ПОЛІТОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ МІЖЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В ЦЕНТРАЛЬНІЙ АЗІЇ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Інститут світової економіки і міжнародних відносин

На правах рукопису
УДК 327+008.2 (575)

ТКАЧЕНКО Ігор Валентинович

ПОЛІТОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ МІЖЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ
В ЦЕНТРАЛЬНІЙ АЗІЇ

cпеціальність  23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем
та глобального розвитку

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник:
ПАВЛЕНКО Юрій Віталійович,
доктор філософських наук,
старший науковий співробітник

Київ - 2005

З М І С Т

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ..................................................... стр. 4
ВСТУП ...................................................................................................... стр.5

РОЗДІЛ 1
Соціально-політичні підвалини цивілізаційного розвитку в Центральній Азії ............................................................................................................. стр.10
1.1. Центральна Азія як зона трансцивілізаційної взаємодії та ісламський фактор у становленні її політичних традицій ......................................... стр.11
1.2. Особливості організації суспільної та політичної влади в Центральній Азії ............................................................................................................ стр.32
1.3. Соціокультурні трансформації центральноазійського регіону за часів перебування у складі Російської Імперії та СРСР .................................. стр.47

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 .............................................................. стр.56

РОЗДІЛ 2
Участь Центральної Азії у світових цивілізаційних процесах... стр.60
2.1. Центральноазійські держави у складі СНД: проблеми зовнішньополітичної орієнтації ............................................................. стр.60
2.2. Центральна Азія : зона зіткнення інтересів конкуруючих держав ............................................................................................................... стр.75
2.3. Інтеграційні процеси за участю центральноазійських держав .................................................................................................................. стр.100

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 .............................................................. стр.118

РОЗДІЛ 3
Центральна Азія на геополітичній карті світу .......................... стр.122
3.1. Казахстан на геополітичній карті світу .................................... стр.127
3.2. Узбекистан на геополітичній карті світу ........................................ стр.141
3.3.Таджикистан на геополітичній карті світу ...................................... стр.151
3.4. Туркменистан на геополітичній карті світу ................................... стр.156
3.5. Киргизстан на геополітичній карті світу ........................................ стр.162

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 ............................................................. стр.168

ВИСНОВКИ ..................................................................................... стр.171

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..................................... стр.187

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АЄКМ
Азіатсько-Європейський континентальний міст
АСЕАН Асоціація держав Південно-Східної Азії

АТР Азіатсько-Тихоокеанський регіон
ВШШ “Великий шовковий шлях”
ГУУАМ міжнародна організація (Грузія, Україна, Узбекистан, Арменія, Молдова)
ДУМК Духовне управління мусульман Казахстану
ЄврАзЕС Євразійська Економічна Співдружність

ІРУ Ісламський Рух Узбекистану
КЦА країни Центральної Азії
НАЄКМ Новий Азіатсько-Європейський Континентальний Міст
НВЗДА
Нарада з питань взаємодії та заходів довіри в Азії
ОЕС Організація економічного співробітництва
РАТС Регіональна антитерористична структура

СНД Співдружність Незалежних Держав
СТР Східно-Туркестанська Республіка
ТКГ Транс каспійський газопровід
ТРАСКА Економічний проект відродження “Великого шовкового шляху”
ТНК транснаціональна корпорація
ЦАР Центральноазійський регіон

ЦАС Центральноазійська Співдружність
ЦЕС Центральноазійська економічна співдружність
ШОС Шанхайська організація співробітництва

