ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЖИТТЄВОЇ АНТИЦИПАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

Краткое описание

Міністерство освіти України
Інститут соціальної та політичної психології АПН України

На правах рукопису

Рихальська Олена Геральдівна
УДК 159.922

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЖИТТЄВОЇ АНТИЦИПАЦІЇ
ОСОБИСТОСТІ

Спеціальність 19.00.01. загальна психологія, історія психології

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
кандидат психологічних наук
Батраченко Іван Георгійович

Київ 2004

ЗМІСТ

ВСТУП

4

РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ І ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ .......................................................................................

10

1.1. Проблема життєвої антиципації особистості ...................................

10

1.2. Основні поняття, принципи і методи психосемантичного підходу в психології .........................................................................................

28

1.3. Психосемантична модель життєвого антиципування.......................

39

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ТИПОЛОГІЧНИХ ПРОЯВІВ ЖИТТЄВОЇ АНТИЦИПАЦІЇ .....................

49

2.1. Дослідження тезаурусу життєвої антиципації ..................................

50

2.2 Вивчення життєвої антиципації шляхом аналізу прислів’їв та афоризмів з конструктом щасливе нещасливе майбутнє” .....................

57

2.3. Дослідження міжстатевих та міжвікових відмінностей та спільностей у життєвих концепціях щастя за допомогою вибірки прислів’їв і афоризмів ..................................................................................

62

2.4. Математичне моделювання та емпіричне вивчення імовірнісного профілю майбутнього .....................................................................................

78

2.5. Вивчення категоріальної структури конструкту щасливе нещасливе майбутнє” ...................................................................................

83

2.6. Дослідження антиципаційних схем з конструктом щасливе нещасливе майбутнє” .....................................................................................

89

РОЗДІЛ 3. ПСИХОЛОГІЧНА КОРЕКЦІЯ ДЕСТРУКТИВНИХ І РОЗВИТОК КОНСТРУКТИВНИХ ТИПІВ ЖИТТЄВОЇ АНТИЦИПАЦІЇ ............................................................................................

103

3.1. Проблема конструктивності та деструктивності життєвого антиципування ................................................................................................

103

3.2. Загальна модель корекції та розвитку життєвого антиципування

119

3.3. Індивідуальна корекція та розвиток життєвої антиципації особистості ......................................................................................................

128

3.4. Групова корекція і розвиток життєвого антиципування ..................

141

ВИСНОВКИ ...................................................................................................

149

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ...........................................

151

Додаток А. Тезаурус прикметників української мови для категоризації людського майбутнього ..

165

Додаток Б.Список прислів’їв та афоризмів з конструктом щасливе нещасливе майбутнє”

167

Додаток В. Анкета Моя життєва концепція щастя”.............................

180

ДОДАТОК Д. Приклад зведеної таблиці відповідей 15-ти досліджуваних на анкету в додатку В .....................................................

185

додаток е. Зведена таблиця середніх згод з вибіркою прислів`їв та їх різниць у всіх досліджуваних статево-вікових групах ...........................

187

Додаток Ж. Вправи для антиципаційно орієнтованого біографічного тренінгу ...........................................................................................................

