ЕВОЛЮЦІЯ СТАНОВЛЕННЯ І ПЕРСПЕКТИВИ СПІЛЬНОЇ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ЄС: КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ТА РЕГУЛЯТИВНИЙ АСПЕКТИ

Краткое описание

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

КРАВЧЕНКО Олександр Петрович

УДК 327 (ЄС)

ЕВОЛЮЦІЯ СТАНОВЛЕННЯ І ПЕРСПЕКТИВИ СПІЛЬНОЇ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ЄС: КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ТА РЕГУЛЯТИВНИЙ АСПЕКТИ

23.00.04 – політичні проблеми
міжнародних систем та глобального розвитку

Дисертація на здобуття наукового
ступеня кандидата політичних наук

Науковий керівник Є.А. Макаренко,
доктор політичних наук, професор

Київ – 2007

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………….
3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОБГРУНТУВАННЯ СПІЛЬНОЇ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ...........................................................................................................

12
1.1. Компаративний аналіз теорії та практики європейської інтеграції в Україні ………………………………………………………………………..
12
1.2. Концептуальне обгрунтування інтеграційних процесів в європейських політологічних та соціогуманітарних дослідженнях……...
41
Висновки до розділу 1 ….……………………………...…………………… 69
РОЗДІЛ 2 “КІНЕЦЬ СТАРОЇ ЄВРОПИ”: ОБМЕЖЕНІСТЬ КОНЦЕПТУ ЗАХІДНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ ……………………..
71
2.1. Сутнісні характеристики концепту “кінця старої Європи” ………….. 71
2.2. Еволюція формування спільної зовнішньої політики європейських співтовариств………………………………………………………………….
106
Висновки до розділу 2 ……..………………………….……………………. 125
РОЗДІЛ 3 РЕГУЛЯТИВНИЙ ВИМІР ФОРМУВАННЯ СПІЛЬНОЇ ЗОВНІШНЬОЇ І БЕЗПЕКОВОЇ ПОЛІТИКИ ЄС ……………………...
127
3.1. Інституційне забезпечення спільної зовнішньої і безпекової політики ЄС: концептуальний і політико-правовий аспекти ……………..
127
3.2. Проблеми європейської інтеграції України в контексті реалізації спільної зовнішньої і безпекової політики ЄС: регулятивний вимір.…….
155
Висновки до розділу 3 ………...……………………….…………………… 178
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………... 180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………….. 185

ВСТУП
Актуальність дослідження визначається науковою і політичною доцільністю з’ясування реальності перспектив перетворення Європейського Союзу в окремого повноправного актора міжнародних відносин з компетенцією прийняття, регулювання і реалізації у світовій політиці та дво- і багатосторонніх відносинах рішень, які на сучасному етапі формування нової міжнародної системи належать до виняткових прерогатив і повноважень національних держав.
Ця проблема цілісно не розглядалася у вітчизняній політичній науці, де представлено відповідні аналітичні узагальнення процесів євроінтеграції на основі використання домінуючих в Європі концептів і стратегій щодо спільної зовнішньої політики Європейського Союзу. Зокрема, зосередження вітчизняної політичної думки на відкритих документальних джерелах ЄС призводить до певної однобічності оцінок та неврахування суперечностей й конфліктних ситуацій, які виникають під час узгодження тих чи інших політичних рішень в рамках організації.
Разом з тим, у зарубіжних та вітчизняних дослідженнях виявляється тенденція до переважно політичного аналізу подій, пов’язаних з реалізацією положень Маастрихтського договору, що свідчить про тривалий етап підготовки й адаптування європейської спільноти до практичного втілення проекту спільної зовнішньої політики не тільки в концептуальному, але й в інституціональному та регулятивному вимірах.
Спільна зовнішня політика ЄС як безпрецедентне явище для сучасної системи міжнародних відносин дає можливість з’ясувати причинно-наслідкові зв’язки між економічними, політико-культурними, безпековими та іншими елементами повоєнної еволюції “старої” Європи до нового стану міжнародно-суб’єктної формації.
Необхідність цілісного розгляду проблеми знаходить своє пояснення і в загальній логіці міжнародно-системних трансформацій, оскільки сама структура міжнародних відносин, як і її вивершення на засадах і принципах американського глобалізму, залежать від особливостей європейського інтеграційного поступу, тобто, від того, яким шляхом піде “стара Європа” – нинішнім застосуванням подвійності спільних рішень і дій при збереженні традиційної ролі національних держав, чи єдиним підходом з таким наслідком, як представництво ЄС в Раді безпеки ООН, – високою мірою зумовлює баланс сил у світ-системі, що перебуває у стані незавершеності і повільної консолідації.
Більш того, сучасна (китайська) версія багатовимірної глобалізації, у якій пропонується відновити або зберегти розмаїття національних підходів до політико-системного розвитку держав та побудови економічних стратегій, спричинила б новий поворот чи деструктивний вплив на процес конституційного затвердження спільної зовнішньої політики Європейського Союзу, зазнали б певної політико-правової і змістовної зміни відносини в трансатлантичному співтоваристві, непередбачуваного виміру набула б зовнішньополітична стратегія Російської Федерації, для якої ЄС є одним зі стратегічних зовнішньоекономічних партнерів і, до певної міри, “противагою” американському гегемонізмові. Зник би чи, навпаки, ще більше затвердився спорадичний розкол у голосуванні європейських держав з найбільш значимих проблем глобалізованої сучасності, зокрема, доцільності втручання в регіональні і внутрішні національні конфлікти, а також вибору тих чи інших механізмів їхнього врегулювання.
Для української держави уніфікувалася б, здобула формалізованого завершення чи й стала б безумовною вимогою наростаюча потреба у розмаїтті підходів до розробки, прийняття і реалізації рішень щодо особливостей формування і розвитку європейської і євроатлантичної політики України.
Актуальність дослідження полягає також у поглибленому розумінні історично унікальних подій і політико-системного явища, яким є трансформація регіонального економічного союзу в єдину політико-системну спільноту державницького типу зі спільною зовнішньою політикою, яка визначає міжнародний курс та концептуальне бачення дипломатичним відомством України перспектив подальшого співробітництва з Європейським Союзом, враховуючи, що прийняття чи неприйняття конституційного рішення чи його переведення в якусь іншу форму домовленостей про спільну зовнішню політику ЄС по-різному може вплинути на позицію політичних партій і рухів України щодо європейського вибору.
Відтак, авторський концептуальний підхід до проблеми ґрунтується на виявленні глибинних політико-системних мотивацій поведінки прихильників і опонентів існуючих версій концептуального забезпечення, а також форм і механізмів регулювання спільної зовнішньої політики Європейського Союзу, уточненні перспективи реалізації відповідного конституційного проекту.
Зв’язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконане в рамках комплексної програми науково-дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Наукові проблеми державотворення України” (номер держреєстрації 019U015201), програми Інституту міжнародних відносин „Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України” (номер державної реєстрації 0102U001229).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є актуалізація і узагальнене політико-системне представлення концептуального забезпечення та поступового еволюційного адаптування всіх існуючих регулятивних інститутів європейської спільноти до забезпечення оптимальних можливостей реалізації проекту спільної зовнішньої політики Європейського Союзу в рамках його впливу на стан міжнародної системи та структуру дво- і багатосторонніх відносин.
Досягнення цієї мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:
• Узагальнити і консолідовано представити основні теоретико-методологічні засади дослідження щодо трансформації регіональної економічної інтеграції у формалізоване явище міжнародно-політичного характеру.
• Виявити і поглибити розуміння комплексу чинників і механізмів впливу на концептуальне забезпечення та політико-системну еволюцію поступового становлення і розвитку Європейського Союзу як специфічного актора міжнародних відносин.
