Європейська інтеграція України в контексті її відносин з Російською Федерацією

Краткое описание

ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

На правах рукопису

ФІЛОНЕНКО РОМАН ЮРІЙОВИЧ

УДК 327.061.1ЄС(477)

Європейська інтеграція України в контексті її відносин з Російською Федерацією

23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук

Науковий керівник –
доктор політичних наук, професор –
Андрій Іванович Кудряченко

Київ - 2008

З М І С Т
стор.
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ 3

ВСТУП 4

Розділ І. Концепції забезпечення інтеграційних стратегій
ЄС в сучасній Європі 14
1.1. Концепції розширення та поглиблення інтеграційних
зв’язків на континенті 14
1.2. Місце України у східноєвропейській
політиці Брюсселя 35
1.3. Європейський Союз і Росія: стан і
перспективи партнерства 56

Розділ ІІ. Формування і реалізація євроінтеграційного курсу України 76
2.1. Стратегічні засади входження України до простору ЄС 76
2.2. Демократизація українського суспільства як основа забезпечення
вступу у процес європейської інтеграції 96
2.3. Соціально-економічні та правові аспекти євроінтеграції України 117

Розділ ІІІ. Формування українсько-російських відносини
як складової інтеграційних процесів на континенті 136
3.1. Еволюція парадигми українсько-російських відносин 136
3.2. Україна в системі енергетичної безпеки Європи ………………… … 153
3.3. Інтеграційна стратегія України у вимірах
загальноєвропейського простору 167

