РОЛЬ ООН У БОРОТЬБІ ПРОТИ МІЖНАРОДНОГО ТЕРОРИЗМУ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

На правах рукопису

ГУЦМАН Марія Ярославівна

УДК: 327.7:323.285

РОЛЬ ООН У БОРОТЬБІ ПРОТИ МІЖНАРОДНОГО ТЕРОРИЗМУ

Спеціальність 23.00.04 – Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник
Скороход Юрій Степанович,
доктор політичних наук, професор

КИЇВ – 2008

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1.КОНЦЕПТУАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ 12
1.1. Концептуально-теоретичні засади діяльності ООН у боротьбі проти міжнародного тероризму 12
1.2. Історіографія, джерельна база та методологія дослідження 34
РОЗДІЛ 2.ДІЯЛЬНІСТЬ ООН У БОРОТЬБІ ПРОТИ МІЖНАРОДНОГО ТЕРОРИЗМУ 47
2.1. Специфіка міжнародного тероризму як глобальної проблеми сучасності 47
2.2. Становлення та еволюція позиції ООН щодо боротьби проти тероризму. 63
2.3. Механізми та інструменти ООН протидії міжнародному тероризму 83
2.4. Проблема застосування сили у антитерористичній діяльності ООН. 108
2.5. Захист прав людини у контексті боротьби проти міжнародного тероризму 128
РОЗДІЛ 3.МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ООН У БОРОТЬБІ ПРОТИ ТЕРОРИЗМУ 141
3.1. Співробітництво з міждержавними регіональними організаціями (ЕС, НАТО, ОБСЄ, РЄ) 141
3.2. Участь України у антитерористичній діяльності ООН 160
ВИСНОВКИ 178
ДОДАТКИ. 187
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 188

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВДКТК – Виконавчий директорат Контртерористичного комітету
ГА ООН – Генеральна асамблея ООН
ЄС – Європейський союз
ЗМЗ – Зброя масового знищення
ІКАО - Міжнародна організація цивільної авіації
КТК – Контртерористичний комітет
МАГАТЕ – Міжнародне агентство з атомної енергії
ММО – Міжнародна морська організація
НАТО – Організація північноатлантичного договору
ОБСЄ – Організація з безпеки та співробітництва у Європі
ООН – Організація Об’єднаних Націй
ПРООН – Програма розвитку ООН
РБ ООН – Рада Безпеки ООН
РЄ – Рада Європи
СПТ – Сектор з попередження тероризму
США – Сполучені Штати Америки
УВКПЛ – Управління Верховного комісару з прав людини
ЮНЕСКО – Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури
ЮНІКРІ – Міжрегіональний науково-дослідний інститут ООН з питань злочинності та правосуддя
ЮНМОВІК – Комісія ООН з спостереження, контролю та інспекцій
ЮНОДК – Управління ООН з наркотиків та злочинності

RAND – Research and Development Corporation (Корпорація досліджень та розвитку)

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Глобальні зміни у світі, які відбулися на рубежі XX-XXI сторіч (цивілізаційні протиріччя, зростання ваги релігійного фактору у системі міжнародних відносин, економічний розрив між Північчю та Півднем, глобалізація і т.д.), спричинили трансформацію тероризму із методу досягнення політичних цілей у глобальну проблему, а події, які відбулися 11 вересня 2001 р. у Сполучених Штатах Америки, надали їй нового виміру та висунули на чільне місце серед інших глобальних проблем сьогодення.
Складність проблеми міжнародного тероризму полягає в тому, що вона тісно пов’язана з іншими актуальними для XXI ст. проблемами, такими як розповсюдження зброї масового знищення, кримінальна злочинність, культурне зубожіння, руйнування основ багатополюсного світового порядку, невирішені внутрішні конфлікти, бідність та економічна відсталість окремих регіонів і перебуває у постійному взаємозв’язку з ними: вони є причиною активізації тероризму і, водночас, наслідком терористичної діяльності.
Досвід останніх років свідчить, що в принципово новій ситуації, яка склалася на початку XXI сторіччя, окрема держава чи міжнародна організація не здатні самостійно протистояти загрозі такого типу. Нагальною стає потреба розробки цілісної програми, спрямованої на ліквідацію прямих та опосередкованих причин активізації тероризму та тісне співробітництво усіх учасників міжнародного співтовариства в боротьбі проти загрози.
У такій ситуації, Організація Об’єднаних Націй, як єдина глобальна міжнародна організація, в силу своєї позиції на міжнародній арені здатна консолідувати міжнародне співтовариство у цій справі, а практичні розробки можуть успішно бути використані і іншими учасниками міжнародної антитерористичної коаліції. Адже, протягом більш як 40 років в ООН проводиться серйозна робота по розробці адекватних юридично обґрунтованих і реально діючих механізмів для боротьби проти тероризму в міжнародному масштабі. Результатом здійснених зусиль є формування на глобальному рівні антитерористичної системи під егідою Організації Об’єднаних Націй та її спеціалізованих установ (Міжнародної морської організації, Організації цивільної авіації та Міжнародного агентства з атомної енергії), яка включає в себе розгалужену міжнародно-правову договірну базу співробітництва держав у боротьбі з актами тероризму на суші, в морі та в повітрі, відображену у 13 конвенціях та 8 деклараціях, спеціально створені інститути КТК та ВДКТК, механізми протидії, співробітництва, контролю та моніторингу за виконанням зобов’язань, взятих на себе відповідно до положень Резолюцій Ради Безпеки ООН державами-членами та організаціями-партнерами.
Втім, події 11 вересня 2001 р. не тільки висунули на чільне місце серед глобальних проблем загрозу міжнародного тероризму, вони також надали нового виміру таким проблемам як легітимність одностороннього силового втручання при вирішенні міжнародних конфліктів та порушення прав людини у контексті боротьби проти тероризму, поставивши, таким чином, під сумнів дієвість та ефективність існуючих інструментів протидії Організації, досвід, здобутий протягом більш як 40-річної практичної діяльності. У такій ситуації нагальною постає потреба адаптації існуючих механізмів та правових інструментів ООН до викликів та загроз сьогодення задля зміцнення позицій на міжнародній арені як єдиної універсальної міжнародної організації, створеної для забезпечення міжнародного миру та безпеки, захисту демократичних цінностей.
Україна, як активний учасник міжнародного співтовариства та держава-фундатор ООН, не може залишатися осторонь глобальної боротьби проти міжнародного тероризму. Будучи державою-членом ООН та реалізуючи свої зовнішньо стратегічні цілі, наша держава зацікавлена у формуванні сприятливого міжнародного клімату. В цьому сенсі боротьба проти міжнародного тероризму є одним із пріоритетних напрямків зовнішньополітичної діяльності і для нашої держави.
Крім того, враховуючи національне розмаїття, релігійну нетерпимість, культурне зубожіння, економічну нерівність, політичну нестабільність та вигідне геополітичне становище, загроза виникнення осередків тероризму в Україні стає цілком ймовірною. Досвід превентивного запобігання виникнення тероризму, здобутий ООН та регіональними міждержавними організаціями, розроблені міжнародні правові стандарти захисту та боротьби, запропоновані ініціативи щодо зміцнення терпимості та розуміння між націями та цивілізаціями, успішно може бути використаний і Україною, як на національному рівні, так і на міжнародній арені.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Тематика дисертаційної роботи є складовою частиною комплексної програми науково-дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Наукові проблеми державотворення України” (номер державної реєстрації 0197U015201) і наукової теми Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Розробка міжнародно-правових, політичних та економічних основ розбудови української держави» (номер державної реєстрації 0197U003322).
