ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ САМОВИЗНАЧЕННЯ ЖІНОК, ОРІЄНТОВАНИХ НА УПРАВЛІНСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ : ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ САМООПРЕДЕЛЕНИЯ ЖЕНЩИН, ОРИЕНТИРОВАННЫХ НА управленческую деятельность

Краткое описание

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

ЩЕРБАТЮК БОГДАНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 159.923 055.2:65

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ САМОВИЗНАЧЕННЯ ЖІНОК, ОРІЄНТОВАНИХ НА УПРАВЛІНСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ.

19.00.05.- соціальна психологія;
психологія соціальної роботи

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
кандидат психологічних наук, доцент
Виноградов Олександр Генадійович,

КИЇВ 2006

ЗМІСТ
ВСТУП....................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ САМОВИЗНАЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ.....................12
1.1.Проблема самовизначення особистості в науковій літературі12
1.2.Поняття самовизначення особистості, види і форми його прояву.........................................................................................................28
1.3.Психологічні індикатори самовизначення жінок, орієнтованих на управлінську діяльність......................................................................41
1.3.1.Ціннісні орієнтації як психологічний індикатор самовизначення особистості .................................................................................................42
1.3.2.Мотиваційний компонент як психологічний індикатор процесу самовизначення. .......................................................................................47
1.3.3. Самооцінка в контексті самовизначення особистостіі, орієнтованої на управлінську діяльність.................................................53
Висновки з 1 розділу..............................................................................58
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ САМОВИЗНАЧЕННЯ ЖІНОК, ОРІЄНТОВАНИХ НА УПРАВЛІНСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ ....................................................60
2.1. Вибір та обгрунтування методики дослідження............................60
2.2. Опис процедури дослідження та вибірки.......................................72
Висновки з 2 розділу..............................................................................75

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ..............................................................................................78
3.1. Особливості ціннісного аспекту самовизначення жінок, орієнтованих на управлінську діяльність ............................................85
3.2. Особливості прояву мотиваційного компоненту самовизначення жінок, орієнтованих на управлінську діяльність.................................114
3.3. Особливості самооцінки жінок, орієнтованих на управлінську діяльність.................................................................................................138
Висновки з 3 розділу..............................................................................150
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ............................................................................154
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................157
ДОДАТКИ.....................................................................................................181

ВСТУП
Актуальність дослідження. Зміни, що відбуваються в нашій країні, диктують нові вимоги до місця, статусу та ролі кожного члена суспільства. Останні десятиріччя ХХ століття багаті явищами глобального характеру, активний вплив яких на суспільний прогрес вже позначився і чекає свого повного розвитку в русі до якісно нової цивілізації. В їх числі масовий вихід жінок на ринок праці і активна їх участь в підприємництві та управлінні. Щоб зрозуміти масштаби наслідків цього феномену, досить вказати лише на дві його сторони: більш повну реалізацію творчого потенціалу жінок, які складають більшу половину людства і більш широкий доступ до капіталу, ресурсів, влади, що відкриваються перед ними із залученням до управлінських структур.
Дійсно, за порівняно короткий історичний відрізок часу жінка рішуче вийшла за межі своєї традиційної рольової сімейної функції, почавши працювати поза межами дому, отримавши освіту, професійну кваліфікацію, активно поповнюючи не тільки ряди найманих робітників, але й створюючи власні підприємства. До недавнього часу роль жінки в процесі розвитку суспільства розглядалась лише у зв’язку з її репродуктивною функцією або зі збільшенням трудових ресурсів, а її економічний потенціал взагалі не брався до уваги. Був поширений погляд на жіночу працю як на маргінальну та випадкову. Такий підхід, інерційний по своїй сутності, дає звичну оцінку традиційній ролі жінки в суспільстві та ігнорує ті зміни, що визначили її нову роль в суспільному прогресі. Із жалем можна констатувати, що цей підхід властивий і нашому суспільству в цілому та пересічному українцеві зокрема. Хоча аналіз досліджень, представлених в літературі [25; 69; 72; 98], доводить, що участь жінок в управлінні:
1. Відіграє значну роль в структурній розбудові національної економіки.
2. Є новою динамічною силою розвитку підприємництва та стимулює підвищення темпів росту виробництва.
3. Сприяє підвищенню продуктивності національного господарства.
4. Збільшує загальний добробут, реалізовуючи невикористаний людський потенціал і скорочуючи безробіття.
5. Соціально-економічні зміни, що ними привносяться, сприяють довготривалій політичній стабільності.
