РОЛЬ НАТО У ФОРМУВАННІ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ

Краткое описание

Київський Національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут міжнародних відносин

На правах рукопису

ПОЛТОРАЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ

УДК : 327.5 НАТО

« РОЛЬ НАТО У ФОРМУВАННІ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ»

Спеціальність : 23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем та
глобального розвитку

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук

Науковий керівник – Гуменюк Борис Іванович,
доктор історичних наук,
професор

Київ - 2003

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1.КОНЦЕПТУАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ТА
ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ………………………………. 11
1.1. Джерельна база дослідження………………………………... 11
1.2.Безпека як геополітична категорія…………………………… 20

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНА СИСТЕМА МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ…… 30
2.1. Міжнародна безпека як фактор забезпечення
ефективних гарантій миру……………………………………30
2.2. Еволюція середовища системи міжнародної безпеки………41…

РОЗДІЛ 3. РОЛЬ НАТО В РОЗРОБЦІ СТРАТЕГІЇ ПОБУДОВИ
СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ………………… 61
3.1.Стратегічна концепція НАТО 1991 року та її значення в
контексті постбіполярної трансформації Альянсу………… 61
3.2. Стратегічна концепція НАТО 1999 року…………………… 76….

РОЗДІЛ 4. ВНЕСОК НАТО В РОЗБУДОВУ МІЖНАРОДНОГО
МИРУ І БЕЗПЕКИ…………………………………………………….. 93
4.1.Проблема розширення НАТО…………………………………93
4.2.Миротворча діяльність НАТО…………………………… …121
4.3.Роль НАТО в боротьбі проти міжнародного тероризму……142
4.4.Проблеми зміцнення відносин України з НАТО………… .160