188

ВСТУП

Актуальність дослідження. Проблеми антиципації життєвого шляху людини слід віднести до розряду вічних питань”, що завжди зберігали і зберігатимуть свою значущість. Проте в кризові періоди розвитку суспільства завдання життєвого антиципування суттєво ускладнюються внаслідок зростання невизначеності перспектив суспільного розвитку, на тлі яких проектується життєвий шлях кожної конкретної особистості, а також руйнації системи старих соціально-типових сценаріїв життєвого шляху, якими озброюється суб’єкт у процесі соціалізації. Тому актуальність проблеми життєвої антиципації загострюється нині ще й нестабільністю соціальної ситуації розвитку особистості в умовах сучасної України.
Прагнення людини до прогнозування та планування свого власного майбутнього з прадавніх часів породжувало і попит на відповідні методи допомоги їй у розв’язанні цих завдань. Піонери цієї справи - різні ясновидці, ворожбити та астрологи - ще й дотепер пропонують свої послуги, залишаючись все ще поширеним явищем попри всю давність своєї методології. Науковий же підхід до надання допомоги суб’єкту у сфері життєвого антиципування тривалий час спеціально не розроблявся.
Проте сьогодні ситуація починає суттєво змінюватись, і вказана прогалина починає активно заповнюватись психологами. Так, в останні десятиліття виокремилися такі напрями психології, як психологія життєвого шляху особистості та психологія життєтворчості (К.А. Абульханова - Славська, Р.А. Ахмеров, Є.І. Головаха, О.О. Кронік, І.О. Мартинюк, Л.В. Сохань, В.С. Хомік та ін.) в контексті яких чітко усвідомлена проспективна спрямованість структурування життєвого шляху людини.
Водночас виокремився і такий напрям психології, як психологія антиципації (Т.Ф. Базилевич, І.Г. Батраченко, Б.Ф. Ломов, О.О. Сергієнко, Є.М. Сурков та ін.). Вивчення антиципації як універсальної складової будь-якої діяльності вивело дослідників і на вивчення антиципації в структурі такого різновиду діяльності, як життєтворчість, де основним змістом антиципування є життєвий шлях людини.
Окрім того, в психології стрімко формується арсенал дослідницьких та психодіагностичних методик та методів корекції і розвитку психічних функцій. Все це створює нові можливості для пошуку шляхів дослідження, діагностики, корекції та розвитку антиципації, яка забезпечує процес людської життєтворчості.
Науково-психологічне вивчення проблеми життєвої антиципації
особистості дає змогу зробити новий крок у опроцюванні методів психологічної допомоги у сфері прогнозування та проектування життєвого шляху і внести струмінь наукового підходу в царину, яку заповнюють поки що своїми послугами переважно ворожбити, хіроманти, астрологи та інші представники ”реліктових” форм антиципації. Отримані дані можуть набути широкого застосування в практичній психології особистості.
Зв’язок робіт із науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до комплексної теми лабораторії соціальної психології особистості інституту соціальної та політичної психології ”Соціально психологічні передумови та детермінанти особистого вибору”. Номер держреєстрації 0198U002048.
Тема затверджена 31.05.2000 р. На Вченій раді iнституту соціальної та політичної психології АПН України (протокол № 5) та погоджена з Координаційною радою АПН України (протокол № 2 від 9.10.2002 р.)
Об’єкт дослідження суб’єктивна модель майбутнього життя особистості.
Предмет дослідження - життєва антиципація як важлива когнітивна складова моделі майбутнього.
Мета дослідження з’ясування особливостей життєвої антиципації особистості, виокремлення її основних типів та критеріїв їх розмежування, опрацювання можливих методів психологічної допомоги в процесі розвитку здатності особистості до антиципування свого життєвого шляху.
Гіпотеза дослідження полягає у двох загальних припущеннях:
