СУБ’ЄКТИВНА СЕМАНТИКА КОЛОРИСТИЧНОЇ СТРАТЕГІЇ В ОБРАЗОТВОРЧІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Краткое описание

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ
ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені К.Д. УШИНСЬКОГО
(м. Одеса)

На правах рукопису

ВОВНЯНКО ТЕТЯНА АНАТОЛІЇВНА

УДК: 159.9 + 159.9 (09)

СУБ’ЄКТИВНА СЕМАНТИКА КОЛОРИСТИЧНОЇ
СТРАТЕГІЇ В ОБРАЗОТВОРЧІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

19.00.01 загальна психологія, історія психології

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
кандидат психологічних наук, доцент
Симоненко Світлана Миколаївна

Одеса - 2003

ЗМІСТ
ВСТУП .......................................................................................
РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади дослідження впливу суб’єктивної семантики кольору на колористичну стратегію розв’язання творчих задач .................................................................
1.1. Психологічна природа і специфіка категорії Образу світу” ..........................................................................................
1.2. Визначення ролі і місця семантики кольору у структурі Образу світу суб’єкта ..............................................
1.3. Основні підходи до визначення колористичної стратегії суб’єкта образотворчої діяльності ...........................
1.4. Особливості впливу суб’єктивної семантики кольору на колористичну стратегію розв’язання творчих задач ........
Висновки до першого розділу .................................................
РОЗДІЛ 2. Програма дослідження суб’єктивної семантики колористичної стратегії розв’язання творчих задач ........................
2.1. Умови організації та етапи проведення дослідження ....
2.2. Опис методики дослідження суб’єктивної семантики колористичної стратегії .........................................
2.2.1. Теоретико-емпіричні підходи до побудови методики кольорового семантичного диференціала ..............................
2.2.2. Опис методики кольорового семантичного диференціала, обробка та інтерпретація її результатів .........
Висновки до другого розділу ...................................................
РОЗДІЛ 3. Експериментальне дослідження впливу суб’єктивної семантики кольору на колористичну стратегію розв’язання творчих задач .................................................................
3.1. Аналіз результатів методики трансформації візуального образа та їх інтерпретація ...................................
3.2. Аналіз результатів методики кольорового семантичного диференціала та їх інтерпретація ....................

3.3. Характеристика впливу суб’єктивної семантики кольору на колористичну стратегію розв’язання творчих задач ...........................................................................................
3.4. Характеристика впливу складових Образу світу на колористичну стратегію суб’єкта образотворчої діяльності....................................................................................
3.5. Особливості суб’єктивної семантики колористичної стратегії професійних художників ..........................................
Висновки до третього розділу .................................................
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ..........................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .................................
ДОДАТКИ .................................................................................

ВСТУП

Актуальність дослідження визначається існуванням сучасних концепцій, які спрямовані на дослідження взаємообумовленості свідомості та діяльності і в межах яких встановлюються загальні закономірності перетворення предметного змісту психіки в різні форми індивідуального досвіду. Особливості втілення внутрішньопсихічної реальності суб’єкта у зовнішньому предметному світі досліджували Є.М. Басін, Л.С. Виготський, Л.Я. Дорфман, В.П. Зінченко, О.М. Леонтьєв, Д.О. Леонтьєв, М.К. Мамардашвілі, Є.Б. Моргунов, В.С. Собкін та ін. Водночас, як засвідчує проведений аналіз наукових джерел, серед окресленої проблематики недостатньо розробленим є питання впливу Образу світу суб’єкта (концепція О.М. Леонтьєва) на образотворчу діяльність.
Сучасною психологією Образ світу розглядається як складне утворення психіки, що не лише визначає окремий акт пізнання навколишньої дійсності, а й зумовлює зміст, побудову і протікання діяльності суб’єкта в цілому (О.Ю. Артем’єва, Б.М. Величковський, В.П. Зінченко, О.М. Леонтьєв, В.П. Сьоркін, В.В. Пєтухов, С.Д. Смирнов). До уваги приймаються особливості функціонування Образу світу в індивідуальній психіці (Ю.А. Аксьонова, Є.Ю. Артем’єва, Н.М. Корольова, В.П. Сьоркін, Ю.К. Стрєлков та ін.). Так, уявлення про суб’єктивність Образу світу стали однією з підстав для розробки моделі індивідуальної свідомості у вигляді багатомірної системи значень (В.Ф. Петренко, В.Н. Похилько, О.Г. Шмельов та ін.); для визначення структури суб’єктивного досвіду, складовою якого є система суб’єктивних семантик (О.Ю. Артем’єва, В.П. Сьоркін, Ю.К. Стрєлков) тощо.
