Євроінтеграційна політика Франції

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

На правах рукопису

Погорська Ірина Іванівна

УДК 327 (44+ЄС)

Євроінтеграційна політика Франції

Спеціальність: 23.00.04 -
Політичні проблеми міжнародних систем і глобального розвитку

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук

Науковий керівник
доктор історичних наук, професор
Камінський Євген Євменович

Київ-2002

ЗМІСТ
Стор.
Вступ………………………………………………………………………….. 3
Розділ 1. Еволюція зарубіжних концепцій європейської інтеграції……… 13
Розділ 2. Еволюція стратегії Франції щодо інтеграційного поступу ЄС…
2.1. Адміністрація Ф. Міттерана………..…………………………… 40
2.2. Президентство Ж. Ширака: нові підходи……………….……… 58
Розділ 3. Вплив франко-німецьких і франко-американських відносин на ситуацію в ЄС……………….……………………………………………….
3.1. Спільне і особливе в інтеграційній політиці Франції і об’єднаної Німеччини………………..………..…………………………… 86
3.2. Інтеграційний вимір франко-американського діалогу …..…... 111
Розділ 4. Політична позиція Франції щодо інтегральних намірів країн центральної, Південно-Східної Європи, нових незалежних держав…….……………………………………………………………………
4.1. Суперечності становлення нового курсу Франції щодо поширення ЄС на схід ……….………………………….………………… 135
4.2. Україна в інтеграційній політиці Франції………………….…. 157
Висновки……………………………………………………………………. 191
Список використаних джерел і літератури………………………………. 194

