СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ ПОВЕДІНКИ МОЛОДІ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

На правах рукопису

КОЛОМІЙЦЕВ ОЛЕКСАНДР АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 159.9.373

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ ПОВЕДІНКИ МОЛОДІ

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 19.00.05. СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ;
ПСИХОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

ДИСЕРТАЦІЯ НА ЗДОБУТТЯ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ
КАНДИДАТА ПСИХОЛОГІЧНИХ НАУК

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:
доктор психологічних наук, професор
ТРЕТЬЯЧЕНКО ВІКТОРІЯ ВІТАЛІЇВНА

ЛУГАНСЬК - 2006

ЗМІСТ

ВСТУП.3

РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДЕТЕРМІНАЦІЇ ПРАВОВОЇ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ У ЗАРУБІЖНІЙ ТА ВІТЧИЗНЯНІЙ НАУКОВІЙ ДУМЦІ.........................................................8
1.1. Погляди зарубіжних учених на проблему правової поведінки особистості...............................................................................................................8
1.2. Вітчизняні підходи до соціально-психологічної детермінації правових аспектів життєдіяльності людини.......................................................29
1.3. Особливості формування особистості студента у соціально-правовому вимірі...................................................................................................52
Висновки до розділу 1...................................................................................62

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ ПОВЕДІНКИ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ....................................64
2.1. Суб’єктивне ставлення студентської молоді до внутрішніх та зовнішніх детермінант власної правової поведінки...........................................64
2.2. Дослідження взаємозв’язку між соціальною ідентичністю та правовою поведінкою особистості студента......................................................77
2.3. Правова поведінка особистості студента та його ставлення до оточуючого соціально-правового середовища...................................................93
Висновки до розділу 2.................................................................................106

РОЗДІЛ 3. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА МОДЕЛЬ ПРАВОВОЇ ПОВЕДІНКИ ТА ПСИХОКОРЕКЦІЯ АНТИСОЦІАЛЬНИХ ПРОЯВІВ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТА.............................................................................109
3.1. Соціально-психологічна модель правової поведінки студентської молоді...................................................................................................................109
3.2. Соціально-психологічні заходи та методи психокорекції стосовно запобігання антисоціальним проявам у поведінці студентської молоді в сучасних умовах..................................................................................................115
Висновки до розділу 3.................................................................................145

ВИСНОВКИ................................................................................................147

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.......................................152

