АМЕРИКАНСЬКИЙ ЧИННИК В ПРОЦЕСІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ

КАФЕДРА СОЦІАЛЬНИХ ТЕОРІЙ

На правах рукопису

ДАНИЛІШИНА КАТЕРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК 327.2 (73): 007 (043.5)

АМЕРИКАНСЬКИЙ ЧИННИК В ПРОЦЕСІ
ІНФОРМАЦІЙНОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

23.00.04 - Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук

Науковий керівник
Багацький В.В.
канд. історичних наук,
доцент

Одеса – 2004

З М І С Т
Стор.
В С Т У П 3
Р О З Д І Л 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ 13
1.1. Компаративний аналіз політичної думки часів „холодної війни” 13
1.2. Концептуальні засади американського чинника інформаційної глобалізації 21
РОЗДІЛ 2 ІНФОРМАЦІЙНА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК СКЛАДОВА СВІТОВИХ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ 37
2.1.Інформаційна парадигма сучасної глобалізації 37
2.2. Стратегічні виміри інформаційних технологій США 48
2.3.Специфіка глобального інформаційного протистояння 65
Р О З Д І Л 3 ОСНОВНІ ЕТАПИ АМЕРИКАНІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА 86
3.1. Витоки американізації світового інформаційного простору 86
3.2. Особливості інформаційного процесу повоєнного періоду 98
3.3. Вплив політики США на інформаційне суспільство у добу “холодної війни” 114
Р О З Д І Л 4 СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ НАСЛІДКИ АМЕРИКАНСЬКОЇ ДОМІНАНТИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ 141
4.1. Вплив інформаційного чинника на міжнародну спільноту 141
4.2. Масова культура в контексті інформаційної глобалізації 151
4.3. Україна як суб’єкт та об’єкт інформаційної глобалізації 158
В И С Н О В К И 168
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ 176
ДОДАТКИ 192

В С Т У П

Невід’ємною складовою сучасного світу стала глобалізація . Масштабні і невідворотні процеси глобалізування світу зактуалізували проблему досконалого їх вивчення. Це уможливило б з’ясування закономірностей їхнього перебігу, визначення тенденцій і напрямків розвитку, віокремлення негативів і позитивів, суперечностей, що спричиняють кризові ситуації, і т. ін. Проблема глобалізації привертає дедалі пильнішу увагу дослідників, багатьох галузей знань, тобто власне стала домінуючою в сучасній епістемології. Особливо актуальною є ця проблема для України, яка намагається вирішити стратегічну мету – увійти до кола цивілізованих націй сучасності. Прорив України у всіх сферах суспільного життя можливий лише за умови чіткого визначення перспективних імператив з урахуванням глобальних напрямків розвитку людства.
Важливою складовою процесів глобалізації став розвиток новітніх інформаційних технологій, які, у свою чергу, призвели до глобальних трансформацій у сфері комунікації. Електронна революція з її комп’ютерною технікою, Інтернетом, супутниковим зв’язком, складною відеоапаратурою і багатьма іншими технічними новинками швидко змінює світ, прискорює загальний поступ. Одночасно із значними перевагами, ці процеси спричинюють і значні ризики. Через те дотримання пріоритетів демократичного розвитку світового співтовариства, збереження і розширення прав людини, зокрема визнання життєво важливим нового права людини – права на комунікацію, повинні стати важливою передумовою вироблення публічної політики і створення відповідних законів інформаційної ери.
В цьому ценсі важливого значення набуває дослідження стану і тенденцій розвитку системи масової комунікації в Україні, її місця і ролі в європейському і світовому масово-комунікаційному просторі. Також під впливом поширення інформації відбувається зміна ментальності, що особливо актуально для посттоталітарних країн, до яких відноситься й Україна, що також потребує свого вивчення.
Інформаційні війни, міжнародний тероризм стали тими наслідками інформаційної глобалізації, які створюють серйозні виклики цивілізованому, демократичному векторові розвитку людства.
Процеси глобалізації та інформатизації суспільства безпосередньо пов’язані з питанням майбутнього світового устрою, системи міжнародних відносин, з місцем і роллю Сполучених Штатів Америки у вирішенні світових проблем. На сьогодні США - визнаний лідер у процесах глобалізації. Домінування у політичній, економічній, культурній сфері цієї країни доповнюється монополізуванням світового інформаційного простору з метою остаточного оформлення однополюсного світу. В цьому полягає суть американського “інформаційного імперіалізму”, який став визначальним чинником новітнього світового інформаційного суспільства. Для України важливість дослідження проявів американського “інформаційного імперіалізму” обумовлюється вирішенням ділеми: закріпитися у фарватері американської зовнішньої політики, чи приєднатися до табору прихильників багатополюсного світу.
Дослідження даної теми актуалізується ще й тим, що в самих Сполучених Штатах, а також у світі загалом дедалі більше зростає розуміння того, що, за висловом З.Бжезинського, “США не тільки перша і єдина наддержава у глобальному масштабі, але, скоріш за все, й остання” [1, 248]. У зв’язку з цим, виникає низка питань: якою буде система міжнародних відносин у найближчій і далекій перспективі, як довго США утримаються в ролі світової наддержави, чи не зміниться домінування США пануванням у світі іншої держави чи групи держав, чи, можливо, відновиться система балансу сил, але вже у глобальному масштабі. Або, іншими словами, яким буде світ у ХХІ столітті?
Тема даної дисертації має тісний зв’язок з програмами Інституту соціальних наук Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова, які присвячені дослідженню американської зовнішньої політики, а також з планами і темами кафедри соціальних теорій Одеської національної юридичної академії. Зокрема, автор роботи бере участь у розробці теми ІСН ОНУ ім. І.І.Мечникова “Політична діяльність у демократичному суспільстві” (№ державної реєстрації 0191002015) і теми кафедри соціальних теорій ОНЮА “Трансформація українського суспільства до паритетної демократії: історичний досвід, проблеми, шляхи вирішення” (№ державної реєстрації 0103U003289).
Враховуючи актуальність запровадженої проблеми, її наукове і практичне значення, спираючись на досягнення попередніх дослідників та зважаючи на недостатній рівень розробленості у вітчизняній науковій практиці, який пов’язаний з новизною самого явища глобалізації і надзвичайним динамізмом його розвитку, дисертант поставив перед собою таку мету: виходячи з нових реалій, проаналізувати нові тенденції інформаційного прояву процесів глобалізації, з’ясувати суть інформаційного суспільства як важливої складової постіндустріального суспільства, визначити місце і роль Сполучених Штатів Америки в процесах глобалізації, зокрема в такій її важливій складовій, як інформаційна сфера.
Відповідно до мети дослідження, дисертант зробив спробу розв’язати такі завдання:
- проаналізувати літературу та джерела з різних напрямків теми, розробити основні теоретико-методологічні та методичні принципи дослідження феномену американського інформаційного імперіалізму в епоху глобалізації;
- розглянути процеси входження США в систему глобальних міжнародних відносин, а також висвітлити механізм формування апарату американської пропаганди та змістовне наповнення його діяльності;
- визначити особливості поширення інформації у сучасних умовах та встановити роль засобів масової інформації у здійсненні внутрішньої і зовнішньої політики США, з’ясувати роль новинних передач у процесі поширення інформації і розглянути нові форми і методи їх подання;
- проаналізувати основні аспекти спрямування подачі інформації (вплив на свідомість, зміна ментальності, підпорядкування політичної еліти) і оцінити ступінь сприйняття цих елементів інформатизації суспільства суб’єктами міжнародних відносин;
- дослідити особливості американської культурної експансії на сучасному етапі, розглянути форми і методи її поширення, встановити рівень протидії цьому явищу у провідних європейських країнах;
- визначити принципи прогнозування можливих наслідків інформаційного домінування США в системі глобальних міжнародних відносин і його вплив на формування світового порядку ХХІ століття та змоделювати варіанти участі України у процесах інформаційної глобалізації та формуванні сучасної системи міжнародних відносин;
Вирішення цих завдань дозволить більш глибоко усвідомити процеси глобалізації, роль американського інформаційного потенціалу, значущість цих чинників для розуміння сучасних світових процесів, рівень її сприйняття різними верствами населення країн світу.