Наукове завдання, яке вирішує автор, полягає у визначенні ролі та місця Організації Об’єднаних Націй у боротьбі проти міжнародного тероризму.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є всебічний аналіз антитерористичної діяльності ООН, оцінка її ефективності та виявлення проблемних аспектів теми, які набули нового виміру після подій 11 вересня 2001 р..
Відповідно до сформульованої мети визначено сукупність головних завдань дослідження, спрямованих на її досягнення:
• аналіз концептуально-теоретичних підходів ООН щодо боротьби проти міжнародного тероризму;
• виявлення з точки зору ООН характерних особливостей міжнародного тероризму як глобальної проблеми сучасності;
• простеження становлення та еволюції позиції ООН щодо боротьби проти міжнародного тероризму;
• дослідження основних механізмів та інструментів протидії міжнародному тероризму, оцінка їх ефективності;
• дослідження проблеми застосування сили в боротьбі проти тероризму у контексті відповідності Статуту ООН та основам концепції колективної безпеки;
• визначення специфіки порушень прав людини в процесі боротьби проти міжнародного тероризму після подій 11вересня 2001 р. та шляхів уникнення цього явища;
• аналіз основних принципів, механізмів та напрямків міжнародного співробітництва ООН у боротьбі проти тероризму з міждержавними регіональними організаціями (на прикладі ЄС, ОБСЄ, РЄ та НАТО);
• дослідження ролі та місця України у антитерористичній діяльності ООН, оцінка виконання взятих на себе зобов’язань відповідно до розроблених стандартів Організації у даній галузі.
Об'єктом дослідження є боротьба міжнародного співтовариства проти тероризму як глобальної проблеми сучасності.
Предметом дослідження є антитерористична діяльність Організації Об'єднаних Націй.
Хронологічні межі роботи охоплюють період з середини 1960-х рр. і до 2006 р.. Нижня межа обумовлена прийняттям першої антитерористичної конвенції (Токійської конвенції про злочини та деякі інші акти, здійснені на борту повітряних суден (14 вересня 1963 р.)), верхня - прийняттям стратегічного документу (Глобальної контртерористичної стратегії ООН (2006 р.)), який являє собою першу узгоджену цілісну програму пріоритетних напрямків боротьби проти тероризму. Особливий акцент в дисертації зроблено на дослідженні періоду 2001-2006 рр., що обумовлено подіями 11 вересня 2001 р., активізацією діяльності Організації Об'єднаних Націй у даній сфері та створенням спеціальних інституційних органів для боротьби проти тероризму.
Методи дослідження. Основу дисертаційної роботи утворюють загальнонаукові та спеціальні методи досліджень. На конкретних етапах дослідження використовувалися системний підхід, а також проблемно-історичний, порівняльний та нормативний методи
З метою з'ясування ступеню наукової розробки даної проблематики, для класифікації наукових досліджень та визначення основних понять і термінів теми, автор використав порівняльний, логіко-аналітичний та діалектичний методи наукового дослідження. Системний підхід, з притаманним йому системно-структурними, системно-функціональними та системно-аналітичними методами дослідження, виступає ключовим методологічним підходом всебічного дослідження ролі та місця ООН у боротьбі проти міжнародного тероризму та участі України у антитерористичній діяльності Організації. Поєднання проблемно-історичного та порівняльного методів, а також політологічного аналізу дало змогу визначити та охарактеризувати основні етапи еволюції позиції ООН щодо тероризму, визначити зміни, які відбулися у структурі та напрямах антитерористичної діяльності ООН. З допомогою структурно-функціонального методу було здійснено аналіз механізмів та інструментів ООН протидії міжнародному тероризму. При дослідженні аспекту міжнародного співробітництва ООН з регіональними міждержавними організаціями (ЄС, НАТО, ОБСЄ та РЄ) зручним для автора став порівняльний метод, в основі якого - принципи подібності та відмінності. За допомогою нормативного методу проводилася робота з джерелами. Застосування емпіричних методів виступає певною запорукою наукової об’єктивності та достовірності результатів дослідження.
Використання різних методів і підходів у роботі дозволило об’єктивно оцінити роль ООН у боротьбі проти міжнародного тероризму, а запровадження до наукового обігу широкого кола новітніх документів та матеріалів додало обґрунтованості й достовірності науковим положенням та висновкам дисертації.
Наукова новизна полягає в тому, що вперше в українській політичній науці всебічно досліджується місце та роль ООН у глобальній боротьбі проти міжнародного тероризму. У рамках проведеного наукового дослідження досягнуто наступних результатів, що мають наукову новизну, а саме:
• здійснено наукову систематизацію вітчизняних, західних та російських наукових джерел з проблеми дослідження;
• дістало подальшого розвитку дослідження трактування понять «тероризм» та «міжнародний» тероризм в вітчизняній та зарубіжній політичній науці, документах ООН; виявлено, що більшість науковців розглядають тероризм крізь призму його семантичної ознаки, основною ж характерною рисою поняття міжнародний тероризм є географічна складова. ООН також акцентує увагу, при використанні даного поняття, на географії наслідків та громадянстві учасників злочину.
• виявлено, що ООН розглядає міжнародний тероризм як злочин проти людства та вбачає основну його небезпеку у об’єктній орієнтованості на завдання максимальних збитків основам цивілізаційного розвитку, досягненні максимальної кількості людських жертв та тісному взаємозв’язку з іншими глобальними проблемами;
• встановлено причинно-наслідковий зв’язок еволюції позиції ООН щодо міжнародного тероризму: процес становлення та формування відбувався у відповідь на здійснені терористичні акти, пропорційно еволюції явища тероризму, із набуттям тероризмом рис глобальної проблеми позиція ООН змістилась із концепції міжнародної безпеки (характерно для 1960-1990-х рр..) до концепції „людської безпеки” (притаманно періоду 1990 - 2006 рр.)
• здійснено комплексний аналіз механізмів та інструментів ООН протидії міжнародному тероризму, виявлено їх превалюючий превентивний характер, а також встановлено, що їх недостатня ефективність пояснюється складністю та специфікою проблеми, особливостями адміністративного, правового та соціально-економічного стану держав-членів ООН;
• доведено неправомірність застосування сили США щодо Афганістану та Іраку як тактики боротьби проти міжнародного тероризму у відповідності до Статуту ООН, резолюцій РБ ООН; аргументовано необхідність перегляду основ концепції колективної безпеки з точки зору нападу недержавного формування на державу та створення власних сил швидкого реагування з метою зміцнення позицій у сфері підтримання миру та безпеки;
• встановлено, що у процесі боротьби проти міжнародного тероризму, особливо після подій 11 вересня 2001 р., відбуваються масові порушення прав людини на основі етнічної (араби) та релігійної (мусульмани) приналежності;
• узагальнено співробітництво ООН у сфері боротьби проти міжнародного тероризму з міждержавними регіональними організаціями (на прикладі ЄС, ОБСЄ, РЄ та НАТО); виявлено, що основними чинниками, які обумовлюють сфери співробітництва є місце регіональної організації у системі міжнародних відносин, напрямок її діяльності (сфера компетенції) та регіональна специфіка загрози;
• дістало подальшого розвитку дослідження позиції, місця та ролі України у антитерористичній діяльності ООН; виявлено, що в Україні існує достатня розгалужена правова та інституційна база для реалізації положень та стандартів ООН у сфері боротьби проти міжнародного тероризму, простежено їх задовільне виконання та розроблено авторські рекомендації щодо покращення антитерористичної діяльності України як на національному, так і на міжнародному рівнях, враховуючи геополітичне становище України, національний та релігійний чинники.
