ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ОБ’ЄКТА В АДРЕСАТА ХУДОЖНЬО-ОБРАЗНОЇ РЕКЛАМИ

Краткое описание

Інститут соціальної та політичної психології АПН України

На правах рукопису

Жовтянська Валерія Вікторівна

УДК 159.9:316

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ОБ’ЄКТА
В АДРЕСАТА ХУДОЖНЬО-ОБРАЗНОЇ РЕКЛАМИ

спеціальність 19.00.05 — соціальна психологія, психологія соціальної роботи

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник
чл.-кор. АПН України
Слюсаревський Микола Миколайович

Київ 2005

ЗМІСТ

ВСТУП.. с.5

РОЗДІЛ 1
ПРОБЛЕМА РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ОБ’ЄКТА В ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ РЕКЛАМНОГО ВПЛИВУ. с.11
1.1. Інформаційний підхід до вивчення реклами.с.11
1.2. Реклама як процес психологічного впливус.20
Висновки..с.34

РОЗДІЛ 2
КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ХУДОЖНЬО-ОБРАЗНОЇ РЕКЛАМИ НА ПРОЦЕС РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ОБ’ЄКТА.. с.36
2.1. Аналіз можливостей формування образу об’єкта на основі художньо-образної рекламис.36
2.1.1. Ірраціональне формування уявлень про властивості рекламованого об’єктас.36
2.1.2. Зумовлення емоцій в рекламному впливі.с.40
2.1.3. Формування загально-оцінного ставлення до об’єкта на основі художньо-образної рекламис.46
2.2. Смислове перенесення як основа впливу художньо-образної реклами на процес репрезентації об’єкта..с.52
2.2.1. Виділення емоційної складової в структурі значення.с.52
2.2.2. Зв’язок емоційно-оцінних шкал із смисловими утвореннями.с.57
2.2.3. Конотативні аспекти значення та рекламна метафорас.61
2.2.4. Обгрунтування можливості смислового перенесення як основи впливу художньо-образної реклами.с.64
2.3. Операціоналізація моделі дослідження впливу художньо-образної реклами на процес репрезентації об’єкта..с.70
2.3.1. Схема дослідження.с.70
2.3.2. Методика емпіричного дослідження впливу художньо-образної реклами на процес репрезентації об’єктас.79
Висновки.с.84

РОЗДІЛ 3
ПСИХОЛОГІЧНИЙ МЕХАНІЗМ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ОБ’ЄКТА В АДРЕСАТА ХУДОЖНЬО-ОБРАЗНОЇ РЕКЛАМИс.85
3.1. Доведення можливості становлення образу об’єкта на основі художньо-образної рекламис.85
3.2. Порівняння образів реклами та рекламованих об’єктів на основі спільних семантичних ознак...с.88
3.3. Факторний аналіз семантичної репрезентації реклами та рекламованих об’єктівс.105
3.4. Зв’язок між загальними параметрами оцінювання реклами та рекламованих об’єктів.с.119
3.4.1. Результати кореляційного аналізу та їх інтерпретація..с.119
3.4.2. Порівняння оцінок реклами в межах одного виду продукції.с.122
3.4.3. Принцип недискретності психічного в процесі становлення образу..с.125
3.4.4. Характер метафоричного перенесення в рекламному впливі..с.132
3.5. Механізм міфологізації товару в сучасній рекламіс.139
3.6. Індивідуальні особливості перенесення конотативних характеристик.. с.148
3.7. Аналіз смислового впливу реклами з огляду на її ефективність та запобігання рекламним маніпуляціямс.159
Висновки...с.164

ВИСНОВКИ...с.166

ВСТУП

Актуальність теми. Реклама як вид комунікативного зв’язку між виробником і споживачем є необхідною складовою сучасних ринкових відносин. Її ефективне функціонування вимагає детального психологічного аналізу.
Одним з основних завдань рекламної практики є створення в адресата необхідних уявлень щодо якостей пропонованого товару. Однак відомо, що сучасна реклама характеризується значним навантаженням художніми, образними засобами впливу, які не несуть прямої інформації про рекламований об’єкт. Виникає питання про роль цих засобів у формуванні уявлень про товар, оскільки об’єктивних підстав для їх становлення ці засоби не надають. У більш загальному плані це питання стосується можливостей ірраціонального впливу на процеси репрезентації об’єкта.
Проблема репрезентації суб’єктом оточуючої дійсності є однією з базових у психології. Вона розроблялась у межах різних шкіл та напрямів. Представниками гештальттеорії (М.Вертгеймер, В.Келер) було визнано цілісність психічного образу (гештальту) та його первинність відносно сприйняття окремих елементів. У когнітивній психології розглядалися гносеологічні аспекти суб’єктивної репрезентації, що дістало своє вираження в поняттях схеми (У.Найсер), категорії (Дж.Брунер), образу (Дж.Міллер, К.Галантер, К.Прібрам). Проблема репрезентації об’єкта в радянській психології досліджувалася в рамках теорії відображення (С.Рубінштейн). Наголошення на суб’єктності психічного відображення привело до питання про поєднання когнітивних аспектів репрезентації дійсності та суб’єктивного ставлення до неї (О.Леонтьєв, В.Мясіщев, В.Вілюнас).
У цілому проблема взаємозв’язку суб’єктивного та об’єктивованого в психічному відображенні на сьогодні залишається недостатньо розробленою. Утім, відомо, що суб’єктивно-пристрасну оцінку не можна вважати вторинною щодо когнітивних аспектів сприйняття рекламних повідомлень (М.Слюсаревський). З огляду на сказане, видається актуальним дослідити можливості репрезентації об’єкта на основі сприймання художньо-образної реклами, яка не надає конкретної інформації про властивості цього об’єкта.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснено відповідно до плану наукових досліджень лабораторії моніторингу суспільно-політичних процесів Інституту соціальної та політичної психології АПН України за темою "Стан і динаміка інформаційного простору України", номер Держреєстрації 0197U001392.