ВСТУП

Актуальність дослідження. Проблема правової поведінки, попри її різнобічне вивчення з позицій соціології, філософії, кримінології, юридичної психології, багато в чому ще залишається недостатньо вивченою. Зростання кількості різних правопорушень, їхнє якісне оновлення у зв'язку з ринковими перетвореннями в українському суспільстві стають могутнім поштовхом до перегляду багатьох соціально-правових явищ, які раніше були відправною точкою у визначенні поняття правослухняної або правомірної поведінки. У суспільстві відбулися настільки глибокі перетворення, що те, що раніше вважалося протиправним, сьогодні вже визначається як правомірне, а те, що було ще кілька років тому правовим стало розглядатися як антисоціальне або навіть злочинне. Поза сумнівом, усе це не могло не позначитись і на детермінації правослухняної поведінки особистості.
На сьогодні ми маєму значну кількість психологічних праць, присвячених проблемам девіантної, делінквентної та злочинної поведінки особистості (С.С. Алексєєв, Ю.М. Антонян, В.Г. Андросюк, О.М. Бандурка, С.П. Бочарова, А.І. Долгова, М.І. Єнікеєв, А.П. Закалюк, О.В. Землянська, О.Ф. Зелінський, В.Е Коновалова, С.М. Корецький, М.В. Костицький, В.М. Кудрявцев, В.С. Медведєв, О.М. Морозов, О.Р. Ратінов, В.М. Синьов, В.Ю. Шепитько, С.І. Яковенко, О.М. Яковлєв та ін.). Ці дослідження становлять не лише великий практичний інтерес, але є важливими і в суто науковому плані. Адже, як зазначав О.Р. Лурія, завдяки вивченню патології ми починаємо краще розуміти норму, оскільки патологічне відкриває нам те, що раніше було приховано від очей дослідника.
Разом із тим, за відомим давньокитайським афоризмом, треба вивчати здоров’я здорових, щоб лікувати хвороби хворих. На жаль, саме стосовно правослухняної поведінки особистості системних досліджень бракує, хоча з огляду на швидкі змінни соціальної дійсності, дана проблематика тільки актуалізується. Безумовно, ринкові перетворення, які відбуваються в суспільстві та його соціально-правові трансформації впливають на правосвідомість особистості та її правову поведінку. А, це в свою чергу, обумовлює необхідність подальшого соціально-психологічного вивчення правової поведінки особистості з відповідною розробкою механізмів її формування.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося відповідно до плану наукових досліджень кафедри психології Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля і є складовою дослідницької теми «Соціально-психологічне забезпечення іноваційних технологій у навчально-виховному процесі вищої школи». Номер держреєстрації - № 0105U000263.
Об'єкт дослідження правова поведінка особистості.
Предмет дослідження соціально-психологічні чинники формування правової поведінки молоді.
Мета дослідження - визначити соціально-психологічні чинники, які значущо впливають на поведінку молоді, надають їй правової спрямованості в умовах соціально-економічних перетворень, які відбуваються в українському суспільстві.
Основна гіпотеза дослідження полягала у припущенні про те, що правова поведінка молоді значною мірою залежить від когнітивних та ціннісно-смислових утворень і, що в сучасних умовах вона буде більш досконалішою у той її частині, яка значною мірою орієнтована на себе, володіє достатньою свободою вибору, впевнена у тому, що життя можна контролювати, і є менш схильною до групової залежності.
Для досягнення мети та перевірки гіпотези були поставленні наступні завдання дослідження:
1. Проаналізувати основні підходи до психологічних досліджень правової поведінки особистості, що мають місце в зарубіжній та в вітчизняній науковій думці, та на підставі аналізу визначити найбільш важливі соціально-психологічні чинники, які обумовлюють поведінку особистості студента у правовому вимірі.
2. Провести емпіричне дослідження соціально-психологічних чинників формування правової поведінки молоді та виявити особливості її просоціального включення у соціально-правові відносини, які існують в сучасному соціокультурному просторі України.
3. Розробити соціально-психологічну модель правової поведінки особистості з урахуванням соціально-психологічних чинників, які її детермінують.
4. Розробити комплекс соціально-психологічних заходів, спрямованих на покращення засвоєння особистістю правових категорій, які відповідають потребам правової суспільства.
5. Розробити і апробувати психотерапевтичну програму, за допомогою якої можна змінити ставлення особистості до власних уявлень, до свого життя та своєї соціально-правової поведінки.
Методологічну та теоретичну основу дослідження становили:
● загально-психологічні положення щодо детермінації поведінки особистості та її соціалізацію (К.А. Абульханова-Славська, М.І. Боришевський, С.Д. Максименко, В.В. Москаленко, Л. Е.Орбан-Лембрик, М. І.Пірен, В.А. Роменець, Н. Смелзер, Т.М. Титаренко, В.О. Ядов, О.М. Яковлєв та ін.);
● концептуальні підходи до девіантної та протиправної поведінки особистості (Г. Айзенк, А.Бандура, О.Р. Ратінов, Ф. Райс, С.І. Яковенко та ін.);
● принципи системного підходу в психології (Б.Г. Ананьєв, Б.Ф. Ломов, С.Д. Максименко, В.В. Третьяченко та ін.);
● концепції сучасної вікової психології щодо особливостей юнацького віку (Е. Еріксон, І.С. Кон, В.Т. Кондрашенко, О.О. Реан, Х. Ремшмідт та ін.);
