ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ РЕГУЛЯЦІЇ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ : ІНДИВІДУАЛЬНО-ТИПОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ Моторний компонент В мнемическую ПЕРЕРОБЦІ ІНФОРМАЦІЇ

Краткое описание

ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

ГАВРИЛОВСЬКА КСЕНІЯ ПЕТРІВНА

УДК 316.62:316.754

ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ РЕГУЛЯЦІЇ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ

Спеціальність 19.00.05 соціальна психологія; психологія соціальної роботи

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
доктор психологічних наук, доцент
ХАЗРАТОВА НІГОРА ВІКТОРІВНА

Київ 2008

ЗМІСТ

ВСТУП.................................................................................................................. 4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ МЕХАНІЗМІВ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ РЕГУЛЯЦІЇ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ.................................................................................................................. 9
1.1. Нормативно-правова регуляція поведінки особистості як предмет психологічного дослідження................................................................................................... 9
1.2. Особистість як суб’єкт активності у правовому полі................................................................................................... 16
1.3. Основні психологічні механізми нормативно-правової регуляції поведінки особистості................................................................................................... 25
Висновки до розділу 1.................................................................................................................. 42

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ І ТЕХНІКИ ЕМПІРИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПСИХОЛОГІЧНИХ МЕХАНІЗМІВ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ РЕГУЛЯЦІЇ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ.................................................................................................................. 43
2.1. Інструментарій емпіричних досліджень................................................................................................... 43
2.2. Характеристика вибіркової сукупності................................................................................................... 58
2.3. Методики дослідження перцептивного психологічного механізму нормативно-правової регуляції поведінки особистості................................................................................................... 60
2.4. Методики дослідження мотиваційного психологічного меха­нізму нормативно-правової регуляції поведінки особистості................................................................................................... 65
2.5. Методики дослідження легітимаційного психологічного меха­нізму нормативно-правової регуляції поведінки особистості................................................................................................... 81
2.6. План емпіричного дослідження психологічних механізмів нормативно-правової регуляції поведінки особистості................................................................................................... 90
2.6.1. Дослідження перцептивного психологічного механізму нормативно-правової регуляції поведінки особистості......................................................................................... 90
2.6.2. Дослідження мотиваційного психологічного механізму нормативно-правової регуляції поведінки особистості ......................................................................................... 92
2.6.3. Дослідження легітимаційного психологічного механізму нормативно-правової регуляції поведінки особистості ......................................................................................... 94
Висновки до розділу 2.................................................................................................................. 96

РОЗДІЛ 3. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ МЕХАНІЗМІВ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ РЕГУЛЯЦІЇ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ ТА ЙОГО РЕЗУЛЬТАТИ.................................................................................................................. 100
3.1. Емпіричні дослідження психологічних механізмів нормативно-правової регуляції поведінки особистості, отримані результати, їх аналіз та інтерпретація................................................................................................... 100
3.1.1. Результати дослідження перцептивного психологічного механізму нормативно-правової регуляції поведінки особистості......................................................................................... 100
3.1.2. Результати дослідження мотиваційного психологічного механізму нормативно-правової регуляції поведінки особистості......................................................................................... 131
3.1.3. Результати дослідження легітимаційного психологічного механізму нормативно-правової регуляції поведінки особистості......................................................................................... 137
3.2. Інтерпретація результатів дослідження................................................................................................... 144
Висновки до розділу 3.................................................................................................................. 157

ВИСНОВКИ.................................................................................................................. 161

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................................................................................. 164

ДОДАТКИ.................................................................................................................. 177

