ПСИХОЛОГІЧНІ особливості особистості та подружніх стосунків жінок, що взяли повторний шлюб

Краткое описание

Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна

На правах рукопису

Косигіна Олена Володимирівна

УДК 159.923.3-055.2-053.85-055.5/.7

ПСИХОЛОГІЧНІ особливості особистості та подружніх стосунків жінок, що взяли повторний шлюб

19.00.01 загальна психологія, історія психології

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Кочарян Олександр Суренович,
доктор психологічних наук,
професор

Харків 2008

зміст
вступ 4
РОЗДІЛ 1 психологічні особливості розлучення та подальшого вступу до ПОВТОРНИХ ПОДРУЖНІХ СТОСУНКІВ У ЖІНОК.. 12
1.1. Психологічні чинники, що зумовлюють успішність та неуспішність шлюбу для жінок. 12
1.2. Розлучення й повторний шлюб. 20
1.2.1. Трансформація шлюборозлучних настанов як форма регулювання шлюбних стосунків. 20
1.2.2. Психологічні етапи й стадії розлучення. 31
1.2.3. Психологічні особливості вступу жінки до повторного шлюбу. 36
1.3. Чинники, що спонукають жінку до вступу до повторного шлюбу. 42
Висновки до розділу 1: 45
РОЗДІЛ 2 ОПИС ВИБІРКИ Й МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ 48
2.1. Критерії підбору й характеристики дослідницької вибірки. 48
2.1.1. Загальна соціально-демографічна характеристика вибірки 48
2.1.2. Сімейні характеристики вибірки. 53
2.2. Методи дослідження. 56
Висновки до розділу 2: 72
розділ 3 особистісні та психосемантичні чинники, що сприяють успішності повторного шлюбу в жінок.. 74
3.1. Особистісні та комунікативні чинники, що сприяють вступу жінки до успішного повторного шлюбу. 74
3.1.1. Атрибутування відповідальності за успішність першого шлюбу та розлучення як чинник успішного повторного шлюбу. 74
3.1.2. Особливості міжособистісної шлюбної комунікації жінок, що перебувають у повторних шлюбах. 85
3.1.3. Особистісні риси жінок, пов’язані з успішністю й неуспішністю повторного шлюбу.. 87
3.1.4. Особливості ранніх спогадів жінок, що перебувають в успішних та неуспішних повторних шлюбах 92
3.2. Вплив стилів подружньої прив’язаності на ступінь успішності повторного шлюбу. 97
3.2.1. Характеристика стилів подружньої прив’язаності. 97
3.2.2. Зв’язок стилів подружньої прив’язаності й атрибутування відповідальності в ситуації розлучення. 101
3.2.3. Стилі прив’язаності та повторний шлюб . 106
3.2.4. Сімейна історія як чинник успішності повторного шлюбу 110
3.3. Образ чоловіка й характер подружніх очікувань у жінок, одружених удруге. 117
3.3.1. Особливості уявлень жінок, одружених удруге, про актуальні подружні стосунки 117
3.3.2 Особливості уявлень про актуальні подружні стосунки в жінок з різними типами прив’язаності . 125
3.4. Рольові сімейні очікування жінок, що перебувають у повторних шлюбах. 134
3.5. Можливості прогнозування успішності повторного шлюбу. 149
3.6. Програма психологічної корекції дисфункційних уявлень жінок щодо повторного шлюбу. 152
Висновки до розділу 3: 163
ВИСНОВКИ.. 165
список використанИх ДЖЕРЕЛ 170
Додатки 192

