СІМЕЙНИЙ НАРАТИВ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЗАСІБ КОНСТРУЮВАННЯ ПОДРУЖНІХ СТОСУНКІВ : СЕМЕЙНЫЙ НАРРАТИВ КАК СОЦИАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКОЕ СРЕДСТВО КОНСТРУИРОВАНИЯ СУПРУЖЕСКИХ ОТНОШЕНИЙ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

На правах рукопису

Чаусова Юлія Анатоліївна

УДК: 159.923.2:[173.1+316.612]

СІМЕЙНИЙ НАРАТИВ
ЯК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЗАСІБ
КОНСТРУЮВАННЯ ПОДРУЖНІХ СТОСУНКІВ

19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Член-кореспондент НАПН України, доктор психологічних наук, професор
Титаренко Тетяна Михайлівна

Київ-2013

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….....4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СІМЕЙНИХ СТОСУНКІВ В СОЦІАЛЬНО-КОНСТРУКТИВІСТСЬКІЙ ПАРАДИГМІ………………………………………………………………….....11
1.1. Соціальний конструктивізм як постмодерний напрямок в психології……………………………………………………….....11
1.2. Порівняльний аналіз досліджень сім'ї в класичній, некласичній та постнекласичній парадигмах…………………………………….17
1.3. Основні підходи до особистісного життєконструювання…..…...25
1.4. Вивчення особливостей сімейних стосунків за допомогою наративного методу…………………………………………........32
1.5. Теоретична модель процесу побудови сімейного наративу як засобу конструювання стосунків………………………………..40
Висновки до першого розділу………………………………………….45

РОЗДІЛ 2. ПРОГРАМА ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСОБИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ СІМЕЙНИХ СТОСУНКІВ ЗА ДОПОМОГОЮ СПІЛЬНОГО НАРАТИВУ……………………………………………………...47
2.1. Методологічне обґрунтування дослідження подружніх стосунків за допомогою сімейного наративу……………………………………..47
2.2. Обґрунтування та апробація методичного інструментарію дослідження………………………………………………………….......51
2.3. Емпірична модель дослідження процесу побудови подружніх стосунків шляхом створення спільного наративу…………………….65
2.4. Характеристика вибірки та процедура збору інформації……....67
Висновки до другого розділу………………………………………....69

РОЗДІЛ 3. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СІМЕЙНОГО НАРАТИВУ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАСОБУ КОНСТРУЮВАННЯ ПОДРУЖНІХ СТОСУНКІВ…………………………………………………….71
3.1. Аналіз та інтерпретація особливостей процесу побудови сімейних стосунків за допомогою спільного наративу в цивільних взаєминах та офіційному шлюбі……………………………………....71
3.2. Порівняльний аналіз особливостей стосунків в сімейних парах за допомогою методу кейс-стаді……………………………………..126
3.3. Аналіз та інтерпретація особливостей подружніх стосунків в залежності від типу сімейного наративу…………………………….138
Висновки до третього розділу……………………………………....145

ВИСНОВКИ……………………………………………………………....…….149
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....…………………………………...152
ДОДАТКИ………………………………………………………………………176

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Сімейні стосунки завжди привертали увагу дослідників, оскільки сім’я – це один з соціальних інститутів, який забезпечує умови для особистісної самореалізації кожного партнера та створює сприятливе середовище для всебічного розвитку дітей. Останнім часом сімейна сфера зазнає значних змін – шлюб укладається дедалі пізніше, скорочується народжуваність, кількість дітей в сім’ї, збільшується чисельність розлучень та неповних сімей. Тому актуальним на сьогоднішній день стає дослідження ролі особистості в побудові сімейних стосунків, адже характер сімейної взаємодії залежить не тільки від зовнішніх обставин, але і від індивідуальних особливостей чоловіка і жінки, до яких належить і конструювання особистістю життєвої історії – як своєї власної, так і спільної, сімейної.
Більшість досліджень сімейної сфери зосереджені на вивченні батьківсько-дитячих та шлюбних стосунків, при цьому побудова початкових етапів взаємин між чоловіком і жінкою залишається недостатньо розкритою, не дослідженими є й соціально-психологічні засоби конструювання сімейних стосунків. Сучасні дослідники розглядають формування особистості в сім’ї, характеристики ефективних шлюбних взаємин (О. Я. Кляпець, Т. О. Ларіна), роль освіти в сімейному житті (С. Д. Максименко, М. М. Слюсаревський), соціально-психологічну готовність до шлюбу (В. А. Крайчинська), стосунки між поколіннями (О. Л. Вознесенська, О. Г. Злобіна, В. О. Татенко), посередницьку роль сім’ї між особистістю і суспільством (В. О. Васютинський), дитячо-батьківські стосунки в політичному середовищі (О. А. Донченко, І. В. Жадан, Н. В. Хазратова), особливості сімейних стосунків проблемної молоді (Б. П. Лазоренко), стилі організації подружнього життя (Л. Л. Пучкова), формування особистості дитини в сім’ї, етнічну семантику дитинства (А. Я. Варга, З. С. Карпенко, О. М. Лозова, О. В. Овчаренко), рольові очікування партнерів, соціальну відповідальність в сімейних стосунках, структуру сім’ї (Ю. Івасюк, Н. Є. Хлопоніна), формування психологічного клімату в сім’ї, міжособистісну залежність та інші фактори становлення особистості в сім’ї (Я. А. Гавриленко, Ю. Денисенко, Л. Єхалова), шлюбно-сімейні домагання та пов’язані з сім’єю життєві завдання (О. Я. Кляпець, В. Д. Москаленко), подружню зрілість (Н. А. Ільчишин), сімейні кризи (Г. Я. Варга, Т. Велента, Л. В. Єхалова, В. М. Заїка, Н. І. Оліфирович, Л. Г. Перетятько, В. Сатір, О. Т. Соколова).
Досвід попередніх поколінь у вигляді сімейного міфу або історії також відіграє значну роль в побудові стосунків між членами сім’ї. Невирішені проблеми, образи, наслідування певних традицій та звичаїв, наявність стійких уявлень щодо світогляду, сформовані протягом багатьох десятиріч стереотипи та переконання здійснюють вагомий вплив на розвиток сімейних взаємин, формування негласних норм та вимог, загальної атмосфери в сім’ї. Психологи вивчають особливості сімейної історії та її роль у теперішньому житті (В. де Гольжак, М. Лані-Бейль, А. Мюксель, М. Пажес, А. Шутценбергер), виникнення, формування та характеристики сімейних міфів (Л. Босколо, А. Я. Варга, Р. Виффен, М. Палаццолі, Дж. Пратта, Дж. Чеккін), техніки сімейної реконструкції (М. Бебчук, О. Діанова, А. Зингер, Л. Чакаберія), драматерапію сімейних стосунків (М. Андерсен-Уоррен, О. Л. Вознесенська, Р. Грейнджер, І. О. Копитін), сімейні зв’язки між поколіннями в системних розстановках та психодрамі (І. Бузормені-Надь, П. П. Горностай, Є. Маделунг, Я. Морено, В. Сатір, У. Франке, Б. Хеллінгер).
Втім постає питання вивчення сімейних стосунків у динаміці, в руслі соціально-конструктивістського напрямку, де сімейні межі стають гнучкішими, відкритішими, а на перше місце виходить діалогічний процес «буття сім’єю» (Л. Белла, Л. Браун, М. Каллахан, Дж. Карсон, Д. А. Кутузова, Ф. Макгуайр, П. Маккензі, Б. Уіттінгтон, Ю. Фолькль). Особистість в соціальному конструктивізмі розглядається в аспекті конструювання нею власного життя (К. Джерджен), а оповідь про своє життя, або наратив, – як засіб життєконструювання.
