ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИСПОЗИЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ОСОБИСТОСТІ У ФУНКЦІОНАЛЬНО НЕСПРОМОЖНІЙ РОДИНІ : ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ диспозиционные СИСТЕМЫ ЛИЧНОСТИ В функционально несостоятельных СЕМЬЕ

Краткое описание

Міністерство науки і освіти України
Львівський Національний університет імені Івана Франка

Волошок Олена Вячеславівна

На правах рукопису
УДК 159.923:159.924.7

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИСПОЗИЦІЙНОЇ СИСТЕМИ
ОСОБИСТОСТІ У ФУНКЦІОНАЛЬНО НЕСПРОМОЖНІЙ РОДИНІ

Спеціальність: 19.00.05- соціальна психологія, психологія соціальної роботи

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Мар'єнко Борис Сергійович,
доктор медичних наук, професор

Львів 2006

Зміст

ВСТУП................................................................................................................. 4
РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМА РОЗВИТКУ ДИСПОЗИЦІЙНОЇ СИСТЕМИ
ОСОБИСТОСТІ У СІМЕЙНОМУ СЕРЕДОВИЩІ................................... 12
1.1. Вивчення ролі і місця диспозиційної системи в структурі особистості західними та вітчизняними психологами...................................................... 12
1.2. Соціально-психологічні детермінанти розвитку спрямованості особистості........................................................................................................ 34
1.3. Cім'я як чинник соціалізації та її вплив на формування диспозиційної системи особистості................................................................ 46
1.4. Аналіз сучасних досліджень соціальних установок, інтересів та ціннісних орієнтацій дитини з функціонально неспроможної сім'ї........... 65
Висновки до розділу 1...................................................................................... 81
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ДИСПОЗИЦІЙНОЇ СИСТЕМИ
ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З ФУНКЦІОНАЛЬНО НЕСПРОМОЖНОЇ СІМ’Ї....................................... 85
2.1. Характеристика етапів дослідження диспозиційної системи дітей з функціонально неспроможних сімей............................................................. 85
2.2. Кількісний та якісний аналіз результатів дослідження................ 101
2.2.1. Аналіз узагальнених смислових установок, інтересів та ціннісних орієнтацій дітей з функціонально неспроможних сімей............................ 101
2.2.2. Аналіз сфери міжособистісних стосунків та особливостей сприймання сімейної ситуації дітьми з функціонально неспроможних
сімей............................................................................................................. 115
Висновки до розділу 2.................................................................................... 137
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ТА МЕТОДИ ПСИХОКОРЕКЦІЇ ДІТЕЙ З ФУНКЦІОНАЛЬНО НЕСПРОМОЖНИХ СІМЕЙ.................................. 141
3.1. Основні засади організації профілактичної та психокорекційної роботи з членами функціонально неспроможних сімей........................... 141
3.2. Програма тренінгу особистісного зростання для дітей з функціонально неспроможних сімей........................................................... 151
3.2.1. Принципи та умови проведення тренінгу.151
3.2.2. Зміст програми тренінгу................................................................... 156
3.3. Організація формуючого експерименту............................................. 162
3.4. Динаміка установок індивіда до себе та інших в умовах тренінгу
(на прикладі дітей з функціонально неспроможних сімей)...................... 165
Висновки до розділу 3.................................................................................... 178
ВИСНОВКИ.................................................................................................... 182
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..................................................... 188
ДОДАТКИ....................................................................................................... 203

ВСТУП

Актуальність. Суспільно-економічна криза в Україні останніх років наклала свій відбиток передусім на сім'ю, спричинила зниження її життєвого рівня, вплинула на стабільність і виховну дієздатність. Погіршення рівня життя українців проявляється у збільшенні кількості безробітних людей серед найактивнішої частини населення, що призводить до появи малозабезпечених сімей. У зв'язку з цим у нашому суспільстві з'явилося нове явище економічна міграція, яка призводить до порушення нормального функціонування сім'ї, як цілісної системи. Разом з цим, збільшується наявність соціально неадаптованих сімей, члени яких, що не знайшли виходу із складної соціально-економічної ситуації узалежнюються від алкоголю, наркотиків, а це у свою чергу призводить до виникнення процесу співузалежнення інших членів родини.
Отже, можна стверджувати, що спостерігається зростання кількості функціонально неспроможних сімей. Функціонально неспроможні сім'ї внаслідок перш за все певних об'єктивних чинників (важка хронічна хвороба, тривала відсутність одного з членів сім'ї з причин позбавлення волі, роботи в іншому місці, розлучення тощо), а також суб'єктивних (особистісна незрілість, неготовність до подружнього і сімейного життя) не є спроможні на даний момент ефективно виконувати певні обов'язки, передбачені відповідною сімейною роллю по задоволенню потреб інших членів родини. Умови та особливості виконання членами родини сімейних обов'язків в таких сім'ях не сприяють повноцінній життєдіяльності сім'ї, що виявляється у повному або частковому незадоволенні потреб у змінах та внутрішньому зростанні як окремих членів родини, так і сім'ї в цілому. Умови порушення функціонування сімейної системи створюють несприятливе підгрунтя для розвитку особистості дитини, яка є членом функціонально неспроможної родини.
