Етнонаціональний вимір конфлікту у Країні Басків

Краткое описание

Львівський національний університет імені Івана Франка

На правах рукопису

Поліщук Костянтин Віталійович

УДК 327.5:321.01] (=361)(460)

Етнонаціональний вимір конфлікту у Країні Басків

23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем
та глобального розвитку

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник:
Романюк Ростислав Йосипович,
кандидат політичних наук, доцент

Львів-2007

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ
ДОСЛІДЖЕННЯ НАЦІОНАЛІЗМУ 12
1.1 Поліморфність явища націоналізму та його дефініції 12
1.2 Націоналізм як предмет наукового дискурсу 31
1.3 Закономірності функціонування націоналізму 46
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТКУ
БАСКСЬКОГО НАЦІОНАЛІЗМУ 58
2.1 Передумови зародження націоналістичних
ідей баскського народу 58
2.2 Генеза націоналізму в Країні Басків 73
2.3 Радикальний націоналізм ЕТА 89
РОЗДІЛ 3. КОНФЛІКТНИЙ ХАРАКТЕР РЕАЛІЗАЦІЇ
НАЦІОНАЛІЗМУ В КРАЇНІ БАСКІВ 104
3.1 Етнонаціональна основа конфлікту в Країні Басків 104
3.2 Загальнополітичний контекст динаміки конфлікту
в Країні Басків 121
3.3 Позиції впливових баскських та іспанських
політичних партій під час конфлікту:
порівняльний аналіз 138
РОЗДІЛ 4. ПОТЕНЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ ВРЕГУЛЮВАННЯ Й
МОДЕЛІ КОНФЛІКТУ В КРАЇНІ БАСКІВ 158
4.1 Аналітичні моделі розвитку конфлікту в Країні Басків 158
4.2 Конституційні інструменти розв’язання конфлікту 172
4.3 Міжнародно-правові механізми врегулювання
конфлікту 187
4.4 Європейський досвід регіоналізму як шлях подолання політичної кризи в Країні Басків 200

ВИСНОВКИ 213
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 217

ВСТУП
Актуальність теми. Сучасні міжнародні відносини характеризуються стрімким зростанням значення національної і етнічної політики, а також активізацією численних етнонаціональних конфліктів у цілому світі. Це надало актуальності сучасним проблемам дослідження націоналізму, адже саме конфлікти на етнонаціональному грунті є основною та найчастішою причиною збройних зіткнень. Такі конфлікти демонструють загрозливий потенціал виникати всюди, де відкрито чи латентно відбувається конкуренція між різними етнічними групами за контроль над територією держави або її частинами. В таких випадках, коли держава стає безпосереднім об’єктом суперечок, етнонаціональні конфлікти становлять особливу загрозу не лише для її цілісності, але й для системи міжнародної безпеки загалом.
Одним з осередків спалаху етнонаціоналізму в Європі є історична область, відома у міжнародній термінології під назвою Країна Басків, яка розташовується сьогодні в межах двох суверенних держав Іспанії та Франції. Нація, яка визначає себе як „Еускал Герріа” (з баск. „баскський народ”), протягом багатьох років за допомогою як силових, так і мирних засобів веде боротьбу за своє політичне самовизначення та створення власної незалежної держави. Однак, незважаючи на помітне зростання інтересу вітчизняної політичної науки до проблем націоналізму в контексті його впливу на сучасні міжнародні відносини, проблематика баскського націоналізму залишається маловивченою, що, безперечно, актуалізує необхідність його комплексного дослідження. Адже останній, фактично підриваючи із середини європейські інтеграційні процеси, ставить під загрозу майбутнє об’єднаної демократичної Європи. Зважаючи на активізацію процесів регіоналізації, децентралізації та автономізації регіонів у прийнятті рішень в рамках ЄС, а також тенденцію поступального зміцнення ідеї „Європи регіонів”, питання пошуку альтернативних ефективних моделей врегулювання та запобігання конфліктам етнічного характеру, а також їх практичне застосування у конкретному випадку в Країні Басків виводить дане дослідження на якісно новий рівень. Окрім того, комплексне дослідження конфлікту в Країні Басків, а саме вивчення і врахування досвіду внутрішньодержавних трансформаційних процесів в Іспанії, особливостей застосування демократичних механізмів врегулювання конфлікту та нормалізації взаємовідносин між центром та периферією, використання міжнародних, зокрема, європейських політико-правових інструментів з метою запобігання виникненню та ескалації нових потенційних конфліктів, має не лише теоретичне, але й важливе практичне значення, як з огляду на багатонаціональний склад Української держави, так і на її неодноразові посередницькі ініціативи у сфері врегулювання міжнародних етнонаціональних конфліктів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках комплексних науково-дослідних програм кафедри міжнародних відносин і дипломатичної служби Львівського національного університету імені Івана Франка - „Європейська політика України: теорія і практика”.
Метою дослідження є комплексний аналіз політичного феномену баскського націоналізму та його впливу на розвиток конфлікту в Країні Басків. Виходячи з цього, завданнями дисертаційної роботи є:
- з’ясувати суть націоналізму на теоретичному рівні за допомогою аналізу співвідношення понять „етнос”, „нація”, „національна держава” і сформувати понятійно-категоріальний апарат дослідження націоналізму;
- проаналізувати, систематизувати та класифікувати концептуально-теоретичні підходи до вивчення націоналізму і виявити закономірності його функціонування в житті суспільства;
- окреслити головні передумови зародження націоналізму в Країні Басків й виокремити основні чинники його радикалізації в контексті трансформації внутрішньонаціонального політичного простору Іспанії;
- розкрити етнонаціональну основу конфлікту в Країні Басків та дослідити загальнополітичний контекст його розвитку;
- визначити на концептуальному рівні вплив європейської інтеграції на розвиток баскського націоналізму й показати роль інтеграційних процесів у політичній сфері функціонування баскської автономії;
- на основі аналітичних моделей з’ясувати характер подальшого розвитку етнонаціонального конфлікту в Країні Басків;
- проаналізувати та систематизувати основні політико-правові механізми врегулювання конфлікту й окреслити перспективи його врегулювання.