Наратив – це оповідальна структура з однією або кількома центральними темами, яка здатна упорядковувати життєві події (Н. В. Чепелєва), засіб розвитку особистісних особливостей, досягнення ідентичності (М. Епштейн, О. М. Кочубейник, Т. Сарбін, К. О. Черемних, А. Шюц, О. М. Шиловська), метод надання психологічної допомоги (Є. С. Жорняк, Дж. Комбс, А. Морган, М. Уайт, Дж. Фрідман, Н. В. Чепелєва), форма усвідомлення особистого досвіду (Дж. Брунер, Дж. Гінзбург, Н. Ф. Каліна, Є. С. Калмикова, І. В. Кошова, Е. Мергенталер, М. Уайт, Н. В. Чепелєва), засіб організації особистісного майбутнього і самоконституювання (О. Є. Духніч, М. М. Копотун, Т. М. Титаренко, К. О. Черемних). Сімейний наратив аналізується як міжпоколінна історія (Р. Барт, І. О. Разумова, О. Є. Сапогова) або корекційний психотерапевтичний метод (Д. Комбс, Д. Фрідман).
Проте поза увагою дослідників поки що залишається процес сімейного життєконструювання, який дозволяє партнерам змінювати сприймання стосунків, реконструювати бачення спільного минулого, теперішнього і майбутнього, розглядати особисті життєві досвіди як передумови розвитку сімейних взаємин, і у зв’язку з цим – переінтерпретовувати особисті і спільні наративи, уявлення про сімейне життя. Тобто діагностичні можливості та корекційний потенціал сімейного наративу недостатньо вивчені, тому своєчасним є дослідження спільно створюваної сімейної історії, що сприяє переосмисленню та розвитку взаємин у парі. Передбачається також порівняльний аналіз сімейного життєконструювання в цивільних взаєминах та офіційному шлюбі, оскільки громадянські взаємини набувають популярності, спонукаючи чоловіка і жінку замислитися над доцільністю їхнього офіційного оформлення.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у межах комплексної науково-дослідницької теми лабораторії соціальної психології особистості Інституту соціальної та політичної психології НАПН України «Соціально-психологічні практики особистісного життєконструювання у сучасному світі», яка розробляється у 2011-2015 роках (номер державної реєстрації – 0111U001266). Тему дисертаційної роботи затверджено на засіданні вченої ради Інституту соціальної та політичної психології НАПН України (протокол №2/11 від 27.01.2011 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень з педагогічних та психологічних наук в Україні (протокол №3 від 29.03.2011 р.).
Об’єктом дослідження виступає процес конструювання сімейних стосунків.
Предметом дослідження є взаємозв’язок особливостей конструювання подружніх стосунків з певним типом сімейного наративу.
Мета дослідження полягає у з’ясуванні ролі сімейного наративу в конструюванні подружніх стосунків.
Відповідно до мети дослідження було визначено наступні завдання:
1. На основі аналізу сучасних досліджень побудувати теоретичну модель створення чоловіком і жінкою спільного наративу як засобу конструювання стосунків в сім’ї.
2. Розробити програму емпіричного дослідження особливостей подружніх взаємин та конструювання сімейного наративу.
3. Визначити особливості сімейного життєконструювання партнерів шляхом створення спільного наративу залежно від типу шлюбу, терміну подружнього життя та складу сім’ї.
Для вирішення поставлених завдань було використано наступні методи: теоретичні – аналіз та узагальнення наукової літератури з різних аспектів досліджуваної проблеми; емпіричні – якісні: індивідуальні наративи партнерів (для вивчення особистих уявлень членів подружжя про стосунки), спільно створений сімейний наратив (для дослідження процесу конструювання спільного життя), метод кейс-стаді (для виявлення відмінностей в подружніх стосунках та сімейних наративах партнерів в залежності від наявності дітей в сім’ї та терміну спільного життя); напівпроективні: авторський варіант методики Saks-Sidney1 «Незакінчені речення» у модифікації Т. А. Заєко (для доповнення матеріалу з наративного аналізу та розширення уявлень про процес побудови партнерами спільного життя); кількісні: методика «Рольові очікування та домагання в шлюбі» А. Н. Волкової (для вивчення особливостей рольових установок в сімейних парах), методика діагностики подружніх стосунків В. П. Левковича, О. Е. Зуськової (для дослідження рольових, комунікативних особливостей, конфліктних ситуацій, розподілу обов’язків та відповідальності в подружніх парах), опитувальник «Спілкування в сім’ї» Ю. Є. Альошиної, Л. Я. Гозмана, Є. М. Дубовської (для дослідження особливостей комунікації між чоловіком і жінкою); статистичні: описова статистика (для узагальненого представлення отриманих даних в середніх показниках).
Організація дослідження. В дослідженні взяли участь 50 сімейних пар з віком партнерів від 20 до 39 років, у тому числі 25 пар, що перебувають в цивільних взаєминах, і 25 – в офіційно оформлених стосунках. Термін спільного життя досліджуваних пар – від одного до п’яти років. У 12 з 25 офіційно одружених пар вже народилися діти, їхній вік – від 5 місяців до 4 років.
Надійність та вірогідність отриманих даних забезпечуються теоретико-методологічною обґрунтованістю базових положень дослідження, відповідністю використаних методів предмету, меті та завданням дослідження, процедурою міжметодної тріангуляції (наративний метод, метод кейс-стаді, кількісні методи), використанням різних типів аналізу та інтерпретації отриманих даних (наративного, якісного, кількісного, статистичного).
Наукова новизна дослідження полягає в наступному:
- вперше встановлено, що індивідуальні наративи партнерів, об’єднуючись, сприяють формуванню спільного бачення стосунків і створенню сімейної історії; розроблено модель конструювання сімейних стосунків за допомогою спільного наративу;
- розширені уявлення про сімейні стосунки в межах постнекласичної парадигми – від зосередженості на структурі та функціях сім’ї до процесуального конструювання сімейного життя у міжособистісній діалогічній взаємодії, «буття сім’єю» у піклуванні та близькості;
- обґрунтовано здатність спільного сімейного наративу конструювати подружні стосунки в міжособистісній комунікації завдяки взаємному переосмисленню уявлень партнерів про взаємини;
- запропоновано типологію сімейних наративів; доведено, що конструювання певних типів спільних наративів зумовлює формування відповідних взаємин: наратив домінування-підпорядкування сприяє цілеспрямованому конструюванню взаємин з більшою ініціативою одного з партнерів; наратив автономії сприяє диференційованості цінностей, бажань, планів у подружній парі, послаблюючи єдність чоловіка і жінки; наратив співпраці підштовхує членів подружжя до активізації сімейної життєпобудови, незважаючи на розбіжності у поглядах; наратив турботи сприяє узгодженому життєконструюванню завдяки піклуванню, взаєморозумінню; наратив злиття формує злагодженість подружнього спілкування, але обмежує свободу партнерів.
