ОСОБЛИВОСТІ ОБРАЗУ Я У БЕЗДОГЛЯДНИХ ПІДЛІТКІВ

Краткое описание

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г.С. КОСТЮКА
АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

Кацеро Анжеліка Олександрівна

УДК 159.922.8: 159.923.2

ОСОБЛИВОСТІ ОБРАЗУ Я
У БЕЗДОГЛЯДНИХ ПІДЛІТКІВ

19.00.01 - загальна психологія, історія психології

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Клименко Віктор Васильович,
доктор психологічних наук,
професор

Київ - 2005

ЗМІСТ
Вступ..............................................................................................................3
Розділ 1. Структура і функції образу Я (аналітичний огляд)...........10
1.1. Сутність та структура образу Я..10
1.2. Функціональна специфіка образу Я...................................................34
1.3. Динаміка та зміни образу Я.................................................................43
Розділ 2. Теоретико-методологічні основи та методи емпіричного дослідження образу Я..........................................................................................50
2.1. Засади і принципи емпіричного дослідження образу Я у бездоглядних підлітків...............................................................................50
2.1.1. Теоретичні основи дослідження образу Я у підлітків...................50
2.1.2. Принципи дослідження образу Я....................................................65
2.2. Методика та методи дослідження......................................................68
Розділ 3. Особливості трансформації образу Я у бездоглядних підлітків................................................................................................................83
3.1. Узагальнена характеристика досліджуваних....................................83
3.2. Фактори, які обумовлюють трансформацію образу Я......................99
3.3. Загальні особливості трансформації образу Я у підлітків, що перебувають у стані бездоглядності..................................................................106
3.4. Концептуальні вербалізовані образи Я............................................131
3.5. Рівень сформованості образу Я у бездоглядних підлітків.............143
3.6. Відновлення у підлітків образу Я, деформованого бездоглядним життям........................................................................................................147
Висновки...................................................................................................168
Список використаних джерел...............................................................173
Додатки......................................................................................................192