Мета дослідження — визначити механізм і особливості репрезентації об’єкта в адресата художньо-образної реклами.
Об’єктом дослідження виступає процес репрезентації рекламованого об’єкта.
Предметом дослідження є особливості репрезентації об’єкта в адресата художньо-образної реклами.

Основною гіпотезою дослідження є припущення про те, що психологічні особливості комунікативного впливу художньо-образної реклами зумовлені механізмом перенесення суб’єктивних смислів поза значенням семантичного об’єкта. При цьому:
а) художньо-образна реклама може виступати основою для становлення образу об’єкта у вигляді експектацій його властивостей. Ці експектації є результатом розгортання смислів, заданих рекламою, в денотативній площині, пов’язаній з об’єктом;
б) суб’єктивні смисли можуть бути операціонально представлені загальними факторами оцінювання об’єкта;
в) механізм впливу художньо-образної реклами може бути зіставлений із психологічним механізмом становлення сучасного міфу, причому в основі і першого, і другого явища лежить процес перенесення суб’єктивних смислів;
г) існує істотний зв’язок між особливостями впливу художньо-образної реклами на процес репрезентації об’єкта та індивідуально-типологічними властивостями адресата.

Завдання дослідження:
1. Перевірити можливість репрезентації об’єкта в адресата художньо-образної реклами.
2. Дослідити психосемантичні характеристики образів реклами та рекламованого об’єкта.
3. Виявити загальні фактори оцінювання реклами і рекламованого об’єкта та відстежити наявність зв’язку між ними.
4. Дослідити особливості репрезентації рекламованого об’єкта залежно від індивідуально-типологічних властивостей адресата.

Теоретико-методологічну основу дослідження складають: положення про розвиток та континуальність психічних процесів (А.Брушлинський, У.Джемс, С.Рубінштейн); положення про єдність суб’єктивного та об’єктивного, реального та ідеального у психічному відображенні (В.Вілюнас, В.Вундт, С.Рубінштейн); вчення про смисл та значення як аспекти суб’єктивного відображення (Є.Артем’єва, Л.Виготський, О.Леонтьєв); основні положення теоретичної психосемантики (О.Артем’єва, Ч.Осгуд, В.Петренко, Дж.Серль, А.Шмельов, та ін.); сучасні концепції комунікативного впливу (А.Брудний, Ф.Зимбардо, М.Ляйппе, Г.Ковальов, М.Слюсаревський, В.Татенко, Р.Чалдіні та ін.).

Для реалізації поставлених завдань було використано такі методи. Репрезентація об’єкта досліджувалася методом семантичного диференціала. Для виявлення закономірностей її становлення було використано методи факторного, кластерного та кореляційного аналізу. Індивідуально-типологічні властивості досліджуваних діагностувалися за допомогою тесту-опитувальника Г.Айзенка (EPI) та тесту вільного сортування об’єктів Р.Гарднера.

Наукова новизна результатів.
1. Досліджено механізм впливу художньо-образної реклами на процес репрезентації рекламованого об’єкта. Встановлено, що в його основі лежить перенесення суб’єктивних смислів з реклами на рекламований об’єкт.
2. Емпірично доведено, що смисли можуть виступати відносно незалежним від значення аспектом репрезентації дійсності. При цьому вони можуть слугувати основою для становлення образу об’єкта у вигляді експектацій його властивостей.
3. Показано, що механізм впливу художньо-образної реклами може бути зіставлений із психологічним механізмом становлення сучасного міфу, причому в основі і першого, і другого явища лежить процес перенесення суб’єктивних смислів. Проте напрямок перенесення в цих випадках є прямо протилежним: із об’єкта — в художній образ для міфу; із художнього образу — в об’єкт для реклами.
4. Виявлено зв’язок між характером впливу художньо-образної реклами на процес репрезентації об’єкта та когнітивно-стильовими особливостями адресата.

Теоретичне значення роботи.
З’ясовано роль смислового перенесення як фактора ірраціонального впливу реклами на адресата. Доведено правомірність розгляду смислу як функціонального елемента неусвідомлюваного. Уточнено зв’язок між поняттями "смисл" та "конотативні характеристики", показано, що смисл є більш широкою категорією: конотативні характеристики виступають аспектом вияву смислових утворень. Розкрито роль смислового перенесення у таких символічних засобах репрезентації дійсності, як міф та метафора.

Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання для аналізу та корекції рекламних повідомлень, прогнозування уявлень про товар, що формується в адресата реклами, запобігання рекламним маніпуляціям та захисту прав споживача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на наступних науково-практичних конференціях та семінарах:
1. ІІІ Харківські Міжнародні психологічні читання "Особистість і трансформаційні процеси у суспільстві. Психолого-педагогічні проблеми сучасної освіти" (Харків, 6—7 травня 1999 р.).
2. Звітна наукова сесія Інституту соціальної та політичної психології АПН України (Київ, травень 2000 р.).
3. Ювілейна наукова конференція Інституту психології РАН (Москва, 28—29 січня 2002 р.).
4. Міжнародна науково-практична конференція "Профілактика психологічного насильства, маніпулювання свідомістю та розвиток критичного мислення у молодіжному середовищі" (Київ, 27—28 травня 2004 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображені у 7 публікаціях, з них 5 — у виданнях, визнаних ВАК України за фахові з психології.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У роботі досліджено механізм репрезентації об’єкта в адресата художньо-образної реклами. Специфікою такої реклами є те, що вона оперує емоційно-образними, художніми засобами впливу і не містить прямої інформації про властивості об’єкта. Відповідно, вихідні питання в межах даної проблематики формулювалися таким чином: чи формується в адресата художньо-образної реклами образ об’єкта? І, якщо це так, то в який спосіб здійснюється його формування за фактичної відсутності для цього об’єктивних підстав?
Проведене дослідження дозволило дійти наступних висновків:
1. В адресата художньо-образної реклами справді формується образ об’єкта у вигляді експектацій його властивостей. Механізмом, що уможливлює становлення образу, виступає процес перенесення суб’єктивних смислів, заданих рекламою, на рекламований об’єкт.
Суть цього процесу полягає в наступному. Рекламний образ сприймається як на рівні свідомо представлених значень, так і на рівні суб’єктивних смислів, функціонування яких, принаймні первинно, не потребує об’єктивації. Завдяки рекламному повідомленню торгова марка товару пов’язується із суб’єктивним смислом, заданим рекламою. Будучи певною мірою незалежним від денотативних (специфічних) властивостей об’єкта, цей смисл далі розгортається в денотативній площині, пов’язаній із товаром. Актуалгенез розгортання смислів виявляється як експектація певних властивостей об’єкта.
2. Доцільно розрізняти поняття "смисл" і "конотативні характеристики", які є дотичними, але не взаємозамінними. Смисл — більш широка категорія, а конотативні характеристики виступають аспектом вияву смислових утворень. Останні формують той суб’єктивний простір, який, з одного боку, розгортається в системі значень, а з другого — спирається на базові емоційні оцінки.
Відтак, досліджувані процеси можуть бути представлені наступним чином. Реклама впливає як на формування в адресата найбільш загальних факторів оцінювання об’єкта, так і на самі оцінки. Чим менш специфічним за своїм змістом є фактор оцінювання реклами, тим більший його вплив на становлення образу товару. Зокрема, з реклами на об’єкт переносяться неспецифічні конотативні характеристики. На рівні вербальної репрезентації загальні фактори оцінювання виявляються як спектр семантичних ознак об’єкта.
Таким чином, становлення образу об’єкта в нашому випадку здійснюється не на основі об’єктних (денотативних) характеристик, а на основі суб’єктивних оцінок, сформованих завдяки досвіду ознайомлення з іншим об’єктом.
3. Суб’єктивні смисли можуть виступати незалежним від значень аспектом репрезентації дійсності, що засвідчується можливістю смислового перенесення. Той факт, що саме значення забезпечують усвідомлюваність відображення, дає підстави розглядати смисл як функціональний елемент неусвідомлюваного.
4. Особливості впливу художньо-образної реклами певною мірою зумовлені індивідуально-типологічними властивостями адресата. Існує прямий кореляційний зв’язок між повнотою перенесення суб’єктивних смислів та когнітивним стилем "аналітичністьсинтетичність". Отже, особливості репрезентації дійсності на рівні смислів або значень почасти пов’язані з особливостями індивідуального когнітивного стилю. При цьому вплив художньо-образної реклами буде більш виразним для адресатів із синтетичним когнітивним стилем.
5. Досліджений механізм відіграє певну роль у ціннісно-смисловій організації сучасного соціуму. Показано, що в основі становлення сучасного міфу, принаймні в його психологічному вимірі, так само як і в основі рекламного впливу, лежить процес смислового перенесення. Утім, напрямок цього перенесення для реклами та міфу є прямо протилежним: із об’єкта в художній образ для міфу; із художнього образу в об’єкт для реклами. Причому, якщо міф відображає світоглядні аспекти реальності через творче самовираження суб’єкта, то реклама створює специфічні смисли для об’єктів виробництва та споживання.
Досліджено особливості використання виявленого механізму як фактору впливу на масову свідомість. Показано, що почасти вони мають маніпулятивний характер. Доведено, що невербальні форми рекламного повідомлення мають свій пропозиційний зміст, тобто передають певну інформацію про об’єкт, але у свій характерний спосіб — через трансляцію суб’єктивних смислів. Віднайдені у роботі особливості можуть використовуватися для запобігання рекламним маніпуляціям та адекватного тестування рекламної продукції.

Перспективи подальших досліджень пов’язані передусім з тими теоретичними наслідками, що випливають із отриманих результатів. Так, видається перспективним розвиток поглядів на смисл як на функціональний елемент неусвідомлюваного. Це відкриває нові шляхи для дослідження взаємозв’язку свідомого та несвідомого, в тому числі, із застосуванням психосемантичних методів, а також для дальшого концептуального зближення діяльнісного підходу та теорії настанови. Доцільно також продовжити дослідження в напрямку виявлення впливу індивідуального когнітивного стилю на особливості репрезентації людьми об’єктів семантичної природи.

