КОҐНІТИВНІ ЧИННИКИ СПРИЙНЯТТЯ СТУДЕНТСТВОМ ПОЛІТИЧНОЇ РЕКЛАМИ : Когнитивные ФАКТОРЫ ВОСПРИЯТИЯ Студенчество ПОЛИТИЧЕСКОЙ РЕКЛАМЫ

Краткое описание

Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН України

На правах рукопису

ВОРНАЧЕВА ТЕТЯНА РАШИДІВНА

УДК 316. 334. 3: 659.1

КОҐНІТИВНІ ЧИННИКИ СПРИЙНЯТТЯ
СТУДЕНТСТВОМ ПОЛІТИЧНОЇ РЕКЛАМИ

19.00.05 соціальна психологія;
психологія соціальної роботи

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата
психологічних наук

Науковий керівник
Максименко Сергій Дмитрович,
дійсний член АПН України,
доктор психологічних наук, професор

Київ - 2006

ЗМІСТ

Вступ

3 8

Розділ 1 Теоретико-методологічні засади дослідження соціально-психологічних проявів політичної реклами та політичної свідомості молоді

9 51

1.1. Основні напрямки психологічних досліджень політичних явищ ...

9 28

1.2.Соціально-психологічний вимір політичного процесу та його особливості у молодіжному середовищі....

28 36

1.3.Когнітивні передумови політичної соціалізації молоді .

36 51

Розділ 2 Виявлення чинників політичної свідомості, їхніх детермінант і особливостей сприйняття політичної реклами

52 105

2.1. Теоретико-методологічні основи експериментального дослідження.

52 64

2.2. Стан політичної свідомості студентства: основні типи, їхнє соціальне проявлення та їхні когнітивні чинники..

64 105

Розділ 3 Актуалізація рефлексивних механізмів як спосіб розвитку особистісно-ціннісного ставлення до соціально-політичної сфери

106-169

3.1. Розвиток соціальної рефлексії й характер сприйняття політичної реклами.

106-160

3.2. Результати формуючих заходів та їхня інтерпретація

160-169

Висновки...

170-175

Список використаних джерел.