Зважаючи на актуальність даної проблеми в Концепції державної сімейної політики наголошується важливість забезпечення розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень у сфері сім'ї, організацію дослідження соціально-економічних та медико-демографічних проблем різних категорій сімей, насамперед функціонально неспроможних, передбачати координацію і фінансування наукових досліджень по вказаних напрямках. В постанові Кабінету міністрів України від 15 вересня 1999 р. N1697 "Про затвердження Національної програми патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства" підкреслюється необхідність активізації роботи з функціонально неспроможними сім'ями з метою виявлення дітей, які перебувають в особливо складних економічних і морально-психологічних умовах.
З огляду на вище наведене особливо актуальним і важливим є вивчення особливостей формування і змісту спрямованості особистості, як однієї з базових її характеристик, в контексті функціонально неспроможної сім'ї. Диспозиційна система, як раз представляє собою змістовну сторону спрямованості особистості, і приймає участь у психічній регуляції соціальної поведінки та діяльності особистості. Ймовірно, у таких несприятливих сімейних обставинах буде спостерігатися викривлений розвиток диспозиційної системи особистості дитини молодшого шкільного віку, а саме: обмеженість змістовної сторони диспозиційної системи, відсутність позитивних соціальних установок по відношенню до ровесників, дорослих, викривлення сфери ціннісних орієнтацій та інтересів, їх нестійкість та протирічливість.
Дана тема є розкритою частково у працях вітчизняних (Б.Воронович, О.Я.Савченко), колишніх радянських (М.І.Буянов, Е.Г.Ейдеміллер, С.В.Ковальов, В.І.Зацепін) та закордонних психологів (А.Адлер, К.Хорні, Е.Берн, Л.Харт, В.Сатир). Зазначені автори описують вплив функціонально неспроможної сім'ї на формування рис характеру дитини, рівня та адекватності самооцінки і недостатньо вивчався психологічний зміст інших елементів спрямованості (смислових установок, ціннісних орієнтацій) та в цілому диспозиційної системи особистості в несприятливих умовах сімейного функціонування у молодшому шкільному віці. Внаслідок цього, дана проблема потребує більш глибокого дослідження, вимагає подальшої розробки.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження входить до комплексної теми кафедри психології Львівського Національного університету імені Івана Франка НДР № 01034005918 „Розвиток особистості в умовах становлення Української держави”.
Тему дисертації затверджено Вченою радою Львівського національного університету імені Івана Франка (протокол №20/12 від 25.12.2002 року) та узгоджено у Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 8 від 29.10.2002 року).
Об'єкт дослідження становить сфера спрямованості особистості молодшого школяра з нормально функціонуючої та функціонально неспроможної сім'ї.
Предметом дослідження є диспозиційна система особистості дитини молодшого шкільного віку з функціонально неспроможної сім'ї, зокрема узагальнені смислові установки, інтереси та ціннісні орієнтації.
Метою наукової роботи є розкриття психологічного змісту сфери смислових соціальних установок, інтересів, ціннісних орієнтацій особистості в контексті функціонально неспроможної сім'ї та окреслення шляхів психокорекції порушень у формуванні диспозиційної системи особистості.
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що диспозиційна система особистості дитини молодшого шкільного віку з функціонально неспроможної сім'ї характеризується негативним спрямуванням і дисгармонійністю як у межах окремих підсистем, так і системи в цілому; проте проведення психокорекції викривлень у диспозиційній системі буде сприяти формуванню позитивної "Я-концепції" та гармонізації міжособистісних відносин дитини з функціонально неспроможної сім'ї.
Мета дослідження і гіпотеза зумовили такі завдання:
1) визначити роль складових частин диспозиційної системи, як елементів спрямованості особистості та регуляторів її поведінки;
2) здійснити теоретичний аналіз соціально-психологічних чинників впливу на диспозиційну систему особистості;
3) дослідити психологічний зміст диспозиційної системи особистості у молодшому шкільному віці в умовах функціонально неспроможної та нормально функціонуючої сім'ї;
4) виявити можливі відхилення у формуванні диспозиційної системи особистості в контексті функціонально неспроможної сім'ї;
5) окреслити шляхи профілактики та психокорекції відхилень у диспозиційній системі особистості дитини з функціонально неспроможної сім'ї та визначити умови сприятливого її розвитку у молодшому шкільному віці.
