ВПЛИВ ОСОБЛИВОСТЕЙ СПІЛКУВАННЯ В МЕРЕЖІ “INTERNET” НА ПРОЦЕС СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Краткое описание

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

На правах рукопису

Карабин Тарас Васильович

УДК: 316.61:316.472.43

ВПЛИВ ОСОБЛИВОСТЕЙ СПІЛКУВАННЯ В МЕРЕЖІ INTERNET”
НА ПРОЦЕС СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

19.00.05 соціальна психологія; психологія соціальної роботи

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Орбан-Лембрик Лідія Ернестівна
доктор психологічних наук,
професор

Івано-Франківськ 2005

ЗМІСТ

ВСТУП....................................................................................................................

4

РОЗДІЛ 1 Комунікативні процеси в мережі Інтернет та їх вплив на соціалізацію сучасної студентської молоді ....................................

11

1.1. Соціалізація особистості як науково-психологічна проблема .....

11

1.2. Психологічна роль спілкування в процесі соціалізації сучасної студентської молоді ..........................................................................

30

1.3. Обумовленість соціалізації сучасної студентської молоді особливостями спілкування в мережі Internet” ............................

39

1.3.1. Сучасні інформаційні комунікативні технології як новітній чинник соціалізації студентської молоді ..............

39

1.3.2. Десоціалізуючий вплив комунікації в мережі Internet” на сучасну студентську молодь ..................................................

61

РОЗДІЛ 2 Емпіричне дослідження взаємозв’язку психологічних особливостей спілкування в мережі Internet” та процесу соціалізації студентської молоді .....................................................

75

2.1. Основні методи та організація емпіричного дослідження ............

75

2.2. Аналіз взаємозв’язку показників соціалізації студентів та особливостей спілкування в мережі Інтернет ................................

90

2.2.1. Особливості ціннісних орієнтацій студентів за критерієм користування мережею Internet” .........................................

90

2.2.2. Специфіка особистісних характеристик студентів за критерієм користування мережею Internet” .......................

117

2.2.3. Сутнісна характеристика процесу соціалізації сучасної студентської молоді ................................................................

134

2.3. Взаємозв’язок процесу соціалізації студентів та їх спілкування в мережі Internet” .............................................................................

155

РОЗДІЛ 3 Психологічні особливості оптимізації впливу спілкування в мережі Internet” як чинника соціалізації студентів ......................

166

3.1. Роль особливостей спілкування в мережі Інтернет у структурі чинників соціалізації сучасних студентів ......................................

166

3.2. Моделювання шляхів оптимізації впливу спілкування в мережі Інтернет на процес соціалізації студентів ......................................

173

3.2.1. Психологічний потенціал мережі Інтернет та її перспективи як чинника соціалізації сучасної студентської молоді ................................................................

173

3.2.2. Шляхи подолання деструктивних впливів спілкування у віртуальному середовищі на процес соціалізації сучасної студентської молоді ................................................................

178

ВИСНОВКИ ...........................................................................................................

183

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .............................................................

193

ДОДАТКИ .............................................................................................................

