Соціально-психологічні механізми політико-ідеологічного самовизначення молоді

Краткое описание

Інститут СОЦіальної та політичної психології
АПН України

На правах рукопису

Циганенко Галина Валентинівна

удк 316.621 053.6

Соціально-психологічні механізми
політико-ідеологічного самовизначення молоді

Спеціальність 19.00.05 соціальна психологія;
психологія соціальної роботи

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
кандидат психологічних наук
старший науковий співробітник, доцент
Васютинський Вадим Олександрович

Київ 2005

зміст

вступ .....................................................................................................................4
розділ 1 самовизначення молодої особистості в політико-ідеологічному просторі...........................................................................11
1.1. Самовизначення як соціально-психологічний феномен..........11
1.2. Соціально-психологічні чинники політичної соціалізації.......22
1.3. Особистісні передумови самовизначення в політико-ідеологічній сфері................................................................................31
Розділ 2 соціально-психологічний зміст механізмів політико-ідеологічного самовизначення молоді ................ 41
2.1. Процедура дослідження соціально-психологічних механізмів політико-ідеологічного самовизначення...........................................41
2.2. Складові особистісної схильності до самовизначення в просторі політико-ідеологічних цінностей ......................................58
2.3. Факторно-семантичне наповнення механізмів політико-ідеологічного самовизначення ..........................................................73
2.4. Діагностичні властивості опитувальника визначення рівня політико-ідеологічного самовизначення...........................................85
Розділ 3 Функціонування соціально-психологічних механізмів політико-ідеологічного самовизначення у старшокласників та студентів...........................................................99
3.1. Рівнева модель політико-ідеологічного самовизначення старшокласників і студентів...............................................................99
3.2. Вікова динаміка соціально-психологічних механізмів політико-ідеологічного самовизначення шкільної та студентської молоді.................................................................................................115
3.3. Ґендерна специфіка соціально-психологічних механізмів політико-ідеологічного самовизначення в юнацькому віці..........128
висновки.........................................................................................................147
список використаних джерел...........................................................150
додатки............................................................................................................173