Актуальність теми дослідження
Проблема міжцивілізаціних взаємин набуває особливого значення у міжнародних відносинах на початку ХХІ століття. Сьогодні одним з найбільш актуальних наукових завдань політичної теорії є визначення ролі та впливу міжцивілізаційних процесів на сферу світової політики, оскільки в процесі розвитку глобальної системи міжнародних відносин протягом останніх десятиліть чітко простежується вплив цивілізаційних факторів, особливо на регіональному рівні.
З одного боку, 90-ті рр. ХХ століття стали переломними для сфери міжнародних відносин, оскільки після руйнації “біполярної” системи розпочався процес глобалізації, яка спричинилася не лише до зміцнення взаємної залежності між державами та регіонами, а й посилила процеси локалізації, глокалізації, модернізації, контр-модернізації тощо. Саме тому останнім часом науковці почали на чільне місце виносити питання цивілізаційного розвитку та виявляти різні форми міжцивілізаційної взаємодії у сучасному геополітичному просторі. З‘явилися нові міжнародно-політичні актори, які прийнято називати державами-цивілізаціями – Індія та Китай.
З іншого боку, зміни, пов‘язані з військовим вторгненням США до Афганістану та Іраку після подій 11 вересня 2001 року засвідчили глибоку кризу в існуючій системі міжнародних відносин та ознаменували різкий поворот у розвитку глобальної цивілізації в бік утвердження однополюсного світу на чолі зі Сполученими Штатами. Ця криза завдає значної шкоди цивілізаційним взаєминам, що призводить до “цивілізаційних надломів” між, наприклад, західнохристиянською та ісламською цивілізаціями. Саме тому сьогодні та у середньостроковій перспективі особлива увага великих світових акторів прикута до регіону Центральної Азії.
Особливої актуальності досліджуваній темі надає низка факторів загальносвітового значення. Так, загострення глобальних проблем, серед яких однією з найбільш вагомих є планетарна криза енергетичних ресурсів, а також боротьба зі світовим тероризмом – це питання, безпосередньо пов‘язані з долею центральноазійського регіону. Запаси природних мінеральних ресурсів в регіоні є другими в світі після Близькосхідних, а унікальне з геополітичної та цивілізаційної точки зору географічне місце розташування регіону приваблює сюди регіональних акторів, оскільки Центральна Азія – географічний центр Євразії і в термінології геополітики є “серцем світу”.
Для України, як держави яка претендує на роль одного з регіональних лідерів в Східній Європі, особливе значення на сьогоднішньому етапі набуває розробка та реалізація власної центральноазійської складової зовнішньополітичної доктрини, яка поруч з питанням диверсифікації джерел постачання нафти та газу має вирішувати і проблему реалізації власних транс-євразійських проектів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами Дисертаційне дослідження виконано в рамках планових тематик відділу глобальних проблем сучасної цивілізації ІСЕМВ НАН України: “Цивілізаційні основи світових трансформаційних процесів” – І кв. 2001 – ІV кв. 2002 років (номер державної реєстрації 0101U005101; шифр теми І.93/01.03); “Цивілізаційна структура сучасного світу: дискретність та універсалізм” (І кв. 2003 – IV кв. 2004 року, державний реєстраційний номер № 0103U006309).
Мета і завдання дослідження
Головною метою даної наукової роботи є дослідження політичних аспектів міжцивілізаційних процесів в Центральній Азії в контексті глобалізації, а також визначення взаємовпливу та розвитку взаємозалежності між цими процесами та сучасною системою міжнародних відносин.
Для досягнення поставленої мети дослідження передбачає виконання таких завдань:
- дослідити вплив різних цивілізацій на ранніх етапах історії регіону Центральної Азії;
- виявити закономірності формування політичних систем країн Центральної Азії на сучасному етапі розвитку міжнародних відносин;
- здійснити аналіз регіональної інтеграції центральноазійського регіону за умов глобалізації; виявити фактори які сприяють та заважають цій інтеграції;
- дослідити роль країн Центральної Азії в світових цивілізаційних процесах шляхом аналізу їх участі в міжнародних організаціях, коаліціях та союзах з іншими державами;
- обґрунтувати сучасні міжнародно-політичні виклики, які мають місце в регіоні Центральної Азії та перешкоджають їх більш тісній політичній інтеграції;
- концептуально виокремити міжцивілізаційні процеси в регіоні Центральної Азії з позицій актуальних змін у глобальній системі міжнародних відносин;
- виявити основні тенденції та труднощі модернізаційного процесу в центральноазійськму регіоні;
- охарактеризувати необхідні завдання, які стоять перед країнами регіону за для забезпечення їх збалансованого політичного розвитку.
Предметом даного дослідження є міжцивілізаційні процеси, які мають місце в Центральній Азії та їх вплив на міжнародну політику в регіоні.
Об‘єктом дослідження даної дисертації є міжнародна політика центральноазійського регіону.
Для досягнення мети дослідження і вирішення поставлених завдань, пропонується використовувати наступні методи:
- загально-історичний метод, який допомагає проаналізувати історичні підвалини цивілізаційного розвитку політичного регіону Центральної Азії та сучасний стан цих відносин, виокремити цивілізації, які вступають у взаємодію між собою в центральноазійському геополітичному просторі;
- системний підхід, який дозволяє розглядати об‘єкт дослідження у якості складної, відносно самостійної системи, яка є елементом глобальної цивілізації. Це у свою чергу дає можливість використовувати у процесі дослідження єдність множинності елементів: структурних, функціональних, генетичних, об‘єктивних та суб‘єктивних факторів;
- емпіричний метод, який робить можливим використання конкретних вже існуючих даних для аналізу реального стану та характеру взаємодії між різними суб‘єктами міжнародних відносин в регіоні Центральної Азії. Емпіричний метод дозволяє розглядати ситуацію в центральноазійському регіоні в контексті специфіки системних зв‘язків, які там склалися;