Об’єктом дослідження є етнонаціональні аспекти сучасних міжнародних відносин.
Предметом наукового дослідження є особливості, причини виникнення, становлення та розвиток баскського націоналізму в контексті його впливу на еволюцію конфлікту в Країні Басків.
Методологічна основа. Дисертаційна робота ґрунтується на використанні підходів і методів багатьох наук: філософії, політології, теорії міжнародних відносин, конфліктології, права та ін. Так, зокрема при дослідженні еволюції такого складного суспільно-політичного явища як націоналізм було використано методи історичного та логічного аналізу, синтезу і дедукції, поєднано методи конкретного та абстрактного теоретичного моделювання, класифікації й типологізації, за допомогою яких було досліджено основні концепції, факти і явища, що становлять теоретико-методологічну основу дослідження. Для досягнення поставленої мети і завдань у дисертаційній роботі були використані методи, які належать до трьох груп: загальнологічних, порівняльно-історичних та емпіричних. З першої групи було застосовано метод аналізу політичного феномену націоналізму та екстраполяція характеристик та висновків, отриманих у результаті вивчення особливостей його розвитку, на конфлікт в Країні Басків; проблемно-хронологічний метод, з допомогою якого баскське суспільство розглядається як динамічний організм, що розвивається за певними причинно-наслідковими зв’язками, досліджується суть, становлення та розвиток націоналізму в Країні Басків у взаємозв’язку з проблемами, що виникають на цьому грунті, а також аналізує вплив націоналістичних ідей на політичне життя суспільства – з другої групи; з третьої групи методів, які спираються на вивчення первинної інформації про політичні процеси, в науковому дослідженні були використані метод аналізу як офіційних, так і неофіційних документів, а також метод моделювання процесів на основі теорії ігор, який було застосовано з метою розгляду ймовірних варіантів подальшого розвитку конфлікту в Країні Басків. Для з’ясування змісту і форм національної ідентичності баскського народу було використано статистичні й соціологічні дані.
У дослідженні генезису, змісту та структури баскського націоналізму використано також історичний метод і метод ідеалізації. Ці методи, у поєднанні з міждисциплінарним підходом, який уможливлює всебічне висвітлення проблеми, надають роботі характеру завершеного комплексного дослідження.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:
- вперше у вітчизняній політичній науці на основі широкого кола джерел і літератури, значної частини яких досі не залучали у науковий обіг, здійснено цілісне й комплексне дослідження особливостей розвитку баскського націоналізму у взаємозв’язку з внутрішньодержавними трансформаційними процесами в Іспанії, виокремлено та обгрунтовано два основні напрями баскського націоналізму: помірковано-консервативний та радикальний, проаналізовано їх сутність, еволюцію та вплив на політичне життя у Країні Басків;
- визначено чинники, які зумовлюють самобутню етнонаціональну ідентичність баскської автономії в контексті національно диференційованого політичного простору Іспанії, виділено основні фактори становлення і розвитку баскського націоналізму: тривалий бездержавний статус Країни Басків, значні відмінності у культурі, мові, ментальності басків, різниця в їх соціально-економічному розвитку та ін.
- доведено визначальну роль етнонаціональної складової як основної детермінанти конфлікту в Країні Басків у його історичному розвитку;
- показано вплив внутрішніх структурних трансформаційних перетворень Іспанської держави на загальнополітичну еволюцію конфлікту в Країні Басків;
- шляхом здійснення політологічного аналізу партійних програмних документів впливових баскських та іспанських політичних сил виявлено основні розбіжності конфронтуючих сторін щодо механізмів врегулювання конфлікту;
- змодельовано на основі теорії ігор можливі варіанти подальшого розвитку конфлікту у Країні Басків: від силового зіткнення обох сторін до мирного демократичного врегулювання баскського питання, а також проаналізовано перспективи запропонованих аналітичних моделей в контексті розв’язання конфлікту в Країні Басків;
- шляхом аналізу численних національних (Конституція Іспанії 1978 р., Статут автономії Країни Басків 1979 р.) й міжнародних правових документів щодо захисту прав національних меншин та регіональної політики розглянуто основні політико-правові інструменти демократичного врегулювання конфлікту в Країні Басків;
- на прикладі Країни Басків доведено тенденцію поступального зміцнення ідеї „Європи регіонів” в контексті врегулювання та запобігання міжнаціональним конфліктам;
Теоретичне та практичне значення результатів дослідження полягає у можливості їхнього використання при дослідженні політичних проблем міжнародних систем та глобального розвитку, а також для зовнішньополітичного планування та прогнозування.
Дисертація є самостійним внеском у науковий доробок вітчизняних дослідників, який завдяки поглибленню і розширенню знань про природу етнонаціональних конфліктів та особливості їх політико-правового врегулювання на прикладі Країни Басків, сприятиме кращому розумінню сучасних суспільно-політичних тенденцій розвитку Іспанської держави та Європи загалом, закладатиме базу для подальшого розвитку схожих досліджень.
Отримані результати можуть знайти застосування у подальших дослідженнях націоналізму в міжнародних відносинах, включаючи етнонаціональний вимір міжнародних конфліктів. Матеріали та висновки дисертації допоможуть при розробці спецкурсів для студентів політології, міжнародних відносин, країнознавства, державного управління тощо.
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертаційному дослідженні, отримані автором особисто.