Наукове та практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання запропонованого теоретичного аналізу та зроблених висновків в наступних аспектах. В науково-дослідному - у дисертації здійснено всебічний аналіз становлення та функціонування антитерористичної системи ООН, мається на увазі дослідження еволюції позиції, механізмів, принципів та інструментів діяльності Організації у боротьбі проти міжнародного тероризму від 1960-х рр. до сьогодення, що може бути використано для подальшої розробки даної проблематики. В навчальному – використання розроблених у дисертації наукових положень під час викладання спецкурсів «Роль ООН у сучасному світі», «Міжнародні організації», «Актуальні проблеми теорії та практики міжнародних організацій» тощо. В практичному – у практичній діяльності державних відомств України, зокрема, Верховної Ради України, Міністерства Закордонних Справ України та Служби Безпеки України.
Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи пройшли апробацію і були оприлюднені у виступах на чотирьох наукових конференціях, що проводились в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, у виступах на засіданнях кафедри міжнародних організацій та дипломатичної служби Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де обговорювалися результати дисертаційного дослідження.
Основні результати дисертаційного дослідження викладено у шести наукових публікаціях (чотири наукові статті та дві тези виступів) у фахових виданнях.
Структурно робота складається зі вступу, трьох розділів та дев’яти підрозділів, висновків, списку використаних джерел (280 найменувань українською, англійською, російською мовами) та додатків (1 сторінка). Загальний обсяг роботи складає 212 сторінок, в тому числі 25 сторінок - списку використаних джерел.

Список литературы

ВИСНОВКИ
В результаті проведеного дослідження автор дійшов наступних висновків:
1. Дослідження проблеми ускладнюється існуючою понятійно-термінологічною невизначеністю: на сьогодні існує понад 100 визначень поняття тероризму та розроблено десятки різноманітних класифікацій тлумачення. Більшість вітчизняних та західних науковців розглядають даний феномен як прояв незадоволення існуючим соціально-політичним становищем, який порушує правові основи життєдіяльності та пов’язаний з ідеологічним та психологічним самовираженням як окремих осіб, так і груп осіб, зосереджуючи увагу при трактуванні даного поняття на його семантичній складові. Відповідно до даних підходів, встановлено, що тероризм є методом досягнення цілей, невід’ємною дефініцією якого є застосування насильства. Поняття „міжнародний тероризм” є похідною від поняття „тероризм”, характерною рисою якого є географічна ознака, яка передбачає екстериторіальний характер дії, наслідків та суб’єктів нападу.
ООН вважає міжнародний тероризм злочином проти людства. Однак, міжнародні угоди, прийняті ООН на сьогодні, також не регламентують міжнародний тероризм в цілому, а спрямовані на боротьбу з окремими його проявами, зокрема, такими як незаконне захоплення заручників, повітряних та морських суден, злочини по відношенню до осіб, які користуються міжнародним захистом, використання окремих вибухових речовин з терористичною метою та фінансування тероризму. Основною перешкодою офіційному закріпленню на міжнародному рівні поняття „міжнародний тероризм” є істотні розбіжності держав-членів ООН у розумінні понять „тероризм”, „право націй на самовизначення”(Ізраїль, Палестина, Індія) та „боротьба з іноземною окупацією”(Ліван, Пакистан, Судан, Канада, Китай, Японія), що пояснюється особливостями національного та культурного розвитку, відмінними правовими системами, різним баченням загроз та шляхів забезпечення міжнародної безпеки.
Автор вважає, що при розробці поняття „міжнародний тероризм” міжнародній спільноті слід насамперед, враховувати наступні характеристики: масштаб терористичного акту (терористичний акт, який впливає на розвиток міжнародних відносин, наприклад події 11 вересня 2001 р.); наслідок злочину (людські, цивілізаційні та культурні цінності, напад на які призводить до негативних наслідків для усього людства), оскільки саме їх поєднання трансформує міжнародний тероризм із методу досягнення політичних цілей у глобальну проблему сучасності.
2. Формування концептуально-теоретичних підходів ООН до боротьби проти міжнародного тероризму відбувалося прямо пропорційно в залежності від оцінки характеру та масштабу загрози. На початку своєї антитерористичної діяльності позиція ООН щодо боротьби проти міжнародного тероризму базувалась на принципах загальної міжнародної безпеки, розглядаючи міжнародний тероризм як виклик стабільності. Така позиція знайшла своє практичне відображення у прийнятих протягом 1960-1990-х рр.. міжнародно-правових договорах, спрямованих на захист найуразливіших для тероризму сфер, зважаючи на статистику та географію злочину. У зв’язку із зміною характеру загрози, тісним взаємозв’язком останньої з іншими глобальними проблемами сучасності, теоретичні підходи ООН щодо боротьби проти міжнародного тероризму доповнились принципами концепції «людської безпеки» (1999 р.). Ідея „людської безпеки” в нових умовах розглядається як альтернативний підхід до вирішення сучасних проблем безпеки і передбачає: 1)залучення широкого спектру механізмів та інструментів превентивного запобігання; 2) зосередженість на подоланні причин поширення та активізації тероризму, таких як бідність, релігійні та цивілізаційні протиріччя, економічна нерівновага тощо; 3) надання ключового значення у боротьбі проти міжнародного тероризму захисту людського життя та основ цивілізаційного розвитку; 4) категоричний супротив порушенням прав людини. Даний підхід простежується і у Глобальній контртерористичній стратегії (2006), яка базується на європейській моделі протидії тероризму – моделі «превентивного та профілактичного розгортання» і являє собою цілісну програму запобігання поширенню та розвитку тероризму.
3. Провівши компаративний аналіз «класичних актів» міжнародного тероризму (1970-1990-ті рр..), автор виявив особливості сучасного/нового міжнародного тероризму (2001-2006), які полягають у наступному:
1) непередбачувана географія атак ( США, Великобританія, Іспанія)
2) набуття ознак „шоу”: завдання максимальних збитків та досягнення максимальної кількості жертв;
3) мережний тип організації. Сьогоднішні терористичні угрупування являють собою поліцентричні угрупування з автономними додатками, яким властиві децентралізація влади та відповідальності. Вони є відкритими до розширення, чудово пристосовані до проникнення в органи влади, характеризуються стійкістю та здатністю до регенерації;
4) еволюція стратегії терору від примусової дипломатії до способу революційних перетворень;
5) загроза використання радіологічної, біологічної та хімічної зброї масового знищення;
6) грубі порушення прав людини в рамках проведення анти терористичних кампаній;
7) в сфері міжнародних відносин, тероризм являє собою гостру загрозу міжнародній безпеці, оскільки піддає небезпеці стабільність і мирний характер розвитку взаємовідносин, а також виступає інструментом втручання у внутрішні справи окремих держав.
Складність проблеми міжнародного тероризму полягає ще й в тому, що спонукальні причини тероризму, так само, як і послідуючі наслідки боротьби у кожному конкретному випадку є різними, визначити, що саме спричинить „вибух” або спрогнозувати тактику боротьби, таким чином щоб обійтися без втрат, не уявляється можливим.
4. ООН займає чітку, однозначну та послідовну позицію щодо різних форм тероризму, в тому числі і міжнародного: ООН рішуче засуджує різні прояви тероризму як злочинні акти, що загрожують міжнародному миру та безпеці та порушують цінності, за які виступає ООН: повага до прав людини, верховенство права, демократичний розвиток, мирне врегулювання конфліктів, терпимість між націями і т.д.
Простежено, що значний вплив на становлення на еволюцію позиції ООН щодо боротьби проти міжнародного тероризму мали такі події міжнародного життя як терористичні акти. В той же час, значного впливу об’єктивних факторів розвитку міжнародної системи, таких, наприклад, як «холодна війна» не простежено.
