ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ НАСТАНОВЛЕНЬ МОЛОДІ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА : ОСОБЕННОСТИ СОЦИАЛЬНО-ПОЛИТИЧЕСКИХ УСТАНОВОК МОЛОДЕЖИ В условиях ТРАНСФОРМАЦИИ ОБЩЕСТВА

Краткое описание

Інститут психології ім. Г.С.Костюка
АПН України

На правах рукопису

БІЛОКОНЬ Ігор Вікторович

УДК 159.923:316.6

ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ НАСТАНОВЛЕНЬ МОЛОДІ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА

Спеціальність 19.00.05 соціальна психологія;
психологія соціальної роботи

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
доктор філософських наук
ЦИБА В.Т.

Київ 2008

зміст

Список понять та скорочень........................................................................ 3
ВСТУП............................................................................................................ 7
РОЗДІЛ 1. Соціально-політичні настановлення як об'єкт психологічного аналізу........................................................................................................................ 14
1.1. Соціально-політичні настановлення як об'єкт дослідження у вітчизняній та зарубіжній психологічній науці....................................................................................... 15
1.2. Проблеми формування політичної свідомості молоді як чинника соціально-політичних настановлень.............................................................................. 29
1.3. Концепція дослідження соціально-політичних настановлень молоді в контексті сучасних теорій соціального настановлення............................................... 35
Висновки до розділу 1.................................................................................. 54
РОЗДІЛ 2. Експерементальне дослідження психологічних особливостей соціально-політичних настановлень молоді.............................................................. 57
2.1. Організація основних напрямків дослідження..................................... 58
2.2. Методи дослідження соціально-політичних настановлень.................. 68
2.3. Методи дослідження проявів когнітивного дисонансу........................ 94
2.4. Загальна характеристика вибірки досліджуваних............................. 107
Висновки до розділу 2................................................................................ 112
РОЗДІЛ 3. Психологічні особливості проявів соціально-політичних настановлень молоді в умовах трансформації суспільства.......................................... 114
3.1. Особливості масової політичної свідомості молоді............................ 115
3.2. Індивідуально-типологічні особливості соціально-політичних настановлень молоді...................................................................................................................... 134
3.3. Соціально-політичні настановлення як детермінанта внутрішньо-психічних змін особистості................................................................................................... 147
3.4. Вплив соціально-політичних настановлення на громадянську спрямованість молодої особистості................................................................................................... 160
Висновки до розділу 3................................................................................ 165
Висновки..................................................................................................... 168
Список використаних джерел.................................................................. 171
Додатки....................................................................................................... 193