Висновки 185

Література 189

Додатки 213 - 215

В С Т У П

Актуальність теми дослідження обумовлена періодичними ускладненнями у реалізації прагнення України втілити стратегію європейської інтеграції, обраної відразу після проголошення державної незалежності, а також розвитком на континенті історично безпрецедентних явищ і процесів та переплетенням інтересів Європи, нашої держави і Росії у сучасному світі. Рівень реформування політичної системи і економічної політики, здійснюваний Україною нині, ще не дозволяє їй увійти до Європейського Союзу як притягального простору, де панують політична стабільність, демократія і влада закону і має місце один із найвищих рівнів життя в світі. Євросоюз вже охоплює 27 держав, об’єднуючи майже всю Європу від Атлантики до європейських країн СНД, має найбільший у світі єдиний ринок, виступає в якості другого за потужністю економічного центра (83 % ВВП США) і дедалі виразніше демонструє себе як один з дієвих акторів у системі міжнародних відносин. РФ є самодостатньою державою зі значною вагою на політично-економічній мапі світу, має свої особливості в процесі оновлення політичної системи та створення потужної ринкової економіки. Нові риси цих величезних гравців спроможні вже в недалекому майбутньому вельми відчутно змінити геополітичний розклад сил у світі. Без врахування їх позицій практично неможливо Україні випрацювати свою реалістичну стратегію в загальноконтинентальному масштабі на осяжну перспективу, а також цілісну зовнішньополітичну діяльність. Тому з’ясування практичних складових, концептуальних чинників нарощування взаємовідносин з ЄС і Росією постає нагальним завданням перед вітчизняною наукою і практикою.
В такому контексті актуальність дисертаційного дослідження визначається:
- перетворенням Європейського Союзу в процесі розширення його географічних меж із об’єднання західно - та північноєвропейських держав у гравця загальноконтинентального масштабу, з яким Україна вже має 1400 км кордон;
- потребами з’ясування підходів, концепцій щодо просторово географічних меж інтеграції на європейському континенті в період так званої стратегічної паузи розвитку Євросоюзу;
- необхідністю переосмислення та цілісного використання актуально існуючого становища України в її континентальному вимірі;
- пошуками більш дієвих концепцій досягнення Україною стратегічної мети повноправної інтеграції до Євросоюзу, з урахуванням сучасної якісної неоднорідності цього об’єднання та оновлення генерації політиків у його провідних державах;
- наявністю радикальних розходжень в оцінках доцільності, можливостей, перспектив та дійсних, а не уявних наслідків реалізації Києвом європейського вибору і місця в цьому відносин з Росією;
- потребами формування нової цілісної стратегії взаємовідносин України з Євросоюзом та Росією – визначальними гравцями сучасної Європи, теоретично-концептуальною базою якої є загальноконтинентальні характеристики;
- необхідністю врахування для України та її зовнішньої політики зростаючої ваги і значення полюсів сили, якими постають сучасні ЄС та РФ, а також масштабів їх зростаючої взаємодії.
Врахування чинників поширення інтеграційних процесів в континентальних географічних вимірах на шляхах побудови Європи в її широких межах як нової складової міжнародної системи має визначити й роль та місце України в цих нових і системоутворюючих процесах. Саме таке бачення актуальності теми спричинило авторський підхід до визначення принципової наукової проблеми, яка вирішується в даній дисертації: консолідація якості і темпів європейської інтеграції України в контексті її відносин з Російською Федерацією.
Ступінь наукової розробки проблеми і аналіз джерельної бази. У дослідженнях вітчизняних вчених обґрунтовується необхідність інтеграції України до західної цивілізації, яка у своєму розвитку має досягти тих критеріїв, за якими визнається готовність країни-кандидата до членства в ЄС та імплементації законодавчого надбання об’єднаної Європи (Бураковський І.В., Власюк О.С., Врадій О.С., Гальчинський А.С., Горбатенко В.П., Кіш Є.Б., Ковальова О.О., Копійка В.В., Кремень В.Г., Кухарська Н.О., Михальченко М.І, Пахомов Ю.М., Потєхін О.В., Рудяков П.М., Сушко О.В., Ткаченко В.М., ШинкаренкоТ.І., Шнирков О.І., Філіпенко А.С.). Як свідчить позиція управлінських органів ЄС і європейських науковців, існує також потреба формування проміжних умов – набуття членства у СОТ та забезпечення політичної стабільності і конкурентоспроможної економіки.
До числа актуальних нині питань відносимо аналіз наслідків останніх розширень ЄС за рахунок країн ЦСЄ, сучасні ускладнення і проблеми внутрішньополітичного поступу та зовнішніх пріоритетів владних еліт України, котрі дедалі очевидніше пов’язують можливості інтенсифікації вітчизняної інтеграційної політики тільки в контексті її євроатлантичних вимірів і відповідних структур (Горбулін В.П., Немиря Г.М., Перепелиця Г.М., Чалий О.О., Чалий В.О., Шпек Р.П.).
Ряд інших дослідників звертають увагу на обумовленість євроінтеграційного поступу України необхідністю побудови сучасних реально демократичних політичних інститутів, розвитку громадянського суспільства (Бабкіна О.В., Барков В.Ю., Кресіна І.О., Кудряченко А.І., Пахарєв А.Д., Щедрова Г.П., Якименко Ю.В.)
Водночас лише окремі вітчизняні дослідники розглядають ті чи інші аспекти євроінтеграційного поступу України в більш широких, загальноєвропейських рамках (Кудряченко А.І., Манжола В.А., Надтока Г.М., Сискос Є.В., Рудич Ф.М.). Практично відсутні ґрунтовні напрацювання з проблематики євроінтеграції України в контексті поглиблення її відносин з Росією. Як правило, ці два напрями розглядаються щонайменше відокремлено один від одного, а то і як взаємовиключні.
В російській науковій літературі все більш значна увага приділяється проблематиці останнього розширення Євросоюзу, подальших перспектив євроінтеграції на континенті, аналізу відносин ЄС і РФ. Ряд дослідників також аналізують зовнішню політику Росії в рамках СНД, а також України, її нові риси останніх років (Борко Ю.А., Бусигіна І.М., Глухарєв Л.І., Гринберг Р.С., Данилов Д.А., Матвієвський Ю.А., Седякин Ю.І., Сумарков В.М., Шмельов М.П.). Характерними рисами більшості робіт цих авторів є підходи до Євросоюзу як до регіонального об’єднання, яке переживає загострення інституційної кризи, а відносини з яким РФ має формувати з урахуванням геополітичних пріоритетів як у світовому розкладі сил, так і в межах СНД. Ряд робіт присвячується пошукам більш дієвих механізмів співробітництва по лінії Росія – ЄС, зокрема у формуванні чотирьох спільних просторів та піднесення його до рівня стратегічного партнерства.
При аналізі західної наукової літератури виділяються три основні підходи стосовно європейської інтеграції: розвиток та проблеми функціонування ЄС розглядаються в контексті міжурядової організації, де досягається гармонізація міждержавних інтересів; проблеми євроінтеграції аналізуються з позицій теорій регіоналізму; рівень, перспективи і динаміка розвитку євроінтеграції з’ясовуються як рівнодіюча інтеракцій національних груп політичних акторів по імплементації взаємоузгоджених рішень (Вендт А., Краснер С., Маннсфрід Е., Хаас П., Коехейн Р., Хоффман С., Барнет М., Бзежінський З., Піндер Дж.,Уоллес Х.).
В ході вивчення й аналізу концепцій розширення та поглиблення інтеграції на континенті використовувалися напрацювання як науковців, так і відомих політиків, які визначали розвиток ЄС і його постійне утвердження в нових географічних межах (Ж. Моне, Р. Шуман, Д. Мітрані, Л. Ліндберг, С. Шингольд, Ш. де Голь, К. Аденауер, Ф. Міттеран, Г.Коль, Жак Делор, Г. Шредер, С. Берлусконі, Ж.М. Баррозу, Х.Солана).
При аналізі інтеграції до Євросоюзу країн ЦСЄ та відповідного місця в євроінтеграційних процесах України, Росії та інших пострадянських держав автором використовувалися напрацювання таких дослідників, як: П. Балас, Дж.Боравскі, Х.Ван Зонга, Ф.Камерон, І. Кампе, Х.Тіммерманн, Г.Зімона, С.Хоффмана та інших.
Джерельну базу дослідження складають міжнародні договори та угоди, які укладені Україною з Євросоюзом, РФ, імплементовані міжнародні конвенції, що стосуються прав і свобод громадянина та відносно національних меншин, спільні заяви та рішення ЄС, а також закони України, укази Президента України, інші законодавчі акти щодо інтеграції України до Європейського Союзу і відносин її з Росією, документи і матеріали комітетів Верховної Ради України з питань євроінтеграції, у закордонних справах, з питань правової політики, а також відповідних міністерств та відомств, відповідальних за здійснення державної політики у сфері європейської інтеграції. Розширенню джерельної бази сприяло використання офіційних періодичних видань ЄС, документів Представництва Європейської Комісії в Україні, публікацій вітчизняних та міжнародних неурядових дослідницьких організацій. Важливими джерелами виявилися статистичні дані, результати соціологічних досліджень, матеріали вітчизняної та зарубіжної преси і періодичних видань, на базі яких автором розроблені таблиці, діаграми, що наводяться у додатках.
Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною досліджень у рамках наукових тем відділу теорії міжнародних відносин Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України «Економічна політика України в контексті європейських інтеграційних процесів» (номер державної реєстрації 0103U06311) та «Периферизація в сучасних міжнародних відносинах» (номер державної реєстрації 0105U002588).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є цілісний аналіз і розвиток концептуальних засад досягнення Україною стратегічної мети входження до Євросоюзу за умов посилення її участі в інтеграційних перетвореннях в загальноконтинентальних масштабах. При цьому автор спирається на досягнення та підходи вітчизняної і зарубіжної політичної науки, дослідження закономірностей євроінтеграції в широких континентальних масштабах і перспектив України в контексті зміцнення її відносин з Росією. Для реалізації зазначеної мети в дисертації були поставлені наступні завдання:
• дослідити еволюцію тих концепцій і теорій європейської інтеграції, що існували і розробляються в Євросоюзі у рамках масштабів всього континенту і в контексті розширення взаємозалежності його складових;
• з’ясувати роль і місце, які відводяться Україні у східноєвропейській політиці Брюсселя після останніх розширень Євросоюзу та визначення ним конституційних засад власного поступу;
• дати авторську оцінку демократизації українського суспільства, його політико-правової бази, результатів соціально-економічного розвитку як основних рушійних чинників у досягненні євро інтеграційної мети України і розглянути передбачувані шляхи їх вирішення;
• визначити й систематизувати підходи Євросоюзу до поглиблення міжнародного політичного співробітництва у інтеграційному процесі, які впливають на розробку Європейської політики сусідства ЄС до держав-аплікантів і держав партнерів;
• систематизувавши існуючі проблеми взаємин України та РФ з Євросоюзом, виявити ймовірні тенденції процесу поглиблення їх взаємовідносин у формуванні спільних просторів;
• охарактеризувати головні вимоги та переваги формування цілісної стратегії взаємовідносин України з ЄС та Росією як визначальними гравцями сучасної Європи, теоретичною базою якої є загальноєвропейські доктрини і континентальні характеристики;
• обґрунтувати інтеграційну стратегію України у вимірах загальноєвропейського простору як теоретичного підґрунтя реалістичної політики та досягнення євроінтеграційної мети на сучасному етапі розвитку процесів в Європі.
Об'єктом дослідження є міжнародні відносини на європейському континенті в період посилення інтеграційних процесів, набуття нових рис і якостей Україною, Євросоюзом і Росією.
Предметом дослідження обрані тенденції розвитку і еволюція відносин України, ЄС та РФ в напрямі формування загальноконтинентального простору з єдиними цінностями.
Гіпотеза дослідження є наступна: найбільш вірогідним досягнення успіху України в реалізації стратегічної мети інтеграції до Європейського Союзу буде тоді, коли її зовнішня політика твердо спиратиметься на національні інтереси й піднесення стандартів соціально-економічного поступу до критеріїв ЄС, а також за умов оптимального поєднання Києвом свого розвитку з потребами інтеграційних процесів на континенті в цілому.
Методологія та методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є логіко-діалектичний метод пізнання явищ і процесів сучасних міжнародних відносин. У роботі автор використовував загальнонаукові та філософські принципи, серед яких системний, функціональний, порівняльний, логіко – аналітичний та критичного аналізу. Дисертант спирався на методи політичного аналізу, класифікації та проблемно-історичного розгляду подій та явищ досліджуваної проблематики.
Системний підхід виступає ключовим методологічним механізмом дослідження з притаманним йому системно-структурним, системно-аналітичним, системно-функціональним аналізом та методами розкриття специфіки трансформаційних перетворень, розширення і поглиблення інтеграційних процесів на європейському континенті і участі в ньому різних держав.
Метод порівняльного аналізу широко використовуються при дослідженні особливостей європейських інтеграційних перспектив України, становлення Європейської політики сусідства ЄС – 27 держав-членів до України і Росії, позицій учасників формування спільного політичного, економічного та інших просторів континенту, а також підходів Євросоюзу до нових глобалізаційних викликів.
При роботі із фактичним матеріалом, в першу чергу, офіційними документами України та ЄС, матеріалами міжнародних організації та конференцій за темою дослідження, автор використовує міждисциплінарну методику контент-аналізу, а також критичний метод щодо оцінки дійсних та уявних підходів і намірів сторін.
Хронологічні межі дисертації охоплюють відносно завершений трансформаційний період 1989 – 2007 рр. Нижня межа дослідження визначається початком геополітичних зрушень на континенті і відповідними кроками щодо розширення та поглиблення інтеграційних процесів в межах всієї Європи та приєднанням до них країн Сходу континенту. Верхня межа обумовлена як відповідними заходами України щодо здійснення євроінтеграційного курсу шляхом виконання основних положень УПС, вирішення принципових питань вступу до СОТ, так і досягнення Євросоюзу компромісу стосовно інституційних реформ після останніх його розширень і підписання Лісабонського договору про реформи у грудні 2007 р. Водночас дисертант, з метою більш повного обґрунтування власних підходів та тверджень щодо можливостей України в нарощуванні інтеграційних процесів в межах всього континенту, виходив за нижню хронологічну межу, залучаючи надбання відповідних концепцій попередньої історичної доби.
Наукова новизна запропонованої до захисту дисертаційної роботи полягає в тому, що:
- сформульовано наукову гіпотезу про вірогідність досягнення успіху України в реалізації мети інтеграції до Європейського Союзу за умов неухильного дотримання національних інтересів шляхом наближення якості соціально-економічної політики до стандартів ЄС, розвитку та оптимального поєднання свого поступу з потребами розвитку інтеграційних процесів в загально континентальних вимірах;
- систематизовані класичні й новітні концепції стосовно географічних меж інтеграційних процесів в Європі, які впливають на розробку політичних стратегій ЄС стосовно країн-партнерів на континенті;
- визначена кореляція ефективності досягнення Україною інтеграційної мети від результатів демократизації і європеїзації вітчизняного суспільства, досягнення соціально-економічних стандартів та європейських демократичних цінностей;
- запропоновано доповнити механізми партнерства, як основи співробітництва України та ЄС, функціональними інституційними формами залучення Києва до розробки Європейської політики сусідства, механізму приєднання до зовнішньополітичних рішень ЄС і держав партнерів, а також активного використання селективного підходу до країн-членів та нової генерації політиків, сприяючи формуванню потужної проукраїнської підтримки;
- виявлені ймовірні тенденції процесу поглиблення взаємовідносин України та РФ з Євросоюзом, на основі формування спільних політичного, економічного, науково-освітнього та ін. просторів з перспективою на розширення їх до загально континентальних й тим самим поліпшення вітчизняних євро інтеграційних перспектив;
- сформульовані головні вимоги та переваги формування цілісної стратегії взаємовідносин України з Євросоюзом та Росією як визначальними гравцями сучасної Європи, теоретичною базою якої є загальноєвропейські доктрини і континентальні характеристики;
- обґрунтовано необхідність коригування інтеграційної стратегії України у напрямі домінування вимірів загальноєвропейського простору як теоретичного підґрунтя реалістичної політики та досягнення євроінтеграційної мети на сучасному етапі розвитку процесів в Європі.
Наукове та практичне значення результатів дослідження полягає у цілісному вивченні проблематики участі України в європейських інтеграційних процесах в сучасних умовах, зокрема, після останнього розширення Євросоюзу. Актуалізовано підходи до євроінтеграційної стратегії України, осмислені основні національні інтереси та пріоритети в загальноєвропейському масштабі, визначено перспективи реалізації євроінтеграційних прагнень України. Положення і висновки дисертації можуть бути використані у діяльності державних та недержавних установ України, інституцій та відомств, залучених до процесу формування та реалізації зовнішньої політики України, а також при виконанні практичних завдань сучасних інтеграційних процесів регіонального й глобального масштабів.
Результати дослідження стануть можуть бути використані при підготовці та читанні у вищих учбових закладах курсів та спецкурсів з проблем інтеграції на глобальному та регіональному рівнях, зокрема, при підготовці курсів "Міжнародні відносини та світова політика", "Зовнішня політика України", "Європейський Союз в міжнародних відносинах", "Проблеми європейської інтеграції України в контексті її відносин з Росією" тощо.
Апробація результатів дослідження. Основні результати наукової роботи дисертанта над досліджуваною проблематикою пройшли апробацію і були оприлюднені у виступах на міжнародних та національних наукових конференціях: „Україна і Європейський Союз: взаємні інтереси", яку проводив Інститут євроатлантичного співробітництва, Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні, Київ, 14 травня 2004р.; „Традиція та інновація в теорії міжнародних відносин", організованій НАН України, ІСЕМВ НАН України, Київ, 21-22 квітня, 2005 р.; на міжнародній українсько-російській конференції, яку проводив Інститут політичних та етнонаціональних досліджень НАН України ім. І.Ф.Кураса, Київ, 8-9 листопада 2007 р., а також на методологічних семінарах відділу теорії міжнародних відносин ІСЕМВ НАН України.