- синергетичний метод, який у поєднанні з системним методом дозволяє автору зважати на стан нестійкої рівноваги міжнароднополітичної системи, що дозволяє визначати зони “біфуркації” системи на прикладі регіону Центральної Азії та віднаходити слабкі місця, які загрожують стабільності глобальної міжнародної системи.
В дисертації використовуються також інші методи: аналітичний, компаративістський, дескриптивний методи і метод контент-аналізу.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють переважно період 90 –х рр. XX ст. – кінець 2004 р. При аналізі цивілізаційної специфіки регіону допускаються екскурси в більш давні епохи.
Наукова новизна запропонованої до захисту дисертації полягає в тому що:
- вперше в українській політичній науці комплексно розглянуто міжцивілізаційні процеси в регіоні Центральної Азії з позиції їх впливу на сферу міжнародної політики;
- досліджено вплив китайської, індійської, християнської та ісламської цивілізацій на різних етапах історії центральноазійського регіону; виявлено закономірності формування політичних систем країн Центральної Азії на сучасному етапі розвитку системи міжнародних відносин;
- проаналізовано та виокремлено фактори які сприяють та заважають внутрішньо-регіональній інтеграції;
- досліджено участь країн Центральної Азії в світових цивілізаційних процесах;
- винайдено та обґрунтовано сучасні міжнародно-політичні виклики, які мають місце в регіоні Центральної Азії та перешкоджають більш тісній політичній інтеграції держав регіону;
- показано наслідки військової присутності США в Афганістані для регіональної підсистеми міжнародних відносин; концептуально виокремлено міжцивілізаційні процеси в регіоні Центральної Азії в контексті геополітики;
- виявлено основні тенденції та труднощі модернізаційного процесу в регіоні Центральної Азії;
- охарактеризовано необхідні завдання, які стоять перед країнами регіону за для забезпечення збалансованого політичного розвитку.
Практичне значення одержаних результатів полягає в перспективі використання авторських положень і висновків стосовно трансформації системи міжнародних відносин під впливом міжцивілізаційних процесів в умовах глобалізації для теоретичного обґрунтування політичної практики адаптації української зовнішньої політики до нових змін у глобальній системі міжнародних відносин; пошуку оптимальних практичних шляхів у сфері реалізації зовнішньої політики України по відношенню до країн Центральної Азії і в такий спосіб подолання перешкод на шляху до більш тісного співробітництва з цими державами та реалізації національних інтересів України.
Положення і висновки дисертації можуть бути використані для розробки стратегії зовнішньої та внутрішньої політики України на середньострокову і довгострокову перспективу. Результати дослідження також можуть бути використанні при підготовці навчальних курсів з політології міжнародних відносин, теорії глобалізації, для спецкурсу з предмету “Зовнішня політика країн СНД” для вищих навчальних закладів України.
Апробація результатів дисертації
Результати дослідження були апробовані у виступах автора на всеукраїнських наукових конференціях:
“Сучасний соціокультурний простір” (Київ, грудень 2004 року). Доповідь на тему: “Центральноазійський регіон в сучасному цивілізаційному просторі”; “Науковий потенціал України (Київ, березень 2005 року). Доповідь на тему: “Ісламський фактор у становленні політичних традицій в Центральній Азії”. Пропозиції дослідника також використані при підготовці рекомендацій Парламентських слухань Верховної Ради України на тему: “Зовнішня політика України як інструмент забезпечення національних інтересів держави: здобутки, реалії та перспективи” (Київ, листопад 2003 року).
Публікації: результати дисертаційного дослідження знайшли відображення в шести наукових публікаціях, чотири з яких опубліковано в фахових виданнях та збірках наукових праць України.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і подане нове політологічне бачення наукової проблеми міжцивілізаційних процесів на прикладі регіону Центральної Азії. Дослідження дозволило сформулювати висновки теоретичного та практичного спрямування.
1. Тривалий час соціально-політичний простір Центральної Азії формувався на стику різних цивілізацій. Історія центрально-азійського регіону до мусульманського завоювання являє собою у значній мірі, історію співпраці та конкуренції ірансько-зороастрійської, китайської, індійської цивілізацій та кочових тюркських народів.
2. Cвоєрідною внутрішньою прикордонною зоною в середині Центральної Азії – є історичний Маверанахр та Дешт-і-Кипчак. Фактично ця транзитна територія була стрижневим елементом, знаходячись на перехресті транспортних комунікацій з Європи до Азії. Головною транспортною артерією тут виступав, до часу Великих географічних відкриттів, ВШШ. Починаючи з ХІХ ст., географічне тлумачення “зона історичного Маверанахру” як географічний термін поступово було замінено на термін більш широкого значення “Ферганська долина”, який використовується в сучасній політичній науці для характеристики соціально-культурної та етнічної специфіки Центральної Азії. Зараз “Ферганська долина” є елементом нестабільності в ЦАР, оскільки вона розподілена між Узбекистаном, Таджикистаном та Киргиз станом, а кордони на цій території залишаються не визначеними.
3. Робота показала, що сотні років панування на території Центральної Азії різних народів та культур, а також вплив індійської, мусульманської та китайської цивілізацій внаслідок караванної торгівлі по Великому Шовковому Шляху, потім російське та радянське панування, здійснили свій унікальний вплив на формування своєрідних політичних моделей державного устрою в країнах Центральної Азії. Відбулося накладання різних типів цивілізацій, що і обумовлює складність у виборі пріоритетів внутрішньо-політичного розвитку в країнах регіону.