ВСТУП
Актуальність теми дослідження визначається помітною сутнісною зміною парадигми світового розвитку на переломі 2-го і 3-го тисячоліть, що викликає надто диференційовані, а часом і суперечливі оцінки в різних школах політичної думки. Інша складова актуальності обумовлена тим, що вплив глобальних тенденцій інтрасистемного і міжсистемного інтеграціоналізму зумовлює особливість зовнішньої дії стабільної європейської держави як принципового актора інтеграційної синергетики. Дисертант виходить з того, що саме інституціоналізація регіональної політичної системи сьогодні дедалі очевидніше веде до множинної інтегральної єдності світового виміру елементів європейського процесу. При цьому ЄС як ланка регіональної системної організації все частіше подається як проміжний інститут та етап. ЄС як політико-системний інститут доводить реальність апробації і практичної верифікації внутрішнього зв’язку в науковій конструкції "регіональна інтеграція – глобальний процес”.
Франція як системна складова, що впроваджує на макрорівень політичної дії ЄС національні настанови, демонструє ефективність якісно нового шляху національно-державної самореалізації в масштабі світової системи міжнародних відносин. Мікрорівень французької дії, взятої окремо, віддзеркалює сингулярний характер розв’язання дихотомії "національна держава — регіон", що увібрала в себе традиції власного формування, досвід практичної участі, бачення "ідеальної" моделі регіонального системоутворення. Відтак, дослідження французької інтеграційної політики є необхідним елементом пізнання процесу європейської регіональної інтеграції в цілому.
Іншими факторами актуальності визначені наступні: статусна особливість Франції в системі регіональних взаємозв’язків як провідного актора інтеграційної взаємодії, високий ступінь французького впливу на процес розширення ЄС на Схід, активність рольового алгоритму Франції в інституційно-функціональному механізмі інтрарегіональної регуляції, спектральна широта і вагомість французького представництва в міжнародних організаціях, резонансність інтеграційної дії Республіки в планетарному масштабі.
Особливим чинником актуальності даної теми дослідження є входження України у нове тисячоліття як суверенної незалежної держави з європейським імперативом розвитку. Нова ситуація потребує комплексного аналізу та використання інтеграційного досвіду Франції як "середньої" держави в системі високого рівня взаємозалежності. Вагомий фактологічний матеріал дисертації дозволяє на конкретному прикладі чітко з’ясувати сенс, особливості і механіку участі національних акторів у виробленні інтегративного "політичного продукту", що має науково-теоретичне і практичне значення для вдосконалення інтеграційної стратегії України.
Нарешті, дисертаційний контекст є тісно пов’язаним з фактором інтенсифікації двостороннього франко-українського співробітництва в світлі актуалізації інтеграційних перспектив Української держави.
Додатковим чинником актуальності визначено використання можливостей міждисциплінарного дослідницького підходу як віддзеркалення діалектичного взаємозв’язку між тенденціями розвитку міжнародної політології і процесом становлення єдиної політичної науки.
Саме через розв’язання проблеми співвіднесеності світового політичного універсуму з регіональною і національною специфікою виявляється загальність характеру політичного дослідження, що враховує багатомірність і соціокультурне різноманіття міжнародної спільноти.
Таким чином, дана дисертація є цілісним дослідженням, яке має загальнонаукову емпіричну і практичну актуальність.
Зв’язок роботи з планами науково-дослідних робіт Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України: "Проблеми інтеграції, кризового управління і безпеки на євроатлантичному просторі" (1 кв.1999 – ΙV кв. 2000 р., державний реєстраційний № 0199V000993, шифр ІІ.93/02.99).
Основною метою дослідження є концептуалізація історичної еволюції сучасного стану і тенденцій розвитку інтеграційної політики Франції в контексті її впливу на процес становлення Європейського Союзу.
З огляду на поставлену мету визначено такі конкретні дослідницькі завдання:
1. Визначити ступінь розробки проблеми в концептуально-теоретичному розрізі, критично розглянути існуючі напрацювання політичної думки, насамперед її французької національної школи у всьому її розмаїтті.
2. Виявити і зафіксувати взаємозв’язок між характером процесу регіональної інтеграції і комплементарністю методологічного підходу до вивчення міжнародних систем.
3. З’ясувати рівень відповідності орієнтацій Французької Республіки інтеграційним настановам і документам ЄС та співвіднести функціонально-практичний потенціал європейської регіональної системи з потребами французької держави.
4. Прослідкувати еволюцію та виявити базові складові державного курсу Франції щодо європейського інтегрування. Відтворити і класифікувати основні зміни в інтеграційній політиці впродовж періодів президентства Ф. Міттерана і Ж. Ширака.
5. Дати авторську оцінку конструктивності ролі і дій французького керівництва в реалізації проекту "єдиної Європи".
6. Виявити й означити особливості транспозиції політичної системи Франції на політичну систему ЄС.
7. Окреслити можливості й межі регіонального консенсусу на прикладі франко-німецького діалогу.
8. Визначити сутність і характеристики інтеграційного партнерства Франції і ФРН як провідної домінанти динаміки розвитку регіонального системного утворення, яким став ЄС.
9. Порівняти європейську стратегію Французької Республіки і Сполучених Штатів Америки з погляду класифікування ЄС як підсистеми в системі ширшого трансатлантичного масштабу.
10. Оцінити вплив французької інтеграційної політики на трансформацію трансатлантичних відносин.
11. З’ясувати важливість конвергенції позицій Франції і США для інтеграційного розвитку європейського континенту і західної цивілізаційної спільноти.
12. Прослідкувати тенденції розвитку східноєвропейської політики Франції в контексті проблематики розширення Європейського Союзу.
13. Поглибити розуміння концептуального виміру французької стратегії щодо титанізації ЄС. Довести факт практичної інтеграційної дії від ієрархії стратегічних пріоритетів.
14. Дослідити питання політико-стратегічної еволюції Франції відносно інтеграційних перспектив нових незалежних держав на прикладі франко-українських відносин. Визначити характер, принципові напрямки і перспективи двостороннього співробітництва між Францією і Україною.
15. Обґрунтувати доцільність інтенсифікації франко-української інтеграційної співдії і дати практичні рекомендації щодо реалізації програми інтеграції Української держави в ЄС.
Об’єктом дослідження є інтеграційна політика Франції як одиничної підсистеми європейської системи регіональних відносин у контексті її впливу на поступ інтеграційного процесу в контексті феномену ЄС. Предмет дослідження складає системно-функціональні характеристики підсистеми в сукупності практичних дій Франції — національно-державного актора, - спрямованих в сферу регіональної інтеграційної політики.
Хронологічні рамки дослідження визначаються історичним періодом існування Європейського Союзу. Початкова хронологічна межа датована 1992 роком, що пов’язано з підписанням Маастрихської угоди про ЄС.
Однак дослідницький фундамент комплексного аналітичного підходу робить необхідним звернення до можливостей історичної ретроспективи, яка дозволяє цілісно охопити інтеграційну еволюцію європейського регіону з моменту зародження ідеї європейської єдності до фактичного оформлення Європи як єдиної політико-цивілізаційної сутності в межах природного географічного простору.
Верхня хронологічна межа зачіпає підсумки останнього президентства Франції в ЄС (липень – грудень 2000 року), під час якого відбулися етапні самміт ЄС в Ніцці і трансатлантичний самміт в Вашингтоні, що окреслили нові інтеграційні обрії найближчого майбутнього.
Методологія і методи дослідження. Методологічна основа дисертації побудована за принципом використання системності й комплексності. Цим передбачається цілісний розгляд національної інтеграційної політики Франції та відповідних процесів континентального ґатунку. Провідним методом обрано системно-функціональний метод, що визначається специфікою аналізу міжнародних систем. З огляду на системний характер інтеграційного регіонального процесу, реалізоване завдання цілісного сприйняття об’єкту дослідження (системно-функціональні характеристики Франції як підсистеми) і диференційованості його взаємозв’язків як елементу цілого (ЄС). ЄС як політична модель регіональної інтеграції розглянута дисертантом як складна динамічна система відкритого типу, що детально уособлено в аналізі впливу франко-німецького і франко-американського партнерства на інтеграційну еволюцію європейського регіону, а також в дослідженні проблеми модифікації східноєвропейської стратегії Франції як наслідку її належності до інтегрованої регіональної політичної системи.
Допоміжні методи історичної ретроспективи, компаративного, факторального і контент-аналізу використанні відповідним чином для: простеження історичного шляху становлення ідеї європейської єдності і конкретних прикладів її реалізації на протязі історичної еволюції регіону, порівняння різних моделей регіональної інтеграції, національно-державних підходів до їх здійснення на теоретично-концептуальному і практично-прикладному рівнях інтеграційної політики, розробки адекватних висновків за фактичними даними, визначення позицій політичних лідерів, що віддзеркалюють особисту думку чи позицію держави за оціночними результатами їх неодноразового повторювання в рамках офіційного політичного дискурсу.
Методи історичної аналогії і моделювання, втілені у поєднанні історичного і системного підходів, спрямовані на прогнозування майбутньої еволюції регіональної політичної системи і їх складових, що набуло особливої актуальності для розробки проблеми розширення Європейського Союзу, зокрема, в контексті інтеграційної політики Франції.
Документальні джерела є основою дисертаційної роботи, що дозволяє побудувати правильний логічний ланцюг від констатації факту до прогностичних висновків та практичних рекомендацій.
У даній дисертації були використані наступні документальні джерела:
- Основні правові акти законодавства ЄС;
- збірники офіційних документів державних інституцій Франції (Сенату, Національної Асамблеї, Міністерства Закордонних справ);
- інтерв’ю та промови офіційних осіб;
- тексти європейських угод (Маастрихт, Амстердам, Гельсінкі) та матеріали саммітів ЄС.
Окрім спеціалізованих монографій, представлених по всьому тексту дисертації і спеціально розглянутих у її першому розділі, а також періодики, що дозволяють висвітити спектральну широту наукових концепцій, теорій та підходів, були використані матеріали неспеціалізованих періодичних видань, наприклад, Le Monde, L'Express, The Financial Times, The Economist, Frankfurter Allgemeine Zeitung, Die Zeit.
Низка джерел була одержана по каналах інформаційної мережі Internet.
В українській політичній думці, попри досить вузьке коло дослідників цієї проблеми, на французькому векторі європейської інтеграції досягли значних успіхів такі знані фахівці, як В.А. Манжола, Ю. Кочубей, І. Курас, А. Горань, В. Хміль, Л. Халецька.
Наукова новизна пропонованої до захисту дисертаційної роботи полягає в наступних аспектах:
1. Спосіб постановки проблеми характеризується комплексним підходом з домінантою принципу концептуальної та методологічної комплементарності, що дозволило сформувати якісно нове бачення теми дослідження відповідно до новітніх тенденцій розвитку світової політичної науки.
2. Політична система ЄС розглянута як модель органічного інтеграційного розвитку з потенціями нелінійної прогресії, виявленими в диференційній багатовимірності внутрішніх системних взаємозв’язків і в множині рольових алгоритмів національно-державних підсистем.
3. З огляду на особистий світоголядний підхід дисертанта, врахована особливість впливу фактору політико-ідеологічного плюралізму на еволюційні процеси в Європі як ідентичну передумову обрання спорідненого шляху національно-державної самореалізації, позначеного логікою врівноваження регіонального політичного етико-центризму. Таким чином, діалектика єдності і розмаїття зафіксована креативним чинником, дія якого спрямована на подолання тиску гетерогенності і позитивного вирішення дихотомії "локально-універсальне".
4. Особлива увага приділена соціально-політичному виміру європейської інтеграції з аналізом (на прикладі французького соціуму) відповідності моделі регіонального співіснування індивідуалізованим життєвим проектам пересічних громадян.
5. Критично осмислений взаємозв’язок між трансформацією мікро - і макросистем з акцентом на французькому варіанті модифікації зміни стратегій розвитку.
6. В контексті французької інтеграційної парадигми дана оцінка політико-правової легітимності і ступеня дієвості основних угод і рішень ЄС. Означена специфічна роль Франції як окремого і специфічного актора явища й процесу регіональної інтеграції.
7. Ґрунтовно розглянуто взаємозв’язок між теоретичними засадами і практичними діями Франції в межах інтрарегіонального і трансатлантичного співробітництва. Принциповою детермінантою інтеграційного діалогу визначено здатність національних акторів західної демократичної спільноти до компромісного синтезу стартових відмінностей в кооптовану єдність практичної взаємодії, що зумовлено наявністю глобальних інтегруючих орієнтацій в політико-системному просторі високого рівня взаємозалежності.
8. З позицій системно-функціонального підходу простежена еволюція інтеграційної політики Франції в рамках загальноєвропейського процесу ідентифікаційної конвергенції реальних і потенційних членів Євросоюзу як складових регіональної політичної системи.
9. Детально проаналізований концептуальний вимір французької інтеграційної стратегії у прогностичному розрізі. Доведено факт реальної вірогідності подальшої інтенсифікації політики Франції у східноєвропейському напрямку в контексті реалізації французького проекту цивілізаційної єдності європейського континенту.
10. Ретельно досліджений сучасний етап розвитку інтеграційної політики Франції щодо України згідно фундаменту комплексного аналізу.
Практичне значення одержаних результатів пов’язано з доцільністю використання проаналізованого інтеграційного досвіду Франції в процесі вдосконалення стратегії Української держави у її поступі на зближення з Європейським Союзом.
Попри значний ступінь відмінностей, Франція і Україна є, однак, "середніми" державами, що самореалізуються після розпаду СРСР в єдиному просторово-часовому вимірі. Обидві країни мають географічно й ідеологічно близький спектр стратегічного партнерства, що охоплює такі держави, як ФРН, США, Польща, Росія.
Легітимація ЄС, європейський імператив Франції й інтеграційне
майбутнє України розширюють "контактне поле" двостороннього співробітництва до рівня регіональних інституцій. Все це робить необхідним врахування українською стороною стилю мислення, способів поведінки, рефлективних рис французького партнера. Додаткову актуальність має, з тактичного аспекту інтеграційної дії Франції, тактика участі в субрегіональних проектах кооперації й інтеграції, тактика взаємодії з країнами-кандидатами, тактика захисту національних інтересів в межах регіонального и трансатлантичного дискурсу.
Крім того, практичне значення результатів дослідження може бути корисним для акторів недержавної дипломатії в контексті тенденції зростання її впливу на систему міжнародних відносин.
Розвиток громадянських, економічних, культурних, інтеграційних контактів потребує комплексного бачення ролі Франції в процесі інтеграції Європейського регіону.
Достатня систематизованість дослідження робить можливим використання його положень, висновків і рекомендацій у навчальних закладах, зокрема, в університетах.
Апробація результатів дисертації. Положення і висновки дисертації доповідалися на міжнародному “круглому столі”, присвяченому 9-й річниці незалежності України (Київ, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 18 липня 2000 року, в рамках ювілейних заходів), а також на політологічному семінарі відділу європейських та американських досліджень вказаного інституту (Київ, 10 березня 2001 року). Крім того, матеріали дисертації використані у науковому звіті відділу європейських та американських досліджень за результатами виконання державної планової теми "Проблеми інтеграції, кризового управління і безпеки на просторі" (1 кв. 1999 – ΙV кв. 2000 р., державний реєстраційний № 0199V000993, шифр ІІ.93/02.99).
Публікації за темою дослідження:
1. Погорська І. Франко - німецький чинник Європейського інтегрування //
Дослідження світової політики. Збірник наукових праць. Випуск №8. – К.: ІСЄМВ НАН України, 1999. – С. 31-37.
2. Погорська І. Париж, Берлін, Вашингтон: трансатлантична вісь компромісів // Дослідження світової політики. Збірник наукових праць. Випуск № 10. – К.: ІСЕМВ НАН України, 2000. – С. 37-43.
3. Погорська І. Перспективи франко-українського співробітництва в галузі безпеки // Дослідження світової політики. Збірник наукових праць. Випуск № 15. – К.: ІСЕМВ НАН України, 2001. – С. 49-54.
4. Погорська І. Євроінтеграційна політика Франції // Дослідження світової політики. Збірник наукових праць. Випуск № 20. – К.: ІСЕМВ НАН України, 2000. – С. 110-114.