Список литературы

В И С Н О В К И

Проведене дослідження європейської інтеграції України в контексті її відносин з Російською Федерацією дає підстави для таких висновків.
Бурхливі зміни протягом останніх десятиліть на європейському континенті ознаменували глобальні зрушення в Європі і світі в цілому. Спільні зусилля народів сходу та заходу континенту, в їх числі України та Росії, сприяли подоланню блокового протистояння та відкрили можливості для реального формування об’єднаної Європи і нарощування інтеграційних процесів й розширення географічних меж демократії (західно)європейського зразка як цивілізаційного поступу, до якого прагнуть приєднатися все більше число країн і народів континенту.
Україна, здобувши незалежність, стала результатом і уособленням трансформаційних зрушень на континенті, тому закономірним було визначення нею своїми стратегічними цілями входження до європейського простору, утвердження демократії, верховенства прав людини та інших норм і цінностей, яких дотримуються у об’єднаній Європі. Відповідна політика офіційного Києва, визначені стратегічна мета і євро інтеграційний курс отримали не лише схвалення, але й конкретну підтримку Європейського Союзу, що об’єднує нині 27 держав континенту і в результаті останніх розширень якого Україна має майже одну п’яту свого державного кордону з цим об’єднанням.
Динаміка і масштаби змін спричинили активізацію інтеграційних процесів в загально континентальному масштабі, еволюцію концепцій і теорій європейської інтеграції, що існували і розробляються в Євросоюзі, стосовно масштабів всього континенту і в контексті розширення взаємозалежності його складових. Вони відбивають реально існуючі потреби формування нового геополітичного розкладу в Європі і світі, а також прагнення до піднесення полюсу сили, який уособлює Європейський Союз. Різні підходи, пошуки концептуальних засад облаштування континенту відображають появу нових проблем і суперечностей вже в період пост біполярного розвитку Європи і вихід інтеграційних процесів на загально континентальні географічні межі. Особливістю більшості концепцій є теоретичний пошук та обґрунтування оптимальних шляхів розв’язання конкретних і нагальних проблем розвитку європейського континенту, набуття ним нових якостей глобального актора в період сучасних змін в світі.
У ЄС іде пошук найбільш прийнятних шляхів реалізації стратегічних завдань, визначених останніми договорами, а наявність чималого кола концепцій щодо реформ механізму та інституцій співпраці, покликані вирішити завдання як поглиблення інтеграції, так і варіантів розширення її на Схід та Південь, а також надати підстави для знаходження взаємоприйнятих рішень, в тому числі й стосовно перспектив України. Прагматизм і критичне осмислення пройденого шляху дозволяють знаходити компроміси з метою досягнення більш високого рівня економічного й політичного об'єднання європейських держав, посилення їх взаємодії в загально континентальних масштабах.
Європейський Союз відводив і відводить важливу роль і місце Україні у своїй східноєвропейській політиці свідченням чого є високий постійний політичний рівень взаємин, реальна допомога демократичним перетворенням, визнання за вітчизняною економікою ринкового статусу, включення до європейської стратегії сусідства та різнобічного сприяння досягнення Україною відповідних якісних характеристик і відповідності вимог до країн-аплікантів.
Ефективність досягнення Києвом інтеграційної мети залежить від реальних, а не уявлюваних результатів демократизації і європеїзації українського суспільства, досягнення не лише соціально-економічних стандартів, а й неухильного дотримання європейських демократичних цінностей, правових норм й приведення вітчизняної політико-правової практики у відповідність з європейськими. Політологічний аналіз свідчить про неповну демократизацію українського суспільства, його політико-правової бази, судової системи, як рушійних чинників у досягненні високих європейських стандартів та забезпечення прав людини. Євро інтеграція України має розглядатися не лише як мета, але й як засіб широкої політики європеїзації суспільного буття в нашій країні.
Виходячи із об’єктивних умов, а саме своєрідної «стратегічної паузи» Євросоюзу після його останніх розширень та передбачуваних інституційних змін, спрямованих на набуття ЄС відповідних якостей, а також з огляду на існуючі проблеми досягнення Україною високих стандартів об’єднаної Європи, нині імперативно постала необхідність корегування стратегічних засад і шляхів досягнення мети інтеграції до Європейського Союзу. Суть корекції засад досягнення стратегічної мети може пролягати у двох взаємопов’язаних напрямах: посилення політики на досягнення відповідних критеріїв та стандартів демократичного розвитку і більш активного позиціонування у широких межах Великої Європи, спираючись на діяльність як на Заході, так і на Сході європейського континенту, зокрема взаємодіючи з Росією.
Для України, виходячи із засад цілісного обстоювання національних інтересів, найбільш вірогідним шляхом в реалізації стратегічної мети інтеграції в Європейський Союз постає такий, коли її зовнішня політика буде значно тісніше поєднуватися з поступом і потребами розвитку інтеграційних процесів на континенті в цілому, коли внутрішні перетворення твердо спиратимуться на піднесення соціально-економічного розвитку, дотримання демократичних європейських норм і цінностей.
Теоретичним підґрунтям такої реалістичної політики постають загально континентальні виміри проблем та шляхи їх вирішення в Європі і в світі. Саме парадигма Великої Європи повертає Україні її природне місце в центрі загальноєвропейських процесів, надає можливості природного об’єднуючого ланцюга, системоутворюючої ланки. Головними вимогами та перевагами формування цілісної стратегії взаємовідносин України з Європейським Союзом та Російською Федерацією є піднесення її рівня впливу разом з цими визначальними гравцями сучасної Європи, а теоретичною базою є загальноєвропейські доктрини і загально континентальні характеристики.
Дієвими засобами реалізації такої політики можуть стати систематизація існуючих проблем взаємин України та РФ з Євросоюзом, виявлення тенденцій процесу поглиблення взаємовідносин у формуванні спільних просторів (в економічній, енергетичній сфері, галузях науково-технічного й освітнього співробітництва) та посилення євро інтеграційних перспектив України шляхом створення зони вільної торгівлі, спільної діяльності у зміцненні транскордонних відносин.
Україна має систематизувати й об’єднати підходи Євросоюзу щодо поглиблення міжнародного політичного співробітництва у напрямі політичної асоціації, які впливають на розробку Європейської політики сусідства ЄС до держав-аплікантів і держав партнерів. Першими кроками у даному напрямі може стати інституалізація механізму приєднання України до відповідних зовнішньополітичних рішень і заяв Євросоюзу, а також наступна участь з правом дорадчого голосу на відповідних форумах Євросоюзу. Українська дипломатія має більш активно використовувати селективний підхід до країн-членів Євросоюзу, сприяючи росту заангажованості політичної еліти і громадян й тим самим формуючи потужну проукраїнську підтримку.