ВСТУП

Проблема будови і функцій образу Я належить до найактуальніших напрямків дослідження в загальній психології. Образ Я розглядається науковцями з різних позицій: як мета-психологічна категорія процесів самосвідомості (А.Петровський, М.Ярошевський та ін); як її когнітивний компонент (М.Боришевський, Л.Волинська, П.Чамата та ін.); як душевно-духовний аспект життя (В.Татенко та ін.); як комплексне відображення системи особистісних ставлень (А.Асмолов, І.Бех, О.Скрипченко та ін.); як когнітивна складова фізичного Я людини (Є.Соколова, М.Малтц та ін.).
Найчастіше психологічне поняття «образ Я» використовується як таке, що комплексно відображає систему особистісних уявлень і ставлень індивіда до себе. Відзначається, що на основі власних ставлень, уявлень людина будує свою поведінку. Змінивши сприйняття людиною самої себе, згармонізувавши її образ Я, можна вплинути на настановлення та готовність особи поводитися певним чином. Ми розуміємо образ Я як складноструктуровану цілісну систему, як суб’єктивну картину самого себе, що є настановленням по відношенню до себе і світу, інтерпретує індивідуальний досвід з метою зорієнтувати суб’єкта в конкретній ситуації і спрямувати його на досягнення певних цілей. Все сказане дозволяє розглядати образ Я як потенційне джерело змін, розвитку.
В світлі сучасних соціальних змін актуальним стає вивчення структури і функцій образу Я як регулятора поведінки у бездоглядних підлітків. Науковий інтерес до цієї проблеми спричинений тим, що, незважаючи на значні відмінності у чисельності випадків, соціальному походженні дітей, причинах і меті їх бродяжництва, в усіх країнах, незалежно від рівня їх добробуту, констатується збільшення кількості дітей і підлітків на вулиці. Бездоглядні діти такі, які мають певне місце проживання, але не хочуть там жити, не підтримують з батьками зв’язків, оскільки батьки (чи особи, що їх замінюють) жорстоко поводяться з ними або створюють умови, неможливі для нормального існування і розвитку дитини. [110, С. 67 68].
В контексті зв’язку розвитку людини в підлітковому віці і особливостей її уявлень про саму себе образ Я був предметом дослідження у працях Р.Бернса, А.Болотової, І.Бушай, Т.Говорун, Т.Дмитрової, Д.Кірай, І.Кона, Д.Леоніду, А.Рождественського, Д.Фельдштейна, Є.Шильштейна та ін. Втім, кількість досліджень, присвячених вивченню особливостей образу Я як регулятора поведінки підлітків, що стали бездоглядними, поки ще не можна вважати достатньою (Ю.Антонян, А.Ареф’єв, А.Гоголєва, Ю.Клейберг, А.Нечаєва, А.Прихожан, В.Степанов).
Отже, недостатня розробленість питань структури і функцій образу Я у бездоглядних підлітків, усвідомлена необхідність наукового дослідження особливостей їх трансформації і попередження або корекції викривлень зумовили вибір теми даного дослідження.
Зростання чисельності бездоглядних дітей в Україні загострює необхідність виявлення зовнішніх і внутрішніх чинників, які спричиняють бездоглядність, розробки заходів її попередження. Шляхи подолання бездоглядності як негативного явища визначені у нормативно-законодавчих актах («Комплексні заходи щодо профілактики бездоглядності та правопорушень серед дітей, їх соціальної реабілітації в суспільстві», Національна програма «Діти України», Державна програма запобігання дитячої бездоглядності на 2003-2005 роки), які орієнтують на організацію теоретичних і методичних досліджень проблем профілактики бездоглядності, на узагальнення досвіду, впровадження в практику ефективних методів роботи з такими підлітками [58, 84, 122, 126].
До завдань цього напрямку також належить створення умов для психологічної підтримки підлітків з функціонально неспроможних сімей. Це такі сім’ї, де батьки хворі на алкоголізм, наркоманію, недієздатні, з асоціальною поведінкою, неповні сім’ї тощо. Взаємовідносини в цих сім’ях призводять підлітків до стану бездоглядності, руйнуючи структуру і функції образу Я, який є основою вибору особистістю провідної лінії поведінки, обираючи, наприклад, спосіб життя безпритульного, бездоглядного.
Таким чином, спираючись на твердження про соціальну природу бездоглядності, в генезисі якої біологічні фактори грають роль передумов [28], які полегшують і/або модифікують її розвиток, та у зв’язку з тим, що поведінка значною мірою зумовлюється уявленнями людини про саму себе, саме вивчення образу Я стало для нас пріоритетним.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження відповідає комплексному плану науково-дослідної роботи лабораторії вікової фізіології та шкільної гігієни Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України «Визначення норм психічного і фізіологічного розвитку учнів» (номер державної реєстрації 0101U000534).
Об’єктом дослідження є образ Я підлітка.
Предмет дослідження структура і функції образу Я у бездоглядного підлітка.
Мета дослідження вивчення особливостей образу Я у бездоглядного підлітка і розроблення та, по змозі, обґрунтування рекомендацій щодо сприяння процесу відновлення гармонійного розвитку образу Я у бездоглядного підлітка.
Завдання дослідження:
1. Провести теоретичний аналіз структури і функцій образу Я, розкрити чинники його становлення у підлітковому віці.
2. Емпірично дослідити зовнішні та внутрішні чинники, що спричиняють стан бездоглядності, та виявити особливості образу Я у бездоглядного підлітка.
3. З’ясувати відмінності у змісті, структурі, функціях образу Я як регулятора поведінки бездоглядного підлітка та підлітка, який виховується у функціонально спроможній сім’ї.
4. Визначити психологічні умови гармонійного розвитку та становлення образу Я і розробити рекомендації щодо попередження та корекції викривленого образу Я у бездоглядного підлітка.
Гіпотези дослідження:
образ Я як складноструктурована цілісна система є результатом психічного відображення людиною як внутрішніх сенсів життя, так і зовнішніх впливів;
образ Я підлітка, під впливом надмірного загострення суперечностей з оточенням і, зокрема, з батьками і вчителями, трансформується, його структура набуває нового змісту, підсилюється власне Я, прагнення до активних самостійних дій, вчинків, самостійної поведінки;
зіткнення з суперечностями призводить до посилення у одних підлітків емоційності, у других чутливості (сентиментальності), у третіх пристрасності в діях і поведінці; остання характеристика притаманна більшою мірою саме бездоглядним і знаходить своє відображення у викривленому образі Я;
у викривленому (трансформованому) невирішеними суперечностями образі Я бездоглядного підлітка провідним стає самозахист, що перетворюється на засіб самоствердження;
