ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЛАТИНСЬКІЙ АМЕРИЦІ ТА КАРИБСЬКОМУ БАСЕЙНІ: ОСОБЛИВОСТІ, ТЕНДЕНЦІЇ, ПЕРСПЕКТИВИ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ВЕСЕЛА НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА

УДК: 327 (8) + (292.79)

ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЛАТИНСЬКІЙ АМЕРИЦІ ТА КАРИБСЬКОМУ БАСЕЙНІ: ОСОБЛИВОСТІ, ТЕНДЕНЦІЇ, ПЕРСПЕКТИВИ

23.00.04 – Політичні проблеми міжнародних систем
та глобального розвитку

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук

Науковий керівник
Білоусов Михайло Михайлович
доктор історичних наук, професор

Київ-2002

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 4
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1. ДЖЕРЕЛЬНО-ДОКУМЕНТАЛЬНА ТА КОНЦЕПТУАЛЬНО-МЕТОДОЛОГІЧНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ
11
§ 1.1. Джерельно-документальна база вивчення процесу інтеграції країн Латинської Америки та Карибського басейну.
11
§ 1.2. Основні концепції інтеграції та методологія дослідження інтеграційних процесів у країнах Латинської Америки та Карибського басейну.

30
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕГРАЦІЇ КРАЇН ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ І КАРИБСЬКОГО БАСЕЙНУ У 90-х РОКАХ ХХ СТОРІЧЧЯ
42
§ 2.1. Економічна інтеграція як інструмент розвитку латиноамериканських і карибських країн та піднесення їх ролі у світових процесах.
42
§ 2.2. Політична інтеграція країн Латинської Америки та Карибського басейну.
60
§ 2.3. Проблема безпеки в контексті інтеграційних процесів 90-х років в латиноамериканських і карибських державах. 81
РОЗДІЛ 3. ЕВОЛЮЦІЯ ОСНОВНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОБ’ЄДНАНЬ КРАЇН ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ І КАРИБСЬКОГО БАСЕЙНУ У 90-Х РОКАХ

105
§ 3.1. Модель асиметричної інтеграції Мексики у НАФТА. 105
§ 3.2. Інтеграційні процеси у Центральноамериканському та Карибському регіонах.
120
§ 3.3. Політичні та економічні аспекти реформування Андської групи. 139
§ 3.4. Роль Меркосур в інтеграційних процесах в Латинській Америці та Карибському басейні.
155
ВИСНОВКИ 172
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 176

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АГ
ЗВТА, FTAA (англ.), ALCA (ісп.)
АКД
АКР
АТЕС, АПЕК

АСН
АТР
ВТО = СОТ

ЕКЛАК

ЕСЛН
ІНТАЛ, INTAL

КАРІКОМ
ЛАВТ
ЛАЕС
ЛАІ
ЛАКБ
ЛАРФ
ЛАСН
МАБР
Меркосур
МВФ
НАФТА
ОАД
ОПЕК
ОЦАД
ПАЗВТ, SAFTA (англ.), ALCAS (ісп.)
ПАН
ПАРЛАСЕН
ПАРЛАТІНО
ПРД
ПРІ
СЦАІ
ФАРК
ФНВФМ

ЦАЕС
ЦАСР Андська група
Зона вільної торгівлі в Америці

Асоціація карибських держав
Андська корпорація розвитку
Азіатсько-тихоокеанське економічне співробітництво
Андське співтовариство націй
Азіатсько-тихоокеанський регіон
Всесвітня торговельна організація, Світова організація торгівлі
Економічна комісія ООН для Латинської Америки і Карибських країн
Сапатистська армія національного визволення
Інститут з питань інтеграції в Латинській Америці
Карибське співтовариство
Латиноамериканська асоціація вільної торгівлі
Латиноамериканська економічна система
Латиноамериканська асоціація інтеграції
Латинська Америка і Карибський регіон
Латиноамериканський резервний фонд
Латиноамериканське співтовариство націй
Міжамериканський банк розвитку
Південноамериканський спільний ринок
Міжнародний валютний фонд
Північноамериканська угода про вільну торгівлю
Організація американських держав
Організація країн-експортерів нафти
Організація центральноамериканських держав
Південноамериканська зона вільної торгівлі

Партія національної дії (Мексика)
Центральноамериканський парламент
Латиноамериканський парламент
Партія демократичної революції (Мексика)
Інституційно-революційна партія (Мексика)
Система центральноамериканської інтеграції
Революційні збройні сили Колумбії
Фронт національного визволення ім. Фарабундо Марті
Центральноамериканський економічний союз
Центральноамериканський спільний ринок