4. Аналіз внутрішньо-регіональних процесів, які мають місце в ЦАР, дає підстави вважати, що інтеграція між державами, політичні системи яких знаходяться в стадії становлення ускладнюється низкою факторів. До них можна віднести:
- наявність кланів, які здійснюють безпосередній вплив на прийняття політичних рішень в державах ЦА;
- зовнішньополітичну невизначеність;
- корупційність політичних систем країн регіону;
- швидку змінюваність внутрішнього законодавства;
- відсутність легалізованої опозиції, захищеної законом;
- вплив різних зовнішніх цивілізаційних сил (дуалізм релігійних та соціокультурних ірано-тюркських впливів);
- проблема наркоторгівлі через територію регіону;
- невизначеність кордонів, особливо на території Ферганської долини;
- проблема водних (питних) ресурсів;
- обмеженість зовнішньоекономічної торгівельної кон’юнктури.
5. Дослідженням встановлено, що існуючий в Центральній Азії культурно-цивілізаційний базис, ускладнений ірано-тюркським дуалізмом, до цього часу не дозволяє стверджувати про повне становлення політичних систем в країнах регіону. Всі без виключення країни Центральної Азії поки що не відбулись як самостійні держави і знаходяться в процесі пошуку оптимальної політико-економічної моделі розвитку, що входить у протиріччя з інтересами кланово-політичних еліт, та відповідно, гальмується.
6. В межах процесів, які мають місце в центральній Азії важливе місце займає “афганський геополітичний фактор”. Боротьба США, їх союзників з одного боку та ісламських рухів з іншого боку, які під час афганської кампанії “незламна свобода” трансформувалися в опір проти окупаційного режиму додає напруги в регіоні. “Афганський фактор” є постійно діючою серйозною загрозою безпеці та стабільності в Центральній Азії. Він негативно впливає на участь як великих держав Заходу, так і регіональних гравців, що просувають свої економічні інтереси в нових незалежних республіках регіону.
“Афганський фактор” робить своїм заручником всі країни Центральної Азії. Шляхом участі великих держав в усуненні “афганського фактору” проявляється опосередкована участь регіону у світових цивілізаційних процесах. Це означає, що у майбутні роки, з просуванням економічної та політичної глобалізації а також за умов усунення негативної дії “афганського фактору”, регіон Центральної Азії може тісніше інтегруватись з країнами Близького та Середнього Сходу спорідненими з ним за цивілізаційними ознаками. При неможливості усунення “афганського фактору” Центральна Азія шукатиме інші інтеграційні шляхи у напрямках або Російської Федерації, або Південно-Східної Азії.
7. В результаті дослідження можна окреслити контури майбутнього геополітичного устрою Центральної Азії, яка в силу свого географічного розташування слугуватиме центром “перехрещуваних”, тобто міжцивілізаційних взаємодій по кількох напрямках: північ-південь (Росія – Близький Схід та Індія, Пакистан, країни Південно-східної Азії); захід-схід (ЄС та країни Східної Європи – Китай, Далекий Схід).
8. Важливість вивчення міжцивілізаційних процесів в Центральній Азії для України полягає не лише в теоретичній значимості цієї тематики, а й у необхідності конкретизації власної зовнішньополітичної доктрини співробітництва з новими незалежними країнами регіону. Потреба в активізації діяльності України в таких міжнародних організаціях як ГУУАМ, ЄврАзЕС, проектах ТРАСЕКА та по лінії чорноморсько-каспійського та балто-чорноморсько-каспійського співробітництва відповідає національним інтересам нашої держави з кількох причин: забезпечує використання геополітичного та геоекономічного потенціалу України; утверджує Україну як регіонального лідера серед країн Центральної та Східної Європи; забезпечує енергетичну незалежність української держави; збалансовує вплив Російської Федерації в центральноазійському регіоні; сприяє пожвавленню українсько-американського стратегічного партнерства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Тойнбі А. Дослідження цивілізацій. – К.: Основи – 1995. – в 2-х Т. – 1020с.
2. Средняя Азия и Центральная Азия: география, этнография, история. – Под общ. ред. Ольдерогге Д. – М.: Наука, 1989. – 270с.
3. Бартольд В. Сочинения, в 9-ти Т.3.-М.:Наука, 1965.-711с.
4. Пиотровский Б. Всемирная история и Восток. Сб. ст. – М.: Наука, 1989.-288с.
5. Пиотровский Б. Новые данные о древнейших цивилизациях на тер-рии СССР. - М.: Изд. Акад. наук СССР, 1955. -76с.
6. Валиханов Ч. Собрание сочинений в 5-ти т./Ред. Кол. Маргулан А.Х. (отв.ред.) и др./-Алма-Ата.: Каз. Сов. Энцикл.-1985.-Т.2.-416с.
7. Масон В. Первые цивилизации. – Л.: Наука, 1989. – 275с.
8. Аминов А., Бабаходжаев А. Экономические и политические последствия присоединения Средней Азии к России. – Ташкент: Узбекистан, 1986. – 210с.
9. Абдураимов М. Очерки аграрных отношений в Бухарском ханстве в XVI – первой половине XIX века. – Ташкент: Фан, 1970. – 286с.
10. Агаджанов С. Очерки истории огузов и туркмен Средней Азии IX – XIII вв. – Ашхабад: Илым, 1969. – 295с.
11. Ахмедов Б. История Балха ( XVI – первая половина XVIII в.). – Ташкент: Фан, 1982. – 216с.
12. Байкова Н. Роль Средней Азии в русско-индийских торговых связях (первая половина XVI – вторая половина XVIII вв.). – Ташкент: Наука, 1964. – 192с.
13. Гоибов Г. Ранние походы арабов в Среднюю Азию (644-704 гг.). АН Тадж. ССР, Ин-т востоковедения. – Отв. ред. А. Джалилов. – Душанбе, 1989. – 144с.
14. Грюнебаум Г. Классический ислам: Очерк истории 600 – 1258 гг. – М.: Наука, 1986г. – 215с.
15. Грюнебаум Г. Основные черты арабо-мусульманской культуры: Статьи разных лет. – М.: Наука, 1981. – 227с.
16. Низамутдинов И. Из истории среднеазиатско-индийских отношений (IX-XVIII вв.). – Ташкент: Узбекистан, 1969. – 143с.
17. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций/Пер. с англ Т.Велимеева, Ю.Новикова.-М.:ООО Издательство АСТ, 2003 .- 603с.