Питання розширення притоку жінок в управління має зовсім не пропагандистське значення як один з аргументів у боротьбі жінок за рівні можливості. Його самостійний, суттєвий зміст в тому, що залучаючись до управління, жінка вносить в нього свої унікальні здібності, вміння, навички, стиль ділової поведінки, свій почерк в прийнятті рішень. Відмінність їх стилю управління від чоловічого надає жіночому внеску інноваційного характеру, розширює та збагачує науку та практику управління. При цьому недовикористання творчого та економічного потенціалу жінок очевидне. Одним з принципових моментів у вирішенні цієї проблеми є самовизначення жінки, орієнтованої на управлінську діяльність.
Незважаючи на суттєві зміни у становищі жінок, які відбуваються у більшості розвинутих країн протягом останніх десятиліть, одна з найголовніших залишається ще не вирішеною. Вона отримала назву феномену скляної стелі”, сутність якого полягає в існуванні невидимих перепон на шляху жінок до високих посад в управлінні. Цій проблемі присвячено велику кількість емпіричних досліджень та публікацій західних спеціалістів у галузі індустріально-організаційної психології, соціальної психології та соціології [83, 85, 233, 205]. У вітчизняній літературі, нажаль, феномен «скляної стелі», який пов не дістав належного висвітлення, незважаючи на його гостроту для України.
Здатність до управління це рідкісна здібність, до реалізації якої в більшості випадків залучена лише одна половина громадян чоловіки. Тому питання про збільшення притоку здібних жінок в управління має велике практичне значення. Його зміст полягає в тому, що в управління жінка привносить свої унікальні здібності, вміння, навички, стиль ділової поведінки, свій почерк в прийнятті рішень. Їх органічна відмінність надає жіночому внеску інноваційний характер, розширює та збагачує науку управління. Так, дослідження 353 з 500 найуспішніших компаній США, проведене у 2004 році при підтримці фінансової групи Bсеамериканського маркетингового об’єднання, свідчать про те, що збільшення представництва жінок на верхньому щаблі управління веде до суттєвого підвищення прибутковості бізнесу [305]. Звідси випливає практична значущість дослідження причин вказаного феномену.
Дослідники запропонували декілька конкуруючих пояснень феномену «скляної стелі»: 1) Жінки та чоловіки відрізняються інтелектуальними особливостями, які зумовлені біологічно; 2) Існують соціальні причини: суспільні вимоги до жінок більш жорсткі і вимагають поєднання двох функцій соціальної (робота, кар’єра) і домашньої (дім, опіка над дітьми).
Але, зважаючи на те, що сучасні мета-аналітичні дослідження довели відсутність відмінностей між чоловіками та жінками у когнітивних здібностях, соціальній поведінці та рисах особистості [15; 36], перше пояснення не може бути визнане як адекватне. Не можна також заперечувати той факт, що законодавчо в Україні, як і в інших європейських країнах та в США, створюються цілком сприятливі умови для реалізації творчого, особистісного та інтелектуального потенціалу жінок. Так, саме на вирішення цих проблем спрямовані останні законотворчі ініціативи в Україні: Указ Президента України Про підвищення соціального статусу жінок в Україні” та Національна програма дій щодо покращення становища жінок, сприяння рівності жінок та чоловіків, що є свідченням суспільної значущості проблеми.
Беручи до уваги наведені факти, слід визнати, що корені проблеми більш широкого залучення жінок до управлінських структур лежать зараз скоріше у площині соціально-психологічних феноменів. Саме тому, однією з причин існування явища скляної стелі”, що стоїть на шляху просування жінок до керівних посад, є проблеми самовизначення жінок, зумовлені певними соціально-історичними причинами. Пасивне ставлення до життя, невпевненість у власних силах, невміння ставити довготривалі цілі та домагатися їх реалізації ускладнюють процес входження до управлінських структур. В основі своїй всі ці проблеми є не що інше, як неможливість адекватно відповісти на питання: чого я хочу?”, що я можу?”, які здібності я маю для реалізації своїх задумів?”, чого від мене вимагає суспільство?”. Самовизначення є тим соціально-психологічним феноменом, який і містить відповіді на ці запитання.
Таким чином, зрозуміло, що до проблеми самовизначення жінок, орієнтованих на управлінську діяльність, має бути застосований інтегральний психологічний підхід, який враховуює індивідуальні психологічні якості особистості з одної сторони, та соціальні умови з іншої. Саме при такому підході особистість виступає цілісним утворенням, а сутність її активності виражається не тільки в створенні світу ідей та речей, але і в саморегуляції, в управлінні людськими відносинами, в самореалізації та в самотворенні своєї суб'єктності.
Недостатня теоретична розробленість поставлених питань і практично відсутній емпіричний матеріал дослідження гендерних аспектів самовизначення, особливо з урахуванням потреб сучасного розвитку суспільства, зумовила вибір теми даного дисертаційного дослідження: Психологічні особливості життєвого самовизначення жінок, орієнтованих на управлінську діяльність”.
Вибраний напрям дослідження має зв’язок з науковими програмами Київького національного університету імені Тараса Шевченка і виконаний в руслі науково-дослідницької теми кафедри соціальної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Інноваційна поведінка молоді в період становлення української держави» (номер держреєстрації 0198U000061).
Об’єкт дослідження - процес самовизначення особистості.
Предмет дослідження - психологічні ознаки самовизначення жінок, орієнтованих на управлінську діяльність.
Мета дослідження - теоретично обгрунтувати та емпірично дослідити психологічні індикатори самовизначення жінок, орієнтованих на управлінську діяльність.
Завдання дослідження:
1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми самовизначення особистості; визначити сутність поняття самовизначення та виокремити його психологічні індикатори.
2. Встановити особливості самовизначення жінок, орієнтованих на управлінську діяльність у співвіднесенні з їх особистісними характеристиками.
3. Виявити характерні особливості ціннісно-мотиваційного аспектів самовизначення жінок, орієнтованих на управлінську діяльність.
Методологічною основою дослідження виступили основні положення культурно-історичної теорії (Л.С.Виготський), системного підходу до вивчення психічного розвитку і формування особистості (К.О.Абульханова-Славська, Л.І.Анциферова, Б.Г.Ананьев, Б.Ф.Ломов, Г.О.Балл), загальнопсихологічної концепції діяльності і спілкування (О.М.Леонтьев, В.В.Давидов, С.Д.Максименко, Н.В.Чепелєва, І.Д.Пасічник, В.А.Семиченко, Т.С.Яценко, В.Г.Панок, М.Й.Боришевський), загальних засад теорії управління (В.П.Казміренко, Л.М.Карамушка, Н.Л.Коломінський, Л.Е.Орбан-Лембрик, В.В.Третьяченко), теорії гендерної соціалізації (Т.В.Бендас, В.В.Москаленко, Є.П.Ільїн, Я.Л.Коломінський).

Методи дослідження. У зв’язку з задачею діагностики основної критеріальної змінної цього дослідження — орієнтації на управлінську діяльність — було розроблено спеціальний засіб вимірювання у формі двохфакторного опитувальника. Мотиваційно-ціннісні особливості досліджуваних вимірювалися за допомогою опитувальників А.Мехрабіана (мотивація досягнення успіху та уникнення невдачі, прагнення до прийняття та страху відторгнення) та методики вивчення ціннісних орієнтацій Ш.Шварца. Для перевірки гіпотези про те, що шкали цих інструментів однаковим чином працюють для чоловіків та жінок здійснювався аналіз надійності-узгодженості їх пунктів. З метою діагностики особливостей самовизначення була розроблена оригінальна методика на базі системи відкритих запитань. Обробка даних цієї методики передбачає проведення контент-аналізу відповідей за авторською схемою декількома кодувальниками з наступним визначенням ступеня узгодженості оцінок основних критеріїв.
Статистичний аналіз отриманих даних включав у себе двохфакторний дисперсійний аналіз, у якому незалежними змінними (факторами) виступали стать та дихотомізована орієнтація на управлінську діяльність, а залежними — сукупність параметрів ціннісно-орієнтаційної сфери. Також для характеристики відмінностей жінок, орієнтованих та не орієнтованих на управлінську діяльність, застосовувався t-критерій Ст’юдента. Для підтвердження того, що система індикаторів вказує на досліджуваний конструкт, був використаний канонічний кореляційний аналіз. Нарешті, парний кореляційний аналіз застосовувався з метою вивчення напрямку та сили зв’язку між орієнтацією на управлінську діяльність та основними параметрами самовизначення.
Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають в тому, що:
1. Здійснено комплексне емпіричне дослідження особливостей самовизначення жінок, орієнтованих на управлінську діяльність.
2. Побудовано систему індтикаторів самовизна­чення, що емпірично характеризують мотивацію, ціннісні орієнтації, самооцінку та досліджено їх вплив на особливості самовизначення жінок.
3. Отримані в роботі результати поглиблюють уявлення про вплив соціальної детермінації на розвиток людської особистості, та про механізми, які забезпечують засвоєння та активне відтворення соціального досвіду в такій свері діяльності як управління.
4. Результати дослідження також роблять внесок у вирішення проблем внутрішньогрупових відносин між керівником та підлеглими, які обумовлені як соціально-психологічними, так і особистісними факторами; поглиблюють уявлення про самовизначення особистості, зокрема самовизначення жінки, орієнтованої на управлінську діяльність.
Практичне значення. Обгрунтовані в роботі теоретичні положення та емпіричні результати дають змогу намітити конкретні заходи щодо вдосконалення процесів самовизначення жінок. Знання про особливості психологічної детермінації самовизначення особистості, орієнтованої на управлінську діяльність, можуть бути використані в профорієнтаційній роботі і покладені в основу розробки тренінгових програм з метою удосконалення оботи керівників та більш широкого залучення до управління жінок, використання їх інноваційних управлінських якостей.

