СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ КОНСТРУЮВАННЯ ГЕНДЕРНОГО ДОСВІДУ ОСОБИСТОСТІ У МОЛОДІЖНИХ СУБКУЛЬТУРАХ : СОЦИАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ МЕХАНИЗМЫ КОНСТРУИРОВАНИЯ ГЕНДЕРНОГО ОПЫТА ЛИЧНОСТИ В МОЛОДЕЖНЫХ СУБКУЛЬТУРАХ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

На правах рукопису

ЗАГРАЙ ЛАРИСА ДМИТРІВНА

УДК 159.938.363.2:88.373

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ КОНСТРУЮВАННЯ ГЕНДЕРНОГО ДОСВІДУ ОСОБИСТОСТІ У МОЛОДІЖНИХ СУБКУЛЬТУРАХ

19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора психологічних наук

Науковий консультант
Титаренко Тетяна Михайлівна
член-кореспондент НАПН України, доктор психологічних наук, професор

Київ – 2013

ЗМІСТ
ВСТУП …………………………………………………………………….5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНДЕРНОГО ДОСВІДУ ОСОБИСТОСТІ …………. 16
1.1. Досвід у онтологічному та гносеологічному ключі ………………. 16
1.2. Імпліцитний зміст гендерного досвіду особистості ………………. 36
1.3. Гендерний досвід у соціально-конструктивістських проекціях …. 49
1.4. Герменевтична парадигма у дослідженні механізмів
конструювання гендерного досвіду у персонологічному контексті ………… 63
Висновки з розділу ………………………………………………………. 82
РОЗДІЛ 2. СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ КОНТЕКСТ
КОНСТРУЮВАННЯ ГЕНДЕРНОГО ДОСВІДУ ОСОБИСТОСТІ …….. 87
2.1. Конструювання гендерних схем у культурних текстах ………….... 87
2.2. Гендерні схеми соціокультурного досвіду як результат
соціальної взаємодії …………………………………………………………….. 108 2.3. Механізми засвоєння гендерних схем соціокультурного досвіду … 127
Висновки з розділу ………………………………………………………. 147
РОЗДІЛ 3. СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР МОЛОДІЖНИХ
СУБКУЛЬТУР …………………………………………………………………. 150
3.1. Поняття молодіжної субкультури у межах класичного
та постнекласичного підходів ………………………………………………….. 150
3.2. Механізми смислотворення у молодіжних субкультурах ………… 168
3.3. Молодіжна субкультура як дискурсивний простір конструювання
гендерних схем ………………………………………………………………….. 188
Висновки з розділу ……………………………………………………… 214
РОЗДІЛ 4. ГЕНДЕРНИЙ ВИМІР СПОСОБІВ
КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ РЕАЛЬНОСТІ МОЛОДИХ ЛЮДЕЙ
У КОНТЕКСТІ МОЛОДІЖНИХ СУБКУЛЬТУР ………………………… 217
4.1. Методологія організації дослідження специфіки конструювання
хем інтерпретації, концептів-смислів гендерного досвіду особистості
у молодіжних субкультурах ……………………………………………………. 217
4.2. Особливості експлікації схем інтерпретації гендерного досвіду
представників ескапістських та гедоністично-епатажних субкультур ……… 237
4.2.1. Інтерпретація ставлення до себе молодих людей, що належать
до субкультур гедоністичного та ескапістського спрямування ……………… 237
4.2.2. Ставлення до ситуації взаємодії чоловіків та жінок у різних
субкультурах ……………………………………………………………………. 242
4.2.3. Ставлення до світу молодих людей, представників субкультур ... 249
4.3. Конфігурація гендерних уявлень у структурі досвіду
представників гедоністичних та ескапістських субкультур …………………. 257
4.3.1. Модель «типового чоловіка» у свідомості клаберів та готів ……. 257
4.3.2. Модель «типової жінки» у гендерному досвіді готів та клаберів.. 262
4.3.3. Модель «ідеального чоловіка» у гендерному досвіді молодих
людей, створена у контексті субкультури готів та клаберів …………………. 267
4.3.4. Модель «ідеальної жінки» у гендерному досвіді готів
та клаберів………………………………………………………………………....276
4.4. Конфігурація стереотипів-концептів гендерного досвіду
представників субкультури реперів та растаманів ……………………………. 283
4.5. Психосемантична репрезентація гендерної свідомості
у гедоністично-епатажних субкультурах ……………………………………… 295
4.5.1. Концепти-смисли гендерного досвіду реперів …………………... 296
4.5.2. Гендерна специфіка у конструювані концептів-смислів досвіду
хіп-хоперів ………………………………………………………………………. 307
Висновки з розділу ……………………………………………………… 319
РОЗДІЛ 5. КОНСТРУЮВАННЯ ГЕНДЕРНОГО ДОСВІДУ
ОСОБИСТОСТІ У ЖИТТЄЗДІЙСНЮВАЛЬНОМУ КОНТЕКСТІ ……. 323
5.1. Репертуар стратегій самовиявлення у молодіжних субкультурах… 323
5.1.1. Дезадаптивно-інфантильні стратегії самовивлення реперів ……. 325
5.1.2. Дезадаптивно-ескапістські стратегії самовиявлення готів ……… 333
5.2. Змістові характеристики стилю життя молодих людей,
що належать до романтико-ескапістських субкультур ………………………. 340
5.2.1. Рефлексивно-депресивний стиль життя готів …………………… 340
5.2.2. Стихійно-пасивний стиль життя растаманів …………………….. 350
5.3. Конфігурація характеристик стилю життя молодих людей,
що належать до гедоністично-епатажних субкультур ………………………... 356
5.3.1. Гедоністичний стиль життя клаберів …………………………….. 356
5.3.2. Гедоністично-стихійний стиль життя реперів …………………… 362
Висновки з розділу ……………………………………………………… 369
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………... 373
ДОДАТКИ ………………………………………………………………... 378
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………….. 417

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. В епоху змін і трансформацій, які відбуваються на сьогоднішній день із людством, особливої актуальності набувають питання орієнтирів, схем, за якими має далі розвиватися цивілізація. Плюралізм ідей, ідеологій, методологій, які не мають кордонів і меж і легітимізуються постмодернізмом, особливо загострюють проблему самовизначення як особистості, так і культури, суспільства в цілому. Тому особливо гостро постає проблема дослідження впливу таких тенденцій на розвиток особистості.
Особливо актуальними є питання ролі культурних текстів у конструюванні реальності як у певній культурі, суспільстві, спільноті, так і у людини, яка належить до них. Сьогодні існує чимало субкультур, спільнот, зокрема молодіжних, у яких є свої культурні тексти, роль яких у формуванні досвіду людини не досліджена.
Культура відіграє провідну роль в освоєнні способів осмислення особистого досвіду, виступаючи як концентрований, організований досвід людства, основа розуміння, осмислення навколишнього (Р. Барт, В. Розін, Н. Чепелєва, А. Шюц та ін.). Культурні тексти розглядаються як культурні схеми (А. Шюц), культурні сценарії (В. Розін), культурні коди (Р. Барт), що визначають формування досвіду людини, в процесі конструювання якого вона розвивається як дискурсивний суб’єкт (Р. Барт, Н. Чепелєва та ін.), який не тільки освоює реальність, але й творить її. Проте, досить фрагментарно висвітлено у дослідженнях механізми засвоєння культурних схем у процесі конструювання досвіду людини.
Оскільки психологічна стать є однією з найбільш константних детермінант розвитку особистості, яка значною мірою визначає існування людини у світі, то актуальності набуває питання, яким чином відбувається її формування в умовах молодіжної субкультури. Незважаючи на те, що психологічна стать є однією із базових категорій у психології, й сьогодні про гендер згадують далеко не всі дослідники, звично говорячи про усередненого індивіда або зосереджуючись на пошуку відмінностей між представниками різних статей.
Для досліджень біологічного (Г. Васильєва, П. Вундер, В. Геодакян, Ч. Дарвін, А. Захаров, Д. Ісаєв, В. Каган, Д. Колесов, Н. Сельверова та ін.) та соціобіологічного (Н. Авдєєва, Ю. Альошина, А. Бандура, І. Басіна, А. Волович, Д. Мастерс, Т. Парсонс, Д. Перрі, Т. Рєпіна та ін.) підходів методологічною основою є біодетерміністська парадигма, есенціальстське розуміння статі, тоді як гендерні дослідження грунтуються насамперед на соціально-конструктивістській парадигмі, постмодерністських засадах.