Л І Т Е Р А Т У Р А

Законодавчі акти, договори та нормативні документи
1. Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1991 – 17.09.1991.
2. Декларація про державний суверенітет України // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1990. -№ 34.
3. Закон «Про економічну самостійність Української РСР» // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1990. -№ 31.
4. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1990. -№ 29.
5. Закони України (в трьох томах) Інститут законодавства Верховної Ради України. – К. 1996.
6. Закон України «Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», 18 березня 2004 року № 1629-ІУ; [Документ Місrosoft Word, 87 МБ]; Сайт МЗС України – http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publikation/print/2822.htm
7. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року зі змінами, що внесені у 2004 році. – К. – 2006. – 60с.
8. Основні напрями зовнішньої політики України, схвалені Верховною Радою України 2 липня 1993 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1993. -№ 33; // Політика і час. – 1993. - № 7. – С.94 – 96.
9. Збірники Указів Президента України. - Україна. - К. 1995 - 2006 pp.
10. Конституційні акти Європейського Союзу. Ч.1.-К.: Юстініан, 2005. - 512 с.
11. Економічний і соціальний розвиток України в 1995 році. Щорічна доповідь Президента України про внутрішню та зовнішню політику України. – К. 1996. – 387с.
12. Експертна доповідь. Україна в 2006 році: Внутрішнє і зовнішнє становище та перспективи розвитку. – К. – 2007. – 255 с.
13. Експертна доповідь. Україна в 2007 році: Внутрішнє і зовнішнє становище та перспективи розвитку. – К. – 2008. – 256 с.
14. Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу. Затверджена Указом Президента України від 11 червня 1998 року № 615 / 98 (із змінами, внесеними Указами Президента України від 12 квітня 2000 року № 587/ 2000 та від 11 січня 2001року № 8 / 2001). – Сайт МЗС України – Публікації http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publikation/print/2823.htm
15. Послання Президента України до Верховної Ради України "Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки" [Документ Місrosoft Word, 346 КБ1: Сайт МЗС України. Публікації. – http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publikation/print/2822.htm
16. Угода про партнерство та співробітництво. Повний текст Угоди, підписаної між Європейським Союзом та Україною в Люксембурзі 16 червня 1994 року. – К. – 1995. – 90с.
17. Угода між Україною та та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво. - Сайт МЗС України – Публікації. – http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publikation/print/2822.htm
18. Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією // Урядовий кур’єр. – 1997. – 3 червня.
19. Спільні прес-релізи за підсумками самітів Україна-ЄС. Сайт МЗС України. http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publikation/print/2822.htm
20. Спільна стратегія ЄС щодо України [РОР, 156 КБ]. Сайт МЗС України – Публікації. – http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publikation/print/2822.htm
21. План дій Європейського Союзу в галузі юстиції та внутрішніх справ [Документ Місrosoft Word, 88 КБ]; Сайт МЗС України – Публікації. – http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publikation/print/2822.htm
22. Указ Президента України "Про програму інтеграції України до Європейського Союзу" Сайт МЗС України – публікації [Документ Місrosoft Word, 29 КБ]; Сайт МЗС України – Публікації. – http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publikation/print/2822.htm
23. Указ Президента України "Про забезпечення виконання Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами (Євросоюзом) і вдосконалення механізму співробітництва з Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом)" [Документ Місrosoft Word, 48 КБ]; Сайт МЗС України – Публікації. – http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publikation/print/2822.htm
24. Указ Президента України "Про Державну раду з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України" [Документ Місrosoft Word, 29 КБ]; Сайт МЗС України. //www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publikation/print/2822.htm
25. Постанова Верховної Ради України "Про рекомендації за підсумками парламентських слухань з питань реалізації державної політики інтеграції України до Європейського Союзу". Сайт МЗС України – Публікації. http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publikation/print/2822.htm12.12.07
26. Саміт ЄС – Україна. Київ, 14 вересня 2007 року. Спільна заява. – hress.offise@consilium.europa.eu http://www.consilium.europa.eu/Newsroom 12927/07 (Presse 199).
27. Україна – ЄС: двосторонні торговельні відносини.- Delegation of European Commission to Ukraine and Belarus. – 12.12.2007. http://www.delukr.ec.europa.eu/page36090.html? template=print
28. Україна – ЄС: хронологія двосторонніх відносин. - Представництво Європейської Комісії в Україні та Білорусі.Delegation of European Commission to Ukraine and Belarus. http://www.delukr.ec.europa.eu/page262.html? SESSID=7316682385effl145dea8f3867db - 12.12.2007.
29. План дій Україна – Європейський Союз. Європейська політика сусідства. Сайт МЗС України. Публікації від 12.12 – 2007. http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publikation/print/2983.htm
* * *
30. Соглашение о партнерстве и сотрудничестве между ЕС и Российской Федерацией; Полвека европейской интеграции и Россия. — Владимир Путин. — Официальный сайт Президента РФ. Публикации.
31. Коллективная стратегия Европейского Союза в отношении России. Утверждена на саммите ЕС в Кельне 4 июня 1999 года. Официально вручена российской Стороне на встрече Россия – “тройка” ЕС (Бонн, 8 июня 1999 года). Сайт МИД РФ. Официальный сайт МИД РФ. Публикации. http://www.delrus.ec.europa.eu/ru/p_303.htm
32. Стратегия развития отношений Российской Федерации с Европейским Союзом на среднесрочную перспективу (2000 – 2010годы). Текст, представленный Председателем Правительства России В.В. Путиным на саммите РФ-ЕС в Хельсинки 22.10.99 г. Сайт МИД РФ. Официальный сайт МИД РФ. Публикации. http://www.delrus.ec.europa.eu/ru/p_303.htm
33. Европейская политика соседства. Стратегический документ 12 мая 2004 года: Сообщение. Официальный сайт МИД РФ. Публикации. http://www.delrus.ec.europa.eu/ru/p_303.htm
34. Саммиты ЕС – Россия. Официальный сайт МИД РФ. Публикации. http://www.delrus.ec.europa.eu/ru/p_303.htm
* * *
35. Declaration on the Ukraine Referenda. Brussels CEC, 2 December 1991 - p. 36/91.
36. European Integration / The origins and growth of the European Union. European Documentation - Brussels-Luxemburg. - 1995 - 80 p.
37. European Counsil Strategy 1999 / CFSP on Ukraine // Bulletin EU 122 – 1999. Annexes to the Presidency conclusions (6/7). – P. 1 – 2.
38. European Commission to Ukraine and Belarus. Представництво Євро комісії. http://www.delukr.ec.europa.eu/page262.html? SESSID=7316682385effl145dea8f3867db
39. Соmmunikation from the Commission to the Council and the European Parliament: Wider Еuropean – Neigbourhood: A New Fгаmework for Relations with our Eastern and Southern Neighbours [РОР, 201КБ]. 10.12 - 2007. http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publikation/print/2983.htm
40. Treaty of European Union. European Documentation, Lisboan, 17 Joni 1992, - p. 1-57.
41. Treaty of European Union. Office for Official Publications of the European Committies - 1998. – 253p.
42. Treaty of European Union. Commission of European Committee. Brussels, -2005. -320p.
43. Voraussetzungen und Perspektiven feur Partnerschaft und Kooperation Europaische Union und Russland. // Blatter feur deutsche u. intern. Politik. – Bonn. - 1995. - N 3. - S.286-298.