ВСТУП

Актуальність дослідження психологічних механізмів нормативно-правової регуляції поведінки особистості зумовлена необхідністю визначення характеристик образу права, що виникає у процесі соціальної перцепції системи правових норм держави, необхідністю поліпшення процесу нормативно-правової регуляції поведінки особи, потребою у розширенні переліку методик, що можуть бути використані для ефективного прогнозування правової поведінки особи у нормативних ситуаціях тощо.
Несвідомі передумови формування правової поведінки вивчали З. Фрейд, К. Г. Юнг, О. Ранк та ін. Психологічні проблеми нормативно-правової регуляції поведінки дедалі частіше опиняються у полі зору сучасних дослідників. Нормативно-правова регуляція поведінки особистості здійснюється значною мірою через правові норми. Наявні дослідження доводять, що правові норми певним чином пов’язані з мотиваційною системою (Р. Байніязов, М. Бобнєва, Б. Момов), ціннісними орієнтаціями (А. Ручка, В. Плахов), диспозиційною структурою особистості (В. Ядов), перцептивними процесами (Г. Андрєєва, А. Бєлобородов, О. Гулевич, Г. Єфремова, А. Солдатенков). Досліджуються правова соціалізація (В. Оксамитний, В. Тюрина), явище правосуб’єктності (В. Циба), правові уявлення (І. Дідук, Л. Овдієнко, А. Славська), законослухняність (І. Жадан, С. Кисельов, Ю. Чуфаровський), умови розвитку правосвідомості (Н. Діомідова, О. Землянська), несвідомі детермінанти правової поведінки (Ю. Антонян, І. Рущенко), проблеми анормативної поведінки (Е. Берджес, Н. Ківенко, О. Коломийцев, В. Медведєв, Р. Халфіна, Н. Шварц, Г. Шиханцов, С. Яковенко) та інші. Виходячи з актуальності зазначеної проблеми, ми зосередили нашу увагу на дослідженні психологічних механізмів нормативно-правової регуляції, що зумовлюють поведінку особи у нормативних ситуаціях.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося відповідно до комплексного плану наукової роботи кафедри загальної та соціальної психології Волинського державного університету імені Лесі Українки (1997-1999 роки), а також згідно з тематикою науково-дослідної роботи Волинської філії Інституту соціальної і політичної психології АПН України (протокол № 11 від 15 жовтня 1996 року). Тему затверджено на засіданні Вченої Ради Волинського державного університету імені Лесі Українки (протокол № 10 від 31 травня 2000 року) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 7 від 17 вересня 2002 року).
Мета дослідження: встановити зміст та результати функціонування психологічних механізмів нормативно-правової регуляції поведінки особистості.
У відповідності з метою дослідження поставлено такі основні завдання дослідження:
1. Визначити психологічні механізми нормативно-правової регуляції поведінки особистості.
2. Дослідити константні психосемантичні характеристики образу права, які зумовлені особливостями функціонування перцептивного психологічного механізму нормативно-правової регуляції поведінки особистості.
3. За результатами дослідження особливостей функціонування мотиваційного психологічного механізму нормативно-правової регуляції поведінки особистості визначити характер зв’язку між рівнем мотивації активності особистості у системі правових норм держави та рівнем її мотивації соціальної самореалізації.
4. Виявити, як функціонування легітимаційного психологічного механізму нормативно-правової регуляції поведінки особистості впливає на рівень суб’єктивної легітимності правових норм у психіці особистості.

