СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОЧІКУВАННЯ В МІЖОСОБИСТІСНІЙ ВЗАЄМОДІЇ У ГРУПАХ КУРСАНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ МВС УКРАЇНИ : СОЦИАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОЖИДАНИЯ В МЕЖЛИЧНОСТНОМ ВЗАИМОДЕЙСТВИИ В ГРУППАХ КУРСАНТОВ ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ МВД УКРАИНЫ

Краткое описание

Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України

На правах рукопису

Попович Ігор Степанович

УДК 159.923.2:378(477)

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОЧІКУВАННЯ
В МІЖОСОБИСТІСНІЙ ВЗАЄМОДІЇ У ГРУПАХ КУРСАНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
МВС УКРАЇНИ

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук
19.00.05 соціальна психологія; психологія соціальної роботи

Науковий керівник:
член-кореспондент АПН України,
професор, доктор психологічних наук
Боришевський Мирослав Йосипович

Київ 2008

ЗМІСТ
ВСТУП.........................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ОЧІКУВАНЬ У НАУКОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ ТА ПРАКТИЦІ................10
1.1. Теоретичний аналіз проблеми соціально-психологічних очікувань: поняття, природа, становлення і розвиток............................................10
1.2. Соціально-психологічні очікування як складова самосвідомості особистості...............................................................................................23
1.3. Соціально-психологічні очікування в малій групі як феномен соціальної психології..............................................................................33
Висновки до розділу 1....41
РОЗДІЛ 2. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОЧІКУВАННЯ В МІЖОСОБИСТІСНІЙ ВЗАЄМОДІЇ У ГРУПАХ КУРСАНТІВ..........43
2.1. Методика дослідження соціально-психологічних очікувань......43
2.2. Характеристика рівнів сформованості соціально-психологічних очікувань курсантів.................................................................................59
2.3. Особливості міжособистісної взаємодії групи курсантів в залежності від специфіки соціально-психологічних очікувань..............................75
Висновки до розділу 2..108
РОЗДІЛ 3. ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОПТИМІЗАЦІЇ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ОЧІКУВАНЬ...111
3.1. Концепція проведення формувального етапу дослідження
соціально-психологічних очікувань................111
3.2. Оптимізація розвитку соціально-психологічних очікувань...............120
3.3. Дослідження рівнів сформованості соціально-психологічних очікувань в міжособистісній взаємодії........................134
Висновки до розділу 3..166
ВИСНОВКИ....168
ДОДАТКИ.......174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......205

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку незалежної держави однією з найважливіших залишається проблема духовності, всебічного розвитку громадянина України як соціально активного її будівничого, творця самого себе, з належними настановленнями, ціннісними орієнтирами, високою культурою поведінки.
Якісно нова соціально-психологічна ситуація, що склалася у функціонуванні органів внутрішніх справ України, зумовлена складністю та суперечністю перебігу процесів політичного, економічного, суспільного і духовного життя українського суспільства. Для розв’язання актуальних проблем сьогодення, які ставить перед органами внутрішніх справ держава, першочерговості набуває питання розвитку національної військової освіти, спроможної забезпечити сучасну українську міліцію високоосвіченими, інтелігентними, соціально зрілими та творчо спрямованими офіцерами. Органам внутрішніх справ потрібні не просто кваліфіковані спеціалісти, їм потрібні психологічно компетентні професіонали, здатні розв’язувати спільно з групою завдання, прогнозувати перебіг подій.
У контексті цих завдань закономірним є посилення уваги сучасної соціально-психологічної теорії до дослідження суб’єктивної реальності людини. Особливе місце в цих дослідженнях посідають соціально-психологічні очікування, що мають інтеграційний та регулятивний вплив на характер міжособистісної взаємодії у малій групі. Проблема оптимізації соціально-психологічних очікувань в міжособистісній взаємодії у групах курсантів закритих навчальних закладів набула особливої актуальності в умовах демократичних перетворень, що відбуваються в Україні. Очікування випускників середніх навчальних закладів іноді не співпадають з реаліями взаємин у групі курсантів, чітко регламентованих статутом, що породжує додаткові конфлікти. Окрім того, демократичне суспільство висуває нові вимоги до комунікативних вмінь правоохоронця, його толерантності, здатності до саморегуляції тощо, які розвиваються, у тому числі, й через оптимізацію очікувань курсантів в міжособистісній взаємодії.
Оптимізація розвитку соціально-психологічних очікувань є важливим складником в системі підготовки спеціалістів-правоохоронців. Отримані знання, навички конструктивної міжособистісної взаємодії, вміння планувати, прогнозувати перебіг подій, поєднувати толерантність і вимогливе ставлення до учасника взаємодії, узгоджувати власні дії з діями інших членів, зокрема оперативної, слідчої групи позитивно впливають на рівень сформованості саморегуляції, підвищують психологічну готовність молодого фахівця, сприяють стабілізації соціально-психологічного клімату на майбутніх робочих місцях. Від узгоджених дій членів оперативної, слідчої групи, районних відділів міліції залежить не тільки результат виконання завдань, розкриття злочинів, але й в екстримальних, складних умовах − життя кожного правоохоронця.
Незважаючи на це, ґрунтовних праць з проблеми соціально-психологічних очікувань мало.