Терористичні акти 11 вересня 2001 р., мали визначальний вплив на формування позиції та розробку політики ООН у боротьбі проти тероризму; саме після цих подій було здійснено ряд важливих кроків на шляху організаційного оформлення боротьби Організації проти міжнародного тероризму:
1) створено спеціальні інститути для боротьби проти міжнародного тероризму КТК та ВД КТК; встановлено механізми моніторингу та контролю
2) рішенням Резолюції №1373 закріплено політико-правову основу формування широкої міжнародної анти терористичної коаліції;
3) активізувався процес розробки контртерористичної стратегії.
На думку автора, позицію ООН зміцнили б також прийняття визначення «міжнародний тероризм», розробка власних категорій «міжнародна терористична група» (на зразок Держдепартаменту США), ведення власного обліку терористичних організацій та створення власних спеціальних підрозділів для вивчення та розслідування актів тероризму.
5. Серед розмаїття правових, інституційних, процедурних та ініціативних засобів протидії ООН міжнародному тероризму, найбільш ефективними є діяльність КТК та ВД КТК у сфері зміцнення контртерористичних можливостей держав та СПТ ЮНОДК у сфері надання технічної допомоги, що підтверджують високі темпи ратифікації основних конвенцій та щорічні подання доповідей державами-членами ООН, а також зміцнення міжнародного співробітництва з регіональними та субрегіональними організаціями. В той же час, результати застосування режиму санкцій, протидія фінансуванню тероризму та ведення „санкційних списків” є суперечливими на недостатньо ефективними.
Головними причинами такого стану є: специфічний характер загрози (тобто поліваріантність бачень загрози та причин, які сприяють її виникненню); відсутність в силу особливостей економічного та політичного розвитку, ефективних виконавчих та адміністративних механізмів у держав-членів ООН (зокрема, у країн Африки); непослідовність кроків держав-членів ООН, зокрема, у сферах застосування режиму санкцій та адаптації законодавства до стандартів ООН.
Однак, автор переконаний у важливості та доцільності кожного з механізмів, оскільки вважає, що їх тільки їх комплексне поєднання є запорукою ефективності. Розглядаючи проблему у кожному конкретному випадку, ООН завжди акцентує увагу на першочерговості того чи іншого інструменту протидії: санкції, технічна допомога чи розвиток діалогу між націями. Кожен механізм має своє цільове призначення: правові (13 конвенцій, 8 Декларацій, Резолюція №1373 тощо) - закладають основи функціонування міжнародного співробітництва, визначають суть проблеми, встановлюють норми відповідальності; інституційні (КТК, ВД КТК) – здійснюють моніторинг та контроль за виконанням взятих на себе зобов’язань державами-членами та організаціями, які приєднались; процедурні (санкції) - несуть навантаження покарання; ініціативні (розвиток діалогу та взаєморозуміння) мають на меті унеможливити виникнення вогнища тероризму по причині цивілізаційних протиріч, навчити поважати інших.
6. Після подій 11 вересня 2001 р., міжнародна спільнота зіткнулася із двома важливими проблемами, викликаними боротьбою з міжнародним тероризмом: проблемою застосування сили та захистом прав людини.
Аналіз текстів Резолюцій РБ ООН №1368 та №1373, на підставі яких США прийняли рішення про схвалення Організацією застосування сили, доводить, що в них відсутнє положення про санкціонування можливості застосування Сполученими Штатами Америки військової сили для боротьби проти тероризму. В свою чергу, аналіз тексту Резолюції РБ ООН №1441 по Іраку, на підставі якої США прийняли рішення про проведення антитерористичної кампанії у Іраку, доводить, що Рада Безпеки ООН не санкціонувала застосування сили, а тільки посилила режим міжнародних інспекцій та режим санкцій. А це означає, що у обох випадках, вторгнення США було нелегітимним і порушило норми міжнародного права, і являє собою наступні втручання: вторгнення на територію суверенної держави, продемократичне втручання та втручання у громадянський конфлікт.
Наведені приклади актуалізують необхідність перегляду концепції колективної безпеки, а саме у контексті боротьби з міжнародним тероризмом. Адже в концепції колективної безпеки, на основі якої ООН вирішує питання про силове втручання не міститься жодного положення про те, як діяти у випадках нападу недержавного формування на державу. На думку автора, ООН слід адаптувати концепцію колективної безпеки до реалій сучасного життя, враховуючи характер сучасних загроз та прецеденти самостійного застосування сили. Така реформа зменшить ризик одностороннього бачення проблеми та зміцнить позицію (авторитет) ООН на міжнародній арені. Також слушним було б створення власних постійних сил швидкого реагування, оскільки в умовах, коли потрібне негайне втручання, світовій спільноті доводиться звертатися за допомогою до інших. Це один із головних недоліків ООН сьогодні і один із вагомих аргументів на користь односторонніх превентивних дій.
7. Іншим суперечливим аспектом проблеми тероризму є її взаємозв’язок з правами людини. З одного боку, в міжнародному середовищі, зокрема в системі ООН до сих пір існують суттєві розбіжності з питань про те, хто ж може бути порушником прав та свобод людини, а також чи є тероризм таким порушенням, з іншого – масово порушуються права людини під час проведення антитерористчиних кампаній та безпосередньої боротьби проти міжнародного тероризму. Зокрема, в результаті проведеного наукового дослідження, автором виявлено масові порушення прав людини при затриманні підозрюваних, їх допитах, утримуванні під вартою, порушення права на свободу думки, слова, віросповідання та вільного пересування. Виявлено, що найчастіше права порушуються по відношенню до осіб мусульманської віри та арабського походження у рамках проведення антитерористичних кампаній у США та Західній Європі.
8. Співробітництво ООН з міждержавними регіональними організаціями обумовлене місцем організації в системі міжнародних відносин та сферою її компетенції. Так, спільними сферами антитерористичного співробітництва ООН з регіональними організаціями Європи (НАТО, ОБСЄ, ЄС та РЄ) є запобігання фінансуванню тероризму, розповсюдженню зброї масового знищення, виконання режиму санкцій по відношенню до організації „Аль-Каїда”, Усами Бен Ладена та руху „Талібан”, зміцнення кордонів та контроль за експортом та імпортом ПЗРК. Також слід зазначити про вагомий внесок спеціалізованих установ ООН, а саме ІКАО, МАГАТЕ та ЮНОДК у антитерористичному співробітництві з європейськими регіональними організаціями.
Окрім спільних сфер співробітництва, виявлено, ООН тісно співпрацює з ОБСЄ у сферах підвищення ступеню захисту проїзних документів, ліквідації загроз цивільній авіації, прискорення ратифікації конвенцій та підвищення захисту та безпеки позбавлених господарської цінності радіоактивних джерел; з Радою Європи – у зміцненні правових заходів щодо тероризму, відстоювання основоположних цінностей, зокрема прав людини та подолання причин виникнення та поширення тероризму шляхом підвищення культурного та освітнього рівня громадян країн-членів Ради Європи.
Головними перешкодами досягнення ефективних результатів є дублювання зусиль та розпорошеність ресурсів, тому у даній ситуації доцільним було б орієнтуватися на розроблені стандарти ООН у даній сфері, враховуючи при цьому регіональну специфіку загрози, причини та масштаби її поширення та актуальність сфер співробітництва для кожної організації та її держав-учасниць.