Практичне значення дисертаційної роботи полягає в тому, що отримані дані можуть бути використані у роботі практичних психологів при шлюбних агенціях та ЗАГСах при консультуванні сімейних пар з метою конструювання, налагодження та оптимізації стосунків; розроблена діагностична програма може бути застосована для комплексної діагностики та аналізу особливостей стосунків сімейних пар; результати дослідження можуть бути впроваджені у відповідні спецкурси для практичних психологів, а також враховані при розробці тренінгових та корекційних програм з сім’ями.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції Інституту психології РАН «Соціально-психологічні проблеми сучасної сім’ї та виховання» (Москва, 2011 р.), Міжнародній молодіжній науковій конференції «Вектори психології-2011» (Харків, 2011 р.), ХХ Міжнародній науковій конференції імені професора Сергія Бураго «Мова і культура» (Київ, 2011 р.), Міжнародній молодіжній науково-практичній конференції «Вектори психології-2012» (Харків, 2012 р.), Всеукраїнській науковій конференції «Актуальні проблеми психології малих груп» (Київ, 2011 р.), Всеукраїнській науковій конференції «Другі Сіверянські соціально-психологічні читання» (Чернігів, 2011 р.), методологічному семінарі лабораторії психології мас та спільнот для аспірантів та молодих науковців «Самовизначення особистості в соціумі: теорія, методологія, практика» (Київ, 2011 р.), X Науковому семінарі «Особистість у викликах сучасності: досвід та практики» (Київ, 2012 р.), звітній науковій конференції співробітників Інституту соціальної та політичної психології за підсумками досліджень 2012 р. (Київ, 2013 р.), методологічному семінарі «Медіаосвіта в Україні: наукова рефлексія викликів, практик, перспектив» (Київ, 2013 р.), засіданнях лабораторії соціальної психології особистості (2010-2013).
Публікації. Результати дослідження відображено в 10 публікаціях, з яких 6 статей – у фахових наукових виданнях, включених до переліку МОН України.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що нараховує 186 найменувань, і додатків. Повний обсяг дисертації складає 187 сторінок, основний текст викладено на 175 сторінках. Робота містить 9 таблиць і 7 рисунків, які займають 10 сторінок, та 7 додатків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі обґрунтовано можливість конструювання життя за допомогою мови в міжособистісній взаємодії, стосунки визначено як простір особистісної та сімейної життєпобудови. Емпірично доведено припущення про те, що сімейний наратив як життєва історія здатен сприяти конструюванню стосунків у сім’ї.
За результатами емпіричного якісного дослідження сформульовано наступні висновки:
1. Сімейний наратив може виступати в якості засобу конструювання подружніх стосунків, зокрема як каталізатор, здатний посилювати існуючі тенденції у взаєминах. Завдяки складанню спільної історії чоловік і жінка об’єднують особисті життєві оповіді, інтегрують індивідуальні досвіди в спільний, і, як наслідок, відбувається переосмислення стосунків та узгодження уявлень про них. В залежності від способу об’єднання індивідуальних історій партнерів в спільний сюжет було виділено п’ять типів сімейних наративів: домінування-підпорядкування, автономії, співпраці, турботи та злиття.
2. Наратив домінування-підпорядкування сприяє цілеспрямованому процесу побудови стосунків, налагодженому дбайливому спілкуванню чоловіка і жінки, в якому один із партнерів визначає напрямок розвитку стосунків, проявляє більше ініціативи у створенні спільного життя. За допомогою наративу автономії, крім легалізації розбіжностей в багатьох сферах сімейних стосунків, проявляється недостатнє бажання партнерів бути разом, обговорювати та вирішувати складнощі, які виникають, що може призводити до втрати відчуття себе єдиною сімейною парою. Завдяки наративу співпраці взаємини стають більш цілеспрямованими, партнери спільно проявляють активність і ретельність у їхній побудові, проте їм не вистачає узгодженості у пошуку спільних позицій та формуванні єдиних поглядів на ситуацію. Наратив турботи сприяє формуванню відданості партнерів сімейним справам та коханій людині. Стосунки конструюються у піклуванні та взаєморозумінні, спільності уявлень чоловіка і жінки про процес сімейної життєпобудови, але в униканні складнощів і проблемних ситуацій. В процесі створення наративу злиття в сімейних стосунках обмежується свобода партнерів та пригнічується їхня особистісна своєрідність, сміливість у подоланні проблем. Але в таких сімейних парах добре налагоджено спілкування, розвинута здатність до пошуку компромісу та проявляється значна задоволеність шлюбом.
3. Індивідуальні наративи партнерів об’єднуються в спільну історію за допомогою відповідних «формул» взаємин, які різняться за інтенсивністю (обережне, невпевнене конструювання; швидке, динамічне, активне конструювання; імпульсивне, спонтанне, творче конструювання; повільне, поступове, поетапне, але впевнене конструювання; складне, проблемне конструювання; мінливе конструювання (з розвитком від бурхливості почуттів до стабільності)) та змістовими тенденціями (тенденція до взаєморозуміння та гармонії; тенденція до романтики, легкості та яскравих емоцій; відсутність тенденції до визначеності майбутнього; тенденція до стабільності, підтримки та взаємного комфорту; тенденція до спільного проведення дозвілля; тенденція до реалізації багатих та змістовних планів на майбутнє; тенденція до розвитку спільного світогляду; тенденція до взаємного піклування) у конструюванні сімейних стосунків.
4. Сімейне життєконструювання в цивільних взаєминах відбувається активно та динамічно, із прагненням нових яскравих вражень та особистісного зростання, але мінливо, без чіткого напрямку розвитку. Звертається увага на «казковість» та романтичність моменту знайомства, радісний захват від почуттів, проте лише половина громадянських пар планують офіційне оформлення стосунків, тому в спільних історіях підкреслюється переважно найближча перспектива.
5. Процесу сімейної життєпобудови в офіційному шлюбі притаманне поступове і водночас більш впевнене розгортання. Члени подружжя з самого початку серйозно налаштовані стосовно один одного і взаємини конструюються в атмосфері підтримки, стабільності, затишку та прагненні ідеалізації сімейного життя. Інколи через надмірну близькість страждає особиста свобода чоловіка чи жінки. Офіційно одружені партнери більше орієнтуються на набутий досвід і традиції попередніх поколінь, прагнуть зберегти найдорожчі сімейні моменти та таємниці від сторонніх людей. Але часто стосунки настільки зосереджуються навколо побутових справ, що втрачається легкість і романтика, і тоді життєконструювання зосереджується на пошуку способів підтримки почуттів. Конфліктні ситуації в офіційних стосунках виконують функцію їхнього оновлення та «розрядки», подолання партнерами стресів та напруги.
6. Основні відмінності в сімейному життєконструюванні пар з різним терміном спільного життя полягають у тому, що чоловік і жінка з однорічним стажем конструюють взаємини більш активно, енергійно, з визначеним напрямком розвитку, а партнери з п’ятирічним терміном зосереджують свою увагу на піклуванні та допомозі один одному, повсякденних сімейних справах.
7. Процес сімейної життєпобудови в шлюбній парі з дитиною здійснюється цілеспрямовано, дбайливо та сміливо, а у партнерів, які дітей не мають, конструювання сім’ї відбувається у напрямку довіри, взаєморозуміння та прагненні спільності.
Отримані результати підтверджують здатність сімейного наративу як соціально-психологічного засобу сприяти конструюванню подружніх стосунків.
Перспективи подальших досліджень. Перспективи подальшої роботи ми вбачаємо у вивченні особливостей сімейного життєконструювання та спільних наративів партнерів у різні, в тому числі і кризові, періоди розвитку подружніх стосунків. Також особливий інтерес становить розробка тренінгових програм, що сприятимуть оптимізації сімейних стосунків та підготовці молоді по подружнього життя.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни / К. А. Абульханова-Славская. – М. : Мысль, 1991. – 299 с.
