СПІЛЬНИЙ УЧИНОК ЯК МЕХАНІЗМ СОЦІАЛІЗАЦІЇ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

Краткое описание

ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
НАПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

ШУЛЬГА ВІКТОРІЯ ДМИТРІВНА

УДК: 159.943.2 + 316.61]: 159.922.8

СПІЛЬНИЙ УЧИНОК ЯК МЕХАНІЗМ СОЦІАЛІЗАЦІЇ
УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи

дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
член-кореспондент НАПН України,
доктор психологічних наук, професор
Татенко Віталій Олександрович

Київ – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….4
РОЗДІЛ I
СПІЛЬНИЙ УЧИНОК ЯК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ МЕХАНІЗМ СОЦІАЛІЗАЦІЇ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Соціально-психологічні проблеми соціалізації учнівської молоді в суспільстві, що трансформується…………………...………………………….12
1.2. Евристичні можливості суб’єктно-вчинкового підходу в дослідженні процесу соціалізації особистості………………………………………………..20
1.3. Теоретичні засади розуміння спільного вчинку як механізму соціалізації учнівської молоді………………………………………………………………...28
1.4. Суб’єктна готовність до вчинку як критерій соціалізованості учнівської молоді…………………………………………………………………………….44
РОЗДІЛ II
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ СУБ’ЄКТНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО ВЧИНКУ УЧНІВ РАННЬОГО ЮНАЦЬКОГО ВІКУ
2.1. Програма емпіричного дослідження………………………………………57
2.2. Методика дослідження суб’єктної готовності учнівської молоді до вчинку…………………………………………………………………………….66
2.3. Аналіз особливостей формування суб’єктної готовності учнівської молоді до вчинку…………………………………………………..…………… 90
РОЗДІЛ III
ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ТА ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛІЗАЦІЇ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ НА ОСНОВІ МЕХАНІЗМУ СПІЛЬНОГО ВЧИНКУ
3.1. Методика організації формувального експерименту на основі механізму спільного вчинку……………………………………………………………….118
3.2. Динаміка розвитку суб’єктної готовності до вчинку в учнівської молоді експериментальної та контрольної груп……………………………………...150
3.3. Результати апробації методики формування суб’єктної готовності до вчинку в практиці соціалізації учнівської молоді..………..............................166
ВИСНОВКИ………………………………………..…………………………..173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...177
ДОДАТКИ……………………………………………………………………...204

ВСТУП
Актуальність дослідження. Культурно-історична, соціально-політична, економічна ситуація, в якій перебуває сьогодні українське суспільство, породила цілий ланцюг соціально-психологічних проблем, зокрема і насамперед у сфері соціалізації учнівської молоді. Особливу занепокоєність громадськості викликає зниження рівня духовної культури випускників школи, а також ті зростаючі труднощі, з якими стикаються вчителі, батьки в процесі формування у молодих людей соціально прийнятних рис особистості.
Різним аспектам і проблемам соціалізації молоді присвятили свої наукові праці Г. М. Андрєєва, А. Бандура, У. Бронфенбреннер, І. В Жадан, В .П. Казміренко, І. С. Кон, М. Н. Корнєв, С. Д. Максименко, Л. І. Марисова, В. В. Москаленко, А. В. Мудрик, Л. Е. Орбан-Лембрик, А. О. Реан, С. І. Розум, М. М. Слюсаревський, Т. Шибутані та цілий ряд інших вітчизняних і зарубіжних дослідників.
Утім постійні трансформації, що відбуваються у суспільстві, вимагають подальшої розробки концептуальних положень і конкретних соціально-психологічних підходів до дослідження процесу соціалізації учнівської молоді, нових соціалізувальних технологій і відповідних критеріїв оцінки особистісної зрілості молодої людини, її підготовленості до дорослого життя у сучасному світі.
Здійснений у відповідному напрямі теоретико-методологічний пошук наукових ресурсів свідчить, що саме суб`єктний і вчинковий підходи, розроблені в працях К. О. Абульханової, М. М. Бахтіна, А. В. Брушлинського, С. Л. Рубінштейна, В. А. Роменця та їх послідовників, а також перший досвід інтеграції цих підходів (В. О. Татенко) розкривають нові можливості як для наукового дослідження актуальних проблем соціалізації учнівської молоді, так і для роботи сучасної школи – одного з базових інститутів соціалізації.
Зокрема, у межах суб’єктно-вчинкового підходу може бути визначений механізм соціалізації учнівської молоді, що має достатній змістовий та інструментальний ресурс аби в умовах розвитку сучасного українського суспільства забезпечити розгортання та актуалізацію сутнісного в людині та зможе допомогти у вирішенні насамперед проблем духовного, особистісного розвитку підростаючого покоління.
Людська істота від народження запотенційована вчинковістю як автентичним для людини способом буття, проте стати реальним суб’єктом учинку в сім`ї, школі, дитячому колективі, дорослому житті молода людина може лише за відповідних соціально-психологічних умов. Спробі визначити особливості соціалізувального процесу, за яких в учнів формується суб’єктна готовність до вчинку, і присвячене дисертаційне дослідження на тему: „Спільний учинок як механізм соціалізації учнівської молоді”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в межах науково-дослідної теми лабораторії методології психосоціальних і політико-психологічних досліджень Інституту соціальної та політичної психології НАПН України «Історіогенез і методологічний простір побудови соціально-психологічних теорій» (державний реєстраційний номер 0108U001246). Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Інституту соціальної та політичної психології НАПН України (протокол № 6/08 від 05.06.2008 р.) та узгоджено бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 10 від 18.12.2012 р.).
Мета дослідження полягала в розробці теоретичної моделі спільного вчинку як механізму соціалізації учнівської молоді та експериментальному дослідженні можливостей її практичного застосування в умовах сучасної загальноосвітньої школи.
Об`єкт дослідження: соціально-психологічні механізми процесу соціалізації учнівської молоді.
Предмет дослідження: спільний учинок як соціально-психологічний механізм соціалізації учнівської молоді.
Гіпотеза дослідження: формування і розвиток у ранньому юнацькому віці суб’єктної готовності до вчинку є можливим за умови застосування спільного вчинку дорослих (вчителів, батьків, представників територіальної громади) і дітей (учнів) як механізму соціалізації учнівської молоді.
Відповідно до мети та гіпотези були поставлені такі завдання дослідження:
1. Здійснити теоретико-методологічний аналіз проблеми соціалізації учнівської молоді в контексті суб’єктно-вчинкового підходу.
2. Побудувати соціально-психологічну модель спільного вчинку як механізму соціалізації учнівської молоді.
3. Розробити діагностичну методику та провести емпіричне дослідження суб’єктної готовності учнівської молоді до вчинку.
4. Розробити методику формування суб’єктної готовності учнівської молоді до вчинку, здійснити її експериментальну апробацію.
