nevada Press, 1993. – 240 p.
79. Bhabha H. Nation and Narration. – NY: Routledge, 1990. – 333 p.
80. Crosston M. Shadow Separatism: Implications For Democratic Consolidation (Post-Soviet Politics). – L.: Ashgate Publishing, 2004. – 152 p.
81. Reich W. Origins of Terrorism: Psychologies, Ideologies, Theologies, States of Mind. – Washington D.C.: Woodrow Wilson Center Press; 1998. – 304 p.
82. Soviet Paradox, The: External Expansion, Internal Decline. – L.: I B Tauris & Co Ltd, 1986. – 396 p.
83. Read Ch. The Making and Breaking of the Soviet System: An Interpretation (European History in Perspective). – NY: Palgrave Macmillan, 2001. – 269 p.
84. Satter D.Age of Delirium: The Decline and Fall of the Soviet Union. – NY: Yale University Press, 2001. – 444 p.
85. Кайзерлинг Г. Америка. Заря Нового мира. – Спб.: Санкт-Петербургское философское общество, 2002. – 530 c.
86. Jayne A. Jefferson's Declaration of Independence: Origins, Philosophy and Theology. – Lexington, KY: University Press of Kentucky, 2000. – 264 p.
87. Hollinger D. Postethnic America: Beyond Multiculturalism. – NY: Basic Books, 2006. – 296 p.
88. Schmidt Alv. The Menace of Multiculturalism: Trojan Horse in America. – NY: Praeger Publishers, 1997. – 232 p.
89. Sowell T. Ethnic America: A History – NY: Basic Books, 1981. – 353 p.
90. Schlesinger A. The Disuniting of America: Reflections on a Multicultural Society. – NY: W. W. Norton & Company, 1998. – 208 p.
91. Nathan J. Japan Unbound: A Volatile Nation's Quest for Pride and Purpose. – NY: Houghton Mifflin, 2004. – 288 p.
92. Worden N. The Making of Modern South Africa: Conquest, Apartheid, Democracy (Historical Association Studies) – NJ:Wiley-Blackwell; 2007. – 216 p.
93. Ferkiss V. Africa's Search for Identity / The Western Political Quarterly, Vol. 20, No. 3. – 1967. – P. 741-742.
94. Dittmer L., Kim S. China's Quest for National Identity. – NY: Cornell University Press, 1993. – 305 p.
95. Пахомов Ю. Наше время – время конкуренции ценностей культуры и жизненных смыслов. – Режим доступу:
http://www.iweir.org.ua/doclidgenya_ctatti.htm.
96. Roberts H. The Battlefield: Algeria 1988-2002, Studies in a Broken Polity. – NY: Verso, 2003. – 320 p.
97. Religion And Identity In Modern Russia: The Revival Of Orthodoxy And Islam (Post-Soviet Politics) / Ed. Benjamin Forest, Juliet Johnson, Marietta Stepaniants. – L.: Ashgate Publishing, 2005. – 148 p.
98. Coming Home to Germany?: The Integration of Ethnic Germans from Central and Eastern Europe in the Federal Republic (Culture and Society in Germany) / Ed. Rock D., Wolff S. – NY: Berghahn Books, 2002. – 256 p.
99. Kushner T.We Europeans?: Mass-Observation, Race and British Identity in the Twentieth Century (Studies in European Cultural Transition). – London: Ashgate Publishing, 2004. – 281 p.
100. Шмитт К. Понятие политического. – С. 23-42 / Политология: хрестоматия / Сост. проф. Василик М.А., доц. Вершинин М. С. – М.: Гардарики., 2000. – 843 c.
101. National Security Strategy of the United States of America / White House, 2006. – 49 p. – Режим доступу: http://www.whitehouse.gov/nsc/nss/2006/.
102. Howard M. Long War / Survival.- Volume http://www.informaworld.com/smpp/title~content=t713659919~db=all~tab=issueslist~branches=48 - v4848, Issue 4. -December. - 2006. - P.7-14.