Надійність та вірогідність наукових результатів забезпечувались меотдологічною і теоретичною обгрунтованістю вихідних принципів; застосуванням апробованого інструментарію, який повністю відповідав меті, предмету, об’єкту та завданням дослідження; застосуванням методів кількісного і якісного аналізу отриманого емпіричного матеріалу.
Особистий внесок здобувача. Наукові факти, одержані в результаті досліджень, є самостійним внеском автора в концепцію самовизначення особистості. Окремі теоретичні положення опубліковані у статті, написаній у співавторстві. Розробки та ідеї співавтора в дисертації не використовуються.
Впровадження результатів дослідження. Отримані дані та розроблені методики використовуються у курсі гендерної психології Національного Педагогічного Університету ім. Драгоманова. Також дані дисертаційного дослідження були застосовані при організації гендерного тренінгу для співробітниць компанії Крафт Фудз Україна, проведеному компанією «Вища Ліга» у 2004 р.
Апробація роботи. Основні результати роботи доповідались на Науковій конференції в Прикарпатському університеті ім. Василя Стефаника (2000 р.), на Четвертій і П’ятій міжнародних конференціях аспірантів і молодих науковців, які проводились Київським Національним університетом ім. Т.Шевченка в 2001, 2002 рр. Опубліковано три статті в Віснику Харківського Університету” (№ 498; 2000 р., № 539; 2002 р., № 550; 2002 p.) і стаття у Віснику Київського національного університету ім Т. Шевченка” (№ 19; 2003р.)

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається за вступу, трьох розділів, заключення, списку використаних джерел та додатків. Робота викладена на 225 сторінках друкованого тексту, основного тексту 156 сторінок, містить 18 таблиць, 2 рисунка, 23 додатка. Список використаних джерел складається з 308 найменувань.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Проведений теоретичний аналіз процесу самовизначення особистості свідчить, що самовизначення це аспект соціалізації, в якому індивід набуває готовності до самостійної, творчої діяльності на основі усвідомлення і співвіднесення суспільних вимог, власних потенційних та наявних здібностей, комплексу внутрішніх умов, та, разом з цим, набуває здатності до самостійного прийняття рішень відносно важливих життєвих цілей, які мають сенс як для самого суб'єкту, так і для суспільства.
Встановлено, що вимірювальну модель досліджуваного конструкту самовизначення можна представити за допомогою системи психологічних індикаторів, якими є три головні компоненти: мотиви, ціннісні орієнтації та самооцінка а) своїх потреб, б) можливостей, в) здібностей та г) вимог суспільства й готовності діяти в суспільній системі координат.
Розроблено методичний комплекс дослідження індивідуальних відмінностей самовизначення через основні психологічні індикатори, який складається з методики виявлення орієнтації на управлінську діяльність; методики з самовизначення через самооцінку своїх бажань, можливостей, здібностей і вимог суспільства; з методик визначення мотивації досягнення і афіліації та ціннісних орієнтацій. Всі застосовані методики були досліджені на надійність-узгодженість” і мають високі статистичні показники за Л.Кронбахом.
Доведено, що психологічні індикатори конструкту самовизначення статистично значуще пов’язані між собою, що є емпіричним свідченням спільного характеру чинників, які стоять за ним. Так, найбільша кореляція (коефіцієнт кореляції Пірсона для двох множин змінних) між множиною показників мотиваційних шкал Мехрабіана та сукупністю показників 10 мотиваційних типів Шварца склала 0.538 (Р < 0.004), між набором індикаторів самооцінки та множиною показників мотиваційних шкал Мехрабіана 0.737 (Р < 0.012), між показниками індикаторів самооцінки та показниками 10 мотиваційних типів Шварца 0.947 (Р < 0.001).
2. Виявлено характерні особливості усвідомлення жінками своїх потреб, можливостей, здібностей, вимог суспільства та готовності діяти в суспільній системі координат, які виявляються в несформованій структурі хочу” і можу”, що містять бажання, прагнення, усвідомлення своїх наявних і потенційних можливостей щодо власної самореалізації. Це доводять і низькі показники за методикою з визначення орієнтації на управлінську діяльність.
Такий висновок є свідченням того, що скляні стелі” на шляху до управлінських посад у жінок є соціально-психологічним феноменом, дію якого можна послабити, впливаючи на механізм цілепокладання жінок, орієнтованих на управління.
Встановлено, що процес самовизначення жінок, орієнтованих на управлінську діяльність, відбувається в першу чергу через усвідомлення себе як особистості у спілкуванні з іншими і наданні переваги афіліативним якостям; а вже потім через усвідомлення себе як професіонала, де головну роль відіграють такі якості як відповідальність та інновативність.
В якості вимог, які висуває до них суспільство, орієнтовані на управління жінки в процесі самовизначення відзначають твердість і самостійність. В останню чергу визначаються вимоги суспільства, пов’язані з гендерною приналежністю.
3.Характерною рисою самовизначення жінок, орієнтованих на управлінську діяльність, є більш високий пріоритет цінностей авторитет”, суспільний порядок”, безпека нації”, мир на землі”, повага до традицій”, творчість”, соціальна справедливість”, бути поміркованим”, бути амбітним”, охороняти навколишнє середовище”, бути здоровим”, бути розумним”, бути чесним”, бути великодушним”.
Найменший пріоритет для орієнтованих на управління жінок мають ,зокрема, такі цінності, як влада”, допомагати іншим”, бути безрозсудливо сміливим”.
На рівні узагальнених мотиваційних типів спостерігається високе присвоєння орієнтованими на управління жінками узагальнених цінностей альтруїзму, універсалізму, безпеки та досягнення.
Характерними особливостями мотиваційної компоненти самовизначення орієнтованих на управлінську діяльність жінок є вища мотивація досягнення успіху та менша притаманність страху відторгнення групою у порівнянні з жінками, не орієнтованими на управлінську діяльність.
Статистично значущими ефектами гендерної належності є схожість орієнтованих на управління жінок в межах своєї гендерної групи (і студентів, і професійних менеджерів) за мотиваційними типами Альтруїзм”, Універсалізм”.
Статистично значущими ефектами орієнтації на управління є схожість орієнтованих на управлінську діяльність жінок і чоловіків за мотиваційними типами Безпека”, Досягнення”.
Подальшу перспективу дослідження ми вбачаємо по-перше, в подальшому пошуку психологічних корелятів самовизначення особистості; по-друге, в розробці моделі особистісного самовизначення жінок-майбутніх менеджерів, як цілісного структурованого підходу; по-третє, в розробці гендерних тренінгових програм, адекватних завданню формування особистісних і професійних якостей жінки-управлінця, починаючи з етапу формування орієнтації на управлінську діяльінсть.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. - М: Наука, 1980.- 334с.
2. Абульханова-Славская К.А. Диалектика человеческой жизни // Соотношение филос., методол. и конкретно-науч. подходов к проблеме человека. - М: Мысль, 1977.- 224с.
3. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни.- М: Мысль, 1991. - 299с.
4. Абульханова-Славская К.А. Развитие личности в процессе жизнедеятельности // Психология формирования и развития личности.- М.: Наука, 1981.-365с.
5. Абульханова-Славская К.А., Брушлинский А.В. Философско-психологическая кон­цепция С.Л. Рубинштейна: К 100-летию со дня рождения.- М.: Наука, 1989.- 243с.
6. Аврелий Августин. Исповедь //Антология мировой философии: Методологиче­ский сборник философских текстов. Т.1. - Ч.1. / Сост.: М.А.Парнюк, В.И.Даниленко.- К.: УМК ВО, 1991. - С.161-195.
7. Агеев В.С. Психологические и социальные функции полоролевых стереотипов // Вопросы психологии, 1987.- №2.- С.152-158.
8. Айві А. Цілеспрямоване інтерв’ювання і консультування. - К: Сфера, 1998. - 342 с.
9. Алешина Ю.Е., Волович А.С. Проблемы усвоения ролей мужчины и женщины // Вопросы психологии, 1991. - №4. С.74-82.
10. Алешина Ю.Е., Лекторская Е.В. Ролевой конфликт работающей женщины // Вопросы психологии, 1989. №5. С.80-88.
11. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания.- Л.:ЛГУ,1969.- 340 с.
12. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды. В 2-х т. - М: Педагогика, 1980. - Т1- 287с.
13. Ананьев Б.Г. Человек и общество: Проблемы социализации индивида.- Л.:: ЛГУ,1971.-199с.
14. Андреева Т.В. Самореализация личности представителей творческих профессий: половые различия // Психологические проблемы самореализации личности. Вып.2. СПб.: СПбГУ, 1998. С.203-216.
15. Аничкина В.С. Прекрасный пол на службе у Марса // США: экономика, политика, идеология, 1990. - №9. С.8-18.
16. Анцыферова Л.И. О динамическом подходе к психологическому изучению лично­сти // Психологический журнал, 1981.- №2.- С.8-18.
17. Анцыферова Л.И. К психологии личности как развивающейся сис­темы // Психология формирования и развития личности.- М.: Наука, 1981.-365с.
18. Апатенко О. Гендерна політика в Україні // Банківська справа, 2001. - №4. С.13-17
19. Аристотель. Политика // Сочинения: В 4-х т. / Пер. с древнегреч. oбщ. ред. А.И. Доватура. - М.: Мысль, 1983.- Т-4. - 629с.