Питання виникнення і функціонування семантики суб’єкта є багатоаспектним. У працях Д.Н. Завалишиної, Б.Ф. Ломова, В.Ф. Рубахіна йдеться про складний характер її організації, враховуються зв’язки з діяльністю суб’єкта. Важливим є з’ясування можливих форм існування семантики у психіці (Baies, 1967; Bentler, La Voie, 1972; Osgood, 1962; Jakobovits, 1962). Доводиться, що у візуальній семантиці так само, як у вербальній, знаходять своє відображення суттєві властивості й ознаки предметного світу (О.Ю. Артем’єва, В.Ф. Петренко та ін.).
Як засвідчують результати теоретичного аналізу і практичний досвід, недостатньо уваги приділяється з’ясуванню взаємозалежності змісту Образу світу і професійної діяльності суб’єкта. У зв’язку з цим важливого значення набуває дослідження впливу суб’єктивної семантики кольору як однієї зі складових змісту Образу світу на індивідуальну стратегію розв’язання творчих задач.
Важливими у дослідженні означеної проблеми є праці, в яких обґрунтовано доцільність застосування концептуальних засад теорії Образу світу за умов вивчення стратегій творчого мислення (В.О. Моляко), візуально-мисленнєвих стратегій суб’єкта діяльності (С.М. Симоненко). Необхідність поглибленого вивчення змістових аспектів візуальної стратегії суб’єкта образотворчої діяльності й зумовила вибір теми дисертаційного дослідження: Суб’єктивна семантика колористичної стратегії в образотворчій діяльності”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилось згідно з планом Південного наукового центру АПН України (м. Одеса) Психолого-педагогічне забезпечення розвитку і діяльності особистості” (№ 0194006237) і затверджена вченою радою Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського (протокол № 2 від 27 вересня 2001 р.), та закоординована Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 6 від 18 липня 2002 р.).
Об’єкт дослідження процес розв’язання творчих задач суб’єктом образотворчої діяльності.
Предмет дослідження психологічні особливості суб’єктивної семантики колористичної стратегії розв’язання творчих задач.
Мета дослідження полягає у розкритті психологічних особливостей впливу суб’єктивної семантики кольору як складової Образу світу суб’єкта образотворчої діяльності на колористичну стратегію розв’язання творчих задач.
Гіпотеза дослідження полягає в тому, що існує залежність між семантикою кольору суб’єкта образотворчої діяльності як складовою його Образу світу та колористичною стратегією рішення ним творчих задач. Ця залежність може проявлятися на змістовому й операціональному рівнях; на змістовому рівні вона може зумовити вибір кольорової гами, на операціональному може визначати способи її семантичної інтерпретації.
Відповідно до мети та гіпотези були поставлені такі завдання дослідження:
1. Уточнити роль і місце семантики кольору в структурі Образу світу суб’єкта образотворчої діяльності.
2. Узагальнити теоретико-експериментальні дослідження з проблеми стратегій розв’язання творчих задач суб’єктом діяльності.
3. Розробити методику дослідження суб’єктивної семантики колористичної стратегії в образотворчій діяльності.
4. Розробити методику кольорового семантичного диференціала, спрямовану на виявлення індивідуальних особливостей суб’єктивної семантики кольору.
5. Провести експериментальне дослідження впливу суб’єктивної семантики кольору на колористичну стратегію розв’язання творчих задач.
Теоретико-методологічними засадами дослідження стали основні положення діяльнісного підходу (В.П. Зінченко, О.М. Леонтьєв, Д.О. Леонтьєв, С.Д. Смирнов), концепція Образу світу (О.М. Леонтьєв), системно-стратегіальний підхід до вивчення творчої діяльності (В.О. Моляко), теоретичні підходи до розуміння природи і механізмів візуального мислення (С.М. Симоненко); теоретико-емпіричні дослідження у напрямку експериментальної психосемантики (Ч. Осгуд, Ф.В. Петренко, О.Г. Шмельов) і психології суб’єктивної семантики (О.Ю. Артем’єва).
Методи дослідження: теоретичні аналіз, зіставлення та узагальнення даних з досліджуваної проблеми; практичні спостереження, самоспостереження, бесіда, аналіз продуктів діяльності, метод експертних оцінок, методика трансформації візуального образу (С.М. Симоненко, 1990), методика кольорового семантичного диференціала.