Література

1. Андреева Г.М. Социальная психология. — М.: Аспект Пресс, 1998. — 375 с.
2. Анохин П.К. Проблема принятия решения в психологии и физиологии // Проблемы принятия решения. — М.: Наука, 1976. — С. 7—16.
3. Арестова О.Н., Пахомов И.А. О соотношении физических и смысловых параметров коммуникативного пространства // Вопросы психологии. — 2002. — №2. — С. 112—124.
4. Артемьева Е.Ю. Основы психологии субъективной семантики. — М.: Наука, Смысл, 1999. — 350 с.
5. Артемьева Е.Ю., Стрелков Ю.К., Серкин В.П. Описание структур субъективного опыта: контекст и задачи // Мышление. Общение. Опыт: Межвуз. темат. сб. — Ярославль: ЯрГУ, 1983. — 122 с.
6. Асмолов А.Г., Ковальчук М.А. О соотношении понятий установки в общей и социальной психологии // Теоретические и методологические проблемы социальной психологии. — М.: Изд-во МГУ, 1977. — С. 143—163.
7. Афифи А., Эйзен С. Статистический анализ. Подход с использованием ЭВМ. — М.: Мир, 1982. — 482 с.
8. Баранов А.Н. Что нас убеждает? — М.: Знание, 1990. — 64 с.
9. Барт Р. Риторика образа // Избранные работы. Семиотика. Поэтика. — М.: Прогресс, 1989. — С. 297—319.
10. Барт Р. Мифологии. — М.: Изд-во им. Сабашниковых, 1996. — 312 с.
11. Бжалава И.Т. Установка и механизмы мозга. — Тбилиси: Мецниереба, 1971. — 195 с.
12. Бирдсли М. Метафорическое сплетение // Теория метафоры. — М.: Прогресс, 1990. — С. 201—219.
13. Блэк М. Метафора // Теория метафоры. — М.: Прогресс, 1990. — С. 153—173.
14. Богомолова Н.Н. Социальная психология. — М.: Изд-во МГУ, 1991. — 127 с.
15. Божович Л.И. Проблема развития мотивационной сферы подростка // Изучение мотивации поведения детей и подростков. — М.: Педагогика, 1972. — С. 7—45.
16. Брудный А.А. Значение слова и психология противопоставлений // Семантическая структура слова. — М.: Наука, 1971. — С. 19—27.
17. Брудный А.А. К теории коммуникативного воздействия // Теоретические и методологические проблемы социальной психологии. — М.: Изд-во МГУ, 1977. — С. 32—50.
18. Брунер Дж. Психология познания. За пределами непосредственной информации. — М.: Прогресс, 1977. — 412 с.
19. Василюк В.Ф. Психология переживаний. — М.: Изд-во МГУ, 1984. — 200 с.
20. Веркман К.Дж. Товарные знаки: создание, психология, восприятие: Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1986. — 518 с.
21. Вилюнас В.К. Перспективы развития психологии эмоций // Тенденции развития психологической науки. — М.: Наука, 1989. — 270 с.
22. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений. — М.: Изд-во Московского ун-та, 1976. — 143 с.
23. Винцерская И.С., Шевяков А.В. Психологическая оптимизация структуры рекламных сообщений // Матеріали ІІІ Харківських Міжнародних психологічних читань "Особистість і трансформаційні процеси у суспільстві. Психолого-педагогічні проблеми сучасної освіти". — Харків: Вісник харківського держ. ун-ту. — 1999. — С. 5—7.
24. Вихалемм П.А. Роль социальных установок в восприятии газетной информации: Автореф. дис канд. наук: 19.00.05 / Л., 1974. — 21 с.
25. Волкова Ю.С. Влияние ценностных ориентаций личности на запоминаемость телевизионной рекламы // Тезисы докладов на юбилейной науч. конф. Института психологии РАН. — Т. 2. — М.: Изд-во "Институт психологии РАН", 2002.— С. 86—88.
26. Востоков Б.И. О значении слова // Проблема знака и значения. — М.: Изд-во МГУ, 1969. — С. 114—122.
27. Вундт В. Основы физиологической психологии: В 3 т. — М., 1881. — Т.2.
28. Вундт В. Миф и религия. — СПб.: Брокгауз-Эфрон, 1910. — 416 с.
29. Выготский Л.С. Мышление и речь // Собрание сочинений: В 6 т. — М.: Педагогика, 1983. — Т.2. — 504 с.
30. Выготский Л.С. История развития высших психических функций // Собр. соч.: В 6 т. — М.: Педагогика, 1983. — Т.3. — 368 с.
31. Гордякова О.В. Влияние личностной агрессивности и тревожности подростков на эмоциональное отношение к агрессии в телевизионной рекламе // Психологический журнал. — 1999. — Т. 20, №4. — С.96—101.
32. Грок В. Уровни бодрствования и внимание // Экспериментальная психология. — М.: Прогресс, 1970. — Вып. 3. — С. 97—147.
33. Грошев И.В. Гендерные образы рекламы // Вопросы психологии. — 2000. — №6. — С. 38—49.
34. Грошев И.В. Полоролевые стереотипы в рекламе // Психологический журнал. — 1998. — Т.19, №3. — С. 119—133.
35. Грэй Д.А. Сила нервной системы, интроверсия-экстраверсия, условный рефлекс и реакция активации // Вопросы психологии. — 1968. — №3. — С. 75—80.
36. Гудмен Н. Метафора — работа по совместительству // Теория метафоры. — М.: Прогресс, 1990. — С. 194—201.
37. Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении. — М.: Педагогика, 1972. — 423 с.
38. Данилова А.Г., Матвеева Л.В. Особенности восприятия телевизионной рекламы в различных культурных традициях // Психологический журнал. — 2000.— №4. — С. 98—107.
39. Дейян А. Реклама. — М.: Прогресс, 1993. — 176 с.
40. Дилез Ж. Логика смысла: Пер с франц. — М.: Academia, 1995. — 298 с.
41. Додонов Б.И. Эмоция как ценность. — М.: Политиздат, 1978. — 272 с.
42. Доказательство и понимание. — К.: Наукова думка, 1986. — 312 с.
43. Дэвидсон Д. Что означают метафоры // Теория метафоры. — М.: Прогресс, 1990. — С.173 —194.
44. Дюран Б., Оделл П. Кластерный анализ. — М.: Статистика, 1977. — 128 с.
45. Журавлев А.П. Звук и смысл. — М.: Просвещение, 1981. — 160 с.
46. Завалишина Д.Н., Ломов Б.Ф., Рубахин В.Ф. Уровни и этапы принятия решения // Проблемы принятия решения. — М.: Наука, 1976. — С. 16—33.
47. Завьялов П.С., Демидов В.Е. Формула успеха: маркетинг. — М.: Междунар. отношения, 1988. — 304 с.
48. Заде Л. Понятие лингвистической переменной и его применение к принятию приближенных решений: Пер. с англ. — М.: Мир, 1976. — 165 с.
49. Земан И. Познание и информация. Гносеологические проблемы кибернетики: Пер с англ. — М.: Прогресс, 1966. — 254 с.
50. Зимбардо Ф., Ляйппе М. Социальное влияние. — СПб.: Питер, 2000. — 448 с.
51. Знаков В.В. Категории правды и лжи // Вопросы психологии. — 1994. — №2. — С. 55—64.
52. Знаков В.В. Классификация психологических признаков истинных и неистинных сообщений в коммуникативных ситуациях // Психологический журнал. — 1999. — №2. — С. 54—65.
53. Знаков В.В. Понимание как проблема психологии человеческого бытия // Психологический журнал. — 2000. — Т.21, №2. — С. 7—15.
54. Касевич В.Б. Семантика. Синтаксис. Морфология. — М.: Наука, 1988. — 309 с.
55. Кассирер Э. Сила метафоры // Теория метафоры. — М.: Прогресс, 1990. — С. 33—44.
56. Кассирер Э. Сущность и действие "символического понятия" // Избранное: Индивид и космос. — М.; СПб.: Университетская книга, 2000. — С. 272—390.
57. Кендалл М.Дж., Стюарт А. Многомерный статистический анализ и временные ряды. — М.: Наука, 1976. — 736 с.
58. Кизименко Л., Бородин И. Анализ механизмов формирования итоговых суждений при решении оценочных задач // Психологические механизмы формирования оценочных суждений. — Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1989. — С. 20—30.
59. Ковалев Г.А. Воздействие как психологическая категория // Психология воздействия: проблемы теории и практики: Сб. нач. тр. — М.: АПН СССР, 1989. — 153 с.
60. Колга В.А. Дифференциально-психологическое исследование когнитивного стиля и обучаемости: Авторереф. дис канд. психол. наук: 19..00.01 / ЛГУ. — Ленинград, 1976. — 18 с.
61. Кондрашев Г.Н. Потребности. Спрос. Реклама. — М.: Знание, 1988. — 64 с.
62. Корнилова Т.В. Многомерность фактора субъективного риска (в вербальных ситуациях принятия решений) // Психологический журнал. — 1998. — №6. — С. 40—56.
63. Короленко Ц.П., Фролова Г.В. Чудо воображения (воображение в норме и паталогии). — Новосибирск: Наука, 1975. — 110 с.
64. Костин А.Н. Парадокс недизъюнктивности психики и дискретности нейрофизиологических процессов // Психологический журнал. — 2002. — Т.23, №5. — С. 14—34.
65. Краусс Р. Познание и общение // Познание и общение. — М.: Наука, 1988. — С. 81—94.
66. Кряж И.В., Казмирчук А.В. Влияние вербальной формы рекламного сообщения на представления потребителя о товаре // Матеріали ІІІ Харківських міжнародних психологічних читань "Особистість і трансформаційні процеси у суспільстві. Психолого-педагогічні проблеми сучасної освіти". — Харків: Вісн. харків. держ. ун-ту. — 1999. — С. 69—73.
67. Латынов В.В. Речевое воздействие в условиях публичной дискуссии // Психологический журнал. — 1994. — №1. — С. 50—60.
68. Лебедев А.Н. Две методологические традиции в организации научно-практических исследований и разработок в психологии рекламы // Психологический журнал. — 2000. — №4. — С. 89—98.
69. Лебедев А.Н. Динамика отношения российских потребителей к рекламе // Психологический журнал. — 1996. — №6. — С. 111—119.
70. Лебедев А.Н. Психология рекламной деятельности с точки зрения системного подхода // Тезисы докладов на юбилейной науч. конф. Ин-та психологии РАН. — Т. 2. — М.: Изд-во "Институт психологии РАН", 2002.— С. 162—164.
71. Лебедев А.Н., Боковиков А.К. Экспериментальная психология в российской рекламе. — М.: Академия, 1995. — 136 с.