214

ВСТУП

Актуальність теми. Проблема соціалізації особистості та впливу різнорідних чинників на її перебіг набуває на сьогоднішній день особливої актуальності внаслідок збільшення інтенсивності сучасного життя, що ставить підвищені вимоги до рівня готовності людини здійснювати активну життєдіяльність в суспільстві, брати участь у процесах збереження, відтворення та збагачення соціального досвіду. Державотворчі процеси, що відбуваються в сучасній Україні, потребують успішних, гармонійно розвинених, активних громадян, що обумовлює інтерес науковців до різних аспектів проблеми соціалізації особистості.
У процесі соціалізації індивід засвоює соціальні норми та культурні традиції, включається в різні сфери життєдіяльності суспільства, розширює свої зв’язки з іншими людьми та інтегрує соціальний досвід і одночасно розвиває власну самостійність та автономність. Такий складний і багатокомпонентний процес становлення особистості потребує постійної уваги з боку фахівців-психологів з метою вивчення та оптимізації впливу широкого кола чинників, які сприяють чи перешкоджають соціалізації індивіда. Важливим аспектом цієї проблеми є також значна частина різноманітних стихійних, малоорганізованих та малоконтрольованих соціально-психологічних впливів на процес входження індивіда в суспільство, що значно збільшує ризик десоціалізації.
Висока значущість процесу соціалізації для життєдіяльності людини зумовила підвищену увагу до нього дослідників, які здійснили значний внесок у наукову розробку цієї проблематики. Зокрема, слід виділити праці Б.Г.Ананьєва, Г.О.Балла, В.М.Бехтєрєва, С.А.Бєлічевої, М.Й.Боришевського, Л.С.Виготського, І.С.Кона, М.Н.Корнєва, С.Д.Максименка, В.В.Москаленко, Л.Е.Орбан-Лембрик, Б.Д.Паригіна, А.В.Петровського, М.І.Пірен, В.Т.Циби, Н.В.Чепелєвої, В.А.Ядова та інших, у яких висвітлюються сутність умов, чинників, механізмів, етапів, інститутів, ефектів соціалізації особистості як на теоретичному, так і на експериментальному рівнях.
Спілкування є одним із тих чинників, без якого соціалізація особистості є неможливою. Індивід розпочинає своє входження в суспільство зі спілкування з близькими йому людьми. Саме таким шляхом він засвоює загальнолюдський досвід, накопичує знання, оволодіває вміннями і навичками, формує свою свідомість і самосвідомість, виробляє переконання, ідеали тощо; тільки у процесі спілкування у людини формуються духовні потреби, моральні та естетичні почуття, складається її характер, що є важливими ознаками соціалізованості особистості, що підкреслюється у наукових дослідженнях Г.М.Андрєєвої, А.М.Агальцева, Г.О.Балла, А.А.Бодальова, М.Й.Боришевського, П.П.Горностая, М.Н.Корнєва, О.О.Леонтьєва, В.В.Москаленко, Л.Е.Орбан-Лембрик, Б.Д.Паригіна, Б.Ф.Поршнєва, В.О.Татенко, Т.М.Титаренко та ін.
Завдяки інтенсивному впровадженню в життя сучасного суспільства досягнень інформаційних технологій виникли нові, опосередковані комп’ютерними мережами, засоби комунікації, які набувають все більшої ваги у життєдіяльності суспільства, зумовлюють значне пришвидшення інформаційного обміну між людьми та сприяють частковому падінню у їхній свідомості переконань про неможливість інтенсивного спілкування зі співрозмовниками, відокремленими великими відстанями. Завдяки цьому активніше відбувається взаємне зближення культур, переймання норм, цінностей, традицій та звичаїв, що знаходить своє відображення у зростанні динамічності процесу існування суспільства.
Впровадження інформаційних технологій, які сприяють інтенсифікації комунікативних процесів у суспільстві, окреслило комплекс проблем, пов’язаних із необхідністю вивчення специфіки діяльності та спілкування особистості в Інтернеті. На сьогодні вже здійснено окремі теоретико-експериментальні дослідження різноманітних аспектів діяльності та комунікації особистості у середовищі комп’ютерних мереж, специфіки активності віртуальних співтовариств, проблем, пов’язаних з діяльністю людини в Інтернеті. Серед них слід виділити праці О.Н.Арестової, Ю.Д.Бабаєвої, Л.Н.Бабаніна, А.Є.Войскунського, А.Є.Жичкіної, Е.Рейд, Дж.Сулера, К.Янг, в яких висвітлюються різноманітні аспекти діяльності та комунікації особистості у віртуальному середовищі комп’ютерних мереж: специфіка формування та активності віртуальних співтовариств, форм їх комунікації, проблем, пов’язаних з діяльністю людини в середовищі Інтернету тощо.
Притаманне сучасним суспільним процесам інтенсивне впровадження інформаційних технологій зумовило появу можливостей формування специфічних груп людей та чинників становлення особистості в їх середовищі так званих мережевих співтовариств. На даний час вже існують об’єднані у віртуальному середовищі групи геймери” (фанати комп’ютерних ігор), програмісти (ті, хто створює комп’ютерні програми для певної практичної мети чи для власного задоволення), кракери” (ті, хто ламає різноманітні захисні системи ліцензійних програмних продуктів та веб-сторінок), хакери” (комп’ютерні хулігани), постійні користувачі чатових кімнат (чатери”) та форумів тощо.
Очевидно, високодинамічні процеси комунікації, які мають місце у віртуальних співтовариствах, можуть мати суттєвий вплив на процес соціалізації сучасної студентської молоді поряд із неформальними групами у повсякденному середовищі, навчальними закладами, робочими колективами, громадськими організаціями та ін. При цьому головним чинником, завдяки якому комунікація у віртуальних соціумах здатна впливати на процес соціалізації особистості, є відносини між членами різноманітних мережевих угруповань, які будуються в основному завдяки спілкуванню та частково виконують ті ж функції, що й стосунки у реальному світі. Завдяки цьому комунікація, опосередкована комп’ютерними мережами, може мати значний соціалізуючий потенціал, змістові та якісні характеристики якого потребують ґрунтовного теоретико-експериментального дослідження.
