ОСОБЛИВОСТІ СТАВЛЕННЯ ДО СЕБЕ Й ДО ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ, ЯКІ ПЕРЕЖИЛИ ЕКОЛОГІЧНІ КАТАСТРОФИ

Краткое описание

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г.С.Костюка
АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

КУЗЬМЕНКО Євгенія Миколаївна
УДК 159.923.2

ОСОБЛИВОСТІ СТАВЛЕННЯ ДО СЕБЕ Й ДО ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ,
ЯКІ ПЕРЕЖИЛИ ЕКОЛОГІЧНІ КАТАСТРОФИ

19.00.01 загальна психологія, історія психології

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Швалб Юрій Михайлович
д.психол.н., професор

Київ 2005

ДОДАТКИ
Зміст
Вступ ...........3

Розділ 1. Екологічні катастрофи та їх соціально-психологічні наслідки......8

1.1. Проблема надзвичайних ситуацій у науковій літературі ....8
1.2. Причини виникнення та соціально-психологічні наслідки Чорнобильської аварії як надзвичайної ситуації .....................................23
1.3. Стресогенність екологічної катастрофи як привід для зміни способу життя .....55
Розділ 2. Оцінка змін у якості та способі життя населення, яке проживає на чистих” та радіаційно забруднених територіях ....................68
2.1. Програма емпіричного дослідження ...68
2.2. Побудова системи об’єктивних показників якості життя населення та їх порівняльна характеристика на чистих” і радіаційно забруднених територіях ....73
2.3. Аналіз суб’єктивних оцінок зміни якості життя населення чистих” та радіаційно забруднених територій .93

2.4. Порівняльний аналіз соціально-психологічних характеристик способу життя населення, яке проживає на чистих” і радіаційно забруднених територіях ...123

Розділ 3. Психологічні властивості населення, яке проживає на чистих” та радіаційно забруднених територіях .....................141

3.1. Інтерпретація та аналіз результатів батарейного тестування населення, яке проживає на чистих” і радіаційно забруднених територіях ..141

3.2. Оцінка рівня поінформованості населення щодо наслідків Чорнобильської катастрофи ..167
3.3. Розвивальна інформаційна програма Оптимізація способу та якості життя населення, постраждалого від екологічних катастроф” ..174
Висновки ....186
Список використаних джерел ........189
Додатки ..208