У гендерних дослідженнях, які розглядаються як міждисциплінарна дослідницька практика, змістився акцент з пошуку єдиної причини відмінностей між статями, до опису множинності стратегій визнання маргінальності гендерних груп, множинних шляхів соціальних перетворень у конкретному соціальному та культурному середовищах. Гендер розглядається як соціокультурна конструкція (Т. Бендас, К. Гілліган, Т. Говорун, Дж. Грімшоу, К. Джаклін, І. Кон, О. Кікінеджі, І. Кльоцина, К. Макміллан, Дж. Маккобі та ін.); процес, в якому діє соціально-нормативний суб’єкт через побудову відмінностей за статтю, пов’язаний з расовими, класовими, етнічними відмінностями (Т.де Лауретіс, Дж. Скотт, Дж. Лорбер, С. Фаррел та ін.); соціальна технологія формування ролей через різні соціальні інститути, мистецтво, науку, повсякденність (С. Айвазова, О. Вороніна, І. Грошев, Т. Говорун, О. Здравомислова, О. Злобіна, Т. Титаренко, З. Хоткіна та ін.); результат повсякденних взаємодій, які вимагають постійного виконання і підтвердження, що не досягається раз і назавжди в якості незмінного статусу, а постійно відтворюється у комунікативних ситуаціях (Г. Гарфінкель, І. Гофман, Д. Зіммерман, К. Уест та ін.). Саме таке розуміння гендеру створює можливості дослідження його у контексті молодіжної субкультури.
Процес конструювання гендеру має певну логіку і систематичний характер, залежить від культури і соціального контексту, від специфіки гендерних відносин у різних суспільствах, в різні історичні періоди, в різних етнічних групах, соціальних класах, спільнотах і поколіннях (К. Герген, І. Гофман, Р. Коннел, Дж. Лорбер, С. Фаррел та ін.). Гендерний досвід особистості визначається культурними конструктами, а тому гендер – це конструкт тієї культури, в межах якої він працює. Таке розуміння гендеру дозволяє вести мову про соціокультурний досвід, який визначає конструювання гендерного досвіду особистості. Однак, не дослідженими є соціально-психологічні механізми конструювання гендерного досвіду на основі соціокультурного.
Сприйняття світу людиною опосередковане її своєрідним та неповторним розумінням, системою індивідуальних значень, конструктів, смислів, інтерпретативних схем, концептів (Л. Виготський, В. Гумбольдт, Е. Гуссерль, Дж. Келлі, О. Лактіонов, Д. Леотьєв, О. Леонтьєв, Ю. Лотман, Ч. Осгуд, В. Петренко, Ф. де Соссюр, Н. Чепелєва, Г. Шпет, К. Ясперс та ін.), які сконструйовані у певному контексті і виконують функцію фреймів (І. Гофман), рамок зрозумілості (В. Жорняк), інтерпретаційних схем (Н. Чепелєвої), когнітивних репрезентацій (Х. Томе, У. Лер), наративних структур (Т. Титаренко), що визначають конструювання особистісного досвіду людини (О. Зарецька, О. Лактіонов, Н. Чепелєва та ін.). Однак, поза увагою дослідників залишається питання конструювання таких утворень у гендерному контексті.
Звернення до герменевтичної парадигми дозволяє розглянути механізми конструювання особистісного досвіду на основі семіотизації та наративізації (К. Герген, О. Зарецька, Д. Комбс, Н. Каліна, Т. Титаренко, Д. Фрідман, Н. Чепелєва та ін.). Оскільки дослідження Е. Сепіра, Б. Уорфа, Г. Хойджера довели, що існує специфіка категоризації світу у різних мовах, культурах, субкультурах, актуальності набуває питання вивчення особливостей категоризації та концептуалізації особистісної дійсності, становлення якої відбувається у різних субкультурах за різними схемами, у різних контекстах. Тому стає необхідним дослідження і персонологічного контексту конструювання гендерного досвіду особистості.
Гендерні стереотипи, схеми, настанови визначають сприйняття, оцінку та ставлення до різних сфер життєдіяльності, уявлення про гендерну специфіку самовиявлення (С. Бем, Т. Бендас, Т. Говорун, Л. Долгіх, Г. Гритчук, Р. Кентер, К. Кіссел, М. Комаровскі, О. Мещеркіна Т. Титаренко та ін.). Існують гендерні відмінності у стилях, стратегіях поведінки у різних сферах життя та життєвих ситуаціях (Т. Бендас, К. Бертол, Л. Гелліз, К. Гілліган, Г. Гритчук, Б. Гутек, Е. Іглі, Б. Джонсон, А. Кенн, Д. Зіфріда та ін.), способах подолання (Дж. Ландау, С. Марлоу, К. Кессел, К. Томас, С. Уолш, Т. Піттмен та ін.), спрямованості, інтересах, цілепокладанні, формуванні життєвих перспектив, планів, кар’єрних домаганнях (Л. Долгіх, О. Корабліна, Ю. Сидорик, Т. Титаренко М. Хорнер та ін.), соціальній перцепції (В. Агеєв, Ш. Саркісян, Ж. Лендел та ін.), ставленні до різних сфер життя (Т. Рєпіна, І. Тельнюк, Л. Кох та ін.) тощо. Однак, не розкритими залишаються механізми конструювання гендерного досвіду у життєздійснювальному контексті в умовах тієї чи іншої молодіжної субкультури.
Отже, актуальність обраної теми, її недостатнє теоретичне висвітлення та емпіричне вивчення й зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Соціально-психологічні механізми конструювання гендерного досвіду особистості у молодіжних субкультурах».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану наукової роботи Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника в межах науково-дослідної теми кафедри загальної та експериментальної психології «Інноваційні психотехнології сприяння особистісному благополуччю» (держреєстраційний номер 0112U001020). Роль здобувача у розробці цієї теми полягає у дослідженні соціально-психологічних механізмів конструювання гендерного досвіду особистості у сучасних молодіжних субкультурах.
Тему дисертації затверджено вчерною радою Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (протокол № 3 від 24 листопада 2009 р.) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 4 від 25.05.2010 р.).
Об’єкт дослідження: гендерний досвід особистості.
Предмет дослідження: соціально-психологічні механізми, що забезпечують конструювання гендерного досвіду особистості у молодіжних субкультурах.
Мета дослідження полягає у виявленні пояснювальних засад до вивчення контекстів конструювання гендерного досвіду особистості, з’ясуванні визначальних соціально-психологічних механізмів конструювання гендерного досвіду особистості у сучасних молодіжних субкультурах.
Завдання дослідження:
1. Розкрити теоретико-методологічні засади конструювання гендерного досвіду особистості.
2. Визначити соціально-психологічні закономірності та механізми конструювання гендерного досвіду особистості у соціокультурному контексті.
3. Проаналізувати соціокультурний простір та механізми створення гендерних схем у молодіжних субкультурах.
4. Емпірично дослідити гендерний вимір способів концептуалізації реальності особистості у контексті молодіжних субкультур.
5. Розкрити конструювання гендерного досвіду у життєздійснювальному контексті на основі визначення змістових характеристик стилю життя молодих людей, що належать до молодіжних субкультур.
Теоретико-методологічну основу дослідження становили основні ідеї постструктуралізму, в яких культура, соціальна реальність, свідомість особистості розглядаються як текст (Р. Барт, Ж. Бодрияр, Ф. Гваттарі, Ж. Дерріда, Ж. Делез, Ж.-Ф. Ліотара); наукові положення соціального конструктивізму про контекстуальний характер гендерних уявлень, стереотипів, схем, які створюються та одночасно відтворюються у процесі соціальної взаємодії (П. Бергер, Г. Гарфінкель, К. Герген, І. Гофман, Т. Лукман); тлумачення гендеру в межах гендерного підходу (С. Бем, Ш. Берн, О. Здравомислова, Д. Зіммерман, К. Уест, Р. Унгер); наукові положення герменевтичної парадигми про механізми семіотизації та наративізації у конструюванні особистісного досвіду (К. Герген, О. Зарецька, Д. Комбс, Н. Чепелєва, Т. Титаренко, Д. Фрідман); психосемантичний підхід когнітивної психології до вивчення суб’єктивного досвіду (О. Артем’єва, В. Петренко, О. Шмелев); концепція психології смислу (Г. Бал, О. Леонтьев, Д. Леонтьев, Н. Чепелєва, Г. Шпет).
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань було використано комплекс методів:
теоретичні: теоретичний аналіз, моделювання, що застосовувалися для узагальнення теоретико-методологічних основ конструювання гендерного досвіду особистості і визначення концептуальних засад дослідження соціально-психологічних механізмів його формування у контексті молодіжних субкультур;
емпіричні методи: спостереження, бесіда, психодіагностичні методи, які використовувалися для констатації належності до молодіжної субкультури та експлікації конкретно-емпіричного змісту гендерного досвіду респондентів: методика «Хто Я?» М. Куна, Т. Макпертланда, опитувальник BSRI (Bem Sex Role Inventory) С. Бем, «Стандартизований багатофакторний метод дослідження особистості» Л. Собчик – модифікований тест ММРІ, метод «багаточисельних ідентифікацій» В. Петренка, опитувальник гендерних стереотипів Г. Гейманса (модифікація Т. Бендас), «Опитувальник вивчення поведінки» К. Томаса, методика малюнкової фрустрації С. Розенцвейга, методика РАТ (модифікований варіант Тематичної аперцепції тесту Г. Мюррея), «Must-тест» (П. Іванова, О. Колобова), Морфологічний тест життєвих цінностей (В. Сопов, Л. Карпушина); «Тест смисложиттєвих орієнтацій» Д. Леонтьєва; психосемантичний експеримент; контент-аналіз;
статистичні: методи описової математичної статистики (порівняльний, кореляційний, кластерний, факторний (методом головних компонент із застосуванням процедури Varimax-обертання) аналізи із подальшою якісною інтерпретацією та змістовим узагальненням. Статистична обробка даних і графічна презентація результатів здійснювалася за допомогою пакета статистичних програ SPSS (версія 13.0).