72. Левицкий В.В. Экспериментальные данные к проблеме смысловой структуры слова // Семантическая структура слова. — М.: Наука, 1971. — С. 151—167.
73. Леонтьев А.А. Психологическая структура значения // Семантическая структура слова. — М.: Наука, 1971. — С. 7—19.
74. Леонтьев А.Н. Психология образа // Вестник Московского университета. — 1979. — №2. — С. 3—13.
75. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. — М.: Политиздат, 1975. — 304 с.
76. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. — М.: Изд-во МГУ, 1981. — 584 с.
77. Леонтьев Д.А. Психология смысла.: природа, строение и динамика смысловой реальности. — М.: Смысл, 1999. — 487 с.
78. Лисица Н.М. Эмоции в рекламе как предпосылка развития психологии менеджмента и рекламы // Матеріали ІІІ Харківських міжнародних психологічних читань "Особистість і трансформаційні процеси у суспільстві. Психолого-педагогічні проблеми сучасної освіти". — Х.: Вісн. харків. держ. ун-ту. — 1999. — С. 79—82.
79. Лоули Д., Максвелл А. Факторный анализ как статистический метод. — М.: Мир, 1967. — 144 с.
80. Лосев А.Ф. Диалектика мифа // Из ранних произведений. — М.: Правда, 1990. — С.395—647.
81. Лукшин И.П. Теоретические ориентации и прикладные задачи в социально-психологических исследованиях рекламы // Теоретические и методологические проблемы социальной психологии. — М.: Изд-во МГУ, 1977. — С. 163—183.
82. Лурия А.Р., Виноградова О.С. Объективное исследование динамики семантических систем // Семантическая структура слова. — М.: Наука, 1971. — 214 с.
83. Максимова Н.Е., Александров И.О., Тихомирова И.В., Филиппова Е.В., Никитин Ю.Б. Соотношение грамматики и семантики высказываний со структурой индивидуального знания (к проблеме рационального—интуитивного) // Психологический журнал. — 1998. — №3. — с. 63—83.
84. Мальцев В.И. Лексическое значение и понятие // Проблема знака и значения. — М.: МГУ, 1969. — С. 93—103.
85. Марченко А.Б. Соотношение логики и интуиции в процессе аргументации // Философские проблемы аргументации. — С. 381—387.
86. Моль А. Теория информации и эстетическое восприятие: Пер. с франц. — М.: Мир, 1966. — 350 с.
87. Московичи С., Бушини Ф. Являются ли предвзятые сообщения более эффективными, чем сообщения непредвзятые? // Психологический журнал. — 2000. — Т. 21, №3. — С. 20—34.
88. Мышление: процесс, деятельность, общение. — М.: Наука, 1982. — 387 с.
89. Надирашвили Ш.А. Понятие установки в общей и социальной психологии. — Тбилиси: Мецниереба, 1974. — 170 с.
90. Надирашвили Ш.А. Психология пропаганды. — Тбилиси: Мецниереба, 1978. — 122 с.
91. Найссер У. Познание и реальность. Смысл и принципы когнитивной психологии: Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1981. — 230 с.
92. Нарский И.С. Проблема значения "значения" в теории познания // Проблема знака и значения. — М.: МГУ, 1969. — С. 5—55.
93. Небылицын В.Д. О структуре основных свойств нервной системы // Психофизиологические исследования индивидуальных различий. — с.111—131.
94. Носенко Е.Л. Емоційний інтелект. — К.: Вища школа, 2003. — 126 с.
95. Нюттен Ж. Мотивация // Экспериментальная психология. — М.: Прогресс, 1970. — Вып.5. — С. 5—111.
96. Оганесян С.Г. Предметная область, организация и основные понятия теории аргументации // Философские проблемы аргументации. — Ереван: Изд-во АН Армянской ССР, 1986. — С. 8—21.
97. Оленина Е.Ю. Реклама как художественно-эстетическая ценность. — Х.: ХГАК, 1999. — 55 с.
98. Ольшанский Д.В. Проблемы психологических механизмов аргументации // Философские проблемы аргументации. — Ереван: Изд-во АН Армянской ССР, 1986. — С. 399—414.
99. Ортега-и-Гассет Х. Две великие метафоры // Теория метафоры. — М.: Прогресс, 1990. — С 68—82.
100. Ортони Э. Роль сходства в уподоблении и метафоре // Теория метафоры. — М.: Прогресс, 1990. — С. 219—236.
101. Основы психофизиологии. — М.: Инфра-М, 1998. — 431 с.
102. Павлов И.П. Мозг и психика. — Воронеж: НПО "МОДЭК", 1996. — 320 с.
103. Парахонский Б.А. Практические рассуждения в контексте коммуникации // Рациональность. Рассуждение. Коммуникация. — К.: Наук. думка, 1987. — С.5—22.
104. Переслени Л.И., Рожкова Л.А., Фотенова Т.А. Исследование процессов прогнозирования для понимания специфики мышления детей с трудностями обучения // Современные проблемы психологии мышления. — Бийск: Бийский гос. пед. ин-т, 1994. — С 36—53.
105. Петренко В.Ф. Введение в экспериментальную психосемантику: исследование форм репрезентации в обыденном сознании. — М.: Изд-во МГУ, 1989. — 176 с.