Об’єктом даного дослідження є процеси глобалізації, аналіз інформаційного сегменту цього явища, який є одним з визначальних у розвитку означених процесів і виступає в ролі базової ознаки.
Предметом дослідження стали різні аспекти прояву американської інформаційної експансії, метою якої є забезпечення ідеологічного панування в світі.
Методи дослідження. На різних етапах дослідження були використані загальнонаукові, загально-логічний та спеціальні методи досліджень, зокрема такі методи, як порівняльний аналіз системи багатополюсного світу, теорії балансу сил (Г.Кіссінджер) і моделі однополюсного світу (З.Бжезинський, С.Хантінгтон), вторинний аналіз статистичної інформації та результати контент-аналізу рекламної продукції США. Емпіричний матеріал в роботі органічно поєднувався з використанням дворівневого аналізу, тобто аналізу, який здійснювався на двох окремих рівнях (міжсистемному та регіональному).
В роботі також використано нелінеарний підхід, тобто нелінійний, багатовимірний (з урахуванням, передусім, основних складових, тенденцій, аспектів перебігу процесу тощо).
Характер роботи і поставлені завдання визначили потребу застосування комплексного аналізу для окремих, вузлових аспектів дослідження, тобто гнучкого поєднання поширеного дескриптивного аналізу з безпосередньо дворівневим політологічним методом, що дає змогу об’ємніше, багатомірніше вивчити власне функціональний стан та особливості перебігу впливу США на процес інформаційної глобалізації.
Наукова новизна дисертаційної роботи визначається такими показниками:
- вперше у вітчизняній науковій практиці в такому обсязі досліджується проблема впливу американської інформаційної експансії на світові глобалізаційні процеси та робиться спроба формалізації ідеї визначальності інформації в сучасних глобальних процесах;
- дістала подальший розвиток теза про те, що добування, змістове наповнення, поширення інформації є базовими ознаками інформаційного суспільства, яке, в свою чергу, визначає характер сучасної епохи;
- уточнено поняття “інформаційного імперіалізму”, який в умовах однополюсного світу набув суттєвого доповнення як американський “інформаційний імперіалізм”;
- з нових позицій в роботі доведена залежність між одноосібним пануванням США в сучасній системі міжнародних відносин і контролем цієї країни над всіма складовими світових інформаційних потоків;
- на основі цивілізаційного системного методу (цілісний погляд на об’єкт дослідження) досліджено політику США ХХ ст. і показано, що відхід від доктрини ізоляціонізму і активне входження в систему міжнародних відносин, за умов економічної зверхності у світі, сприяло відкритості американського суспільства до нових цивілізаційних викликів, забезпечило йому провідні позиції у процесах глобалізації, тобто забезпечило Америці переваги у використанні повною мірою позитивних рис цих процесів і займати передові рубежі у подальшому їх розвитку;
- досліджено новий ефект панування США у світі, який полягає в інформаційному домінуванні цієї країни, що завершує і доповнює економічну і політичну зверхність, без яких в епоху глобалізації неможливо закріпити і зберегти статус глобальної наддержави, статус єдиного світового лідера.
В результаті узагальнень емпіричних і теоретичних даних, а також висновків, що були зроблені на їх основі в дослідженні, на захист виносяться такі положення, ідеї та висновки:
- процеси глобалізації набули незворотнього характеру;
- розвиток інформаційних технологій і поширення інформації у світі відбувається нерівномірно і диспропорційно, що дає підстави говорити про новий різновид сучасного імперіалізму – “інформаційного імперіалізму”;
- у сфері продукування і поширення інформації провідна роль належить США, отже сучасний „інформаційний імперіалізм” можна трактувати як американський, що дає змогу США зберегти і закріпити своє лідерство в сучасному світі;
- вплив на духовне життя того чи іншого народу призводить до впливу на масову свідомість, на менталітет спільноти з метою підпорядкування інтересам суб’єкта міжнародних відносин, який здійснює цей вплив;
- інформаційне панування США у світі спричинює протидію у багатьох країнах світу;
- поширення американського домінування в процесі інформаційної глобалізації актуалізує проблему збереження національної ідентичності народів світу, збереження культурної багатоманітності.
Таким чином, тема дослідження “Американський чинник процесу інформаційної глобалізації” має як теоретичне, так і практичне значення. Практичне значення отриманих результатів полягає в тім, що теоретичні положення і висновки дисертації дають можливість глибше з’ясувати нові тенденції у процесах глобалізації та формуванні інформаційного суспільства, дати наукову оцінку цим процесам і тенденціям, що стають нині визначальними у світовому розвиткові, і на цій основі - виробити конкретні рекомендації щодо використання матеріалу дисертації при прийнятті відповідних державних рішень у внутрішній і зовнішній політиці.
Результати даного дослідження можуть бути використані :
1) у науково-дослідній сфері: головні ідеї та відправні положення можуть бути основою для подальшої роботи над проблемами глобалізації та інформаційного суспільства;
2) навчальній: узагальнення, висновки і рекомендації дослідження можуть бути впроваджені у нормативних і спеціальних курсах та програмах вищих учбових закладів, стануть у нагоді для створення підручників, навчальних посібників;
3) прикладній: основні висновки та рекомендації дисертації запропоновані для використання розробки стратегії інформаційної безпеки України.
Для дисертаційної роботи визначальним є поняття імперіалізму та одного з його сучасних різновидів – “інформаційного імперіалізму”. Термін „інформаційний імперіалізм” вживається ще з середини 70-х років ХХ століття. Після використання його у резолюції 53/70 Генеральної Асамблеї ООН він отримав офіційне визнання та увійшов у світову практику як термін міжнародного права [2].
Власне імперіалізм у своєму розвиткові пройшов три періоди, перший з яких охопив період від дохристиянської ери до падіння Риму. Особливістю другого періоду, який припадає на середньовіччя, була спроба об’єднати світ в ім’я віри, тобто в ті часи творцем імперій виступала релігія. Третій період започаткували великі географічні відкриття, він триває дотепер. Цей період у своєму розвитку пройшов чотири етапи, останній з яких охоплює другу половину ХХ ст. - етап “неоімперіалізму”. Феномен “неоімперіалізму” позначився суперництвом двох наддержав - США і СРСР - у їх прагненні контролювати розвиток “третього світу”. Після розпаду СРСР панівні позиції у світі захопив американський імперіалізм.
Отже, явище імперіалізму є таким же давнім, як і людська цивілізація. Дослідники цього явища вважають, що воно обумовлено вродженою агресивністю людей, їхнім прагненням до панування й контролю над навколишнім світом. Це є наслідком природної нерівності людей і їх природженої потреби до експансії задля процвітання й власної безпеки. Витоками імперіалізму є економічна й політична непевність людей, їх устремління до влади і вищого статусу, егоїзм, ідеологічні чинники.