ВИСНОВКИ…………………………………………………………… 181

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………... 187

В С Т У П

Розвиток сучасного світу характеризується існуванням глобальних проблем, де поряд з такими традиційними як термоядерна, екологічна, енергетична, демографічна, продовольча все чіткіше на перший план виходить проблема уніфікованості та єдності світу як цілісної геополітичної категорії. Процеси світової глобалізації мали наслідком значне зниження здатності незалежних суверенних держав визначати темпи та напрями політичних змін як всередині країн, так і у світі в цілому. Дедалі більше національних держав визнають необхідність створення сильних міжнародних інститутів на регіональному та глобальному рівнях. Ширше виявляється тенденція злиття національно-державних та загальносвітових проблем. Все це актуалізує питання формування субрегіональних, регіональних та глобальних систем безпеки. У цьому відношенні ключовим та невід’ємним атрибутом існування і функціонування всього міжнародного співтовариства вбачається система міжнародної безпеки. Проте сьогодні не існує єдиної системи міжнародної безпеки, тобто такої, яка б функціонувала на основі принципів, норм та правил, вироблених в рамках однієї міжнародної організації чи наднаціональної структури.
Актуальність теми. Характерною рисою сучасного міжнародного простору є його організаційно-структурований характер. Міждержавні стосунки, зіткнення національних інтересів, розв’язання існуючих суперечностей обумовлюють необхідність залучення міжнародних організацій та міжнародно-правових режимів глобального, регіонального чи субрегіонального рівнів до розв’язання таких проблем. Міжнародні організації, що діяли у той чи інший історичний період, впливали на розвиток подій на міжнародній арені, певною мірою знижували ступінь політичної невизначеності шляхом стабілізації очікувань сторін і, таким чином, підвищували рівень національної та міжнародної безпеки.
Історична тенденція до розширення можливостей міжнародних організацій впливати на безпеку тісно пов’язана із загальносвітовими процесами інтеграції та глобалізації. Тому спроби провести геополітичний аналіз розвитку міжнародних подій без урахування можливого впливу зазначених процесів на міжнародні організації, так само, як і без оцінки дієвості цих інституцій та режимів з точки зору визначення їх ролі та місця у формуванні середовища міжнародної безпеки, не відповідають вимогам сьогодення.
Нинішні глобальні процеси і тенденції справляють безпосередній вплив на Організацію Північноатлантичного Договору ( НАТО ), яка, починаючи з другої половини двадцятого століття була і залишається найважливішою військово-політичною структурою у євроатлантичному середовищі безпеки. Вона об’єднала найбільш впливові західні держави на основі спільних інтересів і цінностей, ставши при цьому фактором їхньої цивілізаційної єдності. З моменту свого утворення Альянс взяв на себе як суто військові, так і політичні функції. НАТО, створена, передусім, як система колективної оборони, вирішуючи проблеми євроатлантичної безпеки, постійно посилювала свою політичну складову. В цьому контексті Альянс відігравав роль ”великого інтегратора” повоєнної Європи. Після розпаду біполярної системи міжнародних відносин НАТО змогла не тільки пристосуватись до нових геополітичних умов, але й розширити межі своєї діяльності, залучити нових членів, здійснювати вплив на прийняття рішень в ООН. Проте слід констатувати, що на шляху розвитку НАТО як найпотужнішої в євроатлантичному регіоні військово-політичної організації виникає значна кількість проблем, пов’язаних саме з процесами радикальних змін в середовищі як регіональної, так і міжнародної безпеки.
В наш час зусилля світової дипломатії зосереджені навколо створення такої системи безпеки, яка б гарантувала стабільність у світі та була б здатна реагувати на нові ризики і виклики, найсуворішим з яких є виклик міжнародного тероризму. За таких умов формування сучасної системи міжнародної безпеки логічним і актуальним уявляється дослідження питання щодо подальшого призначення НАТО та майбутньої її еволюції як найбільш ефективної та дієздатної складової цієї системи.
Ефективне функціонування сучасної системи міжнародної безпеки і, зокрема, її євроатлантичної складової, відповідає національним інтересам України та її зовнішньополітичним пріоритетам. Враховуючи прийняття Україною національної стратегії, кінцевою метою якої є повномасштабна інтеграція до європейських та євроатлантичних структур безпеки, оцінка діяльності Північноатлантичного Альянсу як провідної євроатлантичної структури безпеки в сучасних умовах становить безперечний інтерес для державних органів і структур України, відповідальних за реалізацію її зовнішньополітичного курсу в рамках вищезгаданої стратегії. Весь цей комплекс причин та обставин і обумовив вибір теми даного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Наукове дослідження виконано в рамках комплексної програми науково-дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Наукові проблеми державотворення України” ( номер держреєстрації 0196U015201 ), програми Інституту міжнародних відносин “Міжнародно-правові, політичні та економічні засади розвитку України” ( номер держреєстрації 0197U003322 ). Дослідження виконане згідно з науковою програмою кафедри міжнародних організацій та дипломатичної служби Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Моделювання місця і ролі України в процесі глобальної трансформації системи міжнародних відносин” ( номер держреєстрації 0197U003325 ).
Мета і завдання дослідження. Виходячи з актуальності теми, а також враховуючи наявність ряду аспектів, що потребують поглибленого вивчення, метою дисертації є узагальнюючий аналіз характеру сучасних змін та основних проблем в середовищі системи міжнародної безпеки, що формується, місця НАТО, її інтересів і пріоритетів в цій системі шляхом оцінки практичного внеску Організації в зміцнення міжнародного миру і безпеки.
Визначена мета передбачає вирішення таких конкретних завдань дослідження :
• узагальнити існуючі концепції та погляди на феномен міжнародної безпеки та на цій основі визначити сучасні проблеми, тенденції та фактори формування системи міжнародної безпеки як основної передумови забезпечення переходу світового співтовариства на принципи сталого розвитку;
• проаналізувати основні передумови зміни геополітичних орієнтирів НАТО в контексті визначення її ролі в розробці стратегії побудови системи міжнародної безпеки на сучасному етапі та встановити механізми здійснення реалізації нових завдань НАТО в цій сфері;
• оцінити вплив розширення НАТО на середовище безпеки в євроатлантичному регіоні з урахуванням відповідних військово-політичних змін та інтересів провідних держав цього регіону;
• розглянути на основі принципів діючого міжнародного права механізм миротворчої діяльності НАТО на Балканах; проаналізувати наслідки та уроки такої діяльності з оцінкою її впливу на систему регіональної та міжнародної безпеки;
• проаналізувати вплив участі НАТО в боротьбі проти міжнародного тероризму на характер розвитку відносин між державами євроатлантичного регіону та подальший розвиток трансформації Організації;
• дослідити проблеми зміцнення відносин України з НАТО в контексті реалізації національної стратегії України на повномасштабну інтеграцію в європейські та євроатлантичні структури безпеки.
Об’єкт дослідження – система міжнародної безпеки крізь призму аналізу підходів, напрямів, форм та методів діяльності НАТО щодо побудови нової архітектури міжнародної безпеки.
Предмет дослідження – Організація Північноатлантичного договору в умовах закінчення епохи глобальної конфронтації та визначення ролі НАТО у формуванні системи міжнародної безпеки на сучасному етапі.
Методологічна основа. Методологічною основою дослідження є системний підхід, що дозволяє представити комплексне бачення системи міжнародної безпеки як сукупності елементів формальної макроструктури, їх взаємозв’язків та загальних принципів організації. При аналізі джерел для виявлення загальних і особливих рис у процесах та явищах, пов’язаних з практичною діяльністю НАТО, автор використовував емпірико-аналітичний, логічний, історичний та інституційно-порівняльний методи дослідження.
Наукова новизна дослідження. Основними положеннями, що визначають наукову новизну дисертації є наступні.
• Удосконалено систематизацію підходів та концепцій безпеки, досліджено генезу поняття “безпека” як базової категорії аналізу сучасної міжнародної системи. Подальший розвиток у дослідженні отримало вивчення взаємозв’язку між поняттями “національна безпека”, “колективна безпека”, “кооперативна безпека” та “міжнародна безпека”.
• Узагальнено погляди на феномени “система міжнародної безпеки”, “середовище системи міжнародної безпеки”, а також поєднано регіональний та глобальний рівні аналізу її функціонування в єдине ціле. Таким чином була отримана змога предметного розкриття особливостей середовища системи міжнародної безпеки в сучасних умовах.
• Конкретизовані теоретичні положення про сучасні загрози міжнародній безпеці, визначені групи внутрішніх та зовнішніх факторів, що впливають на розвиток середовища міжнародної безпеки.
• У цілісній формі поданий аналіз концептуально-правових та практичних аспектів внеску НАТО як військово-політичної організації в загальні зусилля, спрямовані на створення надійних механізмів гарантування міжнародного миру і безпеки. При цьому враховані радикальні зміни у євроатлантичному геостратегічному середовищі після оновлення воєнно-політичної доктрини Альянсу та загострення нетрадиційних загроз і викликів сучасній міжнародній безпеці.
• На основі комплексного підходу проаналізовані процеси трансформації НАТО та проблеми міжнародної безпеки у їх взаємозв’язку. Тому орієнтири дослідження спрямовані автором не лише на вивчення досвіду минулого, але й на аналіз сьогодення, а також на розробку конкретних пропозицій на перспективу. Запропонований автором підхід до вирішення проблеми забезпечення міжнародної безпеки має безпосереднє практичне знеачення і може бути використаний при розробці стратегії національної безпеки України на середньострокову перспективу.
• Розглянуто еволюцію структур міжнародної безпеки різного рівня, визначені новітні проблеми розвитку середовища системи міжнародної безпеки, зокрема, проблеми боротьби з міжнародним тероризмом та врегулювання конфліктів невоєнного характеру шляхом здійснення миротворчої діяльності. При цьому зроблена комплексна оцінка як позитивних, так і негативних наслідків миротворчої діяльності НАТО на Балканах. Обґрунтована значущість НАТО як єдиної організації, спроможної дати ефективну відповідь на сучасний виклик міжнародного тероризму.
• В ході аналізу проблем подальшого розвитку відносин Україна-НАТО доведена необхідність формування системи національної безпеки України з урахуванням як її національних інтересів, так і міжнародних факторів. Показано, що для України співробітництво з НАТО є базовою передумовою втілення її загального курсу на інтеграцію до європейських та євроатлантичних структур безпеки.
Дослідження побудоване на використанні новітньої джерельно-документальної бази. Значна кількість документів, зокрема, прес-релізи за результатами засідань органів і структур НАТО, виступи і промови Генерального секретаря Альянсу, позиційні матеріали, електронні видання Організації та ін. уперше вводяться в науковий обіг.
Практичне значення дисертаціїї зумовлюється її науковою новизною та актуальністю. Матеріали, зібрані та залучені до аналізу під час підготовки даної роботи, можуть бути використані при подальшому вивченні закономірностей розвитку структур міжнародної безпеки у постбіполярний період міжнародних відносин, науковій розробці актуальних проблем міжнародної безпеки, у навчальному процесі в ході підготовки та читання у вищих навчальних закладах нормативних курсів з актуальних проблем міжнародної та регіональної безпеки, спеціальних курсів з питань місця і ролі НАТО в сучасній системі міжнародної безпеки, а також в інформаційно-аналітичній та практичній діяльності Міністерства закордонних справ України.
Основні положення дослідження були також використані для проведення лекційних та семінарських занять із студентами Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, обговорювалися на засіданнях кафедри міжнародних організацій та дипломатичної служби Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка під час розгляду наукових доповідей за темою дисертації.
Ряд положень роботи було використано у підготовці аналітичних та позиційних документів, зокрема, з питань співробітництва Україна-НАТО та поточних проблем діяльності Організації під час проходження практики у відділі НАТО і європейської безпеки Управління євроатлантичного співробітництва Міністерства закордонних справ України.
Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення дисертації були оприлюднені у виступах на науково-теоретичних конференціях з актуальних проблем міжнародних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка 15 квітня 1998 року та 13 квітня 2000 року та під час проведення науково-практичної конференції на тему : “Проблеми миротворчої діяльності міжнародних організацій”, організованої кафедрою міжнародних організацій та дипломатичної служби Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка ( 17 квітня 2001 року, м. Київ).

Основні положення дисертації також знайшли відображення у шести наукових статтях автора.
Структура та обсяг дисертації. Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, десяти підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 211 сторінок, в тому числі основний текст – 186 сторінок, список використаних джерел (318 найменувань українською, російською, англійською та німецькою мовами) – 26 сторінок.