1) відповідно до значень суб’єктивних ймовірностей при антиципуванні людиною варіантів свого життєвого шляху в контексті конструкту „щасливе нещасливе майбутнє”, а також відповідно до міри та характеру оснащеності цього конструкту антиципаційними схемами можна виокремити різні типи життєвої антиципації особистості і розрізнити конструктивні й деструктивні типи її функціонування; 2) розвиток конструктивних форм життєвої антиципації можна здійснювати методами індивідуального психологічного консультування та групового біографічного тренінгу, розроблених на базі психосемантичного підходу, і керуючись розробленою в нашому дослідженні концептуальною моделлю життєвого антиципування.
Мета і загальна гіпотеза були конкретизовані нами в наступних завданнях дослідження:
1) підсумувати й узагальнити матеріал, накопичений у психології антиципації та психології життєтворчості, важливий для дослідження
проблем життєвої антиципації особистості;
2) побудувати концептуальну модель феномена життєвої антиципації особистості, спираючись на теоретико-методологічну базу психосемантичного підходу;
3) виходячи з побудованої концептуальної моделі, сконструювати й апробувати конкретні методики психологічної діагностики типу життєвої антиципації особистості;
4) розробити критерії розмежування різних форм життєвого антиципування;
5) дослідити психологічні можливості розвитку конструктивних форм життєвого антиципування та, в разі потреби, корекції його деструктивних форм.
Методологічною основою дослідження слугували загальнонаукова методологія системного аналізу, філософська та психологічна концепції життєтворчості (К.О. Абульханова Славська, Є.І. Головаха, С.Д. Максименко, Л.В. Сохань, Т.М. Титаренко), психологічна концепція антиципації (Б.Ф. Ломов, Л.А. Регуш, О.А. Сергієнко, Є.Н. Сурков), теорія і методи психосемантичного підходу (Д. Банністер, Дж. Келли, В.Ф. Петренко, Ф. Франселла, О.Г. Шмельов), концепції психологічного консультування (Ю.Я. Алешина, Н.Ф. Каліна) та біографічного тренінгу (Р.А. Ахмеров, О.О. Кронік).
Методи дослідженя полягали у теоретичному аналізі наукової літератури з відповідних питань, узагальненні існуючих результатів, побудові концептуальної моделі антиципації в структурі життєтворчості, розробка експериментальних методик спиралась на репертуарні техніки дослідження особистості, опитування та глибинного інтерв’ювання. Статистичний аналіз здійснювався на базі Microsoft Excel.
Наукова новизна та теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в постановці проблеми життєвої антиципації, застосуванні психосемантичного підходу до вивчення антиципації в структурі життєтворчості і побудові на основі цього підходу її концептуальної моделі, в аналізі тезаурусу антиципаційних категорій, у використанні прислів’їв та афоризмів як специфічного емпіричного матеріалу, важливого для вивчення життєвоого антиципування, розробці математичних моделей та психосемантичних методик дослідження життєвої антиципації особистості, а також методики індивідуальної та групової корекції цієї психічної функції.
Теоретичне значення роботи полягає в аналізі проблеми антиципації особистістю свого життєвого шляху, введенні поняття життєва антиципація” та його концептуальному окресленні. Запропонована психосемантична модель життєвої антиципації може слугувати вихідною основою для висування конкретних експериментальних завдань, з яких деякі вивчалися в даній роботі, а інші можуть розглядатись як перспектива дальших досліджень. У роботі також здійснено загальний аналіз психосемантичного підходу, проведено зіставлення корелятивних та ймовірнісних зв’язків у системах виявлених конструктів.
Практичне значення дослідження визначається тим, що на основі теоретичного аналізу та емпіричних пошуків було досліджено можливості індивідуальної й групової корекції та розвитку життєвої антиципації особистості. Запропонована концептуальна модель життєвого антиципування, а також методичні схеми і прийоми корекційної та розвивальної роботи можуть бути використані в практиці надання психологічної допомоги. Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути корисними і при викладанні психології в різних типах навчальних закладів.