Теоретико-методологічна основу дослідження становили: принцип розвитку психіки, в якому об'єктивно виявляються та реалізуються детермінація поведінки, зв'язок психіки та діяльності (Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, С.Р.Рубінштейн); принцип детермінізму, який пов'язаний з розкриттям провідної ролі соціокультурного чинника у формуванні особистості (Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, В.М.Мясіщев, К.Хорні), концепції диспозиційної регуляції поведінки особистості (Д.Узнадзе, В.Ядов, Г.Олпорт); погляди психологів, які виділяли провідною характеристикою особистості спрямованість (А.Адлер, Л.І.Божович, А.Н.Леонтьєв, В.Мясіщев, К.К.Платонов); системний підхід до аналізу сім'ї (Л.Берталанфі, О.Бодальов, В.Столін, С.Ковальов, В.Сатір).
Методи дослідження: теоретичний аналіз проблеми на базі літературних джерел з обраної проблематики, аналіз, порівняння, узагальнення та систематизація емпіричних даних; діагностичні методи (метод експертних оцінок, опитування, тестування, метод аналізу процесу та продуктів творчої діяльності), статистичні методи обробки даних (рангова кореляція, кластерний, факторний та дисперсійний аналіз) .
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:
- уточнено поняття "функціонально неспроможна родина", визначено критерії розрізнення нормально функціонуючої та функціонально неспроможної сім'ї, висвітлена психологічна характеристика останньої;
- розкрито особливості змістової сторони диспозиційної системи особистості (сфери смислових установок, інтересів та ціннісних орієнтацій) в контексті функціонально неспроможної сім'ї;
- окреслено теоретико-методичні засади організації психопрофілактичної, психокорекційної роботи та розроблено програму тренінгу особистісного зростання для дітей молодшого шкільного віку з функціонально неспроможних родин.
Теоретичне значення роботи полягає у висвітленні ролі та місця диспозиційної системи у структурі особистості та діяльності молодшого школяра. Результати дослідження розширюють систему знань щодо особливостей формування та змісту диспозиційної системи особистості в контексті функціонально неспроможної сім'ї, поглиблюють розуміння сутності функціонально неспроможної родини та її психотравмуючого впливу на змістові характеристики диспозицій особистості дитини у молодшому шкільному віці.
Практичне значення одержаних результатів. Положення дисертації можуть бути використані для поглиблення змісту та розширення програми таких дисциплін як: "Психологія сім'ї", "Сімейне консультування", "Соціальна психологія", "Загальна психологія", які включені у програму вивчення для студентів психологічних відділень ВНЗ України. Результати експериментального дослідження диспозиційної системи дітей з функціонально неспроможних сімей і запропонована програма соціально-психологічного тренінгу особистісного зростання дітей молодшого шкільного віку з даного типу сім'ї можуть бути використані для професійної підготовки студентів, вдосконалення роботи шкільних психологів, а також у системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Особистий внесок автора дослідження полягає у побудові та апробації емпіричної моделі дослідження, зборі та опрацюванні експериментальних даних, розробці психологічних ознак функціонально неспроможної сім'ї, у створенні та апробації програми тренінгу, спрямованого на психокорекцію порушень у формуванні диспозиційної системи особистості дитини молодшого шкільного віку з функціонально неспроможної сім'ї.
Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалась обґрунтованістю вихідних теоретико-методологічних позицій, застосуванням апробованого методичного інструментарію, проведенням якісного та кількісного аналізу експериментальних даних засобами спеціалізованої статистичної програми STATISTICA.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на засіданнях кафедри психології Львівського національного університету імені Івана Франка, на всеукраїнських науково-практичних конференціях: Духовне відродження - як основа стратегії сталого розвитку України”, (Львів, 1999), «Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика» (Київ, 2002), "Психологічні проблеми на шляху від зовнішньої до внутрішньої свободи" (Львів, 2002); на міжнародних наукових конференціях: Психологія Львівсько-Варшавська” (Варшава, 2000), "Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень" (Київ, 2001), «Ломоносов» (Москва, 2002), "Психологічні проблеми суспільства епохи трансформації" (Львів, 2003), «Теорія і практика допомоги особистості в психологічному консультуванні і психотерапії» (Київ, 2005).
Впровадження наукових результатів у практику здійснене при розробці методичних вказівок психологу щодо проведення психокорекційної роботи з дітьми молодшого шкільного віку з функціонально неспроможних сімей в загальноосвітній середній школі першого ступеню «Світанок» м.Львова, а також при викладанні спецкурсу «Тренінг батьківської ефективності», «Сімейне консультування» та «Психологія сім'ї» для студентів психологічного відділення філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
Публікації. Результати дисертації були опубліковані у наступних статтях і тезах конференцій:
- Ціннісні орієнтації у структурі особистості” (Вісник філософського факультету ЛНУ імені І.Франка);
- "Порушення функціонування сім'ї як сучасна соціально - психоло

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми дослідження особливостей формування диспозиційної системи особистості у молодшому шкільному віці в функціонально неспроможній сім'ї:
1. Диспозиційна система особистості є цілісним і динамічним психічним утворенням, яке відноситься до такого важливого блоку у структурі особистості як спрямованість. Головна функція диспозиційної системи психічна регуляція соціальної діяльності або поведінки суб'єкта в соціальному середовищі. Суттєве значення для регуляції дій та вчинків людини у певній соціальній сфері займають фіксовані та базові соціальні установки. Ціннісні орієнтації особистості, які посідають найвищий щабель в ієрархічній структурі диспозиційної системи особистості визначають соціальну поведінку та діяльність особистості в цілому.