ВСТУП

Актуальність теми. Вивчення змісту політичної свідомості громадян та їх політичних настановлень має непересічне значення для розуміння тенденцій розвитку суспільства. В період трансформації суспільства відбуваються зміни соціально-політичної системи і соціальних норм. Суперечливість протікання соціальних процесів зумовлює підвищення інтересу до історично складених відмінностей соціально-політичних настановлень громадян із різних прошарків суспільства та з різних регіонів країни. Загострення протиріч зумовлює суспільне напруження та постає загрозою для стабільності, але водночас виступає фактором суспільного прогресу. За умов трансформації суспільства постає суспільна проблема: "як звести до мінімуму стрес перехідного періоду, зробити менш згубним та менш травматичним вплив соціальних змін, змусити людей прийняти нові стандарти, нові форми соціальні, економічні, політичні у важкій фазі переходу до нових форм життя і взаємин?" [28].
Соціально-політичні настановлення особистості один з важливих рушіїв людської поведінки та один із найпотужніших чинників, які спрямовують життєдіяльність особистості. Проблема соціально-політичного настановлення попри її вивчення з позиції соціології, філософії, політичної психології все ще залишається недостатньо дослідженою. Актуальність дослідження соціально-політичних настановлень особистості визначається також і тим, що в результаті соціальних перетворень в Україні відбувається руйнування усталених регулюючих та детермінуючих параметрів суспільного буття, порушення цілісної системи цінностей і балансу між її елементами, що знаходить відображення у співіснуванні суперечливих соціально-політичних настановлень особистості і негативного впливу на становлення її громадянської свідомості.
Виняткової уваги заслуговує дослідження особливостей соціально-політичних настановлень молоді за умов трансформації суспільства, коли в свідомості молоді відображені чи не всі суперечності перехідного соціально-економічного періоду розвитку суспільства. Актуальність проблеми дослідження соціально-політичних настановлень саме молодої людини пов'язана з особливостями становлення її особистості, яка найбільш податлива до сприйняття нового в мінливому соціумі. Проблема дослідження особливостей соціально-політичних настановлень студентської молоді в період її політичного самовизначення, яке відбувається під впливом багатьох чинників, в тому числі навчального процесу, безпосередньо співвідноситься з проблемами становлення громадянської свідомості та виховання політично активного громадянина.
Аналіз вітчизняної та зарубіжної психологічної літератури показує, що вивченню соціально-політичних настановлень молоді не приділялося достатньої уваги. На сьогодні ми маємо значну кількість психологічних праць, присвячених проблемам масової політичної свідомості та політичної поведінки (Г.Г.Ділігенський, В.О.Васютинський, К.С.Гаджиєв, В.В.Крамник, О.Б.Шестопал, А.І.Юр'єв, М.І.Пірен, Ф.М.Рудич та інші), в рамках яких розглядаються різні форми політичних репрезентацій (політичні ціннісні орієнтації, політичні ставлення, атитюди тощо), що так чи інакше стосується знань про політичні настановлення особистості.
Політична свідомість під кутом узагальнених політико-психологічних характеристик індивіда розглядається у працях Т.Адорно, Дж.Адельсона, А.Бандури, Р.Інглхарта, Д.Істона, Ч.Кулі, Дж.Міда, Дж.Долларда, Т.Парсонса, С.Реншона А.М.Мітіна, В.Ф.Петренко, Н.М.Дембицької, М.Ф.Гедікової, М.С.Катаєва та ін. В рамках соціально-психологічної парадигми досліджується проблема політичної соціалізації особистості (Н.М.Дембицька, В.В.Москаленко, І.В.Жадан), становлення політичної свідомості в умовах суспільної нестабільності (М.Л.Дідух). Проблема політичного виховання підростаючих поколінь в умовах соціальних змін розглядається також крізь призму громадянської спрямованості та моральних характеристик особистості (М.Й.Боришевський, Л.А.Снігур), громадянської та етнічної ідентичності (О.В.Бичко, К.В.Коростеліна, Т.М.Яблонська), політичної культури молоді (М.В.Білик, М.Н.Корнєв, О.Б.Шестопал). Досліджуються рефлексивні механізми політичної свідомості та політична залученість (Д.В.Позняк), політичні та ціннісні орієнтації, мотиви політичної поведінки, політична активність та лідерство, довіра до політичних інститутів та ставлення до влади, ментальні компоненти нації тощо (Л.М.Карамушка, М.І.Пірен, Г.В.Циганенко, П.Д.Фролов та ін), вивчаються особливості масової політичної свідомості українців та проблеми взаємодії влади і громадянина (О.Т.Боришполець, В.О.Васютинський, М.М.Слюсаревський, В.О.Татенко, В.М.Фомічова, Ю.М.Швалб, Н.В.Хазратова та ін.).
Зважаючи на численні дослідження, які так чи інакше торкаються дослідження соціально-політичних настановлень особистості, слід зазначити відсутність досліджень особливостей соціально-політичних настановлень молоді, які зумовлені передусім загостренням суперечностей соціокультурного середовища в умовах трансформації українського суспільства.
Аналіз досліджень соціально-політичних настановлень особистості розкриває певну строкатість наукових підходів і висновків дослідників, які характеризують молодь, з одного боку, як аполітичну та відсторонену від політичної діяльності, а з іншого, як демократично, націонал-патріотично та реформаторськи налаштовану. Тому, крім практично-прикладної проблеми, постають і проблеми розробки адекватних методологічних підходів дослідження соціальних настановлень особистості, розробки та модифікації існуючих методів дослідження їх змісту у молоді в умовах трансформації суспільства.
Таким чином, актуальність і нерозробленість соціально-психологічного аспекту зазначеної проблеми зумовило вибір теми даного дисертаційного дослідження: "Особливості соціально-політичних настановлень молоді в умовах трансформації суспільства".