відновлення викривленого, дисгармонійного образу Я у бездоглядного підлітка, може здійснюватися: а) через гармонізацію структури і підвищення ступеню повноти і глибини усвідомленості уявлень підлітка про самого себе; б) через створення зовнішніх умов, які підсилюють позитивне в його ставленні до себе, до світу та сприяють оптимізації процесу розвитку образу Я.
Теоретико-методологічною основою дослідження є: загальнопсихологічні положення про особистість, діяльність та поведінку (Г.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Рубінштейн та ін.); основи генетичної психології (С.Максименко); розроблені в психології уявлення про становлення особистості в онтогенезі (Л.Божович, М.Боришевський, Л.Виготський, В.Моляко, Т.Титаренко, Д.Фельдштейн, Н.Чепелєва та ін.); психологічні концепції, що розкривають зміст та структуру образу Я, особливості розвитку образу Я й самосвідомості особистості (Р.Бернс, Е.Еріксон, І.Кон, В.Столін, П.Чамата та ін). Дослідження спирається також на результати робіт, присвячених профілактиці викривлень, розвитку і організації психокорекції поведінки підлітків (О.Бондаренко, Л.Бурлачук, В.Клименко, А.Макаренко, Н.Максимова, Т.Яценко та ін.).
Методи дослідження. Для перевірки висунутої гіпотези і виконання поставлених завдань використано комплекс методів: теоретичні аналіз, синтез, систематизація, порівняння, узагальнення наукової літератури та емпіричних матеріалів, які стосуються об’єкта дослідження, емпіричні спостереження, інтерв’ю, самоопис, самозвіт, проективні методи; математично-статистичні методи обробки кількісних та якісних даних.
Організація та експериментальна база дослідження. Дослідження здійснювалося протягом 2002-2005 років у кілька етапів. Воно проводилось на базі притулку для неповнолітніх №1 м. Донецька, соціально-реабілітаційного центру «Проліски» м. Макіївки. Всього в ньому брали участь 245 підлітків, з них 86 віком 13-15 років, що були бездоглядними або тимчасово перебували в закладах соціальної допомоги. Для перевірки, уточнення і верифікації деяких положень дослідження залучалися 86 підлітків віком 13-15 років, які виховувалися в функціонально спроможних сім’ях і навчалися у школі (загальноосвітня школа №57 м. Макіївки), тобто розвивалися в сприятливих соціальних умовах. Частина бездоглядних підлітків (73 особи) після першого етапу не ввійшли до основної групи у зв’язку з неможливістю залучити їх до повторної участі у подальшій роботі (причина відсутність постійного місця перебування).
Наукова новизна одержаних результатів та теоретичне значення роботи полягає в аналізі та співставленні основних підходів до вивчення структури і функцій образу Я у бездоглядного підлітка, в концептуалізації образу Я як фактора розвитку. Визначено зовнішні і внутрішні чинники, що спонукають підлітка до втечі з дому або соціального закладу, серед останніх значне місце належить трансформованому (викривленому) образу Я.
Показано, що образ Я, як результат психічного відображення внутрішніх сенсів життя і зовнішніх впливів, утворює складно структуровану цілісну систему. Доведено, що надмірне загострення суперечностей з оточенням призводить до викривлення в структурі образу Я у бездоглядного підлітка: провідним стає мотив самозахисту як засіб самоствердження, домінує пристрасність, активність. Визначено критерії оцінки особливостей образу Я у бездоглядних. Набули подальшого розвитку уявлення про структуру та функції образу Я у підлітків.
Практичне значення дисертаційної роботи визначається можливістю використання отриманих результатів у психологічній роботі з бездоглядними, спрямованій на забезпечення умов, які сприяють оптимізації процесу гармонійного розвитку образу Я. Знання особливостей образу Я цієї категорії підлітків дає змогу реалізувати індивідуальний підхід у профілактиці та психокорекції бездоглядності. Встановлені нами нові факти і сформульовані на їх підставі висновки дають змогу викладачам та широкому колу спеціалістів, які займаються проблемами бездоглядних підлітків, удосконалювати навчально-виховні програми і форми своєї роботи.
Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечуються методологічним обґрунтуванням його вихідних позицій; використанням сукупності надійних діагностичних методик, адекватних меті та завданням дослідження; поєднанням кількісного і якісного аналізу емпіричних даних; застосуванням методів математично-статистичної обробки даних; репрезентативністю вибірки.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та результати експериментального дослідження було опубліковано в наукових збірниках та наукових періодичних виданнях, а також викладено та обговорено на розширених засіданнях лабораторії вікової фізіології та шкільної гігієни Інституту психології ім. Г.С. Костюка, засіданнях кафедри психології Донецького національного університету, оприлюднено на ІХ Харківських міжнародних психологічних читаннях «Психологія у сучасному вимірі: теорія і практика» (Харків, 18-19 квітня 2002 р.), міжнародній конференції «Освіта для майбутнього розвитку» (Київ, 31 травня 1 червня 2002 р.), міжвузівській науково-практичній конференції «Сучасні правові проблеми профілактики та розкриття злочинів, які скоюються неповнолітніми» (Донецьк, 26 квітня 2002 р.), засіданні круглого столу «Ювенальне правосуддя: захист прав і законних інтересів неповнолітніх правопорушників» (Донецьк, 21 квітня 2004 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-психологічні проблеми трансформації сучасного суспільства» (Луганськ, 30 листопада 2004 р.).
Головні положення та висновки було використано при розробці спецкурсу «Проблеми психології важковиховних дітей з девіантною та суїцидальною поведінкою», в методичних посібниках для студентів-психологів, викладачів, спеціалістів, працівників навчальних закладів та закладів соціального захисту щодо попередження і корекції викривленого образу Я у підлітків.
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дослідження відображено у 7 наукових публікація, 5 з яких надруковано у визначених ВАК України фахових виданнях, 6 публікацій одноосібні.
Особистий внесок здобувача в статті, що виконана в співавторстві, полягає у постановці проблеми, здійсненні частини емпіричного дослідження та інтерпретації отриманих даних. Дані, які належать співавтору, не використано у дисертації.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та додатків, що містять описи використаних методик та результати статистичного аналізу даних. Текст дисертації викладено на 172 сторінках, він містить 20 рисунків, 3 таблиці, 6 додатків. Список використаних літературних джерел складається з 214 найменувань, серед них 12 іноземними мовами.