176-193

Додатки

194-212

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Політична реклама невід’ємна риса демократичного політичного режиму. У країнах з усталеною демократією існують традиції політичної реклами та культура її сприйняття. У нових демократіях (до яких належить і Україна) політична реклама активно входить у практику комунікації, набуваючи свого місця у сфері інформації та пропаганди. Рекламні повідомлення спрямовуються на виборців, серед яких студентство становить найактивнішу групу, здатну не тільки засвоювати повідомлення й коригувати власну політичну поведінку, а й впливати на інші електоральні групи. Саме тому дослідження психологічних аспектів функціонування політичної реклами й, зокрема, особливостей її сприйняття студентством становить особливий інтерес для соціальної психології.
Політична реклама може розглядатися як сукупність специфічних соціально-психологічних прийомів і методів впливу на свідомість особистості (так званих смислотехнік) з метою формування політичної поведінки.
До психологічних питань політичної реклами дослідники зверталися, зокрема, в контексті висвітлення проблематики політичного іміджу (О.О.Деркач, В.І.Жуков, Л.Г.Лаптєва, А.І.Талашев).
Сприйняття політичної реклами є одним із проявів політичної свідомості та культури. Становлення політичної свідомості молоді розкривалось як у працях, присвячених політичній соціалізації загалом (Г.М.Андрєєва, О.О.Бодальов, М.Й.Боришевський, Г.Г.Дилігенський, А.Б.Коваленко, М.Н.Корнєв, Л.Е.Орбан-Лембрик, М.І.Пірен), так і в аналітичних дослідженнях проявів політичної свідомості. Д.Гордєєв визначає взаємозв’язок практичної, оцінкової та теоретичної складових політичної свідомості; М.М.Сапожніков приділяє увагу специфіці теоретичної рефлексії, опосередкованої ідеологічним впливом; О.К.Ульодов детермінації ідеологічних побудов особливостями громадської свідомості. Політична свідомість характеризується індивідуальними (сенсорними, рефлексивними, емоційними та ін.) рисами та рисами колективними наявністю певних закономірностей набуття однорідності масовими почуттями та вольовими актами. Досі становлять інтерес праці з психології натовпів” (Г.Лебон, С.Московічі, Г.Тард, Ш.Сігеле), котрі впливали на постання політичної психології загалом і на сферу політичної реклами зокрема.
Актуальні риси проявів політичної свідомості розкриваються в дослідженнях соціальних психологів (Дж.Доллард, С.Мілгрем, Н.Міллер, В.Мак-Даугал, Ф.Олпорт, Н.Смелсер, Г.Тох,).
Накопичений у вітчизняній і зарубіжній психології емпіричний матеріал і зусилля щодо його теоретичного узагальнення зумовили постання сфери сучасних психолого-політичних досліджень. Основні положення цього напрямку досліджень, у тому числі й питання політичної реклами, окреслені О.А.Асмоловим, В.М.Бебиком, В.О.Васютинським, Г.Г.Дилігенським, О.О.Донцовим, Д.В.Ольшанським, М.І.Пірен, С.К.Рощиним, М.М.Слюсаревським.
Психологічні питання політики знаходять все більш ретельне висвітлення. Однак увагу дослідників привертають передусім проблеми психологічного забезпечення діяльності політико-державних інститутів і ментальних чинників політичної поведінки. У цьому контексті поза детальним вивченням залишається явище спрямування політичної поведінки засобами реклами. Особливості саме політичної реклами та характеру її сприйняття студентською аудиторією вимагає спеціального дослідження.
Очевидна актуальність цих проблем, їхня соціальна значущість зумовили вибір теми даного дослідження: „Коґнітивні чинники сприйняття студентством політичної реклами”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до наукової теми лабораторії соціальної психології Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України Особливості соціалізації учнівської та студентської молоді в умовах трансформації суспільства” (номер держреєстрації 0100U000544).
Об’єкт дослідження сприйняття студентами політичної реклами.
Предмет дослідження притаманні студентству коґнітивні характеристики сприйняття політичної реклами.
Мета дослідження з’ясувати характер сприйняття студентством політичної реклами та ту роль, яку відіграють у цьому процесі притаманні їм коґнітивні характеристики.
Гіпотези дослідження:
1. Прийняття політичної реклами студентством визначається, з одного боку, специфікою певного рекламного повідомлення (його структурними характеристиками), з другого, заздалегідними особливостями реципієнта, його особистісними та когнітивними рисами, сукупність яких становитиме якісне утворення тип політичної свідомості;
2. Відношення до рекламного повідомлення суто як до джерела інформації уможливлюється здатністю до об’єктивізації змісту сприйняття. Проявлення цієї здатності та ступінь глибини розуміння текстового повідомлення залежить від розвитку рефлексії;
3. Заходи спрямовані на розвиток рефлексії позитивно позначатимуться на процесові формування об’єктивності трактування рекламних повідомлень та глибині їхнього розуміння.
Завдання дослідження:
1) досліджуючи особистісні та когнітивні риси студентів, визначити притаманність їм певних типів політичної свідомості;
2) виявити ступінь глибини розуміння текстового повідомлення, простеживши його зв’язок з типом політичної свіжості;
3) простежити розвиток здатності до об’єктивного трактування змісту політико-рекламного повідомлення, зіставивши отримані дані з типом політичної свідомості;
4) застосувавши тренінгову програму, спрямовану на розвиток рефлексії, здійснити формування уміння об’єктивно трактувати рекламні повідомлення та глибокого їх розуміти.
Методологічну та теоретичну основу дослідження склали положення про сутність свідомості та розвиток особистості у процесі діяльності (К.А.Абульханова-Славська, Л.І.Анциферова, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, В.П.Москалець, Л.Е.Орбан-Лембрик, С.Л.Рубінштейн, О.М.Ткаченко); загальнотеоретичні та методологічні дослідження свідомості в контексті розвитку особистості (Б.Г.Ананьєв, Л.І.Божович, Л.С.Виготський, О.О.Бодальов, С.Л.Рубінштейн, В.В.Столін, П.Р.Чамата, І.І.Чеснокова, К.В.Шорохова); психосемантичний підхід (Дж.Бруннер, Дж. Келлі, Ч. Осгуд, В. Петренко, А. Шмельов, Д. Позняк та інші); праці, присвячені формуванню колективних уявлень, способів мислення та поведінкових взірців, пов’язаних з політичними явищами (В.О.Васютинський, С.К.Рощин, Б.Д.Паригін, Г.У.Солдатова, Н.В.Хазратова); загально-психологічні та соціально-психологічні концепції спілкування (Г.М.Андрєєва, О.О.Бодальов, О.О.Леонтьєв, Н.В.Чепелєва, Т.К.Чмут); аналіз діалектики адаптаційних процесів (Г.О.Балл, А.А.Налчаджян, Ж.Піаже, Н.І.Сарджвеладзе); теорії проявів людської свідомості в умовах впливу політичної системи (Т.Адорно, Х.Арендт, М.О.Бердяєв, Ж.-П.Сартр, В.Франкл, Е.Фромм).
