Психосемантичні особливості сприймання студентами народної орнаментальної символіки

Краткое описание

Міністерство освіти і науки України
Херсонський державний університет

Польшина Ольга Григорівна

УДК 159.922.4

Психосемантичні особливості сприймання студентами народної орнаментальної символіки

на правах рукопису

спеціальність 19.00.01 Загальна психологія, історія психології

дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник:

доктор психологічних наук, професор, член-кореспондент
АПН України
Боришевський М.Й.

Херсон - 2005

ЗМІСТ
Вступ................................................................................................................ 4
РОЗДІЛ 1. психосемантика українського орнаменту як наукова проблема...................................................................................................... 11
1.1. Орнамент як соціокультурний феномен......................................... 11
1.1.1. Походження орнаменту............................................................... 11
1.1.2. Специфічні риси української народної орнаментики................. 20
1.2. Знакова, образна та символічна природа орнаменту...................... 24
1.2.1. Особливості сприймання графічних елементів орнаменту..... 26
1.2.2. Символізм кольору в зображенні орнаментів............................. 39
1.2.3. Поняття символ” в психології...................................................... 45
1.3. Психосемантика символів.................................................................... 52
1.3.1. проблема смислу та значення символу........................................ 52
1.3.2. Особливості розуміння символічних зображень......................... 56
Висновки до першого розділу.................................................... 61
Розділ 2. вивчення особливостей сприймання українських орнаментальних мотивів.................................................................. 64
2.1. Особливості технології організації та проведення психосемантичного експерименту................................................................................................. 64
2.3. Первинний аналіз специфіки взаємозв’язків мотив - значення”.. 76
2.3.1. Процедура добору стимульного матеріалу для психосемантичного дослідження................................................................................................ 76
2.3.2. Аналіз особливостей означування орнаментальних зображень 87
2.3.3. Вивчення гендерних особливостей означування орнаментальних мотивів 91
висновки до другого розділу...................................................... 98
Розділ 3. Побудова психосемантичних просторів орнаментальних символів.................................................................................................... 100
3.1. Вивчення взаємозв’язків між стимулами „символ - значення”.... 100
3.1.1. Виявлення рамкових умов для семантичних просторів орнаментальних мотивів...................................................................................................... 100
3.1.2. Особливості семантичних просторів орнаментальних символів студентів 104
3.2. Гендерні відмінності у сприйманні орнаментальних символів..... 117
3.3. Характерологічні особливості сприймання графічних форм орнаментальних мотивів......................................................................................................... 125
висновки до третього розділу.................................................. 140
висновки................................................................................................... 143
Список використаних джерел...................................................... 145
Додатки....................................................................................................... 158