2. У молодшому шкільному віці відбувається подальший розвиток диспозиційної системи, формується соціальна спрямованість особистості дитини, завдяки впливу шкільної соціалізації. Багаточисельні навички та вміння, набуті або ж недостатньо засвоєні вдома, у школі, і серед своїх однолітків впливають на формування установок по відношенню до навчальної діяльності, до ровесників, вчителів та до себе як суб'єкта навчання. Залежно від того, чи задовольняється потреба дитини у зростанні компетенції у різноманітних сферах життєдіяльності, зокрема у навчальній, розвиток особистості індивідуума йде в тому чи іншому напрямку.
3. Зі всіх соціальних і стихійних інституцій сімейне середовище здійснює найважливіший і найвагоміший вплив на процес становлення і формування диспозиційної системи, на закріплення певних змістовних її характеристик. Функціонально неспроможна сім'я створює несприятливі умови для формування диспозиційної системи особистості. Викривлений психологічний зміст диспозиційної системи особистості створює умови для спрямування активності дитини в антисоціальне середовище, перешкоджає формуванню адекватної самооцінки та побудові гармонійних відносин з оточуючими людьми, що потребує своєчасної діагностики відхилень та проведення відповідних психокорекційних заходів.
4. Розкрито психологічний зміст диспозиційної системи особистості у молодшому шкільному віці в контексті функціонально неспроможної та нормально функціонуючої сім'ї.
Встановлено, що загальна характеристика установочних полів дітей молодшого шкільного віку з функціонально неспроможних родин має негативне спрямування. Передусім це стосується соціальних установок щодо себе, ровесників, інших людей, а також меншою мірою школи та навчання. Дітям з даного типу сімей властива відокремленість установок у сферах "ровесники" та "Я". Установочне поле у сфері "Я" пов’язано лише із впливом сім’ї, що в умовах несприятливого психологічного мікроклімату в родині негативно позначається на формуванні смислових установок дітей щодо себе. Найбільш позитивні узагальнені смислові установки дітей з функціонально неспроможних родин стосуються сім'ї та власного майбутнього, що підтверджує нашу гіпотезу.
5. З'ясовано, що соціальні смислові установки дітей з функціонально неспроможних сімей характеризуються закритістю та ригідністю щодо проникнення позитивних впливів зі шкільного середовища. Це в свою чергу пов'язано з внутрішнім конфліктом між бажанням реалізувати себе у сфері навчання, досягнути шкільних успіхів і невисокою імовірністю реалізувати це, через прогалини у системі виховання та навчання дитини, що породжує виникнення в останньої негативних смислових установок щодо себе.
6. Встановлено, що діти з функціонально неспроможних сімей сприймають батьків окремо, а не як шлюбну пару, що пов'язано з особливостями виховання дітей у неповній або формально повній сім'ї. Діти з даних сімей надають великого значення ролі брата або сестри у функціонуванні сім'ї, що пов'язано з більш близькими емоційними стосунками дітей з останніми. Інші члени родини, наприклад, бабуся, дідусь, а також особа вчителя не сприймаються більшістю дітей з обох видів сімей, як особливо значимі люди, що пов'язано з відсутністю близьких емоційних контактів і, відповідно, важкістю виникнення прихильності та прив'язаності до них.
7. Виявлено, що більшість дітей з функціонально неспроможних родин сприймають сімейну ситуацію як конфліктну, відчувають ворожість від членів родини. Дітям з даного типу сім'ї властиве почуття меншовартості. Як показав аналіз малюнків дітей з нормально функціонуючих родин, останні сприймають сімейну ситуацію, як сприятливу. Водночас з'ясовано, що сприятлива сімейна ситуація є бажаною для дітей з обох типів сімей.
8. Встановлено, що сфера навчальних та позанавчальних інтересів дітей молодшого шкільного віку з функціонально неспроможних сімей характеризується вузьким діапазоном, спрямованістю на спілкування. Переважна більшість дітей з даного виду сімей не мають стійких захоплень, улюблених занять, характеризується бідністю змістової сторони інтересів. Навчальні інтереси пов'язані із зовнішніми ознаками успішності оцінками, що свідчить про поверхневість шкільної мотивації учнів з даної категорії сімей. Позанавчальні інтереси дітей спрямовані на спонтанний і/або пасивний відпочинок, до якого належить - проведення вільного часу на вулиці серед однолітків, що може у майбутньому сприяти виникненню асоціальних форм поведінки.
