ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙМАННЯ ВІДКРИТОГО ТА ЗАМКНЕНОГО ПРОСТОРУ В РЕГУЛЯЦІЇ РУХОВОЇ ДІЇ

Краткое описание

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ.Г.С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

ПОЛЯНИЧКО Олена Миколаївна

УДК: 796.012.26 (043.3)

ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙМАННЯ ВІДКРИТОГО ТА ЗАМКНЕНОГО ПРОСТОРУ В РЕГУЛЯЦІЇ РУХОВОЇ ДІЇ

19.00.01 загальна психологія, історія психології

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
КЛИМЕНКО Віктор Васильович
доктор психологічних наук, професор

Київ 2008

ЗМІСТ

ЗМІСТ................................................................................................................
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.............................................................
ВСТУП..............................................................................................................
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОСОБЛИВОСТЕЙ СПРИЙМАННЯ ПРОСТОРУ ТА ЧАСУ (аналітичний огляд)...................
1.1. Теорії сприймання простору та часу....................................................
1.2. Зарубіжні психологи про особливості сприймання простору й часу..........................................................................................................
1.3. Теорії психічної регуляції рухів і дій людини....................................
1.4. Зарубіжні концепції, що пояснюють особливості регуляції рухів і дій............................................................................................................
РОЗДІЛ 2. ПРИНЦИПИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ПО ДОСЛІДЖЕННЮ ОСОБЛИВОСТЕЙ СПРИЙМАННЯ ПРОСТОРУ В РЕГУЛЯЦІЇ РУХОВОЇ ДІЇ..............................................................................
2.1. Принципи дослідження особливостей сприймання відкритого і
замкненого простору в регуляції рухової дії..........................................
2.2. Організація дослідження..........................................................................
2.3. Методи дослідження.................................................................................
РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ СПРИЙМАННЯ ВІДКРИТОГО ТА ЗАМКНЕНОГО ПРОСТОРУ В РЕГУЛЯЦІЇ РУХОВОЇ ДІЇ....................................................................................................
3.1. Просторово - часова організація рухової дії в умовах високогір’я........................................................................................................
3.2 Просторово - часова організація рухової дії в умовах замкненого простору печер..................................................................................................
3.3. Тривалість м’язової тонічної активності (енергопотенціал) як індикатор сприймання відкритого та замкненого простору в регуляції рухової дії..........................................................................................................
3.4. Особливості сприймання відкритого та замкненого простору і його вплив на психічний стан та регуляцію рухової дії........................................
3.5. Особистісна й ситуативна тривога в нормі й в умовах відкритого й замкненого простору........................................................................................
3.6. Особливості сприймання простору і профілактика побутового травматизму......................................................................................................
3.7. Комплекс спеціалізованих вправ............................................................
ВИСНОВКИ....................................................................................................
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ....................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......................................................
ДОДАТКИ.......................................................................................................

ВСТУП

Актуальність теми. Наукова зацікавленість світом, в якому ми живемо, і самим собою підштовхує до серйозного інтелектуального вивчення та пояснення складних процесів, завдяки яким ми сприймаємо оточуючий світ.
Характер сприймання суб’єктом відкритого та замкненого простору в ході рухових дій суттєво впливає на якість різних видів діяльності. Особливе значення має оптимізація сприймання простору в умовах подолання високогірного простору та замкненого простору печер.
Дослідження цієї проблеми може забезпечити наукове підґрунтя для розробки методів підтримання адекватної психомоторної активності та попередження травматизму зокрема серед молоді, що займається туристичною діяльністю.
Більшість проблем, з якими зіткнулись психологи, що вивчають сприймання простору, пов’язані з тим, що цей процес опирається на системи спільно працюючих аналізаторів і може протікати на різних рівнях (О.С. Батуєв, М.О. Бернштейн, Д.Д. Гібсон, Г. Гельмгольц, В.В. Клименко, О.Р. Лурія, С.Д. Максименко, І. Мюллер).
Під час вивчення та аналізу сприймання вченими використовувались різноманітні підходи: когнітивно-структурний (Д.Марр, У.Найссер); нейрофізіологічний (А.А. Гостєв, Д. Марр); конструктивістський (І.Рок); екологічний, стимуляційний (Дж.Гібон); діяльний (В.П.Зінченко, О.М. Леонтьєв, А.А. Мітькін); суб'єктивний (Ш.О. Надірішвілі, Д.Н. Узнадзе);
динамічний (Дж. Гібсон, П. Колеус); генетичний (М.М. Ланге); прогностичний (Р. Арнхейм, Дж. Брунер); інформаційний (Л.М. Веккер, Д.А. Норман, У. Найссер, П. Ліндсей,); деякі з них сприяли появі низки сучасних напрямів: гештальт- психологія, структуралізм та ін.