• Розкрити ключові політико-системні особливості базових підходів до забезпечення проекту спільної зовнішньої політики європейського інтеграційного об’єднання з урахуванням суперечностей інституціонального та регулятивного характеру.
• З’ясувати причинно-наслідкові зв’язки, глибинні витоки, зміст і характерні особливості суспільних суперечностей, які постали під час обговорення і реалізації відповідних положень проекту Європейської Конституції до її остаточної формалізації чи договірної форми.
• Визначити рівні впливів США на інтеграційні процеси в Європі, а також контекстуальну роль американського політичного і політико-системного домінування в трансатлантичній спільноті націй в контексті інституціональної та регулятивної реалізованості ідеї спільної зовнішньої політики Європейського Союзу.
• Дослідити сутнісні складові політико-культурного чинника у загальному комплексі елементів внутрішнього і зовнішнього середовища, яке визначає міжнародно-політичну перспективу і результативність конституційного чи договірного проекту ЄС.
• Здійснити прогностичну оцінку перспектив спільної зовнішньої політики ЄС, подати відповідні узагальнення і рекомендації для вітчизняної дипломатії в контексті підготовки нового базового договору між Україною та ЄС.
Об’єктом дослідження є міжнародно-політична складова конституційного і договірного процесу Європейського Союзу.
Предметом дослідження є політико-системний, концептуальний і регулятивний аспекти становлення і перспектив реалізації спільної зовнішньої політики ЄС.
Методи дослідження. Для вирішення завдань, поставлених у дисертаційній роботі були використані загальнонаукові (аналіз і синтез, конкретизація, аналогія), загальнологічні (характеристика, порівняння, опис, відмінність) та спеціальні (політології, теорії міжнародних відносин, глобалістики, соціології) методи дослідження, які обрані з урахуванням передових досягнень вітчизняної та західної політичної думки, що досліджує процес і явище переростання регіональної економічної інтеграції в спільний міжнародно-політичний проект через конституційну чи (після очевидного фіаско проекту Конституції на референдумах) договірну формалізацію спільної зовнішньої політики.
Зокрема, застосовано методичний підхід, запропонований Р.Кеохейном, який зумовлює обов’язкове постійне врахування особливостей зовнішнього середовища при оцінюванні міжнародного курсу національних держав, спеціальне виокремлення міжнародних організацій як чинника і актора міжнародної системи, які в умовах конфліктного становлення глобалізованого світу створюють основу і забезпечують взаємовигідне кооперування у всіх сферах міждержавних відносин. Відтак, ключовий методичний принцип визначається в межах фактора взаємозалежності всередині інтеграційного об’єднання та у широких зовнішніх зв’язках і відносинах власне Європейського Союзу та держав, які входять до його складу [1].
Інший методичний аспект дослідження базується на дослідницькому принципі, розробленому М.Дойлом, що полягає у врахуванні чинника тотальної ліберальної практики США, яка певною мірою деструктивно впливає на позиції національних акторів міжнародних відносин. На цій основі базується один з ключових авторських методичних підходів, а саме: у європейській спільноті існують різні оцінки загальної доцільності нав’язування лібералізму, який є одним з елементів суперечностей у формулюванні принципових положень базових міжнародно-політичних стратегій. З іншого боку, цей аспект є принциповим в оцінюванні розходжень між ЄС і США у виробленні спільної стратагеми стосовно Російської Федерації, що включає в себе не тільки її політичний курс на пострадянському просторі, але й загальне прагнення до відновлення великодержавного курсу на силових засадах [2].
При дослідженні еволюції зближення і консолідації зовнішньополітичних підходів європейських держав активно використовується методична ідея О.Джорджа, виражена у понятті “структурованого і сфокусованого порівняння”, тобто власне політичного аналізу після ретельного відбору елементів зовнішньої політики, які порівнюються, з урахуванням часового фактора геополітики. Завдяки цьому полегшується можливість більш точного уявлення про причинно-наслідкові зв’язки між розробленими і затвердженими концепціями, певними рішеннями лідерів європейських інтеграційних структур та особливими позиціями національних еліт і суспільств держав-членів Європейського Союзу щодо управління та регулювання міжнародної політики [3].
Суттєве значення для дослідження також має методичний постулат С.Уолта, за яким балансування у повоєнній парадигмі міжнародних відносин подається як встановлення союзницьких відносин з іншими акторами світ-системи проти головних загроз, тобто встановлення інтеграційних та інших міждержавних союзів на основі оцінювання джерела і рівнів небезпек, які йдуть від зовнішнього світу [4].
У цьому контексті набуває значення поглиблене розуміння й уточнення причин появи і характеру суперечностей, які сьогодні мають місце у відносинах між Сполученими Штатами та їхніми європейськими союзниками, а також очевидних розходжень в публічних оцінюваннях двома сторонами євроатлантичного альянсу рівня демократизму внутрішньої і безпекової адекватності претензій нових незалежних держав пострадянського простору на членство в НАТО та ЄС [5-6].
Наукова новизна одержаних результатів визначається системним дослідженням перспектив спільної зовнішньої політики Європейського Союзу у контексті суперечностей її конституційного забезпечення з урахуванням фактора зовнішнього середовища та еволюційних змін, які відбувалися в світ-системі упродовж всієї історії становлення і розвитку європейського інтеграційного проекту та підвищенням впливу українського чинника у прямих політичних інтересах ЄС, його взаєминах з Російською Федерацією і Сполученими Штатами Америки.
Основні положення дисертації, що визначають її наукову новизну, полягають у наступному:
• запропоновано оригінальний, ще не апробований в українській політичній думці цілісний варіант застосування нового методичного підходу до вивчення Європейського Союзу та зовнішньої політики держав, які входять в інтеграційні формування поза традиційними рамками функціоналізму, інституціоналізму та конструктивізму.
• здійснено авторську класифікацію основних концептуальних підходів політичної думки країн євроатлантичної спільноти до визначення стану і перспектив формування спільної зовнішньої політики ЄС.
• доведено суб’єктну обмеженість Європейського Союзу у прийнятті, розробці й реалізації міжнародно-політичних рішень як таку, що викликана не тільки відсутністю формалізованої Конституції, але й суттєвими відмінностями у підходах політичних лідерів багатьох держав-членів до формулювання суті зовнішньополітичної стратегії, різним ставленням до глобальної політики США, відмінностями в оцінюванні ситуації в Росії та ставленні до дво – і багатосторонніх відносин з нею тощо.
• визначено вплив ситуації, що склалася в Європейському Союзі у зв’язку з об’єктивними обставинами зволікання конституційної формалізації зовнішньої політики ЄС, її засад і принципів, на остаточне вивершення сучасної системи міжнародних відносин.
• встановлено взаємозв’язок між американською глобальною політикою, різними механізмами врегулювання конфліктів з боку ЄС і США та консолідацією ідеї спільної зовнішньої політики в рамках держав-членів Європейського Союзу.
• розроблено рекомендації щодо оптимізації взаємин між Україною і Європейським Союзом та спільних міжнародно-політичних стратегій і тактичних підходів до розв’язання критичних проблем сучасної світ-системи.
Практичне значення результатів дослідження. Дослідження є внеском до розробки як загальнотеоретичного аналізу сутності проекту спільної зовнішньої політики Європейського Союзу, так і прикладних проблем забезпечення національних інтересів у процесах європейської інтеграції та набуття Європейським Союзом компетенції політичного актора міжнародних відносин.