18. Гидденс Э. Устроение общества: очерки структурации/Пер. с англ. Тюрина И.-М.: Академический проект.-2003.-525с.
19. World Civilizations: The Global Expirience. Volume 1/ Peter N. Stearns, Michael Adams, Stuart B. Shwarz, Marc J. Gilbert.- 3-rd ed.-Addison-Wesly Educational Publishers Inc, 2001. - 563p.
20. Brill M., Babajanov B. The terrorist Notebooks//Foreign Policy.-2003.- march-april.-Р.30-42
21. Olcot M. Reforming Russia’s Tycoons//Foreign Policy.-2002.-may-june.-Р.66-76
22. Olcot M. Kazakhstan: pushing for Eurasia// New states, new politics: Building the post-Sov. Nations / Ed. By Bremmer J., Taras R. – Cambridge.- 1997.-P.550
23. Гумилев Л. Древние тюрки. – М.: Наука, 1967. – 504с.
24. Гумилев Л. Древняя Русь и Великая Степь: В 2-х кн. – М.: Ин-т ДИ-ДИК, 1997. – 184с
25. Гумилев Л. Тысячелетие вокруг Каспия.-М.: Издательство АСТ.-2002.-439с.
26. Васильев Л. История Востока. В 2-х т. – М.: Наука, 1998. – 495с.
27. Панарин А. Политология: о мире политики на Востоке и на Западе. - М.: Книжный дом Университет, 1999. - 320с.
28. Малашенко А. «Ислам и политика в государствах Центральной Азии»// Центральная Азия и Кавказ. – www.ca-caucas.org
29. Павленко Ю. История мировой цивилизации: философский анализ/ Ин-т гуманитарных исследований Украинской академии наук национального прогресса. – К.: Фенікс, 2002.-760с.
30. Пахомов Ю., Крымский С., Павленко Ю. Пути и перепутья современной цивилизации.- Киев: Благотворительный Фонд содействия развитию гуманитарных и экономических наук Международный деловой центр.-1998.-432с.
31. Массон В. Средняя Азия и Древний Восток. – М.-Л.: Наука, 1964. – 467с.
32. Массон В. Экономика и социальный строй древних обществ. – Л.: Наука, 1976. – 191с.
33. Массон В. Взаимодействие кочевых культур и древних цивилизаций. – Алма-Ата: Наука Каз. ССР, 1989. – 463с.
34. Бартольд В. Почерк истории Семиречья.-Фрунзе: Киргизгосиздат, 1943.-104с.
35. Ерасов Б. Сравнительное изучение цивилизаций. – М.: Аспект Пресс, 1999. – 556с.
36. Петров А. «Великий шолковый путь: историческая справка для сопрящих политиков и публицистов»// Центральная Азия и Кавказ. – www.ca-caucas.org
37. Джангужин Р. Казахстан постсоветский.- К.: Ин-т МЭМО НАН Украины, 2002.- 482с.
38. Гриневич О., Коломомієць В. Великий шовковий шлях//Політика і час.-2004.- №1.- С.81-89
39. Дугин А. Евразийский путь как национальная идея. - М.: Арктогея-Центр.-2002.-144с.
40. Степанянц М. Восточная философия: вводный курс. Избранные тексты. – М.: Восточная литература, 1993. – 224с.
41. Ерасов Б. Культура, религия и цивилизация на Востоке (очерки общей теории). – М.: Наука, 1990. – 205с.
42. Центральна Азія: геостратегічний аналіз та перспективні можливості для України. – Випуск №6. – К.: НІСД, 2001. – 148с.
43. Алексеева И., Зеленев Е., Якунин В. Геополитика в России. Между Востоком и Западом.- СПб.: Изд. СПбГУ,2001.- 304с.
44. Общество, элита и бюрократия в развивающихся странах Востока.-Материалы к научной конференции в Институте востоковедения АН СССР.-Ред. кол. Ли В. и др. // Батунский М.А. К проблеме взаимоотношений религиозной и политической элит на мусульманском Вотсоке. – М.: Наука, 1974. – в 3-х Кн. – 832с.
45. Кравченко С. Ісламські гальма в експресі демократії//Політика і час.-2002.- №7.- С.46-49
46. Rasizare A. Dictators, Islamists, Big Powers and Ordinary people. The “New Great Game” in Central Asia//Internationale Politik und Geselshaft.-2002.-№3.-Р.90-107
47. Yom S. Islam and Globalization: Securalism, Religion and Radicalism//Internationale Politik und Geselshaft.-2002.-№4.-Р.84-110
48. Охотников С. Китай и Центральная Азия после начала антитеррористической операции в Афганистане//Центральная Азия и Кавказ.-2002.-№5(23).- С.21-33
49. Klose H.-U. Risiken in Kauf nehmen, um Risikеn zu mindern//Internationale Politik und Geselshaft.-2002.-№1.-Р.9-14
50. Куртов А. Особенности президентских выборов в Центральной Азии// Центральная Азия и Кавказ.-2002.-№6(24).- С.22-39
51. Султангалаева А. Новые независимые государства//Казахстан и мировое сообщество. – 1995 г.- №3(4)- c.74-82
52. Хантингтон С. Третья волна. Демократизация в конце ХХ века/Пер. С англ..- М.: Российсукая политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2003.-368с.
53. Бабич И. “Клановая структура общества и ее лияние на современную политическую ситуацию (напримере Северо-Западного и Центрального Кавказа)”//Центральная Азия и Кавказ.-2003 г.-№1(25).- С.36-44
54. История народов Восточной и Центральной Азии с древнейших времен до наших дней. – Ред. кол. К. Ашрафян и др. /АН СССР/ Ин-т востоковедения. – М.: Наука, 1986. – 580с.
55. Исмагамбеков И. Структурирование нового геополитического пространства Центральной Азии: региональные особенности и перспективы// Центральная Азия и Кавказ.-№2(20).-с.7-16
56. Лурье С. «Особености русской колонизации в Средней Азии»// Центральная Азия и Кавказ. – www.ca-caucas.org
57. Галенович Ю.М. «Белые пятна» и «болевые точки» в истории советско-китайских отношений//В 2-х т. Т.1.-М.: ИДВ РАН, 1992.- 324с.
58. Бжезинский З. Великая шахматная доска.- М.: Международные отношения.-1999.-256с.
59. Валлерстайн И. Конец знакомого мира: социология XXI века/Пер. с англ. Иноземцева В.Л.: Центр исследований постиндустриального общества.-М.: Логос.-2003.-355с.
60. Сable V. Globalization and Global Governance.- L.: Royal Institute of International Affairs, 1999. -141p. Maull H. Containing Entropy, Rebuilding the State: Challanges to International order in the Age of Globalization//Internationale Politik und Geselshaft.-2002.-№2.-Р.9-29
61. Maull H. Containing Entropy, Rebuilding the State: Challanges to International order in the Age of Globalization//Internationale Politik und Geselshaft.-2002.-№2.-Р.9-29
62. Nye J.S.Jr. The Dependet Colossus//Foreign Policy.-2002.-march-april.-Р.72-82
63. Nye J.S.Jr. The Velvet Hegemon//Foreign Policy.-2003.-may-june.-Р.72-75