Апробація результатів. Дисертацію обговорено та рекомендовано до захисту на спільному засіданні кафедри країнознавства і міжнародного туризму та кафедри міжнародних відносин і дипломатичної служби Львівського національного університету імені Івана Франка. Основні положення та результати дослідження обговорено на звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Львівського національного університету (2005, 2006) та під час міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих науковців „Україна – Європейський Союз: перспективи поглиблення партнерства (м. Донецьк, 17-19 березня 2006 р.). Ключові положення роботи були обговорені в рамках науково-практичних семінарів для дипломантів та дисертантів Інституту політології Університету м. Відень (жовтень-грудень 2006 р.). Результати дослідження висвітлено у чотирьох статтях, три з яких опубліковано у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, перші три з яких містять три підрозділи, а четвертий чотири, висновків, списку використаних джерел, загальним обсягом 227 сторінок тексту, видрукуваних на комп’ютері.
Стан досліджуваної проблеми. На основі вивчення та аналізу літератури за темою наукового дослідження можна стверджувати, що проблема суті та еволюції баскського націоналізму залишається на сьогодні малодослідженою, на відміну від наукових розробок проблематики націоналізму загалом. Історія теоретичних досліджень нації і націоналізму налічує не один десяток років. Ще в XIX — на початку XX ст. спостерігалися перші спроби теоретичного осмислення відповідних явищ у житті суспільства, здебільшого пов’язані з ідеологічною і політичною кон’юнктурою того часу. В період між світовими війнами цими проблемами цікавилися переважно історики, частково соціологи й політичні аналітики. Після Другої світової війни на проблему звернули увагу соціологи, політологи, філософи. З 1970-х років спостерігається масовий інтерес до цієї проблематики серед представників найрізноманітніших дисциплін, які раніше не вважали предмет вартим уваги: етнографів, лінгвістів, філологів, соціальних психологів, географів, біологів, демографів тощо.
В українській інтелектуальній традиції інтерес до проблем націй і націоналізму має досить довгу історію як у сфері ідеологічних розробок (Ю. Бойко, Ю. Вассія, Д. Донцов, В. Липинський, М. Сціборський та ін.), так і наукових досліджень (О. І. Бочковський, І. Лисяк-Рудницький, М. Прокоп, В. Старосольський та ін.). З-поміж новітніх досліджень національної проблематики слід виокремити праці Я. Грицака, О.Картунова, Г. Касьянова, А. Колодій, П. Кузика, І. Кураса, Г. Перепелиці, Р.Романюка, М. Рябчука, С. Трохимчука, Ю.Шаповала, Р. Шпорлюка. Серед великої кількості теоретичних і прикладних наукових розробок західної політичної науки у цій галузі слід виокремити монографію Е. Сміта “Теорії націоналізму”, видану в 1971 і перевидана в 1983 р. З моменту її появи відбулися глобальні історичні зміни, які не лише спричинили масштабні геополітичні зрушення, а й значно посилили інтерес до проблем націй і націоналізму. З’явилися теоретичні розробки, які поглибили наукове розуміння проблеми, сприяли вивченню нових її аспектів, і водночас — дали змогу подолати окремі упередження й стереотипи щодо націй і націоналізму як предмета наукового аналізу (Б. Андерсон, Дж Армстронг, П.Р. Брас, Р. Брубейкер, Е. Ґелнер, Л. Грінфельд, Т. Еріксен, Е. Сміт, Р. Шпорлюк та ін.).
Дослідження баскського націоналізму є в Україні до певної міри terra incognita. Тут, ця проблематика розглядалася опосередковано і дотично лише на рівні публіцистичних статей та оглядів. Натомість дослідження баскського націоналізму широко представлені в західній науковій думці. Слід виокремити дві узагальнюючі праці, автори яких доволі об’єктивно підходять до аналізу націоналізму в Країні Басків. Перша - робота німецького дослідника К. Рьомгільд „Націоналізм та етнічна ідентичність в „іспанській” Країні Басків” (1994), де подається грунтовний аналіз баскського націоналізму, друга – праця австрійського етнолога Ф. Валандро „Нація націй” (2002), в якій автор аналізує складні та не позбавлені протиріч відносини між націями (зокрема баскської) в межах Іспанської держави. Дана проблематика природньо надзвичайно широко досліджується в баскській та іспанській наукових думках. Особливу увагу тут заслуговують праці таких дослідників як Андер Гурручага, Хосеба Цулаіка, Хосе Діез. Завершуючи короткий огляд наявних досліджень баскського націоналізму, можна стверджувати їх недостатність, особливо у вітчизняній науковій думці, що зумовлює необхідність проведення подальших досліджень у цій царині.
Джерельна база дослідження включає декілька типів використаних джерел. По-перше, це література довідкового характеру (енциклопедії, словники, посібники та ін.), яка дозволила оперувати в роботі чітко визначеними поняттями, уможливила формулювання основних теоретичних положень тощо. По-друге, це монографії, газетні та журнальні публікації, матеріали наукових досліджень низки українських та західних політологів, істориків, етнологів, які становлять основний фактологічний матеріал. У царині загальнотеоретичного дослідження націоналізму на особливу увагу заслуговують - монографія Г.В. Касьянова „Теорії нації та націоналізму” (1999), антологія Наукового товариства ім. В. Липинського „Націоналізм” (2006); у сфері аналізу націоналістичних ідей баскського народу – вищезгадані праці К. Рьомгільд, Ф. Валандро та Х. Цулаікі.. По-третє, це програмні документи баскських політичних сил як поміркованого, так і радикального спрямування, декларації та заяви глав як центральних, так і регіональних автономних урядів, провідних політичних діячів, документи, що регламентують відносини між Іспанською державою та її автономіями (зокрема для Країни Басків – так званий „Статут Герніки” 1979 р.).

Список литературы

ВИСНОВКИ
У висновках сформульовані головні результати дослідження, які можна звести до наступних позицій:
- націоналізм можна широко окреслити як процес політичного самоствердження націй, утво¬рення ними власних національних держав. Він породжується по¬лі¬тизо¬ва¬ним типом етнонаціональної самосвідомості, теоретичною, узагаль¬неною формою якої є ідеологією націoналізму. Отож, націоналізм слід трактувати як суспільний процес, пов’язаний із ста¬нов¬ленням нації, в який органічно вплетена національна свідомість і її скла¬дова частина – ідеологія націоналізму, а також як діяльність політичних сил, які нею керуються;
- націоналізму властивий широкий спектр концептуальних соціально-наукових підходів, серед яких особливої уваги заслуговують дебати шкіл примордіалістів та модерністів. Характерними особливостями націоналізму є його поліморфність та поліфункціональність у різних сферах життя суспільства; серед головних суспільних елементів націоналізму можна виокремити національну міфологію, расизм та ксенофобію, релігійність та лінгвістичну спільність, що є особливо характерним для баскського націоналізму;
- аналіз історії Країни Басків та її народу дозволяє простежити витоки та передумови виникнення в Еускаді націоналістичних ідей, а також розкриває визначальну роль історії та національних міфів у формуванні баскської ідентичності та націоналізму. При цьому особливого значення набуває ідеологічна інструменталізація баскської історії: з одного боку вона виконує традиційну функцію збереження та плекання звичаїв та традицій, з іншого – становить потужний потенціал для генерування нових міфів та легенд.
- зародження баскського націоналізму пов’язане з двома важливими процесами початку ХХ ст.: поступовою централізацією Іспанії, що означало скасування історичних автономних прав і свобод басків („фуерос”) та стрімкою індустріалізацією та модернізацією Країни Басків, яка спричинила революційні зміни не лише у традиційній економіці регіону але й, що надзвичайно важливо, у національній (міграція) та соціальній структурі баскського суспільства. В процесі еволюції баскський націоналізм набуває більшої структурованості та поліваріантності на концептуальному рівні, найрізноманітніших форм від консервативного регіоналізму до радикального сепаратизму, перетворюється на невід’ємну складову внутрішньополітичного дискурсу Іспанії. Така його варіативність зумовила формування в Еускаді специфічної форми політичної культури, яка поєднала у собі чимало контроверсійних консервативних та прогресивних елементів.
- найбільших змін ідеологія баскського націоналізму зазнала під час централізованого фашистського режиму генерала Франко (1939-1975): в екстримальних умовах, коли консервативний, поміркований регіональний уряд виявився неспроможним протидіяти централістській політиці Франко, відбулася стрімка радикалізація ідей баскського націоналізму, наслідком якої стало формування ектремістської націоналістичної організація ЕТА, яка обирає систематичний терор єдиним ефективним засобом боротьби з правлячим іспанським режимом. Відтоді відбувається розкол в ідеології баскського націоналізму, який, починаючи з 60-х рр. ХХ ст. розвивається у двох різних формах: поміркованій (представленій найбільшою політичною партією Еускаді БНП) та радикальній (репрезентованій екстремістською організацією ЕТА та її політичними соратниками).
- проблема виникнення конфлікту в Країні Басків пов’язана з питанням виникненням баскського націоналізму і сягає корінням ще давніх часів, коли було закладено глибинне периферійно-централістське протиріччя між Еускаді та Мадридом. Однак етнонаціонального виміру цей конфлікт набуває на рубежі ХІХ-ХХ століть, коли внаслідок стрімких політичних, економічних та соціальних перетворень починає формуватися ідеологія баскського націоналізму. Саме потужна етнонаціональна ідентичність басків в контексті накладання політичної, соціальної та культурної проблематики в умовах централізованого правління в Іспанії режиму генерала Франко стала визначальним мобілізаційним рушієм для ескалації конфлікту в Країні Басків;
- демократизація Іспанії після падіння фашистського режиму ознаменувала собою істотні зміни в політиці Мадрида щодо басків, результатом яких стало прийняття в 1978 р. нової демократичної конституції Іспанії, яка хоч і грунтувалася на „неподільній єдності іспанської нації, спільній та соборній батьківщині для всіх іспанців”, однак гарантувала „право на самоврядування національностей та регіонів, які є складовою іспанської нації, та солідарність між ними” та Статуту автономії Країни Басків (1979), який закріпив за нею високий рівень автономних прав як „історичної національності Іспанії”. Політична децентралізація, що призвела до виникнення так званої „держави автономій”, стала політико-інституційною реакцією на регіональне розмаїття Іспанської держави і, таким чином, винесла етнонаціональну проблематику конфлікту в Країні Басків в законодавче поле;
- динаміка конфлікту в Країні Басків останніх років дозволяє простежити поступальну тенденцію, згідно з якою баскське питання все більше переходить з площини конфронтації між Мадридом та Віторією у площину внутрішньої проблематики як загальноіспанського, так і баскського політичного таборів. Побудовані в рамках теорії ігор аналітичні експериметальні моделі розвитку конфлікту дозволяють спрогнозувати тактичні стратегії конфліктуючих сторін і дослідити поведінку учасників насамперед у питанні прийняття ними ключових для врегулювання конфлікту рішень: схильності до кооперації чи до подальшої боротьби. Дані моделі засвідчили деструктивну роль силових механізмів в контексті вирішення проблеми та вивели етнонаціональну проблематику конфлікту за межі Іспанської держави на якісно новий, глобальний та, зокрема загальноєвропейський рівень, що суттєво розширило межі для пошуку відповідних концептуальних розв’язань;
- поглиблення європейських інтеграційних процесів засвідчило їхню сумісність із підвищенням ролі регіону всередині ЄС, виступило каталізатором тенденції до регіоналізації європейського простору. Структурні зрушення в рамках ЄС свідчать про поступальний характер становлення ефективних інституційних форм, що могли б ефективно відповідати на виклики сьогодення та запобігати ескалації існуючих протиріч. Саме подальша еволюція інститутів Іспанської держави та самого ЄС визначатиме в тому числі й розвиток Баскського автономного регіону. Подвійна федеративна система з елементами „внутрішнього” (міжрегіональна форма співпраці в межах Іспанії) та „зовнішнього” (міжрегіональна форма співпраці в межах ЄС) федералізмів, а також перетворення Комітету регіонів на справжню представницьку палату європейських регіонів й на один з головних органів ЄС (поряд з Радою, Європарламентом та Єврокомісією) може стати тією моделлю, що дозволить нормалізувати систему взаємовідносин між централізмом та регіоналізмом, іспанським великодержавним та баскським периферійним націоналізмом і таким чином остаточно нейтралізувати елемент насильницького сепаратизму на теренах Країни Басків.
- іншим доповнюючим, але аж ніяк не конкуруючим засобом подолання баскської кризи може стати залучення міжнародних політико-правових інструментів. І хоча національні інтереси держав як основних суб’єктів міжнародного права залишатимуться й надалі домінуючим фактором у діяльності усіх міжнародних та європейських організацій, правові напрацювання останніх, особливо у сферах захисту національних меншин та регіональної політики, можуть стати ефективною моделлю нормалізації системи взаємовідносин між іспанським централізмом та баскським регіональним націоналізмом, що дозволить напрацювати демократичну платформу для мирного врегулювання конфлікту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Сміт Ентоні Д. Націоналізм: Теорія, ідеологія, історія. / Пер. з англійської. — К: "К.І.С.", 2004. — 170 с.
2. Smith A. Theories of Nationalism. New York; Evanston; San Francisko; London, 1971.
3. Альтерматт У. Этнонационализм в Европе. – М.: Российский государственный гуманитарный университет, 2000. – 367 с.
4. Encyclopaedia Britannica. A New Survey of Universal Knowledge, Volume 13. – London etc., 1965. – 778 p.
5. Словник іншомовних слів. – К., 1985. – 968 с.
6. Handelman D. The Organisation of Ethnicity // Ethnic Groups. – 1977. – № 1. – 289 p.
7. Schermerhorn R.Comparative Ethnic Relations. – New York: Random House, 1970. – 321 p.
8. Основи політичної науки: Курс лекцій. – Ч. 2. Політичні процеси, системи та інститути / За ред. Б. Кухти. – Львів, 1996. – 334 с.
9. Smith A. Nationalism in the Twentieth Century. Oxford, 1979. – 426 p.
10. Kedourie E. Nationalism. London. 1960. – 168 p.
11. Intxausti J. Euskara, euskaldunon hizkuntza. - Donostia, 1990 – 163 p.
12. Касьянов Г.В. Теорії нації та націоналізму: Монографія. — К.: Либідь, 1999. - 352 с.
13. Сміт Е. Національна ідентичність. Київ, 1994. - 368 с.
14. Симонс – Симонолевич К. Поняття нації: Спроба теоретичного прояснення // Націоналізм: Антологія. – К.: Смолоскип, 2000. – 687 с.
15. Smith A. Theories of Nationalism. New York; Evanston; San Francisko; London, 1971. – 229 p.
16. Сталін Й. Твори. Київ, 1947. Т. 2. – 286 c.
17. Renan E. Qu’est-ce qu-une nation? // Hutchinson J. and Smith A. (eds.) Nationalism. P. 17—18.
18. Smuthy, Florian. Das Nationale: aktuelle Impulse für die Nationalismustheorie. – Wien: Braumüller, 2004. – 219 S.
19. Geertz C. (ed.) Old Societies and New States. New York, 1963. P.108— 110.
20. Van den Bergh P. Race and Ethnicity: A Socio-Biological Perspective // Hutchinson J. and Smith A. (ed.) Nationalism. Oxford; New York, 1994. P.99.
21. Smith A.D. Nationalism and Modernism. A critical survey of recent theories of nations and nationalism. London; New York, 1998. P. 159.
22. Gellner E. Nations and Nationalism, Oxford, 1983. P. 1.
23. Hechter, Michael. Internal Colonialism: The Celtic Fringe in British National Development 1536-1966. – London: Routledge, 1975. – 86 P.
24. Nairn T. The Break-Up of Britain: Crisis and Neo-Nationalism. London, 1977. P. 341.
25. Giddens, Anthony. The Nation-State and Violence. – Cambridge: Polity Press, 1985.
26. Breuilly, John. Nationalism and the State. – Manchester: University Press, 1993.
27. Mann, Michael. A Political Theory of Nationalism and Its Escesses/Notions of Nationalism. – Budapest: Central European University Press, 1995. – 64 P.
28. Anderson B. Imagined Communities (2nd. ed.) London; New York, 1991. P. 37-46, 12.
29. Hobsbawm E. Invention of Tradition; Mass Producing Traditions: Europe, 1870-1914 // Hobsbawm E., Ranger T. (eds.) The Invention of Tradition. Cambridge; New York; Port Chester; Melbourne; Sydney, 1983. - 297 P.
30. Löwy, Michael. Internationalismus und Nationalismus. Kritische Essays zu Marxismus und „nationaler Frage“. – Köln: ISP, 1999.