Надійність і вірогідність висновків забезпечувалися чітким визначенням вихідних принципів і вибором методик, адекватних меті та завданням дослідження, поєднанням кількістсного і якісного аналізу емпіричних даних, репрезентативністю вибірки та застосуванням методів математичної статистики із залученням новітніх програм обробки отриманих даних.
Апробація роботи проводилась під час обговорення її результатів на Міжнародній науковій конференції Математичне моделювання в психологічних і педагогічних дослідженнях та навчанні” (Дніпропетровськ, 1996), на засіданнях кафедри загальної та соціальної психології та методологічному семінарі з психології та педагогіки Дніпропетровського Національного університету, отримані дані використовувались при читанні курсу Психологія особистості” для студентів факультету систем і засобів масової комунікації Дніпропетровського Національного університету, в навчальному процесі Дитячої школи творчості при міжвузівській кафедрі основ творчості й інтелектуалізації (Державна металургійна академія України,
м. Дніпропетровськ).
Впровадження у практику результатів дослідження відбувалося: а) під час роботи автора на посадах заступника декану з виховноі роботи та викладача на факультеті систем і засобів масової комунікації (1997 2002 р.р.) Дніпропетровского Національного університету, в процесі розробки та читання курсів лекцій і проведення практичних занять з предметів Загальна психологія”, Психологія особистості”, Основи психології та педагогіки”; б) в процесі роботи автора на посаді практичного психолога у громадської організації Сучасність і жінка”, м. Дніпропетровськ (1999 2003 р.р.).
Публікації. Зміст та результати роботи відбито у 8 публікаціях, у тому числі у 4 статтях в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура дисертації. Дисертація скдається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (190 найменувань, з котрих 9 іноземними мовами) та 5 додатків. Загальний обсяг роботи 194 сторінки машинописного тексту.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження ми дійшли таких висновків:
1) Феномен життєвої антиципації особистості продуктивно досліджувати (у плані як теоретичного аналізу, так і експериментального вивчення) виходячи з теорії, методології та методик психосемантичного підходу. Останній може також слугувати основою корекційної та розвивальної роботи щодо життєвого антиципування.
2) Вивчення такого психічного утворення, як суб’єктивна модель власного майбутнього особистості, доцільно розпочинати з експлікації суб’єктивних імовірностей варіантів біографічного майбуття у контексті одного з найбільш загальних та найбільш типових конструктів - конструкту щасливе нещасливе майбутнє”. Така процедура дає можливість з’ясувати ймовірнісний профіль” бачення свого майбутнього даною людиною, типологію якого ми побудували виокремленням таких конфігурацій: оптимістичного, песимістичного, серединного, амбівалентного та рівноймовірного, серед яких ми, в свою чергу розрізняли гіпер- та гіповаріації. Критерієм виділення слугував характер імовірнісного домінування різних варіантів майбуття.
3) З’ясування семантичного розгортання (деталізації) кожної з градацій конструкту щасливе нещасливе майбутнє” дає змогу визначити, по перше, когнітивну диференційованість суб’єктивної моделі власного майбутнього в даної особистості та міру когнітивної складності, а також основний зміст системи її антиципаційних конструктів; по друге - своєрідність і тип розуміння людиною варіантів щасливого, звичайного та нещасливого майбуття. У загальному плані можна розрізняти когнітивно спрощені (примітивні), сереньодиференційовані, високодиференційовані та надмірно ускладнені системи антиципаційних конструктів і моделей майбутнього.