64. Talbot S. From Prague to Baghdad: NATO at risk//Foreign Affairs.-2002.-Vol.81,№6.-Р.-46-58
65. Неклесса А. Глобальная трансформация: сущность, генезис, прогноз// Мировая экономика и международные отношения. – 2004. -№1.- С.116-124
66. Гура В. Війни 11 вересня: Афганістан, Ірак...//Політика і час.-2003.-№4.- С.54-58
67. Цивилизационные модели современности и их корни/ Пахомов Ю., Крымский С., Павленко Ю. и др./НАНУ ИМЭМО – К.: Наукова думка, 2002. - 632с.
68. Шарапова С. Треугольник США-Западная Европа-Росия и Центральна Азия//Центральная Ази и Кавказ.-2003.-№1(25).-С.73-82
69. Rahr A. Ukraine, Kaukasus und Zentralasien. Wie die Europäer des “Great Game” verschlafen//Internationale Politik.-2003.-№7.-Р.53-56
70. Манн С. Решения не должны ущемлять чьих-либо нацыональных интересов (Международная конференция «Каспий: правовый проблемы»// Международная жизнь. – 2002.- №4.- С.23-42
71. Лукин А. Шанхайская организация сотрудничества: проблемы и перспективы// Мировая экономика и международные отношения.- 2004.-№3.-С.113-127
72. Фокин Ю. На пересечении интересов великих держав. Беседа с Президентом Киргизии//Международная жизнь.-2002.-№12.- С.38-47
73. Schmiegelow M. Asiens drei Horizonte//Internationale Politik.-2003.-№2.-Р.1-10
74. Luong P., Weinthal E. New friends, new fears in Central Asia//Foreign Affairs.-2002.-Vol.81,№2.-Р.-61-71
75. Cohen A. The new Great Game: pipeline politics in Eurasia//Eurasian studies.-Ankara.-1996.-Vol.3,№1.-P.2-15
76. Эсенов М. Проблемы межгосударственной интеграции в Центральной Азии (к постановке проблемы)//Россия и мусульманский мир.-1998.-№12.-c.58-69
77. Hoffman S. The Clash of Globalizations.// Foreign Affairs.- 2002.-July-August.-Р.104-115
78. Арыстанбекова А. Глобализация. Объективная логика и новые вызовы// Международная жизнь.-2004.-№4-5.- С.54-66
79. Постсоветская Центральная Азия. Потери приобретения. Под ред. Васильева А. – М., 1998.-274с.
80. Брагина Е. Формирование новой экономической общности России и постсоветского пространства//Мировая экономика и международные отношения. -2003.-№7.- С.76-85
81. Фридман Л. “Центральная Азия: структурные сдвиги в экономике”//Мировая экономика и международные отношения.-2002.-№7.-С.78-88
82. Beddoes L. Central Asia//Economist.-L.-1998.-Vol346,№8054.-P.1-18
83. Frontiers of Development Economics. – Washington, 2001. - 298p. Кортунов С. Становление нового мирового порядка//Международная жизнь.- 2002.-№6.- С.77-95
84. Кортунов С. Становление нового мирового порядка//Международная жизнь.- 2002.-№6.- С.77-95
85. Дугин А. Основы геополитики: Геополитическое будущее России.-М.:Арктогея,1997. - 608 с.
86. Webber M. The international politics of Russia and the successor states. XVII. - Manchester: Manchester Univ. Press, 1996. - 366p.
87. Victor G., Victor M. Axis of Oil? //Foreign Affairs.-2003.-Vol.82,№2.-Р.-47-62
88. Литвинова А. Россия и ее соседи: соотнесение национальных интересов внутри СНГ. - М.: ИНИОН РАН, 1999.-203с.
89. Сафоров С. Душанбе и Москва//Международная жизнь.-№5.-2002.-с.47-56
90. Макиндер Х. Географическая ось истории//Дугин А. Основі геополітики: Геополитическое будущее России.-М.:АРКТОГЕЯ, 1997.-608с.
91. Стратегии глобальных игроков (США, Россия, ЕС) в Каспийско-Черноморском субрегионе и позиционирование Украины. Доклад Центра социальных исследований «София»: Возможности транспортировки природного газа в Европу из стран каспийского субрегиона по территории Украины (геополитические аспекты)//www.users.gu.net/postinfo/materials/trans_gas/ part1. html#_p3
92. Панфилова В. //Независимая газета. – 2002.- 23.09. – www.ng.ru Morse E., James R. The Battle for Energy Dominance//Foreign Affairs.-2002.-Vol.81,№2.-Р.-16-32
93. Morse E., James R. The Battle for Energy Dominance//Foreign Affairs.-2002.-Vol.81,№2.-Р.-16-32
94. Croissant M. Oil and Russian imperialism in Transcaucasus//Eurasian studies.-Ankara.-1996.-Vol.3,№1.-P.16-26
95. Интервью заместителя министра иностранных дел России А.П. Лосюкова, опубликованное в газете “Время новостей” 24 июля 2003 года под заголовком “Речь не о том, кого Россия предпочтет – Японию или Китай”.-www.ln.mid.ru/bl.nsf/arch/A41EFAEC752D1A1043256D6D00363E51 ?OpenDocument
96. Айдаркул К.,Омаров М. Сотрудничество России и США с Кыргызстаном в новых геополитических условиях//Центральная Азия и Кавказ.- 2003.- №1(25).- С.136-137
97. Шплехер М. Экономика и безопасность государств Центральной Азии после 11 сентября 2001 года: скептический взгляд на ситуацию//Центральная Азия и Кавказ.-2003.-№1(25).- С.44-50
98. Бажанов Е. Неизбежность многополюсного мира// Международная жизнь.-2003.- №8.- С.44-52
99. Толипов Ф. Борьба с терроризмом и дилема безопасности// Центральная Азия и Кавказ.-2002.-№6(24).-С.69-80
100. Синха Яшвант Многополярный мир наша общая цель//Международная жизнь.-2003.-№3.-С.42-50
101. Russia and Asia. The Emerging Security Agenda. Ed. By G. Chufrin. – Oxford: Oxford University Press, 1999. – 247p.
102. Лаумулин М. Исламские игроки на центральноазиатском поле: интересы близлежащих мусульманских государств в странах региона// Центральная Азия и Кавказ. – 2003.- №2(26).- С.62-72
103. Чотоев З. Влияние Турции на развитие государств Центральной Азии//Центральная Азия и Кавказ.-2003.-№2(26).-С.83-92
104. Demirag Y. Energie aus der KaspißRegion. Die Türkei als treibene Kraft bei der Transformation//Internationale Politik.-2003.-№3.-Р.17-23
105. Комиссина И. Япония и Кавказ: соединит ли их Великий шелковый путь?//Центральная Азия и Кавказ.- 2002. - №3(21).- С.30-42
106. Эйвазов Д. Антитерористическая кампания и новые тенденции геополитики и безопасности в региональных системах Центральной Азии и Кавказа//Центральная Азия и Кавказ.-2002.-№4(22).-С.21-33
107. Парахонский Б. Черноморско-Каспийский регион в европейском контексте: новые ориентиры безопасности и сотрудничества// Центральная Азия и Кавказ.-2003.- №2(26).- С.167-179