Державний імперіалізм породжувало бажання підвищити статус і владу у світі, захопити нові території з метою переселення туди своїх громадян, прагнення контролювати природні ресурси інших держав, забезпечити ринки збуту для своїх товарів, врешті, зажити воєнної слави. Ідеологічним підґрунтям імперіалізму могла бути єдина віра, бачення світлого майбутнього або поширення “благ цивілізації”.
Наслідки політики імперіалізму могли бути корисними для одних народів і одночасно призводити до руйнації традиційного способу життя, нищення культури, нав’язування нових соціальних цінностей для інших.
“Інформаційний імперіалізм” визначає нерівність, яка склалася у сфері міжнародного інформаційного обміну. Сьогодні мова йде не просто про нерівні можливості у сфері обміну інформацією, а про утвердження єдиного центру з потужною технічною базою, широкою мережею інформаційних агентств, що дає можливість збирати, фільтрувати, розповсюджувати інформацію відповідно до власних інтересів, а в кінцевому підсумку - контролювати культурне, духовне життя на планеті. Таким центром стали США. Поширення інформаційного впливу на всі країни світу, здійснення контролю над світовими інформаційними потоками і становить суть поняття “американського інформаційного імперіалізму”.
Уже сьогодні є всі підстави стверджувати, що ХХІ століття стане століттям інформаційних технологій, де телекомунікаціям в їх сучасному комп’ютеризованому вигляді призначена особлива роль. Саме вони закладуть підвалини інформаційної економіки, в якій домінуватиме той, хто контролюватиме глобальні інформаційні супермагістралі. У зв’язку з цим, питання розвитку інформаційної сфери українського суспільства в час входження світової цивілізації в інформаційне ХХІ ст., формування міжнародного інформаційного співтовариства набуває надзвичайної ваги.
Апробація результатів дослідження здійснена в доповідях та виступах на міжнародних, українських та регіональних науково-практичних конференціях, зокрема:
- науково-практичній конференції “Мовна екологія як чинник гармонійного розвитку суспільства”, яка пройшла під егідою Управління у справах національностей та міграції Одеської обласної державної адміністрації /Одеса, 12-13.11.2002/;
- Міжнародній науково-практичній конференції “Соціальна політика і механізми інтеграції українського суспільства” , яка пройшла під егідою ІСН ОНУ ім. І.І.Мечникова, Академії політичних наук України, Південно - Українського відділення соціологічної асоціації України, за підтримки Одеської обласної державної адміністрації та “Благодійного фонду ХХІ століття” /Одеса, 20-21.09.2002/;
- VІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта 2004” у секції політології за напрямком “Проблеми інтеграції України у світове співтовариство” /Дніпропетровськ, 10-25.02.2004/.
Також розробки теми дисертації відображені у публікаціях дисертанта: “Роль рекламы в контексте современного этапа процесса глобализации” // Актуальні проблеми політики. Збірник наукових праць. - Одеса: “Юридична література”. - 2001. - Вип. 10-11. - С.702-708; “Процессы глобализации в культурном измерении” // Актуальні проблеми політики. Збірник наукових праць. - Одеса: “Юридична література”. - 2002. - Вип. 13-14. - С.906-912; „Впливи світових інформаційних потоків на пострадянське суспільство”// Актуальні проблеми політики. Збірник наукових праць. - Одеса: “Юридична література”. – 2003. – Вип.17. – С.435-441; “Борьба с американским информационным империализмом в странах Западной Европы: опыт для Украины (ІІ половина ХХ ст.)” // Вісник Одеського національного університету. - Т.8, вип.9, соціологія і політичні науки. - Одеса: Астропрінт, 2003. - С.689 – 694; „Співробітництво України з європейськими країнами щодо захисту свого інформаційного простору: проблеми та перспективи”// Матеріали VII міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта -2004”. – Т.1, політологія. – Дніпропетровськ, Наука і освіта, 2004. – С.40-42; „Американський культурно-інформаційний імперіалізм в Україні (на прикладі реклами)” Матеріали регіональної науково-практичної конференції „Мовна екологія як чинник гармонійного розвитку суспільства” – Одеса, 2003. – С.99-102.

Список литературы

В И С Н О В К И

Підсумовуючи та узагальнюючи результати, що були констатовані під час дисертаційного дослідження, можна сформулювати цілий ряд теоретичних висновків та практичних рекомендацій щодо проблеми впливу американського інформаційного імперіалізму на процеси глобалізації у сучасному світі. Серед підсумків наших теоретичних пошуків варто назвати такі:
1. Геополітичні, економічні, культурні аспекти впливу американського чинника в процесі інформаційної глобалізації знайшли певне висвітлення в дослідженнях українських та зарубіжних науковців. Це в значній мірі сприяло розв’язанню наукової проблеми дисертації, яка полягала в тому, щоб узагальнити напрацьований матеріал і виробити цілісне бачення процесу інформаційної глобалізації та виявити роль США у цих процесах. Результатом такого узагальнення став доказ тези про те, що у сучасному світі діє новий феномен – американський інформаційний імперіалізм.
2. Завершення “холодної війни” і утвердження системи однополюсного світу ознаменувалось закріпленням за Сполученими Штатами Америки статусу єдиної глобальної наддержави в сучасному світі. Цьому передував процес перетворення США з регіональної держави Західної півкулі на державу світового рівня, що визначалось багатогранністю інтересів та широким спектром засобів впливу на світову політику. Панівний статус США забезпечується її вирішальним впливом на основні сфери світової політики, в тому числі в інформаційній сфері завдяки використанню сучасних інформаційних технологій.
3 На рубежі ХХ-ХХІ століть нового змістовного наповнення набуло поняття “імперіалізм”. Зберігаючи багато які свої базові ознаки (бажання тієї чи іншої держави підвищити свій статус і владу у світі, поставити під свій контроль іноземні природні ресурси і запаси сировини; поширити свою політичну систему на інші регіони і т.д), імперіалізм набув нових ознак, серед яких найголовнішою є домагання контролю над інформаційною сферою з метою забезпечення ідеологічного панування.
4 Характерною прикметою часу є динамічний процес глобалізації - багатовимірного, складного і суперечливого явища. Осмислення феномену глобалізації у контексті глобальних проблем сучасності (загроза ядерної війни, екологічної катастрофи, перенаселення планети, вичерпання природних ресурсів тощо) започатковано було Римським клубом. Але тут домінував кризовий аспект. Сьогодні відбувається перехід до аналізу позитивних процесів, що універсалізують життя людей, формують у них відчуття спільності світу, в якому вони живуть. Позитивне сприйняття глобалізації полягає в тім, щоб сприяти конституюванню всепланетної спільності і співробітництву людей заради загальної безпеки.
На теоретичному рівні позитивні аспекти глобалізації ні в кого не викликають заперечень, саме вони визнаються як перспектива для розвитку людства. На практичному рівні діють ще застарілі стереотипи, які виражаються у нових формах панування. Так, США прагнуть зміцнити своє гегемоністське становище у світі, передусім, за допомогою інформаційної сфери, завдяки якій можна чинити вирішальний вплив на процеси глобалізації. Лідерство Америки в галузі інформаційних технологій означає контроль над добуванням інформації, відбір цієї інформації, технічне забезпечення її передачі у межах всієї планети, змістовне наповнення, доведення її до споживача.