20. Асмолов А.Г. Личность как предмет психического исследования. - М: МГУ, 1984. -104 с.
21. Асмолов А.Г. Психология индивидуальности: Методологические основы разви­тия личности в историко-эволюционном процессе. - М: МГУ,1986. - 96с.
22. Асмолов А.Г. Психология личности. - М.:МГУ, 1990. - 367с.
23. Асмус В.Ф. Античная философия.- М.:Высшая школа, 1976. —543с.
24. Бабаева Л.В. Женщины России в условиях социального перелома: работа, поли­тика, повседневная жизнь.- М.: Рос. обществ. научн. Фонд, 1996.- 114с.
25. Бабаева Л.В., Чирикова А.Е. Женщины в бизнесе // Cоциологические исследова­ния, 1996. №3. - С.75-81.
26. Бакиров А. НЛП: игры, в которых побеждают женщины. СПб.: Питер, 2003. -224 с.
27. Балл Г.А. Концепция самоактуализации личности в гуманистической психоло­гии. - К: Днепр, 1993. - 32с.
28. Баронин А.С. Этническая психология:учеб. пособие.-К.:Тандем, 2000. -264 с.
29. Барсукова С. Модели успеха женщин советского и постсоветского периодов: идеологическое мифотворчество // Социологические исследования, 2001. - № 2. С.75-82
30. Бобнева М.И. Социальные нормы и регуляция поведения. М.: Наука, 1978. -311с.
31. Баткин Л.М. Итальянское Возрождение в поисках индивидуальности. - М: Наука, 1989.- 270с.
32. Баткин Л.М. Итальянские гуманисты: стиль жизни, стиль мышления. - М: Наука, 1978. - 199с.
33. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. - М: Искусство, 1986. - 445с.
34. Бендас Т.В. Гендерные исследования лидерства // Вопросы психологии, 2000. - №1. - С. 87-95.
35. Т.В.Бендас. Гендерная психология. Спб.: Питер, 2006. - 431с.
36. Берн Шон. Гендерная психология. - СПб. : Нева, 2002.- 320 с.
37. Бодалев А.А. Психология общения.- М.: Акад. псих. и соц. наук, 1996.- 250с.
38. Бодалев А.А. Личность и общение. - М.: Педагогика, 1983. - 272 с.
39. Бодалев А.А. Формирование понятия о другом человеке как личности. - Л.: ЛГУ, 1970.- 135 с.
40. Божович Л.И. Избранные психологические труды: проблемы формирования лично­сти // ред. Д.И. Фельдштейн. - М.: Междун. пед. акад., 1995.- 209 с.
41. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте.- М.: Просвещение, 1968. - 464 с.
42. Божович Л.И. Этапы формирования личности в онтогенезе // Вопросы психологии, 1978.- №4.- С. 23-33; 1979. - №2. - С. 47-56.
43. Бондаровська В.М. Жінка та бізнес. Від гендерної рівності до психологічних засад успіху. К., 2001. - 64 с.
44. Ботвинник М. Лаврентій Зизаний. - М.: Наука и техника, 1973.-200с.
45. Брандт Г.А. Природа женщины. Екатеринбург: Гуман.ун.-т., 2000.- 178 с.
46. Братусь Б.С. Психологические аспекты нравственного развития личности. - М.: Знание, 1977. - 64с.
47. Бреслав Г.М. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве: норма и отклонения. М.: Педагогика, 1990. -144 с.
48. Брушлинский А.В. Зона ближайшего развития и проблема субъекта деятельности // Психологический журнал, 1994. - Т.- 15. - № 3 - С. 17 — 27.
49. Брушлинский А.В. Проблемы субъекта в психологической науке // Психологиче­ский журнал, 1991.- Т.- 12.- № 6. - С. 3- 10.
50. Брушлинский А. В. Психология субъекта в изменяющемся обществе // Психологи­ческий журнал, 1996.- Т.- 17.- С. 30 - 37.
51. Буева Л.П. Социальная среда и сознание личности.- М.: МГУ, 1968.- 268с.
52. Бурлачук Л. Ф. Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагно­стике.- К.: Наукова думка, 1989.-199с.
53. Васильева О.С. Изучение основных характеристик жизненных стратегий человека // Вопросы психологии , 2001. - №2. С.74-85.
54. Введение в практическую социальную психологию // ред.А.И.Донцов, Ю.М.Жуков. - М.: Смысл,1996.- 373с.
55. Вдовина И.С. Французский персонализм. - М.: Высшая школа, 1990. -151с.
56. Вердербер Р. Психология общения: тайны эффективного взаимодействия. СПб.: «Прайм-аврознак», М.: «Олма-Пресс», 2003. 218 с.