106. Пирогова Ю. Ложные умозаключения при интерпретации рекламы // Реклама. — 2000. — №2. — С. 15—18.
107. Плющ С.Н. Прогнозирование эффективности имиджевой рекламы: проблема критериев // Матеріали ІІІ Харківських міжнародних психологічних читань "Особистість і трансформаційні процеси у суспільстві. Психолого-педагогічні проблеми сучасної освіти". — Х.: Вісн. харків. держ. ун-ту. — 1999. — С. 116—119.
108. Почепцов Г.С. Имиджмейкер. Паблик рилейшнз для политиков и бинесменов. — К.: РА Губерникова, 1995. — 235 с.
109. Психология личности: Тесты, опросники, методики. — М.: Геликон, 1995. — 220 с.
110. Психологія масової поведінки: Навч. посібник. — К.: Ін-т післядипломної освіти КНУ ім.Тараса Шевченка, 2000. — 168 с.
111. Рейковский Я. Экспериментальная психология эмоций. — М.: Прогресс, 1979. — 392 с.
112. Ричардс А. Философия риторики // Теория метафоры. — М.: Прогресс, 1990. — С. 44—68.
113. Роль языка в средствах массовой коммуникации: Сб. обзоров. — М.: Инион, 1986. — 253 с.
114. Рубинштейн С.Л. О мышлении и путях его исследования. — М.: Изд-во Академии наук СССР, 1958. — 147 с.
115. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2 т. — М.: Педагогика, 1989. — Т. 1. —485 с.
116. Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности. — М.: Наука, 1979. — 264 с.
117. Селиванова В. Брэнд — необходимая роскошь // Рекламные технологии. — 1999. — №1. — С. 10—15.
118. Серль Дж.Р. Метафора // Теория метафоры. — М.: Прогресс, 1990. — С.307—342.
119. Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии. — СПб.: Речь, 2001. — 350 с.
120. Симоненко С.И. Психологические основания оценки ложности и правдивости сообщений // Вопросы психологии. — 1998. — №3. — С. 78—84.
121. Симонов П.В., Ершов П.М. Темперамент. Характер. Личность. — М.: Наука, 1984. — 160 с.
122. Слюсаревский Н.Н., Карамушка А.Н., Федоришин А.Б. Слово. Рисунок. Цвет: Психологический анализ наглядных средств политической агитации. — К.: Реклама, 1995. — 178 с.
123. Слюсаревський М.М. Політико-психологічний моніторинг інформаційного простору України: історія питання, методологія, основні результати // Наукові студії із соціальної та політичної психології. — 1999. — Вип. 1 (4). — С. 173—187.
124. Смирнов С.Д. Мир образов и образ мира // Вестник Московского университета: Сер. "Психология". — 1981. — №2. — С. 15—30.
125. Соколов А.В. Общая теория социальной коммуникации. — СПб., 2002. — 461 с.
126. Степанов Ю.С. Семиотика. — М.: Наука, 1971. — 146 с.
127. Студенікін А.А. Вплив когнітивного стилю особистості на процес спілкування: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.01 / Ін-т Г.С.Костюка АПН України. — К., 1999. — 19 с.
128. Студеникин А.А. Роль когнитивного стиля личности в процессе социальной перцепции. — Одесса: Астропринт, 1999. — 20 с.
129. Тарасов В. Нечеткость оценок и моделирование субъективных суждений // Психологические механизмы формирования оценочных суждений. — Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1989. — 135 с.
130. Татенко В.О. Психологія впливу: суб’єктна парадигма // Наукові студії із соціальної та політичної психології. — 2000. — Вип. 3 (6). — С. 3—18.
131. Тихомиров О.К. Психология мышления. — М.: Изд-во МГУ, 1984. — 270 с.
132. Тюрин Ю.Н., Макаров А.А. Анализ данных на компьютере. — М.: Инфра-М, 1995. — 384 с.
133. Удачина Е.Г. Структура частных показателей профиля полушарной асимметрии и их связь с личностными характеристиками // Тезисы докладов на юбилейной науч. конф. Института психологии РАН. — Т. 1. — М.: Изд-во "Институт психологии РАН", 2002.— С. 207—209.
134. Узнадзе Д.Н. Психологические исследования. — М.: Наука, 1966. — 451 с.
135. Уилрайт Ф. Метафора и реальность // Теория метафоры. — М.: Прогресс, 1990. — С. 82—110.
136. Ульяновский А.В. Мифодизайн рекламы. — СПб.: Институт личности, 1995. — 300 с.
137. Файдыш Е.А. Информационная организация психологического воздействия // Психология воздействия: проблемы теории и практики: Сб. науч. тр. — М.: АПН СССР, 1989. — 153 с.
138. Фейгенберг И.М., Иванников В.А. Вероятностное прогнозирование и преднастройка к движениям. — М.: Изд-во МГУ, 1978. — 112 с.
139. Феофанов О.А. Реклама: новые технологии в России: Учеб. пособие. — СПб.: Питер, 2000. — 384 с.
140. Фреге Г. Смысл и денотат // Семиотика и информатика. — 1977. — Вып.8. — С. 181—210.
141. Фрезер Дж.Дж. Золотая ветвь. — М.: Политиздат, 1986. — 703 с.