Вступ

Актуальність дослідження. Вивчення особистості і корекція психологічних наслідків, що виникають у результаті негативних впливів стресогенних факторів, джерелом яких є різні травмуючі події (аварії, військові дії, насилля, катастрофи, в тому числі екологічні), належить до числа найбільш актуальних проблем на сучасному етапі розвитку людства. Екологічні катастрофи, викликані різними чинниками (аварія на Чорнобильській АЕС, промислові катастрофи, забруднення територій, стихійні лиха тощо), стали однією з ознак сьогодення і породили велику низку проблем, пов’язаних з психологічною реабілітацією постраждалих людей. На жаль, попри наявність розроблених певною мірою програм допомоги деяким категоріям постраждалих внаслідок екологічних катастроф, проблема порушень особистісних функцій, зокрема, невідповідності існуючих моделей поведінки реальним зміненим умовам навколишнього середовища, досі залишається маловивченою. Це значно утруднює пошук найбільш ефективних і дієвих шляхів та умов для здійснення успішної адаптації особистості, окремих соціальних груп та цілих спільнот до навколишнього світу.
На сьогодні переважну кількість досліджень, які стосуються проблеми переживання особистістю екологічних катастроф, проведено на матеріалі наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Зокрема, це праці Ю.О.Александровського, В.І.Батова, М.П.Беро, О.М.Гарнець, М.Ю.Кісельова, Т.Кузьменко, Л.М.Кулагіної, В.О.Моляко, В.Г.Панка, В.С.Підкоритова, В.О.Скребця, Ю.М.Швалба, Л.М.Юр’євої, С.І.Яковенка. Проведені дослідження збагатили психологічну теорію та соціально-психологічну практику, однак вони не охоплюють усієї проблематики соціально-психологічних та особистісних змін, що виникають як наслідок катастрофічних подій, в тому числі й екологічних катастроф. Зокрема, поза увагою залишилося вивчення психологічних чинників змін образу та якості життя серед потерпілого населення.
Дисертаційне дослідження присвячується проблемі особистісних змін, що виникають у ставленні до себе й до цінностей власного життя в осіб, які проживають в умовах радіоекологічної катастрофи.
Актуальність і недостатня розробленість проблеми зумовили вибір теми дослідження Особливості ставлення до себе й до життя людей, які пережили екологічні катастрофи”.
Зв’язок з науковими програмами, планами, проектами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у рамках комплексної проблеми лабораторії екологічної психології Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України Еколого-психологічні чинники сучасного способу життя” (реєстраційний номер 0103U000816).
Об’єкт дослідження зміни у способі життя особистості, що виникають під впливом екологічної катастрофи.
Предмет дослідження особливості змін, що відбуваються у ставленні особистості до себе й до власних життєвих цінностей під впливом радіоекологічної катастрофи.
Мета дослідження розробка моделей поведінки людей, що дають змогу долати деструктивний вплив факторів екологічної катастрофи на ставлення особистості до себе і до власного способу життя, та підвищення ефективності інформаційних складових психологічної профілактики неадекватних форм реагування населенням на зміну у способі життя.
Гіпотеза дослідження. Довготривалий характер екологічної катастрофи визначає об’єктивні зміни в якості життя людей, але зміни в структурі уявлень особистості щодо себе та цінностей свого життя можуть не узгоджуватися з об'єктивними змінами, що призводить до виникнення неадекватних моделей поведінки.
Завдання дослідження.
1. Здійснити теоретичний аналіз сучасних підходів до визначення особистісних та соціально-психологічних змін, детермінованих екологічною катастрофою.
2. Розробити модель дослідження способу життя як прояву ставлення людини до себе та до життя.
3. Вивчити особливості трансформації ставлення особистості до себе, до цінностей свого життя в осіб, які пережили екологічну катастрофу.
4. Провести порівняльний аналіз територіальних і гендерних відмінностей у трансформації ставлення особистості до себе й до цінностей свого життя серед населення екологічно забруднених та чистих територій.
5. Розробити програму інформаційної підтримки осіб, які переживають посттравматичний синдром, породжений екологічною катастрофою.