Монографічна література
44. Актуальные проблемы Европы: экономика, политика, идеология. - М., Наука. – 1992. – 336с.
45. Бабкин В.Д., Селиванов В.Н. Народ и власть: Опыт системного исследования воззрений М.Е.Салтыкова-Щедрина.—К.: Манускрипт, 1996.— 360с.
46. Барановский В.Г. Европейские Сообщества в системе международных отношений. - М., Наука. – 1986. – 320с.
47. Бойко О.Д. Україна 1991-1995 рр.: Тіні минулого чи контури майбутнього? (Нариси з новітньої історії). - К.: "Магістр-5". - 1996.- 387с.
48. Буряк П.Ю. Гупало О.Г. Європейська інтеграція і глобальні проблеми сучасності: Навч. Посібник. К.: Хай-Тек Прес, 2007. – 336 с.
49. Волес, В., Волес Г. Творення політики в Європейському Союзі / Пер. з англ. Р. Ткачук.- К.: Вид-во Соломії Павличко „Основи", 2004.- 232с.
50. Гальчинський А.С. Україна на перехресті геополітичних інтересів. – К. – Знання України. – 2002. – 180 с.
51. Громадянське суспільство в сучасній Україні: специфіка становлення, тенденції розвитку. Монографія. - Ф.М.Рудич, М.І.Михальченко, А.І.Кудряченко та ін. –К. – 2006. – 410с.
52. Давлетшина Д.К. Политика ФРГ в Европейском Союзе. – М.: МГИМО. –2006.–152 с.
53. Держава і громадянське суспільство: партнерські комунікації в глобальному світі. – Бебик В., Бортніков В., Дегтярьова Л. – К., А.Кудряченко – 2006. – 248 с.
54. Европа перемен: концепции и стратегии интеграционных процессов / Московский ун-т им. М.В, Ломоносова, Под ред. Л.И. Глухарева. – М.: Краф+, 2006. – 352 с.
55. Європейська інтеграція / Уклад.: М. Яхтенфукс; Б. Колєр-Кох. — К.: Вид. дім "Києво-Могил. акад.", 2007. — 394 с.
56. Європейська інтеграція України: політико-правові проблеми /Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. – К. – Юридична думка, 2005. –332с.
57. Камінський Є.Є. Дашкевич А. Політика США щодо України. Витоки. Концептуальні основи. Практична еволюція. - К.: Політична Думка. - 1998.- 547с.
58. Ковальова О.О. Стратегії євро інтеграції: як реалізувати європейський вибір України. – К. – 2003. – 340с.
59. Копійка B.B. Шинкаренко T.I. Європейський Союз: заснування і етапи становлення. - К.: Ін Юре, 2001. -448с.
60. Копійка B.B. Європейський Союз: досвід розширення і Україна. - К.:- Юридична Думка, 2005.- 317с.
61. Копійка В.В. Розширення Європейського Союзу. Теорія і практика інтеграційного процесу: Монографія. - К.: Київський університет, 2002. - С. 229.
62. Кремень В.,Ткаченко В. Україна: Шлях до себе. Проблеми суспільної трансформації. К.: Видавничий центр "ДрУк",1998. - С. 315.
63. Кочетков А.П. На пути к гражданскому обществу. М.,1992. – 231с.
64. Кудряченко А.І., Рудич Ф.М., Храмов В.О. Геополітика. / Підр. Реком. МОН України. – К. МАУП. – 296 с.
65. Медушевский А.Н. Демократия и авторитаризм: Российский конституционализм в сравнительной перспективе. — М.: "Российская политическая энциклопедия", 1997. – 228с.
66. Милецкий В.П. Российская модернизация: Предпосылки и перспективы эволюции социального государства.—СПб.: Издательство С.-Петербургского университета, 1997. — 242с.
67. Михальченко М. Україна як нова історична реальність: запасний гравець Європи. – Дрогобич- Київ. - 2004. – 448с.
68. Міжнародні відносини і євроатлантична інтеграція України / Під. Ред. Л.С. Голопатюка. – К. - 2005. – 240с.
69. Національна безпека в контексті євроатлантичної інтеграції. України: нормативно-правові аспекти: Науково-інформаційний збірник Вип. 7. - К.: Євроатлантикінформ, 2005. - 287с.
70. Общее европейское экономическое пространство: Перспективы взаимоотношений России и ЕС. – М.: Дело. - 2004. – 240с.
71. Оцінка інтеграції України в ЄС і НАТО: моделі діалогу органів влади з суб’єктами громадянського суспільства. – К.: Євроатлантікінформ, - Вип.18. - 2006. – 418с.
72. Перспективи економічного розвитку України в контексті євроінтеграційних процесів. Ч.І. - 2007. - 443с.
73. Перспективи співробітництва між ЄС та регіональними організаціями Чорноморського регіону: матеріали міжнар. конф., (Київ, 27 квітня 2007 року) / Національний ін-т проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України / Борис О. Парахонський (відп.ред.). — К. : НІПМБ, 2007. — 182c.
74. Політична історія України ХХ століття. Підручник (Кудряченко А.І., Г.І.Калінічева, А.А.Костиря) реком. МОН України. – К. – МАУП. – 2006. – 696с.
75. Політична система і громадянське суспільство: українські і європейські реалії. За заг. ред.докт.іст.н., проф. Кудряченко А.І. НІСД. – К. – 396с.
76. Політологія. Підручник. 3-є видання, перероблене, доповнене. За ред. О.В.Бабкіної, В.П.Горбатенка.– К. - ВЦ „Академія” – 568с.
77. Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи / Кол. авт. Наук. керів. В.В.Цвєтков.—К.: Оріяни, 1998. — 252с.
78. Рудяков П. Європейський Союз після розширення: проблеми, перспективи, “український контекст”: Наукова доповідь. – К., 2005. – 32с.
79. Сиджански Д. Федералистское будущее Европы: от Европейского сообщества до Европейского союза. - М.: Российск. Еос.гуманит. ун-т, 1998. – 225с.
80. Сискос Е. Европейский Союз и трансфорация экономики Украины. – К. – 1997. – 268с.
81. Тихомиров Ю.А. Модернизация государства – условие экономического роста. – М. - 2004. – 240с.
82. Тренин Д. Интеграция и идентичность. Россия как “новый Запад” / Московский центр Карнеги. – М.: Европа, 2006. - 404с.
83. Україна на шляху до Європейського Союзу/ Ред. Ян Хофмокл, Катажина Смик,; Управління Комітету Європейської Інтеграції. - Варшава: Друкарня GS Sp. zo.o., 2006. -189 с.
84. Франция в поисках новых путей / Под ред. Ю.И. Рубинского. – М.: Весь мир. – 2007. – 624 с.
85. Шарль де Голь и Советский Союз. Политический портрет / Вера Антюхина-Московченко. – М.,- Книга. 1990. – 288с.
86. Шнирков О.І., Копійка В.В., Муравйов В.І. Україна - Європейський Союз: економіка, політика, право. — К. : ВПЦ "Київський ун-т", 2006. — 268с.
87. Україна на перехідному етапі: Політика. Економіка. Культура / За редакцією Т. Степанкової, П. Дуткевича, М. Гхош. - К.: ВЦ "Академія", 1997. – 237с.
88. Україна в 2007 році: щорічні оцінки суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку: Монографія / За заг. Ред. Ю.Г. Рубан. – К. – НІСД. – 2007. – 538с.
* * *
89. A New Ostpolitik - Strategies for a United Europe / von Breska E.. Brunner P., Brusis M. et all. - Gutersloh: Bertelsmann Foundation Publishers. 1997.
90. Arbuthnott Tom. Can Europe Save National Democraty. London. 2006.
91. Baun, M.J., A Wider Europe: the Process and Politics of European Union. Enlargement.- Boston: Rowman & Littlefield Publishers Inc., 2000. - P. 180.
92. Beyond Bretton Woods. Alternatives to the Global Economic Order. Ed. By J Cavanagh, D. Wysham @ M. Arruda. - London - Boulder (Co) with Institute for Polic) Studies and Transnational Institute, 1994. - P. xii.
93. Burgess M. Federalism and federation in Western Europe - In: Federalism and Federation in Western Europe / Ed. M. Burgess. - Beckenham, 1986.- 260р.
94. Cameron D. The 1992 Initiative: Causes and Consequences - In: Euro-Politics: Institutions and Policymaking in the "New" European Community / Ed. A. Sbragia. -Washington: Brookings Institution, 1992. - .230р.
95. Gompaning Gommon Markets: A Revised Neofunctionalists Model // International Organisation. 1970, Vol. 4.
96. David Mitrany. A Working Peace System. An Argument for the Functional Development of International Organization. - London, 1995. – 216p.
97. Development of International Organization. - London, 1993. -.131p.
98. Dokumentation: «Das Schoeuble – Lamers – Papier» der Konrad-Adenauer Siftung, October 1994.Ueberlegungen zur Europaeschen Politik CDU/CSU Fraktion des Deutschen Bundestagts, Bonn,1.09.1994. – 38S.
99. Cairns W. Introduction to European Union Law. – London: Cavendish Publishing. – 2002. – 180p.
100. Enhancing the European Union as an international security actor / Bertelsmann Foundation. - Guetersloh: Bertelsmann Foundation Publishers, 2000. - 80p.
101. European Council in Copenhagen, 21-22 June 1993: Presidency Conclusions. In: The European Councils: Conclusions of the Presidency 1992-1994. - Brussels: European Commission. Directorate - General for Information, 1994. - P.86.
102. European Integration and Supranational Governance / Ed. By W. Sandholz, A. Stone Sweet. – Oxford: Oxford University Press. – 1998.
103. Everts Steven et al. European Way of War. London. – 2005.
104. Explaining international relations since 1945 / ed. by Woods N. - Oxford: Oxford University Pressm, 1996. - 373p.
105. Fischer J. Vom Staatenbund zur Federation - Gedanken uber die Finalitat der europaischen Integration // Internationale Politik (IP), 8/2000, - S.100-120.
106. Francoise Massart-Pierar. Europe en tous ses etats: entre mythe et contrainte communautaire? Academia Collection Europerspectives. no.4. Bruyant. 1993. - P.34.
107. Haas, Ernst. The Uniting of Europe. - Stanford University Press, 1968.- 275 р.
108. Haas E. When Knowledge is Power: The Models of Change in International Organisation. – Berkley, CA: University of California Press. – 1990.
109. Hopkinson N. Enlarging the European Union in Northern, Central and Eastern Europe: conference report based on Wilton Park Conference WPS 93/ 7. 16-19 Sept. 1993.-London: HMSO, 1994.
110. Hufbauer, Gary Clyde and Jeffrey J. Scott, assisted by Diana Clark. Western Hemisphere Economic Integration. — Washington, DC: Institute for International Economics, July 1994. - P. 5.
111. Jean Monnet. Memoirs. - London. 1978. – 367р.
112. Kennedy Paul. The Rise and Fall of the Great Powers. – London. - 1998.
113. Keohane R. Hoffmann S. The New European Community: Decision Making and International Change . - Boulder: Westview Press, 1991.-P.257.
114. Keohane R. International Institutions and State Power. – Boulder, Colo: Westview. – 1989. – 350 p.
115. Leonard Dick. The Economist Guide to the European Union. London. - 2004.
116. Lindberg L., Schingold S. Regional Integration. Theory and Research. – Cambridge, MA: Harvard University Press. – 1971.
117. Lindberg L. The Political Dynamics of European Integration. - Stanford: Stanford University Press, 1963. - P.101.
118. Lynch D. The New Eastern Dimension of the Enlarged EU // Partners and Neighbors: a CFSP for a Wider Europe. - Paris: Institute for Security Studies, 2006.-P. 367.
119. Luif Paul. On the Road to Brussels: the Political Dimension of Austria's, Finland's and Sweden's Accession to the European Union. - Wien: Braumuller.-1995.- P. 17.
120. Mattli W. The Logic of Regional Integration: Europe and Beyond. – Cambridge: Cambridge University Press. – 1999.
121. Michael O'Neill. The Politics of European Integration. - London and New York: Routledge, 1996.-127p.
122. Michael O'Neill. The politics of European Integration. - London and New York: Routledge, 1996. -P.33.
123. Norman Peter. The Accidental Constitution. – Brussels. - 2005.
124. Nugent Neill. The Government and Politics of the European Union. – Basingstoke. - 2005.
125. Nye J.S. Companing Common Markets: A Revised Neofunctionalist Model // International Organization. 1970., Vol. 4.
126. Philipp C. Schmitter. A Revised Theory of Regional Integration // International Organization. 1970.Vol.24. № 4.- P.816.
127. Philippe Mioche. De Idee Europeans a Europe. XIX-XX siècle. - Paris: Hachette, 1997.-P.108.
128. Prodi R. The time has come to a properly structured debate on the future of urope. Speech in the European Parliament. Strasbourg, 17 January 2001.
129. Redmond J., ed., Prospective Europeans: New Members for the European Union. London: Harvester Wheatsheaf, 1994. – 170p.
130. Redmond J. Rosenthal G. (eds.). The Expending European Union. - Past, Present, Future. - London: Lynne Rienner Publishern, 1998. – 210p.
131. Rosencrance Richard. The European Union: A New Type of International Actor Paradoxes of European Foreign Police. Kluwer. 1998.
132. Roy H. Ginsberg. Foreign Policy Actions of the European Community: The Politics o: Scale. - London: Lynne Renner Publishers - Adamantine Press, 1989. – 126p.
133. Smith M. The European Union as an International Actor. – London: Routledge. – 1996.
134. Schmitter P.С A Revised Theory of Regional Integration - In: Regional Integration: Theory and Research / Ed. L.Lindberg and S.Scheingold. - Mass.: Cambridge. 1971.-P.232-233.
135. Schreoder Gerhard Entscheidungen. Mein Leben in der Politik. – Hamburg. –2006.–552 S.
136. Schneider-Deters W. Ost-Erweiterung der EFTA? Einige Gedanken zur Konkretisirung des Konzeptseines «Groesseren Europa» // Osteuropa. – 2001. – № 6. – S.716 - 722.
137. Taylor P. International Organisation in the Modern Word: The Regional and Clobal Process. – London: Pinter. – 1993.
138. The Treaty of Amsterdam: Text and Commentary/ Ed. Andrew Duff. - London: Federal Trust, 1997.-P. 133.
139. The European Union in the 1990s-ever closer and larger? /Ed.W. Wessels, Ch.Engel Institut fuer Europeische Politik. – Bonn, 1995.
140. Timmermann H. Deutschland und Russland: eine schwierige, aber notwendige Partnerschaft // Intern. Politik u. Gesellschaft. – Bonn. - 1995. - N 4. - S.357-367.
141. Toward Political Union /Ed. Reinhardt Rummel. Baden – Baden, 1994.
142. Vor und nach dem Wahlsieg Jelzins; Zur Perspektive westlicher Zusammenarbeit mit Russland // Aussenpolitik. - Hamburg, 1996. – H. - N3. - S.264-274.