Вступ
Актуальність теми. Одним з основних завдань системи освіти на сучасному етапі є виховання творчої особистості, здатної орієнтуватися у складній, непередбачуваній дійсності, приймати відповідальні рішення. У Державній національній програмі Освіта (Україна в ХХІ столітті)” накреслено перспективи розвитку освіти в країні, визначено завдання і напрями реформування освіти.
Програмою передбачається розвиток та виховання національної самосвідомості підростаючого покоління. Цей аспект виховання стає найбільш актуальним у сучасних складних соціально-політичних умовах, що потребують у людини певної духовної сили та витривалості. У багатьох дослідженнях (М.Боришевський, М.Савчин, В.Куєвда, Ю.Римаренко) доведено, що людина, яка відносить себе до певної національної спільноти, має той духовний стрижень, який формується завдяки досвіду попередніх поколінь, що допомагає успішніше долати душевні кризи [19; 20; 61; 62; 115; 118]. Тут можна навести метафору дерева із міцним корінням, що може протистояти сильним бурям. Крім того, усвідомлення своєї належності до національної спільноти дозволяє людині реалізувати власні соціальні потреби у самоідентифікації та самореалізації.
На сучасному етапі розвитку суспільства спостерігається відрив від традиційної культури, звичаї та обряди нехтуються чи спотворюються (насамперед це стосується ритуалів екзистенційного значення: виношування та народження дитини, соціальної ініціації, поховання тощо). В суспільстві недостатньо інформації щодо традиційного ритуального супроводження важливих моментів у житті людини, особливо це помітно у розриванні родинних зв’язків між поколіннями, що унеможливлює обмін інформацією між дідами та онуками. Проживання людини у місті та тяжіння до раціональних форм пізнання також відриває від природних потреб у красоті, духовності, корисності. Це призводить до неадекватного сприймання предметів та звичаїв національної культури.
Ці процеси позначаються на загальному рівні психічного здоров’я нації: збільшення кількості неврозів, психічних розладів та захворювань, що спостерігається останні десятиріччя. Тому вивчення вплив пам’яток традиційного українського мистецтва на свідомість сучасної людини потребує детального та поглибленого вивчення з точки зору психологічної науки.
Одним із аспектів таких досліджень є вивчення особливостей сприймання та розуміння орнаментальної символіки сучасною людиною, бо попри втрату первинного значення орнаментальних мотивів зберігаються естетичні категорії (Так гарно! Так треба! Щоб було краще!) щодо орнаментального оздоблення речей.
Орнамент (від латинського дієслова orname” прикрашати, ornamentum” прикрашання”) візерунок, що складається з ритмічно упорядкованих елементів і призначений для прикраси різноманітних предметів, архітектурних споруд, творів мистецтва [15, 524-525].
Орнамент це симфонічне багатоголосся, у якому втілено чари народної фантазії, зображено красу землі, природи, сонця, звірів і людини.
За поетичним висловом О. Мандельштама, Орнамент тим і гарний, що зберігає сліди свого походження, як розіграний шматок природи, тваринний, рослинний, степовий, скіфський, єгипетський - який завгодно, національний, варварський, - він завжди говорить, бачить, діє” і це повністю відображає сутність орнаментальної символіки.
Орнамент найдавніший вид мистецької діяльності людини (якщо брати до уваги наскельні малюнки), що, крім свого безпосереднього зображення, мав також символічне значення. Він містить певні архаїчні уявлення народу про світобудову, про взаємозв’язок світів та осмислення духовних світоглядних позицій. Ці уявлення могли втілюватися у певній формі, кольорі та мати різні смисли. Таким чином, вплив інформації, що зберігається в орнаментальній символіці, позначається на естетичних почуттях, що зрозумілі кожному. До того ж орнаментальні символи, проходячи через віки, значною мірою залишаються незмінними, хоча дещо спрощуються, а іноді й спотворюються.
На сьогоднішній день орнаментальна символіка досить широко вивчена у працях етнологів, мистецтвознавців, художників, філософів, істориків (М.Селівачов, О.Найден, О. Косачева, Г.Павлуцький, Д.Антонович, М.Костомаров, В.Любченко, О.Байбурін, В.Щербаківський, М.Станкевич, А.Кульчицька, Р.Захарчук-Чугай, М.Дмитренко та інші) [8; 41; 46; 47; 63; 76; 93; 102; 110; 111; 121; 122; 123; 128; 133; 143; 144]; але ми зустрічаємо недостатньо літератури психологічного змісту, що вивчає це питання.
Тенденції дослідження орнаментальної символіки можуть виглядати так: екзотерична (символ як ціле); поняттєва (семантика); езотерична (сили та енергії, що може викликати символ).
З точки зору психологічної науки, великий інтерес викликає символізм орнаменту, тобто семантичний та езотеричний аспекти зображення.
На сьогоднішній день у психологічній та іншій літературі досить широко висвітлена тема символіки міфу та його психосемантичні особливості (зокрема, в психоаналітичному підході). Це питання вивчали К.Г.Юнг, О.Потебня, Л.Леві-Брюль, Е.Едінгер, В.Пропп, О.Артем’єва, В.Петренко, О.Шмельов, О.Лобок та інш. [5; 66; 74; 105; 108; 109; 112; 141; 142; 145; 148; 150; 151]. Однак, досі широко не вивчене питання про особливості сприймання психосемантики українського народного орнаменту.
Сприймання орнаментальних символів неминуче включає розумові процеси: пошук смислу зображення це раціональний процес. Нашу увагу привернули роботи, де проблеми розуміння були вивчені з точки зору образних компонентів. Дослідженню особливостей розуміння як сприймання образного матеріалу були присвячені роботи П.П.Блонського, С.Л.Рубінштейна та інш [12; 116]. О.М.Леонтьєв, О.М.Ананьєв, М.І.Жинкін, І.О.Менчинська, В.П.Зінченко, Р.Арнхейм, О.Павіо та інші вважають образні компоненти необхідною складовою частиною процесів мислення [2; 3; 4; 44; 48; 71; ].
Актуальність проблеми, перспективи її розвитку, потреби практичного використання зумовили вибір теми: Психосемантичні особливості сприймання студентами народної орнаментальної символіки ”. Обраний напрям дослідження входив до тематичного плану науково-дослідної роботи Херсонського державного педагогічного університету як складова комплексної проблемної теми Актуальні проблеми підготовки учителя сучасної школи” (РК 0198 U 007532).