ВСТУП

Актуальність теми дослідження визначається сукупністю глобальних змін, що сталися протягом 90-х років минулого сторіччя. Економічне змагання між провідними державами залишає поза суспільним прогресом більшість країн “третього світу”, лише незначна частина яких володіє необхідним потенціалом для участі в процесі економічної конкуренції і відносно автономного розвитку, примушуючи їх вдаватися до власних засобів захисту своїх інтересів, одним з яких виступає інтеграція.
Країни Латинської Америки і Карибського басейну обрали інтеграцію одним з інструментів покращення свого становища на міжнародній арені і врегулювання внутрішніх суперечностей. Масштабність інтеграційних процесів, що розгорнулися в регіоні, та підтримка з боку США слугували підтвердженням тенденції зростання впливу інтеграційних блоків у міжнародній системі.
Виявлення зв’язку між інтеграцією, розвитком держав і міжнародними відносинами має актуальне значення як для розвитку теорії міжнародних відносин, так і для здійснення зовнішньої політики з врахуванням нових тенденцій, прогнозування подальших процесів, оскільки в ході інтеграції піддаються перегляду такі основні поняття як національна держава, суверенітет, безпека, автономність у реалізації зовнішньої політики.
Потреба розробки ефективної стратегії розвитку України та прагнення брати участь в європейській інтеграції обумовлює актуальність вивчення досвіду латиноамериканських і карибських держав з точки зору інтересів України. Ознайомлення зі специфікою налагодження міжнародного співробітництва в умовах нестабільної економіки і наявності невирішених політичних питань становить інтерес для української політологічної думки. Недостатня наукова розробка різних аспектів розвитку країн Латинської Америки і Карибського басейну визначила вибір теми дисертаційного дослідження.
Наукова проблема полягає у встановленні ролі і значення інтеграційних процесів у вирішенні проблеми розвитку країн Латинської Америки і Карибського басейну і завдання розширення їх участі у світових процесах. Зважаючи на те, що відомі спроби розв’язання цієї проблеми відштовхувалися від аналізу протекціоністської моделі інтеграції, що застосовувалася протягом 70-80-х років минулого сторіччя, і не враховували фактору зростання економічної взаємозалежності, яке відбулося у 90-х роках, виникла необхідність вивчення нових ознак, особливостей і закономірностей інтеграційних процесів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи відображає один з напрямів комплексної програми науково-дослідної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Розбудова державності України” (номер державної реєстрації 0196U015204), програми Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Розробка міжнародно-правових, політичних та економічних основ розбудови Української держави” (номер державної реєстрації 0197U003322).
Мета дослідження полягає в аналізі впливу інтеграційних процесів в латиноамериканських і карибських державах на вирішення проблеми їх розвитку.
Досягнення поставленої мети потребує виконання наступних завдань:
- зробити узагальнюючу оцінку ролі регіонального співробітництва країн Латинської Америки і Карибського басейну у розширенні їх представництва у міжнародних відносинах;
- з’ясувати місце інтеграції у підходах країн ЛАКБ до формування міжнародної системи;
- встановити чинники інтеграційних процесів у регіоні;
- визначити характерні тенденції розвитку інтеграції в ЛАКБ і дослідити їх вплив на міжнародні відносини 90-х років;
- проаналізувати причини ускладнення регіонального співробітництва в другій половині 90-х років;
- виявити суперечності інтеграційних процесів в Латинській Америці і Карибському басейні;
- оцінити практичне значення досвіду інтеграції латиноамериканських і карибських держав для розвитку України і окреслити основні напрямки співробітництва України з країнами ЛАКБ.
Об’єкт дослідження – міжнародні відносини в Латинській Америці і Карибському субрегіоні.
Предметом дослідження є інтеграційні процеси в ЛАКБ.
Хронологічні рамки дослідження обмежуються 90-ми роками ХХ сторіччя, оскільки саме в цей період інтеграційні процеси в країнах Латинської Америки і Карибського басейну набули всеохоплюючого характеру і стали одним з чинників формування міждержавних відносин. Однак аналіз інтеграції в контексті міжнародних відносин потребував ретроспективного розгляду тенденцій її розвитку, а формулювання висновків – вивчення сучасного стану цих тенденцій, що зумовило в окремих випадках вихід за межі хронологічних рамок.
Методи дослідження. Головним методом був обраний системний підхід, який передбачає аналіз політичних, економічних, соціальних, воєнних, технічних явищ і процесів у поєднанні з культурними категоріями. Всебічне вивчення інтеграційних процесів і потреба ретроспективного розгляду подій та історичних аналогій, пізнання суспільної організації країн регіону обумовили застосування індуктивно-логічного методу.
Методи аналізу ситуації, зокрема – вивчення документів та порівняння, дозволили вичленити нові ознаки та особливості розвитку країн ЛАКБ та їх стосунків з розвинутими державами, полегшили роботу з документально-джерельною базою дослідження.
Потреба оцінити перспективи того чи іншого явища реалізовувалася за допомогою аналітико-прогностичних методів.
Наукова новизна дослідження визначається розробкою авторської концепції ролі інтеграції у вирішенні проблеми розвитку держав Латинської Америки і Карибського басейну та їх впливу у міжнародних відносинах.
- З’ясована позиція країн Латинської Америки і Карибського басейну відносно формування нової міжнародної системи, згідно якої інтеграція розглядалася в якості засобу створення багатополярної системи і розширення впливу держав регіону.
- Встановлено, що формування інтеграційних процесів в ЛАКБ відбувалося під визначальним впливом зовнішніх чинників, а недостатній рівень внутрішньорегіональної консолідації обмежив можливість узгодженої діяльності латиноамериканських і карибських держав на міжнародній арені.
- Визначено, що інтеграція латиноамериканських і карибських країн стала однією зі складових міжамериканських відносин, а тенденції її розгортання відобразилися в економічній, політичній, соціальній сфері та сфері безпеки.
- На основі аналізу причин ускладнення міжамериканського співробітництва у другій половині 90-х років підкреслюється актуальність загрози маргіналізації держав регіону у міжнародних економічних відносинах.
- Дана оцінка протекціоністському принципу побудови регіонального співробітництва, дотримання якого зменшило ефективність інтеграційних проектів, що запроваджувалися.
- Запропоновано наукові рекомендації щодо застосування досвіду горизонтальної і вертикальної інтеграції латиноамериканських і карибських країн в процесі формування та реалізації зовнішньої політики України.
Практичне значення отриманих результатів. Розроблені в дисертації положення передбачають можливість їх застосування в роботі Міністерства закордонних справ України, інших міністерств, відомств, органів державної влади з метою формування латиноамериканського напряму зовнішньої політики і зовнішньоекономічних прерогатив нашої держави, а також концепцій та форм субрегіонального співробітництва.
Матеріали та результати проведеного дослідження можуть бути використані для подальшої розробки цієї проблематики та підготовки нормативних і спеціальних курсів у вузах з політології, історії міжнародних відносин та зовнішньої політики, новітньої історії країн Латинської Америки і Карибського басейну.
Апробація результатів дисертації. Результати наукового дослідження були оприлюднені у виступах на двох наукових конференціях, які відбулися у квітні 1999 та 2000 років в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, і на науково-практичних семінарах Інституту, доповідалися на засіданнях кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин. Основні наукові положення дисертаційного дослідження були опубліковані в 4 наукових статтях і 1 тезах виступу на науковій конференції Інституту міжнародних відносин.
Структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 197 сторінок, в тому числі список використаної літератури на 22 сторінках (289 найменувань українською, російською, іспанською та англійською мовами).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Аналіз інтеграційних процесів засвідчив, що латиноамериканські і карибські держави протягом 90-х років минулого сторіччя дотримувалися стратегії розвитку, орієнтованої на покращення продуктивності виробничих секторів їх економік і конкурентного становища на світовому ринку, і досягли певних успіхів у цьому напрямі, особливо, в першій половині 90-х років, однак, вирішити проблему розвитку шляхом інтеграції не змогли.
1. Наприкінці 90-х років країнам ЛАКБ вдалося, хоча й незначно, збільшити свою частку у світовому експорті, але відбулося це за рахунок сировинних ресурсів, натомість, лібералізація торгівлі не сприяла виходу на ринки третіх країн, а доступ до високих технологій, впровадження яких дозволило б покращити продуктивність та збільшити експорт готової продукції, обмежувався протекціонізмом розвинутих держав і ТНК, подолати який шляхом інтеграції держави регіону не змогли.
У політичному відношенні міжнародної суб’єктності досяг лише Меркосур, за активної участі членів якого було започатковано проект міжрегіонального співробітництва з ЄС.
2. В умовах формування нової міжнародної системи латиноамериканські країни прагнули використати інтеграцію в якості альтернативи однополюсній системі.
Інтеграційні зусилля країн ЛАКБ у 90-х роках спрямовувалися проти пропозицій нерівноправного співробітництва, які обстоювали США з допомогою стратегії неопанамериканізму, і визначили позицію Меркосур стосовно створення Зони вільної торгівлі в Америці, що врахувала різні стартові можливості країн Західної півкулі і передбачала їх рівноправну участь у торговельному обміні на принципах стратегії необоліваризму.