Програму дослідження реалізовано за допомогою комплексу теоретичних та емпіричних методів. Це теоретичний аналіз та узагальнення матеріалів із наукових літературних джерел; соціально-психологічний експеримент (констатуючий, формуючий); активні методи навчання (тренінги, комплекси коригуючих психотехнік); психолінгвістичні методики (методика дослідження розуміння тексту, Н.В.Чепелєвої; методика виявлення суттєвих зв’язків у тексті, Г.Д.Чистякової); методика виявлення коґнітивного стилю (Kagan, 1965, адаптування М.О.Холодної). Застосовано також метод соціологічного опитування та методи математичної статистики (кореляційний, факторний аналіз).
Наукова новизна і теоретичне значення дослідження: Поглиблено уявлення про поняття «політична свідомість», «політична реклама», «політична рекламна діяльність». Конкретизовано залежність перебігу та результату процесу розуміння політичної реклами від коґнітивних якостей особистості. Збагачено уявлення соціальної психології про роль коґнітивних чинників у політичній соціалізації молоді й формуванні особистісної політичної позиції.
Практичне значення дослідження визначається тим, що розроблена система заходів, спрямована на розвиток соціальної рефлексії, підвищує ступінь усвідомленого сприйняття й розуміння політичної реклами, сприяє формуванню політичної культури студентства, оформленню політичної позиції та свідомої політичної поведінки. Запропоновані програми з формування прийомів розуміння політичного тексту, можуть використовуватись в умовах навчального процесу з метою сприяння підвищенню політичної свідомості студентів, їхній успішній політичній соціалізації.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалась використанням методів, адекватних меті та завданням дослідження, кількісного та якісного аналізу одержаних даних. В основу дослідження покладено соціально-психологічний експеримент, у ході якого широко використовувалися активні методи соціально-психологічного навчання: операційні, імітаційні, навчально-рольові, особистісно-рольові ігри, аналіз конкретних соціально-політичних ситуацій тощо. На різних етапах дослідження використовувалися наступні методи: теоретичний аналіз наукової літератури, спостереження, інтерв’ю, психодіагностичні методики, оціночні шкали, анкетне опитування. Інтерпретація даних здійснювалася на основі використання методів математичної статистики та подальшого якісного аналізу.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження були опубліковані в наукових збірках та наукових періодичних виданнях, доповідалися й були схвалені на міжнародній науково-практичній конференції „Психологічні проблеми збереження репродуктивного здоров’я” (Київ, 2005), міжнародній науковій конференції „Обрії свободи” (Київ, 2006). Обговорювалися на засіданнях кафедри менеджменту Краснодонської філії МАУП та лабораторії соціальної психології Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України. Результати впроваджено в навчальні курси: „психологія менеджменту” Краснодонської філії МАУП у 2002-06 н.р.; „психологія управління бізнесом”, „психологія ділового спілкування” Державної академії статистики обліку та аудиту (м.Київ) у 2005-06 н.р.; „актуальні питання сучасної психологічної науки”, „психологія спілкування” Кіровоградського інституту інформаційних технологій у 2005-06 н.р.
Публікації. Зміст і результати роботи відображені у 6 публікаціях. Серед яких 4 статті у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України; 2 тез наукових конференцій.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, списку використаної літератури (214 найменувань, з них 41 англійською мовою) та п’яти додатків. Матеріали дисертаційного дослідження висвітлено на 175 сторінках основного тексту.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Результати нашого теоретико-експериментального дослідження показали, що поняття «політика» через призму психологічної науки постає як сукупність психологічних механізмів і стереотипів політичної поведінки людей. Поняття політична сфера” включає переважно явища політичного характеру, водночас, структура політичної сфери розкривається через політичну свідомість, наявні норми, політичні відносини, організації та заклади. Розглянуте поняття «влади» постає як соціально-психологічне явище, що зближується з категоріями відношення, взаємозв’язок, взаємозалежність, взаємодія, стосунки. Тобто, влада позначає певний характер взаємин між двома (або більше) суб’єктами, де дії, поведінка більшою чи меншою мірою зумовлюються впливом іншого, і (майже без винятку) навпаки. Окрім цього, представлена сукупність психологічних умов, серед яких настрої, думки, традиції, цінності, звичаї та інші увиразнилися у понятті політична культура” спільноти.
Безперечно, найбільшу увагу у межах теоретичного аналізу проблеми нашого дослідження було приділено поняттю політична свідомість”, що розглядається як соціально-психологічний феномен, й розкривається у зв’язку індивіда із суспільними інститутами, що узагальнюються у інституті влади. Також, серед зазначених феноменів, виокремлено свідомі та несвідомі типи організації соціального життя, розподіл відповідальності, установки щодо ставлення людини до різних соціальних систем. Особливості політичної свідомості виявлено, щонайперше, у експектаціях індивідів у ставленні до влади, в ціннісних орієнтаціях у ставленні до розмаїття соціальних процесів і явищ, у когнітивних чинниках сприйняття й опрацювання інформації. Відтак, політична свідомість проявляється як сукупність думок, теоретичних концепцій, ментальних явищ, поглядів, уявлень, що відображають ставлення суб’єкта до політики, влади, держави взагалі й специфіку сприйняття ним політичного процесу.