2. Алексеева Л. С. Представления супругов о семье в юридически значимом развитии отношений в браке: автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. психол. наук : спец. 19.00.06 «Юридична психологія» / Л. С. Алексеева. – М., 1984. – 24 с.
3. Алешина Ю. Е. Цикл развития семьи: исследования и проблемы / Ю. Е. Алешина // Вестник Московского университета (Сер. 14, Психология). – 1987. – № 2. – С. 60-72.
4. Алиева С. В. Профилактика семейной дезадаптации как аспект социально-педагогической деятельности [Електронний ресурс] / С. В. Алиева // Сборник научных статей. – К. : КГПУ им. Б.Д. Гринченко, 2009. – Режим доступу до збірника: http://www.psyh.kiev.ua/Алиева_С.В._Профилактика_семейной_дезадаптации_как_аспект_социально-педагогической_деятельности
5. Андерсен-Уоррен М. Драматерапия / М. Андерсен-Уоррен, Р. Грейнджер ; [пер. с анг. А.И. Копытина]. – СПб.: Питер, 2001. – 288 с.
6. Барт Р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика / Р. Барт. – М. : Прогресс-Универс, 1994. – 616 с.
7. Бебчук М. А. Избранные техники семейной реконструкции / М. А. Бебчук, О. В. Дианова // Семейная психология и семейная терапия. – М., 2002, №1. – С. 114-120.
8. Бергер П. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания / П. Бергер, Т. Лукман. – М. : Медиум, 1995. – 323 с.
9. Бондаренко А. Ф. Вопросы к автору Этического персонализма [Електронний ресурс] / А. Ф. Бондаренко. – Режим доступу до ресурсу: http://www.prof-bondarenko.kiev.ua/training-psychologists/questions-to-author-of-ethical-personalism
10. Бондаренко А. Ф. Понятийный тезаурус этического персонализма как русской традиции в психотерапии [Електронний ресурс] / А. Ф. Бондаренко // Журнал практикующего психолога. – 2005. – Вып. 11. – С. 39-48. – Режим доступу до статті: http://www.personalism.kiev.ua/data/conceptual.pdf
11. Борисенко З. Т. Психологічні особливості імперативних та діалогічних впливів батьків на підлітків: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / З. Т. Борисенко / Прикарпатський ун-т ім. Василя Стефаника. – Івано-Франківськ, 2008. – 20 с.
12. Березко І. В. Наратив майбутнього як складова автонаративу та його місце у структурі розуміння та інтерпретації власного досвіду особистістю / І. В. Березко // Актуальні проблеми психології: Психологічна герменевтика ; За ред. Н.В. Чепелєвої. – К. : ДП «Інформаційно-аналітічне агенство», 2010. – Т. 2, вип. 6. – С. 90-105.
13. Бреусенко-Кузнєцов О. А. Казкотерапія: теоретичні основи і застосування в освіті та соціальній роботі [Електронний ресурс] / О. А. Бреусенко-Кузнєцов // Наук. студ. із соц. та політ психол. : зб. статей / АПН України, Ін-т соціальної та політичної психології; редкол.: С. Д. Максименко, М. М. Слюсаревський та ін.– К. : Міленіум, 2008. – Вип. 20 (23). – Режим доступу до статті: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nsspp/2008_20/Breusenko_Kuznetsov.htm
14. Брокмейер Й. Нарратив: проблемы и обещания одной альтернативной парадигмы / Й. Брокмейер, Р. Харре // Вопросы философии. – 2000. – №3. – С. 29-42.
15. Брунер Дж. Жизнь как нарратив / Дж. Брунер // Постнеклассическая психология. – 2005. – №1. – С. 9-30.
16. Варга А. Я. Семейные мифы в практике системной семейной психотерапии / А. Я. Варга // Журнал практического психолога. – 2001. – №1-2. – С. 65-77.
17. Висоцький В. М. Поширеність подружньої дезадаптації, чинники її ризику в осіб, що беруть шлюб, та їх психопрофілактика: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 19.00.04 «Медична психологія» / В. М. Висоцький / Харк. мед. акад. післядиплом. освіти. – Х., 2006. – 18 с.
18. Вознесенская Е. Л. Арт-терапевтические технологии в формировании зрелых мужских и женских феноменов «Я» в пространстве внутренней сказки / Е. Л. Вознесенская // Простір арт-терапії: можливості та перспективи. – К. : КИТ, 2005. – С. 33-44.
19. Вознесенська О. Л. Гуманізація стосунків між поколіннями: досвід сімейної арт-майстерні. / О. Л. Вознесенська, М. Ю. Сидоркіна // Наук. студ. із соц. та політ. психол. : зб. статей / АПН України, Ін-т соціальної та політичної психології; редкол. : С. Д. Максименко, М. М. Слюсаревський та ін. – К. : Міленіум, 2007. – Вип. 17 (20). – С. 19–27.
20. Вознесенская Е. Л. Пленница дракона глазами драматерапевта / Е. Л. Вознесенская // Психодрама и современная психотерапия. – 2008. – №3. – С. 27-41.
21. Вознесенська О. Л. Арт-терапія сім’ї / О. Л. Вознесенська // Психолог. – 2005. – №10. – С. 9-14.
22. Выготский Л. С. История развития высших психических функций / Л. С. Выготский // Собр. соч.: в 6 т. – Т. 3. – М. : Педагогика, 1983. – 370 с.
23. Выготский Л. С. Психология развития человека / Л. С. Выготский. – М. : Смысл; Эксмо, 2005. – 1136 с.
24. Головаха Є. І. Показники стилю життя особистості / Є. І. Головаха, Н. В. Паніна // Життєтворчість особистості: концепція, досвід, проблеми : Науково-методичний збірник ; За ред. канд. іст. наук І. Г. Єрмакова, Г. М. Несен. – З. : Хортицьк. навч.-реабілітац. багатопроф. центр, 2006. – С. 180-192.
25. Горностай П. П. Життєві ролі та життєтворчість / П. П. Горностай // Наукові студії із соціальної та політичної психології. Вип. 5(8). – К., 2002. – С. 81-91.
26. Горностай П. П. Сильная женщина, слабый мужчина? (Семейные игры и сценарии) / П. П. Горностай // Наук. студ. із соц. та політ. психол. : зб. статей / АПН України, Ін-т соціальної та політичної психології; редкол. : С. Д. Максименко, М. М. Слюсаревський та ін. – К. : Міленіум, 2005. – Вип. 9 (12). – С. 13-14.
27. Горностай П. П. Психология личности: словарь-справочник. / П. П. Горностай, Т. М. Титаренко (ред.). – К. : Рута, 2001. – 87 с.
28. Де Гольжак В. История в наследство: семейный роман и социальная траектория / В. Де Гольжак ; [пер. с франц. И. К. Масалкова]. – М. : Изд-во Института Психотерапии, 2003. – 233 с.
29. Денисенко Ю. Фактори формування особистісної ідентичності в сучасній сім'ї / Ю. Денисенко // Соціальна психологія. – 2008. – № 2. – С. 124-131.
30. Джерджен К. Дж. К культурно-конструкционистской психологии / К. Дж. Джерджен // Социальный конструкционизм: знание и практика: сб. статей [пер. с анг. А. М. Корбута]; под общ. ред. А. А. Полонникова. – Минск : БГУ, 2003. – С. 32-66.
31. Джерджен К. Дж. Социальная психология как история / К. Дж. Джерджен // Социальная психология: саморефлексия маргинальности : Хрестоматия ; ред.-сост. Е. В. Якимова. – М. : ИНИОН, 1995. – 252 с.
32. Джерджен К. Дж. Социальный конструкционизм: знание и практика / К. Дж. Джерджен/ Сб. статей [пер. с анг. А. М. Корбута]; под общ. ред. А. А. Полонникова. – Мн. : БГУ, 2003. – 232 с.
33. Дідук І. А. Взаємини між дітьми в сімї як чинник їх психосоціального розвитку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / І. А. Дідук / Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України. – К., 2001. – 20 с.
34. Донченко О. А. Психофрактальний принцип життєтворчості / О. А. Донченко // Життєтворчість особистості: концепція, досвід, проблеми: Науково-методичний збірник ; За ред. канд. іст. наук І. Г. Єрмакова, Г. М. Несен. – З. : Хортицьк. навч.-реабілітац. багатопроф. центр, 2006. – С. 352-376.
35. Донченко О. А. Психофрактал як категорія педагогіки ненасильства / О. А. Донченко // Шлях освіти. – 2003. – №4. – С. 8-12.
36. Духніч О. Є. Етнокультурні чинники наративного самоконституювання та взаємної ідентифікації слов'ян та кримських татар: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.05 «Соціальна психологія; психологія соціальної роботи» / О. Є. Духніч / Інститут соціальної та політичної психології АПН України. – К., 2009. – 20 с.
37. Єрмаков І. Г. Моделі життя особистості в контексті теорії життєтворчості / І. Г Єрмаков, Д. О. Пузіков // Життєтворчість особистості: концепція, досвід, проблеми: Науково-методичний збірник ; За ред. канд. іст. наук І. Г. Єрмакова, Г. М. Несен. – З. : Хортицьк. навч.-реабілітац. багатопроф. центр, 2006. – С. 192-212.
38. Ефремова Т. Ф. Значение слова Развитие [Електронний ресурс] / Т. Ф. Ефремова // Общий толковый словарь русского языка. – Режим доступу до словника: http://tolkslovar.ru/r783.html
39. Єхалова Л. В. Прояви автономності в дитячому віці / Л. В. Єхалова // Соціальна психологія. – 2006. – №6 (20). – С.147-152.
40. Єхалова Л. В. Психологічний клімат родини і психічний розвиток дитини / Л. В. Єхалова // Соціальна психологія. – 2005. – № 5 (13). – С.137-143.
41. Ещенко Н. Д. Техника безопасности в арт-терапии / Н. Д. Ещенко // Школьный психолог. – 2006. – № 10. – С. 4–7.
42. Жорняк Е. С. Нарративная психотерапия: от дебатов к диалогу / Е. С. Жорняк // Московский психотерапевтический журнал. – № 3. – 2001. – С. 91-124.
43. Закус О. І. Вплив соціально-психологічних факторів на вибір партнера для створення сім’ї [Електронний ресурс] / О. І. Закус // Зб. наук. праць / Інститут психології і соціальної педагогіки Київського університету ім. Бориса Грінченка; Московський гуманітарний педагогічний інститут. – Вип. 3. – К., М. , 2010. – Режим доступу до статті: http://www.psyh.kiev.ua/Закус_О.І._Вплив_соціально-психологічних_факторів_на_вибір_партнера_для_створення_сім’ї
44. Злобіна О. Г. Особистість як суб’єкт життєздійснення / О. Г. Злобіна // Життєтворчість особистості: концепція, досвід, проблеми: Науково-методичний збірник ; За ред. канд. іст. наук І. Г. Єрмакова, Г. М. Несен. – З. : Хортицьк. навч.-реабілітац. багатопроф. центр, 2006. – С. 159-169.
45. Знаков В. В. От психологи субъекта к психологии человеческого бытия / В. В. Знаков // Теория и методология психологии: Постнеклассические перспективы. – М. : Институт психологии РАН, 2007. – С. 330-351.
46. Значення слова «історія» [Електронний ресурс] // Словник синонімів Караванського. – Режим доступу до словника: http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/istoriya.10002/
47. Івасюк Ю. Б. Соціальна відповідальність як фактор стабілізації шлюбно-сімейних відносин / Ю. Б. Івасюк // Соціальна психологія. – К. : Український центр політичного менеджменту. – 2009. – № 1. – С. 145-154.
48. Ильин В. И. Драматургия качественного полевого исследования / В. И. Ильин. – СПб. : Интерсоцис, 2006. – 256 с.
49. Ільчишин Н. О. Подружня зрілість як чинник стабільності подружніх стосунків та задоволеності шлюбом / Н. О. Ільчишин // зб. матер. конф. «Соціально-психологічний вимір розвитку сім'ї» (Інститут соціальної та політичної психології АПН України, 14-15 травня 2008 р.). – К., 2008. – С. 73–80.
50. Ісаєнко О. С. Агресія в системі комунікації «мати-дитина» як фактор соціальної дезадаптованості молодших школярів: дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.05 «Соціальна психологія; психологія соціальної роботи» / О. С. Ісаєнко / Інститут соціальної та політичної психології АПН України. – К., 2007. – 241 с.
51. Каденко О. А. Подружня дезадаптація та позашлюбні сексуальні зв'язки. Причини, механізми формування, прояви, психокорекція та психопрофілактика: автореф. дис.на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук : спец. 19.00.04 «Медична психологія» / О. А. Каденко / Харк. мед. акад. післядиплом. освіти. – Х. , 2007. – 32 с.
52. Калина Н. Ф. Лингвистическая психотерапия / Н. Ф. Калина. – К. : Ваклер, 1999. – 282 с.
53. Калмыкова Е. С. Нарратив в психотерапии: рассказы пациентов о личной истории / Е. С. Калмыкова, Э. Мергенталер // Психологический журнал. – 1998. – Т.19. – № 5. – С. 97-103.
54. Квале С. Исследовательское интервью / С. Квале. – М. : Смысл, 2003. – 301 с.
55. Келли Дж. Теория личности: психология личных конструктов / Дж. Келли. – СПб. : Речь, 2000. – 249 с.
56. Кляпець О. Я. Підготовка молоді до подружнього життя: метод. рекомендації / О. Я. Кляпець, Т. О. Ларіна. – К. : Міленіум, 2009. – 104 с.
57. Кляпець О. Я. Постановка життєвого завдання як чинник подолання сімейної кризи / О. Я. Кляпець // Соціальна психологія. – 2008. – №6. – С. 139-147.
58. Кляпець О. Я. Чинники формування життєвих завдань особистості, пов’язаних із шлюбом та сім’єю / О. Я. Кляпець // Наук. студ. із соц. та політ. психол.: зб. статей / АПН України, Ін-т соц.. та політ. психології; редкол. : С. Д. Максименко, М. М. Слюсаревський та ін. – К. : Міленіум, 2009. – Вип. 22 (25). – С. 123-132.
59. Кляпець О. Я. Шлюбно-сімейні домагання особистості як спосіб створення нею власного майбутнього / О. Я. Кляпець // Соціальна психологія: український науковий журнал. – Киiв : Український центр політичного менеджменту. – 2007. – №5. – С. 149-156.
60. Кондрацька Л. В. Сімейні конфлікти як фактор емоційного вигорання у підлітків: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / Л. В. Кондрацька / Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України. – К., 2009. – 16 с.
61. Конструирование [Електронний ресурс] / Семантические свойства: значение // Викисловарь. – Режим доступу до словника: http://ru.wiktionary.org/wiki/%EA%EE%ED%F1%F2%F0%F3%E8%F0%EE%E2%E0%ED%E8%E5
62. Конструктивистский подход в социальной психологии и его специфика // Янчук В. А. Введение в современную социальную психологию. – Минск: АСАР, 2005. – С. 148-161.
63. Копотун М. М. Наратив як засіб дослідження особливостей життєвого цілепокладання / М. М. Копотун // Соціальна психологія. – 2008. – №5. – С. 170-179.
64. Копытин А. И. Системная арт-терапия / А. И. Копытин – СПб. : Питер, 2001. – 224 с.
65. Кошова І. В. Суб’єктивна інтерпретація ситуацій як чинник міжособистісних конфліктів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.05 «Соціальна психологія; психологія соціальної роботи» / І. В. Кошова / Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України. – К., 2008. – 21 с.
66. Крайчинська В. А. Суб'єктні та об'єктні соціально-психологічні настановлення щодо інших як ресурс гуманізації стосунків між поколіннями / В. А. Крайчинська // Наукові студії із соціальної та політичної психології : зб. статей / АПН України, Ін-т соціальної та політичної психології; редкол. : С. Д. Максименко, М. М. Слюсаревський та ін. – К. : Міленіум, 2007. – Вип. 17 (20). – С .110-119.
67. Кутсар Д. О. О характерах супругов в связи с некоторыми показателями атмосферы общения в конфликтной семье / Д. О. Кутсар / Психология семьи; редактор-составитель Д. Я. Райгородский. – Самара : Изд. Дом «БАРАХ-М», 2002. – С.505-512.
68. Кутузова Д. А. «Быть семьей»: взгляд с точки зрения социального конструкционизма. Обзор работ Л. Беллы и ее сотрудников / Д. А. Кутузова [Електронний ресурс] // Постнеклассическая психология. Социальный конструкционизм и нарративный подход. – 2005. – № 1(2). – С. 72-92. – Режим доступу до статті: http://narrativepsy.narod.ru/num1-2005_72.html
69. Левкович В. П. Социально-психологический поход к изучению супружеских конфликтов / В. П. Левкович, О. Э. Зуськова // Психологический журнал. – 1985. – Т.6. – №3. – С. 126-137.
70. Левкович В. П. Методика диагностики супружеских отношений / В. П. Левкович, О. Э. Зуськова // Вопросы психологии. – 1987. – N4. – С. 128-134.
71. Маделунг Э. Место системно-ориентированной психотерапии Берта Хеллингера в спектре краткосрочных методов терапии / Э. Маделунг // Практика семейной расстановки: Системные решения по Берту Хеллингеру ; составитель Г. Вебер ; [пер. с нем. И. Д. Бе¬ляковой]. – М. : Международный институт консультирования и системных решений, Высшая школа психологии, 2004. – С. 52-61.
72. МакАдамс Д. П. Психология жизненных историй / Д. П. МакАдамс // Методология и история психологии. – 2008. – Т.3. – Вып. 3. – С. 135-166.
73. Малая выборка [Електронний ресурс] / Выборочный метод // Статистика. – Режим доступу до ресурсу: http://works.tarefer.ru/75/100055/index.html
74. Марченко В. Г. Подружня дезадаптація при органічному розладі особистості у жінок: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук : спец. 19.00.04 «Медична психологія» / В. Г. Марченко / Харк. мед. акад. післядиплом. освіти. – Х., 2006. – 33 с.
75. Мид Дж. Г. Избранное: Сб. переводов / Дж. Г. Мид / РАН. ИНИОН. Центр социал. научн.-информ. исследований. Отд. социологии и социал. психологии; сост. и переводчик В. Г. Николаев; отв. ред. Д. В. Ефременко. – М. – 2009. – 290 с.
76. Мінухін А. С. Причини, умови розвитку та психотерапія сексуально-поведінкової дезадаптації молодого подружжя: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 19.00.04 «Медична психологія» / А. С. Мінухін / Харк. мед. акад. післядиплом. освіти. – Х., 2008. – 20 с.
77. Мистецтво життєтворчості особистості: Наук.-метод. посіб.: У 2 ч. / За ред. В. М. Доній, Г. М. Несен, Л. В. Сохань, І. Г. Єрмаков та ін. – К. : ІЗМН, 1997. – Ч. 1: Теорія і технологія життєтворчості. – 392 с.
78. Можейко М. А. Классика-неклассика-постнеклассика / М. А. Можейко // А. Грицанов, Т. Румянцева, М. Можейко. История философии: Энциклопедия. – Мн. : Интерпрессервис; Книжный Дом, 2002. – 1376 с.
79. Морено Я. Психодрама / Я. Морено; [пер. с анг. Г. Пимочкиной, Е. Рачковой]. – М. : ЭКСМО-Пресс, 2001. – 528 с.
80. Москаленко В. Д. Когда любви слишком много: Профилактика любовной зависимости / В. Д. Москаленко. – М. : Психотерапия, 2006. – 224 с.
81. Назарук О. М. Вікові особливості розуміння особистого досвіду: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / О. М. Назарук / Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – К., 2004. – 22 с.
82. Олейник Ю. Н. Исследование уровней совместимости в молодой семье / Ю. Н. Олейник // Психологический журнал. – 1986. – № 2. – С. 59-67.
83. Олифирович Н. И. Психология семейных кризисов / Н. И. Олифирович, Т. А. Зинкевич-Куземкина, Т. Ф. Велента. – СПб. : Речь, 2006. – 360 с.
84. Оповідь – визначення. Словник літературознавчих термінів [Електронний ресурс] // Бібліотека української літератури. – Режим доступу до словника: http://www.ukrlib.com.ua/encycl/slovnyk/printout.php?number=109
85. Поттер Г. З. Подружня дезадаптація та психотерапія при демонстративному розладі особистості у жінок: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 19.00.04 «медична психологія» / Г. З. Поттер / Харк. мед. акад. післядиплом. освіти. – Х., 2006. – 20 с.
86. Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии: учеб. пособие / В. Д. Балин, В. К. Гайда, В. К. Горбачевский и др.; под общ. ред. А. А. Крылова, С. А. Маничева. – СПб. : Питер, 2000. – 560 с.
87. Проблеми психологічної герменевтики: Монографія // За ред. Н. В. Чепелєвої. – К. : Міленіум, 2004. – 276 с.
88. Психологія і педагогіка життєтворчості / За ред. Л. В. Сохань, І. Г. Єрмакова, В. О. Тихоновича. – К. : ІЗМН, 1996. – 792 с.
89. Пузанова Ж. В. Нарративный анализ: понятие или метафора? / Ж. В. Пузанова, И. В. Троцук // М. : Социология, 2003. – №17. – С. 56-83.
90. Пучкова Л. Л. Стилі організації подружнього життя представників творчих професій: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.05 «Соціальна психологія; психологія соціальної роботи» / Л. Л. Пучкова / Ін-т соц. та політ. психології АПН України. – К., 2005. – 20 с.
91. Разумова И. А. Время в семейном историческом нарративе / И. А. Разумова // Потаенное знание современной русской семьи. Быт. Фольклор. История. – М. : Индрик, 2001. – С. 241-245.
92. Рождественская Е. Ю. Нарративная идентичность в автобиографическом интервью / Ю. Е. Рождественская // Социология: методология, методы, математическое моделирование. – 2010. – №30. – С. 5-26.
93. Розенталь Г. Реконструкция рассказов о жизни: принципы отбора, которыми руководствуются рассказчики в биографических нарративных интервью / Г. Розенталь // Хрестоматия по устной истории. – СПб., 2003. – С. 322-356.
94. Сапогова Е. Е. Микросоциум семьи и семейный нарратив как психологическая основа культурного социогенеза / Е. Е. Сапогова // Индивидуальные и стилевые особенности личности; отв. ред. Т. Ю.Синченко, В. Г.Ромек. – Ростов-на-Дону : ЮРГИ, 2002. – С. 177-190.
95. Сапогова Е. Е. Поэтика автобиографии: к анализу мотивов субъективных нарративов в психологическом консультировании / Е. Е. Сапогова // тезисы Всероссийской научно-практич. конф. «Развивающийся человек в пространстве культуры: психология гуманитарного знания» (Тульский государственный университет, 26-27 октября 2004 г.) / Под ред. Е. Е. Сапоговой. – Тула : ТулГУ, 2004. – С. 227-233.
96. Сапогова Е. Е. Семейный нарратив как прецедентный текст для ребенка / Е. Е. Сапогова // Социокультурная герменевтика: проблемы и перспективы: матер. Междунар. научно-практической конф. «Социокультурная герменевтика: теоретико-методологическое обоснование в контексте развития толерантности» (Кемеровский государственный университет, 10-15 января 2002 г.). – Кемерово : Графика, 2002. – С. 97-101.
97. Сарбин Т. Р. Нарратив как базовая метафора для психологии / Т. Р. Сарбин // Постнеклассическая психология. – 2004. – №1. – С. 6-28.
98. Сатир В. Психотерапия семьи / В. Сатир. – СПб. : Речь, 2000. – 284 с.
99. Семьонкіна І. А. Подружня дезадаптація при порушенні функції сім'ї та її психологічна корекція: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.04 «Медична психологія» / І. А. Семьонкіна / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2001. – 19 с.
100. Сидоркіна М. Ю. Спільна художня творчість як чинник гармонізації сімейних стосунків: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.05 «Соціальна психологія, психологія соціальної роботи» / М. Ю. Сидоркіна / Ін-т соціальної та політичної психології НАПН України. – К., 2011. – 20 с.
101. Сизанов А. Н. Познай себя: тесты, задания, тренинги, консультации / А. Н. Сизанов. – Минск: Полымя, 2001. – 590 c.
102. Слепкова В. И. Практикум по психологической диагностике семейных отношений / В. И. Слепкова, Т. А. Заеко. : уч.-метод. комплекс. – Мозырь : Содействие, 2003. – 339 с.
103. Смульсон М. Л. Інтерпретаційні схеми опрацювання особистого досвіду в старості / М. Л. Смульсон // Наукові студії із соціальної та політичної психології : зб. статей / АПН України, Ін-т соціальної та політичної психології; редкол.: С. Д. Максименко, М. М. Слюсаревський та ін. – К. : Міленіум, 2009. – Вип. 22 (25). – С. 15-23.
104. Сосис Л. В. Особенности проблемно насыщенного нарратива у женщин / Л. В. Сосис // Журнал практикующего психолога. – К., 2010. – №15. – С. 26-42.
105. Сохань Л. В. Искусство жизнетворчества. Предназначение. Жизнетворчество. Судьба: социол. очерки, социал.-психол. эссе, интерв’ю, глоссарий / Л. В. Сохань / НАН Украины, Ин-т социологии. – К. : Изд-во Дом Дмитрия Бураго, 2010. – Т.2. – 575 с.
106. Статистика в психологии [Електронний ресурс] // Психологическая энциклопедия. – Режим доступу до ресурсу: http://mirslovarei.com/content_psy/statistika-v-psixologii-35460.html
107. Степаненко І. В. Біографічні описи і життєві проекти у процесах життєтворчості особистості / І. В. Степаненко, М. Д. Степаненко // Життєтворчість особистості: концепція, досвід, проблеми: Наук.-метод. зб. ; За ред. канд. іст. наук І. Г. Єрмакова, Г. М. Несен. – З. : Хортицьк. навч.-реабілітац. багатопроф. центр, 2006. – С. 319-329.
108. Степин В. С. Теоретическое знание / В. С. Степин. – М. : Прогресс-Традиция, 2000. – 744 с.
109. Столин В. В. Психология развития ребенка и взаимоотношений родителей и детей как теоретическая основа консультативной практики / В. В. Столин, Е. Т. Соколова, А. Я. Варга // Семья в психологической консультации: Опыт и проблемы психологического консультирования. – М., 1989. – С. 16-37.
110. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности / В. А. Ядов. – М. : Омега-Л, 2007. – 567 с.
111. Сысенко В. А. Брачно-семейная адаптация. ее характер и содержание // В. А. Сысенко. Молодежь вступает в брак. – М. : Просвещение, 1986. – 254 с.
112. Сысенко В. А. Чувство собственного достоинства и устойчивость брака // В. А. Сысенко. Супружеские конфликты. – М. : Мысль, 1989. – 176 с.
113. Татенко В. А. Психология в субъектном измерении / В. А. Татенко – К. : Просвіта, 1996. – 404 с.
114. Татенко В. О. Інтимно-особистісна сфера людських стосунків як предмет соціально – психологічного дослідження / В. О. Татенко // Наукові студії із соціальної та політичної психології : зб. статей / НАПН України, Ін-т соціальної та політичної психології; редкол.: С. Д. Максименко, М. М. Слюсаревський та ін. – К., 2010. – Вип. 24 (27). – С 3-20.
115. Терещенко М. В. Дошлюбні уявлення як чинник подружнього взаєморозуміння [Електронний ресурс] / М. В. Терещенко // Зб. наук. праць / Інститут психології і соціальної педагогіки Київського університету ім. Бориса Грінченка. – Вип. 1. – К., М., 2009. – Режим доступу до статті: http://www.psyh.kiev.ua/Терещенко_М.В._Дошлюбні_уявлення_про_сімейне_життя_як_чинник_подружнього_взаєморозуміння
116. Терещенко М. В. Можливі шляхи подолання ілюзорної картини світу у сімейних стосунках [Електронний ресурс] / М. В. Терещенко // Зб. наук. праць / Інститут психології і соціальної педагогіки Київського університету ім. Бориса Грінченка; Московський гуманітарний педагогічний інститут. – Вип. 2. – К., М., 2010. – Режим доступу до статті: http://www.psyh.kiev.ua/Терещенко_М.В._Можливі_шляхи_подолання_ілюзорної_картини_світу_у_сімейних_стосунках
117. Титаренко Т. М. Життєві завдання як практики самоконституювання особистості / Т. М. Титаренко // Соціальна психологія. – 2008. – №6. – С. 3-11.
118. Титаренко Т. М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності / Т. М. Титаренко. – К. : Либідь, 2003. – 376 с.
119. Титаренко Т. М. Наративні практики організації особистісного майбутнього / Т. М. Титаренко // Наук. студ. із соц. та політ психол.: зб. статей / АПН України, Ін-т соціальної та політичної психології; редкол. С. Д. Максименко, М. М. Слюсаревський та ін. – К. : Міленіум, 2009. – Вип. 22 (25). – С. 11–18.