9. Україна, яка рішуче засуджує міжнародний тероризм як злочинну практику та визнає відповідальну роль ООН в питанні боротьби проти тероризму, неухильно дотримується розроблених положень та стандартів ООН у даній сфері, стороною яких вона є. Так, в сфері запобігання фінансуванню тероризму прийнято ряд важливих законопроектів, посилено національну фінансову систему, зокрема щодо безготівкового розрахунку та розробки типології легалізації (відмивання) доходів; створена Міжвідомча робоча група по дослідженню методів та тенденцій у відмиванні грошей та введено в експлуатацію функціональну підсистему ЄДІС; в сфері експортного контролю товарів військового призначення та подвійного використання створено Державну службу експортного контролю, посилено процедури видання дозволу на вивіз та ввіз товарів, їх експертизи та реєстрації; також активізовано співробітництво у сфері боротьби з організованою злочинністю та підбурюванням до здійснення терористичних актів, встановлено контакти з міністерствами та відомствами Польщі, США, Германії, Великобританії, Франції, Чехії, Нідерландів і т.д., посилено механізм контролю українського сегменту мережі Інтернет з метою запобігання пропаганді та поширенні негативних насильницьких настроїв.
Втім, на думку автора, для покращення антитерористичної діяльності України слушним було б: 1) гармонізувати законодавство України з міжнародними стандартами у сфері боротьби проти тероризму; 2) удосконалити існуючу правову базу щодо наступних питань: авіація та безпека транспорту, співпраця поліції та судочинства, контроль експорту та нерозповсюдження ядерної зброї, доступ до інформації правоохоронними органами та обмін електронною інформацією; 3) виважене ставлення до імплементації норм міжнародного права, які не суперечать Конституції України, у внутрішнє законодавство; 4) беззаперечне дотримання норм захисту прав людини, створення механізмів, які б перешкоджали їх порушенню на основі релігійної чи етнічної приналежності; 5) контроль міграційних потоків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
Документи
Документи ООН
1. Всеобщая декларация прав человека 1948 г. / Международное право в документах: Учеб. пособие - М., 2000. - С. 101-106.
2. Глобальная контртерорристическая стратегия Организации Объединенных Наций.- А/ 60/ L.62.- Режим доступу: http://www.un.org/russian/terrorism/framework.shtml
3. Декларация об основных условиях и стандартных критериях введения и применения санкций и других принудительных мер.- A/AC.182/L.114/Rev.1.- Режим доступу: http://www.un.org/russian/documen /declarat/terrorism.htm
4. Защита прав человека и основных свобод в условиях борьбы с терроризмом. Резолюция ГА ООН.A/RES/57/219.- Режим доступу: http://www.un.org/russian/terrorism/resolutions.shtml
5. Итоговый документ специального совещания Контртеррористического комитета с международными, региональными и субрегиональными организациями.- S/AC.40/2003/SM.1/4.Режим доступу: http://www.un.org/ russian/sc/ctc/generaldocuments.shtml
6. Материалы с кратким изложением мероприятий, представленные участниками специального совещания Контртеррористического комитета / Содружества Независимых Государств, которое состоялось 26-28 января 2005 года.- S/2005/87.- 140 с.- Режим доступу: http://www.un.org/russian/sc/ctc/intlcooperation.shtml
7. Меры по предотвращению международного терроризма. Резолюция ГА ООН № 3034 (XXVII).- Режим доступу: http://www.un.org/russian/ terrorism/resolutions.shtml
8. О недопустимости политики государственного терроризма и любых действий государств, направленных на подрыв общественно-политического строя в других суверенных государствах. Резолюция ГАООН A/RES/36/159.- Режим доступу: http://www.un.org /russian/terrorism/resolutions.shtml
9. Осуждение террористических нападений 11 сентября 2001 года в Нью-Йорке, Вашингтоне и Пенсильвaнии, США. Резолюция СБ ООН S/RES/1368(2001).-Режим доступу: http://www.un.org/russian/documen/ scresol/res2001/ res1368.htm
10. Предложение по активизации работы Контртеррористического комитета.- S/2004/124.- Режим доступу: http://www.un.org/russian/sc/ctc/ workprogramme.shtml
11. Проект всеобъемлющей конвенции о международном терроризме//Меры по ликвидации международного терроризма. Доклад Рабочей группы.-А/С.6/60/L.6.-С.4.- Режим доступу: http://www.un.org/russian/ terrorism/workgroupsix.shtml
12. Проект Конвенції про запобігання окремих актів міжнародного тероризму та покарання за них //Доповідь Спеціального Комітету з питань міжнародного тероризму.- А/90/28.- Режим доступу: http://www.un.org/russian/terrorism/adhoccom.shtml
13. Рамочный документ в отношении поездок КТК в государства в целях усиления контроля за осуществлением резолюции 1373 (2001).- Режим доступу: http://www.un.org/russian/sc/ctc/generaldocuments.shtml
14. Резолюция 2001/37 Права человека и терроризм, принятая 23 апреля 2001 г. в ходе 57-й сессии Комиссии ООН по правам человека. Е/CN.4/2001/167.- 7 с.- Режим доступу: http://www.un.org /russian/terrorism/ecn4r01-37.pdf
15. Резолюция 2001/38 Захват заложников, принятая 23 апреля 2001 г. в ходе 57-й сессии Комиссии ООН по правам человека. Е/CN.4/2001/167.- Режим доступу: http://www.un.org/russian/terrorism/ecosoc.shtml
16. Ситуация в отношениях между Ираком и Кувейтом. Резолюция Совета Безопасности ООН S/RES/1441 (2002).- Режим доступу: http://www.un.org/russian/documen/scresol/res2002/res1441.htm
17. Совместные усилия государств с целью предотвращения и пресечения террористических актов. Резолюция СБ ООН S/RES/1373 (2001).- Режим доступу: http://www.un.org/russian/documen/scresol/res2001/res1373.htm
18. Стратегия партнерства государств и бизнеса в противодействии тероризму, принятая 30 ноября 2006 г. на Глобальном форуме по партнерству государств и бизнеса в противодействии тероризму.- А/61/606/-S/2006/936.- Режим доступу: http://www.un.org/russian/terrorism /conf.shtml
19. Угрозы международному миру и безопасности. Резолюция СБ ООН S/RES/1624 (2005).- Режим доступу: http://www.un.org/russian/documen /scresol/res2005/res1624.htm
20. Устав Организации Объединенных Наций от 26 июня 1945 г..- Гл. VI.- Международное право в документах: Учеб. пособие - М., 2000. – 165 с.