● теорія соціальної ідентичності (Г. Теджфел, Дж. Тернер, В.С. Агєєв та ін.).
Методи дослідження. В процесі теоретичного і емпіричного вивчення проблеми було застосовано як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження:
а) теоретичного напряму: аналіз наукової літератури; систематизація та інтерпретація одержаних результатів;
б) емпіричного напряму: діагностичні методи (бесіда, спостереження, анкетування, опит, тестування); аналіз продуктів діяльності;
в) методи математичної статистики.
У дослідженні брали участь такі групи випробуваних (усі чоловічої статті): 120 студентів вищого навчального закладу III IV рівня акредитації, віком від 17 до 28 років, які ніколи не притягувалися до кримінальної відповідальності; 40 співробітників приватного сектору економіки, віком від 24 до 35 років без кримінального минулого; 40 безробітних чоловіків, які офіційно перебувають на відповідному обліку, без кримінального минулого, віком від 25 до 35 років; 40 засуджених, які скоїли корисливі та корисливо-насильницькі злочини віком від 18 до 35 років. Узагалі різними методами було досліджено більш ніж 250 осіб віком від 17 до 35 років.
Надійність і вірогідність одержаних результатів дослідження забезпечуються методологічною обгрунтованістю вихідних теоретичних положень, застосуванням методів, адекватних предмету, меті та завданням дослідження, поєднанням кількісних та якісних, стандартних і спеціально пристосованих, формалізованих і неформалізованих дослідницьких методів, а також використанням методів математико-статистичного опрацювання отриманих даних.
Наукова новизна дослідження полягає у розширенні уявлення про соціально-правову поведінку особистості як багатовимірний феномен, який значущо залежить від соціально-психологічних чинників, що детермінують її визначеність у соціально-правовому простіру суспільства.
Теоретичне значення дослідження полягає у тому, що категорія правової поведінки особистості була проаналізована з соціально-психологічних позицій, в контексті сучасних трансформацій, які відбуваються в суспільстві. Результати дослідження поглиблюють розуміння особливостей формування правової поведінки молоді та залежність її правового вибору від соціально-психологічних чинників, які значної мірою впливають на особистість в юнацькому віці.
Практичне значення дослідження. Результати дослідження можуть бути використані при розробці й реалізації заходів із попередження девіантної та протиправної поведінки (перш за все, в молодіжному середовищі), при підготовки майбутніх фахівців різних сфер діяльності, а також їх можна враховувати при проведенні індивідуальної роботи з особистістю, яка має певні труднощі в соціальній адаптації.
Особистий внесок автора полягає у розробці наукових положень та одержаних емпіричних даних, які є самостійним внеском у розробку проблеми формування правової поведінки молоді. У одній науковій праці, написаній у співавторстві, доробок здобувача становить 30%, зокрема, дисертантом визначені соціально-психологічні чинники, які впливають на визначення особистості у соціально-правовому вимірі. Розробки та ідеї, що належать співавторам, у дисертації не використовуються.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідалися й обговорювалися на X Міжнародній науково-практичній конференції «Університет і регіон» (Луганськ, 2004); Міжнародних Далівських читаннях (Луганськ, 2004); V науково-практичній конференції «Соціально-психологічні проблеми трансформації сучасного суспільста» (Луганськ, 2005); на засіданнях кафедри психології Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
Відображення змісту дисертації в публікаціях. Основний зміст і результати дослідження викладено у 6 публікаціях, 4 з них у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури 193 джерела (з них 12 іноземними мовами). Дисертаційний текст містить 11 таблиць, 4 рисунки. Робота викладена на 158 сторінках основного тексту.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Теоретичний аналіз основних соціально-психологічних підходів до поняття правової поведінки особистості, які мають місце в зарубіжній та в вітчизняній науковій думці, дає підстави стверджувати наступне:
- особистість продукує соціально-правову поведінку внаслідок або постійно та сильно діючих зовнішніх впливів, або внаслідок внутрішнього сприйняття певних соціально-правових категорій, які превалюють у суспільстві;
- правова поведінка особистості значно залежить від моральних чинників, що існують у суспільстві та які істотно визначають, що є просоціальною та доброю поведінкою, а що є антисоціальною та поганою поведінкою;
- правова поведінка має своїми визначальними критеріями так звані норми соціальної відповідальності, взаємності та соціальної справедливості, які у процесі соціалізації засвоюються людиною та у подальшому спрямовують її поведінку у відповідності з ними;
- не завжди люди відтворюють у своїй правовій поведінці ті соціальні норми, які були ними інтерналізовані, оскільки вони змушені диференціювати свої відносини з оточуючими у відповідності з уявленнями про себе та оточуючу дійсність;
- такі особистісні риси, як інтровертованість, низький рівень тривожності та психотизму значно впливають на поведінку особистості у соціально-правовому вимірі;