Список литературы

ВИСНОВКИ
І. Інтеграційна політика Франції базується на глобальному баченні стратегії розвитку європейського регіону як полюсу світової рівноваги. Інтеграційний процес розглядається як складова цивілізаційного проекту і відповідь регіональної спільноти на глибинні трансформації світової системи міжнародних відносин.
ІІ. Концептуальний вимір інтеграційної політики Франції характеризується комплексним підходом, що вбирає в себе і синтезує багатоваріантне бачення інтеграційного розвитку регіону.
Ключовими визначені концепції "Великої конфедерації" та "Європи держав". Головним принципом інтеграційної взаємодії виступає примат інтеретатизму, проте фіксація зростання компетенцій регіональних структур водночас віддзеркалює все ту ж федеративну сутність концептуальної еволюції.
ІІІ. У практичному вимірі поступово актуалізуються можливості функціонально-інструментального підходу. Пріоритет участі в інституційному реформуванні ЄС, створенні механізму "посиленого співробітництва" паралельно з нарощуванням французької присутності на потенційному просторі регіонального утворення є ознакою праксеологізації інтеграційної дії Франції, що підтверджує чи заперечує вірність обраних концептуальних засад шляхом їх практичної верифікації.
ΙV. Високий ступінь інтеграційного входження французької держави і, як наслідок, французького соціуму до регіональної системи взаємозалежності каталізує державну дію Франції у напрямку неконфліктної конвергенції національних ідентичностей в ідентичність європейську.
Платформа ідентичного культурно-цивілізаційного походження європейців у її французькому баченні доповнена ідентифікацією за стилем життєвої самореалізації, що передбачає багатоскладність структури європейської ідентичності, дедалі помітніше формуючи соціоекологічну домінанту в інтеграційній політиці Франції.
V. Провідною детермінантою інтеграційного розвитку європейського регіону константно залишається франко-німецька взаємодія. Партнерський діалог між Францією і ФРН найбільш багатовимірним чином віддзеркалює складність характеру інтраєвропейського інтеграційного дискурсу, що заломлюється крізь призму труднощів співіснування (різного досвіду державотворення, традицій політичного адміністрування, геополітичних орієнтацій).
VΙ. Головні вектори спрямованості сумарної взаємодії Франції і ФРН — поглиблення компетентно-функціональної ваги структур ЄС і розширення його території є додатковими складовими єдиної програми регіонального системного розвитку.
VΙΙ. Легітимація ЄС як зовнішньополітичної сутності в межах світової системи міжнародних відносин модифікує платформу трансатлантичного співробітництва. Імплікація нової ланки до євро-американського системного ланцюга відповідає реалізації французької програми комплексної автономізації європейського регіону від впливу втручання США до внутрішньої та зовнішньої політики ЄС.
VΙΙΙ. Домінуючими витоками розбіжностей франко-американських орієнтацій у вимірі європейської інтеграції є проблеми організації системи європейської безпеки з максимою "європеїзації" Північноатлантичного Альянсу, а також рівнів участі США в процесі становлення східноєвропейських держав як складових простору демократії і свободи.
Разом з тим, спільність глобального бачення світової еволюції дозволяє досягти більш високого ступеня конвергенції позицій та інтенсивності практичної взаємодії.
ІХ. В контексті проблематики розширення Європейського Союзу вплив "німецького" та "американського" факторів на інтеграційну політику Французької Республіки має сенс каталізуючої дії, що сприяє динамізації процесу регіональної інтеграції в цілому.
Позитивні результати інтеграції політичних позицій Франції, ФРН і США
мають велике значення для майбутньої еволюції західної цивілізаційної спільноти.
Х. Французьке стратегічне бачення проблеми розширення ЄС відповідає сенсу проекту "єдиної Європи" і фіксує потребу включення "нових демократій" як повноправних складових до регіональної політичної системи. Попередньою умовою здійснення розширень союзної території визначена інституційно-реформуюча підготовка ЄС до майбутньої титанізації.
ХІ. Згідно з комплексним концептуальним підходом вибір робиться на користь гнучкої "поліцентричної моделі" регіональної організації з чіткою диференційною домінантою і практикою селективного відбору кандидатів за принципом критеріальної відповідності.
ХІІ. Фіксується постійність тенденції зростання інтенсифікації взаємодії з країнами – кандидатами (реальними і потенційними) як на рівні двосторонніх відносин, так і на рівні структур ЄС.
ХІІІ. Позиція Франції щодо європейських перспектив України є вивіреною і реалістичною. Франція визнає Україну як важливого актора у справі об’єднання європейського регіону в цілісну систему високого рівня функціональності. Разом з тим, фіксується факт залежності підключення української підсистеми до регіональної системи від спроможності України до проєвропейської “самогенерації”.
ХΙV. Поглиблення двосторонньої взаємодії між Францією і Україною є необхідним моментом реалізації європейської регіональної ідеї. Зростання взаємодії, збільшення напрямків співробітництва, удосконалення функціональної механіки на сучасному етапі є внеском до справи гідного партнерства у майбутньому як рівноправних складових регіональної політичної системи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ
1. Adrien B. L'action extérience de la France: un exemple possible de reforme de l'Etat // Politique étrangère. ― 2001. ― № 4. - P. 987-999.
2. Almond G. Comparative Political Systems // Journal of politics. — 1956. — Vol. 8. - P. 39-64.
3. Ambasade de France en Ukraine. Coopération linguistique http://www.ambafrance.kiev.ua/rightfr/pages/allukrlinguistique/htm

4. Ambasade de France en Ukraine. Mission militaire http://www.ambafrance.kiev.ua/rightfr/pages/allukr/mission militare-ukr.htm

5. Ambasade de France en Ukraine. Service de Coopération et d'Action culturelle http.//www.ambafrance.kiev.ua/rigtfr/pages/allukr/servicedecoop.htm

6. Arel D. Politique étrangère de l'Ukraine: un virage à l'Ouest mal négocié // Les pays de la CEJ. — Paris: La Découverte, 1998. - P. 26-34.
7. 55e Assemblée générale de Nations Unie. Intervention du représentant permanent de la France aux Nation Unies au nom de l'Union européenne. New York. ― 2000. ― octobre 25 // Politique étrangère de la France. Textes et documents. – Paris: La documentation française, 2000. - P. 415-417.
8. Association de communauté français d'affaire en Ukraine http.//www.ambafrance.kiev.ua/rigtfr/pages/allukr/economie l ukr.htm