Список литературы

В И С Н О В К И

• Розвиток сучасних міжнародних відносин набуває універсального характеру і визначається існуючою сукупністю взаємозв’язків та взаємозалежностей, що динамічно розвиваються. Очевидним стає виникнення нового світового порядку, провідну роль у якому відіграватиме система міжнародної безпеки. Міжнародній безпеці відповідає певна відсутність реальних загроз тій системі держав і відносин між державами, що склалася. В сучасних умовах забезпечення міжнародної безпеки стало частиною національного інтересу, тобто спостерігається тенденція до неухильного зростання значущості тієї компоненти національних інтересів, що співпадає із всезагальним інтересом світового співтовариства.
Сьогодні міжнародна безпека розглядається в широкому контексті й охоплює не лише оборонні, але й соціально-політичні чинники, проблеми демократизації і стабільності в окремих державах і регіонах, формування дружніх стосунків, забезпечення умов для сталого розвитку. На перший план виступають колективна відповідальність та здатність протистояти новим загрозам безпеці – міжнародному тероризму, розповсюдженню зброї масового знищення, організованій злочинності, економічним та інформаційним загрозам.
Система міжнародної безпеки – це сукупність спеціальних зобов’язань, гарантій, взаємозв’язків і механізмів, що існують між її учасниками та спрямовані на забезпечення її стабільного існування і розвитку. При цьому стабільність існування такої системи визначатиметься, передусім, здатністю учасників використовувати зазначені механізми з метою обрання шляхів ефективного запобігання і подолання будь-яких загроз цій системі.
• З початком постбіполярного етапу розвитку системи міжнародної безпеки висунення завдань адекватної відповіді на виклики, що диктувалися поширенням в світі нових типів конфліктів, обумовлених зростанням етнонаціональної ворожнечі, організованої злочинності, міжнародного тероризму, зникнення чітких та довготривалих зовнішніх загроз, що дозволяли формулювати відповідні довготривалі стратегічні цілі безпеки за умов глобального протистояння, порушення центрального принципу біполярного устрою – непорушності кордонів – все це обумовило зміну зовнішньополітичних пріоритетів і цілей держав-членів однієї з провідних міжнародних інституцій у сфері безпеки – Організації Північноатлантичного договору та необхідність її адаптації до нових геополітичних умов. Саме процесом трансформації НАТО була визначена її нова роль в розробці стратегії побудови системи міжнародної безпеки на сучасному етапі, що було документально закріплено в Стратегічних концепціях Альянсу 1991 та 1999 років. За НАТО було закріплено право приймати рішення від імені всього міжнародного співтовариства, діяти за межами своєї “зони відповідальності”, тобто євроатлантична система безпеки, стрижнем якої є НАТО, перетворюється на міжнародну.
Підкреслено значення основних механізмів здійснення Альянсом нових завдань в сфері міжнародної безпеки, а саме : створення інституційних політичних рамок для розвитку відносин НАТО з партнерами в Центральній і Східній Європі; розвиток співробітництва в оборонній та військовій сферах; діяльність НАТО щодо врегулювання кризових ситуацій та участь в операціях з підтримки миру.
• Процес розширення НАТО, обумовлений необхідністю реалізації політичних та військових завдань, пов’язаних із стратегією її подальшої еволюції, що було закріплено в основоположних документах Організації, змінює військово-політичну обстановку в Європі і ускладнює забезпечення безпеки в євроатлантичному регіоні. Для створення належного середовища безпеки в контексті розширення Альянсу доцільним є вирішення фундаментальних питань, пов’язаних з проведенням усіма державами євроатлантичного регіону більш реалістичної політики, яка б враховувала інтереси взаємної безпеки різних держав, насамперед Росії. Курс на подальше розширення НАТО залежить від виваженого та збалансованого підходу до втілення інтересів як загальноєвропейської, так і міжнародної безпеки на основі урахування об’єктивних оцінок сучасних загроз світовому співтовариству.
• На основі аналізу механізму та наслідків миротворчої діяльності НАТО на Балканах можна стверджувати наступне.
- НАТО виявилася єдиною міжнародною організацією, яка, реагуючи на ескалацію насилля на Балканах та наростання загрози регіональної війни, взяла на себе відповідальність і здійснила реальні кроки, спрямовані на врегулювання конфлікту. Для країн-союзниць по НАТО реалізація завдань миротворчих операцій означає суттєве зниження вірогідності нового спалаху війни на Балканах, а, отже, сприяє розширенню зони безпеки в євроатлантичному регіоні.
- “Технологічний” характер миротворчої діяльності НАТО на Балканах, під час якої в ході проведених операцій використовувались переважно військово-повітряні та військово-морські сили, призвів до того, що при мінімумі втрат серед військовослужбовців НАТО значною була кількість жертв серед мирного населення та знищених цивільних об’єктів, особливо в Косово і Сербії. При цьому території балканських країн стали полігоном для випробувань нових видів озброєнь і техніки НАТО.
- Після завершення операції “Союзницька сила” в червні 1999 року активна фаза Косовської кризи була призупинена. Проте проблема залишилася невирішеною, так як тенденції і потенційні передумови етнонаціонального, міжетнічного та міжконфесійного характеру щодо нового поновлення протистояння в регіоні залишились.
- Характер і масштаби миротворчої діяльності НАТО під час кризи в Косово поставили під сумнів основоположні принципи системи діючого міжнародного права. Виникла очевидна суперечність між концепцією “гуманітарної інтервенції”, на якій ґрунтувалась операція “Союзницька сила”, та непорушними принципами міжнародного права – права державного суверенітету та збереження територіальної цілісності держав. Постало питання щодо легітимності в майбутньому подібних акцій, оскільки, з урахуванням не завжди високої ефективності ООН у врегулюванні регіональних криз, прецедент останньої операції НАТО може надалі використовуватись для виправдовування практики силового втручання у внутрішньодержавні конфлікти без відповідного мандату Ради Безпеки ООН. Обидва етапи миротворчої діяльності НАТО (боснійський та косовський) автор розглядає як початок відпрацьовування нової військової доктрини НАТО, в якій робиться ставка на регіональний конфлікт високого ступеня інтенсивності, що передбачає проведення Альянсом операцій з реагування на кризу із застосуванням будь-якого виду зброї на основі власного рішення і власної санкції.