4) Конструкт щасливе нещасливе” майбутнє є вузловою ланкою для цілого грона антиципаційних схем, за допомогою яких кожна людина прогнозує та проектує свій життєвий шлях. Міра й характер оснащеності даного конструкту антиципаційними схемами індивідуально варіабельні. Можна розрізняти людей із слабко й добре оснащеним даним конструктом.
5) Конструктивний тип життєвого антиципування характеризується оптимістичним імовірнісним профілем майбутнього, високою когнітивною диференційованістю суб’єктивних моделей майбутнього та високою когнітивною складністю системи антиципаційних конструктів, а також добре оснащеною системою антиципаційних схем.
6) Серед деструктивних типів життєвого антиципування найчастіше трапляються такі: песимістична та гіпероптимістична орієнтація ймовірнісного профілю майбутнього, когнітивно малодиференційований образ власного майбуття, примітивно проста система антиципаційних конструктів, а також слабка їх оснащеність антиципаційними схемами.
7) Психологічну корекцію та розвиток життєвого антиципування можна здійснювати шляхом психологічного консультування та групового психологічного тренінгу, побудованих на базі психосемантичного підходу, концентруючи зусилля на збагаченні та переструктуруванні образу власного майбуття суб’єкта, індивідуальної системи значень життєвої антиципації та антиципаційних схем, які лежать в її основі. При цьому ядерним конструктом, навколо якого будується корекційно-розвивальна, робота доцільно вибирати конструкт щасливе нещасливе майбутнє”.
8) Перспективи подальших досліджень бачаться нам у вивченні вікової динаміки ймовірнісного профілю майбутнього, взаємозв’язків особливостей імовірнісного профілю з різними параметрами особистості. Те саме стосується і індивідуального категоріального апарату життєвого антиципування та арсеналу антиципаційних схем суб’єкта. Подальшого розвитку заслуговують також запропонована технологія психологічного консультування і програма психологічного тренінгу життєвої антиципації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аврелий М. Размышления римского императора Марка Аврелия. М.: Типография торгового дома «М.В. Балдин и компания», 1911. 64 с.
2. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии. М.: Фонд «За економическую грамотность», 1995. 296 с.
3. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. - М.: Мысль, 1991. - 301 с.
4. Алешина Ю.Я. Консультативная беседа// Введение в практическую социальную психологию. М.: Смысл, 1996. С. 230 - 248.
5. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. М.: Наука, 1977. 380 с.
6. Артемьева Е.Ю., Стрелков Ю.М., Серкин В.П. Описание структур субективного опыта: контекст и задачи// Мышление, общение, опыт. Ярославль, 1983. С. 99 - 107.
7. Ахмеров Р.А. Биографический тренинг при кризисах середины жизни// LifeLine и другие новые методы психологии жизненного пути. - М.: Изд. группа «Прогресс» - «Культура», 1993. С. 140 - 151.
8. Ахмеров Р.А. Биографические кризисы личности: автореф. дис. канд. психол. наук. М., 1994. - 24 с.
9. Афганські прислів’я та приказки. - К.: Дніпро, 1983. 126 с.
10. Базилевич Т.Ф. Антиципация в структуре действий различного замысла// Психологический журнал. 1988. - № 3. С.121 - 131.
11. Базилевич Т.Ф. Системное исследование антиципации в структуре индивидуальности// Вопросы психологии. 1988. - № 4. - С. 46 - 55.
12. Бальтасар Грасиан. Карманний оракул, или наука благорозумия. Мн.: БелСЭ, 1991. 125 с.
13. Батраченко И.Г. Прогнозирование в педагогическом общении. Метод. рекомендации для учителей, преподавателей педвузов, студентов. Днепропетроваск, 1990. - 27 с.
14. Батраченко И.Г. Психологический анализ антиципации в педагогическом общении: дис. на соиск. уч. степени канд. психол. наук. - К., 1991. 145 с.
15. Батраченко І.Г. Вступ до психології антиципації: навч. посібник. Дніпропетровськ: Вид - во ДДУ, 1996. 96 с.
16. Батраченко І.Г. Психологія розвитку антиципаціі людини. Дніпропетрговськ: Вид - во ДДУ, 1996. 204 с.
17. Берн Э. Игры, в которые играют люди: психология человеческих взаимоотношений. Люди, которые играют в игры: психология человеческой судьбы. М.: Медицина, 1988. - 399 с.