9. На відміну від дітей з функціонально неспроможних сімей, пріоритетним у сфері навчальних інтересів дітей з нормально функціонуючих родин виявився саме пізнавальний інтерес. Позанавчальні інтереси останніх спрямовані на активний відпочинок, участь у різноманітних секціях чи гуртках, наявність улюблених занять, хобі.
10. Виявлено відмінності в змістових характеристиках ціннісних орієнтацій дітей молодшого шкільного віку з обох типів сімей. Для дітей з функціонально неспроможних сімей в ієрархії життєвих цінностей найбільше значення отримали цінності щасливого сімейного життя, цінності відпочинку та розваг, а також матеріального благополуччя.
Цілісна система ціннісних орієнтацій дітей з функціонально неспроможних родин є розгалуженою та нестійкою. Характерною особливістю дітей з даного виду сімей є те, що як хлопці, так і дівчата дуже зацікавлені в набутті та оволодінні ще однієї ролі - "силача", що свідчить про домінування у ціннісних орієнтаціях спрямованості на цінність фізичної сили, влади та контролю над іншими; менша увага приділяється цінностям духовного світу та власного культурного й освітнього розвитку.
11. Для дітей з нормально функціонуючих сімей також виявились важливими цінності матеріального благополуччя і щасливого сімейного життя, проте вони не є домінуючими. Переважна більшість дітей з даного типу сім'ї прагне спрямовувати власну діяльність на використання своїх здібностей і творчого потенціалу в улюблену справу у майбутньому.
12. Розроблено проект соціально-психологічного тренінгу психопрофілактики та корекції порушень у формуванні диспозиційної системи особистості. Проект передбачає застосування корекційних заходів з членами функціонально неспроможної родини, а також з дітьми класу, в якому навчається дитина з даного типу сім'ї. Це дозволить останній налагодити взаємовідносини з ровесниками та змінити уявлення про свій статус в класному колективі.
В межах проекту, запропоновано й апробовано тренінг особистісного зростання дитини молодшого шкільного віку з функціонально неспроможної сім'ї. Метою тренінгу є сприяння формуванню позитивної "Я-концепції" особистості та гармонізація міжособистісних стосунків шляхом зміни негативних соціальних установок дитини.
13. Аналіз результатів формуючого експерименту засвідчив ефективність проведення психокорекційної роботи з дітьми з функціонально неспроможних сімей. Встановлено, що соціальні установки дітей з експериментальної групи щодо себе та щодо ровесників набули в цілому позитивної спрямованості (у 79% та 86% відповідно). Це позначилось на рівні самооцінки, яка стала вищою (у 86% дітей) порівняно з попереднім її рівнем.
14. Розкрито динаміку змін у сприйманні дітьми емоційних контактів у колі сім'ї. Констатовано, зокрема, зниження негативного їх оцінювання членами експериментальної групи. Набуття навичок самоаналізу, розвиток позитивного мислення в учасників тренінгу призвели до зниження в останніх упередженості, агресивності та негативного сприйняття оточуючих людей. Тренінг сприяв також удосконаленню комунікативних навичок, формуванню доброзичливості й толерантності у дітей.
15. З'ясовано, що формування гармонійної несуперечливої диспозиційної системи особистості є наслідком позитивного функціонування сімейної системи й успішної реалізації навчально-виховних впливів як сім'ї, так і інших соціальних інститутів. Звичайно, повний склад сім'ї, достатній матеріальний та соціально-економічний статус батьків є чинниками, які опосередковано, але сприятливо впливають на гармонійний та різнобічний розвиток особистості, в тому числі її диспозиційної системи.
Наявність високого рівня психолого-педагогічної культури батьків, їх морального та освітнього розвитку, демократичного стилю виховання сприятимуть успішному формуванню та високому рівню змістової сторони диспозиційної системи особистості дитини. В рамках школи, це, серед іншого, проведення профілактичних та корекційно-розвивальних заходів психологічною службою освітнього закладу.
16. Серед перспектив подальших досліджень з даної теми вважаємо доцільним диференційоване та поглиблене вивчення диспозиційної системи дітей молодшого шкільного віку з таких типів функціонально неспроможних сімей як сім'ї трудових мігрантів, сім'ї з наркотичною та алкогольною залежністю, психічними розладами членів родини.
Важливими є також дослідження психологічних механізмів регуляції соціальної поведінки особистості в контексті функціонально неспроможної сім'ї в інші вікові періоди.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии. М.: Фонд "За экономическую грамотность", 1995. 296 с.