Об’єктом дослідження є психологічна складова нормативно-правової регуляції поведінки особистості.
Предмет дослідження: психологічні механізми нормативно-правової регуляції поведінки особистості.
Методи дослідження. Аналіз та систематизація наявних у психологічній науці знань щодо правової психіки та психологічних механізмів нормативно-правової регуляції поведінки особистості. Було використано психодіагностичний метод, зокрема тестування (методика дослідження оцінка п’ятирічних інтервалів” О. Кроніка, модифікована для діагностики рівня мотивації соціальної самореалізації особи, авторська методика діагностики рівня мотивації активності особистості у системі правових норм держави, ситуаційна методика діагностики рівня легітимності правових норм), проективні методики (методика антонімічних приказок Н. Фролової, модифікована для дослідження амбівалентності масової правової психіки); метод вивчення індивідуально-особистісних конструктів Дж. Келлі (техніка рангових репертуарних ґраток для дослідження образу права; для визначення переліку конструктів було використано методику вербальних асоціацій, для визначення переліку елементів контент-аналіз). Для обробки результатів дослідження застосовано методи математичної статистики.
Дослідження проводилися протягом 20012004 років у м. Луцьку та Волинській області. Загальна кількість досліджуваних становить 1492 особи. Вибіркова сукупність була структурована за віком, статтю, родом занять і місцем проживання.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у визначенні особливостей функціонування психологічних механізмів нормативно-правової регуляції поведінки особистості, зокрема виявлено такі психологічні механізми нормативно-правової регуляції поведінки особистості, як перцептивний (соціальна перцепція системи правових норм), мотиваційний (мотивація активності особистості у системі правових норм), легітимаційний (психологічна суб’єктивна легітимація існуючих правових норм). Уточнено характеристики образу права, що формується в результаті функціонування перцептивного психологічного механізму нормативно-правової регуляції поведінки особистості. Уперше встановлено, що функціонування мотиваційного механізму нормативно-правової регуляції поведінки особистості характеризується тенденцією взаємозалежності між рівнем мотивації активності особистості у системі правових норм держави та рівнем мотивації соціальної самореалізації. Уточнено зміст і особливості формування правового релятивізму як характерної риси масової правової психіки, що виникає у результаті функціонування легітимаційного психологічного механізму нормативно-правової регуляції поведінки особистості .
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено варіант методу вивчення індивідуально-особистісних конструктів Дж. Келлі, що містить необхідні шкали та параметри для дослідження образу права як результату соціальної перцепції системи правових норм держави. Розроблені та модифіковані у ході дослідження методики можуть слугувати також для визначення рівня прагнення до соціальної самореалізації, мотивації активності особи у системі правових норм держави, суб’єктивної легітимації правових норм у психіці особи. Результати емпіричного дослідження можуть бути використані для ефективного прогнозування правової поведінки особи у різних нормативних ситуаціях.
Апробація результатів дослідження. Зміст та основні результати дослідження було представлено на Третій Всеукраїнській науковій конференції Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави” (м. Київ, 2001 р.), Науково-практичній конференції Сім’я та шлюбно-родинні стосунки в Україні” (м. Київ, 2001 р.), Міжнародній науковій конференції Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології”, присвяченій 30-річчю наукової та педагогічної діяльності академіка С. Д. Максименка (м. Київ, 2001 р.), Міжрегіональному науковому семінарі Конструктивна психологія і професіоналізація особистості” (Луцьк, 2002 р.), Регіональній науково-практичній конференції Актуальні проблеми психології молоді” (м. Львів, 2002 р.), Всеукраїнській науковій конференції Психологічні проблеми на шляху від зовнішньої до внутрішньої свободи (м. Львів, 2002 р.), науковому семінарі кафедри загальної та соціальної психології ВДУ ім. Лесі Українки (Луцьк, 2002р.), Міжнародній науковій конференції Українська мова як психологічний та соціокультурний феномен (м. Луцьк, 2004 р.), Міжнародній науково- практичній конференції Професійна психологія: реалії та перспективи розвитку” (м. Луцьк, 2008 р.), Міжнародній науковій конференції Каузометрия в исследованиях психологического времени и жизненного пути личности: прошлое, настоящее, будущее” (м. Київ, 2008 р.), Другій Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів і студентів Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє” (м. Луцьк, 2008 р.), звітно-наукових конференціях професорсько-викладацького складу ВДУ ім. Лесі Українки (м. Луцьк, 2003, 2004, 2008 рр.), обговорювалися під час наукових семінарів кафедри загальної та соціальної психології та наукових студій у соціально-психологічній службі Волинського державного університету ім. Лесі Українки (м. Луцьк, 2000-2004 рр.).