У англомовній літературі феномену експектацій приділялася увага в контексті проблеми ролей (Г.Блумер, E.Гоффман, M.Кун, Дж.Мід), соціального научіння (A.Бандура, Дж.Роттер), групових норм (Р.Дарендорф, Дж.Джібс, Т.Парсонс, Т.Шибутані), соціалізації (T.Парсонс, Т.Шибутані), функціонування груп та міжособистісного сприймання (Дж.Бегбі, Дж.Хетфілд, Р.Хьюсман).
Мотиваційний компонент соціальних очікувань досліджували В.Врум, М.Л.Гомелаурі, С.Роббінс, − зосереджуючи увагу на прямому зв’язку між затраченими зусиллями і досягнутим результатом. О.О.Єршов, О.А.Коновалова, Е.Н.Лінчевський провідну роль у встановленні та збереженні взаєморозуміння відводять очікуванням.
Соціально-психологічні очікування, сподівання в учнівських групах були об’єктом уваги таких науковців як М.Й.Боришевський, Я.Л.Коломінський, Н.В Кузьменко, С.Є.Кулачківська, О.Ю.Осадько, С.П.Тищенко.
На соціально-психологічному змісті очікувань зосереджували увагу Г.Д.Долинський, Т.Шибутані. Рольові очікування в контексті концепції рольового конфлікту вивчав П.П.Горностай.
Соціально-психологічні очікування в контексті самосвідомості особистості досліджували М.Й.Боришевський, Н.Й.Гуткіна, І.С.Кон, С.П.Тищенко, Т.Шибутані.
Незважаючи на те, що соціально-психологічні очікування були об’єктом уваги багатьох науковців − як зарубіжних, так і українських − у цій проблемі залишається багато прогалин. Зокрема, немає ґрунтовних теоретичних відомостей про соціально-психологічний зміст цього феномену. Соціально-психологічні очікування потребують детального дослідження в контексті самосвідомості особистості у взаємозв’язку з такими складовими як самооцінка, домагання, особистісна рефлексія, настановлення, ціннісні орієнтації. Не менш важливим є розгляд цього феномену в міжособистісній взаємодії малої навчальної групи, зокрема у взаємозв’язку з такими феноменами як групові норми, соціальна рефлексія, соціальні настановлення, роль, статус. Наукові розробки проблеми соціально-психологічних очікувань не ставили за мету цілісне теоретико-методологічне обґрунтування проблем загалом та особливостей означених очікувань у курсантських групах зокрема. Практично досі не проводилися теоретичні дослідження соціально-психологічних очікувань у юнацькому віці.
Соціальна значущість, актуальність проблеми, її недостатня розробленість у соціально-психологічній теорії та практиці зумовили вибір теми нашого дослідження: „Соціально-психологічні очікування в міжособистісній взаємодії у групах курсантів вищих навчальних закладів МВС України”. Тему узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні, протокол №4 від 22.04.2003 року.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження входить до плану науково-дослідних робіт Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України за темою «Психологічні закономірності становлення та розвитку духовності особистості» (номер державної реєстрації 0101U000107).
Мета дослідження полягає у теоретичному і емпіричному обґрунтуванні особливостей співвідношення соціально-психологічних очікувань та міжособистісної взаємодії у групі курсантів вищого навчального закладу, а також визначенні психологічних засад оптимізації розвитку соціально-психологічних очікувань.
Гіпотези дослідження: змістові характеристики та рівень сформованості соціально-психологічних очікувань курсантів впливають на міжособистісну взаємодію їхньої групи; розвиток соціально-психологічних очікувань стабілізує соціально-психологічний клімат малої групи, підвищує результати навчально-професійної та службової діяльності курсантів.
Для досягнення поставленої мети та перевірки гіпотез були сформульовані наступні завдання дослідження:
1. Визначити критерії, рівні сформованості соціально-психологічних очікувань в міжособистісній взаємодії у групі курсантів.
2. Дослідити змістові характеристики соціально-психологічних очікувань курсантів на кожному році навчання.
3. Виявити характер взаємозв’язку міжособистісної взаємодії із специфікою соціально-психологічних очікувань курсантів.
4. Визначити психологічні засади оптимізації розвитку соціально-психологічних очікувань в міжособистісній взаємодії у групі курсантів.
Об’єкт дослідження міжособистісна взаємодія у групі курсантів.
Предмет дослідження соціально-психологічні очікування курсантів як чинник міжособистісної взаємодії.
Методи дослідження складають дві групи. До першої увійшли методи, за допомогою яких вивчалися соціально-психологічні очікування як складова самосвідомості особистості курсанта, зокрема: теоретичний аналіз, цілеспрямоване спостереження, бесіда (з курсантами, командирами, начальниками курсів). Дослідження самооцінки, рівня домагань як критеріїв соціально-психологічних очікувань, здійснювалося за допомогою опитувальників (методика «Дослідження самооцінки особистості» в інтерпретації Т.І.Пашукової та методика «Дослідження рівня домагань» з використанням моторної проби Шварцландера). До другої групи увійшли методи дослідження соціально-психологічних очікувань як феномена міжособистісної взаємодії, а саме: соціометрія, шкала прийняття як метод вивчення взаємовідносин (М.Н.Корнєв, А.Б.Коваленко), психодіагностика колективу (А.В.Петровський, В.В.Шпалінський), метод організації експериментальних ситуацій. Дослідження коефіцієнта очікувань, рівня адекватності самоочікувань, як критеріїв соціально-психологічних очікувань, здійснювалося за допомогою авторської розробки соціометричного типу «Експектометрії». Такий підхід до організації експерименту забезпечував його логічну послідовність та систематичність проведення і, що не менш важливо, достатню кількість та інформативність отриманих експериментальних результатів. Нами було застосовано психолого-педагогічний експеримент (пілотажний, констатуючий, формувальний та контрольний етапи). Для статистичної обробки даних використано такі методи: λ-критерій Колмогорова-Смірнова, U-критерій Манна-Уітні, t-критерій Стьюдента, T-критерій Вілкоксона, коефіцієнт рангової кореляції rs Спірмена. При статистичній обробці отриманих даних ми використали комп’ютерну програму SPSS v.11.5.