Для обробки одержаних даних використовувалися такі методи математичної статистики: визначення середнього арифметичного, знаходження вірогідності різниці за критерієм Стьюдента, кореляційний і факторний аналіз.
Дослідження проводилось у три етапи:
На першому етапі (1998-1999) проводилося теоретичне дослідження, спрямоване на узагальнення теоретико-експериментального матеріалу з досліджуваної проблеми, визначалися основні напрямки дослідження, конкретизувалася гіпотеза.
На другому етапі (1999-2000) розроблялася та апробувалася методика дослідження суб’єктивної семантики колористичної стратегії суб’єкта образотворчої діяльності.
На третьому етапі (2000-2002) проводився експеримент, систематизувалися й узагальнювалися результати теоретико-експериментального дослідження.
Експериментальною базою дослідження стали художні школи м. Одеси і м. Умані, художньо-графічний факультет Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського (м. Одеса).
Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів полягають в тому, що: 1) визначено роль і місце суб’єктивної семантики кольору в структурі Образу світу суб’єкта образотворчої діяльності; 2) розкрито теоретичні засади впливу суб’єктивної семантики кольору на колористичну стратегію розв’язання творчих задач; 3) доведено, що вплив суб’єктивної семантики кольору на колористичну стратегію суб’єкта образотворчої діяльності може проявлятися на змістовому й операціональному рівнях.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено методику дослідження суб’єктивної семантики колористичної стратегії в образотворчій діяльності. Одержані висновки щодо колористичної стратегії розв’язання творчих задач, розкриття психологічних засад впливу на неї суб’єктивної семантики кольору можуть стати підставою для подальших наукових досліджень, основою для розробки відповідних навчальних курсів для студентів психологічних і художньо-графічних факультетів вищих навчальних закладів.
Використання в дослідницькій діяльності методики кольорового семантичного диференціала (розробленого у співавторстві зі С.М. Симоненко) дозволить виявляти індивідуально зумовлені особливості семантики кольору суб’єкта образотворчої діяльності.
Особистий внесок здобувача. Досліджено вплив змісту й особливостей організації суб’єктивної семантики кольору на стратегію розв’язання творчих задач в образотворчій діяльності; виявлено вплив суб’єктивної семантики кольору на колористичну стратегію на змістовому рівні, де вона зумовлює вибір кольорової гами й особливості її змістового навантаження, а також на операціональному виділено й описано способи семантичної інтерпретації кольору суб’єктом образотворчої діяльності.
Достовірність одержаних результатів дослідження забезпечувалась теоретико-методологічною обґрунтованістю його вихідних положень, використанням взаємодоповнюючих методів, що відповідають меті та завданням дослідження, результатами емпіричної перевірки теоретичних положень у психологічному дослідженні, репрезентативністю вибірки, поєднанням кількісного і якісного аналізу одержаних емпіричних даних, використанням методів математичної статистики.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідались на 3-й Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції Сучасні проблеми науки та освіти” (Ужгород, Харків, 2002), на Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів Дифференциация и интеграция психолого-педагогического знания в науке, социальной практике и научных исследованиях” (Смоленськ, 2001), IV Міжнародних читаннях Психологія у сучасному вимірі: теорія та практика” (Харків, 2002), обговорювалися на аспірантських та науково-методичних семінарах Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (Одеса, 1998-2001 р.р.) і Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (Умань, 2001-2003 р.р.), на засіданні вченої ради Південного наукового центру АПН України (Одеса, 2002), на засіданнях кафедри психології Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (Умань, 2002-2003 р.р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження представлено в 6 публікаціях автора, з них 3 статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг тексту становить 200 сторінок, основний зміст дисертації викладено на 182 сторінках. Робота містить 6 таблиць. У списку використаних джерел 223 найменування. Обсяг додатків складає 14 сторінок.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертації представлено теоретико-емпіричне розв’язання проблеми впливу суб'єктивної семантики кольору як складової змісту Образу світу суб'єкта образотворчої діяльності на колористичну стратегію рішення творчих задач.
Дослідження проводилося в межах розв’язання більш загальної проблеми дослідження візуального мислення і візуально-мисленнєвих стратегій суб’єкта творчої діяльності (С.М. Симоненко, 1990, 1995, 2002, 2003). Вихідними стали погляди автора на візуальну стратегію як систему індивідуально усталених дій і способів трансформації, а також суб’єктивно-семантичної інтерпретації візуального образу-концепту.
Спрямованість дисертаційного дослідження на з’ясування психологічних особливостей оперування кольором у процесі розв’язання творчих задач спричинила виокремлення у складі візуальної власне колористичної стратегії.