Публікації. Основний зміст дисертації викладено у 20 публікаціях (із них 19 одноосібних), у тому числі 10 статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Дисертація містить 18 таблиць, 7 рисунків, 11 додатків (33 сторінки). Список літератури нараховує 162 найменування. Загальний обсяг дисертації 163 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У процесі дослідження було виявлено, що психологічні механізми нормативно-правової регуляції поведінки особистості зумовлюють характер взаємодії особи з системою правових норм держави. Психологічний механізм нормативно-правової регуляції поведінки особистості визначено як функціональну єдність станів та процесів, як усвідомлюваних так і неусвідомлюваних, з яких складається структурно-функціональна організація життєдіяльності особистості у контексті системи правових норм держави.
2. Визначено психологічні механізми нормативно-правової регуляції поведінки особистості:
· перцептивний (соціальна перцепція системи правових норм особистістю);
· легітимаційний (психологічна суб’єктивна легітимація правових норм);
· мотиваційний (мотивація активності особистості у системі правових норм).
3. Перцептивний механізм забезпечує сприймання системи правових норм держави та первинне оцінювання правових норм держави. Результатом функціонування перцептивного механізму є формування образу права. Закони і правові норми суб’єктивно оцінюються за допомогою конструктів справедливий-несправедливий” та той, що створює порядок-той, що не створює порядку”. Виявлено існування суб’єктивної тенденції оцінювати закон української держави як несправедливий, але регламентуючий. У результаті проведення факторного аналізу, було виявлено два фактори. Аналіз факторних навантажень показав, що до Фактору 1 людяність” увійшли переважно ті конструкти, які персоніфікують закони. Конструкти Фактору 1 пояснюють більшу частину дисперсії, що може свідчити про переважання у масовій правовій психіці схильності сприймати систему правових норм дуже суб’єктивно та емоційно. Фактор 2 формальна примусовість” поєднує такі позитивні характеристики системи правових норм держави, як здатність створювати порядок, дієвість, та сила.
4. Мотиваційний механізм нормативно-правової регуляції поведінки особистості забезпечує спрямування активності особи в нормативних ситуаціях на вибір певного типу правової поведінки, причому цей вибір характеризується різним ступенем усвідомленої відповідальності та ініціативності. Результатом функціонування мотиваційного механізму є певний рівень мотивації активності особи у системі правових норм держави. Згідно отриманих результатів, переважна більшість досліджуваних (81%) демонструють високий рівень мотивації активності у правовому полі. Встановлено, що існує тенденція взаємозалежності між рівнем мотивації активності особи у системі правових норм та рівнем мотивації соціальної самореалізації. Феноменологічно це проявляється у тому, що найбільш високий рівень мотивації активності у системі правових норм виявляють люди з високим рівнем мотивації соціальної самореалізації. Проте аналіз обраних варіантів дій у запропонованих нормативних ситуаціях засвідчив, що високий рівень мотивації активності особистості у системі правових норм держави не супроводжується схильністю дотримуватися правових норм. Особистість може виявляти високий рівень активності у нормативних ситуаціях, але це не є гарантією того, що вона врешті обере правочинний варіант поведінки.