9. Attali J. L'État aprés l'euro // Le revenu. — 1996. — décembre 12.
10. Attali J. Europe (S). — Paris: Fayard, 1994. - 205р.
11. Axt H.-J. Mittelage oder Kerneuropa. Perspektiven deutch – französicher Beziehunden // Europäische Rundschau. — 1998. — № 24. - P. 109-123.
12. Badie B. L'État importé. L'occidentalisation de l'ordre politique mondial. — Paris: Fayard, 1992. - 334р.
13. Badie B. Un monde sans souverainité. — Paris: Fayard, 1999. - 306р.
14. Bahr E. Deutsche Interessen. Streitschift zu Macht, Sicherheit und Aussenpolitik. — Munich: Karl Blessing Verlag, 1998. - 158р.
15. Balassa B. The Theory of Economic Integrations. — Londer: G. Allen & ULwin ltd, 1961. - 342 р.
16. Bayon C. Les États baltes et l'Union européenne: un nouveau départ // Le courrier des pays des l'Est. ― 2000. ― janvier. ― № 1001. - P. 64-71.
17. Beaud O. Déficit politique ou déficit de la pensée politique? // Le débat. — 1995. — novembre. — №87. - P. 44-59.
18. Bell D. Les éléctiones américaines et les changements de la société // Politique étrangère. — 1997. — № 1. - P. 959-962.
19. Beltran J. Sécurité européenne et sécurité des États baltes: en vertus de l'ambiguїté stratégique // Politique étrangère . — 2000. — №1. - P. 33-46.
20. Berten A. Identité européenne, une ou multiple? // Lenoble J. Dewandre N. (dir) L'Europe au soir du siecle. Identité et démocratie. — Paris: Esprit/ Le Seuil, 1992. - P. 92-102.
21. Bitsch M.-T. Histoire de la construction européenne. — Paris: Edition Complex, 1999. - 518 р.
22. Blanchet Ph. Les cultures régionales et l'extrême droite en France: entre manipulation et inconscience // Les temps modernes. — 2000. — mars/ april / mai. — № 608. - P. 101-115.
23. Bouretz P. Les formes politiques de l'Europe aprés Maastricht // Notes de la fondation Saint-Simon. — 1992. — octobre. - P. 9-18.
24. Boyer Y. Technologies,défense et relation transatlantiques // Politique étrangère. — 1994. — № 4. - P. 1005-1014.
25. Boyer Y. //Boyer Y. Facon I. (dir) La politique de sécurité en Russie. Paris: Fondation pour recherche stratégique, 2000. - P. 124-132.
26. Bozo F. La France et l'OTAN. De la guerre froide du nouvel ordre européenn. — Paris: Masson, 1991. - 264р.
27. Bozo F. La France et l'Alliance: les limites du rapprochement // Politique étrangère. — 1995. — № 4. - P. 865-877.
28. Braudel F. L'identité de la France. — Paris: Espace et Histoire, 1986. — Vol. 1. - 296 р.
29. Brenner M. Du bon usage de Clinton pour l'Europe // Politique étrangère. — 1994. — № 4. - P. 1027-1039.
30. Brix E. Die Kultur Mitteleuropas nach er Revolution // Acte de colloque édités par H. Brodersen. — Vienna. — 1993. — octobre 29-30. - P. 20-53.
31. Brzezinski Z. Le grand échiquier: L'Amérique et le reste du monde. — Paris: Bayard, 1997. - 247 р.
32. Mr. Bujon de l'Estang “Frаncе, Europe and transatlantic relations" Speech by French Ambassador to the United States. New Orleans. ― 1999. ― April 29 http://www/info-france-usa.org/news/stamnts/ne1999.htm

33. Bureau J.-F. La réforme militaire en France: une mutation identitaire // Politique étrangère. 1997. — № 1. - P. 69-81.
34. Calleo D. L'Europe en vue par les États – Unis // Politique étrangère. — 1994. — № 4. - P. 1016-1025.
35. Camps V.Idéntité européenne, une identité morale // Lenoble J. Dewandre N. (dir) L'Europe au soir du siécle. Identuté et démocratie. — Paris: Esprit / Seuil, 1992. - P. 81-92.
36. Caporaso J. The European Union and Forms of State: Westphalian, Regulatory or Post Modern //Journal of Common Market Studies. — 1996. — Vol. 94, № 1. - P. 28-47.
37. Carrére d'Ecausse H. Victorieuse Russie. — Paris: Fayard, 1992. - 392 р.
38. Carrére d'Ecausse H. La Russie inachévée. — Paris: Fayard, 2000. - 440р.
39. Chaltiel F. Pour une clarification du débat sur l'Europe à plusieures vitesses // Revue de Marché commune et de l'Union européenne. — 1995. — janvier. - P. 13-18.
40. Charter on a Distinctive Partnership between the Nord Atlantic Trety Organization and Ukraine // NATO Rewiew.— 1998. — Vol. 45, № 4. - P. 5-6.
41. Chiraque J. Une nouvelle France. Reflexions I // L`année politique, économiqiue et social. – Paris: Evenements et tendences, 1995. - P. 156-158.
42. Chiraque J. Discours d'intronisation. ― 1995. ― mai 17 // L`année politique, économiqiue et social. – Paris: Evenements et tendences, 1995. - P. 183.
43. Chiraque J. Extraits du discours du président de la Rèpublique française, à l'Université du Caire. ― 1996. ― avril 8 // Politique étrangère. ― 1997. ― № 3. - P. 410-413.
44. Chirac J. Europe. Conférence de presse du président de la République. ― 1998. ― avril 16 // Politique étrangère de la France. Textes et documents. – Paris: La documentation française, 1998. - P. 199-207.
45. M. Chirac J. Entretien du président de la République avec la télévision ukrainienne "Nova Mova". ― 1998. ― août 30 // Politique étrangère de la France. Textes et documents. – Paris: La documentation française, 1998. - P. 174-176.
46. M. Chirac J. Discours à l'occasion du déjeuner avec les hommes d'affaires. Kyїv. ― 1998. ― septembre 3 // L'est européen. L'Ukraine. — 1998. — juillet / décembre. - P. 80-83.
47. M. Chirac J. et M. Kouchma L. D. Conférence de presse conjointe de au Palais Marie. Kyїv. ― 1998. ― septembre 3 // L'est européen. L'Ukraine. — 1998. — juillet / décembre. - P. 67-76.
48. M. Chirac J. président de la République, M. Schroeder G. Chancelier de la République fédérale d'Allemange, M. Jospin L. Premier ministre. Conference de presse conjointe. Potsdam. ― 1998. ― décembre 1 // Politique étrangère de la France. Textes et documents.― Paris: La documentation française, 1998. - P. 196-206.
49. M. Chirac J. La politique allemande de sécurité et de défense. Le discours de président de la République à l'occasion des ambassadeurs, Palais de l'Élisée. ― 1999. ― août 26 http://www.elysees.française./cgi-bin/aurac.

50. Chirac J.La France dans le monde multipolaire// Politique étrangére. 1999.—№ 4. - P.803-812.
51. M. Chirac J., président de la République, M. Jospin L., premier minustre, et M. Prodi R., président de la commission européenne. Conférence de presse conjointe à l'issue du Conseil européenn. ― 2000. ― décembre 11 http://www.presidence-europe.française/pful/p…853&nav=6&lang=6&page=1&rubrique=01738

52. Chirac J. Hands Across the water: Today's US. — EU Summit // Washington Post. ― 2000. ― December 18. – P. 1.
53. Choisir l'euro pour la croissance et l'emploi // List de gouvernement. — 1998. — avril 30.
54. Conclusion de la Présidence — Conseil européenn de Nice. ― 2000. ― decembre7, 8, 9 http://www.presidence – europe.fr/pfue/p…e=1& nav=6&lang= 6&hage=1&rubrique=01738.