21. Учреждение Исполнительного директората Контртеррористического комитета..Резолюция СБ ООН S/RES/1535 (2004).- Режим доступу: http://www.un.org/russian/documen/scresol/res2004/res1535.htm
22. Учреждение Комитета по контролю за нераспространеним оружия массового уничтожения. Резолюция СБ ООН S/RES/1540 (2005).- Режим доступу: http://www.un.org/russian/documen/scresol/res2004/res1540.htm
23. Convention for the Suppression of Unlawful Acts against the Safety of Civil Aviation sighned at Montreal on 23 September 1971.- Available at: http://www.un.org/russian/documen/convents/aviation_security.html
24. Convention for the Suppression of Unlawful Acts against the Safety of Maritime Navigation signed at Rome on 10 March 1988.- Available at: http://www.un.org/russian/documen/convents/maritme.html
25. Convention for the Suppression of Unlawful Seizure of Aircraft signed at Hague on 16 December 1970.- 5 с.- Available at: http://www.un.org/ russian/terrorism/seiz.pdf
26. Convention on Offences and Certain Other Acts Committed on Board Aircraft signedat Tokyo on 14 September 1963.- Available at: http://www.un.org/russian/documen/convents/crimes_aboard.html
27. Convention on the Marking of Plastic Explosives for the Purpose of Detection, signed at Montreal on 1 March 1991.- Available at: http://www.un.org/russian/documen/convents/markconv.htm
28. Convention on the Physical Protection of Nuclear Material signed at Vienna on 3 March 1980 .-10 с.- Available at: http://www.un.org/russian/ terrorism/nucmat.pdf
29. Convention on the Prevention and Punishment of Crimes against Internationally Protected Persons, including Diplomatic Agents, adopted by the General Assembly of the United Nations on 14 December 1973.- 3 с.- Available at: http://www.un.org/russian/documen/gadocs/convres/r28-3166.pdf
30. International Convention against the Taking of Hostages, adopted by the General Assembly of the United Nations. On 17 December 1979.- 4 с.- Available at: http://www.un.org/russian/documen/gadocs/convres/r34-146.pdf
31. International Convention for the Suppression of Acts of Nuclear Terrorism adopted by by the General Assembly of the United Nations on 13 April 2005.- Available at: http://www.un.org/russian/documen/convents/nucl_ter.html
32. International Convention for the Suppression of Terrorist Bombings, adopted by the General Assembly of the United Nations on 15 December 1997.- Available at: http://www.un.org/russian/documen/convents/bombing.htm
33. International Convention for the Suppression of the Financing of Terrorism, adopted by the General Assembly of the United Nations on 9 December 1999.-Available at: http://www.un.org/russian/documen/convents/terfin.htm
34. Protocol for the Suppression of Unlawful Acts against the Safety of Fixed Platforms Located on the Continental Shelf signed at Rome on 10 March 1988.- Available at: http://www.un.org/russian/documen/convents/ shelf_security.html
35. Protocol on the Suppression of Unlawful Acts of Violence at Airports Serving International Civil Aviation, supplementary to the Convention for the Suppression of Unlawful Acts against the Safety of Civil Aviation sighned at Montreal on 24 February 1988.- Available at: http://www.un.org/russian/documen/convents/airports.htm
36. UN Development Program // Human Development Report, 1999. New York, 1999.-172 p.- Available at: http://hdr.undp.org/en/reports/global/hdr1999/
37. UN Development Program // Human Development Report. Oxford University Press, 1997.- 146 p.- Available at: http://hdr.undp.org/en/reports/global /hdr1997/
Документи регіональних організацій (ЄС, НАТО, РЄ та ОБСЄ)
38. Бухарестский План Действий по Борьбе с Терроризмом .-MC(9).DEC/1/Corr.1).- 4 с.- Режим доступу: http://www.osce.org/ publications/atu/2004/11/13544_47_ru.pdf
39. Хартия ОБСЕ о предупреждении терроризма и борьбе с ним.- Порту, 6-7 декабря, 2002.-The OSCE Newsletter.- Vol.4.- No 11/12.- Р.2
40. A Secure Europe in a Better World. European Security Strategy. - Brussels, 12 December 2003.- Available at: http://www.consilium.europa.eu/uedocs /cmsUpload/78367.pdf
41. Declaration on Combating Terrorism (EU), Brussels, 25 March 2004. – 18 р. - Available at: http://consilium.europa.eu/uedocs/cmsUpload/DECL-25.3.pdf
42. European Convention on the Suppression of Terrorism, concluded at Strasbourg on 27 January 1977.- Available at: http://conventions.coe.int/Treaty/EN/Treaties/Html/196.htm
43. Justice, Home Affairs and Civil Protection. Extraordinary Council Meeting.- Brussels, 20 September 2001.- 9118/01 (Presse 203).- 38 р.- Available at: http://www.arena.uio.no/sources/jpa/smuggling/council/2001/9118.pdf
44. NATO’s military concept for defence against terrorism -Prague, 12.11.2002.- Available at: http://www.nato.int/ims/docu/terrorism.htm
45. Partnership Action Plan against Terrorism adopted on Prague Summit.- Prague, 2002.- Available at: http://www.nato.int/docu/pr/2002/p02-127e.htm
46. Prague Summit Declaration issued by the Heads of State and Government participating in the meeting of the North Atlantic Council in Prague, 21 Nov. 2002//NATO Review.Documentation Special Supplement.- 2002. - № 3. -P. D3
47. Pro Eurojust Report 2001. Pro Eurojust Secretariat. - Brussels, 2001. –28 р..- Available at: http://eurojust.europa.eu/press_releases/annual_reports/2001 /annual2001.pdf
Документи та доповіді України
48. Дополнительный доклад о мерах, осуществленных Украиной в целях исполнения резолюций 1373 (2001) и 1624 (2005)Совета Безопасности ООН.- S/2006/283.- режим доступу: http://www.un.org/russian/sc /ctc/countryreports.shtml
49. Закон України про боротьбу з тероризмом № 638-IV від 20 березня 2003 р.// Відомості Верховної Ради (ВВР).- 2003.- N 25.- ст.180
50. Речь Президента Украины Виктора Ющенко на конференции по вопросам политики безопасности «Глобальные кризисы – глобальная ответственность».10.02.2007. Режим доступу:http://www.president.gov.ua /ru/news/data/11_13553.html
Виступи, доповіді та статті офіційних осіб та груп
51. Более безопасный мир: наша общая ответственность. Доклад Группы высокого уровня по угрозам, вызовам и переменам.- A/59/565.-Ч.II.-п.IV.- Режим доступу: http://www.un.org/russian/terrorism/cttaskforce.shtml
52. Брифинг Председателя КТК (22 мая 2007 г.).- [Електронний ресурс].- Режим доступу: http: www.un.org / russian/ sc/ctc/22may/shtml
53. Выступление Генерального секретаря на пленарном заседании Генеральной Ассамблеи в связи с обсуждением проекта резолюции «Осуждение террористических нападений в США».-12 сентября 2001 г.- Режим доступу: http://www.un.org/russian/terrorism/sg_reports.shtml
54. Выступление Генерального секретаря ООН в Генеральной Ассамблее, посвященное последующей деятельности в связи с принятием Глобальной террористической стратегии ООН.- Нью-Йорк, 16 февраля 2007 г.- Режим доступу: http://www.un.org/russian/terrorism/sg_reports.shtml
55. Доклад Рабочей группы по разработке политики по вопросу о роли ООН в связи с терроризмом. -A/57/273-S/2002/875.- 20 с.- Режим доступу: http://www.un.org/russian/terrorism/sc_bodies.shtml
56. Заявление глав государств и правительств стран-членов форума «Азиатско-Тихоокеанское экономическое сотрудничество» по борьбе с терроризмом. - Шанхай, 18-21 октября 2001 г.- Режим доступу: http://www.kremlin.ru/interdocs/2001/10/21/1833_type72067_30304.shtml?type=72067
57. Поощерение и защита прав человека. Доклад Специального докладчика по вопросу о поощрении и защите прав человека и основных свобод в условиях борьбы с терроризмом Мартина Шейнина.- E/CN.4/2006/98.- Режим доступу: http://www.un.org/russian/hr/issues/terrorism.html
58. При большей свободе: к развитию, безопасности и правам человека для всех. Доклад Генерального секретаря.A/59/2005.- Режим доступу: http://www.un.org/russian/terrorism/sg_reports.shtml
59. Программная речь Генерального секретаря ООН Кофи Аннана на заключительном пленарном заседании Международной встречи на высшем уровне по вопросам демократии, терроризма и безопасности «Глобальная стратегия борьбы с терроризмом».- Мадрид.- 10 марта 2005 года.- Режим доступу: http://www.un.org/russian/basic/sg/messages /2005/ madrid05.htm
60. Совместное заявление Франции, Российской Федерации, Германии, принятое 15 марта 2003 г.- [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.un.org/russian/whatnew/docs/03-320.htm.