Організація і база дослідження. Дослідження проводилося на базі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Мукачівського державного університету, Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка, Кіровоградського державного педагогічного інституту імені Винниченка впродовж 2009-2012 рр. У дослідженні взяли участь 479 студентів 1-5 курсів денного відділення вказаних вузів. Соціально-демографічні показники студентської вибірки: представники жіночої статі – 264, чоловічої – 215. Були задіяні студенти, які здобувають наступні спеціальності: «Філософія», «Психологія», «Практична психологія», «Іноземна філологія», «Музика», «Дизайн», «Українська мова та література», «Початкове навчання», «Соціальна педагогіка», «Історія».
Надійність та вірогідність результатів забезпечена методологічним обгрунтуванням вихідних теоретичних положень, використанням взаємодоповнюючих методів, що відповідають меті та завданням дослідження, поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих емпіричних даних, використанням методів математичної статистики.
Наукова новизна:
Вперше окреслено провідні механізми конструювання гендерного досвіду особистості у різних молодіжних субкультурах:
• механізм семіотизації, що конструює досвід завдяки концептуалізації, означуванню реальності шляхом накладання на знаки, символи готових інтепретативних схем, моделей, створених у межах молодіжної субкультури, або вироблення власних схем шляхом трансформації, перетворення реальності;
• механізм наративізації, що конструює досвід, перетворюючи означену реальність у наративні структури, які набувають форми інтерпретативних схем, моделей;
• механізм сенсотворення, що конструює досвід завдяки інтерпретації текстів, смислів створених у межах молодіжної субкультури.
Вперше розкрито особливості конструювання гендерних схем у молодіжних субкультурах на соціальному (описуються типи, конфігурації, задані субкультурою, моделі поведінки, норми і ритуали, які підтримують ці структури), поведінковому (створюються, зберігаються і транслюються коди субкультури, поведінкові схеми ) та знаковому (фіксується культурний код, тексти, символіка, ідеологія, модель світу) рівнях. Виокремлено схеми інтерпретації, які відбивають ставлення до себе, ставлення до ситуацій взаємодії, ставлення до світу; концепти-смисли «ставлення до себе», «ставлення до світу» гендерного досвіду у різних молодіжних субкультурах; окреслено способи конструювання схем інтерпретації, концептів-смислів, які передбачають продуктивну та репродуктивну семіотизацію смислів відповідних молодіжних субкультур; виділено репертуар дезадаптивно-ескапістських, дезадаптивно-інфантильних стратегій самовиявлення та змістові характеристики стилю життя молодих людей, що належать до гедоністично-ескапістських субкультур, які свідчать про репродуктивний рівень життєконструювання.
Поглиблено уявлення щодо змісту понять «гендерної ідентичності», яка тлумачиться як мультифакторний конструкт, що визначається суб’єктивним досвідом особистості і включає цілий комплекс характеристик (гендерні уявлення, стереотипи, інтерпретативні схеми, концепти, моделі гендерної поведінки тощо); «молодіжної субкультури» як дискурсивного простору створення та транслювання схем інтерпретації, концептів, смислів; «схеми інтерпретації» як пояснювальні схеми, які дозволяють сприймати, визначати реальність, спрямовувати осмислення ситуації; «концепти-смисли» як система індивідуальних значень утворених в результаті інтерпретації, «стереотипи-концепти» - система індивідуальних значень утворених в результаті репродуктивної інтерпретації.
Набули подальшого розвитку тлумачення гендерного досвіду з позицій соціального конструктивізму. Гендерний досвід тлумачиться як соціокультурний конструкт; як результат взаємовпливу суб’єктивної та об’єктивної реальності індивіда, як результат соціальної взаємодії та одночасно його джерело, конструювання якого є водночас лінійним і нелінійним процесом, що забезпечує йому безперервність розвитку.
Теоретичне значення дослідження полягає у застосуванні мультипарадигмального підходу розгляду процесу конструювання гендерного досвіду особистості у контексті молодіжних субкультур; розкритті психологічних механізмів семіотизації та наративізації у конструюванні гендерного досвіду особистості у молодіжних субкультурах; визначенні специфіки конструювання гендерного досвіду на основі інтерпретації різних текстів у молодіжних субкультурах.
Практичне значення: теоретичний та емпіричний матеріал може слугувати основою змісту навчальних дисциплін з гендерної проблематики для студентів психологічних, соціологічних та інших факультетів різних навчальних закладів; полягає у підборі та модифікації адекватного теоретичним концептам психодіагностичного інструментарію з метою виявлення схем інтерпретації, концептів-смислів гендерного досвіду особистості; а також у можливості використання емпіричних даних в консультативній та корекційній роботі у центрах психологічної допомоги, соціально-психологічних службах, роботі психологів системи освіти.
Впровадження результатів дослідження. Основні висновки, рекомендації та розробки впроваджені у навчальних закладах та установах України. Зокрема, у системі вищої освіти: Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника (довідка № 01-08/03-90 від 30.01. 2013); Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка (довідка №33-33/03 від 10.01. 2013 р.); Кіровоградському державному педагогічному інституті імені Володимира Винниченка (довідка № 287-м від 27.12. 2012 р.); Сумському державному педагогічному університеті імені А. С. Макаренка (довідка № 2218 від 28. 12. 2012 р.); Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (довідка № 17-14/4625від 26.12. 2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Розроблені автором наукові положення та одержані емпіричні дані є самостійним внеском у розробку проблеми. У трьох статтях, написаних у співавторстві, доробок здобувача становить: у двох – 75 %, у ще одній – 50 %. У статті «Гендерні уявлення у структурі ідентичності в юності», яка написана у співавторстві з Гритчук Г. В., особистим внеском автора є теоретичне обгрунтування проблеми конструювання гендерних уявлень юнацтва, розкриття особливостей засвоєння гендерних уявлень в юності. У статті «Гендерна специфіка основних компонентів стилю життя в юності» у співавторстві з Гритчук Г. В. особистим внеском є теоретичне обгрунтування проблеми конструювання стилю життя в юності, аналіз змістових характеристик стилю життя юнаків та дівчат, інтерпретація гендерної специфіки стилю життя молодих людей. У статті «Гендерна специфіка формування інтерпретативних схем оцінювання «Я» підлітками в молодіжній спільноті» у співавторстві із Яворською Н. І., особистим внеском автора є теоретичне обгрунтування проблеми формування інтерпретативних схем гендерної ідентичності підлітків у молодіжних субкультурах.
Розробки та ідеї, що належать співавторам, у дисертації не використовуються.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження відображено у публікаціях автора, обговорено на засіданнях кафедри загальної та експериментальної психології Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. Результати проведеного дослідження представлено автором на таких науково-практичних конференціях та семінарах: міжнародних – науково-практичній конференції «Генеза буття особистості» (Київ, 2006 р.), науково-практичній конференції «Особистісне зростання і гуманізація стосунків між поколіннями» (Полтава, 2007 р.), ІІІ науково-практичній конференції «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми» (Київ, 2008 р.); V науково-практичній конференції «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні і прикладні проблеми» (Київ, 2010 р.), ІІ науково-практичній конференції «Актуальні проблеми психології особистості та міжособистісних взаємин» (Кам’янець-Подільський, 2010 р.), VI науково-практичній конференції «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні і прикладні проблеми» (Чернігів, 2011 р.); всеукраїнських – науково-практичній конференції «Актуальні проблеми соціалізації особистості в сучасних умовах», VІІІ науково-практичній конференції «Актуальні проблеми практичної психології» (Херсон, 2009 р.); VІІ науково-практичній конференції «Соціально-психологічні проблеми гендерної стратифікації суспільства» (Луганськ, 2010 р.), Першому конгресі із соціальної психології «Соціально-психологічна наука третього тисячоліття: досвід, виклики, перспективи» (Київ, 2010 р.), Другому науковому семінарі «Методологічні проблеми психології особистості» (Івано-Франківськ, 2007 р.), Третьому семінарі «Методологічні проблеми психології особистості» (Івано-Франківськ, 2009 р.), Четвертому науковому семінарі «Методологічні проблеми психології особистості» (Івано-Франківськ, 2011 р.).
Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження викладено у 27 публікаціях автора, зокрема в одноосібній монографії, 21 статтях у фахових виданнях з психології, 5 публікаціях у збірниках матеріалів конференцій та інших виданнях.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук «Психологічні умови формування життєвих перспектив у ранній юності: когнітивний аспект» була захищена у 2000 році, її матеріали в тексті докторської дисертації не використовувалися.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’ятьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел з 430 найменувань (з них 59 – іноземними мовами) та 6 додатків на 38 сторінках. Загальний обсяг роботи викладено на 454 сторінках, з них 377 сторінок основного тексту. Робота містить 20 таблиць на 11 сторінках, 13 рисунків на 13 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено аналіз парадигмальних засад і запропоновано нове розв’язання проблеми конструювання гендерного досвіду особистості; визначено соціально-психологічні механізми конструювання гендерного досвіду особистості у соціокультурному контексті; висвітлено механізми створення гендерних схем у молодіжних субкультурах; розкрито механізми семіотизації, наративізації та сенсотворення у конструюванні гендерного досвіду особистості у молодіжних субкультурах; окреслено стратегії самовиявлення та змістові характеристики стилю життя, які створюються у гедоністично-епатажних та романтико-ескапістських субкультурах.
Дослідження соціально-психологічних механізмів конструювання гендерного досвіду особистості у молодіжних субкультурах дало можливість дійти таких висновків:
1. Проблема визначення соціально-психологічно зорієтованих засад гендерного досвіду особистості лежить у площині міждисциплінарного дискурсу та порівняльної теоретико-методологічної рефлексії. Значення соціально-конструктивістського, герменевтичного, соціально-культурного підходів для досліджуваної проблеми визначається врахуванням багатогранності, багатоаспектності досвіду особистості, зокрема гендерного. Основні зусилля мають бути спрямовані не стільки на вивчення змістових особливостей досвіду, скільки на контексти, механізми його конструювання.
Проведений логіко-гносеологічний міждисциплінарний аналіз дозволив розглядати гендерний досвід особистості з позиції його конструювання у соціокультурному, персонологічному та життєздійснювальному контекстах, які переплітаються, здійснюючи взаємовплив і утворюючи компоненти досвіду соціального, особистісного та подієво-вчинкового. Конструювання гендерного досвіду особистості є водночас лінійним і нелінійним процесом, оскільки визначається гендерними схемами культури, які зазнають змін у результаті інтерпретації, в процесі їх засвоєння особистістю. Гендер тлумачиться як соціальна конструкція, результат соціальних взаємодій, які вимагають постійного виконання і підтвердження, що не досягаються раз і назавжди в якості незмінного статусу, а постійно створюються у комунікативних ситуаціях. Такий підхід дозволяє змістити акцент з пошуку єдиної причини відмінностей між статями, до опису множинних стратегій визнання маргінальності гендерних груп, множинних шляхів соціальних перетворень у конкретному соціальному та культурному середовищах.
2. Соціокультурний контекст конструювання гендерного досвіду особистості грунтується на уявленнях постструктуралізму, в яких культура розглядається як текст, наповнений смислами, концептами, що створюються людьми у певному контексті і відіграють роль схеми сприйняття та розуміння реальності. Гендерні схеми, що визначають конструювання гендерного досвіду особистості, зафіксовані у текстах культури, концептуалізуються, легітимізуються та транслюються різними інституціями. Вони засвоюються через фонові очікування у процесі міжособистісної взаємодії і у будь-який момент відображаються як в суб’єктивному досвіді людини, так і у досвіді соціокультурному. Механізмами засвоєння соціокультурного досвіду є наслідування, імітування, навіювання, ідентифікація, транслювання, соціальна категоризація, стереотипізація гендерних схем, моделей, які означуються у певному соціальному просторі особистості як гендерно типові або нетипові. Оскільки гендерний досвід визначається культурними схемами, то гендер – це концепт тієї культури, в межах якої він працює. Таке тлумачення гендеру дозволяє розглядати конструювання гендерного досвіду особистості у молодіжних субкультурах.
3. Сучасні молодіжні субкультури є дискурсивним простором безперервного циркулювання смислів та способів інтерпретації реальності, що створюються та відтворюються у різних текстах, семіотичних знаках субкультури (зовнішності, атрибутиці, поведінкових схемах, мовних знаках). Конструювання гендерних схем у молодіжних субкультурах здійснюється на знаковому, соціальному та поведінковому рівнях. На поведінковому рівні створюються, зберігаються і транслюються коди субкультури, поведінкові схеми. На соціальному рівні описуються зв’язки (їх типи, конфігурації тощо) задані субкультурою, моделі поведінки, норми і ритуали, які підтримують ці структури. На знаковому рівні фіксується культурний код, тексти (символіка, ідеологія, модель світу тощо). Завдяки механізмам наслідування, ідентифікації, транслювання зовнішності, моделей самовиявлення, які створюються у молодіжних субкультурах засвоюються гендерні схеми. Сенсотворення відбувається завдяки семіотичному та комунікативному механізмам. Завдяки семіотичному механізму відбувається означування текстів, символів субкультури, концептуалізація їх шляхом репродуктивної або продуктивної інтерпретації, які забезпечують, з одного боку, субкультурну ідентичність, а з іншого боку – сприяють розвитку та появі нових смислів, текстів і, відповідно, молодіжних субкультур. Комунікативний механізм забезпечує створення проінтерпретованої реальності через зв’язок структур мовної семантики з реальними умовами комунікативного акту, перетворюючи означену реальність у наративні структури у вигляді інтерпретативних схем, концептів, смислів.
4. Визначено та емпірично підтверджено специфіку концептуалізації світу у різних молодіжних субкультурах. Розкрито контекстуальний характер схем інтерпретації ставлення до себе, ставлення до життєвих ситуацій (фруструючих, конфліктних) та ставлення до світу, які є показниками конструювання гендерного досвіду особистості у молодіжних субкультурах. Схеми інтерпретації гендерного досвіду молодих людей, що належать до молодіжних субкультур певною мірою концептуалізуються смислами субкультур і конструюються завдяки механізму наративізації. У результаті концептуалізації гендерних схем, смислів, які транслюються у молодіжних субкультурах формуються у їх представників моделі фемінінності, маскулінності, андрогінності, виконання гендерних ролей та зовнішності. Однак у сучасних молодіжних субкультурах моделі гендеру є нечіткими, змішаними, що відтворює провокації постмодерну щодо конструювання гендерного досвіду – розмивання основ соціальної категоризації, руйнування універсальних моделей, типізацій.
У гедоністично-епатажних субкультурах, які мають спільні корені, культурний код, по-різному відбувається інтерпретація смислів в результаті чого конструюється різна концептосфера «ставлення до себе» та «ставлення до світу». Конструювання концептів ставлення до себе відбувається в результаті продуктивної семіотизації у хіп-хоп субкультурі та репродуктивної – у реп-культурі, що зумовлено різним рівнем рефлексивної здатності та інтерпретативної компетентності її членів. Концептосфера «ставлення до світу» суттєво відрізняється в обох субкультурах, однак конструююється в результаті репродуктивної семіотизації на основі субкультурних схем. Отже, смисли субкультури більшою мірою визначають формування світоглядних позицій, ніж Я-концепції особистості. Відповідно визначальними механізмами конструювання гендерного досвіду особистості у молодіжних субкультурах є семіотизація, наративізація та сенсотворення.
Змістові відмінності у схемах інтерпретації, концептах-смислах є індикатором створення різних гендерів, які транслюються у молодіжних субкультурах, і не завжди співпадають зі статтю. У чоловіків незалежно від приналежності до субкультури, схеми інтерпретації, концепти більшою мірою зумовлені смислами, які створюються у субкультурі, що свідчить про переважання механізмів репродуктивної семіотизації у конструюванні гендерного досвіду. Досвід жінок більш відкритий до різних схем, які транслюються у соціумі.
Стратегії самовиявлення молодих людей, що належать до епатажно-ескапістських субкультур, зокрема, реперів та готів мають контекстуальний характер, оскільки значною мірою визначаються, з одного боку схемами, які транслюються та створюються у межах відповідної субкультури, а з другого боку, особистісним досвідом (схемами інтерпретації, концептами), засвоєним у межах субкультури. Переважання у поведінковому репертуарі дезадаптивно-інфантильних та дезадаптивно-ескапістських стратегій самовиявлення є показниками репродуктивної семіотизації схем самовиявлення молодих людей із епатажно-ескапістських субкультур.