57. Верховин В.И., Логинов С.Б. Феномен предпринимательского поведе­ния // Социологические исследования, 1995.- №8.- С.62-68.
58. Весельницкая Е. И. Женщина в мужском мире. СПб.: «Импакс», 1993.- 126с.
59. Визчина А.В. , Пантелеев С.Р. Описание личностных особенностей в самоописаниях мужчин и женщин // Вопросы психологии, 2001. - №2. С. 91-100.
60. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека.- М.: МГУ,1990.- 285с.
61. Виноградов О.Г.Особистісні опитувальники: аналіз діагностичної парадигми // Вісник київського університету, 1995. Вип 1.- С. 13 -19
62. Виноградов О.Г., Бова А.П. Статистичний аналіз даних біомедичних та соціальних досліджень // Вісник асоціації психіатрів України. К., 1999. - №3. С. 49-53
63. Виноградов О.Г. Класична психометрика та теорія тестових завдань // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2002. -Вип. 11.-С 24-27
64. Виткин Дж. Женщина и стресс.- СПб.: Питер, 1996. -320с.
65. Выготский Л.С. История развития высших психических функций / Собр. соч.в 6-ти томах.- М.: Педагогика, 1984. Т-3.- С.243-385.
66. Выготский Л.С. Мышление и речь: психологические исследования.М.: Лабиринт, 1996. - 416с.
67. Выготский Л.С. Психология развития как феномен культуры. (Избр. труды).- М.: Акад. пед и соц. наук, 1996. - 512с.
68. Гвоздева Е., Герчиков В. Женский менеджмент в российском бизнесе // ЭКО.- 1997. - №11.- С. 163-167.
69. Гендер: реалізація та перспективи в українському суспільстві: матеріали Всекраїнської науково-практичної конференції (М.Київ 11-13 грудня2003р.) / ред.К.М.Левківський. К.: Фоліант, 2004. -70с.
70. Гендерна перспектива / уп. В.Ачеєва. К.: Факт, 2004. -156с.
71. Гендерний розвиток в супільстві: конспекти лекцій / ред.К.М.Левківський.- К.: Фоліант, 2005. -352с.
72. Гендерний паритет в умовах позбудови сучасного українського суспільства / ред. Г. Алєксєєва, О.Балакірєва, В.Бондаровська. К.: Ук. ін.-т. соц.-х досл., 2003. -129с.
73. Гендин А.М. Вопросы прогнозирования и развития личности // Сборник статей.- К.,1985.-166с.
74. Говорун Т.В. Гендерна психологія: навч посібник. К.: Академія, 2004. -307с.
75. Головаха Е.И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение моло­дежи.- К.: Наукова думка,1988.-144с.
76. Головаха Е.И., Панина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания. - К.: По­лит. лит-ра Украины,1989.-189 с.
77. Головей Л.А. Дифференциально-психологические факторы профессионального самоопределения // Психологические проблемы самореализации личности. - СПб.: Изд. СпбГУ, 1999. Вып.3. С.76-83.
78. Горанчук В.В. Психология делового общения и управленческих воздействий: теория и практика. Спб.: Нева, 2003. -286с.
79. Гримак Л. П. Общение с собой. — М.: Полит. лит-ра, 1991. — 320 с.
80. Гришина Н.В. Психология конфликта.- Спб.: Питер., 2003. - 464с.
81. Грошев И.В. Рекламные технологии гендера // Общественные науки и современность, 2000. - № 4.- С.172-187.
82. Гуменюк О.Є. Психологія Я-концепції. Т.: Економічна думка, 2004. 310 с.
83. Дедерих М. Х.Клинтон и власть женщины. — М., 1995.- С.231- 242.
84. Джемс У. Психология. - М.: Педагогика, 1991.-369с.
85. Джонсон Р.А. Она. Глубинные аспекты женской психологии. Харьков: Фолио, Москва: Ин.-т общегум. исслед., 1996. -124с.
86. Дидковская Я.В. Динамика профессионального самоопределения студентов // Социологические исследования. -2001. -№7. С.132-135.
87. Донченко Е.А. Титаренко Т.М. Личность. Конфликт. Гармония. -К.: Изд. полит. лит-ры Украины, 1987.-158 с.
88. Дридзе Т.М. Язык и социальная психология. - М.: Высшая школа. 1980.- 224с.
89. Дроздов О.Ю. Проблеми агресивної поведінки особистості: навчальний посібник. Чернігів: пед. унів. ім. Т.Г.Шевченка, 2000. -156с.
90. Дружинин В.Н. Психология семьи. М.: КСП, 1996. -160с.
91. Друзь Е.В. Социальное положение женщины в обществе. Харьков: Консум, 2001. - 424с.
