РОЛЬ РАДИ ЄВРОПИ У ЗМІЦНЕННІ ДЕМОКРАТІЇ У КРАЇНАХ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ

Краткое описание

Київський Національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут міжнародних відносин

На правах рукопису

В’ЮНИЦЬКА ОЛЬГА ІВАНІВНА

УДК: 327.7.008.4(4):321.7(4-11-191.2)

РОЛЬ РАДИ ЄВРОПИ У ЗМІЦНЕННІ ДЕМОКРАТІЇ У КРАЇНАХ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ

Спеціальність: 23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук

Науковий керівник
Матвієнко Віктор Михайлович
доктор історичних наук, професор

Київ - 2005

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………. 4
РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ, ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ………………
11
1.1. Демократія та демократизація як детермінанти політичних трансформацій у країнах Центрально-Східної Європи……………….........
11
1.2. Історіографія дослідження діяльності Ради Європи у зарубіжній та вітчизняній політичній науці.....………………………………………….
32
РОЗДІЛ 2. ДІЯЛЬНІСТЬ РАДИ ЄВРОПИ ЩОДО РОЗВИТКУ ДЕМОКРАТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ПОСТКОМУНІСТИЧНИХ КРАЇНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ……………………………………………………..

53
2.1. Сприяння проведенню правових та інституційних реформ, спрямованих на захист основних прав та свобод людини…………………...
54
2.2. Діяльність Ради Європи щодо забезпечення свободи слова та незалежності засобів масової інформації…………………………………….
78
2.3. Підтримка соціально-економічного розвитку як невід’ємної складової демократичної стабільності…………………………………………………....
95
РОЗДІЛ 3. РАДА ЄВРОПИ І ПРОБЛЕМИ ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ……….............................………………..
110
3.1. Рада Європи і становлення демократичного суспільства незалежної України................................................................……………………......………
110
3.2. Проблеми та перспективи розширення співробітництва України і Ради Європи щодо демократичного будівництва в Україні ...……………….........
146
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………. 154
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ………………… 160
ДОДАТКИ ……………………………………………………………………... 199

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БРРЄ – Банк розвитку Ради Європи;
ВРУ – Верховна Рада України;
ЄБРР – Європейський банк реконструкції та розвитку;
ЄК – Європейська комісія Європейського Союзу;
ЄС – Європейський Союз;
КМРЄ – Комітет міністрів Ради Європи;
МВФ – Міжнародний валютний фонд;
МОП – Міжнародна організація праці;
НАТО – Північноатлантичний Союз;
НІТ – нові інформаційні технології;
ОБСЄ – Організація з безпеки та співробітництва у Європі;
ОЕСР – Організація економічного співробітництва та розвитку;
ООН – Організація Об’єднаних Націй;
ПАРЄ – Парламентська асамблея Ради Європи;
СНД – Співдружність незалежних держав.

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Однією з основних характеристик сучасної системи міжнародних відносин є процеси глобалізації, і, зокрема, глобалізації процесу демократизації. Глобалізація процесу демократизації виявляється у тому, що жодна країна не може не відчувати впливу світового демократичного руху. На форму, інтенсивність, характер перехідних демократичних процесів впливають не лише національні історичні, економічні, соціальні та культурні умови, а й міжнародні фактори, що особливо виявляється у країнах “третьої хвилі” демократизації, зокрема, у країнах Центрально-Східної Європи.
У результаті кардинальних геополітичних змін, що відбулися у системі міжнародних відносин наприкінці ХХ – початку ХХІ століття та характеризувались переходом від ери конфронтації до ери відкритості та співробітництва, зникнення військово-політичного та ідеологічного протистояння, європейські міжурядові організації набули провідної ролі у політичних процесах як на регіональному, так і на світовому рівні.
Сучасні глобальні процеси і тенденції справляють безпосередній вплив на Раду Європи – європейську міжнародну організацію, яку було утворено після закінчення другої світової війни з метою досягнення більшої єдності між європейськими державами на основі спільних цінностей - плюралістичної парламентської демократії, неподільності та універсальності прав людини, верховенства права. Однак, період конфронтації між Сходом і Заходом перешкодив реалізації цього задуму, розділивши Європу на два блоки протистояння. З розпадом біполярної системи міжнародних відносин, проголошенням країнами Центрально-Східної Європи курсу на побудову демократичних суспільств та інтеграцію до європейських структур виникла унікальна можливість реалізувати початковий задум. Геополітичні зміни на європейському континенті надали нового імпульсу діяльності Ради Європи, пріоритетним завданням якої стало розвиток та зміцнення демократичних перетворень у посткомуністичних країнах Центрально-Східної Європи, які стали на шлях побудови демократії.
Рада Європи першою з європейських міжнародних організацій відповіла готовністю сприяти молодим демократіям у досягненні проголошених ними цілей. Угорщина, Польща, Чехія та Словаччина першими з колишніх соціалістичних країн Центрально-Східної Європи стали членами Ради Європи та продемонстрували значні успіхи у процесі демократичних перетворень та європейської інтеграції. Ці країни представляють приклад для наслідування, їх досвід співробітництва з Радою Європи може стати в нагоді Україні, яка також прагне побудувати демократичне суспільство. Важливість розвитку співробітництва з Радою Європи обумовлюється ще й тим, що жодна країна не набула членства у ЄС не запровадивши норми та принципи, викладені в основних міжнародних угодах, які було укладено в рамках Ради Європи.
Актуальність дослідження має теоретичний та практичний аспекти. У теоретичному плані аналіз діяльності Ради Європи щодо зміцнення демократії у посткомуністичних країнах Центрально-Східної Європи у нових геополітичних умовах, які склалися після завершення холодної війни є корисним для розвитку української міжнародно-політичної науки. У практичному плані актуальність дослідження зумовлена потребою України розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу та розширювати участь у європейському регіональному співробітництві.
Актуальність теми дослідження визначає наукове завдання, яке вирішується у дисертації: аналіз характеру та результатів діяльності Ради Європи щодо зміцнення демократії у країнах Центрально-Східної Європи в умовах формування нової системи міжнародних відносин у період після завершення холодної війни.
Зв’язок дисертаційної роботи із науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано згідно з науковою програмою Інституту міжнародних відносин “Міжнародні, правові, політичні та економічні засади розвитку України” (номер державної реєстрації 01БФ048-01), яка є складовою комплексної програми науково-дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Наукові проблеми державотворення України”.
Мета і завдання дослідження визначені з урахуванням актуальності обраної теми та стану її дослідженості. Оскільки в існуючих на сьогодні наукових розробках зазначена тема комплексно та всебічно не розглядалась автор поставив за мету визначити та оцінити роль Ради Європи у зміцненні демократії у країнах Центрально-Східної Європи з розпадом біполярної системи міжнародних відносин.