Вступ

Актуальність дослідження. Процес становлення молодої людини в соціумі вимагає узгодження й співвіднесення прагнень до ідентифікації, включення в певні соціальні групи, з одного боку, і відособлення, виділення із соціуму як самоцінної індивідуальності із другого. Ці дві складові поєднує в собі процес самовизначення. Молода людина, з огляду на внутрішні і зовнішні причини, має потребу переглянути своє ставлення до соціальних ролей, визначитися стосовно різних сфер життя сімейної, професійної, статеворольової, громадської, а також політичної.
Складність такого вибору полягає не лише в слабкій структурованості, розмитості політико-ідеологічних орієнтацій і настановлень молоді, а й у недостатній актуалізації соціально-психологічних рис, що могли б допомогти самовизначитися.
Сучасна соціально-психологічна, соціологічна та політологічна науки охоплюють значне коло досліджень, пов’язаних зі з’ясуванням факторів залученості та відчуженості молоді від політичного життя (А.В.Брушлинський, М.Ф.Головатий, Є.І.Головаха, Л.М.Карамушка, С.М.Макеєв, Б.С.Мар’єнко, Н.В.Паніна, М.А.Скок, В.В.Трошихін, Є.В.Чорний, Д.І.Фельдштейн, З.Фройд, Е.Фромм), соціально-психологічного змісту впливу іміджу політичного лідера на політичний вибір особистості (О.А.Вознесенська, Л.Г.Гозман, О.В.Петрунько, М.В.Ільїн, П.Д.Фролов, О.Б.Шестопал), психологічних і соціально-психологічних детермінант процесу формування політичної культури (Г.Е.Бєлицька, Н.Ф.Гедікова, Н.М.Дембицька, Дж.Деніс, І.В.Жадан, О.Б.Лабковська, В.В. Москаленко, Д. Істон, О.В. Попова, О.І. Юр’єв), соціальних і соціально-психологічних чинників самовизначення особистості в контексті дослідження масової політичної свідомості та політичної поведінки (В.О.Васютинський, О.А.Донченко, Г.Г.Дилігенський, Г.В.Голосов, Н.Ф.Каліна, Д.В.Ольшанський, М.М.Слюсаревський). Зростає увага науковців до об’єктивних соціальних та соціально-психологічних чинників, які детермінують політичний вибір і політичну ідентифікацію як окремого індивіда, так і соціальних груп (В.М.Духневич, І.В.Жадан, О.А.Ліщинська, Е.Ериксон, Л.А.Найдьонова, Т.Ньюкомб, В.П.Казміренко, Дж.Тернер).
Вивчення процесу самовизначення молоді, його ціннісно-смислового навантаження неможливе без урахування конкретних культурно-історичних умов розвитку суспільства. Ці питання розглянуто в працях О.Т.Баришпольця, М.Й.Боришевського, Л.С.Виготського, Г.Г.Дилігенського, І.А.Дідук, І.В.Жадан, Д.О.Леонтьєва, О.М.Леонтьєва, Л.Е.Орбан-Лембрик, І.М.Попової, С.Л.Рубінштейна, В.О.Татенка.
У ситуації порівняно низької структурованості політичного простору, що спостерігається в Україні, перебіг процесу політико-ідеологічного самовизначення утруднюється. Зважаючи на всі перелічені обставини, видається актуальним дослідити соціально-психологічні чинники, які сприяють поширенню серед молоді настановлень на активну позицію в громадсько-політичному житті. Потреба такого виду самовизначення нерозривно пов’язана з усвідомленням політичної ситуації в суспільстві, формуванням більш менш стійких політичних та ідеологічних уподобань, симпатій, антипатій, уявлень про необхідне у сфері політичних відносин, певною особистісною автономією в прийнятті електоральних рішень і політичному виборі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконувалося відповідно до планів наукової роботи: лабораторії психології мас та організацій Інституту соціальної та політичної психології АПН України в межах комплексної наукової програми Психосоціальні детермінанти та механізми розвитку суспільних структур” (19992003 роки, державний реєстраційний номер 0199U000432), лабораторії психології політичного вибору Інституту соціальної та політичної психології АПН України в межах комплексної програми „Соціально-організаційні процеси як чинники психологічної детермінації політичного вибору особистості” (20032008 роки, державний реєстраційний номер 0103U000507).