Істотний внесок у вивчення особливостей сприймання простору внесли такі вчені, як Б.Г. Ананьєв, В.М. Бехтерєв, Б.М. Величковський,
В.І. Вернадський, В.П. Зінченко, Б.Ф. Ломов, А.І. Міракян, А.А. Мітькін, Я.Є. Пуркіньє, Є.П. Ціон, О.О. Ухтомський, Г.В. Шукова.
Велика кількість експериментів, здійснених вищевказаними авторами, дозволила встановити ряд важливих фактів і положень, що розкривають особливості сприймання простору, однак, багато що в цій області залишається дотепер не вивченим.
Всі рухи людини здійснюються у просторі і в часі. Кожна дія чи рух людини регулюється певними ланками складної функціональної рухової системи. Для адекватного сприймання простору в ході рухових дій мають велике значення специфічні психомоторні якості. В основі сучасних концепцій психомоторики лежать положення, висунуті такими вченими, як: Н.А.Бернштейн, Н.Н. Брагина, Т.А. Доброхотова, Д.Д. Донской, Е.П. Ільїн, І.М. Сеченов В.В. Клименко, А.Р. Лурія, І.П. Павлов.
Однак дослідження особливості сприймання простору в ході регуляції рухових дій в діаметрально протилежних умовах відкритого та замкненого простору вимагає спеціального вивчення, оскільки подібні дослідження практично відсутні. Сприймання просторово-часових показників під час рухових дій ускладнюється необхідністю постійної тонкої регуляції рухів, внесення необхідної корекції для збереження просторово-часової орієнтації, точності та координації при розв’язанні різних рухових завдань.
Дієвою запорукою попередження багатьох травмонебезпечних ситуацій та підтримання адекватної психомоторної активності може стати інформація про особливості сприймання відкритого та замкненого простору в ході регуляції рухових дій з урахуванням індивідуального профілю функціональної асиметрії.
Сприймання простору під час регуляції рухових дій на відкритому високогірному просторі та в замкненому просторі печер є ускладненими та подекуди екстремальними, що обмежує кількість досліджень.
За цих обставин проведення досліджень (особливо з непрофесіоналами) є актуальним та необхідним. Отримані результати можуть бути корисними як для науковців, так і для практичних робітників в сфері туризму, фізичного виховання та спорту, для відбору і підготовки спеціалістів, професійна діяльність яких пов'язана з роботою в екстремальних умовах відкритих і замкнених просторів (рятувальників, альпіністів, спелеологів, військових, гірників та ін.).
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження входить до комплексної теми лабораторії вікової психофізіології Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України «Визначення норм психічного і фізіологічного розвитку учнів» (номер державної реєстрації 0101U000534). Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України (протокол № 9 від 30 вересня 2004р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в АПН України (протокол № 8 від 31 жовтня 2006р.).
Об’єкт дослідження сприймання простору.
Предмет дослідження особливості сприймання високогірного відкритого простору і замкненого простору печер та їх вплив на регуляцію рухових дій.
Мета дослідження визначити специфіку сприймання відкритого та замкненого простору; розробити практичні рекомендації (для керівників туристичних гуртків, тренерів, інструкторів, тощо) щодо оптимізації процесу сприймання відкритого та замкненого простору в ході здійснення рухових дій суб’єктами не професіонального туризму.
Гіпотеза дослідження: Передбачається, що сприймання відкритого і замкненого простору відрізняється своїм змістом і його вплив на регуляцію рухів може покращуватися за наступних умов: наявності орієнтирів (зорова інформація), відсутності фобій відкритого простору, замкненого простору та висоти, фобії травм, ілюзій (зорові, слухові, сенсорно моторні). Сприймання відкритого простору змінюється залежно від атмосферного тиску; обмеження орієнтирів; фобії відкритого простору та висоти. Сприймання замкненого простору змінюється залежно від глибини, обмеження рухів, розрізнення орієнтирів, змінювання поз тіла при пересуванні, фобії травм.
Навички і вміння, набуті та опановані у вузькоспеціалізованому просторі не переносяться з одного виду рухової дії на іншу.
Оволодіння та пропорційний розвиток сприймання простору передбачає застосування спеціалізованих вправ.
Відповідно до поставленої мети та гіпотези дослідження визначено такі завдання:
1. Вивчити стан розробленості питання на підставі аналізу й узагальнення наявного у психологічній літературі матеріалу з досліджуваної та дотичної до неї проблематики.
2. Розробити адекватний комплекс методів дослідження, накреслити етапи дослідження.
3. Вивчити в умовах констатуючого експерименту специфіку сприймання відкритого та замкненого простору.
4. Дослідити в умовах формуючого експерименту вплив визначених особливостей сприймання простору на ефективність спеціалізованих вправ в процесі оволодіння руховими діями та на їх результативність.
5. Розробити практичні рекомендації щодо оптимізації процесу сприймання відкритого та замкненого простору в ході здійснення рухових дій суб’єктами непрофесіоналами туризму.