Актуальність і недостатня розробленість теоретичних та прикладних аспектів цієї проблеми зумовили вибір теми дослідження Вплив особливостей спілкування в мережі Internet” на процес соціалізації студентської молоді”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження має зв’язок із науковими програмами Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, входить до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри соціальної психології як складова загальнокафедральної теми Психологічні проблеми професійної підготовки спеціаліста” (протокол №2 від 5.09.2001р.). Тема роботи затверджена рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології АПН України (протокол №7 від 17.09.2002р.).
Об’єкт дослідження процес соціалізації студентської молоді.
Предмет дослідження соціально-психологічна специфіка впливу спілкування в мережі Інтернет на процес соціалізації студентської молоді.
Мета дослідження полягає у з’ясуванні якісних і кількісних показників спілкування в мережі Інтернет та характеристик процесу соціалізації сучасної студентської молоді, виявленні кореляційних і причинно-наслідкових залежностей між ними.
Гіпотеза дослідження. Соціально-психологічна специфіка спілкування в мережі Інтернет обумовлює особливості ціннісних орієнтацій, особистісних якостей та показників соціалізованості сучасних студентів.
Відповідно до поставленої мети та висунутої гіпотези було визначено основні завдання дослідження:
1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми соціалізації особистості, висвітлити роль спілкування у її процесі, виявити специфіку соціалізації сучасних студентів.
2. Розкрити соціально-психологічний зміст особливостей комунікації в мережі Інтернет, окреслити їх взаємозв’язок з процесом соціалізації сучасних студентів.
3. Емпірично дослідити змістові характеристики, кореляційні та причинно-наслідкові залежності між особливостями спілкування в Інтернеті, системою ціннісних орієнтацій, особистісних характеристик і показників соціалізованості сучасних студентів-користувачів Інтернету.
Теоретико-методологічною основою дослідження стали концептуальні положення про становлення та соціалізацію особистості (Б.Г.Ананьєв, Г.М.Андрєєва, А.Г.Асмолов, В.М.Бехтєрєв, С.А.Бєлічева, Л.С.Виготський, Л.Кольберг, І.С.Кон, А.Ф.Лазурський, О.М.Леонтьєв, Б.Ф.Ломов, Дж.Мід, В.В.Москаленко, Л.Е.Орбан-Лембрик, Б.Д.Паригін, А.В.Петровський, М.І.Пірен, В.Т.Циба, В.А.Ядов), про соціальну детермінацію розвитку і формування особистості (Б.Г.Ананьєв, М.М.Бахтін, Л.І.Божович, А.В.Брушлінський, Л.С.Виготський, Д.Б.Ельконін, Е.Еріксон, Е.Ільєнков, М.Н.Корнєв, С.Д.Максименко, А.І.Мещеряков, Т.С.Яценко), про особливості ціннісно-смислової сфери особистості (О.Г.Асмолов, О.М.Леонтьєв, Д.О.Леонтьєв, І.О.Мартинюк), підходи до вивчення особистості як суб’єкта власної життєтворчості (К.Роджерс, С.Л.Рубінштейн, В.А.Семиченко, В.О.Татенко, Т.М.Титаренко), соціально-психологічні особливості діяльності та комунікації у віртуальному середовищі мережі Інтернет (О.Н.Арестова, Ю.Д.Бабаєва, Л.Н.Бабанін, А.Є.Войскунський, А.Є.Жичкіна, О.В.Смислова, Н.ВЧудова, І.Голдберг, Є.Раєвська, Е.Рейд, Дж.Сулер, К.Янг).
Для вирішення поставлених завдань та перевірки висунутих гіпотез було використано наступні методи дослідження:
теоретичні: аналіз науково-теоретичних джерел з проблеми дослідження, синтез, класифікація, систематизація та узагальнення теоретичних та експериментальних досліджень, висвітлених у науковій літературі;
психодіагностичні, які забезпечили реалізацію емпіричного дослідження, зокрема: Багатофакторний особистісний опитувальник 16PF №105” Р.Кеттела, Методика діагностики суб’єктивного рівня відчуття самотності” Д.Рассела та М.Фергюсона, Методика діагностики рівня соціальної фрустрованості” Л.І.Вассермана, Адаптована методика діагностики потреби у пошуках вражень” М.Цукермана, Методика діагностики потреби у спілкуванні” Ю.М.Орлова, Методика виявлення комунікативних та організаторських якостей (КОС-2)”, Ціннісні орієнтації” М.Рокіча за модифікацією Д.О.Леонтьєва, Тест соціально-психологічної адаптації (СПА)” К.Роджерса та Р.Даймонда, Тест діагностики Інтернет-залежності” К.Янг у адаптації Є.Раєвської, а також 3 авторські анкети для вивчення особливостей спілкування в мережі Інтернет та специфіки соціалізації особистості в реальному та віртуальному середовищах;
статистичні: процедури описової статистики (знаходження відсоткових співвідношень, середніх значень, стандартних відхилень), виявлення достовірності відмінностей показників за критеріями c2 та t-критерієм Ст’юдента, кореляційний та факторний аналіз.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше у соціально-психологічному ракурсі досліджено структурно-функціональні характеристики спілкування у віртуальному середовищі Інтернету та їх взаємозв’язок із показниками соціалізованості особистості. Теоретично та експериментально розкрито специфіку впливу спілкування в мережі Інтернет на соціалізацію сучасних студентів. Виявлено відмінності у мірі впливу різноманітних комунікативних ресурсів Інтернету на розвиток Інтернет-залежності та запропоновано шляхи зниження десоціалізуючого впливу середовища мережі Інтернет на особистість користувача.
Теоретичне значення дослідження. Поглиблено та уточнено змістові характеристики комунікативних процесів у середовищі мережі Інтернет та їх вплив на процес соціалізації особистості; досліджено сутнісні характеристики спілкування у віртуальному середовищі; виявлено специфіку впливу опосередкованої комп’ютером комунікації на розвиток у особистості ознак Інтернет-залежності.
Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування його результатів у роботі практичних психологів та соціальних служб, що займаються превентивною практикою та корекцією узалежнень особистості. Матеріали дослідження можуть слугувати для створення, адаптації і модифікації профілактичних заходів, спрямованих на запобігання розвитку в середовищі сучасного студентства десоціалізуючих явищ, спричинених інформатизацією, а також використовуватись психологами при розробці проектів, пов’язаних із комунікацією в опосередкованому комп’ютером середовищі, та навчальних спецкурсів і тренінгів, призначених для оптимізації спілкування людини в мережі Інтернет в якості корисного доповнення до повсякденної комунікації.
Вірогідність та надійність отриманих результатів забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних положень дослідження, комплексним використанням методів і методик, адекватних меті, об’єкту, предмету та завданням дослідження; застосуванням методів математичної обробки емпіричних даних.
Апробація результатів дослідження. Основні тези і висновки дослідження обговорювалися на Міжнародній науковій конференції Особистість в розбудові відкритого демократичного суспільства” (Івано-Франківськ, 2000); Міжнародній науковій конференції Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології” (Київ, 2001); Шостій міжнародній конференції молодих науковців Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи дослідження” (Київ, 2003); Міжрегіональному семінарі Психологія конструювання процесу професійної підготовки спеціаліста в контексті реальних проблем сучасного суспільства” (Івано-Франківськ, 2004); на засіданнях кафедри соціальної психології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, щорічних звітних конференціях.
Публікації. Зміст та результати роботи відображено у 13 одноосібних публікаціях в наукових фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 274 найменування, 18 додатків. Основний зміст дисертації викладений на 192 сторінках комп’ютерного тексту, в якому міститься 7 таблиць і 9 рисунків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Теоретичне та емпіричне дослідження впливу особливостей спілкування в мережі Інтернет на процес соціалізації студентської молоді дозволяє зробити наступні висновки:
1. Соціалізація особистості являє собою цілісний процес засвоєння індивідом соціального досвіду та суспільних відносин з активним їх відтворенням та передачею, що передбачає формування його соціальної позиції, самореалізацію як діяльного суб’єкта, соціальне дорослішання та розвиток соціальної зрілості. Тобто, соціалізація передбачає не тільки адаптацію особи до умов соціуму, елементів культури, норм суспільства, але й трансформацію їх у ціннісні орієнтації, установки з подальшою їх реалізацією завдяки власній активності людини.
2. Комплексність, багаторівневість та багатоплановість процесу соціалізації особистості обумовлюється великою кількістю внутрішніх (інтелектуальні, комунікативні, емоційно-вольові характеристики особистості, умови та особливості формування її системи ціннісних орієнтацій, поглядів і переконань) та зовнішніх (інститути, механізми, агенти та способи соціалізації) чинників.
3. Показниками соціалізованості особистості є ефективність процесів адаптації, інтеграції та індивідуалізації, особистісні норми, ціннісні орієнтації, а також цілісні конструкти в структурі особистості, утворені особистісними рисами. Ознаками десоціалізації особистості є низький рівень адаптованості, дезінтегрованості особистості в середовищі існування, невираженість її особистісних характеристик, а також низька міра включення в суспільні відносини та діяльність.
4. Соціалізація особистості, її розвиток, перетворення в суспільну істоту” починається зі спілкування з близькими їй людьми, і без нього є неможливим. Ще будучи дитиною, особа оволодіває мовленням, засвоює соціальні норми і правила існування в соціумі, будує образ світу і свого Я”. В процесі спілкування відбувається якісний перехід від одного духовно-психологічного рівня життя до іншого. Спілкуючись, людина виявляє себе індивідом, налагоджує стосунки з оточенням, переймає досвід попередніх поколінь, формується і заявляє про себе як особистість.
5. Соціалізація молоді у межах ВНЗ принципово не відрізняється від процесів, що відбуваються у суспільстві загалом, оскільки сам ВНЗ є його функціональною одиницею, одним з інститутів соціалізації. Тому правомірно говорити про те, що в процесі соціалізації студента у межах вищого навчального закладу беруть участь ті ж механізми, які наявні і в інших формаціях суспільства (сім’я, неформальні угрупування тощо): наслідування, навіювання, переконання, конформність та дотримання норм. Однак специфікою соціалізації студентської молоді на етапі здобуття професійної освіти є збільшення сфер соціальної активності, самореалізації, спектру соціальних ролей, що безпосередньо пов’язується з опануванням ділової, професійної комунікації та зростанням можливостей міжособистісного, неформального спілкування, в тому числі й посередництвом мережі Інтернет.
6. Мережа Інтернет набуває все більшої ваги в житті сучасних студентів, оскільки сприяє інтенсифікації їх особистісного та професійного становлення через включення в особливе діяльнісне та комунікативне середовище, в якому відбувається розширення меж спілкування та відносин, налагодження широкого кола особистих та професійних контактів з іншими людьми.
Комунікацію в комп’ютерних мережах можна охарактеризувати як глибоко особистісний, психологічно насичений процес, в якому значною мірою перетворюються параметри комунікативної сфери суб’єкта діяльності. При роботі у віртуальному середовищі знижується вплив захисних механізмів особистості, згасає зовнішня по відношенню до мисленнєвої та комунікативної діяльності соціально престижна мотивація, яка має нормативне підґрунтя і виражається в орієнтації на зовнішню оцінку, прагнення відповідати соціальним стандартам. Включаючи сильний захисний компонент, ця мотивація актуалізується при спільній діяльності в соціально значимій ситуації.