1. Проблема дослідження впливу суб’єктивної семантики кольору (ССК) на колористичну стратегію рішення творчих задач належить до однієї з актуальних проблем сучасної психології. Ґрунтовний аналіз наявних досліджень засвідчив, що вона носить міждисциплінарний характер.
Проведений теоретичний аналіз дав змогу співвіднести рівні психосемантики кольору з функціональною структурою Образу світу. Так, утворений модальними компонентами, поверховий рівень пов’язаний зі сприйманням власних характеристик кольору і його чуттєвим ототожненням з певними емоціями та психічними станами людини. Усталена загальнолюдська семантика знаходить свій пов’язана з когнітивним рівнем Образу світу. Взаємодія згаданих рівнів психосемантики кольору із внутрішньопсихічною реальністю суб’єкта призводить до формування шару суб’єктивної семантики, що функціонує на особистісно-смисловому рівні.
2. На основі ґрунтовного вивчення різноманітних підходів до визначення стратегії під колористичною стратегією ми розуміємо складний суб’єктивно обумовлений спосіб роботи з кольором, що полягає у використанні можливостей семантичної інтерпретації кольорової гами за умов розв’язання творчих завдань.
3. Доведено, що основні відмінності суб’єктивної семантики кольору стосуються її змісту, складності і особливостей організації.
Зміст ССК носить індивідуальний характер і виявляється в особливостях семантичної інтерпретації кольору суб’єктом образотворчої діяльності.
Складність ССК залежить від кількості семантико-кольорових плеяд, утворених сукупністю кольорових сполучень та їх змістовою інтерпретацією.
Особливості організації ССК полягають у диференційованості - недиференційованості й структурованості - неструктурованості внутрішніх семантико-кольорових зв’язків.
Суб’єктивна семантика кольору є диференційованою, якщо окремим кольоровим сполученням притаманна чітко визначена семантична інтерпретація кольору. Про її недиференційованість свідчить існування домінуючого осередку, утвореного групою кольорових сполучень зі спільною змістовою інтерпретацією.
Суб’єктивна семантика кольору є структурованою, якщо семантико-кольорові плеяди є незалежними, і неструктурованою, якщо вони виявляються взаємопов’язаними. Про це свідчить коефіцієнт кореляції, що фіксує зв’язки між семантико-кольоровими плеядами, виділеними факторним аналізом.
4. Виявлено закономірності змісту, складності і особливостей організації ССК у вибірках, сформованих за віковим критерієм і за професійним критерієм (учні художньої школи 12-16 років, студенти художньо-графічного факультету 17-20 років, професійні художники); за критерієм домінуючого виражального засобу (колористи, формалісти, синтетики); за критерієм рівня художніх здібностей (продуктивний і творчий).
5. Доведено взаємозалежність між складністю й особливостями організації ССК і вибором колористичної, формо-графічної й синтетичної стратегії рішення творчих задач студентами художньо-графічного факультету і професійними художниками.
Суб’єктивна семантика кольору у колористів характеризується складністю, диференційованістю і структурованістю внутрішніх семантико-кольорових зв’язків. ССК у формалістів вирізняється меншим рівнем складності, слабкою диференційованістю і неструктурованістю. У синтетиків вона поєднує ознаки притаманні формалістам і колористам.
6. З’ясовано, що для ССК учнів художньої школи характерний високий рівень складності, слабка диференційованість і неструктурованість. Виявлено тенденцію збільшення кількості семантико-кольорових плеяд у піддослідних з творчим рівнем художніх здібностей. Не виявлено відмінностей у складності й особливостях організації ССК між колористами, формалістами і синтетиками.
7. Доведено, що суб’єктивна семантика кольору впливає на колористичну стратегію розв’язання творчих задач в образотворчій діяльності. Цей вплив на змістовому рівні проявляється у виборі кольорової гами та реалізується на операціональному рівні у таких способах семантичної інтерпретації кольору як перцептивно-імпресивний, динаміко-перцептивний, емоційно-чуттєвий, символо-означуваний, аналого-асоціативний, проективно-особистісний та особистісно-інтерпретаційний.
Перспективу подальшого дослідження вбачаємо у розробці системи навчально-розвиваючих завдань, що забезпечувала б становлення і розвиток колористичної стратегії суб’єкта образотворчої діяльності в умовах навчального закладу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авангард, остановленный на бегу. Альбом / Авторы-составители С.М. Турутина, А.Б. Лошеньков, С.П. Дьяченко Л.: Аврора, 1989. 283 с.