55. XXIIIe conférence des organes spécialisées dans les affaires communau taires (COSAC) M. Védrine H. Discours du ministre des Affaire étrangères. ― 2000. ― octobre 17 // Politique étrangère de la France. Textes et documents.― Paris: La documentation française, 2000. - P. 350-352.
56. Claval P. The Region as a Geographical, Economic and Cultural Concept // International Social Science Journal. - 1987. - may. - № 112. - P. 157-181.
57. Codenhove-Kalergi R. Paneurope. - Paris: 1988. - 356p.
58. Cohen-Tanugi L. Les perspectives institutionnelles de l'Union européenne // Politique étrangère . — 1993. — № 1. - P.35-47.
59. Colard D. La société internationale aprés la guerre froide. — Paris: Armand Colin / Masson, 1996. - 233p.
60. Constantinesco V. Les clauses de coopération renforcée // Révue trimestrielle de droit européenne. — 1997. — octobre / décembre. — № 4. - P. 44-54.
61. Construction européen. L'Europe vise le plain emploi d'ici à 2010 // La lettre du gouvernement. — 2000. —avril 6.
62. David D. Confeits, puissances et stratégies en Europe. Le dégel d'un continent. — Bruxelles: Emile Bruyant, 1992. - 213p.
63. Delattre L. La logique allemande // Esprit. — 1996. - mai. - P. 12-32.
64. Deloche — Gaudez F. La France et l'élargissement à l'Est de l'Union européenne // Les études de CERI. — 1998. — décembre. - P. 21-39.
65. Delor J. Le grande élargissement // Frybes M. (dir) Une nouvelle Europe centrale. — Paris: La Découverte, 1998. - P. 219-226.
66. Derrida J. L'autre cap. — Paris: Minuit, 1991. - 92p.
67. Deutsch K.W. Political Community at the International Lewel: Problems of Definitions and Measurement. — N.Y.: Free Press, 1954. - 278 p.
68. Dialogue franco – ukrainien. Colloque IAP, 13-14 décembre 1999 // Le Courrier des pays de l'Est. — 2000. — février. — № 1002. - P. 73-76.
69. Drevet J.-F. La nouvelle identité de l'Europe. — Paris: PLLF, 1998. - 315p.
70. Duman R. Un project mort-nè: la Conféderation européenne // Politique étrangère. ― 2001. ― №3. - P. 687-704.
71. Duran E. Les tribulations de la pensée stratégique américane // Politique étrangère. — 1997. — № 1. - P. 45-56.
72. Durand M.-F., Lévy J., Retaillé D. Le monde. Espaces et systémes. — Paris: Presse de la Fondation nationalle de Sciences Politiques / Dalloz, 1993. - 572p.
73. Easton D. A Systems Analysis of Political Life. — N.Y.: Wiley, 1965. - 316 p.
74. Élargissement de l'Union européenne à l'Est de l'Europe. Des gains à l'Est comme à l'Ouest. // Commissariat général du Plan. — 1998. ― décembre. – P. 212-213.
75. Europe. A la France de jouer.Sondage. // Express. — 2000. —janvier 20. – P. 12-13.
76. Farago B. Exorciser les voeux pieux // Le débat. — 1995. — novembre. — № 87. - P. 77-85.
77. Féron F. Thoraval H. La ratification du traité de Maastricht après le "non" danois // L'Etat de l'Europe ― Paris: La Découverte, 1996. - P. 417-419.
78. Ferry J.-M. La pertinence du postnationalité // Lenoble J., Dewandre N. (dir) L'Europe au soire du siécle. Identité et démocratie. — Paris: Esprit / Le Seuil, 1992. - P. 76-92.
79. Fond Bertelsmann et Bank mondial. La coopération régionale en Europe centrale et orientale. Colloque // Le courier des pays de l'Est. ― 2000. ― juin. ― №1101. - P. 81-82.
80. Founcher M. (dir) Geopolitique du Danube. — Paris: Ellipses, 1999. 112 p.
81. France, Europe and transatlantic relations http://www.info-france.-usa.org/news/statmnts/ne2999.htm

82. Frank R. La France et son rapneur au monde du XXe Siécle // Politique étrangère. — 2000. — № 3 / 4. - P. 827-841.
83. Freudenstein R. Deutchland, Frankreich und die Osterweiterung der Europaichen Union // Sauder A. Schild J. (dir) Handeln für Europa: Zusammenarbeit Welt. — Opladen: Leschke / Badrich, 1995. - P. 121-139.
84. Fricau – Changaud Ch.-G., Patry J.-J. Mourir pour la roi Prusse? — Paris: Publisud, 1994. - 192p.
85. Garton — Ash T. Germany's Choice // Foreing Affairs.—1994.— Vol. 79, № 4. - P. 65-81.
86. Gnesotto N. L'Union et l'Alliance: les dilemmes de la défense européenne. — Paris: Ifri, 1996. - 56p.
87. Grelsammer A. Les mouvements fédéralistes en France de 1945 à 1974. — Paris, 1975. - 96p.
88. Green — Cowles M. L'européenisation de l'action politique des multinationales // Politique étrangère. — 1997. — № 2. - P. 323-352.
89. Guerin V. Rulkowski J. "Euro – Trio" France – Germany – Poland // Aussenpolitik. — 1994. — Vol. 45, № 3. - P. 237-252.
90. Guichard F. Introduction: pourquoi le théme de l'identité régionale? // L'identité regionale. L'idée de région dans l'Europe de Sud-Ouest. — Paris: Edition CIVRS, 1991. - P. 6-18.
91. Harper L. American Vision of Europe. — Cambrige / N. Y.: Cambrige University Press, 1994. - 496 p.
92. Haftendorn H. Gulliver in der Mitte Europas. Internationale verflechtung und Nationale Handlugsmöglichkeiten. // Kaiser K. Maull H. Deutchlands neue Aussenpolitik. — Munich: DGAP, 1999. – Vol. 1. - P. 132-157.
93. Haski P. Quelle architecture pour l'Union politique // L'Etat de l'Europe. ― Paris: La Dècouverte, 1996. - P. 423-426.
94. Heimerrel D. Elargissement à l'Est de l'Union européenne: procedures et enjeux de négociations // Le Courrier des pays de l'Est. — 1999. — juin. — № 440. - P. 3-19.
95. Helsinki European Council. Press conference given by Mr Jacques Chirac, president of the Republic, and Mr Lionel Jospin, Prime minister.― 1999. ― december 11 http://www.info-france-usa.org/news/statmts/helsinky.htm

96. Heraud G. Les principes du fédéralisme et la fédération européenne. — Paris: Presse d'Europe, 1968. - 196 p.
97. Hermet G. Multicultarisme et démocratie en Europe // Kastoryano R. (dir) Quelle identité pour l'Europe? — Paris: Presses de Sciences Politique, 1998. - P. 261-267.
98. Highlights of EU-US Cooperation under the New Transatlantic Agenda http://www.info-france-usa.org/EU2000/washington/highligh.htm

99. Hoffmann S. A la recherche d'une politique étrangère // Politique étrangère. — 1994. — № 4. - P. 951-958.
100. Janning J. La politique européenne de l'Allemagne: entre désir et réalité // Politique étrangère. ― 1996. — № 1. - P. 21-33.
101. Janning J. Weidenfeld W. La nouvelle Europe: stratégie d'intégration différenciée // Politique étrangère. — 1996. — № 3. - P. 521-535.
102. Joxe A. Les Etats – Unis et l'Union proposes deux conception trés differentes de l'ordre mondial // Cordelier S. (dir) Le nouvel Etat du monde. Les 80 idée forte pour entre dans 21 e siécle. — Paris: La Découverte, 1999. - P. 63-66.
103. Kaspi A. Les États — Unis d'aujourd'hui: mal connus, mal aimés, mal compris. ― Paris: Plon, 1999. - 288p.
104. Kastoryano R. Multicultarisme en Europe // Politique étrangère. — 2000. — № 1. - P. 163-174.
105. Kende P. Quelle alternative à État – nation // Esprit. — 1991. — octobre. - P. 23-34.
106. Kessler M.-K. La politique étrangère de la France. Acteurs et processus. — Paris: Presse de Sciences Politique, 1999. - 498p.
107. Krasner S. International Regimes. — Ithaca: Cornell University Press, 1983. - 348 p.
108. Kwasnievski A.Réunir l'Europe // Politique étrangère. — 1999.— № 4. - P. 847-854.
109. Labasse J. L'Europe de régions. — Paris: Flammarion, 1991. - 418p.
110. Lacouture J. Le Grand Turk et la tête de Turc // Le débat. — 1994. — septembre / octobre. — № 81. - P. 122-144.
111. Laїdi Z. Le monde au privé de sens. — Paris: Fayard, 1994. - 198 p.
112. La France et la construction européenne http://www.france/diplomatiefr/france/politiq/soctr.html