31. Eriksen T. Ethnicity, Race, Class and Nation // Hutchinson J. and Smith A. (eds.). Ethnicity. P. 29.
32. http://www.eustat.es (Basque Institut of Statistic)
33. Valandro, Franz. A Nation of Nations: nationalities’ policies in Spain. – Frankfurt am Main; Berlin; Bern; Bruxelles; New York; Oxford; Wien: Lang, 2002. - 196 p.
34. Diez M.J. Divided Nations: Development, Class and Nationalism in the Basque Country and Cathalonia. Ithaca, 1995. – 234 p.
35. Ландабасо Ангуло А.И. Терроризм и этнополитические конфликты. В 2-х кн. – М.: ОГНИ, 2004. – Кн.1. – 384с. – Кн.2. – 414 с.
36. Майский И.М. Испания .1808-1917 Исторический очерк. – М., 1957. – 412 с.
37. Heiberg, Marianne. Urban Politics and Rural Culture: Basque Nationalism. – London-Beverly Hills-New Dehli, 1992. – 387 P.
38. Herzog, Werner. Terror im Baskenland – Gefahr für Spaniens Demokratie? – Hamburg:Rowohlt, 1979. – 140 S.
39. Römhild, Kerstin. Nationalismus und ethnische Identität im 'spanischen Baskenland'. Münster/Hamburg, 1994. – 345 S.
40. Larustegui, Julio. Ensayo la cuestion de los minerales de hierro. – Bilbao, 1910.
41. Kasper, Michael. Baskische Geschichte. – Darmstadt: Primus Verlag, 1997. – 127 S.
42. Gurruchaga, Ander. La refundacion del nacionalismo vasco. – Bilbao: Servicio Editorial de la Universidad del Pais Vasco, 1990.
43. Arana y Goiri, Sabino. Bizkaitarra/Obras completas. Bayona: Editorial Sabindiar Batza, 1965.
44. Назаревич А., Трохимчук С. Національні меншини країн ЄС в контексті інтеграційних процесів. – Львів, 2002. – 112 с.
45. Кожановский А.Н. Народы Испании во второй половине ХХ века. – М., 1993. – с. 192.
46. Nohlen/Hildenbrand. Spanien. Wirtschaft-Gesellschaft-Politik. Opladen, 1992. – 381 p.
47. Marent, Christina. Die soziale Dimension des Baskenkonflikts. – Wien: Institut für Politikwissenschaft, 2000. – 136 S.
48. Conversi, Daniele. The Basques, the Catalans and Spain: alternative routes to nationalist mobilisation. – Reno: Univ. of Nevada Press, 1997.
49. Heywood, Paul. The government and Politics of Spain. Basingstoke, 1996. – 178 p.
50. Constanze Stelzenmüller. Die Eta ist geschwächt - das macht sie sehr gefährlich // DIE ZEIT. – 2000. - № 39. – S.12
51. Mata, Louis Gonzalles. Etnicidad y violencia en el pais vasco. - Madrid: El Pais Aguilar, 1994. – 233 s.
52. Celhay, Pierre. Consejos en Espana. Fascismo contra Euskadi. – Paris, 1976. - 162 s.
53. Klein, Daniel & Helmut Wittelsbürger. Das Baskenproblem: Achillesferse der Einheit Spaniens, in: Auslandinformationen / Monatszeitschrift der Konrad Adenauer Stiftung KAS Berlin, Heft 2, 1999, S. 42-52.
54. Bernecker, Walther L. & Carlos Collado Seidel. Spanien nach Franco - Der Übergang von der Diktatur zur Demokratie 1975-1982, München 1993. – 159 S.
55. Zulaika, Joseba. Basque Violence: Metapher and Sacrament. Reno, Nevada: University of Nevada Press. – 329 S.
56. Waldmann, Peter. Militanter Nationalismus im Baskenland. Frankfurt a.M., 1990.
57. Waldmann, Peter. Ethnischer Radikalismus: Ursachen und Folgen gewaltsamer Minderheitenkonflikte am Beispiel des Baskenlandes, Nordirlands und Quebecs. Opladen: Westdeutscher Verlag, 1989.- 167 S.
58. Valandro F. Das Baskenland und Nordirland. Eine vergleichende Konfliktanalyse. Innsbruck; Wien; München, 2001. – 289 S.
59. Erklärung von E.T.A. an das Baskische Volk vom 24.03.2006 // Der STANDARD. – 25.03.2006.
60. Aranzadi, Juan. Etnicidad y violencia en el pais vasco. - Madrid: El Pais Aguilar, 1994. – 233 s.
61. Della Porte, Donatella/Liborio, Mattina. Ciclos politicos y movilizacion etnica: el caso vasco// Revista Espanola de Investigaciones Sociologicas № 35, 1986. – 123-148.
62. Núnez C., Luis. La sociedad vasca actual. – San Sebastian, 1977. 7-13.
63. Gurruchaga, El codigo nacionalista vasco durante el franquismo. – Barcelona: Anthropos, 1985
64. Núnez C., Luis. Clases Sociales en Euzkadi. – San Sebastian, 1977.
65. Camara de Comercio, Industria y Navegacion de Bilbao: Clases Sociales y Aspiraciones Vascas. – Bilbao, 1979.
66. INE (Instituto nacional de Estadisticas): Caracteristicas de la poblacion espanola. – Madrid, 1975.
67. Ferrer, Manuel, Precedo, Andreas. Las ciudades de Guipuzcoa y Vizcaya. – Durango, 1977.
68. Constitutieon espanola, Madrid 1978 in: Herzog, Werner. Terror im Baskenland – Gefahr für Spaniens Demokratie? – Hamburg:Rowohlt, 1979. – 140 S.
69. Montero, Manuel. Historia del Pais Vasco. San Sebastian, 1995.
70. Доминик Ридли. Кровавое наследство // "Гардиан". - 21 апреля 2001 г.
