ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЧИННИК ПОЛІТИКИ США І РОСІЇ В ПИТАННІ МІЖНАРОДНОГО ТЕРОРИЗМУ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

РУДЕНКО Михайло Миколайович

УДК: 327:323.28 [73+(470+571)]

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЧИННИК ПОЛІТИКИ США І РОСІЇ
В ПИТАННІ МІЖНАРОДНОГО ТЕРОРИЗМУ

Спеціальність 23.00.04 – політичні проблеми міжнародних
систем та глобального розвитку

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
політичних наук

Науковий керівник
ГОНДЮЛ Валерій Петрович
кандидат технічних наук, професор

Київ – 2004

ЗМІСТ

Вступ .............................................................................................. 5

Розділ 1. Теоретико-методичні засади дослідження ............. 17
1.1. Особливості системи державної
політичної інформації ......................................................... 17
1.1.1. Визначення типів та обсягів інформації ....... 22
1.1.2. Доступ громадян до державної інформації .. 24
1.1.3. Тенденції надання громадянам
державної інформації ............................................... 31
1.2. Еволюція державної інформаційної політики .......... 36
1.2.1. Система державної інформаційної
політики США .......................................................... 36
1.2.2. Формування державної інформаційної
політики Росії ........................................................... 45
1.2.3. Системні характеристики
інформаційної політики США та Росії................... 50
1.2.4. Моделі формування інформаційної
політики держав ....................................................... 60
Висновки до першого розділу .......................................... 69

Розділ 2. Генеза та еволюція міжнародного тероризму ...... 70
2.1. Соціальні та політичні передумови
міжнародного тероризму .................................................. 70
2.2. Глобалістський вимір міжнародного тероризму ..... 86
2.3. Міжнародний тероризм і демократія ........................ 93
Висновки до другого розділу............................................. 103

Розділ 3. Інформаційна політика США і Росії та
наслідки ескалації тероризму для України ......................... 104
3.1. Засади інформаційної політики США ..................... 104
3.2. Формування інформаційної системи
в Російській Федерації ..................................................... 132
3.3. Наслідки ескалації тероризму для України ............ 137
Висновки до третього розділу ......................................... 151

Висновки ................................................................................... 153
Список використаних джерел .................................................. 156
Додатки ...................................................................................... 169

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АТЦ – Антитерористичний центр
ВПС – Військово-повітряні сили
ДУМУ – Духовне управління мусульман України
ЗМЗ – зброя масового знищення
ЗМК – засоби масової комунікації
МВФ – Міжнародний Валютний Фонд
НІІ – Національна інформаційна інфраструктура
НТІС – Національна технічна інформаційна служба
ППО – Протиповітряна оборона
ПРІОР – Партнерство для розвитку інформаційного суспільства в Росії
ТНК – транснаціональна компанія
ФБР – Федеральне бюро розслідувань
ФСБ – Федеральна служба безпеки
ЦРУ – Центральне розвідувальне управління