Методологічною і теоретичною основою дослідження є:
загальнотеоретичні положення вітчизняної психології про єдність свідомості й діяльності (Б.М. Велічковський, В.П. Зінченко, і ін.), принципи системності й детермінізму (В.П. Зінченко, Б.Ф. Ломов, і ін.), стадіальності й багаторівневості процесів сприймання (П.Я. Гальперін, А.А. Мітькін ), неоднорідності відображення об'єктів у зоровому образі (В.О. Барабанщиков, G. Gillespie), а також основні положення психологічних теорій сприймання (Г. Гельмгольц, В.М. Бехтерев); про профіль функціональної асиметрії (Т.А. Доброхотова і Н.Н. Брагіна); положення про системну організацію психомоторних механізмів, які отримали розвиток у роботах визначних психологів і фізіологів ( М.О. Бернштейн, В.П. Зінченко, В.В. Клименко, С.Д. Максименко, І.П. Павлов, С.Л. Рубінштейн, І.М. Сєченов, О.О. Ухтомський, Л.В. Чхаїдзе).
Для реалізації програми дослідження використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів: теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел, спостереження, самоспостереження, моделювання, психологічний експеримент.
Надійність і вірогідність отриманих даних забезпечувалися різнобічним теоретичним аналізом досліджуваної проблеми; використанням методик і методичних прийомів, які відповідали меті та завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих даних, застосуванням методів математичної статистики із залученням сучасних програм оброблення даних.
Наукова новизна та теоретичне значення одержаних даних полягає в тому, що вперше в дослідженні особливостей сприймання простору виокремлено й експериментально визначено та обґрунтовано специфіку сприймання відкритого та замкненого простору і визначено її вплив на регуляцію рухів; показано негативний вплив ілюзій та фобій на виконання рухових дій і темп їх розвитку.
Теоретичне значення дослідження полягає в поглибленні та розширенні уявлень про зміст поняття сприймання відкритого та замкненого простору: встановлено специфічні риси у сприйманні відкритого та замкненого простору та з’ясовано їх вплив на регуляцію рухів; знайдено шляхи підвищення адекватності сприймання простору, які передбачають застосування спеціалізованих вправ.
Практичне значення отриманих результатів визначається розробкою спеціалізованих вправ для розвитку адекватного сприймання відкритого високогірного простору і замкненого простору печер під час освоєння та удосконалення рухових дій студентами, які займаються різними видами туризму.
Отримані в дисертації результати можуть бути використані у розробці індивідуальних програм освоєння та удосконалення рухових дій чи корекції процесу сприймання відкритого і замкненого простору в регуляції рухових дій.
Дослідження особливостей сприймання відкритого і замкненого простору в регуляції рухових дій необхідне для отримання знань про способи раціоналізації поведінки людей в умовах невизначеності й неминучості вибору, а також у ризикованих і екстремальних ситуаціях.
Отримані результати досліджень можуть бути цікавими як для науковців, так і для практичних робітників в сфері туризму, фізичного виховання та спорту, для відбору і підготовки спеціалістів професійна діяльність яких пов'язана з роботою в екстремальних умовах відкритого і замкненого простору.
Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на засіданнях лабораторії вікової фізіології та шкільної гігієни Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України.
На підставі отриманих результатів наукових експериментів апробація та
впровадження результатів дослідження у практику проходило шляхом:
- включення отриманого матеріалу у практику роботи шкільного психолога спеціалізованої школи № 269 м. Києва, в зміст практичних занять з фізичного виховання у ВНЗ м. Києва, у роботу спортивних секцій ВНЗ м. Києва та шкільних спортивних гуртків ЗНЗ № 273 та СШ № 269 м. Києва;
- розробки та застосування індивідуальних тренувальних програм для освоєння та удосконалення рухової дії чи корекції процесу сприймання відкритого і замкненого простору в регуляції рухової дії під час практичних занять з фізичного виховання у ВНЗ м. Києва, у роботі спортивних секцій Федерації України зі спортивної аеробіки та фітнесу, шкільного туристичного гуртка ЗНЗ № 273 м. Києва, краєзнавчого гуртка спеціалізованої школи № 269 м. Києва та при підготовці фахівців Контрольно-рятувальної служби АР Крим;
- розробки та застосування практичних рекомендацій з оволодіння та пропорційного розвитку сприймання простору в регуляції рухової дії під час занять з фізичного виховання та у роботі спортивних секцій вищевказаних закладів;
- лекцій, семінарських і лабораторних занять із загальної психології в Українсько-Азербайджанському інституті соціальних наук Г.А. Алієва Президентського університету Міжрегіональної Академії управління персоналом;
- представлення у відповідні організації висновків результатів дослідження та впровадження в учбовий, тренувальний процес основних положень, описаних у практичних рекомендаціях щодо корекції та пропорційного розвитку сприймання простору в регуляції рухової дії;
- обговорення проблематики у публікаціях та у доповідях на наукових та практичних конференціях.