Теоретико-методологічною основою дослідження є діяльнісний підхід до психології особистості та способу життя (К.О.Абульханова-Славська, Б.Г.Ананьєв, С.Д.Максименко, С.Л.Рубінштейн, В.О.Ядов); теорія стресу та критичних ситуацій у життєдіяльності особистості (В.О.Бодров, Ф.Ю.Василюк, Л.Г.Дика, Л.О.Китаєв-Смик, Л.М.Кулагіна, Т.І.Пашукова, Г.Сельє); концепції психологічних наслідків Чорнобильської катастрофи (В.О.Моляко, В.Г.Панок, В.О.Скребець, Ю.М.Швалб, С.І.Яковенко); основні положення концепції інтегральних індикаторів якості життя населення (С.А.Айвазян, В.М.Медков, А.А.Соградов).
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувався комплекс психологічних методів: теоретичний аналіз проблеми; методи проектування навчального змісту; методи збору первинної соціологічної інформації; метод анкетування; комплекс стандартизованих психодіагностичних методик (методика діагностики самооцінки Ч.Д.Спілбергера-Ю.Л.Ханіна; адаптована методика діагностики рівня суб’єктивного контролю Дж.Роттера; малюнковий проективний тест Неіснуюча тварина”); статистичні методи обробки емпіричних даних.
Дослідження проводилося протягом 2001-2004 років у м. Чернігові та Чернігівській області. Загальний обсяг вибірки склав 280 осіб юнацького віку (студентів Чернігівського педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка).
Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше досліджено віддалені наслідки аварії на ЧАЕС як екологічної катастрофи, яка визначає значні зміни у середовищі існування окремої людини та спільнот і потребує формування нових моделей поведінки та ставлення особистості до себе і умов існування; виявлено, що в умовах адаптації до несприятливого середовища у молоді складається переважно неадекватна оцінка умов існування та специфічна система ставлень до себе й цінностей життя; визначено, що одним з провідних чинників, що обумовлюють такі зміни, є невідповідність існуючої системи інформування населення про характер розгортання екологічної катастрофи, засоби подолання її наслідків та можливі ефективні моделі організації життєдіяльності у нових умовах буття.
Теоретичне значення дослідження полягає у тому, що конкретизовано теоретичні уявлення щодо способу життя як соціальної та психологічної категорії; показано системний характер категорії спосіб життя” і запропоновано його теоретичну модель, що включає чотири структурні компоненти: об'єктивні характеристики якості життя, суб'єктивну оцінку змін умов життя за певний відрізок часу, суспільні норми та традиції в організації життєдіяльності та ставлення особистості до власного Я”; доведено наявність значущих особливостей у ставленні особистості до себе та до життя, які виражаються у специфічному феномені парадоксальної неадекватності”; показано наявність гендерних та територіальних відмінностей у ставленні до себе та життя серед молоді, яка проживає на екологічно забруднених та чистих територіях.
Практичне значення дослідження полягає у тому, що розроблено комплексну методику емпіричного визначення якості та способу життя спільнот в умовах екологічної катастрофи; розроблено та впроваджено програму інформаційної підтримки осіб, які виявляють особистісну дезадаптацію та неадекватність в оцінці умов життєдіяльності в зоні радіоекологічної катастрофи; отримані дані можуть використовуватися при викладанні навчального предмету Екологічна психологія”.
Надійність та вірогідність результатів забезпечується методологічним обґрунтуванням вихідних положень, використанням системного підходу при організації дослідження, узгодженістю теоретичного аналізу проблеми з емпіричними підходами до її вивчення, застосуванням кількісного та якісного методів обробки та аналізу емпіричних даних.
Апробація роботи. Основні результати дослідження обговорювалися на засіданнях лабораторії екологічної психології Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України; на Міжнародній науково-практичній конференції Сучасні проблеми екологічної психології” (Київ, 2003); на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: Молодь, освіта, наука, культура і національна свідомість” (Київ, 2003); Гендер: реалії та перспективи в українському суспільстві” (Київ, 2003); Психологія освіті та вихованню” (Чернігів, 2003); на міжвузівській науково-практичній конференції Основні напрямки навчання, виховання та всебічного розвитку особистості молодшого школяра у світлі Державного стандарту початкової загальної освіти (проблеми, пошук, перспективи)” (Чернігів, 2002).