Статті, наукові огляди, матеріали конференцій
143. Андаура С. О новом соглашении между Россией и ЕС // Вестник аналитики.-2007.-№3.-С.62-68.
144. Байков М. Актуальные проблемы экономических отношений Россия-ЕС // МЭМО.-2007.-№6.-С.29-36.
145. Барановський Ф. Європа у пошуках ідентичності: висновки для України // Політичний менеджмент.-2007.-№4.-С.103-111.
146. Беба П. Взаємна прихильність та впевненість у майбутньому: [Саміт Україна - ЄС] // Уряд. кур'єр. - 2007. - 15 верес. - С.1, 3.
147. Бильд Карл (Швеция) Моральный долг «антисовєтчика» - вернуть Россию в Европу // Россия в глобальной политике. Том 5 - № 2 – апрель – июнь. – 2003. – С.32 – 43.
148. Бойко Ю. Критерии оценки развития гражданского общества // Обозреватель.-2007.-№6.-С.103-110.
149. Бордачев Т. Европейский мир после 1989 года // Россия в глобальной политике.-2007.-Т.5.-№3.-С.8-18.
150. Бордачев Т. На пути к стратегическому союзу // Россия в глобальной политике.-2006.-Т.4.-№1.-С.204-217.
151. Бордачев Т.В. Кризис развития ЕС и Россия // «Современная Европа». 2006. № 1..- С.122-127.
152. Борко Ю. Свет и тени интеграции // Россия в глобальной политике. Том 5 - № 1 – январь – февраль. – 2007. – С.46 – 59.
153. Будкин В., Сиденко В., Новицкий В., Бураковский И., Малколм Н. Украина и ЕС: либерализация сотрудничества // Политическая мысль. – 1995. - №2-3. – с.29 – 39.
154. Вендина О., Колосов В. Партнерство в обход барьеров // Россия в глобальной политике. Том 5 - № 1 – январь – февраль. – 2007. – С.142 – 153.
155. Виконання Плану дій Україна – ЄС: громадський моніторинг // Політика і час. - 2007. - №4. - С.10-13.
156. Винокуров Е. Проблемы создания общего экономического пространства ЕС ― Россия // МЭМО.- 2006. -№ 3 – С.67 – 72.
157. Врадій О.С. Конституційний процес в Євросоюзі: об’єктивний погляд // Трибуна. - 2004. - №9-10. - С.30 - 31.
158. Ганчев П. Европейский Союз и Россия // МЭМО.-2006.-№1.-С.112-114.
159. Геєць В. Інтеграція через спеціалізацію // Політика і час. – 1996. - № 4. – с.47 – 55.
160. Григорьев Л.М., Чаплыгина А.В. Разговор о будущем. Энергетический диалог России и Европейского Союза // Россия в глобальной политике. Том 5 - № 2 – апрель – июнь. – 2003. – С.120 – 137.
161. Грицуник І. Реалістська версія євроінтеграції// Держава і право. Вип.31. - К.,2006. - С.593-622.
162. Грищенко К. Ми маємо жорстко відстоювати свої інтереси у відносинах з усіма міжнародними чинниками // День. - № 223 – 2007. – 20 грудня.
163. Громадський моніторинг виконання плану дій Україна – ЄС. Попередні оцінки // Національна безпека і оборона. – 2007. - № 2 – С.2 – 52.
164. Гроцки Д. Неравносторонний треугольник /Д. Гроцки, И. Кемпе // Россия в глобальной политике.-2007.-Т.5.-№3.-С.34-47.
165. Губерський Л.В., Копійка В.В., План дій ЄС - Україна: перспективи для України // Актуальні проблеми міжнародних відносин.- 2005.- Вип. 54 (Частина І).-С.4-6.
166. Гуржій А. Інтеграція в європейський науковий простір: Одним із суттєвих напрямів співробітництва України з ЄС є співпраця в галузі науки і технологій // Україна - НАТО. - 2007. - № 1-2. - С.70-76.
167. Дарендорф Р. Дорога к свободе: демократизация и ее проблемы в Восточной Европе // Вопросы философии. - 1990. - № 9. - С. 69-75.
168. Дергачов В. Геополитическая трансформация Украины // Вестник аналитики. - № 2 (24). – М. – 2006. – С.178 – 192.
169. Диогу Фрейташ ду Амарал (Португалия) Не расширять ЕС в пику России // Россия в глобальной политике. Том 5 - № 1 – январь – февраль. – 2007. – С.60 – 64.
170. Дугин А.Оси дружбы и оси вражды // Вестник аналитики. - № 2 (24). – М. – 2006. – С.157 – 177.
171. Дюре М. Механізм особливого партнерства // Політика і час. – 2006. – №11. – С.22-23.
172. Європерспектива України. Чи прислухаються в Брюсселі до рекомендацій Європарламенту? // День - № 116 – 2007, // – 18 липня.
173. Євроатлантичний курс України: позиції політичних і державних лідерів// Національна безпека і оборона. - 2006. - №9. - С.9-19.
174. Желюк Т. Модель інтеграції України до Європейського союзу в системі державної служби // Журнал європейської економіки.-2007.-Т.6.-№1.-С.62-77.
175. Забарко Б.М. Європейський Союз – погляд на схід // Матеріали міжнародної конференції. – К. – 1996. – с.57 – 62.
176. Зак Б.Я., Кудряченко А.И. Украинско–немецкие отношения: политический и экономический аспекты / /Персонал. № 10, – К., – 2001. – С.14 – 18.
177. Захаров А. В., Глинкина С. П., Кашкин С. Ю., Буторина О. В., Баренбойм П. Д. СНГ, Россия и Европа: Сб. статей / Международный Союз юристов ; Лаборатория по вопросам интеграции СНГ и Европы Института экономики переходного периода ; Международный центр партнерства и развития Россия - ЕС ; Международный Союз (Содружество) адвокатов СНГ / А.В. Захаров (сост.). — М. : Юстицинформ, 2006. — 231с.
178. Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини.— К.: Освіта, 1999.— 351 с
179. Зорькин В. Интеграция европейского конституционного пространства: вызовы и ответы // Сравнительное конституционное обозрение.-2007.-№2.-С.64-70.
180. Иваненко В. Россия: гравитация и интеграция //Россия в глобальной политике.-2007.-Т.5.-№3.-С.175-189.
181. Камінський Є. Україна є фактором, який впливає на позицію НАТО //День - №182. – 2007, 24 жовтня.
182. Канцелярук Б.І. Концептуальні виміри євроатлантичної стратегії України // Дослідження світової політики: 36. наук, пр.- Київ: ІСЕМВ НАН України, 2004.-Випуск 29. - С 36-45.
183. Кіш Є. Проблеми транскордонного співробітництва України і Євросоюзу// Політичний менеджмент. - 2006. - №5. - С.131-144.
184. Ковальський В. Євроінтеграція - це нова якість життя // Юридичний вісник України. – 2007. – 31 березня - 6 квітня. – С. 1,3.
185. Кочетов Э.Г. Евросоюз – Россия: Большие идеи и прагматизм реализации // Современная Европа.-2007.-№2.-С.49-60.
186. Кремень В., Ткаченко В. Приреченість на корпоративізм ? // Політичний менеджмент. – 2007. – №6(27). – С.4 – 21.
187. Кудров В. Россия на подъеме // Россия в глобальной политике. Том 5 - № 1 – январь – февраль. – 2007. – С.184 – 194.
188. Кудряченко А.И. Варианты и измерения стратегического сотрудничества Украины с Россией на современном этапе развития. - М. //Россия и современный мир. - № 3, - 2006. – С. 192 – 203.
189. Кудряченко А.І. Геополітичні виклики сучасної України // Стратегічні пріоритети. – К. 2006. - № 1. – Стор. 167 – 174.
190. Кудряченко А.І. Геополітичне сходження України: сучасний стан і перспективи // Президент. № 9. – К., – 2002. – С.42 – 49.
191. Кудряченко А.І. Геополітичні дилеми сучасної України. Україна дипломатична. – Випуск №7. – 2006. – С.187 – 199.
192. Кудряченко А.І. Європейська інтеграція: концепція та реалії // Спостерігач. –№25. – К. – 1996. - С.17 – 28.
193. Кудряченко А.І. Європейська стратегія України в епоху глобалізації // Діалог цивілізацій: Протиріччя глобалізації. – К. – МАУП.- 2003. – С.241 – 249.