- студентська молодь знаходиться у такому своєму віковому періоді, коли відбувається удосконалення когнітивних навичок та здібностей до співпереживання або емпатії. Студенти під час навчання у вузі усвідомлюються можливі суперечності між різними моральними переконаннями, робляться узагальнення та формується власна думка про те, що є просоціальним, а що антисоціальним;
- найбільш важливими соціально-психологічними чинниками, які обумовлюють поведінку особистості студента у правовому вимірі є когнітивний, ціннісно-смисловий, емоційно-вольовий, мотиваційний та соціальний чинники.
2. Емпіричне дослідження соціально-психологічних чинників, які впливають на формування правової поведінки студентської молоді показало:
- суперечливі процеси, які відбуваються у всіх сферах суспільного життя України значною мірою впливають на стан правослухняності її громадян. Особливо такий вплив позначається на молоді. Саме на неї, на переломному етапі розвитку українського суспільства обрушилися масові негативні явища, які істотно вплинули на загальний рівень прийняття ними соціально-правових норм та кількісно відтворилися у антисоціальному вимірі;
- студенти з інтернальним локусом контролю значно більше продукують просоціально-орієнтовану поведінку, ніж студенти з екстернальним локусом контролю. Останні у своїй більшості не спроможні формувати коло свого спілкування та контролювати на конструктивній основі свої неформальні стосунки з оточуючими;
- у різних студентських групах спостерігається значна диференціація у ставленні до власної правової поведінки. Студенти-психологи, які у більшості є особистостями з інтернальним локусом контролю, перевагу віддають чинникам внутрішньої спрямованості, які є похідними моральних принципів поведінки. Останні, можливо, були ними інтериоризовані в дитинстві. В цьому сенсі ми відмічаємо певну ригідність їх ціннісних настанов. Студенти-економісти в більшості мають теж саме ставлення до власної правової поведінки, яке базується на внутрішніх чинниках морально-ціннісної імперативності. Серед студентів-юристів переважають особистості з екстернальним локусом контролю та є значна частка тих, у кого спостерігається невідповідність моральної та ціннісної детермінації поведінки. Вони значно лабільніші та пристосовують свою поведінку до умов соціальної дійсності, виходячи з дій та думки оточуючих. Звідси їхнє ставлення до власної правової поведінки не має індивідуальної виразності та значно обумовлено зовнішніми факторами впливу. Засуджені за злочини, в переважній більшості, продукують екстернальність найбільш виразно та саме їхнє ставлення до соціальної дійсності дає нам підстави стверджувати, що студенти, у яких ми спостерігаємо екстернальний локус контролю у сфері досягнень, невдач та міжособистісних відносин і які мають певні труднощі у просоціальній адаптації становлять певну групу випробуваних з асоціальною та передбачено з антисоціальною спрямованістю;
- в умовах сучасної трансформації суспільства відбувається розподіл соціальних груп за рівнем включення в існуючий соціально-економічний контекст. Представники тих соціальних груп, які задоволені сучасними перетвореннями, постійно знаходяться у стані рефлексійної діяльності. Вони аналізують соціальні норми та цінності груп, до яких включені та співвідносять їх з соціальною реальністю;
- представники соціальних груп, яким притаманне негативне сприйняття соціальної дійсності, наділяють кожного її члена відповідною соціальною ідентичністю, а з позитивним сприйняттям позитивним.
- стосовно певних соціально-правових аспектів життєдіяльності людини в сучасних умовах індивіди з негативною соціальною ідентичністю займають більш агресивну та деструктивну позицію, ніж індивіди з позитивною соціальною ідентичністю;
- студенти, які слабо усвідомлюють власні смисложиттєві орієнтації сприймають соціально-правові категорії як чинники, виключно зовнішнього впливу, диференціюють їх за ступенем реальної сили та не вважають їх внутрішніми імперативами своєї поведінки. Наявність зв’язку між субшкалами «Цілі» та «ЛК-життя» при низьких балах притаманне студентам, які живуть виключно сьогоденням. Це не може не непокоїти, оскільки мова йде про студентську молодь, яка має значну життєву перспективу та спроможна конструювати своє майбутнє. Саме невіра таких студентів в себе та власні сили дає нам підстави стверджувати, що у них спостерігаються симптоми «екзістенціального вакууму». Така симптоматика є дуже небезпечною річчю, оскільки переживання внутрішньої приреченості виступає одним із детермінуючих чинників як асоціальної, так і антисоціальної спрямованості особистості.
3. Розроблена соціально-психологічна модель правової поведінки особистості, яка вбирає в себе соціально-психологічні елементи, які значно впливають на неї, дає загальне бачення детермінаційних включень зазначених чинників. Так, за умов адекватного впливу соціально-психологічних чинників на особистість площина простіру соціально-правової поведінки збільшується, а площина антисоціально поведінки зменшується. Остання витісняється за межі соціальної дійсності.
4. Розроблений комплекс соціально-психологічних заходів, який спрямований на підвищення інтерналізації особистістю правових категорій, тотожних соціально-економічним перетворенням, що відбуваються у суспільстві, відповідає сучасним уявленням про системний підхід у побудові та реконструювання когнітивних та смислових установок особистості.