Об’єктом дослідження є психосемантика сприймання українського народного орнаменту.
Предметом дослідження є особливості сприймання й розуміння символіки орнаменту та зумовленість цього процесу віковими й індивідуальними характеристиками особистості, а також архетиповим походженням символів.
Метою дослідження виступає вивчення психологічних особливостей сприймання студентами української орнаментальної символіки та побудова на цій основі семантичних просторів окремих орнаментальних символів.
В основу дослідження покладено такі гіпотези:
- мотиви геометричного орнаменту, як найдавнішого виду орнаментального мистецтва втратили своє первинне значення у свідомості сучасної людини, але зберігають архетипову ідею поєднання Аніми та Анімсу в естетичних категоріях, або в поняттях, що відображають еволюцію життя;
- мотиви рослинних та зооморфних орнаментів, що не несуть архетипового навантаження, сприймаються як конкретні зображення і означуються відповідно;
- надання переваги певному орнаменту та його смислу залежить від емоційного стану особистості;
- вікові та індивідуальні особливості суб’єктів сприймання впливають на розуміння та означування орнаментальних мотивів.
У відповідності до поставленої мети для перевірки висунутих гіпотез визначено такі завдання дослідження:
- на основі літературних джерел проаналізувати психосемантичні особливості української орнаментики;
- вивчити особливості української орнаментальної творчості, що реалізуються в конкретній графічній формі та мають певну семантику;
- дослідити різницю сприймання та означування мотивів геометричного та рослинного й зооморфного орнаментів;
- з’ясувати залежність між особливостями сприймання графічних форм орнаменту та психологічними характеристиками особистості;
- на основі результатів дослідження побудувати семантичні простори окремих орнаментальних мотивів.
Методологічною та теоретичною основою дослідження стали положення психоаналітичних теорій особистості (З.Фрейд, К.Юнг, Е.Едінгер, О.Ранк, Г.Закс) [114; 135; 145; 148; 149; 150]; психосемантичного підходу когнітивної психології до вивчення свідомості людини (О.Артємьєва, В.Петренко, О.Шмельов, П.Яньшин, П.Тульвісте) [5; 105; 132; 141; 142; 152; 153]; феноменологічних концепцій у філософії (Е.Гуссерль, М.Хайдегер та інші) ) [38; 39; 97; 127]; теорії феномену розуміння та психології смислу (Г.Костюк, С.Рубінштейн, О.М.Лєонтьєв, Е.Джендлін, Д.М.Лєонтьєв,Н. Чєпеєлєва, О.Брудний,) [23; 59; 70; 72; 116; 158; 159]; інтегративних наукових досліджень, що вивчають культурні пам’ятки (О.Лобок, М.Коуел, В.Щербаківський, М.Селівачов, Р.Захарчук-Чугай, А.Кульчицька) [46; 47; 60; 61; 62; 74; 121; 122; 123; 143; 144] та проблеми етнопсихології (В.Куєвда, М.Боришевський, Л.Орбан-Лембрик) [19; 20; 61; 62; 99].
Програма дослідження передбачала використання таких методів: теоретичний аналіз наукової літератури за темою дослідження, констатуючий експеримент, анкетування, тестування, моделювання, якісний та кількісний аналіз даних, статистична обробка результатів експериментального дослідження.
Наукова новизна та теоретична значущість дослідження полягає у використанні для дослідження орнаментальної символіки психосемантичного підходу; у дослідженні можливих психологічних джерел виникнення орнаментальних мотивів; у визначенні особливостей сприймання українських орнаментальних символів та присвоєння їм смислів в залежності від індивідуальних та вікових особливостей; у побудові семантичних просторів відомих орнаментальних символів; у розширенні уявлень про психологічні особливості присвоєння суб’єктами сприймання смислів орнаментальним символам; у визначенні нових аспектів досліджень пам’яток української матеріальної культури; виявленні закономірностей поєднання абстрактних зображень, понять та кольорів у рамках орнаментальних символів; у виявлені взаємозв’язку між преферентним орнаментом та особистісними характеристиками студентів та їх емоційним станом.
Практичне значення: виявлені закономірності можуть бути використані з метою вдосконалення навчальних програм із загальної психології, етнічної психології; у практиці психологічного тренінгу, групових формах роботи та в консультативній допомозі, а також для цілеспрямованої роботи з формування національної самосвідомості.
Надійність і достовірність результатів дослідження забезпечена методологічною та теоретичною обґрунтованістю його вихідних позицій, використанням взаємодоповнюючих методів, що відповідають меті та завданням дослідження, результатами перевірки теоретичних положень у психологічному експерименті, репрезентативною вибіркою досліджуваних, поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих даних, використанням стандартизованих методів обробки отриманих результатів.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні результати дослідження були представлені та обговорювалися на Міжнародних науково-практичних конференціях: Спадкоємність та інновації в Українській психологічній науці” (Київ Хмельницький Кам’янець-Подільський, жовтень 2002), VI Костюківські читання Психологія у ХХІ столітті: перспективи розвитку” (Київ, січень 2003), Ломоносов - 2003” (Севастополь, квітень 2003), Україна наукова 2003” (Дніпропетровськ, червень 2003); Всеукраїнських науково-практичних конференціях: Актуальні питання розвитку спеціальностей мистецтва у контексті ступеневої освіти” (Херсон, листопад 2001), Актуальні проблеми практичної психології в системі освіти” (Херсон, 2003).
Теоретичні положення і висновки дисертації відбиті у 9 наукових публікаціях, три з яких затверджені у переліку ВАК як фахові видання.
Структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, списку використаних джерел, додатків. Основний текст дисертації викладено на 156 сторінках тексту. Робота містить 26 таблиць, 2 малюнка та 13 додатків. Список літератури включає 166 джерел.