92. Дубровина И.В., Акимова М.К., Борисова Е.М. Рабочая книга школьного психо­лога. -М.: Междун.пед.акад.,1995.-376с.
93. Душков Б.А. Психосоциология менталитета и нооменталитета. Екатеринбург: Деловая книга, 2002. - 444с.
94. Еремеева В.Д. , Хризман Т.П. Девочки и мальчики два разных мира. Спб.: Тускарора, 2001. -183с.
95. Женшины в реформируемой экономике.- М.: РАН, 1995. -119с.
96. Женская психология // ред. Литвинцева Н.А.- М.: Бизнес-школа-Интел-Синтез, 1994.- с.54
97. Женщины и социальная политика (гендерный аспект) . М., 1992.- 204с.
98. Женщины-управляющие в разных странах // Женщина и бизнес. М., 1993. С.19-24.
99. Журавлев В.И. Способы активизации внеурочной деятельности старшеклассни­ков в связи с их жизненным самоопределением.. - Краснодар: Кубанск.пед.инст.,1970.-134 с.
100. Журавлев В.И. Вопросы жизненного самоопределения выпускников средней школы.- Р-н-Д:Изд.-во Рост. унив.-та, 1972.-199с.
101. Задорожнюк И.Е., Зозулюк А.В. Феномен риска и его современные экономико-пси­хологические интерпретации // Психологический журнал, 1994.- Т.-15.- №2. - С.26-37.
102. Звездкина Э. Ф. Социальная природа самосознания. Красноярск: изд. Краснояр­ского ун-та, 1986. - 195 с.
103. Зейгарник Б.В. Теории личности в зарубежной психологии.- М.: МГУ, 1982.-128с.
104. Знаков В.В. Половые различия в пониманиии неправды, лжи, обмана // Психологический журнал, 1997. - №1. С.38-49.
105. Зотов Н.Д. Нравственное самоопределение личности.- М.: Знание, 1983.- 64с.
106. Иберла К.Факторный анализ.- М.: Финансы и статистика, 1980.- 365с.
107. Ивенский Л.М. О некоторых принципах социального самоопределения личности // К проблеме самоопределения личности / ред.Сафин В.Ф.-Уфа,1985.- С.50- 56
108. Ильенков Э.В. Что же такое личность // С чего начинается личность. М.,1983. - С. 37-47.
109. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины.- СПб.: Питер, 2003. -544с.
110. Ильин Е.П. Мотивы человека: теория и методы изучения. -К.: Вища школа, 1998.- 292 с.
111. Ильин Е.П., Пинигин В.Г. Структура эмоциональности как свойства личности // Психологические проблемы самореализации личности. СПб.: Изд. СПбГУ, 2001. Вып.5. С.102-110.
112. Каган В.Е. Стереотипы мужественности - женственности и образ «Я» у подростков // Вопросы психологии, 1989. - №3.- С.53-62.
113. Казмиренко В.П. Социальная психология организаций. М.: МАУП, 1994.- 593с.
114. Кант И. Лекции по этике / ред. А.А.Гусейнов. - М.: Республика, 2000.- 431с.
115. Капрара Дж., Сервон Д. Психология личности.- СПб: Питер, 2003. - 311с.
116. Карделл Ф. Психотерапия и лидерство. - СПб.: Речь, 2000. - 233с.
117. Кашуба М.В., Паславський І.В., Захара І.С. Філософія відродження на Україні. -К.: Наукова думка, 1990. - 332 с.
118. Киянова М.К. Женщина и бизнес: две ловушки на пути к вершинам // ЭКО.- 1995.- № 4.- С.194.
119. Кемеров В.Е. Проблема личности: методология исследования и жизненный смысл. М.: Политиздат, 1977. - 256с.
120. Кенкманн П.О. Социально-профессиональная ориентация моло­дежи // Матер.симпозиума. - Тарту: ГУ, 1979.- 276с.
121. Кенкманн п.О. Человек. Среда. Пространство. —Тарту: ГУ,1979.-161с.
122. . Клецина И.С. Самореализация личности и гендерные стереотипы // Психологические проблемы самореализации личности . - Вып. 2 СПб.: Изд. СпбГУ, 1998а. С.188-202.
123. Клецина И.С. Гендерные барьеры на пути личностной самореализации // Психологические проблемы самореализации личности .- Вып.3. - СПб.: Изд. СпбГУ,1999. С.154-168.
124. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. - Р-на-Д.: Фе­никс,1996.-512с.
125. Колесов Д.В. Пол и секс в современном обществе. М.: УРАО, 1999.-175с.
126. Коломинский Я.Л., Мелтсас М.Х. Ролевая дифференциация пола у дошкольников // Вопросы психологии, 1985. - №3. С.165-171.
127. Кон И.С. В поисках себя: личность и ее самосознание. - М.: Политиздат, 1984. - 335