Публікації. Основний зміст та результати дослідження відображено у 9 одноосібних публікаціях автора, 5 з яких надруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (193 назви) та 4 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 188 сторінках. У роботі містяться 13 малюнків та 62 таблиці.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Віддалені наслідки аварії на ЧАЕС як екологічної катастрофи спричинюють значні зміни у середовищі існування окремої людини та спільнот і потребують формування нових моделей поведінки та ставлення особистості до себе і умов існування, тобто певною мірою визначають об’єктивні й суб’єктивні зміни у способі та якості життя. У ситуації розгортання екологічної катастрофи оцінка якості життя має здійснюватись як оцінка змін об’єктивних умов та соціально-психологічних характеристик життєдіяльності людей на постраждалих територіях. Теоретична модель психологічного дослідження якості та способу життя складається з 4 компонентів: 1) об’єктивних показників змін умов життєдіяльності; 2) суб’єктивних показників сприйняття змін, що відбулися; 3) соціально-психологічних характеристик способу життя; 4) індивідуально-психологічних характеристик ставлення до життя.
2. У ситуації розгортання радіоекологічної катастрофи об’єктивні умови життєдіяльності населення постраждалих регіонів та прилеглих до них формально чистих” регіонів змінюються переважно у позитивному напрямку, хоча для чистих територій темпи позитивних змінювань у двічі вищі. При цьому серед молоді як забруднених, так і чистих територій сформувався низький рівень адекватності сприйняття цих змін. При розгляді порушень вказаної адекватності враховувався не тільки її рівень, але й напрямок (модальність) відхилень. Позитивно орієнтована неадекватність задає завищену суб'єктивну оцінку якості життя та тих змін, що відбулися в об'єктивних умовах життєдіяльності. Негативно орієнтована неадекватність показує заниження оцінки якості життя.
3. Молодь, яка мешкає на чистих територіях, значно більшою мірою налаштована на негативне сприйняття умов існування, а мешканці постраждалих територій, навпаки, демонструють позитивно орієнтовану неадекватність і схильні оцінювати зміни як позитивні навіть тоді, коли реальні умови життєдіяльності погіршуються. Таку ситуацію в цілому можна визначити як феномен парадоксальної неадекватності”. Особливо гостро цей феномен виявився у ставленні молоді до себе та до свого життя за такими параметрами, як: оцінка життєвих перспектив; оцінка можливостей життєвих досягнень; суб’єктивна оцінка змін у стані здоров’я; життєві страхи та ризики.
Причинами виникнення цього феномену є, з одного боку, психологічний захист від негативної інформації у мешканців забруднених територій та, з іншого боку, недовіра до позитивної інформації у мешканців прилеглих, формально чистих” територій через їх впевненість, що вони також є постраждалими, але їх обманюють (держава, адміністрація, ЗМІ тощо).
4. Зміни в способі життя в умовах радіоекологічної катастрофи призвели до виникнення стійких індивідуально-психологічних особливостей серед молоді, мешканців як забруднених, так і чистих територій. Жителі чистих” районів області є більш інтернальними та менш агресивними, але й більш тривожними. Мешканці постраждалих територій виявляють вищу демонстративність та екстернальність з одночасною астенізацією емоцій і поведінки. Значні розбіжності виявлено за гендерною ознакою: жінки, незалежно від території проживання, відрізняються дуже високим рівнем особистісної тривожності та агресивності.
5. Корекцію психологічних станів та ставлення постраждалих до себе та власного життя бажано розпочинати з роботи по підвищенню адекватності сприйняття змін в умовах життєдіяльності та формування позитивних моделей поведінки, відповідних вимогам, що висуває довготривала радіоекологічна катастрофа. Рівень поінформованості членів локальної кризової спільноти та суб’єктивної значущості отримуваної інформації є одним з провідних чинників у процесі формування сталого способу життя. Програма інформаційної підтримки осіб, які потерпають від екологічної катастрофи і виявляють дезадаптацію, має бути спрямована на підвищення рівня адекватності у сприйнятті змін в умовах життєдіяльності та сприяти позитивним змінам у ставленні до себе й до цінностей свого життя. Вона має також відповідати принципам цілісності, системності і цілеспрямованості інформаційного забезпечення та супроводу населення.