- В результаті проведення аналізу проблематики миротворчої діяльності НАТО на Балканах автор виокремив комплекс проблем, що потребують свого вирішення. Йдеться про проблему відсутності чітко виписаного юридичного припису щодо можливості (чи необхідності) зовнішнього силового втручання у внутрішньодержавні конфлікти, що виникли на міжетнічній, міжнаціональній чи міжконфесійній основі та міжнародно-правового тлумачення нової термінології, потреба визначення якої постає як наслідок нових геополітичних перетворень в сучасній системі міжнародної безпеки. Мається на увазі визначення різниці між поняттями “гуманітарна криза”, “гуманітарна інтервенція”, “гуманітарна катастрофа”, “втручання з гуманітарних причин”. Враховуючи необхідність вирішення зазначених проблем, пропонується розпочати розробку і укладання міжнародно-правового документу, де б з урахуванням нових політичних реалій було визначено, в яких випадках і для досягнення яких цілей є допустимим (чи вимагається) використання силових методів. На думку автора, зовнішнє силове втручання може бути виправданим лише за умови неможливості дотримання критеріїв дипломатичного врегулювання сучасних конфліктів. При цьому для визначення таких критеріїв необхідно забезпечити : об’єктивну, незалежну і неупереджену оцінку наявності та масштабів конфліктної ситуації; впровадження надійної системи контролю за використанням сили; врахування наслідків силових дій для відповідних країн, регіонів; підтримання постійного політичного діалогу з учасниками конфлікту на рівноправній основі.
• Загострення проблеми міжнародного тероризму в зв’язку з подіями 11 вересня 2001 року в США та відповідна реакція з боку Північноатлантичного Альянсу створили нові передумови для подальшої еволюції цієї структури безпеки. Перегляд пріоритетів НАТО, в контексті якого на перший план було висунуте нове і нетрадиційне для Альянсу питання боротьби проти міжнародного тероризму, є черговим етапом перетворення НАТО на провідну військово-політичну структуру в євроатлантичному регіоні та свідченням про подальше розширення “зони відповідальності” Альянсу, А, отже, НАТО практично стає базовою структурою сучасної системи міжнародної безпеки.
• Розвиток відносин і взаємодії України з НАТО надає можливість безпосередньо підвищувати рівень зовнішніх гарантій національної безпеки України, зокрема її політичної незалежності, територіальної цілісності й непорушності кордонів, а також активно сприяти розвитку співробітництва України з європейськими та євроатлантичними структурами . Сьогодні Україна розглядається як важливий чинник у створенні нової архітектури та системи безпеки на євроатлантичному просторі.
Співробітництво та взаємодія України з НАТО здійснюється відкрито, на базі відповідних законодавчих і нормативних документів, з урахуванням національних інтересів, на взаємовигідній та рівноправній основі.
Оптимізація взаємовідносин України і НАТО далеко не завершений процес, продовженням якого у наступних десятиліттях залишається діюча стратегія вибору євроатлантичного спрямування України. При цьому тактичні кроки по реалізації зазначеної стратегії визначені Планом дій Україна-НАТО, а також Цільовим планом на 2003 рік, що були затверджені на Празькому саміті 2002 року. Слід зазначити, що внутрішньополітичні чинники розвитку держави, особливості ротації й еволюції владних структур істотно впливатимуть на “архітектуру” мосту Київ-Брюссель.
Реалізація Україною своїх можливостей як активного суб’єкта міжнародних відносин обумовила визнання її в багатьох міжнародних документах, в тому числі прийнятих в рамках НАТО, ключовою країною для європейської та євроатлантичної безпеки. Оскільки Україна стратегічну перспективу своєї національної безпеки пов’язує із входженням до євроатлантичної системи безпеки, саме тому для неї є дуже важливим розвивати стосунки з НАТО як найбільш дієздатною складовою цієї системи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Безопасность // Энциклопедический словарь./ А.Ф.Брокгауз, И.А.Ефрон.-СПБ.-1891.- Т.3.-С.304-305.
2. Коппель О.А., Пархомчук О.С. Міжнародні системи.Світова політика : Навч. посіб.- К.,2001.- 224с.
3. Nacht М. The search for security in an increasingly insecure world // Global Dilemmas / Ed. by S.P.Huntington and J.S. Nye,Jr.-Harvard,1985.-P.45-59.
4. Бодрук О.С. Структури воєнної безпеки: національний та міжнародний аспекти.-К.,2001.-300с.
5. Полторацький О.С. Міжнародна безпека : сутність, еволюція, сучасні проблеми // Актуальні проблеми міжнародних відносин : Зб. наук. праць.-К.,2003.-Вип.33,ч.І.-С.31-37.
6. Гаджиев К. Геополитика .- М.: Междунар. отношения,1997.- 384c.
7. Гончаренко О.М., Лисицин Е.М., Вагапов В.Б. Поняття національної безпеки в контексті національних інтересів України // Наука і оборона.-2002.-№1.- С.18-24 .
8. The Security Dilemma. National Security of Third World States / Ed. By B.Job.-London,1992.-257p.
9. Cooper R.N. , Nye J.S., Jr. Ethics and foreign policy // Global Dilemmas / Ed. by S.P.Huntington and J.S. Nye,Jr. –Harvard,1985.-P.23-41.
10. Rosenau J. Study of Global Independence.-N.Y,1980.- 577p.
11. Бруз В. ООН і врегулювання міжнародних конфліктів.- К. : Либідь,1995.-110с.
12. Кофи А. Аннан. Генеральный секретарь ООН. Общая судьба – новая решимость: Годовой доклад о работе Организации за 2000 год/ ООН.-Нью-Йорк.-2000.-138c.
13. Петровский В. ООН действует от имени 184 государств // Междунар. жизнь.- 1994.- №10.- С.5-14.
14. Петровский В.Ф. Система гарантий безопасности государств в современном мире // Мировая экономика и междунар. отношения .-1984.-№ 7.-С.3-10.
15. Устав Организации Объединенных Наций и Статут Международного Суда.-М.:Междунар.отношения.-Б.г.-120с.
16. Декларация об укреплении международной безопасности. Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН 2734(ХХV).-16 декабря 1970г. // Действующее международное право : В 3-х т.-М.,1997.-Т.2.-С.202-206.
17. Международная безопасность // Дипломатический словарь : В 3-х т.-М.,1986.-Т.2.-С.190-191.
18. Buzan B. People, States and Fear. The National Security Problem in International Relations.-Brighton,1983.
19. Добросельский М. Вопросы теории и практики мирного сосуществования. Философия- идеология- политика.- М.: Междунар.отношения,1977.-200с.
20. Кудрицкий А.В. Международная безопасность // Украинская советская энциклопедия.-К.,1981.-Т.6.-С.371-372.
21. Петровский В.Ф. Советская концепция безопасности.-М.:Наука,1986.-96с.
22. Федоров В.Н. ООН и проблемы войны и мира.-М.: Междунар. отношения,1988.-264.
23. Проблемы военной разрядки.-М.: Наука,1984.-380с.
24. Мадіссон В.В., Шахов В.А. Політологія міжнародних відносин: Навч. посіб.- К.: Либідь,1997.- 176с.
25. Скакунов Э.И. Международно-правовые гарантии безопасности государств.-М.: Междунар.отношения,1983.-191с.
26. Петрас М.Демократическое управление, рассматриваемое в свете вопросов, связанных с комплексом безопасности в Восточной, Центральной Европе. Условия стабильности.// Тр. междунар. конф. «Демократическое управление и культура мира в странах Восточной, Центральной и Юго-Восточной Европы.-К., 1998.- С.59-67.
27. Клаузевиц К. О войне .-М.: Логос; Наука.-Б.г.-448с.
28. Political Science :the State of the Discipline II. Washington : American Political Science Association, 1993.-535 p.