103. Howard M. War and the Nation-State / Daedalus, 108:4 - 1979.- P. 101-110.
104. R.R. Palmer Frederick the Great, Guibert, Bulow: From Dynastic to National Wars. // Makers of Modern Strategy from Machiavelli to the Nuclear Age / Ed. Peter Paret – Princeton NJ: Princeton University Press, 1986. – 942 p.
105. Lind M. Next American Nation: The New Nationalism and the Fourth American Revolution – NY: Free Press, 1996. – 448 p.
106. Межуев Б. Как "мозговые центры" США участвуют в разработке новой иммиграционной стратегии – Режим доступа:
http://archipelag.ru/agenda/povestka/povestka-immigration/polemika-antropotok/mezhuev-demografi/.
107. Wattenberg B. Buchanan P. Immigration – American Enterprise Online. Режим доступу: http://www.taemag.com/issues/articleID.17264/article_detail.asp.
108. Camarota St. Immigrants in the United States – 2002. A Snapshot of America's Foreign-Born Population. – Center for Immigration Studies, 2002. – 24 p. – Режим доступу: http://www.cis.org/articles/2002/back1302.pdf.
109. Okoli I. Tribalizing America: The Emerging National Identity Crisis. – Bloomington, Indiana: AuthorHouse, 2007. – 288 p.
110. Buchanan P. State of Emergency: The Third World Invasion and Conquest of America. – NY: Thomas Dunne Books, 2006. – 320 p.
111. Hastings A. The Construction of Nationhood: Ethnicity, Religion and Nationalism. – NY: Cambridge University Press, 1997. – 247 p.
112. Inglehart R. Carballo M. Does Latin America Exist? (And Is There a Confucian Culture?): A Global Analysis of Cross-Cultural Differences // PS: Political Science and Politics – Vol. 30, No. 1. –1997. – P. 34-47.
113. Buchanan P. The Death of the West: How Dying Populations and Immigrant Invasions Imperil Our Country and Civilization. – NY: St. Martin’s Press, 2002. – 320 p.
114. Morgan J. War Book of The German General Staff. – Mechanicsburg: Stackpole Books, 2005. – 138 p.
115. Hughes D. Moltke on the Art of War: Selected Writings. – San-Francisco: Presidio Press, 1995. – 288 p.
116. Mombauer A. Helmuth von Moltke and the Origins of the First World War (New Studies in European History) -NY: Cambridge University Press, 2001-344 p
117. Maskus K. Intellectual Property Rights in the Global Economy. – Washington D.C.: Institute for International Economics, 2000. – P. 270.
118. Shiva V. Protect or Plunder? Understanding Intellectual Property Rights. – L.: Zed Books, 2002. – 144 p.
119. Sell S. Power and Ideas: North-South Politics of Intellectual Property and Antitrust. – NY: State University of New York Press: 1998. – 289 p.
120. Неклесса А. Инновация и революция / Стенограмма лекции, экспертный семинар “Проектирование национальной инновационной системы”. – СПб.: 2002. – Режим доступа:
http://www.archipelag.ru/geoeconomics/osnovi/universe/innovation/.
121. Bowler P. Morus I. Making Modern Science: A Historical Survey. – Chicago: University Of Chicago Press, 2005. – P. 464.
122. Gilbert M. The Second World War: A Complete History. - NY: Holt, 2004. - P. 928.
123. Hughes J. The Manhattan Project: Big Science and the Atom Bomb (Revolutions in Science). – NY: Columbia University Press, 2003. – 200 p.
124. Neufeld M. The Rocket and the Reich: Peenemunde and the Coming of the Ballistic Missile Era. – NY: Free Press, 1994. – 368 p.
125. Kruglov A. The History of the Soviet Atomic Industry. –NY: Taylor and Francis Group, 2002. – 280 p.
126. Современные фабрики мысли. /Аналитический доклад Агентства гуманитарных технологий. – 1998. – Режим доступа:
http://xyz.org.ua/discussion/think_tanks.htm.