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках комплексного плану науково-дослідної роботи лабораторії соціальної психології Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України "Особливості соціалізації студентської та учнівської молоді в умовах трансформації суспільства" державна реєстрація №0100U000544. Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України (протокол №2 від 22.02.01) і узгоджено Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №1 від 29.01.2002 року).
Об`єкт дослідження: соціально-політичні настановлення особистості.
Предмет дослідження: психологічні особливості соціально-політичних настановлень студентської молоді в умовах трансформації суспільства.
Мета дослідження визначення сутності та специфіки проявів соціально-політичних настановлень студентської молоді та їх зв'язку з громадянською спрямованістю в умовах суперечливої соціально-політичної ситуації.
Гіпотезою дослідження є припущення, що особливості соціально-політичних настановлень студентської молоді в умовах трансформації суспільства полягають в їх суперечливості, що негативно впливає на формування громадянської спрямованості молоді. Якщо політичні настановлення особистості не відповідають тим, що декларуються державою, то посилюється криза моральних настановлень молоді.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати основні теоретичні підходи до дослідження соціально-політичних настановлень особистості, визначити їх зміст та розробити структурно-функціональну модель соціально-політичних настановлень особистості, виокремивши їх основні компоненти.
2. Здійснити емпіричне дослідження змістових характеристик та проявів соціально-політичних настановлень студентської молоді в умовах сучасної соціально-політичної ситуації в Україні.
3. Проаналізувати соціально-психологічні чинники становлення соціально-політичних настановлень студентської молоді в умовах трансформації суспільства.
4. З'ясувати взаємозв'язок соціально-політичних настановлень студентської молоді з її громадянською спрямованістю.
Теоретико-методологічною основою дослідження є: принципи системного підходу в психології (В.М.Дружинін, О.М.Леонтьєв, Б.Ф.Ломов, С.Д.Максименко, В.О.Моляко, С.Л.Рубінштейн, В.Т.Циба та ін.); принципи культурно-діяльнісного підходу до аналізу соціальних і психологічних феноменів (Л.С.Виготський, М.Коул, А.Р.Лурія, В.І.Шинкарук та ін.); принципи суб'єктності у дослідженні особистості (К.А.Абульханова-Славська, Л.І.Анциферова, А.В.Брушлінський, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, В.О.Татенко та ін.); положення про нормативну регуляцію поведінки особистості (Г.О.Балл, С.І.Болтівець, М.І.Бобнєва, Є.М.Пєньков, В.Д.Плахов та ін.), теорії соціалізації та політичної соціалізації особистості (М.Ф.Гедікова, Н.М.Дембицька, М.С.Катаєва, В.В.Москаленко, В.Т.Циба та ін.), положення про сутність громадянської спрямованості особистості (М.Й.Боришевський) та загальні положення теорії соціальних настановлень (Г.М.Андрєєва, О.Г.Асмолов, М.Р.Бітянова, М.Н.Корнєв, А.Б.Коваленко, Ш.А.Надірашвілі, Л.Е.Орбан-Лембрик, В.А.Ядов та ін.).
Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань було використано такі методи: теоретико-методологічний аналіз проблеми дослідження на базі вивчення наукової літератури; емпіричні методи: опитування, анкетування, тестування в тому числі проективними методиками, документальний збір даних, психосемантичний аналіз, вимірювання соціально-політичних настановлень. Для кількісної обробки отриманих даних використано методи багатомірної статистики (факторний, кореляційний та крос аналізи).
Наукова новизна одержаних результатів:
вперше розроблено модель взаємозв'язку соціально-політичних настановлень особистості і соціально-політичної ситуації;
модифіковано і доповнено методи дослідження змісту, сутності та проявів соціально-політичних настановлень особистості;
вперше визначено специфіку соціально-політичних настановлень студентської молоді в умовах трансформації українського суспільства;
вперше виявлено взаємозалежності змісту соціально-політичних настановлень і громадянської спрямованості молоді.
Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає: у розширенні знань про соціальні настановлення особистості; у виявлені психологічних детермінант соціально-політичних настановлень особистості; в уточненні поняття "соціально-політичне настановлення"; у поглибленні знань про прояви соціально-політичних настановлень молоді в умовах перехідного періоду.
Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані: для підвищення політичної та електоральної активності молоді з урахуванням особливостей її політичних настановлень та поведінки; у розробках програм політичного виховання молоді; у соціально-психологічних дослідженнях політичної свідомості особистості (використовуючи розроблену автором програму дослідження соціально-політичних настановлень особистості). Отримані в дослідженні дані можуть бути використані в лекційних курсах та семінарських заняттях зі студентами з навчальної дисципліни "Політична психологія".
Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалися методологічною обґрунтованістю вихідних положень дослідження, використанням валідних, взаємодоповнюючих методів, адекватних меті, об'єкту, предмету та завданням дослідження, обґрунтованим поєднанням якісного і кількісного аналізу емпіричних даних.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації дістали своє відображення в публікаціях автора, доповідались на засіданнях лабораторії соціальної психології Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України. Результати дослідження були оприлюднені на: Другій, Третій та П'ятій міжнародних конференціях "ХХІ Століття: альтернативні моделі розвитку суспільства" (Київ 2002, 2003, 2006); Першому всеукраїнському конгресі психологів (IV з'їзд Товариства психологів України, Київ 2005); Конференції Асоціації політичних психологів України "Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави" (Київ 2005); Науково-практичній конференції Соціально-психологічний вимір демократичних перетворень в Україні” (Київ 2003).
Публікації. Зміст та основні положення дисертації відображені у 10 одноосібних статтях автора, з них 7 у виданнях, визнаних ВАК України за фахові з психології.