Основні тези і висновки дослідження доповідались на Першому Всеукраїнському конгресі психологів (IV з’їзду Товариства психологів України, Київ, 2005), Міжнародній україно-російській науковій конференції «Асиметрія мозку та поведінка людини» (Київ, 2005), Міжнародній науковій конференції «Молода спортивна наука України» (Львів, 2005, 2006), науково-практичній конференції «Бехтерев В.М. и современная психология» (Казань, Росія, 2005), науково-практичному семінарі «Психолого-педагогічні аспекти фізичного виховання у сучасній освіті» (Київ, 2005), II Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні наукові дослідження 2006»
(Дніпропетровськ), III Міжнародному конгресі «Человек, спорт, здоровье» (Санкт- Петербург, Росія, 2007), науково-практичній конференції
«Актуальні проблеми фізичного виховання та спорту на сучасному етапі»
(Чернігів, 2007).
Наукові публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у 4 статтях опублікованих у фахових виданнях, та 4 тезах виступів на наукових конференціях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу,
3 розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який включає 132 найменувань робіт вітчизняних і зарубіжних авторів, додатків. Рукопис дисертації складає 200 сторінок комп’ютерного тексту. Робота проілюстрована 8 фотографіями і 25 таблицями.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Дослідження особливостей сприймання відкритого та замкненого простору в регуляції рухової дії показує, що сприймання відкритого та замкненого простору відрізняється своїм змістом і впливом на регуляцію рухів, а саме:
- сприймання відкритого простору змінюється залежно від атмосферного тиску; обмеження орієнтирів; фобії відкритого простору та висоти.
- сприймання замкненого простору змінюється залежно від глибини, обмеження рухів, розрізнення орієнтирів, зміни поз тіла при пересуванні, наявністю фобії травм та замкненого простору. В умовах замкненого простору порушується адекватність сприймання відстаней, глибини, висоти і залежить від освітлення та досвіду перебування в таких умовах.
2. При необхідності визначенні інтервалу часу, необхідного для подолання відстані до орієнтиру, треба мати спеціальну підготовку та досвід, тому що в ході експериментів у всіх досліджуваних були зафіксовані прорахунки в сторону недооцінки часового інтервалу, а саме: всі обстежені передбачали витратити суттєво менше часу на подолання виділеного і суб’єктивно сприйнятого відрізка шляху. Прискорення субъективного сприймання часу вказує на напружений психічний стан під час перебування в умовах відкритого та замкненого простору. Присутність почуття страху, фобій також прискорює суб’єктивний плин часу, що необхідно враховувати під час перебування в умовах відкритого та замкненого простору. Під час перебування людини у замкненому просторі печер, починає діяти феномен сбою внутрішнього годинника.
3. Слід відмітити, що в умовах відкритого простору перебуваючи на різних висотах суб’єктивна оцінка сприйнятого простору ускладнюється. Відсутність чітко визначених орієнтирів ( кущі, дерева, каміння, скелі та інші), на яких базується адекватність зорового сприймання, наявність снігового покриву, який охоплює практично все поле зору людини, сприяє перекрученню сприймання відкритого простору.
В умовах замкненого простору порушується адекватність сприймання відстаней, глибини, висоти і залежить від освітлення та опиту перебування в таких умовах. Сприймання замкненого простору також ускладнювалось із-за відсутності чітко визначених орієнтирів.
4. Ефективність регуляції руховою дією при сприйманні замкненого простору багато в чому залежить від рівня тривожності, оскільки тривожні особи більшою мірою, ніж не тривожні, піддаються стресогеним факторам. Коли рухова дія має простий характер, здійснити її легше тривожним особам. Проте якщо рухова дія складна й потребує чіткої диференціації, то її краще виконують не тривожні особи. Розглядаючи різні види психічних станів під час сприймання простору та регуляції рухової дії, зазначають не тільки позитивну регулюючу роль різних видів психічних станів, а й випадки дезорганізації, недоцільності, що пов'язані з розвитком емоційного стресу. Звичайно це виникає в складних ситуаціях у разі великого підсилення емоційного збудження .
5. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що навички і вміння придбані та опановані в вузькоспеціалізованому просторі не дають перенесення з одного виду рухової дії на іншу.
6. Під час перебування у відкритому і замкненому просторі порівняльна характеристика показників тесту Люшера засвідчила що: показники факторів - нестабільності вибору, відхилення від аутогенної норми, тривожності, активності, працездатності відрізняються в залежності від просторових властивостей, а саме у замкненому просторі всі показники збільшені від 4-до 8% від показників отриманих у відкритому просторі, крім фактора працездатності, який становить у відкритому просторі 76,21%, а у замкненому 74,57%.