5. Американські засоби масової інформації стали активними учасниками здійснення внутрішньої і зовнішньої політики країни, вони завжди виступають на захист американських інтересів як у політичній, так і в економічній (бізнесовій) сферах. Цей чинник в значною мірою вплинув на зміну новинних передач, які стали не просто джерелом інформації, вони здійснюють ментальний контроль над радіо - та телеаудиторією
6. Стрімкий розвиток комп’ютерних технологій призводить до всепроникаючого впливу інформації в усі сфери суспільного життя, що дає підстави характеризувати постіндустріальну стадію розвитку людства як інформаційну. Інформаційна сфера використовується США як важлива умова здійснення інформаційно-політичного впливу на інші країни, на ментальність інших народів, особливо їхніх політичних еліт. Інформаційна політика США здійснює вплив і на ментальність власного народу.
Найбільш наглядно домінування Америки у світових інформаційних потоках проявляється у розповсюдженні міжнародних новин, де присутня переважно одна точка зору – американська. Подача інформації в американському вимірі це не просто інформування суспільства хоч і однобоке, це і ментальний вплив на реципієнтів, тобто на споживача інформації. Через привнесення розважальності в інформаційне поле, через реконструкцію минулих політичних подій, через демонстрацію „псевдоподій” у споживача інформації зявляється роздвоєність свідомості в результаті чого він не може відрізнити вимисел від дійсності, зрозуміти логіку і значимість подій. Ще більшу небезпеку така роздвоєність має стосовно політичної еліти, в результаті чого її інтереси часто не співпадають з інтересами народу.
Інформатизація суспільства змінила сутність економіки, відбулася її віртуалізація, тобто одночасне співіснування в одному просторі паралельних економічних світів. Сьогодні вже не природні ресурси, а фінанси й інтелект стали провідними ресурсами економічного розвитку. Інформаційні комунікації зробили їх мобільними, тобто забезпечують їх вільне переміщення у віртуальному просторі.
6. Підґрунтям американського культурного імперіалізму, з одного боку, виступає політична традиція США з її демократичними ідеалами, з іншого, - інформаційна монополія цієї країни у міжнародному інформаційному просторі, що забезпечується провідними позиціями у експорті інформаційних продуктів, до яких належить програмне забезпечення, аудіовізуальні твори, телепрограми, кінострічки, музична продукція, розважальна інформація та реклама. В той же час США захищають власний інформаційний простір від будь-якого втручання ззовні.
Усвідомлення важливості та невідворотності існування світового інформаційного простору, де США займають чільне місце, спонукає інші країни до вироблення власної інформаційної політики, одним із аспектів якої є протидія американським впливам. Найбільших успіхів тут досягли провідні європейські країни, в першу чергу Франція та Німеччина, які прагнуть протидіяти американській експансії, продукуючи власну інформаційну політику згідно з національними інтересами та європейськими стандартами.
7. Усвідомлення того факту, що в сучасних умовах застосування ядерної зброї матиме згубні наслідки для всього людства, все частіше мова йде про невоєнні методи агресії, серед яких найчастіше вказуються “інформаційні”. Це стало одним із наслідків інформаційного домінування Сполучених Штатів Америки. Тут важливо усвідомити, що поняття інформаційної боротьби несе в собі позитив, тому що передбачає змагання її учасників за завоювання переваги щодо кількості, якості та швидкості добування інформації, її своєчасного аналізу й використання. Інформаційне протиборство передбачає вже дії, які мають за мету досягнення інформаційної переваги над противником з одночасним захистом своєї інформаційної сфери. Крайньою формою інформаційного протиборства є інформаційна війна, яка ставить за мету вже досягнення політичних цілей.
Інформаційна війна ведеться, передусім, проти ворожих країн (для США - це країни „вісі зла”), інформаційне протиборство проти країн, яким хочуть нав’язати свою волю (більшість країн світу: країни, які розвиваються, пострадянські країни), а також інформаційна боротьба - з країнами союзниками.
8. Результати дослідження показали, що Україна в особі американського інформаційного імперіалізму отримала новий виклик, який повинен стимулювати розвиток власної інформаційної інфраструктури задля виробництва національних інформаційних продуктів.
Крім попереднього можна додати, що стан інформаційної безпеки будь-якої країни визначається рівнем захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства та держави в інформаційній сфері або середовищі. Для України основоположне значення має сформованість національних інтересів, пов’язаних з правами і свободами та відповідальністю громадян, гармонійним розвитком усіх сфер життєдіяльності суспільства, дбайливим ставленням до матеріального та духовного багатства нації. Суттєвим при цьому є усвідомлення того, що національні інтереси забезпечуються сильною і стабільною державою, її територіальною цілісністю, незалежністю та суверенітетом.
Спираючись на зроблені теоретичні висновки, враховуючи той факт, що інтереси США розповсюджуються на весь світ і те, що Україна проголосила курс на зближення з НАТО і ЄС з перспективою вступу до цих організацій, а на найближчу перспективу поставила завдання вступу до СОТ (Світової організації торгівлі), і тут немаловажною є позиція США, варто надати ряд практичних рекомендацій щодо вироблення Україною власної інформаційної політики.
1. З метою прискорення формування самодостатньої інформаційної політики як важливої умови активного включення до світових глобалізаційних процесів і використання переваг інформаційного суспільства, нагальними заходами слід вважати:
- необхідність створення єдиного базового документу (Концепції інформаційної безпеки України) та на його основі прийняти ряд законодавчих актів, де було б чітко розроблено різні аспекти інформаційної політики України. Закони України “Про національну безпеку України” та “Про інформацію” є лише першим кроком у цьому напрямку;
- потребу чіткого формулювання системи поглядів на процеси переходу України до інформаційного суспільства з урахуванням потреб держави, суспільства та громадян при дотриманні конституційних прав і свобод;
2. Встановити одним з критеріїв ефективності роботи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, політичних партій забезпечення інформаційних потреб. До таких потреб слід віднести:
- вжиття невідкладних комплексних заходів щодо захисту свого інформаційного ресурсу та входження України в світовий інформаційний простір;
- усунення негативних чинників порушення інформаційного простору, інформаційної експансії з боку інших держав;
- розробка і впровадження необхідних засобів та режимів отримання, зберігання, поширення і використання суспільно значимої інформації, створення розвиненої інфраструктури в інформаційній сфері;
- створення умов, які б заохочували провідні видання та інформаційні агентства світу відкривати свої корпункти в Україні, а не висвітлювати процеси в ній через призму бачення столиць сусідніх держав, тобто з місць акредитації зарубіжних кореспондентів;
- заохочувати відкриття корпунктів за кордоном українськими інформаційними агентствами та ЗМІ;
- формувати у світі позитивний імідж України, розповсюджуючи там інформацію власного виробництва;
- більш динамічно здійснювати політику комп’ютеризації та приєднання України до світових інформаційних ресурсів, збільшувати свою присутність в Інтернеті з власною програмною продукцією;
- входження до світових комп’ютерних мереж повинно супроводжуватися розробкою механізмів протидії комп’ютерній злочинності;
- здійснення моніторингу інформаційної безпеки з метою аналізу та розробки заходів задля усунення недоліків та подальшого удосконалення системи забезпечення захисту національного інформаційного ресурсу України;
- удосконалення системи підготовки інтелектуальної еліти суспільства та створення умов для її творчої роботи.