Структура дисертації зумовлюється логікою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 245 найменувань, додатків. Основний зміст дисертації викладено на 160 сторінках. Робота містить 10 таблиць, три схеми та 5 гістограм.

Список литературы

Висновки

Проведене дослідження загалом підтвердило висунуті гіпотези та дозволило розв'язати поставлені завдання. Аналіз соціально-психологічної, психологічної та політологічної літератури з досліджуваної проблематики, та результатів емпіричного дослідження дозволив зробити висновки:
1. Вивчення основних концепцій, що розкривають феноменологію і детермінацію соціальних настановлень, а також вікової специфіки старшого юнацького віку, визначили шлях аналізу особливостей соціально-політичних настановлень у рамках структурних складових та функціональних показників. Узагальнення результатів досліджень дало змогу висунути гіпотезу про те, що суперечність системи "соціально-політичне середовище соціально-політичне настановлення" є істотним чинником зниження моральних настановлень молоді та негативно впливає на громадянську спрямованість молоді.
2. Модель взаємозв'язку соціально-політичних настановлень особистості і соціокультурного середовища, яку побудовано на засадах культурно-діяльнісного, регулятивно-детерміністського підходів та загальнотеоретичних уявлень про соціальні настановлення, дозволяє її використання в дослідженнях як змісту соціально-політичних настановлень особистості, так і їх структурних проявів (конативних, когнітивних та афективних).
3. Змістовий аналіз політичних настановлень молоді засвідчив, що студенти східних регіонів країни мають переважно проросійські соціально-політичні орієнтації, а студенти західних регіонів переважно мають проєвропейські соціально-політичні орієнтації, що проявляється у відповідних конативних, когнітивних та афективних реакціях особистості. Конативні прояви це електоральні наміри, які полягають у підтримці тих партій та блоків, програми яких відповідають настановленням індивіда. Когнітивні прояви полягають в ідейно-політичних переконаннях особистості: за проєвропейських соціально-політичних настановлень студенти частіше мають націонал-соціалістичні переконання, а за проросійських соціально-політичних настановлень ліберально-анархічні переконання. Афективні прояви полягають в тому, що українські студенти з проросійськими соціально-політичними настановленнями частіше розмежовують себе й державу, ніж студенти з проєвропейськими соціально-політичними настановленнями.
4. Показано, що соціально-політичні настановлення, які формуються під впливом суперечливих соціально-політичних норм, зумовлюють когнітивний дисонанс, механізм редукції якого полягає у зниженні інтенсивності моральних настановлень, що фіксується як ефект макіавеллізму. Показано, що неприйняття особистістю соціально-політичних норм, які декларуються владою, корелює з низькими показниками інтенсивності моральних настановлень особистості.
5. Виявлено, що громадянська спрямованість особистості визначається, зокрема, констеляцією політичних, національно-культурних та моральних настановлень, де останні постають стрижнем громадянської спрямованості.
6. Для формування узгоджених соціально-політичних настановлень особистості доцільно впроваджувати програми морально-політичного виховання молоді, які повинні застосовувати колективні обговорення актуальних проблем в суспільстві за схемою тези та аргументи, причини та наслідки.
Дослідження засвідчило ефективність впровадження програм морально-політичного виховання для гармонізації складових політичної свідомості молоді та подолання когнітивного дисонансу.
Подальша розробка представленої проблеми полягає: у проведенні лонгітюдного дослідження динаміки змісту політичної свідомості і психічних станів громадян та здійснення аналізу змін соціально-політичних настановлень молоді, їх громадянської спрямованості на основі нових даних; у розкритті механізмів політичної соціалізації та ресоціалізації громадян в процесі трансформації суспільства; у розробці програм політичної соціалізації молоді. Дослідження проблеми формування соціально-політичних настановлень особистості наближають до розуміння закономірностей розвитку громадянської спрямованості, політичної залученості особистості.