18. Бернштейн Н.А. О ловкости и ее развитии. М.: ФиС, 1991. - 288 с.
19. Браун Д., Педдер Д. Введение в психотерапию: принципы и практика психодинамики. М.: Независимая фирма «Класс», 1998. 224 с.
20. Бьюдженталь Д. Наука быть живым: диалоги между терапевтом и пациентами в гуманистической психотерапии. М.: Независимая фирма «Класс», 1998. 336 с.
21. Книги священного писания Ветхого и Нового завета. М.: Изд. Моск. Патриархии, 1988. 1371 с.
22. Бодалев А.А. Событийность человека: о событиях в жизни человека и человеке как событии// Мир психологии. 2000. С. 66 - 70.
23. Бондаренко А.Ф. Социальная психотерапия личности. К.: Вища шк., 1994. 250 с.
24. Бруннер Дж. Психология познания. М.: Прогресс, 1977. 412 с.
25. Брушлинский В.А. Мышление и прогнозирование. М.: 1979. 213 с.
26. Брушлинский А.Б. «Культурно-историческая» теория мышления// Исследования мышления в советской психологии. М.: Наука, 1966. С. 123 - 174.
27. Бугрименко Е.А., Эльконин Б.Д. Знаковые опосредования в процессах формирования и развития// Вестн. Моск. ун - та. - Сер.14. Психология 1994. - № 4. с. 27 - 35.
28. Бурлачук Л.Ф., Коржова Е.Ю. Психология жизненных ситуаций. М.: Рос. пед. Агентство, 1998. 263 с.
29. Валлон А. От действия к мысли: очерк сравнительной психологии. М.: Иностр. лит., 1956. - 238 с.
30. Василюк ФЕ. Психология переживания. - М.: МГУ, 1984. 198 с.
31. Великие мысли великих людей. Антология афоризма: в трех томах. - М.: РИПОЛ КЛАССИК, 1998. Т.1. 512 с., Т. 2. 736 с., - Т.3. 736 с.
32. Вероятностное прогнозирование в деятельности человека/ под ред. И.М. Фейгенберга и Г.Е. Журавлева. М., 1977 . - 391 с.
33. Виноградов А.Г. Научное предвидение. - М.: Высш. шк., 1973. - 188 с.
34. Витаккер К., Бамберри В. Танцы с семьей: семейная терапия: символический подход, основанный на личностном опыте. М.: Независимая фирма «Класс», 1997. 172 с.
35. Выбор молодежью жизненного пути / Под ред. Е.М. Бобосова, М.Х. Титмы. Минск: Наука и техника, 1988. - 158 с.
36. Выготский Л.С. Мышление и речь// Собр. соч.: - М.: Педагогика, 1982. Т. 2. С. 4 - 361.
37. Выготский Л.С., Лурия А.Р. Этюды по истории поведения: Обезьяна. Примитив. Ребенок. М.: Педагогика Прогресс, 1993. 224 с.
38. Гендин А.М. Предвидение и цель в развитии общества. Красноярск: Изд-во Красноярск пед. ин - та, 1970. - 436 с.
39. Генкин Е. Оглянись и стань счастливее. СПб.: Лань, 1997. 192 с.
40. Головаха Е.И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи. - К.: Наук. думка, 1988. - С. 144.
41. Головаха Е.И., Кроник А.А. Психологическое время личности. - К.: Наук. думка. 1984. - 208 с.
42. Головаха Е.И., Кроник А.А. Понятие психологического времени// Категории материалистической диалектики в психологии. - М.: Наука, 1988. С. 199 - 215.
43. Гордон Д. Терапевтические метафоры. СПб.: Белый кролик, 1995. 196 с.
44. Горностай П.П. Васьковская С.В. Теория и практика психологического консультирования: проблемний подход. Киев: Наук. думка, 1995. 128 с.
45. Васьковская С.В., Горностай П.П. Психологическое консультирование: ситуационные задачи. К.: Вища шк., 1996. 192 с.
46. Грецькі прислів’я та приказки. - К.: Дніпро, 1985. 174 с.
47. Гулдинг М., Гулдинг Р. Психотерапия нового решения. Теория и практика. М.: Независимая фирма «Класс», 1997. 288 с.
48. Давыдова В.В., Чеснавский А. В. Методика проведения груповой профконсультации для старшеклассников// Семейная психология и семейная психотерапия. Ежеквартальный научнопрактич. журнал, 1998. - № 2. С. 50 54.
49. Даценко О. Психологічні критерії оцінки життєвої продуктивності особистості // Рідна школа. 2001. - № 7. С. 20 - 22.
50. Деринг Д. Логика неудачи: стратегическое мышление в сложных ситуациях. МЮ: Смысл, 1997. 243 с.
51. Дмитренко А.К. Конфліктність мотивів у смисложиттєвих виборах особистості// Психологія. Збірник наукових праць. Вип. 2 (9). К.: НПУ, 2000. С. 63 71.
52. Долгополов Н. Избегание будущего (работа с механизмами прерывания контакта в футуропрактике)// Гештальт - 96: сборник матер. Моск. Гештальт института, 1996. С. 71 - 76.