Для досягнення поставленої мети автором були визначені такі завдання:
- узагальнити основні наукові концепції та підходи до дослідження процесів демократизації як на глобальному, так і на регіональному рівнях, а саме, у регіоні Центрально-Східної Європи;
- висвітлити процес еволюції політики Ради Європи та її інституційну адаптацію у контексті трансформаційних процесів у Центрально-Східній Європі наприкінці ХХ століття;
- дослідити механізми, інструменти та методи, розроблені Радою Європи з метою зміцнення демократії, та визначити ефективність їх застосування у посткомуністичних центрально-східноєвропейських країнах;
- оцінити внесок Ради Європи у становлення незалежних засобів масової інформації у таких центральноєвропейських країнах, як Угорщина, Польща, Чехія та Словаччина;
- розкрити інституційні можливості Ради Європи щодо розвитку соціально-економічної сфери у центральноєвропейських країнах колишнього соціалістичного табору;
- з’ясувати значення і роль Ради Європи у становленні та розвитку демократичного суспільства незалежної України;
- порівняти і оцінити досвід співробітництва посткомуністичних країн Центральної Європи та України з Радою Європи щодо розвитку та зміцнення демократії;
- визначити перспективи розширення співробітництва України з Радою Європи з метою ефективного використання потенціалу та ресурсів Ради Європи для зміцнення демократії в Україні.
Об'єктом дослідження є процес демократизації у Центрально-Східній Європі, який розпочався наприкінці ХХ століття.
Предметом дослідження є діяльність Ради Європи щодо зміцнення демократії у країнах Центрально-Східної Європи.
У дослідженні поняття “Центрально-Східна Європа” охоплює країни Вишеградської групи (Угорщину, Польщу, Чехію, Словаччину) та Україну. Вибір зазначених країн обумовлюється наступними міркуваннями дисертанта. По-перше, як перед посткомуністичними центральноєвропейськими країнами, так і перед Україною наприкінці ХХ століття постали схожі завдання, а саме, побудова демократичних суспільств та інтеграція у європейські структури співробітництва. По-друге, на відміну від України, посткомуністичні країни Центрально-Східної Європи досягли значного успіху у реалізації поставлених завдань, що зумовлює необхідність та корисність вивчення досвіду цих країн з метою його можливого використання в Україні.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють 1989-2004 рр. Їхня нижня межа обумовлюється початком розпаду біполярної системи міжнародних відносин, періодом “оксамитових” революцій 1989 р. та ініціацією процесу вступу Угорщини та Польщі до Ради Європи. Верхня межа дослідження припадає на 2004 р., коли Польща, Угорщина, Чехія та Словаччина стали членами ЄС, що демонструє визнання високого рівня розвитку демократії у цих країнах.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи складають загальнонаукові принципи дослідження, насамперед, об’єктивності та пріоритету фактів, які передбачають об’єктивний опис та аналіз подій на основі використання різноманітних джерел. У дисертаційній роботі використані такі загальні методи досліджень, як порівняльний та історичний методи, а також загальнологічні методи аналізу та синтезу. Концептуальну основу дослідження складає теорія демократичного переходу. З метою з’ясування ступеню наукової розробки даної проблематики, для класифікації наукових досліджень, присвячених вивченню Ради Європи, використовувався порівняльний метод. Застосування структурно-функціонального аналізу сприяло виявленню основних інструментів, методів та механізмів підтримки Радою Європи демократичних перетворень у досліджуваних країнах. Поєднання історичного та порівняльного методів дозволило простежити становлення, розвиток та стан відносин між країнами Центрально-Східної Європи та Радою Європи, а також визначити напрямки розширення співробітництва України та Ради Європи. У процесі роботи з офіційними документами Ради Європи був застосований контент-аналіз, що дозволило виділити основні пріоритети у діяльності Ради Європи щодо зміцнення демократії. Критичний підхід при проведенні дослідження допоміг визначити співвідношення між декларованими та реальними діями Ради Європи.
Використання різних методів і підходів у роботі дозволило об’єктивно оцінити внесок Ради Європи у підтримку демократичних трансформацій у країнах Центрально-Східної Європи, а запровадження до наукового обігу широкого кола новітніх документів та матеріалів додало обгрунтованості й достовірності науковим положенням і висновкам дисертації.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше у вітчизняній та зарубіжній політологічній науці на основі аналізу широкого кола літератури та джерел, частина з яких раніше не була об’єктом спеціального наукового дослідження, проведено цілісне, всебічне дослідження діяльності Ради Європи щодо зміцнення демократії у країнах Центрально-Східної Європи.
У межах здійсненого автором дослідження було отримано наступні результати та сформульовано наукові положення, які визначають наукову новизну дисертації:
- узагальнено основні концептуально-теоретичні підходи до дослідження процесів демократизації у Центрально-Східній Європі, з’ясовано стан і ступінь наукової розробки зазначеної теми;
- проаналізовано трансформаційні зміни, яких зазнала Рада Європи у ході процесу розширення та формування політики, спрямованої на сприяння демократизації у європейських країнах колишнього соціалістичного табору;
- оцінено ефективність застосування у посткомуністичних країнах Центрально-Східної Європи механізмів, інструментів та методів, розроблених Радою Європи з метою зміцнення демократії;
- встановлено, що Рада Європи розглядає соціально-економічний розвиток як необхідну складову зміцнення демократії та використовує з цією метою Банк розвитку Ради Європи;
- обгрунтовано висновок про те, що Рада Європи відіграє дорадчу, контрольну та попереджувальну роль у процесі зміцнення демократії у посткомуністичних країнах Центрально-Східної Європи та сприяє їх демократичній соціалізації;
- сформульовано рекомендації щодо подальшого розширення співробітництва між Україною та Радою Європи у рамках стратегії європейської інтеграції України та її утвердження як демократичної держави.
Практичне значення одержаних результатів дисертації зумовлюється її науковою новизною та актуальністю. Основні положення та висновки дисертаційної роботи можуть стати відправною точкою для подальшої науково-теоретичної розробки даної проблематики. Матеріали дослідження та запропоновані рекомендації можуть бути використані у процесі опрацювання стратегії європейської інтеграції України, у практичній діяльності органів виконавчої та законодавчої влади щодо поглиблення демократизаційних процесів в Україні та розвитку співробітництва з Радою Європи. Представлений у роботі фактологічний матеріал та узагальнення можуть бути використані у навчальному процесі - для розробки курсів і спецкурсів з історії міжнародних відносин і зовнішньої політики, міжнародних організацій, політології тощо.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження були обговорені на засіданнях кафедри міжнародних організацій та дипломатичної служби Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка та оприлюднені на круглому столі “Зовнішньополітичні пріоритети західноєвропейських країн: традиційні підходи та комунітарні цінності” (м.Київ, 18 листопада 2002 р.), на науково-практичній конференції “Етнокультура і дипломатія” (м.Київ, 12 травня 2004 р.) та на конференції молодих вчених “Актуальні проблеми міжнародних відносин”, присвяченій 170-тій річниці Київського національного університету імені Тараса Шевченка та 60-річчю Інституту міжнародних відносин (м. Київ, 14 жовтня 2004 р.). Основні положення, результати і окремі проблемні питання дисертації були опубліковані автором у 5 статтях у наукових фахових виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається із вступу, трьох розділів, поділених на підрозділи, висновків, списку використаних джерел та літератури (402 найменування на 39 сторінках), додатків. Повний обсяг тексту дисертації складає 208 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене у дисертації узагальнення концептуально-теоретичних підходів до дослідження процесів демократизації та ролі міжнародних організацій у цих процесах, а також аналіз факторів, які сприяють зміцненню демократії, послужили теоретико-аналітичною основою для визначення ролі Ради Європи у зміцненні демократії у країнах Центрально-Східної Європи в умовах формування нової системи міжнародних відносин у період після завершення холодної війни.