29. Косолапов П. Международная безопасность и глобальный политический процесс // Мировая экономика и междунар. отношения.-1992.-№ 12.-С.5-18.
30. Про Концепцію (основи державної політики) національної безпеки України: Постанова Верхов. Ради України, 16 січ. 1997 р. // Відом. Верхов. Ради України.- 1997.- №10.- Ст. 85.
31. Протопопов А.С. СССР, Лига Наций и ООН.-М.: Мысль,1968.-167с.
32. Цыганков П.А. Безопасность:кооперативная или корпоративная // Полит. исслед.- 2000.- №3.- С.128-139.
33. Захаров О. Легитимация международного вмешательства во внутренние дела государств // Мировая экономика и междунар. отношения.- 1994.-№3.- С.114-121.
34. Цветков Г.Н. СССР-США: отношения, влияющие на судьбы мира.-К.: Вища школа,1988.-272с.
35. Яковлев А.Н. От Трумена до Рейгана. Доктрины и реальности ядерного века.-М.:Мол.гвардия,1985.-416 с.
36. Лан.В.И. США в военные и послевоенные годы.-М.:Наука,1978.-686с.
37. История внешней политики СССР: В 3 т. Т.2 (1945-1985 гг.) / Под ред. А.А.Громыко, Б.Н.Пономарева.-М.: Наука,1986.-692 с.
38. История США / Под ред.В.Л.Малькова: В 4 т. Т.4 (1945-1980 гг.).-М.: Наука,1987.-746 с.
39. Міжнародні відносини та зовнішня політика 1945-70-ті рокі. : Підруч. для студ. гуманіт. спец. вищих закладів освіти / В.А.Манжола, М.М.Білоусов, В.С.Бруз та ін. -К.: Либідь,1999.-558с.
40. Заключительный Акт Совещания по безопасности и сотрудничеству в Европе от 1 августа 1975г.// Международное публичное право : Сб.док. В 2 т.-М., 1996.-Т.1.-С.8-12.
41. Ивашов Л.Г. Вашингтонская стратегия НАТО // Воен.-ист. журн.-2000.- №1.-С.3-12.
42. Дзюбак М.П., Лимаренко В.В. Роль та місце Договору з відкритого неба у загальній системі колективної міжнародної (європейської) безпеки // Наука і оборона.-2000.-№1.-С.8-11.
43. Договір з відкритого неба.-Відень : Вид.-во Консульт. комісії з відкритого неба,1992.-117с.
44. Загладин Н. Новый мировой беспорядок и внешняя политика России // Мировая экономика и междунар. отношения.-2000.-№1.-С.14-26.
45. Кофи А.Аннан. Генеральный секретарь ООН. Предотвращение войн и бедствий : глобальный вызов растущих масштабов : Годовой доклад о работе за 1999 год / ООН.- Нью-Йорк, 1999.-142с.
46.Яворский А. Пробуждение азиатского «тигра» // Авиа-панорама.-2001.-Июль/Август.-С.8-9.
47. Жданов І. Терор означає страх // Дзеркало тижня.-2001.-14 серп.
48. Гриценко А. Точка відліку // Нац. безпека і оборона.-2001.-№9.-С.34-36.
49. Поляков Л., Сунгуровський М. Європейська безпека : нові загрози – старі відповіді // Нац. безпека і оборона.-2001.-№9.-С.14-26.
50. Дейч Дж. Нові виклики потребують нових підходів до розв’язання проблем національної безпеки // Нац. безпека і оборона.-2000.-№7.-С.40—42.
51. Доннеллі К. Переосмислення безпеки // Нато ревю.- 2000-2001.-Т. 48, Зима.- С.32-34.
52. Quester G.H. Mismatched Deterrents Preventing the Use of Nuclear, Biological and Chemical Weapons // International Studies Perspectives.- 2000.-Vol.1,№2.-P.165-176.
53.Сохін О.О. Біологічна загроза як загальнодержавна та військово-медична проблема // Наука і оборона.-2001.-№3.-С.24-30.
54.Ефимов А. Реальность ракетного нераспространения? // Междунар. жизнь.-2002.-№2.- С.45-50.
55. Доннеллі К. Якими є нові загрози європейській безпеці: Заочний круглий стіл: “ Спільна європейська політика безпеки і оборони : якою вона буде ? ” // Нац. безпека і оборона.-2001.-№9.-С.9.
56. Почепцов Г. Міжнародна безпека : відхід від старих принципів // День.-2001.-20 жовт.
57. Хантінгтон С. Новий світовий порядок у ХХІ столітті : глобальні тенденції та їх значення для України // Нац. безпека і оборона.-2000.-№ 7.-С.7-10.
58. Гуменюк Б.І., Щерба О.В. Сучасна дипломатична служба : Навч.посібник.-К.:Либідь,2001.-255с.
59. Rosenau J. New Dimensions of Security : the Interaction of Globalizing and Localizing Dynamics // Security Dialogue.-1994.-Vol.23,№3.-P.255-281.
60. Губерський Л. Формувати культуру миру через освіту // Кур’єр ЮНЕСКО.-2001.-№1.-С.13.
61. Камінський Є. Міжнародна безпека у ХХІ столітті : загальний прогноз // Дослідж. світової політики.-2001.- Вип.15.-С.3-15.
62. Солодкий С. СИПРИ предупреждает : новая гонка вооружений уже начинается // День.-2001.-15 июня.
63. Богатуров А. “Стратегия разравнивания” в международных отношениях и внешней политике США // Мировая экономика и междунар. отношения.-2001.-№2.-С.20-29.
64. Олбрайт М. О глобальных проблемах международных отношений // Компас: (коммент., прогнозы, анализ, события) : Вестн.иностр.информ. ИТАР-ТАСС.- 1999.- №10.- С.19-29.
65. Ротфельд А. Формирование новой европейской системы безопасности // Мировая экономика и междунар. отношения.- 1998.- №6.- С.20-28.
66. Клинченко О.В. Позиції України та Росії в системі європейської безпеки // Україна та Росія в системі міжнародних відносин : стратегічна перспектива / М.П.Білоблоцький, О.С.Бодрук, Л.М.Глєбова та ін.-Київ, 2001.-С.264-280.
67. Глобалізація і безпека розвитку / О.Г.Білорус, Д.Г. Лук’яненко, О.М.Гончаренко та ін.-К.:КНЕУ,2001.-733с.
68. Кальвокоресси П. Мировая политика после 1945 года : В 2-х кн.- Кн.1.-М.: Междунар. отношения,2000.- 592с.
69. Duffield J. NATO’s Functions after the Cold War // Political Science Quarterly.-1994-1995.-Vol.109,№5.- Р.763-788 .
70. Harries O. The Collapse of the West // Foreign Affairs .-1993.-Vol.72,№4.- Р.41-53.
71. Williams P., Hammond P., Brenner M. Atlantic Lost, Paradise Regained ? The United States and Western Europe after the Cold War // International Affairs.-1993.-Vol.69,№ 1.-Р.1-17.
72. Валки Л. Куда исчезли все солдаты ? Меняющееся восприятие угрозы в Восточной Европе // Междунар. журн. соц. наук.-1991.- №3.- С.114-127.
73. Андреотти Дж. Интервью главному редактору журнала «Международная жизнь» // Междунар. жизнь.- 2000.- №5.- С.12-15.
74. Hunter R. Maximizing NATO. A Relevant Alliance Knows How to Reach // Foreign Affairs.- Vol.78,№3.-1999.-P.190-203.
75. Howard M. An Unhappy Successful Marriage. Security Means Knowing What to Expect // Foreign Affairs.- 1999.- Vol.78,№3.-P.164-175.
76. Пархалина Т. О новой архитектуре безопасности в Европе // Мировая экономика и междунар. отношения.- 1997.- №12.- С.14-24.
77.McCalla R. NATO’s Persistence after the Cold War // International Organisation.-1996.-Vol.50,№3.- Р.445-475.
78.Brown M. Minimalist NATO. A Wise Alliance Knows When to Retrench // Foreign Affairs.-1999.-Vol.78,№3.-P.204-218.
79.Современные международные отношения / Под ред.А.В.Торкунова.- М.: РОССПЭН,2000.-584с.
80.The Alliance’s Strategic Concept Agreed by the Heads of State and Government participating in the Meeting of the North Atlantic Council. Rome, 8 Nov. 1991 // NATO Handbook Documentation / NATO Office of Information and Press.- Brussels, 1999.- Р.281-299.
81. Язькова А. Где пройдет новая «линия безопасности» в Европе? // Мировая экономика и междунар. отношения.- 1995.- №4.- С.102-110.
82. Partnership for Peace Framework Document Issued by the Heads of State and Government Participating in the Meeting of thee North Atlantic Council.Brusseels,10 Jan.,1994 // NATO Handbook Documentation / NATO Office of Information and Press.-Brussels,1999.-P.120-122.