вступ
Актуальність дослідження. Дослідження останніх років [59; 113; 131; 169; 171; 221 та ін.] відбивають кризовий стан інституту шлюбу, проявами якого є негативні показники відтворення населення, зниження кількості зареєстрованих шлюбів, висока частота позашлюбних стосунків (адюльтерів), постійне зростання кількості розлучень та неповних сімей, підвищення популярності «альтернативних» форм шлюбу (гомосексуального, відкритого, сім’ї-сінгл, дистантного шлюбу тощо), підвищення терпимості до різноманітних варіантів неосексуальних практик [116] та ін. Фіксується зниження якості сімейних стосунків та задоволення шлюбом, погіршення адаптивних можливостей сім’ї, зростання її дисфункційності [50; 89]. Якщо раніше шлюб вважався за більш чи менш вдалий, але непорушний союз, то сьогодні розлучення стають звичною формою подолання подружніх конфліктів; велика кількість подружжів відмовляється від розв’язання поточних проблем на користь розлучень [14].
Водночас більшість розлучених звертаються не до тих чи інших неосексуальних практик, а беруть другий «традиційний» шлюб, що свідчить про відсутність реальних альтернатив моногамній родині [8; 45; 171; 199; 200; 233]. Саме цей факт спрямовує інтерес дослідників на виявлення чинників і механізмів формування вдалого повторного шлюбу, адже, незважаючи на те, що психологічним проблемам шлюбу й сім’ї в літературі відводиться значне місце [3; 4; 6; 31; 39; 40; 41; 68; 77; 79; 80; 88 та ін.], повторний шлюб як психологічна проблема залишається недостатньо вивченим, таким, що знаходиться «поза межами» психологічного аналізу. Імпліцитно вважається, що повторний шлюб загалом функціонує за тими ж механізмами, що й перший [13; 40; 45; 48; 56; 64; 82; 86; 202 та ін.]. Водночас повторний шлюб має свої особливості та специфічні механізми утворення, становлення та життєвого циклу [12; 197; 208; 218; 222; 229; 234 та ін]. Отже, визначення чинників та психологічних механізмів успішного повторного шлюбу є важливим як у контексті забезпечення здоров’я нації, так і формування просоціальної активності особистості.
Повторний шлюб є здебільшого предметом соціологічних досліджень [15; 34; 35; 56; 57; 85; 113; 171; 173 та ін.]. У межах психології він розглядається переважно в контексті дитячо-батьківських стосунків [11; 30; 108; 111; 149; 168; 194; 197; 235 та ін.] та радше відбиває психолого-педагогічні аспекти розвитку дитини в бінуклеарній сім’ї.
Дослідженнями [64; 80; 106; 107; 122; 123; 127; 189; 191] встановлено, що розлади сімейного функціонування є найважливішими етіопатогенетичними чинниками розвитку неврозів, перш за все в жінок. Водночас розлучення часто стає для них першим кроком на шляху до створення нової сім’ї та пошуку більш удалої моделі подружніх стосунків [12], незважаючи на те, що саме жінки в 70-86% випадків стають ініціаторками розлучення [6; 57; 64] та демонструють зневіру в можливості побудови зрілих, функціональних подружніх стосунків як таких. Отже, важливим аспектом психологічної проблематики, пов’язаної з функціонуванням розширеної родини, є визначення причин, які зумовлюють успішність повторного шлюбу для жінок.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до плану наукових досліджень кафедри прикладної психології Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, присвячених становленню статеворольової ідентичності особистості, в межах НДР «Чинники та механізми розвитку залежної особистості: гендерний аспект, програми психотерапії» (номер державноїреєстрації 0104U002360).
Мета роботи визначити особистісні, трансгенераційні та психосемантичні чинники успішності повторного шлюбу в жінок.