Головні результати проведеного дослідження викладені у наступних висновках:
• Вирізняється два основних концептуально-теоретичних підходи до пояснення причин та факторів демократизації: структурно-функціональний та процесуальний. У той час як структурно-функціональний підхід наголошує на соціально-економічних передумовах та факторах демократизації, процесуальний підхід захищає значення національного досвіду, контексту змін, провідну роль політичних еліт та рівень розвитку демократичної культури у процесі демократизації.
На сучасному етапі розвитку міжнародних відносин потенціал та відповідальність світового співтовариства як фактора стабілізації внутрішньополітичних процесів суттєво зростає. У зв’язку з цим набуває актуальності теорія демократичного переходу під впливом зовнішніх факторів, згідно якої процес демократизації є більш чи менш успішним у залежності від того, наскільки сприятливим є вплив зовнішнього фактору. При цьому зовнішнім фактором/факторами можуть бути ідеї, міжнародні організації, система міжнародних економічних зв’язків тощо.
У процесі демократизації можна виділити три етапи: доперехідну кризу, перехід та зміцнення (або консолідацію) демократії. Реформування державного управління, забезпечення верховенства права, дотримання основних прав і свобод людини, розвиток політичних партій, лібералізація і раціоналізація економічних структур, забезпечення соціального захисту населення, зміцнення громадянського суспільства є тими факторами, які позитивно впливають на зміцнення демократії. Високий рівень консолідації демократії асоціюється з умовами, які дозволяють глибоко укорінитися демократичним інститутам, демократичним процесам та демократичній культурі.
• Трансформаційні процеси у Центрально-Східній Європі наприкінці ХХ століття надали нового імпульсу діяльності Ради Європи, одним з пріоритетних завдань якої стало сприяння розвитку та зміцненню демократії у посткомуністичних країнах Центрально-Східної Європи. У зв’язку з цим Рада Європи зазнала ряду трансформаційних змін. Розширення Ради Європи за рахунок європейських країн колишнього соціалістичного табору поставило питання про розробку ефективних засобів сприяння демократизаційним процесам. У результаті чого було розроблено ряд програм по підтримці та зміцненню демократії, запроваджено механізм політичного моніторингу за дотриманням державами-членами своїх зобов’язань відповідно до Статуту Ради Європи, а також реформовано моніторинговий механізм контрольних органів Європейської конвенції про права та основні свободи людини.
• Проведене дисертантом дослідження методів, інструментів та механізмів, які використовувалися Радою Європи з метою підтримки проведення правових та інституційних реформ у центральноєвропейських країнах колишнього соціалістичного табору, дозволяє зробити висновок про те, що основними методами роботи Ради Європи у зазначеному напрямку були надання експертної допомоги з різних аспектів розбудови демократичного управління та проведення інформаційно-освітньої діяльності. Надання експертної допомоги мало на меті створення законодавчих та інституційних рамок функціонування суспільства у відповідності до загальноєвропейських принципів демократії. Інформаційно-освітні заходи сприяли підвищенню рівня освіченості громадян щодо основних принципів функціонування демократії та прав людини, що мало велике значення для створення суспільного розуміння необхідності проведення реформ та підтримки широкими верствами населення демократичних процесів. У такий спосіб Рада Європи сприяла зміні суспільної свідомості, розвитку демократичної культури та вихованню демократично свідомої політичної еліти. Програми допомоги та співробітництва застосовувалися Радою Європи як основний інструмент сприяння демократичним перетворенням та зміцнення демократії, а механізм політичного моніторингу - як основний механізми контролю за імплементацією та дотриманням державами демократичних норм та принципів.
• Рада Європи приділяє значну увагу становленню незалежних засобів масової інформації у ході демократичних перетворень, рівень розвитку яких є суттєвим показником демократичності суспільства. Це неодноразово підкреслювалося у офіційних документах Організації. Процес реформування інформаційної галузі в Угорщині, Польщі, Чехії та Словаччині був нелегким та тривалим. Основними проблемами, з якими зіткнулися ці країни у ході реформування інформаційної галузі, були втручання політичних сил у діяльність засобів масової інформації, створення суспільного телерадіомовлення та регулюючих органів, невідповідність професійної підготовки журналістів до роботи у нових умовах. Рада Європи активно використовувала свої програми допомоги з метою підтримання реформування інформаційної галузі цих країн. Простежується взаємозв’язок між основними проблемами, які були притаманні засобам масової інформації зазначених країн, та заходами, організованими Радою Європи з метою подолання цих проблем.
• Рада Європи розглядає соціально-економічний розвиток як необхідну складову зміцнення демократії та використовує з цією метою Банк розвитку Ради Європи. Банк розвитку Ради Європи надавав фінансову та технічну допомогу Угорщині, Польщі та Словаччині у таких сферах, як ліквідація наслідків стихійних лих, створення робочих місць у несприятливих регіонах, будівництво житла для малозабезпечених верств населення, розвиток інфраструктури у галузі охорони здоров’я та освіти, розвиток соціальної інфраструктури, залучення інвестицій, спрямованих на захист та реставрацію історичної спадщини тощо. Банк має ресурси та проводить активну діяльність по реалізації та фінансуванню проектів, спрямованих на вирішення проблем у вищезазначених сферах, але за умови проведення реформування системи місцевих та регіональних органів управління, оскільки саме на цей рівень системи державного управління покладається завдання по реалізації соціально-економічних проектів.
• Рада Європи з метою зміцнення демократії у посткомуністичних країнах Центрально-Східної Європи комбінує підходи “зверху-донизу” та “знизу-доверху”. Підхід “зверху-донизу” виявляється у висуненні Радою Європи до своїх держав-членів ряду вимог, зокрема, щодо дотримання принципів плюралістичної демократії, прав людини та верховенства права. За допомогою підходу “знизу-доверху” надається допомога у побудові демократичних інститутів, розвитку соціально-економічної галузі, утвердження демократичної культури.
• Основні методи, які Рада Європи використовувала в Україні з метою зміцнення демократії мало відрізнялися від тих, які використовувалися Організацією у країнах Вишеградської групи. Тим не менше, у зв’язку зі складністю процесу демократизації в Україні Рада Європи була змушена шукати більш ефективні інструменти та механізми впливу. У результаті було значно розвинено механізм політичного моніторингу, який набув більшої ваги та значущості у оцінці та впливі на політичні процеси в Україні. Крім того, було досягнуто домовленості між Радою Європи та Європейським Союзом щодо спільного фінансування програм зміцнення демократії та захисту прав людини в Україні.