71. Ігор Каганець. Боротьба з тероризмом лише підживлює його глибинні корені // День. – 1998, 08.10. - № 192.
72. Possarnig, Natalie. Die PSOE gegen ETA: 14 Jahre im Kampf gegen den Terrorismus. Universität Wien, 1998. – 112 S.
73. Türsan, Huri/de Winter, Lieven. Moderate Nationalist Parties in Western Europe. London-New York, 1998. – 104 p.
74. Mees, Ludger. The Basque peace process, Nationalism and Political Violence. Basingstoke-London, 2000.
75. Kurlansky, Mark. The Basque History of the World. London, 2000.
76. Lucha de Clases (Theoretische Zeitschrift der baskischen PSOE), Bilbao Nr. 366, 5. Okt. 1901.
77. Tusell, Javier und andere: Las elecciones del Frente Popular. Madrid, 1971. – 348 S.
78. Köhler, Holm-Detlev. Spaniens „Dritter Weg“// TRANVIA-Revue der Iberischen Halbinsel. Berlin: Walter Frey, 2000.
79. http://www.elpais.es/comunes/2004/elecciones2004/resultados/congreso.html
80. Kreinbucher, Tanja. Vergleich der Programme und Positionen der im baskischen Parlament vertretenen Parteien zur Lösung der nationalen Frage. – Wien, 2001. – 166 S.
81. Тетяна Татаренко. Територіальні автономії в Іспанії як модель децентралізації держави // Людина і політика. – 2001. - № 6.
82. Liebert, Ulrike. Spanien/Regionen und Regionalismus in Westeuropa. – Stuttgart:Kohlhammer, 1987.
83. Nagel, Claus-Jürgen. Perspektiven föderaler Ordnungsmodelle in Europa: der Fall Spanien//Föderalismus in Europa. Sankt Augustin: KAS, 2002.
84. Statute of Autonomy of the Basque Country, 1979.
85. Barrios, Harald. Das politische System Spaniens. Opladen, 1997. – 587 S.
86. Diaz Gonzales, Soledad/Palop, Maria Jesus. Estructura del Estado Espanol. Madrid, 1998.
87. Gerdes, Dirk. Regionalismus in Europa. Bilanz und Perspektiven. In: Ansgar Klein/Jupp Legrand/Thomas Leif (Hrsg.). Neue soziale Bewegungen - Impulse, Bilanzen und Perspektiven. Opladen/Wiesbaden: Westdeutscher, 1999. – S. 291-305.
88. Helmut Wittelsbürger. Spaniens Problem mit dem Baskenland // KAS – AI. – 2001. - № 6. – S. 4-21.
89. Eliseo Aja. El Estado autonomico. Federalismo y hechos diferenciales. Madrid, 1999.
90. Fossas, Enric. Assymetry and plurinationality in Spain. Madrid, 1999. 301 p.
91. Däumer, Michael. Spanien vor der Spaltung? „Ibarretrxe-Plan“ im Parlament debattiert// KAS – AI. – 2005. - № 2. – S. 4-21.
92. Politisches Statut der Gemeinschaft des Baskenlandes, 3.01.2005.
93. UN-Declaration of the Rights of Persons Belonging to National or Ethnic, Religious and Linguistic Minorities, 18 December 1992 (UN-Res. GA 47/134).
94. Pan C., Pfeil B.S. Die Volksgruppen in Europa: ein Handbuch. – Wien: Braumüller, 2000. – 302 S.
95. Pan, Franz. Der Minderheitenschutz im Neuen Europa und seine historische Entwicklung. – Wien: Braumüller, 1999. – 225 S.
96. UN-Declaration of the Rights of Persons Belonging to National or Ethnic, Religious and Linguistic Minorities, 18 December 1992 (UN-Res. GA 47/134).
97. Pan C., Pfeil B.S. Die Volksgruppen in Europa: ein Handbuch. – Wien: Braumüller, 2000. – 302 S.
98. European Charta for Regional or Minority Languages, 22 June 1992
99. Heintze, H.-J.. Selbstbestimmungsrecht und Minderheitenrechte im Völkerrecht. Baden-Baden, 1994. – 239 S.
100. Dokument des Kopenhagener Treffens der Konferenz über die menschliche Dimension der KSZE vom 29. Juli 1990, Wien.
101. Bericht des KSZE-Expertentreffens über nationale Minderheiten in Genf am 19. Juli 1991, Wien.
102. Bofil, Hector Lopez. Constitucio, cosobirania i secessio. Avui, 2002.
103. Dittrich, Eckhard J./Radtke, Franz-Olaf. Ethnizität. Wissenschaft und Minderheiten. Opladen: Westdeutscher, 1990. – 140 S.
104. Томас Вюртенбергер, Родіон Колиско. Деякі концептуальні положення реформування організації державної влади: регіональний аспект. Програма Tacis Європейського Союзу, травень 2001.
105. Крылов А. Б. Сепаратизм: истоки и тенденции (из опыта политического развития некоторых зарубежных стран). М., 1990. 67 с.
106. Жак Зілер. Політико-адміністративні системи країн ЄС. Київ: Основи. 1996.
107. Доморенок Е. Европейский регионализм: концепции и подходы. – ЕГУ, 2001.
108. Мурадян А. Регионализм как проблема политологии // Вестн. Моск.ун-та. Сер.18. Социология и политология. 1995. №3.
109. Р. Туровский. Баланс отношений «центр-регионы» как основа территориально-государственного строительств // МЭиМО. – 2003. - №12. – 65 c.
110. Hans Puhle H-J. Regions, Regionalism, and Regionalization in 20th-Century. – Oslo University, 2000. – 24 p.
111. Бусыгина И. Настоящее и будущее «Европы регионов». Мировая экономика и международные отношения. 1993. №9.