Досить важливого значення набула в межах дослідження проблема вирізнення політичної пропаганди й політичної реклами, які ми увиразнили у вигляді елементів рекламної діяльності. Тобто, між пропагандою й рекламою виявлено як відмінності, так і спільні системні зв’язки.
Вцілому поняття політична реклама” представлено як рекламу політичних партій, органів державної влади, державних й суспільних організацій, окремих громадян, що беруть участь у політичній діяльності, а також їхніх дій, ідей, програм й ставлень до певних організацій, подій, громадян, ідей. Тобто, політичну рекламу ми розглядаємо як заходи й способи формування думки спільноти завдяки поданню такої інформації, що переконує у перевагах політичної організації, окремого кандидата над іншими. Так, політична реклама має складатися з об’єктивної й переконливої інформації про певну політичну особу, організацію та емоційно вражаючого повідомлення.
Отже, політична реклама є специфічним та складним за своєю феноменологією явищем. Специфіка реклами полягає у її характері (вільне виявлення щодо змісту та форми). Складність політичної реклами у меті формування певної поведінки, поглядів індивіда за досить короткий час.
Аналізуючи результати численних соціологічних та соціально-психологічних досліджень особливостей соціально-політичних процесів саме у молодіжному середовищі, ми визначили наступні тенденції, що вцілому спільнота є розпорошеною у власних політичних поглядах та переконаннях. Процес структуризації суспільства (виділення соціальних груп, страт і прошарків) продовжує власне становлення, окрім цього з’являються суттєво нові елементи соціальної структури, виокремлюються й оформлюються соціально-політичні інтереси, відбувається формування представницької системи (утворення партій, громадсько-політичних рухів, де поступово зростає питома вага молоді), що реалізує ці інтереси.
Більшість соціологічних опитувань констатують той факт, що усе більшої значущості набуває молодь як політична сила. Відсторонена від політичного життя, політичних процесів на початку створення держави, все більш упевнено молодь починає брати участь у політичних подіях країни, набуває відчуття себе як рівноправного політичного суб'єкта.
Отже, на підставі соціально-психологічних досліджень щодо сутності політичних процесів, з усією очевидністю випливає той факт, що молодь може стати вагомою політичною силою у політичному спектрі країни, завдяки якій спільнота досягне політичної стабільності й успішності як суверенна держава.
Й далі, аналізуючи теоретичні погляди сучасних дослідників сутності процесів сприймання інформації, ми з’ясували особливості прояву когнітивних чинників під час сприйняття саме політичної рекламної продукції. Відтак, результативність впливу політичної реклами залежить від наслідків процесу політичної соціалізації суб’єкта, що упрозорюються у сформованості політичної свідомості особистості й віднаходять уособлення у її ментальних образах та когнітивних конструктах, цінностях, а також у наявності стійких переконань, стереотипів, установок, й, водночас, особливостях впливів політичної реклами та виявляються у своєрідності когнітивно-стильових переваг, індивідуальних проявах процесу перцептогенезу, специфіці емоційних станів індивіда. Отже, у сприйнятті молоддю політичної реклами вирішальне значення відіграють соціокультурні й коґнітивні чинники.
Розглядаючи особливості набуття молоддю політичних понять, ми зазначили, що політичне мислення, когнітивна картина світу, переваги, політичні поняття індивіда, які розвиваються впродовж політичної соціалізації й утворюють політичну свідомість особистості, а також цілеспрямовані впливи виховання, політичної системи, різних політичних сил на політичну свідомість індивіда, враховуючи специфіку внутрішніх умов (вікові особливості розумового й особистісного розвитку) та зовнішніх (соціальне середовище, історично зумовлені соціально-політичні процеси), впливають на політичну активність, політичну поведінку індивідуума й проявляються у політичному виборі під час політичних кампаній. Таким чином, розвиток й особливості політичного мислення виступають важливим чинником оволодіння політичних понять молоддю та суттєвим показником, що увиразнює вцілому успішність політичної соціалізації індивіда.