Метою дослідження є розкриття змісту, з’ясування структури та особливостей функціонування соціально-психологічних механізмів, які лежать в основі політико-ідеологічного самовизначення учнівської та студентської молоді.
За об’єкт дослідження взято процес політико-ідеологічного самовизначення молоді.
Предметом дослідження є соціально-психологічні механізми самовизначення молоді в політико-ідеологічній сфері.
Відповідно до мети було поставлено такі завдання:
1. Здійснити теоретичний аналіз вітчизняної і зарубіжної літератури з проблем політичного становлення особистості, змісту особистісних і соціально-психологічних компонентів готовності до нього.
2. Обґрунтувати схему дослідження специфічних соціально-психологічних механізмів, що зумовлюють спрямованість і якісний зміст процесу самовизначення молодої особистості в політико-ідеологічній сфері.
3. Розробити психодіагностичний інструмент для дослідження соціально-психологічних механізмів та визначення рівнів політико-ідеологічного самовизначення.
4. З’ясувати функціональну специфіку соціально-психологічних механізмів на якісно різних рівнях політико-ідеологічного самовизначення у період навчання в старших класах загальноосвітньої школи і вищому навчальному закладі, описати їхню вікову динаміку та ґендерну специфіку.
Методологічною основою дослідження стали принципи детермінізму, єдності свідомості й діяльності, взаємозалежності зовнішніх і внутрішніх чинників становлення особистості (К.О.Абульханова, Б.Г.Ананьєв, О.Г.Асмолов, Г.О.Балл, Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, С.Л.Рубінштейн, О.Б.Старовойтенко, В.О.Татенко), закономірності життєвого самовизначення особистості (І.М.Бех, М.Й.Боришевський, Г.С.Костюк, Т.М.Титаренко), науково-психологічні уявлення про сутність і чинники розвитку особистості в юнацькому віці (Л.І.Божович, М.Вовчик-Блакитна, І.В.Дубровіна, Д.Б.Ельконін, І.С.Кон, О.В.Толстих), інтерсуб’єктна концепція політико-ідеологічного буття (В.О.Васютинський).
Основними методами дослідження були теоретичне узагальнення і моделювання, експертна оцінка, групове опитування.
Аналіз емпіричної інформації здійснювався із застосовуванням методів математичної статистики (порівняння середніх значень, кореляційний аналіз, оцінка відмінностей за допомогою t-критерію Ст’юдента і дисперсійного аналізу ANOVA/MANOVA, факторний аналіз).
Загальна вибірка чотирьох етапів емпіричного дослідження, яке проводилося протягом 20022003років, становила 776 осіб (376 юнаків і 403 дівчини) віком від 14 до 24 років.
Наукова новизна дослідження полягає в доповненні категорії „самовизначення” характеристиками, пов’язаними із самовизначенням стосовно політико-ідеологічних цінностей; уточненні особистісних і соціально-психологічних передумов і закономірностей самовизначення молодої особистості; з’ясуванні комунікативно-інтерактивного змісту механізмів політико-ідеологічного самовизначення в молодому віці.
Теоретичне значення полягає в розширенні й поглибленні знань про соціально-психологічні особливості політичного становлення молоді, з’ясуванні специфічних соціально-психологічних механізмів, які сприяють самовизначенню в політико-ідеологічній сфері, розкритті вікової динаміки і гендерної специфіки дії соціально-психологічних механізмів політико-ідеологічного самовизначення в ранній та середній юності.
Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що було розроблено спеціальний психодіагностичний інструмент опитувальник визначення рівня політико-ідеологічного самовизначення, за допомогою якого можна виміряти важливі параметри соціально-психологічних механізмів цього процесу. На основі таких механізмів відбувається формування навичок громадянськості та окреслюється особистісне ставлення до політичного життя суспільства на ранніх стадіях становлення особистості. Результати дослідження відкривають перспективи в поясненні комунікативно-особистісних властивостей і рис, які зумовлюють формування в молодої особи настановлень на громадсько-політичну залученість, активізацію її свідомої суб’єктної позиції у відстоюванні політико-ідеологічних пріоритетів; дають можливість спрямовувати діяльність молодіжних служб, політичних і громадських організацій, молодіжних рухів на розробку заходів, що забезпечують оптимальне входження молоді старшого шкільного та студентського віку в політико-ідеологічну царину суспільного життя.
За результатами дисертаційного дослідження підготовлено, апробовано та запроваджено в психолого-педагогічну практику курс лекційних і семінарських занять у межах навчальної дисципліни „Політична психологія” в Київському інституті практичної психології „Психогенез” (довідка № 11-с/2002 від14.06.2002 р.); Психологія масової поведінки”, „Психологія бізнесу”, „Психологія управління” для студентів Київського славістичного університету; здійснювався науковий супровід написання студентських дипломних робіт у Київському славістичному університеті (довідка № 88/2 від 30.05.2005 р.). Результати дослідження використано в Центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій при Київській державній обласній адміністрації (довідка № 23/2005 від 28.04.2005 р.). Результати дисертаційного дослідження було використано в практичній діяльності Подільської соціальної служби для молоді.
Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертаційного дослідження доповідалися на засіданнях лабораторій психології мас і організацій та психології політичного вибору Інституту соціальної та політичної психології АПН України (2001, 2002, 2003, 2005 роки), міжнародній науково-практичній конференції Психологія ХХІ століття” (Санкт-Петербург, 18­20 квітня 2002р.), міжнародних науково-практичних конференціях „Ананьєвські читання 2001 р.” (Санкт-Петербург, 23­25 жовтня 2001 р.); науково-практичній конференції Соціально-психологічні детермінанти особистісного становлення сучасної молоді” (Луганськ, 1­3 жовтня 2003р.), науково-практичній конференції Соціально-психологічний вимір демократичних перетворень в Україні” (Київ, 18 листопада 2003 р.), ІV Міжнародних психологічних читаннях Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна „Психологія у сучасному вимірі: теорія та практика” (Харків, 2002р.), Четвертій міжнародній конференції „Проблема особистості в сучасній науці: результати і перспективи досліджень” факультету соціології та психології КНУ імені Тараса Шевченка (Київ, 26­28 вересня 2001р.); науково-практичному семінарі: „Саморозвиток особистості, спільноти, організації: теорія і практика” (Луцьк, 2003 р.); науковій звітній сесії Інституту соціальної та політичної психології АПН України (Київ, квітень 2003 р.); Міжнародній конференції „Оновлення України: участь молоді” (Київ 16­17 січня 2005 р.); науково-практичній конференції Орієнтири та напрямки психолого-педагогічної науки в контексті нових стандартів освіти” (Київ, 24 березня 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Психологічні засади здорового способу життя студентської молоді” (Чернігів, 19­20 травня 2005 р.); круглих столах 2004, 2005 років.
Публікації. Матеріали дослідження знайшли відображення в 14 публікаціях, із них сім статей у виданнях, визнаних ВАК України за фахові з психології.