Теоретичні узагальнення також можуть бути використані для розвитку доктрини української зовнішньої політики, стратегічного планування міжнародного співробітництва держави з ЄС; у діяльності Верховної Ради і МЗС України; планах Міністерства освіти і науки України. Концептуальна частина положень дослідження використана в науковому проекті “Україна в сучасному світі: стратегії зовнішньої політики та економічного вибору”, розробка якого завершується Інститутом світової економіки і міжнародних відносин НАН України на замовлення Кабінету міністрів та у розробці проекту МЗС України нового базового договору Україна-ЄС. Одержано позитивні відгуки організацій на впровадження результатів дослідження.
Матеріали, висновки та рекомендації дисертаційної роботи можуть доповнити зміст навчальних курсів політологічного характеру, зокрема, “Європейський Союз у міжнародних відносинах”, „Спільна зовнішня політика та політика безпеки ЄС”, “Зовнішня політика країн Західної Європи”, “Проблеми розширення ЄС та НАТО”, „Аналіз зовнішньої політики”, „Міжнародні організації”, “Актуальні проблеми зовнішньої політики України” для студентів вищих навчальних закладів.
Хронологічні рамки дисертації формально охоплюють період від 1991 до 2006 рр., тобто еволюцію розширення ЄС, процеси становлення Європейського Союзу як політичного актора міжнародних відносин та формування нової міжнародно-суб′єктної реальності в Європі з одночасною ретроспективною та прогностичною характеристикою феномену євроінтеграції.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи було викладено у доповідях і виступах на міжнародних, наукових та науково-практичних конференціях: науково-практичній конференції “Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах” (Хмельницький, 24-25 квітня, 2003 р.); міжнародній конференції “Європейський союз як новий сусід: можливості, проблеми і кордони” (Київ, 21-22 травня, 2004 р.); третій міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Шевченківська весна” (Київ, 10 березня, 2005 р.); четвертій міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Шевченківська весна” (Київ, 3 березня, 2006 р.); міжнародній науковій конференції “Україна-Росія-Європа” (Київ, 13-15 квітня, 2006 р.); науковій конференції молодих вчених “Актуальні проблеми міжнародних відносин” (Київ, 24 жовтня, 2006 р.); міжнародній науковій конференції “Міжнародна інформаційна безпека: сучасні виклики та загрози” (Київ, 7 грудня, 2006 р.), міжнародній конференції “Сучасні міжнародні відносини в Центральній та Східній Європі” (Рівне, 8-9 грудня 2006 р.), п’ятій міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Шевченківська весна” (Київ, 2 березня, 2007 р.), а також на засіданнях кафедри міжнародних комунікацій та зв’язків з громадськістю Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено у 1 колективній монографії, 5 наукових статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми еволюційного формування та перспектив спільної зовнішньої політики Європейського Союзу в контексті політико-системних, міжнародно-політичних та геополітичних елементів впливу на її інституціональне та регулятивне забезпечення з урахуванням трансформації світ-системи упродовж реалізації європейського інтеграційного проекту.
Застосування політологічних методів аналізу дало можливість реалізувати обраний концептуальний підхід: розглянути складові феномену спільної зовнішньої політики Європейського Союзу в процесі динамічної інтеграції. Методологія аналізу дала можливість з’ясувати провідні тенденції системи, що досліджувалась, і визначити її сучасний функціональний стан, який відповідно до параметральних характеристик можна кваліфікувати як динамічно-прогресуючий і транзитивний.
Основні наукові й практичні результати дисертації полягають у наступному:
1. Еволюція концептуального забезпечення та поступового еволюційного адаптування доволі розмитих і досі не консолідованих у політичній думці регулятивних інститутів європейської спільноти свідчить про суттєву обмеженість впливів наукових і експертних розробок на оптимізацію поступального розвитку проекту єдиної зовнішньої політики Європейського Союзу, а також про практичну обов’язковість її зв’язку з широким колом безпекових питань для цілісного і точного розуміння. Так звана оборонна ідентичність Європейського Союзу, існуючи поки що в концепціях і окремих практичних елементах (військовий контингент швидкого реагування, призначений майже винятково для дій на європейських теренах потенційних конфліктів), у видимій історичній перспективі визначатиме особливості і ефективність подальшої еволюції спільної зовнішньої і безпекової політики ЄС. В рамках впливу формування спільної зовнішньої та без пекової політики на стан міжнародної системи та структуру дво – і багатосторонніх відносин відзначається етапність у її концептуальному забезпеченні, що незаперечно виражається у настільки ж поетапному становленні управлінських та регулятивних інститутів у цій сфері.
2. Переростання регіональної економічної інтеграції у формалізоване явище міжнародно-політичного характеру високою мірою завдячує масштабним напрацюванням представників різних галузей соціогуманітарних наук. Українська політична наука у цьому напрямку має серйозні розробки з проблематики євроінтеграції, однак питання формування і перспектив консолідації регулятивних функцій Європейського Союзу на основі порівняння їх запровадження з існуючими науковими концепціями в Україні, досі не аналізувалися. Застосування комплексу методів політичного аналізу дозволяє стверджувати про суб’єктну обмеженість управлінських структур ЄС у прийнятті, розробці й реалізації міжнародно-політичних рішень як таку, що викликана не тільки відсутністю формалізованої Конституції майже винятково як наслідку негативних референдумів у Франції і Нідерландах, але й суттєвими відмінностями у підходах керівників багатьох держав-членів до формулювання суті зовнішньополітичної стратегії, різним ставленням до глобальної політики США, відмінностями в оцінюванні ситуації в Росії та ставленням до дво – і багатосторонніх відносин з нею тощо.
3. Поглиблений аналіз домінуючих у Європі теоретико-методологічних засад функціоналізму, інституціоналізму та конструктивізму засвідчує доцільність застосування нового методичного підходу до вивчення Європейського Союзу та зовнішньої політики держав, які входять в це інтеграційне формування. Ключовою складовою тут завжди виступає комплекс методів з теоретико-методологічної парадигми взаємозалежності. Авторська класифікація основних концептуальних підходів політичної думки країн євроатлантичної спільноти до визначення стану і перспектив формування спільної зовнішньої політики ЄС підтверджує, що тільки через практичне впровадження принципів взаємозалежності у життєдіяльність світового співтовариства націй уможливлює подальший поступ регіональних інтеграційних проектів та їхня трансформація до рівня континентального та міжконтинентального інтегрування. Ефективне концептуальне забезпечення нових проектів поглиблення інтеграції на європейських просторах засвідчує обмеженість концепту “старої Європи” у сенсі наявності тут діалектичної суперечності, яка полягає в тому, що наукове розуміння інтеграційного процесу як відновлення колись втраченої цілісності Європи поки що не переведене в площину практичної політичної стратегії управлінських інститутів ЄС. Вже формально будучи специфічним актором міжнародних відносин, Європейський Союз має низку проблем з узгодженням історично відомих і сучасних наукових, гуманітарних, політико-ідеологічних та інституціональних проектів та практикою переходу до спільної зовнішньої і безпекової політики.
4. Ключові політико-системні особливості базових підходів європейських дослідницьких шкіл і окремих науковців, які здійснюють вирішальний вплив на концептуальні версії забезпечення проекту переходу до спільної зовнішньої політики цього інтеграційного об’єднання, визначаються складностями інституціонального та регулятивного характеру. Відтак, суперечності формування спільної зовнішньої та безпекової політики породжують зворотний ефект, який засвідчує повернення наукових розробок до прагматизму, що полягає в формуванні рекомендацій практичного характеру управлінським інститутам ЄС.