Наукова новизна отриманих результатів: визначено критерії соціально-психологічних очікувань курсантів в міжособистісній взаємодії у малій групі; виокремлено рівні сформованості соціально-психологічних очікувань; досліджено змістові характеристики соціально-психологічних очікувань на кожному році навчання; з’ясовано психологічні механізми впливу соціально-психологічних очікувань на процес міжособистісної взаємодії у малій групі.
Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що використання розробленої комплексної програми оптимізації розвитку соціально-психологічних очікувань в міжособистісній взаємодії у групі курсантів дасть змогу суттєво покращити змістові характеристики міжособистісної взаємодії, стабілізувати соціально-психологічний клімат групи, підвищити показники навчально-професійної і службової діяльності, сприяти формуванню високого рівня саморегуляції поведінки курсанта. Результати дослідження можуть бути корисними в роботі психологів, кураторів груп, командно-офіцерського корпусу вищих навчальних закладах МВС України.
Результати дослідження можуть використовуватися при створенні нових посібників та в процесі викладання психології, педагогіки і науково-практичних основ виховання у вищих закладах освіти.
Запропонована комплексна програма оптимізації розвитку соціально-психологічних очікувань в міжособистісній взаємодії у групі курсантів проходила апробацію у Херсонському юридичному інституті Національного університету внутрішніх справ України. Розроблена програма позитивно оцінена експертами вищих навчальних закладів МВС України.
Вірогідність та надійність результатів дослідження забезпечувались обґрунтованістю вихідних теоретико-методологічних положень, застосуванням апробованого методичного інструментарію, залученням репрезентативної вибірки, поєднанням кількісного та якісного аналізу експериментальних результатів, застосуванням методів статистичної обробки отриманих даних.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи були представлені на: Міжнародній науково-практичній конференції «Спадкоємність та інновації в українській психологічній науці» (10−12 жовтня 2002р., м.Київ − м.Хмельницький − м.Кам’янець-Подільський); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми практичної психології в системі освіти» (12−13 лютого 2003р., м.Херсон); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Соціально-психологічні детермінанти особистісного становлення сучасної молоді» (1−3 жовтня 2003р., м.Київ − м.Луганськ); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Духовність у становленні та розвитку громадянськості особистості» (5−6 жовтня 2006р., м.Київ − м.Херсон); Всеукраїнській науково-практичній конференції Духовність у становленні та розвитку особистості” (18−19 жовтня 2007р., м.Київ − м.Кам’янець-Подільський).
Публікації. Результати дослідження відображено у дев’яти наукових працях, з них вісім у збірках наукових праць, одна у науковому журналі. Із дев’яти статей − п’ять статей у матеріалах Міжнародних та Всеукраїнських науково-практичних конференцій.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних літературних джерел (209 найменувань). Основна частина викладена на 173 сторінках. Робота містить 29 таблиць (17 сторінок), 6 рисунків (3 сторінки) та 13 додатків (31 сторінка).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Становлення та оптимізація розвитку соціально-психологічних очікувань є однією з вельми складних психологічних проблем як в теоретичному, так і в експериментальному аспектах. Це питання в умовах сьогодення набуває актуальності та значущості. Розвиток національної військової освіти, створення сучасної української міліції, зокрема правоохоронних органів МВС України, потребує забезпечення високоосвіченими фахівцями, психологічно зрілими, компетентними професіоналами, здатними ефективно діяти у складних, екстремальних умовах, виконувати свій професійний та громадянський обов’язок. Вміння ефективно діяти у взводі, оперативній, слідчій групі, у колективі співробітників органів внутрішніх справ потребує високого рівня саморегуляції власної поведінки та діяльності, соціальної компетентності, практичних навичок міжособистісної взаємодії та спілкування в конфліктних ситуаціях як показало дослідження, великою мірою зумовлюється оптимальним рівнем сформованості соціально-психологічних очікувань.
Аналіз теоретичної та практичної літератури з даної проблематики дає можливість стверджувати, що соціально-психологічні очікування − це складне психологічне утворення самосвідомості особистості, що регулює, врівноважує, координує, трансформує зовнішні та внутрішні впливи між «Я» та «не-Я» особистості. Соціально-психологічні очікування знаходяться в органічному взаємозв’язку з самооцінкою, рівнем домагань, рефлексивністю особистості і виступають своєрідною апробацією Я-концепції особистості та джерелом її первинної інформації.
Розвиток саморегуляції особистості курсанта сприяє оптимізації його соціально-психологічних очікувань, які можна розглядати як єдність, що передбачає узгодженість трьох аспектів: когнітивного (сукупність знань суб’єкта про самого себе, а також уявлення про те, як його сприймають, оцінюють, розуміють інші суб’єкти міжособистісної взаємодії); емоційно-ціннісного (інтерпретація, оцінка особистістю власних якостей, станів, дій, вчинків і формування на цій основі певного ставлення до самої себе); регулятивного (здатність курсанта регулювати свою діяльність і поведінку, узгоджувати очікування інших курсантів з власними думками, бажаннями, діями і враховувати їх ймовірні реакції).