Теоретико-методологічну основу дослідження склали концептуальні положення щодо природи та сутності процесу соціалізації (Г. М. Андрєєва, Г. О. Балл, А. Бандура, С. А. Бєлічєва, В. О. Васютинський, І. В. Жадан, В. П. Казміренко, М. Н. Корнєв, В. В. Москаленко, Л. Є. Орбан-Лембрик, Т. Парсонс, Г. Тард, Д. І. Фельдштейн, Т. Шибутані та інш.), особливостей його перебігу в умовах школи (М. Й. Боришевський, У. Бронфенбреннер, Я. Л. Коломінський, І. С. Кон, Г. С. Костюк, С. Д. Максименко, А. В. Мудрик, А. А. Реан), сім`ї (Н. В. Абдюкова, Б. Заззо, Г. Крайг), колективу (А. В. Петровський); теоретико-методологічні положення про спільну діяльність, концепції та моделі взаємодії (А. Л. Журавльов, Н. В. Казаріна, Г. О. Ковальов, О. О. Леонтьєв, Б. Ф. Ломов, М. М. Обозов, А. В. Петровський, Л. І. Уманський, Я. Яноушек); філософсько-онтологічні концепції М. М. Бахтіна, М. Бубера, С. Л. Франка про діалог та стосунки „Я” і „Ти”, основні положення психології діалогу (Т. О. Флоренська, А. Ф. Копйов, О. Б. Орлов, Г. В. Дьяконов); онтологічні підходи до вивчення соціально-психологічних феноменів (А. Адлер, А. Маслоу, Р. Мей, К. Роджерс, К. Юнг, Е. Франкл); теоретико-методологічні положення про самодетермінацію психічного, про особистість як суб`єкта життєдіяльності і розвитку, про роль учинку у становленні особистості, її духовності (К. О. Абульханова, І. Д. Бех, А. В. Брушлинський, І. В. Данилюк, З. С. Карпенко, С. І. Подмазін, В. А. Роменець, С. Л. Рубінштейн, В. І. Слободчиков, М. М. Слюсаревський, О. Б. Старовойтенко, В. О. Татенко, Т. М. Титаренко та ін..); узагальнені результати психологічних досліджень особливостей раннього юнацького віку (В. О. Алексєєв, Л. І. Божович, Л. С. Виготський, І. В. Дубровіна, Е. Еріксон, І. С. Кон, М. В. Папуча, Е. О. Помиткін, В. В. Радул, Х. Ремшмідт, В. О. Татенко, С. Холл, Е. Шпрангер та ін.); фундаментальні праці педагогів-новаторів Ш. О. Амонашвілі, О. А. Захаренка, І. П. Іванова, А. С. Макаренка, В. О. Сухомлинського, С. Т. Шацького, в яких розглядаються методи та умови ефективного виховання.
Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань і досягнення мети дослідження було використано комплекс теоретичних методів: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, інтерпретація, метод теоретичного моделювання. В емпіричному дослідженні використовувалися: а) питальник Н. Кіршевої, Н. Рябчикової «Яким є ваш творчий потенціал?», шкала соціально-психологічної адаптованості К. Роджерса, Р. Даймонда (адаптація Т. Снєгірьової) – для оцінки орієнтації старшокласника в ситуації життєдіяльності; методика вивчення ціннісних орієнтацій М. Рокича (адаптація А. Гоштаутаса, М. Семенова, В. Ядова) та методика оцінки інтерактивної спрямованості особистості Н. Щуркової (модифікація М. Фетискіна) – для дослідження мотивації творення світу і себе в цьому світі; методика «Стиль життя юнака» Ч. Матусевича та авторський питальник «Потенціал учинкової дії старшокласника» – для вивчення здатності учнів переходити від мотивів до практичних учинкових дій; методика діагностики рівня суб’єктивного контролю Дж. Роттера (адаптація Є. Бажина, С. Голинкіної, А. Еткінда), інтегративна тестова методика «Духовний потенціал особистості» Е. Помиткіна, а також авторська методика «Суб’єктна готовність юнака до вчинку» – для дослідження рефлексії вчиненого; б) формувальний експеримент, у межах якого застосовано моделювання, соціально-психологічний тренінг, проектування, наративне інтерв’ю, епістолярну та образну наративізацію, метод фокус-групи, спостереження. Також були застосовані методи математичної статистики (Н-критерій Крускала-Уолеса – для незалежних вибірок, Т-критерій Вілкоксона, G-критерій знаків – для залежних вибірок, U-критерій Манна-Уітні, χ²-критерій Пірсона, кореляційний аналіз).
Організація дослідження. В емпіричному дослідженні взяли участь 317 учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів м. Канева Черкаської області. У тому числі на констатувальному етапі дослідження – 205 учнів, на формувальному етапі – 52 учні і на підсумково-узагальнюючому етапі – 60 учнів. Окрім того, у дослідженні взяли участь 74 вчителі, 170 батьків та 93 представники територіальної громади.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше:
- теоретично обгрунтовано та емпірично підтверджено положення про суб’єктну готовність учня до вчинку як соціально-психологічний критерій оцінювання ефективності соціалізувального процесу;
- доведено, що старшокласники у своїй переважній більшості психологічно не готові до ініціативного і самостійного здійснення вчинків, а вчителі і батьки не готові скеровувати процес формування у них цієї здатності;
- розроблено процесуально-функціональну модель спільного вчинку як механізму соціалізації особистості, основними компонентами якої є структурно і змістовно пов’язані між собою способи розвивальної взаємодії: взаємовизначення в ситуації, взаємопереконування в мотивації, взаємозобов’язування в дії, взаєморефлексія в післядії;
- експериментально підтверджено принципову можливість формування у старшокласників суб’єктної готовності до вчинку (індивідуального та спільного з іншими) шляхом організації взаємодії дорослих (вчителів, батьків, представників територіальної громади) і дітей (учнів) на основі наукових соціально-психологічних уявлень про сутнісні, ціннісні, смислові, процесуальні характеристики та структурну логіку спільного вчинку як механізму соціалізації учнівської молоді.
Практична значущість дослідження полягає, насамперед, у створенні та експериментальній апробації соціально-психологічної методики формування в учнівської молоді суб’єктної готовності до вчинку, яка може бути використана при розробці нових форм виховної роботи, спрямованої на розвиток в учнів духовності, креативності, відповідальності, суб’єктності, а також згуртованості, бажання виявляти ініціативу і разом з іншими – ровесниками і дорослими - розробляти та реалізовувати спільні вчинкові проекти.
Розроблена й апробована комплексна діагностична методика може використовуватися шкільними психологами для оцінки психологічних та соціально-психологічних результатів виховної роботи в школі в цілому, в окремих класах і рівня вихованості кожного окремого учня.
Результати дослідження можуть також виявитися корисними при розробці курсів із соціальної психології (зокрема, з теми «Соціалізація особистості»), курсів педагогічної та вікової психології, а також психології особистості.
Упровадження результатів дослідження здійснювалось у навчально-виховному процесі загальноосвітнього навчального закладу - Канівської гімназії імені Івана Франка Черкаської області, на базі якого з 2007 по 2011 рік проводилася дослідно-експериментальна робота всеукраїнського рівня за темою: «Організація навчально-виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі на засадах суб’єктно-вчинкового підходу» (наказ Міністерства освіти і науки України № 472 від 11.06.2007 року „Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі Канівської гімназії імені Івана Франка Черкаської області”) (довідка № 184 від 28.12.2012 року).
Вірогідність та надійність отриманих результатів забезпечувалася теоретико-методологічною обґрунтованістю основних положень дослідження, використанням методів, адекватних меті, об'єкту, предмету та завданням дослідження, застосуванням системного підходу при організації дослідження, а також використанням сучасних методів математичної обробки емпіричних даних.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення, результати емпіричного дослідження та висновки роботи доповідалися й обговорювалися на Всеукраїнській науково-пошуковій конференції „Педагогіка життєтворчості – концептуальна основа розроблення моделей виховних систем 12-річної школи” (Київ, 2008), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теорія і практика розроблення прогностичних моделей інноваційного розвитку різних типів загальноосвітніх навчальних закладів” (Запоріжжя, 2008), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Модель Школи майбутнього” в рамках II міжнародної виставки “Сучасна освіта України” (Київ, 2011), VI-й всеукраїнській науково-практичній конференції «Управління дослідно-експериментальною роботою у загальноосвітніх закладах: реалії та перспективи» (Черкаси-Канів, 2011), Звітній всеукраїнській науково-практичній конференції «Школа вчинку: організація навчально-виховного процесу на засадах суб’єктно-вчинкового підходу» (Канів, 2011), VII-й міжнародній науково-практичній конференції «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та практичні проблеми» (Київ, 2012), VI Звітній науковій конференції Інституту соціальної та політичної психології НАПН України «Соціальна і політична психологія сьогодні: здобутки, проблеми, нові рубежі» (Київ, 2012), засіданнях лабораторії методології психосоціальних і політико-психологічних досліджень Інституту соціальної та політичної психології НАПН України (2009–2012).