3. Визнати пріоритетом у розвитку українського народу його входження до “інформаційного суспільства”. Поширення нових інформаційних інструментальних засобів і послуг надасть нові можливості для побудови більш рівноправного та збалансованого суспільства, сприятиме розвиткові індивідуальної освіченості, інформаційне суспільство має більший потенціал для удосконалення якості життя європейських громадян, підвищення ефективності соціальної та економічної організації, а також підсилення громадської згуртованості. В зв’язку з цим необхідно враховувати світовий досвід і розвивати всебічне співробітництво у цій сфері з країнами, які вже досягли фази “інформаційного суспільства”.
4. Інформація володіє енергетичним ефектом, який заряджає активністю кожен сектор економіки від виробництва технічних засобів, які сьогодні в Україні переважно іноземного виробництва, за виключенням хіба що ракетоносіїв, до практично необмеженої кількості нових інформаційних послуг та застосувань.
5. У сфері оборони України розгортання процесу використання нових інформаційних технологій має забезпечити кількісну і якісну перевагу над будь-яким евентуальним противником у збиранні й обробленні інформації, її передаванні та прийнятті рішень, доведенні завдань до підлеглих сил і засобів та у гарантованій нейтралізації джерел загрози з мінімальними витратами.
Для України надзвичайної ваги повинна мати теза про те, що чим більшими інформаційними можливостями володітиме країна, тим вірогіднішою стає можливість досягнення стратегічних переваг у майбутній системі міжнародних відносин. У зв’язку з цим важливого значення набуває потреба створення власних органів, спроможних ефективно впливати інформацією у сфері міжнародних стосунків і в оборонній сфері. Тому вже сьогодні на шляху потоку інформації слід поставити ефективний “фільтр” у вигляді аналітичних структур, які здатні були б своєчасно виявляти інформацію, використання якої може призвести до негативних наслідків.
Висока інформаційна озброєність української держави потрібна їй не для нав’язування своєї волі іншим народам, а, враховуючи відсутність традиції агресивності, експансії, сприяти рівномірному поширенню інформації, недопущення новітнього “інформаційного колоніалізму”.
Слід визнати, що американський інформаційний імперіалізм присутній і в Україні. Зовнішньо- та внутрішньополітичний курс України часто стає об’єктом для інформаційного нападу з боку американських ЗМІ, а враховуючи їх зв’язок з урядовими колами і промисловими корпораціями, то і з боку офіційного Вашингтону. Інформаційно-пропагандистські акції США, які присутні в українському інформаційному просторі останнім часом, демонструють заангажованність та упередженість щодо ситуації в українському суспільстві. Подібні дії з боку США призводять до формування у світовій громадськості стійких стереотипів щодо нашої держави, що негативно впливає на відносини в економічній та політичній площинах із зарубіжними партнерами. Така ситуація не може задовольняти Україну. Тому нагальною потребою є створення українських інформаційних структур, які б у взаємодії з урядовими та фінансовими групами розпочали б процес просування та закріплення українських політико-економічних інтересів за межами власної країни.
Стан інформаційної безпеки будь-якої країни визначається рівнем захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства та держави в інформаційній сфері або середовищі. Для України основоположне значення має сформованість національних інтересів, пов’язаних з правами і свободами та відповідальністю громадян, гармонійним розвитком усіх сфер життєдіяльності суспільства, дбайливим ставленням до матеріального та духовного багатства нації. Суттєвим при цьому є усвідомлення того, що національні інтереси забезпечуються сильною та стабільною державою, її територіальною цілісністю, незалежністю та суверенітетом.
У контексті створення інформаційної інфраструктури українського суспільства автор пропонує такі заходи:
- продовження законотворчості в інформаційній сфері;
- запровадження в органах державної влади, органах місцевого самоврядування спеціальних структур, які б відстежували процеси в інформаційному полі України;
- пропаганду в засобах масової інформації переваг інформаційного суспільства та позитивних сторін процесів глобалізації;
- введення спеціальних навчальних курсів з проблем інформаційного суспільства і процесів глобалізації у закладах освіти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ

1. Бжезинский З. Великая шахматная доска. Господство Америки и его геостратегические императивы (The Grand Chessboard. American Primacy and Its Geostrategic Imperatives). - М.: “Международные отношения”, 2000. - 256с.
2. http://ods-dds-ny.un.org / russian / doc / UNDOC / GEN / N99 / 760 / 05 / PDF / N9976005.pdf?
3. Коваль И.Н. Последняя битва „холодной войны”: восточноевропейская політика сверхдержав в концепціях зарубежной политологии (80-е – нач.90-х гг.). Монография . – Одеса, АстроПринт, 1999. – 223 с.
4. Лайнбарджер П. Психологическая война. Пер. с анг. /Под ред. Берникова Н.Н. - М.: Воениздат, 1962. - 352 с.
5. Фулбрайт Дж. У. Самонадеяность силы. Пер. с англ. Китина Н.И. - М.: Международные отношения, 1967. - 256 с.
6. Шиллер Г. Манипуляторы сознанием. - М.: Мысль, 1980. - 326 с.
7. Киссинджер Г. Дипломатия. Пер. с анг. В.В.Львова / Послесл. Г.А.Арбатова. - М.: Ладомир, 1997. - 848 с.
8. Хантінгтон С. Захід: унікальність versus універсалізм // Філософська думка. - 1999. - № 1-2. - С.82-100.
9. Громыко А.А. 1036 дней президента Кеннеди. - М.: Политиздат, 1971. - 279с.
10. Иванов Р.Ф. Дуайт Эйзенхауэр. - М.: Мысль, 1983. - 295 с.
11. Воронцов В.Б. Сенатор от Арканзаса. - М.: Международные отношения, 1971. - 272 с.
12. Усачев И.Г. Джон Фостер Даллес: политический миф и реальность. - М.: Мысль, 1990. - 302 с.
13. Phillips C. The Truman Presidency. – N.-Y., 1966.
14. Truman H.S. Memoirs: Vol. 1,2. – N.-Y.: Garden City, 1955-1956. - Vol. 2. - 1956. - 567 p.
15. Токвиль Алексис де. Демократия в Америке: Пер. с франц. /Предисл. Гарольда Дж. Ласки. - М.: Прогресс, 1992. - 554 с.
16. Роллан Р. Предупреждение Америке // Роллан Р. Собрание сочинений: В 14 т. - М.: Из-во худ. литературы, 1958. - Т.13: Публицистика. - С.133-134.
17. Почему люди ненавидят Америку? / З.Сардар, М.В.Дэвис; Пер. с англ. С.Л.Могилевский. – М.: Изд-во Проспект, 2003. – 240 с.
18. Новочильский Г. Психологическая война империализма. - М.: Прогресс, 1967. - 95 с.
19. Психологическая война. /Под ред. Николаева А.Н. - М.: Прогресс, 1972. - 352с.
20. Психологическая война против мира: Перевод с нем. Ю.Ф.Жарова. Послесловие Ю. Жарова, А. Панкова. - М.: Прогресс, 1987. - 192 с.
21. Волкогонов Д.А. Психологическая война: Подрывные действия в области общественного сознания. - М.: Воениздат, 1984. - 320 с.
22. Беглов С.И. Внешнеполитическая пропаганда. Очерк теории и практики. - М.: Высшая школа, 1984. - 375 с.
23. Беглов С.И. Монополия слова. Изд. 2-е, доп. – М.: Мысль, 1972. - 454 с.
24. Баннов Б.Г., Вачнадзе Г.Н. Чужие голоса в эфире. - М.: Молодая гвардия, 1981. - 287 с.