Рада Європи великою мірою впливала на процес демократизації в Україні. Однак, проведений дисертантом аналіз показав, що стратегія Ради Європи щодо зміцнення демократії в Україні мала недоліки. Зокрема, вимоги, які висувала Рада Європи до України, не завжди мали першочергове значення для забезпечення прав людини, розвитку та зміцнення демократії у країні. Крім того, заяви та наміри Ради Європи подеколи носили декларативний характер. Так, проблеми скасування смертної кари та забезпечення свободи слова в Україні неодноразово обговорювалися у Раді Європи та отримували різкі критичні оцінки. Однак, конкретних заходів щодо вирішення зазначених проблем було вжито, на думку дисертанта, з значним запізненням.
Визначено, що на відміну від посткомуністичних країн Центральної Європи, Україна не докладала активних зусиль щодо підписання та ратифікації міжнародних угод, укладених в рамках Ради Європи, що не сприяло запровадженню європейських норм та принципів у правове поле України. Показано, що Україна не достатньо активно долучалася до роботи органів та організацій Ради Європи у соціально-економічній галузі та у галузі освіти, які шляхом міжнародного співробітництва сприяють зміцненню демократії на національному рівні.
• Результати проведеного аналізу становлення, розвитку та сучасного стану відносин України та Ради Європи дають підстави для висновку про те, що Україна у недостатній мірі використовує ресурси та можливості щодо розвитку та зміцнення демократії, якими володіє Рада Європи. На відміну від посткомуністичних країн Центральної Європи, які активно співпрацювали з Радою Європи у напрямку реалізації демократичних норм та принципів, Україна зайняла захисну позицію по відношенню до критики Ради Європи, що продемонструвало неусвідомлення органами української влади важливості демократичних перетворень, імплементації норм та принципів Ради Європи на шляху до інтеграції у ЄС.
Використовуючи досвід Угорщини, Польщі, Чехії та Словаччини Україні необхідно проводити активну політику щодо участі у роботі органів Ради Європи. Доцільним є активізувати процес вступу України до Банку розвитку Ради Європи та використовувати його ресурси для поліпшення ситуації у соціально-економічній сфері України. Це сприятиме вирішенню ряду актуальних соціально-економічних проблем, підвищенню соціального добробуту населення, що є невід’ємною складовою зміцнення демократії. Необхідно посилити зусилля, спрямовані на поліпшення ситуації у інформаційній сфері України, а також активізувати участь України у міжнародному співробітництві у галузі освіти, яке проводиться в рамках Ради Європи, що сприятиме підготовці демократично свідомих громадян та утвердженню демократичної культури в Україні.
Отже, Рада Європи відіграє дорадчу, контрольну та попереджувальну роль у процесі зміцнення демократії. Рада Європи сприяє демократичній соціалізації посткомуністичних країн Центрально-Східної Європи. Використання політичного тиску через канали багатосторонньої дипломатії великою мірою впливає на процеси зміцнення демократії у цих країнах. Тим не менше, успішність реалізації проголошених Радою Європи демократичних цілей та принципів значною мірою залежить від політичної волі держав проводити демократичні перетворення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Адріанов К. До питання про юрисдикцію Європейського Суду з прав людини // Право України. – 2000. - № 11. – С. 34-42.
2. Акуленко В. За принципом європейської спільності. Охорона культурних цінностей у політиці Ради Європи // Політика і час. –1999. - № 4. – С. 44-50.
3. Анісімова М.Ф. Зобов'язання України щодо прав людини у зв'язку зі вступом до Ради Європи: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.11 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2001. — 16 с.
4. Анісімова М.Ф. Реформування юридичної освіти – необхідна складова виконання державних зобов’язань перед Радою Європи щодо забезпечення прав людини у процесі проведення судової реформи // Вісник. – Запоріжжя, 2000. – Вип. 2, № 11. – С. 252-262.
5. Анісімова М. Ф. Судово-правова реформа в Україні у світлі зобов’язань перед Радою Європи // Уряду України, Президенту, законодавчій, виконавчій владі. – К., 1999. – Т. 12 – С. 606-611.
6. Анісімова М.Ф. Зобов’язання України перед Радою Європи щодо реформування органів судової влади // Вісник. – Запоріжжя, 1999. – Вип. 3, № 5. – С. 8-15.
7. Анісімова М.Ф. Забезпечення прав людини в Україні: деякі підсумки напередодні звіту про зобов’язання перед Радою Європи // Вісник. – Запоріжжя, 1998. – Вип. 2, № 4. – С. 8-15.
8. Антонович М.М. Україна в міжнародній системі захисту прав людини. - К.: Видавничий дім "КМ Academia", 2000. — 262 с.
9. Антонович М.М. Імплементація норм міжнародного права щодо прав людини у правове регулювання в Україні. - Івано-Франківськ: Видавництво Прикарпатського університета, 1996. — 164 с.
10. Бебик В.М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика. - К.: МАУП, 2001. – 383 с.
11. Бебик В.М. Політологія для політика і громадянина. - К.: МАУП, 2004. – 424 с.
12. Бебик В.М. Політичний маркетинг та менеджмент: Монографія. – К.: МАУП, 1996. – 144 с.
13. Беліцер Н.В. Рекомендації Ради Європи щодо національних та інших меншин // Матеріали конференції “Кримські татари і українське суспільство: проблеми політичної та соціальної інтеграції” – К., 1998. - С. 61-64.
14. Борисенко П. Україна і Рада Європи (на матеріалі офіційних документів ПАРЄ) // Наукові записки з української історії. – Переяслав-Хмельницький, 1999. – Вип. 8. – С. 169-171.
15. Бороздина Я.А. Членство России в Совете Европы и международная защита прав человека и основных свобод: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.10. – Петрозаводск: СПб, 2001. - 16 с.
16. Брейерова П. Чехия: конец местной прессы? // Transitions Online. – 3 April 2002 /http://www.tol.cz
17. Бритченко П.С. Рада Європи та захист національних меншин // Актуальні проблеми держави та права. – Одеса, 1998. – Вип. 5 – С. 266-272.
18. Бюро інформації Ради Європи в Україні // Бюлетень Бюро інформації Ради Європи в Україні. - 2001. - № 7. - С. 98–99.
19. Василенко С.Д. Геополітичні виміри України в загальноєвропейському політичному процесі: Автореф. дис... д-ра політ. наук: 23.00.02 / Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. — К., 2002. — 35с.
20. Вегера С. Європейська соціальна хартія і Україна // Україна: аспекти праці. – 2001. - № 7. – С. 28-35.
21. Вегера С. Європейські соціальні стратегії і Україна // Україна: аспекти праці. – 2001. - № 6. – С. 29-39.
22. Вегера С. Створення суспільства для всіх // Соціальний захист. – 2001. - № 10. – С. 7-9.
23. Висновок № 190 (1995) щодо вступу України до Ради Європи // Мармазов В.Є., Піляєв І.С. Рада Європи: політико-правовий механізм інтеграції. – К.: Видавничий Дім “Юридична книга”, 2000. – С. 365-370.
24. Віднянський С.В. Україна в постмодерній системі міжнародних відносин // Дипломатична академія України. Науковий вісник. - К., 2001. - Вип. 5: Українська зовнішня політика та дипломатія: десять років незалежності. - С.140-148.
25. Віднянський С.В. Україна і Європа в ХХ столітті: уроки взаємин у минулому та сучасне співробітництво // Четвертий Міжнародний конгрес україністів. - Одеса, Київ, Львів, 1999. - Ч.2. - С. 627-634.