2. Аксенова Ю.А. Символы мироустройства в сознании детей: Дис. канд. психол. наук. М.,1997. 185 с.
3. Алехин А.Д. О языке изобразительного искусства. М.: Знание, 1973. 48 с.
4. Андреев Л.Г. Импрессионизм. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. 250 с.
5. Арнхейм Р. Визуальное мышление // Зрительные образы: феноменология и эксперимент. Душанбе, 1973 - Ч.1. С. 3-31.
6. Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие: Пер. с нем. М.: Прогресс, 1974. 392 с.
7. Арнхейм Р. Новые очерки по психологии искусства: Пер. с нем. М.: Прометей, 1994. 352 с.
8. Артемьева Е. Ю. Психология субъективной семантики. М.: Смысл, 1999. 350 с.
9. Артемьева Е.Ю., Серкин В.П., Стрелков Ю.К. Описание структуры субъективного опыта // Мышление. Общение. Опыт. Ярославль: ЯрГУ, 1983. С.99-108.
10. Асмолов А.Г. Деятельность и установка. М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1979. 150 с.
11. Асмолов А.Г. О предмете психологии личности // Вопросы психологии. 1983. №3. С. 118-125.
12. Асмолов А.Г. Личность как предмет психологического исследования. М.: Изд-во Моск. ун-та., 1984. 104 с.
13. Асмолов А.Г., Насиновская Е.Е., Басина Е.З. Принципы исследования смысловых образований личности // Развитие экономики в системе дизайна: Тезисы докладов Всесоюзной конференции. Боржоми, 1979. С.219-224.
14. Афасижев М.Н. Западные концепции художественного творчества. М.: Высшая школа, 1990. 174 с.
15. Базыма Б.А. Цвет и психика: Моногр. / Харьк. гос. акад. культуры. Х.: ХДАК, 2001. 172 с.
16. Басин Е.Н. Психология художественного творчества (Личностный подход). М.: Знание, 1985. 64 с. (Новое в жизни, науке, технике. Сер. «Эстетика»; № 5).
17. Басин Е.Н. «Двуликий Янус» (о природе творческой личности). М.: Магистр, 1996. 171 с.
18. Бассин Ф.В. К развитию проблемы значения и смысла // Вопросы психологии. 1973. - № 6. С. 13-24.
19. Белянин В.П. Психологические аспекты художественного текста. М.: Изд-в Моск. ун-та, 1988. 158 с.
20. Берхин Н.Б. Общие проблемы психологии искусства. М.: Знание, 1981. 64 с.
21. Беспалов Б.И. Действие: психологические механизмы визуального мышления. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1964. 320 с.
22. Богомазов О. Живопис та елементи. 1996. с. 128.
23. Боднаровская В.М., Горобец Т.К., Моляко В.А. Смульсон М.Л. Исследование стратегий решения задач в зарубежной литературе // Вопросы психологии. 1972. №5. С. 174-184.
24. Братусь Б.С. К изучению смысловой сферы личности // Вестн. Моск. ун-та. Сер.14. Психология. 1981. № 2. С. 46-56.
25. Братусь Б.С. Общепсихологическая теория деятельности и проблема единиц анализа личности // А.Н. Леонтьев и современная психология. М.: Изд-во Моск. ун-та,1983. С.212-219.
26. Братусь Б.С. Аномалии личности. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988. 304 с.
27. Брунер Дж. Психология познания: за пределами непосредственного познания. М.: Прогресс, 1977. 412 c.
28. Васадзе А.Г. Проблема художественного чувства: Вопросы художественного творчества. Тбилиси, Мецниереба, 1978. 174 с.
29. Василюк Ф.Е. Психология переживания. Анализ преодоления критических ситуаций. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. 200 с.
30. Василюк Ф.Е. Структура образа // Вопросы психологии. 1993. № 5. С.5-19.
31. Веккер Л.М. Психические процессы: В 2 т. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1981. Т. 2. 325 с.
32. Веккер Л.М. Психика и реальность: единая теория психических процессов. М.: Смысл, 1998. 685 с.
33. Величковский Б.М. Современная когнитивная психология. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. 336 с.
34. Величковский Б.М., Блинникова И.В., Лапин Е.А. Представление реального и воображаемого пространства // Вопросы психологии. 1986. № 3. С. 103-112.
35. Велихов Е.П., Зинченко В.П., Лекторский В.А. Сознание: опыт междисциплинарного исследования // Вопросы философии. 1988. № 11. С.3-30.