Наступним дієвим чинником оволодіння політичними поняттями та їхнім виявленням виступає політична поведінка індивіда. Більше того, ми відмитили, що установка увиразнює соціально-політичне середовище у політичній поведінці індивіда, у її структурі виокремлено: думку особи, диспозицію індивіда або відношення до політичного режиму, політичних процесів, політичні переконання. Вцілому установка особистості складається впродовж політичної соціалізації й виявляється у політичній активності та поведінці індивіда. Отже, політичні установки як вагома складова політичної свідомості й політичної поведінки особистості виступають суттєвим чинником сприймання політичних понять молоддю.
Окрім цього, значущим чинником набуття політичних понять молоддю виступає політична мотивація. Отже, прояви мотиваційної сфери емоції, сприймання, переконання, цінності зумовлюють політичну поведінку
Відтак, політичне мислення, політичні установки й політичні мотиви й цінності виступають важливими чинниками оволодіння молоддю політичними поняттями, що й увиразнюється у її політичній активності й політичній поведінці.
Таким чином, підсумовуючи основні теоретико-методологічні положення нашого дослідження, слід звернути увагу, що в процесі сприйняття політичної інформації, у тому числі й політичної рекламної продукції, значну роль відіграють соціально-політичні цінності, установки, стереотипи, когнітивні конструкти, що утворюють власне тип політичного мислення й опосередковують процес сприйняття, опрацювання, інтепретації політичного тексту.
Особливості й специфіка процесу політичної соціалізації, уміння та навички соціальної рефлексії увиразнюють двоїстий характер впливу політичної реклами: когнітивний консонанс або дисонанс сприймання політичної реклами.
Традиційне використання політичної реклами з метою політичного маніпулювання політичною свідомістю особистості й, втім, її спрямованість переважно на емоційну сферу індивіда може бути заблоковане за умов формування активної політичної позиції індивіда, актуалізації рефлексивних здатностей й рефлективності, толерантності мислення, що уможливлюється задіянням саме механізмів політичної реклами й спеціальних рекламних компаній, досить рідко впроваджуваних у суспільну практику.
Констатуючий етап дослідження дозволив виділити наступне:
а)взаємозв’язок політичного мислення й особистісних властивостей студентів може бути розкритий у контексті чотирьох типів політичної свідомості: активно-авторитарного, активно-толерантного, пасивно-конформного, пасивно-критичного;
б) розуміння тексту відбувається щонайповніше студентами з активно-толерантним і пасивно-критичним типом політичної свідомості;
в)представники активно-толерантного типу політичної свідомості продемонстрували, порівняно з іншими її типами, найвищий ступінь рефлективності й найбільш виразну тенденцію до об’єктивного сприйняття політичних явищ.
Підвищення здатності до об’єктивного трактування політичних явищ, зокрема у процесі сприйняття політичних рекламних повідомлень, забезпечується комплексним застосуванням наступних формувальних заходів: 1)тренінгу з розвитку рефлексивних здатностей, спрямованих на розвиток рефлективних умінь: особистісної та предметної (у даному випадку соціально-політичної) рефлексії, а також 2) організації діяльності політичного дебат-клубу та 3)запровадженням спецкурсу Психологічні основи політичної реклами”.
З’ясовано особливості впливу формувальних заходів, які є представниками різних типів політичної свідомості. Зокрема у представників активно-толерантного типе політичної свідомості виявлено максимальне вираження об’єктивності трактування політико-рекламних повідомлень.
Показано, що реалізація системи формувальних заходів забезпечує актуалізацію рефлективних здатностей студентів, сприяє виробленню його самостійної політичної поведінки, уможливлює незалежність від емоційно оформлених впливів політичної реклами, спрямованих на здійснення політичного маніпулювання. Застосовані заходи, спрямовані на розвиток рефлексії, позитивно позначилися на повноті розуміння політичних текстів студентами експериментальної вибірки. Експериментально доведено: система спеціально організованих формуючих засобів сприяє розвитку рефлексії, що визначає об’єктивність сприйняття політичної реклами.
Перспективи подальших досліджень пов’язані з перевіркою можливості застосування розроблених методів формування об’єктивності сприйняття політичної реклами й у роботі з іншими соціальними групами молоді.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Адорно Т. Исследование авторитарной личности. Под общ.ред.д.филос.н. В.П.Култыгина. М.: Серебряные нити, 2001. 416 с.
2. Азаров Н.Н. Стиль действования: рефлексивность импульсивность // Вопр.психол. 1982. - №3. С. 121 126.
3. Антонова Н.В. Проблема личностной идентичности в интерпретации современного психоанализа, интеракционизма и когнитивной психологии //Вопр. психол. 1996. - № 1. С. 131 142.