6. Подальші перспективи ми вбачаємо у необхідності дослідження особливостей адаптації та формування конструктивних моделей поведінки серед членів цілих кризових спільнот, а також у розробці комплексних інформаційних технологій як психологічної умови подолання феномену жертви” та явища стигматизації”, широко розповсюджених та вкорінених у свідомості жителів постраждалих від катастроф регіонів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Айвазян С.А. Интегральные индикаторы качества жизни населения: их построение и использование в социально-экономическом управлении и межрегиональных сопоставлениях. Москва: ЦЭМИ РАН, 2000. 117 с.
2. Айвазян С.А. Об опыте применения экспертно-статистического метода построения неизвестной целевой функции // Многомерный статистический анализ в социально-экономических исследованиях. М.: Наука, 1974. С. 5686.
3. Александровский Ю.А. и др. Состояние психической дезадаптации в экстремальных условиях (по материалам аварии на Чернобыльской АЭС) // Невропатология и психиатрия им. С.С.Корсакова. 1989. №5. С. 110117.
4. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. М., 1977. С. 346.
5. Андрійчук І.П. Я-концепція особистості та тривожність // Наука і освіта. Спецвипуск 2000: Стреси в повсякденному житті дітей. С. 4.
6. Арманд А. Сук, на котором сидим // Знание сила. 1993. №11. С. 5561
7. Бабенко В. Следим за сменою ненастий // Вокруг света. 1998. №3. С. 7883.
8. Бар’яхтар В. Чорнобильська АЕС сьогодні // Вісник АН України. 1992. №9. С. 2126.
9. Барановська Н. Планетарні наслідки аварії на ЧАЕС та її сприйняття світовою громадськістю // Історія в школі. 2000. №4. С. 28.
10. Барановська Н.П., Панченко П.П. Коріння Чорнобильської трагедії: питання безпеки атомної енергетики мовою документів // Український історичний журнал. 1996. №3. С. 2840.
11. Батов В.И. Дети пишут о Чернобыльской трагедии. Психолингвисти-ческий анализ сочинений // Мир психологии. 1998. №2. С. 6271.
12. Беро М.П. Особенности психического здоровья жен ликвидаторов аварии на ЧАЭС // Практична психологія та соціальна робота. 2000. №1. С. 4647.
13. Бодров В.А. Психологический стресс: развитие учения и современное состояние проблемы. М.: ИП РАН, 1995. 136 с.
14. Бромет Е., Паніна Н., Карлсон Г., Головаха Є., Голдгабер Д., Глузман С., Горбачик А. Психічне здоров’я дітей, потерпілих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС: досвід епідеміологічного дослідження // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 1998. №6. С. 2651.
15. Василюк Ф.Е. Жизненный мир и кризис. Типологический анализ критической ситуации // Психологический журнал. 1995. Том 16. №3. С. 90101.
16. Василюк Ф.Е. Психология переживания: Анализ преодоления критических ситуаций. М.: МГУ, 1984. 200 с.
17. Васюта С.І. Соціально-екологічні проблеми Чорнобильської катастрофи // Український історичний журнал. 1996. №3. С. 324.
18. Венгер А.Л. Психологические рисуночные тесты: Иллюстрированное руководство. М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. 160с.: ил. (Психология для всех).
19. Вирт С. Почему люди стали бояться реакторов? // Вопросы философии. 1992. №2. С. 5970.
20. Вісник Тернопільського експериментального ін-ту педагог. освіти. (Матеріали наук.-практ. конфер. Психолого-педагогічні проблеми адаптації населення, що постраждало від Чорнобильської катастрофи”), м. Тернопіль, 12 травня 1997р. / Тернопіль, 1997. 82 с.
21. Вторая Российская конференция по экологической психологии. Тезисы (Москва, 1214 апреля 2000г.). М.: Экопсицентр РОСС. 2000. 336 с.
22. Гарнець О.М., Костюкова К.В. Психологічний статус дітей народжених у 1986 році після Чорнобильської катастрофи // Сучасна психологія в ціннісному вимірі. Матеріали Третіх Костюківських читань. 2022 грудня. 1994р. Т. 2. К., 1994. С. 24.
23. Гарнець О.М., Панок В.Г. Особливості реакції на фрустрацію дітей і підлітків, що потерпіли внаслідок аварії на ЧАЕС // Соціально-психологічна допомога дітям і підліткам, що постраждали від Чорнобильської катастрофи. Збірник наукових праць. К., 1994. С. 1827.
24. Голиков А. П. та інш. Вступ до економічної і соціальної географії: Підручник для студентів економічних фак. вузів / А.П.Голиков, Я.Б.Олійник, А.В.Степанко. Київ: Либідь, 1996. 320 с.
25. Гуманізація навчально-виховного процесу в загальноосвітніх школах. Посібник для вчителів зони підвищеного радіаційного контролю / За ред. Г.О.Балла. К., 1998. 132 с.
26. Гуманітарні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. Стратегія Відродження. Звіт. 6 лютого 2002 року. 82 с.
27. Дерюгин Ю.И. Некоторые психологические проблемы ликвидации землетрясения в Армении // Психологический журнал. Том 10. 1989. №4. С. 129134.