Список литературы

ВИСНОВКИ

На підставі узагальнення теоретичних матеріалів та результатів емпіричного дослідження встановлено основні положення, які відповідають гіпотезі дослідження, окреслено перспективи подальшої розробки проблеми.

Результати дослідження дали змогу дійти таких висновків:
1. Образ Я є результатом психічного відображення людиною як внутрішніх сенсів життя, так і зовнішніх впливів і утворює цілісну систему. Образ Я це складноструктурована цілісна система, що є суб’єктивною картиною самого себе, настановленням по відношенню до себе і світу, умовою інтерпретації індивідуального досвіду й орієнтації суб’єкта в конкретній ситуації та його спрямування на досягнення певної мети чи розв’язання певного завдання. Все це дозволяє розглядати образ Я як джерело змін, розвитку.
Провідними функціями образу Я є конструктивна, регулятивна, прогностична та еталонно-оцінювальна. Головне призначення образу Я регуляція, адаптація, захист, репрезентація, домагання забезпечувати особистісне становлення і зростання індивіда. Образ Я призначений для гармонізації ставлень особистості до себе і до зовнішнього світу.

2. Залежно від характеру стосунків підлітка з оточенням по-різному виражається ступінь інтегрованості або диференційованості компонентів цілісного образу Я, їх структурованість. Зміст образу Я під впливом надмірного загострення суперечностей з оточенням і, зокрема, батьками і вчителями, втрачає цілісність, і в ньому провідною настановою стає самозахист, який набуває властивостей засобу самоствердження. Особливості образу Я підлітка, який самостверджується, є результатом взаємодії як об’єктивних факторів, так і особистісних детермінант. Зростання ролі суб’єктивного фактора у розвитку образу його Я передбачає, перш за все, індивідуально-особистісне самовираження в різноманітних діяльностях.
Під впливом суперечностей з оточенням образ Я перебудовується в нову цілісність, у якій з’являється загострене почуття власного Я, прагнення до активних самостійних дій, вчинків, самостійної поведінки. Активність такого підлітка набуває специфічних рис: він прагне або змушений покинути домівку, уникнути приниження, знецінювання свого Я. Зіткнення з суперечностями життя призводить до підсилення у одних емоційності, у других чутливості (сентиментальності), у третіх пристрасності (волі) в діях і поведінці.
Образ Я набуває або пропорційно розвиненої, гармонійної, цілісної форми, або дисгармонійної, трансформованої форми. Останній притаманний більшою мірою бездоглядним.
Вагомим фактором у звиканні підлітка до бездоглядності є те, що він сприймає новий образ та спосіб життя поза сім’єю й суспільством як позитивний.
Відсутність підкріплень позитивного образу Я, гідних зразків ідентифікації дома або в освітніх та соціальних закладах, а також довготривале перебування у групах безпритульних і бездоглядних приводить до змін в образі Я: підліток вже не живе «наче бездоглядний», а дійсно ним стає. Образ Я за змістом відчужується від суспільства і його цінностей, трансформується.

3. Трансформований образ Я у бездоглядних підлітків охоплює такі складові, як: позитивно оцінювана висока активність; сила (здоров’я, фізичне самопочуття), чоловічо-рольова орієнтація з елементами порушення моральних норм; динамічні зміни, що чергуються зі статичними образами примирення з реальністю; емоційно-вольова дієвість, ідеалізація status quo, яка виконує захисні функції (збереження позитивних уявлень про самого себе, позбавлення протиріччя між активним пошуком кращого життя та потребою у стабільності, благополуччі, збереженні цілісності, позитивності).

4. Відмінності образу Я у бездоглядних підлітків від образу Я у підлітків з функціонально спроможних сімей полягають в:
домінуванні уявлень про себе як таких, що подобаються собі, не дуже розумні, у той же час відносно миролюбні, вільні (такі, що самі обирають, як діяти, і роблять те, що подобається), почуваються здебільшого щасливими, заперечують прихильність до наркотичних засобів, позитивно сприймають образ матері і бачать себе у майбутньому в хорошій, мирній сім’ї;
слабкій диференційованості, близькості, інтегративності всіх рольових характеристик Я: образи Я-реального, Я-в-минулому, Я-в-майбутньому наближаються до Я-ідеального, а образ Матері віддалений від образу самого себе, хоча менше, ніж образ Поганої людини;
емоційності та активності, готовності до дій, що проявляються в рисах практичності та дієвості, пристрасності (рішучості), професійній орієнтованості, рисах пасивно-оборонного характеру з ознаками захисної агресії, негативній оцінці своїх дій, розвинених статевих інтересах, деякій скритності;
заниженості самооцінки, яка базується на оцінках оточуючих (орієнтація на зовнішні оцінки, на пристосування), уповільненості розвитку дорослості і пов’язаної з нею системою власних цінностей.
Подібність між образами Я у бездоглядних та підлітків з функціонально спроможних сімей стосується показників товариськості, тривожності, креативності, рефлексивності, в них рівною мірою представлені як нейтральні, так і агресивно-наступальні риси образу Я, й риси, що стосуються загального життєвого самовизначення.