5. Стиль життя молодих людей, що належать до гедоністичних та епатажно-ескапістських субкультур визначається способом інтерпретації, концептуалізації смислів, схем, які циркулюють у їх межах. Серед змістових характеристик стилю життя молодих людей незалежно від субкультури визначено прагнення до самоактуалізації, об’єктні життєві орієнтації (інтерпретація подій, ситуацій здійснюється за допомогою готових схем). Контекстуальний характер змістових характеристик стилю життя молодих людей із різних субкультур доведено різним змістом самоактуалізаційних тенденцій, актуальністю життєвих цілей та типом організації часу життя (стихійно-повсякденного, функціонально-дієвого, споглядального). У кожній субкультурі створюється відповідний стиль життя - рефлексивно-депресивний у готів, стихійно-пасивний у растаманів, гедоністичний у клаберів та гедоністично-стихійний у реперів.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми конструювання гендерного досвіду особистості у молодіжних субкультурах. Подальшого теоретичного осмислення та експериментального вивчення потребують питання особливостей семіотизації та наративізації текстів субкультур у конструюванні гендерного досвіду особистості у підлітковому і більш зрілому віці, а також питання розвитку інтерпретативної компетентності особистості як суб’єкта смислотворення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абраменкова В. В. Социальная психология детства: развитие отношений в детской субкультуре / В. В. Абраменкова. – М., Воронеж, 2000. – 281с.
2. Авдеева А. Формирование гендера в общении // Женщина. Образование. Демократия. Материалы 2-ой Международной междисциплинарной научно-практической конференции (3-4 декабря 1999 г.) – Минск: ООО Энвила. – М., 2000. – С. 284-287.
3. Агеев В. С. Психологические и социальные функции полоролевых стереотипов / В. С. Агеев // Вопросы психологии. – 1987. – № 2. – С. 152–158.
4. Агеєва В. В осерді жіночого світу / Віра Агеєва // Гендерна перспектива. – Київ : Факт, 2004. – С. 5-9.
5. Агеєва В. Жіночий простір: Феміністичний дискурс українського модернізму [Текст] : монография / В. Агеєва. – К. : Факт, 2003. – 320 с.
6. Александрова Е. А. Самоопределение подростков в молодежных субкультурах / Е. Александрова // Шк. технологии. – 2002. – № 5 – С. 86-107.
7. Алешина Ю. Е. Трудности усвоения половой роли как фактор участия в неформальных объединениях / Ю. Е. Алешина // Психологические особенности самодеятельности подростково-юношеских групп: Сб. науч. трудов – М., 1990. – С. 106-112.
8. Алешина Ю. Е. Проблемы усвоения ролей мужчины и женщины / Ю. Е. Алешина, А. С. Волович // Вопросы психологии. – 1991. – № 7. – С. 74-82.
9. Андреева Г. М. Социальная психология / Г. М. Андреева – М.: Наука, 1994. – 324 с.
10. Андреева И. Н. Молодежная субкультура: нормы и система ценностей / И. Н. Андрєєва // Культурология: хрестоматия для высш. шк. / Под ред. А. И. Кравченко. – М., 2000. – С. 265-275.

11. Андреенкова Т. П. Музыкальная субкультура - норма или девиация? / Т. П. Андреенкова // Вестник Одесского национального университета. Вып. 14: Социология и политические науки. – 2010. – Т. 15. – С. 107-114.
12. Аристотель С. Политика / С. Аристотель // Сочинения в четырех томах. Том 4. – М.: Мысль, 1983. – С. 376–644.
13. Артемьева Е. Ю. Описание структуры субъективного опыта: контекст и задачи / Е. Ю. Артемьева, В. П. Стрелков, В. Е. Серкин // Мышление, общение, опыт. – Ярославль, 1983. – С. 99-107.
14. Артемьева Е. Ю. Основы психологической субъективной семантики / Е. Ю. Артемьева // под ред. И. Б. Ханиной. – М.: Наука, Смысл. – 1999. – 350 с.
15. Арчер М. Реализм и морфогенез / М. Арчер // Теория общества. - М., 1999. – С. 63-79.
16. Бабаева Л. Деловая активность женщин в новых экономических структурах / Л. Бабаева, Л. Нельсон // Социологические исследования. – 1992. - № 5. – С. 28-35.
17. Бал Г. О. Категорія значення і смислу в аналізі соціальної поведінки / ред. С. Д. Максименка, В. Т. Циба, Ю. Ж. Шайгородський. – К.: Український центр політичного мененджмену, 2003. – С. 61-67.
18. Бандура А. Подростковая агрессия. Изучение влияния воспитания и семейных отношений / А. Бандура, Р. Уолтерс // Пер. с англ. Ю. Брянцевой и Б. Красовского. – М.: Апрель Пресс, ЭКСМО-Пресс, 1999. – 512 с.
19. Бардина Н. В. Языковая гармонизация сознания / Н. В. Бардина – Монография. – Одесса: Астропринт, 1997. – 271 с.
20. Барт Р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика: пер. с фр. / Р. Барт; сост.,общ. ред. и вступ ст. Г. К. Косикова. – М.: Прогресс, 1989. – 616 с.
21. Батлер Дж. От пародии к политике / Джудит Батлер // Современная философия. - № 1. – Харьков: "Ф- Пресс", 1995. - №1. – С. 164-172.
22. Батлер Дж. Гендерное беспокойство / Джудит Батлер // Антология гендерной теории / Сост. Гапова Е., Усманова А. – Минск: «Пропилеи», 2000. – С. 297-346.
23. Башкатов И. П. Психология неформальных подростково-молодежных групп / И. П. Башкатов. – М., 2000. – 336 с.
24. Бем С. Л. Линзы гендера: Трансформация взглядов на проблему неравенства полов: пер. с англ. / С. Бем. – М.: РОССПЭН, 2004. – 336 с.
25. Бендас Т. В. Гендерная психология / Т. В. Бендас // Учебное пособие. – С.Пб.: Питер, 2005. – 431 с.
26. Бергер П. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания / П. Бергер, Т. Лукман. - М.: «Медиум», 1995 – 323 с.
27. Беркли Дж. Трактат о принципах человеческого знания // Сочинения / Дж. Беркли; сост., общ. ред. и вступ статья И. С. Нарского. – М.: Мысль, 1978. – С. 149-247.
28. Берн Ш. Гендерная психология. / Ш.Берн. – СПб.: Прайм-Еврознак, 2001. – 320 с.
29. Бианки В. Л. Асимметрия мозга и пол / В. Л. Бианки, Е. Б. Филиппова. – СПб.: Издательство Санк-Петербургского университета, 1997. – 328 с.
30. Блок Дж. Влияние дифференцированной социализации на развитие
личности мужчин и женщин / Дж. Блок // Практикум по социальной психологии. / Э. Пайнс, К. Маслач. – СПб. 2000. С. 168-181.
31. Бобахо В. А. Социально-политические аспекты молодёжной субкультуры / В. А. Бобахо, С. И. Левикова // Вестник Моск. ун-та. Сер.12. Политические науки. – 1996. – С. 35-45.
32. Бовуар С. де. Второй пол. / С. де Бовуар. – М.,1995. – С. 108-110.
33. Богданович Л. А. Пробуждение чувств (отрывок) [Електронний ресурс] / Л. А. Богданович. – Режим доступу: http://www.usinfo.ru/c4.files/kontrkultura.htm
34. Боков Г. Е. Феномен контркультуры и его религиозные аспекты в свете философской и теоретической рефлексии [Електронний ресурс] / Г. Е. Боков. – Режим доступу: http://religio.rags.ru/journal/2010/2010_04/N_4-10_183.pdf.
35. Большая энциклопедия психологических тестов / сост. А. Карелин. – М.: Эксмо, 2007. – 416 с.
36. Большой толковый социологический словарь (Collins) : Пер. с англ.- М.: Вече, АСТ, 1999. – Т.1. (А-О). – 544 с.; Т.2 (П-Я). – 528 с.
37. Борінштейн Є. Р. Природа субкультурного феномена в сучасних трансформаційних умовах України / Є. Р. Борінштейн // Грані. – 2004. - № 1 (33). – С. 98-102.
38. Бреусенко-Кузнецов А. А. Анализ общей структуры русских народных заговоров / А. А. Бреусенко-Кузнецов // Вісн. Нац. техн. ун-ту України “Київ. політехн. ін-т”. Сер.: Філософія. Психологія. Педагогіка. – 2003. – № 3 (9). – С. 71–84.
39. Бреусенко-Кузнецов А. А. Опыт сказочничества. Динамика ценностно-смысловой сферы личности в условиях экзистенциального кризиса / А. А. Бреусенко-Кузнецов [Монография]. – К.: КВИЦ, 2005. – 386 с.
40. Брокмейер Й. Нарратив: проблемы и обещания одной альтернативной парадигмы / Й.Брокмейер, Р. Харре // Вопросы философии. – 2000. - № 3. – С. 29-42.
41. Брунер Дж. Жизнь как нарратив / Дж. Брунер // Постнеклассическая психология. – 2005. - № 1. – С.9-30.
42. Буракова М. В. Маскулинность и феменинность: конструирование настоящих мужчин и женщин / М. В. Буракова // Иной взгляд. Международный альманах гендерных исследований. – Март, 2000. – Минск, 2000. – С. 18–21.