Структура дисертації зумовлюється логікою дослідження і включає вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел, який налічує 268 найменувань, 19 додатків. Основну частину дисертації виконано на 146 сторінках. Повний обсяг дисертації становить 236 сторінки, основний текст дисертації містить 13 таблиць і 25 рисунків.

Список литературы

висновки

1. Політико-ідеологічне самовизначення є відносно автономним процесом, який передбачає вироблення власної ідейно-політичної позиції шляхом співвіднесення системи політичних, загальносуспільних цінностей та ідеалів і системи індивідуальних потреб, прагнень, настановлень у процесі впорядкування особистістю уявлень про доцільний вибір суспільно-політичних моделей розвитку, шляхи й способи їхнього досягнення, вироблення оцінок такого вибору і своєї ролі в його здійсненні, реалізації сформованих намірів у сфері громадсько-політичного життя. Політичне становлення молодої людини, рівень і зміст її самовизначення стосовно політико-ідеологічних цінностей залежать від рівня самосвідомості й самооцінки, розвитку соціального мислення й рефлексії, системи ціннісних орієнтацій, відповідних компонентів особистісної готовності утверджуватися в соціально-політичній сфері.
2. Одним із елементів готовності до політико-ідеологічного самовизначення є інтерес до політики. Його високий рівень корелює з показниками контрольованості життя, активності, настановленнями на домінування, владарювання. Носії середнього рівня тяжіють до цінування власного здоров’я, мають настановлення як на результат, так і на процес діяльності, характеризуються прагненнями до самоповаги й компетентності, мають слабкі настановлення на владу, домінування й змагання, схильні до конформізму. Низький рівень інтересу до політики корелює з настановленнями на творчу самореалізацію, креативність, терпимість, поступливість, залежність.
3. Зважаючи на важливість соціально-психологічних рис і властивостей для активізації спрямованості на політико-ідеологічне самовизначення, на їхній основі вибудовуються певні психологічні способи регуляції та корекції особистістю своїх когнітивних, мотиваційних і поведінкових настановлень політико-ідеологічного спрямування в процесі та під впливом інтерсуб’єктної взаємодії. Ці способи становлять основний зміст соціально-психологічних механізмів політико-ідеологічного самовизначення. Механізми виявлено на основі факторного аналізу і названо: „позиційна конкуренція”, „політична ідентифікація”, „домінантна автономізація”, „владне самоствердження”, „прагматична раціоналізація”, „нормативна непоступливість”.
У процесі засвоєння політико-ідеологічних цінностей найістотніше активізуються такі соціально-психологічні характеристики особистості, як прагнення відстоювати свої позиції, намагання визначати свої політико-ідеологічних преференції, поцінування незалежної автономної поведінки, високий рівень самоповаги, усвідомлення й реалізація потреби в соціальній владі та підпорядкуванні собі інших людей, переважання раціонального осмислення ситуації над інтуїтивним відчуттям, консервативність поглядів. На основі розробленого опитувальника визначення рівня політико-ідеологічного самовизначення розкрито й проаналізовано вікову динаміку функціонування соціально-психологічних механізмів у ранній і середній юності. Установлено, що особливо інтенсифікується даний вид самовизначення під час навчання в десятому класі школи і на другому курсі ВНЗ. Перший сплеск пов’язано з наростаючою потребою в громадському визнанні, „упредметненні” своєї соціальної активності, визначенні ставлення до важливих феноменів соціального буття, другий із розширенням соціальних контактів, трансформацією структури ціннісних орієнтацій.
4. Функціонування соціально-психологічних механізмів політико-ідеологічного самовизначення має статеворольову та ґендерну специфіку. Зафіксовано інтенсивнішу дію цих механізмів у молоді чоловічої статі. Проте на окремих вікових етапах особистісного становлення їхня дія наростає в дівчат, зокрема це стосується позиційної конкуренції, домінантної автономізації і владного самоствердження.
Намічено перспективи подальшої роботи, які вбачаємо в дослідженні:
• закономірностей впливу на процес політико-ідеологічного самовизначення різних чинників та агентів соціалізації сім’ї, школи, ЗМІ, інтернету, політичних і громадських організацій;
• когнітивно-комунікативних механізмів, які беруть участь у формуванні системи політико-ідеологічних цінностей особистості;
• організаційних феноменів, здатних спрямовувати діяльність молодіжних служб, політичних і громадських організацій, молодіжних рухів на розробку заходів, що забезпечують оптимальне входження молоді старшого шкільного та студентського віку в політико-ідеологічну царину суспільного життя.