5. Образ Я бездоглядних дівчат порівняно з образом Я бездоглядних хлопців характеризується більшою відособленістю Я-реального від Я-в-майбутнього та Я-ідеального, що свідчить про більшу критичність їх уявлень про себе, більшу спрямованість у майбутнє. В той же час ці дівчата більше віддаляють себе від образу Матері і наближають свої ролі Я до образу Поганої людини, що характеризує їх образ, з одного боку, як більш самостійний, а з іншого більш самокритичний. Їх образ Я у цьому плані не співпадає з образами Я їх ровесниць з функціонально спроможних сімей, які наближають до себе в Я-ідеальному образ Матері.

6. Процес становлення образу Я підлітка ускладнюється саме перерваністю реального соціально-духовного контакту з функціонально спроможною сім’єю.
Відновлення трансформованого (викривленого) образу Я здійснюється за умов:
а) єдності з мікросередовищем, яке є основою для підсилення позитивного ставлення підлітка до самого себе і виникнення у нього уявлень про себе як такого, що потрібен іншим і цінується ними;
б) усунення конфліктних ситуацій в оточенні підлітка, суперечливості в його ставленні до себе і світу;
в) розуміння бездоглядним підлітком того, що протиріччя з оточенням є уявними, такими, що можна і необхідно подолати;
г) багатства стратегій впливу на моделі поведінки підлітка з боку дорослих, спрямованого на гармонізацію структури і підвищення ступеню повноти і глибини усвідомлення уявлень підлітка свого образу Я;
д) усвідомлення підлітком своєї відповідальності за власні дії і стосунки, що є базою для розвитку його суспільного буття і особистості.