Список використаних джерел

1. Авер'янова Г.М., Дембицька Н.М., Москаленко В.В. Особливості соціалізації молоді в умовах трансформації суспільства. Київ: "ППП", 2005. 307 с.
2. Абульханова-Славская К.А. Социальное мышление личности: проблемы и стратегии исследования // Социальная психология в трудах отечественных психологов. СПб.: Питер, 2000. С.289-315.
3. Агаев А.Г. Социалистическая национальная культура. М.: Политиздат, 1974. 136 с.
4. Адлер А. Наука жить. К.: Port-Royal, 1997.- 288 с.
5. Ананьев Б.Г. К психологии студенческого возраста // Современные психолого-педадогические проблемы высшей школы. Л.: Изд-во ЛГУ, 1974. вып.2. С. 3-15.
6. Андреева Г.М. Социальная психология. Учебник для высших учебных заведений. М.: Аспект Пресс,1998.
7. Андреева Г.М. Конструирование образа социальногог мира в условиях социальной нестабильности // Социальная психология в трудах отечественных психологов. СПб.: Питер, 2000. С.315-337.
8. Андреева Г.М., Богомолова Н.Н.,Петровская Л.А. Современная социальная психология на Западе. М.: МГУ, 1978.
9. Андрейчук Н.И. Социально-философский аспект исследования политической культуры //Политическая культура молодежи: вопросы теории и методологии исследования: Сб. науч. трудов. М.: ВКШ при ЦК ВЛКСМ, 1986. С.40-49.
10. Аристотель. Никомахова этика // Соч.: В 4-х т. М.: Мысль, 1983. Т.4. С.53-294.
11. Аристотель. Политика // Соч.: В 4 т. М.: Мысль, 1983. Т.4.С.375-644.
12. Асмолов А.Г. Деятельность и установка. М.: Изд-во Моск.ун-та, 1979.
13. Асмолов А.Г., Ковальчук М.А. О соотношении понятия установки в общей и социальной психологии. М., 1977.
14. Балл Г.А. Психология в рациогуманистической перспективе: Избранные работы. К.: Изд-во Основа, 2006. 408с.
15. Бандура А. Теория социального научения. СПб.: Евразия, 2000. 320с.
16. Баталов Э.Я. Политическая культура как социальный феномен // Вестник Московского университета. 1991. Серия 12. - №5. С.68-73.
17. Башкирова Е.И. Трансформация ценностей российского общества // Полис. 2000. - №6. С.51-65.
18. Бебік В.М. Політологія для політика і громадянина. К.: МАУП, 2003. 424с.
19. Белицкая Г.Э. О роли субъектности в формировании социально-политических ориентаций // Психологический журнал. 1994. Том 14. - №4. С.56-62.
20. Битянова М.Р. Социальная психология: наука, практика и образ мислей. М.: Изд-во ЭКСМО-Прес, 2000. 576с.
21. Бичко О.В. Психологічні особливості етнічної ідентичності студентської молоді Східного та Південного регіонів України: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / О.В. Бичко; Ін-т соц. та політ. психології АПН України. — К., 2004. — 20 с.
22. Білик М.В. Особистісні чинники формування ідейно-політичних настановлень студентської молоді // Соц. психологія. — 2006. — N 1. — С. 50-61.
23. Білик М.В. Психологічні чинники прояву політичної культури студентської молоді: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / М.В. Білик; Ін-т соц. та політ. психології АПН України. — К., 2004. — 19 с.
24. Білоконь І.В. Аналіз невідповідності соціально-політичних настановлень молоді їх включенню в політичну діяльність // Актуальні проблеми психології. Том. І. Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України./ За ред. Максименка С.Д., Карамушки Л.М. К.: Міленіум, 2003. Вип.11. С.8691.
25. Білоконь І.В. До визначення поняття "соціальне настановлення" // Проблеми загальної психології та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименко С.Д. К.: 2002, т. ІV, ч. 6. С. 19-24.
26. Бобнева М.И. Социальные нормы и регуляция поведения. М.: Наука, 1978. 302с.
27. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1982. 200с.
28. Болтівець С.І. Соціальна психогігієна і норми суспільного розвитку // Соціально-психологічний вимір демократичних перетворень в Україні. К., 2003. С. 431-450.
29. Боришевський М.Й. Теоретико-методологічні засади дослідження громадянської спрямованості особистості // Психологічні закономірності розвитку громадянської спрямованості особистості. — К.: Міленіум, 2006. — 296 с.
30. Брушлинський А.В. Проблема субъектности в психологической науке // Психологический журнал. 1991. Т. 12, №6. С.3-11.