4. Апель К.-О. Трансцендентально-герменевтическое понятие языка // Вопр. филос. 1997. - № 1. С. 76 92.
5. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка: Автореф. дис д-ра филол.наук: (10.02.19) Минск, 1983. 37 с.
6. Арабаджиєв Д.Ю. Проблема методології дослідження політичної міфології // Практична філософія. - № 3, 2004 (№ 13). С. 54 60.
7. Арестова О.Н., Шильштейн Е.С. Проективный вариант техники репертуарных решеток в исследовании структуры «Я» // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 14, Психология. 1998. - № 1. С. 8 18.
8. Асмолов А.Г. Толерантность: от утопии к реальности // На пути к толерантному сознанию. М.: Смысл, 2000. 255 с.
9. Ахиезер А.С. Проблема переходов в социокультурных процессах, феномен осмысления-переосмысления ситуации // Мир психологии. 2000. - №1. С. 217-229.
10. Баксанский О.Е., Кучер Е.Н. Современный когнтивный подход к категории «образ мира» // Вопр. филос. 2002. - № 8. С. 52 69.
11. Балл Г.О. Проблема обгрунтування суспільної ідеології у світлі гуманістичного підходу // Психолого-педагогічна наука і суспільна ідеологія: Матеріали методологічного семінару Академії педагогічних наук України, 12 листопада 1998 р. К.: Гнозис, 1998. С. 28 32.
12. Баранов А.Н., Добровольский Д.О. Постулаты когнтивной семантики // Известия АН. Серия литературы и языка. 1997. Т. 56. - № 1. С. 11 21.
13. Барт Р. Избранные работы. М.: Прогресс, 1994. 615 с.
14. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1979. 424 с.
15. Бебик В.М., Головатий М.Ф., Ребкало В.А. Політична культура сучасної молоді / Український НДІ проблем молоді. К. 1996. 112 с.
16. Бебик В. Політичний маркетінг і менеджмент: Монографія. Київ: МАУП, 1996. 144 с.
17. Братусь Б.С. Личностные смыслы и вертикаль сознания // Традиции и перспективы деятельностного подхода в психологии. Школа А.Н.Леонтьева. М.: Смысл, 1999. С. 284-299.
18. Беличенко А.В. «Нелинейная наука» и вечные вопросы познания // Практична філософія. 2003. - № 4. С. 153-172.
19. Богданов Е.Н., Зазыкин В.Г. Психология политической рекламы. Калуга: КГПУ им. К.Э.Циолковского, 2002. С. 10 23.
20. Бойко Л.Н. Система ожиданий личности / Психологический образ: строение, механизм, функционирование и развитие. Т.1. М., 1994. С.41.
21. Бойченко В. Проблеми полікультурного виховання особистості; теоретичний аспект: Зб. наукових праць / Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. Вип. 5. Кн. 1. Київ-Житомир, 2003. С. 138-144.
22. Бондаренко В., Литвиненко О. Глобальна ідейно-політична гегемонія та становлення нових незалежних держав // Стратегічна панорама. 2000. - №. 3-3. С. 156- 160.
23. Борис І.З. Політична свідомість і ціннісні орієнтації молоді // Зб.наук.праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ: Вид-во Плай” Прикарпатського ун-ту, 2001. Вип. 6. Ч. 2. С.131 138.
24. Бугрименко Е.А., Эльконин Б.Д. Знаковое опосредствование в процессах формирования и развития // Вестн. Моск.ун-та. Сер.14, Психология. 1994. -№ 4. С. 27 35.
25. Буякс Т.М., Зевина О.Г. Опыт утверждения общечеловеческих ценностей культурных символов в индивидуальном сознании // Вопр. психол. 1997. - № 5. С. 44 55.
26. Варій М.Й. Політико-психологічні передвиборні та виборчі технології: Навч-метод. посібник. К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. 400 с.
27. Василюк Ф.Е. Уровни построения переживания и методы психологической помощи // Вопр. психол. 1988. - №5. С. 27-37.
28. Васютинський В.О. Соціально-психологічний аналіз влади як сучасна наукова проблема // Психолого-педагогічна наука і суспільна ідеологія: Матеріали методологічного семінару Академії педагогічних наук України, 12 листопада 1998 р. К.: Гнозис, 1998. С. 556 569.
29. Вачков И.В. Основы технологии группового тренинга. Психотехники: Учеб.пособие. М.: Изд-во Ось-89”, 2003. 224 с.
30. Вебер М. Основные социологические понятия // Теоретическая социология: Антология: В 2 ч. /Пер. с англ., фр., нем., ит. М.: Книжный дом «Университет», 2002. Ч.1. С. 70 146.
31. Вебер М. Объективность” социально-научного и социально-политического познания // Теоретическая социология: Антология: В 2 ч. / Пер. с англ., фр., нем., ит. М.: Книжный дом «Университет», 2002. Ч.1. С. 147-215.
32. Величковский Б.М., Блинникова И.В., Лапин Е.А. Представление реального и воображаемого пространства // Вопр.психол. - 1986. - №.3.
33. Викат М., Колга В. Звучание времени и зримое пространство в когнитивных стилях // Когнитивные стили. Таллин: ЭИНЛ, 1986. С. 82-86.
34. Вишневська Л. Деякі аспекти методології толерантності // Рідна школа. 2003. - № 4. С. 43-45.
35. Войтасик Л. Психология политической пропаганды. М.: Прогресс, 1981. 278 с.