61. Шестой доклад Группы по аналитической поддержке инаблюдению за санкциями, назначенной в соответствии с резолюциями 1526 (2004) и 1617 (2005)Совета Безопасности по организации «Аль-Каида» и движению «Талибан» и связанным с ними лицам и организациям.- S/2007/132.-Режим доступу: http://www.un.org/russian/sc/committees/1267/ monitoringteam.shtml
62. Bush, G. W. State of the Union Address, January 29, 2002.- [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.whitehouse.gov./news/releases /2002/01/20020129-11.html
63. Measures to prevent terrorists from acquiring weapons of mass destruction. Report of the Secretary-General. A/60/150.- 2 August 2005.- Available at: http://www.un.org/russian/terrorism/sg_reports.shtml
64. Nuclear Terrorism: Identifying and Combating the Risks by IAEA Director General Dr. Mohammed El Baradeі. – Режим доступу: http: www.iaea.org/NewsCenter/Statements/2005/ebsp2005n003.htm
65. Speech by H.E. Ambassador Inocencio F. Arias, President of the Counter Terrorusm Committee. Organisation of American States.- Washington.- 7th October, 2003.- Available at: http://www.un.org/russian/sc/ctc/ statementsbriefings.shtml
66. Statement at Ministerial Level Meeting of the UN Security Council. - United Nations Security Council, High-level Meeting of the Security Council: Combating Terrorism, S/PV.4688.-New York.- 20 January 2003.- Available at: http://www.un.org/ russian/terrorism/sg_reports.shtml
Матеріали міжнародних конференцій та круглих столів
67. Мировой порядок после терактов в США: проблемы и перспективы. Материалы круглого стола [Електронний ресурс].- Режим доступу: http:// www.auditorium.ru/ conf/conf5/ conf5 materials. php
68. Нові міжнародні реалії: виклик глобального тероризму. Матеріали круглого столу, проведеного 11 жовтня 2001 р. в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – К., 2002. – 55с.
69. Практикум экспертов по теме «Международное сотрудничество в борьбе с терроризмом, коррупцией и транснациональной организованной преступностью», Загреб, Республика Хорватия, 7–9 марта 2005 г.A/59/754-S/2005/197.-Режимдоступу: http://www.un.org/russian/Docs/journal/asp/ws.asp?m=A/59/754
70. Реформування сектору безпеки України: Матеріали міжнародної конференції (Київ, 27-28 травня 2004 р)/ Національний інститут проблем міжнародної безпеки, Женевський центр демократичного контролю над збройними силами. За заг. Ред. С. Пирожкова, Ф.Флурі.- К.:НІМПБ, DCAF.-318 с.
71. Современный терроризм: угрозы и формы противодействия: Материалы круглого стола Центра пол. исслед.- ИЛА РАН, 2004.// Латинская Америка: Наука.-№2.-М.,2005.-С.19-40
72. Тероризм і національна безпека України: Матеріали міжнар. конф., (Україна, Київ, 11 квітня 2002 року) / Національна академія внутрішніх справ України ; Міжвідомчий науково-дослідний центр з проблем боротьби з організованою злочинністю / Я.Ю. Кондратьєв (голова редкол.). — К. : Національна академія внутрішніх справ України, 2003. — 275с.
73. Уроки 11 вересня : проблеми глобальної, регіональної та національної безпеки Матеріали Круглого столу. К.: НІМПБ, 23 квітня 2002р. – [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.niisp.gov.ua/ vydanna.php? razdel=zbir&doc=main
Дослідженя та аналітичні розробки
74. Антипенко В.Ф. Протидія сучасному тероризму з позицій оцінки його міжнародної сутності // Тероризм і боротьба з ним. Президенту України, ВРУ, Уряду України, органам центр. і місцев. виконав. влади. Аналіт. розробки, пропоз. наук. і практ. працівників: Міжвід. наук. зб. / За ред. А.І.Комарової, Ю.В.Землянського, В.О.Євдокимова та ін. - К.: НДІ “Проблем людини”, 2000. - Т. 19(1). - 610 с.
75. Дослідження і розробки у сфері євроатлантичної інтеграції України: Наук.-інформ. зб.,Вип.13:Актуальні проблеми протидії тероризму та злочинності у контексті європейської і євроатлантичної інтеграції/Нац. центр з питань євроатлант. інтеграції України; [За заг. ред. В.П.Горбуліна] .-К.:Євроатлантикінформ,2005 .-266 с
76. Ліпкан В.А. Тероризм: юридична дефініція та зміст // Тероризм і боротьба з ним. Президенту України, ВРУ, Уряду України, органам центр. і місцев. виконав. влади.; Аналіт. розробки, пропоз. наук. і практ. працівників: Міжвід. наук. зб./За ред. А.І.Комарової,Ю.В.Землянського, В.О.Євдокимова та ін. -К.: НДІ “Проблем людини”, 2000. - Т. 19(1). - 610с.
77. Armament, Disarmament and International security.// SIPRI Yearbook: Stockholm International peace research institute.- Oxford University Press.- 2003.- 510 р.
78. Ashild Kjok, ed. Terrorism and Human Rights after September 11: Towards a Universal Approach for Combating Terrorism and Protecting Human Rights.- Cairo: Cairo Institute for Human Rights Studies.- 2002.- 186 р.
79. Country Report on Terrorism 2006.- [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.state.gov/s/ct/rls/crt/2006
80. Deterring Terrorism: Exploring Theory and Methods.- Washington, Institute for Defence Analyses Papers / Paper P-3717.- August, 2002.- Р.12
81. Globalization with a Human Face (UNDP Report 2005) / D. Held, A. McGrew (eds). The Global Transformation Reader: An Introduction to Globalization Debate.- Cambridge, 2006.- P. 341—347.
82. Human security report : war and peace in the 21st century. Published for the Human Security Centre by Oxford University Press, 2005.- 191 р.
83. Patterns of Global Terrorism 2001.- Washington: Office of the Coordinator for Counter-terrorism, U.S. Department of State, 2002.- P. 63.
84. Update on the Global Campaign Against Terrorist Financing. 2nd Report of an Independent Task Force on Terrorist Financing Sponsored by the Council on Foreign Relations. New York: CFR Press.- 15 June, 2004.- 45 р.
85. Нарушение прав человека под прикрытием борьбы с терроризмом: новый всемирный доклад Хьюман Райтс Вотч.- 544 c.- [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.hrw.org/wr2k6/wr2006.pdf
86. Wechsler W.F., Wolosky L.S., Greenberg M.A.. Terrorist Financing. Report of an Independent Task Force Sponsored by the Council on Foreign Relations.- New York: Council on Foreign Relations Press.-2002.- 68 р.
Дисертації та автореферати дисертацій
87. Антипенко В. Ф. Сучасний тероризм: стан і шляхи його запобігання в Україні: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.08 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 1999. — 20с.
88. Вознюк В. С. Міжнародний тероризм в сучасних глобалізаційних стратегіях: Автореф. дис... канд. політичних наук: 23.00.04 / НАН України; Інститут світової економіки і міжнародних відносин. — К., 2005. — 16 с.
89. Грушова А.Т. Проблема захисту прав людини в діяльності ООН: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.04 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2004. — 23 с.
90. Давуд Агаіхаджех Паша. Міжнародний тероризм і його вплив на світову політику: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.04 / Одеська національна юридична академія. — О., 2006. — 19 с.
91. Мошкова Л.І. Феномен виникнення та проявів тероризму в сучасних умовах: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.04 / Одес. нац. юрид. акад. — О., 2001. — 24 с.
Наукові роботи та монографії
92. Антипенко В.Ф. Борьба с современным терроризмом. Международно-правовые подходы.-К.: Издательство «Юнона-М».- 2002.-723 с.
93. Антипенко В.Ф. Современный терроризм: состояние и возможности его предупреждения (криминологическое исследование). – К.: НБУВ, 1998. – 191с.
94. Антипенко В.Ф. Тероризм: кримінологічна та кримінально-правова характеристика. - К., 1999. - 61 с.