7. Встановлено, що застосування спеціалізованих вправ під час освоєння та удосконалення рухової дії з урахуванням особливості сприймання відкритого та замкненого простору сприяє поліпшенню процесів сприймання простору в регуляції рухової дії. Показники точності виміру відстані після застосування спеціалізованих вправ покращилась на 39%, показники точності просторового орієнтування покращились на 34% від вихідних.
Під час занять з фізичного виховання та групах спортивного удосконалення необхідно створювати умови для виконання завдань різними способами, що сприятиме розвитку не ведучих, менш активних напрямів в рухових діях, певних психічних функцій, координаційних здібностей, почуття часу, здібності орієнтуватися у просторі і регуляцію активних дій, формування гармонійної особистості.
8. Врахування індивідуального профілю функціональної асиметрії, є найефективнішим засобом попередження багатьох травмонебезпечних ситуацій та підтримка адекватної психомоторної активності в сприйманні просторових координат. Величина функціональної асиметрії є фактором ризику у сприйманні відкритого та замкненого простору.
Аналізуючи отримані дані вивчення особливості сприймання простору з урахуванням індивідуальної функціональної асиметрії, а саме ведучого ока та ведучої ноги було з’ясовано, що останні відіграють одну з важливих функцій у регуляції рухових дій.
Процентне співвідношення отримання травм в залежності від ведучого ока та опорної ноги було наступним: 87% досліджуваних з правосторонньою асиметрією отримали травми справа, 80% з лівосторонньою з ліва.
Отже, результати проведеного нами дослідження дають можливість стверджувати наявність взаємозв’язку між індивідуальною функціональною асиметрією та отриманню побутових та спортивних травм. Необхідність урахування такого взаємозв’язку при регуляції рухових дій у відкритому та замкненому просторі є запорукою профілактики отримання побутових та спортивних травм
9. Доведено, що перебування у відкритому та замкненому просторі змінює психічний стан, енергопотенціал людини, адекватне сприймання просторово-часових характерних властивостей під час рухової дії, та впливає на її результативність. Під час перебування у замкненому просторі у досліджуваних зафіксовано різкий здвиг балансу вегетативної нервової системи в бік переваги симпатичного відділу. Кількість досліджуваних з перевагою симпатичного відділу вегетативної нервової системи в замкненому просторі на 14% була більша ніж під час перебування у відкритому просторі, тому під час перебування у замкненому просторі регуляції рухових дій необхідно враховувати, що замкнений простір викликає більше напруження психічного стану, вимагає більших зусиль для адаптації й подолання стресової ситуації, мобілізує сили організму в екстремальних ситуаціях, збільшує витрату енергетичних ресурсів.
10. У процесі психічної підготовки студентів під час занять необхідно навчити адекватному сприйманню простору, вмінню аналізувати свій психофізіологічний стан, правильно оцінювати свої відчуття, зрівнювати їх з функціональними можливостями рухового апарата. Завдання повинні відповідати фізичній підготовці, базуватися на їхній руховій пам'яті, бути в діапазоні можливостей їхніх аналізаторів і нервово-м'язового апарата.
11. Показники енергопотенціалу змінюються в залежності від висоти і атмосферного тиску, а також під час перебування в замкненому просторі тобто виникає психічний феномен, який будемо досліджувати у майбутньому. Безпосередньо у печері та після виходу з печери проведені дослідження показують, що у всіх досліджуваних зафіксовано збільшення показників, як у кутовому вимірі, так і в часовому, що пояснюється мобілізацією всього організму до специфічних умов печер.
12. В період адаптації до умов відкритого та замкненого простору спостерігаються ілюзії різних видів (зорові, слухові, сенсомоторні). Ілюзії та фобії заважають адекватно реагувати на всі можливі ситуації, які виникають під час сприймання відкритого та замкненого простору в регуляціх рухової дії. В перспективі подальших досліджень стоять питання про подальше вивчення ілюзій, фобій, та психічних феноменів які негативно впливають на виконання рухової дії і знижують темп її розвитку.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Результати теоретичних та експериментальних досліджень особливостей сприймання відкритого та замкненого простору в регуляції рухової дії дозволяють сформулювати такі практичні рекомендації:
1. Для пропорційного розвитку сприймання простору та оволодіння руховими діями необхідно застосовувати спеціалізовані вправи, у зв’язку з тим, що навички і вміння надбані та опановані в вузькоспеціалізованому просторі не дають перенесення з одного виду рухової дії на іншу.
2. Під час освоєння та удосконалення рухової дії необхідно враховувати:
- особливості сприймання відкритого простору, які змінюються залежно від атмосферного тиску; наявністю орієнтирів (зорова інформація), фобії відкритого простору та висоти.
- особливості сприймання замкненого простору, які змінюються залежно від глибини, обмеження рухів, розрізнення орієнтирів, зміни поз тіла при пересуванні, наявністю фобії травм та замкненого простору. Під час перебування в умовах замкненого простору необхідно враховувати порушення адекватності сприймання відстаней, глибини, висоти, що залежить від освітлення та досвіду перебування в таких умовах.
3. Урахування індивідуального профілю функціональної асиметрії є найефективнішим засобом попередження багатьох травмонебезпечних ситуацій та підтримання адекватної психомоторної активності в сприйнятті просторових координат.
4. В основі методів розвитку адекватного сприймання простору повинні бути рухові завдання, які вимагають оперативної оцінки сформованої ситуації й реакції на неї раціональними діями. Завдання необхідно виконувати в ускладнених умовах, при обмеженні часу та простору, при недостатній або надмірній інформації. Недостатня здатність оцінювати наростання почуття тривоги, психічної й м'язової напруги, непевності часто є чинником, що обмежує ефективність регуляції рухів та їх удосконалення.
5. У процесі психічної підготовки студентів під час занять необхідно навчити адекватному сприйманню простору, вмінню аналізувати свій психофізіологічний стан, правильно оцінювати свої відчуття, порівнювати їх з функціональними можливостями рухового апарата. Завдання повинні відповідати фізичній підготовці, базуватися на їхній руховій пам'яті, бути в діапазоні можливостей їхніх аналізаторів і нервово-м'язового апарата.
6. Під час перебування у замкненому просторі та регуляції рухових дій необхідно враховувати, що замкнений простір викликає більше напруження психічного стану, вимагає більших зусиль для адаптації й подолання стресової ситуації, мобілізує сили організму в екстремальних ситуаціях, збільшує витрату енергетичних ресурсів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Когнитивная психология / Х.Гейвин.-СПб.: Питер, 2003. -272с.
Гибсон Дж. Экологический подход к зрительному восприятию. М., 1988.
Грегори Р.Л. Глаз и мозг. Психология зрительного восприятия. М. 1970.
Грегори Р.Л. Разумный глаз. М., 197
Шиффман Х.Р. Ощущение и восприятие. 5-е изд.- СПб.: Питер, 2003. 928с.
Зинченко В.П., Вергилес Н.Ю. Формирование зрительного образа М., 1969.
Леонтьев А.Н., Кринчик Е.П. Некоторые особенности процесса переработки информации человеком // Кибернетика, мышление, жизнь. М.: Мысль, 1964.-с.227-241.
Логвиненко А.Д. и др.. Фурье-анализ зрительного восприятия. М., 1982.
Логвиненко А.Д. Зрительное восприятие пространства М, 1981.
Логвиненко А.Д. Психология восприятия М., 1987.
Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: посібник для студентів вищих навчальних закладів.- К.: Академвидав, 2003.- С.281-284.
Ухтомский А.А. Доминанта и интегральный образ // Ухтомский А.А. Избр. Труды. Л., 1978. С.48.
Павлов И.П. Лекции о работе больших полушарий головного мозга. М.: АНСССР, 1949.-174с.
Павлов И.П. Ответ физиолога психологам // Полн. Собр. Соч.-М.-Л.: АНСССР, 1951.-Т.3-.153-188.
Анохин П.К. Принципиальные вопросы общей теории функциональных систем // Принципы системной организации функций. М., 1971. С. 5-
61
Брагина Н.Н., Доброхотова Т.А. Функциональные асимметрии человека. М. 1981.- 288с.
Леонтьев Л. Я. Поняття відбиття і його значення для психології//Питання психології. 1966 № 12 С.53
Моисеева Н.И. Время в нас и время вне нас . Л. : Лениздат, 1991.
С. 91-140., 156с., ил. (раскрывая тайны психики)
Глазные болезни / Под ред.. Т.И. Ерошевского, А.А. Бочкаревой М., «Медицина», 1977, 264с.
Горго Ю.П. Психофізіологія (прикладні аспекти): Навч. Посібник.-К.: МАУП, 1999. 128с.
Сеченов М.И. Предметная мысль и действительность // Избранные произведения: физиология и психология. М.,1952.-Т1.-С.465-486.
Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии. СПб.: ООО «Речь», 2001. 350с.
DeLong A.J. Phenomenological space-time: Toward an experimental relativity. Science, 1981, 213, P.681-683.
Mitchell C.T., & Davis R. The perception of time in scale model environments. Perception, 1987, 16, P. 5-16.
Cohen J., Hansel C.E.M., & Sylvester J.D.A. A new phenomenon in time judgment. Nature, 1953,172, P.901-903.
Cohen J., Hansel C.E.M., & Sylvester J.D.A. Intredependence in judgments of space, time and movement. Acta Psycbologica, 1955, 11, P. 360-372.
Huang Y.L., & Jones B. On the interdependence of temporal and spatial judgments. Perception & Psychophysics, 1982, 32, P.7-14.