43. Бурдье П. Биографическая иллюзия / П. Бурдье // ИНТЕР. – 2001. - № 2. – С. 75-81.
44. Бююль А. SPSS: Искуство обработки информации. Анализ статистических данных и восстановление скрытых закономерностей. – СПб.: ООО «ДиаСофтЮп», 2002. – 603 с.
45. Василюк Ф. Ю. Структура образа / Ф. Ю. Василюк // Вопросы психологии. – 1993. - № 5. – С. 5-19.
46. Васютинський В. О. Психологічна стать як дириват інтерсуб’єктних узалежнень [Електронний ресурс] / В. Васютинський // Наукові студії із соціальної та політичної психології. – К., 2002. – №5(8) – Режим доступу: http://politicon.iatp.org.ua/mag/sesia2002/vasut02.htm
47. Васютинський В. О. Інтеракційно-феноменологічні параметри функціонування колективних суб’єктів / В. О. Васютинський // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка. Вип.41. Серія: Психологічні науки : зб. наук. праць : у 2-х т. – Чернігів: ЧДПу, 2006. – Т. 1. – С. 43-47.
48. Вачков И. Г. Сказкотерапия. Развитие самосознания через психологическую сказку / И. Г. Вачков. – М.: Ось-89, 2003. – 144 с.
49. Введение в гендерные исследования. Ч. I: Учебное пособие / Под ред. И. А. Жеребкиной — Харьков: ХЦГИ, 2001; СПб.: Але-тейя, 2001. – 699 с.
50. Вейнингер О. Пол и характер / О. Вейнингер. - М.,1992. – 480 с.
51. Верена Эрик-Хэфели. К вопросу о становлении концепции женственности в буржуазном обществе 18 века // Пол. Гендер. Культура: Немецкие и русские исследования / Пер. с нем. Н. Носовой. – М.,1999. – С. 55-108.
52. Величковский Б. М. Современная когнитивная психология / Б. М. Величковский. – М.: Изд-во Московского университета, 1982. – 336 с.
53. Вершинин М. В. Современные молодежные субкультуры: скинхеды [Електронний ресурс]/ М. В. Вершинин - Режим доступу: http://psylib.myword.ru/index.php?automodule=downloads&showfile=610.
54. Вершинин М. Современные молодежные субкультуры: рэперы [Електронний ресурс] / М. Вершинин, Е. Макарова - Режим доступу: http://psyfactor.org/rap.htm.
55. Виноградова Т. В. Сравнительное исследование познавательных процессов у мужчин и женщин: роль биологических и социальных факторов / Т. В. Виноградова, В. В. Семенов // Вопросы психологии. – 1993. – № 2. – С. 63-71.
56. Витгенштейн Л. Философские исследования // Витгенштейн Л. Философские работы. Часть 1 / Пер. с нем. М. С. Козловой и Ю. А. Асеева. – М.: Гнозис, 1994. – С. 75–319.
57. Власова Н. В. Особливості батьківсько-юнацьких взаємин у сім’ї та їх вплив на формування уявлень про себе у юнаків та дівчат / Н. В. Власова // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. – Т. Х, ч. 2. – К., 2008. – С. 76–82.
58. Вознесенська О. Арт-терапія в роботі практичного психолога / О. Вознесенська, Л. Мова // Використання арт-технологій в освіті. – К.: Шк. світ, 2007. – 120 с.
59. Воробьева А. В. Текст или реальность: постструктурализм в социологии знания / А. В. Воробьева // Социологический журнал. – 1999. - № 3/4. – С. 90-99.
60. Воробьева Л. И. Психологический опыт личности: к обоснованию подхода / Л. И. Воробьева, Т. В. Снегирева // Вопросы психологии. – 1990. - № 2. – С. 5-13.
61. Воронина О. А. Теоретико-методологические основы гендерных исследований / О. А. Воронина // Теория и методология гендерных исследований. Курс лекций / Под. ред. О. А. Ворониной. – М., 2001. – С. 13-108.
62. Выготский Л. С. Мышление и речь // Выготский Л. С. Собрание сочинений: В 6-ти т. Т.2. Проблемы общей психологии / Под ред. В. В. Давыдова. – М.: Педагогика, 1982. – С. 5–361.
63. Гапова Е. Предисловие / Е. Гапова, А. Усманова // Антология гендерной теории / Сост. Гапова Е., Усманова А. – Минск: Пропилеи, 2000. – С. 7-11.
64. Гапон Н. Гендер у гуманітарному дискурсі: філософсько –психологічний аналіз / Н. Гапон. – Л.: Літопис, 2002. – 310 с.
65. Гафизова Н. Б. Роль средств массовой информации в формировании и поддержании традиционных ролей мужчин и женщин / Н. Б. Гафизова // Практикум по гендерной психологии / Под ред. И. С. Клециной. – СПб.: Питер, 2003. – 480 с. – (Серия «Практикум по психологии»). – С. 113–118.
66. Гегель Г. В. Ф. Феноменология духа / Г. В. Ф. Гегель // Энциклопедия философских наук. – Т.3. – М., 1977. – 435 с.
67. Гендерная психология. 2-е изд. / Под ред. И. С. Клециной. – СПб.: Питер, 2009. – 496 с.: ил. – (Серия «Практикум»).
68. Гендерный калейдоскоп. Курс лекций / Под общ. ред. М. М. Малышевой. – М.: РАН. МЦГИ. ИСЭПН, 2000. – 520 с.
69. Геодакян В. А. Мужчина и женщина. Эволюционно-биологическое предназначение / В. А. Геодакян // Женщина в аспекте физической антропологии / Отв. ред. Г. А. Аксянова. – М.,1994. – С. 171-189.
70. Гертман О. Молодежная (контр) революция?: [молодежь в современном российском обществе: социальное настроение] / О. Гертман // Знание-сила. – 2007. – № 1. – С. 53-58.
71. Гидденс Э. Социология / Гидденс Э. - М.: Эдиториал УРСС, 1999.
72. Гидденс Э. Ускользающий мир: как глобализация меняет нашу жизнь. Текст.:[пер. с англ.] / Э. Гидденс. – М.: Издательство «Весь Мир», 2004. – 120 с.
73. Гиллиган К. Место женщины в жизненном цикле мужчины / К. Гиллиган // Хрестоматия феминистских текстов / Под ред. Е. Здравомысловой, А. Темкиной. – СПб.: «Дмитрий Буланин», 2000. – С. 166-187.
74. Говорун Т. В. Соціалізація статі як фактор розвитку Я-концепції: автореф. дис. На здобуття наукового ступеня д-ра психол. наук спец. 19.00.07 / Т. В. Говорун; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К., 2002. - 35 с. - укp.
75. Говорун Т. В. Гендерна психологія: Навчальний посібник / Т. В. Говорун, О. М. Кікінежді. – К.: Видавничий центр «Академія», 2004. – 308 с.
76. Головнева И. В. Трансформация гендерных ролей: женщины и мужчины Украины в поисках новой идентичности / И. В. Головнева // Формування гендерного паритету в контексті сучасних соціально-економічних перетворень: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 5-7 грудня 2002р.). – К.: Державний ін-т проблем сім’ї та молоді; Український інститут соціальних досліджень, 2002. – С. 63–65.
77. Горностай П. П. Ресурсы женственности и мужественности / П. П. Горностай // Журнал практического психолога. – 2003. – № 6. – С. 51-55.
78. Горшкова Е. А. Молодежная субкультура: истоки, сущность, следствия / Е. А. Горшкова, И. А. Емельянова // Молодежь и общество. – 2006. – № 4. – С. 114-121.
79. Грачев Г. Д. Национальные образы мира / Г. Д. Грачев // Космо- Психо- Логос. – М., 1995. – 480 с.
80. Гримшоу Д. Идея «женской этики» / Д. Гримшоу // Феминизм: Восток. Запад. Россия. – М., 1993. – С. 8-30.
81. Гритчук Г. В. Гендерні уявлення у структурі ідентичності у юності / Г. В. Гритчук, Л. Д. Тодорів // Збірник наукових праць: філософія, соціологія психологія. – Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ, 2007. – Вип. 12. – Ч. 1. – С. 148-156.
82. Гритчук Г. В. Гендерні особливості індивідуального життєвого стилю в юності // Г. В. Гритчук, Л. Д. Тодорів // Проблеми загальної та педагогічної психології: збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України: матеріали третьої Міжнародної науково-практичної конференції «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми» / За ред. С. Д. Максименка. – К., 2008. – Т. Х., Ч. 2. – С. 161-167.
83. Громов Д. В. Люберецкие уличные молодежные компании 1980-х годов: Субкультура на перепутье истории / Д. В. Громов // Этнографическое обозрение, 2006. – № 4. – С. 23–38.
84. Громова И. Б. Контркультура как адаптивный механизм трансляции социального опыта / И. Б. Громова, В. Н. Леонтьева // Социс. – 1991, №10. – С. 78-88.