95. Бантишев О. Ф., Журавльов В. П., Калюжний Р. А., Коваленко В. В., Колосков В. В. Тероризм: сучасний стан та міжнародний досвід боротьби: Посібник / Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України ; Міжвідомчий науково- дослідний центр з проблем боротьби з організованою злочинністю / Я.Ю. Кондратьєв (ред.), Богдан Васильович Романюк (ред.). — К. : Національна академія внутрішніх справ України, 2003. — 451с.
96. Василенко В.И. Терроризм как социально-политический феномен. М., 2002.- 187 с.
97. Дайчман И. Интерпол. Всемирная система борьбы с преступностью.- М., 2003.-317 с.
98. Делягин М.Г. Мировой кризис: Общая теория глобализации: Курс лекций. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА-М, 2003. – 275 с.
99. Жаринов К. В. Терроризм и террористы: Исторический справочник. – Минск: Харвест, 1999. – 378 с.
100. Замковой, В. И., Ильчиков, М. З., Терроризм - глобальная проблема современности /Институт международного права и экономики. -М. : Гардарика,1996.-77 с.
101. Илларионов С.И. Глобальная террористическая война.- М.:ПрофЭко.-2006.-192 с.
102. Кожушко Е. П. Современный терроризм: Анализ основных направлений / Под общ. ред. А.Е. Тараса. — Минск, 2000. — 448 с.
103. Короткова М.В., Мамонтов А.Г. Международное сотрудничество в области борьбы с терроризмом.- М., 2002.- 426 с.
104. Ліпкан В. Тероризм і національна безпека України .-К.:Знання,2000 .-184с.
105. Ліпкан В..А., Никифорчук Д..Й., Руденко М..М. Боротьба з тероризмом .-К.:Знання України,2002 .-254 с.
106. Литвинов В.Д. Латинсько-український словник: [Довідник] - К.: Укр. пропілеї, 1998. – 680 с.
107. Лукин В.Н. Глобализация и международный терроризм. - М:Наука,2006.-496 с.
108. Ляхов Е. Т. Политика терроризма. М.: “Международные отношения”.- 1997.- 210 с.
109. Ляхов Е.Г. Проблемы сотрудничества государств в борьбе с международным терроризмом.- М., 1979.- 167 с.
110. Ляхов Е.Г. Терроризм и межгосударственные отношения.-М.: Международные отношения,1991.-212 с.
111. Маначинский А. Ирак: тайные пружины войны. – К.:Издательский дом «Румб»,2005.-261 с.
112. Международное публичное право / Под ред. К. А. Бекяшева.- М.: Проспект, 1999. – 592 с.
113. Международный терроризм: борьба за геополитическое господство / Авт. коллектив: А. В. Возжеников, М. А. Выборнов и др. М., 2005.- 526 с.
114. Нариков С.А., Голубев В.П., Назаркин М.В., Гучетль С.В. Мировой опыт борьбы с терроризмом: аналитический обзор.- М., 2003.- 245 с.
115. Полторацький О.С. НАТО в сучасних євроатлантичних відносинах:Навч. посібник для студ.вищ.навч.закл./Дип.акад.України при МЗСУ .-К.:Киівський університет,2005 .-226 с.
116. Примаков Е. Мир после 11 сентября.- М.: Мысль, 2002.- 190 с.
117. Соловьев Э. Г. Трансформация террористических организаций в условиях глобализации.-М: ЛЕНАНД, 2006 г.-56 с.
118. Требин М.П. Терроризм в XXI веке. – Минск.:Харвест.- 2003. – 816 с.
119. Устинов В.В. Международный опыт борьбы с терроризмом. Стандарты и практика .-М.:Юрлитинформ,2002 .-560 с
120. Уткин А.И. Мир после сентября 2001 года .-М.:Русский Национальный Фонд,2002 .-256 с
121. Фёдоров А.В. Национальная и глобальная безопасность. - М.: “Права человека”.- 2002.- 167 с.
122. Шахов М.Н. Теоретические проблемы современного терроризма. М., 2002.- 432 с.
123. Abadinsky H.Organized Crime.-Chicago: Nelson-Hall Publishers, 1994.- 223 р.
124. Adams J. The Financing of Terrorism.- New York, 1986.- 126 р.
125. Alex P. Schmidt and Albert I. Jongman . Political Terrorism.- (SWIDOC), Amsterdam and Transaction Books, 1988.- 205 р.
126. Arquilla J., Ronfeldt D. Networks and Netwars. The Future of Terror, Crime and Militancy.- Santa Monica, 2001.-178 р.
127. Buzan B. Implications for the Study of International Relations // Global Responses to Terrorism / Mary Buckley and Rick Fawn Eds.- London and New York : Routledge, 2004.- 298 р.
128. Cameron G. Nuclear Terrorism: A Threat Assessment for the Twenty-first Century.- New York, 1999.-127 р.
129. Cassesse A. Terrorism, Politics and Law.- Cambridge: Polity Press, 1989.- 117 р.
130. Chalk P. Non-Military Security and Chaos on National and International Security. -London :Mcmillan, 2000.-128 р.
131. Cortright D. and Lopez G. A.. Sanctions and the Search for Security: Challenges to UN Action .-Boulder, Colo.: Lynne Rienner Publishers, 2002.- 145 р.
132. Countering the New Terrorism / Ian O. Lesser, Bruce Hoffman, John Arquilla, David Ronfeldt, Michele Zanini, Brian Michael Jenkins. - RAND/MR-989-AF, 1999. - 176 p.
133. Dobson Ch., Payne R. The weapons of terror: international terrosism at work.- London, 1979.- 115 р.
134. Hansen B. Unipolarity and the Middle East .- Richmond : Curzon Press, 2000.-165 р.
135. Held D., McGrew A., Goldblatt D., Perraton J. Global Transformations. Politics, Economics and Culture.- Oxford, 2000.- 87 р.
136. Hoffman Bruce. Inside Terrorism. - New York: Columbia University Press, 1998. – 189 р.
137. International terrorism. National, regional & global perspectives / Y. Alexander (ed.).- New York, 1976.- 83 р.
138. Jenkins B. International terrorism: a new mode of conflict.- Los Angeles, 1978.- 75 р.
139. Kushner H.. Encyclopedia of Terrorism. - London, 2003.-344 р.
140. Laqueur W. Terrorism.- Boston; Toronto: Little, Brown and Company, 1977.-126 р.
141. Long D. The anatomy of terrorism.- New York, 1990.- 184 р.
142. MacFarlane S. Neil. Charter Values and the Response to Terrorism in Jane Boulden and Thomas G. Weiss, eds., Terrorism and the UN: Before and After September 11.-Bloomington, Ind.: Indiana University Press, 2004.- 186 р.
143. Netanyahu B. Terrorism: How the West Can Win. - New York: Avon Books Newsweek, 1986.- 160
144. Robertson A. Human Rights in the World.– L., 1972.- 210 р.
145. Schmid A.P. Political terrorism: a research guide to concepts, theories, data bases and literature.- New Brunswick, 1983.- 74 р.
146. Terrorism and the International Legal Order / ed. by P.J. Van Krieken.- The Hague: T.M.C. ASSER Press, 2002.- 117 р.
147. Tunde A., Yohan A., International Violence.- New York., N.Y., USA.: Praeger (Praeger Special Studies, Praeger Scientific).- 1983.- 265 p.
148. Walt S.M. The Origins of Alliances. -Ithaca: Cornell University Press, 1987.- Р.67-82; Hansen B. Unipolarity and the Middle East .- Richmond : Curzon Press, 2000.-120 р.
149. Waltz K.N . Theory of International Politics Reading.- MA : Addison-Wesley, 1979.-170 р.
150. Yohan A., International terrorism: national, regional and global perspectives. - New York, N.Y., U.S.A.: Praeger; Ra