108. Центральная Азия: по пути безопасности и сотрудничества. Материалы Ташкентского семинара по безопасности и сотрудничству в Центральной Азии (15-16 сентября 1995 года). - Ташкент: Узбекистан, 1995 г.-107с.
109. Хамраев Ф. Совещание по взаимодействию и мерам доверия в Азии: потенциал и ерспективы развития// Центральная Азия и Кавказ.-2002.-№5(23).-С.63-68
110. Кукшумбаев С. Центральная Азия на путях интеграции: геополитика, этничность, безопасность, Алматы: Кахахстан. – 2002. - 147с.
111. Каримов И. Узбекистан на пороге ХХІ века: угрозы безопасности, условия и гарантии прогресса. - Ташкент: Узбекистан.-1997г.-514с.
112. Киреев Г. Долгий путь к “Шанхаской пятерке”//Международная жизнь. – 2003.- №3.- С.75-83
113. Син Гуанчен Шанхайская организация сотрудничества: приоритетные направления//Мировая экономика и международные отношения,№11.-2002г.-С.68-75
114. Ситуация в Центральной Азии и Шанхайская организация сотрудничества. Сборник материалов конференций. Шанхайский институт международных отношений. – Шанхай, 2003.- 430с.
115. Wallander A. Celeste NATO’s Price: shape Up or Ship Out//Foreign Affairs.-2002.-Vol.81,№6.-Р.-2-9
116. Ленський П. Шанхайська організація співробітництва: нові аспекти регіональної безпеки//Політика і час.-2003. - №6.- С.80-85
117. Кожихов Адил Территориальный вопрос в Центральной Азии// www.cvi.kz/text/Safety/Territor_region.html
118. Pomfret R. Economic cooperation organization: current status and future prospects//Europa-Asia studies.-Yeasgow.-1997.-Vol.49,№4.-P.657-667
119. Hyman A. Power and politics in Central Asia’s new republics//Beyond the Soviet Union: the fragmentation of power/ Ed. With an introd. By Beloff M.-Aldershot etc.-Ashgate.-1997.-Vol.49,№4.-P.193-221
120. Прейгер Д., Малярчук И., Гриневич Т. Украина, Росия и страны Центральной Азии: проблемы сотрудничества в газовой сфере//Центральная Азия и Кавказ.-2004.-№(31).- С.118-127
121. The World Factbook//www.odci.gov/cia/publications/factbook/ geos/kz.html
122. Brauer B. Neue Erbfürstentümer? Die fünf zentralasiatischen Republiken//Internationale Politik.-2004.-№3.-Р.67-73
123. Brauer B. Kasachstans Weg zum Petro-Staat//Internationale Politik.-2004.-№8.-Р.58-61 Gleason G. Uzbekistan: the politics of nationl independence // New states. New politics: Building the post-Sov. Nations / Ed. By Bremmer J., Taras R., - Cambridge.-1997.-P.571-601
124.
125. Clark I. Globalization and International Relations Theory. - New York : Oxford University Press, 1999. - 199p.
126. Національна безпека та оборона.- 2000. - №12. - С.38-40
127. ГУУАМ може розширитися і стати альтернативною СНД організацією// www.korespondent.net. - 07.02.2001 року
128. Пашков М., Чалий В. Напередодні самміту, який так і не відбувся//Дзеркало тижня.- 2001.- 3-8.03. – www.zerkalo-nedeli.com
129. Перепелиця Г. Проблеми військово-політичної інтеграції України та країн ГУУАМ в структури європейської безпеки (Молдова, Румунія та Україна: інтеграція в європейські структури).- Кишинів.- 2000.- 141с.
130. Великий шелковый путь как часть плана изоляции России (Объединение безопасности Сатурн). -www.asiapacific.narod.ru/countries/apr/ silk_way.htm
131. Куртов А. Государственная власть в странах Центральной Азии: QUO VADIS?// Центральная Азия и Кавказ.- 2004. - №1(31).- С.15-28
132. Взаимодействие кочевых культур и древних цивилизаций. – Ред. кол. В. Массон и др. М.: Наука. – 1989. – 464с.
133. Генис В. “С Бухарой надо кончать...” К истории бутафорских революций: Документальная хроника/Центр стратегических и политических исследований.-М.: МНПИ, 2001.-93с.
134. Брусина О. Славяне в Средней Азии. Этнические и социальные процессы. Конец ХІХ – конец ХХ века/РАН Ин-т этнологии и антропологии им. Н.Н. Миклухо-Маклая. - М.: Восточная литература РАН, 2001.-240с.
135. Алтыев А. Туркменистан. Президент (1990-…; Туркменпаши Сапармурат).- Ашхабад, 1997.-143с.
136. Белорус О., Лукьяненко Д., Гончаренко М. Глобализация и безопасность развития.- К.:КНЭУ, 2002.-789с.
137. Горемыкина В. О цивилизациях и формациях. - Рыбинск: Рыбинское подворье, 2002.-27с.
138. Дандамаев М. Подати и повинности на Древнем Востоке. – С-Пб.: Наука, 1999. – 154с.
139. Жильцов С. Геополитика Каспийского региона/С.С. Жильцов, И.С. Зонин, А.М. Ушков.-М.: Международные отношения.-2003.-278с.
140. Зонин И. Стратегия США в Каспийском регионе («Большая игра-2»)/И. Зонин, С. Жильцов. - М.: Концерн Беловодье.-2003.-197с.
141. История общественно-политической мысли Востока: практикум/ Д. Пазий, Г. Сачко, М. Сляднев и др. Челябинский государственный университет. - Челябинск, 2001г.-124с.
142.
143. Пьянков И. Средняя Азия в античной географической традиции: источниковедческий анализ. - М.: Восточная литература РАН, 1997.-343с.
144. Российская цивилизация: этнокультурные и духовные аспеты: Энциклопедический словарь/А. Андреев, Л. Андреева, А. Ахнезер и др. -М.: Республика, 2001. - 543с.
145. Сорокин К. Геополитика современности и геостратегии России. - М.: РОССПЭН, 1996. - 168с.
146. Степанянц М. Восточная философия: вводный курс. Избранные тексты. – М.: Восточная литература, 1993. – 224с.
147. Степанянц М. Мусульманские концепции в философии и политике (XIX – XX вв.). – М.: Наука, 1982. – 248с.
148. Титаренко М. Россия лицом к Азии/ РАН. Ин-т Дальнего Востока.-М.: Республика, 1998.-320с.
149. Україна в сучасному геополітичному просторі: теоретичний і прекладний аспекти/ Ф. Рудич, Р. Балабан, О. Дергачев та ін. / МАУП, Ін-т політ. і етносоціальних досліджень НАНУ. - К.: МАУП, 2002.- 488с.
150. Харюков Л. Англо-русское соперничество в Центральной Азии и исламизм.-М.: Изд-во МГУ, 1995.-240с.
151. Черников Н., Ксендзык Н., Скороход Ю. Очерки политического и социально-экономического развития стран Востока/Отв. ред. Гура В.К. - К.: Хрещатик, 1998 г.-345с.
152. Эволюция политических систем на Востоке (Иран, Пакистан, Турция: традиции и демократизация)/Ред. Данилов В..-М.: ИВ РАН, 1999. - 246с.