85. Грошев И. В. Гендерные образы рекламы / И. В. Грошев // Вопросы психологии. – 2000. – №6. – С. 38–49.
86. Гумбольдт В. О различии между полами и его влиянии на органическую природу / В. О. Гумбольдт // Язык и философия культуры. – М., 1988. – С. 142-159.
87. Гуревич А. Я. Категории средневековой культуры / А. Я. Гуревич. – М.: Искусство, 1972. – 318 с.
88. Гусева Ю. Е. Гендерные стереотипы: возрастной аспект / Ю. Е. Гусева, М. Л. Сабунаева // Практикум по гендерной психологии / Под ред. И. С. Клециной. – СПб., 2003. – С. 45-61.
89. Гусейнова Л. А. Ценностные ориентации: гендерный аспект / Л. А. Гусейнова // СОЦИС. – 1999. – №5. – С. 28–32.
90. Гусерль Э. Логические исследования. Том 1 / Гусерль Э. // Картезианские размышления. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология. Кризис европейского человечества и философии. – Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2000. – С. 6-288.
91. Давыдов Ю. Н. Социология контркультуры / Ю. Н. Давыдов, И. Б. Родяннская. – М.: Наука, 1980. – 264 с.
92. Джейс Ф. Л. Самоисполняющиеся пророчества: гендер с социально-
психологической точки зрения / Ф. Л. Джейс // Сексология. Хрестоматия. – СПб., 2001. – С. 144-161.
93. Джерджен К. Движение социального конструкционизма в современной психологии / К. Джерджен // Социальная психология: саморефлексия маргинальности / Под ред. Е. В. Якимовой. [Хрестоматия]. – М.: ИНИОН РАН, 1995. – C. 51-73.
94. Джерджен К. Дж. Социальная психология как социальное констрирование: становящийся взгляд [Електронний ресурс] / Дж. Джерджен – Режим доступу: http://www.swarthmore.edu/Documents/faculty/gergen/rus01.pdf.
95. Дикманн Х. Юнгианский анализ волшебных сказок. Сказание и иносказание / Х. Дикманн. – СПб.: Академ. проект, 2000. – 256 с.
96. Добропас І. Проблема гендерної ідентичності в контексті феміністичної епістемології / І. Добропас // Вісник Львівського університету. Серія: філософські науки. – 2007. – Вип. 10. – С. 79-88.
97. Добрякова М. С. Исследования локальных сообществ в контексте позитивизма, субъективизма, постмодернизма и теории глобализации / М. С. Добрякова // Социология: методология, методы, математические модели. – 2001. - № 13. – С. 27-60.
98. Дойч Э. Феминизм и автономность / Э. Дойч // Феминизм: Восток. Запад. Россия. – М.,1993. – С. 30-41.
99. Долгих Л. М. Вплив статеворольових стереотипів на кар’єрні домагання молоді: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.05 «Соціальна психологія; психологія соціальної роботи» / Л. М. Долгих. – К., 2007. – 14 с.
100. Дридзе Т. М. От герменевтике к семиосоциопсихологии: «от творческового» толкования текста к пониманию коммуникативной интенции автора / Т. М. Дридзе // Социальная коммуникация и социальное управление экоантропоцентрической и семиосоциологической парадигмах / За ред. Т. М. Дридзе. – М., 2000. – 268 с.
101. Дроздовський Д. Молодість, історія і субкультура: знімки контактних зон / Д. Дроздовський // Незалежний культурологічний часопис «Ї». – 2007. – № 46. – С. 18-25.
102. Дьюи Дж. Демократия и образование / Дж. Дьюи. – М.: Педагогика-Пресс, 2000. – 384 с.
103. Емельянова Т. П. Концепция социальных представлений и дискурсивная психология / Т. П. Емельянова // Психологический журнал. – 2005. – Т. 26, № 5. – С. 16-25.
104. Еникополопов С. Н. Концепции и перспективы исследования пола в клинической психологии / С. Н. Еникополопов, Н. В. Дворянчиков // Психологический журнал, 2001. – Т.22. - № 3. – С. 100-115.
105. Епанова Ю. В. Субкультура тинейджеров как феномен современной культуры: теоретические аспекты анализа / Ю. В. Епанова / Вестник СамГУ. – 2007. - № 5/2 (55). – С. 152-158.
106. Ефимова Н. В. «Женский» и «мужской» успех в интерпретации белорусских СМИ (опыт контент-аналитического исследования). – 2002. - [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ru.belbsi.by/rights/library/library_list/?lid=1049
107. Женщина, гендер, культура // Отв. ред. Хоткина З. А., Пушкарева Н. Л., Трофимова Е. И. – М.: МЦГИ,1999. – 356 с.
108. Жеребкина И. Прочти мое желание... / И. Жеребкина // Постмодернизм. Психоанализ. Феминизм. – М.: Идея пресс, 2000. – 257 с.
109. Жеребкіна І. Феміністська теорія 90-х років: проблеми та парадокси реперзентації жіночої суб’єктності / І. Жеребкіна // Філософська думку. – 2001. - № 2. – С. 56-71.
110. Жіночі студії в Україні: Жінки в історії та сьогодні: Монографія / За загальн. ред. Л. О. Смоляр. – Одеса : Астропринт,1999. – 440 с.
111. Жорняк Е. Нарративная психотерапия: от дебютов к диалогу / Е. Жорняк // Московский психотерапевтический журнал. – 2001. - № 3. – С. 95-124.
112. Журавлев А. Л. Коллективный субъект: основные признаки, уровни и психологические типы // А. Л. Журавлев // Психологический журнал. – 2009. – Т. 30, № 5. – С. 72-81.
113. Западные молодёжные субкультуры 80-х годов: Научно-аналитический обзор / Под ред. В. И. Оборонко. – М.: ИНИОН АН СССР, 1990. – С. 10-25.
114. Зарецька О. О. Особливості сприйняття суб’єктом ситуації: підхід з позицій психологічної герменевтики / О. О. Зарецька // Наукові записки Інституту психології імені Г. С. Костюка / За ред. С. Д. Максименка. – К.: Главник, 2005. – Вип. 26, в 4-х томах.Том 2. – С. 119-122.
115. Зарецька О. О. Життєві обставини і особистісний розвиток: підхід з позицій психологічної герменевтики / О. О. Зарецька // Наукові студії із соціальної та політчної психології: зб. наук. праць. – 2011. – Вип. 25 (28). – С. 31-39.
116. Заяць М. І. Вплив гендерних стереотипів на процес життєвого самовизначення в період дорослішання / М. І. Заяць // Актуальні проблеми практичної психології: зб. наук. праць. – Ч. 1. – Херсон: ПП Вишемирський, 2008. – С. 138–140.
117. Здравомыслова Е. Социальное конструирование гендера как феминистская теория / Е. Здравомислова, А. Темкина //
Женщина. Гендер. Культура / Под ред. Хоткиной 3. А., Пушкаревой Н. Л.,
Трофимовой Е. И. – Москва, 1999. – С. 46-65.
118. Здравомыслова Е. Социальное конструирование гендера / Е. Здравомыслова, А. Темкина // Социологический журнал – 1999. - №3-4. – С. 171-182.
119. Здравомыслова Е. Социология гендерных отношений и гендерный подход в социологии / Е. Здравомыслова, А. Темкина // Социс. – 2000. – № 11. – С. 56-71.
120. Здравомыслова О. М. Общество сквозь призму гендерных представлений / О. М. Здравомислова // Женщина. Гендер. Культура. – М., 1999. – С. 184-192.
121. Зиммель Г. Женская культура / Г. Зиммель // Избранное. – Москва: Юрист, 1996. – Т. 2. – С. 234-265.
122. Зинкевич-Евстигнеева Т. Д. Основы сказкотерапии / Т. Д. Зинкевич-Евстигнеева. – СПб.: Речь, 2006. – 172 с.
123. Злобіна О. Г. Стиль життя і соціальні типи особистості / О. Г. Злобіна // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006. - № 1. – С. 186-187.
124. Злобіна О. Практики життєконструювання: до питання про проблемні ситуації в методології конструювання реальностей / О. Злобіна // Науковий теоретико-методологічний і прикладний журнал «Психологія особистості». – Івано-Франківськ, 2011. - №1(2). – С. 159-164.
125. Зубок Ю. А. Отечественная социология молодежи: становление и развитие / Ю. А. Зубок // Социально-гуманитарные зания. – 2009. - № 1. – С. 56-78.
126. Іванченко М. Н. Дивосвіт прадавніх слов’ян / М. Н. Іванченко. – К., Рад. письменник, 1991. – 397 c.
127. Ильин Е. П. Пол и гендер / Е. П. Ильин. – СПб.: Питер, 2010. – 688 с.: ил. – (Серия «Мастера психологии»).
128. Ильин И. П. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм / И. П. Ильин. – М., 1996. – 256 с.