127. Неклесса А. Фабрики мысли спасли Америку.– Режим доступа: http://gtmarket.ru/laboratory/think/gtmarket/2006/213.
128. Pascual C. The Foreign Policy Studies Program – Режим доступу:
http://www.brookings.edu/foreign-policy/about.aspx.
129. Войтоловский Ф. Производство интеллектуального пространства мировой политики / Новости гуманитарных технологий – 15.01.2007 – Режим доступа: http://gtmarket.ru/laboratory/think/2007/1560#15.
130. Woods R. LBJ: Architect of American Ambition. - NY: Free Press, 2006. - 1024 p.
131. Янч Э. Самоорганизующаяся Вселенная – Общественные науки и современность. – 1999.– № 1. – С. 143-158.
132. Brzezinski Z. Between Two Ages: America's Role in the Technetronic Era. – NY: Viking Press, 1976. – 352 p.
133. Wass D. Decline to Fall: The Making of British Macro-economic Policy and the 1976 IMF Crisis. – NY: Oxford University Press, 2008. – 448 p.
134. Fischer S.IMF Essays from a Time of Crisis: The International Financial System, Stabilization, and Development.- MA: The MIT Press, 2004. – 549 p.
135. Rich A. Think Tanks, Public Policy, and the Politics of Expertise. – NY: Cambridge University Press; 2005. – 270 p.
136. Stone D. Denham A. Think Tank Traditions: Policy Analysis Across Nations. – Manchester: Manchester University Press, 2004. – 336 p.
137. Abelson D. A Capitol Idea: Think Tanks And US Foreign Policy. – Montreal, Quebec: McGill-Queen's University Press, 2006. – 367 p.
138. Sajjadpour S. The Anatomy of US Research Institute: Neo-Conservatives, Ideology and Foreign Policy Research. – The Iranian Journal of International Affairs – Vol. XV, № 3 &4 – Fall-Winter - 2003-2004. – P. 225-249.
139. Манн С. Реакция на хаос. – Материалы к заседанию клуба “Красная Площадь”, тема “Новый мировой беспорядок: жизнь на грани хаоса” – М., 2006 – С.10-14 – Режим доступа:
http://intelros.ru/club/texts/sbornik_9_club.pdf.
140. Інститут Санта Фе – Режим доступа: http://www.santafe.edu/.
141. Complexity, Global Politics, and National Security / Ed. Alberts D. Czerwinski T. – Stockton, California: University Press of the Pacific, 2002. – 400 p.
142. Грачева Т. Этические войны. О политике США по установлению новейшего мирового порядка. – Русский дом, № 10. – 2001. – Режим доступа: http://www.pravoslavie.ru/rusdom/200110/19.htm.
143. Малинецкий Г. Сложность, нестабильность и судьба России – Материалы к заседанию клуба “Красная Площадь”, тема “Новый мировой беспорядок: жизнь на грани хаоса” – М., 2006. – Режим доступа:
http://www.intelros.ru/2007/01/24/georgijj_malineckijj_slozhnost_nestabilnost_i_sudba_rossii_doklad_predstavlennyjj_na_zasedanii_kluba_krasnaja_ploshhad_31_maja_2006_g.html.
144. The Center for Nonlinear Studies //Los Alamos National Laboratory – Режим доступу: http://cnls.lanl.gov/External/.
145. Global Instability: Uncertainty and New Vision in Political Economy (Social Indicators Research Series). / Ed. Mc Bride S., Dobuzinskis L., Cohen M., Busumtwi-Sam J. – Dordrecht: Springer, 2002. –256 p.
146. Laszlo E. Vision 2020: Reordering Chaos for Global Survival. – NY: Routledge, 1994. – 160 p.
147. Sadowski Y. The Myth of Global Chaos. – Washington: Brookings Institution Press, 1998. – 267 p.
148. Toffler A. Toffler H.War and Anti-War: Making Sense of Today's Global Chaos. – NY: Grand Central Publishing, 1995. – 370 p.