Об’єкт дослідження повторний шлюб.
Предмет дослідження психологічні особливості особистості, партнерських очікувань та шлюбних стосунків у жінок, що взяли другий шлюб.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені наступні завдання:
1.Виявити специфічні особистісні та сімейно-системні характеристики повторного шлюбу на підставі теоретичного аналізу психологічної літератури щодо проблеми шлюбу та сім’ї.
2. Визначити специфічні особистісні риси жінок, що впливають на формування успішного повторного шлюбу.
3. Виявити характер впливу інфантильних психічних травм у жінок та сформованих на їх основі характерологічних стилів на успішність повторного шлюбу.
4. Визначити зв’язок стилів подружньої прив’язаності та рівня успішності повторного шлюбу.
5. Визначити особливості уявлень щодо актуальної подружньої взаємодії в жінок, що перебувають в успішному та неуспішному повторному шлюбі.
6. Визначити та узагальнити сімейно-системні та трансгенераційні феномени, які сприяють формуванню успішного повторного шлюбу.
7. Розробити програму психологічного супроводу розлучених жінок, що готуються взяти повторний шлюб.
Теоретико-методологічну основу дослідження склали положення генетичної психології С.Д.Максименка [97; 98], статеворольової [76] та гендерної психології [16; 17; 20; 38; 39; 43; 58; 70; 158; 172; 184], психології та психотерапії сім’ї [30; 62], теорія стосунків В.Н.М’ясищева [108], загальнопсихологічні підходи та теорії механізмів подолання фруструючих ситуацій [13; 55; 99; 129; 157; 162; 214], дані про закономірності розвитку особистості, які містяться в наукових працях І.Д.Беха [18; 19], М.Й.Боришевського [21], В.В.Рибалки [135] та ін.
Методи дослідження. Для розв’язання дослідницької проблеми було застосовано комплекс методів, зумовлених об’єктом, предметом, метою та завданнями дослідження: теоретичні аналіз, систематизація й узагальнення психологічних даних за темою дослідження; емпіричні інтерв’ю (бесіда), тестування які дозволили найбільш повно розкрити характер шлюбних настанов та особистісні риси в жінок, що взяли повторний шлюб.
Усі застосовані в роботі методики були розподілені на три групи:
1. Методики вивчення подружньої взаємодії: методика рольових очікувань та домагань у шлюбі (РОД) Г.М.Волкової (жіночий варіант) [6]; опитувальник задоволеності шлюбом (ОЗШ) В.В.Століна та співавторів [153]; анкета аналізу подружніх потреб жінкиУ.Харлі [6]; проективний тест геометричних фігур О.В. Лібіната В.В.Лібіна [91]; генограма М.Боуена [160]; тест на виявлення стратегій поведінки в конфлікті К.Томаса [125]; суб’єктивне шкалювання уявлень щодо подружнього партнера.
2. Методики багаторівневої оцінки особистості: напівформалізоване біографічне інтерв’ю «Життєвий шлях»; методика діагностики міжособистісної залежності Б.Уайнхольда (психометричний паспорт на українській вибірці створений О.С.Кочаряном та Є.В.Фроловою) [75]; 16-факторний опитувальник Р.Кеттела (форма C) [63]; методика ранніх спогадів A.Ryle.
3. Статеворольові шкали: ACL-шкала A. Heilbrun і H.Goudh [211; 212].
Обробка емпіричних даних проводилася за допомогою статистичної комп’ютерної програми SPSS 10.0.
Організація та експериментальна база дослідження. Відповідно до поставлених мети й завдань дослідження проводилося в три етапи упродовж 2004-2007 рр.
На першому етапі (2004-2005 рр.) дослідження було проаналізовано теоретичні підходи до визначеної проблеми та відібрано дослідницькі методи й методики.
На другому етапі (2005-2006 рр.) було проведено емпіричне дослідження чинників та механізмів генезису й функціонування повторного шлюбу.
На третьому етапі (2006-2007 рр.) здійснено аналіз повного обсягу отриманих емпіричних даних та визначено чинники, які сприяють формуванню успішного повторного шлюбу, розроблено та впроваджено програму психологічного супроводу жінок у повторному шлюбі.
Дослідницька вибірка складається з трьох груп: 1)жінки, що перебувають в повторному шлюбі та задоволені ним (66 осіб); 2)жінки, що перебувають у повторному шлюбі та не задоволені ним (60 осіб); 3)жінки, що свідомо відмовляються від повторного шлюбу після розлучення (32особи). Групи зіставлені за віком та шлюбним стажем.
Дослідження проводилось на базі прийому Школи клієнт-центрованої терапії (м.Харків).
Наукова новизна отриманих результатів визначається тим, що в роботі:
· уперше отримано дані щодо впливу стилів подружньої прив’язаності на успішність повторного шлюбу, виявлено функціональні та дисфункційні стилі подружньої вазємодії та їх сполучення;
· уперше показано роль трансгенераційних чинників та сімейної історії «за жіночою лінією» в побудові подружньої комунікації жінок у повторном шлюбі;
· дістали подальшого уточнення дані щодо комунікативних та особистісних чинників, що сприяють задоволеності повторним шлюбом у жінок та відмові від дисфункційних сценаріїв подружньої взаємодії у повторному шлюбі;
· подальшого розвитку дістали теоретичні дані щодо типології ранніх психічних травм та способів їх подолання в контексті забезпечення успішності повторного шлюбу;
· уточнено теоретичні дані щодо рольових шлюбних очікувань та образів подружнього партнера в жінок як чинника успішності повторного шлюбу.
Теоретичне значення роботи полягає в поглибленні теоретичних уявлень щодо чинників і механізмів формування та функціонування подружжя у повторному шлюбі, розширенні теоретичного психологічного контексту розгляду подружньої взаємодії в повторному шлюбі, який має спе