Здійснене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів зазначеної проблеми. Подальші перспективи дослідження ми вбачаємо у поглибленому вивченні умов, які сприяють попередженню виникнення та корекції порушень образу Я у різних вікових категорій бездоглядних, що допоможе психологам, працівникам соціальних служб вчасно застосовувати ефективні заходи щодо їх реінтеграції в суспільство.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абраменкова В.В. Социальная психология детства: развитие отношений ребенка в детской субкультуре. М.: Изд-во МПСИ, 2000. 412 с.
2. Абульханова К.А. Психология и сознание личности: Проблемы методологии, теории и исследования реальной личности. М.: Изд-во МПСИ, 1999. 224 с.
3. Алексеев В.А. Развитие самосознания на рубеже подросткового и юношеского возраста: Дис канд. психол. наук: 19. 00 07. М., 1985. 145 с.
4. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. Ленинград: Изд-во ЛГУ, 1968. 338 с.
5. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. СПб.: Питер, 2001. 688 с.
6. Анатольєва О.І. Правове регулювання боротьби з безпритульністю, бездоглядністю та правопорушеннями неповнолітніх у УРСР у 20-х роках XX століття: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Нац. акад. внутр. справ України. К., 2003. 20 с.
7. Антонян Ю.М. Об одной из концепций личностного подхода к объяснению причин систематического занятия бродяжничеством // Юридическая психология. СПб.: Питер, 2001. С. 191-202.
8. Арестова О.Н., Шильштей Е.С. Проективный вариант техники репертуарных решеток в исследовании структуры «Я» // Вестн. Моск. ун-та. Сер.14. Психология. 1998. №1. С. 8-18.
9. Арефьев А.Л. Беспризорные дети России // Социс. 2003. №9. С. 61-72.
10. Асмолов А.Г. Психология личности: Принципы общепсихологического анализа. М.: Изд-во МГУ, 1990. 367 с.
11. Балл Г.О. До аналізу сутнісного змісту внутрішньої свободи особи // Актуальні проблеми сучасної української психології: Наук. записки Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України /За ред. С.Д.Максименка, Л.М.Карамушки. К., 2003. Вип.23. С. 35-47.
12. Баранов В.В. Актуальні проблеми соціально-психологічної корекції неповнолітніх з девіантною поведінкою у закладах соціальної реабілітації // Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика: Матеріали Всеукр. наук-практ. конф. К.: Міленіум, 2002. С. 48-51.
13. Барлацкина В.В. Развитие самосознания в подростковом и юношеском возрастах как основа личностного самоопределения // Психологические условия формирования социальной ответственности школьников. М.: Изд-во АПН СССР, 1987. С. 22-28.
14. Башкатов И.П. Психология неформальных подростково-молодежных групп. М.: Информпечать, 2000. 336 с.
15. Безпалько О.В. Діти вулиці як результат негативних тенденцій суспільної трансформації в Україні // Психолого-педагогічні аспекти роботи з „дітьми вулиці”. К.: УДЦССМ, 2000. С. 7-9.
16. Бернс Р. Развитие Я концепции и воспитание: Пер с англ. М.: Прогресс, 1986. 422 с.
17. Бернс Р. Я концепция и Я образы // Самосознание и защитные механизмы личности: Хрестоматия /Под ред. Д.Я. Райгородского. Самара: Бахрах М., 2000. С. 133-211.
18. Бех І.Д. Духовні цінності в розвитку особистості // Педагогіка і психологія. 1997. №1 (14). С. 124-129.
19. Бех І.Д., Вознюк О.В., Левківський М.В. Деякі аспекти нової виховної парадигми (в контексті творчості А.С. Макаренка) // Педагогіка і психологія 2001. №1. С. 5-17.
20. Блага К., Шебек М. Я твой ученик, ты мой учитель: Кн. для учителя. М.: Просвещение, 1991. 143 с.
21. Бодалев А.А. О психологическом понимании человека // Мир писхологии. 2002. №2. С. 12-17.
22. Божович Л.И. Проблемы формирования личности. М.: Изд-во Ин-та практ. психологии, Воронеж: МОДЭК, 1995. 350 с.
23. Болотова А.К., Штроо В.А. Временная динамика Я концепции в подростковом возрасте // Мир психологи. 2002. №2. С. 106-110.
24. Болтівець С.І. Проблеми визначення детермінант девіацій у поведінці дітей // Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика: Матеріали Всеукр. наук-практ. конф. К.: Міленіум, 2002. С. 29-33.
25. Бондаренко О.Ф. Психологічна допомога особистості: Навч. посібник. Харків: Фоліо, 1996. 239 с.
26. Боришевский М.И. Теоретические вопросы самосознания личности // Психологические особенности самосознания подростка. К.: Вища школа, 1980. С. 5-38.
27. Боришевський М.Й. Ціннісні орієнтації у контексті психологічних механізмів становлення особистості / Духовність як основа консолідації суспільства: Міжвідомчий науковий збірник / Редкол. А.І. Комарова та ін.. Том 16. К.: Науково-дослідницький інститут «Проблеми людини», 1999. С. 67-71.
28. Братусь Б.С. Аномалии личности. М.: Мысль, 1988. 301 с.
29. Бреева Е.Б. Социальное сиротство. Опыт социологического обследования // Социс. 2004. №4. С. 44-50.
30. Бурлачук Л.Ф. Основы психотерапии: Учеб. пособие. К.: Ника-Центр, 1999. 320 с.
31. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. СПб.: Питер Ком, 2001. 519 с.
32. Бушай І.М. Особливості когнітивного компоненту „Яобразу” акцентуйованих підлітків // Психологія: Зб. наук. пр. Нац. пед. ун-ту ім. М.П.Драгоманова. К., 1999. Вип.215. С. 111-117.
33. Буянов М.И. Ребенок из неблагополучной семьи: Записки дет. психиатра. М.: Просвещение, 1988. 207 с.
34. Быкова С.В. Диагностика локуса контроля личности в асоциальных подростковых группах // Психол. журнал. 2004. Т.25, №3. С. 34-43.
35. Васильківська І.П. Кримінологічні аспекти сімейного виховання: Автореф. дис канд. юрид. наук: 12.00.08 / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. К., 2001. 20 с.
36. Вереіна Л.В. Формування позитивної емоційної орієнтації Я-образу засобами психокорекції: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Ін-т психології ім. Г.С. Костюка АПН України. К., 2003. 18 с.
37. Вивчення молоді на сучасному етапі: Питання методології і методики: Матеріали Міжнар. наук-практ. конф. К.: А. Л. Д., 1996. С. 232-260.
38. Визгина А.В., Пантилеев С.Р. Проявление личностных особенностей в самоописаниях мужчин и женщин // Вопр. психологии. 2001. №3. С. 91-100.
39. Вірна Ж.П., Іванашко О.Є. Актуально-потенційні закономірності прояву стилів мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації педагогів // Практична психологія та соціальна робота. 2004 №1. С. 1-10.
40. Волинець Л.С. Права дитини в Україні: проблеми та перспективи. К.: Логос, 2000. 74 с.
41. Волкова Е.М. Трудные дети или трудные родители? М.: Профиздат, 1992. 94 с.
42. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. / АПН СССР. М.: Педагогика, 1983. Т.3: Проблемы развития психики. 367 с.
43. Говорун Т.В. Соціалізація статі як фактор розвитку Я-концепції: Автореф. дис... д-ра психол. наук: 19.00.07 / Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. К., 2002. 36 с.
44. Гоголева А.В. Социально-психологическая характеристика побега, бегства, ухода ребенка из дома // Мир психологи. 2003. №4. С. 218-230.
45. Голик А.Н. Социальная психиатрия сиротства. М.: Лаборатория Базовых Знаний, 2000. 192 с.
46. Голованевская В.И. Характеристика Я концепции и предпочтение стратегий совладающего поведения // Вестн. Моск. Ун-та. Сер.14. Психологія. 2003. №4 С. 30-36.
47. Гошовський Я.О. Становлення образу Я у підлітків школи-інтернату в умовах депривації батьківського впливу: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Ін-т психології ім. Г.С. Костюка АПН України. К., 1995. 24 с.
48. Гульянова Н.А. О связи самопринятия и осознания Яобраза в ситуации неуспеха // Вестн. Моск. Ун-та. Сер.14. Психология. 2001. №3. С. 68-75.
49. Гуменюк О.Є. Психологія Я концепції. Тернопіль: Економічна думка, 2002. 186 с.
50. Державна програма запобігання дитячої бездоглядності на 2003 2005 роки / Затверджена Указом Президента України від 21 лютого 2003 року № 154/203 // Офіційний вісник України. 2003. №9. С. 354.
51. Державна статистична звітність Донецької служби у справах неповнолітніх державної адміністрації Зведений звіт про Рух контингенту вихованців притулків для неповнолітніх. Донецьк: Державний комітет статистики України, Донецьке обласне управління статистики, 2004. 8 с.
52. Дети улицы. Что нужно знать для успешного управления проектом. Разработано Child Норе (Великобритания). К.:ЮНИСЕФ, 1998. 62 с.
53. Джемс, У. Психология: Пер. с англ. М.: Педагогика, 1991. 367с.
54. Дмитрова Т.В. Образ Я” як регулятор міжособистісних стосунків у ранній юності: Дис... канд. психол. наук: 19.00.07 К., 1993.186 с.
55. Дубровина И.В. О развитии детей, оставшихся без родительского попечения: Очерки. М.: ТОО «СИМС», 1995. 24 с.
56. Дьяконов И.Ю., Бутовская М.Л. Динамика идентификации человека с группой нищих // Вопр. психологии. 2003. №1. С. 79-89.
57. Ермолаев О.Ю. Математическая статистика для психологов: Учеб. пособие. М.: Изд-во МПСИ, 2003. 336 с.
58. Жогло І.У. Державні заходи по соціальній реабілітації дітей з девіантною поведінкою // Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика: Матеріали Всеукр. наук-практ. конф. К.: Міленіум, 2002. С. 33-40.
59. Закон України Про охорону дитинства” // Урядовий кур’єр. 2001. №23. С. 1.
60. Зейгарник Б.В., Братусь Б.С. Очерки по психологии аномального развития личности. М.: Изд-во МГУ, 1980. 157 с.
61. Зимбардо Ф. Социальное влияние: Пер. с англ. СПб.: Питер, 2001. 448 с.
62. Зінченко А.Г. Дитяча безпритульність: історія та сучасність. К.: УДЦССМ, 1999. 88 с.
63. Иващенко А.В., Агапов В.С., Барышникова И.В. Проблемы Я концепции личности в отечественной психологии // Мир психологи. 2002. №2. С. 17-30.
64. Ічанська О. М. Становлення особистісної ідентичності в ранньому юнацькому віці: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. К., 2002. 20 с.
65. Как построить свое «Я» /Под ред. В.И. Зинченко. М.: Педагогика, 1991. 136 с.
66. Калошин Ф.В. Як сформувати позитивне мислення // Практична психологія та соціальна робота. 1998. №2. С. 29-33.
67. Капська А.Й. Соціальна робота: деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю: Навч-метод. посібник. К.: УДЦССМ, 2001. 220 с.
68. Карамушка Л.М. Психологічні основи в системі середньої освіти: Навч. посібник. К.: ІЗИН, 1997. 179 с.
69. Карцева Т.Б. Изменения образа Я в ситуациях жизненных перемен: Дис... канд. психол. наук: 19. 00. 01. М., 1989. 136 с.
70. Кацеро А.О. Вербалізовані та концептуалізовані уявлення безпритульних підлітків про самих себе // Проблеми загальної психології: Зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України /За ред. С.Д. Максименка, Л.М. Карамушки. К., 2004. Т.4, ч.4. С. 172-176.
71. Кацеро А.О. Особливості ціннісних орієнтацій підлітків, позбавлених батьківського піклування // Вісник Харків. нац. ун-ту. Сер. Психологія. 2002. №550. Ч.1. С. 112-114.