Публікації. Зміст та результати роботи відображено в 11 публікаціях, із них 5 статей представлені у наукових фахових виданнях, включених МОН України до переліку фахових з психології, а також у 2 науково-методичних посібниках за загальною редакцією автора.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (256 найменувань, із них 6 іноземною мовою) та 15 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 257 сторінок, основний зміст роботи викладено на 176 сторінках. Робота містить 10 таблиць та 10 рисунків, які займають 11 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні на теоретичному та емпіричному рівнях вирішено проблему застосування суб'єктно-вчинкового підходу для розв'язання завдань соціалізації учнівської молоді. У межах означеного:
- побудовано теоретичну соціально-психологічну модель спільного вчинку як механізму соціалізації учнівської молоді та здійснено обґрунтування її процесуально-функціональних можливостей;
- обґрунтовано положення про суб’єктну готовність до вчинку як критерій соціалізованості учнівської молоді;
- розроблено діагностичну методику та проведено емпіричне дослідження суб’єктної готовності учнівської молоді до вчинку;
- за допомогою формувального експерименту з’ясовано можливості підвищення ефективності процесу соціалізації учнівської молоді на основі механізму спільного вчинку учнів, вчителів, батьків та представників громади.
За результатами дослідження зроблено такі висновки:
1. Спільний учинок як механізм соціалізації учнівської молоді є системою спеціально організованих соціально-психологічних впливів на учнівську молодь, націленою на формування та розвиток її суб’єктно-вчинкової ідентичності. Основними способами такого впливу виступають: взаємовизначення в ситуації, взаємопереконування в мотивації, взаємозобов’язування в дії та післядійова взаєморефлексія. Кожний із вищезазначених соціально-психологічних способів впливу займає певну структурно-функціональну позицію по відношенню до інших. У своїй сукупності вони (способи) відповідають структурі вчинку як цілісного феномену, запропонованій В. Роменцем, і реалізуються за допомогою відповідних психолого-педагогічних форм впливу.
2. Суб’єктну готовність до вчинку визначено як специфічне соціально-психологічне новоутворення віку ранньої юності, що формується в учнів через усвідомлення ними себе частиною світу людської культури і свого покликання брати ініціативну участь у процесах самоорганізації і персонально відповідати за свої вчинки в іпостасі суб’єкта індивідуального та суспільного життя.
Суб’єктна готовність до вчинку розглядається як важлива мета і сутнісний критерій оцінки ефективності процесу соціалізації учнівської молоді, оскільки синтезує в собі значний духовно-творчий потенціал, розвинену мотивацію вільного і творчого конструювання світу і себе в цьому світі, визнання самоцінності іншої людини, усвідомлення її унікального значення для власного життя і розвитку, орієнтацію на «Я-ТИ-МИ режимну» систему стосунків, що знаходить вираження у таких метаісторичних кроскультурних цінностях як Істина, Добро, Краса, Любов, Справедливість та рівних їм за значенням.
3. За результатами емпіричного дослідження встановлено, що:
– старшокласники у своїй переважній більшості суб’єктно не готові до вчинкового способу життєздійснення як визначальної соціально-психологічної умови індивідуального та соціального розвитку, хоча на інтуїтивному рівні такий причинний зв’язок вони можуть відчувати;
– педагогічні працівники, батьки, представники громади, в свою чергу, психологічно і методично не підготовлені в питаннях оцінки рівня соціалізованості учнівської молоді за критерієм їх суб’єктної готовності до вчинку – індивідуального і спільного з іншими, а також до формування у них цієї суб’єктної готовності;
– принципово змінює ситуацію застосування механізму спільного вчинку: відбуваються достовірні позитивні зміни в розвитку учнів як суб’єктів учинкової активності, розкриваються і розвиваються їх творчі сутнісні сили, зростає духовний потенціал, здатність орієнтуватися у складних життєвих ситуаціях, конструктивно переживати боротьбу мотивів і обирати той, що відповідає переконанням, вміння самостійно визначати мету і засоби вчинкової активності, відповідально приймати рішення і добиватися їх виконання, прислухатися до голосу совісті при оцінці вчиненого і виходити на більш високий рівень «життя як учинку», допомагаючи також у всьому цьому значущим іншим.
4. Результати експериментальної апробації методики формування в учнівської молоді суб’єктної готовності до вчинку засобами спільного вчинку засвідчили:
• доцільність розроблення і запровадження комплексної програми виховних годин, побудованої на вчинковій основі, тренінгу розвитку в учнів здатності до взаємовизначення в ситуації, організації позакласних учинкових справ, проведення семінару-практикуму «Основи конструювання шкільної реальності», методики організації проектної роботи на засадах спільного вчинку, презентації здійснених учинкових проектів, використання можливостей епістолярної та образної наративізації;
• необхідність врахування при застосуванні зазначеної методики специфічних соціально-психологічних особливостей та умов шкільного життя, традицій, потреб, особистісних рис учасників учинкової взаємодії, наявності у них позитивного і негативного досвіду спільного вчинкування тощо;
• важливість застосування методики в її повному обсязі згідно з представленою в дисертаційному дослідженні поетапною логікою формування в учнів суб’єктної готовності до вчинку; будь-яка редукція, згорнутість якогось одного з етапів учинкової взаємодії може призвести до часткового послаблення чи навіть повної втрати очікуваного соціалізувального ефекту;
• необхідність спеціальної соціально-психологічної підготовки вчителів, батьків, представників територіальної громади у питаннях, пов’язаних з розумінням сутності суб'єктно-вчинкового підходу, соціалізувального потенціалу спільного вчинку та можливостей їх запровадження у практику роботи з учнями;
• перспективність застосування розробленої методики формування в учнівської молоді суб’єктної готовності до вчинку для позитивного розв’язання проблеми духового розвитку та особистісного зростання учнів і вчителів, гуманізації шкільного життя в цілому.
Отже, в результаті проведеного експериментального дослідження отримало підтвердження положення про суб’єктну готовність до вчинку як критерій ефективності соціалізувального процесу, а також гіпотеза про спільний учинок як соціально-психологічний механізм соціалізації учнівської молоді.
Перспектива подальших досліджень із даної проблематики вбачається у розробці науково-методичних підходів, спрямованих на формування та розвиток у підростаючого покоління суб’єктної готовності до вчинку, починаючи з ранніх етапів онтогенезу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Абдюкова Н. В. Психологічні особливості соціалізації сучасного підлітка: автореф. дис. канд. психол. наук / Н. В. Абдюкова. – К., 2000. – 23 с.
2.Абсалямова Л. М. Готовність до ризику в процесі соціалізації молоді в умовах суспільних трансформацій / Л. М. Абсалямова // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави: Зб. наук. праць / За заг. ред. М. М. Слюсаревського; Упоряд: Л. А. Найдьонова, Л. П. Черниш. – К.: Міленіум, 2005. – Вип. 4. – 500 с.
3.Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности / К. А. Абульханова-Славская. – М.: Наука, 1980. – 336 с.
4.Абульханова К. А. О субъекте психической деятельности. Методологические проблемы психологии / К. А. Абульханова. – М.: Наука, 1973. – 288 с.