26. Віднянський С.В., Мартинов А.Ю. Зовнішня політика України як предмет історичного аналізу: концептуальні підходи та перспективи // Український історичний журнал. - 2001. - № 4. - С.41-57.
27. Віднянський С.В., Мартинов А.Ю. Україна і Світ // Україна: утвердження незалежної держави (1991 – 2001) / Барановська Н.П., Верстюк В.Ф., Віднянський С.В. та ін.; Відп. ред. В.М. Литвин. - К.: Дім “Альтернатива”, 2001. – 704 с.
28. Владыченко А.И. Россия – Совет Европы: Опыт двух лет сотрудничества // Междунароная жизнь. – 1998. - № 4. – С. 66-72.
29. В’юницька О.І. Демократія та демократизація: основні теоретичні підходи // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2002. – Випуск 34 (Ч. 2). – С. 36-42.
30. В’юницька О.І. Європейські міжнародні організації та зміцнення демократії у країнах Центральної та Східної Європи // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія “Міжнародні відносини”. – 2003. – Випуск 28. – С. 266-272.
31. В’юницька О.І. Рада Європи та підтримка соціально-економічного розвитку як невід’ємної складової демократичної стабільності у посткомуністичних країнах Центральної та Східної Європи // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2002. – Випуск 32 (Ч. 2). – С. 37-50.
32. В’юницька О.І. Сучасний стан та перспективи розвитку співробітництва України та Ради Європи // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2003. – Випуск 42 (Ч. 2). – С. 10-17.
33. Гіждіван Л.Ю. Становлення та розвиток співробітництва України з Радою Європи у сфері прав людини: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.11 / НАН України, Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2001. — 16 с.
34. Глотов С.А. Конституционно-правовые проблемы сотрудничества России и Совета Европы в области прав человека. - Саратов: Изд-во Саратовской Государственной Академии Права, 1999. – 534 с.
35. Глотов С.А. Конституционно-правовые проблемы сотрудничества России и Совета Европы в области прав человека: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.02. – Саратов, 1999. - 62 с.
36. Глотов С.А. Россия и Совет Европы: политико-правовые проблемы взаимодействия. – Краснодар: Советская Кубань, 1998. – 421 с.
37. Глотов С. А. Совет Европы как политико-правовой институт: Логические схемы и таблицы. – Краснодар: Советская Кубань, 1999. – 192 с.
38. Глотов С., Петренко Е. Права человека и их защита в Европейском Суде. – Краснодар: Издательский дом “Юг”, 2000. – 142 с.
39. Горшкова С.А. Стандарты Совета Европы по правам человека и российское законодательство. – М.: Независимый институт международного права, 2001. – 348 с.
40. Гриценко А. Для перших висновків строк достатній // Політика і час. – 2001. - № 1. – С. 47 - 49.
41. Декларация о будущей роли Совета Европы в европейском строительстве (принята и подписана на 84-й Сессии Коммитета министров 5 мая 1989 года в связи с 40-летием Совета Европы) // Юбер Д. Десять лет, которые вошли в историю. Совет Европы: 1989-1999 годы. – М.: Международные отношения, 2002. – С. 302-306.
42. Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини (ETS No.5) // Збірка договорів Ради Європи. – К.: Парламентське видавництво, 2000. – C. 27-45.
43. Закон України “Про приєднання до Статуту Ради Європи” // Відомості Верховної Ради. – 1995. - № 38. - С. 287.
44. Зайчук О.В. Деякі аспекти імплементації міжнародно-правових норм в галузі прав людини у зв’язку з вступом України до Ради Європи // Реферативний огляд діючого законодавства України та практики його застосування. – К., 1996. – С. 33-45.
45. Зленко А.М. Втілення Європейського вибору: п’ять років у Раді Європи // Політика і час. – 2001. - № 1. – С. 6-7.
46. Ігошкін Г. Об’днана Європа: що там на нас чекає? // Політика і час. – 1995. - № 3. – С. 29-36.
47. Итоговая декларация Саммита в Вене (принята и подписана главами государств и правительств 32 стран-членов Совета Европы 9 октября 1993 г.) // Юбер Д. Десять лет, которые вошли в историю. Совет Европы: 1989-1999 годы. – Москва: Международные отношения, 2002. – С. 307-316.
48. Калиновський Б.В. Становлення принципів місцевого самоврядування в Україні за стандартами Ради Європи // Україна в ХХ столітті: уроки, проблеми, перспективи. – К., 2001. – С. 384-389.
49. Карташкин В. А. Как подать жалобу в европейский суд по правам человека. – М.: Норма-Инфра, 1998. - 96 с.
50. Колісник В.П. Право людини на збереження національної ідентичності як передумова досягнення міжнаціональної згоди // Права людини в Україні. – 1995. – Вип. 11. – С. 11-16.
51. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К.: Просвіта, 1996. – 80 с.
52. Кудряченко А.І. Місце сучасної Європи у цивілізаційних процесах // Сучасна цивілізація: гуманітарний аспект: Зб. наук. пр. / Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. – К., 2004. - С.126-138.
53. Купчишин О. П’ять років членства України в Раді Європи – здобутки і проблеми // Політика і час. – 2000. - № 9-10. – С. 3-8.
54. Латигіна Н.А. Політичні еліти в системі управління посткомуністичним суспільством (структурно-функціональний аналіз): Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / НАН України. Ін-т політ. і етнонац. дослідж. - К., 2000. - 20 с.
55. Лукьянцев Г.Е. Региональная система защиты прав человека в рамках Совета Европы: На примере Европейской. конвенции о защите прав человека и основных свобод 1950 г.: Дис.… канд. юрид. наук: 12.00.10. – М., 1998. – 190 с.
56. Макаренко Є.А. Європейська інформаційна політика. – Київ: Науково-видавничий центр “Наша культура і наука”, 2000. – 368 с.
57. Макаренко Є.А. Європейська інформаційна політика // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 1998. – Випуск 8.- С. 3 – 43.
58. Макаренко Є.А. Європейське інформаційне суспільство: виклики ХХІ століття для країн Центральної та Східної Європи // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Серія “Міжнародні відносини”. – 2000. – № 17. – С. 64-77.
59. Макаренко Є.А. Європейська комунікація у контексті глобального міжнародного розвитку // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Серія “Міжнародні відносини”. – 1999. – № 11. – С. 69-72.
60. Макаренко Є.А. Пан’європейська інформаційна політика і проблема саморегулювання засобів масової комунікації в Європі // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2000. – № 19 (Ч.2). – С. 66-85.
61. Макаренко Є.А. Політичні аспекти міжнародного співробітництва у галузі комунікації та інформації в рамках ЦЄІ // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 1999. - Випуск 16. – С. 211-216.
62. Макаренко Є.А. Проблеми правової охорони даних та свобода інформації у документах Ради Європи // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Серія “Міжнародні відносини”. – 1999. - № 12. - С. 78-81.
63. Макаренко Є.А. Проблемний аналіз регіональної та національної інформаційної політики // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 1999. – Випуск 15.- С. 168 – 198.