Кацеро А.О. Психологічні особливості бездоглядних підлітків: діагностика та реінтеграція: Метод. посібник. Донецьк: Вид-во Донецьк нац. Ун-ту, 2005. 36 с.
Кацеро А.О. Фактори виникнення і трансформації образу Я бездоглядних підлітків // Актуальні проблеми психології: Зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України /За ред. С.Д. Максименка, Л.М. Карамушки. К., 2004. Т.1, вип.13. С. 42-45.
Кацеро А.О. Характеристика трансформованого образу Я бездоглядних підлітків // Теоретичні і прикладні проблеми психології. Луганськ: Вид-во Східноукраїнського нац. ун-ту ім. В. Даля, 2004. №3 (8). С. 196-204.
Кацеро А.О. Ціннісні орієнтації сучасних підлітків // Освіта для майбутнього розвитку: Тези Міжнар. наук-практ. конф. К.: Вид-во Києво-Могилянської Академії, 2002. С. 54-55.
Кацеро А.О., Пилипенко І. О. Ціннісно-мотиваційна сфера девіантних підлітків // Проблеми загальної психології: Зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України /За ред. С.Д. Максименка, Л.М. Карамушки. К., 2002. Т.4, ч.4. С. 211-215.
Кащенко В.П. Педагогическая коррекция: исправление недостатков характера у детей и подростков. М.: Академия, 1999. 304 с.
Келли Дж.А. Теория личности: Психология личных конструктов: Пер. с англ. СПб.: Речь, 2000. 249 с.
Кирай Д.М. Лонгитюдное исследование «Я образа» в возрасте 9-14 лет // Социально-психологические и нравственные аспекты изучения личности. М.: Изд-во ин-та психологии АН СССР. 1988. С. 57-62.
Клейберг Ю.А. Психология девиантного поведения: Учеб. пособие. М.: ТЦ «Сфера», 2001. 159 с.
Клименко В.В.Психологические тесты таланта. Харьков.: Фолио, 1996. 314 с.
Клименко В.В. Система чуттєво-інтуітивних регуляторів активності людини // Вісник Київ. міжнар. ун-ту. Сер. Психологічні науки. 2004. Вип.5. С. 46-57.