Список литературы

ВИСНОВКИ

У роботі представлено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення проблеми побудови жінкою успішного повторного шлюбу. Проблема розглядається з позицій сімейно-системного та статеворольового підходів, що дозволило виявити різнорівневі психологічні ланки формування та функціонування повторного шлюбу в жінок, розробити психодіагностичний комплекс, спрямований на оцінку та прогноз успішності повторного шлюбу, виходячи з характерологічних, комунікативно-стильових особливостей та долаючих стратегій у жінок. На підставі одержаних результатів можна зробити такі висновки:
1. Особистісним чинником успішності повторного шлюбу в жінок є наявність наступних характерологічних рис: висока афектотимія (А+); емоційна стійкість, сила Я (С+); конформність, покірність, залежність (Е); висока сила Над-Я (G+); м’якосердність, ніжність (I+); культурна залежність (К); гіпотимія (О); нефрустрованість, розслабленість (Q4). Фактори сизотимія (А); високий інтелект (В+); висока збудливість, демонстративність, самовпевненість (D+); домінантність, конфліктність (Е+); сміливість, імпульсивність (Н+); цинізм, реалізм, раціоналізм (I); індивідуалізм (J+); «макіавелізм» (N+) модулюють відмову від повторного шлюбу. Вплив описаних факторів не є прямим, а опосередкується інтелектом жінки, задоволеністю власним статусом у родині, особливостями розв’язання нею конфліктів, статеворольовими чинниками (наявністю статеворольового конфлікту в жінки, який проявляється в орієнтації на домінантну владну позицію в родині, поєднану з потребою підкорятись). Отже, характерологічні фактори формують певне (сприятливе або несприятливе) особистісне тло, на якому розгортається процес формування та усталення повторного шлюбу.
2. Значний вплив на рівень успішності / неуспішності повторного шлюбу мають інфантильні психічні травми, яких зазнали жінки в ранньому віці. Найбільш несприятливими з погляду успішності шлюбу є травми відторгнення, несправедливості та приниження. Травми покинутості та зради не можуть бути однозначно кваліфіковані як такі, що модулюють успішний чи неуспішний повторний шлюб. Важливим чинником успішності повторного шлюбу стає наявність у змістовній структурі ранніх спогадів жінки стратегій подолання травматичного досвіду. Відсутність або незначна сформованість таких долаючих стратегій підвищує вірогідність компульсивного відтворення дитячих психічних травм у повторному шлюбі, знижуючи його успішність або призводячи до відмови від вступу в повторні шлюбні стосунки. Для жінок, які перебувають в успішному повторному шлюбі, найбільш типовими є такі характерологічні стилі, як уникання, залежність та контроль. Для жінок, які вважають свій другий шлюб невдалим, найбільш типовими є залежність та мазохістичність. Жінки, які на рівні життєвої стратегії вважають, що повторний шлюб їм не потрібен, схильні до контролю та ригідності.
3. Важливим чинником успішності / неуспішності повторного шлюбу є сполучення стилів подружньої прив’язаності, які сформовані в дружини та чоловіка. Для успішних шлюбів специфічними є наступні сполучення: «Тривожно-амбівалентний (жінка) Надійний (чоловік)»; «Надійний (жінка) Надійний (чоловік)»;«Уникаючий (жінка)Уникаючий (чоловік)». У неуспішних шлюбах найчастіше спостерігаються: «Уникаючий (жінка) Тривожно-амбівалентний (чоловік)»; «Тривожно-амбівалентний (жінка) Уникаючий (чоловік)»; «Надійний (жінка) Уникаючий (чоловік)». Сполучення «Надійний (жінка) Тривожно-амбівалентний (чоловік)» зустрічається як в успішних, так і в неуспішних повторних шлюбах і відбиває динаміку залежних стосунків. Сполучення «Тривожно-амбівалентний (жінка) Тривожно-амбівалентний (чоловік)» взагалі не відзначено в повторних шлюбах.
4. Залежні подружні стосунки спостерігаються як у групі успішних, так і в групі неуспішних шлюбів. Залежний шлюб є успішним на ранніх етапах свого існування або за умов консервації стосунків на ранній фазі залежності. Такий шлюб стає неуспішним у ході розвитку залежності, зростання розчарування жінки в партнері, поступового формування токсичних стосунків. Для залежних повторних шлюбів характерними є такі поєднання стилів подружньої прив’язаності: «надійна жінка тривожно-амбівалентний чоловік», «уникаюча жінка тривожно-амбівалентний чоловік», «тривожно-амбівалентна жінка надійний чоловік», «тривожно-амбівалентна жінка уникаючий чоловік».