Список литературы

висновки
Узагальнення теоретичних та емпіричних результатів дослідження дозволило зробити наступні висновки:
Виходячи з триєдиної природи орнаментальних мотивів (символічна, знакова та образна) ми зосередились на дослідженні їх знакової презентації. В психосемантичний експеримент включено знакову презентацію, що заснована на графічній формі орнаментального зображення. Встановлено, що розуміння смислу орнаментального мотиву може базуватися лише на рівні містичного пра-логічного мислення. Наші матеріали показали, що сучасні студенти сприймають семантичні простори геометричних мотивів орнаменту, що виникли як ідея про створення Світу, як нелогічні по відношенню до понять, які використовує для їх опису етнологія. Семантичні ж простори для рослинних та зооморфних орнаментів, що виникли пізніше на основі природних об’єктів, практично співпадають із етнологічними.
При побудові семантичних просторів деяких орнаментальних мотивів нами було виявлено „рамкові” умови, коли певні поєднання стимулів у свідомості сприймаються як нелогічні та не мають жодної презентації на різних етапах експериментального дослідження. Це здебільшого стосується геометричних мотивів, семантика яких не співпадає із описаною в етнологічних джерелах. Такі результати підтверджують гіпотезу про архетиповий характер походження орнаментальних мотивів.
Процес присвоєння значень орнаментальним мотивам не залежить від рівня поінформованості досліджуваних про смисл кожного із орнаментальних мотивів і, отже має архетиповий характер. Це підтверджено представленими в етнологічних та психологічних джерелах семантичними просторами обраних мотивів.
Виявлено позитивну кореляцію вибору розімкнутих фігур орнаментальних мотивів з високим рівнем виразності у досліджуваних творчих, ризикованих та асоціальних тенденцій. Досліджувані з консервативно-прагматичними та соціально ригідними тенденціями переважно обирають цілісні мотиви орнаментів.
На результати асоціативного експерименту впливають гендерні особливості сприймання орнаментальних мотивів. Стереотипний підхід до трактування жіночої та чоловічої ролі у суспільстві зумовлює певну різницю у психосемантиці сприймання орнаментальних символів: наприклад, семантичні простори червоного кольору пов’язані тільки із поняттям „творчість”, проте активність цього кольору у жінок пов’язується із емоційними поняттями, а у чоловіків із філософськими.
Подальшого дослідження потребує проблема психосемантичних особливостей сприймання орнаментальних візерунків в цілому, а не їх окремих елементів. Цікавим, на наш погляд, є порівняння семантичних просторів орнаментальних мотивів досліджуваних різних регіонів України. Встановлені нами особливості сприймання розімкнутих та ентропійних зображень, на відміну від цілісних, створює основу для побудови їх когнітивної типології.