список використаних джерел

1. Абубикирова Н.И. Что такое "гендер"? // Женщина в обществе: мифы и реалии. Сборник статей. ­ М.: Информация ­ XXI век 2001. ­С. 84­87
2. Абульханова К. А. Психология и сознание личности (проблемы методологии, теории и исследования реальной личности): Изб. псих. труды. ­ М., 1999. ­ 224 с.
3. Агеев В.С. Психологическое исследование социальных стереотипов // Вопросы психологии. 1986. № 1. ­ С.95­101.
4. Адлер А. Наука жить: Пер. з анг. и нем. ­ К.: Port­Royal, 1997. ­ 288с.
5. Алёшина Ю.Е., Гозман Л.Я., Дубовская Е.М. Социальнопсихологические методы исследования супружеских взаимоотношений: спецпрактикум по социальной психологии. ­ М.: Издво МГУ, 1987. 120 с.
6. Алмонд Г.А., Верба С. Гражданская культура и стабильность демократии // Полис. ­ 1992. ­ № 2.­
7. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. СПб.: Питер, 2001. 263 с.
8. Ананьев Б.Г. Психологическая структура личности и ее становление в процессе индивидуального развития человека // Психология личности: отечественная психология. ­ М., 1999. ­ С.7­94.
9. Ананьев Б.Г. Психология и проблемы человекознания. Избранные психологические труды/ Бодалев А.А.. Москва­: Воронеж, 1996. ­ 384с.
10. Андреева Г. Социальная психология. ­ М.: Аспект Пресс, 2000. ­ 375с.
11. Андреева Г.М. Психология социального познания: Учебн. пособие. М.: Аспект Пресс, 2000. 288 с.
12. Анисимов О.С. Управление. Рефлексия. Методология: Введение в методологию. ­ Петропавловск, 1989. ­ 167 с.
13. Ануфриев Е.А. Политическая социализация личности как проблема современной политологии // Вестник Моск. ун-та. Серия 18. Социология и политология. ­ 1997. ­ № 3.
14. Анцыферова Л.И. Личность в трудных жизненных условиях: переосмысление, преобразование ситуации и психологические защиты // Псих. журнал. 1994. ­ №1. ­ С.3­18.
15. Анцыферова Л.И. Психология повседневности: жизненный мир личности и «техники» его бытия // Псих. журнал. 1993. ­ №2. ­ С.3­16.
16. Анцыферова Л.И. Системный подход к изучению формирования и развития личности // Проблемы психологии личности. ­ М.: Наука, 1982. С.140­147
17. Арсеньев А.С. Глобальный кризис и личность // Мир психологии и психология в мире. 1994. № 0. С.4­26.
18. Асмолов А.Г. Психология личности: Принципы общепсихологического анализа. М.: Смысл, 2001. 416 с.
19. Бандура А. Теория социального научения: Пер. с англ. ­ СПб.: Евразия, 2000. ­ 320 с.
20. Барабанщиков В.А. Восприятие и событие. ­ СПб.: Алетейя, 2001. ­ 512 с.
21. Батаршев А. В. Психология индивидуальных различий: От темперамента-к характеру и типологии личности. ­ М.: ВЛАДОС, 2001. ­ 254с.
22. Баришполець О.Т. Психологічні джерела та механізми дії партійних ідеологій // Наукові студії з політичної психології. Зб. ст. 1998. Вип. 3.
23. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. ­ М., Медиум, 1995. ­ 333 с.
24. Бех І.М. Духовні цінності в розвитку особистості // Пед. і псих. ­ 1997. ­ №1. ­ С. 124­130
25. Божович Л.И. Проблемы формирования личности: Избранные психол. труды/ Фельдштейн Д.И.. М., 1995. 352 с.
26. Большев Л.Н., Смирнов Н.В. Таблицы математической статистики. ­ М.: ВЦ АН СССР, 1968. ­ 474 с.
27. Большой толковый психологический словарь/А.Ребер (Penguin). ­Том 1 (АО): Пер.с англ. М.: Вече, АСТ, 2000. 592 с.
28. Большой толковый психологический словарь/А.Ребер (Penguin). ­Том 2 (ПЯ): Пер.с англ. М.: Вече, АСТ, 2000. 560 с.
29. Боришевський М.Й. Духовні цінності в становленні особистості громадянина // Пед. і псих. 1997. ­ № 1. ­ С. 144­150
30. Боришевський М.Й. Національна свідомість у становленні особистості громадянина // Психологія самосвідомості: історія, сучасний стан та перспективи дослідження. К., 1999.
31. Брандт Г.А. Природа женщины как проблема. (Концепции феминизма) // Женщина в обществе: мифы и реалии. Сб. статей. / Круминг Л.С. ­ М.: Информация ­ XXI век, 2001. ­ С.94­104.