5. Початкові інтеграційні проекти в Європі та на євроатлантичному просторі, які маючи переважно економічний і безпековий виміри, виконували й певну регулятивну функцію щодо підготовки впровадження проекту спільної зовнішньої політики. Між цими аспектами існує складна схема причинно-наслідкових зв’язків, котрі реалізуються і далі реалізовуватимуться через нові суспільні суперечності на теренах ЄС, які загострилися під час обговорення і спроб реалізації відповідних положень проекту Європейської Конституції ще до її остаточної формалізації у вигляді нинішнього проекту чи у видозміненій договірній формі, а також у формі протиріч у відносинах з новими претендентами на членство в цьому інтеграційному формуванні.
6. Існує суперечливий взаємозв’язок між американською глобальною політикою гегемонізму та різними механізмами врегулювання конфліктів у різних регіонах світу, що пропонуються офіційними Вашингтоном та Брюсселем, з одного боку, та консолідацією ідеї спільної зовнішньої політики в рамках держав-членів ЄС, з другого боку. Якщо первинні впливи Сполучених Штатів Америки на започаткування об’єднавчого процесу в Європі після другої світової війни мали високий рівень адаптації, то сучасні американські впливи мають переважно контекстуальний характер. Це зумовлено поглядами американського політико-державного істеблішменту на формалізацію і легітимацію інституціонального та регулятивного забезпечення спільної зовнішньої політики Європейського Союзу, що відбувається в безпековому і оборонному вимірах нової європейської ідентичності. Наростає значна обмеженість у прийнятті й реалізації консолідованих рішень США та ЄС в щодо врегулювання регіональних конфліктів і суперечностей в європейському регіоні. У випадках активної ролі Російської Федерації в суперечностях на позаєвропейських просторах ця обмеженість виходить за межі “старої” і “нової” Європи.
7. Політико-культурне розмаїття держав-членів Європейського Союзу суттєво позначається на змістовному формулюванні конституційних чи договірних проектів ЄС у їхній міжнародно-політичній частині. Як наслідок має місце помітна суперечність у переході до нових форм спільного регулювання спільної зовнішньої безпекової політики. Вона переважно проявляється у своєрідних зіткненнях між національними міністерствами закордонних справ держав-членів та вже існуючими і створюваними управлінськими інститутами Європейського Союзу. Не вдається подолати дихотомію між національними інтересами у їх традиційному представленні та уяві і спільними інтересами поступального розвитку інтеграційного союзу. Це значною мірою обумовлено егоїзмом представників національних владних структур, що проявляється у спробах зберегти свої функціональні повноваження, не допускаючи їх обмежень.
8. Ключовим елементом оптимізації європейського курсу України безумовно залишається впровадження критеріальних основ життєдіяльності держав і громадянських суспільств за стандартами ЄС. Разом з тим, Україна виразно зацікавлена у подоланні деструктивної дихотомії в управлінні спільної зовнішньої та безпекової політики в рамках суперечностей між інтересами власне ЄС і держав-членів цього інтеграційного формування, а також дихотомії управління й регулювання його життєдіяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Keohane R.O. International Institutions: Can Interdependence Work? // Foreign Policy. – 1988. – Spring, № 11. – P. 82-94.
2. Doyle M.W. Kant, Liberal Legacies, and Foreign Affairs, Part 1 // Philosophy @ Public Affairs. – 1983. – Vol. 12, № 3. – P. 205 – 232.
3. George A.L. Case Studies and Theory Development: The Method of Structured, Focused Comparison // Diplomacy / Lauren P.G, ed. – New York: The Free Press, 1979. – P. 43-68.
4. Walt S.M. Alliances: Balancing and Bandwagoning // International Politics. Enduring Concepts and Contemporary Issues / Art R.J., Jervis R., eds. – New York, San Francisco, etc.: Pearson Longman, 2007. – 586 p.
5. Haas E. The Balance of Power: Prescription, Concept or Propaganda? // World Politic. – 1953. – Vol. 5. – P. 442-477.
6. Mearsheimer J. Back to the Future: Instability in Europe After the Cold War // The Cold War and After: Prospects for Peace / Sean L.-J., Miller S.E., eds. – Chicago: The MIT Press, 1993. – 424 p.
7. Зовнішня політика України-2006: стратегічні оцінки, прогнози та пріоритети / Г.Перепелиця, А.Веселовський, О.Палій, О.Сушко, В.Чалий, Л.Чекаленко, С.Шергін. – К.: “Стила”, 2007. – 272 с.
8. Глобальные тенденции развития человечества до 2015 года. Доклад Национального разведывательного совета США. Екатеринбург: Фактория, 2002. – 120 с.
9. Mapping The Global Future. Report of the National Intelligence Council’s 2020 Project. – http://www.dni.gov/nic/NIC_globaltrend2020.html
10. Mapping the world-2030: Revision 2005. Summary // The world in 2030. Global trends 2030. Final paper of the Free World Academy – http://www.freeworldacademy.com/globalleader/trends.htm#1.
11. Пахомов Ю. Украина на пути в мир // Политическая мысль. – 1994. – № 3. – С. 1-10.
12. Михальченко М.І. Україна як нова історична реальність: запасний гравець Європи / НАН України, Ін-т політ. та міжнац. Досліджень. – Дрогобич-Київ: Видавнича фірма “Відродження”, 2004. – 487 с.
13. Зленко А.Дипломатія і політика. Україна в процесах геополітичних змін. –Харків: Філіо, 2003. – 559 с.
14. Асиметрія міжнародних відносин / Під ред. Г.М.Перепелиці, О.М.Субтельного. – К.: Видавничий дім «Стилос», 2005. – 555 с.
15. Кощенко А.О. Євро-американські с. суперечності в контексті американського інтервенціонізму: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук. – Київ, 2006. – 22 с.
16. Коваль І. Концептуальне оформлення східноєвропейської політики США на початку процесу глобальних перетворень: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук. – Київ, 2000. – 35 с.
17. Кондратюк С. Європейська політика Німеччини: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук. – Київ, 2003. – 20 с.
18. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / О.Г.Білорус, Д.Г.Лук’яненко та ін.; Керівник авт.колективу і наук.ред. О.Г.Білорус. – К.: КНЕУ, 2001. – 733 с.
19. Чувардинський О.Г. Європейський Союз і розвиток сучасних інтеграційних зв’язків економіки України. – Київ: Науковий світ, 2002. – 299 с.
20. Balassa B. The Theory of Economic Integration. – Homewood, Ill.: R. D. Irwin, 1961. – 216 p.
21. Economic Sanctions Reconsidered: History and Current Policy / G.C. Hufbauer, J.J. Scott, K.A. Elliott. – Chicago: The MIT Press, 1990. – 288 p.
22. Регулирование рыночного хозяйства в странах Западной Европы / С.Я.Боринец, А.А.Чухно. – Киев: КГУ, 1992 – 46 с.
23. Будкин В. Либерализация внешней торговли: концепции и реалии // Политическая мысль. – 1995. – № 2-3. – С. 21-29.
24. Будкін В. С. Політика і ідеологія у зовнішньоекономічній стратегії нових незалежних держав // Політична думка. – 1994. – № 2. – С. 44-82.
25. Врадій О.С. Інституціональний вимір формування єдиної політичної системи Європейського Союзу: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук. – Київ, 2006. – 18 с.
26. Палій О.А. Національна безпека України в контексті євроатлантичної інтеграції: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук. – Київ, 2006. – 13 с.
27. Кудряченко А. Європейське співтовариство: концепції та реалії інтеграції // Спостерігач. – 1996. – № 24. – С. 17-28.
28. Піляєв І. Демократизаційний вимір євроінтеграції: рольові функції та системні впливи Ради Європи: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук. – Київ, 2004. – 39 с.
29. Ферреро-Вальднер Б. Перспективи вступу України в ЄС поки немає // Євробюлетень. Інформаційне видання Європейської Комісії в Україні. – 2005. – №1. – С. 6.