ВСТУП

Актуальність дослідження зумовлена настільки масштабною ескалацією міжнародного тероризму, що це явище вочевидь стає не тільки реальною загрозою для соціально-економічного розвитку національних держав і демократії, але й для міжнародної системи як цілісності. Інший сутнісний елемент актуальності полягає в тому, що одним із проявів одновимірного глобалізму стало прагнення республіканської адміністрації єдиної на сьогодні глобальної держави, якою є Сполучені Штати Америки, взяти на себе провідну роль у мобілізації світового співтовариства націй на боротьбу з міжнародним тероризмом, визначення якого дають переважно самі американці. Як наслідок цієї одновимірності маємо небезпечні суперечності у позиціях держав щодо вироблення й реалізації спільної, справді ефективної міжнародної стратегії запобігання тероризму та його подолання. Поклавши цю боротьбу в основу дво- і багатосторонніх відносин, Білий дім епохи Дж.Буша-молодшого нерідко самочинно відносить ту чи іншу державу або суспільну групу до розряду терористичних у контексті інформаційного тиску з притаманною йому політико-ідеологічною упередженістю. А це, як свідчить практика, досі не привело до зменшення терористичної загрози. З іншого боку, коли йдеться про Росію як претендента на традиційну великодержавність, спостерігаємо серйозні концептуальні розходження між власне російськими і західними тлумаченнями ситуації в Чечні. Вони (розходження) мають принциповий характер, оскільки не обмежуються чеченськими подіями, загалом зачіпаючи таку складну сферу, як форми і методи здійснення “національно-визвольної боротьби”.
Такий перебіг подій розширює і без того складний комплекс політико-культурних, соціально-економічних та інших суперечностей не тільки за класичною для постбіполярної системи віссю “багата Північ – бідний Південь”, але й серед союзних держав і в рамках певних інтеграційних блоків. Визначення спонук і причин появи міжнародного тероризму винятково як "побічного ефекту" нерозв’язаності означених проблем обмежує можливості точних наукових положень і висновків.
Відтак, принципова наукова проблема, яка розв’язується в дисертації, визначається автором як спроба, з використанням сучасного теоретико-методологічного апарату, з’ясувати рівні взаємозалежності між ескалацією міжнародного тероризму і певними трансформаціями національних політичних систем та змінами в інформаційній стратегії держав, з одного боку, і перспективами еволюції міжнародних відносин, з другого боку. При цьому автор вважає базовим елементом запобігання і подолання тероризму у міжнародному контексті якраз адекватне інформаційне забезпечення. Причина такого підходу полягає у встановленій дисертантом закономірності, а саме: для мінімізації проявів тероризму першочергове значення має робота на попередження, неможлива в умовах інформаційної замкнутості та неузгодженості у міждержавних відносинах при визначенні передумов ефективної боротьби з тероризмом. Оскільки відповідною інформацією володіє держава, а для ефективної боротьби з тероризмом існує нагальна потреба в об’єднанні її зусиль з потенціалом громадянського суспільства, ця складова у дисертації представлена переважно в рамках механізмів і форм державного інформування суспільства.
Розгортання наприкінці XX - початку XXI століття національно-релігійних конфліктів та видиме загострення соціальних протиріч внаслідок збільшення розриву між бідними і багатими, ускладнення демографічної ситуації в межах земної цивілізації внаслідок зростання населення Землі ледве не в геометричній прогресії, як і наближення екологічної катастрофи та активне виснаження природних ресурсів, спричиняють додаткову напруженість на глобальному рівні. На цьому тлі тероризм, у всій різноманітності його проявів, визначаємо як додаткове джерело дестабілізації міжнародної системи та впливу на консервацію вказаних протиріч. Тобто: міжнародний тероризм небезпечний не тільки з огляду на його безпосередні руйнівні і трагічні наслідки, а й у контексті необхідності відволікати серйозні фінансово-економічні, природні і людські ресурси на боротьбу з цим злом замість того, щоб розв’язувати нагальні проблеми соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку.
Розмаїтий у своїх формах і проявах, міжнародний тероризм справді змушує державне керівництво і політичні еліти держав, на які спрямовані відповідні удари, шукати нові форми боротьби як з міжнародним тероризмом, так і з його причинами, змінювати, адаптувати державні політичні інституції відповідно до нових умов, чинників, які впливають на суспільство, та відповідним чином намагатись змінювати їх інформаційну політику. Водночас нерідко під приводом примарних загроз тероризму здійснюється мобілізація національних економік на розвиток військово-промислового комплексу, що загрожує новим сплеском гонки озброєнь. І, нарешті, реальні терористичні організації сьогодні погрожують використанням новітніх озброєнь, включно зі зброєю масового ураження людей, що може викликати непередбачувані наслідки для людства.
Додаткові елементи актуальності теми дослідження розглядаємо в рамках означених загроз:
• дестабілізації міжнародної системи;
• послаблення демократії в національних державах.
Водночас актуальність дисертаційної теми зумовлена визначенням і доведенням першочергової значущості інформаційного елемента впливу держави на запобігання тероризму і боротьбу з його проявами. Важливо враховувати, що належне взаємне інформування держав в умовах глобалізації підвищує взаємну довіру між ними і дає можливість об’єднати зусилля для виявлення джерел тероризму та їх ліквідацію.
Такий підхід підвищує наукову і практичну значимість дослідження окресленої проблематики з огляду на таку особливість міжнародного тероризму, як набуття ним характеру глобального суспільно-політичного явища, що криє тотальну загрозу людству. Його поширення на всіх континентах загрожує дестабілізацією політичних систем і міжнародної системи більшості країн світу, вливає на глобальні міжнародні процеси зважаючи на те, що різноманітні терористичні угруповання мають широку інфраструктуру, сучасні засоби комунікації, серйозні джерела фінансування і матеріально-технічне забезпечення.