Під соціально-психологічними очікуваннями ми розуміємо суб’єктивні орієнтації члена міжособистісної взаємодії стосовно того, як оцінюють його члени малої групи та на яку у зв’язку з цим поведінку від нього сподіваються. Зрозуміло, що ці орієнтації учасника міжособистісної взаємодії значною мірою детермінуються його власними самооцінкою, домаганнями, настановленнями.
Такий підхід до розуміння психологічної сутності соціально-психологічних очікувань дозволив визначити основні напрями нашого дослідження. Якісно-кількісна обробка отриманих в процесі констатувального експерименту результатів дала можливість виявити взаємозалежність міжособистісної взаємодії групи та очікувань курсантів. Варіативність показників соціально-психологічних очікувань знаходить відображення у рівнях сформованості соціально-психологічних очікувань: низькому, середньому та високому. Основними критеріями виступили: самооцінка (С) та рівень домагань (Д), коефіцієнт очікувань (Е) і рівень адекватності самоочікувань (А) особистості курсанта. Розподіл досліджуваних за вказаними рівнями показав таку картину: високий 27 курсантів (14,2%); середній 142 курсанти (74,7%); низький 21 курсант (11,1%).
Вивчення психологічних особливостей соціально-психологічних очікувань у групах курсантів з першого до четвертого років навчання дозволяє стверджувати, що оптимальний рівень очікувань у групі курсантів сприяє ефективній адаптації на початковому етапі навчально-професійної та службової діяльності, формуванню актуалізаційних патернів міжособистісної взаємодії, здійснює стабілізаційний вплив на групові норми, звичаї, традиції, підвищує показники ефективної міжособистісної взаємодії у групі курсантів.
Сутність оптимізації розвитку соціально-психологічних очікувань полягала у поглибленні знань курсанта про Я-образ, усвідомленні своєї унікальності та цінності в нерозривному зв’язку з унікальністю й цінністю інших, осмисленні своєї ролі та місця у міжособистісних контактах, взаєминах, стосунках з іншими членами групи, актуалізації потреби саморозвитку, самоосвіти, самовиховання, самотворення з метою подальшої самореалізації, підвищення рівня саморегуляції поведінки та діяльності, формуванні навичок і вмінь конструктивної взаємодії та спілкування, підвищенні рівня соціальної компетентності.
У ході формувального експерименту були з’ясовані психологічні засади оптимізації процесу становлення соціально-психологічних очікувань: курсант суб’єкт навчально-виховної та службової діяльності; суб’єкт-суб’єктні відносини і взаємини між курсантами у групі та курсантом і професорсько-викладацьким складом, командно-офіцерським корпусом; актуалізаційний характер взаємин; комплексне поєднання навчальних, розвивальних, корекційних впливів та неупереджений контроль.
Реалізація принципу системності та систематичності на формувальному етапі дослідження, що включала не тільки розвивальні, формувальні, психокорекційні впливи на курсантів, але й просвітницьку та психоконсультаційну роботу з начальниками курсів досліджуваних груп, забезпечила створення сприятливого формувального середовища оптимізації розвитку соціально-психологічних очікувань у групі курсантів.
Концепція формувального експерименту, що базувалася на системі принципів, які верифікуються між собою, сприяла змістовності, психологічній наповненості дослідження. Систему принципів склали: принцип саморегуляції діяльності і поведінки; активності; детермінізму; індивідуального підходу; гуманного підходу; системності та цілісності навчальних, розвивальних, виховних та психокорекційних впливів на особистість курсанта, а також принцип суб’єкт-суб’єктного підходу.
Сутність та послідовність методів, прийомів, форм і засобів на формувальному етапі зумовлювалися специфікою досліджуваного феномена, тому носили в основному груповий характер. Крім того, мали місце індивідуальні диференційовані формувальні впливи на досліджуваних, в яких за результатами констатувального етапу дослідження були виявлені надміру високі та надміру низькі показники самооцінки, рівня домагань, самоочікувань. За допомогою індивідуальної роботи з досліджуваними, у яких на констатувальному етапі виявлено високий рівень сформованості соціально-психологічних очікувань, закріплювались здобутки особистісного розвитку та подальшого поглиблення, розширення й удосконалення кількісних та якісних показників критеріїв високого рівня соціально-психологічних очікувань цих курсантів.
Аналіз результатів контрольного етапу дослідження засвідчив достатню ефективність розробленої та апробованої нами комплексної програми оптимізації розвитку соціально-психологічних очікувань в міжособистісній взаємодії у групі курсантів. Це позитивно вплинуло на розподіл досліджуваних за рівнями сформованості соціально-психологічних очікувань.
Підбиваючи загальні підсумки проведеного дослідження, можна сформулювати такі основні висновки.
1. Соціально-психологічні очікування виступають первинною складовою процесу саморегуляції поведінки, який детермінований як внутрішніми утвореннями, котрі в інтегрованій формі складають структуру самосвідомості, так і зовнішніми чинниками, котрі дають можливість особистості в процесі міжособистісної взаємодії перманентно здійснювати соціальну апробацію своєї поведінки.