120. Титаренко Т. М. Особистісне самоконструювання: пульсації хаосу і порядку / Т. М. Титаренко // Наук. студ. із соц. та політ психол.: зб. статей / НАПН України, Ін-т соціальної та політичної психології; редкол. С. Д. Максименко, М. М. Слюсаревський та ін. – К. : Міленіум, 2012. – Вип. 31 (34). – С. 3–11.
121. Титаренко Т. М. Особистісне самоконструювання: циклічно-поступальна динаміка [Електронний ресурс] / Т. М. Титаренко // Психологія і особистість, 2013, №1 (3). – С. 85-96. – Режим доступу до статті: http://psychpersonality.inf.ua/ПО_№1_2013-7.pdf
122. Титаренко Т. М. Соціально-психологічні практики життєконструювання особистості / Т. М. Титаренко // Актуальні проблеми психології. Психологічна герменевтика : зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. – Житомир, 2011. – Т. 2. – Вип. 7. – С. 110-116.
123. Титаренко Т. М. Сучасна психологія особистості: Навч. Посібник / Т. М. Титаренко ; 2-е вид. – К. : Каравела, 2013. – 372 с.
124. Титаренко Т. М. Як життєві завдання сприяють особистісному самоконструюванню: спроба післямови / Т. М. Титаренко // Наукові студії із соціальної та політичної психології : зб. статей. – К., 2011. – Вип. 29 (32). – С. 124-130.
125. Уайт М. Карты нарративной практики: Введение в нарративную терапию / М. Уайт. – М. : Генезис, 2010. – 326 с.
126. Улановский А. М. Качественная методология и конструктивистская ориентация в психологии / А. М. Улановский // Вопросы психологии. – 2006. – №3. – С. 27-37.
127. Улановский А. М. Теория речевых актов и социальный конструкционизм / А. М. Улановский // Постнеклассическая психология. Журнал конструкционистской психологии и нарративного подхода. – 2004. – №1. – С. 88-98.
128. Формирование [Електронний ресурс] // Психологос: энциклопедия практической психологии. – Режим доступу до ресурсу: http://www.psychologos.ru/articles/view/formirovanie
129. Франке У. Когда я закрываю глаза, я вижу тебя / У. Франке. – М. : Институт консультирования и системных решений, 2007. – 182 с.
130. Фридман Дж. Конструирование иных реальностей: Истории и рассказы как терапия / Дж. Фридман, Дж. Комбс. – М. : Независимая фирма «Класс», 2001. – 368 с.
131. Харламенкова Н. Е. Case study как метод исследования личности / Н. Е. Харламенкова // Экспериментальная психология в России: традиции и перспективы / Рос. акад. наук. Ин-т психологии, Моск. гор. психолого-пед. ун-т ; Рос. акад. наук. Ин-т психологии, Моск. гор. психолого-пед. ун-т; под ред. В. А. Барабанщикова. – М. : Изд-во Ин-та психологии РАН, 2010. – С. 747-752.
132. Хартман О. Ю. Психологічні чинники становлення відповідальності батьків за розвиток дитини дошкільного віку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / О. Ю. Хартман / Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. – Х., 2010. – 20 с.
133. Хеллингер Б. Порядки любви: разрешение системно-семейных конфликтов и противоречий / Б. Хеллингер ; [пер. с нем. Диана Комлач]. – М. : Издательство Института психотерапии, 2003. – 400 с.
134. Херманс Г. Личность как мотивированный рассказчик: теория валюации и метод самоконфронтации / Г. Херманс // Постнеклассическая психология. – 2007. – №1 (3). – С. 7-53.
135. Хлопоніна Н. Є. Вплив рольових очікувань подружжя на характер сімейного спілкування: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.05 «Соціальна психологія; психологія соціальної роботи» / Н. Є. Хлопоніна / Ін-т соц. та політ. психології АПН України. – К., 2007. – 16 с.
136. Чакаберия Л. Искусство «паузы» в семейной терапии/ Л. Чакаберия // Семейная психология и семейная терапия. – М., 2001. – №1. – С. 125-127.
137. Чаусова Ю. А. Індивідуальний наратив особистості як основа побудови сімейної історії / Ю. А. Чаусова // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету: зб. наук. праць Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка; гол. ред. М.О. Носко. – Серія: Психологічні науки. – Т.2. – Вип. 94. – Ч. : ЧДПУ, 2011. – С. 223-226.
138. Чаусова Ю. А. Конструювання сімейних стосунків за допомогою наративу / Ю. А. Чаусова // Психологічні перспективи. – Спец. вип.: «Актуальні проблеми психології малих, середніх та великих груп». – Т.1. Особистість і мала група. – К. : Золоті ворота, 2012. – С. 272-278.
139. Чаусова Ю. А. Медіапродукція як фактор конструювання уявлень членів подружжя про шлюб [Електронний ресурс] / Ю. А. Чаусова // Зб. ст. методол. семінару «Медіаосвіта в Україні: наукова рефлексія викликів, практик, перспектив» (Київ, 3 квітня 2013 р.). – С. 198–209. – Режим доступу до статті: http://www.ispp.org.ua/files/1369216397.pdf
140. Чаусова Ю. А. Наративний підхід у дослідженні особливостей сімейних стосунків / Ю. А. Чаусова // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. – Том ІІ. Психологічна герменевтика. – Ж. : Видавництво Житомирського Державного Університету. – 2011. – Вип. 7. – С. 227-234.
141. Чаусова Ю. А. Порівняльний аналіз досліджень сім'ї в класичній та постнекласичній парадигмах / Ю. А. Чаусова // Наук. студ. із соц. та політ психол.: зб. статей / НАПН України, Ін-т соціальної та політичної психології; редкол. С. Д. Максименко, М. М. Слюсаревський та ін. – К. : Міленіум, 2012. – Вип. 30 (33). – С. 261-268.
142. Чаусова Ю. А. Роль комунікативних особливостей подружжя в сімейному життєконструюванні / Ю. А. Чаусова // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. – Серія : Психологія. – Вип. 49. – Х. : ХНУ, 2012. – С. 133-137.
143. Чаусова Ю. А. Рольові настановлення подружжя в сімейному життєконструюванні / Ю. А. Чаусова // Наук. студ. із соц. та політ психол.: зб. статей / НАПН України, Ін-т соціальної та політичної психології; редкол. С. Д. Максименко, М. М. Слюсаревський та ін. – К. : Міленіум, 2012. – Вип. 31 (34). – С. 136-146.
144. Чепелева Н. В. Идентичность личности в контексте психологической герменевтики / Н. В. Чепелева // Наук. студ. із соц. та політ психол.: зб. статей / АПН України, Ін-т соціальної та політичної психології; редкол. С. Д. Максименко, М. М. Слюсаревський та ін. – К. : Міленіум, 2006. – Вип. 13 (16). –С. 13-24.
145. Чепелева Н. В. Методологические основы исследования личности в контексте постнеклассической психологии / Н. В. Чепелева // Актуальні проблеми психології: Психологічна герменевтика / За ред. Н. В. Чепелєвої. – К. : ДП «Інформаційно-аналітічне агенство», 2010. – Т. 2. – Вип. 6. – С. 15-24.
146. Чепелева Н. В. Психологические механизмы понимания и интерпретации личного опыта / Н. В. Чепелева // Актуальні проблеми психології: Психологічна герменевтика / За ред. Н. В. Чепелєвої. – К. : Міленіум, 2002. – Т. 2. – Вип. 2. – С. 3-13.
147. Черемных Е. О. Нарративная идентичность в пространстве диалога / Е. О. Черемных // Актуальні п