Теоретико-методологічна база дисертації сформована в рамках відповідних напрацювань американських учених Й.Александера, С.М.Фінгера, Д.К.Рапопорта, М.Столя, німецьких політологів Ф.Вьордеманна, В.Лякера, В.Беєр-Катте, С.Біндера, П.Вальдманна, російських дослідників Е.Г.Ляхова, Ю.М.Антоняна, У.Р.Латипова та українських науковців В.К.Гури, В.І.Івченка, Є.Є.Камінського, Б.І.Канцелярука, А.І.Комарової, С.В.Кононенка, В.В.Крутова, В.О.Євдокимова, Г.М.Перепелиці, Ю.С.Скорохода, С.О.Телешуна, С.О.Шергіна та інших. Для більшості з цих дослідників характерна максимальна деідеологізованість в оцінках джерел і причин тероризму. Водночас їх належність до різних наукових шкіл і напрямів уможливила діалектичну диверсифікацію використаних автором теорій і методологій, а саме: залучення до аналізу обраної проблематики тих їх частин, що оптимально відповідають авторській концепції. Вона полягає в тому, що на рубежі XX і XXI століть тероризм набув якісних показників, які трансформують його розуміння поза традиційними рамками поодиноких проявів насильства, тобто як один із ключових факторів деструктивного впливу на характер сучасних міжнародних відносин. Саме у цей період виник феномен міжнародного тероризму, безпосередньо не пов’язаний з конкретною державою. З’явились терористичні організації з багатонаціональним складом, які мають інфраструктуру та прибічників у різних країнах.
Авторська концепція спричинила вибір хронологічних рамок дослідження: останні роки XX століття – 2003 рік. Нижня межа зумовлена тим, що в другій половині 1990-х років відбулося завершення трансформації внутрішньодержавного тероризму в міжнародний, який ставить перед собою політичну мету на основі певної ідеологічної чи цивілізаційної бази. Збільшення кількості терористичних об‘єднань, структур та їх діяльність стали загрозою демократичним засадам багатьох суспільств. Держави, що постраждали від тероризму чи відчувають його реальну загрозу, змушені змінювати загальну політико-ідеологічну та інформаційну компоненту своїх державних політичних структур й адаптовувати внутрішню політику загалом до потреби захисту від міжнародного тероризму.
Міжнародний тероризм у наш час виступає войовничим суспільно-політичним феноменом, здатним у разі дальшого поширення знищити фундамент демократії. Тому в дисертації окремо розглянуті актуальні політичні проблеми трансформації державних політичних структур та інформаційної політики двох держав – США та Росії, внаслідок ескалації міжнародного тероризму.
Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дослідження проведене у межах комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Розбудова державності України", програми науково-дослідної роботи Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України" (тема № 015Ф048-01, № державної реєстрації 0102U001229), підрозділ „Інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньополітичних інтересів України”.
Метою даного дослідження є виявлення рівнів взаємозв’язку і взаємовпливу ескалації міжнародного тероризму і змін у політичних системах та інформаційній політиці двох ключових держав (США і РФ), які стали його першочерговими об’єктами, а частково також інших акторів міжнародних відносин, що з різних причин задіяні в організації міжнародно-політичної і військової протидії цьому злу. Для даного дослідження не менш важливим і вагомим у рамках визначеної наукової проблеми є реалізація такої мети, як відстеження і виявлення взаємозв’язку між розгортанням міжнародного тероризму та майже очевидним переглядом демократичних засад розвитку адміністраціями держав, які зазнали найбільш резонансних терористичних актів. До їх числа у першу чергу прийнято відносити Сполучені Штати періоду першого президентства Дж.Буша-молодшого та Російську Федерацію на етапі першого президентства В.Путіна.
Виходячи з цього, автор визначив паралельні завдання:
• з’ясування причин глобалізації міжнародного тероризму через аналіз його еволюції;
• розкриття значущості та суті інформаційної політики США і РФ як головних державних акторів, антитерористична діяльність яких досліджується в роботі;
• системний аналіз державної інформаційної політики США та Росії;
• виявлення ключових проявів впливу міжнародного тероризму на демократичний розвиток національних держав і міжнародної системи;
• систематизація політичної інфраструктури та соціально-економічної бази тероризму;
• нормативістський аналіз сучасних систем побудови державної політичної інформації як базової складової протидії тероризмові;
• визначення ролі і значення доступу громадян до інформації як чинника мобілізації громадянського суспільства на підтримку зусиль держав, спрямованих на запобігання тероризму і його подолання;
• компаративне дослідження трансформації державних політичних структур після терористичного акту 11 вересня 2001 року;
• узагальнення наслідків ескалації тероризму для України, розробка практичних рекомендацій для структур державної влади нашої держави.
В умовах кризового стану держав, внаслідок проявів міжнародного тероризму у вигляді інформаційно резонансних терористичних актів (США, Росія та інші країни), на перший політичний план виходять завдання аналізу та синтезу сценаріїв інформаційної політики. Тому ще одним із завдань автора стала структуризація механізмів залежності державних політичних структур та їх інформаційної політики від глобального поширення міжнародного тероризму, встановлення основних системних структур цього механізму та визначення взаємовідносин між елементами структур.
Об‘єктом дослідження є система (у вигляді механізму, схеми) політичних відносин та її еволюція внаслідок ескалації міжнародного тероризму.
Предмет дослідження – трансформація політичних систем та їх інформаційної політики під впливом міжнародного тероризму. Головну увагу спрямовано на дослідження концепцій та принципів, на основі яких здійснюється трансформація демократичних інституцій провідних держав світу – США та Росії.
Методологія і ключові дослідницькі методи, що були використані автором, зумовлені вибором об’єкта і предмета, метою та завданнями роботи. Але головне в даному разі – врахування теоретико-методологічного доробку провідних наукових шкіл України, Росії, США та ФРН. Відтак, залучено загальнонаукові методи дослідження міжнародних систем, у першу чергу емпіричний, дескриптивний, компаративістський та нормативістський. З огляду на визначальний вплив експертних розробок та якості інформації на державні програми і стратегії боротьби з тероризмом вирішальне значення для автора мав увесь комплекс методичних напрацювань з апарату неофункціоналізму. Зважаючи на те, що об’єктом дослідження є система, автор підходив до аналізу в рамках певною мірою неореалістського визначення міжнародної системи як системи держав. Деструктивний вплив тероризму на цю систему визначив важливість для автора розуміння міжнародних відносин як системи політичної рівноваги. Вона, на наш погляд, можлива на засадах взаємодії сил і засобів держав і міжнародного співтовариства націй. У даному випадку силовий потенціал держав має першорядне значення, що вирізняє дану проблематику в загальному тематичному контексті міжнародно-політичних досліджень.