149. Pinsdorf M. All Crises Are Global: Managing to Escape Chaos. – NY: Fordham University Press, 2004. – 256 p.
150. Элиты и их союзники / “Полярная звезда”, Интервью с Г. Джемалем – Режим доступа: http://zvezda.ru/prn_392.htm.
151. Soros G. The Alchemy of Finance. – NY: Wiley, 2003. – 416 p.
152. Hilsman R. To Move a Nation: The Politics of Foreign Policy in the Administration of John F. Kennedy.– NY: Doubleday; 1967. – 602 p.
153. Smith J. Idea Brokers: Think Tanks and The Rise Of The New Policy Elite – NY: Free Press, 1993. – 356 p.
154. Ricci D. The Transformation of American Politics: The New Washington and the Rise of Think Tanks – NY:Yale University Press; 1994. – 324 p.
155. Диксон П. Фабрики мысли – М.: ООО “Издательство АСТ”, 2004. – 505 c.
156. Steger M. From Market Globalism to Imperial Globalism: Ideology and American Power after 9/11 – Globalizations – Vol. 2, No. 1. –2005. – P. 31–46.
157. Kaplan R. The Coming Anarchy: Shattering the Dreams of the Post Cold War – NY: Vintage, 2001. – 224 p.
158. Abella A. Soldiers of Reason: The RAND Corporation and the Rise of the American Empire. –NY: Harcourt, 2008. – 400 p.
159. The Global Technology Revolution 2020: Executive Summary: Bio/Nano/Materials/Information Trends, Drivers, Barriers, and Social Implications. – NY: RAND Corporation; Pap/Cdr edition, 2006. – 53 p.
160. Gonzalez E. Cuba After Castro: Legacies, Challenges, and Impediments. – NY: RAND Corporation, 2004. – 150 p.
161. Lee E. The Power of Ideas: The Heritage Foundation at 25 Years. – Ottawa, Illinois: Jameson Books, 1997. – 256 p.
162. Mandate for Leadership: Principles to Limit Government, Expand Freedom, and Strengthen America. – NY: The Heritage Foundation, 2004. – 156 p.
163. Statement of Principles – Project for the New American Century– Режим доступу: http://www.newamericancentury.org/statementofprinciples.htm.
164. Letter to President Clinton on Iraq – Project for the New American Century – Режим доступу: http://www.newamericancentury.org/iraqclintonletter.htm.
165. Technology Horizons Programme – Institute for the Future – Режим доступу: http://www.iftf.org/research/technology.html.
166. Challenges to Trilateral Cooperation: The Trilateral Commission Tokyo Plenary Meeting 2006. – NY: Trilateral Commission, 2007. – 105 p.
167. Global Governance: Enhancing Trilateral Cooperation. – NY: Trilateral Commission, 2004. – 111 p.
168. Deutch J. Lauvergeon A. Prawiraatmadja W. Energy Security and Climate Change. – NY:Trilateral Commission, 2007. – 92 p.
169. Lyne R. Talbott S. Watanabe K. Engaging with Russia: The Next Phase – NY: Trilateral Commission, 2006. – P. 182.
170. Allison G. Carmoy H. Delpech T. Lee M. Kissinger H. Nuclear Proliferation: Risk and Responsibility. – NY: Trilateral Commission, 2007. – 133 p.
171. The New Challenges To International, National And Human Security Policy: A Report to the Trilateral Commission. – NY: Trilateral Commission, 2004. – 32 p.
172. Nye J. The Democracy Deficit in the Global Economy: Enhancing the Legitimacy and Accountability of Global Institutions. – NY: Trilateral Commission, 2003. – 88 p.
173. Nye J. Satoh Y. Wilkinson P. Addressing the New International Terrorism: Prevention, Intervention and Multilateral Cooperation. – NY: Trilateral Commission, 2003. – 31 p.
174. Funabashi Y. Oksengerg M. Weiss H. An Emerging China in a World of Interdependence: A Report to the Trilateral Commission. – NY: Trilateral Commission, 1994. – 84 p.