113. La politique européenne de la France. L'élargissement de l'Union: un défi historique http://www.france.diplomatiefr/europe/politique/fiches/fich4.html

114. Larrabee F.S. La politique américane dans la crise yougoslave // Politique étrangère. — 1994. — № 4. - P. 1041-1055.
115. Le Général de Gaulle à Alaine Peyrifitte.— Paris: Plon, 1964. - 589 p.
116. Le Général de Gaulle. Mémoires d`espoir. — Paris: Plon, 1970. - 317p.
117. Gerbert P. La construction de l'Europe. — Paris: Impremerie nationale, 1983. - 465p.
118. Le Cloannec A. – M., Hassner P. L'Allemange et la France: deux cultures politiques? // Esprit. - 1996. - mai. - P. 44-54.
119. Le Gloannec A.-M. La politique étrangère de la République de Berlin // Esprit. — 2000. — juin. - P. 61-74.
120. L'élargissement de l'Union européenne et ses conséquences pour l'économie française. Rapport du Conseil économique et social // Le courrier des pays de l'Est. — 1997. — août. — № 421. - P. 35-37.
121. Lepessent G. Vers un nouveau cycle de la diplomatie ukrainienne? // Fauche M. (dir). Transition geopolitique sur le continent Europeen. – Paris: Fondation pour les études de defense, 1998. - P. 73-98.
122. Leprette J. Une clef pour l'Europe. — Bruxelles: Bruyant, 1994. - 425p.
123. Le Rider J. La Mitteleuropa. — Paris: Presse Universitaire de France, 1994. - 248p.
124. Letter of congratulation from Jacques Chirac, president of the Republic to president — Elect George W. Busch. Paris. ― 2000. ― december 14 http://www.info-france-usa,org/elec.2000/index1.htp

125. Letter of Congratulation from Lionel Jospin, Prime Minister, to President — Elect George W. Busch. Paris. ― 2000. ― december http://www.info-france-usa,org/elec.2000/index1.htp

126. Le Sénat de la France. Faut-il ratifier le Traité d'Amsterdam? Les données et les enjeux du débat http://www.senat.française./rap/r97-508/r97-50822.html

127. Leveau R. Aspace, culture, froniére. Projection de l'Europe à l'extérieur // Kastoryano R. (dir) Quelle identité pour l'Europe? — Paris: Presse de Sciences Politique, 1998. - P. 248-259.
128. Lindberg L. Political Integration as a Multi-dimensional Phenomenon. Requiring Multivariate Measurement // International Organization. — 1978. — Autumn. - P. 639-657.
129. Livre blanc: préparation des États associés de l'Europe сentrale et orientale à leur intégration dans le marché interieur de l'Union. — Bruxelles: Comission des communautés européennes. — 1995. – 49p.
130. Luїf P. L'élargissement de la Communauté au pays de l'EALE // Politique étrangère. — 1993. — № 1. - P. 63-77.
131. Manon A. From Independence to cooperation: France, NATO and European Security // International Affairs. — 1995. — Vol. 71, № 1. - P. 4-29.
132. Marchal A. L'integration territoriale. — Paris: Nagel, 1965. - 186 p.
133. Merchet J.-D. Les douloureux rapprochement de la France et de l'OTAN // L`Etat de la France 1997-1998. ― Paris: La Découverte, 1998. - P. 622-624.
134. Meyhew A. Recreating Europe. The European Union's policy towards Central and Eastern Europe. — Cambrige: Cambrige University Press, 1998. - 179p.
135. Mihalka M. European – Russian Security and NATO: Partnership for Peace // Research report. RFE/RL. — 1994. — Vol. 5, № 33. - P. 34-45.
136. Mitrany D. A working Peace System. — Chicago: Quadragle, 1966. - 216 p.
137. Mitterand F. Réflexions sur la politique éxtérieure de la France. — Paris: Fayard, 1986. - 185 p.
138. M. Mitterrand F. La réaction du prtésident de la République fu soir de reférendume. ― 1992. ― septembre 20 // L'année politique, économique et social. ― Paris: Evenements et tendences, 1992. - P. 197.
139. M. Mitterrand F. Les voeux du président de la République. ― 1994. ― décembre 31 // L'année politique, économique et social. ― Paris: Evenements et tendences, 1995. - P. 159.
140. Moїsi D. États — Unis: réglages externes et incertitude politique // Ramses. — 1998. - P. 61-65.
141. Moїsi D. Europe — États — Unis — vers un vrais découplage? // Politique étrangère . — 2001. — № 2. - P. 253-259.
142. Monnet J. Mémoires. - Vol. 1. – Paris: Livre de Poche, 1976. - 642p.
143. Morgenthau H. Politics Among Nations. — N. Y.: A. Knopf, 1977. - 596 p.
144. Moreau — Defages Ph. Le tournant de Maastricht // Politique étrangère. — 1993. — № 1. - P. 21-34.
145. Moreau — Defarges Ph. La France dans le monde au XXe siécle. — Paris: Hachettle, 1994. - 253p.
146. Moreau — Defarges Ph. La France, provence de l'Union européenne? // Politique étrangère. — 1996. — № 1. - P. 37-48.
147. Moreau — Defarges Ph. Quelle institutiones pour l'Union?// Ramses. ― 1996. - P. 339-352.
148. Morin E. Penser l'Europe. — Paris: Gallimard, 1990. - 260p.
149. M. Moscovici P. Elargissement de l'Union européenne. Réponse du ministre délégué aux Affaires européennes à une question d'actualité à l'Assemblée nationale. — 1998. — mars 24// Politique étrangère de la France. Textes et documents.― Paris: La documentation française, 1998. - P. 137-138.
150. M. Moscovici P. Union européenne. Elargissement. Perspectives. Réponse du ministre délégué chargé des Affaires européennes, à une question écrite à l'Assemblée nationale // Journal officiel. — 1998. — juillet 6.
151. Mosse E. Les pays d'Europe centrale et l'Union européenne: aspects économiques // Politique étrangère. — 1996. — № 1. - P. 151-163.
152. Moutouh H. La République face à ses communautés // Les temps modernes. — 2000. — mars / avril / mai. — № 608. - P. 17-32.
153. Nye J.S. Comparative Regional Integration Concept and Measurement // International Organizations. — 1968. — № 4. - P. 857-872.
154. Ouverture de la session annuelle de l'Institut des hautes études de defense nationalle. M. Jospin L. Allocution du Premier ministre. ― 2000. ― septembre 22 // Politique étrangère de la France. Textes et documents.― Paris: La documentation française, 2000. - P.142.
155. Padis M.-O. Au coeur du débat européen. Allemagne de nos certitudes // Esprit. — 1996. — mai. - P. 32-43.
156. Parlement européenn. La stratégie de pré – adhésion en vue de l'élargissement de l'Unione européenne // fiche thématique. — 1998. — juin. — № 24.
157. Parmentier G. Pollitique étrangère et politique intérieure aux État – Unis: la parenthése du XXe siécle // Politique étrangère. - 2001. - №2. - P. 743-756.
158. Partnership and Cooperation Agreement between the European Community, their Member States and Ukraine http://www.europa.euint/comm/external-relations/ukraine.info/index.htmf16