Поєднання когнітивістських та логотерапевтичних технік у комплексну психотерапевтичну програму дає позитивні результати щодо зміни відповідного ставлення особистості як до себе, так і до оточуючої дійсності.
5. Проведення комплексних психотерапевтичних заходів когнітивістського та логотерапевтичного характеру дало змогу змінити ставлення особистості до власних думок, переконань і поведінки та, в цілому, ставлення до свого життя. Запровадження тренінгу когнітивного переструктурування свідомості особистості та логотерапевтичної техніки «витягування на світло загального знаменника» змінило ставлення студентів до певних правових категорій та підвищило загальний рівень їхніх смисложиттєвих орієнтацій.
Саме віра в себе, в власні сили, в свою життєву перспективу дає молодій людині усвідомленого смислу життя. Це робить її сильною та спроможною рефлексувати соціальні аспекти своєї життєдіяльності, впевнено адаптуватися у соціально-правовому вимірі до тих змін, які відбуваються в українському суспільстві.
Перспектива подальшого вивчення зазначеної проблеми полягає в дослідженні усього різноманіття проявів соціально-правової поведінки особистості на соціально-рольовому рівні і перш за все в гендерному відношенні. Розробки інтегративних психокорекційних програм, які спрямовані на формування стійких стереотипів поведінки у законослухняному вимірі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абдуллаева М.М. Профессиональная идентичность личности: психосемантический подход // Психологический журнал. 2004. Т.25, №2. С. 86-95.
2. Абульханова-Славская К.А. Стратегии жизни. М.: Мысль, 1991. 299с.
3. Авер’янова Г., Москаленко В. Особливості економічної соціалізації молоді в умовах трансформації українського суспільства // Практична психологія та соціальна робота. 2004. №7. С. 49-55.
4. Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие: Социально-психологические проблемы. М.: Изд-во МГУ, 1990. С. 201-211.
5. Адлер А. Критические размышления о смысле жизни // Адлер А. Наука жить. К.: Port-Royal, 1997. С. 189-195.
6. Адлер А. Понять природу человека. СПб.: Академич. Проект, 1997. 256с.
7. Айзенк Г., Айзенк М. Исследование человеческой психики. М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. 480с.
8. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. Л.: Изд-во ЛГУ, 1969. 339с.
9. Андреева Г. М. Психология социального познания. М.: Аспект Пресс, 2000. 374с.
10. Андреева Д.А. Проблемы адаптации студентов // Молодежь и образование. М.: Высшая школа, 1972. С. 194-203.
11. Анисимов С.Ф. Мораль и поведение. М.: Мысль, 1985. 155с.
12. Антонян Ю.М. Еникеев М.И., Эминов В.Е. Психология преступника и расследование преступлений. М.: Юристъ, 1996. 257с.
13. Аронсон Э, Уилсон Т, Эйкерт Р. Социальная психология. Психологические законы поведения человека в социуме. СПб.: ПРАЙМ-ЕВРОЗНАК, 2002. 560с.
14. Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирование личности. М.: Мысль, 1976. 158с.
15. Атоян А.И. Социомаргиналистика. Луганск: РИО ЛИВД, 1999. 456с.
16. Бабило В.Н. Регулирующее воздействие на правосудие норм права и морали // Укрепление законности и борьба с преступностью в условиях формирования правового государства. М., 1990. С.161-164.
17. Бажин Е.Ф., Голынкина Е.А., Эткинд А.М. Метод исследования уровня субъективного контроля // Психологический журнал. 1984. Т.5, №3. С. 152-162.
18. Баклушинский С.А., Белинская Е.П. Развитие представлений о понятии «социальная идентичность» / Этнос. Идентичность. Образование. М.: ЦСО РАО, 1997. С. 64-84.
19. Балабанова Л.М. Категория нормы в психологии студенческого возраста (Теоретико-методологический аспект). Харьков: Консум, 1999. 240с.
20. Балакірєва О.М. Трансформація ціннісних орієнтацій в українському суспільстві // Український соціум. Соціологічні дослідження та моніторинг соціальної політики. 2002. №1. С. 32-38.
21. Балл Г Категорії значення і смислу в аналізі соціальної поведінки // Соціально-психологічний вимір демократичних перетворень в Україні / За ред. Максименка С.Д., Циби В.Т., Шайгородського Ю.Ж. та ін. К.: Укр. центр політ. Менеджменту, 2003. С. 61-67.
22. Балл Г.О. Сучасний гуманізм і освіта: Соціально-філософські та психолого-педагогічні аспекти. Рівне: Ліста-М., 2003. 128с.
23. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Юридическая психология: Учебник. Харьков: Изд-во Нац. ун-та внутр. дел, 2001. 640с.
24. Баранов А.В., Сопиков А.П. Влияние группы на поведение индивида // Социологические исследования. 1970. №3. С. 17-20.
25. Берковиц Л. Агрессия: причины, последствия и контроль. СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2001. 512с.
26. Бартол К. Психология криминального поведения. СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2004. 352с.
27. Бех І.Д. Психологічна суть гуманізму у вихованні особистості // Педагогіка і психологія: Вісник АПН України. 1994. №3. С. 3-12.
28. Бирхофф Г.У. Просоциальное поведение // Перспективы социальной психологии. М.: ЭКСМО-Пресс, 2001. С. 398-420.
29. Бобнёва М.И. Социальные нормы и регуляция поведения. М.: Наука, 1978. 311с.