28. Дикая Л.Г., Махнач А.В. Отношение человека к неблагоприятным жизненным событиям и факторы их формирования // Психологический журнал. 1996. №3. С. 137148.
29. Діагностика та корекція синдрому дефіциту уваги у постраждалих від Чорнобильської катастрофи. Науково-методичний посібник. К.: Чорнобильінтерінформ, 2000. 82 с.
30. Дорогунцов С., Федорищева А. Реалії постчорнобильської ери // Вісник АН України. 1992. №9. С. 2126.
31. Дусавицкий А.П. Психология личности и познавательных процессов // Вестник Харьковского университета. 1992. №366. С. 6572.
32. Зимняя И.А. Педагогическая психология: Учеб. М.: Логос, 1999. 382, [1] c.
33. Знаменский Лев Еще восемь «Чернобылей» // Зеркало недели. 1998. №43. С. 12.
34. Зубкова І.Ю. Яобраз для мене та інших // Практична психологія та соціальна робота. 1999. №34. С. 43; С. 3940.
35. Итоговый отчёт по теме: Разработка психологических рекомендаций семьям, пострадавшим от аварии на ЧАЭС за 1991 год. Науч. рук. темы: Панок В.Г. К., 1991. 84 с.
36. Калмыкова Е.С., Падун М.А. Ранняя привязанность и её влияние на устойчивость к психической травме: постановка проблемы (сообщение 1) // Психологический журнал. 1995. №5. С. 8997.
37. Киселев М.Ю. Страх и стигма: о социально-психологических механизмах стигматизации больных СПИДом и жертв радиационных катастроф // Психологический журнал. 1999. Том 20. №4. С. 4047.
38. Китаев-Смык Л.А. Стресс и психологическая экология // Природа. 1989. №7. С. 98105.
39. Ковалевская Л. Чернобыль ДСП”. К.: Абрис, 1995. 328 с.
40. Ковалевская Л. Чернобыльский дневник: Заметки публициста (19861987). К.: Рад. письменник, 1990. 215 с.
41. Колесник С. Чорнобильський чад // Золоті ворота. Вип.1. К.: Час, 1991. С. 8089.
42. Комендар В. Катастрофічні повені в Закарпатті: причини виникнення і заходи по запобіганню // Рідна природа. 1998. №46. С. 711.
43. Константінов М.П., Журбенко О.А. Радіаційна безпека: Навчальний посібник. Суми: ВТД Університетська книга”, 2003. 151 с.
44. Концепція проживання населення на територіях УРСР з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. / В кн.: Нове законодавство України. Вип. 2. К.: Україна, 1992. 159 с.
45. Косік В.В. Окремі аспекти психодіагностики особистісних страхів у респондентів підліткового віку // Наука і освіта. Спецвипуск 2000: Стреси в повсякденному житті дітей. С. 2930.
46. Кряж И.В. Психосемантические исследования обыденных экологических представлений // Вопросы психологии. 1998. №1. С. 6575.
47. Кузьменко Є.М. До проблеми визначення впливу екологічних катастроф на життєдіяльність людини // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. Київ, 2003. Т. V, ч. 1. С. 137145.
48. Кузьменко Є.М. Екологічні катастрофи та зміни способу життя окремі аспекти проблеми // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість: Зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 2728 березня 2003 р.; У 5-ти т. К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. Т. 3. С. 106108.
49. Кузьменко Є.М. Особливості побудови системи соціально-психологічних показників способу життя // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. Київ, 2003, т. V, ч. 3. С. 162171.
50. Кузьменко Т. Тенденції змін у оцінці життєвої ситуації учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 1999. №3. С. 7688.
51. Кулагіна Л.М. Стрес і формування ціннісних пріоритетів сучасних підлітків // Наука і освіта. Спецвипуск 2000: Стреси в повсякденному житті дітей. С. 3032.
52. Кулландер С., Ларссон Б. Жизнь после Чернобыля. Взгляд из Швеции: Пер. со шв. М.: Энергоатомиздат, 1991. 48 с.: ил. (Ядерное общество СССР)
53. Кутас В. Если в Киеве будет 6 баллов // Зеркало недели. 1999. №39. (27 октября). С. 13.
54. Куценко Г.В. Психологічна оцінка когнітивного стилю особистості / Психологічні чинники розвиваючого навчання в різних освітніх системах. Посібник для шкільних психологів. Київ. 2000. 272 с. (Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України).
55. Лук’янова О. Чорнобиль і генофонд нації / Бесіду вів П.Андрійчук // Наука і суспільство. 1993. №78. С. 6265.
56. Лушин П.В. О сущности экопсихологического кризиса или о «Ёжиках», которые безразличны к своей судьбе // Практична психологія та соціальна робота. 2000. №5. С. 3234.
57. Маркович Д. Социальная экология: Кн. для учителя. / Пер. с серб.-хорват. О.И.Долгой. М.: Просвещение, 1991. 174 с.
58. Материалы 2-ой Международной конференции. Отдалённые медицинские последствия Чернобыльской катастрофы / Под ред. А.И.Нягу и Г.Н.Сушкевича. Секретариат: К.Н.Логановский и др. 16 июня 1998 г., Киев, Украина. К.: Чернобыльинтеринформ, 1998. 656 с. (на рус., укр. и англ. яз.).