Змістові характеристики, критерії та рівень сформованості соціально-психологічних очікувань впливають на міжособистісну взаємодію групи курсантів, стабілізують соціально-психологічний клімат групи, підвищують результати навчально-професійної та службової діяльності курсантів, зокрема, позитивно впливають на коефіцієнт якості знань, що і підтверджує гіпотези нашого дослідження.
2. Визначено критерії соціально-психологічних очікувань: рівень адекватності самооцінки, рівень домагань, коефіцієнт очікувань та рівень адекватності самоочікувань. Виокремлено три рівні сформованості соціально-психологічних очікувань: низький характеризується неадекватними самооцінкою та рівнем домагань, наближеними уявленнями про очікуваний перебіг подій; середній, якому притаманні скоріше адекватні самооцінка та рівень домагань, хоча має місце незначна тенденція до завищення самооцінки, більш-менш чітка орієнтація в соціально-психологічних очікуваннях інших стосовно себе; високий, для якого характерна адекватна самооцінка, чітка орієнтація в соціально-психологічних очікуваннях інших стосовно себе, здатність адекватно сприймати і відображати плин подій курсантського життя.
3. Виявлено, що на першому курсі оптимізація розвитку соціально-психологічних очікувань сприяє ефективній адаптації курсантів, на другому створює сприятливі умови для виникнення групових норм, звичаїв, традицій, на третьому значною мірою впливає на підвищення якісних змістових характеристик міжособистісної взаємодії та сприяє ефективному перебігу процесу професіоналізації, а на четвертому курсі − спричиняє позитивний вплив на стабілізацію тих мікрогруп, які були утворені на другому-третьому роках навчання.
4. Експериментально підтверджено, що рівень сформованості соціально-психологічних очікувань позитивно корелює з результатами навчально-професійної та службової діяльності. Це зумовлено, в першу чергу, специфікою навчально-виховного процесу. У навчальних планах курсантів переважає кількість практичних занять, де результати успішності залежать від злагоджених дій двох, трьох і більше учасників взаємодії. Саме ці злагоджені дії, вміння орієнтуватися в певних ситуаціях на очікування учасників взаємодії, впливають на якісні показники знань. Узгоджені дії оперативної, слідчої групи в контексті навчально-професійної підготовки впливають на командний результат, що взаємозумовлює зв'язок рівня сформованості соціально-психологічних очікувань та міжособистісної взаємодії групи курсантів. Відповідно, рівень сформованості соціально-психологічних очікувань кардинально змінює якісні характеристики міжособистісної взаємодії у групі курсантів, а також впливає на якість та рівень знань курсантів.
5. Психологічні засади оптимізації розвитку соціально-психологічних очікувань склали: теоретико-методологічні положення, верифікована система принципів, механізми, методи, прийоми, на основі яких створена комплексна програма, що сприяла покращенню ставлення курсантів до навчально-професійної та службової діяльності, підвищувала показники коефіцієнта якості знань, а також рівня соціальної компетентності та розсудливості. Впровадження комплексної програми суттєво покращило змістові характеристики міжособистісної взаємодії, стабілізувало соціально-психологічний клімат групи, підвищило показники навчально-професійної і службової діяльності, сприяло формуванню високого рівня саморегуляції поведінки особистості курсанта.
Проведене нами дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми соціально-психологічних очікувань у групі курсантів. Зокрема, потребує подальшого теоретичного осмислення та експериментального дослідження гендерний аспект соціально-психологічних очікувань у контексті міжособистісної взаємодії; недостатньо вивченими залишаються соціально-психологічні очікування лідера групи курсантів, що й становить перспективу нашого наукового пошуку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аберкромби Н., Хилл С., Тернер Б.С. Социологический словарь. Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1997. 420с.
2. Абульханова-Славская К.А. Социальное мышление личности: проблемы и стратегии исследования // Социальная психология в трудах отечественных психологов / Cост. Свенцицкий А.Л. СПб: Изд-во «Питер», 2000. С.289315.
3. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991. 299с.
4. Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие: социально-психологические проблемы. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. 240с.: ил., табл. − Библиогр. с.: 228240.
5. Ананьев Б.Г Человек как предмет познания. Л.: Изд-во ЛГУ, 1968. 338с.
6. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2 т. М.: Педагогика, 1980. Т. 12.
7. Андреева Г.М. Социальная психология: Учебник / Г.М. Андреева. 5-е изд., испр. и доп. М.: Аспект Пресс, 2002. 364с.
8. Антипина Г.С. Теоретико-методологические проблемы исследования малых социальных групп: Учеб. пособ. Л.: Изд-во Ленингр. ин-та, 1982. 112с.
9. Антоненко В.В. Активність школярів та деякі особливості міжособистісних оцінних ставлень // Система цінностей як регулятор педагогічної взаємодії: Наук.-практ. конференція, 10−13 жовтня 1994р., м. Дрогобич; К. Дрогобич, 1994. С.4142.
10. Антоненко В.В. Соціальна рефлексія особистості як складова розвитку свідомості та самосвідомості особистості школяра // Громадянська спрямованість та її виховання у дітей: Метод. рекоменд. / За заг. ред. М.Й.Боришевського. К., Міленіум, 2002. С.3038.
11. Балл Г.А. Значение понятия адаптации для психологии // Методология и история психологии. Экономическая психология и психология хозяйственного управления: VІІ съезд Об-ва психологов СССР. М., 1989. С.8.
12. Балл Г.А. Концепция самоактуализации личности в гуманистической психологии. К. Донецк, Ровесник, 1993. 32с.