83.Хантер Р. Як запросити Попелюшку на бал // Нато ревю.-2001.-Том 49, Осінь.-С.10-12.
84. Basic Document of the Euro-Atlantic Partnership Council. Sintra, Portugal, 30 May 1997 // NATO Handbook Documentation / NATO Office of Documentation and Press.- Brussels, 1999.- Р.123-126.
85. The NATO Handbook:50-th Anniversary Edition / NATO Office of Information and Press.- Brussels,1998.-399р.
86. Declaration on Euro-Atlantic Security and Co-operation Issued by the Heads of State and Government Participating in the Meeting of the North Atlantic Council (“The Madrid Declaration”) // The NATO Handbook Documentation / NATO Office of Information and Press.-Brussels,1999.-P.392-403.
87. Озброєння, роззброєння та міжнародна безпека : Щорічник СІПРІ. –К.,2000.-261с.
88. Матвеев А. В Белом доме. Делать другим зло для него не составляло удовольствия // Междунар. жизнь.- 1999.- №17.- С.35-39.
89. Олбрайт М. О роли НАТО в ХХI веке // Компас : (коммент., прогнозы, анализ, события) : Вестн.иностр.информ. ИТАР-ТАСС.-1999.-№17.- С.3-17.
90. The Harmel Report : full reports by the raрportеers on the future tasks of the Alliance, May, 1999 : [Електрон. ресурс].- Спосіб доступу :URL: http://www.nato.int/archives/harmel.htm - Заголовок з екрану.
91. Стратегічна концепція Альянсу : Затверджена главами держав і урядів, які взяли участь у засіданні Північноатлантичної ради у Вашингтоні (федеральний округ Колумбія) 23-24 квітня 1999 / NATO Office of Information and Press.-Brussels,1999.-19 c.
92. США и Европа: новое построение безопасности ? // Компас : (коммент., прогнозы, анализ, события) : Вестн. иностр.информ. ИТАР-ТАСС.-1999.- №6.- С.9-14.
93. Бруз В.С. ООН і НАТО:проблеми співробітництва // Наук.вісн. Дип. Академії України при МЗС України.- К.- 2000.-Вип.3.- С.13-18.
94. The North Atlantic Treaty // NATO Handbook Documentation / NATO Office of Information and Press.-Brussels,1999.-P.35-39.
95.Кудрявцев В.Г. Эволюция военно-политической стратегии НАТО на современном этапе (1967-1992гг.) в контексте европейской безопасности: В 3 т.- Т.3.-М.: Дип.академия МИД РФ,1992.-223с.
96. Давыдов Ю.П.. Расширение зоны ответственности атлантического мира // США. Канада: Экономика. Политика. Культура.-2000.- №3.- С.12-30.
97. Бжезинский Зб. Великая шахматная доска.- М.: Междунар.отношения, 1998.- 254с.
98. NATO’s Mid-Life Crises // Economist.-1998.-12 Dec.-P.15-16.
99. Смолянюк В. У силовому середовищі // Політика і час.- 2000.- №7-8.-С.11-18.
100. Подальший розвиток Ради Євроатлантичного партнерства. // Путівник до саміту НАТО у Вашингтоні (23-25 квітня 1999 року) / Офіс інформації та преси НАТО.- Брюссель,1999.- С.91-92.
101. Рюле М.,Вільямс Н. Партнерство заради миру : погляд з НАТО // Політ. думка.- 1995.- №5.- С.77-82.
102. Партнерство заради миру – посилене та оперативне партнерство // Путівник до саміту НАТО у Вашингтоні (23-25 квітня 1999 р.) / Офіс інформації та преси НАТО.- Брюссель, 1999.- С.93 – 94.
103. Франсуа І. Партнерство : одне із фундаментальних завдань НАТО в плані безпеки // НАТО-ревю.- 2000.-Т.48, Весна/Літо.- С.27-30.
104. Полторацький О.С. НАТО : політика партнерства як шлях до зміцнення співробітництва і безпеки в Європі // Актуальні проблеми міжнародних відносин : Зб. наук. праць.-К.,2002.-Вип.31,ч.ІІ.-С.36-40.
105. Підсумки засідання Ради євроатлантичного партнерства (РЄАП) на вищому рівні.Вашингтон, 25 квітня 1999 року // Путівник до саміту НАТО у Вашингтоні (23-25 квітня 1999 року) / Офіс інформації та преси НАТО.- Брюссель, 1999.- С.87-88.
106.Блек Л. Москва та розширення НАТО : готові для другої хвилі? // Нац. безпека і оборона.- 2000.- №8.- С.53-57.
107. Згурец С. Нового ядерного оружия в Европе не будет // День.-1999.- 11 нояб.
108.Уткин А.И. США-НАТО-ЕС // США. Канада: Экономика. Политика. Культура.-1999.-№10.- С.13-28.
109. The Future of NATO : Enlargement, Russia and European Security / Ed. by Ch.David.-Montreal; London,1999.-261p.
110.The New York Times.-1999.- 15 Febr.
111.Воронов К. Европа и Россия после Балканской войны 1999 года: драматические уроки // Мировая экономика и междунар. отношения.-2000.- №4.- С.27-35.
112.Договор об окончательном урегулировании в отношении Германии // Вестн. МИД СССР.- 1999.- №19(77).-С.15-18.
113.Кремень В.,Ткаченко В. Україна: шлях до себе. Проблеми сучасної суспільної трансформації : Навч.посіб.- К.:Друк,1999 .- 446с.
114. Gray С.S. NATO and the Evolving Structure of Order in Europe :Changing Terms of the Transatlantic Bargain? Paper N.1/The University of Hull.-Oxford,1999.-95p.
115. Бєлашов В. Розширення НАТО: за і проти // Політика і час.-1998.-№3.-С.35-44.
116. A National Security Strategy of the United States of America – 2002(HTML)-09/20/2002.-VIII. Develop Agendas for Co-operative Action with the Other Main Centers of Global Power : [Електрон. ресурс].-Спосіб доступу: URL:http://www.whitehouse.gov./nsc/nssall.htm -Заголовок з екрану.
117. Нужно ли НАТО расширяться? Доклад независимой группы под председательством Г.Брауна // США : Экономика. Политика. Идеология.- 1995.- №8.- С.69-75.
118. Duffield J. Transatlantic Relations After the Cold War: Theory, Evidence and the Future // International Studies Perspectives.-2001.-Vol.2,№1.-P.93-115.
119. Study on NATO Enlargement issued by Heads of State and Government Participation in the Meeting of the North Atlantic Council. Brussels, 3 Sept. 1995// The NATO Handbook Documentation / NATO Office of Information and Press.-Brussels,1999.-P.335-369.
120. Гаджиев К.С. Введение в геополитику.- М.: Логос, 2000.-432 c.
121. М.Гареев. Расширение НАТО не решает, а лишь усугубляет проблемы безопасности // Междунар. жизнь.- 1996.- №5.- С.53-58.
122. Коппель О.А., Пархомчук О.С. Міжнародні відносини ХХ століття: Навч. посіб.- К.: Школяр,1999.-256c.
123. Рахманинов Ю. О причинах и возможных последствиях расширения НАТО // Междунар. жизнь.- 1996.- №7.- С.19-28.
124. Кольяр К. Международные организации и учреждения / Пер.с фр. З.И.Луковниковой, А.С.Маликова ; под ред.Шкунаева В.П.- М.: Прогресс,1972.- 632 с.
125. Иванов П., Халоша Б. НАТО и интересы национальной безопасности России // Мировая экономика и междунар. отношения.- 1997.- №8.-С.17-31.
126.Шаклеина Т. Концепция «нового атлантического сообщества» и безопасность России // США : Экономика. Политика. Идеология.- 1997.- №2.-С.30-39.
127. Давыдов Ю. Демократия, демократизация и проблемы войны и мира // США. Канада: Экономика. Политика. Культура.-1999.- №7.- С.3-16.
128. Мейсон Ч. Опасности имперской политики США // Компас : (коммент.,прогнозы,анализ, события) : Вестн.иностр.информ. ИТАР-ТАСС.- 1998.- №29.- С.25-32.
129. Шпангер Х-Й. НАТО на пути к плюралистическому сообществу безопасности? // Мировая экономика и междунар. отношения.- 1997.-№10.- С.28-35.
130. Фролов В.Л. “Глобальное лидерство” США и перспективы “стратегического” партнерства с Россией // США: Экономика. Политика. Идеология.- 1996.- №5.-С.47-59.