59. Медведев Г. Дьявол цивилизации: Рассказы и повесть. М.: Современник. 1992. 254 с.
60. Медведев Г. Чернобыльская тетрадь // Новый мир. 1989. №6. С. 3108.
61. Международный чернобыльский проект. Оценка радиологических последствий и защитных мер. Доклад Международного консультативного комитета. М.: ИздАт, 1991. 96 с.
62. Межжерин В. Почему погибли цивилизации? [О механизме природных («экологических») катастроф] // Зеркало недели. 1998. №47 (2127 ноября). С. 13.
63. Микитюк О. М. та ін. Екологія людини: Підручник для студ. вузів. 2-е вид., випр. і доп. / О.М.Микитюк, О.З.Злотін, В.М.Бровдій. Харків: ХДПУ: ОВС”, 2000. 184 с.
64. Могилевский Р.С. Проблемы качества жизни крупного города (опыт социологического исследования). Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1987. 143 с.
65. Моляко В.А. Особенности проявления паники в условиях экологического бедствия (на примере Чернобыльской атомной катастрофы) // Психологический журнал. Том 13. №2. 1992. С. 6674.
66. Моляко В.А. Психологические последствия Чернобыльской катастрофы // Психологический журнал. Том 13. №1. 1992. С. 135146.
67. Моляко В.А. Психологические последствия Чернобыльской катастрофы. К.: «Знание», 1996. 32 с.
68. Моляко В.А. Формирование образа экологической катастрофы на примере Чернобыльской атомной аварии. // Вопросы психологии. 1992. №56. С. 1622.
69. Мониторинг социально-психологической обстановки в регионах, подвергшихся радиационному загрязнению и в местах нового поселения. Научный руководитель темы: Панок В.Г. Киев. 1991. 205 с. + прилож.
70. Морально-психологічний вплив надзвичайних ситуацій (на прикладі Чорнобиля): Монографія / Автор. колектив: В.Волович, В.Попович, Н.Шуневич, Б.Яковлєв. Київ. 1998. 96 с.
71. Москвичов С.Г. Про предмет екологічної психології // Практична психологія та соціальна робота. 2000. №1. C. 46.
72. Мухина В.С. Психологическая помощь пострадавшим от землетрясения в Армянской ССР // Психологический журнал. Том 10. 1989. №5. С. 44-54.
73. Образ жизни. Теоретические и методологические проблемы социально-психологического исследования. К.: Наукова думка, 1980. 300 с. (АН УССР, Ин-т философии).
74. Ольшанский Д.В. Психологический образ жизни и субъективное пространство жизнедеятельности личности // Психология и архитектура. В 2 т. Т. 1. С. 56.
75. Орлов А.А., Петровичев В.М. Дети Чернобыля: опыт психолого-педагогической реабилитации // Педагогика. 1997. №4. С. 1723.
76. Отчёт о НИР по теме 6 ГК 10/05 договора с Госкомитетом народного образования СССР. Обзор зарубежной литературы по проблемам психологической помощи детям и подросткам, пострадавшим от экологических катастроф. Науч. рук. Никуленко О.А. Киев. 1991. 39 с.
77. Панина Н.В. Легенда о радиофобии // Философская и социологическая мысль. 1989. №1. С. 5159
78. Панок В.Г. Методичні підходи до надання психологічної допомоги потерпілим від техногенної катастрофи. Монографія. К.: Центр соціальних експертиз і прогнозів, 1999. 106 с.
79. Панок В.Г. Методичні підходи до надання психологічної допомоги потерпілим від техногенної катастрофи. Монографія. К. 1999. 106 с.
80. Панок В.Г., Скребець В.О., Яковенко С.І. Психологічна феноменологія екологічної катастрофи (на матеріалах Чорнобильської катастрофи). Монографія. К.: Центр соціальних експертиз і прогнозів Інституту соціології НАНУ, 1998. 302 с.
81. Пашукова Т.И. Эгоцентрические реакции при стрессе // Наука и образование. Спецвыпуск 2000: Стрессы в повседневной жизни детей. С. 193195.
82. Петрова Е.Н. Эволюция теоретических взглядов на проблему стресса и его структуру // Наука и образование. Спецвыпуск 2000: Стрессы в повседневной жизни детей. С. 5455.
83. Подкорытов В.С., Шестопалова Л.Ф., Кукуруза А.В. Дети Чернобыля: проблемы социально-психологической адаптации эвакуированных. Монография. К., 1998. 130 с.
84. Поклад А. Катастрофы: степень риска // Международный ежемесячник «Совершенно секретно». 2001. №3. С. 77-89.
85. Попович В.В. Соціальні чинники катастроф (чорнобильський досвід): Монографія. К.: Центр соціальних експертиз і прогнозів ін-ту соціології НАНУ, 1999. 86 с.
86. Практикум по психологии посттравматического стресса / Под ред. Тарабриной Н.В. СПб.: Питер, 2001. 272 с.
87. Психічний розвиток дитини в умовах постчорнобильської катастрофи. Науково-методичний посібник / За ред. О.В.Киричука. К., 1998. 192 с.
88. Психологическая реабилитация учащихся, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы. Пособие для учителей и школьных психологов / под ред. С.И.Яковенко. Киев. 177 с.
89. Психология личности и образ жизни / АН СССР, Ин-т психологии: Отв. ред. Е.В.Шолохова. М.: Наука, 1987. 224 с.