5. Виявлено вісім психосемантичних образів чоловіків, які існують у жінок, котрі взяли повторний шлюб, а саме: «Опора», «Дитина», «Суворий батько», «Суперник», «Партнер», «Співрозмовник», «Кращий друг», «Об’єкт ідеалізації». Образи чоловіків, які сформовані в жінок, що перебувають в успішних повторних шлюбах, більш диференційовані та когнітивно складні. В успішних повторних шлюбах спостерігається увесь репертуар психосемантичних образів партнера, який поділяється на чотири плеяди: 1) «Субмісивність» (образи «Опора», «Суворий батько», «Об’єкт ідеалізації»); 2) «Егалітарність» (образи «Партнер», «Співрозмовник», «Кращий друг»); 3) «Інфантилізація» (образи «Партнер», «Суперник», «Кращий друг») та 4)»Гіперпротекція» (образи «Дитина», «Об’єкт ідеалізації»). Кожному образу партнера відповідає певний тип подружніх стосунків: «Опора»→симбіотичні; гіперпротективні (піклування з боку чоловіка); «Дитина»→симбіотичні; гіперпротективні (піклування з боку жінки); «Суворий батько»→гіперпротективні (піклування з боку чоловіка); «Суперник»→псевдосолідарні, симбіотичні, гіпопротективні; «Партнер»→згуртовані, нейтрально-толерантні, псевдосолідарні, тотальні; «Співрозмовник»→нейтрально-толерантні, емоційно-відчужені (в т.ч. псевдосолідарні), ригідні, раціоналістичні; «Кращий друг»→псевдосолідарні, симбіотичні, згуртовані; «Об’єкт ідеалізації»→симбіотичні, гіперпротективні (з боку як чоловіка, так і жінки). Визначені плеяди відбивають диференціацію рольового патерну на три незалежних групи («Мати», «Дорослий», «Дитина»).
6. Діапазон образів шлюбного партнера в жінок у неуспішних повторних шлюбах вужчий. У ньому не відзначено образи «Співрозмовник» та «Кращий друг». Усі образи поділяються на дві плеяди: 1) «Злипання Его-станів» (образи «Опора», «Дитина», «Партнер»); 2) «Інфантилізація» (образи «Суперник», «Суворий батько»). Образи партнерів співвідносяться з наступними типами шлюбних стосунків: «Опора»→симбіотичні; гіперпротективні (обмеження з боку чоловіка); «Дитина»→симбіотичні; гіперпротективні (обмеження з боку жінки); «Суворий батько»→гіперпротективні (обмеження з боку чоловіка); «Суперник»→напружено-дисоційовані (звично-конфліктне подружжя); «Партнер»→емоційно-відчужені, гіпопротективні; «Об’єкт ідеалізації»→напружено-дисоційовані, гіперпротективні. Виявлені кореляційні плеяди відбивають недиференційованість Его-станів, що призводить до суперечливості й невизначеності вимог до шлюбного партнера та хронічної фрустрованості шлюбних потреб.
7. В успішних повторних шлюбах спостерігається відмова від неефективних трансгенераційних програм, яка відбувається за рахунок або переосмислення кризових переживань, пов’язаних із розлученням, або розпаду деструктивних поведінкових патернів сімейної взаємодії. Неуспішні повторні шлюби характеризуються феноменом атрибутування відповідальності за успішність шлюбу партнерові, а регулятором стосунків є почуття провини в чоловіка, який намагається підтвердити свою спроможність як шлюбного партнера. Неуспішні повторні шлюби відбивають існування стійких трансгенераційних «сімейних» програм, які «наслідуються» за жіночою лінією та можуть бути трансформовані за умови корекційного втручання.
8. Визначено прогностичні показники успішності повторного шлюбу, якими є: сполучення стилів прив’язаності «надійна жінка надійний чоловік»; «уникаюча жінка уникаючий чоловік», «уникаюча жінка тривожно-амбівалентний чоловік», «тривожно-амбівалентна жінка надійний чоловік»; наявність інфантильної травми зради та висока частота ранніх спогадів із копінг-стратегіями. Розроблено програму психологічної корекції дисфункційних настанов жінок щодо повторного шлюбу, спрямовану на формування зрілих подружніх стосунків, подолання травматичного досвіду першого шлюбу, вихід за межі деструктивних трансгенераційних сценаріїв, профілактику розвитку дисфункційних подружніх стратегій, трансформацію неадаптивних рольових подружніх очікувань та уявлень щодо характеру сімейної комунікації в повторному шлюбі.
Перспективи подальших досліджень полягають у змістовному аналізі стилів подолання інфантильних психічних травм, які відбиті в структурі ранніх спогадів жінок; у вивченні структурних особливостей різних рівнів функціонування симптомокомплексу маскулінності-фемінінності в жінок, які перебувають в успішних і неуспішних повторних шлюбах, а також відмовляються від повторного одруження; у вивченні структури материнства та дитячо-материнських стосунків у жінок, які перебувають у повторних шлюбах, а також самотніх розлучених матерів; у дослідженні динаміки функціонування залежних повторних шлюбів.