131. Рогов С. Россия и США на пороге ХХI века // Свобод. мысль.- 1997.-Май.- С.92-102.
132. Васьковский А. Некоторые аспекты интеграции Польши, Венгрии и Чехии в НАТО // Зарубеж. воен. обозрение.-2000.- №4.- С.7-11.
133. Глинский-Васильев Д. Политические ограничители расширения НАТО и возможности России // Мировая экономика и междунаp. отношения.-2000. - №7.- С.15-29.
134. Люттвак Эдвард Н. Европейская инициатива не должна ослаблять НАТО // День.- 2000.- 13 груд.
135. Полторацький О.С. Деякі проблеми розширення НАТО на Схід // Актуальні проблеми міжнародних відносин : Зб. наук. праць студентів та аспірантів.- К.,1998.-Вип.6,ч.ІІ.-С.103-108.
136. Кортунов А. Клинтон и мы // Междунар. жизнь.- 1996.- №11-12.-С.12-17.
137. Косолапов Н. Российско-американские отношения: в чем суть кризиса? // Мировая экономика и междунар. отношения.- 1996.- №7.- С.71-80.
138. Железов Б. Хельсинки-97: значение договоренностей, перспективы их реализации // США: Экономика. Политика. Идеология.- 1997.- №6.- С.52-58.
139. Ikenberry John G. The Myth of Post-Cold War Chaos // Foreign Affars.- 1996.-Vol.75,№3.-Р.79-91.
140. Три мнения о расширении НАТО // США: Экономика. Политика. Идеология.- 1997.- №6.- С.59-65.
141. Бжезінський Зб. План для Європи // Політика і час.-1995.- №5.- С.21-30.
142. Глобальные трансформации и стратегии развития / О.Г.Белорус, Д.Г.Лукьяненко, О.М.Гончаренко и др./ .-К.: Орияне,2000.-424с.
143. План дій з розширення членства НАТО, ухвалений на зустрічі глав країн-членів Північноатлантичної Ради у Вашингтоні 24 квітня 1999 року // НАТО ревю ( спец. випуск ).-1999.-Літо.-D13-D16.
144. Ивашов Л. О расширении НАТО на Восток // Воен. мысль.- 1996.- №6.-С.12-20.
145. Тертичний В. Розширення НАТО : військові аспекти // Політика і час.-1996.- №8.- С.18-22.
146. Подберезкин А. Национальная безопасность : внешние аспекты // Свобод. мысль.-1998.-№7.- С.82-96.
147. Пути к будущей безопасности в Европе: Доклад СИПРИ // Междунар. жизнь.-1997.-№1.-С.37-45.
148. Саймон Дж. Досвід оборонного планування нових членів НАТО //Нац. безпека і оборона.-2000.-№11.- С.87-88.
149.Токар Л. Центрально-Східна Європа та Україна в системі координат розширення НАТО // Екон. часопис.-2001.-№6.- С.16-21.
150. Кузьмин А., Лагутин В., Минеев А. Совещание НАТО в Будапеште // Компас: (коммент., прогнозы, анализ, события) : Вестн.иностр.информ. ИТАР-ТАСС.-2002.-№23.- С.3-6.
151. Кортунов С. Российско-американское партнерство и вызовы ХХI века // Междунар. жизнь.-2002.-№4.- С.67-86.
152. Бабич Н. Президент В.Путин на Техасском ранчо (Россия-США) // Междунар. жизнь.-2002.-№1.- С.14-21.
153. Ronald H.Linden. Putting on Their Sunday Best: Romania, Hungary and the Puzzle of Peace // International Studies Quarterly.-2000. Vol.44,№1.- Р.121-145.
154. Балтийско-Черноморский союз на новый лад // День.-2002.-28 марта.
155. Opening Statement by Lord Robertson, NATO Secretary General // NATO HQ, Brussels, 2001.- 13 June: [Електрон. ресурс].-Спосіб доступу : URL:http:www.nato.int/docu/speech/2001/s010613a.htm – Заголовок з екрану.
156. Press Conference with Q and A by NATO Secretary General Lord Robertson and US President George W.Bush // NATO HQ, Brussels.-2001.-13 June: [Електрон.ресурс].-Спосіб доступу: URL : http//www.nato.int/docu/speech/2001/s010613a.htm – Заголовок з екрану.
157. Excepted Remarks to the North Atlantic Council by US President George W.Bush–NATO,HQ,Brussels.-2001.- 13 June : [Електрон. ресурс].-Спосіб доступу : URL:http.//www.nato.int/docu/speeech/2001/s010613g.htm – Заголовок з екрану.
158. Силина Т. Литва: в Евросоюз без иллюзий // Зеркало недели.-2002.-22 июня.
159. Prague Summit Declaration Issued by the Heads of State and Government Participating in the Meeting of the North Atlantic Council in Praque on 21 November 2002 : [Електрон. ресурс].- Спосіб доступу : URL : http//www.nato.int - Заголовок з екрану.
160. Адамс Гордон. “Американська фортеця” в умовах змін на трансатлантичному ринку озброєнь та експортний контроль // Нац. безпека і оборона.-2002.-№6.- С. 66-68.
161. Симонов А. Многонациональные вооруженные формирования в системе европейской безопасности // Зарубеж. воен. обозрение.-2001.-№7.- С.15-20.
162. Иванцов О.,Солодкий С., Замятин В. Тедо Джапаридзе. Важно, чтобы демократия носила функциональный, а не идейный характер // День.-2002.-12 июня.
163. Defence Link News : US and Kazakhstan Sign “Defence Co-operation Plan for 2000” : [Eлектрон. ресурс].- Спосіб доступу: URL : http.//www.defencelink.mil./news/dec.1999/bl2201999/_bt580-99.html- Заголовок з екрану.
164. Жлуктенко В. Австрия может вступить в НАТО // День.-2001.-6 нояб.
165. Бершеда Є. Україна і Швейцарія : схожість народів і держав // Уряд. кур’єр.-2000.- 27 жовт.
166. Bin A. NATO’s Mediterranean Dialogue // The Future of the Euro-Mediterranean Security Dialogue / Ed. by Martin Ortega.-March 2000 : [Електрон.ресурс].- Спосіб доступу : URL:http://www/iss-eu.org/occasion/occ14.htm – Заголовок з екрану.
167. Мусатов М. Стратегические ядерные силы России : какими им быть ? // Мор. сб.-2002.-№4.- С.15-18.
168. Арбатов А. Национальная безопасность России в многополярном мире // Мировая экономика и междунар. отношения.- 2000.- №10.- С.21-28.
169. Брагин Ю. Распад Югославии. Предпосылки трагедии // Междунар. жизнь.-№4-5.-1995.-С.74-78.
170. Самуйлов С.М. США, НАТО, Россия и боснийский кризис // США : Экономика. Политика. Идеология.-1995.-№7.-С.16-31.
171. Zimmermann W. The Last Ambassador. A Memoir of the Collapse of Yugoslavia // Foreign Affairs.-1995.-Vol.74,№2.-P.2-20.
172. Родионов Б. Вэнс снова летит в Сараево // Известия .-1992.- 13 апр.
173. Вострухов Е. Босния и Герцеговина : ЕС грозит санкциями // Известия.-1992.-21 апр.
174. Резолюция 713 от 25 сентября 1991 года // Резолюции и решения Совета Безопасности ООН за 1991 год: Нью-Йорк, 1993.-С.59-61.
175. Резолюция 757 от 30 мая 1992 года // Резолюции и решения Совета Безопасности за 1992 год : Нью-Йорк,1993.-С.18-22.
176. NATO Handbook / NATO Office of Information and Press.-Brussels,2001.-530р.
177. Warren Christopher. U.S. Policy in the Balkans // International Herald Tribune.-1993.- 9 June.
178. A National Security Strategy of Engagement and Enlargement / The White House.-Washington,1995.-33p.
179. Ботяновский А. Боснийский узел // Междунар. жизнь.-1996.-№1.-С.80-86.
180. НАТО на Балканах // Путівник до саміту НАТО у Вашингтоні (23-25 квітня 1999 року) Розділ 3. НАТО на Балканах / Офіс інформації та преси НАТО.-Брюссель, 1999.- C.29-47.
181. Робертсон Дж. Босния и Герцеговина: пять лет после создания ИФОР // Зеркало недели.-2000.-23 дек.
182. Резолюция 1088 от 12 декабря 1996 года // Резолюции и решения Совета Безопасности за 1996 год.- Нью-Йорк , 1998.-С.41-44.
183. NATO’s Contribution to Peace in Bosnia-Gerzegovina :CD-ROM NATO/OTAN, 2000.- P.21.
184. Peace, Security and Conflict Prevention // SIPRI –UNESCO: Нandbook.- Oxford; New-York,1998.-230р.