129. Ильин В. И. Социальное неравенство / В. И. Ильин. — М., 2000. — 280 с.
130. Исламшина Т. Г. Молодежные субкультуры / Т. Г. Исламшина, Р. С. Цейтлин, А. Л. Сагалаев. – Казань: Изд-во КГТУ, 1997. – 116 с.
131. Калина Н. Ф. Лингвистическая психотерапия / Н. Ф. Калина – К.: Ваклер, 1999. – 282 с.
132. Калмыкова Е. С. Нарратив в психотерапии: рассказы пациентов о личной истории / Е. С. Калмыкова, Э. Мергенталер // Журнал практической психологии и психоанализа. – 2002. – № 1-2.
133. Кант И. Сочинения: В 6-ти томах. – Т. 4. – Ч.1. – Т.4. – Ч. 2. / И. Кант. – М.: Мысль, 1963-1966. – 544 c. (Ч.1). – 478 с. (Ч. 2).
134. Кант И. Трактаты и письма / И. Кант. – М.: Наука, 1980. – 709 с.
135. Карп’як В. Молодіжні субкультури // Спілка української молоді [Електронний ресурс] / В. Карп’як – Режим доступу: http://www.cym.org/ua/content/subcult1
136. Келли Д. Теория личности: Психология личностных конструктов / Д. Келли // Пер. с англ. и науч. ред. А. А. Алексеева. – СПб.: Речь, 2000. – 248 с.
137. Кеслер С. В поисках бердачей: Множественность гендеров и другие мифы [Електронний ресус] / С. Кеслер, В. Маккена – Режим доступу: http://ts-mysli.narod.ru/insearch.html.
138. Киммел М. Гендерное общество / М. Киммел // Пер. с англ. – М.: «Российская политическа энциклопедия» (РОССПЭН), 2006. – 464 с.
139. Кісь О. Дефініції фемінізму / О. Кісь // Незалежний культурологічний часопис «Ї». – 2000. – № 17. – С. 14-21.
140. Кісь О. Моделі конструювання гендерної ідентичности жінки в сучасній Україні / О. Кісь // Незалежний культурологічний часопис «Ї». – 2003. – № 27. – С. 37-58.
141. Кісь Р. Ще раз про бранців барачно-казармової балаканини [Електронний ресурс] / Р. Кісь. – Режим доступу: http://www.ji-magazine.lviv.ua.
142. Клецина И. С. Гендерная социализация. / И. С. Клецина – СПб.: РГПУ им. Герцена, 1998. – 464 с.
143. Клецина И. С. Гендерные исследования в отечественной психологии: история развития и теоретические подходы / И. С. Клецина // Женщина. Образование. Демократия. Материалы 3-ей международной междисциплинарной научной конференции (8-9 декабря 2000 г.). – Минск, 2001. – С. 168-177.
144. Клецина И. С. Психология гендерных отношений: автореф. дис. на соискание научн. степени доктора психол. наук: спец. 19.00.05 «Социальная психология; психология социальной роботы» / И. С. Клецина – Санкт-Петербург, 2004. – 39 с.
145. Колосова Е. Субкультура – опасность или развлечение? / Е. Колосова, Ю. Хромова // Клас. рук. и воспитание школьников. – 2009. – Февр. (№ 3). – С. 40-43.
146. Кон И. С. Мужские исследования: меняющиеся мужчины в изменяющемся мире / И. С. Кон // Введение в гендерные исследования: в 2 ч. – Харьков: ХЦГИ, 2001. – Ч. 1. – С. 47-54.
147. Кон И. С. Подростковая сексуальность на пороге ХХІ века. Социально-психологический анализ. – Дубна: „Феникс”, 2001. – 208 с.
148. Коннелл Р. Создание гендера / Р. Коннелл // Хрестоматия феминистских текстов. Переводы /Под ред. Е. Здравомысловой, А. Темкиной. – СПб., 2000. – Вып.8. – С. 251-280.
149. Коржова Е. Ю. Психологическое познание судьбы человека / Е. Ю. Коржова – СПб.: Изд-во РГПУ им. А. И. Герцена; Изд-во «Союз», 2002. – 334 с.
150. Корпач Н. І. Молодіжна субкультура в сучасній Україні // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. – 2009. – №21.
151. Косарецкая С. В. Неформальные объединения молодежи: Профилактика асоциального поведения / С. В. Косарецкая, С. Г. Косарецкий, Н. Ю. Синягина. – СПб. : КАРО, 2006. – 400 с.
152. Кочарян А. С. Личность и половая роль. / А. С. Кочарян. – Харьков: Основа, 1996. – 127 с.
153. Кочарян О. С. Особистість і статева роль: Симптомокомплекс маскулінності / фемінінності в нормі та патології / Автореф. дис. на здобуття наукового ступеня доктора психол. наук / О. С. Кочарян. – К., 1996. – 48 с.
154. Кравчук С. Л. Статеві відмінності в особливостях фрустрації як психічного стану особистості / С. Л. Кравчук // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія №12. Психологічні науки: зб. наукових праць. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. – №20 (44). – С. 59–64.
155. Кристева Ю. От одной идентичности к другой / Ю. Кристева // От Я к Другому: Сб. переводов по проблемам интерсубъективности, коммуникации, диалога. – Минск, 1997. – С. 256 – 275.
156. Кубриченко Т. В. Соціально-культурний контекст становлення жіночої гендерної ідентичності / Т. В. Кубриченко // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія №12. Психологія: зб. наук. праць. – К.: ПНУ ім. М. П. Драгоманова, 2005. – №30. – С. 234–238.
157. Кузнецов М. М. Виртуальная реальность техногенный артефакт или сетевой феномен / М. М. Кузнецов // Виртуалитика: экзистенциальные и эпистемологические аспекты. М.: Прогресс-Традиция, 2004. – 384 с.
158. Кулешов Е. В. Презентация маскулинности в подростковой субкультуре // Мифология и повседневность: Гендерный подход в антропологических дисциплинах: Матер, научн. конф. 19–21 февр. 2001 г. / Сост. К. А. Богданов, А. А. Панченко. – СПб.: Алетейя, 2001. – С. 260–271.
159. Кулинка Н. Проявление гендерных стереотипов в изданиях, рассчитанных на мужскую и женскую аудитории / Н. Кулинка // Женщина. Образование. Демократия: материалы 2-ой межд. Науч.-практ. конф. (3-4 декабря 1999 г.) – Мн.: ООО Энвила. – М., 2000. – С. 68–76.
160. Кун Д. Основы психологии: все тайны поведения человека. Гендер и сексуальность. / Д. Кун. – СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2002. – 437 с.
161. Кун М. Эмпирическое исследование установок личности на себя / М. Кун, Т. Макпарленд // Современная и зарубежная социальная психология: Тексты. – М.: Изд-во МГУ, 1984. – С. 180-187.
162. Лавріненко Н. Про нові методологічні підходи до дослідження інституту гендеру / Н. Лавріненко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006. – № 2. – С. 103-115.
163. Лазар І. Сучасний стан гендерних досліджень / І. Лазар // Наукове видання / За наук. ред. О. Я. Лазара. – Київ-Львів: ПАРАПАН, 2007. – 200 с.
164. Лакан Жак. Ниспровержение субъекта и диалектика желания в бессознательном у Фрейда / Ж. Лакан // Инстанция буквы, или судьба разума после Фрейда. - М.: Логос, 1997. – С. 148-183.
165. Лакан Жак. Стадия зеркала и ее роль в формировании функции я / Ж. Лакан // Инстанция буквы, или судьба разума после Фрейда. – М.: Логос, 1997. – С. 7-14.
166. Лактионов А. Н. Координаты индивидуального опыта / А. Н. Лактионов / – Харьков: Бизнес Информ, 1998. – 492 с.
167. Латышева Т. В. Феномен молодежной субкультуры: Сущность, типы / Т. В. Латышева. // Социологические исследования. – 2010. - № 6. –С. 93-101.
168. Лебединська І. В. Особистісний досвід: феномен «відпочаткового запізнення» / І. В. Лебединська // Наукові студії із соціальної та політичної психології: зб. статей / НАПН Укріїни, Ін-т соціальної та політичної психології; [редакційна рада: М. М. Слюсаревський, В. Г. Кремень, С. Д. Максименко та ін.]. – К.: Міленіум, 2011. – Вип. 25 (28). – С. 51-59.
169. Левикова С. И. Молодежная субкультура / С. И. Левикова // Учебное пособие / М.: ФАИР-ПРЕСС, 2004. – 608 с.
170. Левикова С. И. Две модели динамики ценностей культуры (на примере молодежной субкультуры) [Електронний ресурс] / С. И. Левикова // Вопросы философии - № 4. – 2006. – Режим доступу: http://progs-shool.ru/voprosy-filosofii/page,2,697-dve-modeli-dinamiki-cennostej-kultury-na-primere.html.
171. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / А. Н. Л