3. Інтеграційні процеси країн ЛАКБ зазнали визначального впливу зовнішніх чинників, що свідчить про нестачу внутрішнього потенціалу для ефективного розвитку і ставить перспективи інтеграції в залежність від зовнішнього фактора.
Загальними глобальними чинниками активізації інтеграційних процесів стали розпад біполярної міжнародної системи і сприятлива для країн регіону міжнародна економічна ситуація, під дією яких внутрішні процеси демократизації суспільства, відмова від авторитарних методів управління, врегулювання міждержавних конфліктів створили політичні передумови інтеграції латиноамериканських і карибських держав.
4. У 90-х роках інтеграційні процеси перетворилися на одну зі складових міжамериканських відносин, що дозволяє виділити ряд характерних тенденцій їх розвитку:
- регіоналізм, на засадах якого здійснювалась інтеграція, набув також політичного змісту;
- багаторівневість інтеграційних процесів поширилася на сферу безпеки у Західній півкулі;
- пріоритетного значення набула субрегіональна інтеграція, особливості якої дозволили країнам регіону врегулювати ряд територіальних і політичних суперечок;
- держави регіону розглядали інтеграцію в якості механізму реагування на виклики глобалізації;
- до порядку денного регіональної інтеграції було внесено соціальний вимір.
5. Нерівномірний розвиток, розпорошеність та неузгодженість інтересів, недостатній ступінь усвідомлення регіональної ідентичності країнами Латинської Америки та Карибського басейну, а також конфліктність міжамериканських відносин ускладнювали міжамериканське співробітництво протягом 90-х років і можуть стати перешкодою для подальшого розгортання інтеграційних процесів.
Відсутність внутрішнього консенсусу щодо питань регіональної інтеграції лише поглиблювала негативну дію глобалізації, внаслідок якої у другій половині 90-х років країни ЛАКБ зіткнулися з загрозою маргіналізації у міжнародних економічних відносинах.
6. Головна суперечність інтеграційних процесів у ЛАКБ криється у традиційному протекціонізмі країн. Незважаючи на задекларовані принципи “відкритого регіоналізму”, латиноамериканські та карибські країни надавали перевагу розвитку співробітництва на двосторонній основі або в рамках обмеженого та захищеного від впливу третьої сторони економічного простору субрегіональних об’єднань, що не вело до поглиблення інтеграції і затримувало реалізацію проектів створення Зони вільної торгівлі в Америці і Південноамериканської зони вільної торгівлі. Крім того, у ЛАКБ конкуренція не відігравала ролі рушія інтеграції, а, навпаки, викликала невдоволення втратами в окремих галузях вузькоспеціалізованих економік країн регіону, у більшості з яких бідність залишалася однією з ключових проблем розвитку.
7. З огляду на прагнення України брати участь у процесі європейської інтеграції, уроки інтеграції латиноамериканських і карибських країн мають практичне значення для розробки довгострокової стратегії:
- по-перше, слід врахувати особливості взаємовідносин країн з перехідною економікою і розвинутих країн (на прикладі Мексики у НАФТА), маючи на увазі такі важливі складові, як узгодження стандартів виробництва і вразливість, перш за все, агропромислового сектору, який досі є перешкодою у переговорах про зону вільної торгівлі між ЄС і Меркосур;
- по-друге, варто переглянути існуючі підходи до субрегіональної інтеграції з метою поглиблення економічних взаємозв’язків з географічно близькими до України державами;
- по-третє, необхідно уникнути соціальних проблем внаслідок інтеграції, що неможливо без створення стабільної національної економіки;
- по-четверте, можна взяти на озброєння латиноамериканський принцип участі у кількох інтеграційних схемах, що засновується на торговельних прерогативах;
- зрештою, важливо розвивати співробітництво з самими латиноамериканськими країнами в окремих галузях, як наприклад, літако- та ракетобудування, устаткування для електростанцій, високі технології. Про взаємний інтерес до такого співробітництва свідчать результати візитів лідерів і високих посадових осіб обох сторін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Tratado para la constitución de un mercado común entre la República Argentina, la República Federativa de Brasil, la República del Paraguay y la República Oriental del Uruguay, Asunción, 26 marzo 1991. // Revista Documental de Ciencias Sociales Iberoamericanas. – 1991. – N13. – p.388-393.
2. Mercado Común Centroamericano (www.mundolatino.org/i/politica/Tratados/mcca.htm)
3. Convenio Constitutivo de la Asociación de Estados del Caribe. // Integración Latinoamericana. – 1994. – N203. – p.72-76.
4. Tratado Interamericano de Asistencia Recíproca. (www.oas.org/En/prog/juridico/spanish/firmas/b-29.htm)
5. Tratado Marco de Seguridad Democratica en Centroamérica. // Paz y Seguridad en las Americas. – FLACSO, Chile. – 1996. – N9. – p.21-26.
6. Texto de la Conferencia de Jefes del Estado y de Gobierno celebrada en Guadalajara (México, 1991). // Jornadas Informativas sobre Temas Internacionales. – Sociedad de Estudios Imternacionales, 1991. – pp.327 -336.
7. Бурелли Ривас М.А.: “Цель – развивать сотрудничество”. // Латинская Америка. – 1997. – №1. – с.12-17.
8. Гидо ди Телла. Аргентина на международной арене. // Латинская Америка. – 1994. – №4. – с.14-25.
9. Приоритеты внешней политики Мексики. Выступление министра иностранных дел Х.А.Гурриа. // Латинская Америка. – 1997. – №3. – с.46-51.
10. Инсульса Хосе Мигель. Чили в современном мире. Выступление министра иностранных дел Чили в Дипакадемии МИД РФ. // Латинская Америка. – 1997. - №6. – с.16-24.
11. Робайна Р.: “В самых трудных условиях мы продолжаем преобразования”. // Латинская Америка. – 1999. - №4. – с.11-16.
12. Ернандес Асторга Д. Розвиток взаємин принесе користь. // Політика і час. – 1994. - №2. – с.19-20.
13. Бріель С.Л. Від порозуміння – в практичну площину. // Політика і час. 1995. - №2. – с.62-65.
14. Кастро Ф. Экономический порядок, господствующий сегодня в мире, неизбежно рухнет. // Латинская Америка. – 1999. - №4. – с.4-10.
15. Pompeu R. “The President according to the sociologist”. // Brazil Now. – Sept./Oct. – 1998. – p.52-59.
16. Альфонсин Рауль Р. Новый международный порядок. // Латинская Америка. – 1994. – №8. – с.8-13.
17. Марченко Алешандри. Стратегическая включенность Бразилии в международный сценарий. // Латинская Америка. – 1999. – №4. – с.77-82.
18. Aguilera Gabriel. El Nuevo Camino: la Seguridad, la Defensa y las Relaciones Civiles-Militares en los Años Noventa. // Diálogo Centroamericano. – 1999. – Marzo-Abril, No 38. – р.52.
19. Globalización, comercio e integración. Entrevista: Pérez del Castillo / Albert Fishlow. // Capítulos. – 1996. – N45. – p.56-78.
20. Rosenthal Gert. El regionalismo abierto de la CEPAL. // Pensamiento Iberoamericano. – 1994. – N26. – p. 8-19.