25. Панфилов А.Ф. Радиовойна: история и современность. Очерки о внешнеполитической радиопропаганде фашистской Германии, США, Англии и ФРГ. - М.: Искусство, 1984. - 239 с.
26. Ярошенко В.Н. Подрывная пропаганда в системе буржуазного внешнеполитического радиовещания. - М.: Из-во МГУ, 1978. - 180 с.
27. Диверсия в эфире. Документально-публицистический сборник. /Сост. Рухадзе А. - (Берлин, Будапешт, Варшава, Москва, Прага, София): Из-во Агенства печати Новости (русский язык), 1980. - 248 с.
28. Вереин А.В. “Апостолы мира” на трех континентах. - М.: Международные отношения, 1971. - 239 с.
29. Лент Г. “Корпус мира” - посланцы доброй воли. - М.: Прогресс, 1993. – 125с.
30. Корпус Миру США в Україні. Помічник репетитора. - К., 2000. - 50 с.
31. Виноградов В.А. Информация как глобальная проблема современности. – М. 1983. – 97 с.
32. Кашлев Ю.Б. Информационный взрыв: международный аспект. - М.: Международные отношения, 1988. - 208 с.
33. Кашлев Ю.Б. Массовая информация и международные отношения. - М.: Международные отношения, 1981. - 256 с.
34. Скуленко М.И. Журналистика и пропаганда. - К.: Вища школа, 1987. - 160 с.
35. Скуленко М.И. История политической пропаганды. - К.: Лыбидь, 1990. - 168с.
36. Макаренко Є.А. Європейська інформаційна політика: Монографія. – К.: Наша культура і наука, 2000. – 368 с.
37. Grossman L. The electronic republic: reshaping democracy in the information age. - New York: Viking, 1995. - 290 p.
38. Moor N., Steel G. Information - intensive Britain: an analysis of the policy issues. - London: Policy studding institute, 1991. - 249 p.
39. Gompert D. Right makes might: freedom and power in the information age. - New York: Foreign policy association, 1998. - 186 p.
40. Sussman G. Communication, technology and politics in the information age. - London: SAGE Publication, 1997. - 319 p.
41. Rosell S. Governing in an information society. - Ottawa: Institute for research on Public Policy, 1992. - 167 p.
42. Д’Аньєрі П. Повернутися до заходу спиною? Пріоритет національних інтересів у відносинах України та США // Політика і час. - 2003. - № 2. - С.39-44.
43. Парахонський Б. Українське суспільство в добу глобалізації // Вісник Національної Академії Наук України. - 2000. - № 4. - С.40-49.
44. Андрійчук В. Поїзд уже пішов? Глобалізація й Україна: надії та острахи // Політика і час. - 2002. - № 8. - С.16-25.
45. Біляцький С. Вибоїни на шляху глобалізації // Політика і час. - 2001. - № 1. - С.62-71.
46. Олефір В. Втрати можуть бути мінімальними. Глобалізація та культура // Політика і час. - 2002. - № 10. - С.15-18.
47. Тихомирова Є. Концепція відкритого суспільства в контексті глобалізації // Дослідження світової політики. Збірник наукових праць. - Вип.22. - 2003. - С.18-30.
48. Гура В. Глобалізація і проблема людини // Політика і час. - 2001. - № 2. - С.14-18.
49. Петровский В.Ф. Возможен ли гуманистический подход к глобализации? // Международная жизнь. - 2001. - № 5. - С.10-16.
50. Гура В. Третій світ і глобальні реалії // Політика і час. - 2001.- № 6. - С.41-47.
51. Котигоренко В. Причинність етноконфліктів: впливи глобалізації // Політична думка. - 2002. - № 1. - С.97-113.
52. Гречанінов В. Після розпаду біполярної системи. Новий світовий порядок та глобалізація на початку ХХІ століття // Політика і час. - 2002. - № 1.- С.58-67.
53. Виклик глобалізації / Збірка наукових праць. - К.: Стилос, 2001. - 206 с.
54. Паскуаль К. Глобалізація і сучасний світ // Виклик глобалізації /Збірка наукових праць. - К.: Стилос, 2001. - С.52-67.
55. Фієскі П. Франція та глобальні процеси // Виклик глобалізації /Збірка наукових праць. - К.: Стилос, 2001. - С.39-51.
56. Фрейзер Д.Р.Т. Панамериканська єдність і глобалізація // Виклик глобалізації /Збірка наукових праць. - К.: Стилос, 2001. - С.30-38.
57. Пролеєв С. Людство перед викликом глобалізації // Виклик глобалізації /Збірка наукових праць. - К.: Стилос, 2001. - С.9-16.
58. Россия в глобальном мире // Международная жизнь. - 2001. - № 7. - С.53-89.
59. Европейское измерение России и глобальные вызовы // Международная жизнь. - 2002. - № 7. - С.3-67.
60. Матвеев А. Глобальные угрозы в американском восприятии // Международная жизнь. - 2000. - № 1. - С. 24-31
61. Титаренко М.Л. Россия, Китай, Индия в глобальном мире // Международная жизнь. - 2002. - № 6. - С.54-64.
62. Иноземцев В.Л. О призраках и реальности // Свободная мысль-ХХІ. - 2003. - № 4. - С.41-50.
63. Дахин В.Н. Подводные рифы глобализации // Свободная мысль-ХХІ. - 2003. - № 4. - С.51-61.
64. Зернецька О.В. Нові засоби масової комунікації (соціокультурний аспект). – К.: Наукова думка, 1993. – 127 с.
65. Зернецька О.В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини. – К.: Освіта, 1999. – 351 с.
66. Зернецька О. Глобальна комунікаційна політика і демократичний розви-ток // Дослідження світової політики. Збірник наукових праць Інституту світової економіки і міжнародних відносин. - К., 2000. - Вип. 9. - С.3-9.
67. Зернецька О. Трансформація типів новинних передач політичної комунікації // Нова політика. - 2000. - № 1. - С.52-54.
68. Зернецька О. Що пливе в потоці новин. Міжнародний інформацій-ний ринок і міжнародні відносини // Політика і час. - 2001. - № 9. - С.60-68.
69. Зернецька О. Інформаційна супермагістраль // Політика і час. - 2001. - № 6. - С.66-70.
70. Зернецька О. У форматі “правдивого відео”. Глобальне супутникове телебачення і медіа-дипломатія // Політика і час. - 2001. - № 4. - С.65-70.
71. Зернецька О. Нове “диджитальне” диво. Нові глобальні тенденції в інформаційно-комунікаційному секторі світової економіки // Політика і час. - 2002. - № 12. - С.34-40.
72. Макаренко Є.А. Інформаційне суспільство: політика, право в програмній діяльності ЮНЕСКО: Монографія. – К.: Наша культура і наука, 2001. – 385с.
73. Макаренко Є.А. Правове регулювання реклами в Європі // Вісник Київ-ського університету. Міжнародні відносини. – 1999. - № 12. – С.18-21.
74. Макаренко Є.А. Проблеми правової охорони даних та свобода інформації у документах Ради Європи // Вісник Київського університету. Міжнародні відносини. – 1999. - № 13. – С.78-81.
75. Макаренко Є.А. Міжнародні аспекти інформаційної політики України: прогнозування національних перспектив становлення інформаційного суспільства // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2000. - № 17. – Частина І. – С.173-195.