30. Боришевський М.І. Ціннісні орієнтації в особистісному становленні сучасної молоді // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. К., 2003. Т.V. Ч.5. С.34-42.
31. Бойко В.Ю. Типология ценностных позиций и состояние кризисного сознания // ценности социальных групп и кризис общества. Сб. науч. трудов. М.: ИФАИ, 1991. С.59-73.
32. Бурлачук Л.Ф., Духневич В.Н. Исследование надёжности опросника Р. Кэттелла 16PF // Психологический журнал. 2000. Т 21, №5 С. 82- 86.
33. Васютинський В. Інтеракційна психологія влади. К., 2005. 492с.
34. Вебер М. Свобода і примус у правових спільнотах // Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика. К.: Основи, 1998. С.83-86.
35. Весна Е.Б. Проблема социализации и ее эффектов в развитии личности и ее смысловых установок // Мир психологии. 2001. №2. С. 154-165.
36. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. М.: МГУ, 1990. 288с.
37. Воловикова М.И. Нравственно-правовые представления в российском менталитете // Психологический журнал. 2004. Т.25, №5. С. 16-31.
38. Выготский Л.С. Мышление и речь // Выготский Л.С. Собр. Соч.: В 6-ти т. Т. 2. Проблемы общей психологии / Под ред. В.В. Давыдова. М.: Педагогика, 1982. С. 5-361.
39. Гарькавець С.О. Психологічні особливості системи цінностей правопорушника: Автореф. ...канд. психол. наук. Харків, 2001. 17с.
40. Гозман Л.Я., Шестопал Е.Б. Политическая психология. Ростов-на-Д.: Феникс, 1996. 448с.
41. Джидарьян И.А. Влияние нравственной мотивации на развитие и формирование потребностей личности // Мотивационная регуляция деятельности и поведения личности. М.: Наука, 1988. С. 27-38.
42. Долгова Т. П., Клейберг Ю. А. Молодёжная субкультура и наркотики: социокультурные и социопсихологические факторы. Тверь, 1997. 173с.
43. Дудченко О.Н., Мытиль А.В. Социальная идентификация и адаптация личности // Социол. исследов. 1995. №6. С. 110-119.
44. Дусавицкий А.К. Развитие личности в учебной деятельности. М.: Дом педагогики, 1996. 208с.
45. Дьяконов И.Ю., Бутовская М.Л. Психологические особенности и эмоционально-ценностная сфера у нищих // Вопросы психологии, 2001.- №6. С. 83-92.
46. Ершов П.М. Потребности человека. М.: Мысль, 1990. 365с.
47. Залесский Г.Е. Психология мировоззрения и убеждений личности. М.: Изд-во МГУ, 1994. 144с.
48. Злобіна О. Особистість як суб’єкт соціальних змін. К.: Ін-т соціології НАН України, 2004. 400с.
49. Землянська О.В., Гарькавець С.О. Про деякі результати дослідження рівня суб’єктивного контролю в групах правопорушників та законослухняних громадян // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Луганськ, 1999. №4. С.61-68.
50. Змановская Е.В. Девиантология: Психология отклоняющегося поведения: Учеб. Пособие для студ. высш. учеб. заведений. М.: Издательский центр «Академия», 2003. 288с.
51. Иванов В.И. Молодежь в условиях социально-економических реформ. СПб.: ЛГУ, 1995. 152с.
52. Игошев К.Е. Психология преступных проявлений среди молодежи. Учебное пособие. М.: Юридическая литература., 1997. 172с.
53. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. СПб.: Изд-во «Питер», 2000. 512с.
54. Казміренко Л.І. Психологічні особливості організаційних злочинних об’єднань. Науково-практичний посібник. К., 2002. 435с.
55. Кашелкин А.Б. Насилие как форма антиобщественного поведения молодежных группировок // Криминология в неформальных молодежных объединениях. М.: Юридическая литература, 1990. 128с.
56. Клейберг Ю.А. Психология девиантного поведения. М.: ТЦ Сфера, 2001. 160с.
57. Когус Г.В. Особливості пошуку сенсу життя в студентські роки // Проблеми заг. та пед. психол.:Зб. наук. праць Ін-ту психол. ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. К., 2003. Т. V. Ч. 5 С. 165-169.
58. Кон И.С. В поисках себя: Личность и ее самосознание. М.: Политиздат, 1984. 335с.
59. Кон И.С. Категория «Я» в психологии // Психологический журнал. 1981. Т.2, №3. С. 25-38.
60. Кон И. С. НТР и проблемы социализации молодёжи. М.: Знание, 1988. 63с.
61. Кон И.С. Психология ранней юности. М.: Просвещение, 1989. 255с.
62 Корнєв М.Н., Фомічова В.М. Проблема групи та особистості у соціальній психології. Курс лекцій. К., 2004. 222с.
63. Корнилов А.П. Саморегуляция человека в условиях социального перелома // Вопросы психологии 1995. - №5. С.69-78.
64. Крайг Г. Психология развития. СПб.: Питер, 2000. 992с.
65. Кудрявцев Ю.В., Нерсесянц В.С. Социальные отклонения. Введение в общую теорию. М.: Юрид. лит., 1984. С. 90-98.
66. Кудрявцев Ю.В. Нормы права как социальная информация. М.: Юрид. лит., 1981. 144с.
67. Кудрявцев В.Н. Правовое поведение: норма и патология. М.: Юр. лит., 1982. С. 71-74.
68. Кудрявцев В.Н. Преступность и нравы переходного общества. М.: Гардарики, 2002. 238с.
69. Лавренко О. Соціалізація студентської молоді в культурно-дозвіллєвій сфері / Соціально-психологічний вимір демократичних перетворень в Україні / За ред. Максименка С.Д., Циби В.Т., Шайгородського Ю.Ж. та ін. К.: Український центр політичного менеджменту, 2003. С. 318-330.
70. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1975. 302с.
71. Леонтьев А.Н. Потребности, мотивы, эмоции. М.: Изд-во МГУ, 1971. 26с.
72. Леонтьев Д.А. Психология свободы: к постановке проблемы самодетерминации личности // Психологический журнал. 2000. Т.21, №1. С.15-25.
73. Леонтьев Д.А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности. М.: Смысл, 1999. 487с.