На сьогодні міжособистісне спілкування в комп’ютерних мережах має підвищену значущість, що пояснюється явищами соціально-психологічного змісту: комунікативний дефіцит в сучасному суспільстві, який нерідко відзначається психологами, обумовлюється ростом психологічної роз’єднаності людей в урбаністичному і технічно орієнтованому середовищі. Ця проблема загострюється різким майновим розшаруванням і політичною поляризацією суспільства, розривом зв’язків між регіонами. Психологічним наслідком цих процесів є почуття роз’єднаності, самотності, психологічної ізоляції. Опосередкована комп’ютером комунікація деякою мірою заповнює цю порожнину.
7. Аналіз теоретико-експериментальних досліджень віртуального середовища Інтернету дозволив окреслити наступні сутнісні характеристики спілкування в мережі Інтернет: фізична віддаленість співрозмовників, представленість їх через текст, первинна анонімність комунікації, повна відсутність елементів невербальної комунікації, обмежений сенсорний досвід, відсутність соціальної категоризації співрозмовників, потенційна множинність віртуальної ідентичності, доступність спілкування та простота використання, просторово-часова необмеженість комунікації, свобода творення образу, свобода творення предмета комунікації, свобода творення простору спілкування, знижений психологічний ризик комунікації, творча самопрезентація особистості, можливість гри з різноманітними ролями, відчуття розтягненості і конденсованості часу, необмежена доступність і свобода контактів, які реалізуються через основні форми спілкування: чат, форум, електронну пошту тощо. Потенційно ці характеристики можуть чинити як позитивний, так і негативний вплив на процеси соціалізації студентської молоді, яка є активним користувачем Інтернету.
8. Експериментальне вивчення структури ціннісних орієнтацій сучасної студентської молоді виявило процес її модифікації під впливом суспільно-економічних перетворень. Він ускладнюється розшаруванням суспільства, зростанням відмінностей між різними соціальними верствами в сучасному суспільстві. Перед новим поколінням постає питання вибору системи цінностей, яка найповніше відповідатиме життєвим планам молодих людей стосовно вступу до різних соціальних груп, їх можливостям, здібностям тощо. Тому у порівнянні з результатами досліджень попередніх років структура цінностей сучасних студентів, виявлена у нашому дослідженні, містить відмінності, які загалом відображають сутність перетворень у їх життєвому середовищі. Зокрема, зменшилася значущість цінностей „впевненість у собі”, „активне діяльне життя”, підвищилася значущість цінностей „матеріально забезпечене життя”, „щасливе сімейне життя”, „цікава робота”, „розвиток” та „розваги”. При цьому користування мережею Інтернет, яке останнім часом набуло значного поширення серед сучасної молоді, не пов’язане з деструктивними трансформаціями структури цінностей особистості, тобто, не стимулює безпосередньо процесу її десоціалізації у ціннісному вимірі. Однак специфіка ієрархії цінностей студентів-користувачів (високе порівняно з не-користувачами поцінування особистої незалежності та низьке терпимості) може свідчити про наявність у їх поведінці тенденцій нонконформізму, які можуть стимулювати схильність до ескапістичних реакцій у формі переключення на переважаючу активність в Інтернеті, про що свідчить позитивний зв’язок цінностей „свобода” та „розваги”, якого у опитуваних не-користувачів виявлено не було.
9. Структури ціннісних орієнтацій користувачів та не-користувачів значною мірою відрізняються за обсягом та специфікою внутрішніх взаємозв’язків між цінностями у студентів-користувачів, на відміну від не-користувачів, ці взаємозв’язки структуруються у взаємоопонуючі ціннісні підструктури. Серед термінальних цінностей виявлено: „здоров’я”, „наявність добрих і вірних друзів”, „любов”, „щасливе сімейне життя”, „продуктивне життя”, „життєва мудрість” стрижнева підструктура; „свобода дій і вчинків”, „впевненість у собі”, „цікава робота”, „активне діяльне життя”, „розваги”, „розвиток”, „творчість” опозиційна підструктура. Серед інструментальних цінностей виявлено: „чесність”, „відповідальність”, „самоконтроль”, „раціоналізм”, „тверда воля” підструктура 1; „ефективність у справах” підструктура 2; „акуратність”, „виконавчість”, „терпимість” підструктура 3; „життєрадісність (почуття гумору)”, „вихованість”, „незалежність”, „високі запити”, „освіченість”, „широта поглядів”, „чуйність, турботливість”, „сміливість у відстоюванні власної думки” підструктура 4. Також виявлено специфіку рангової структури цінностей студентів-користувачів у порівнянні з не-користувачами: щодо термінальних цінностей: збільшення значущості цінностей „щасливе сімейне життя”, „розваги”; зменшення „життєва мудрість”, „свобода дій і вчинків”; щодо інструментальних цінностей: збільшення значущості цінностей „ефективність у справах”, „високі запити”; зменшення „освіченість”, „терпимість”, „чуйність, турботливість”, „сміливість у відстоюванні своїх думок". Це дозволяє говорити про існування у студентів-користувачів Інтернету особливого комплексу психологічних особливостей стосовно ціннісних орієнтацій.
10. Специфічні відмінності у структурі ціннісних орієнтацій студентів за критеріями ґендеру та спеціалізації навчання дозволяють констатувати певний їх взаємозв’язок з користуванням мережею Інтернет. Так, з-поміж усіх опитаних чоловіки-користувачі цінності „цікава робота”, „активне діяльне життя”, „чесність”, „незалежність” оцінили найвище, а цінності „щасливе сімейне життя”, „матеріально забезпечене життя”, „терпимість” найнижче. Жінки-користувачі найвище з-поміж усіх опитаних оцінили „свободу”, „розваги”, „акуратність (охайність)”, „незалежність”, та найнижче „життєву мудрість”, „вихованість”, „самоконтроль”, „освіченість”. Студенти гуманітарних спеціальностей найвище з-поміж усіх опитаних оцінили „розваги”, „життєрадісність (почуття гумору)”, „високі запити”, та найнижче „любов”, „освіченість”. Студенти технічних спеціальностей найнижче з-поміж усіх респондентів оцінили „життєрадісність (почуття гумору)”, „незалежність”, „чуйність, турботливість”.