31. Бурлацкий Ф.М., Галкин А.А. Социология. Политика. Международные отношения. М.: «Международные отношения», 1974. 326 с.
32. Вардомацкий А.П. Сдвиг в ценностном измерении? // Социс. 1993. №4. С.46-55.
33. Варій М.Й. Колективні ціннісні орієнтації і морально- психологічні установки : Наук.- метод. посібник / Державний ун-т Львівська політехніка. Відділення військової підготовки. — Львів, 1997. — 31с.
34. Васильченко О. Соціальні очікування студентства // Соціально-психологічний вимір демократичних перетворень в Україні /За ред. С.Д.Максименка. К.: Український центр політичного менеджменту, 2003. С.284-296.
35. Васютинський В.О. Масова політична свідомість сучасного українського суспільства як об’єкт політико-психологічного вивчення // Наукові студії з політичної психології. К.: АТ Реклама”, 1995. С.9-22.45
36. Воропаева Т.С. Структурные и типологические особенности гражданской позиции как системообразующего фактора активности личности : Автореф.дис. ...канд. психол.наук / Киев. гос. ун-т им. Т.Г.Шевченко. Киев, 1990. 21 с.
37. Выготский Л.С. Орудие и знак в развитии ребёнка // Выготский Л.С. Собр. соч.: в 6-ти т. Т. 6. Научное наследство / Под ред. М.Г.Ярошевского. М.: Педагогика, 1984.
38. Гаджиев К.С. Политическая культура: концептуальный аспект // Полис. 1991. №6. С.69-83.
39. Гаджиев К.С. Политическая наука. М.: Международные отношения, 1995. 400 с.56
40. Гегель В.Ф. Философия права. М.: Мысль, 1990. 534с., (С.272-277).
41. Гедикова Н.Ф. Основные факторы политической социализации личности и их проявления в Украине. Одесса, 1999. 59с.
42. Гедікова Н.П. Політична відповідальність як критерій політичної соціалізації особистості. - Одеса: АстроПринт, 1999. - 24с.
43. Гедікова Н.П. Політична соціалізація особистості в період демократизації українського суспільства: Автореф. дис. ...канд. політ. наук: 23.00.02 / Одеська національна юридична академія. К., 1998. 16с.
44. Гибш Г., Форверг М. Введение в марксистскую социальную психологию. М., «Прогресс», 1972. С.158—159.
45. Гнатко М.М. Психологічні чинники формування ставлення особистості до держави // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави. К. 2001. Вип. 3. с. 234.
46. Гобс Т. Левифан, или материя, форма и власть государства церковного и гражданского // Избр. Произв.:В 2-х т.- М.: Мысль, 1964.- Т.2.- С.45-67.
47. Гогуадзе Д.Г. Тенденция реализации установки и ее основные факторы / Д. Гогуадзе; АН ГССР, Ин-т психологии им. Д. Узнадзе. — Тбилиси : Мецниереба, 1988. — 86с.
48. Головатый Н.Ф. Социология молодежи: Курс лекций. К.: МАУП, 1999. 224 с.
49. Головаха Є. Особливості політичної свідомості: амбівалентність суспільства та особистості //Політологічні читання. 1992. - №1. С.24-39.
50. Девяткин А. А. Психология социальной установки : Экол. концепция соц. Установки / А. А. Девяткин; Калинингр. гос. ун-т. — Калининград: КГУ, 1996. — 423 с.
51. Девяткин А.А. Социальная установка как психологическая основа повышения созидательной активности трудящихся в современных условиях // Проблемы идеологического обеспечения перестройки. Калининград, 1990. С. 61-67
52. Девятко И.Ф. Измерение установки: становление социологической парадигмы // Социол.исслед. М., 1991. N 6. С. 49-61.
53. Дембицька Н.М. Психологічні особливості політичної соціалізації студентів: Автореф. дис. ...канд. психол. наук: 19.00.05 /Інститут психології ім.. Г.С.Костюка АПН України. К., 2004. 20с.
54. Дембицька Н.М. Стан політичної свідомості української молоді в умовах трансформації суспільства // Наукові записки КІТЕП. 2001. №1. С. 107-112.
55. Джапаридзе З.С. Индивидуальные качества и структура установки / З. Джапаридзе; АН ГССР, Ин-т психологии им. Д. Узнадзе. — Тбилиси : Мецниереба, 1989. 96с.
56. Дидух М.Л. Становлення політичноїї свідомості молоді в умовах суспільноїнестабільності: Автореф. дис. ...канд. психол. наук: 19.00.05 / Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. К., 2004. 20с.
57. Дилигенский Г.Г. Социально-политическая психология / Учебное пособие для высших учебных заведений. М.: Новая школа, 1996. 352 с.