36. Войтович Н. Політична реклама в ЗМІ та політична культура // Зб.пр.н.-д. центру періодики. 2003. Вип. 11. С. 407 417.
37. Вятр Е. Социология политических отношений: Пер. с польск. / Под ред. и с предисл. Ф.М. Бурлацкого. М.: Прогресс, 1979. 463 с.
38. Герасимова Н.И. Роль рефлексии в процессах обновления сознания. // Проблемы психологии творчества. Гродно: Прогресс, 1990. Ч.2. С. 105 107.
39. Герасимова И.А. Диалог культур и когнитивная эволюция // Эволюция. Мышление. Сознание. (Когнитивный подход и современная эпистемология). М.: Канон+, 2004. С. 169-222.
40. Гірц К. Інтерпретація культур: Вибрані ессе / Пер. с англ. К.: Дух і Літера, 2001. 542 с.
41. Гнатко М.М. Психологічні чинники формування ставлення особистості до держави // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави. К. 2001. Вип. 3. С. 234.
42. Головаха Є. Ставлення до влади і політичний вибір молоді України // Соціологія: теорія, методи, маркетінг. 2002. - №1. С. 117 127.
43. Голосов Г.В. Поведение избирателей в Росии: теоретические перспективы и результаты региональных выборов // Полис. М., 1997. - № 5. С. 44 56.
44. Голядкин Н. Творческая телереклама (из американского опыта) : Учеб.пособие. М.: НИАНО Институт истории и социальных проблем телевидения, 1998. 135 с.
45. Гордеева Н.Д., Зинченко В.П. О роли когнитивных компонентов в функциональной структуре предметного действия / Психология восприятия. Материалы советско-норвежского симпозиума. М.: Наука, 1989. С. 84 100.
46. Грачева А.М., Нистратов А.А., Собкин В.С. Персонажи фильма в пространстве театральных амплуа // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 14, Психология. 1990. - № 1. С. 24 33.
47. Грива О.А. Соціально-педагогічні основи формування толерантності у дітей і молоді в умовах полікультурного середовища: Монографія. К.: Вид. Парапан, 2005. 228 с.
48. Громов В.И. Политик глазами студентов: социально-психологические особенности восприятия //Теория коммуникации & прикладная коммуникация. Вестник Российской коммуникативной ассоциации / Под общ.ред. И.Н.Розиной. Ростов н/Д.: ИУБиП. - Вып.1. 2002. С. 37 43.
49. Грушевський М. Початки громадянства. Генетична соціологія. Відень, 1921. - 648 с.
50. Грушевський М.С. Історія України - Руси в 11 т., 20 кн. / НАН України; Інститут української археографії. -Т.1. К.: Наукова думка, 1994.
51. Гуссерль Э. Идеи к чистой феноменологии. М.: Лабаринт, 1994. 110 с.
52. Гуревич П.С. Конфигурация могущества / Метаморфозы власти: Пер. с англ. / Э. Тоффлер. М.: ООО «Изд-во АСТ», 2003. С. 3 12.
53. Гуревич П.С. Психология рекламы: Учебник для студ вузов / П.С.Гуревич. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. 287 с.
54. Дегтярев А.А. Основы политической теории. М., 1998. С. 95 96.
55. Дембицька Н.М. Уявлення про владу студентської молоді як показник її управлінської позиції у сфері державотворення // Актуальні проблеми психології. К. 2001. Т.1. Ч.1. С. 25 33.
56. Деррида Ж. Структура, знак и игра в дискурсе гуманитарных наук // Деррида Ж. Письмо и различие / Пер.с фр. СПб: Академический проект. 2000. С. 352-368.
57. Джуринский А.Н. Поликультурное воспитание: сущность и перспективы развития // Педагогика. 2002. - № 10. С. 93-96.
58. Добрускин М.Е. Формирование политической культури студентов // Психолого-педагогічна наука і суспільна ідеологія: Матеріали методологічного семінару Академії педагогічних наук України, 12 листопада 1998 р. К.: Гнозис, 1998. С. 476 481.
59. Донцов А.И., Баксанский О.Е. Схемы понимания и объяснения физической реальности // Вопр. филос. 1998. - № 11. С. 75 90.
60. Допира А.И. Предпосылки восприятия и понимания сообщений СМИ о политических деятелях // Психолого-педагогічна наука і суспільна ідеологія: Матеріали методологічного семінару Академії педагогічних наук України, 12 листопада 1998 р. К.: Гнозис, 1998. С. 570 575.
61. Дроздова М. Динаміка політичної свідомості студентів у процесі виборчої кампанії 2004 року // Соціальна психологія. 2005. - № 4 (12). С. 32 43.
62. Дружинин В.Н., Гребенюк Г.А., Самсонова Е.Ю. Исследование психосемантической репрезентации общих умственных способностей // Психол.журн. - 1993. - №3 . С. 42 55.
63. Дружинин В.Н. Когнитивные способности: Структура. Диагностика. Развитие. М. СПб: Per Se, Иматон. 2001. 260 с.
64. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социологии / Изд.подг. А.Б.Гофман. М.: Наука, 1991. 574 с.
65. Егорова М.С. Особенности социализации, влияющие на формирование когнитивного стиля // Экспериментальные исследования по проблемам общей и социальной психологии и дифференциальной психофизиологии. М.: Изд-во МГУ, 1979. С.78-84.