11. Існують статистично значущі відмінності особистісних характеристик студентів-користувачів та не-користувачів у наступних параметрах: „ригідність / пластичність інтелекту”, „емоційна нестійкість / емоційна стійкість”, „підлеглість / домінантність”, „боязкість / сміливість”, „жорсткість / чутливість”, „впевненість у собі / тривожність”, „консерватизм/ радикалізм”, суб’єктивний рівень відчуття самотності, рівень потреби у пошуках вражень, рівень потреби у спілкуванні та рівень розвитку комунікативних якостей.
12. Також виявлено відмінності у структурі та об’ємі конструкції взаємозв’язків особистісних рис у студентів-користувачів вона є набагато повнішою та розгалуженішою. При цьому в результатах опитуваних-користувачів ці взаємозв’язки достатньо тісно гуртуються навколо чинників, пов’язаних з комунікативними характеристиками. Важливим є те, що опитувані-користувачі та не-користувачі використовують свої комунікативні якості для різних цілей: перші більшою мірою для утвердження себе в оточенні, другі для збільшення адаптованості до оточення через посилення конформізму. Суттєвим чинником у даному контексті є виражена домінантність студентів-користувачів, яка виступає для них способом реалізації внутрішнього контролю. Тобто, для даної групи опитуваних поняття контролювати себе” може певною мірою означати контролювати своє оточення” задля уникнення таким чином негативних моментів у відносинах з оточуючими людьми.
13. Основними особистісними рисами, які пов’язані з високою адаптивністю студентів-користувачів, є домінантність, експресивність, висока нормативність поведінки, сміливість та радикалізм. З їх зниженою адаптивністю пов’язані схильність до заниження самооцінки, низька комунікабельність, емоційна нестійкість, стриманість, боязкість, тривожність, інтенсивне відчуття невиправдання ними очікувань з боку оточення та розвинене суб’єктивне відчуття відсутності знайденого місця у житті. В свою чергу для студентів, які не користуються Інтернетом, характерними у контексті адаптивності особистісними параметрами є розвинене суб’єктивне відчуття відсутності знайденого місця у житті, значна незадоволеність своїм становищем серед одногрупників та друзів. Також характерним є зв’язок між дезадаптивністю та частотою невдач в інтеграції до групи членства, чого не спостерігається у студентів, які користуються Інтернетом. Сукупності особистісних параметрів, котрі пов’язані із спричиненням високої та низької адаптивності студентів, формують певні системи, структури, котрі відрізняються одна від одної кількісно та якісно.
14. Зі специфікою відмінностей особистісних характеристик студентів-користувачів та не-користувачів суттєво пов’язані чинники ґендеру та спеціалізації навчання. Дослідження впливу першого чинника дозволило виявити, що студенти-користувачі чоловічої статі за своїми особистісними показниками найбільше виходять за межі загальних тенденцій, вирізняючись з-поміж решти опитуваних найвищими показниками радикалізму, емоційної стійкості, нормативності поведінки, зниженого самоконтролю, рівня розвитку комунікативних якостей, та найнижчими показниками рівня суб’єктивного відчуття самотності, комунікабельності, домінантності, стриманості, довірливості, рівня потреби у спілкуванні. Тобто, чоловіки фактично складають специфічну за своїми особистісними характеристиками категорію користувачів. За чинником спеціалізації навчання на фоні усіх опитуваних виділяються студенти-користувачі технічних спеціальностей. Вони відзначаються найвищими показниками пластичності інтелекту, емоційної стійкості, нормативності поведінки, низького самоконтролю, сміливості, підозріливості, дипломатичності, рівня розвитку комунікативних якостей, та найнижчими показниками практичності, розслабленості, рівня суб’єктивного відчуття самотності, рівня соціальної фрустрованості, конформізму.
15. Внутрішній образ особистості студентів-користувачів відзначається достатньо високою стійкістю та малою динамічністю, особливо у емоційно-самооціночному аспекті, через що основна частина причинно-наслідкових зв’язків негативного забарвлення у життєвих подіях може сприйматися як генерована оточенням, а не ними самими. В зв’язку з цим ескапістичні тенденції в поведінці респондентів з експериментальної групи не пов’язуються з коливаннями у них рівня самоприйняття. Студенти-користувачі менше страждають від негативних емоційних реакцій на наслідки процесів своєї соціалізації через наявність у них засобу їх нівелювання шляхом використання Інтернет-ресурсів. Однак їх використання може мати псевдо компенсаторну спрямованість.
16. Відмінності у процесах соціальної адаптації, індивідуалізації та інтеграції студентів-користувачів та не-користувачів різних статей та спеціалізацій навчання свідчать про їх взаємообумовленість з діяльністю та спілкуванням в мережі Інтернет. Це дозволяє констатувати певну специфічність процесу соціалізації студентів-користувачів, зокрема, чоловікам притаманний високий рівень самоприйняття, емоційної комфортності та інтернальності, низький рівень невдач у інтеграції до групи членства та низька вимогливість до глибини соціальних контактів. У жінок-користувачів рівень самоприйняття наближається до показника „чоловічого” профілю, їм притаманні низька задоволеність знайденим місцем у житті і одночасно високий рівень відчуття реалізованості у житті, що свідчить про більшу гнучкість жінок у процесі самореалізації при одночасно меншій емоційно-оціночній вибірковості до її сфер. При цьому жінки є більш вимогливими до глибини соціальних контактів, в тому числі й у віртуальному просторі.