175. Garnett S. Rahr A. Watanabe K. The New Central Asia: In Search of Stability: A Report to the Trilateral Commission. – NY: Trilateral Commission, 2001 – 79 p.
176. Strengthening U.S. Competitiveness In the Global Economy. – Technet. – Режим доступу: http://www.technet.org/issues/innovation/.
177. Фукуяма Ф. Америка на Распутье. Демократия, власть и неоконсервативное наследие. – М.: АСТ:2007. – 282 c.
178. Mead W. Special Providence: American Foreign Policy and How It Changed The World. –NY: Alfred A. Knopf, 2001. – 375 p.
179. Brooks D. Neocon Cabal and Other Fantasies /Irwin Stelzer Neocon Reader. – NY: Grove Press, 2004. – 320 p.
180. Boot M. Myths about Neoconservatism/Irwin Stelzer Neocon Reader. – NY: Grove Press, 2004. – 320 p.
181. Frachon A. Vernet D. La America Mesianica/ Messianic America (Historia Contemporanea). – Barcelona: Ediciones Paidos Iberica, 2006. – 186 p.
182. Mann J. Rise of the Vulcans: The History of Bush's War Cabinet. – NY: Viking Adult, 2004. – 448 p.
183. Tanguay D. Leo Strauss: An Intellectual Biography. – NY: Yale University Press, 2007. – 272 p.
184. Zuckert M., Zuckert C. The Truth about Leo Strauss: Political Philosophy and American Democracy. – Chicago: University Of Chicago Press, 2006. – 320 p.
185. Steiner B. Bernard Brodie and the Foundations of American Nuclear Strategy (Modern War Studies). – Lawrence: University Press of Kansas, 1991. – 367 p.
186. Brodie B. War and Politics. – NY: Longman, 1974. – 514 p.
187. Norton A. Leo Strauss and the Politics of American Empire. – NY: Yale University Press, 2004. – 256 p.
188. Quadrennial Defense Review Report / Department of Defense – 6 February 2006. – 113 p. – Режим доступу: http://www.defenselink.mil/pubs/pdfs/QDR20060203.pdf.
189. Strategic Plan, Fiscal Years 2007-2012 / U.S. Department of State, U.S. Agency of International Development – 2007.– 64 p.– Режим доступу: http://www.state.gov/s/d/rm/rls/dosstrat/2007/.
190. The 2006 Annual Report of the United States Intelligence Community /Director of National Intelligence – 2007. – 25 p. – Режим доступу: http://www.fas.org/irp/dni/2006annual.pdf.
191. National Strategy for Combating Terrorism / White House, 2006. – 23 p. – Режим доступу: http://www.whitehouse.gov/nsc/nsct/2006/.
192. National Homeland Security Strategy of the United States of America / Homeland Security Council – 2007. – 53 p. – Режим доступу:
http://www.whitehouse.gov/infocus/homeland/nshs/2007/index.html.
193. National Strategy for Information Sharing. Successes and Challenges in Terrorism-Related Information Sharing / White House, 2007. – 31 p. – Режим доступу: http://www.whitehouse.gov/nsc/infosharing/index.html.
194. Jean-Marie Colombani. We Are All Americans – Le Monde (liberal), Paris – Sept. 12, 2001. – Режим доступу: http://www.worldpress.org/1101we_are_all_americans.htm.
195. Шлезингер А. Буш – президент без видения мира. // Режим доступа: www.inosmi.ru/stories/01/06/28/3008/208131.html.
196. Kagan R. Present Dangers: Crisis and Opportunity in American Foreign and Defense Policy. -San-Francisco: Encounter Books, 2000. – 392 p.
197. Ikenberry G. America's Imperial Ambition. / Foreign Affairs. – September/October 2002. – P. 44-54.
198. Hirsh М. Bush and World /Foreign Affairs. – September/October 2002. – P. 18-38.
199. Mandelbaum М. The Inadequacy of American Power / Foreign Affairs –September/October 2002. – P. 61-