13. Балл Г.О. Засвоєння соціальних норм і творча активність особистості // Психологія. К.: Рад. школа, 1987. В. 29 С.13 21.
14. Бандура А. Теория социального научения / Пер. с англ. Чубарь Н.Н. СПб.: Евразия, 2000. 320с.
15. Белинская Е.П., Тихомандрицкая О.А. Социальная психология личности: Учеб. пособ. М.: Аспект Пресс, 2001. 301с.
16. Берн Э. Лидер и группа. О структуре и динамике организации и групп / Пер. с англ. Екатеринбург: Изд-во «ЛИТУР», 2001. 320с.
17. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание / Пер. с англ. М.Б.Гнедовский, М.А.Ковальчук. М.: Прогресс, 1986. 422с.
18. Бех І.Д. Категорія становлення в контексті розвитку образу «Я» особистості // Педагогіка і психологія. 1997. − №3. С.9 21.
19. Бобнева М.И. Социальные нормы и регуляция поведения. М.: Наука, 1978. 311с.
20. Бодалёв А.А. Восприятие и понимание человека человеком. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. 200с.: ил.
21. Бодалёв А.А. Личность и общение. Избр. тр. М.: Педагогика, 1983. 272с.
22. Большаков В.Ю. Психотренинг. Социодинамика. Игры. Упражнения. СПб.: Правда, 1996. 381с. Библиогр.: с.377−379.
23. Боришевский М.И. Взаимосвязь оценки другого человека и самооценки личности // Теоретические и прикладные проблемы психологии познания людьми друг друга: Зб. наук. пр. Краснодар, 1975. С.171.
24. Боришевский М.Й. Психологические особенности самосознания подростка: Навч. посіб. К.: Вища школа, 1980. 167с.
25. Боришевский М.И. Развитие саморегуляции поведения школьников: Дис. в форме науч. докл. д-ра психол. наук: / НИИ психол УССР. М., 1990. 77с.
26. Боришевський М.Й. Взаємини в учнівському колективі і формування особистості: Метод. посіб. К.: Знання, 1974. 48с.
27. Боришевський М.Й. Національна самосвідомість у громадянському становленні особистості. К.: СКО „Беркут”, 2000. 63с. − Бібліогр.: с.62−63.
28. Варбан М.Ю. Диагностика профессиональных ожиданий в юношеском возрасте // Практична психологія та соціальна робота. 1999. №3. − С.3236.
29. Васютинський В.О. Про мотиваційну функцію ціннісно-громадянського визначення в розвитку особистості // Ціннісні орієнтації в громадянському становленні особистості: Зб. наук. пр. − Київ − Дрогобич, 1998. С.55−58.
30. Васютинський В.О. Психологічні особливості потребово-мотиваційного компоненту громадянської свідомості та самосвідомості молоді //Психологічні закономірності розвитку громадянської свідомості та самосвідомості особистості: Монографія К.: Дніпро, 2001. Т.1. С.173204. Бібліогр.: с.202−204.
31. Военная психология: Учебник / Под ред. В.В.Шеляга, А.Д.Глоточкина, К.К.Платонова. М.; Военное издательство, 1972. 400с.
32. Волков И.П. Социальная психология малых групп и коллективов: Автореф. дис. д-ра психол. наук / ЛГУ.− Л., 1980. 31с.
33. Видай А.Ю. Формування лідерської спрямованості особистості майбутнього офіцера Збройних Сил України: Автореф. дис. канд. психол. наук / Ін-т психол. ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2002. 19с.
34. Выготский Л.С. Педагогическая психология: Учеб. пособ. / Под ред. В.В. Давыдова. М.: Педагогика, 1991. 480с.
35. Гаврищак Л.И. Притязания подростков как фактор их взаимодействия в коллективе сверстников: Автореф. дис. канд. психол. наук / НДИ психол. К., 1989. 16с.
36. Гайдукевич Г.А. Прояви агресивності у курсантів вищих військових закладів освіти на різних етапах підготовки: Автореф. дис. канд. психол. наук / Ін-т психол. ім. Г.С.Косюка АПН України. К., 2000. 16с.
37. Галян І.М. Місце ціннісних орієнтацій у формуванні оцінних ставлень // Система цінностей як регулятор педагогічної взаємодії: Наук.-практ. конференція, 10−13 жовтня 1994р., м. Дрогобич; К. Дрогобич, 1994. С.4748.
38. Гільбух Ю.З., Киричук О.В. Шкільний клас: як пізнавати й виховувати його душу: Навч. посіб. К.: НПЦ Перспектива, 1996. 208с.
39. Говорун Т.В. Соціалізація статі як фактор розвитку Я-концепції: Автореф. дис. ... д-ра психол. наук / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2002. − 35с.
40. Головаха Е.И., Панина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания. К.: Политиздат Украины, 1989. 189с.: ил. − Библиогр.: с.187−188.
41. Гомелаури М.Л. Вопросы мотивационного значения социальных ожиданий. Тбилиси, 1968. 172с.: ил., табл.. − Библиогр.: с.158−171.
42. Горностай П.П. Личностные характеристики ролевого поведения // Весник ХГУ: Сбор. науч. трудов. − Харьков, 1999. С.18−22.
43. Горностай П.П. Соціалізація, як формування життєвих ролей особистості // Соціалізація особистості як проблема національної освіти. Ніжин, 1994. Ч.2. − С.1922.