112. Lipp, Wolfgang. Heimatbewegung, Regionalismus – Pfade aus der Moderne? Bielefeld/Bonn: Westfalen/Bundeszentrale für politische Bildung, 1990. – 184 S.
113. Мацієвський Д. Деякі проблеми теорії конфліктів та насильст¬ва // Генеза. — 1995. — № 3. – С. 4 – 12.
114. Дейнекин Н.М., Марченко А.Н. Профилактика конфликтов на национальной основе. — М., 1991. – 156 с.
115. Кульчар К. Политический конфликт // Политология вчера й сегодня. — Вмп. 3. — М., 1991. – С. 24-32.
116. Paulhart, Karl. Entscheidung und Konflikt – Gefangenendilemma. – WU-Wien, 1976. – 238 S.
117. V. Neumann J./Morgenstern O. Spieltheorie und wirtschaftliches Verhalten. Würzburg, 1961.
118. Dorothea Wuhrer. Das Baskenland nach der Wahl. Absage an Gewalt - Absage an Madrid. // WoZ, 17. Mai 2001.
119. Esser W.M. Konfliktverhalten in Organisationen. Mannheim, 1972.
***
120. Шпорлюк Р. Комунізм і націоналізм // Націоналізм: Антологія. – К.: Смолоскип, 2000. – С. 345 – 346.
121. Картунов О. Західні теорії нації. Плюралізм думок, дефініція понять // Віче. – 1996. - № 6. – С. 80.
122. Картунов О. Західні теорії нації. Плюралізм думок, дефініція понять // Віче. – 1996. - № 6. – С. 82.
123. Основи етнодержавознавства. – К.: Либідь, 1997. – С. 131.
124. Колодій А. Нація як суб'єкт політики. – Львів: Кальварія, 1997. – С. 9 – 10.
125. Гатчинсон Дж. Культурний і політичний націоналізм // Націоналізм: Антологія. – К.: Смолоскип, 2000. – С. 655.
126. Основи етнодержавознавства. – К.: Либідь, 1997. – С. 131.
127. Бочковський О. Вступ до націології // Генеза. – 1995. - № 1 (3). – С. 114.
128. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. – К.: Основи, 1994. – Т. 2. – С. 61 – 62.
129. Альтер П. Звільнення від залежності і пригноблення : До типології націоналізму // Націоналізм: Антологія. – К.: Смолоскип, 2000. – С. 667 – 668.
130. Handelman D. The Organisation of Ethnicity // Ethnic Groups. – 1977. – № 1. – С. 186 – 200.
131. Schermerhorn R.Comparative Ethnic Relations. – New York: Random House, 1970.
132. Horowitz D.Ethnic Groups in Conflict. – Berkeley and Los Angeles: University of California Press, 1985.
133. Джозеф Ротшильд. Етнополітика: концептуальні рамки (Joseph Rothshild, Ethnopolitics: A Conceptual Framework, Нью Йорк: Columbia University Press, 1981), С.14.
134. Яел Тамир. Загадка націоналізму (Yael Tamir, "The Enigma of Nationalism," World Politics vol.47, квітень 1995), С. 30.
135. Brubaker, Roger. Nationalism Reframed, Nationhood and the National Question in the New Europe. Cambridge: Cambridge UP, 1996. – 254 p.
136. Dittrich, Eckhard J./Radtke, Franz-Olaf. Der Beitrag der Wissenschaften zur Konstruktion ethnischer Minderheiten. In: Eckhard J. Dittrich/Franz-Olaf Radtke (Hrsg.). Ethnizität. Wissenschaft und Minderheiten. Opladen: Westdeutscher, S. 11-40.
137. Greenwood, Davydd. Continuity in Change: Spanish Basque Ethnicity as a Historical Process, in: Esman, M (ed.), Ethnic Conflict in the Western World, Ithaca and London: Cornell Univ. Press, 1998. – 103 p.
138. Zirakzadeh, Cyrus Ernesto. Popular Politics in the Basque Region of Spain: a Study in Political Anthropology, 1999. – 85 p.
139. Bernecker, Walter L. Krieg in Spanien. Darmstadt, 1997. – 567 S.
140. Heiberg, Marianne. The Making of the Basque Nation. Cambridge University Press 1989, S. 134.
141. Lang, Josef. Das baskische Labyrint: Unterdrückung und Widerstand in Euskadi, 2000. – 156 S.
142. Clark, P. Robert. Dimensions of Basque Political Culture in Post-Franco Spain, in: Douglas, W.A. (ed.), Basque politics: a Case Study in Ethnic Nationalism, Basque Studies Program Occasional Papers Series 2. Reno, Nevada, 1997.- S. 252.
143. Bernecker, Walther L. Spanische Geschichte, München: Beck, 1999. – 189 S.
144. Heiberg, Marianne. The Making of the Basque Nation. Cambridge: University Press, 1989. – 124 S.
145. Bernecker, Walther L. Spanische Geschichte - Vom 15. Jahrhundert bis zur Gegenwart, Originalausgabe München 1999. – 578 S.
146. Dorothea Wuhrer. Das Baskenland nach der Wahl. Absage an Gewalt - Absage an Madrid. // WoZ, 17. Mai 2001.
147. Dahms, Martin. Die Zukunft werden wir kämpfend erobern", TA vom 14.8.2000, in: http://www.smd.ch/cgi-рbin/ta/smd_dok.cgi? RA2000081502523 , 16.12.2000.
148. Wandler, Reiner. Euskadi - Ein Lesebuch zu Politik, Geschichte und Kultur des Baskenlandes, 1. Auflage Berlin 1999. – 234 S.
149. Charta der Rechte des Baskenlandes (EUSKAL HERRIA), 2001. – 7 S.