2. Активность и жизненная позиция личности: Сб.науч. тр. // Отв. ред. А.В.Брушлинский. М., 1988. 228 с.
3. Алексеева В.Т. Ценностные ориентации как фактор жизнедеятельности и развития личности // Психологический журнал. 1984. Т.5, № 5. С. 63-70.
4. Алексеенко Т. Молода сім'я в сучасному виховному процесі // Педагогіка і психологія. 1998. - №4. С. 54-56.
5. Андреева И, С., Гулыга А.В. Семья: Книга для чтения. - М.: Политиздат, 1990. Т.2. - 527 с.
6. Аза Л.А., В.А.Поддубный, А.А.Ручка. Ценностные ориентации рабочей молодежи. К.: Наукова думка, 1978. 202 с.
7. Аза Л.А., Бегека Н.А., Казачков В.И. Формирование духовной культуры студенческой молодежи. К.: Вища школа, 1990. 110 с.
8. Айвазян С.А., Енюков И, С., Мешалкин Л.Д. Прикладная статистика. Исследование зависимостей. М.: Финансы и статистика, 1985. 487 с.
9. Асеев В.Г. Личность и значимость побуждений. М., 1993. 223 с.
10. Баб'як Т.І. Психокорекційна робота з дітьми та підлітками, що зазнали насильства. Львів: ВНТЛ, 1999. 48 с.
11. Барташников А.А., Барташникова И.А. Учись мыслить. Харьков: Фолио, 1998. 480 с.
12. Батраченко І.Г. Психологічні закономірності розвитку антиципації людини. Дніпропетровськ, 1996. 299 с.
13. Бевз Г.М. Прийомна сім'я: особливості розвитку та соціальної адаптації дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування // Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д., Кісарчук З.С. Київ: Міленіум, 2003.- Т.3.- С.211-220.
14. Бжалава И.Т. Установка как механизм действия внушения // Вопросы психологии, 1967, № 2, стр. 42.
15. Бех І.Д. Особистість народжується в сім'ї // Початкова школа. 1994. - № 2. С. 11.
16. Бодалев А.А., Столин В.В. Семья в психологической консультации. Опыт и проблемы психологического консультирования. М.: Педагогика, 1989. 208 с.
17. Бобнева М.И. Социальные нормы и регуляция поведения. М.: Наука, 1978. 310 с.
18. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте: Психол. исследование. М.: Просвещение, 1968. 468 с.
19. Браун-Галковська М. Домашня психологія: Подружжя, діти, родина. Львів: Свічадо, 2000.- 176 с.
20. Бретт Д. Жила-была девочка похожая на тебяПсихотерапевтические истории для детей. М.: Класс, 1996.- 224с.
21. Боровиков В. Statistica: искусство анализа данных на компьютере. Для профессионалов. СПб.: Питер, 2001. 656 с.
22. Буева Л.П. Социальная среда и сознание личности. М., 1968. - с.216.
23. Буянов М.И. Ребенок из неблагополучной семьи. Записки детского психиатра. М.: Просвещение, 1988. 207 с.
24. Варга Д. Дела семейные. М.: Педагогика, 1986. 160 с.
25. Ващенко Р.В. Ціннісні орієнтації та їх роль у регулюванні поведінки // Збірник Четвертої Міжнародної конф. "Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень. К.: Київський університет. 2001. С. 4-6.
26. Витакер К., Бпамбери В. Танцы с семьей. М.: Класс, 1999. 163 с.
27. Водзинская В.В. Понятие установки, отношения и ценностной ориентации в социологическом исследовании // Философские науки. 1968. - №2. С.48.
28. Войдило Е. Мій вибір свобода. Львів: Відродження, 1994.- 104 с.
29. Выготский Л, С. Собрание сочинений: В 6 т. / Д.Б.Эльконин. М., 1984. Т.4: Детская психология. 432 с.
30. Гірник А.М., Шпалерчук І.Н. Тренінг комунікативних умінь // Практична психологія та соціальна робота, № 1-2, 2001.
31. Годфруа Ж. Что такое психология: В 2 т. / Мир. - М., 1996. Т.1. 376 с.
32. Годфруа Ж. Что такое психология: В 2 т. / Мир. - М., 1996. Т.2. 321 с.
33. Гордон Т.Р. Повышение родительской эффективности // Популярная педагогика. Екатеринбург: АРД ЛТД, 1997.
34. Гримак Л.П. Общение с собой: Начала психологии активности. М.: Политиздат, 1991. 320 с.
35. Експрес-інформація. Державний комітет статистики України. К., 2001. 30 с.
36. Журба К. Духовні інтереси та ідеали сучасної української сім'ї // Рідна школа. Київ: Преса України, 1998. - №4.- С.80.
37. Жуховицкий Л. Все в чем вы нуждаетесь - М.: Политиздат, 1990. 336 с.
38. Зайцева З.Г. Школа та важковиховувані підлітки. К.: Радянська школа, 1991. 77 с.