список використанИх ДЖЕРЕЛ
1. Айвазова С.Г. Контракт «работающей матери»: советский вариант // Гендерный калейдоскоп: Сб. научн. трудов. М., 2002. С. 291-309.
2. Айшпур О.С. Динамика структуры ценностей, ожидаемых и реализованных в браке, в соответствии с личностными особенностями супругов. СПб: Изд-во СПбГУ, 2001. 50 с. Библиогр.: с. 48-49.
3. Алешина Ю.Е. Цикл развития семьи: исследования и проблемы // Вестник Московского университета. Серия 14: Психология. М., 1987. № 2. С. 60-72.
4. Алешина Ю.Е., Волович А.С. Проблемы усвоения ролей мужчины и женщины // Психология семьи. Учебное пособие. Самара, 2002. С. 294-308.
5. Андреева Т.В., Кононова А.В. Распределение ролей в молодой семье // Ананьевские чтения: психология и политика (Тезисы научно-практической конференции «Ананьевские чтения 2002»). СПб., 2002. С.56-58.
6. Андреева Т.В.Психология современной семьи: Учебное пособие. СПб.: Речь. 2005. С. 111-212.
7. Андреева Т.В., Шмотченко Ю.А. Мужской взгляд на брак // Б.Г.Ананьев и комплексные исследования человека в психологии: Сб.научн.трудов. СПб, 2003. С.225-227.
8. Антонов А.И. Кризис семьи и родительства // Проблемы родительства и планирования семьи. М., 1992. С. 11-27.
9. Антонюк Е. В. Становление ролевой структуры молодой семьи и ее восприятие супругами // Вестник МГУ. Серия 14: Психология. 1993. №4. С. 25-34.
10. Аристова И.Л. Конфликты в семье: поиски путей стабилизации // Вестник института психологии, педагогики и социальной работы ДВГУ. Владивосток, 2003. № 1. С. 51-55.
11. Арнаутова Е. П. Повторный брак матери и эмоциональная связь с ребенком // Семейная психология и семейная терапия. 1997. №1. С. 56-62.
12. Аронс К. Развод: крах или новая жизнь / Пер. с англ. И. Новицкого. М.: Мирт, 1995. 448 с.
13. Бассин Ф.В. О «силе Я» и «психологической защите» // Вопросы философии 1969. № 2. С. 118-125.
14. Бауман З. Индивидуализированное общество / Пер. с англ. / Под ред. В.Л. Иноземцева. М.: Логос, 2002. 390 с.
15. Бейлькин М.М. Ложная женская эмансипация в ряду причин семейной и сексуальной дисгармонии // Актуальные проблемы пограничной психиатрии. Челябинск, 1989. C. 10-11.
16. Бендас Т.В. Гендерная психология. Учебное пособие СПб.: Питер. 2005. С. 309-335.
17. Берн Ш. Гендерная психология / Пер. с англ. С. Рысева, Л. Царук, М. Моисеева и др. СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК. 2004. С.123-195.
18. Бех І.Д. Виховання особистості в соціогенетичному дискурсі // Гуманістично спрямований виховний процес і становлення особистості.: Зб. наук. праць. Київ, 2001. С. 8 16.
19. Бех І.Д. Спадкові передумови розвитку особистості // Рідна школа. 1996. №7. С.2-5.
20. Бова А.А. Модель факторів, що обумовлюють насильство в сім’ї // Український соціум. 2005. № 1 (6). C. 15-25
21. Боришевський М.Й. Психологічні механізми розвитку особистості // Педагогіка і психологія. 1996. № 3. С.26-33.
22. Боулби Д. Создание и разрушение эмоциональных связей: Руководство практического психолога / Пер. с англ. В.В.Старовойтова. М.: Академический проект, 2004. 232 с.
23. Браун Дж., Кристенсен Д. Теория и практика семейной психотерапии / Пер. с англ. Н.А.Мухиной СПб.: Питер, 2001. 352 с.
24. Брутман В.И., Варга А.Я., Хамитова И.Ю. Влияние семейных факторов на формирование девиантного поведения матери // Психологический журнал. 2000. Т.21. №2. С.79-87.
25. Бурбо Л. Пять травм, которые мешают быть самим собой / Пер. с англ. под ред. И. Старых. К.: «София» М.: «Гелиос», 2003. 254 с.
26. Ванершот Г. Эмпатия как совокупность микропроцессов // Карл Роджерс и его последователи: психотерапия на пороге ХХI века / Пер. с англ./ Под ред. А.Б.Орлова М.: Когито-Центр, 2005. С.52-77.
27. Варга А.Я., Будинайте Г.Л. Теоретические основы системной семейной психотерапии // Журнал практической психологии и психоанализа. 2005. №4. Режим доступа к журн: http://psyjournal.ru/j3p/pap.php.id=20050414
28. Василец Т.Б. Мужское и женское в структуре личности и в психологической практике // Психодрама и современная психотерапия. 2006. №1. С. 18-30.
29. Васильева О.С., Хмарук И.Н. Супружеская неверность: эволюция представлений и современная ситуация // Журнал практического психолога 2000. № 8-9. С.134-150.
30. Витакер К Полуночные размышления семейного терапевта. / Пер. с англ. М.И. Завалова М.: Независимая фирма «Класс», 2004. 208 с.