36. Вельфлин Г. Основные понятия истории искусств. Проблема эволюции стиля в новом искусстве. СПб.: Мифрин, 1994. 398 с.
37. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. 142 с.
38. Вилюнас В.К. Теория деятельности и проблемы мотивации // А.Н. Леонтьев и современная психология. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1983. С.191-200.
39. Вилюнас В.К. Психологические механизмы биологической мотивации. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1986. 208 с.
40. Волков Н.Н. Цвет в живописи. М.: Искусство, 1965. 216 с.
41. Воробьев Г.Г. Психосемиотика цвета // Психосемиотика познавательной деятельности и общения. Международный сборник научных трудов. М.: МГЗПИ, 1988. Вып. 2. С. 51-69.
42. Вундт В. Основы физиологической психологии. М., 1880. 560 с.
43. Выготский Л.С. Мышление и речь. М.; Л.: Соцэкгиз, 1934. 324 с.
44. Выготский Л.С. Избранные психологические произведения. М.: Наука, 1956. 262 с.
45. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. М.: Педагогика, 1982. Т.1. 487 с.
46. Выготский Л.С. Психология искусства. М.: Искусство, 1986. 572 с.
47. Гете И.В. Трактат о цвете // Избранные психологические исследования по естествознанию. М., 1957. 261 с.
48. Гибсон Дж. Экологический подход к зрительному восприятию. М.: Прогресс, 1988. 464 с.
49. Глезер В.Д. Зрение и мышление. Л.: Наука, Лен. отделение, 1985. 246 с.
50. Горбачевич К.С., Хабло Е.П. Словарь эпитетов русского литературного языка. Л.: Наука, 1979. 567 с.
51. Грегори Р.Л. Глаз и мозг. Психология зрительного восприятия. М.: Прогресс, 1970. 235 с.
52. Гурова Л.Л. Психологический анализ решения задач. Воронеж: Изд-во Ворон. ун-та,1976 328 с.
53. Гадамер Х.-Г. Истина и метод: основы философской герменевтики. М.: Прогресс, 1988. 700 с.
54. Диксон Д. Проектирование систем: изобретательство, анализ и принятие решения. М.: Мир, 1969 435 с.
55. Даниэль С.М. Картина классической эпохи. Проблема композиции в западноевропейской живописи XVII века. Л.: Искусство, 1986. 196 с.
56. Даниэль С.М. Искусство видеть. О творческих способностях восприятия, о языке линий и красок и о воспитании зрителя. Л.: Искусство, 1990 221 с.
57. Дорфман Л.Я. Эмоции в искусстве: теоретические подходы и эмпирические исследования. М.: Смысл, 1997. 424 с.
58. Дуглас Ш. К вопросу о философских истоках беспредметного искусства // Казимир Малевич. Художник и теоретик. Альбом / Ред. А.Д. Сарабьянов. М.: Сов. художник. С. 56-60.
59. Жабицкая Л. Восприятие художественной литературы и личность. Кишинев, 1974. 134 с.
60. Жегин Л.Ф. Язык живописного произведения. М.: «Искусство», 1970. 125 с.
61. Жукова Л.А. Описание трудно вербализуемых объектов и особенности их понимания // Мышление и общение в производственной деятельности. Ярославль: ЯрГУ, 1981. С.137-146.
62. Жуковский В.И. Визуальное мышление в структуре научного познания. Красноярск: Изд-во Краснояр. ун-та, 1988. 178 с.
63. Жуковский В.И., Пивоваров Д.В. Зримая сущность: визуальное мышление в изобразительном искусстве. Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1991. 284 с.
64. Забродин Ю.М. Процессы принятия решений на сенсорно-перцептивном уровне // Проблемы принятия решений. М.: Наука, 1976. С. 33-55.
65. Завалова Н.Д., Ломов Б.Ф., Пономаренко В.А. Образ в системе психической регуляции деятельности. М.: «Наука», 1986. 172 с.
66. Завалишина Д.Н., Ломов Б.Ф., Рубахин В.Д. О системном строении когнитивных процессов / Психологические проблемы переработки знаковой информации. М.: Наука, 1967. С.49-57.
67. Зайцев А.С. Наука о цвете и живописи. М.: Искусство, 1986. 159 с.
68. Зинченко В.П. Идеи Л.С. Выготского о единицах анализа психики // Психологический журнал. 1981. № 2. Т.2. С.118-133.
69. Зинченко В.П. От генеза ощущений к образу мира // А.Н. Леонтьев и современная психология. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1983. С. 140-149.