159. Pas (van der) N. Interview // Lettre hebdomadaire de la Représantation en France de la Commision européenne. — 1995. — février 15.
160. Pentland C.C. Integration, Interdependence and Institutions: Approuches to International Order. Power, Interdependence and Dependence. Toronto: Yarcourt Brace Jovanovich, 1990. - 420 p.
161. Percheron A. L'Opinion et la décentralisation apprivoisée // Pouvoirs. — 199 . — № 60. - P. 25-40.
162. Perrin E.-R. Les grandes probléme internationaux. - Paris: Masson, 1995. - 295p.
163. Pierson P. When Effects Become Cause. Policy Feed-Back and Political Change // World Politics. ― 1993. ― № 45. - P. 595-628.
164. Point de presse conjointe du président de la République M. Jacques Chirac et du président de la Fédération de Russie, M. Vladimir Poutin. Propos de M. Jacques Chirac. Paris. ― 2000. - octobre 20 // Politique étrangère de la France. Textes et documents.― Paris: La documentation française, 2000. - P. 437.
165. Posen B.S., Ross A.L. Competing Visions for U.S. grand Strategy // International Security. — 1996. — winter. — Vol. 21, № 3. - P. 6-23.
166. Prate A. Quelle Europe? — Paris: Juilliard, 1991. - 405p.
167. Prate A. La France en Europe. — Paris: Economica, 1998. - 365p.
168. Prebish R. Dependence, Independence and Development // CEPAL Rewiew. — 1998. — April. — № 34. - P. 196-210.
169. Prévot H. Pour une lecture politique du traité de Maastricht // Esprit. — 1995. — mai. - P. 141-150.
170. Prioritéts de la présidence française dans l'Union européenne (1er juillet — 31 décembre 2000). Préparer l'élargissement de l'Union et renforcer la place de l'Europe dans le monde http://www.pr-europe.fr/pfue/p…1&nav=6&lang=6&rubrique=00405&page=4.

171. Prokhoroff G. La coopération scientifique et technique entre la France, les PECO et l'ex URSS // Le courrier des pays de l'Est. — 1997. — aout. — № 421. - P. 49-70.
172. Rapport au Ministre des Affaire étrangères. Europe 2020: pour une Union plurielle http://www. attali.com/Rapport%20sur%20l'UE.html

173. Renewed Franco-Rusion relations in Moscow http://www.info-france.diplomatie.gov.fr./news./nff/0010/nff/htm

174. Renouvin B. Possibilités et freins pour la politique culturelle française // Acte de collogue édité par H. Brodersen. – Vienna. – 1993. – octobre 29-30 .- P. 177-189.
175. Résumé des idées européens du général de Gaulle adressé à Maurice Couver de Murville, ministre des Affaires étrangère. - 1958. ― septembre 14 // Le dessin européenn. Archives du Quai d'Orsay. ― Paris: Impremerie nationale, 1995. - P. 178.
176. Réunion ministérielle du Conseil de l'Atlantique Nord. M. Védrine H. Intervention du ministre des Affaires étrangères. Bruxelles. ― 1998. ― décembre 8 // Politique étrangère de la France. Textes et documents.― Paris: La documentation française, 1998. - P. 264-268.
177. Rosso R. Le Pen: une haine intacte // L'Express international. ― 2002. ― mai. ― 15. ― № 2653. - P. 16-18.
178. Rupnik J. Europe de l'Est, Europe central, Europe // Frybes M. (dir) Une nouvelle Europe centrale. — Paris: La Découverte, 1998. - P. 18-36.
179. Sachs J. D. When Foreign Aid Makes a Difference // The New York Times. — 1997. — february 3. – P. A17.
180. Saint – Pierre (de) Abbé. Extrait du projet de paix perpétuelle // Rousseau J.-J. Textes politiques. - Paris: Boidas / Classiques carnier, 1989. - P. 161-170.
181. Sauder A. Les changements de la politique de défense française et la coopération franco-allemande // Politique étrangère. — 1996. — № 3. - P. 583-595.
182. Scharping R. La coopération franco-allemande face aux nouveaux défis // Politique étrangère . — 1994. — № 2. - P. 537-543.
183. Scharping R. Europas Stimme in der Allianz // Die Zeit. - 1999. - februar. - № 8. – P. 9.
184. Schmidt P. Défi et perspectives de la politique de sécurité européenne de l'Allemange // Politique étrangère. — 1996. — № 3. - P. 569-579.
185. Schöllgen G. Die Berliner Republik als internationale Akteur, Gibt es noch eine deutsche interessenpolitik // Aussenpolitik. — 1998. — № 2. - P. 27-38.
186. Schwartzbrod A. Le président qui n'aimait pas la guerre. Dans les coulisses du pouvoir militaire 1991-1995. — Paris: Plon, 1995. - 307p.
187. Schuman R. Pour l'Europe. — Paris: Nagel, 1963. - 211p.
188. Serre (de la) F. Une Europe ou plusieurs? // Politique étrangère. — 1999. — № 1. - P. 21-32.
189. Serre (de la) F. L'Union européenne et l'élargissement aux payx d'Europe centrale et orientale // Regarde sur actualité.—1998.—décembre.—№ 178. - P. 17-18.
190. Smouts M.-C. Les nouvelles relations internationales. Pratique et théories. — Paris: Presses de Sciences Politique, 1998. - 412p.
191. Sommet franco-allemand Déclaration finale. Potsdam. ― 1998. ― décembre 1 // Politique étrangère de la France. Textes et documents.― Paris: La documentation française, 1998. - P. 202-206.
192. Sommet franco – britanique. Déclaration sur la défense européenne. Sain – Malo. ― 1998. ― décembre 4 // Politique étrangère de la France. Textes et documents.― Paris: La documentation française, 1998. - P. 232-233.
193. Sommet Union européenne – Ukraine. Allocution prononcée par le président de la République, M. Jacques Chirac, lors du dîner offert en l'honneur de son exellance, M. Leonid Koutchma, président d'Ukraine. Paris. ― 2000. ― septembre 14 // Politique étrangère de la France. Textes et documents. — Paris: La documentation française, 2000. - P. 95.
194. Sommet Union européenne – Ukraine. Declaration conjointe du Président du Conseil européenne M. Jacques Chirac, assisté du général du Conseil, Haut représentant pour la politique étrangère et de securité commune, M. Javier Solana, du président de la Commission européenne, M. Romano Prodi, et du président de l'Ukraine M. Leonide Koutchma. Paris. ― 2000. ― septembre 15 // Politique étrangère de la France. Textes et documents.― Paris: La documentation française, 2000. - P. 104-107.
195. Sommet Union européenne – Ukraine. Conférence de presse conjointe du président de la République, Président du Consiel européenn M. Jacques Chirac, assisté du général du Conseil, Haut représentant pour la politique étrangère et de securité commune, M. Javier Solana, du président de la Commission européenne M. Romano Prodi, et du président de l'Ukraine M. Leonid Koutchma. Propos de M. Jacques Chirac Paris. ― 2000. ― septembre 15 // Politique étrangère de la France. Textes et documents.― Paris: La documentation française, 2000. - P. 102-104.
196. Sommet Union européenne – Russie. Declaration conjointe du président du Conseil européen M. Jacques Chirac, assisté du général du Conseil Haut représentant pour la politique étrangère et de securite commune, M. Javier Solana, du président de la commission européenne, M. Romano Prodi, et du président de la Fédération de Russie, M. Vladimir Poutin. Paris. ― 2000. - octobre 20 // Politique étrangère de la France. Textes et documents.― Paris: La documentation française, 2000. - P. 432-433.
197. V. Strauss – Kahn D. Ministre de l'Economie de Finance et de l'Industrie. L'euro comm une valeur commune // La Lettre du gouvernement. Cahier spécial. — 1998. - décembre.
198. Stark H. Transition et crise en Allemagne // Ramses. ― 1999. - P. 13-37.
199. Stürmer M. Les conséquances de 1989: les objectifs de la politique européenne allemande // Politique étrangère. — 1996. — № 3. - P. 513-518.
200. Tibeaud P. L'Europe par les nation (et réciproquement) // Ferry J.-M., Tibeaud P. Discussion sur l'Europe. Paris: Calmanne – Lévy, 1992. - P. 78-94.
201. Tibeaud P. Jean Monnet, entrepreneur en politique // Le débat. — 1996. — september. — № 91. - P. 142-162.
202. Tibeaud P. L'omme au dessus des Lois // Le débat. — 1994. — septembre / octobre. — № 81. - P. 112-129.
203. Tibeaud P. L'Europe allemande… Définivement? // Espris. — 1996. — mai. - P. 57-65.
204. Tiraspolski A. Russie – [l'URSS] — Russie // Politique étrangère. — 2000. — № 3/4. - P. 757-770.
205. Traité sur l'Union européenne signé à Maastricht (ensemble dix-sept protocoles, un acte final et trante-trois déclarations). ― 1992. ―le février 7// L'année politique, economique et sociale. — Paris: Evenements et tendences, 1992. – P. 230-281.
206. Transatlantic Summit. Declaration by the European Union and the United States on the Responsibilities of States and on Transparancy Regarding Arms Exports. Washington.―2000.―December 16 http://www.info-france-usa.org/EU2ooo/washington/arms.htm