30. Копійка В.В. Європейський Союз: Досвід розширення і Україна. – К.: Юрид.думка, 2005. – 448 с.
31. Крушинський В.Ю. Британська Європа та Європейська Британія. Британія в європейських інтеграціонних процесах: Монографія. – К.:ВПУ “Київський університет”, 2003. – 214 с.
32. Яковенко Н.Л. Велика Британія в сучасній системі міжнародних відносин: заявка на європейське лідерство: Монографія. – К.: Науковий світ, 2003. – 227 с.
33. Міжнародні відносини і зовнішня політика (1980-2000 рр.) / Л.В.Губерський, В.А.Манжола, Є.Є.Камінський, та ін. – К.: Либідь, 2005. – 624 с.
34. Андрущенко (Гринько) С.В. Україна в сучасному геополітичному середовищі: Монографія. – К.: Логос, 2005. – 286 с.
35. Миронова М.А. Трансформація відносин Європейського Союзу та США в постбіполярний період: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук. – Київ, 2007. – 20 с.
36. Сахаренко О. Європейська політика Австрійської Республіки: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук. – Київ, 2007. – 20 с.
37. Вдовенко В. Політика нейтралітету і позаблоковості в сучасній архітектурі європейської безпеки: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук. – Київ, 2006. – 22 с.
38. В’юницька О. Роль Ради Європи у зміцненні демократії у країнах Центрально-Східної Європи: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук. – Київ, 2005. – 20.
39. Пристайко О. Політика Європейського Союзу стосовно України: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук. – Київ, 2004. – 21 с.
40. Скляренко Д.Трансформація європейської політики США після завершення холодної війни: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук. – Київ, 2004. – 24 с.
41. Полторацький О. Роль НАТО у формуванні сучасної системи міжнародної безпеки: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук. – Київ, 2004. – 18 с.
42. Муравйов В.І. Право Європейського Союзу // Міжнародне право: Основні галузі: Підручник / За ред. В.Г.Буткевича. – К.: Либідь, 2004. – С. 720-787.
43. Право інтелектуальної власності Європейського Союзу та законодавство України / за ред.Ю.М. Капіци: кол.авторів: Ю.М. Капіца, С.К.Ступак, В.П.Воробйов та ін. – К.: Видавничий дім “Слово”, 2006. – 1104 с.
44. Кравченко С.Р. Особливості співвідношення права міжнародних договорів європейських співтовариств, Європейського Союзу та країн-членів ЄС: досвід для України // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Випуск 63 (частина 2). – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2006 – С. 103-107.
45. Україна-ЄС: економіка, політика, право / О.І.Шникров, В.В.Копійка, В.В.Муравйов. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2006. – 268 с.
46. Макаренко Є.А. Європейська інформаційна політика: Монографія. – К.: Наша культура і наука, 2003. – 375 с.
47. Аналітика. Експертиза. Прогнозування: Монографія / Є.А.Макаренко, М.А.Ожеван, М.М.Рижков та ін. – К.: Наша наука та культура, 2003. – 614 с.
48. Міжнародна інформаційна безпека: сучасні виклики та закрози: Монографія / Є.А.Макаренко, М.А.Ожеван, М.М.Рижков та ін. – К.: Центр вільної преси, 2006. – 916 с.
49. Європейські комунікації: Монографія / Є.А. Макаренко, М.А. Ожеван, М.М. Рижков та ін..– К.: Центр вільної преси, 2006. – 536 с.
50. Світова та європейська інтеграція: організаційні засади / За ред.. М.Мальського, Я.Малика. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. І.Франка, 2000. – 402 с.
51. ЄС: політика, економіка, право / За ред.. Н.Антонюк, М.Мекиєвича. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. І.Франка, 2005. – 532 с.
52. Романюк Р. Українська державність в європейській політичній думці початку ХХ ст. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. І.Франка, 2003. – 214 с.
53. Трохимчук С. За нову Україну в оновленій Європі / ЛНУ ім. І.Франка. – Львів: Простір-М, 2005. – 236 с.
54. Микієвич М. Інституційне право ЄС у сфері зовнішньої політики та безпеки: Монографія / ЛНУ ім. І.Франка. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. І.Франка, 2005. – 416 с.
55. Бурдяк В. Республіка Болгарія на зламі епох: політична трансформація суспільства. – Чернівці: Рута, 2004. – 520 с.
56. Політична культура країн Європи в контексті інтеграційних процесів: Монографія / В.Бурдяк, Н.Ротар. – Чернівці: Рута, 2004. – 328 с.
57. Євроінтеграція України: перші кроки нової влади // Національна безпека і оброна. – 2005. – №7(67). – Режим доступу до журналу: http://www.uceps.org/magazine.
58. Громадський моніторинг виконання плану дій Україна-ЄС: попередні оцінки // Національна безпека і оброна. – 2007. – №2(86). – Режим доступу до журналу: http://www.uceps.org/magazine.
59. Жовква І., Сіденко В., Немиря Г., Перепелиця Г. “Критерії членства в СОТ, ЄС, НАТО: інтеграційні перспективи України”. – К.: Видавництво Інституту Євро-Атлантичного співробітництва, 2007. – 88 с.
60. Європейські перспективи України – досвід країн Вишеградської групи та Балтії. Матеріали міжнародної конференції / Н.Беліцер, О.Сушко та ін.. – К.:ФКА, 2006. – 122 с.
61. Шеленкова Н.Б. Современные правове проблемы европейськой интеграции: Автореферат дисертации на соискание научной степени доктора политических наук. – М.: МГИМО, 2005. – 62 с.
62. Valéry P. The Crisis of the Mind // [Електронний ресурс] The History Guide. Lectures of 20th Century Europe, 1919. – Режим доступу: http://www.historyguide.org/europe/valery.html.
63. Rolfe S. Updating Adam Smith // Interplay. – 1968. – November. – P. 5.
64. Levitt K. The Hinterland Economy // Canadian Forum. – 1970. – Vol. 50. – P. 163 - 167.
65. Leonard M. Why Europe Will Run the 21st Century. – Fourth Estate: Public Affairs, 2005. – 192 p.
66. Welcome to the New European Century. [Електронний ресурс] Mark Leonard Interviewed By Julian Brookes (18 October, 2005). – Режим доступу: http://www.motherjones.com/news/qa/2005/10/mark_leonard.html.
67. Why Europe Will Run the 21st Century. Mark Leonard. Reviewed by Stanley Hoffmann // [Електронний ресурс] Foreign Affairs. – 2005, May/June. – Режим доступу до журналу: http://www.foreignaffairs.org/20050501fabook84336/ mark-leonard/ why-europe-will-run-the-21st-century.html.
68. EU Communication and the citizens. General Public Survey. Analytical Report – http://europa.eu.int
69. Ganley D.J. Europe’s Constitutional Treaty: A Threat to Democracy and How to Avoid It // [Електронний ресурс] Newsletter of FPRI’s Center for the Study of America and the West. – 2003. – Vol. 4, №5. – Режим доступу до журналу: http://www.fpri.org/ww/0405.200312.ganley.euconstitution.html.
70. Kaufmann Ch. Possible and Impossible Solutions to Ethnic Civil Wars // International Security. – 1996. – Vol. 20. – P. 136-175.
71. Moravcsik A. Federalism in the European Union: Rhetoric and Reality // The Federal Vision: Legitimacy and Levels of Governance in the US and the EU / K.Nicolaïdis, R.Howse, eds. – Oxford: Oxford University Press, 2001. – P. 161-187.
72. Moravcsik A. Europe without illusions // Prospect Magazine. – 2005. – Issue 112 (July). – P. 1-12.
73. Moravcsik A. In Defense of the “Democratic Deficit”: Reassessing Legitimacy in the European Union // Journal of Conservation and Museum Studies. – 2002. – Vol. 40, №4 – P. 603-624.
74. Moravcsik A. Striking a New Transatlantic Bargain // Foreign Affairs. – 2003. – Vol. 82, Issue 4. – P. 74-89.
75. Ratner S.R. International Law: The Trials of Global Norms // Foreign Policy. – 1998. – Vol. 110. – P. 65-75.
76. Western Hemisphere Integration / G.C. Hufbauer, J.S. Jeffrey. – Washington, DC: Institute for International Economics, 1994. – 279 p.
77. Hufbauer G.C. Trade Policy for Troubled Industries (Policy Analyses in International Economics). – Washington: Peterson Institute, 1986. – 101 p.
78. Hufbauer G.C. Europe 1992: An American Perspective. – Washington: Brookings Institution Press, 1990. – 422 p.
79. European organizations and foreign relations of states / F.Alting, A.M. von Geusau. – Leyden: Sythoff, 1962. – 212 p.
80. European Political Cooperation: Towards a Foreign Policy for Western Europe / D. Allen, R. Rummel, W.Wessels. – London: Butterworth Scientific, 1982. – 183 p.
81. Schnabel R.A. U.S. Views on the EU Common Foreign and Security Policy // Foreign Policy. – 2003. – Volume IX, Issue 2. – P. 95-101.
82. McPherson P.M. The European Community’s Internal Market Program: An American Perspective. An address before the Institute for International Economics // Treasury News. – 1988. – August 4, B-1505. – P. 2.
83. Sennholz H.F. How Can Europe Survive? – New York: D. Van Nostrand Company, 1955. – 340 p.
84. Zurcher A.J. The Struggle to Unite Europe 1940-1958: An Historical Account of the Development of the Contemporary European Movement from Its Origin in the Pan-European Union to the Drafting of the Treaties for Euratom and the European Common Market. – New York: New York University Press, 1958 – 254 p.
85. Jervis R. Cooperation Under the Security Dilemma // World Politics. – 1978. – Vol. 30. – P. 167-214.
86. MacKeown, Timothy J. Firms and Tariff Regime Change: Explaining the Demand for Protection // World Politics. – 1984, Vol. 36. – P. 215-233.
87. Keohane R.O. After Hegemony: Cooperation and Discord in the World Political Economy. – Princeton, NJ: Princeton University Press, 1984. – 304 p.
88. Oye K.A. Cooperation under Anarchy. – Princeton, NJ: Princeton University Press, 1986. – 269 p.
89. Transnational Governance ‘above’ and ‘below’ the state: The changing nature of borders in Europe / T.Christiansen, K.E.Jørgensen // Regional and Federal Studies. – 2000. – Vol. 10. – № 2. – P. 62-77.
90. Ferrero-Waldner, Benita. Asserting the EU's New Role in the World. – EU Delegation of the European Commission to the USA. – Режим доступу: http://www.eurunion.org/policyareas/foreignpolicy.htm.
91. Telsor, Robert. A Theory of Self-Enforcing Agreements // Journal of Business. – 1980. – Vol. 53. – P. 27-44.
92. Western Europe's presence in the contemporary international arena / D.Allen, M.Smith // Review of International Studies. – 1990. – Vol. 1. – P. 19-39.
93. External Policy Developments / D.Allen, M.Smith // Journal of Common Market Studies. – 1994. – Vol. 32. – P. 67-86.
94. Rummel R. Toward Political Union: Planning a Common Foreign and Security Policy in the European Community. – Boulder: Westview Press, 1992. – 376 p.
95. Ikenberry J.G. America’s Imperial Ambition // Foreign Affairs. – 2002. – Vol. 81, №5. – P. 44-60.
96. Ferguson, Niall. Colossus. The Price of America’s Empire. – New York: The Penguin Press, 2004. – 384 p.
97. Prospect for the European Union in 2007. The German Presidency, January to June 2007. Presented to Parliament by the Secretary of State for Foreign and Commonwealth Affairs by Command of Her Majesty January 2007. – Colegate, Norwich: Licensing Division, HMSO, 2006. – 25 p.
98. Judt T. Postwar. A History of Europe Since 1945. – New York: Penguin Books, 2005. – P. xiii.
99. The North Atlantic Treaty Organization, 1949-1989. Factes and Figures. – Brussels: NATO Infirmation Service, 1989. – 575 p.
100. National Interests, State Power, and EU Enlargement / A.Moravcsik, M.A.Vachudova // East European Politics and Societies/ – 2003. – Vol. 17, №1. – P. 42–57.
101. Wæver O. Imperial Metaphors: Emerging European Analogies to Pre-Nation-State Imperial Systems // Geopolitics in Post-Wall Europe: Security, Territory and Identity / O.Tunander, P.Baev, Victoria I.E., eds. – London, Sage, 1997. – P. 59-93.
102. Расширение Eвропейского Союза и Россия / Под.ред. О.В.Буториной, Ю.А.Борко. –М.: “Деловая література”, 2006. – 568 с.
103. Outrage at “old Europe” remarks (23 January 2003). – Режим доступу: http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/2687403.stm.
104. Garrity P. Old Europe, New Europe. – The Claremont Institute (19 February 2003). – Режим доступу: http://www.claremont.org/publications/pubid.277/ pub_detail.asp.
105. Hallstein W. The European Community and Atlantic Partnership // International Organization. – 1963. – Vol. 17, №3. – P. 771-786.
106. Fuzzy Politics Around Fuzzy Borders: The European Union’s ‘Near Abroad’ / T.Christiansen, B.Tonra and F.Petito // Cooperation and Conflict. – 2000. – Vol. 35. – P. 389-416.
107. Bonvicini G. A mismanaged Community // International Journal. – 1981, Vol. 36, №4. – P. 815-826.
108. Horsfall C.W. A hard look at the Community // International Affairs. – 1979. – Vol. 46, №2. – P. 280-292.
109. Camps M. European unification in the Seventies // International Affairs. – 1971. – Vol. 47, №4. – P. 671-678.
110. Acheson D. The struggle for a free Europe. – New York: Norton, 1971. – 816 p.
111. An Idea Conquers the World / C.Coudenhove-Kalergi, W.Churchill (Preface). – Xenia, OH: Blue Jacket Books, 1954. – 310 p.
112. Hallstein W. The European Economic Community // Political Science Quarterly.– 1963. – Vol. 78, №2 – P. 161-182.
113. Sicherman H. America and the West: Lessons from the Marshall Plan // Watch on the West. [Електронний ресурс] A Newsletter of FPRI’s Center for the Study of America and the West, 1998, Volume 1, Number 3. – Режим доступу: http://www.fpri.org/ww/0103.199801.sicherman.lessonsfromthemarshallplan.html.
114. Foursov A. Eurasia Viewed from an Historical Height // World Affairs. – 2004. – Vol. 8, №1. – Режим доступу до журналу: http://www.worldaffairsjournal.com/Subject.aspx?Sub=Eurasia/Central+Asia.
115. Waever O. Three competing Europes: German, French, Russian // International Affairs. – 1990. – Vol. 66, №3 – P. 477-494.
116. Потехин А.В. Формирование политики США в отношении государств Восточной Европы после второй мировой войны: Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора исторических наук. – Киев, 1988. – 48 с.
117. Cameron F. The 1996 IGC – a challenge for Europe // ECSA Review. – 1995. – Vol. 8, №2. – P. 9-13.
118. Albonetti A. The new Europe and the West // Daedalus. – 1964. – Vol. 93, №1. – P. 6-42.
119. Spinelli A. The Eurocrats: conflict and crisis in the European community. – Baltimore: Johns Hopkins University Press, 1966. – 229 p.
120. Esposito C. America's feeble weapon. Funding the Marshall Plan in France and Italy, 1948-1950. – Westport: Greenwood Press, 1994. – 264 p.
121. Gimbel J. The Origins of the Marshall Plan. – Stanford: Stanford University Press, 1976. – 344 p.
122. The Marshall plan: fifty years after / M.Schain (ed.). – New York: Palgrave, 2001. – 56 р.
123. The Marshall Plan. Commemorating the 60th Anniversary. – Vienna: American Reference Center, 2007. – 14 p.
124. O’Brien P.K. The Pax Britannica and American hegemony: precedent, antecedent or just another History? // Two hegemonies: Britain 1846-1914 and the United States 1941-2001 / P.K.O’Brien, A.Clesse. – Ashgate: Aldershot, 2002. – P. 3-64.
125. Hont I. Free trade and the economic limits to national politics: neo-Machiavellian political economy reconsidered // The economic limits to modern politics / J.Dunn (ed.). – Cambridge: Cambridge University Press, 1990. – P. 41-120.
126. The relaunching of Europe and the treaties of Rome / Serra E. (ed.). – Baden-Baden: Nomos, 1989. – 287 p.
127. Trachtenberg M. A constructed peace: the making of the European settlement, 1945-1963. – Princeton University Press, 1999. – 448 p.
128. Drake H. Political leadership and European integration: the case of Jacques Delors // West European Politics. – 1995. – Vol. 18, №1. – P. 140-160.
129. Schawcross W. Allies. The U.S., Britain, Europe, and the War in Iraq. – New Yoirk: Public Affairs, 2004. – 261 p.
130. Reid T.R. The United States of Europe: The New Superpower and the End of American Supremacy. – New York: Penguin, 2005. – 320 p.
131. Empire / M.Hardt, A.Negri. – Cambridge, Mass.: Harvard University Press, 2000. – 478 p.
132. Hugh T. History of the World. – London: Hamish Hamilton, 1979. – 700 p.
133. Jasper W.F. United States of Europe // The New American. – 1989. – April 10. Режим доступу: http://www.stoptheftaa.org/artman/publish/article_60.shtml
134. Ferguson N. Colossus. The Price of America’s Empire. – New York: The Penguin Press, 2004. – 384 p.
135. Glennon M.J. Why Security Council Failed? // Foreign Affairs. – 2003. – Vol. 82, №3. – P. 16-36.
136. Robinson W.J. Promoting polyarchy: globalisation, US intervention and hegemony. – Cambridge: Cambridge University Press, 1996. – 448 p.
137. Patten C. The State of Euro-Atlantic Partnership // Trilateral Commission. – 2002 (October 20). – n.p. (матеріал у вигляді прес-релізу був одержаний автором на “круглому столі” в ІСЕМВ НАН України).
138. The European Convention. CONV 850/03. – Brussels: THE SECRETARIAT, 2003, July 18. – 265 p.
139. Кравченко О.П. Копенгагенські критерії як „концепція європейської інтеграції для України” // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2006. – Вип. 61, ч. 2. – С.61-66
140. Кравченко О.П. Концептуальне забезпечення політики спільної європейської ідентичності ЄС // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2006. – Вип. 63, ч. 2. – С.277-282
141. Кравченко О.П. Дилеми формування спільної зовнішньої політики та безпеки Європейського Союзу як “держави майбутнього” // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2007. – Вип. 65, ч. 1. – С.191-196
142. Building Europe: Britain's partners in the EEC / C.Cosgrove-Twitchett, K.J. Twitchett (eds.). – London: Europa Publications, 1981. – 276 p.
143. Maier C.S. The Marshall Plan and Germany: West German development within the framework of the European Recovery Program. – New York: Berg, 1991. – 523 p.
144. Van der Beugel E.H. From Marshall Aid to Atlantic Partnership. – Amsterdam- New York: Elsevier Publishing Co., 1966. – 348 p.
145. Brooks P.C. Oral History. Interview with E. H. van der Beugel. The Hague, Netherlands (June 1, 1964). – Режим доступу: http://www.trumanlibrary.org/oralhist/beugel.htm.
146. Maier C.S. Recasting bourgeois Europe: stabilisation in France, Germany and Italy in the decade after World War I. – Englewood Cliffs, N.J: Prentice-Hall, 1975. – 672 p.
147. Kurth J. Europe’s Identity Problem and the New Islamist War // Orbis. – 2006. – Summer. – P. 541-557.
148. Owens M.T. In Defense of Classical Geopolitics // Naval War College Review. – 1999. – Vol. LII, №4. – Режим доступу до журналу: http://www.nwc.navy.mil/press/Review/1999/ autumn/art3-a99.htm.
149. Mackinder H. The Geographical Pivot of History // Geographical Journal. – 1904. – Vol. 23, №2. - P. 421-444.
150. Smith W. Friedrich Ratzel and the Origins of Lebensraum // German Studies Review. – 1981. – Vol. 2. – P. 51-67.
151. Marsh E. A Number of People. – New York: Harper and Brothers, 1939. – 418 p.
152. Spinelli A. The European adventure: tasks for the enlarged community. – London: C. Knight, 1972. – 194 p.
153. Smith T. America’s Mission. The United States and the Worldwide Struggle for Democracy in the Twentieth Century. – Princeton, NJ: Princeton University Press, 1994. – 455 p.
154. Kanter A. The European Defense Community in the French National Assembly // Comparative Politics. – 1970. – Vol. 2. – P. 203-228.
155. Willis F. R. France, Germany and the new Europe 1945-1963. – Stanford: Stanford University Press, 1965. – 356 p.
156. Plumb J.H. The Growth of Political Stability in Early Eighteenth-Century England. – London: Sage, 1967. – 278 p.
157. Combs J.A. American Diplomatic History: Two Centuries of Changing Interpretations. – Berkeley: University of California Press, 1983. – 413 p.
158. European Movement and the Council of Europe with Forewords by Winston S. Churchill and Paul-Henri Spaak, published on behalf of the European Movement. – London, New York: Hutchinson & Co, 1958. – 187 p.
159. Jasper, William F. Rogues’ Gallery of EU Founders // The New American. – 2004. – July 12. – Режим доступу до журналу: http://www.stoptheftaa.org/artman/publish/ printer_135.shtml.
160. Jenkins R. Churchill. – London: Pan Books, 2001. – 1001 p.
161. Laird S. Dolphins, Turtles, Mad Cows and Butterflies – A Look at the Multilateral Trading System in the 21 st Century // The World Economy. – 2001. – Vol. 24, №4. – P. 453-481.
162. Siotis J. The Secretariat of the United Nations Economic Commission for Europe and European economic integration: the first ten years // International Organization. – 1965. – Vol. 19, №2. – P. 177-202.
163. Community Lisbon programme: A strategy for the simplification of the regulatory environment. – Brussels: Commission of the European Communities, 2005. – 44 p.
164. Cooper R. The Breaking of Nations. – Washington, DC: Atlantic Books, 2004. – 192 p.
165. Farrell H. Constructing the International Foundations of E-Commerce – The EU-U.S. Safe Harbor Arrangement // International Organization. – 2003. – Vol. 57. – P. 277-306.
166. Cragg A. The Combined Joint Task Force concept: a key component of the Alliance's adaptation // NATO Review. – 1996, №4. – P. 7-10.
167. EU-NATO Declaration on ESDP // NATO Press Release (2002, 16 Dec.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nato.int.
168. The Treaties of Rome (1957) [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.historiasiglo20.org/europe/traroma.htm.
169. Nugent N. The European Union 1993. Annual Review of Activities. – Oxford: Blackwell, 1994. – 160 p.
170. George A.L. Case Studies and Theory Development: The Method of Structured, Focused Comparison // Diplomacy / P.G.Lauren (ed.). – New York: The Free Press, 1979. – P. 43-68.
171. Schweller R.L. Tripolarity and the Second World War // International Studies Quarterly. – 1993. – Vol. 37, March. – P. 73-103.
172. European Union consolidated versions of the Treaty on European Union and the Treaty Establishing the European Community // Official Journal of the European Union. – 2006, December 29 – 331 p.
173. Nugent N. The European Commission. – London: Palgrave Macmillan, 2001. – 384 p.
174. Nugent N. The European Union: Perspectives and Theoretical Interpretations: Policy Processes. – New York: Dartmouth Pub. Co., 1997. – 500 p.
175. O’Neil M. The Politics of European Integration: A Reader. – New York: Routledge, 1996. – 360 p.
176. Chained Gangs and Passed Bucks: Predicting Alliance Patterns in Multipolarity / T.Christensen, J.Snyder // International Organization. – 1990. – Vol. 44, Spring. – P. 137-168.
177. Vienna Convention on the Law of Treaties. 1969. – Режим доступу: http://untreaty.un.org/ilc/texts/instruments/english/conventions/1_1_1969.pdf.
178. Moravcsik A. Déjá Vu All Over Again // Newsweek. – 2006, May 22. – P. 26.
179. Commission Working Document. First progress report on the strategy for the simplification of the regulatory environment. – Brussels: Commission of the ERuropean Community, 2006. – 75 p.
180. Clinton W.J. Confronting the Challenges of a Broader World. Address to the General Assembly of the United Nations, September 27, 1993 // Department of State Dispatch. – 1993, September 27. – P. 652.
181. Henricson T.H. Clinton’s Foreign Policy in Somalia, Bosnia, Haiti and North Korea. – Washington, DC: Hoover Institute and Stanford University, 1996. – 187 p.
182. Brinkley D. Democratic Enlargement: The Clinton Doctrine // Foreign Policy. – 1997. – Vol. 106. – P. 110–127.
183. Putting People First: How We Can All Change America / B.Clinton, A.Gore. – Times Books, 1992. – 232 p.
184. Lake A. From Containment to Enlargement. Address at John Hopkins University. Washington, DC, 1993, September 21 // U.S. Department of State Dispatch. – 1993. – Vol. 4, №39. – Режим доступу до журналу: http://dosfan.lib.uic.edu/ERC/briefing/dispatch/1993/html/Dispatchv4no39.html.
185. European Political Cooperation in 1989-1990. – Режим доступу: http://www.ejil.org/journal/Vol3/No1/sr2.pdf.
186. Кравченко О.П. Суперечності формування європейської політики безпеки // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2006. – Вип. 64, ч. 1. – С.159-162
187. The Treaty of Amsterdam. Amending the Treaty on European Union, the treaties establishing the European Communities and Certain Related Acts. – Amsterdam: EC, 1997, 2 October 1997. – 81 p.
188. Presidency Conclusions. European Council Meeting in Laeken. 14 and 15 December 2001. – Laeken, 2001. – 35 p.
189. Treaty of Nice. Amending the Treaty on European Union, the treaties establishing the European Communities and Certain Related Acts. – Nice: EC, 2001. – 87 p.
190. European Commission. External relations and foreign affairs. – Режим доступу: ec.europa.eu/news/external_relations/archives_en.htm.
191. European Parliament. – Режим доступу: http://europarl.europa.eu/news/ public/default_en.htm.
192. Vallelersundi A.P. The Barcelona Process. A Euro-Mediterranian North-South Partnership // Geeorgetown Journal of International Affairs. – 2004. – Winter/Spring. – P. 145-151.
193. Koutrakos Panos. Trade and Foreign Policy Within the Constitutional Order of the Eu, The Legal Regulation of Sanctions, Exports of Dual-Use Goods and Armaments. – London: Hart Publ., 2001. - 288 p.
194. Gasteyger C. Europe’s future challenges // International Journal. – 1969. – Vol. 24, №2. – P. 277-288.
195. Owens M.T. A Balanced Force Structure To Achieve a Liberal World Order // Orbis. – 2006. – Spring. – P. 307-325.
196. Haas E.B. Persistent themes in Atlantic and European unity // World Politics. – 1958. – Vol. 10, №4. – P. 614-628.
197. Towards European Union: from the 'Crocodile' to the European Council in Milan. / Gazzo M. (ed.). – Brussels: Agence Europe, 1985-1986. – 980 р.
198. Transnational Governance ‘above’ and ‘below’ the state: The changing nature of borders in Europe / T.Christiansen, K.E. Jørgensen // Regional and Federal Studies. – 2000. – Vol. 10, №2. – P. 62-77.
199. Konstamm M. The European tide // Daedalus. – 1964. – Vol. 93, №1. – P. 83-108.
200. Cronin B. Institutions for the Common Good. International Protection Regimes in International Society. – New York: Cambridge University Press, 2003. – 237 p.
201. The Meaning of Anarchy / R.Art, R.Jervis // International Politics: Anarchy, Force, political Economy and Decisinmaking. 2nd Edition. – Boston: Little, Brown and Co., 1985. – P. 1-14.
202. Erler F. The reunification of Europe // World Politics. – 1958. – Vol. 10, №4. – P. 366-377.
203. Ruggie J. Multilateralism: The Anatomy of an Institution // International Organization. – 1992. – Vol 46, №2. – P. 559-578.
204. Ferguson R.J. The Pillars of European Cooperation. The European Union/New Europe. – Режим доступу: http://www.mexicodiplomatico.org/lecturas/ pillars_ue_coop.pdf. - 21 p.
205. Transatlantic Transformations: Equipping NATO for the 21st Century / Hamilton D.S. (еd.). – Washington, D.C.:Center for Transatlantic Relations, 2004. – 203 p.
206. The European Convention. CONV 850/03. Adopted by consensus by the European Convention on 13 June and 10 July 2003. – Brussels: Commission, 2003. – 265 p.
207. Introduction: Actors and Actions / C.Hill, W.Wallace (ed.) // The Actors in Europe's Foreign Policy. – London: Routledge, 1996. – Р. 42.
208. European Council in Copenhagen 21-22 June 1993. Conclusions of the Presidency. – Copenhagen: Commission, 1993. – 46 p.
209. Power and Interdependence. 2nd edition / R.Keohane, J.S.Nye. – Glenview, Ill.: Scott, Foresman and Co., 1989. – 315 p.
210. European Community Politics and Institutional Change / R.Keohane, S.Hoffman // Working Papers Series of the Center for European Studies of the Harvard University. – 1989. – №25. – P. 7-18.
211. The European Council [Essen Summit 1994], Essen, 9-10 December 1994. – Режим доступу: http://aei.pitt.edu/1447/.
212. Noel E. Future prospects for Europe // Government and opposition. – 1995. – Vol. 30, №4. – P 452-468.
213. Парламентські слухання 16 травня 2007 року “Про інтенсифікацію співробітництва України з ЄС у рамках євро регіонів та перспективи транскордонного співробітництва” – Режим доступу: http://www.rada.kiev.ua.
214. Тодоров Н. Україна на шляху до європейської та євроатлантичної спільноти: Монографія. – Донецьк: Дон НУ, 2006. – 268 с.
215. Чекаленко Л.Д. Зовнішня політика і безпека України. Людина – Суспільство – Держава – Міжнародні структури: Монографія / РНБОУ НІПМБ / За ред. С.І.Пирожкова. – К.:НІПМБ, 2004. – 352 с