76. Макаренко Є.А. Національна інформаційна політика України: проблеми і перспективи розвитку інформаційної інфраструктури // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2000. - № 18. – Частина І. – С.209-220.
77. Парфенюк В. Політичні стратегії формування інформаційного суспільства в країнах-членах Європейського союзу // Дослідження світової політики: Збірник наукових праць. - Вип.18. - К.: “Знання України”, 2001. - С.81-92.
78. Кравченко Н.П. Європейський досвід правового регулювання інформаційної діяльності (аналіз законодавства ФРН) // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2001. - Випуск 27 (ч.1). - С.157-170.
79. Наджос А. Сила інформаційного лобіювання // Політика і час. - 2000. - № 9-10. - С.68-71.
80. Немчинов І. Перспективи інтеграції України в глобальне інформаційне співтовариство // Контекст. - 2001. - № 10. - С.38-45.
81. Литвиненко О.В. Інформаційні впливи та операції. – К.: національний інститут стратегічних досліджень, 2003. – 238 с.
82. Литвиненко О. Інформаційні впливи та пострадянське суспільство // Політична думка. - 2001. - № 1-2. - С.39-48.
83. Кашлев Ю.Б. Международные отношения в зеркале информационной революции // Международная жизнь. - 2003. - № 1. - С.118-128.
84. Попов М.О., Лук’янець А.Г. До забезпечення воєнної безпеки в умовах загрози інформаційної війни // Наука і оборона. - 1999. - № 2. - С.37-43.
85. Фомін В.О., Рось А.О. Сутність і співвідношення понять “інформаційна безпека”, “інформаційна війна” та “інформаційна боротьба” // Наука і оборона. - 1999. - № 4. - С.23-32.
86. Почепцов Г.Г. Информационные войны. - М.: “Рефл-бук”, “Ваклер”, 2000. - 574 с.
87. Почепцов Г.Г. Информация и PR в международных отношениях. – М.: Рефел-бук, “Ваклер”, 2000. - 574 с.
88. Почепцов Г.Г. Психологические войны. - М.: “Рефл-бук”, “Ваклер”, 2000 – 463 с.
89. Сьомін С., Лікаренко І. Без пострілів і вибухів. Інформаційно-психологічна війна як форма забезпечення політичного та економічного домінування у сучасному світі // Політика і час. - 2000. - № 5-6. - С.82-89.
90. Роговец В. Информационные войны в современном мире: причины, механизмы, последствия // Персонал. - 2000. - № 5. - С.35-38.
91. Требин М. Информационная война // Журналіst. - 2000. - № 4-5. - С.14-19.
92. Райхель Ю. Информационное оружие ХХІ века // Журналіst. - 2000. - № 7. - С.9-11.
93. Ожеван М. Двогостра зброя // Підприємництво в Україні. - 2001. - № 8. - С.28-31.
94. Ожеван М. Маніпулятивні стратегії // Підприємництво в Україні. - 2001. - № 9. - С.26-27.
95. Ожеван М. Міжетнічна толерантність у контексті проблем інформаційно-психологічної безпеки України // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. -К., 2001.-Випуск 15-С.231-239.
96. Бодрук О. Фактор сили в сучасному світі. Геополітичні зміни сучасної міжнародної безпеки після трагічних подій 11 вересня 2001 р. // Політика і час. - 2002. - № 3. - С.57-67.
97. Сєвєкіна О. Маховик “боротьби з тероризмом”. Консультативна система внутрішньої безпеки США - кордон на шляху критики “антитерористичної боротьби” // Політика і час. - 2002. - № 7. - С.64-67.
98. Гура В. Момент істини. “Війни 11 вересня”: Афганістан, Ірак... // Політика і час. - 2003. - № 4. - С.54-58.
99. Сафонов А.Е. Необходима глобальная система противодействия терроризму // Международная жизнь. - 2003. - № 1. - С.34-42.
100. Федоров Ю. Глобальная картина террора // Международная жизнь. - 2003. - № 3. - С.50-59.
101. Сатановский Е.Я. Глобализация терроризма и ее последствия // Международная жизнь. - 2001. - № 9-10. - С.17-25.
102. Богатуров А. Иракский кризис и стратегия “навязаного консенсуса” // Международная жизнь. - 2003. - № 3. - С.30-39.
103. Лукин А.В. Россия, США, Китай и война в Ираке // Международная жизнь. - 2003. - № 4. - С.96-115.
104. Павлов Н.В. Война в Ираке. Некоторые выводы для внешней политики // Международная жизнь. - 2003. - № 5. - С.3-13.
105. Їжак О. Україна в новій стратегії США: як нормалізувати відносини? // Політика і час. - 2003. - № 1. - С.35-43.
106. Кірпенко П., Шпакова Н. Великі інтереси й великі обов’язки. До питання про близькосхідну політику США // Політика і час. - 2003. - № 4. - С.59-64.
107. Шергін С. До справедливого міжнародного порядку. Китайські політологи про багатополюсний світ // Політика і час. - 2003. - № 5. - С.56-60.
108. Богатуров А. Россия - Америка. От неизбирательного партнерства к избирательному сопротивлению // Международная жизнь. - 1998. - № 6. - С.8-16.
109. Гуськова Е. Управление кризисами по-натовски // Персонал. - 2000. - № 3. - С.34-37.
110. Кулагин В.М. Мир в ХХІ веке: многополюсный баланс сил или глобальный pax democratica? Гипотеза “демократического мира” в кон-тексте альтернатив мирового развития // Полис. - 2000. - № 1. - С.23-37.
111. Хозин Г.С. Глобализация международных отношений: объективная тенденция или стратегия США // США. Канада. ЭПК. - 2000. - № 1. - С.65-79.
112. Хозин Г.С. Какими быть международным отношениям в ХХІ веке? // Международная жизнь. - 2001. - № 2. - С.73-86.
113. Маначинский А. Геополитические изменения в Европе после “холодной войны” // Персонал. - 2002. - № 3. - С.28-33.
114. Никонов В.А. Политическая панорама ХХІ века // Международная жизнь. - 2001. - № 6. - С.9-16.
115. Багацький В.В. Культурний імперіалізм у світі і в Україні // Актуальні проблеми політики. - Вип.8 - Одеса: Юридична література, 2000. - С.341-344.
116. Багацький В.В. Постмодернізм в контексті світової культури // Актуальні проблеми політики. - Вип.6-7. - Одеса: “Астропринт”, 1999. - С.441-445.
117. Данилишина Е.А. Роль рекламы в контексте современного этапа процесса глобализации // Актуальні проблеми політики. - Вип.10-11. - Одеса: Юридична література, 2001. - С.702-708.
118. Данилишина Е.А. Процессы глобализации в культурном измерении // Актуальні проблеми політики. - Вип.13-14. - Одеса: “Юридична література”, 2002. - С.906-912.
119. Данилишина Е.А. Борьба с американским информационным империализмом в странах Западной Европы: опыт для Украины (ІІ половина ХХ ст.) //
120. Данилішина К.О. „Впливи світових інформаційних потоків на пострадянське суспільство”// Актуальні проблеми політики. Збірник наукових праць. - Одеса: “Юридична література”. – 2003. – Вип. 17. – С. 285-441
121. Данилішина К.О. Співробітництво України з європейськими країнами щодо захисту свого інформаційного простору: проблеми та перспективи”// Матеріали VII міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта -2004”. – Т.1, політологія. – Дніпропетровськ, Наука і освіта, 2004. – С.40-42.