Список використаних джерел

1. Абрамов М.А. Структурные и циклические закономерности в природе, обществе, искусстве: Учебное пособие. Саратов: Сарат. гос. техн. ун-т, 2001. 94 с.
2. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания. — 2. изд. — СПб. и др. : Издательский дом "Питер", 2001. — 263с. — (Мастера психологии).
3. Ананьев Б. Г. Психология и проблемы человекознания: Избранные психол. труды / Академия педагогических и социальных наук; Московский психолого- социальный ин-т / А.А. Бодалев (ред.). — М., 1996. — 384с.
4. Арнхейм Р. Новые очерки по психологии искусства. М.: Прометей, 1994. 275 с.
5. Артемьева Е.Ю. Основы психологии субъективной семантики. / Под редакцией Ханиной. М.: Наука; Смысл, 1999. 350с.
6. Афонькин С.Ю., Афонькина Е.Ю. Орнаменты народов мира: Практическое пособие. СПб.: Кристалл, 1998. 272 с., ил.
7. Базыма Б.А. Цвет и психика: Монография./ Харьковская гос. академия культуры. Х.: ХДАК, 2001. 172 с., ил.
8. Байбурин А.К. Жилище в обрядах и представлениях восточных славян. Л.: Наука. Ленинградское отделение, 1983. 191 с.
9. Березін А.М. Психологічні чинники формування національної самосвідомості. // Практична психологія та соціальна робота, 2001, № 10, с. 54-56
10. Білан М.С., Стельмащук Г.Г. Український стрій.- Львів: Фенікс, 2000.- 234с.
11. Білецький П. О., Горбачов Д. О., Димшиць Е. О., Кара- Васильєва Т. В., Карпова Г. В. Українське мистецтво та архітектура кінця ХІХ- початку ХХ ст. / НАН України; Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського / К. : Наукова думка, 2000. — 240с.
12. Блонский П.П. Психология младшего школьника. /Под ред. А.И.Липкиной и Т.Д.Марцинковской.- М.: НПО«МОДЭК», 1997.- 575 с.
13. Богата Л.М. Символ у функціонуванні соціального організму. - дис. на здобуття наукового ступеня канд. філос. наук. Одеса, 2001.
14. Бойченко О., Пендерецька О. Традиційні образи в глубинній психології. Чернівці: Рута, 1999. 56с.
15. Большая советская энциклопедия. М.: Советская энциклопедия, 1974
16. Большой энциклопедический словарь: В 2-х томах/ Гл. ред. А.М.Прохоров. М.: Советская энциклопедия, 1991. Т. 2 1991 768 с., ил.
17. Бондаренко Александр Федорович. Психологическая помощь: теория и практика: Учеб. пособие для студ. старших курсов психол. фак. и отделений ун-тов. - М. : Издательство "Института психотерапии", 2000. - 353с.
18. Бондаренко А.Ф. Социальная психотерапия личности. Реконструкция предмета. (Психосемантический подход). Автореферат на соискание ученой ст. доктора психол. наук, - К, 1992. 40 с.
19. Боришевський М.Й. Національна культура як джерело громадянської активності особистості. В зб.: Збірник наукових праць. Філософія, соціологія, психологія. Випуск 5, Частина 1. Івано-Франківськ: Плай, 2000.- с. 9-12.
20. Боришевський М.Й. Національна самосвідомість у громадянському становленні особистості. - К., 2000.- 64с.
21. Боровиков В.П., Боровиков И.П. STATISTIKA Статистический анализ и обработка данных в среде Windows М.: Информационно-издательский дом «Филинъ», 1997. 608 с.
22. Бромлей Ю.В. Очерки теории этоса. М.: Наука, 1983. 274 с.
23. Брудный А.А. Психологическая герменевтика. М.: Лабиринт, 1998. 335 с.
24. Бугров В.А. Мова та символ в контексті проблеми розуміння. Автореферат на здобуття наук. ст. канд. філос. наук, - К, 1996. 20 с.
25. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. СПб.: Питер, 2000. 356 с.
26. Бурлачук Л.Ф., Савченко Е.П. Психодиагностика (психодиагностический инструментарий и его применение в условиях социальных служб). К.: А.Л.Д., 1995 100 с.
27. Вартанов А.В. Креславская Е.Е. Семантическое пространство экономических понятий. // Вестник Московского университета. Серия 14. Психология. 2000, № 2, с. 40 45
28. Веккер Л.М. Психика и реальность: единая теория психических процессов. М.: Смысл, 1998. 285 с.
29. Велецкая Н.Н. Языческая символика славянских архаических ритуалов. М.: Наука, 1978. 239 с.
30. Выготский Л.С Мышление и речь.- М.: Просвещение, 1982.- 345с.
31. Герій О. Математика і символіка симетричних побудов орнаменту у церкві // Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистецтва. — 2003. — N 1. — С. 45-50.
32. Герчук Ю.Я. Что такое орнамент? Структура и смысл орнаментального образа. М.: Искусство, 1998.
33. Гнатюк В. Нарис української міфології. Львів: Інститут народознавства НАН Укр., 2000. 265 с.
34. Голикова О. Семантичне та символічне значення орнаментів Півдня України (вишивка) // Матеріали ІV Міжнародного конгресу україністів. Одеса, 26-29 серпня 2001 року. Мистецтвознавство. Книга 2. Одеса-Київ: Видавництво Асоціації етнологів, 2001. с. 40-52.
35. Голикова О.Є. Орнітоморфні орнаменти рушників Миколаївського, Херсонського краєзнавчих музеїв (фондові матеріали) як естетичний засіб виховання студентів. // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск V. Херсон, 1998. с. 147 151.