31. Влияние стилей супружеской привязанности на поведение во время развода [Электронный ресурс] / К.В.Ягнюк М., 2003: Режим доступа: http://www.yagniuk.ru/page.php.id=66. Заголовок с экрана.
32. Вівчарик Т.П. Аналіз соціально-психологічних особливостей формування самодостатньої жіночої особистості // Українська еліта та її роль в державотворенні: Збірник наукових праць. № 1’2(14). К., 2000. С. 168-173.
33. Второе рождение [Электронный ресурс] / Дж.М.Тойч, К.Ч.Тойч М.: ВНИТЦ, 1998. Режим дост.: http://www.koob.ru/teutsch/ Заголовок с экрана.
34. Выступление на научном семинаре Евгения Ясина «Демографические вызовы России» 31 марта 2004 г. [Электронный ресурс] / Збарская Е. Режим доступа: http://www.hse.ru/science/yassin/
35. Гаврилюк В.В., Трикоз Н.А. Динамика ценностных ориентаций в период социальной трансформации (поколенный подход) // СоцИс. 2002. №1. С. 96-105.
36. Гармаев А. Психопатический круг в семье Минск.: Лучи Софии, 2002 320 с. Библиогр.: с. 301-319.
37. ГидденсЭ. Социологическое значение созависимости // Трансформация интимности. Сексуальность, любовь и эротизм в современных обществах. СПб, 2004. С. 106-122.
38. Говорун Т.В. Фемінність-маскулінність в особистісному та соціальному вимірі // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. Т. IV, Ч. 1. К.: «Гнозис», 2002. С. 30-39.
39. Говорун Т.В., Гендерна психологія. Навч. посібник. / Т.В.Говорун, О.М.Кікінежді К.: Видавничий центр «Академія», 2004. 248 с.
40. Гозман Л.Я., Алешина Ю.Е. Социально-психологические исследования семьи: проблемы и перспективы // Вестник Московского университета. Серия 14. Психология. 1985. № 4. С. 10-20.
41. Голод С.И. Моногамная семья: кризис или эволюция? // Психология семьи. Учебное пособие. Самара, 2002. С. 245-258.
42. Голод С.И. Удовлетворенность супружеством как фактор стабилизации семьи // Современная семья. М., 1982. С. 57-62.
43. Горлач М.Г. Гендерный аспект семейно-ролевого диссонанса // СоцИс. 2002. № 1. С. 135-136.
44. Гублер Е.В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов. Л.: Медицина, 1978. 296 с. Библиогр.: с.285-295.
45. Гурко Т.А., Карпушова А.П. Тенденции брачности и брачный выбор в России // Россия в глобальном контексте: XV Всемирный конгрессе социологов. Брисбейн, 7-13 июля 2002. М., 2002. С. 372-376.
46. Давидюк Н.О. Типові причини формування конфліктних взаємин у подружній діаді // Український соціум. 2004. № 2 (4). C. 29-33
47. Деева Н.А. Возрастная динамика переживания жизненного кризиса // Гуманитарные исследования: Сборник научных трудов. Омск, 2005. С. 158167.
48. Дементьева И.Ф. Трансформация ценностных ориентаций в современной российской семье // Вестник РУДН. 2004. № 6-7. С.150-160.
49. Демографическая модернизация России, 19002000 / Под ред. А.Г. Вишневского. М.: Новое издательство, 2006. 608 с. Библиогр.: с. 576-607.
50. Дубас М.К. Підготовка молоді до сімейного життя: гендерний вимір // Гендер: реалії та перспективи в українському суспільстві: Всеукраїнська науково-практична конференція. Київ, 11-13 грудня 2003. К, 2003. С. 228-230.
51. Душкина М.Р. Психологическая андрогиния и внутрисемейные отношения // Семейная психология и семейная терапия. 2003. № 3. С. 27-35.
52. Дымнова Т.И. Зависимость характеристик супружеской семьи от родительской // Вопр. психологии. 1998. № 2. С. 46-56.
53. Жвинклене А. О преемственности образа жизни семьи // Человек и его образ жизни. Вильнюс, 1987. С. 140-144.
54. Женщина, мужчина, семья в России: последняя треть ХХ века: Проект "Таганрог" / Римашевская Н.М., Прокофьева Л.М., Рывкина И.В., Мигранова Л.А.; Ин-т соц.-экон. пробл. народонаселения РАН. М.: ИСЭПН, 2001. 319 с.: ил. Библиогр.: с. 311-314.
55. Життєва криза очима психолога [Електронний ресурс] / Титаренко Т.М. // Психологія життєвої кризи К., 1998. Режим доступу: http://u-psihologa.com.ua/tytarenko_crisis4.html Заголовок з екрану.
56. Журженко Т. Старая идеология новой семьи: демографический национализм России и Украины // Семейные узы: Модели для сборки: Сборникнаучныхстатей Кн. 1. М., 2004. С.128-57
57. Закирова В.М. Развод и насилие в семье феномены семейного неблагополучия // СоцИс. 2002. №12 (224). С. 131-133.
58. Иванова Е.Ф. Образ матери как условие формирования стереотипов гендерных отношений у мальчиков из неполных семей // Гендерные отношения в российском обществе. Материалы III межвузовской конференции молодых ученых. Сборникнаучныхработ СПб., 2004. С. 231-237.