21. Armonización de Políticas Macroeconómicas en la Comunidad Andina: algunas cuantificaciones preliminares. // Integración & Desarrollo. – Setiembre de 1999. – Año 2, No 5. – p.21-27.
22. Beneficioso el TLC para la economía del país: Jaime Serra Puche. / El Informador. – 22 de abril de 1999. – p.9.
23. Fernández, Uncas. Alegrett: Mercosur y los paises andinos darán inicio a una zona de libre comercio en 2002. / Gazeta Mercantil Latinoamericana. – 2001. – 12 al 18 marzo. – p.3.
24. Wagner Tizón, Allan. La Comunidad Andina ante el nuevo milenio. / La Pepública. – 1999. – 23 de mayo. – р.11.
25. Киссинджер Г. Дипломатия. Гл. 31 // США: экономика, политика, идеология. - №9. – 1997. – с.95-106.
26. A/RES/47/19, A/RES/48/16, A/RES/51/17, A/RES/52/10, A/RES/55/20. Necessity of ending the economic, commercial and financial embargo imposed by the United States of America against Cuba. (www.un.org)
27. A/RES/55/49. Zona de paz y cooperación del Atlántico Sur. (www.un.org)
28. A/RES/55/15. Cooperación entre las Naciones Unidas y la Organización de los Estados Americanos. (www.un.org)
29. A/RES/53/94. Положение в Центральной Америке: пути установления прочного и стабильного мира и прогресс в создании региона мира, свободы, демократии и развития. (www.un.org)
30. A/RES/53/95. Положение в области демократии и прав человека в Гаити. (www.un.org)
31. Bielschowsky Ricardo. Evolución de las ideas de la CEPAL. // Revista de la CEPAL. – 1998. – octubre, núm. extraordinario. – p.21-45.
32. Di Filippo Armando. La visión centro-periferia hoy. // Revísta de la CEPAL. – 1998. – octubre, núm. extraordinario. – p.175-185.
33. Arrighi Giovanni. La globalización, la soberanía y la interminable acumulación del capital. // Iniciativa Socialista. – 1998. – N48. – p.42-71.
34. Atkins G.P. Latin America in the International Political System. Boulder, 1992. – p. 23-50.
35. Wiarda H.J. The Democratic Revolution in Latin America. History, Politics and U.S. Policy. A Twentieth Century Fund Book, Holmes & Meier, New York – London, 1990, XXIX + 302 pp.
36. Hurrell A. Regionalism in the Americas. – Latin America and the United States in a New World. Boulder, 1994, 207 pp.
37. Rosenberg R., Stein S. Advancing the Miami Process: Civil Society and the Summit of the Americas. North-South Center Press, Miami, 1995, 153 pp.
38. Weintraub S. Western Hemisphere Free Trade: Probability or Pipe Dream ? // The Annals of The American Academy of Political and Social Science. – 1993. – n.526. – p. 10-24.
39. Bulmer-Thomas Victor, Kinkaid Douglas A. Centroamérica 2020: Hacia un nuevo modelo de desarrollo regional. – Hamburg: Institut für Iberoamerika-Kunde, 2000. – 114 p.
40. Chan Sánchez, Julio José. Aspectos políticos de la integración del Grupo Andino, 1989-1996. // Comercio Exterior. – 1997. – vol. 47, N5, mayo. – p.378-385.
41. Cuijpers Marcel, Fernández Jilberto Alex. La integración de México al TLC: reestructuración neoliberal y crisis del sistema partido/Estado. // Revista CIDOB d'Afers Internacionals. – 1995. – n. 28. – р.23-37.
42. Гратиус Зузанне. ЕС – Меркосур: общая повестка дня и перспективы расширения. // Латинская Америка. – 1999. - №7-8. – с.20-28.
43. Gratius Susanne. Las perspectivаs de un acuerdo de libre comercio UE-MERCOSUR. // Capítulos. – 2000. – N58. – p.66-79.
44. Hobsbaum Eric. Primer Mundo y Tercer Mundo después de la Guerra Fría. // Revista de la CEPAL. – 1999. – N67. – p. 7-14.
45. Балмер-Томас Виктор. В поисках самостоятельности. // Латинская Америка. – 1998. - №8. – с.33-37.
46. Dallanegra Pedraza, Luis. Un tema “no debatido”: el interés nacional de los países subdesarrollados. // Revista Argentina de Relaciones Internacionales. – setiembre-diciembre de 1976. – N6, Vol.II. – р.50-67.
47. Dallanegra Pedraza, Luis. El Imperativo de la Integración Latinoamericana. Integración Solución – Integración Problema. // Geosur. – 1980. – N14, Octubre. – p. 3-9.
48. Dallanegra Pedraza Luis. La Política Externa de América Latina. // Geosur. – 1985. – N60, vol.II. – р.32-44.
49. Dallanegra Pedraza Luis. Hacia el orden mundial del siglo XXI. // SER en el 2000. – 1996. – N9. – p.44-60;
50. Dallanegra Pedraza, Luis. Evolución del Debate Teórico-Epistemológico sobre las Relaciones Internacionales. – Buenos Aires: Edic. del Autor, 1997. – p.149.
51. Ferrer Aldo. Hechos y ficciones de la globalización. // Capítulos. – 1998. – N53. – p.157-173.
52. Vacchino Juan Mario, Pulgar Telasco. Articulación de acuerdos de integración y la Comunidad Latinoamericana de Naciones. // Capítulos. – 1998. – N53. – p.129-148.
53. Holzmann Perez Guillermo. Dilemas actuales de la integración: un enfoque desde la ciencia política. // SER en el 2000. –1995. – №7. – p.17-21.
54. Trocello María Gloria. Identidad colectiva: esencia o discurso? Una confusión peligrosa. // KAIROS. – 1998. – N2. – p.34-42.
55. Quibel Fernanda. La gobernabilidad desde el punto de vista del desarrollo. // Boletín de ONU (Arg.) – 2000. – julio-setiembre. – p.7-8.
56. Frohmann Alicia. Sentando las bases políticas para la integración económica: el Grupo de Río y la concertación regional. / Franco Rolando, Di Filippo Armando. NU. CEPAL. Las dimensiones sociales de la integración regional en América Latina. – Santiago de Chile, 1999. – p.135-151.
57. Rocha Valencia Alberto. La virtual dinámica geopolítica continental americana. Neopanamericanismo y neoliberalismo a fines de siglo. // América Nuestra (La Habana – Cúba). – 1999. – N2, – p.47-65.
58. Gamba-Stonehouse, Virginia. Alternativas para el logro de una seguridad colectiva en Sudamérica. // SER en 2000. – Junio de 1992. – N2. – р. 50-69.
59. Rojas Aravena Francisco. Willamsburg: ¿Un giro definitivo en las relaciones hemisféricas de seguridad? // SER en el 2000. – N9. – Junio de 1996. – р.32-43.
60. Ротфельд Адам Даниель. Введение: поиски новой системы безопасности. / Ежегодник СИПРИ. – 1994. – с.4-6.
61. Patiño Mayer Hernán M. Aportes a un nuevo concepto de seguridad hemisférica – seguridad cooperativa. // SER en 2000. – 1993. – N4. – pág.84-89.
62. Brenes Arnoldo. Amenazas a la seguridad en Centroamérica: ¿Se justifican las respuestas militares? // Diálogo Centroamericano. – Octubre 1998. – No.34. – р.33-42.
63. Costa Rica en el contexto de la seguridad internacional. // Paz y Seguridad en las Américas. – 1996. – N9. – p.9-11.
64. La posguerra fría en el hemisferio. // Paz y Seguridad en las Américas. – 1996. – N9. – p.15-18.
65. La seguridad hemisférica y regional desde la perspectiva nicaraguense. // Paz y Seguridad en las Américas. – 1996. – N9. – p.18-20.
66. Суньига Леонель. Опыт и перспективы. // Латинская Америка. – 1998. – №8 – с.19-21.