5.Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни/ К. А. Абульханова-Славська. – М.: Мысль, 1991. – 299 с.
6.Абульханова-Славская К. А., Брушлинский А. В. Философско-психологическая концепция С. Л. Рубинштейна / К 100-летию со дня рождения / К. А. Абульханова-Славская, А. В. Брушлинский. – М., 1989. – 243 с.
7.Аверин В. А. Механизм психического развития ребёнка / В. А. Аверин // Психология человека от рождения до смерти. – СПб.: Прайм ЕВРОЗНАК, 2002. – С. 20-72.
8.Авер`янова Г. М., Дембицька Н. М., Москаленко В. В. Особливості соціалізації молоді в умовах трансформації суспільства / Г. М. Авер’янова, Н. М. Дембицька, В. В. Москаленко. – К.: «ППП», 2005. – 307 с.
9.Адлер А. Наука жить. Пер. с англ.. и нем. / А. Адлер. – К.: Port-Royal, 1997. – 288 с.
10.Алексеев В. А. Развитие самосознания на рубеже подросткового и юношеского возрастов: автореф. дис. канд. психол. наук / В. А. Алексеев. – М., 1985. – 19 с.
11.Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания / Б. Г. Ананьев. – М.: Наука,1977. – 380 с.
12.Ананьев Б. Г. Психология и проблемы человекознания / Б. Г. Ананьев. – М. – Воронеж, 1996. – 384 с.
13.Андреєва Л. Ф. До питання про розуміння метафори / Л. Ф. Андреєва // Психологія: Зб. наук. пр. – Вип. 2 (5). – К.: НПУ, 1999. – С. 64-69.
14.Анцыферова Л. И. Колберг о моральном сознании и нравственном поведении человека / Л. И. Анцыферова // Дифференциальная психология: хрестоматия (сост. С. К. Нартова-Бочавер). – М., 2008. – С. 351-362.
15.Анцыферова Л. И. Некоторые теоретические проблемы психологии личности / Л. И. Анцыферова // Психология личности: хрестоматия / Ред. Д. Я. Райгородский. – Самара, 2004. – Т.2. – С. 329-342.
16.Анцыферова Л. И. Системный подход к изучению формирования и развития личности / Л. И. Анцыферова // Проблемы психологии личности. – М.: Наука, 1982. – С. 140-147.
17.Асмолов А. Г. Культурно-историческая психология и конструирование миров / А. Г. Асмолов. – М.: Издательство «Институт практической психологии», Воронеж: НПО «МОДЭК», 1996. – 768 с.
18.Аш С. Влияние группового давления на модификацию и искажение суджений / С. Аш // Практикум по социальной психологии. – СПб.: Питер, 2000. – С. 210-225.
19.Балл Г. О., Ніколенко О. О. Трактування вчинку в теоретичному доробку С. Л. Рубінштейна і В. А. Роменця / Г. О. Балл, О. О. Ніколенко // Психологія і суспільство. – 2011. - № 2(44). – С.124-129.
20.Баранова С. В. Відповідальність особистості як складова особистісної зрілості / С. В. Баранова // Наукові студії із соціальної та політичної психології: зб. статей. – К.: Міленіум, 2011. – Вип. 26 (29). - С. 126-133.
21.Бахтин М. М. Проблемы поэтики Достоевского / М. М. Бахтин. – М.: Худож. лит., 1972. – 470 с.
22.Бахтин М.М. Работы 20-х годов/ М. М. Бахтин.-Киев: Next, 1994.–384с.
23.Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. – М.: Искусство, 1979. – 424 с.
24. Бжалава И. Т. Психология установки и кибернетика / И. Т. Бжалава. – М., «Наука», 1966. - 250 с.
25.Бех І. Д. Виховання особистості : У 2 кн. Кн.. 1: Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади: Навч.-метод. видання / І. Д. Бех. – К.: Либідь, 2003. – 280 с.
26.Бех І. Д. Духовні цінності в розвитку особистості / І. Д. Бех // Педагогіка
і психологія. Вісник АПН України. – 1997. - №4. – С.124-129.
27.Божович Л. И. Проблемы формирования личности / Л. И. Божович // Избранные психол. труды / Д. И. Фельдштейн (ред.); Академия педагогических и социальных наук, Моссковский психолого-социальный ин-т. – М.: Воронеж, 1995. – 352 с.
28.Боришевський М. Й. Дорога до себе: Від основ суб’єктності до вершин духовності: монографія / М. Й. Боришевський. – К.: Академвидав, 2010. –
416 с.
29.Брокмейер Й., Харре Р. Нарратив: проблемы и обещания одной альтернативной парадигмы / Й. Брокмейер, Р. Харре // Вопросы философии. - 2000. - №3. - С. 29 - 42.
30. Бубер М. Я и Ты / М. Бубер // Квинтэссенция: Философский альманах, 1991. - М.: Политиздат, 1992. С. 294-370.
31.Бубер М. Проблема человека / Н. Кушнир (пер. с нем.) / М. Бубер. – К.: Ника-Центр, Вист-С, 1998. – 96 с.
32.Васильев И. А. Мотивационно-эмоциональная регуляция мыслительной деятельности: дис. д-ра психол. наук / И. А. Васильев. – М., 1998. – 394 с.
33.Васютинський В. О. «Велика логіка вчинку» Володимира Роменця як утвердження колективної феноменології / В. О. Васютинський // Психологія і суспільство. – 2011. - № 2 (44). – С.143-147.
34.Васютинський В. О. Інтеракційна психологія влади / В. О. Васютинський. – К., 2005. – 492 с.
35.Вачков И. В. Основы технологии групового тренинга. Психотехники / И. В. Вачков. – М., 2000. - 224 с.
36.Весна Е. Б. Психологические закономерности и механизмы процесса социализации-индивидуализации в онтогенезе: дис. д-ра психол. наук: 19.00.13 / Е. Б. Весна. - М, 1998. - 397 c. - [Режим доступу]: http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/121171.html
37.Вічалківська Н. Метафора – чинник розвитку творчих здібностей старшокласників /Н. Вічалківська // Психологія: Зб. наук. пр. – Вип. 1 (8). – К.: НПУ, 2000. – С. 136-141.
38.Выготский Л. С. Лекции по психологии / Л. С. Выготский. – СПб.: СОЮЗ, 1997. – 144 с.
39.Выготский Л. С. Проблема развития высших психических функцій / Л. С. Выготский // Психология развития как феномен культуры: Под редакцией М. Г. Ярошевского. – М.: Издательство «Институт практической психологии», Воронеж: НПО «МОДЭК», 1996. – С.219-261.
40.Гинзбург М. Р. Сформированность личностной идентичности как показатель успешности социализации в старшем подростковом и юношеском возрастах / М. Р. Гинзбург // Мир психологии. – 1998. - № 1 (13). - С. 21 -25.
41.Гегель Г. В. Ф. Наука логики: Ч.1: Объективная логика: Ч.2: Субъективная логика / Д. В. Масленников (подгот.); Н. А. Никитина (ред.) / Г. В. Ф. Гегель. – СПб.: Наука, 1997. – 799 с. – (Слово о сущем).
42.Гегель Г. В. Ф. Феноменологія духа / Г. В. Ф. Гегель. Система наук. Ч.1 / Г. Шпет (пер. с нем.). – Репр. изд. 1959 г. – СПб.: Наукаа, 1999. – 444 с.
43.Готовность к действию // Психологический словарь (электронное издание).- 2000. – Режим доступа к ресурсу: http://psi.webzone.ru/st/023600.htm.
44.Гудечек Я. Ценностная ориентация личности / Я. Гудечек // Психология личности в социалистическом обществе: Активность и развитие личности. – М.: Наука, 1989. – С.102-109.
45.Гуменюк О. Є. Психологія впливу: Монографія / О. Є. Гуменюк. - Тернопіль: Економічна думка, 2003. - 304 с.
46.Гуменюк О. Є. Психологія інноваційної освіти: теоретико-методологічний аспект: Монографія / О. Є. Гуменюк. – Тернопіль: Економічна думка, 2007. – 385 с.
47.Гуменюк О. Є. Самотворення Я-концепції за модульно-розвивальної оргсистеми / О. Є. Гуменюк // «Психологія і суспільство», 2001, № 2. С. 33-76.
48.Гуссерль Э. Картезианское размышление / Э. Гуссерль. – СПб.: Наука, Ювента, 1998. – 315 с.
49.Давискиба І. П. Творча самореалізація особистості: її передумови, складові і основні етапи / І. П. Давискиба // Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки: зб. наук. пр. / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка; редкол.: В. І. Судаков [та ін.]. –К.: Логос, 2011. – Т.1: Спецпроект: «Тенденції розвитку психології в Україні: історія та сучасність» з нагоди 85-ї річниці від дня народження фундатора вітчизняної історико-психологічної науки В. А. Роменця. Методологічні проблеми психології. Психологія творчості. – С. 36-43.
50.Донченко О. А. Фрактальність психіки і суб’єктність / О. А. Донченко // Людина. Суб’єкт. Вчинок: Філософсько-психологічні студії / За заг. ред. В. О. Татенка. – К.: Либідь, 2006. – С. 117-143.
51.Духневич В.М. Психологічна готовність до політичного вибору/В.М. Духневич // Соціальна психологія. - 2004. - № 2 (4). - C.70-76.
52.Духневич В. М. Соціально-психологічні механізми формування взаєморозуміння під час вирішення задач спільної діяльності / В. М. Духневич // Наукові студії із соціальної та політичної психології: зб. статей / АПН України, Інститут соціальної та політичної психології ; [редакційна рада: М. М. Слюсаревський (голова), В. Г. Кремень, С. Д. Максименко та ін.] – К.: Міленіум, 2009. – Вип. 23 (26). - С. 164-178.
53.Дюркгейм Э. Социология. Ее предмет, метод, предназначение. Пер. с фр., сост-ие послесловие и примечание А. Б.Гофмана / Э. Дюркгейм. – М: Канон, 1995. – С. 252.
54.Дьяконов Г. В. Психологія діалогу – наука про психічне, особистісне й духовне буття людини / Г. В. Дьяконов // Наукові студії із соціальної та політичної психології: зб. статей / НАПН України, Інститут соціальної та політичної психології ; [редакційна рада: М. М. Слюсаревський (голова), В. Г. Кремень, С. Д. Максименко та ін.] – К. : Міленіум, 2011. – Вип. 26 (29). - С. 12-20.
55.Дьяконов Г. В. Спілкування і взаємодія: діалогічний підхід / Г. В. Дьяконов // Соціальна психологія. - 2004. - № 3 (5). - C. 82-96.
56. Дьяченко М. И., Кандыбович Л. А. Психологические проблемы готовности к деятельности / М. И. Дьяченко, Л. А. Кандыбович. – Минск, Изд. БГУ им. В.И. Ленина. -1976. – 175 с.
57.Економічна соціалізація молоді: соціально-психологічний аспект/ Загальна редакція В. В. Москаленко. – Наук. Видання. – К.: Український центр політичного менеджменту, 2008. – 336 с.
58.Жадан І. В. Механізми політичної соціалізації молоді в умовах модернізації освіти / І. В. Жадан // Наукові студії із соціальної та політичної психології: зб. статей/ НАПН України, Ін-т соціальної та політичної психології; Редкол.: С. Д. Максименко, М. М. Слюсаревський та ін. – К.: Міленіум, 2011. – Вип. 28 (31). - С. 176-186.
59. Жадан І. В. Культурна складова політичної соціалізації: до питання ресурсів розвитку особистості / І. В. Жадан // Вища освіта України. - 2011. - №3. - Дод. 2. - Т. VI (31). – Темат. вип. «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору». – С. 146-154.
60.Жеребцов С. Н. Взаимосвязь ценностных ориентаций и значительных событий жизненного пути личности в юношеском возрасте: автореф. дис. канд. психол. наук / С. Н. Жеребцов – Минск, 1999 . – 20 с.
61.Ждан А. Н. Становление и развитие психологических знаний в святи с историей культуры / А. Н. Жадан // Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки: зб. наук. пр../ Київ. нац.. ун-т Тараса Шевченка; редкол.: В. І. Судаков (та ін..). – К.: Логос, 2011. – Т. 1: спецпроект: «Тенденції розвитку психології в Україні: історія та сучасність» з нагоди 85-ї річниці від дня народження фундатора вітчизняної історико-психологічної науки В. А. Роменця. Методологічні проблеми психології. Психологія творчості. – С. 43-51.
62.Журавлёв А. Л. Психологические особенности колективного субъекта / А. Л. Журавлёв // Проблема субъекта в психологической науке. – М., 2000. – С. 133-151.
63.Заверико Н. В. Особливості соціалізації підлітків і молоді в сучасних умовах [Текст] / Н. Заверико // Соціальна педагогіка: Теорія та практика. - 2005. - № 1. - С. 30-35
64.Зазимко О. В. До проблеми особистісного зростання в юнацькому віці / О. В. Зазимко // Наукові студії із соціальної та політичної психології: зб. статей. – К.: Міленіум, 2011. – Вип. 25 (28). - С. 22-30.
65.Занюк С. С. Психология мотивации / С. С. Занюк. – К.: Эльга-Н; Ника-Центр, 2001. – 352 с. – (Серия «Новейшая психология»).
66.Зинченко В. П. Посох Осипа Мандельштама и Трубка Мамардашвили. К началам органической психологии / В. П. Зинченко. - М.: Новая школа, 1997. – 336 с.
67.Зинченко В. П. Человек развивающийся. Очерки российской психологии / В. П. Зинченко, Е. Б. Моргунов. – М.: Тривола, 1994. – 304 с.
68.Знаков В. В. Самопонимание субъекта как когнитивная и экзистенциальная проблема / В. В. Знаков // Психологический журнал. – 2005. - Т.26, №1. – С.18-28.
69.Єрмакова Н. О. Психологічні особливості становлення довіри до себе в юнацькому віці: автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.07 / Н. О. Єрмакова. – К., 2008. – 20 с.
70.Иванников В. А. Основы психологии. Курс лекцій / В. А. Иванников. – СПб.: Питер, 2010. – 336 с.
71.Иванников В. А. Психологические механизмы волевой регуляции. – 3-е изд./ В. А. Иванников. – СПб.: Питер, 2006. – 208 с.
72.Имедадзе А. В. Установка на системообразующий фактор деятельности / А. В. Имедадзе // Теория установки и актуальные проблемы психологии. – Тбилиси: Мецниереба, 1990. – С. 90-95.
73.Кабаченко Т. С. Методы психологического воздействия : Учебное пособие / Т. С. Кабаченко. - М.: Пед. общ. России, 2000. - 544 с.
74.Казаринова Н. В. Теория межличностного общения как междисциплинарное знание / Н. В. Казаринова // Куницына В. Н., Казаринова Н. В., Погольша В. М. Межличностное общение. Учебник для вузов. – СПб.: Питер, 2001. – С. 12 – 29.
75.Казміренко В. П. Социально-психологическое пространство как параметр организационного климата / В. П. Казмиренко // Социальная психология организаций: Монография. – К.: МЗУУП, 1993. – 384 с.
76.Калина Н. Ф. Основы психотерапии / Н. Ф. Калина. – М.: Рефл-бук, 1997. – 264 с.
77.Кальба Я. Є. Вчинковий потенціал особистості учня як предмет психологічного аналізу / Я. Є. Кальба // Психологія і суспільство. – 2011. - № 2(44). – С. 148-163.
78.Кальба Я.Є. Психологічні особливості формування вчинкового потенціалу особистості учня: автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.07/ Я. Є. Кальба. – К., 2006. – 20 с.
79.Кант И. Автономия воли как высший принцип нравственности. Гетерономия воли как источник всех ненастоящих принципов нравственности / И. Кант // Сочинения: в 6 т. / И. Кант. – М., 1965. – Т. 4, ч.1. – С. 283-284.
80.Карпенко З. С. Аксіопсихологічна реконструкція стратегій розв'язання конфліктних ситуацій [Електронний ресурс] / З. С. Карпенко // Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvldu/2008_1/karpenkozs.pdf.
81.Карпенко З. С. Аксіопсихологія особистості / З. С. Карпенко. – К.: ТОВ «Міжнар. фін. агенція», 1998. – 216 с.
82.Карпенко З. С. Психологічні основи аксіогенезу особистості: автореф. дис. доктора психол. наук: 19.00.07 / З. С. Карпенко. – Київ, 1999. – 29 с.
83.Кириленко Т. С. Пошук гармонії: емоційні переживання та стани особистості (вчинково-орієнтований підхід): Монографія / Т. С. Кириленко. – К.: Виробничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2004. – 100 с.
84.Кириленко Т. С. Психологія духовності: підходи до вивчення / Т. С. Кириленко // Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки: зб. наук. пр.. / Київ. нац. ун-т Тараса Шевченка; редкол.: В. І. Судаков (та ін..). – К.: Логос, 2011. – Т. 1: спецпроект: «Тенденції розвитку психології в Україні: історія та сучасність» з нагоди 85-ї річниці від дня народження фундатора вітчизняної історико-психологічної науки В. А. Роменця. Методологічні проблеми психології. Психологія творчості. – С. 52-59.
85.Кириленко Т.С. Чуттєво-емоційні виміри вчинковості/ Т.С. Кириленко// Людина. Суб’єкт. Вчинок: Філософсько-психологічні студії/За ред. В.О. Татенка. – К.: Либідь, 2006. – С. 176-197.
86.Ковалев Г. А. О системе психологического воздействия. (К определению понятия) / Г. А. Ковалев // Психология воздействия (проблемы теории и практики): Сб. науч. Трудов / АПН СССР, НИИ общей и педагогической психологии / Ред. Бодалев А. А. – М., 1989 – C. 4-43.
87.Ковалёв Г. А. Три парадигмы в психологии – три стратегии психологического воздействия / Г. А. Ковалёв // Вопросы психологии. - 1987. - №3. – С. 41-49.
88.Когутяк Н. М. Психологічні механізми становлення автентичності особистості в період життєвої кризи: автореф. дис.. канд.. псих. н., 19.00.07/ Н. М. Когутяк. – Івано-Франківськ, 2007. – 20 с.
89.Козлов В. В. Психотехнологии измененных состояний сознания. Личностный рост. Методы и техники / В. В. Козлов. – М., 2001. – 384 с.
90.Кольченко Л. Особливості соціалізації старшокласників в умовах педагогічної системи сучасного ліцею / Л. Кольченко // «Соціальна педагогіка: теорія і практика», 2007, № 1. – С. 9–14.
91.Кон И. С. Психология юношеского возраста / И. С. Кон. - М.: Просвещение, 1979. - 175 с.
92.Кон И. С. Открытие «Я» / И. С. Кон. - М.: Политиздат, 1978. – 365 с.
93.Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Г. С. Костюк. – К.: Радянська школа, 1989. – 608 с.
94.Костюк Г. С. Принцип развития в психологии / Г. С. Костюк // Методологические и теоретические проблемы психологии / Под ред. Е. В. Шороховой. – М.: Наука, 1969. – С. 118-152.
95.Кочубейник О. М. Стиль як феномен життєвого простору / О. М. Кочубейник // Наукові студії із соціальної та політичної психології: Зб. статей/ АПН України, Ін-т соціальної та політичної психології; Редкол.: С. Д. Максименко, М. М. Слюсаревський та ін.. – К.: Міленіум, 2007. – Вип. 16 (19). - С. 63-70.
96.Кравець Н. М. Довіра до себе – суб’єктивний феномен особистості / Н. М. Кравець // Наукові студії із соціальної та політичної психології: зб. статей / НАПН України, Інститут соціальної та політичної психології ; [редакційна рада: М. М. Слюсаревський (голова), В. Г. Кремень, С. Д. Максименко та ін.] – К.: Міленіум, 2011. – Вип. 26 (29). - С. 201-208.
97.Крайчинська В. А. Олюднені та оречевлені соціально-психологічні настановлення особистості як способи опанування невизначеності / В. А. Крайчинська // Наукові студії із соціальної та політичної психології: зб. статей / НАПН України, Інститут соціальної та політичної психології ; [редакційна рада: М. М. Слюсаревський (голова), В. Г. Кремень, С. Д. Максименко та ін.] – К.: Міленіум, 2011. – Вип. 25 (28). - С. 39-50.
98.Крайчинська В. А. Самонастановлення особистості у сферах життєвих завдань / В. А. Крайчинська // Наукові студії із соціальної та політичної психології: зб. Статей / НАПН України, Інститут соціальної та політичної психології ; [редакційна рада: М. М. Слюсаревський (голова), В. Г. Кремень, С. Д. Максименко та ін.]. – К.: Міленіум, 2009. – Вип. 23 (26). - С. 116-126.
99.Кузікова С. Б. Психологічні основи становлення суб’єкта саморозвитку в юнацькому віці : [монографія] / С. Б. Кузікова. – Суми: Вид-во «МакДен», 2012. – 410 с.
100.Купрейченко А. Б. Психология доверия и недоверия / А. Б. Купрейченко. - М.: Ин-т психологи РАН, 2008. – 571 с.
101.Лазоренко Б. П. Проблемна молодь: шляхи самоздійснення / Б. П. Лазоренко. – К.: Педагогічна думка, 2007. – 274 с.
102.Лановенко Ю. І. Екзистенціальний зміст суб’єктного аспекту юнацької кризи / І. Ю. Лановенко // Соціальна психологія. – 2006. - № 5. - С. 81–93.
103.Леонтьев А. А. Творческий путь Алексея Николаевича Леонтьева / А. А. Леонтьев // А. Н. Леонтьев и современная психология / Отв. ред. О. В. Овчинникова. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1983. – С.6-39.
104.Леонтьев А. Н. Сознание. Деятельность. Личность / А. Н. Леонтьев // Избранные психологические произведения: в 2-х т. – М.: Педагогика, 1983. – Т.2. – С. 83-293.
105.Леонтьев Д. А. Личностная зрелость как опосредствование личностного роста /Д. А. Леонтьев // Культурно-историческая психология развития / под. ред. И. А. Петуховой. – М.: Смысл, 2001. – С. 154-161.
106.Леонтьев Д. А. Очерк психологии личности. – 2-е изд. / Д. А. Леонтьев. – М.: Смысл, 1997. – 64 с.
107.Лєпіхова Л. А. Особистісна зрілість як чинник реалістичності життєвих завдань та домагань / Л. А. Лєпіхова // Наукові студії з політичної та соціальної психології : зб. статей / АПН України, Інститут соціальної та політичної психології ; [редакційна рада: М. М. Слюсаревський (голова), В. Г. Кремень, С. Д. Максименко та ін.] – К. : Міленіум , 2007. – Вип. 16 (19). – С. 240-247.