17. За критерієм спеціалізації навчання вирізняються студенти-користувачі, які здобувають гуманітарну спеціальність: вони характеризуються найвищим, з-поміж усіх опитаних, рівнем прагнення до домінування та високою вимогливістю щодо статусу у групах членства (в тому числі й у віртуальному просторі). Студенти технічних спеціальностей виявилися більш успішними у знаходженні свого місця у житті і одночасно менш реалізованими, що свідчить про їх меншу, порівно зі студентами-гуманітаріями, гнучкість у процесі самореалізації. При цьому вони засвідчують більшу важливість для них реалізації у віртуальному просторі, при одночасній меншій зручності для них повсякденного середовища.
18. У особливостях процесу соціалізації студентів-користувачів більшою мірою присутній комунікативний чинник, пов’язаний зі спілкуванням в Інтернеті: як безпосередньо, через пов’язані з ним особистісні характеристики, так і опосередковано, через взаємозв’язки фактів участі у групових процесах всередині віртуального співтовариства, котрі обслуговуються в основному за допомогою спілкування. Важливим контекстом, що коректує загальну картину взаємозалежностей спілкування у віртуальності та процесу соціалізації особистості, є часовий, оскільки особі потрібен певний період для впрацьовування у процес діяльності в мережі Інтернет. При цьому спілкування в мережі Інтернет може мати як негативний, так і позитивний вплив на особистість. Якщо індивід схильний вдаватися до спілкування в Інтернеті за компенсаторним зразком (однак, фактично, ескапістичним шляхом втечі від невдач і проблем та їх вирішення у повсякденному житті з наступною компенсацією віртуальними” успіхами у мережевому середовищі), його активність швидше за все носитиме деструктивний, десоціалізуючий характер, оскільки негативні наслідки взаємодії з оточенням особистості у тому середовищі, де вона представлена фізично, залишатимуться без вирішення, що негативно впливатиме на її соціальну адаптованість.
19. Переключення студентів-користувачів на переважну активність у середовищі Інтернету вказує на наявність у них тенденцій нереалізованості у повсякденному житті, що становить суттєву загрозу для успішного перебігу процесу їх соціалізації. Однак проблемними аспектами комунікації в мережі Інтернет є не самі особливості віртуального простору, а життєві контексти реального середовища існування людини, що спонукають її до адиктивної реалізації своїх внутрішніх прагнень, зокрема у середовищі мережі Інтернету, яке виступає у цьому випадку досить зручним для таких цілей.
20. Користування Інтернетом може обумовлювати наявність у користувачів деяких проблем із контролем за діяльністю у Мережі. Більш схильними до Інтернет-залежності виявились чоловіки. При цьому Інтернет-залежність може мати мультифакторну обумовленість індивідуальними та ситуативними чинниками. Найбільш популярним комунікативним ресурсом мережі Інтернет є чат. Оскільки серед усіх видів віртуальної комунікації він найбільш пов’язаний із виникненням у особи симптомів Інтернет-залежності, є підстави припускати, що існує значна вірогідність різкого збільшення кількості Інтернет-залежних осіб при подальшому поширенні Інтернету в житті сучасного суспільства. Власне з виникненням Інтернет-залежності взаємопов’язані досліджувані особливості різних видів спілкування в мережі Інтернет.
21. За результатами факторного аналізу найбільш вагомим чинником, який впливає на процес соціалізації студентів, незалежно від того, чи користуються вони Інтернетом, чи ні, є компонент соціально-психологічної адаптації, що включає показники власне адаптації, самоприйняття, емоційної комфортності та інтернальності. Крім того, для користувачів, на відміну від не-користувачів, вагомим є показник прагнення до домінування.
Особливості спілкування у мережі Інтернет є другим за вагомістю фактором, який впливає на процес соціалізації студентів-користувачів Інтернету. Його компонентами є відносність плину часу та анонімність віртуальної комунікації. Однак не всі виявлені особливості спілкування в мережі Інтернет чинять суттєвий вплив на процес соціалізації користувачів Інтернету, що спонукає сприймати їх як окремі феномени віртуальної комунікації, котрі можуть мати власні латентні підструктури та потенційно здатні вносити корективи у процес соціалізації особистості під впливом спілкування в Інтернеті.
22. У зв’язку з постійно зростаючою кількістю користувачів Інтернету набуває актуальності проблема профілактики та корекції негативних проявів діяльності та спілкування сучасної молоді, зокрема студентської, в мережі Інтернет. Це передбачає розробку тренінгів терапевтичного спрямування з елементами віртуальної комунікації, спрямованими на демонстрацію конструктивного способу комунікації в Інтернеті та застосування його на практиці з метою вправляння у його використанні в якості позитивного і корисного доповнення до реального спілкування.
Отримані результати не претендують на вичерпне висвітлення досліджуваної проблеми, а відкривають нові перспективи вивчення комунікативних процесів в мережі Інтернет та їх впливу на соціалізацію особистості, зокрема у напрямку розробки способів гармонізації процесів чергування відповідних механізмів саморегуляції поведінки сучасної людини, в житті якої значне місце займають інформаційні технології.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. М.: Наука, 1980. 335 с.
2. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991. 299с.
3. Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие. Социально-психологические проблемы. М., 1990. 240с.