44. Готтсданкер Р.М. Основы психологического эксперимента: Учеб. пособ. / Пер. с англ. Ч.А.Измайлова и В.В.Петухова; науч. ред. рус. текста Ю.Б.Гиппенрейтер. М.: Изд. центр «Академия», 2005. 368с.
45. Гуменюк О.Є. Психологія Я-концепції: Навч. посіб. Тернопіль: Економічна думка, 2004. 310с.: іл., табл.
46. Гуткина Н.И. Личностная рефлексия в подростковом возрасте: Автореф. дис. канд. психол. наук / НДИ общ. и пед. психол. М., 1983. 24с.
47. Гуткина Н.И. О психологической сущности рефлексивных ожиданий // Психология личности: теория и эксперимент: Сбор. науч. трудов М., 1982. С.100108.
48. Дарендорф Р. Элементы нормы социального конфликта // Социологические исследования. 1994. №5. С. 142147.
49. Дідук І.А. Громадянськість у контексті політичної ідентичності // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. пр. К., 2002. Т. VІ. − Ч.5. С.9195.
50. Долинский Г.Д. Исследование социально-психологических особенностей ролевых ожиданий /на примере деятельности руководителя школы/: Автореф. дис. канд. психол. наук / ЛГУ. Л., 1974. 22с.
51. Донцов А.И. О понятии «группа» в социальной психологии // Социальная психология в трудах отечественных психологов / Сост. Свенцицкий А.Л. СПб: Изд-во «Питер», 2000. С.211221.
52. Донцов А.И. Психология коллектива. Методические проблемы исследования: Учеб. пособ. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. 208с.
53. Дубровська Д.М. Ціннісні орієнтації як психологічна проблема // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. пр. К., 2002. Т. VІ. − Ч.6. С.6569.
54. Егоршин А.П. Управление персоналом. Учебник для вузов. 3-е изд. Н.Новгород: НИМБ, 2001. 720с.
55. Ершов А.А. К исследованию потребности человека в общении // Проблемы формирования социогенных потребностей: Сбор. науч. трудов. Тбилиси, 1974. С.220225.
56. Жеребова Н.С. Основы социальной психологии: Учеб. пособ. Л.: ЛГУ, 1974. 200с.
57. Злобіна О.Г. Уявлення про успіх як регулятор поведінкових стратегій особистості //Наукові студії із соціальної та політичної психології: Зб. наук. пр. К., 2007. В. 16(19). С.85−97.
58. Іванова О.В. Соціально-психологічна адаптація курсантів у вищому закладі освіти МВС як етап професійного становлення майбутніх співробітників пенітенціарної системи: Автореф. дис. ... канд. психол. наук / Нац. акад. внутр. справ України. К., 1999. − 16с.
59. Іванцев Н.І. Динаміка ціннісних орієнтацій студентської молоді протягом професійної підготовки: Автореф. дис. ... канд. психол. наук / Ін-т психол. ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2001. − 20с.
60. Казміренко В.П. Соціально-психологічна регуляція діяльності організацій // Психологія і суспільство. 2004. − №2. С.529.
61. Кисловская В.Р. Зависимость между социометрическим статусом и симптомом тревожности ожиданий в социальном общении: Автореф. дис. канд. психол. наук / Моск. ун-тет. М., 1972. 26с.
62. Коллектив. Личность. Общение. Словарь социально-психологических понятий / Под ред. Е.С.Кузмина и В.Е.Семенова. Л.: Лениздат, 1987. 144с.
63. Коломинский Я.Л. Психология взаимоотношений в малых группах. Общие и возрастные особенности: Учеб. пособ. 2-е изд., доп. Мн.: Тетра Системс, 2000. 432с.: табл. − Библиогр. с.: 393428.
64. Кон И.С. В поисках себя. Личность и её самосознание. М.: Политиздат, 1984. 335с.
65. Кон И.С. Какими они себя видят // Знание. 1975. №10. С.19−96.
66. Кон И.С. Открытие „Я”. Над чем работают, о чём спорят философы. М.: Политиздат, 1978. 367с.
67. Кон И.С. Психология юношеского возраста. Проблемы формирования личности: Учеб. пособ. М.: Просвещение, 1979. 175с.
68. Кондратьева С.В. Межличностное понимание и его роль в общении: Автореф. дис. д-ра психол. наук / ЛГПИ им. А.И.Герцена, Л., 1977. 35с.
69. Коновалова О.А. Глибиннопсихологічне пізнання феномена експектацій методом активного соціально-психологічного навчання: Автореф. дис. ... канд. психол. наук / Ін-т. пед. і психол. проф. освіти. К., 2002. 20с.
70. Коновалова О.А. Концептуальна модель експектацій в ділових переговорах // Вісник Технологічного ун-ту Поділля. 1996. №3. С.1117.
71. Коновалова О.А. Проблема експектацій та їх роль у спілкуванні суб’єкта // Практична психологія та соціальна робота. 2000. №8. − С.30 31.
72. Конюхов Н.И. Словарь-справочник практического психолога. Воронеж: МОДЭК, 1996. 324с.
73. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Підручник. К., 1995. 304с.
74. Костицкий М.В., Настюк М.И. Особенности профилактики правонарушений учащейся молодёжи. Львов: ЛГУ им. И.Франка, 1983. 88с.
75. Костицький М.В. Психологічні особливості політичного і правового статусу громадян України // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина української держави: Зб. наук. пр К., 2005. В. 4. С.416420.