36. Гурська А. Граматика орнаменту. // Мистецтво і освіта, 1999, № 1, с. 9-12
37. Гусев А.Н., Измайлов Ч.А., Михайловская М.Б. Измерение в психологии. М.: Смысл, 1997. 312 с.
38. Гуссерль Э. Идеи чистой феноменологии и феноменологической философии. М.: Лабиринт, 1994. 110 с.
39. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология: Введение в феноменологическую философию / Д.В. Скляднев (пер.с нем.). — СПб. : Владимир Даль, 2004. — 399с.
40. Диагностика в арт-терапии. Метод «Мандала»/ Под ред. А.И.Копытина. СПб.: Речь, 2002. 80 с.
41. Дмитренко М., Іваннікова Л., Лозко Г., Музиченко Я., Шалак О. Українські символи / Бібліотека часопису Народознавство”. К.: Редакція часопису Народознавство”, 1994. 140 с.
42. Дьюи Д. Психология и педагогика мышления. Пер. с англ. Н.М.Никольской. М.: Совершенство, 1997. 208 с.
43. Етнопсихологічні особливості міжособистісного спілкування та їх урахування в процесі взаємодії дітей і дорослих / Прикарпатський ун-т ім. В.Стефаника / Л.Е. Орбан (підгот.). — Івано-Франківськ, 1996. — 79с.
44. Жинкин Н. И. Язык - речь - творчество: Исследования по семиотике, психолингвистике, поэтике: Избранные труды / С.И. Гиндин (сост., науч. ред., текстолог. примеч., биогр. очерк). — М. : Лабиринт, 1998. — 368с.
45. Заварзін О.О. Геометрія і семіотика естетичної інформативності предметного середовища. Дис. на здобуття наукового ступеня канд. техн. наук. К., 2000.
46. Захарчук-Чугай Р.В. Народна вишивка Західної України ХІХ ХХ ст. (проблеми традицій). дис. на здобуття наук. ступеня доктора мистецтвознавства. Львів, 1995. 397 с.
47. Захарчук-Чугай Р.В. Українська народна вишивка. Західні області УРСР. К.: Наукова думка, 1988. 192 с.
48. Зинченко В. П. Мышление и язык: Учеб. пособ. / Междyнародный ун-т природы, общества и человека "Дубна". — Дубна, 2001. — 141 с.
49. Знаки. 155 стародавніх українських вишивок / Бібліотечка журналу Соняшник”. К., 1992. 71 с.
50. Ілля В. Прочитання космогонічного змісту початків сакрального трипільського орнаменту. // Образотворче мистецтво. 2002, №2. с. 87-90
51. Кандинский В.В. О духовном искусстве. М.: Архимед, 1992. 110 с.
52. Келли А.Дж. Теория личности. СПб.: Речь, 2000. 249 с. (мастерская психологии и психотерапии).
53. Керлот Х.Э. Словарь символов. М.: REFL - book”, 1994. 608 с.
54. Китова С. Птахи у фольклорі та вишивці Середнього Подніпров’я: Альбом. Черкаси: Сіяч, 1993. 56 с.
55. Кліменко В.В. свідомі й сенсорні дії у психічному відображені. // Практична психологія та соціальна робота, 2001, № 5, с. 31-35
56. Коваленко А.Б. Психологія розуміння. — К., 1999. — 183с.
57. Кожин П.М. О древних орнаментальных системах Евразии. // Этнознаковые функции культуры. М.: Наука. 224 с. с. 129 151
58. Коприва А.Т. Аналіз семантики мотивів угорського орнаменту в контексті світової системи знаків // Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистецтва. — 2002. — N 10. — С. 25-39.
59. Костюк Г.С. Принцип развития в психологии. Сборник. Методические и теоретические проблемы психологии. М.: Наука, 1996. 135 с.
60. Коул М. Культурно-историческая психология. М.: Когито-центр, 1997. 205 с.
61. Куєвда В.Т. Традиційність як спосіб буття людини. К.: Знання, 1998.- 23с.
62. Куєвда В.Т. Традиційність як фактор психічної детермінації поведінки людини. - Дис. на здобуття наукового ступеня канд. психол. наук. К., 1998.
63. Кульчицька А. Орнамент трипільської культури і українська вишивка ХХ століття. Львів, 1995. 72 с., іл.
64. Купер Дж. Энциклопедия символов. Серия «Символы». Книга IV. М.: Ассоциация Духовного Единения «Золотой Век», 1995. 402 с.
65. Лебединский В.В. Эмоциональные нарушения в детском возрасте и их коррекция. М.: Изд-во МГУ, 1990. 196 с.
66. Леви-Брюль Л. Сверхъестественное в первобытном мышлении. М.: Педагогика-Пресс, 1994. 608 с.
67. Левин К. Теория поля в социальных науках. - СПб. : Речь, 2000. — 365с. - (Мастерская психологии и психотерапии).
68. Леві-Строс К. Первісне мислення. К.: Софія, 2000. 345 с.
69. Лежнев В.В. Метафора в гештальт-подходе // Журнал практического психолога, №3, 2003. с. 161-166
70. Леонтьев А.А. Язык и речевая деятельность в общей и педагогической психологии: Избранные психологические труды. М.: Московский психолого-социальный институт, Воронеж: НПО «Модэк», 2001. 448 с.
71. Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, речь.- М.: Педагогика, 1975.- 378 с.
72. Леонтьев Д.А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности. М.: Смысл, 1999.- 487с.
73. Либин А.В. Дифференциальная психология: На пересечении европейских, российских и американских традиций. М.: Смысл; Per Se, 2000. 549 с.
74. Лобок А.М. Философия мифа. Екатеринбург: Банк культурной информации, 1997. 688с.