39. Зимбардо Ф. Застенчивость. СПб: Питер Пресс, 1995. 256 с.
40. Залесский Г.Е. Психология мировозрения и убеждений личности. М.: МГУ, 1994. 144 с.
41. Зейгарник Б.В. Теории личности в зарубежной психологии. М.: МГУ, 1982. 128 с.
42. Зотова О.И., Бобнева М.И. Ценностные ориентации и механизмы социальной регуляции поведения. М., 1978. 268 с.
43. Имедадзе И.В. Потребность и установка // Психологический журнал, Том 5, № 3, 1984, с. 35-45.
44. История зарубежной психологии (30-60-е годы XX в.) // Под ред. П.Я. Гальперина, А.Н. Ждан. М.: МГУ, 1986. 344 с.
45. Карамушка Л.М. Чи потрібен психолог у школі? Проблеми та перспективи співробітництва між директором та психологом школи// Практична психологія та соціальна робота. - №3. 2000. С. 2-5.
46. Киян О. Майбутнє очима молодшого школяра // Початкова школа. 1998. - №11. С. 47-48.
47. Кобзарь Б, С., Пєтухов Є.І. Запобігання відхиленням у поведінці школярів. К.: Вища школа, 1992. 143 с.
48. Ковалев А.Г. Психология личности. М., 1970. с. 298.
49. Ковалев С.В. Психология современной семьи. Москва: Просвещение, 1988.- 208 с.
50. Козелецкий Ю. Человек многомерный. К.: Либідь, 1991. 288 с.
51. Кон И, С. Дружба. М.: Политиздат, 1987. 350 с.
52. Кон И, С. Социология личности. М., 1967.
53. Кононко О.Л. Соціально-емоційний розвиток особистості (в дошкільному дитинстві). К.: Освіта, 1998. 255 с.
54. Конвенція ООН про права дитини. К.: Столиця, 1997. - 32 c.
55. Кузин В, С. Психология. - М.: Высшая школа, 1982. 256 с.
56. Кузьмин Е, С. Актуальные проблемы социальной психологии. Ленинград, 1987. 39 с.
57. Крайг Грейс. Психология развития. СПб: Питер, 2000.- 992 с.
58. Кравець В.П. Психологія сімейного життя: В 2-х ч. Тернопіль, 1995.
59. Крутецкий В.А. Психология: Учебник для учащихся пед училищ.- Москва: Просвещение, 1980.- 352 с.
60. Кузин В, С. Психология. Учебник. Москва: Высшая школа, 1982.- 256 с.
61. Куликов Л.В. Психология личности в трудах отечественных психологов. СПб: Питер, 2000. 480 с.
62. Кэдьюсон Х., Шефер Ч. Практикум по игровой психотерапии. СПб: Питер, 2000. 416 с.
63. Левитов Н.Д. Психология характера. М.: Просвещение, 1969. 424 с.
64. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1975. 304 с.
65. Личность и группа в социально-психологических исследованиях. М., 1994. 135 с.
66. Личность и ее ценностные ориентации. Информационный бюллетень № 19. М., 1969. С. 38.
67. Максименко С.Д. Общая психология. М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 1999. 528 с.
68. Максимова Н.Ю. Воспитательная работа с социально дезадаптированными школьниками. Методические рекомендации. К.: ІЗМН, 1997. 136 с.
69. Марковская И.М. Тренинг взаимодействия родителей с детьми. СПб: Речь, 2000. 150 с.
70. Махмадамінова Г.А. Проблеми соціалізації особистості неповнолітнього у соціально-неблагополучній сім'ї // Збірник Четвертої Міжнародної конф. "Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень. К.: 2001. С. 89-90.
71. Майерс Д. Социальная психология. СПб: Питер, 1997. 684 с.
72. Маслоу А.Г. Мотивация и личность. СПб: Евразия, 1999. 478 с.
73. Маюров А.Н. Антиалкогольное воспитание. М.: Просвещение, 1987. 189 с.
74. Меллібруда Є. Таємниця ЕТОН. Львів: РТ, 1994.- 49 с.
75. Мясищев В.Н. Личность и неврозы. СПб., 1960. 150 с.
76. Момов В. Норма, идеал, оценка и ценностная ориентация // Философская мысль. 1969. Т.2.
77. Мухина В, С. Детская психология. М.: Просвещение, 1985. 272 с.
78. Насиновская Е.Е. Методы изучения мотивации личности: Опыт исследования личностно-смыслового аспекта мотвации. М.: МГУ, 1988. 80 с.
79. Немов Р, С. Психологическое консультирование. М.: ВЛАДОС, 2001. 528 с.
80. Ноздріна О.В. Ціннісні орієнтації особистості: шляхи та способи їх формування в умовах трансформації суспільства // Педагогіка і психологія професійної освіти. 2000.- N 1.- С.179-187.