76. Костюк Г.С. Навчально-виховній процес і психічний розвиток особистості / Під ред. Л.М.Проколієнко. К.: Радянська школа, 1989. 608c.
77. Кричевский Р.Л., Дубовская Е.М. Социальная психология малой группы: Учеб. пособ. М.: Аспект Пресс, 2001. 318с. : ил., табл. − Библиогр. с.: 306314.
78. Кроник А.А. Межличностное оценивание в малых группах: Навч. посіб. К.: Наукова думка, 1982. 160с.
79. Крысько В.Г. Психология и педагогика в схемах и таблицах. Мн.: Харвест, 1999. 384с.
80. Крысько В.Г. Социальная психология: словарь-справочник. Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2001 688с.
81. Крысько В.Г. Социальная психология: схемы и комментарии. М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2001. 208с.
82. Кузьменко Н.В. Врахування вчителями очікувань старшокласників щодо особистісних якостей сучасного вчителя в навчальній взаємодії // Проблеми безпеки Української нації на порозі ХХІ ст.: Всеукр. наук.-практ. конф., 2223 жовтня 1998р., м. Чернівці. К. Чернівці: Вид-во КВГІ, 1998. Ч.2. С.116120.
83. Кузьменко Н.В. Навчально-комунікативні очікування старшокласників // Українська психологія: сучасний потенціал: Зб. наук. праць: В 3 т. К.: DОК, 1996. Т. II С.4551.
84. Кузьменко Н.В. Очікування старшокласників щодо особистісних якостей вчителя // Проблеми безпеки Української нації на порозі ХХІ ст.: Всеукр. наук.-практ. конф., 2223 жовтня 1998р., м. Чернівці. К. Чернівці: Вид-во КВГІ, 1998. Ч.2 С.100106.
85. Кузьменко Н.В., Мусатов С.О. Досвід вивчення комунікативних очікувань старшокласників // Діалог культур і духовний розвиток людини: Всеукр. наук.-практ. конф., 2426 січня 1995р., м. Київ. − К., 1995. С.4345.
86. Кузьмин Е.С. Социально-психологические особенности личности // Социальная психология личности. Л.: Знание, 1974. С. 2932.
87. Кулачківська С.Є. Роль дитячих очікувань у розвитку взаємин вихователь−дитина” // Система цінностей як регулятор педагогічної взаємодії: Наук.-практ. конференція, 10−13 жовтня 1994р., м. Дрогобич; К. Дрогобич, 1994. С.5960.
88. Куценко Л.П. Самооцінка та рівень домагань підлітків // Радянська школа. 1973. №2. С.2026.
89. Легенда І.І., Тименко В.М. Як ми оцінюємо людей, а люди нас // Практична психологія та соціальна робота. 2000. − №5. − С.38 40.
90. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1977. 302с.
91. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. 4-е изд. − М.: МГУ, 1981. 584с.
92. Линчевский Э.Н. Психологические аспекты взаимопонимания. М.: Знание, 1990. 112с.: ил.
93. Ложкін Г.В., Бекешко Т.І., Петровська Т.В. Соціально-психологічні аспекти проявів особистості студентів у системі їх професійного становлення // Концепція підготовки спеціалістів фізичної культури в Україні. Луцьк: Надстир’я, 1994. С.2729.
94. Майерс Д. Социальная психология: Пер с англ. С.Меленевская и др. СПб. Изд-во «Питер», 2000. 688с.
95. Максименко С.Д. Теорія і практика психолого-педагогічного дослідження: Навч. вид. К., 1990. 240с.
96. Маслоу А. Самоактуализация личности и образование: Пер. с англ. Г.А.Балла. Киев Донецк, 1994. 52с.
97. Межличностное восприятие в группе: Учеб. пособ. / Под ред. Г.М.Андреевой, А.И.Донцова. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. 295с.
98. Менегетти А. Психология лидера / Пер. с итал. Славянской ассоц. Онтопсихол. Изд. 4-е. М.: ННБФ „Онтопсихология”, 2002. 208с.: ил.
99. Методики социально-психологической диагностики личности и группы: Метод. пособ. М., 1990. 220с.
100. Методы исследований и организация экспериментов: Метод. пособ. / Под ред. К.П.Власова. Х.: Изд-во «Гуманитарный центр», 2002. 256с.
101. Мечнікова Т.І. Самооцінка та рівень домагань особистості як динамічна система: Автореф. дис. ... канд. психол. наук / ОДУ. Одеса., 2002. 20с.
102. Морено Д. Социометрия: Эксперимент. Метод и наука об обществе. Подход к новой полит. ориентации: Пер. с англ. М.: Изд-во иностр. л-ры, 1958. 289с.
103. Москаленко В.В. Социализация личности: Учеб. пособ. — К.: Вища школа, 1986.— 200с.
104. Наследов А.Д. SPSS: Компьютерный анализ данных в психологии и социальных науках. СПб.: Питер, 2005. 416с.: ил.
105. Научитель О.Д. Ціннісні орієнтації студентів: психологічні фактори формування, розвитку, трансформації: Автореф. дис... канд. психол. наук / Ін-т психол. ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 1999. 20с.
106. Олійник Т.І. Особистісні чинники оптимізації процесу підготовки курсантів до військово-професійної діяльності: Автореф. дис. ... канд. психол. наук / Нац. акад. внутр. справ України. К., 2001. 19с.
107. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: Навч. посіб. К.: Академвид