90. Психология травматического стресса сегодня: Тезисы докладов Международной конференции. Киев, 1992. 126 с.
91. Психология экстремальных ситуаций: Хрестоматия / Сост. А.Е.Тарас, К.В.Сельченок. Мн.: Харнест, 1999. 480 с.
92. Психологічна стабілізація особистості вчителя зони радіологічного контролю: Посібник / О.Г.Антонова-Турченко, Л.С.Дробот, М.М.Заброцький. К.: ІЗМН, 1997. 180 с.
93. Рабочая книга социолога / М.Н.Руткевич, В.Г.Андреенков, А.В.Кабыща и др.; Ред. кол.: Г.В.Осипов (отв. ред.) и др. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Наука, 1983. 477 с., граф. В надзаг.: АН СССР, Ин-т социолог. исследований.
94. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. Самара: Издательский Дом «БАХРАХ-М», 2001. 672 с.
95. Ракитянская С.С. К вопросу о целесообразности стрессопрофилактики // Наука и образование. Спецвыпуск 2000: Стрессы в повседневной жизни детей. С. 196197.
96. Рамендик Д.М. Особенности свойств памяти у людей с различными типами адаптации к патологии психики // Психологический журнал. 2002. Том 23. №3. С. 7884.
97. Решетников М.М., Баранов Ю.А., Мухин А.П., Чермянин С.В. Психофизиологические аспекты состояния, поведения и деятельности пострадавших в очаге стихийного бедствия // Психологический журнал. Том 10. 1989. №4. С. 125128.
98. Решетников М.М., Баранов Ю.А., Мухин А.П., Чермянин С.В. Уфимская катастрофа: особенности состояния, поведения и деятельности людей // Психологический журнал. Том 11. 1990. №1. С. 95101.
99. Романова Е.С., Потёмкина С.Ф. Графические методы в психологической диагностике. М.: Дидакт, 1992. 256 с., илл.
100. Ромащенко М., Савчук Д. Катастрофи, які можна відвернути // Урядовий кур’єр. 2002. №122. 9 липня. C. 10.
101. Рыбаковский Л.Л. Демографические последствия аварии на Чернобыльской АЭС // Социологические исследования. 1992. №9. С. 4050.
102. Рывкина Р.В. Образ жизни сельского населения. (методология, методика и результаты изучения социально-экономических аспектов жизнедеятельности). Новосибирск: Наука, 1979. 352 с.
103. Світові катастрофи // Все для вчителя. 1998. №1920. C. 1516.
104. Селье Ганс Стресс без дистресса. М.: Прогресс, 1982. 128 с.
105. Скляр С. Чернобыль глазами киевлянина // Дружба народов. 1989. №6. С. 206220.
106. Скребец В.А. Экологическая психология: учебное пособие. Киев: МАУП, 1998. 144 с.
107. Соботович Е. Чорнобильські землі можна викреслити з традиційного ужитку / Записала Н.Веретенник // Світ. 2000. №3940. C. 4
108. Создание специализированных кабинетов социально-психологической помощи детям. Науч. рук. Кисарчук З.Г. Киев. 1991. 87 с.
109. Сознание личности в кризисном обществе. / Под ред. А.А. Альбухановой-Славской, А.В.Брушлинского, М.И.Воловиковой. М.: Институт психологии РАН, 1995. 193 с.
110. Соловьёв И.В. Посттравматический стрессовый синдром: причины, условия, последствия. Оказание психологической помощи и психореабилитация. М., 2000. 111 с.
111. Социально-психологическая реабилитация детей и подростков, пострадавших от катастрофы на ЧАЭС. Сборник научных трудов. Вып. 1. Минск. 1993. С.7076. 112 с.
112. Социальные показатели образа жизни советского общества. Методологические проблемы / Ответств. редактор И.В.Бестужев-Лада. М.: Наука, 1980. 216 с. (АН СССР, Ин-т социологических исследований).
113. Соціальна і психологічна допомога населенню, що постраждало від техногенних катастроф (За матеріалами Чорнобильської катастрофи). Посібник / За ред. В.Г.Панка. Київ. 1997. 180 с.
114. Соціальні наслідки Чорнобильської катастрофи (результати соціологічних досліджень 1986 1995 рр.) / Відп. ред.: В.Ворона, Є.Головаха, Ю.Саєнко; Фотоіл. В.Марущенко, О.Гусєва; Худож. оформ. Ю.Модлінського. Харків: Фоліо, 1996. 414 с., Фотоіл.
115. Соціально-психологічна допомога дітям і підліткам, що постраждали від Чорнобильської катастрофи. Збірник наукових праць / За ред. О.В.Киричука та С.І.Яковенко. К., 1994. 100 с.
116. Соціально-психологічні наслідки аварії на ЧАЕС, проблеми організації, функціонування центрів соціально-психологічної реабілітації. Матеріали міжрегіонального науково-практичного семінару. К.: Медекол УкрРНВФ, Медицина екологія”, 1995. 95 с.
117. Стан природно-техногенної безпеки України та основні напрямки підвищення її рівня // Надзвичайна ситуація. Додаток до журналу. 2001. № 2. 96 с.
118. Степаненко В.П. Постиндустриализм и «жизненный мир». Концепция образа жизни социальной философии США 70-80-х годов. К.: Наукова думка, 1992. 96 с.
119. Столин В.В. Самосознание личности. М.: Изд-во МГУ, 1983. 286 с.
120. Сучасні технології надання соціально-психологічної допомоги населенню, що постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи. Методичний посібник. К.: Чорнобильінтерінформ, 2000. 92 с.
121.