5. Легітимаційний механізм нормативно-правової регуляції поведінки особистості забезпечує прагнення людини визначати характер та спрямованість своїх вчинків у нормативних ситуаціях відповідно до тих внутрішніх суб’єктивних сенсів, якими вона наділяє діючі правові норми. Людина оцінює конкретні вчинки (свої та оточення) як прийнятні чи не прийнятні по відношенню до системи правових норм, суб’єктивно виправдовує чи засуджує з погляду їх екзистенційної виправданості. Результатом функціонування легітимаційного механізму є певний рівень суб’єктивної легітимації правових норм. Він може бути високим (правовий ригоризм), середнім (правовий релятивізм), низьким (правовий нігілізм). Встановлено, що більшість досліджуваних перебувають на рівні правового релятивізму. Правовий релятивізм характеризується тим, що нормам надається відносний, повністю умовний та змінний характер. Феноменологічно це виявляється в тому, що людина залишає за собою право вирішувати, дотримуватись чи не дотримуватись їй правових норм у кожній конкретній нормативній ситуації.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Перспективи подальших досліджень вбачаються нами у розробці методів і засобів оптимізації процесу нормативно-правової регуляції поведінки особистості у контексті суб’єктно орієнтованого підходу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Васильев В. Л. Юридическая психология: Учеб. для студентов вузов. / 4 изд., доп. и перераб. СПб.: Питер, 2002. 634 с.
2. Плахов В. Д. Социальные нормы: философские обоснования общей теории. М.: Мысль, 1985. 256 с.
3. Момов Б. Норма и мотив поведения // Вопросы психологии. 1972. №8. С. 107-117.
4. Бобнева М. И. Социальные нормы и регуляция поведения. М.: Наука, 1978. 311 с.
5. Ручка А. А. Ценностный подход в системе социологического знания. К.: Наук. думка, 1987. 156 с.
6. Плахов В. Д. Социальные нормы и ценностные ориентации // Личность и общество. Ценностные ориентации личности и образ жизни. Межвузовский сборник. Вып. 4. Калининград, 1979. С.22-31.
7. Ядов В. А. О диспозиционной регуляции социального поведения личности. // Методологические проблемы социальной психологии. М.: Наука, 1975. С. 89-105.
8. Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности / Под ред. В. А. Ядова. Л.: Наука, 1979. 264 с.
9. Андреева Г. М. Образ мира в структуре социального познания // Мир психологии. 2003. №4 (36). С.31-49.
10. Белобородов А. Г. Образ права как смысловой уровень правового сознания и деформация процесса социализации индивида // Мир психологии. 2001. № 2. С. 166-177.
11. Гулевич О.А. Социальные представления о преступлениях в межличност­ной и массовой коммуникации // Вопросы психологии. 2001. №4. С. 53-68.
12. Голынчик Е. О., Гулевич О. А. Обыденные представления о справедливости // Вопросы психологии. 2003. №5. С. 80-93.
13. Оксамытний В. В. Правомерное поведение личности: теоретические и методологические проблемы. К.: Абрис, 1995. 320 с.
14. Тюрина В. О. Система цінностей, правова соціалізація і правове виховання // Зб. праць учасників П’ятих Костюківських читань К.: Гнозис, 1998. Т.3. С. 396-404.
15. Циба В. Т. Системна соціальна психологія: Навч. посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2006. 328 с.
16. Дідук І.А. Становлення правової свідомості особистості в сучасних соціо­­культурних умовах // Соціальна психологія 2006. № 6. С. 105-115.
17. Овдієнко Л. Н. Генеза соціально-правових уявлень молоді в освітньому процесі // Психологічні перспективи. 2007. Вип. 9. С. 8893.
18. Славская А. Н. Правовые представления российского общества // Психол. журнал. 1994. Т.15. №4. С.75-92.
19. Жадан І.В. Політична освіта як чинник формування суб’єкта політичних ставлень // Наукові студії із соціальної та політичної психології: Зб. статей. К., 2005. Вип. 10 (13). С.184-194.
20. Чуфаровский Ю.В. Юридическая психология: Учебное пособие. М.: Право и Закон, 1997. 320 с.
21. Землянська О. В., Діомідова Н. Ю. Умови розвитку правосвідомості особистості // Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. К.: Міленіум, 2002. С. 348-352.
22. Антонян Ю. М. Отрицание цивилизации: каннибализм, инцест, детоубийство, тоталитаризм. М.: Логос, 2003. 256 с.
23. Рущенко І. Архетип заборони як кримінологічна гіпотеза // Соціальна психологія 2007. № 2. С. 3-13.
24. Горшенев В. М. Способы и организованные формы правового регулирования в социалистическом обществе. М: Наука, 1972. 232 с.
25. Ильин И. А. О сущности правосознания // Сочинения в 2х томах. Том 1. Философия права. Нравственная философия. М.: Московский философский фонд издательства МЕДИУМ”, 1993. С. 73-301.
26. Абульханова-Славская К. А., Брушлинский А. В. Человек и мир // Философско-психологическая концепция С. Л. Рубинштейна: К 100-летию со дня рождения. М.: Наука, 1989. 243 с.
27. Еникеев М. И. Основы общей и юридической психологии: Учебник для вузов. М.: Юристъ, 1996. 631 с.
28. Прикладная юридическая психология: Учеб. пособие для вузов / Под ред. А. М. Столяренко. М.: ЮНИТИ ДАНА, 2001. 639 с.
29. Гозман Л. Я., Шестопал Е. Б. Политическая психология. Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. 444 с.
30. Психологія масової політичної свідомості та поведінки / Відп. ред. В. О. Васютинський. К.: ДОК-К, 1997. 164 с.