67. Ван Клаверен Альберто. Латинская Америка на пути к открытому регионализму. // Латинская Америка. – 1997. - №6. – с.4-15.
68. Soria Víctor M. Algunas facetas negativas del Tratado de Libre Comercio de Norteamérica como ejemplo para futuros procesos de integración. / González E. del Valle. Algunos aspectos económicos y financieros nacionales e internacionales.– Serie de Investigación 20, Departamento de Economía, UAM-I, Mexico, 1999. – p.73-98.
69. Rocha García Octavio. La Primera Crisis de la Globalización. // Gestión y estrategia. – 1994. – No. 6, julio-diciembre. – p.7-14.
70. Rojas Aravena Francisco. Centroamérica: una nueva agenda de seguridad. // Paz y Seguridad en las Américas. – 1996. – N9. – p.3-8.
71. Gandásegui Marco A. Las alternativas al Canal de Panamá. – Ponencia presentada en el Foro sobre la Visión de Futuro del Canal de Panamá, organizado por la Universidad Tecnológica de Panamá, el 18 de abril de 1995.
72. Lorenzo Tania García. La Asociación de Estados del Caribe: potencialidades y desafios. // Comercio Exterior. – 1995. – vol.45, n.4. – p.338-343.
73. Edwards Isabel Jaramillo. Cúba y la nueva agenda de seguridad en la Cuenca del Caribe. // Paz y Seguridad en las Américas. – 1997. – N13. – p.3-9.
74. Girvan Norman. Hacia una alianza estratégica Centroamérica – Caribe. // Pensamiento propio. – 1998. – No 7. – p.6-13.
75. Araoz Mercedes. Integración y competitividad en un mundo globalizado: el caso de la Comunidad Andina. // Capítulos. – 1997. – N49. – p. 83-96.
76. Кардосо де Да Сильва Эльса. Ставка на интеграцию. // Латинская Америка. – 1997. - №1. – с.18-26.
77. Cárdenas Manuel José. Comunidad Andina. / Portafolio. – 2000. – 3 de marzo.
78. До Рего Баррос Себастиао. Основы южноамериканской интеграции. // Латинская Америка. – 1996. - №5. – с.25-28.
79. Rubino Silvana. La reconversión militar en América del Sur.// Revista Española de Defensa. – 1992. – N5. – p.62.
80. Donadío Marcela. Integración y defensa nacional en el Cono Sur. // SER en el 2000. – 1995.– N8. – p.60-70.
81. Jaguaribe Helio. MERCOSUR y las alternatives de ordenamiento mundial. // Capítulos. – 1998. – N53. – p.14.
82. Di Biase Héctor N. Acuerdo MERCOSUR – Unión Europea: las oportunidades políticas, comerciales y de inversión. // Capítulos. – 1996. – N46. – p.63-84.
83. Сеннес Р.У. Эволюция внешней политики Бразилии. // Латинская Америка. – 1997. – №4. – с.20-25.
84. Ferrer Aldo. La globalización, la crisis financiera y América Latina. // Comercio Exterior. – 1999. – Vol. 49, N6. – p.527-536.
85. Sunkel Osvaldo. Desarrollo e integración regional: ¿otra oportunidad para una promesa incumplida? // Revista de la CEPAL. – 1998. – núm.extraordin. – p.229-241.
86. Patiño Mayer Hernán María. La seguridad interamericana. / La Nación. – 19 de febrero de 1995. – р.11.
87. Moreno Andrés. El primero para Reagan, el cuatro para Bush. Nuevo documento de Santa Fe. // Brecha. – 2001. – 26 de febrero. – p.16-17.
88. Ventura-Dias Vivianne. La CEPAL y el sistema interamericana. // Revista de la CEPAL. – 1998. – octubre, núm. extraordinario. – p.269-277.
89. Bouzas Roberto, Ffrench-Davis Ricardo. La globalización y la gobernabilidad de los paises en desarrollo. // Revísta de la CEPAL. – 1998. – núm. extraord., octubre. – p.125-137.
90. Vacchino Juan Mario. En la era de la globalización. Espacios y opciones de integración. // Capítulos. – 1996. – N45. – p.49-62.
91. Balza Martín. La seguridad regional. // SER en el 2000. – 1993. – N4. – p.61-62.
92. Stinson Ortíz, Yvonne. Balance del TLCAN a cinco años. / El Financiero. – 28 de abril de 1999. – р.6.
93. El EZLN anuncia el reinicio del diálogo. / El Informador. – 2001. – 29 de marzo.
94. Morales Martín. Optimismo de la Presidencia Fox asegura que hay pasos firmes en camino hacia la paz. / El Informador. – 2001. – 29 de marzo.
95. Morales Martín. El Senado aprueba la Ley Indígena. // El Informador. – 26 de abril de 2001. – p.3.
96. Momentos clave del conflicto chipaneco. Los años y los daños. / La Jornada. – 2000. – 6 de febrero.
97. Henríquez, Elio. Equivocó el gobierno su estrategia en Chiapas: Miguel Alvarez. / La Jornada. – 2000. – 2 de septiembre.
98. Presentan programa para Chiapas. / El Universal. – 2001. – 17 de enerо.
99. Aguirre Mayra Nidia, Ruiz José Luis y Pérez Fredy Martín. Retiran base militar de Roberto Barrios. / El Universal. – 2001. – 18 de enero.
100. López y Rivas Gilberto. Chiapas: la paz amenazada. // Memoria. – 1998. – N107. – p.11-12.
101. México igual. / El Mundo. – 1994. – 23 de agosto.
102. Gonzales-Calero, Cesar. Los gobernadores del PRI exigen la refundación del partido. / El Mundo. – 2000. – 25 de julio.
103. Zedillo, el mas alabado por la comunidad internacional. / El Mundo. – 2000. – 4 de julio;
104. Rojo Alfonso. Cambio historico en Mexico al perder el poder el PRI despues de 71 anos. / El Mundo. – 2000. – 25 de julio.
105. Anuncian nacimiento de la Unión Centroamericana. / La Prensa. – 1997. – 3 de septiembre.
106. Centroamérica se presenta por primera vez unida en Naciones Unidas. / La Prensa. – 1997. – 24 de septiembre.
107. Bernheim Tünnermann Carlos. Repensar le integración Latinoamericana. / Nuevas Noticias. – 1999. – 24 de febrero.
108. Diálogo de San José XIV: renovación de integración centroamericana a debate. / La Prensa. – 1998. – 10 de febrero.
109. Presidentes de América Central y República Dominicana firman acuerdos de integración. / La Prensa. – 1997. – 7 de noviembre.
110. Ruiz Gerald. Fujimori no es creyente de la democracia. / El Universal (México). – 1999. – 2 de febrero.
111. Amenaza para Sudamérica, crisis colombiana: Albright./ El Universal (México). – 1999. – 11 de agosto.
112. Padilla Nelson. Perú militariza su frontera. / Clarín (Argentina). – 1999. – 9 de febrero.
113. Gasparini Juan. La ONU cuestiona al Estado colombiano. / Clarín. – 2000. – 16 de marzo.
114. 1.300 millones de dolares para combatir el narcotráfico. / Clarín. – 2000. – 31 de marzo.
115. Chávez respalda a Fujimori y dice que “el único juez es el pueblo de Perú”. / El Mundo. – 2000. – 10 de junio.
116. Hacia una verdadera integración andina. / El Espectador (Colombia). – 1999. – 27 de febrero. – p.8.
117. Cartagena, treinta años después. / El Espectador (Colombia). – 1999. – 25 de mayo. – p.3.
118. Garasino Luis. Proyecto de sistema de seguridad del Mercosur. / Clarín. – 1997. – 28 de julio.
119. Gosman Eleonora. Cumbre de Defensa entre La Argentina y El Brasil. / Clarín (Argentina). – 1997. – 2 de agosto.
120. Gosman Eleonora. Avances en una alianza militar. / Clarín (Argentina). – 1997. – 1 de agosto.
121. Estudian un acuerdo de defensa para los paises del Mercosur./ La Nación (Argentina). – 1997. – 15 de julio.
122. Hernández Clodovaldo. El avance de Mercosur causa grandes recelos. / El Universal. – 1997. – 25 de agosto.