75. Лотман Ю.М. Символ в системе культуры. // Символ в системе культуры. Труды по знаковым системам ХХI. Ученые записки Тартуского государственного университета. Тарту, 1987. с. 10-21
76. Лупій Т.Ф. Рушники західного Полісся кінця ХІХ першої половини ХХ століття. (Технологія. Семантика. Художні особливості). автореферат дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата мистецтвознавства. Львів, 2002. 20 с.
77. Максименко С. Д. Основи генетичної психології: Навч. посіб. для студ. пед. вузів / Міністерство освіти України. — К. : НПЦ Перспектива, 1998. — 216с.
78. Максименко С. Д. Розвиток психіки в онтогенезі: [В 2 т.] — К. : Форум, 2002. Т. 1 : Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології. — 2002. - 320с.
79. Максименко С. Д., Носенко Е. Л. Експериментальна психологія (дидактичний тезаурус): Навч. посіб. / Міжрегіональна академія управління персоналом. — К. : МАУП, 2002. — 128с.
80. Максименко С.Д. Генетическая психология. К.: Софія, 1999. 225 с.
81. Максименко Ю. Б., Матвеев Г. П. Основы теории вероятностей и математической статистики для психологов / Институт психологии и предпринимательства. — Донецк : Юго-Восток, 2001. — 122с.
82. Малахова А.Д. Взаимоотношение образных и вербальных компонентов мышления в процессах понимания. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата психологических наук. М., 1983. 23 с.
83. Маленко С.А. Феноменологія архетипу в системі соціокультурного освоєння колективного несвідомого (на матеріалі творчості К.Г.Юнга) дис. на здобуття наукового ступеня канд. філос. наук. К., 1998.
84. Мамардашвили М.К., Пятигорский А.М. Символ и сознание. Метафизические рассуждения о сознании, символике и языке. М.: Школа «языки русской культуры», 1997. 224с.
85. Марутаев М. Гармония как закономерность природы // Золотое сечение: Три взгляда на природу гармонии. - М.: Наука, 1990. - С.171-236.
86. Мейзерский В.М. Проблема символического интерпретанта в семиотике текста. // Символ в системе культуры. Труды по знаковым системам ХХI. Ученые записки Тартуского государственного университета. Тарту, 1987. с. 3-9
87. Мельников В.М., Ямпольский Л.Т. Введение в экспериментальную психологию личности. М.: МГУ, 1985.
88. Мерло-Понті М. Феноменологія сприйняття. К.: Софія, 2001.
89. Моляко В.А. Психологические проблемы творческой одаренности / Украинский Дом экономических и научно-технических знаний общества "Знание" Украины. — К., 1995.
90. Моляко В.А., Кульчицкая Е.И., Литвинова Н.И. Психология детской одаренности / Украинский Дом экономических и научно- технических знаний общества "Знание" Украины. — К., 1995.
91. Москалець В.П. Діалог культур: Україна у світовому контексті. Мистецтво і освіта: Зб. наукових праць. Вип. 6. Львів: Укр. технології, 2001. с. 3-12.
92. Москалець В.П. Духовні цінності українського народу. Київ-Івано-Франківськ: Плай, 1999.
93. Найден О. Українське народне мистецтво ХХ століття // Народне мистецтво, 2002, № 1-2, с. 12-13
94. Найден О.С. Орнамент українського народного розпису. К.: Наукова думка, 1989. 136 с.
95. Наранхо К. Песни просвещения: Эволюция сказания о герое в западной поэзии: Учеб. пособие для доп. образования. - СПб. : Б.С.К., 1997. - 266с.
96. Народні художні промисли УРСР. Довідник. К.: Наукова думка, 1986. 145 с.
97. Окороков В.Б. Релятивистская реконструкция феноменологических топологий мышления Э.Гуссерля и М.Хайдеггера: Уч. пособие. Д.: РИО ДНУ, 2003. 172 с.
98. Омеляненко Л. Мова орнаменту. // Народне мистецтво, 2001, № 1-2, с. 46-47
99. Орбан-Лембрик Л. Е. Етнопсихологія у школі / АПН України; Прикарпатський ун-т ім. Василя Стефаника; Науково-методичний центр "Українська етнопедагогіка і народознавство". - Івано-Франківськ, 2001. - 40с.
100. Основные направления психологии в классических трудах. Гештальт-психология. В.Келер. Исследование интеллекта человекоподобных обезьян. К.Кофка. Основы психического развития. М.: ООО «Издательство АСТ-ЛТД», 1998. 704 с.
101. Павлов И.П. Условный рефлекс. К.: Наука, 1953. 146 с.
102. Павлуцький Г. Історія українського орнаменту. // Образотворче мистецтво. 1992. - № 4. с. 17-18; 1992. - № 5. с. 19-23; 1992. - №6. с. 29-30; 1993. - №1. с. 42-43
103. Пахомов И.А., Арестова О.Н. Роль пространственного фактора в формировании коллективного смысла. // Вестник Московского университета. Серия 14. Психология. 2001, № 3, с. 15 24
104. Первин Л., Джон О. Психология личности: Теория и исследования / Пер. с английского М.С.Жамкочьян под ред. В.С.Магуна М.: Аспект Пресс, 2000. 607 с.
105. Петренко В.Ф. Основы психосемантики. М.: Издательство МУ, 1997.
106. Платонов К.К. Краткий словарь системы психологических понятий. Учебное пособие для учебных заведений профтехобразования. 2-е изд., перероб. и доп. М.: Высш. школа, 1984. 174 с.