58. Дмитрий Николаевич Узнадзе классик советской психологии: Психол. исслед., посвящ. 100-летию со дня рождения Д. Н. Узнадзе / АН ГССР, Ин-т психологии им. Д. Н. Узнадзе. — Тбилиси: Мецниереба, 1986. — 387с.
59. Дмітрієва М. Особливості ідейно-політичних настанов сучасної молоді // Соціально-психологічний вимір демократичних перетворень в Україні. К., 2003. С. 471-480.
60. Духовная культура социалистического общества / Общ. ред. А.И.Арнольдова. М.: Прогресс, 1979. 339 с.
61. Ерышев А.А., Ребкало В.А. Политическая культура личности. К.: Вища школа, 1985. 144с.
62. Жадан І.В. Проблемим та соціально-психологічні особливості формування політичної культури молоді // Наукові студії із соціальної та політичної психол.: Зб.ст. Вип.. 2(5). К., 2000. С. 143-149.
63. Залізняк Г. Усвідомлюємо себе українцями / Народна Газета”. № 28 (581). — 2003.
64. Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології античності до початку ХХ століття: Навч. посібник. К.: Либідь, 1993. 336с.
65. Зейгарник Б.В., Братусь Б.С. Очерки по психологии аномального развития личности.- М.: МГУ, 1980.
66. Зеньковський В.В. Проблемы воспитания в свете христианской антропологии. Клин: фонд Христианская жизнь, 2002. 272с.
67. Ивин А.А. Логика норм. М., 1973.
68. Иовчук М.Т., Коган Л.Н. Советская социалистическая культура: исторический опыт и современные проблемы. М.: Политиздат, 1979. 208 с.
69. Ирхин Ю.В., Зотов В.Д., Зотова Л.В. Политология: Учебник. М.: Юристъ, 2000. 511 с.
70. Истон Д., Деннис Дж. Дети в политической системе: основа политической законности // Вестник Московского университета. Серия 18, Социология и политология. 2001. - №3. С.76-97.
71. Какабадзе В.Л. Психология установки и проблема бессознательной психики / Виталий Какабадзе; АН ГССР, Ин-т психологии им. Д. Узнадзе. — Тбилиси : Мецниереба, 1990. 111с.
72. Калачева Т.Г. Выбор профессии и установки на тип профессионального развития учащихся лицейных классов ВВАГС / Т. Г. Калачева; Волго-Вят. акад. гос. службы. — Н. Новгород : Изд-во Волго-Вят. акад. гос. службы, 1999. —38 с.
73. Калинина Е.Г. Теоретико-методологические проблемы исследования социальных установок личности : Автореф.дис. ...канд.филос.наук / Урал.гос.ун-т им. А.М.Горького. - Свердловск, 1988. - 22 с.
74. Камалов М.М. Демократическая политическая культура: американский опыт //Вестник Московского университета. 1991. Серия 12. Социально-политичекие исследования. - №5. С.73-78.
75. Карамушка Л.Н. та інші Молодіжна субкультура і проблеми національного відродження // Актуальні проблеми психології: традиції і сучасність. 1992. Том 1. К., С.33-34.
76. Карамушка Л.Н. Психологические условия формирования общественно-политических интересов у старшеклассников. 19.00.07. пед., детская и возрастная психология. Диссертация насоискание учёной степени кандидата психологических наук. К., 1984.
77. Карамушка Л.Н., Слюсаревский Н. Психология избирартеля и особенности предвыборной агитации // Психологическая наука: проблемы и перспективы. Том 2. К., 1992. С.125-132.
78. Катаєва М.С. Політична соціалізація школярів в умовах трансформації українського суспільства: Автореф. дис. ...канд. політ. наук: 23.00.03 /Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. К., 1999. 18 с.
79. Келли А. Дж. Теория личности. Психология личных конструктов. СПб.: Речь, 2000. 249 с.
80. Кіндратець О. розмежування українського суспільства в процесі демократизації // Політичний менеджмент. 2005. №6. С.32-42.
81. Клаус Р.Шерер Эмоция, комуникация и отношение // Перспективы социальной психологии / Пер. с англ. М.: ЭКСМО-Пресс, 2001. С.303 - 342.
82. Кокорська О.І., Кокорський В.Ф. Політична культура: теоретико-методологічні проблеми //Наукові записки Національного університету Києво-Могилянська Академія”. 2002. Серія Політичні науки. Том 20. С.24-28.
83. Кон И.С. Молодежь // Большая Советская Энциклопедия, Т.16. 3-е издание. М. С.478.
84. Кон. И. С. Открытия я. — М., 1978. — 368 с.
85. Конституція України / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К. : Парламентське вид-во, 2006. — 59с.
86. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Підручник. К., 1995. 304 с.
87. Костюк Г.С. Избранные психологические труды. 1988. 479с.