123. La Argentina, en el Consejo de seguridad. / La Nación. – 1999. – 2 de enero.
124. Cardoso: la prioridad es el Mercosur. / La Nación. – 1999. – 2 de enero.
125. En la triple frontera habrá un “control integrado”. / La Nación . 1997. – 26 de septiembre.
126. Fronteras: presión de Clinton al Mercosur. / La Nación. – 1997. – 16 de diciembre.
127. El Mercosur, ante un llamado de alerta de EE.UU. / La Nación. – 1998. – 27 de febrero.
128. Mercosur: rige un plan de lucha antiterrorista. / La Nación. – 1998. – 28 de marzo.
129. Olazar Hugo. Tensión y rumores en Paraguay. / Clarín. – 2000. – 31 de marzo. – p.14.
130. Boero Estevéz Guillermo. La Argentina y Chile adoptan la racionalidad. / La Nación. – 1998. – 19 de diciembre. – p.5.
131. No peace for Brazil´s president. Chaos. Them? They just live there. // The Economist. – 1999. – January 23rd. – p.57-58.
132. Another blow to Mercosur. Cavallo talks, Argentina expects. Slow start. // The Economist. – 2001. – March 31st. – p.67-69.
133. Виноградов Л. Экономическая интеграция России со странами СНГ и опыт «третьего мира». // Россия и Юг в меняющемся мире. – М., 1997. – с.13-26.
134. Журавская Е.Г. Региональная интеграция в развивающемся мире: немарксистские теории и реальность (на примере АСЕАН). – М.: «Наука», 1990. – 152 с.
135. Цыганков П.А. Международные отношения. – М.: «Новая школа». – 1996. – 320 с.
136. Гаджиев К.С. Геополитика. – М.: Международные отношения, 1997. – 384 с.
137. Давыдов В.М. Региональные системы сотрудничества в многополюсном мире. // Латинская Америка. – 1998. - №8. – с.8-12.
138. Глинкин А.Н. Региональная интеграция: к новой парадигме развития ? // Латинская Америка. – 1996. - №12. – с.4-12.
139. Чумакова М.Л. Новый регионализм в Центральной Америке. // Латинская Америка. – 1997. - №3. – с. 4-10.
140. Клочковский Л.Л. Экономические отношения Север-Юг и Латинская Америка. // Латинская Америка. – 1999. - №11. – с.22-35.
141. Шереметьев И.К. Неолиберальная модель в фокусе критики. // Латинская Америка. – 2000. - №6. – с.4-17.
142. Романова З.И. Объединительные процессы в свете основных внешнеэкономических концепций. // Латинская Америка. – 1997. - №2. – с. 17-23.
143. Романова З.И. США – Латинская Америка: на крутом повороте экономических отношений. // Латинская Америка. – 1992. – №12. – с.3-13.
144. Клочковский Л.Л. Место Латинской Америки в международных экономических отношениях. // Латинская Америка. – 1994. – №12. – с.4-12.
145. Питовранова Н.Е. Чили и интеграционные процессы на американском континенте. // Латинская Америка. – 1996. – №7-8. – с.38-47.
146. Ивановский З.В. Глобальные тенденции развития и процесс демократизации. // Латинская Америка. – 1994. – №7-8. – с.31-36.
147. Ивановский З.В. Проблемы и перспективы консолидации новых демократий. // Латинская Америка. – 2000. - №1. – с.6-18.
148. Латинская Америка – 90: события и люди. Гл. ред. Воронина М. – М., 1991. – 134 с.
149. Рогов С.М. США и интеграционные процессы в Западном полушарии. // Латинская Америка. – 1998. - №8. – с.13-18.
150. Гвоздарев Б.И. Роль ОАГ в латиноамериканской политике Вашингтона. // Латинская Америка. – 1998. - №8. – с.36-43.
151. Сударев В.П. Взаимозависимость и конфликт интересов. // Латинская Америка. – 1998. - №8. – с.22-32.
152. Мартынов Б.Ф. Дилеммы безопасности для Латинской Америки и России. // Латинская Америка. – 1996. - №10. – с.17-25.
153. Tokatlián Juan Gabriel. La Guerra en Yugoslavia y América Latina. // Nueva Sociedad. – 1999. – N162. – p.63-78.
154. Мартынов Б.Ф. Эволюция концепции безопасности. // Латинская Америка. – 1999. - №4. – с.60-67.
155. Мартынов Б.Ф. Безопасность и суверенитет: подходы и решения. // Латинская Америка. – 1998. - №8. – с.44-50.
156. Чумакова М.Л. Проблемы внутренней безопасности: уроки латиноамериканского опыта.// Латинская Америка. – 1996. - №10. – с.22-28.
157. Капустян Е.Г. Интеграционные процессы и вопросы безопасности. // Латинская Америка. – 1997. - №4. – с.38-45.
158. Бабуркин С.А. Национальная безопасность и демократия. // Латинская Америка. – 1996. - №11. – с.17-21.
159. Хачатуров К.А. Универсальные вызовы на пороге тысячелетия. // Латинская Америка. – 1998. - №10. – с.4-17.
160. Капустян Е.Г. Опыт реформирования ОАГ и проблемы институционализации СНГ. // Латинская Америка. – 1998. - №8. – с.59-62.
161. Бородаев В.А. Латиноамериканские подходы к реформе ООН. // Латинская Америка. – 1999. - №10. – с.16-29.
162. Шемякин Я.Г. Концепции латиноамериканского цивилизационного типа. // Латинская Америка. – 1998. –№11. – с.76-82.
163. Степанов М.С. Поиски путей сближения. // Латинская Америка. – 1999. - №12. – с.31-44.
164. Лунин В.Н. АТЭС: вступая во второе десятилетие. // Латинская Америка. – 2000. - №7. – с.26-39.
165. Бобровников А.В. Истоки и перспективы интеграции. // Латинская Америка. – 1999. - №4. – с.38-52.
166. Семенов В.Л. Группа трех: проблемы и перспективы. // Латинская Америка. – 1997. - №2. – с.48-51.
167. Лавут А.А. Меркосур и пути интеграции в Латинской Америке. // Латинская Америка. – 1996. - №7-8. – с.143-149.
168. Виноградов Д.А. Тенденции тихоокеанской политики южноамериканских государств. // Латинская Америка. – 1995. – №8. – с. 26-28.
169. Кононученко С.Б. Бразилия и азиатские страны бассейна Тихого океана. // Латинская Америка. – 1995. – №9. – с.38-41.
170. Севостьянов А.С. Аргентина – Бразилия: преодоление противоречий в ходе интеграции. // Латинская Америка. – 1997. - №2. – с. 41-47.
171. Мартынов Б.Ф. О новой концепции национальной обороны. // Латинская Америка. – 1997. - №4. – с.4-12.
172. Железняк А.А., Нутенко Л.Я. Бразилия и Меркосур. // Латинская Америка. – 1997. - №2. – с.35-40.
173. Абрамова М.Г. Уругвай в системе Меркосур. // Латинская Америка. – 1997. - №4. – с.52-57.
174. Глинкин А.Н. НАФТА после мексиканского кризиса. // Латинская Америка. – 1997. - №2. – с.24-33.
175. Лейно К.О. Куба и перспективы её участия в региональных проектах. // Латинская Америка. – 1997. - №3. – с.25-30.
176. Пащук В.В. Викрадення континенту. – К., 1992. – 132 с.
177. Пащук В.В. Реформи в Аргентині почалися не з нуля. / Урядовий кур’єр. – 1998. – 11 липня. – с.10.
178. Кириченко В.П. Болівійський досвід виходу з кризи: приклад для України. // Віче. – 1993. - №8. – с.147-155.
179. Кириченко В.П. "Шокова терапія" по-бразильськи: дещо корисне і для нас. // Економіка України. – 1993. - №10. – с.74-80.
180. Кириченко В.П., Матвієнко В. Аргентина: досвід подолання гіперсуперінфляції. // Економіка України. – 1994. - №5. – с.76-81.
181. Кириченко В.П. Уругвай: довга дорога до демократії. // Трибуна. – 1995. – №3-4. – с.34-37.
182. Кириченко В.П. Роль держави і влади в політичній стабільності в перехідний період (досвід країн Латинської Америки). // Право України. – 1996. - №7. – с.63-68.
183. Кириченко В.П. Латинська Америка у зовнішньополітичній стратегії України. // Вісник міжнародних відносин. – 1993. - №1. – с.91-96.
184. Кириченко В.П. Латинська Америка нас визнає? Що далі? // Політика і час. – 1993. – №1. – с.19-21.
185. Кириченко В.П., Матвиенко В.М. Новое открытие континента. // Латинская Америка. – 1994. - №7-8. – с.107-109.
186. Кириченко В. На “принципах цивілізованої конкуренції” // Політика і час. – 2001. - №10. – с.65-69.
187. Бредіхин А. Досвід мексиканського реформування. // Нова політика. – 2001. - №2. – с.17-19.
188. Мінгазутдінов І.О., Бредіхин А.В. Деякі аспекти досвіду південноамериканських економічних реформ для України. // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка: “Міжнародні відносини”. Випуск 22. – К.: Київський університет імені Тараса Шевченка, 2002. – с.147-151.
189. Сушко Олександр Валерійович. Політичний контекст Північноамериканської угоди про вільну торгівлю (НАФТА). Регіональні відносини в Західній півкулі: Автореф. дис. канд. політ. наук (23.00.04) / Інститут світової економіки та міжнародних відносин НАН України. – К., 1998. – 17с.
190. Юдін Я. НАФТА: надії та сумніви. // Політика і час. – 1994. - №4. – с.42-45.
191. Свинарчук Є.Г. Політичні та економічні чинники інтеграційних процесів у Латинській Америці в 60-80-х роках. // Політика і час. – 1997. – №3. – с. 52-57.
192. Свинарчук Є. Андська спільнота змінює орієнтири. // Політика і час. – 2001. - №8. – с.48-51.
193. Свинарчук Є. Інтеграція в Карибському басейні. // Політика і час. – 2001. – №6. – с. 45-49.
194. Свинарчук Є. Куба: шляхом інтеграції. // Політика і час. – 2000. - №1-2. – с.3-8.
195. Троненко В. Нам заново відкривати Латинську Америку. // Політика і час. – 1995. - №6. – с.68-72.
196. Клименко И. В удушливых объятиях. // Компаньон. – 2000. - №27-28. – с.17
197. Сохар О. Феміда з гангстерською пов’язкою може стати новим символом України. // Політика і культура. – 2000. - №34 (69). – с.8.
198. Україна та Аргентина: співробітництво напередодні нового тисячоліття. / Голос України. – 18 травня 1999. – с.8;
199. Іщенко М. Латинська Америка – край далекий, але знаний. / Урядовий кур’єр. – 20 травня 1999. – с.14.
200. Відносини між Україною і Кубою мають широкі можливості. / Урядовий кур’єр. – 21 червня 2000. – с.1-2.
201. Шергін С.О. Азіатсько-тихоокеанський регіон та сучасніть. Навчальний посібник. – К.: Велика школа, 1993. – 91 с.
202. Шергін С.О. Міжнародна система, безпека і глобальний розвиток: Конспект лекцій з курсу "Порівняльна політологія". – К.: ІМВ, 1996. – 26 с.
203. Шергін С. Ризик об’єднання у взаємопов’язаному світі. // Політика і час. – 1995. - №6. – с.63-67.
204. Про “Основні напрями зовнішньої політики України”. // Політика і час. – 1993. – №9. – с.94-96.
205. Україна на шляху європейської інтеграції: Науково-практичний збірник матеріалів. – Міністерство економіки України, Товариство Карла Дуйсберга, 2000. – 236 с.
206. Манжола В.А., Копійка В.В. Європейський Союз у міжнародних відносинах: Конспект лекцій. / ІМВ. Кафедра міжнародних відносин та зовнішньої політики. – К., 1998. – 100 с.
207. Копійка В.В. Європейський Союз у міжнародних відносинах (політичні аспекти інтеграції): Конспект лекцій. / Інститут міжнародних відносин. Кафедра міжнародних відносин та зовнішньої політики. – К.: ІМВ, 1999. – 127с.
208. Копійка В.В. Заснування і основні етапи становлення Європейського Союзу: Навчальний посібник. / Київський університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин. Центр європейських досліджень. Частина 2. / В.В.Копійка, Т.І.Шинкаренко, Д.В.Манжола. – К., 2000. – 229 с.
209. Манжола В.А. Минимальное сдерживание и европейская безопасность. // Мировая экономика и международные отношения. – 1991. – №8. – с. 21-31.
210. Міжнародна та європейська безпека: Конспект лекцій. / Київський університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин. Кафедра міжнародних відносин та зовнішньої політики. / Укладач Мінгазутдінов І.О. – К.: ІМВ, 1998. – 68 с.
211. Картунов О., Лаптєв С. Західні теорії економічної та політичної інтеграції: спроби стислого аналізу. // Зовнішня торгівля. – 1999. - №3-4. – с.140-143.
212. Філіпенко А. Глобалізація економічного розвитку. // Економічний часопис. – 1999. - №1. – с.6-10.
213. Барановский В.Г. Западная Европа: военно-политическая интеграция. – М.: «Международные отношения», 1988. – 367 с.
214. Salgado, Germánico. Modelo y Políticas de Integración. // Estudios Internacionales. – 1995. – N109, año 28. – p.10-24.
215. Тышецкий И. Проблема безопасности в международных отношениях. // Мировая экономика и международные отношения. – 1990. - №7. – с.5-16.
216. Galtung, Johan, Una Teoría Estructural de la Integración. // Revista de la Integración. - 1969. – N5, Noviembre. – рgs. 11-19.
217. Бансарт Андрес. Два определения. // Латинская Америка. – 1997. – №1. – с.20-23.
218. Валлерстайн И. Россия и капиталистическая мир-экономика, 1500 – 2010. // Свободная мысль. – 1996. - №5. – с.30-53.
219. Что богатым хорошо – развивающимся одно разорение. / Вечерние вести. – 2000. – 22 июня. – с.3.
220. Burki, Shahid Javed y Perry, Guillermo E., coordinadores. Más Allá del Consenso de Washington: La Hora de la Reforma Institucional. – Washington D.C., Banco Mundial, 1998. – 115 рр.
221. Шишков Ю. НАФТА: истоки, надежды, перспективы. // Мировая экономика и международные отношения. – 1994. – №14. – с.127-136.
222. Барановский К.Ю. Тенденции расширения НАФТА. // Латинская Америка. – 1994. – №11. – с. 69-74.
223. Глинкин А.Н. Интеграционные процессы и перспективы создания зоны свободной торговли в Западном полушарии. // Латинская Америка. – 2001. – №5. – с.4-17.
224. El proceso iniciado en la Cumbre de Miami trasciende la formación del ALCA. // Boletín Notas Estratégicas. – 1997. – Nº 31. – p.8.
225. Balance del proceso (diciembre 1994-mayo 1997). // Boletín Notas Estratégicas. – 1997. – Nº 31. – p.3.
226. CEPAL. Balance preliminar de las economías de América Latina y el Caribe. 1999. – Santiago de Chile, 1999. – 110 рp.
227. Мартынов Б.Ф. Международные отношения и безопасность в эпоху глобализации (перспективы миропорядка в ХХІ столетии). // Латинская Америка. – 2001. – 37. – с.4-18.
228. El proceso de integracion regional y el comercio intrarregional. // Capítulos. – 1996. – N45. – р. 79-88.
229. Declaración de Santiago. // Capítulos. – 1998. – N53. – p.153-156.
230. Mayobre Eduardo. La Cumbre de Santiago: El Nuevo Panamericanismo. // Boletín de la Integración en América Latina y el Caribe. – 1998. – N23. – p.1-3.
231. A propósito del ALCA y la integración regional y suramericana. // Boletín de la Integración en América Latina y el Caribe. – 2001. – N43. – p.1-3.
232. Almeida Daniel. China, a la conquista de América Latina. / Clarín. – 30 de marzo de 2000. – p.16.
233. Мінські зустрічі з огляду на національні інтереси. / Урядовий кур’єр. – 2 червня 2001. – с. 1.
234. Короткий політологічний словник. / За ред. С.Г.Рябова, З.І.Тимошенко. – К.:РОВО “Укрвузполіграф”, 1991. – 96 с.
235. Rosenau, James N. New Dimensions of Security. The Interaction of Globalizing and Localizing Dynamics. // Security Dialogue. – 1994. - N25(3). – p.255-281.
236. Татаренко Т. Специфіка регіональної ідентичності. // Нова політика. – 2001. - №6. – с.57-59.
237. Rojas Aravena Francisco. América Latina: alternativas y mecanismos de prevención en situaciones vinculadas a la soberanía terrritorial. // Paz y seguridad en las Americas. – 1997. – N14. – p.4-18.
238. Мартынов Б.Ф. Саммит в Барилоче. // Латинская Америка. – 1996. - №2. – с.13-18.
239. Vacchino Juan Mario. La Cumbre Suramericana y el desarrollo de una utopía. // Capítulos. – 2001. – N61. – p.26-36.
240. Исраэлян Е.В. Кубинский узел канадо-американских разногласий. // США: экономика, политика, идеология. – 1998. - №10. – с.67-79.
241. A/RES/55/55 (www.un.org/Depts/dhl/webpac/wphelp.htm)
242. A/RES/55/87 (www.un.org/Depts/dhl/webpac/wphelp.htm)
243. Интеграция в Западном полушарии на пороге ХХІ века. – М., ИЛА РАН, 1999. – 300 с.
244. Бруз В.С. ООН і врегулювання міжнародних конфліктів. – К.: Либідь, 1995. – 111 с.
245. Braslavsky Guido. El TIAR, un tratado que renace entre los escombros. / Clarín. – 2001. – 15 de setiembre. – p.19.
246. García del Solar Lucio. Una política de Estado para las relaciones exteriores. / La Nación. – 1998. – 20 de noviembre. – p.9.
247. Madera Susana. Los líderes andinos firman el Acta de Guayaquil. / El Mundo. – 6 de abril de 1998. – p.24.
248. Colombia: recta final del narcoescándalo. // ABC. – 1995. – 28 de noviembre.
249. Patiño Mayer Hernán María. La OEA afianza su compromiso democrático. / Clarín. – 11 de octubre de 1997. – p.9.
250. Мазин А.В. ВПК стран Латинской Америки: надежды и реальность. // Латинская Америка. – 1998. - №11. – с. 16-29.
251. Reinoza Ana Cecilia. Reformas de ONU avivan rivalidades en el Cono Sur. / El Universal. – 1997. – 25 de agosto. – р.11.
252. Gosmán Eleonora. Brasil, más cauteloso. / Clarín. – 2001. – 15 de setiembre. – p.18.
253. Трегубенко Ф.В. Инвестиционная деятельность мексиканских ТНК. // Латинская Америка. – 1999. – №9. – с.67-80.
254. Протасов М.А. Макроэкономические риски фондового рынка. // Латинская Америка. – 1999. – №9. – с.81-90.
255. Соколенко С.И. Современные мировые рынки и Украина. – К.: Демос, 1995. – 354 с.
256. Alba Carlos. La COECE: un caso de cooperación entre los sectores público y privado en México. // Comercio Exterior. – 1997. – febrero. – p.145-159.
257. Визгунова Ю.И. Общество и демократические реформы в Мексике: успехи и трудности. // Латинская Америка. – 2000. - №1. – с.31-47.
258. Боровков А.Н. Чьяпас: потерянные возможности достижения мира. // Латинская Америка. – 1998. - №4. – с.19-28.
259. Orgambides Fernando. Salinas anuncia el fin del PRI como partido bajo tutela del Estado Mexicano. / El Pais. – 1993. – 8 de marzo. – р.15.
260. Inconveniente convertir el TLCN en un Mercado similar al de la UE. / La Jornada. – 2000. – 15 de julio. – р.7.
261. Отношения ЕС с Мексикой. // БИКИ. – 1999. – №145. – с.4-5.
262. Чумакова М.Л. Динамика мирного процесса. // Латинская Америка. – 1998. – №5. – с.10-16.
263. Стеценко А.К. Особенности политического развития Сальвадора и Гватемалы. // Латинская Америка. – 2000. – №1. – с.26-32.
264. Иригойен А.Арсу: “Гватемала – страна новых возможностей”. // Латинская Америка. – 1998. - №5. – с.35-37;
265. CEPAL. Balance preliminar de las economías de América Latina y el Caribe. 2000. – Santiago de Chile, 2000. – 107 рp.
266. Шереметьев И.К. Метаморфозы экономического развития. // Латинская Америка. – 1999. - №9. – с.19-34.
267. Лавут А.А. Панама: вековой опыт открытой экономики и современные неолиберальные реформы. // Латинская Америка. – 2000. - №1. – с.75-82.
268. Шемелин Ю.Н. Канал: всё ли будет в порядке ? // Латинская Америка. – 1999. – №7-8. – с.103-108.
269. Pide Clinton extender beneficios del TLCAN. / La Vanguardia. – 1999. – 4 de Noviembre.
270. Булавин В.И. Карибы: поиск модели взаимодействия. // Латинская Америка. – 1997. - №3. – с.18-24.
271. Панюшкина О.А. Гайана. // Латинская Америка. – 1998. – №11. – с.19.
272. Лавут А.А. Андская группа: от застоя к модернизации ? // Латинская Америка. – 1997. – №3. – с.11-17.
273. Perfil del Grupo Andino. // Boletín sobre Integración de América Latina y el Caribe. – 1997. – N 3. Abril. – р.7.
274. Grupo de los Tres diseña estrategia de fortalecimiento. // Boletín sobre Integración de América Latina y el Caribe. – Agosto – 1997. – No 7. – р.9-11.
275. Brasil y países andinos abren nueva dinámica en las negociaciones CAN-MERCOSUR // Boletín sobre Integración de América Latina y el Caribe. – 1999. – N 21, marzo. – p.6.
276. XI Consejo Presidencial Andino. // Integración & Desarrollo. – 1999. – Nº 5. – р.6-20.
277. Молчанова И. Боливия: восстановление доверия иностранного капитала. / Деловой мир. – 1993. – 13 апреля. – с.4.
278. Клеченов Г.Е. Погашен еще один вооруженный конфликт. // Латинская Америка. – 1999. - №2-3. – с.12-17.
279. El Mercosur 10 años después. // Boletín sobre Integración de América Latina y el Caribe. – 2001. – N61. – р.9.
280. Serna Miguel. Desarrollo “desigual” e integración: las multiples asimetrías del Mercosur. – Los rostros del Mercosur. El dificil camino de lo comercial a lo societal. – CLACSO, 2000. – p.91-106.
281. “Политические, юридические и экономические аспекты Общего рынка стран Южной Америки – Меркосур”. Выступление посла Аргентинской Республики в Украине г-на М.А.Кунео в Киевской торгово-промышленной палате 15 декабря 2000г. – Материалы Посольства Аргентинской Республики в Украине.
282. Chile – Mercosur: La ruta de la convergencia regional. // Notas Estratégicas (SELA). – 1996. – N25. – p.17.
283. Calloni Stella. La undécima cumbre del Mercado Común del Sur ( Mercosur). / La Jornada. – 1996. – 25 de junio. – p.12.
284. Бобровников А.В. Региональные эпицентры роста. // Латинская Америка. – 1999. - №5-6. – с.50-67.
285. Concretan pacto militar entre EEUU y Argentina. / El Universal. – 1999. – 12 de enero. – р.14.
286. Rodríguez José Carlos. Una ecuación irresuelta: Paraguay – Mercosur. – Los rostros del Mercosur. El dificil camino de lo comercial a lo societal. – CLACSO, 2000. – p.361-372.
287. Панюшкина О.А. Уругвай. // Латинская Америка. – 1998. - №11. – с.32-36.
288. New markets for foreign trade. // Brazil now. – 2000. – Mar./Apr. – p.14.
289. Brisola Dirceu. Trade is our first priority. // Brazil now. – 2000, Jan/Feb.