31. Ручка А. А., Танчер В. В. Очерки истории социологической мысли / АН Украины, Ин-т социологии. К.: Наук. думка, 1992. 262 с.
32. Юнг К. Г. Тэвистокские лекции. Аналитич. психология: ее теория и практика: Пер. с англ. К.: Синто, 1995. 236 с.
33. Колективне несвідоме як об’єкт вивчення політичної психології: Зб. наук. статей. К.: ДОК-К, 1997. 56 с.
34. Психологія особистості: Словник-довідник / За редакцією П. П. Горностая, Т. М. Титаренко. К.: Рута, 2001. 320 с.
35. Парыгин Б. Д. Основы социально-психологической теории. М.: Мысль, 1981. 351 с.
36. Абульханова-Славская К. А. О путях построения типологии личности // Психологический журнал. 1983. Т. 4. №1. С. 14-29.
37. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991. 299 с.
38. Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности. М.: Наука, 1980. 336 с.
39. Татенко В. А. Психология в субъектном измерении. К.: Видавн. центр Просвіта”, 1996. 404 с.
40. Казмиренко В. П. Социальная психология организаций. К.: МЗУУП, 1993. 384 с.
41. Титаренко Т. М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності. К.: Либідь, 2003. 376 с.
42. Чешир Н., Томе Г. Реабилитация Я // Московский психотерапевти­ческий журнал. 1996. №4. С. 23-47.
43. Фрейд З. Я и Оно. М.: Эксмо-пресс; Харьков: Фолио, 1998. 1040 с.
44. Браун Дж. Психология Фрейда и постфрейдисты: Пер. с англ. М.: REFL-book; К.: Ваклер, 1997. 304 с.
45. Шульц Д. П., Шульц С. Э. История современной психологии: Пер. с англ. / Под ред. А. Д. Наследова. 2-е изд., перераб. и испр. СПб.: Евразия, Речь, 2002. 532 с.
46. Основы психологии / Генри Глейтман, Алан Фридлунд, Даниэль Райсберг; Пер.с англ. И. Авидон и др. СПб.: Речь, 2001. 1246 с.
47. Линдсей Г., Холл К. С. Теории личности: Пер. с англ. М.: КСП+, 1997. 720 с.
48. Психология личности : Теория и исслед. / Лоуренс А. Первин, Оливер П. Джон; Пер.с англ. М. С. Жамкочьян; Науч. ред. пер. В. С. Магун. М.: Аспект пресс, 2001. 606 с.
49. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности (Основные положения, исследования и применение): Пер. с. англ. СПб.: Питер Пресс, 1997. 608 с.
50. Фрейд З. Тотем и табу. Психология первобытной культуры и религии. СПб.: Алтейя, 1997. 221 с.
51. Ранк О. Миф о рождении героя: Пер. с англ. М.: REFL-book; К.: Ваклер, 1997. 252 с.
52. Юнг К. Г. Психология бессознательного // Собр. соч.: Пер. с нем. М.: Канон, 1995. 320 с.
53. Анцыферова Л. И. Архетипическая теория развития личности Карла Густава Юнга (Статья первая: Особенности развития личности в первой половине жизни) // Психологический журнал. 2000. Т. 21. №2. С. 16-26.
54. Анцыферова Л. И. Архетипическая теория развития личности Карла Густава Юнга (Статья вторая: Вторая половина жизни человека. Этапы индивидуации, проблемы призвания, судьбы, смысла жизни) // Психологический журнал. 2000. Т. 21. №3. С. 10-19.
55. Юнг К. Г. Проблемы души нашего времени. М.: Прогресс, Универс, 1996. 336 с.
56. Адлер А. Очерки по индивидуальной психологии: Пер с нем. М.: Когито-Центр, 2002. 219 с.
57. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии: лекции по введению в психотерапию для врачей, психологов и учителей. М.: Изд-во Ин-та психотерапии, 2002. 213 с.
58. Tatarkiewicz W. On perfection. Warsaw: Univ. press, Center of universalism, 1992. 220 с.
59. Розов А. И. Стремление к превосходству как одно из основных влечений // Психологический журнал. 1993. Том 14. № 6. С. 133 141.
60. Хорни К. Невротическая личность нашего времени; Самоанализ: Пер. с англ. М.: Прогресс; Универс, 1993. 480 с.
61. Хорни К. Наши внутренние конфликты: Пер. с англ. М.: Эксмо, 2003. 320 с.
62. Салливан Г. С. Интерперсональная теория в психиатрии: Пер. с англ. СПб.: Ювента; М.: КСП+, 1999. 347 с.
63. Фромм Э. Бегство от свободы: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1989. 272 с.
64. Современная психология: Справочное руководство / Отв. ред. В. Н. Дружинин. М.: Инфра, 1999. 688 с.
65. Бандура А. Теория социального научения. СПб.: Евразия, 2000. 320с.
66. Фестингер Л. Теория когнитивного диссонанса: Пер. с нем. СПб.: Ювента, 1999. 318 с.
67. Андреев А. Л. Политическая психология. М.: Весь Мир, 2002. 240 с.
68. Емельянова Т. П. Социальное представление понятие и концепция: итоги последнего десятилетия // Психологический журнал. 2001. Т.22. № 6. С. 39-47.
69. Франселла Ф., Баннистер Д. Новый метод исследования личности: Руководство по репертуарным личностным методикам: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1987. 236 с.
70. Оллпорт Г. В. Личность в психологии. М.: КСП+; СПб.: Ювента, 1998. 345 с.