Зинченко В.П. Интуиция Н.А.Бернштейна: движение живое существо. К 100-летию со Дня рождения Н.А.Бернштейна // Вопросы психологии. -1996.-№ 6.-C.135-138.
Гальперин П.Я. Введение в психологию. М., 1976. С. 180-181.
Марцинковская Т.Д., Ярошевский М.Г. 100 выдающихся психологов мира. М., МОДЭК, 1996.
Загальна психологія /За загальною редакцією акад. С.Д.Максименка К.: Форум, 2000.-543с.
Клименко В.В. Психомоторные способности юного спортсмена. - К.:
Здоров’я, 1987.-168с.
Макаревич О.П. Психологія регуляції поведінки особистості у складних ситуаціях: Монографія.-К.: Озоряни, 2001.-223с.
Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. М., Педагогика, 1976.
Ярошевский М.П. История психологии.- М.: Мысль, 1996. -568с.
Конопкин О.А. Психологические механизмы регуляции деятельности. М.: Наука, 1980. 256с.
Ломов Б.Ф. Психологические проблемы деятельности в особых условиях. М.: Наука, 1985. -231с.изиологические механизмы организации движений у спортсменов. М., 1983, С.26-42.
Макаренко Н.В. Основные свойства нервной системы и их роль в профессиональной деятельности // Физиологический журнал. 1992. Т.38. - № 4. С. 401-409.
Медведев В.В., Завьялова Е.К., Поликарпова М.В. Механизм произвольной и непроизвольной регуляции деятельности человека в экстремальных условиях // Физиология человека.-1990.-Т.13,№1.-с.90-95.
Гуменюк Н.П., Клименко В.В. Психология физического воспитания и спорта.-К.:Вища школа, 1985.-312с.
Запорожец А.В., Зинченко В.П. Восприятие, движение, действие // Познавательные процессы:ощущения, восприятия. М.,1982.-C.50-80.
Лурия А.Р. Лекции по общей психологии. СПб.: Питер, 2004. -320с.
Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. СПб : Издательство «Питер», 2000.С.225-235.
Morasso P. Spatial control of arm movements // Exp. Brain Research, 1981.- Vol.42.- № 2. P.223-227.
Бернштейн Н.А. О построении движений. М.: Медгиз, 1947. 255с.
Ильин Е.П. Психомоторная организация человека: Учебник для вузов.-СПб.: Питер, 2003.-384с.
Клименко В.В. Механізми психомоторики людини.- К., 1997.-192с.
Клименко В.В. Свідомі і сенсорні дії у психічному відображенні // Практична психология та социальна робота. -2001. -№5. C.31-35.
Гордеева Н.Д., Зинченко В.П. Функциональная структура действия. - М.: Изд-во МГУ, 1982.-208с.
Сеченов М.И. Рефлексы головного мозга // Избранные философские и психологические произведения. М.: АН СССР,1952,Т.1.-С.7-128
Бехтерев В.М. Избранные произведения. М. : Медгиз, 1954. -528с.
Лурия А.Р. Высшие корковые функции человека. М., 1969. 504с.
Бернштейн Н.А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности. М.: Медицина,1966.-349 с.
Бернштейн Н.А. Биомеханика и физиология движений. М.1997.
Пуни А.Ц. Двигательная память и двигательная деятельность // 18 Международный психологический конгресс. Симпозиум 22: Память и деятельность. М.,1966.-С.176-181.
Веккер Л.М. Психика и реальность: Единая теория психических процессов. М.: Смысл; Per Se, 2000. C. 106-166.
Сурков Е.Н. Психомоторика спортсмена. М.: Физкультура и спорт, 1984. 210с.
Клименко В.В. Психологія творчості. Навчальний посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2006. 284
Клименко В.В. Людина феномен природи і ноосфери. Навч. посіб., Київ, 1992.
Чхаидзе Л.В. Об управлении движениями человека. М.: Физкультура и спорт, 1970. 136с.
Ухтомский А.А. Физиология двигательного аппарата // Собр. соч., Т. 3. Л., 1953. 167с.
Доминанта и активность поведения (Из научного наследия А.А. Ухтомского) // Нервная система Вып..32. СПб., 1996. С.17.
Ухтомский А.А. Доминанта. СПб.: Питер, 2002. 448с.- C.122.
Ухтомский А.А. Доминанта как рабочий принцип нервных центров // Ухтомский А.А. Избр. Труды Л., 1978. С.9.
Узнадзе Д.Н. Экспериментальные основы психологии установки // Психологические исследования. М.: Наука, 1966. С.135-327.
Прангишвили А.С. Установка и деятельность // Вопросы психологии. 1972. - № 1. С. 3-10.
Узнадзе Д.Н. Общее учение об установке // Узнадзе Д.Н. Психологические исследования. М.: Наука, 1966. С. 140-152, 164-169, 180-183.
Узнадзе Д.Н. К вопросу об основном законе смены установки // Психология. М., 1930. Т.III, вып.3. С. 116-135.