108.Лец Ю. А. Дослідження рівня особистої відповідальності учнів старших класів в умовах розвиваючого навчання / Ю. А. Лец // Наукові студії з політичної та соціальної психології : зб. статей / АПН України, Інститут соціальної та політичної психології ; [редакційна рада: М. М. Слюсаревський (голова), В. Г. Кремень, С. Д. Максименко та ін.] – К. : Міленіум , 2007. – Вип. 16 (19). – С. 234-240.
109.Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии / Б. Ф. Ломов. – М.: Наука, 1984. – 444 с.
110.Ломов Б. Ф. Психические процессы и общение / Б. Ф. Ломов // Методологические проблемы социальной психологии. – М.: Наука, 1975. – С. 106–123.
111.Лукасевич О. А. Суб’єктно-вчинкові критерії оцінки особистісної зрілості студентської молоді: автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.01 / О. А. Лукасевич. – Луцьк, 2010. – 20 с.
112.Лютак О. З. Психологічні особливості соціалізації старшокласників у загальноосвітній школі: автореф. дис. канд. психол. наук / О. З. Лютак. – Івано-Франківськ, 2001. – 20 с.
113.Макъ-Дауголлъ У. Основныя проблемы соціальной психологии / пер. съ 4-го англ. издания М. Н. Смирновой, подъ ред. Н. Д. Виноградова / У. Макъ-Дауголлъ. - М., «Космосъ», 1916. - 282 с.
114.Малина О. Г. Аналіз типів життєвих стилів і рівнів їхнього розвитку в підлітковому та юнацькому віці / О. Г. Малина // Наукові студії із соціальної та політичної психології: зб. Статей / НАПН України, Інститут соціальної та політичної психології ; [редакційна рада: М. М. Слюсаревський (голова), В. Г. Кремень, С. Д. Максименко та ін.]. – К.: Міленіум, 2011. – Вип. 28 (31). - С. 48-46.
115.Мамардашвили М. К. Как я понимаю философию / М. К. Мамардашвили. – М.: Прогресс, 1990. – 368 с.
116.Маноха І. П. Методи психології у дослідженні вчинку / І. П. Маноха // Основи психології / За заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. – К.: Либідь, 1995. - С. 460-506.
117.Маноха И. П. Человек и потенциал его бытия / И. П. Маноха. – К.: «Стимул» К, 1995. – 256 с.
118.Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы /А. Маслоу; пер. с англ.. Г. Балл, А. П. Попогребский. – СПб.: Издательство: Смысл, Альпина нон-фикшн, 2011. – 496 с.
119.Маслоу А. Мотивация и личность / Абрахам Маслоу. – СПб.: Питер, 2008. – 352 с. – (Серия «Мастера психологии»).
120.Маслоу А. По направлению к психологии бытия. Религии, ценности и пик-переживания / А. Маслоу. – М.: ЭКСМО-Пресс, 2002. – 272 с. (Психологическая коллекция).
121.Массен П. Развитие личности ребёнка / П. Массен, Дж. Конгер, Дж.Каган, А. Хьюстон; Пер. с англ. – М.: Прогрес, 1987. – 272 с.
122.Міщиха Л. П. Творчий потенціал у структурі особистості / П. П. Міщиха // Психологія [Текст] Ч.1: Матеріали Другої міжнародної науково-практичної конференції «Культурно-історичний та соціально-психологічний потенціал особистості в умовах трансформаційних змін у суспільстві», 24-25 вересня 2010 року у м. Одеса / редкол.: Т. П. Вісковатова (наук. ред.) [та ін]. – О.: ОНУ ім. І.І. Мечникова, 2011. – Т.15, Вип.11. – С. 120-126.
123.Михайловский Н. К. Герои и толпа. Избр. тр. по социологии: В 2-х т. – Т. 2 / Н. К. Михайловский. – СПб.: Алетейя, 1998. – 406 с.
124.Мэй Р. Мужество творить. Очерк психологии творчества / Р. Мэй. – Л.: Инициатива; М.: Ин-т общегуман. исслед., 2001. – 128 с.
125.Моргун В. Ф. Принцип дополнительности деятельности, установки и поступка в многомерной теории личности / В. Ф. Моргун // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. – № 981. – Сер. «Психологія». Зб. наук. праць. – Вип. 47 / відповід. ред. О. Ф. Іванова. – Харків, 2011. – С. 147-152.

126.Москаленко В. В. Генетична психологія як методологія дослідження соціалізації особистості / В. В. Москаленко // Психологія і особистість. – 2012. - № 1. – С. 26-38.
127.Москаленко В. В. Особливості дослідження соціалізації особистості в інтерсуб’єктній парадигмі / В. В. Москаленко // Соціальна психологія. – 2009. - № 5(37). – С. 35-48.
128.Москаленко В. В. Особливості дослідження соціалізації особистості в інтерсуб’єктній парадигмі / В. В. Москаленко // Соціальна психологія. – 2009. - № 6(38). – С. 22-36.
129.Москаленко В. В. Социализация личности (философский аспект) / В. В. Москаленко. – К.: Вища школа, 1986. – 200 с.
130.Муздыбаев К. Психология ответственности / К. Муздыбаев. – Ленинград: Наука, 1983. – 240 с.
131.Мудрик А. В. Социализация человека: Учебное пособие / А. В. Мудрик. - М.: Издат. центр «Академия», 2004. - 304 с.
132.Мудрик А. В. Социализация человека как проблема / А. В. Мудрик // «Социальная педагогика: деловой журнал для социальных работников и педагогов», 2005, № 4. – С. 47–56.
133.Мясищев В. Н. Психология отношений / В. Н. Мясищев. – М.: МОДЭК - 2003. - 400 c.
134.Наумова Н. Ф. Социологические и психологические аспекты целенаправленного поведения / Н. Ф. Наумова. – М.: Наука, 1988. – 199 с.
135.Невструева Т. Х. Психотехника как научная дисциплина психологической практики: дисс. докт. психол. наук / Т. Х. Невструева. – СПб., 1999. – 337 с.
136.Обозов Н. Н. Модель регуляции совместной деятельности / Н. Н. Обозов // Социальная психология. – Л.: 1979. - С. 125 – 139.
137.Общение и оптимизация совместной деятельности / под ред. Г. М. Андреевой и Я. Яноушека. – М.: Из-во Моск. ун-та, 1987. – 275 с.
138.Оллпорт Г. Становление личности: Избранные труды / Г. Оллпорт. – М.: Смысл, 2002. – 462 с.
139.Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: Навчальний посібник / Л. Е. Орбан-Лембрик. – К.: Академвидав, 2005. – 448 с.
140.Орбан Л. Э. Становление личности /Л.Э. Орбан. – М.: Луч, 1992. – 112 с.
141.Основи фрактальної психології : Проект психоекологічного оновлення / За ред.. О. А. Донченко. – К.: Міленіум, 2006. – 472 с.
142.Папуча М. В. Психологія ранньої юності: навчально-методичний посібник / М. В. Папуча. – Ніжин: Редакційно-видавничий відділ НДПУ, 2001. – 137 с.
143.Парыгин Б. Д. Социальная психология. Проблемы методологии, истории и теории / Б. Д. Парыгин. – СПб.: ИГУП, 1999. – 592 с.
144.Педагогічна спільнота: психосоціальний аспект. Колективна монографія // За ред. О. А. Донченко. – К., - 2007. – 192 с.
145.Перлз Ф. Гештальт-подход, Свидетель терапии / Пер. с англ. М. Папуша / Ф. Перлз. – М.: Изд-во Института психотерапии, 2001. – 224 с.