64. Мармазов В.Є., Піляєв І.С. Рада Європи: політико-правовий механізм інтеграції. – К.: Видавничий Дім “Юридична книга”, 2000. – 427 с.
65. Мармазов В.Є., Піляєв І.С. Україна в політико-правовому просторі Ради Європи: досвід і проблеми. – К.: Вентурі, 1999. – 400 с.
66. Мацко А.С. Гармонізація конвенційних норм Ради Європи з кримінальним та кримінально-процесуальним законодавством України // Держава і право. – 1999. – № 2 – С. 417-423.
67. Мицик В. Діяльність Ради Європи щодо вирішення проблем захисту прав національних меншин // Український часопис міжнародного права. – 2002. - № 1. – С. 48-56.
68. Мицик В. На захист національних меншин // Політика і час. – 2001. - № 1. – С. 50-61.
69. Морган С. Європейська соціальна хартія як інструмент забезпечення соціальних прав людини // Соціальна політика і соціальна робота. – 1999. - № 3. – С. 3-8.
70. Наумов В.Л. До питання про інформаційні відносини в сфері прав і свобод людини в Україні та принципах верховенства права Ради Європи // Державно-правова реформа в Україні. – К., 1997. – С. 91-93.
71. Орловський О.С. Проблеми застосування смертної кари в Україні у світлі її взаємовідносин з Радою Європи // Вдосконалення системи державного управління соціально-економічними та політичними процесами в регіоні. – Одеса, 1998. – С. 272-276.
72. Охрименко В. Для чого Україні Рада Європи? // Право України. – 1997. - № 6. – С. 70-76.
73. Павленко Р.М. Аналітичне забезпечення суспільних змін в Україні // Людина і політика. - 2003. - № 4. - С.11-18.
74. Павленко Р.М. Парламент і уряд. Як оптимізувати механізм відносин // Віче. - 2002. - № 4. - С.7-13.
75. Павленко Р.М. Парламентська відповідальність уряду: світовий та український досвід. — К.: Вид. дім «КМ Академія», 2002. — 252 с.
76. Павленко Р.М. Опозиція: права і повноваження // Людина і політика. - 2002. - № 4. - С.3-11.
77. Павленко Р.М. Шляхи оптимізації урядування в Україні в умовах сучасної геоекономічної ситуації // Людина і політика. - 2000. - Вип. 4. - № 10. - С.52-60.
78. Павленко Р.М. Якою дорогою ідемо? // Укр. слово. - 2004. - 3-9 березня. - С.1-2.
79. Піляєв І. С. Демократизаційний вимір євроінтеграції: рольові функції та системні впливи Ради Європи: Автореф. дис... д-ра політ. наук: 23.00.04 / НАН України; Інститут світової економіки і міжнародних відносин - К., 2004. - 39 с.
80. Піляєв І.С. Рада Європи в сучасному євроінтеграційному процесі: Монографія. – К.: Видавничий Дім “Юридична книга”, 2003. – 432 с.
81. Подольський А. Рада Європи і проблеми викладання історії: пошуки шляхів розвитку // Наукові записки. Серія “Політологія і етнологія” – 1997. - Вип. 22 – С. 105-107.
82. Політична історія України. ХХ століття / Трощинський В.П., Шевченко А.А., Симоненко Р.Г., Віднянський С.В., Потульницький В.А., Попик С.Д. – К.: Генеза, 2003. – 720 с.
83. Постанова Верховної Ради України “Про основні напрями зовнішньої політики України” // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 37. – С. 379.
84. Постанова Верховної Ради УРСР № 405-XII “Про Комісію по розробці нової Конституції Української РСР” // Відомості Верховної Ради. – 1990. - № 45. – С. 607.
85. Постанова Верховної Ради УРСР № 1213-XII “Про Концепцію нової Конституції України” // Відомості Верховної Ради. – 1991. - № 35. - С. 466.
86. Постанова ВРУ № 231/94-ВР “Про склад Комісії з опрацювання проекту нової Конституції України (Конституційної Комісії)” // Відомості Верховної Ради. – 1994. - № 46. - С. 419.
87. Постанова Кабінету Міністрів України № 792 “Про організаційні заходи, спрямовані на виконання зобов'язань України, передбачених Висновком Парламентської Асамблеї Ради Європи від 26 вересня 1995 р. N 190 щодо заявки України на вступ до Ради Європи”. – Офіційний сайт Верховної Ради України: /http://www.rada.gov.ua/.
88. Програма допомоги та співробітництва з країнами Центральної і Східної Європи: Звіт за 1996 рік: Україна // Бюлетень Центру інформації та документації Ради Європи в Україні. – 1997. - № 2. – С. 55-60.
89. Рабінович П.М. Практика Європейського Суду з прав людини. – Львів: Кальварія, 1997. – 450 с.
90. Рада Європи: Діяльність, спрямована на розвиток і консолідацію демократичної стабільності: Звіт за 1997 рік: Україна // Бюлетень Бюро інформації Ради Європи в Україні. - 2001. - № 7. - С. 46-50.
91. Рада Європи: Діяльність, спрямована на розвиток і консолідацію демократичної стабільності: Програма на 1998 рік: Україна // Бюлетень Бюро інформації Ради Європи в Україні. – 2001. - № 7. – С. 38 – 45.
92. Рада Європи: Діяльність, спрямована на розвиток і консолідацію демократичної стабільності: Звіт за 1998 рік: Україна // Бюлетень Бюро інформації Ради Європи в Україні. – 2001. - № 8. – С. 49 – 53.
93. Рада Європи: Діяльність, спрямована на розвиток і консолідацію демократичної стабільності: Програма на 1999 рік: Україна //Бюлетень Бюро інформації Ради Європи в Україні. – 2001. - №8. – С. 35-48.
94. Рекомендація Комітета Міністрів державам-членам стосовно гарантій незалежності громадського телерадіомовлення. Doc. Rec(1996)010. Ukrainian version. - Strasbourg: Council of Europe Committee of Ministers, 1996. – 7 p.
95. Рекомендация Комитета министров государствам-участникам о независимости и функциях регулирующих органов в вещательном секторе. Doc. Rec(2000)023. Russian version. – Strasbourg: Council of Europe Committee of Ministers, 2000. – 18 p.
96. Славкина Н.А. Механизмы судебной защиты прав человека: Опыт Совета Европы и Европейского Союза: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.10. – М., 2000. – 26 с.
97. Слісаренко І. ... (три крапки) як символ відносин України з Радою Європи // Політика і культура. – 2001. - № 16. – С. 8-9.
98. Смертная казнь под прицелом: Совет Европы и смертная казнь. – Донецк: Восточный Издательский Дом “Меркурий”, 2001. – 56 с.
99. Сморгунов Л.В. Современная сравнительная политология. – М.: “Российская политическая энциклопедия” (РОССПЭН), 2002. – 472 с.
100. Спільна Програма (для України), укладена між Комісією Європейських Співтовариств і Радою Європи з питань реформування правової системи, місцевих влад та змін у системі нагляду за дотриманням законів // Бюлетень Центру інформації та документації Ради Європи в Україні. – 1996. - № 1. – С. 18-20.