107. Пономарев Я.А. Методологическое введение в психологию. М.: Наука, 1983. 205 с.
108. Потебня А.А. Мысль и язык. К.: СИНТО, 1993. 192 с.
109. Потебня А.А. Символ и миф в народной культуре. / Сост. Топорков А.Л. М.: Лабиринт, 2000. 480 с.
110. Пошивайло І. Символізм українського орнаментики. // Образотворче мистецтво, 2000.- № 3-4.- с. 12-15.
111. Пошивайло І. Спадкоємність трипільського світовидіння. // Образотворче мистецтво. 2002, №2. с. 91-97
112. Пропп В.Я. Исторические корни волшебной сказки. М.: Смысл, 2000. 254 с.
113. Психология. Словарь / Под общ. ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. - 2-е изд. М.: Политиздат, 1990.- 494 с.
114. Ранк О., Закс Г. Бессознательное и формы его проявления // Зигмунд Фрейд, психоанализ и русская мысль. / Сост. и авт. вступ. ст. В.М.Лейбин М.: Республика, 1994. 384 с.
115. Римаренко Ю.І. Національний розвій України: проблеми та перспективи. К.: Юрінком. 1995. 272 с.
116. Рубинштейн О.Л. Основы общей психологии. М.: Просвещение, 1958. С. 13-15.
117. Рубцов Н.Н. Символ в искусстве и жизни. М.: Наука, 1991. 176 с.
118. Савчин М.В. Духовний потенціал людини. Івано-Франківськ: Видавництво Плай” Прикарпатського університету, 2001. 203 с.
119. Самохвалов В.П. Психический мир будущего. Симферополь: КИТ, 1998.- 400 с.
120. Сартр Ж.-П. Воображаемое. Феноменологическая психология воображения. СПб.: Наука, 2001. 319с. (Серия «Французская библиотека»).
121. Селівачов М. Еволюційні процеси в українській народній орнаментиці кінця ХІХ ХХ ст. // Народна творчість та етнографія. 1995. - №1. С.25-35.
122. Селівачов М.Р. Домінантні мотиви української орнаментики (кінець ХІХ - ХХ ст.) // Народна творчість та етнографія. 1990. - №2. С.68-76.
123. Селівачов М.Р. Українська народна орнаментика ХІХ ХХ ст. (іконографія, номінація, стилістика, типологія) Дис. на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства. К., 1995.
124. Сидоренко Е. В. Методы математической обработки в психологии. - СПб. : Социально- психологический центр, 1996. - 350с.
125. Символ: Сб. эссе / Харьковская гос. академия культуры / Л.В.Стародубцева (отв.ред.). — Х. : ХГАК, 2001. — 102с.
126. Собчик Л.Н. Метод цветовых выборов. Модифицированный цветовой тест Люшера. / Методическое руководство. М., 1990. 87 с.
127. Ставцев С.Н. Введение в философию Хайдеггера. Серия «Мир культуры,. Истории и философии». СПб.: Издательство «Лань», 2000. 192 с.
128. Танадайчук С. Символи в декоративному мистецтві. // Українська культура, 1997, № 7.
129. Тарасов Л.В. Этот удивительно симметричный мир: Пособие для учащихся. М.: Просвещение, 1982. 176 с.
130. Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності. — К. : Либідь, 2003.
131. Тихомиров О.К. Психология мышления. М.: изд-во МГУ, 1984. 272 с.
132. Тульвисте П. Культурно-историческое развитие вербального мышления (психологическое исследование). Таллин: Валгус, 1987. 344 с.
133. Удріс І. Український народний орнамент кінця ХІХ початку ХХ ст. // Народна творчість та етнографія, 1993, № 6.
134. Франселла Ф., Банистер Д. Новый метод исследования личности: руководство по репертуарным личностным методикам. М.: Прогресс, 1987. 232 с., ил.
135. Фрейд З. Тотем и табу. Психология первобытной культуры и религии. СПб.: Питер, 2000.
136. Фролов Б.А. Предыстория символа. // Этнознаковые функции культуры. М.: Наука. 224 с. с. 86 - 128.
137. Хартман Г. Современный факторный анализ. М.: Статистика, 1992. 178 с.
138. Чепелева Н.В. Психологическая герменевтика наука о понимании. // Практична психологія та соціальна робота, 2001, № 3. с.6-10.
139. Чепелева Н.В. Теоретические основы психологической герменевтики. В зб.: Актуальні проблеми психології. Том 2. Психологічна герменевтика. Випуск 1.- К., 2001, с.5-12.
140. Шейнис М.Ю. Рабочая книга психолога организации. Самара: Издательский дом «Бахрах-М», 2001.- 224 с.
141. Шмелев А.Г. Введение в экспериментальную психосемантику: теоретико-методологические основания и психодиагностические возможности. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1983. 158 с.
142. Шмелев А.Г. Психодиагностика личностных черт. — СПб. : Речь, 2002. - 473с.
143. Щербаківський В. Основні елементи орнаментації українських писанок та їхнє походження. К., 1990. 30 с., іл.
144. Щербаківський В. Українське мистецтво: Вибрані неопубліковані праці / К.: Либідь, 1995. 288 с., іл.
145. Эдингер Э. Эго и архетип. М.: ООО «Пента График», 2000.- 264с.
146. Элиаде М. Миф о вечном возвращении. Архетипы и повторяемость. СПб.: Алетейя, 1998. 250с.
147. Эткинд А.М. Цветовой тест отношений. // Общая психодиагностика / Под ред. А.А.Бодалева, В.В.Столина. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987. с.221-227
148. Юнг К.Г. Архетип и символ. М.: Ренесанс, 1991. 304 с.
149. Юнг К.Г. Проблемы души н