146.Петрасинський З. Пізнай себе / З. Петрасинський. – К.: Рад. школа, 1989. – С. 42-54.
147.Петров К. В. Формирование творческого потенциала учащихся как условие акмеологически задаваемого развития / К. В. Петров // Мир психологии. – 2006. - № 4. – С. 174-180.
148.Петровский В. А. Психология активности личности / В. А. Петровский. - М.: Политиздат, 1986. - 253 с.
149.Петровский В. А. Психология неадаптивной активности / В. А. Петровский; Рос. открыт. ун-т.- М.: Горбунок, 1992. – 224 с.
150.Петровский В. А. Феномен субъектности в психологии личности: дис. доктора психол. наук: 19.00.11 / В. А. Петровский. – М., 1993. – 76 с.
151.Пиаже Ж. Моральное суждение у ребёнка / В. П. Большаков (пер. с фр.) / Ж. Пиаже – М.: Академический проект, 2006. – 479 с. – (Серия психологические технологии).
152.Потенціал особистості та тенденції його реалізації в умовах трансформаційних змін у суспільстві: колективна монографія / [В. І. Подшивалкіна, А. А. Бефані, О. В. Яремчук та ін.]; за наук. ред.. В. І. Подшивалкіної. – Одеса: Фенікс, 2011. – 380 с.
153.Помиткін Е. О. Психологія духовного розвитку особистості: Монографія / Е.О. Помиткін. - К.: Наш час, 2007. – 280 с.
154.Потапюк Л. М. Формування світогляду учнів підліткового та юнацького віку у навчально-виховному процесі сучасної школи: дис. канд.. пед. наук / Л. М. Потапюк. – Луцьк, 2002. – 220 с.
155.Практикум по возрастной психологи: Учеб. пособие / Под ред. Л. А. Головей, Е. Ф. Рыбалко. – СПб.: Речь, 2005. – 688 с.
156.Прангишвили А. С. Проблема установки на современном уровне ее разработки грузинской психологической школой / А. С. Прангишвили // Психологические исследования, посвящённые 85-летию со дня рождения Д. Н. Узнадзе / под ред. А. С. Прангишвили. – Тбилиси: Мецниереба, 1973. – С. 10-26.
157.Просандєєва Л. Є. Генеза самоцінності особистості в процесі соціалізації: монографія / Л. Є. Просандєєва. – К.: НАКККіМ, 2011. – 384 с.
158.Психодіагностика / Упоряд.: Л. Терлецька, О. Главник. – К.: Шкільний світ, 2002. – 112 с.
159.Психологічні закономірності розвитку громадянської спрямованості особистості / М. Й. Боришевський, Т. М. Яблонська, В. В. Антоненко та ін.. За загальною редакцією М. Й. Боришевського. – К.: Міленіум, 2006. – 298 с.
160.Психологічні закономірності розвитку духовності особистості: монографія / М. Й. Боришевський, О. В. Шевченко, Н. Д. Володарська та ін../ За загальною редакцією М. Й. Боришевського. – К.: Педагогічна думка, 2011. – 200 с.
161.Психология личности: тесты, опросники, методики / Авторы-составители: к.п.д. доцент Н. В. Киршева и Н. В. Рябчикова. – М.: Геликон, 1995. – 236 с.
162.Психологические механизмы регуляции социального поведения / Под ред. М. И. Бобневой и Е. М. Шороховой. – М.: Наука, 1979. – 335 с.
163.Психологія особистості: Словник-довідник / За редакцією П. П. Горностая, Т. М. Титаренко. – К.: Рута, 2001. – 320 с.
164.Психологическая теория коллектива / Под ред. А. В. Петровского. – М.: Педагогика, 1979. – 239 с.
165.Радул В. В. Соціальна активність у структурі соціальної зрілості (теоретико-методологічний аспект): [Монографія]. – Кіровоград: Поліграфічно-видавничий центр ТОВ «Імекс-ЛТД», 2011. – 256 с.
166.Райгородский Д. Я. Практическая психодіагностика. Методики и тесты. Учебное пособие / Д. Я. Райгородский. – Самара: Издательский Дом «БАХРАМ-М», 2002. – 672 с.
167.Ремшмидт Х. Подростковый и юношеский возраст: проблемы становления личности / Х. Ремшмидт; пер. с нем. – М.: Мир, - 1994. - 320 с.
168.Роджерс К. Становление личности. Взгляд на психотерапию / К. Роджерс; пер. с англ. – М.: Изд-во «Эксмо-Пресс», 2001. – 416 с.
169.Розум С. И. Пихология социализации и социальной адаптации человека / С. И. Розум. – СПб.: Речь, 2006. – 365 с.
170.Рокич М. Природа человеческих ценностей / М. Рокич. – М.; Нью-Йорк, 1973. – 276 с.
171.Роменець В. А. Вчинок і постава канонічної психології / В. А. Роменець // Людина. Суб’єкт. Вчинок: Філософсько-психологічні студії / За ред. В. О. Татенка. – К.: Либідь, 2006. – С. 316-358.
172.Роменець В. А. Вчинок і проблема детермінізму у вітчизняній психології / В. А. Роменець // Психологія і суспільство. – 2011. - №2. – С. 15-21.
173.Роменець В. А. Історія психології XIX – початку XX століття / В. А. Роменець. – К.: Вища шк.., 1995. – С. 400-594.
174.Роменець В. А. Життя і смерть: осягнення розумом і вірою / В. А. Роменець.- Вид. 2-ге. – К.: Либідь, 2003. – 232 с. Рос. мовою.
175.Роменец В. А. Поступковая природа психического и предмет психологии / В. А. Роменец // Предмет и метод психологии: Антология / Под ред. Е. Б. Старовойтенко. М.: Академический проспект: Гаудеамус, 2005. – С.379-396.
176.Роменець В. А. Психологія творчості: Навч. Посібник / В. А. Роменець.- 2-ге вид., доп. – К.: Либідь, 2001. – 288 с.
177.Роменець В. А. Унікальність і відповідальність учинку як засади його рефлективності / В. А. Роменець // «Ars vetus – Ars nova»: М. М. Бахтин. – К.: Гнозис, 1999. – С. 7-15.
178.Рубинштейн С. Л. Бытие и сознание. О месте психического во всеобщей взаимосвязи явлений материального мира / С. Л. Рубинштейн. – М.: Изд-во АН СССР, 1957. – 328 с.
179.Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. – СПб.: Питер, 2002. – 720 с.
180.Рубинштейн С. Л. Принципы и пути развития психологии / С. Л. Рубинштейн. – М.: Изд-во АН СССР, 1959. – 356 с.
181.Сайко Э. В. Социализация и индивидуализация как исторически опосредованные механизмы формирования субъектов исторического действия / Э. В. Сайко // Мир психологии, 1998. - № 1 (13). - С. 102 – 114.
182.Собкин В. С. Особенности социализации в старшем школьном возрасте / В. С. Собкин // Мир психологии. – 1998. - № 1. – С. 26-54.
183.Сарджвеладзе Н. И. Личность и её взаимодействие с социальной средой [Електронний ресурс] / Н. И. Сарджвеладзе // Библиотека Фонда содействия развитию психической культуры. – Режим доступу: http://psylib.ukweb.net/books/sarjv01/txt05.htm.
184.Сарджвеладзе Н. И. Тренинг свободы и открытости / Н. И. Сарджвеладзе // Психология с человеческим лицом/ Под ред. Д. А. Леонтьева, В. Г. Щур. – М., 1997. – С. 315-325.
185.Сартр Ж. П. Бытие и Ничто: Опыт феноменологиче