142. Фресс П. Эмоция // Экспериментальная психология. — М.: Прогресс, 1970. — Вып.5 — С. 111—196.
143. Харман Г. Современный факторный анализ. — М.: Статистика, 1972. — 486 с.
144. Хартли Р. Передача информации // Теория информации и ее приложения: Сб. переводов. — М.: Гос. изд-во физ.-мат. лит., 1959. — С. 5—36.
145. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность. — М.: Педагогика, 1986. — 392 с.
146. Холодная М.А. Интегральные структуры понятийного мышления. — Томск: Изд-во Томского ун-та, 1983. — 190 с.
147. Холодная М.А. Когнитивные стили как проявление своеобразия индивидуального интеллекта: Учеб. пособие. — К.: КГУ им.Т.Шевченко, 1990. — 75 с.
148. Чалдини Р. Психология влияния. — СПб.: Питер, 2000. — 270 с.
149. Чернов Г.Г., Дорофеев Е.Д. Влияние СМИ на изменение аттитюдов // Тезисы докладов на юбилейной науч. конф. Института психологии РАН. — Т. 2. — М.: Изд-во "Институт психологии РАН", 2002.— С. 263—265.
150. Черри К. О логике связи (синтактика, семантика и прагматика) // Инженерная психология: Сб. статей: Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1964. — С. 226—269.
151. Шапкин С.А. Межполушарная асимметрия в переработке эмоционально окрашенной информации // Вопросы психологии. — 2000. — №3. — С. 102—115.
152. Шкуратова И.П. Когнитивный стиль в стилевом пространстве личности // Тезисы докладов на юбилейной науч. конф. Института психологии РАН. — Т. 21 — М.: Изд-во "Институт психологии РАН", 2002.— С. 157—159.
153. Шмелев А.Г. Введение в экспериментальную психосемантику: Теоретико-методологические основания и психодиагностические возможности. — М.: Изд-во МГУ, 1983. — 157 с.
154. Шморина Е. Психологические аспекты рекламы // Рекламные технологии. — 1999. — №4. — С. 10—17.
155. Шрагина Л.И. Оригинальные ассоциации по сходству как компонент креативности // Психологический журнал. — 2000. — Т.21, №4. — С.73—78.
156. Щур Г.С. О типах лексических ассоциаций в языке // Семантическая структура слова. — М.: Наука, 1971. — С.140—151.
157. Эдвардс У. Динамическая теория решений и вероятностная обработка информации // Инженерная психология: Сб. статей: Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1964. — С. 161—192.
158. Юдин С. Рекламный образ: умение являть // Реклама. — 1999. — №3. — С.7—15.
159. Юм Д. Сочинения: В 2 т. — М.: Мысль, 1996. — Т.2. — 799 с.
160. Юнг К.Г. Душа и миф: шесть архетипов. — К.: Гос. библ. Украины для юношества. — 384 с.
161. Юрашев В., Гольдман И. Можно ли "проверить гармонию алгеброй"? // Рекламные технологии. — 2000. — №2. — С. 5—12.
162. Якобсон Р. Два аспекта языка и два типа афатических нарушений // Теория метафоры. — М.: Прогресс, 1990. — С. 110—133.
163. Calvo M.G. Anxiety Gives Priority to Anticipation of Treatening Events // European Psychologist. — 2000. — Vol.5, №3. — P. 234—244.
164. A.Furnham, E.Skae. Changes in the Stereotypical Portrayal of Men and Women in British Television Advertisements // European Psychologist. — 1997. — Vol.2, №1.
165. Iijima Hall C.C., Cmum M.J. Women and Body-isms in Television Beer Commercials // Sex Roles. — 1994. — 31, № 5-6. — P.329—337.
166. Lanzetta J.T. The Control and Measurement of Subjective Uncertainly // Теоретические и методические проблемы социальной психологии: 17-й международный психологический конгресс. — М.: Наука, 1966. — С. 78—89.
167. Norris Claire E., Colman Andrew H. Context Effects of Radio Programming on cognitive Process // Applie Cognitive Psychology. — 1996. — 10, № 6. — P. 473—486.
168. Osgood Ch.E. Method and Theory in Experimental Psychology. — N.Y.: Oxford University Press, 1953. — 800 p.
169. Rammsayer Th.H. Extraversion and Dopamine: Individual Differences in Dopaminegric Activity as a Possible Biological Basis of Extraversion // European Psychologist. — 1998. — Vol.3, №1.
170. Rudman W.V., Hagiwara A.F. Sexual Explotation in Advertising Health and Welness Products // Women and Health. — 1992. — 18, №4. — Р. 77—89.
171. Searl J. R. Intentionality: An Essay in the Philosophy of Mind. — Cambridge, N.Y.: Cambridge University Press, 1990. — 278 p.
172. Sjoberg L. Risk Perception: Experts and Public // European Psychologist. — 1998. — Vol.3, №1.
173. Sjoberg L. Neglecting the Risks: The Irrationality of Health Behavior and the Quest for La Dolce Vita // European Psychologist. — 2003. — Vol.8, №4. — P. 266—278.
174. Tullett A.D. Cognitive Style: Not Cultere's Concecuence // European Psychologist. — 1997. — Vol.2, №3.
175.