122. Грєбцов В.В. Правові аспекти операції “Буря в пустелі”: оцінки політологів США // Актуальні проблеми політики. - Вип.13-14. - Одеса: Юридична література, 2002. - С.923-928.
123. Грєбцов В. Криза “подвійного стримання”: американська політична думка про політику США в Перській затоці (кінець 90-х рр. ХХ ст.) // Дослідження світової політики: Збірник наукових праць. - Вип.18. - К.: Знання України, 2001. - С.92-99.
124. Мелинишин В.Б. Саммит тысячелетия ООН и его значение для развития мирового сообщества государств // Актуальні проблеми політики. - Вип.13-14. - Одеса: Юридична література, 2002. - С.918-923.
125. Несвіт Г.П. Інформаційне забезпечення процесу управління суспільством // Актуальні проблеми політики. - Вип.13-14. - Одеса: Юридична література, 2002. - С.902-906.
126. Добродум О.В. Специфіка глобалізаційних процесів у сучасних політичних системах // Актуальні проблеми політики. - Вип.10-11. - Одеса: Юридична література, 2001. - С.535-539.
127. Зелинский С.А. Международный терроризм: политические источники и движущие силы // Актуальні проблеми політики. - Вип.8. - Одеса: Юридична література, 2000. - С.134-138.
128. Мошкова Л.І. Тероризм як компонент кризових ситуацій у сучасному світі // Актуальні проблеми політики. - Вип.8. - Одеса: Юридична література, 2000. - С.39-42.
129. Коваль І.М. Концептуальне оформлення східноєвропейської політики США на початку процесу глобальних трансформувань: Автореферат дисертації доктора політ. наук / НАН України, Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин. - К., 2000. - 36 с.
130. Юрченко С.В. Геостратегія США в процесі становлення глобальної держави: Автореферат дисертації доктора політ. наук / НАН України, Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин. - К., 2001. - 36 с.
131. Макаренко Є.А. Міжнародна інформаційна політика: структура, тенденції, перспективи: Автореферат дисертації доктора політ. наук / НАН України, Ін-т світової економіки і міжнар. відносин . - К., 2002. - 40 с.
132. Наджос А.І. Інформаційні стратегії впливу американської преси на соціально-політичний процес в Україні // Автореферат дисертації канд. філол. наук / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т журналістики. - К., 2002. - 20 с.
133. Лильо Т.Я. Глобалізація комунікаційного простору і процеси національної ідентифікації у посткомуністичному світі: Автореферат дисертації канд. філол. наук [журналістика] / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т журналістики. - К., 2001. - 21 с.
134. Бессонова М.М. Зміни у східноєвропейській політиці США (1989 - перша половина 1990 рр.): Автореферат дисертації канд. іст. наук / Запоріз. держ. ун-т. - Запоріжжя, 2000. - 20 с.
135. Мошкова Л.І. Феномен виникнення та проявів тероризму в сучасних умовах: Автореферат дисертації канд. політ. наук / Одес. нац. юрид. акад. - Одеса, 2001. - 24 с.
136. Яковлев Д.В. Роль засобів масової інформації в конструюванні політичної реальності: Автореферат дисертації канд. політ. наук / Одес. нац. ун-т. ім. І.І.Мечникова. - Одеса, 2001. - 16 с.
137. Абдульдін Бассам Саїд. Глобалізація і проблема відсталості у постбіполярному світі: Автореферат дисертації канд. політ. наук / НАН України, Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин. - К., 2001. - 16 с.
138. Адель Ахмед Хайдар. Політика США щодо країн Перської затоки в кінці 70-х - першій половині 90-х років (військово-політичні аспекти): Автореферат дисертації канд. політ. наук / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т міжнар. відносин. - К., 2000. - 19 с.
139. Декларация тысячелетия ООН. Резолюция, принятая Генеральной Ассамблеей ООН 8 сентября 2000 г. // http://odsddsny.un.org/doc/UNDOC/GEN/NOO/559/53/NOO 55953
140. http: // unesdoc. unesco. Org / ulis / idex. html
141. The National Security Strategy of the United States of America. The cover letter of the President // http: / / www.whitehouse.gov/nsc/nss.html (Стратегія національної безпеки Сполучених Штатів Америки від 17 вересня 2002 року. Супроводжувальний лист Президента)
142. Germany. “Info-2000: Germany`s Way to the Information Society”, 1996.
143. UK. Policy statement “Our Information Age: the Government`s Vision”, 1998.
144. France. Governmental Action Programme “Prepare the entry of France in the Information Society” (PAGSI), 1998.
145. Закон України “Про інформацію” // Закони України. - 1996. - Т.4. - С.72-88.
146. Закон України “Про захист інформації в автоматизованих системах” // Закони України. - 1997. - Т.7. - С.296-301.
147. Закон України “Про інформаційні агентства” // Закони України. - 1997. - Т.8. - С.155-165.
148. Закон України “Про державну таємницю” // Закони України. - 1997. - Т.7. - С.38-50.
149. Закон України “Про рекламу” . – К.: Парламентське видавництво, 2003.
150. Мацуура К. Глобализация - это также культурный процесс // Международная жизнь. - 2000. - № 8-9. - С.27-32.
151. Дем’янюк О. Гуманітарними засобами. ЮНЕСКО – ма-гістраль з двостороннім рухом // Політика і час. - 2001. - № 11. - С.70-77.
152. Тейт А.А. Глобализация - угроза или новые возможности для Евро-пы? // Проблемы теории и практики управления. - 1998. - № 5. - С.63-66.
153. Богачевська-Хомяк М. Зіткнення цивілізацій чи зіткнення обізнаності? // Виклик глобалізації /Збірка наукових праць. - К.: Стилос, 2001. - С.82-96.
154. Сміт Р. Що таке глобалізація? // Виклик глобалізації /Збірка наукових праць. - К.: Стилос, 2001. - С.17-29.
155. Панарин А.С. Искушение глобализмом. – М.: Русский Национальный Фонд, 2000. – 380 с.
156. Осадчук Б. Іракська кампанія відкладається ... до остаточного розколу Європи? // Політика і культура. - 2003. - № 8. - С.15-17.
157. Сліпушко О. Політичний і фінансово-економічний словник. - К.: Видавництво “Криниця”, 1999. - 389 с.
158. Фомін С. Глобалізація та її наслідки для України // Політика і час. - 2001. - № 7. - С.62-73.
159. Коломієць В.Ф. Тенденції еволюції розвитку світового інформаційного ресурсу // Вісник Київського університету. Міжнародні відносини. – 1999. – Вип.12. – С.13-14.
160. Коломієць В.Ф., Скорина Т.М. Міжнародне співтовариство в умовах нового інформаційного суспільства // Вісник Київського університету. Міжнародні відносини. – 1999. – Вип.13. – С.35-38.
161. Литвиненко О.В., Бінько І.Ф., Потіха В.М. Інформаційний простір як чинник забезпечення національних інтересів України. - К.: Чорнобильінтерінформ, 1998. - 48 с.
162. Глобализация как стержневая проблема грядущего мирового развития /Богомолов О.Т., Горелик А.С. и др. // Международная жизнь. - 2000. - № 11. - С.3-24.
163. Бойцов М. Информационная война // Морской сборник. - 1995. - №10. - С.69-73.
164. Вакулич В. Відносини “США – ЄС” і перспективи поширення інформаційного процесу в Європі // НАН України, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. - Кіровоград, 2000. - 52 с.
165. Ларский А. Американская социологическая пропа