53. Жизнь как творчество/ Отв. ред. Сохань Л.В., Тихонович В.А. - К.: Наук. думка, 1985. - 302 с.
54. Жизненные планы молодежи: социол. исслед. - Свердловск, 1966. - Вып. 1. - 246 с.
55. Жизненный путь личности/ Отв. ред. Л.В. Сохань. К.: Наук. думка, 1987.- 280 с.
56. Жизненный путь поколения: его выбор и утвердждение/ Отв. ред. М.Х. Титма. Таллин: Ээсти раамат, 1985. 370 с.
57. Заде Л. Понятие лингвистической переменной и его применение к принятию приближенных решений. М.: Мир, 1976. 165 с.
58. Запорожец А.В. Избранные психологические труды. В 2т. М.: Педагогика, 1986. Т.1. 328 с.
59. Зайверт Л. Ваше время в Ваших руках. М.: Экономика, 1985. 263 с.
60. Емельянов Ю.Н. Активное социально - психологическое обучение. - Л.: Изд - во ЛГУ, 1985. 168 с.
61. Індійські прислів’я та приказки. - К.: Дніпро, 1983. 240 с.
62. Иванников А.В., Фейгенберг И.М. Вероятное прогнозирование и преднастройка к движениям. М.: Изд - во МГУ. 1978. 112 с.
63. Ірландські прислів’я та приказки. - К.: Дніпро, 1982. - 206 с.
64. Іспанські прислів’я та приказки. - К.: Дніпро, 1980. - 108 с.
65. Каліна Н. Ф. Лингвистическая психотерапія. К.: Ваклер, 1999. 282 с.
66. Карнеги Д. Как перестать беспокоиться и начать жить. - Мн.: Беларусь, 1990. 670 с.
67. Ким У Джунг. Этот великий мир бизнеса. К., 1998. 186 с.
68. Китайські прислів’я та приказки. - К.: Дніпро, 1984. 117 с.
69. Козлов Н.И. Философские сказки для обдумывающих житье: веселая книга о свободе и нравственности. Дубна.: Изд-во «Феникс» БМ.: Ребус, 1994. 274 с.
70. Козлов Н.И. Лучшие психологические игры и упражнения. Екатеринбург: изд-во АРД ЛТД, 1997. 144 с.
71. Козлова И.Н. Личность как система контрукторов. Некоторые вопросы психологической теории Дж. Келли // Системные исследования. Ежегодник. М.: Наука, 1985. с. 129 - 148.
72. Кон И.С. Психология юношеского возраста. М.: Просвещение, 1979. 212 с.
73. Кондрашенко В.Т., Донской Д.И. Общая психотерапия: учеб. пособие, 2е изд. Мн.: Висш. шк., 1997. 446 с.
74. Костюк Г.С. Избранные психологические труды. - М.: Педагогика, 1988. 304 с.
75. Кофман А. Введение в теорию нечётких множеств. М.: Радио и связь, 1982. 432 с.
76. Кравченко Л.С. Биографическое интервью «жизненный выбор»// LifeLine и другие новые методы психологии жизненного пути. М.: Изд. Группа Прогресс” - Культура”, 1993. - С. 74 82.
77. Краиков В.И. Смыслы, идеи, судьбы: человек и его судьба// Личность. Культура. Общество. 2000. Т. 2. Вып. 4. С. 68 78.
78. Кроник А.А., Пажитов А.Л., Левин Б.М. LifeLine биографические тесты и медитации за персональним компьтером// LifeLine и другие новые методы психологии жизненного пути. М.: Изд. Группа «Прогресс» «Культура», 1993. - 230 с.
79. Кроник А.А., Ахмеров Р.А. LifeLine в школе, или как помочь детям справиться с «ударами судьбы»// LifeLine и другие новые методы психологии жизненного пути. М.: Изд. Группа Прогресс” - Культура”, 1993. 230 с.
80. Кроник А.А. Субъективная картина жизненного пути как предмет психологического исследования диагностики и коррекции: дис. в виде научн. докл. док. психол. наук. М.: 1994 71 с.
81. Кузьмина И.Б. Ситуативная каузометрия: сбываются ли наши ожидания?// LifeLine и другие новые методы психологии жизненного пути. М.: Изд. Группа Прогресс” - Культура”, 1993. С. 83 - 95.
82. Культура жизни личности (проблемы теории и методологии социально-психологического исследования). К.: 1988. 192 с.
83. Лазебная Е.О. Травматический психологический стресс и его последствия // Прикладная психология. 2000. - № 4. с. 135 147.
84. Лановенко Ю.І. Життєви та вікови кризи: взаємозв’язок та розбіжності між ними// Вісн. Київського ун - ту ім. Т.Г. Шевченка. Серія: соціологія, психологія, педагогіка, 2000. - № 8. С. 41 43.
85. Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения. - М., 1983.
86. Леонтьев Д.А. Психология свободы: к постановке проблемы самодетерминации личности // Психологический журнал. 2000. - № 1. С. 15 26.
87. Линчевский Э.Э. Психологические аспекты взаимопонимания
(прогнозирование в процессе общения). Л.: Знание, 1982. 36 с.
88. Лисовский В.Г. Зависимость жизненных планов молодежи от пола и возраста// Возростная психология взрослых. - Л., 1971. - Вып. 2. С. 20 27.
89. Личность и прогнозирование: межвуз. сб. научн. трудов Л.: Изд-во ЛГПИ, 1985. 134 с.
90. Ломов Б.Ф. Теоретические и методологические проблемы психологии. - М.: Наука, 1985. 420 с.
91. Ломов Б.Ф. Память и антиципація: исследования памяти/ Под ред. Н. Корж. М.: Наука, 1990. с. 45 - 53.
92. Ломов Б.Ф., Сурков Е.Н. Антиципация в структуре деятельности. - М.: Наука, 1980. - 279 с.
93. Максименко С.Д. Шевченко Г.Г Життєва позиція як фактор саморозвитку особистості// Психологія суб’єктної активності особистості. К., 1993. С. 207 - 209
94. Малицька Л. Соціальний інтелект і сценарне програмування особистості// Рідна школа. 2001. - № 3. С. 27 28.
95. Марасанов Г.И. Социально - психологический тренинг. М.: Совершенство, 1998. 208 с.
96. Мартинюк И.О. Жизненные цели личности: понятие, структура, механизмы, формирование. К.: Наукова думка, 1990. 112 с.
97. Мартинюк И.О. Проблемы жизненного самоопределения молодёжи (опыт прикладного исследования): дис. док. психол. наук. - К.,1993. - 293 с.
98. Менделевич В.Д. Антиципационные механизмы неврогенеза// Психологический журнал, 1996. Т.17. - № 4, - с. 107 - 115.
99. Менегетти А. Система и личность. М.: Серебряные нити, 1996. 128 с.
100. Миллс Дж., Кроули Р. Терапевтические метафоры для детей и внутреннего ребенка. М.: Независимая фирма Класс”, 1996. 144 с.
101. Морозова И.В. Самореализуется ли личность сегодня?// Прикладная психология. 2000. - № 2. С. 82 87.
102. Мэй Р. Искусство психологического консультирования. М.: Независимая фирма «Класс», 1994. 144 с.
103. Мухина В.С. Детская психология. - М.: Просвещение, 1985. - 272 с.
104. Мышанова Н.Н. Страхи здоровых людей. СПб.: ИК Комплект”. 1997. 219 с.
105. Надирашвили Ш.А. Установка и деятельность. Тбилиси: Мэцниэреба, 1981. 230 с.
106. Немировский В.Г. Образ желаемого будущего как фактор формирования соціально - профессиональной ориентации подростков// Социол. иссл., 1984. - № 2. с. 85 - 89.
107. Никитина А.Г. Предвидение, как человеческая способность. - М.: Мысль, 1975. - 152 с.
108. Новик И.Б. Моделирование сложних систем. М.: Наука, 1965. 336 с.
109. Новик И.Б. К гносеологической характеристике моделей// Моделирование сложных систем. М.: МДНТП им. Ф.Є. Дзержинского, 1978. С. 22 - 28.
110. Норвезькі прислів’я та приказки. - К.: Дніпро, 1991. - 206 с.
111. Норвуд Р. Как принимать удары судьбы. М.: МИРТ, 1995 384 с.
112. Норман Д. Память и научение. М.: Мир, 1985, - 160 с.
113. Образ жизни: теоретические и методологические проблемы социально-психологического исследования. К.: Наукова думка, 1980. 224 с.
114. Орлов А.Б. Развитие склонности и временная перспектива” личности// Основные проблемы общей, возрастной и педагогической психологии. - М.: НИИ Общ. педагогики АПН СССР, 1978. - С. 6 - 9.
115. Орловский С.А. Проблеми принятия решений при нечеткой исходной информации. М.: Наука, 1981. 208 с.
116. Осницкий А.К. Саморегуляция деятельности школьника и формирование активной личноси. М.: Знание, 1986 890 с.
117. Паніна Н.В. Спосіб життя і психологічний стан населення за умов переходу від тоталітаризму до демократіі: автореф. диc. док. соціол. наук. К.: 1993. 37 с.

118. Пиаже Ж. Избранные психологические труды. М.: Просвещение, 1969. 659 с.
119. Пиаже Ж., Инельдер Б. Генезис элементарных логических структур. М.: Изд-во иностр. лит., 1963. 448 с.
120. Пиаже Ж., Антиципирующая деятельность// Эксперементальная психология/ Ред. сост. П. Фресс, Ж.Пеаже. - М.: Прогресс. - Вып. 6. С. 43 - 46.
121. Перз Ф., Гудмен П., Хефферлин Р. Практикум по гештальттерапии. СПб.: Петербург - 21 век, 1995. 448 с.
122. Перські прислів’я та приказки. - К.: Дніпро, 1984. - 222 с.
123. Петренко В.Ф. Введение в эксперементаль