66. Егорова-Гантман Е.В., Плешаков К.В., Байбакова В.Б. Политическая реклама. М.: Никколо-Медиа, 2002.- 236 с.
67. Зазыкин В.Г. Психологические основы гуманистической рекламы. М.: Изд-во РАГС, 2000. С. 25 26.
68. Закір’янова І.А. До проблеми формування соціокультурної компетентності студентів педагогічних вузів // Зб.наук.праць КДПУ. Вип. 11. К.: Видавн.центр КДПУ, 2000. С. 35 38.
69. Заярна О. Як переконати масову аудиторію: Психологічні чинники ефективності пропаганди // Нова політика. 1999. Т.1. С. 28-31.
70. Ильин Е.П. Психология индивидуальных различий. СПб.: Питер, 2004. 701 с.
71. Инглхарт Р. Постмодерн: меняющиеся ценности и изменяющиеся общества // Полис. М., 1997. - № 4. С. 44 56.
72. Калина Н.Ф. Основы психотерапии. Семиотика и психотерапия. М.: Рефл-бук, Ваклер, 1997. 270 с.
73. Калина Н.Ф. Лингвистическая психотерапия. М.: Ваклер, 1999. 282 с.
74. Кара-Мурза С.Г. Манипуляция сознанием. М.: Изд-во Эксмо, 2004. 832 с.
75. Кассирер Э. Политические мифы // Реклама: внушение и манипуляция. М., 2001. С. 384-385.
76. Келле В.Ж. Наука как компонент социальной системы. М.: Наука, 1988. 200 с.
77. Кобозева И.М. Что значит когнитивный в лингвистике // Обработка текста и лингвистические технологии: СПб. / Под ред. Р.К.Потаповой, В.Д.Соловьева, В.И.Полякова. Вып. 5. (International Conference Cognitive Modelling in Linguistics Proceedings). Mосква: 2001. С. 19-28.
78. Козелецкий Ю. Психология принятия решений. М.: Прогресс, 1979. 504 с.
79. Компанієць В.О. Толерантність як соціально-педагогічне явище в соціокультурному контексті: Зб.наукових праць / Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. Вип. 5. Кн. 1. Київ-Житомир, 2003. С. 82-88.
80. Коноваленко А.В. Психология политической рекламы. Ростов н/Д: Феникс”, 2005. 96 с.
81. Лебедев-Любимов А.Н. Проблемы и перспективы развития психологических исследований в российской рекламной практике // Реклама: теория и практика, 2005. - № 2. С. 35-41.
82. Лебедев-Любимов А.Н. Психология рекламы СПб.: Питер, 2006. 384 с.
83. Левин К. Теория поля в социальных науках. СПб.: Речь, «Сенсор», 2000. 368 с.
84. Лекторский В.А. О толерантности, плюрализме и критицизме // Вопросы философии. 1997. - № 11. С. 46-54.
85. Леонтьев А.А. Основы психолингвистики. М.: Смысл, 1997. 288 с.
86. Леонтьев Д.А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности. 2-е испр.изд. М.: Смысл, 2003. 487 с.
87. Левин К. Теория поля в социальных науках. СПб: Речь, Сенсор”, 2000. 368 с.
88. Лотман Ю.Т. Внутри мыслящих миров. Человек текст самиосфера история. М.: Языки русской культуры, 1996. 448 с.
89. Лотман М.Ю. За текстом: Заметки о философском фоне тартуской семиотики (Статья первая) / Лотмановский сборник. - Т.1. М.: Изд-во ИЦ Гарант”, 1995. С. 214 220.
90. Лурия А.Р. Об историческом развитии познавательных процессов. Эксперимент. Психол. исследование. М.:Наука, 1974. 172 с.
91. Лурия А.Р. Язык и сознание./ Под ред. Е.Д.Хомской. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1979. -320 с.
92. Максименко С.Д. Основи генетичної психології. К.: Інститут психології ім. Г.С.Костюка, 1998. 298 с.
93. Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія. К.: МАУП, 2000. 256 с.
94. Малкин Е., Сучков Е. Основы избирательных технологий. М.: Русская панорама, 2002. 462 с.
95. Малхазов О.Р. Деякі методологічні підходи до розв’язання проблеми політичної освіти молоді студентов // Психолого-педагогічна наука і суспільна ідеологія: Матеріали методологічного семінару Академії педагогічних наук України, 12 листопада 1998 р. К.: Гнозис, 1998. С. 504 510.
96. Маркова И. Социальные репрезентации демократии в обыденном и рефлексивном мышлении // Психол. журнал. 1996. 3№ 5. С. 56 68.
97. Матвієнко О.В. Політична соціалізація як умова формування громадянської активності молоді // Психолого-педагогічна наука і суспільна ідеологія: Матеріали методологічного семінару Академії педагогічних наук України, 12 листопада 1998 р. К.: Гнозис, 1998. С. 510 513.
98. Меркулов И.П. Введение: формирование когнитивных представлений в эпистемологии // Эволюция. Мышление. Сознание. (Когнитивный подход и эпистемология). М.: Канон, 2004. С. 3 34.
99. Молодь України в дзеркалі соціології. К.: Українській інститут соціальних досліджень, 2001. 210 с.
100. Нартова-Бочавер С.К. Дифференциальная психология: Учеб. пособие / С.К. Нартова-Бочавер. М.: Флинта, Московский психолого-социальный институт, 2003. 280 с.
101. Наумкіна С.М. Профессиональный политик как лидер // Психолого-педагогічна наука і суспільна ідеологія: Матеріали методологічного семінару Академії педагогічних наук України, 12 листо