153. Каспійсько-Чорноморський регіон: умови та перспективи розвитку: Матеріли міжнародної конференції, Київ, 26-28 червня 1998 року/ Ред.. Пирожков С.- 1998.- К.: Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України 1998.- 282с.
154. Молдалиев О. Исламизм и международный терроризм: угроза ислама или угроза исламу?// Центральная Азия и Кавказ.- 2002.- №3(21).- С.97-109
155. Толипов Ф. Теория и практика региональной интеграции в Центральной Азии// Центральная Азия и Кавказ.-2002.-№2(20).-С.89-98
156. Эльянов М. Глобализация и догоняющее развитие// Мировая экономика и международные отношения.-2004.-№1.-С.3-17
157. Abramowitz M, Bosworth S. Adjusting to the New Asia//Foreign Affairs.-2003.-Vol.82,№4.- Р.-119-132
158. Appleby R., Marty E. Fundamentalism//Foreign Policy.-2002.-january-february.-Р.16-24
159. Atkin M. Tajikistan: reform, reaction and civil war//New states, new politics: Building the post-soviet nations/Ed. By Bremmer J., Taras R.-Cambridge.-1997.-P.602-633
160. Bhagwati J. Coping with Antiglobalizations//Foreign Affairs.-2002.-Vol.81,№1.-Р.-2-8
161. Bölker P. Am Rande des Chaos. Ist die Globaliesirung die Wurzel allen Übels? //Internationale Politik.-2003.-№7.-Р.1-9
162. Calleo D. Der isolierte Hegemon. Die USA und die transatlantischen Beziehungen im Weltsystem//Internationale Politik.-2004.-№8.-Р.79-89
163. Dorronsoro G. Afghanistan: the Delusions of Victory//Internationale Politik und Geselshaft.-2003.-№2.-Р.112-123
164. Easterly W. The Cartel of Good Intentions//Foreign Policy.-2002.-july-august.-Р.40-50
165. Ehrke M. Erdöl und Strategie. Zur politischen Ökonomie eines angekündigten Krieges//Internationale Politik und Geselshaft.-2003.-№1.-Р.9-25
166. Ehrke M. 11.September 2001: Anschläge auf welche Zivilisation? //Internationale Politik und Geselshaft.-2002.-№N1.-Р.14-21
167. Medeiros Е., Taylor М. China’s New Diplomacy//Foreign Affairs.-2003.-Vol.82,№6.-Р.-22-36
168. Finn K. The Case for Cultural Diplomacy//Foreign Affairs.-2003.-Vol82,№6.-Р.15-22
169. Friedman T., Kaplan R. States of Discord//Foreign Policy.-2002.-march-april.-Р.64-72
170. Gaddis J. Bush’s Security Strategy//Foreign Policy.-2002.-november-december.-Р.50-58
171. Haqqani H. The American Mongols//Foreign Policy.-2003.-may-june.-Р.70-72
172. Haqqani H. Islam’s medieval Outposts//Foreign Policy.-2002.-november-december.-Р.58-66
173. Halbach К. Erdöl und Identität im Kaukasus//Internationale Politik und Geselshaft.-2003.-№1.-Р.140-167
174. Hirsh M. Bush and the World//Foreign Affairs.-2002.-Vol81,№5.-Р.-18-44
175. Husky E. Kyrgyzstan: the politics of demographic and economic frustration// New states, new politics: Building the post-soviet nations/Ed. By Bremmer J., Taras R.-Cambridge.-1997.-P.654-680
176. Huang J., Tarun K. Can India overtake China? //Foreign Policy.-2003.-july-august.-Р.74-81
177. Inglehart R., Norris P. The True Clash of Civilizations//Foreign Policy.-2003.-march-april.-Р.62-72
178. Ikenberry G. John America’s Imperial Ambition//Foreign Affairs.-2002.-Vol.81,№5.-Р.-44-60
179. Jessop B. The Future of the State in an Era of Globalization//Internationale Politik und Geselshaft.-2003.-№3.-Р.30-47
180. Kux D. India’s Fine Balance//Foreign Affairs.-2002.-Vol.81,№3.-Р.-93-97
181. Leggewie C. Globalisierung versus Hegemony. Zur Zukunft der transatlantischen Beziehungen//Internationale Politik und Geselshaft.-2003.-№1.-Р.87-112
182. Leonard M. Diplomacy by other means//Foreign Policy.-2002.-september-cotober.-Р.48-58
183. Mair S. The New World of Privatized Violence//Internationale Politik und Geselshaft.-2003.-№2.-Р.11-29
184. Maynes C. William America discovers Central Asia//Foreign Affairs.-2003.-Vol.82,№2.-Р.-120-134
185. Moises N. Five Wars of Globalizations//Foreign Policy.-2002.-january-february.-Р.28-38
186. Moss K. Reasserting American Exceptionalism- Confronting the World. The National Security Doctrine of the Bush Administration//Internationale Politik und Geselshaft.-2003.-№3.-Р.135-156
187. Nissman D. Turkmenistan: just like old times//New states, new politics: Building the post-soviet nations/Ed. By Bremmer J., Taras R.-Cambridge.-1997.-P.634-653
188. Ottaway M. Nation Building//Foreign Policy.-2002.-september-october.-Р.16-26
189. Owen J. Why American Hegemony is Here to Stay//Internationale Politik und Geselshaft.-2003.-№1.-Р.71-87
190. Patten C. Democracy doesn’t flow from the barrel of a gun//Foreign Policy.-2003.-september-october.-Р.40-46
191. Pei M. Lesson of the past//Foreign Policy.-2003.-july-august.-Р.52-54
192. Rosenau J. Globalization and Governance: Black Prospects for Sustainability//Internationale Politik und Geselshaft.-2003.-№3.-Р.11-30
193. Rotberg R. Herausforderungen an die Weltordnung. Staatenbildung in einer Zeit des Terrors//Internationale Politik.-2003.-№11.-Р.1-11
194. Sagarin R. Adapt or die//Foreign Policy.-2003.-september-october.-Р.68-69
195. Schneckener U. Staatenzerfall als globale Bedrohung. Fragile Staaten und transnationaler Terrorismus//Internationale Politik.-2003.-№11.-Р.11-20
196. Simes D. America’s Imperial Dilema//Foreign Affairs.-2003.-Vol.82,№6.-Р.91-103
197. Spanger H.-J. Zwischen demokratischem Idealismus und sicherheitspolitischem Realismus. Russland und Westen nach dem 11. September//Internationale Politik und Geselshaft.-2002.-№4.-Р.125-143
198. Tomuschat C. Der selbstverliebte Hegemon. Die USA und der Traum von einer unipolaren Welt//Internationale Politik.-2003.-№5.-Р.39-48
199. Treisman D. Russia renewed? //Foreign Affairs.-2002.-Vol.81,№6.-Р.-58-73
200. Vaitheeswaran V. Pipe dreams in Iraq//Foreign Policy.2003.-september-october.-Р.70-72
201. Wang J. Machtfaktor China. Die strategischen Ziele der Volksrepublik in Asien//Internationale Politik.-2004.-№1.-Р.59-67
202. Yergin D., Stoppard M. The Next Prize//Foreign Affairs.-2003.-Vol.-82,№6.-Р.103-115