70. Зинченко В.П. Миры сознания и структура сознания // Вопросы психологии. 1991 № 2. С. 15-36.
71. Зинченко В.П. Культура и техника // Красная книга культуры? / Под ред. И.Т. Фролова М.: Искусство, 1989. С. 55-69.
72. Зинченко В.П., Вергилис Н.Ю. Формирование зрительного образа. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1966. 106 с.
73. Зинченко В.П., Величковский Б.М., Вучетич Г.Г. Функциональная структура зрительной памяти. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. 271с.
74. Зинченко В.П., Мамардашвили М.К. Об объективном методе в психологии // Вопросы философии. 1977. № 7. С.109-125.
75. Зинченко В.П., Моргунов Е.Б. Человек развивающийся: Очерки российской психологии. М.: Тривола, Просвещение, 1994. 303 с.
76. Знаков В.В. Психология понимания правды. СПб: Алетейя, 1999 281 с.
77. Кандинский В.В. Текст художника. Ступени. // К выставке в залах Государственной Третьяковской галереи. М.: Сов. художник, 1989. С. 49-64.
78. Кандинский В.В. О духовном в искусстве. К выставке в залах Государственной Третьяковской галереи. М.: Сов. художник, 1989. С. 3-48.
79. Клод Моне: Альбом / Автор-составитель Кулаков В.А. М.: Изобразительное искусство, 1989. 176 с.: ил.
80. Коваленко А.Б. Психологія розуміння творчих задач. К.: Либідь, 1994. 116 с.
81. Ковтун Е.Ф. Начало супрематизма // Казимир Малевич. Художник и теоретик. Альбом / Ред. А.Д. Сарабьянов - М.: Сов. Художник, 1990. С. 104-106.
82. Кокто Ж. Портреты-воспоминания. М.: Известия, 1985. 160 с.
83. Копытин А.И. Психодинамический подход и арт-терапия // Практикум по арт-терапии / Под ред. А.И. Копытина. СПб: Питер, 2000. 448с.
84. Корнилов Ю.К. Особенности приемов описания в зависимости от описываемого объекта // Психологические проблемы рационализации деятельности. Ярославль: ЯрГУ, 1979. С.23-41.
85. Королева Н.Н. Смысловые образования в картине мира личности. Дис. канд. психол. наук. СПб, 1998. 194 с.
86. Кравков С.В. О связях цветового зрения с вегетативной нервной системой // Проблемы физиологической оптики. М.: Наука, 1941. Т. 1. С. 82-87.
87. Кравков С.В. Цветовое зрение. М.: Наука, 1950. 472 с.
88. Ксенчук Е.В. Роль образных компонентов мышления в процессе решения задач: Дис. канд. психол. наук. Л., 1984. 232 с.
89. Кулагина Н.В. Символ как средство мировосприятия и миропонимания. М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: НПО «МОДЭК», 1999. 80 с.
90. Кулюткин Ю.Н. Эвристические методы в структуре решений. М.: Педагогика, 1970. 232с.
91. Леонтьев А.А. Знак и деятельность // Вопросы философии. 1975. - № 10. С. 118-125.
92. Леонтьев А.А. Формы существования значения // Психолингвистические проблемы семантики. М.: Наука, 1983. С. 5-20.
93. Леонтьев А.А. О книге Е.Ю. Артемьевой // Артемьева Е.Ю. Основы психологии субъективной семантики. М.: Смысл, 1999. С. 5-9.
94. Леонтьев А.Н. Психологические вопросы сознательности учения // Вопросы психологии понимания (Известия АПН РСФСР, Вып.7) М.; Л.: Изд-во АПН РСФСР: 1947. С. 3-40.
95. Леонтьев А.Н. Проблема деятельности в психологии // Вопросы философии. 1972. № 9. С. 95-108.
96. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1972. 572 с.
97. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1977. 304 с.
98. Леонтьев А.Н. Анализ деятельности. // Вестн. Моск. ун-та. Сер.14. Психология. 1983. № 2. С.5-18.
99. Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения. В 2-х т. М.: Педагогика, 1983. Т. 2. 320 с.
100. Леонтьев А.Н. Основные процессы психической жизни // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 14. Психология. 1983. № 2. С. 18-19.
101. Леонтьев А.Н. О психологической функции искусства (гипотеза) // Художественное творчество и психология / Отв. ред. А.Я. Зись, М.Г. Ярошевский М.: Наука, 1991. С.184-187.
102. Леонтьев А.Н. Философия психологии: из научного наследия / Под ред. А.А. Леонтьева, Д.А. Леонтьева. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1994. 287 с.