207. Transatlantic Summit. Statement of the European Union and the United States on South-East Europe Washington. ― 2000. ― December 18 http://www.info-france-usa.org./EU2000/washington/southeos.htm

208. Walch J. La défense européenne, de l'autonomie, de l'integration // Politique étrangère. — 2001. — № 2. - P. 341-352.
209. Valéry P. Mais qui est donc Européen? La crise de l'esprit. Variété. — Paris: Gallimand, 1957. - 1018p.
210. Wallance H. Less then a Federation, more then a Regine. The Community as a Political System // Wallace H., Wallace W., Webb C. (eds.) Policy Making in European Union. — Oxford: Oxford University Press, 1993. - P. 267-294.
211. Valladao A. Le XXI e siécle sera américaine. — Paris: La Découverte, 1993. - 210 p.
212. Védrine H. Les mondes de François Mitterane. L'Elysée 1981-1995. — Paris: Fayard, 1996. - 784p.
213. Védrine H. Il n'y pas plus de frontières entre l'économie et la diplomatie // Les Echos. ― 1998. ― février 4. - P. 5-26.
214. M. Védrine H. Commerce international — Traité de libre-échange entre Etat – Unis et Union européenne — perspectives. Reponse du ministre des Affaires étrangères à une question écrite à l'Assembleé nationale // Politique étrangère de la France. Textes et documents.― Paris: La documentation française, 1998. - P. 144.
215. M. Védrine H. Entretien du ministre des Affaires étrangères, avec la quotidien allemande "Taggesspiegel" lors de la pose de la premiére pierre de l'ambasade de France à Berlin. ― 1998. ― juillet 10 // Politique étrangère de la France. Textes et documents.― Paris: La documentation française, 1998. - P. 28-29.
216. Védrine H., ministre des Affaires étrangéres, et M. Tarassiouk B., ministre ukrainien des Affaires étrangéres. Conférence de presse conjointe. Paris.― 1998. ― août 30 // Politique étrangère de la France. Textes et documents.― Paris: La documentation française, 1998. - P. 79-80.
217. M. Védrine H. Etretien du ministre des Affaires étrangères avec le quotidien "Liberation". ― 1998. ― novembre 24. – P. 2-3.
218. M. Védrine H. Entretien du ministre des Affaires étrangeres avec "LCJ". ― 1998. ― décembre 1. - P. 2.
219. M. Védrine H. Entretien du ministre des Affaires étrangeres, avec la quotidien hongrois "Nepszabadsad". Budapest. ― 1998. ― décembre 7. Politique étrangère de la France. Textes et documents.― Paris: La documentation française, 1998. - P. 360-362.
220. Vedrin H. Le monde au tournant du siécle // Politique étrangère. — 1999. — № 4. - P. 813-822.
221. M. Védrine H.Visite en Russie. Entretien du ministre des Affaires étrangères avec la presse française. Moscou. ― 2000. - septembre 28 // Politique étrangère de la France. Textes et documents.― Paris: La documentation française, 2000. - P. 183-185.
222. Winkler A. Description d'une crise ou crise d'une description? // Le débat. — 1995. — novembre. — № 87. - P. 60-69.
223. Wohlfeld U. L'Allemagne et l'Europe centrale // Politique étrangère. — 1996. — № 3. - P. 615-627.
224. Wolton D. La dérniére utopie. Naissance de l'Europe démocratique — Paris: Flammarion, 1993. - 432p.
225. Арзаканян М. Основные этапы формирования демократии во Франции ⁄⁄ Демократия в Западной Европе ХХ века. ― М.: Издательство Московского университета, 1996. - C. 47-61.
226. Горань А.В. Американо-французские отношения в связи с курсом Франции на разрядку (вторая половина 1960-х ― начало 1970-х): ― Автореф. Дис… канд. іст. наук: 07.00.05 / КГУ им. Т. Шевченко. – К., 1985. - 16с.
227. Горань А.В. Трансатлантические дебаты. Поворот Западной Европы к разрядке и позиция США. ― К.: Наукова думка, 1990. - 179с.
228. Дятел В.М. Франція і НАТО: проблеми зближення та розширення ⁄⁄ Київський університет. Вісник. Серія історія. Вип. 36. ― К.: Київський університет, 1997. - С. 126-136.
229. Ермак В.Д. Система, системные принципы и системный подход. // Соционика. — 1998. — № 1. - С. 16-22.
230. Зленко А.М. Виступ Міністра закордонних справ України на конференції "Європа. Форум. Берлін". Майбутнє Європейського Союзу: яка політична завершеність і територіальні кордони? Берлін. 24 листопада 2000 року http://www.mfa.gov.ua/info/zlenko/r2000/1124.html

231. Зленко А.М. Виступ Міністра закордонних справ України на 5-й нараді-семінарі керівників управлінь та відділів зовнішніх зносин центральних та місцевих органів виконавчої влади "Стратегія економізації зовнішніх зносин та завдання органів виконавчої влади" МЗС України Київ. ― 2001. ― квітень 3 http://www.gov.ua/info/zlenko/r2001/0403.html

232. Зленко А.М. Виступ Міністра закордонних справ України на міжнародній конференції "Україна — ЄС" Брюссель. ― 2001. ― квітень 24 http://www.mfa.gov.ua/info/zlenko/r2001/0424.html

233. Зленко А. Україна і Франція: діалог і партнерство в ім'я майбутнього Європи ⁄⁄ Діалог. ― 2002. ― № 2. - С. 6-7.
234. Камінський Є., Дашкевич А. Політика США щодо України. Витоки. Концептуальні основи. Практична еволюція. — К.: Політична думка, 1998. - 547с.
235. Курас І., Кочубей Ю. Українсько-французькі відносини: минуле, сьогодення і перспективи в світлі європейської та євроатлантичної інтеграції ⁄⁄ Діалог. ― 2002. ― № 2. - С. 11-18.
236. Лебедева Т.Ю. Путь к власти. Франция: выборы президента. ―М.: Издательство Московского университета, 1995. - 122с.
237. Манжола В.А. Ядерное оружие Франции и вопросы европейской безопасности. ― К.: Высшая школа, 1989. - 165с.
238. Манжола В.А. Ядерная политика Франции (60-80 годы): Автореф. Дис… д-ра іст. наук: 07.00.03 ⁄ КГУ им. Т. Шевченка. ― К., 1993. - 41с.
239. Мюрдаль Г. Мировая экономика. М.: Иностранная литература, 1958. - 587с.
240. Україна на світовій арені. Інформація про зовнішньополітичні пріоритети Україні // МЗС України http://www.mfa.gov.ua/diplomat/ukraine.html

241. Халецька Л.П. Європейська система оборони як військово-політичний пріоритет Франції ⁄⁄ Питання нової та новітньої історії. Міжвідомчий науковий збірник.- Вип.44. – К.: Київський університет, 1998. - С. 45-53.
242. Хміль В.В. Кризовий стан держав: порівняльний аналіз Франції 70-х та України 90-х ⁄⁄ Матеріали Всеукр. конф. “Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянської культури Української держави”. ― Київ: Українська академія політичних наук, Науково-практичний центр політичної психології Академії педагогічних наук України, Інститут післядипломної освіти Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Соціально-психологічна служба українського козацтва. - 1995. С. 80-82.
243. Шассар Домінік "Україна завжди була для мене реальністю географічною, історичною і культурною". Інтерв’ю Надзвичайного і Повноважного посла Франції в Україні // Хроніка 2000. Україна – Франція. — К.: Либідь, 1995. - С. 9-12.