59. Иксанова Л.Ш. Особенности отношений супругов, живущих в незарегистрированном браке // Психология XXI века: Международная межвузовская научно-практическая конференция студентов и аспирантов. СПб, 22-24 апреля 2003. СПб., 2003. С. 225-227.
60. Каган В. Е. Семейные и полоролевые установки у подростков // Вопросы психологии. 1987. № 2. С. 54-61.
61. КазминаО., ПушкарёваН. Брак в России двадцатого века: традиционные установки и инновационные эксперименты // Семейные узы: Модели для сборки: Сб. статей. Кн. 1. М., 2004. С. 245-267.
62. Как супружеские стили влияют на сексуальную жизнь [Электронный ресурс] / Ягнюк К.В. // Журнал практической психологии и психоанализа. 2003 № 4. Режим доступа к журн.: http://psyjournal.ru/j3h/pap.php.id=20030414
63. Капустина А.Н. Многофакторный личностный опросник Кеттела. Учебное пособие М.: Речь, 2006. 112 с.
64. Каушанская Е.Ю. Особенности отношения к себе у разведенных женщин как фактор затруднений вступления в повторный брак // Психология и культура: ІІІ Съезд Российского Психологического Общества. С-Пб, 2529июня 2003г. СПб., 2003. С. 78-79.
65. Кернберг О. Отношения любви: норма и патология / Пер. с англ. М.Н. Георгиевой М.: Независимая фирма «Класс», 2000. 256 с.
66. Киселева Г.П.Влияние социального положения женщин на динамику рождаемости // Социальные проблемы рационального соотношения профессиональных и семейно-бытовых функций женщины. Сб. статей. М., 1980. С. 118-124.
67. Клецин А.А. Внебрачные и альтернативные (немодальные) семьи: формы и содержание // Рубеж. 1994. № 5. С. 166-167.
68. Кон И.С. Материнство и отцовство: роли, чувства, отношения // Семья: Книга для чтения Кн. 1. М., 1990. С. 257-270.
69. Конфликты в молодой семье: поиски путей стабилизации // Вестник института психологии, педагогики и социальной работы ДВГУ. 2003. № 1. С. 51-55.
70. Коростылева Л. А. Самореализация в личной жизни как в одной из основных сфер жизнедеятельности // Психологические проблемы самореализации личности. Вып. 3. СПб., 1999. 248 с.
71. Коростылева Н.Н. Основы гендерной конфликтологии. Воронеж: Изд-во ВГУ, 2003. 187 с. Библиогр.: с.178-186
72. Косачева В.И. Проблема стабильности молодой семьи: философский и социально психологический анализ. Автореф. дисс.... канд. филос. наук. / Минский гос. университет. Минск, 1990. 19 с.
73. Косигіна О.В. Особистісні риси та подружні очікування жінок, що взяли повторний шлюб // Вісник Харківського національного університету. Серія Психологія. Випуск 36. №740 Харків, 2006. С.111-114.
74. КосигінаО.В. Фактори, що супроводжують прийняття жінкою рішення щодо розриву шлюбу // Вісник Харківського національного університету. Серія Психологія. Випуск 37. №759 Харків, 2007. С.131-134.
75. Кочарян А.С., Фролова Е.В., Смахтина Н.А. Психометрическая оценка методики диагностики зависимости Б. Уайнхолда // Вісник Харківського національного університету. Серія Психологія. 2006. № 718. С. 47-51.
76. Кочарян А.С. Личность и половая роль (симптомокомплекс маскулинности и фемининности в норме и патологии). Харьков: Основа, 1996. 127 с. Библиогр.: с. 117-123.
77. Кочарян А.С., Жидко М.Е., Коцарь А.В. Полоролевые факторы формирования взаимозависимых отношений // Вісник Харківського університету. Серія Психологія. 2002. № 550, част. 2. С. 125-129.
78. Кочарян А.С., Коровицкая В. В., Жидко М. Е., Кочарян И. А. Психологические модели зависимых расстройств // Вісник Харківського університету. Серія Психологія. 2004 № 617. С. 92-96.
79. Кочарян А.С., Федоренко Р.П. Токсическая любовь как форма патологии супружеских отношений // Вісник Харківського університету. Серія Психологія. 1998. № 419. С. 87-91.
80. Кочарян Г.С. Психотерапия сексуальных расстройств и супружеских конфликтов / Г.С.Кочарян, А.С.Кочарян М.: Медицина, 1994. 224 с. Библиогр.: с. 217-223.
81. Кочемировська О.О. Насильство в сім’ї щодо жінок та дітей: медико-психологічні, поведінкові та соціальні наслідки / О.О.Кочемировська, А.А.Ходоренко.. Харків: СРЦГОІ, 2006. 86 с. Бібліогр.: с.84-85.
82. Краснов Н.Г., Николаева Я.Г. Семья и современные тенденции изменения ее структуры // Семья в России. 2001. № 1. С. 13-33.
83. Краснова О.В. Бабушки в семье // СоцИс. 2000. № 11. C. 108-116.
84.