88. Костюкевич В.Ф. Политическая социализация молодежи. Мурманск: Пазори, 1998. 186 с.
89. Леонтьев А.Н. Избраные психологические произведения: В 2-х томах Т.II. М.: Педагогика, 1983, с.94-232.
90. Лапин Н.И. Как чувствуют себя, к чему стремятся граждане России // Социс. 2003. - №6. С.78-87.
91. Лапин Н.И. Модернизация базовых ценностей россиян //Социс. - 1996. - №5. С.3-19.
92. Лапин Н.И. Социальные ценности и реформы в кризисной России // Социс. - 1993. - №9. С.17-28.
93. Ложкин Г.В., Картузова А.А. Интерпретация терминов жизненного пути личности спортсмена // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. — 2005. — N 24. — С. 131-134.
94. Ложкін Г.В. Команда як колективний суб'єкт спільної діяльності // Соц. психологія. — 2005. — N 6. — С. 52-58.
95. Ломов Б.Ф., Кольцова В.А. Теория установки и актуальные проблемы психологии / Редкол.: ... Надирашвили Ш.А.(отв. ред.) и др.; АН ГССР. Ин-т психологии им. Д.Н.Узнадзе.-Тбилиси:Мецниереба, 1990.-303 с.
96. Лукашевич М.П. Социология воспитания. К., 1996.
97. Любивый Я.В. Современное массовое сознание: динамика и тенденции развития. К.: Наук. думка, 1993. 141 с.
98. Магун В.С. Потребности и психология социальной деятельности личности / Под ред. Ядова В.А.; АН СССР. Ин-т соц.-экон. пробл. - Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1983. - 176 с.
99. Майерс Д. Социальная психология / Пер. с англ. Спб.: Издательство Питер, 1999.
100. Максименко С.Д. Генезис существования личности. - К.: Издат-во ООО "КММ", 2006. 240 с.
101. Матвеев П.А. Практическая природа мировоззрения и исходный пункт его формирования // Социально-философские исследования и разработки. - Л., 1985. - ч.2. - С. 42-45.
102. Мокроносов Г.В., Калинина Е.Г. Социальная установка и сознание личности // Теория развития и социальное познание - Уфа, 1990. - С.54-65.
103. Молодь і закон: Збірник нормативних документів і актів з проблем виховання студентської молоді /За заг. ред. Н.І.Косарєвої. К., 1997. 351 с.
104. Монтескье Ш.Л. О духе законов // Избр. Произв. М.: Мысль, 1955. С. 195-735.
105. Москаленко В.В. Культурно-діяльнісна концепція соціалізації особистості (методологічний аспект) // Актуальні проблеми психології. Наукові записки Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 1999. Вип.19. С.153-161.
106. Москаленко В.В. Проблема ідентичності в політичній соціалізації особистості // Психологія . Зб. наук. праць. К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2002. Вип.17. С.65-69.
107. Москаленко В.В. Социализация личности (философский аспект) . К., Высшая школа, 1986. 200с.
108. Москаленко В.В. Як математикою виміряти настрій? // Соціальна психологія. 2003. №1. С.176-177.
109. Москаленко В.В. Соціальна психологія. К. 2005. 624 с.
110. Москвичов С.Г. О личности руководителя и мотивации его деятельности: Учебное пособие. К.: Респ. инс-т подг. менеджеров, 1991. 96 с.
111. Мустафин, Т.Т., Заславская, М.Б. Политическая культура и социально-политические ценности студенческой молодежи : Опыт социол. исслед. // Культура и социальные ценности личности в социалистическом обществе. - Караганда, 1987. - С. 32-40.
112. Мшвениерадзе В.В. Современное буржуазное политическое сознание. М.: Наука, 1981. 448 с.
113. Мшвениерадзе В.В. Человек и политика (2 мира 2 политики). М.: Знание, 1984. 64 с.
114. Мясищев В. Н. Психология отношений: Избр. психол. тр. / Академия педагогических и социальных наук; Московский психолого- социальный ин-т / А.А. Бодалев (ред.). — М. : Институт практической психологии, 1995. — 356с.
115. Надирашвили Ш. А. Понятие установки в общей и социальной психологии. Тбилиси, 1974. С.99-133.
116. Надирашвили Ш. А. Установка и деятельность / АН ГССР.Ин-т психологии им. Д.Н. Узнадзе. - Тбилиси: Мецниереба, 1987. - 364 с.
117. Назаров М.М. Об особенностях политического сознания в постперестроечный период //Социс. 1993. - №8. С.37-46.
118. Назаров М.М. Типы политического сознания //Социс. 1992. - №6. С. 64-73.
119. Наумова С.А. О подходах к построению философско-социологической модели мотивации труда // Ключевой вопрос социологии труда. - М., 1988. - С. 36-46.
120.&n