83. Комплексні заходи щодо профілактики бездоглядності та правопорушень серед дітей, їх соціальної реабілітації в суспільстві. Затверджені Указом Президента України від 18 березня 1998 року № 200/98 // Діти вулиці: Методичні рекомендації до роботи з дітьми вулиці. К.: УДЦССМ, 1999. С. 88.
84. Кон И.С. В поисках себя: Личность и ее самосознание. М.: Политиздат, 1984. 335 с.
85. Кон И.С. Проблема «Я» в психологии // Психология самосознания: Хрестоматия /Под ред. Д.Я. Райгородского. Самара: Бахрах М, 2000. С. 4596.
86. Конвенція про права дитини: Прийнята та відкрита для підписання, ратифікації та приєднання резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року. Ратифікована Постановою ВРЦ № 789-12 від 27.02.1991. Ст. 20: Права дітей з особливими потребами // Посібник-довідник нормативно-правових документів / О.Л. Копиленко, О.К. Сусол, Л.В. Хомік, О.В.Коваленко та ін. /За ред. О.Л. Копиленко. К.: РННЦ „ДІНІТ”, 2002. С. 17.
87. Костюк Г.С. Избранные психологические труды. М.: Педагогика, 1988. 301 с.
88. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості /За ред. Л.М. Проколієнко. К.: Радянська школа, 1989. 608 с.
89. Крайг Г. Психология развития: Пер. с англ. СПб.: Питер, 2000. 988 с.
90. Кравцова С.В. Подросток на перекрестке эпох. М.: Генезис, 1997. 191 с.
91. Крылов А.Н. Психологические основы педагогического мастерства учителя. М.: Знание, 1989. 37 с.
92. Кудрявцев И.А., Семенова О.Ф. Смысловая сфера несовершеннолетних с психическими расстройствами, совершивших насильственные правонарушения // Психол. журнал. 2002. Т.23, №3. С. 54-62.
93. Кудрявцев В.Н. Социальные деформации: (причины, механизмы и пути преодоления). М.: Институт Государства и права, 1992. 133 с.
94. Кузікова С.Б. Корекція Я концепції як умова подолання конфліктності у підлітків: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07 / Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2000. 20 с.
95. Кулаков С.А. На приеме у психолога подросток: Пособие для практ. психол. СПб: Изд-во РГПУ им. А. И. Герцена, 2001. 350 с.
96. Кун М., Макпартленд Т. Эмпирическое исследование установок личности на себя // Современная зарубежная социальная психология: Тексты /Под ред. Г.М. Андреевой и др. М.: Изд-во МГУ, 1984. С. 180-187.
97. Лангмеер И., Матейчек З. Психическая депривация в детском возрасте: Пер. с чеш. Прага: Авиценум, 1984. 334 с.
98. Леониду Д.А. Становление образа Я у подростков: Автореф канд. психол. наук: 19. 00. 07 / МГУ. М., 1992. 19 с.
99. Леонтьев Д.А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой регуляции. М.: Смысл, 1999. 443 с.
100. Липкина А.И. Самооценка школьника. М.: Знание, 1976. 64 с.
101. Лисина М.И. Проблемы онтогенеза общения. М.: Педагогика, 1986. 143 с.
102. Лишенные родительского попечительства: Хрестоматия /Ред-сост. В.С.Мухина. М.: Просвещение, 1991. 223 с.
103. Ложкин Г.В., Рождественский А.Ю. Феномен телесности в Я-структуре старшеклассников и содержании их жизненных проектов // Психол. журнал. 2004. Т.25, №2. С. 27-36.
104. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. М.: Наука, 1999. 350 с.
105.