71. Айзенк Г. Ю. Структура личности: Пер. с англ.. СПб.: Ювента; М.: КСП+, 1999. 464 с.
72. Eysenck H. J. The biological study of personality // Nature. 1963. №199. Р. 1033-1034.
73. Eysenсk S. G., Eysenck H. J. Crime and personality: an empirical study of the three-factor theory // British Journal of Criminology. 1970. №3. Р.226.
74. Богомолова С. Н. Психологическая теория преступности Айзенка // Вопросы борьбы с преступностью / Отв. ред. Б. В. Коробейников. М.: Юрид. лит., 1981. С. 91-99.
75. Шостром Э. Анти-Карнеги или Человек-манипулятор: Пер. с англ. Минск: Полифакт, 1992. 128 с.
76. Маслоу А. Психология бытия: Пер. с англ. М.: REFL-book; К.: Ваклер, 1997. 304 с.
77. Маслоу А. Мотивация и личность: Пер. с англ. СПб.: Евразия, 1999. 478 с.
78. Боришевський М. Й. Психологічні механізми розвитку особистості // Педагогіка і психологія. 1996. № 3 (12). С. 26-33.
79. Дубовик О. Л. Принятие решения в механизме преступного поведения и индивидуальная профилактика преступлений. М.: Акад. МВД СССР, 1977. 125 с.
80. Обозов Н. Н. Психология межличностных отношений. К.: Либідь, 1990. 192 с.
81. Ратинов А. Р., Ефремова Г. Х. Правовая психология и преступное поведение. Теория и методология исследования. Красноярск: Изд-во Краснояр. ун-та, 1988. С. 8-13, 79-82.
82. Популярна юридична енциклопедія / Кол. авт.: В. К. Гіжевський, В. В. Головченко, В. С. Ковальський (кер.) та ін. К.: Юрінком Інтер, 2002. 528 с.
83. Словарь психолога-практика / Сост. С. Ю. Головин; 2-е изд., перераб. и доп. Мн.: Харвест, 2003. 976 с.
84. Леонтьев А. Н. Образ мира // Избр. психол. произведения: В 2-х т. М.: Педагогика, 1983. Т.2. 320 с.
85. Леонтьев А. Н. Психология образа // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 14, Психология. 1979. №2. С. 3-13.
86. Петухов В. В. Образ мира и психологическое изучение мышления // Вестн. Моск. ун-та. Серия 14, Психология. 1984. № 4. С. 13-20.
87. Артемьева Е. Ю. Основы психологии субьективной семантики / Под ред. И. Б. Ханиной. М.: Изд-во МГУ, 1999. 350 с.
88. Зинченко Т.П. Когнитивная и прикладная психология. М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: Изд-во НПО МОДЕК”, 2000. 608 с. (Серия Библиотека психолога”)
89. Бенвенист Э. Словарь индоевропейских социальных терминов: Пер. с фр. / Ред. Ю. С. Степанова. М.: Прогресс, Универс, 1995. 456 с.
90. Семиченко В.А. Психология социальных отношений. К.: Магістр-S, 1999. 168с.
91. Якобсон П. М. Психологические проблемы мотивации поведения человека. М.: Наука, 1969. 285 с.
92. Философский энциклопедический словарь / Гл. редакция: Л. Ф. Ильичев, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалев, В. Г. Панов М.: Сов. энциклопедия, 1983. 840 с.
93. Асеев В. Г. Мотивация поведения и формирование личности. М.: Мысль, 1976. 158 с.
94. Уледов А. К. Актуальные проблемы социальной психологии. М.: Мысль, 1981. 93 с.
95. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологи. СПб.: Питер Ком, 1999. 720 с.
96. Соколова Е. Т. Проективные методы исследования личности. М.: Изд-во МГУ, 1980. 176 с.
97. Соколова Е. Т. Самосознание и самооценка при аномалиях личности. М.: Изд-во МГУ, 1989. 215 с.
98. Прангишвили А. С. Психологические очерки. Тбилиси: Мецниереба, 1975. 111 с.
99. Бассин Ф. В. Проблема бессознательного” (о неосознаваемых формах высшей нервной деятельности). М.: Медицина, 1968. 468 с.
100. Симонов П. В. Междисциплинарная концепция человека. М.: Знание, 1989. 64 с.
101. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1975. 304 с.
102. Пачковський Ю. Ф. Психологія підприємництва: Навчальний посібник. Львів.: Афіша, 2001. 276 с.
103. Хазратова Н. В. Психологія відносин особистості і держави: Монографія. Луцьк: РВВ Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2004. 276 с.
104. Майерс Д. Социальная психология. СПб.: Питер, 1999. 688 с.
105. Клайн П. Справочное руководство по конструированию тестов. Введение в психометрическое проектирование: Пер. с англ. Е. П.Савченко / Под ред. Л. Ф.Бурлачука. К.: ПАН-Лтд., 1994. 283 с.
106. Зелинский А. Ф. Осознаваемое и неосознаваемое в преступном поведении. Х.: Вища школа, 1986. 166 с.
107. Scott R. Criminal belief irrationality: The theology of crime // Instr. psichol. 1995. №3. Р. 1-16.
108. Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М. Словарь-справочник по психодиаг­нос­тике. СПб.: Питер Ком, 1999. 528 с.
109. Менделевич В. Д. Психология девиантного поведения.: Учеб. пособ. М.: МЕДпресс, 2001. 432 с.
110. Орел А. Н. Проблема измерения психологических характеристик девиантного поведения // Стендовый доклад. Вологда, Центр гуманитарных исследований и консультирования Развитие” 2002.