Бжалава И.Т. Восприятие и установка. Тбилиси: Менцниераба, 1965. 228с.
Узнадзе Д.Н. Психологические исследования. М. 1966. С.451.
Miller G.A., Galanter E., Pribram K. Plans and structure of behavior. New York: Henry Holts, 1960. 218p.
Mackay D.M. Cerebral organization and conscious control of action // Brain and conscious experience. New York: Springer-Verlag, 1996. P.422-445.
Woodworth R.S. The accurancy of voluntary movement // Psychol. Monogr. 1982. Vol.13. P. 1-114.
Pew P.W. Human perceptual-motor organization // Human information processing: tutorials in performance and cognition.- New York :Elbaum, 1990.- P. 3-41.
Newell K.M. Some issues on action plans // Information processing in motor control and learning/ - New York-San Francisco-London: Academic Press, 1998. P. 41-54.
Lashley K.S. The problem of serial order in behavior // Cerebral mechanisms in behavior. New York, Wiley, 1995. 342p.
Djemson B. Latency and response complexity // J. of Motor Behavior., 1987. Vol.8. P. 241-256.
Angel R.W. Efference copy in the control of movement // Neurology, 1976. Vol.26. - № 2. P.1164-1168.
Teuber N.L. Key problems in the programming of movemets // Brain Research. 1974. Vol. 71. P. 533-568.
Graik K.L. Theory of human operator in control systems. II Man as an element in control system // The Brit. J. of Psychol., 1957. Vol. 29. P. 56-61.
Graik K.L. Theory of human operator in control systems. I The operator as an engeneering system // The Brit. J. of Psychol., 1958. Vol. 38. P. 52-57.
Gibbs C.B. Servo-control systems in organism and the transfer of skill. // Skills. Penguin modern Psychology readings, Penguin Books, 1970. P. 211-226.
Smith M.S. Theories of psychological refractory period // Psychol. Bull. 1967. Vol. 67. P. 202-213.
Adams J.A. A closed-loop theory of motor learning // J. of Motor Behavior., 1971. Vol. 3. P.11-149.
Turvey M.T. Contrasting orientation to the theory of visual information processing // Psychol. Rev., 1977.-Vol.84.-№1.-P.67-88.
Озеров В.П. Психомоторные способности человека. - Дубна: Феникс + , 2002.- 320с.
Бернштейн Н.А. Некоторые назревающие проблемы регуляции двигательных актов // Вопросы философии. 1957.-№6. C. 70-90.
Клименко В.В. Психологическая регуляция движений спортсмена и прогноз его потенциальных возможностей // Материалы Все союз. науч. практик.кон. «Прогнозирование спортивных достижений и основные тенденции развития системы олимпийской подготовки». - М.,1980.-C.83-85.
Клименко В.В., Гуменюк Н.П., Орещук С.А. О взаимосвязи сенсорных и перцептивных процесов в локомоциях человека //Теория и практика физической культуры.-1972.-№7.-C.17-20.
Ухтомский А.А. Особый вид тонических реакций в конечностях человека // Собр. соч., Т.6.-Л., 1950. С.43-45.
Собчик Л.Н. МЦВ метод цветових выборов. Модифицированный восьмицветовой тест Люшера. Приктическое руководство. СПб., Издво «Речь», 2001.
Практикум по основам психологии: Тексты и хрестоматия. Учебное пособие для студентов медицинского института /Составитель В.А. Мельников. Симферополь: «СОНАТ», 1997. С.-85-87.
Матова М.А., Бережковская Е.Л. Функциональная асимметрия и симметрия пространственного восприятия у спортсменов разных специальностей // Теория и практика физической культуры. 1980. №11 С.6-9.
Матова М.А. Формирование асимметрии и симметрии зрительного восприятия в процессе практической деятельности человека. - Вопросы психологии. 1980, №1 С. 64-72.
Сиротюк А.Л. Нейропсихологическое и психофизиологическое
сопровождение обучения. М.: Т Ц Сфера, 2003. С.155 288с.
Наследов А.Д. Математические методы психологического исследования. Анализ и интерпретация данных. Учебное пособие. СПб.: Речь, 2004.-392
Gibson J.J. Visually controlled locomotion and visual orientation in animals //Brit.J. Psychol.1958. Vol.49. P. 182-194
Gibson, J. J. The optical expansion pattern in aerial locomotion. Amer. J. Psychol., 1955, 68, P. 480-484.
Lee D. Visual information during locomotion // Perception: Essays in honor of James J. Gibson. Ithaca (N.Y.), 1974. P.77-91.
Warren D.H. Intemodality interactions in spatial localization // Cognit. Psychol. 1970. Vol. 2. P. 114-133.
Strelow E.R., Brabyn J.A. Use of foreground and background infornmation in visually guided locomotion // Perception. 1981. Vol. 10. P.191-198.