81. Обозов Н.Н. Психология межличностных отношений. К.: Либідь, 1990. 192 с.
82. Образ жизни и ценностные ориентации личности / Отв.ред. Л.А.Арутюнян. Ереван: АН АрмССР, 1979. 144 с.
83. Овчарова Р.В. Справочная книга школьного психолога. М.: Просвещение, Учебная литература. 1996. 352 с.
84. Олпорт Г.В. Личность в психологии. М.: КСП+; СПб: Ювента, 1998. 345 с.
85. Орлов А.Б. Психология личности и сущности человека.- М.:Логос, 1995.- 214 с.
86. Ольшанский В.Б. Личность и социальные ценности // Социология в СССР. М., 1965. Т.1. С. 242.
87. Оржеховська В. "Діти вулиці" потребують захисту // Початкова школа. 1999. - №2. С.58-59.
88. Петровская Л.А. Теоретические и методические проблемы социально-психологического тренинга. Москва, МГУ, 1982. 168 с.
89. Пачковський Ю.Ф., Корнієнко І.О. Проблеми молоді: соціолого-психологічні аспекти вивчення та діагностики. Львів: ВНТЛ, 1999. 76 с.
90. Паповян С. С. Математические методы в социальной психологии. М.: Наука, 1983. 343 с.
91. Пезешкиан Н. Позитивная семейная психотерапия: Семья как психотерапевт. М.: Смысл, 1993.
92. Петровский А.В., Ярошевский М.Г. Краткий психологический словарь. М., 1985. 385 с.
93. Пірен М.І,. Конфліктологія: Підручник. Київ: МАУП, 2003. 360 с.
94. Психология личности: Словарь-справочник / За редакцией П.П.Горностая, Т.М.Титаренко. К.: Рута, 2001. 320 с.
95. Психология личности. Тексты / Под ред. Ю.Б.Гиппенрейтер, А.А.Пузырея. М.: МГУ, 1982. 288 с.
96. Проект Гармонія. Громадська програма запобігання насильства в сім'ї Львів, 1999. 51 с.
97. Постанова Верховної Ради України "Про Концепцію державної сімейної політики" // Відомості Верховної Ради (ВВР).- 1999.- N 46-47.- ст.404
98. Психологічні закономірності розвитку громадянської свідомості та самосвідомості особистості: У 2-х т. Т.2. / М.Й.Боришевський. М.І.Алексеєва. В.В.Антоненко та ін. За загальною редакцією М.Й.Боришевського. К., 2001. 315 с.
99. Родинне вогнище: Зб.для батьків, дітей, вчителів / За ред. М.Й. Людкевич. Львів: Каменяр, 1998. 133 с.
100. Савченко О.Я. Сімейне виховання. Молодші школярі. К.: Радянська школа, 1979. 141 с.
101. Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности / Под ред.В.А. Ядова. Л.: Наука, 1979. 264 с.
102. Сатир В. Как строить себя и свою семью. М.: Педагогика-Пресс, 1992. 192 с.
103. Семиченко В.А., Заслуженюк В, С. Мистецтво взаєморозуміння. Психологія та педагогіка сімейного спілкування. К.: Веселка, 1998. 214 с.
104. Семья. Социально-психологические и этические проблемы: Справочник / В.И. Зацепин, Л.М.Бучинская, И.Н.Гавриленко. Киев: Политиздат Украины, 1990.- 255 с.
105. Соболева Н.И. Мировоззрение и жизненый выбор личности. К.: Наукова дуика, 1989. 124 с.
106. Современная зарубежная социальная психология. Тексты. М.: МГУ, 1984. 255 с.
107. Социальная психология и общественная практика. М.: Наука, 1985. 233 с.
108. Стельмахович М.Г. Українська родинна педагогіка. К., 1996.
109. Стиль жизни личности: Теор. и методол. проблемы / Отв.ред.Л.В. Сохань, В.А. Тихонович. К.: Наукова думка, 1982. 372 с.
110. Сухомлинский В.А. Сердце отдаю детям. К.: Радянська школа, 1971. 243 с.
111. Титаренко В.Я. Семья и формирование личности. М.: Мысль, 1987.- 352 с.
112. Титов Б.А., Машкова Л.Т. Семейная драма глазами ребенка. - Ленинград: Знание, 1990. 17с.
113. Тищенко С.П. Психологія виховного впливу сім'ї на дитину. К.: Радянська Україна, 1982.- 48 с.
114. Токарева С.Н. Социальные и психологические аспекты семейного воспитания.- МГУ: 1989.- 80 с.
115. Трофімов Ю.Л. Психологія. К.: Либідь. 2000. 558 с.
116. Узнадзе Д.Н. Эксперементальные основы психологии установки. Тбилиси: Издательство Академии Наук Грузинской ССР, 1961. 207 с.