74. Леонтьев Д.А. Тест смысложизненных ориентаций (СЖО). М.: «Смысл», 1992. 16с.
75. Лефрансуа Г. Теории научения. Формирование поведения человека. СПб.: Прай; М.: ОЛМА ПРЕСС, 2003. 278с.
76. Ломов Б.Ф. О системном подходе в психологии // Вопросы психологии. 1975. - №2. С. 32-45.
77. Лурия А.Р. Язык и сознание. М.: Изд-во МГУ, 1979. С. 267.
78. Лэндрет Г. Игровая терапия: Искусство отношений. М.: Междунар. пед. Академия, 1994. 368с.
79. Майерс Д. Социальная психология. СПб.: Питер Ком, 1999. 688с.
80. Максименко С.Д. Генетическая психология (методологическая рефлексия проблем развития в психологии). М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 2000. 320с.
81. Малкова Т.М., Семенець Т.В., Годованець В.Ф. Психологія девіантної поведінки: причини, умови виникнення, шляхи профілактики. К.: Вид-во НАВСУ, 1999. 96с.
82. Менделевич В.Д. Психология девиантного поведения. М.: МЕДпресс, 2001. 432с.
83. Метод беседы в психологии: Учебное пособие для студентов факультетов психологии / Редактор-составитель А.М. Айламазьян. М.: Смысл, 1999. 222с.
84. Методы практической социальной психологии: Диагностика. Консультации. Тренинг: Учеб. пособ. для вузов / Под ред. Ю. М. Жукова. М.: Аспект пресс, 2004. 256с.
85. Методы эффективной психокоррекции: Хрестоматия / Сост. К.В. Сельченок. Мн.: Харвест; М.: АСТ, 2001. 816с.
86. Милорадова Н.Е. Особливості застосування методів психологічного впливу у професійній діяльності слідчого: Дис. ...канд. псих. наук. Х., 2005. 190с.
87. Монтескье Ш.Л. О духе законов // Избр. произ. М.: Мысль, 1955. С. 208-735.
88. Морозов А.В. Психология влияния. СПб.: Питер, 2001. 512с.
89. Мотивация и деятельность / Х. Хекхаузен. СПб.: Питер; М.: Смысл, 2003. 860с.
90. Муздыбаев К. Психология ответственности. Л.: Наука, 1983. 304с.
91. Муздыбаев К. Эгоизм личности // Психологический журнал. 2000. Т.21, №2. С. 27-39.
92. Надирашвили Ш.А. Социальные ориентации личности // Социальная психология личности. М.: Наука, 1979. С. 165-183.
93. Николаева О.П. Правовая и моральная зрелость личности. Субъект и социальная компетентность личности / Под ред. А.В. Брушлинского. М.: Институт психологии РАН, 1995. 109с.
94. Ольшанский В.Б. Личность и социальные ценности // Социология в СССР. М.: «Наука», 1965. Т.1. С. 47-58.
95. Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія управління: Навчальний посібник. Івано-Франківськ: «Плай», 2001. 695с.
96. Осипова А.А. Общая психокоррекция: Учебное пособие для студентов вузов. М.: ТЦ «Сфера», 2000. 512с.
97. Панченко Л.М. Формування ціннісних орієнтацій молоді в період системної трансформації українського суспільства. Автореф. дис. ...канд. філософ. наук. К., 2003. 18с.
98. Паповян С.С. Математические методы в социальной психологии. М.: Наука, 1993. 344с.
99. Педагогика и психология высшей школы. Серия «Учебники, учебные пособия». Ростов-наДону: «Феникс», 1998. 544с.
100. Пеньков Е.М. Социальные нормы регуляторы поведения личности. М.: Просвещение,1972.- 240с.
101. Пірен М.І. Основи політичної психології: Навчальний посібник. К.: Міленіум, 3003. 418с.
102. Пирожков В.Ф. Криминальная психология. М.: «Ось-89», 2001. 704с.
103. Поршнев Б.Ф. Социальная психология и история. М.: Наука, 1966. 368с.
104. Правовое воспитание молодежи / Н.И. Козюбра, В.В. Оксамытный, П.М. Рабинович и др. Киев: Наукова думка, 1985. 319с.
105. Прикладная юридическая психология / Под общ. ред. проф. А.М. Столяренко. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. 607с.
106. Психологическая помощь и консультирование в практической психологии / Под ред М.К. Тутушкиной. СПб.: «Дидактика Плюс», 2001. 352с.
107. Психология и культура / Под ред. Д. Мацумото. СПб.: Питер, 2003. 718с.
108. Психология криминального поведения / Р. Блэкборн. СПб.: Питер, 2004. 496с.
109. Психология личности и образ жизни / Отв. ред. Е.В. Шорохова. М.: «Наука», 1987. 220с.
110. Психология. Словарь / Под общ. Ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. М.: Политиздат, 1990. 494с.
111. Рабінович С. Права людини «першого покоління» і канонічні джерела християнства // Право України. 2001. №3. С. 50-53.
112. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. СПб.: Питер, 2000. 656с.
113. Ратинов А.Р., Ефремова Г.Х. Правовая психология и преступное поведение: Теория и методология исследования. Красноярск: Изд-во Красноярского ун-та, 1988. 253с.
114. Реан А.А. Локус контроля делинквентной личности // Психологический журнал. 1994. Т. 15, №2. С. 52-56.
115. Реан А.А. Проблемы и перспективы развития концепции локуса контроля личности // Психологический журнал. 1998. Т.19, №4. С. 3-12.
116. Ремшмидт Х. Подростковый и юношеский возраст: Проблемы становления личности. М.: Наука, 1994. 320с.
117. Роль среды и наследственности в формировании индивидуальности человека. / Под ред. И.В. Равич-Щербо. М.: Педагогика, 1988. 336с.
118. Робер М.А., Тильман Ф. Психология индивида и группы. М.: Прогресс, 1988. 256с.
119. Роменець В.А. Психологія творчості: Навч. посібник. К.: Либідь, 2001. 288с.
120. Росс Л., Нисбетт Р. Человек и ситуация. Перспективы социальной психологии. М.: Аспект Пресс, 1999. 429с.
121. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. СПб.: Питер Ком, 1998. 688с.