101. Супрун Д.М. Роль Ради Європи у міжнародному захисті прав осіб, які належать до меншин // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 1998. – Випуск 7, част. І – С. 126-143.
102. Тамм А.Є., Ріяка В.О. Роль Ради Європи у забезпеченні прав людини на сучасному етапі: Навчальний посібник. – Харків: Видавець Шуст А.І., 2002. – 310 с.
103. Тоффлер Е. Третя Хвиля: Пер.з англ. — К.: Видавничий дім "Всесвіт", 2000. – 475 с.
104. Туманов В.А. Европейский Суд по правам человека: очерк организации и деятельности. – М.: Норма, 2001. – 304 с.
105. Удовенко Г. Історичний крок незалежної України // Політика і час. – 2001. - № 1. – С. 28-33.
106. Цыганков А.П. Современные политические режимы: структра, типология, динамика: Уч. пособие. – М.: Фирма “Интерпракс”, 1995. – 294 с.
107. Чиж І.С. Україна в Раді Європи. – К.: Парламентське видавництво, 2001. – 384 с.
108. Шепель А.О. До питання впровадження положень конвенцій Ради Європи у законодавство України // Законодавство України та міжнародне право (проблеми гармонізації). – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1998. – С. 143-155.
109. Шульга М.О. Міжнародний досвід захисту прав національних меншин // Права людини в Україні. – 1998. – Вип. 21. – С. 8-15.
110. Шустов В.В. ”Мудрецы” предлагают реформу Совета Европы // Международная жизнь. – 1998. - № 1. – С. 29-38.
111. Энтин М.Л. Международные гарантии прав человека: Опыт Совета Европы. - М.: Издательство Московского независимого института международного права, 1997. – 294 с.
112. Энтин М.Л. Международные гарантии прав человека: Практика Совета Европы. - М.: Международные отношения, 1992. – 237 с.
113. Энтин М.Л. Политико-правовые последствия вступления России в Совет Европы // Московский журнал международного права. - 1996. - № 3. - С. 97–101.
114. Эрделевский А.М. Обращение в Европейский Суд. – М.: Юристъ, 1999. – 158 с.
115. Юбер Д. Десять лет, которые вошли в историю. Совет Европы: 1989-1999 годы. – М.: Международные отношения, 2002. – 352 с.
116. Якубович К. Огляд і аналіз законів України “Про телебачення і радіомовлення”, “Про національну раду України з питань телебачення та радіомовлення”, “Про систему суспільного телебачення і радіомовлення України”, “Про створення системи суспільного телебачення і радіомовлення України”. - Doc. ATCM(2001)rtv. – Strasbourg: Coucil of Europe, 2001. – 34 p.
117. Accept the Verdict of the Ballot Box, says Terry Davis Welcoming the Re-run of the Presidential Election in Ukraine. – Офіційний сайт Ради Європи: / http://press.coe.int/cp/2004/658a(2004).htm

118. Action Plan for the Media in Ukraine: 2001-2002. – Strasbourg: Council of Europe, 2001. – 12 p.
119. Activities for the Development and Consolidation of Democratic Security: Co-operation and Assistance with Countries of Central and Eastern Europe: Annual report 1996. - Doc. SG/INF(97)1. - Strasbourg: Council of Europe, 1997. – 151 p.
120. Activities for the Development and Consolidation of Democratic Security: Co-operation and Assistance with Countries of Central and Eastern Europe: Programme 1997. - Doc. SG/INF(97)2. - Strasbourg: Council of Europe, 1997 – 176 p.
121. Activities for the Development and Consolidation of Democratic Stability (ADACS): Annual Report 1997. - Doc. SG/INF(98)1. - Strasbourg: Council of Europe, 1998. – 143 p.
122. Activities for the Development and Consolidation of Democratic Stability (ADACS): Annual Report 1998. – Strasbourg: Council of Europe, 1999. – 175 p.
123. Activities for the Development and Consolidation of Democratic Stability (ADACS): Annual Report 1999. - Doc. SG/INF(2000)5. - Strasbourg: Council of Europe, 2000. – 137 p.
124. Activities for the Development and Consolidation of Democratic Stability (ADACS). Implementation of Vote IX Programmes at 10 November 1998. - CM/Inf(98)42. – Strasbourg: Council of Europe Committee of Ministers, 10 November 1998. – 4 p.
125. Activities for the Development and Consolidation of Democratic Stability (ADACS). Implementation of Vote IX Programmes at 31 August 2000. - CM/Inf(2000)48. – Strasbourg: Council of Europe Committee of Ministers, 12 September 2000. – 7 p.
126. Activities for the Development and Consolidation of Democratic Stability (ADACS): Programme 1998. - Doc. SG/INF(98)2. - Strasbourg: Council of Europe, 1998. – 207 p.
127. Activities for the Development and Consolidation of Democratic Stability (ADACS): Programme 1999. - Doc. SG/INF(99)2. - Strasbourg: Council of Europe, 1999. – 327 p.
128. Activities of the Council of Europe: Report 1993. - Strasbourg: Council of Europe Publishing, 1995. – 167 p.
129. Activities of the Council of Europe: Report 1994. - Strasbourg: Council of Europe Publishing, 1995. – 179 p.
130. Activities of the Council of Europe: Report 1995. - Strasbourg: Council of Europe Publishing, 1996. – 220 p.
131. Activities of the Council of Europe: Report 1996. - Strasbourg: Council of Europe Publishing, 1997. – 222 p.
132. Activities of the Council of Europe: Report 1997. - Strasbourg: Council of Europe Publishing, 1998. – 246 p.
133. Activities of the Council of Europe: Report 1998. – Strasbourg: Council of Europe Publishing, 1999. – 287 p.
134. Activities of the Council of Europe: Report 1999. – Strasbourg: Council of Europe Publishing, 2001. – 288 p.
135. Activities of the Council of Europe: Report 2000. - Strasbourg: Council of Europe Publishing, 2002. – 275 p.
136. Activities of the Council of Europe: Report 2001. - Strasbourg: Council of Europe Publishing, 2003. – 264 p.
137. Activities of the Council of Europe: Report 2002. - Strasbourg: Council of Europe Publishing, 2004. – 108 p.
138. Activities of the Council of Europe: Report 2003. - Strasbourg: Council of Europe Publishing, 2004. – 112 p.
139. Adamski W., Machonin P. Structural Change and Modernization in Post-Socialist Societies. – Hamburg: Kramer, 2002. – 344 p.
140. Administrative Council Resolution 1424 (1997) rev. 3. – Paris: Council of Europe Development Bank, 2000. – 11 p.
141. Ágh A. Emerging Democracies in East Central Europe and the Balkans. – Cheltenham: Edward Elgar Publishing Limited, 1998. – 359 p.
142. Akermark S.S. Reservation Clauses in Treaties Concluded within the Council of Europe // International and Comparative Law Quarterly. – 1999. – Vol. 48, № 3. – P. 479-514.
143. Almond G., Verba S. The Civic Culture: Political Attitudes and Democracy in Five Nations. – London: Sage, 1989. – 379 p.