111. Клейберг П. Психология девиантного поведения. М.: Изд-во МГУ, 2001. 176 с.
112. Bruner J. S., Tagiuri R. The Perception of People // Handbook of Social Psichology. 1954. P. 634-654.
113. Kelly G. A. The psychology of personal constructs. New York, 1955. V. 1: A Theory оf Personality. 556 p.
114. Петренко В. Ф. Психосемантика сознания. М.: Изд-во МГУ, 1988. 208 с.
115. Петренко В. Ф. Экспериментальная психосемантика: исследования индивидуального сознания // Вопросы психологии. 1982. № 5. С. 23-35.
116. Петренко В. Ф. Введение в экспериментальную психосемантику: исследование форм репрезентации в обыденном сознании. М.: Изд-во МГУ, 1983. 176 с.
117. Шмелев А. Г. Введение в экспериментальную психосемантику: теоретико-методологические основания и психодиагностические возможности. М.: Изд-во МГУ, 1983. 157 с.
118. Bіery J. Cognitive complexity-simplicity and predictive behavior // Journal Abnorm. Soc. Psichol. 1955. V. 51. P. 236-258.
119. Кондратьева А. С. Связь когнитивной компетенции с проявлениями внушаемости и ригидности в социальной перцепции // Вестн. Моск. ун-та; Сер. 14, Психология. 1979. № 2. С. 24-35.
120. SchraugerS., Alltrocchі J. The personality of perceiver as a factor in person perception // Psychol. Bull. 1964. V. 62. P. 289-308.
121. Мarcus S., Catіna A. The role of personal constructs in empathetic understanding // Revue romaine des sciences socials. Serie de psychologie. 1976. V. 2. P. 173-182.
122. Южанинова А. Л. Роль оценочных суждений о себе и других людях в коммуникативной самореализации личности // Психологические механизмы формирования оценочных суждений. Саратов, 1989. С. 43-51.
123. Whіte C. V. Cognitive complexity and cognition of social structure // Soc. Behavior Personality. 1977. V. 5. P. 305-310.
124. Domangue B. Decoding effect of cognitive complexity, tolerance of ambiquity and verbal-nonverbal inconsistency // Journal Personality. 1978. V. 46. P. 516-535.
125. Adams-Weber J. R. Cognitive complexity and sociality // British. Journal Clin. Psychol. 1969. V. 8. P. 211-216.
126. Honess T. Cognitive complexity and social prediction // British. Journal Clin. Soc. Psychol. 1976. V. 15. P. 23-31.
127. Міeller W. S. Cognitive complexity and salience of dimension in person persepnion // Australian Journal Psychol. 1974. V. 26. P. 173-182.
128. Шмелев А. Г., Похилько В. И. Психодиагностика черт (тест-опросники и субъективное шкалирование) // Общая психодиагностика: Учеб. пособие / Под ред. А. А. Бодалева, В. В, Столина. М.: Изд-во МГУ, 1987. 304с.
129. Петренко В. Ф. Психосемантический анализ профессиональных стереотипов // Вопросы психологии. 1986. № 3. С. 133-142.
130. Петренко В. Ф., Сурманидзе Л. Д. Психосемантический анализ грузинских этнических стереотипов // Духовная культура и этническое самосознание. М.: Изд-во МГУ, 1993. 212 с.
131. Петренко В. Ф., Сурманидзе Л. Д. Исследование стереотипов обыденного сознания // Этнографическое обозрение. 1994. № 3. С. 12-18.
132. Шмелев А. Г. и др. Психосемантический анализ стереотипов русского характера: кросскультурный аспект // Вопросы психологии. 1993. № 3. С. 101-111.
133. Петренко В. Ф., Митина О. В. Семантическое пространство политических партий // Психологический журнал. 1991. Т. 11. № 6. С. 55-77.
134. Петренко В. Ф., Митина О. В. Психосемантическое исследование политического менталитета (Россия: 1991 1993 гг. ) // Общественные науки и современность. 1994. № 6. С. 28-32.
135. Петренко В. Ф., Митина О. В. Психосемантический анализ динамики качества жизни россиян // Психологический журнал. 1995. Т. 16. № 6. С. 16-21.
136. Петренко В. Ф., Митина О. В. Психосемантический анализ динамики общественного сознания. М.:Изд-во МГУ, 1997. 213 с
137. Петренко В. Ф., Митина О. В., Шевчук И. В. Социально-политологи­ческое исследование общественного сознания жителей Казахстана и построение семантического пространства политических партий // Психологический журнал. 1993. Т. 14. № 1. С. 59-87.
138. Дубов И. Г., Пантилеев С. Р. Восприятие личности политического лидера // Психологический журнал. 1992. Т. 13. № 6. С. 25-33.
139. Кудрявцев Н. А., Семенова О. Ф. Смысловая сфера несовершеннолетних с психическими расстройствами, совершивших насильственные правонарушения // Психологический журнал. Т. 23. № 3. С. 54-62.
140. Корнилова Т. В., Смирнов С. Д., Григоренко Е. Л. Факторы социального и психологического неблагополучия подростков в показателях методик стандартизированного интервью и листов наблюдения. // Вопросы психологии. 2001. № 1. С. 107-122.
141. Волинь за роки незалежності. Статистичний збірник. Луцьк: Вежа, 2001. 237 с.
142. Гречихин В. Г.