4. Агеев В.С., Теньков А.А. Содержание, структура и динамика межгрупповых представлений //Вестник Московского ун-та. Сер.14. Психология. 1986. №1. С.10-20.
5. Адлер А. Наука жить //Психология личности в трудах зарубежных психологов /Сост. и общ. ред. А.А. Реана. СПб: Питер, 2000. 320с.
6. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды. М.: Педагогика, 1984. 297с.
7. Ананьев Б.Г. К психофизилогии студенческого возраста //Современные психолого-педагогические проблемы высшей школы. Л., 1974. 254с. С.3-15.
8. Ананьев Б.Г. Комплексное изучение человека и психологическая диагностика //Вопросы психологии. 1968. №6. С.21-23.
9. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. М.: Наука, 1977. 380с.
10. Ананьев Б.Г. О психологических эффектах социализации //Человек и общество. Проблемы социализации индивида. Л., 1971.
11. Ананьев Б.Г. О человеке как объекте и субъекте воспитания //Избр. психолог. труды: В 2-х т. М.: Педагогика, 1980. Т.2. 288с.
12. Ананьев Б.Г. Психологическая структура человека как субъекта. //Человек и общество. Л.: ЛГУ, 1968. С.138-146.
13. Ананьев Б.Г. Психология и проблемы человекознания. М.: Изд-во Институт практической психологии, Воронеж: НПО МОДЭК, 1996. 384с.
14. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1969. 339с.
15. Анастази А. Психологическое тестирование: Книга 2; Пер. с англ. /Под ред. К.М.Гуревича, В.И.Лубовского. М.: Педагогика, 1982. 336с.
16. Андреева Г.М. Социальная психология. М.: Аспект-Пресс, 1997. 376с.
17. Андреенкова Н.В. Проблема социализации личности. В кн.: Социальные исследования”. Вып.3. М., 1970. С.19-21.
18. Андреенкова Н.В. Проблемы социализации личности: Автореф. ... канд. психол. наук. М., 1970. 21с.
19. Анцыферова Л.И. Личность с позиций динамического подхода //Психология личности в социалистическом обществе: Личность и ее жизненный путь. М.: Наука, 1990. С.7-17.
20. Анцыферова Л.И. Некоторые теоретические проблемы психологии личности //Вопросы психологии. 1978. №1. С.37-51.
21. Арестова О.Н., Бабанин Л.Н., Войскунский А.Е. Коммуникация в компьютерных сетях: психологические детерминанты и последствия //Вестник МГУ. Серия XІV. Психология, №4. С.14-20.
22. Арестова О.Н., Бабанин Л.Н., Войскунский А.Е. Мотивация пользователейИнтернета. http://www.relarn.ru:8082/human/motivation.txt
23. Арестова О.Н., Бабанин Л.Н., Войскунский А.Е. Социальная и демографическая динамика сообщества пользователей компьютерных сетей. http://www.relarn.ru:8082/human/dynamics.txt
24. Артемьева Е.Ю. Психология субъективной семантики. М.: Изд-во Московского ун-та, 1980. 128с.
25. Асмолов А.Г. Личность как предмет психологического исследования. М., 1984. 104с.
26. Асмолов А.Г. Психология личности. М.: МГУ, 1990. 367с.
27. Асмолов А.Г., Братусь Б.С., Зейгарник Б.В., Петровский В.А. и др. О некоторых перспективных исследованиях смысловых образований личности //Вопросы психологии. 1979. №4. С.35-47.
28. Бабаева Ю.Д., Войскунский А.Е., Смыслова О.В. Интернет: воздействие на личность //Гуманитарные исследования в Интернете /Под ред. А.Е.Войскунского. М., 2000. С.11-39.
29. Бабаева Ю.Д., Войскунский А.Е., Смыслова О.В. Интернет: воздействие на личность. http://www.relarn.ru:8082/human/pers.html
30. Балл Г.А. Концепция самоактуализации личности в гуманистической психологии. К., Донецк, 1993. 32с.
31. Балл Г.А. Нормы деятельности и творческая активность личности //Вопросы психологии. 1990. №6. С.25-36.
32. Балл Г.А. Понятие адаптации и его значение для психологии личности //Вопросы психологии. 1989. №1. С.92-100.
33. Балл Г.О. Про психологічні засади формування готовності до професійної діяльності //Психолого-педагогічні проблеми професійної освіти: Науково-методичний збірник /Ред. кол.: І.А.Зязюн та ін. К., 1994. 384с.
34. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1979. 424с.
35. Белинская Е.П. К проблеме групповой динамики сетевого сообщества //2-я Российская конференция по экологической психологии. Тезисы. М.: Экопсицентр РОСС. С. 249-251.
36. Белинская Е.П. К проблеме групповой динамики сетевого сообщества. http://www.flogiston.ru/projects/articles/virtgroups.shtml
37. Беличева С.А. Основы превентивной психологии. М., 1993. 198с.
38. Беличева С.А. Социально-психологические основы предупреждения десоциализации несовершеннолетних: Автореф. дисс. ... д-ра психол. наук: 19.00.05. М., 1989. 48с.
39. Берг Л.-Э. Человек социальный. Символический интеракционизм. В кн.: Современная западная социология. Теории, традиции, перспективы. СПб.: Нотабене”, 1992. 443с.
40. Бех І.Д. Проблема особистісних цінностей: стан і орієнтири дослідження //Українська психологія: сучасний потенціал. Матеріали Четвертих Костюківських читань (25 вересня 1996р.). В 3-х томах. К.: Вид-во ДОК-К, 1996. 431с. С.57‑67.
41. Бех І.Д., Павелків Р.В. Ціннісна система як критерій особистісного виміру //Українська психологія: сучасний потенціал. Матеріали Четвертих Костюківських читань (25 вересня 1996р.). В 3-х томах. К.: Вид-во ДОК-К, 1996. 431 с. С.68‑76.
42. Бехтерев В.М. Избранные труды по психологии личности. В 2-х т. СПб.: Алетейа, 1999. Т.1. 256с.; Т.2. 283с.
43. Бобнева М.И. Нормы общения и внутренний мир личности //Проблемы общения в психологии. М., 1981. С.241-264.
44. Бобнева М.И. Социальные нормы и регуляция поведения. М., 1978. 311с.
45. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. М.: Изд-во МГУ, 1982. 200с.
46. Бодалев А.А. Личность и общение. Избранные труды. М., 1983. 272с.
47. Бодалев А.А. Личность и общество. М.: Наука, 1983. 139с.
48. Бодалев А.А. Формирование понятия о другом человеке как личности. Л.: Изд-во ЛГУ, 1970. 309с.
49. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М., 1968. 468с.
50. Божович Л.И. Этапы формирования личности в онтогенезе //Вопросы психологии. 1979. №4. С.23-24.
51.&nb