Для опрацювання наукової проблеми використані наукові технології та методи конфліктології. Зокрема, для аналізу трансформації державних політичних структур США та Росії під впливом ескалації міжнародного тероризму були залучені контент-аналіз та метод спостереження.
Оцінка кількісних параметрів досліджуваної проблеми ґрунтується на застосуванні детермінованого дискретного моделювання суспільно-політичних процесів трансформації, представлених у вигляді структурних моделей.
Наукова новизна одержаних результатів визначена її новаторським характером: робота є однією з небагатьох спроб цілісного аналізу новітніх тенденцій трансформації політичних систем та інформаційної політики провідних країн в умовах глобалізації міжнародного тероризму. В останні 2-3 роки означена проблема потрапила в поле зору наукових кіл світу та України, що позитивно впливає на стан її досліджень.
Результати таких наукових досліджень можуть знайти застосування у подальшому вивченні цього питання за допомогою аналітичних методів, оскільки політичне протистояння двох антагоністичних феноменів "демократія та тероризм" змінюється дуже динамічно.
Таким чином, бурхливий розвиток та глобалізація терористичних структур і зростання ступеня їхнього впливу на загальноцивілізаційні демократичні засади зумовили актуалізацію наукових досліджень.
Наукова новизна отриманих результатів полягає також у тому, що:
1. В роботі розроблений та запропонований комплексний метод політологічного аналізу вірогідного послаблення і навіть демонтажу базових принципів демократії внаслідок глобалізації міжнародного тероризму.
2. Запропоновані структурні моделі трансформації державних політичних систем та інформаційної політики під натиском міжнародного тероризму. Визначені головні функціональні структури моделі трансформації та соціально-політичні взаємовідносини між елементами структур.
3. Узагальнено представлені соціально-політичні технології і моделі (схеми) державної політичної інформації США та Росії.
4. Доведено, що соціально-політичний процес глобалізації міжнародного тероризму негативно впливає на демократичні засади суспільства.
5. З’ясовано, що відбувається відхилення від демократії у діяльності державних політичних структур США і Росії та їхньої інформаційної політики після терористичних актів 2001 – 2002 рр.
6. На основі здійснених наукових досліджень запропоновані відповідні висновки та рекомендації в умовах України.
Практична значущість результатів дослідження полягає у можливості їхнього використання при формуванні державної політики, спрямованої на захист державної і суспільної безпеки та подолання терористичних загроз, а також збереження демократичних засад.
Практична цінність отриманих результатів досліджень дисертаційної роботи полягає також у наступному:
1) теоретичні моделі трансформації демократичних засад внаслідок ескалації міжнародного тероризму придатні для практичного використання за допомогою методів математичного моделювання (графова модель процесу);
2) політичні технології механізму трансформації державних інформаційних систем можливо практично застосовувати для аналізу соціально-політичних ситуацій у багатьох країнах, зокрема й в Україні;
3) результати дослідження значущі для аналізу конфліктних ситуацій в антагоністичній системі “демократія – тероризм”.
Теоретичні матеріали дисертації можуть бути використані для підготовки та перепідготовки фахівців таких галузей науки: політологія, міжнародні відносини та зовнішня політика, конфліктологія, геополітика та глобалістика.
Адекватне уявлення про сучасні тенденції трансформації демократичних засад під впливом міжнародного тероризму сприятиме державним структурам України у заходах щодо:
1) вдосконалення законодавчої бази України в питаннях боротьби з міжнародним тероризмом;
2) координації діяльності відповідних Міністерств та відомств України, Президента та Верховної Ради у разі загрози ескалації міжнародного тероризму;
3) розробки концепції та законів про діяльність ЗМІ у випадках екстремальних терористичних злочинів проти державних установ та населення країни.
Всі наукові результати досягнуті дисертантом особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні результати наукових досліджень, які включені до дисертації, були оприлюднені на наступних конференціях:
1. Міжнародна конференція „Молодь за інформаційне суспільство“, 17 квітня 2003р., м.Київ – Руденко М.М. Моделі формування державної інформаційної політики США та Росії.
2. Науково-практична конференція „Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах”, 24-26 квітня 2003р., м.Хмельницький – Руденко М.М. Аналіз моделей впливу міжнародного тероризму на демократичне суспільство.
3. Науково-практична конференція для студентів та аспірантів, 18 жовтня 2001р., м.Київ – Руденко М.М. Система доступу до державної інформації Швеції.
Публікації. Результати дисертації оприлюднені у семи авторських публікаціях, зокрема шість із них – у наукових фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України.
1. Руденко М.М. Загальні принципи формування законодавства про доступ до державної інформації // Актуальні проблеми міжнародних відносин. (Інститут міжнародних відносин) – К.: Київській університет. – 2002. – вип. 31, ч. ІІ. – С.266-270.
2. Руденко М.М. Трансформація державної інформаційної політики внаслідок ескалації міжнародного тероризму // Актуальні проблеми міжнародних відносин. (Інститут міжнародних відносин) – К.: Київській університет. – 2002. – вип. 37, ч. 1. – С.156-159.
3. Руденко М.М. Вплив міжнародного тероризму на трансформацію інформаційної політики Російської Федерації // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія „Міжнародні відносини”. – К.: ВЦ „Київський університет”. – 2003. – вип. 25-28. – С.262-264.
4. Руденко М.М. Аналіз моделей впливу міжнародного тероризму на демократичне суспільство // Матеріали науково-практичної конференції „Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах”. – Хмельницький: Технологічний університет Поділля. – 2003. – Ч. 1. – С.87-91.
5. Руденко М.М. Законодавство Великобританії, що регулює доступ до урядової інформації // Актуальні проблеми міжнародних відносин. (Інститут міжнародних відносин) – К.: Київській університет. – 2000. – вип. 23, ч. 1. – С.190-197.
6. Руденко М.М. Шляхи та проблеми запровадження електронного уряду // Актуальні проблеми міжнародних відносин. (Інститут міжнародних відносин) – К.: Київській університет. – 2001. – вип. 27, ч. II. – С.219-225.
7. Руденко М.М. Система доступу до державної інформації Швеції. // Актуальні проблеми міжнародних відносин. (Інститут міжнародних відносин) – К.: Київській університет. – 2001. – вип. 29, ч. I. – С.197-201.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Здійснений аналіз механізму залежності державних політичних структур та їхньої інформаційної політики від глобального поширення і зростання міжнародного тероризму наприкінці ХХ - початку ХХІ століть показав тенденцію зміщення демократичних систем в бік авторитаризму, що проявляється в наступному:
1.1. трансформації політичних структур США і Росії та їхньої державної інформаційної політики під натиском терористичних міжнародних структур і угруповань;
1.2. вибірковому обмеженню прав та свобод громадян за умов кризового стану внаслідок міжнародних терористичних актів.
2. В результаті аналізу близько 50 національних законодавств щодо закріплення в них права на інформацію, як показника ступені демократичності суспільства та прозорості його інформаційної політики, зокрема, в питаннях боротьби з міжнародним тероризмом, встановлено, що зазначене право актуалізувалася лише в останні 10 – 20 років, що робить інформаційні свободи надзвичайно вразливими в демократичних країнах, які потерпають від проявів міжнародного тероризму.
3. Для комплексного аналізу політичного процесу трансформації (зміщення вправо) соціально-політичних структур та їхньої інформаційної політики розроблено і використано структурно-функціональну модель (модель трансформації), яка характеризується такими чинниками:
3.1. застосуванням діалектико-системного підходу при побудові структури моделі трансформації і здійсненні аналізу антагоністичних соціально-політичних структур: демократія та тероризм;
3.2. елементи загальної моделі трансформації та її функціональні зв‘язки еквівалентні основним соціально-політичним взаємовідносинам держави та її інформаційних структур під час ескалації міжнародного тероризму і виникнення кризових ситуацій.
4. Для дослідження динамічних змін (коливань вправо) в політичних структурах держави та її інформаційній політиці при кризових терористичних ситуаціях розроблено моделі системи формування державної політики США і Росії з такими параметральними характеристиками:
4.1. структура моделі системи формування державної політики є ієрархічною складовою з контуром зворотного зв‘язку (засоби масової інформації) загальної моделі трансформації;
4.2. топологію ядра структури моделі складають три політичні системи з їх інформаційною інфраструктурою: законодавча, виконавча та судова влади, на які діють збуджувальні впливи (зовнішнє середовище) – терористичні акти та дії;
4.3. модель системи формування державної політики дає можливість здійснювати комплексний аналіз, а також може застосовуватись для дослідження інших подібних політичних процесів.
5. Встановлено, що внаслідок вчинення терористичних актів у США (вересень 2001 року) та в Росії (жовтень-листопад 2002 року) людство дістало нові соціально-політичні уроки, які проявляються в:
5.1. тому, що чим вищий політичний та економічний рівень розвитку держави, тим вразливіші її соціальна, політична та технічна інфраструктури до терористичних атак та їх психологічного впливу;
5.2. появі реальної можливості використання новітніх технологій зі злочинною терористичною метою, що різко посилили потенціал традиційних форм тероризму, перетворивши його в супертероризм;
5.3. необхідності перегляду системи національної безпеки усіх демократичних держав світу, які на собі відчули нові загрози міжнародного тероризму: США, Росія, Ізраїль, Велика Британія, Іспанія та інші.
6. На підставі аналізу шляхів розвитку інформаційної політики провідних демократичних країн світу та еволюції зміщення в бік авторитаризму демократичних засад держав внаслідок натиску міжнародних терористичних сил розроблено рекомендації для політичних структур України щодо боротьби з міжнародним тероризмом. Це, зокрема:
6.1. вдосконалення і запровадження відповідної вітчизняної законодавчої бази з проблем міжнародного тероризму з урахуванням політичного досвіду боротьби з цим злом провідних країн світу;
6.2. розширити Статтю 9 Розділу ІІ Закону України “Про боротьбу з тероризмом” положеннями про запровадження системи винагород особам, які надають органам, що здійснюють боротьбу з тероризмом, відповідну інформацію як у формі спеціальних державних програм, так і у вигляді подальшого розвитку та вдосконалення існуючих правоохоронних механізмів збору та отримання оперативної інформації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Alexander Y. Boulder Terrorism: Theory and practice. – Colo.: Westview press, 1979. – 280 p.
2. Andres R. Olsson Secrecy vs. Transparency // International Conference on public transparence and arms trade. – Sweden. – 2001. – pp. 45-46
3. Ariel T. Sobelman. Is everyone an enemy in cyberspace? // Strategic assessment. – 2000. – Vol.2, No.4. – www.tau.ac.il/jcss/sa/v2n4p4.html
4. Bell I. A time of terror: how democratic societies respond to revolutionary violence. N.Y.: Basic Books, 1978. – 272 p.
5. Bonante L. Terrorism and International Analysis // Terrorism: an International Journal. – 1979. – V.3. №1-2. – p.27-35.
6. Border agency overhaul proves tricky for Bush team // Government Executive Magazine. – March 29, 2002. – http://www.govexec.com/dailyfed/0302/032902nj1.htm
7. Buckelew A. H. Terrorism & American response. – San Rafael (Cal.): MIRA, 1984. – 161p.
8. Darrell M. West. Global E-Government 2003. – http://www.insidepolitics.org/egovt03int.html
9. Dick, Ronald L. Cyber Terrorism and Critical Infrastructure Protection. – www.fbi.gov/congress/congress02/nipc072402.htm
10. Dorothy E. Denning “Cyberterrorism” – Testimony before the special Oversight Panel on Terrorism Committee on Armed Services, U.S. House of Representatives – May 23, 2000 – www.cg.georgetown.edu/~denning/infosec/cyberterror.html
11. Executive Summary of the Report of the Commission to Assess the Ballistic Missile Threat to the United States, 15.07.1998 – ftp://fedbbs.access.gpo.gov/gpo_bbs/cla/bmt.htm
12. Freedom of information law, USA, 1966. – http://www.first.gov/
13. Gibbs, Nancy. 2002. Apocalypse now. Time, July 1: 40-48
14. Greve, Patricia. Neoconservative Ideas and Foreign Policy in the Administration of George W. Bush: A German View – http://www.aicgs.org/c/greveengl.shtml
15. Hansen A. Public Diplomacy in the Computer Age. – N.Y.: Greenwood Publishing Group, 1984. – 251p.
16. Impact of the emerging information society on the policy: Development process and democratic quality. – Organisation for Economic Cooperation and Development (Dist.: 04 – Jan – 1999). – 180p.
17. Information systems for public access to documents. – Ministry of Justice, Sweden. – http://justitie.regeringen.se/inenglish/pressinfo/publications.htm
18. Kaye, David Sources of Information, Formal and Informal // Library Management. – Vol.16, №5. – p.16-19.
19. Krauthammer, Charles. Democratic Realism: An American Foreign Policy for a Unipolar World. – Speeches at AEI annual dinner. – Febr. 10, 2004 – http://www.aei.org/news/newsID.19912/news_detail.asp
20. Lawson, Shannon M. Information Warfare: An Analysis of the Threat of Cyberterrorism Towards the U.S. Critical Infrastructure. – http://www.sans.org/rr/infowar/us_critical.php
21. Maurice Francel, Freedom of information: some international characteristics – http://www.cfoi.org.uk/pdf/amsterdam.pdf
22. Mohan, B. The Age of Evil: Ambiguities of Hope // International Journal of Contemporary Sociology, 2002, October, Vol. 39. – № 2
23. Privacy Act, USA, 1974. – http://www.first.gov/
24. Public access to information and secrecy with Swedish authorities. – Ministry of Justice, Sweden. – http://justitie.regeringen.se/inenglish/pressinfo/publications.htm
25. Rosen S.I., Frank R. Measures against International terrorism // International Terrorism & World Security. L., 1975. – p.10-23.
26. Smith A., Walters S., Broddy J. and Hartley R. A Review of Information Systems Development Methodologies. – 151 р.
27. Steven Clift. E-Democracy, E-Governance and Public Net-Work. – http://www.publicus.net/articles/edempublicnetwork.html
28. Sunshine Act, USA, 1966. – http://www.first.gov/
29. Sweden statutes. – Government Offices, Prime Minister’s Office, Sweden. – http://www.sweden.gov.se/systemofgov/system_opensoc.htm
30. Tee Kauti. The Internet and its impact on developing countries: examples from China and India. – Dominican University, River Forest, Illinois, USA. – 2002. – 213 р.
31. Text of Bush's Speech. – http://www.nytimes.com/2004/01/20/politics/21BUSH-ADVANCE-TEXT.html?ex=1079067600&en=5fb7c2a538744b20&ei=5070
32. The Swedish approach to public access to documents. – Ministry of Justice, Sweden. – http://justitie.regeringen.se/inenglish/pressinfo/publications.htm
33. White House official website. – http://www.whitehouse.gov
34. Wilkinson P. Fighting the hydra: International terrorism and the rule of law // Terrorism, ideology and revolution: The origins of modern political violence. – Brighton, 1986. – p.57-63
35. William H. Webster. Cybercrime, Cyberterrorism, Cyberwarfare. – Center For Strategic and International Studies. – http://www.csis.org/pubs/cyberfor.html
36. Адміністрація Президента РФ. – http://www.gov.ru/main/page3.html
37. Американская администрация расширила список государств-изгоев. – http://www.ural.ru/news/society/23865,0.html?PHPSESSID=b0bdc77c0a563605663613ee7221d0b5
38. Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія. – К.: Генеза, 1996. – 209 с.
39. Анненков А., Латкин А. Информационная безопасность нации. – http://www.inauka.ru/technology/article23665.html
40. Антипенко В. Ф. Современный терроризм: состояние и возможности его упреждения (Криминологическое исследование) – К., 1998. – 191с.
41. Антитеррористическое ведомство - Киевские ведомости, пятница, 22 ноября 2002 г. – С. 6
42. Антонян Ю.М. Терроризм. Криминологическое и уголовно-правовое исследование. – М.: Щит-М, 1998. – 149 с.
43. Аристотель. Политика // Соч. в 4-х т. – М.:Мысль, 1972. Т.4 – 190 с.
44. Баймуратов М.О., Максименко С.В. Міжнародне гуманітарне право // Тероризм і боротьба з ним: міжвідомчий науковий збірник. – К. – 2000. – том 19. – С. 343-345.
45. Берлач А.І. Тероризм у сфері сучасних фінансових відносин: криміналогічний аспект // Тероризм і боротьба з ним: міжвідомчий науковий збірник. – К. – 2000. – том 19. – С. 184-185.
46. Блауберг И.В., Мирский Э.М., Садовский В.Н. Системный подход и системный анализ // Системные исследования. Ежегодник. – 1982. – С. 77-79
47. Бова А.А. Транснаціональна організована злочинність // Тероризм і боротьба з ним: міжвідомчий науковий збірник. – К. – 2000. – том 19. – С. 227-229.
48. Борьба с терроризмом и права человека (запись радиопередачи). – http://www.svoboda.org/programs/ep/2002/ep.091102.asp
49. Борьба со шпионажем и терроризмом. – http://www.jetinfo.ru/2001/10/11/article1/10/200182/html
50. Бусленко Н.П. Моделирование сложных систем. – М., 1978. – 169 с.
51. Бутлицкий А. Азиатская сеть мафии/ А. Бутлицкий// Человек и закон. - 1989. - № 10.
52. Вайнгартен Ф. Основи федеральної інформаційної політики: погляд конгресу США. – К.:1996. – 178 с.
53. Вайнгартен Ф. Удосконалення федеральної інформаційної політики: погляд Конгресу США // Вісник Парламенту України. – 1996. – С.27
54. Вебер Макс. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика. – К., 1999. – 241 с.
55. Винер Н. Кибернетика и общество. – М.: Изд-во Иностранная литература, 1958. – 210 с.
56. Вицин С.Е. Методология системного подхода к исследованию и решению социальных проблем. – М., 1978. – 171 с.
57. Власихин В.А. Новый закон США про борьбу с тероризмом // США-Канада. – 2002. – № 4. – С. 25-27.
58. Гиг Дж. Ван. Прикладная общая теория систем: в 2-х кн. – М.: Мир, 1981.
59. Глушков В.А. Політико-правові аспекти становлення боротьби з тероризмом в Україні // Український часопис правозн. 1996. - №2. – С. 31-35.
60. Глушков В.М. Мышление и кибернетика. – М.,1966. – 177 с.
61. Горбунов А.С. К вопросу о классификации терроризма // Московский журнал международного права. – 1993. – М. – С. 52-53.
62. Гордієнко Г. Входження країни у всесвітню систему інформації // Нова політика. – 1999. - №5. – С. 64-67.
63. Государственная Дума РФ. – http://www.duma.ru
64. Гражданская оборона информационных ресурсов // Известия. – 2001. –№95. – С .3
65. Гриняев С. О ходе реализации плана защиты информационных систем США. – http://www.crime-research.org/library/0901.html
66. Гриняев С.Н., Чугунов В.С. Международный терроризм как инструмент глобального управления. – http://www.agentura.ru/press/grinyaev/obob/
67. Гриняев С.Н., Чугунов В.С. Последствия террористических актов в США. – http://www.e-journal.ru/p_besop-st1-21.html
68. Грищук В. К. Тероризм: проблема поняття // Актуальні проблеми держави та права: Зб. наук. праць. – Вип.8 . – Одеса: Юр. літер., 2000. – С. 17-21.
69. Декларация прав человека. Устав ООН. – http://www.un.org/russian/basic/aboutun.htm
70. День. – 13.10.2001. – С. 3.
71. Дергачов О. Демократія: випробовування терроризмом // Політика і культура – 2003. – № 1(180) – С. 7-8
72. Деречін В.В. Деякі питання організації боротьби з тероризмом: досвід країн СНД // Тероризм і боротьба з ним: міжвідомчий науковий збірник. – К. – 2000. – том 19. – С. 354-357.
73. Дж. Гедмин. Америка лидирует. Одна американская самооценка. – http://www.deutschebotschaft-moskau.ru/ru/bibliothek/internationale-politik/2002-04/article02.html
74. Джозеф С. Най. Уроки 11 вересня: Америка повинна возз’єднатися з іншим світом // День. – 2003. – №158(1659). – С. 1.
75. Диалектика познания сложных систем / Под ред. В.С.Тюхина. – М.: Мысль, 1988. –316 с.
76. Дорошенко А. Терор і тероризм // Політика і час. – 1997. - №8-9. – C. 15-19
77. Дрожинов В., Штрик А. ИТ как приводной ремень повышения эфективности государственности в США. – http://www.icstip.su/ist/public/it_usa.html
78. Дрожинов В., Штрик А. Нынешнее поколение европейцев будет жить в информационном обществе // PC Week. – 2000. – №15. – С. 17-19.
79. Дрожинов В., Штрик А. Электронное правительство информационного общества // PC Week, – 2000. – №15. – С. 30-31.
80. Дрьоміна Н.А. Інтернаціональний тероризм і терористичний інтернаціонал // Тероризм і боротьба з ним: міжвідомчий науковий збірник. – К. – 2000. – том 19. – С. 334-336.
81. Емельянов В.П. Терористичний акт і акт тероризму // Вісник Академії правових наук України: 1999. - №3. – С. 166-171.
82. Емельянов В.П. Терроризм и преступления террористической направлености. – Харьков: Рубикон, 1997. – 147 с.
83. Ешби У.Р. Введение в кибернетику. – М., 1959. – 159 с.
84. Євдокимов В.О. Тероризм: необхідна правова база попередження його проявів // Тероризм і боротьба з ним: міжвідомчий науковий збірник. – К. – 2000. – том 19. – С. 375-379.
85. Європейська конвенція про захист прав та основних свобод людини від 4 листопада 1950р. – http://www.liga.kiev.ua/
86. Закон України „Про боротьбу з тероризмом” №638 – IV від 20.03.2003. – http://www.liga.kiev.ua/
87. Закон України „Про інформацію” №2657-XII від 2.10.1992. – http://www.liga.kiev.ua/
88. Засурский Я.Н. Информационное сотрудничество в рамках международного сотрудничества // Международное общество. – 2000. – с.60.
89. Землянова Н. В. Современная американская коммуникавистика. – М.: Изд-во МГУ, 1995. – 290 с.
90. Землянський Ю.В. Загроза тероризму в Україні // Тероризм і боротьба з ним: міжвідомчий науковий збірник. – К. – 2000. – том 19. – С. 45-50.
91. Зернецька О.В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини. – К.: Освіта, 1999. – 351 с.
92. Івченко В. Жорстокий. Кривавий. Багатоликий. Таким постав перед цивілізованим світом міжнародний тероризм. // Політика і час. – 2002. – № 1-2. – С. 27-30
93. Карпец И. И. Преступления международного характера. – М.: Юр. лит., 1979. – 189 c.
94. Кеннет В. Штайн. Доктрина Буша: селективная вовлеченность в дела на Ближнем Востоке. – http://www.deutschebotschaft-moskau.ru/ru/bibliothek/internationale-politik/2002-03/article12.html
95. Коломієць В.Ф. Міжнародні інформаційні системи. – , К.:ВПЦ "Київський університет", 2001. – 458 с.
96. Комиссия по правам человека просит Путина дождаться ее заключения. – http://www.lenty.ru
97. Комсомольская правда. – 13.11.2002. – С. 3.
98. Конвенция СНГ про права и основные свободы человека. – http://www.cis.minsk.by/russian/home.htm
99. Концепция национальной безопасности Росийськой Федерации. – http://www.scrf.gov.ru/Documents/Decree/2000/24-1.html
100. Костенко О. М. Тероризм і кримінологічна безпека // Актуальні проблеми держави та права. Зб. наук. праць. – Вип. 8. – Одеса: Юр. літер., 2000. – С. 71-75
101. Крутов В.В. Методологічні підходи до підвищення ефективності боротьби з тероризмом в Україні // Тероризм і боротьба з ним: міжвідомчий науковий збірник. – К. – 2000. – том 19. – С. 130-135.
102. Крутов В.В. Тероризм у міжнародних законодавчих актах та нормативно-правовій базі України // Правова держава. – 1998. – № 9. – С.19-31.
103. Кудрявцев В. Н. Криминализация: оптимальные модели // Уголовное право в борьбе с преступностью. М.: - Юр. лит., 1981. – с.4-5.
104. Кузнецова О.И. Создание структур внутренней безопасности после 11 сентября // США-Канада. – 2002. – № 5. – С.39-41.
105. Лазарев Н.Я. Терроризм как тип политического поведения // Социологические исследования. – 1993. - №8. – С. 32-37.
106. Леваков А. Десять Клинтовских узоров. – http://www.infonet.ru/article/articlle1/2000/07/22/3385.html
107. Леваков А. Новые приоритеты в информационной безопасности США. – http://www.jetinfo.ru/2001/10/11/article1/10/2001/html
108. Леонгард К. Акцентуирование личности // Пер. с нем. – К.:Выща шк. Головное изд-во, 1989. – 374с.
109. Ліпкан В.А., Никифорчук Д.Й., Руденко М.М.. Боротьба з тероризмом. – К.: Знання України, 2002. – 254 с.
110. Ліпкан В.А. Тероризм і геополітика: гіпотетичний зв’язок // Правова держава. – 2000. – Вип. ІІ. – С. 525-534.
111. Ліпкан В.А. Щодо поняття тероризму // Вісник Академії правових наук. – 1998. - №4. – С. 219-221.
112. Людина і світ: підручник (Л. В. Губерський, А. О. Приятельчук, В. П. Андрущенко та ін.); за ред. Л. В. Губерського, А. О. Приятельчука. – К.: 1999, -519с.
113. Ляхов Е.Т. Политика терроризма – политика насилия и агрессии. – М. : Междунар. отношения, 1987. – 187с.
114. Макаренко Є.А. Європейська інформаційна політика – К.: НВЦ "Наша культура і наука", 2000. – 285 с.
115. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966р. – http://www.un.org/russian/basic/aboutun.htm
116. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права від 16 грудня 1966р. – http://www.un.org/russian/basic/aboutun.htm
117. Моисеев Н.Н. Человек. Среда. Общество. – М.: Наука, 1982. – 189 с.
118. Московський комсомолец. – 2001. – № 50. – С. 10.
119. Московський комсомолец. – 2001. – № 51. – С. 6.
120. Национальная безопасность США – задача информационных технологий. – http://www.mcweek.ru/N33/CP/251/netweek/chant 5/htm
121. Независимое военное обозрение. – 2000. – №38. – С. 61-63.
122. Николь Гнесотто. Сверхмилитаризация американской внешней политики. – http://www.deutschebotschaft-moskau.ru/ru/bibliothek/internationale-politik/2002-04/article10.html
123. Новая спецслужба США будет называться Department of Homeland Security. – http://www.agentura.ru/Right?id=20020607102300
124. Новый антитеррористический закон США. – http://www.agentura.ru/opponent/usa/zakon-antiterror/
125. Павроз А.В. Политическая глобализация и будущее России в XXI веке. – http://www.ibci.ru/konferencia/page/statya64.htm
126. План войны с Ираком готов и подписан Джоржем Бушем. – http://www.ural.ru/news/society/22741,0.html
127. Правительство США уходит в Интернет. – http://www.lenta.ru/internet/2000/06/26/firstgov/
128. Прага: за чей счет банкет? // МИГ. – 2002. – №10. – С. 34-35.
129. Принципы информирования общественности. – Национальная комиссия США по библиотекам и информатике. – 1990. – http://www.promedia.minsk.by/library/OnlineBooks/InterRegulations/PublicInformingPrinciples.html
130. Путин наложил вето на поправки к закону о СМИ, принятые парламентом – http://www.rol.ru/news/misc/news/02/11/26_001.htm
131. Путь России к информационному обществу : (Предпосылки, индикаторы, проблемы, особенности) / Г.Л. Смолян, Д.С. Черешкин, О.Н. Вершинская и др. – М.: ИСА, 1997. – 230 с.
132. Романенко Ю., Дремою А. Чужие среди своих: крымские татары в Украине. – http://www.context-ua.kiev.ua/print/politics/32541.html
133. Руденко М.М. Аналіз моделей впливу міжнародного тероризму на демократичне суспільство // Матеріали науково-практичної конференції „Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах”. – Хмельницький: Технологічний університет Поділля, 2003. – Ч. 1. – С.87-91
134. Руденко М.М. Вплив міжнародного тероризму на трансформацію інформаційної політики Російської Федерації // Вісник Міжнародні відносини. – 2003. – вип. 25-28. – С.262-264.
135. Руденко М.М. Загальні принципи формування законодавства про доступ до державної інформації // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2002. – вип. 31, ч. ІІ. – С.266-270.
136. Руденко М.М. Законодавство Великобританії, що регулює доступ до урядової інформації // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2000. – вип. 23, ч. 1. – С.190-197.
137. Руденко М.М. Моделі формування державної інформаційної політики США та Росії // Матеріали міжнародної конференції „Молодь за інформаційне суспільство“. – Київ: ІМВ, 2003.
138. Руденко М.М. Система доступу до державної інформації Швеції // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2001. – вип. 29, ч. I. – С.197-201.
139. Руденко М.М. Трансформація державної інформаційної політики внаслідок ескалації міжнародного тероризму // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2002. – вип. 37, ч. 1. – С.156-159.
140. Руденко М.М. Шляхи та проблеми запровадження електронного уряду // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2001. – вип. 27, ч. II. – С.219-225.
141. Руководители крупнейших СМИ и общественных журналистских организаций подписали обращение к президенту Путину. – http://www.mediarus.ru/index.shtml
142. Русское право: российский сервер правовой информации. – http://pravoved.chat.ru/
143. Система спецслужб США. – http://www.agentura.ru/opponent/usa/
144. Слісаренко І. Світ перетворюється на глобальний сортир, де, ясна річ, будуть мочити терористів. Залишилося 59 країн”// Політика і культура. – 2001. – №38-39 – С.18-19
145. Сляднева Н.А. Международный терроризм и добровольный ПИАР: симбиоз, порожденный новым информационным режимом ХХI века. – http://www.e-journal.ru/p_besop-st1-19.html
146. Современный тероризм в контексте глобализации // Мировая экономика и международные отношения. – 2002. – №3. – С. 36-57
147. Солодовников В.В., Бирюков В.Ф., Гумаркин В.И. Принцип сложности в теории управления. – М.,1977. – 140 с.
148. Спецслужбы России. – http://www.agentura.ru/terrorism/dosie/fsb/structure/terror/
149. Справочник органов власти РФ. – http://www.geocities.com/wervov/st-fed-orPut.htm
150. Текст проекта методических рекомендаций Минпечати. –http://lenta.ru/terror/2002/11/01/hrw/
151. Тери Лок. Портал Access Washington // Конференция Майкрософт для государственных деятелей. – Сиэтл, США – 2000. – http://www.microsoft.com/rus/government/events/conf_2000_1.asp
152. Тюхтин В.С. Отражение. Системы. Кибернетика. – М., 1980. – 251 с.
153. Уильям М. Дейли. Электронное правительство: взгляд США // Конференция Майкрософт для государственных деятелей. – Сиэтл, США – 2000. – http://www.microsoft.com/rus/government/events/conf_2000_2.asp
154. УНІАН: новини, 12 вересня 2001 р. – http://www.unian.net/
155. Федеральный Закон РФ „О внесении дополнения в Федеральный Закон О боротьбе с терроризмом". // Экономика и жизнь. – 2002. - №10. – С. 17-25.
156. Федеральный Закон РФ „О внесении изменений в статью 4 Закона Российской Федерации О средствах массовой информации”. // Экономика и жизнь. – 2002. - №10. – С. 17-25.
157. Фромм Е. Анатомия человеческой деструктивности. – М.: АСТ, 1998. – 189 с.
158. Хантингтон С. Запад: уникальность, а не универсальность. – http://www.russ.ru/journal/peresmot/97-10-15/hantin.htm
159. Хортон Ф.У. Что такое национальная информационная политика // Международный форум по информации и документации. – 1998. - Т.23, №3. – С. 5.
160. Четвертая власть сильнее второй и первой: Путин налол вето на поправки к закону о СМИ. – http://www.rusk_ru/news/02/11/new25_11p.htm
161. Шевченко О. Захід та всі інші // Політика і культура. – 2002. – №36. – С. 18-21
162. Шерил Уолте. Национальная безопасность и открытость правительственной информации в условиях демократии: ключевые принципы и опыт. – Комитет Сената США, Центр исследований проблем национальной безопасности. – http://www.ksdi.ru/Control/.htm