194. Кудряченко А.І. Українсько-російські відносини: шлях до рівноправного партнерства // Нова політика. № 1. – К. - 1998.– С.12 – 18.
195. Кудряченко А.І. Ялтинська конференція 1945 року – погляд через десятиліття. Україна дипломатична. Вип. У. – К. – 2005. – С.143 – 158.
196. Липатов А. Европейская цивилизация как дифференцированная целостность // МЭМО.-2007.-№6.-С.14-20.
197. Лідери ЄС підписали «Договір про реформи» // День. - № 219. - - 2007. – 14 грудня.
198. Майбутнє Європейського Союзу та перспективи європейської інтеграції України: матеріали міжннар. студент. наук.–практ. конф., 12 травня 2006 р. / Упоряд. В.Г. Лавриненко – К.: НПУ ім. М. Драгоманова, 2006. – 90 с.
199. Маймескул М. Виходячи із економічних пріоритетів // Політика і час. – К. – 1996. - № 7. – С.11 – 13.
200. Манжола В. Квадратура інтеграційного кола (Актуальні проблеми європейської політики України) //Політика і час-№4–2007–14-18с.
201. Мануэл Марселу Круту (Португалия). Россия и ЕС: интеграция в европейскую семью // Современная Европа. - 2007. - № 1 (январь-март). - С. 5-9.
202. Монаган Э. Отношения ЕС – Россия: неравномерный прогресс // Вестник аналитики.-2005.-№4.-С.103-118.
203. Мотренко Т. Адаптація адміністративної системи до стандартів ЄС: Реалізація європейського вектора зовнішньої політики України вимагає передусім трансформації адміністративного апарату нашої держави // Україна-НАТО. - 2007. - № 1-2. - С.77-83.
204. Муравйов В.І. План дій Україна-Європейський Союз, як перехідний етап на шляху до європейської інтеграції України // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2005.- Вип. 54 (Частина І).- С.78-82.
205. Наскрізна вісь (Матеріали круглого столу „Україно-російські відносини в новій європейській архітектурі”) // Політика і час. – 2006. – 11. - С.14-18.
206. Немиря Г. Європейський Союз і Україна: старі партнери - нові сусіди? // Розширення ЄС- 2003. - №1.- С1-20.
207. Нієс, Сюзанн Україна для мене — це частина європейської мрії // День - № 147 – 2007, – 4 вересня.
208. Новикова О.Н. «Дефицит демократии» в ЕС: Основные направления критического анализа проблемы // Актуальные проблемы Европы.-2005.-№4.-С.79-104.
209. Огризко В. Коли країна говорить одним голосом, її поважають як передбачуваного партнера // День. - №229, - 28 грудня 2007.
210. Орлов Б.С. Социокультурные аспекты пятого расширения Европейского союза // Актуальные проблемы Европы.-2005.-№4.-С.54-78.
211. Палій О. Європейська система безпеки не буває без НАТО // Політика і час. – 2007. – №2. – С.37-39.
212. Панфилов И. Проблемы Евросоюза на рубеже веков // Международная экономика.-2007.-№4.-С.38-47.
213. Паньков В. Свобода торговли между Россией и ЕС: за и против // Россия в глобальной политике. Том 5 - № 1 – январь – февраль. – 2007. – С.78 – 89.
214. Парахонський Б. Ризики та переваги євроатлантичного курсу: [Україна - ЄС] // Україна - НАТО. - 2007. - № 1-2. - С.24-32.
215. Пахомов Ю.М. Украина на пути в мир // Політична думка. – 1994. К. - № 3. – с.1 – 10.
216. Пахомов Ю.Н. Глобализация как явление и как планетарный проект // Collegium.- 2005.-№20.-С.4-32.
217. Попович М.В. Моделі громадянського суспільства та основні напрями його становлення // Відносини між державою і громадянським суспільством: Матеріали „круглого столу„.—К., 2003.—С. 67.
218. Пинзенык В. Макроэкономическая стабилизация в Украине: итоги и проблемы первого года // Вопросы экономики. – М. – 1996. - № 2. – с.89 – 96.
219. По той бік розуміння: Україна та Європа після Помаранчевої революції: За матеріалами міжнар. наук. семінару "Перед визнанням:Україна та Європа після Помаранчевої революції", Київ, НаУКМА, 30 вересня 2005 р.:Зб. наук. ст. / Гейр Флікке (заг.ред.), Сергій Кисельов (заг.ред.) — К. : Атіка, 2006. — 227с.
220. Погорельская С.В. Национальные неправительственные организации и европейская внешняя политика: Роль германских политических фондов // Актуальные проблемы Европы.-2005.-№3.-С.169-187.
221. Потёмкина О.Ю., Кавешников Н.Ю. Россия и Европейский Союз: “холодное лето” 2007 года // Современная Европа. - 2007. - № 3 (июль-сентябрь). - С. 24-39.
222. Пристайко О. Роль ЄС у сприянні виконанню плану дій Україна-ЄС // Національна безпека і оборона. -2007. -№ 2. - С. 49-52
223. Развитие интеграционных процессов в Европе и Россия. Проблемно-тематический сборник. – ИНИОН РАН. – М. – 1997. – 308 с.
224. Розширення Європейського Союзу: нові можливості та перспективи для України : Матеріали засідання "круглого столу " 17 груд. 2003 р./ Ред. П.М. Рудяков; Нац. Ін-т Стратег. Дослідж.. -К.: НІСД, 2004. -80 с
225. «Російська і європейська енергетична політика: реальні обриси» // Політика і час. – 2007. – № 2. – С.6 – 20.
226. Рудяков П.М. ЄС-25 — Україна: чи буде знайдено новий формат відносин? // Стратегічна панорама.- 2004.- № 3.- С15-18.
227. Рудяков, П. Сучасні європейські інтеграційні проекти: мотиви, моделі, ризики, регіональний та глобальний контекст" // Політична думка. - К., 2002, №№ 2-3. - С 91-107.
228. Сагайдачний І. Азіатський „Євросоюз” // Дзеркало тижня. № 2 (631) Субота, 20 -26 сiчня 2007 року.
229. Сантер Жак (Люксембург) Голос Европы должен быть услышен // Россия в глобальной политике. Том 5 - № 2 – апрель – июнь. – 2003. – С.44 – 48.
230. Седякин Ю. Многовекторность внешней политики Украины // Обозреватель.-2007.-№5.- С.83-90.
231. Седякин Ю. Польський фактор во внешней политике Украины // Обозреватель.-2007.-№7.-С.79-85.
232. Сискос Е. Україна та ЄС в контексті сучасних змін на континенті // Віче. - Грудень 1996. - с.102-112.
233. Скаленко 0. Проблеми входження України до Європейського Союзу // Розбудова держави. -1996. - №2.- С.38 – 42.
234. Сліпченко А. Щодо перспектив поглиблення співпраці України з ЄС в рамках програми "Єдине європейське небо" // Право України. - 2007. - № 10. - С.58-62.
235. Стан і перспективи європейської інтеграції України: позиції представників влади // Національна безпека і оборона. -2007. -№ 2. - С. 13-29
236. Стрежнева М. Условия партнерства с Европейским союзом //МЭМО.-2007.-№6.-С.3-13.
237. Субботин А.А. Международные неправительственные организации Европы и внутренняя политика государств // Актуальные проблемы Европы.-2005.-№3.-С.83-92.
238. Судаков С.С. Трудный путь к пониманию и сотрудничеству (к итогам форума «Европа - Россия») / С.Судаков, В.Мироненко // Современная Европа.-2007.-№4.-С.33-42.
239. Сушко О. Європейська безпека XX століття: універсалізація інтересів // Дослідження світової політики.- К.: ІСЕМВ НАН України.- Вип. 15, 2001.- С.42-58.
240. Тиммерман Х. Будущее европейско-российских отношений // Полития.-2005.-№3.-С.109-129.
241. Тимошенко Ю. Сдерживание России // Россия в глобальной политике.-2007.-Т.5.-№3.-С.96-110.
242. Україна та Росія: як зміцни