144. Almond G., Verba S. The Civic Culture Revisited. - Newbury Park: Sage, 1989. – 421 p.
145. An Action Plan for a United Europe (adopted at the Second Summit of Heads of State and Government of the Council of Europe 10-11 October 1997). – Strasbourg: Council of Europe Publishing, 1997. – 58 p.
146. Arat Z. Democracy and Human Rights in Developing Countries. – London: Lynne Rienner Publishers, 1991. - xi, 219 p.
147. Archer C. Organizing Western Europe. - London: Edward Arnold, 1990. – x, 182 p.
148. Assistance with the Development and Consolidation of Democratic Security: Council of Europe Co-operation and Assistance Programmes with Countries of Central and Eastern Europe: Annual Report 1994. - Strasbourg: Council of Europe, 1995. – 92 p.
149. Assistance with the Development and Consolidation of Democratic Security: Co-operation and Assistance Programmes with Countries of Central and Eastern Europe: Annual Report 1995. - Strasbourg: Council of Europe, 1996. – 117 p.
150. Assistance with the Development and Consolidation of Democratic Security: Co-operation and Assistance Programmes with Countries of Central and Eastern Europe: Annual Report 1996. - Strasbourg: Council of Europe, 1997. – 151 p.
151. Bartole S. Comments on the Draft Constitution of Ukraine. - Doc. CDL(1993)027. - Strasbourg: Council of Europe, 1993. – 2 p.
152. Bassand M. Culture and Regions of Europe. - Strasbourg: Council of Europe Press, 1993. – 213 p.
153. Bermeo N. Liberalization and Democratization: Change in the Soviet Union and Eastern Europe. – Baltimore: Johns Hopkins University Press, 1999. – 205 p.
154. Bogard G. Adult Education at the Council of Europe: Challenging the Future (1960-1993). - Strasbourg: Council of Europe Publishing, 1997. – 181 p.
155. Carothers T. Aiding Democracy Abroad: the Learning Curve. - Washington: Carnegie Endowment for International Peace, 1999. – 412 p.
156. Carothers T. Assessing Democracy Assistance. - Washington: Carnegie Endowment for International Peace, 1996. – vi, 144 p.
157. Cloß W. Information on the New Hungarian Radio and Television Law // IRIS: Legal Observations of the European Audiovisual Observatory. – 1996. – № 3. – P. 15.
158. Cnudde Ch., Neubauer D. Empirical Democratic Theory. – Chicago: Markham Publishing Company, 1969. –vii, 534 p.
159. Coleman J., Fararo T. Rational Choice Theory: Advocacy and Critique. – Newbury Park: Sage Publications, 1992. – 232 p.
160. Collier D., Levitsky S. Democracy with Adjectives: Conceptual Innovation in Comparative Research // World Politics. – 1997. – Vol. 49. - P. 430-451.
161. Comisso E. Political Coalitions, Economic Choices // Journal of International Affairs. Special Issue “East Central Europe: After the Revolutions”. - 1991. - Vol. 45, № 1. - P. 1-29.
162. Compatibility of Hungarian Law with the European Convention on Human Rights: Preparatory Work Prior to Ratification. - Doc. H(95)2. – Strasbourg: Council of Europe, Directorate of Human Rights, 1995. – 30 p.
163. Confidence-Building Measures Programme. - Doc. CBM_INF(2000)02. – Strasbourg: Council of Europe, Directorate General of Political Affairs, 2000. – 15 p.
164. Costa S. Information Report on the Parliamentary Elections in Hungary (25 March and 8 April 1990) in the Light of the Visit by the Ad Hoc Committee (23-26 March 1990). - Doc. 6210. - 7 May 1990 // Parliamentary Assembly of the Council of Europe. Forty-Second Ordinary Session (First Part) 7-11 May 1990: Documents (Working Papers). – Vol. I. – Docs. 6187-6211. – Strasbourg: Council of Europe, Publishing and Documentation Service, 1990. - 12 p.
165. Council of Europe Co-operation and Assistance Programmes in the Media Field. - Doc. DH-MM(2002)005. – Strasbourg: Directorate General of Human Rights, 2002. – 47 p.
166. Council of Europe Co-operation and Assistance Programmes with Central and Eastern European Сountries: Annual Report 1992. - Doc. SG/INF(93)1. - Strasbourg: Council of Europe, Directorate of Political Affairs, 1993. – 37 p.
167. Council of Europe Development Bank. - Paris: Council of Europe Development Bank, 2000. – 15 p.
168. Council of Europe Development Bank: Articles of Agreement. - Strasbourg: Council of Europe, 2000. – 22 p.
169. Council of Europe Development Bank: Decision Concerning the Change of the Name of the Institution Adopted by the Governing Board on 28 June 1999: Extract from PV/CD 158. – Paris: Council of Europe Development Bank, 1999. – 1 p.
170. Council of Europe Development Bank: Loan Regulations. - Doc. Fonds/CA PV 66 (1970). - Paris: Council of Europe Development Bank, 2000. – 11 p.
171. Council of Europe Development Bank: Report of the Governor 1999. - Paris: Council of Europe Development Bank, 2000. – 69 p.
172. Council of Europe Development Bank: Report of the Governor 2000. - Paris: Council of Europe Development Bank, 2001. – 77 p.
173. Council of Europe Development Bank: Report of the Governor 2001. - Paris: Council of Europe Development Bank, 2002. – 82 p.
174. Council of Europe Development Bank: Report of the Governor 2002. - Paris: Council of Europe Development Bank, 2003. – 81 p.
175. Council of Europe Development Bank: Report of the Governor 2003. - Paris: Council of Europe Development Bank, 2004. – 80 p.
176. Council of Europe Parliamentary Assembly: Political Crisis in Ukraine. - Doc. 10058. - 27 January 2004. – Офіційний сайт Парламентської асамблеї Ради Європи: / http://assembly.coe.int
177. Council of Europe Programmes of Co-operation and Assistance with Central and Eastern European Countries: 1993 Annual Report. - Doc. SG/INF(94)1. – Strasbourg: Council of Europe, Directorate of Political Affairs, 1994. – 56 p.
178. Council of Europe Social Development Fund: Report of the Governor 1998. – Paris: Council of Europe Social Development Fund, 1999. – 68 p.
179. Curran J. Rethinking Media and Democracy // Mass Media and Society / Ed. by Curran J., Gurevich M. – London: Arnold, 2000. – P. 120-154.
180. Dahl R.A. On Democracy. - New Haven: Yale University Press, 1998. - 217 p.
181. Dahl R.A. Poliarchy: Participation and Opposition. - New Haven: Yale University Press, 1971. – 257 p.
182. Dawisha K., Parrot B. The Consolidation of Democracy in East-Central Europe. - Cambridge and New York: Cambridge University Press, 1997. – 389 p.
183. De Vel G. The Committee of Ministers of the Council of Europe. – Strasbourg: Council of Europe Press, 1995. – 148 p.
184. Demosthenes and Other Co-operation and Assistance Programmes for Countries of Central and Eastern Europe: State of Progress and Perspectives. - Strasbourg: Council of Europe, 1991. – 15 p.
185. Di Palma G. To Craft Democracies: An Essay on Democratic Transitions. - Berkeley: University of California Press, 1990. – 214 p.
186. Diamond L. Economic