185. Bildt C. A Second Chance in the Balkans // Foreign Affairs.-2001.-Vol.80,№1.-P.148-158.
186. Фененко А. Балканский фактор и военно-политическая безопасность Европы // Междунар. жизнь.-2002.-№2.- C.51-66.
187. Силина Т. Наша Прага еще впереди // Зеркало недели.-2002.-29 нояб.
188. Кулагин В. Международные отношения на пороге ХХI века // Междунар. жизнь.-1999.-№7.-С.21-34.
189. Підлуцький О. Нова ініціатива Москви щодо Косово // День.-1999.-13 берез.
190. Проблема Косово глазами американских экспертов – Киссинджера и Хомски //Компас: (коммент., прогнозы, анализ, события) : Вестн.иностр.информ. ИТАР-ТАСС.-1999.-№15.-С.3-14.
191. Резолюция 1244 от 10 июня 1999 года // Резолюции и решения Совета Безопасности за 1999 год.- Нью-Йорк, 2001.-С.36-43.
192. Lord Robertson of Port Ellen. Kosovo One Year On. Achievement and Challenge : North Atlantic Treaty Organisation.- Brussels,2000.-28р.
193. Яковлев В. Военные аспекты миротворчества стран СНГ // Междунар. жизнь.-№1.-2002.-С.31-38.
194. Власенко В. Косово : край ненависті і надії // Уряд. кур’єр.-2000.- 25 листоп.
195. Козин В. Косово на распутье // Междунар. жизнь.-2002.-№3.-С.74-86.
196. Действия в отношении угрозы миру, нарушений мира и актов агрессии // Устав Организации Объединенных Наций и Статут Международного Суда.- Нью-Йорк, Б.г.-С.32-39.
197. Mertus J. Back to the Drawing Board // The Washington Post.- 1999.-April 11.
198. Vincent R. Non-intervention and International Order.- Princeton : University Press,1974.-457p.
199. Wheeler N. Saving Strangers : Humanitarian Intervention in International Society .- Oxford, New York : Oxford University Press,2000.-336 p.
200. Конвенция о предупреждении преступления геноцида и наказании за него: 9 декабря 1948 г. // Права человека: Сб. междунар. договоров. Т.1 (Ч.2): Универсальные договоры. - Нью-Йорк ; Женева, 1994.-С.780-785.
201. Кружков В.А.. Югославский прецедент опасен для мира // Междунар. жизнь.-1999.-№10.- C.19-28.
202. Торкунов А.В. Международные отношения после Косовского кризиса // Междунар. жизнь .-1999.-№12.- С.45-52.
203. Бруз В.С. Гуманітарні катастрофи та “гуманітарні інтервенції” // Політика і час.-2001.-№3.-С.76-81.
204. Циварев А.Л. О современном этапе строительства системы европейской безопасности // Мировая экономика и междунар. отношения.-2002.-№1.-С.19-23.
205. Разногласия между США и Евросоюзом из-за проекта создания военной структуры ЕС (По материалам ИТАР-ТАСС и иностранной печати) // Компас : (коммент.,прогнозы, анализ, события) : Вестн. иностр.информ. ИТАР-ТАСС.-2000.- №19.- С.13-15.
206. Соколовский М. ЕС наращивает оборонные возможности // Зеркало недели.-1999.- 25 дек.
207. William W.Keller, Janne E.Nolan. Mortgaging Security for Economic Gain : U.S.Arms Policy in an Insecure World // International Studies Perspectives.-2001.-Vol.2,№2.-P.177-193.
208. Gartzke E. Democracy and the Preparation for War : Does Regime Type Affect States’ Anticipation of Casualties ? // International Studies Quarterly.-2001.- Vol.45, №3.-P.467-484.
209. Александров И. НАТО против Югославии: хроника необъявленной войны // Зарубеж. воен. обозрение.-1999.-№8.- C.6-10.
210. Олійник О. Союз розширюється на Захід ? // Уряд. кур’єр.- 1999.-20 квіт.
211. Иванов И. Потери авиации НАТО в войне на Балканах // Зарубеж. воен. обозрение.-1999.-№6.- C.12-14.
212. Betts R.,K.. Compromised Command. Inside NATO’s First War // Foreign Affairs.-Vol.80,№.4.-2001.-P.126-132.
213. Солодкий С. «Балканский синдром» – натовский раскол? // День.- 2001.-11 янв.
214. Скляренко Д.В. В «урановом синдроме» появилась плутониевая тема // День.- 2001.-25 янв.
215. Тимчук Д., Лемеха С. «Балканський синдром» : погляд військових фахівців // Політика і культура.-№5.- 2001.- С.31.
216. Скляренко Д.”Балканский синдром”: НАТО уверяет, що уран ни при чем // День.- 2001.-12 янв.
217. Юхновский И., Мриглод И. Оружие с обедненным ураном : еще одно предупреждение человечеству // Зеркало недели.-2001.-3 марта.
218. Преступления НАТО в Югославии. Документальные свидетельства, 24 марта – 24 апреля 1999г.: В 2 т.- Т.І.-М.,1999.-С.XIII .
219. Huntington S. The Clash of Civilizations and the Remaking of World Order.-N.Y., 1996.-367p.
220. Howard M. What’s in a Name ? How Fight Terrorism // Foreign Affairs.-Vol.81,№ 1.-2002.-P.8-13.
221. Макарчев В. Мир вступает в новую историческую эпоху, считают во Франции // Компас :(коммент., прогнозы, анализ, события) : Вестн.иност.информ.ИТАР-ТАСС.-2001.-№38.-С.39-42.
222. Hans W.Maull. Internationaler Terrorismus. Die Deutsche Auβenpolitik auf dem Prϋfstand // Internationale Politik.- 2001.-№12.-S.1-10.
223. Нові міжнародні реалії : виклик глобального тероризму // Матеріали Круглого столу ( Київ, 11 жовтня 2001 року) / Національний інститут проблем міжнародної безпеки, Інститут міжнародних відносин Київського Національного університету імені Тараса Шевченка.- К.,2002.-56с.
224. Fouad Ajami. The Sentry’s Solitude // Foreign Affairs.-2001.-Vol.80,№ 6.-P.2-17.
225. Richard Boucher Holds State Department Briefing // FDCH Political Transcripts.-2001.-3 Oct.
226. Statement by the North Atlantic Council. // Communique PR/CP(2001)122.- Brussels, 2001.-11 Sept.
227. Statement by the North Atlantic Council // Communique PR/CP(2001) 124.- Brussels, 2001.- 12 Sept.
228. Secretary General’s Statement to the Press on the North Atlantic Council Decision on Implementation of Article 5 of the Washington Treaty Following the 11 September Attacks Against the United States.-2001.- 4 October: [Електрон.ресурс].- Спосіб доступу :URL : http//www.nato.int – Заголовок з екрану.
229. Лист Генерального секретаря НАТО // Новини НАТО.- 2001-2002.- Зима.-С.1.
230. Statement by the Secretary General of NATO Lord Robertson, 8 October 2001 // Communique PR/CP (2001) 138.-Brussels,2001.-8 Oct.
231. Международный терроризм и международное право // Компас: (коммент., прогнозы, анализ, события) : Вестн.иностр.информ. ИТАР-.2001.-№39.-С.31-34.
232. Allies in Search of a Strategy // Economist.-2001.-Vol.360,Issue 8240.-P.14-17.
233. Поляков Л. Военные измерения антитеррористической операции // Зеркало недели.-2001.-13 окт.
234. Борисенко И. Великобритания : палата общин обсуждает проблемы терроризма // Компас: ( коммент., прогнозы, анализ, события) : Вестн.иностр.инорм. ИТАР-ТАСС.-2001.-№43.-С.32-33.
235. Geoffrey Hoon Holds Media Availability With US Secretary of Defence Donald Rumsfeld // FDCH Political Transcripts.-2001.-30 Oct.
236. Грушин Б. У Канады нет выбора // Компас: (коммент., прогнозы, анализ, события) : Вестн.иностр.информ. ИТАР-ТАСС.-2001.-№38.-С.60-63.
237. Замятин В. Только настоящие друзья могут показать, что теряет Украина,- убежден посол Канады в Украине Эндрю Робинсон. // День.-2002.-15 нояб.
238. Бадов А. Италия: солидарность с США или сохранение «особых отношений» с арабским Востоком? // Компас: (коммент., прогнозы, анализ, события) : Вестн.иност.информ. ИТАР-ТАСС.-2001.-№38.-С.44-49.
239. Жлуктенко В. Италия подключае