103. Произведения искусства и личность: психологическая структура взаимодействия // Художественное творчество и психология. / Отв. редакторы: А.Я. Зись, М.Г. Ярошевский. М.: Наука, 1991. С. 109-170.
104. Леонтьев Д.А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности. М.: Смысл, 1999. 487 с.
105. Леонтьев Д.А., Собкин В.С. Психология искусства и психологическая методология в ранних работах Л.С. Выготского // Вестн. Моск. ун-та. Сер.14. Психология. 1994. № 4. С. 35-44.
106. Линдсей П., Норман Д. Переработка информации у человека. М.: Мир, 1974. 550 с.
107. Лингардт Й. Процесс и структура человеческого учения М.: Прогресс, 1970 685 с.
108. Логвиненко А.Д. Зрительный образ и инвертированное зрение // Вопросы психологии. 1974. № 5. С.23-27.
109. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. М.: Наука, 1984. 444 с.
110. Лосев А.Ф. Знак. Символ. Миф. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. 480 с.
111. Лосев А.Ф. Философия. Мифология. Культура. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1991. 534с.
112. Лотман Ю.М. Культура и взрыв. М.: Гнозис; Прогресс, 1992. 271 с.
113. Лурия А.Р. Язык и мышление. М.: Политиздат, 1979. 195 с.
114. Лурия А.Р., Цветкова Л.С. Нейропсихологический анализ решения задач. М.: Просвещение, 1974 239с.
115. Львов М.Р. Словарь антонимов русского языка / Под ред. Л.А. Новикова. М.: Рус. яз., 1988. 384 с.
116. Магия цвета / Сост. К.В. Сельченок. Харьков: ХДАК, 1996.- 431 с.
117. Малевич К.С. В моем живописном опыте // Казимир Малевич. Художник и теоретик. Альбом. / Ред. А.Д. Сарабьянов - М.: Сов. Художник, 1990. С. 199-209.
118. Мамардашвили М.К. Анализ сознания в работах К.Маркса // Вопросы философии. 1968. № 6. С.14-25.
119. Мамардашвили М.К. Форма превращенная // Философская энциклопедия: В 5 т. М.: Сов. Энциклопедия, 1976. Т. 5. С. 386-389.
120. Мейлах Б.С. Процесс творчества и художественное восприятие. Комплексный подход: опыт, поиски, перспективы. М.: Искусство, 1983. 318 с.
121. Мелик-Пашаев А.А. Способность к применению цвета в качестве выразительного средства как компонент художественной одаренности. Автореф. дис. канд. психол. наук. / МГУ им. В.М. Ломоносова. М., 1976. 20 с.
122. Мерлин В.С. Очерк интегрального исследования индивидуальности. М.: Педагогика, 1986. 256 с.
123. Миронова Л.Н. Цветоведение. Минск, 1984. 286 с.
124. Миронова Л.Н. Семантика в эволюции психики человека // Проблема цвета в психологии. / Отв. ред. А.А. Митькин, Н.Н. Корж. М.: Наука, 1993. С. 172-188.
125. Мирошхина Э.А. Стратегия решения вербальных задач // Вопросы психологии. 1973. № 3. С.45-55.
126. Мислер Н., Боулт Дж. Э. Филонов. Аналитическое искусство. М: Сов. Художник, 1990. 248 с.: ил.
127. Миттельштедт К. Винсент Ван Гог: Пер. с нем. Берлин: Издательство Хеншель, Искусство и общество, 1987.
128. Моляко В.А. Психология творческой деятельности. К.: Знания, 1978 47 с.
129. Моляко В.А. Психологическое изучение проектирования технических систем // Вопросы психологии. 1976. № 1. С.46-54.
130. Моляко В.А. Психологическое решение школьниками творческих задач. К.: Рад. школа, 1983. 95 с.
131. Моляко В.А. Стратегии решения новых задач в процессе регуляции творческой деятельности // Психологический журнал. Т.16. № 1. 1995. С. 84-90.
132. Мочалов Л.В. Пространство мира и пространство картины: Очерки о языке живописи. М.: Сов. Художник, 1983. 375 с.
133. Мухина В.С. Изобразительная деятельность ребенка как форма усвоения социального опыта. М.: Искусство, 1981. 320 с.
134. Найссер У. Познание и реальность. Смысл и принципы когнитивной психологии: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1981. 230 с.
135. Насиновская Е.Е. Методы изучения мотивации личности. М.: Изд-во Моск. ун