122. Рубинштейн С.Л. Человек и мир // Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. М.: Педагогика, 1973. С. 255-385.
123. Рубчевский К.В. Формы прохождения социализации личности // Психол. наука и образов. 2002. №2. С. 86-92.
124. Ручка А.А. Социальные ценности и нормы. Киев: Наукова думка, 1974. С. 29-30.
125. Савчин М.В. Психологія відповідної поведінки. К.: Україна Віта, 1996. 130с.
126. Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности / Под ред. В.А. Ядова. Л.: Наука, 1979. С. 45-64.
127. Самохина Л.А. Социально-психологическая деформация как причина делинквентного поведения.// Прикладная психология. 2000. № 3. С. 46-55.
128. Свиридов А.Н. Адаптационные процессы в среде молодежи. // Социологич. исследования. 2002. №1. С. 90-95.
129. Сент-Экзюпери А. Маленький принц. / Библиотека мировой литературы для детей. М.: «Детская литература», 1983. Т.46. С. 537-577.
130. Сибиряков С.Л. Предупреждение девиантного поведения молодежи (Методологические и прикладные проблемы). Волгоград, 1998. 154с.
131. Сидоренко Е.В. Личностное влияние и противостояние чужому влиянию // Психологические проблемы самореализации личности / Под ред. А.А. Крылова, Л.А. Коростылевой. СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1997. С. 123-142.
132. Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии. СПб.: ООО «Речь», 2000. 350с.
133. Сидоров Б.В. Уголовно-правовые гарантии правомерного, социально-полезного поведения. Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1992. 70с.
134. Славская А.Н. Личностная интерпретация правовых отношений в контексте российского менталитета // Психологический журнал. 2004. Т.25, №6. С. 12-20.
135. Словарь по этике / Под ред И.С. Кона. М.: Политиздат, 1981. 430с.
136. Смелзер Н. Социология. М.: Феникс, 1994. 342с.
137. Смирнов С.Д. Педагогика и психология высшего образования: от деятельности к личности. М.: Аспект-пресс, 1995. 154с.
138. Снігур Л.А. Психологія становлення громадянськості особистості: Автореф. дис. ...доктора. психол. наук. К., 2005. 32с.
139. Соболева Н.И. Мировоззрение и жизненный выбор личности. К.: Наукова думка, 1989. 120с.
140. Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество / Общ. ред., сост. и предисл. А.Ю. Согомонов: пер. с англ. М.: Политиздат, 1992. 543с.
141. Социальная психология в современном мире: Учебное пособие / Под ред. Г.М. Андреевой, А.И. Донцовой. М.: Аспект Пресс, 2002. 336с.
142. Социальная психология: Хрестоматия: Учебное пособие для студентов вузов / Сост. Е.П. Белинская, О.А. Тихомандрицкая. М.: Аспект пресс, 2003. 475с.
143. Социальная психология / Ш. Тейлор, Л. Пипло, Д. Сирс. СПб.: Питер, 2004. 767с.
144. Социально-психологические проблемы профилактики отклонений в поведении молодежи: Метод. рекомендации / Подгот. В.А. Татенко. Киев: Об-во «Знание» УССР, 1989. 20с.
145. Сперанский В.И. Социальная ответственность личности: Сущность и особенности формирования. М.: Изд-во МГУ, 1987. 152с.
146. Станкин М.И. Психологический климат и взаимоотношения в трудовом коллективе // Трудовое право. 1999. № 1. С. 67-73.
147. Стефаненко Т.Г. Этнопсихология. М.: Изд-во ЛГУ, 1999. С. 135-174.
148. Татенко В.О.Соціально-психологічні механізму впливу людини на людину // Соц. психол. 2003. №1. С. 60-72.
149. Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності. К.: Либідь, 2003. 376с.
150. Тихомиров Д.Е. Психология восприятия моральных и правовых норм. Киев.: Общ-во «Знание», 1978. 52с.
151. Третьяченко В.В. Управлінські команди: методологія та теорія, формування і розвиток: Монографія. Луганськ: Вид-во Сну ім. В.Даля, 2004. 300с.
152. Узнадзе Д.Н. Психологические проблемы мотивации поведения человека. М.: Наука, 1969. 212с.
153. Улыбина Е.В. Психология обыденного сознания. М.: Смысл, 2001. 263с.
154. Федоренко Т. Вплив християнського світогляду на правосвідомість та правову культуру Київської Русі (кінець Х перша половина ХІІІ ст.) // Право України. 2001. №8. С. 114-116.
155. Фернхем А., Хейвен П. Личность и социальное поведение. СПб.: Питер, 2001. 368с.
156. Фестингер Л. Теория когнитивного диссонанса. СПб.: «Ювента», 1999. 318с.
157. Формирование личности в переходный период: От подросткового к юношескому возрасту / А.Д.Андреева, Н.И.Гуткина, И.В.Дубровина и др.; Под ред. И.В.Дубровиной. М.: Педагогика, 1987. 184с.
158. Фрейд З. Массовая психология и анализ человеческого «Я». М.: Наука, 1991. 70с.
159. Фрейд З. «Я» и «Оно» // Фрейд З. Труды разных лет. Кн. 1. Тбилиси: Мерани, 1991. С. 193-392.
160. Франкл В. Доктор и душа. М.: «Ювента», 1997. 287с.
161. Франкл В. Человек в поисках смысла. М.: Прогресс, 1990. 370с.
162. Фромм Э. Бегство от свободы. М.: Прогресс, 1990. 272с.
163. Фромм Э. Человек для самого себя // Фромм Э. Психоанализ и этика. М.: Республика, 1993. С. 17-190.
164. Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук. М.: Наука, 1977. С. 57-79.
165. Хегенхан Б., Олсон М. Теории научения. СПб.: Питер, 2004. 474с.
166. Хорни К. Невротическая личность нашего времени. М.:Прогресс-Универс, 1993. С. 127-221.
167. Хохряков Г.Ф. Социальная среда и личность. М.: Юр. лит., 1982. С. 50-55.
168. Чудновский В.Э. Нравственная устойчивость личности: Психологическое исследование. М.: Педагогика, 1981. 208с.
169. Чупров В.И., Зубок Ю.А., Уильямс К. Молодежь в обществе риска. М.: