ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ЕФЕКТИВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ АДАПТАЦІЇ ПСИХОЛОГІВ-ПОЧАТКІВЦІВ

Краткое описание

Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України

Бондаренко Ірина Ігорівна

УДК 159.947.5

ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ЕФЕКТИВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ
АДАПТАЦІЇ ПСИХОЛОГІВ-ПОЧАТКІВЦІВ

Спеціальність: 19.00.01 загальна психологія, історія психології

Науковий керівник:
доктор психологічних наук,
професор Швалб Ю.М.

Київ-2004

ЗМІСТ
Вступ .3
Розділ 1. Проблеми підготовки і професіоналізації психологів .10
1.1. Загальні питання професійної діяльності психолога ..10
1.2. Особистість професійного психолога ..30
1.3. Проблеми фахової підготовки практичних психологів ..47
Розділ 2. Психологічні моделі професійної адаптації
психолога-практика 61
2.1. Програма дослідження умов професійної адаптації
психолога-практика .. 61
2.2. Моделі професійної адаптації та професійного розвитку
психологів70
2.3. Емпіричне дослідження проблем професійної адаптації
психологів-початківців..85
Розділ 3. Експериментальне дослідження психологічних
умов професійної адаптації психолога-практика..93
3.1. Моделі підготовки практичного психолога до реалізації завдань
психологічної допомоги 93
3.2. Емпіричне дослідження фахової вузівської підготовки в контексті
професіоналізації психолога 112
3.3. Дослідження готовності майбутніх практикуючих психологів
до вирішення професійних завдань .128
3.4. Модель психологічного забезпечення ефективної
професійної адаптації практикуючого психолога ..147
Висновки.164
Список використаної літератури..167
Додатки..183

ВСТУП
Актуальність дослідження. За останні двадцять років психологічна практика набула широкого соціального визнання і зараз вже неможливо уявити функціонування багатьох сфер суспільного виробництва, сфери послуг, освіти без участі психологів. Разом з тим з самого початку становлення практичної психології в нашій країні з'явилася велика кількість проблем, пов'язаних з підготовкою фахівців, здатних успішно працювати в галузі психологічної практики. Розвиток мережі психологічних послуг та недостатній досвід цільової підготовки спеціалістів цієї сфери створює протиріччя між необхідністю швидко і якісно готувати практикуючих психологів і застарілими технологіями навчання, зорієнтованими переважно на "продукування" психологів як дослідників або викладачів.
Публікації з проблеми добору, навчання та професійної адаптації вітчизняних психологів-практиків у переважній більшості спрямовані на дослідження підготовки і діяльності практичних психологів закладів освіти. Глибокі зміни, що відбуваються сьогодні в Україні, та потреба в психологічному забезпеченні практично всіх сфер народного господарства вимагають, на наш погляд, відповідної корекції як змісту, так і технології підготовки спеціалістів, покликаних надавати психологічну допомогу як окремим особистостям, так і спільнотам, а також створення умов успішної професійної адаптації психологів-початківців.
На сьогодні все більш актуальним стає дослідження змісту і специфіки підготовки фахівців, орієнтованих, в першу чергу, не на вивчення і пояснення психічних явищ, а на практичну роботу з психологічною реальністю, здатних працювати у режимі "суб’єкт-суб’єктної взаємодії", надаючи достатньо широкий спектр психологічних послуг.
Аналіз наукової літератури показав, що проблемам підготовки практичних психологів присвячена значна кількість публікацій. Процес підготовки психологів-практиків у вузі розглядався у роботах Є.Ю.Альошиної, Н.О.Амінова, В.Ю.Большакова, О.Ф.Бондаренка, Ф.Є.Василюка, Ж.П.Вірної, І.А.Володарської, А.І.Донцова, В.П.Захарова, Ю.Н.Ємельянова, І.А.Кайдановської, Н.Ф.Литовченко, О.Г.Солодухової, В.Г.Панка, Л.А.Петровської, Н.І.Пов’якель, Є.О.Помиткіна, Н.В.Пророк, Т.М.Титаренко, Л.В.Уманець, Н.В.Чепелєвої, Л.Ю.Хрящової, Л.П.Шумакової, І.М.Юсупова, Т.С.Яценко та ін. Ними аналізувалися проблеми адаптації студентів (слухачів) до умов навчання, успішність оволодіння програмою підготовки, деякі технологічні питання підготовки фахівців, пропонувались різні моделі структури особистості практикуючого психолога, досліджувались умови особистісного розвитку психолога-практика.
Складність і неоднозначність професіогенезу психолога-практика виявляється вже на рівні його професійної підготовки. Навіть у країнах, що мають усталені традиції навчання психологів і психотерапевтів, значний досвід надання психологічної допомоги, численні кваліфіковані кадри викладачів, немає однозначності у поглядах на зміст і форми такої підготовки. Досі дискутується питання про те, чи треба ознайомлювати тих, хто навчається, з широким спектром підходів, чи краще обмежуватись поглибленим вивченням якогось одного напряму психологічної допомоги (Дж.Браун, Д.Крістенсен).
Існує думка, що оптимальним є поєднання цих двох підходів з метою визначення, який з них буде ефективнішим у роботі з конкретною групою студентів, тобто методи подачі інформації ставляться в залежність від психологічних особливостей і складу навчальної групи (Д.Кнайскерн, А.Гурмен, І.Ялом).
Також немає повної одностайності у бажаності застосування тих чи інших методів формування особистого досвіду студентів і слухачів. Наприклад, більшість авторів (І.Ялом, Р.Нельсон-Джоунс, Д.Кнайскерн, А.Гурмен) вважають обов'язковим проходження особистої психотерапії майбутнім практикуючим психологом (психотерапевтом), але є спеціалісти, які заперечують подібну практику, вважаючи її неефективною (С.Мінухін, Дж.Хейлі).
Водночас тільки поодинокі дослідження торкалися проблеми особливостей підготовки психологів для успішної адаптації до психологічної практики, яка в технологічному плані може бути зведена до двох форм послуг: експертного обслуговування та корекційного обслуговування. Також малодослідженою є проблема особистісних чинників успішної професійної адаптації психолога-початківця. Зокрема, вплив на процес включення в ефективну практичну діяльність сформованості професійної Я-концепції молодих психологів, визначення (часової та змістовної) уявлень про свій життєвий і професійний шлях, готовності до конкретних дій у напрямку саморозвитку і самореалізації свого професійного потенціалу тощо.
Таким чином, проблема нашого дослідження полягає в наявності суперечностей у системі підготовки психологів між змістом, формами підготовки та вимогами практичної діяльності з надання психологічної допомоги, що призводить до труднощів у процесі професійної адаптації практикуючого психолога.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до комплексної проблеми лабораторії екологічної психології Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України Еколого-психологічні чинники сучасного способу життя” (реєстраційний номер 0103U000816).
Мета дослідження визначення особливостей організації професійної підготовки психологів як умови їх ефективної адаптації до вирішення завдань психологічної практики на початкових етапах професіогенезу.
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що існує прямий зв’язок між успішністю адаптації психологів-початківців та рівнем сформованості особистісної готовності до фахової діяльності, яка складається з 3-х компонентів: освітнього, інструментального та власне пстихологічного.
Завдання дослідження:
1. Визначити основні професійні вимоги до психолога-практика, що склалися у провідних теоретичних моделях.
2. Побудувати теоретичну модель процесу адаптації психолога-початківця та дослідити рівень адаптованості психологів-початківців у різних сферах практики.
3. Виявити психологічні особливості фахової підготовки вітчизняних психологів-практиків.
4. Визначити чинники розвитку готовності до ефективного вирішення завдань психологічної практики.
5. Теоретично і експериментально обґрунтувати модель забезпечення успішної професійної адаптації практикуючих психологів.
Об'єкт дослідження процес адаптації молодих психологів до реалізації завдань практичної діяльності.
Предмет дослідження психологічні умови ефективної адаптації психологів-початківців в професійній діяльності.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувався комплекс психологічних методів: теоретичний аналіз проблеми; методи проектування навчального змісту; формуючий експеримент; якісні методи збору емпіричних даних; метод анкетування; комплекс стандартизованих психодіагностичних методик; статистичні методи обробки емпіричних даних.
Теоретико-методологічну основу дослідження складають загальнопсихологічні положення щодо професіогенезу особистості, генетичний підхід С.Д.Максименка до аналізу становлення особистості на різних вікових етапах життя, концепція гуманізації освіти Г.О.Балла, концепція цілепокладання в навчальній діяльності Ю.М.Швалба, концепція професійної освіти практичних психологів Н.В.Чепелєвої та концепція формування умінь психолога-практика А.Айві.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що: досліджено процес професійної адаптації психолога-початківця; визначено комплекс умов ефективної професійної адаптації психолога на ранніх етапах професіогенезу, серед яких провідною є рівень сформованості особистісної готовності до фахової діяльності, яка складається з трьох компонентів: рівня освітньої підготовки, структури інструментальної та психологічної готовності; розроблено системну модель підготовки психолога до вирішення практичних завдань, де центральним компонентом є розвиток здатності цілеспрямованої діяльності у ситуаціях невизначеності.
Теоретичне значення дослідження полягає у побудові структурно-функціональної психологічної моделі адаптації як процесу, що опосередковує процеси професійної підготовки та професійної діяльності, і має трьохкомпонентну будову: адаптація до вирішення професійних завдань, до організаційно-управлінських вимог діяльності, до специфічних умов комунікації та спілкування; розширенні уявлень про особливості взаємозв’язку структурних компонентів змісту фахової підготовки психолога та формування готовності до вирішення практичних завдань; теоретико-експериментальному визначенні психологічних умов ефективної професійної адаптації психолога-практика.
Практичне значення роботи полягає в тому, що отримані дані можуть бути використані при вдосконаленні організації процесу професійної підготовки психолога-практика; запропонована модель адаптації може бути використана в навчальних програмах вузів та системі післядипломної освіти. Розроблена методика формування спеціальних навичок консультативної та терапевтичної роботи може бути застосована у навчальному процесі.
Надійність та вірогідність наукових результатів забезпечується методологічним обґрунтуванням вихідних положень, використанням системного підходу при організації дослідження, застосуванням адекватних методів теоретичного аналізу та експериментального дослідження проблеми, поєднанням кількісних та якісних методів обробки та аналізу емпіричних даних.
Апробація і впровадження результатів дослідження. Результати дослідження доповідались і дістали схвалення на Міжнародній науковій конференції Сучасні проблеми екологічної психології” (Київ, 2003); Всеукраїнській науково-практичній конференції Психолого-педагогічні напрями професійного становлення особистості практичного психолога та соціального педагога в умовах вищої школи” (Тернопіль, 2003); на У Міжнародній науково-практичній конференції Молодь в умовах нової соціальної перспективи” (Житомир, 2003); Всеукраїнській науково-практичній конференції Теорія та досвід застосування тренінгових технологій у практичній психології” (Київ, 2003); на засіданнях лабораторії екологічної психології Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України.
Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображені в 5 одноосібних публікаціях автора, з них у 4 фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, який нараховує 178 найменувань, 2 додатків. Матеріали дисертації викладено на 184 сторінках комп’ютерного тексту (основного - 182), що містить 4 малюнки, 6 таблиць, 1 схему.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Процеси професійної підготовки, професійної адаптації та професійної діяльності треба розглядати як взаємопов’язані компоненти цілісного процесу професіогенезу особистості. Професійна адаптація є пролонгованим процесом, який опосередковує процеси професійної підготовки та професійної діяльності та дозволяє суб'єкту переходити від типологічних знань до умінь діяти по ситуації і через них до виконання конкретних професійних функцій. На теоретичному рівні можна виділити три структурно-функціональні складові процесу адаптації. Ці складові можна визначити як три види (форми) адаптації, а саме: професійно-змістова адаптація, спрямована на формування умінь ставити і розв’язувати професійні задачі; організаційна адаптація яка спрямована на розвиток здатності діяти відповідно організаційно-управлінським вимогам конкретного місця роботи; особистісна (особистісно-комунікативна) адаптація, спрямована на формування особистісної гнучкості й толерантності як здатності до спілкування з новими людьми, бути прийнятим ними та приймати їх.
2. Процес адаптації розпочинається у період професійної підготовки і завершується у період професійної діяльності, де він трансформується у процеси професійного самовизначення та зростання. Вітчизняна система підготовки не забезпечує необхідного на сьогодні ступеню адаптації майбутніх психологів-практиків до фахової діяльності, що викликає низку значних проблем у психологів-початківців.
3. Провідною умовою ефективної професійної адаптації практикуючих психологів є розвиток у них здатності цілеспрямованої діяльності у ситуаціях невизначеності, що передбачає: формування вміння одержувати і опрацьовувати інформацію, яка стосується клієнта і його життєвої ситуації; визначати ситуацію і приймати відповідні обгрунтовані рішення; діяти, реалізуючи прийняті рішення; відрефлексовувати свою поведінку і діяльність і, в разі необхідності, вносити відповідні корективи.
4. Провідними чинниками забезпечення ефективності процесу адаптації до практичної професійної діяльності психологів-початківців можна вважати такі:
- відповідність змісту і форм підготовки характеру майбутньої професійної діяльності;
- володіння необхідною сумою знань, базовими вміннями і навичками індивідуальної і групової роботи з різними категоріями клієнтів, наявність власного бачення і власного стилю роботи з клієнтами;
- здатність до саморозвитку і самовдосконалення в умовах виконання професійної діяльності;
- можливість постійного професійного спілкування, одержання професійної допомоги і підтримки;
- наявність умов для періодичного поповнення фахових знань, розвитку і вдосконалення професійних умінь та навичок;
- опрацьованість найсуттєвіших особистісних проблем психолога-практика.
5. Структура підготовки психологів-практиків повинна сприяти їхній успішній адаптації до повноцінної професійної діяльності і має включати три основні блоки.
Перший блок будується на трьохвекторній моделі становлення психолога-практика в процесі фахової підготовки. 1
Другий блок будується на моделі внутрішніх і зовнішніх умов ефективної професійної адаптації психолога.
Третій блок будується на моделі формування індивідуального стилю професійного мислення й уміння вирішувати конкретні професійні задачі в конкретних умовах.

8. Подальші перспективи ми вбачаємо у необхідності дослідження особливостей адаптації та професіогенезу психологів у принципово нових сферах діяльності, таких як сфера бізнесу, сфера соціальних проектів і програм, громадські соціальні і екологічні рухи, надзвичайні ситуації тощо, а також у розробці психологічних умов подолання феномену професійної самотності” психолога в організації (фірмі) і створенні ситуації повноцінного розвивального комунікативного простору життєдіяльності практикуючого психолога.

Список використаних джерел
1. Абрамова Г.С. Введение в практическую психологию: Научно-популярное издание. Екат.-бург.: Деловая книга, 1995. - 224 с.
2. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991. 299 с.
3. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии: Пер. с нем. - М.: Фонд "За экономическую грамотность", 1995. - 296 с.
4. Айві А. Цілеспрямоване інтерв'ювання і консультування: сприяння розвитку клієнта. - К.: Сфера, 1998. - 342 с.
5. Аллан Е. и др. Консультирование и психотерапия сочетание методов, теории и практики: Пер. с англ. Новосибирск, 1987. 202 с.
6. Александров И.О., Максимова Н.Е., Горкин А.Г. и др. Комплексное исследование структуры индивидуального знания //Психол. журнал. - 1999. - Т.20. - № 1. - С. 49-69.
7. Алешина Ю.Е. Семейное и индивидуальное психологическое консультирование. - М.: РИЦК "Социальное здоровье России", 1993. - 172 с.
8. Аминов Н.А., Молоканов М.В. Социально-психологические предпосылки специальных способностей школьных психологов //Вопросы психологии, 1992. - № 1-2. С. 74-83.
9. Анцыферова Л.И. Личность в трудных жизненных условиях: переосмысление, преобразование ситуаций и психологическая защита //Психологический журнал. 1994. Т.15. - №1. С. 3-18.
10. Асмолов А.Г. Культурно-историческая психология и конструирование миров. - М.: Изд-во "Ин-т практическо й психологии", Воронеж: НПО "МОДЭК", 1996. - 768 с.
11. Атватер И. Я вас слушаю...: Пер. с англ. - 2-е изд. - М.: Экономика, 1998. - 110 с.
12. Бак Д.П., Кузнецова Н.И., Филатов В.П. Границы интерпретации в гуманитарном и естественнонаучном знании //Вопросы философии. - 1998. - № 5. - С. 144-150.
13. Балл Г.А. Понятие адаптации и его значение для психологии личности //Вопросы психологии. - 1989. - № 1. - С. 92-100.
14. Бачманова Н.В., Стафурина Н.А. К вопросу о профессиональных способностях психолога /Современные психолого-педагогические проблемы высшей школы. Вып. 5. Л., 1985. С. 72-77.
15. Бейкер К.Г. Система охраны психического здоровья в США //Вопросы психологии. - 1990. - № 6. - С. 53-63.
16. Беркли - Ален М. Забытое искусство слушать. СПб.: Питер Пресс, 1997. - 256 с.
17. Берн Э. Трансакционный анализ и психотерапия. СПб.: Изд-во «Братство», 1992. 224 с.
18. Бернс Р. Хорошее самочувствие. М.: Вече, Персей, АСТ, 1995. 400 с.
19. Біла О.Г. Психокорекційні можливості методу активного соціально-психологічного навчання (на матеріалі підготовки психологів-практиків). Дисс. на здобуття канд. психол. наук. Черкаси, 2002. 241 с.
20. Бодалев А.А. Личность и общение. Избр-е психол. труды. - М.: Междунар. пед. академия, 1995. - 328 с.
21. Бондаренко А.Ф. Личностное и профессиональное самоопределение отечественного психолога-практика //Московский психотерапевтический журнал. - 1993. - № 1. - С. 63-77.
22. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теория и практика. - М.: Изд-во "Ин-та психотерапии", 2000. - 368 с.
23. Бондаренко А.Ф. Социальная психотерапия личности (психосемантический подход). - К.: КГПИИЯ, 1991. - 189 с.
24. Братусь Б.С. К изучению смысловой сферы личности //Вестник МГУ. - Серия 14, Психология. - 1981. - № 2. - С. 46-56.
25. Братусь Б.С. К проблеме человека в психологии //Вопросы психологии. - 1997. - № 5. - С. 3-20.
26. Браун Дж., Кристенсен Д. Теория и практика семейной психотерапии. -СПб.: Питер, 2001. - 352 с.
27. Бурменская Г.В., Карабанова О.А., Лидерс А.Г. Возрастно-психологическое консультирование. Проблемы психического развития детей. - М.: Изд-во МГУ, 1990. - 136 с.
28. Бурнард Ф. Тренинг навыков консультирования. СПб.: Питер, 2002. 256 с.
29. Василюк Ф.Е. Психология переживания (анализ преодоления критических ситуаций). - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. - 200 с.
30. Василюк Ф.Е. Семиотика психотерапевтической ситуации и психотехника понимания //Московский психотерапевтический журнал. - 1996. - № 4. - С. 48-68.
31. Василюк Ф.Е. От психологической практики к психотехнической теории //Московский психотерапевтический журнал. - 1991. - № 1.
32. Вачков И.В. Основы технологии группового тренинга. Психотехники. /Учебное пособие. М.: Ось-89. 1999. 176 с.
33. Введение в практическую социальную психологию. /Учебное пособие для высших учебных заведений /Под ред. Ю.М.Жукова, Л.А.Петровской, О.В.Соловьевой. М.: Смысл, 1996. 373 с.
34. Вірна Ж.П. Формування професійного ставлення до клієнта в процесі підготовки практичних психологів: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 /Ін-т психології АПН України. К., 1996. - 24 с.
35. Володарская И.А., Лизунова Н.М. Система подготовки психологов в США //Вестник МГУ. - Сер. 14, Психология. - 1989. - № 3. - С. 50-61.
36. Выготский Л. С. Мышление и речь /Собр. соч. - М.: Педагогика, 1982. - Т.2: Проблемы общей психологии. - С. 6-361.
37. Головаха Е.И., Кроник А.А. Прогнозное проектирование новых образцов психической культуры: принципы конструктивной психологии //Прогнозное социальное проектирование: теоретико-методологические и методические проблемы. - М.: Наука, 1994. - С. 209-218.
38. Гордеева Н.Д. Экспериментальная психология исполнительского действия. М.: Тривола, 1995. 322 с.
39. Гордієнко В.І. Розвиток особистості в процесі професіоналізації: професіогенез особистості //Психологія праці та професійної підготовки особистості: Навчальний посібник /За ред. П.С.Перепелиці, В.В.Рибалки. - Хмельницький: ТУП, 2001. - С. 48-67.
40. Горностай П.П., Васьковская С.В. Теория и практика психологического консультирования: Проблемный подход. - К.: Наукова думка, 1995. - 128 с.
41. Григорьева Т.Г. Основы конструктивного общения. Практикум. Новосибирск: Изд-во Новосибирского ун-та. - М.: Совершенство, 1997.
42. Гринсон Р.Р. Практика и техника психоанализа: Пер. с англ. - Новочерк.: Агенство САГУНА, 1994. - 340 с.
43. Групповая психотерапия /Под ред. Б.Д.Карвасарского, С.Ледера. - М.: Медицина, 1990. - 384 с.
44. Гулина М.А. Терапевтическая и консультативная психология. СПб.: Изд-во "Речь", 2001. - 352 с.
45. Гуманітаризація загальної середньої освіти: Проект концепції /Авт.: С.У.Гончаренко, Ю.І.Мальований. К., 1994. 36 с.
46. Дерманова И.Б., Сидоренко Е.В. Психологический практикум. Межличностные отношения: Методические рекомендации. СПб.: Речь, 2001. 40 с.
47. Джонсон Д.У. Тренинг общения и развития: Пер с англ. - М.: Изд. группа "Прогрес", 2000. - 248 с.
48. Додонов Б.И. В мире эмоций. К.: Политиздат, 1987. 140 с.
49. Донцов А.И., Белокрылова Г.М. Профессиональные представления студентов-психологов //Вопросы психологии. - 1999. - № 2. - С. 42-49.
50. Елизаров А.Н. Основы индивидуального и семейного психологического консультирования: Учебное пособие. М.: «Ось-89», 2003. 336 с.
51. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение. - Л.: Изд-во Лен. ун-та, 1985. - 167 с.
52. Емельянов Ю.Н. Обучение паритетному диалогу: Учебное пособие. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1991. - 106 с.
53. Ермолаева Е.П. Преобразующие и идентификационные аспекты профессиогенеза //Психологический журнал. - 1998. - № 4. - С. 80-87.
54. Завалишина Д.Н. Обобщенное познание в практической деятельности //Современная психология: состояние и перспективы исследований. М., 2002. Часть 1. С. 39-54.
55. Загадка человеческого понимания /Под ред. А.А. Яковлева. - М.: Политиздат, 1991. - 352 с.
56. Запорожец А.В. Избранные психологические труды: В 2-х т. М.: Педагогика, 1986. 296 с.
57. Зараковский Г.М. Психофизиологический анализ трудовой деятельности. Логико-вероятностный подход при изучении труда управляющего типа. М., Наука. 1966. 113 с.
58. Захаров В.П., Кухарева Л.В., Хрящева Н.Ю., Гайда В.Л. Активные методы в подготовке студентов-психологов //Современные психолого-педагогические проблемы высшей школы /Межвуз. сб. /Отв. ред. А.А. Крылов, Н.В. Кузьмина. - Л., 1985. - С. 78-85.
59. Захаров В.П., Хрящева Н.Ю. Социально-психологический тренинг. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1989. - 56 с.
60. 3еличенко А.И., Степанова Г.И. Психосемантика и изучение профессионального сознания психологов //Вестник МГУ. - Сер. 14, Психология. - 1989. - № 3. - С. 20-32.
61. Зинченко В.П., Моргунов Е.Б. Человек развивающийся. Очерки российской психологии. М.: Тривола, 1994. 304 с.
62. Знаков В.В. Понимание в познании и общении. - М.: Ин-т психологии РАН, 1994. - 237 с.
63. Зязюн І.А. Інтелектуально-творчий розвиток особистості в умовах неперервної освіти //Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи /За ред. І.А.Зязюна. К.: Віпол, 2000. С. 11 - 57.
64. Иванова Е.М. Основы психологического изучения профессиональной деятельности. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987. - 208 с.
65. Кайдановская И.А. Актуальные проблемы подготовки практикующего психолога //Актуальные проблемы психологической службы: теория и практика. Сб. мат. межд. конф. (8-9 сентября 1992). - Т. 1. Одесса, 1992. С. 80-82.
66. Калина Н.Ф. Основы психотерапии. - М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 1997. -272 с.
67. Карнозова Л.М. Самоопределение профессионала в проблемной ситуации //Вопросы психологии. - 1990. - № 6. - С. 75-82.
68. Карпов А.В. Психология принятия решения в профессиональной деятельности. - Яр.: Яр ГУ, 1991. - 152 с.
69. Кейсельман В.Р. Катерапия и практика консультирования. - К.: Ваклер, 2001. - 184 с.
70. Климов Е.А. Гипотеза "метелок" и развитие профессии психолога //Вестник МГУ. - Сер. 14, Психология. - 1992. - № 3. - С. 3-12.
71. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. - Ростов н/Д.: Изд-во "Феникс", 1996. - 512 с.
72. Копьев А.Ф. Диалогический подход в консультировании и вопросы психологической клиники //Московский психотерапевтический журнал. - 1992. - № 1. - С. 33-48.
73. Копьев А.Ф. Между свободой и необходимостью: к методологии краткосрочного консультирования //Вопросы психологии. - 1996. - № 4. - С. 44-54.
74. Копьев А.Ф. Психологическое консультирование: опыт диалогической интерпретации //Вопросы психологии. - 1990. - № 3. - С. 17-25.
75. Коэн Д. Язык тела во взаимоотношениях. К.: «София», 1997. 112 с.
76. Кристоферсон Э., Смит Л. Тренинг лидерства. СПб.: Питер, 2001. - 320 с.
77. Кроник А.А., Кроник Е.А. В главных ролях: Вы, Мы, Он, Ты, Я: Психология значимых отношений. - М.: Мысль, 1989. - 204 с.
78. Куницына В.Н., Казаринова Н.В., Погольша М.В. Межличностное общение. Учебник для вузов. СПб.: Питер, 2001. 544 с.
79. Лазарус А. Краткосрочная мультимодальная психотерапия. СПб.: Речь, 2001. 256 с.
80. Лактионов А.Н. Координаты индивидуального опыта. - X.: Бизнес-информ, 1998. - 492 с.
81. Леонтьев А.Н. Психология общения. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: Смысл, 1997. - 365 с.
82. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М.: Политиздат, 1975. - 304 с.
83. Леонтьев Д.А. Динамика смысловых процессов //Психологический журнал. - 1997. - Т. 18. - № 6. - С. 13-27.
84. Леонтьев Д.А. От социальных ценностей к личностным: социогенез и феноменология ценностной регуляции деятельности //Вестник МГУ. Сер. 14, Психология. - 1996. - № 4. - С. 35-44.
85. Леонтьев Д.А. Структурная организация смысловой сферы личности: Автореф. дисс... канд. психол. наук: 19.00.01 /Моск. гос. ун-т. - М., 1988. - 24 с.
86. Литовченко Н.Ф. Розвиток інтерпретаційних процесів у майбутніх практичних психологів: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 /Нац. пед. ун-т ім.М.П.Драгоманова. - К., 2001. - 20 с.
87. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. - М.: Наука, 1984. - 444 с.
88. Ложкин Г.В., Повякель Н.И. Практическая психология конфликта: Учебное пособие. 2-е изд., стереотип. К.: МАУП, 2002. 256 с.
89. Лушин П.В. Личностное изменение: аспекты анализа //Вісник Харк. держ. ун-ту. - 1999. - № 439. - С. 69-74.
90. Майерс А. Социальная психология. СПб.: Питер, 1996. 684 с.
91. МакМаллин Р. Практикум по когнитивной терапии: Пер. с англ. СПб.: Речь, 2001. - 560 с.
92. Максименко С.Д. Общая психология. М.: «Рефл-бук», К.: «Ваклер». 1999. 528 с.
93. Максименко С. Д. Теорія і практика психолого-педагогічного дослідження. - К.: НДІП, 1990. - 240 с.
94. Максименко С.Д., Щербан Т.Д. Професійне становлення молодого вчителя. Ужгород: Закарпаття, 1998. 106 с.
95. Марасанов Г.И. Социально-психологический тренинг. - М.: Изд-во "Совершенство", 1998. - 208 с.
96. Маслоу А. Психология бытия. М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 1997. 304 с.
97. Матюшкин А.М. Актуальные критерии построения практической психологии в школе //Вопросы псхологии. - 1987. - №4. С. 84-87.
98. Мейер В., Чессер Э. Методы поведенческой терапии. СПб.: Речь, 2001. 256 с.
99. Меновщиков В.Ю. Введение в психологическое консультирование. - М.: Смысл, 1998. - 109 с.
100. Мерлин В.С. Очерк интегрального исследования индивидуальности. М., Педагогика, 1986. 254 с.
101. Метод беседы в психологии: Учебное пособие /Ред.-сост. А.М.Айламазьян. М.: Смысл, 1999. 222 с.
102. Митина Л.М. Личностное и профессиональное развитие человека //Вопросы психологии. - 1997. - № 4. - С. 28-39.
103. Молоканов М.В. Влияние личностных особенностей на профессиональный выбор в практической психологии //Психологический журнал. - 1998. - Т. 19. - № 2. - С. 79-96.
104. Моляко В.О. Психологічна готовність до творчої праці. К.: Тов-во «Знання», 1989. 48 с. (Серія 7. Педагогіка”; № 9).
105. Моляко В.А., Смульсон М.Л. Психологическая готовность к труду на современном производстве. К., 1985.
106. Морозов А.В. Психология влияния. - СПб.: Питер, 2000. - 512 с.
107. Мэй Р. Искусство психологического консультирования: Пер. с англ.-М.: Независимая фирма "Класс", 1994. - 144 с.
108. Нельсон-Джоунс Р. Теория и практика консультирования. - СПб.: Питер, 2000. - 464 с.
109. Нечаев В.Я. Социология образования. - М.: Изд-во МГУ, 1992. - 200 с.
110. Олешкевич В.И. Метаморфозы психотехнических схематизмов и онтологических схем психики в процессе развития психотерапии //Журнал практического психолога. - 1997. - № 6. - С. 63-86.
111. Основи консультативної психології. Аналіз сучасних концепцій: Методичні рекомендації /Укл. Бондаренко О.Ф. - К.: РНМК Міносвіти України, 1992 . - 116 с.
112. Основи практичної психології: Підручник /В.Панок, Т.Титаренко, Н.Чепелєва та ін. - К.: Либідь, 1999. - 536 с.
113. Панок В.Г. Концептуальні підходи до формування особистості практикуючого психолога //Практична психологія і соціальна робота. -1998. - № 4. - с. 5-7.
114. Панок В.Г. Теоретичні підходи до побудови системи понять практичної психології //Практична психологія: теорія, методи, технології. - К.: НІКА-ЦЕНТР, 1997. - С. 7-17.
115. Панок В.Г., Чепелєва Н.В., Уманець Л.І., Гврітішвілі Н.П., Усачова Н.В. Науково-методичне забезпечення підготовки та перепідготовки працівників шкільної психологічної служби. Актуальні проблеми психології: Наукові записки Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 1999. Вип. 19. С. 165-172.
116. Панфёров В.Н. Классификация функций человека как субъекта общения //Психологический журнал. 1987. Т. 8. - № 4. С. 51-60.
117. Папуш М. Практическая психотехника М.: Ин-т общегум. исследований, 1997. - 172 с.
118. Пелипенко А.А. Смыслогенез и структуры сознания (культурологический подход) //Мир психологии. - 1999. - № 1. - С. 141-146.
119. Петровская Л.А. Компетентность в общении. Социально-психологический тренинг. - М.: Изд-во Моск. гос. ун-та, 1989. - 216 с.
120. Побирченко Н.А. Психологічні основи організації продуктивної професійної діяльності особистості в умовах ринкової економіки //Психологія праці та професійної підготовки особистості: Навч. посібник /За ред. П.С.Перепелиці, В.В.Рибалки. - Хмельницький: ТУП, 2001. - С. 82-87.
121. Пов'якель Н.І. Професійна рефлексія власного досвіду як метаінструменту розуміння та інтерпретації у діяльності практичного психолога //Мат. III з'їзду Тов-ва психологів України. - К.: РННЦ "ДІНІТ", 2000. - С. 149-150.
122. Пов'якель Н.І. Професійна рефлексія психолога-практика //Практична психологія і соціальна робота. - 1998. - № 6-7. - С. 3-7.
123. Помиткін Е.О. Підготовка до науково-гуманітарних професій (на прикладі професії психолога) //Психологія праці та професійної підготовки особистості: Навч. посібник /За ред. П.С.Перепелиці, В.В.Рибалки. - Хмельницький: ТУП, 2001. С. 241-248.
124. Правовое регулирование психотерапевтической деятельности в Австрии: Закон о психотерапии от 7 июня 1990 г. //Московский психотерапевтический журнал, 1993. - № 3 (5). - С. 137-156.
125. Пророк Н.В. Науково-методичне забезпечення професійного відбору (підбору) кандидатів на посаду практичного психолога у закладах освіти. Мат. звітної наукової сесії 22-24 лютого 1993 «Психологічні проблеми виховання, навчання, активності та розвитку особистості. - П том. К., 1993. - С. 38-44.
126. Пророк Н.В. Рефлексивна оцінка діяльності шкільного психолога //Психологічні чинники розвиваючого навчання в різних освітніх системах (Посібник) за заг. ред. акад. С.Д.Максименка /Інститут псхології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2000. - С. 240-264.
127. Психогимнастика в тренинге /Под ред. Н.Ю. Хрящевой. СПб.: "Речь", Инт-т тренинга, 2000. - 256 с.
128. Психология с человечeским лицом: гуманистическая перспектива в постсоветской психологии /Под ред. Д.А.Леонтьева, В.Г.Щур. - М.: Смысл, 1997. - 336 с.
129. Психология: Словарь /Под общ. ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. - М.: Политиздат, 1990. - 494 с.
130. Психологія праці та професійної підготовки особистості: Навч. посібник /За ред. П.С.Перепелиці, В.В.Рибалки. - Хмельницький: ТУП, 2001. - 330 с.
131. Психологія: Підручник /Ю.Л.Трофімов, В.В.Рибалка, П.А.Гончарук та ін. /За ред. Ю.Л.Трофімова. - К.: Либідь, 1999. - 558 с.
132. Развитие и диагностика способностей /Отв. ред. В.Н.Дружинин, В.Д.Шадриков. - М.: Наука, 1991. - 181 с.
133. Райнаи Г., Столин В.В. Психотерапия в обыденном сознании и в сознании психотерапевтов //Вопросы психологии. - 1989. - № 4. - С. 125-134.
134. Рамуль К.А. О психологии ученого и, в частности, о психологии ученого психолога //Вопросы психологии, 1965, № 6. С. 126-135.
135. Роджерс К.Р. Взгляд на психотерапию. Становление человека: Пер. с англ. - М.: Изд. группа "Прогресс": "Универс", 1994. - 480 с.
136. Рубахин В.Ф., Филиппов А.И. Психологические аспекты управления. М.: Знание, 1973. 64 с.
137. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. - М.: Педагогика, 1973.- 423 с.
138. Рудестам К. Групповая психотерапия. Психокоррекционые группы: теория и практика. - М.: Прогресс, 1990. - 368 с.
139. Санникова О.П. Об одном из подходов исследования личности психолога /Актуальные проблемы психологической службы: теория и практика. Сб. мат. междун. конф. (8-9 сентября 1992). Т. 1. Одесса, 1992. - С. 43-48.
140. Сапогова Е.Е. Профессиональное психологическое сознание: рефлексия вслух //Журнал практического психолога. - 1997. - № 6. - С. 3-12.
141. Симоненко С.Н., Трейгер С.С. Разработка психограммы практикующего психолога в целях профориентации /Актуальные проблемы психологической службы: теория и практика. Сб. мат. междун. конф. (8-9 сентября 1992). Т. 1. Одесса, 1992. С. 53-54.
142. Слободчиков В.И., Исаев Е.И. Основы психологической антропологии. Психология человека: Введение в психологию субъективности. Учеб. пособие для вузов. - М.: Школа.- Пресс, 1995. - 384 с.
143. Солодухова О.Г. П