32. Братусь Б.С. О механизмах целеполагания // Вопросы психологии. ­ 1977. №2. С.121­124
33. Брунер Дж. Психология познания. ­ М.: Прогресс, 1977. ­ 412 с.
34. Бурлацкий Ф.М., Галкин А.А. Современный Левиафан: Очерки политической социологии капитализма. М.: Мысль, 1985. 384 с.
35. Буякас Т.М. Проблема и психотехника самоопределение личности // Вопросы психологии. 2002. ­ №2. с.2839
36. Васютинський В.О. Інтерактивний контекст ідеологічного вибору студентської молоді // Молодь третього тисячоліття: гуманітарні проблеми та шляхи їх розв’язання: Зб. наук. статей. Т. 1. Одеса, 2000. С. 163168
37. Васютинський В.О. Інтеракційна психологія влади К., 2005. 492 с.
38. Васютинський В.О. Особливості статево-рольового самовизначення хлопчиків-підлітків із неповної сім’ї: Авторефканд.псих.наук: 19.00.07. / І-т психол. ім.Г.Костюка. К., 1992.
39. Весна Е.Б. Личность и индивидуальность в познавательном пространстве // Мир психологии. 1999. № 4 (20).
40. Вотчин И. С. Характер как совокупность социально обусловленных свойств личности: Учеб.-метод. пособие / Вотчин И. С., Бочкарев А. А.. ­ Новосибирск: НГПУ, 2000. ­ 107 с.
41. Выготский Л.С. Психология развития как феномен культуры: Избранные психол. труды / Ярошевский М.Г.. ­ М., 1996. ­ 512 с.
42. Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. М., 1960. ­ 500с.
43. Выготский Л.С. Реальные формы социального поведения // Психология личности в трудах отечественных психологов/Куликов Л.В. ­ СПб. Питер, 2002 480 с.
44. Гавра Д.П., Соколов Н.В. Исследование политически ориентаций // Социс. 1999. № 1. ­ С. 66­77
45. Гальперин П.Я. Лекции по психологии: учебное пособие. М.: Университет: Высшая школа, 2002. 400 с.
46. Ганзен В.А. Системные описания в психологии. Л.: Изд-во Лен.ун-та, 1984. ­ 176 с.
47. Гарбер Е.И. Системно-генетическая психология. ­ Саратов, 1998. ­ 104 с.
48. Глухова А.В. Политическое самоопределение женщин в процессе становления гражданского общества в России http://www.main.vsu.ru/~rciabc/irex/pubs/glukhova2.htm
49. Гнатенко П.И., Павленко В.Н. Идентичность: философский и психологический анализ. К: АртПресс”, 1999. 466 с.
50. Говорун Т. В., Кікінежді О.М. Стать та сексуальність: Психологічний ракурс. ­ Тернопіль: Нова книга ­ Богдан, 1999. ­ 383 с.
51. Головаха Е.И. Демократизация общества и развитие личности. К., 1992. 126 с.
52. Голосов Г.В. Сравнительная политология. Учебник. ­ Новосибирск: Изд-во Новос. ун-та, 1995. ­ 206 с.
53. Горностай П. П. Гендерний розвиток та гендерна ідентичність особистості, особливості чоловічої та жіночої соціалізації // Гендерні студії: освітні перспективи (навч.-метод. матеріали). ­ К.: ПЦ "Фоліант", 2003. ­ С.5-21
54. Горностай П. П. Социализация личности и психологические роли // Теоретические и прикладные вопросы психологии (материалы юбилейной конф-ии "Ананьевские чтения-97"). ­ Вып.3. ­ Ч.1. ­ СПб, 1997. ­ С. 325­330.
55. Грабовський С.І. Феномен мрії у соціокультурному самовизначенні людини : Дис... канд. філос. наук (09.00.11) / НАН України; Інститут філософії. ­ К., 1995. ­ 194 л.
56. Грановская Р.М., Крижановская Ю.С. Творчество и преодоление стереотипов. СПб.: ОMS, 1994. 192 с.
57. Дембицька Н.М. Психологічні особливості політичної соціалізації студентів: Автореф. дис. ...канд. психол. наук: 19.00.05 /І-т психології ім.Г.С.Костюка АПН України. К., 2004. 20с.
58. Деркач А.А. Акмеология: личное и профессиональное развитие человека: В 5 кн./А.А.Деркач. М., 2000. Кн.2: Акмеологические основы управленческой деятельности.
59. Джонсон Р. А. Он. Глубинные аспекты мужской психологии: Пер. с англ. ­ Х.: Фолио; М.: Ин-т общегуманит. исслед., 1996. ­ 190 с.
60. Джонсон Р. А. Она. Глубинные аспекты женской психологии: Пер. с англ. ­ Х.: Фолио; М.: Ин-т общегуманит. исслед. 1996. ­ 124 с.
61. Дилигенский Г.Г. В защиту человеческой индивидуальности // Вопросы философии. 1990. ­ №3. ­ С. 3143.
62. Дилигенский Г.Г. Социально-политическая психология /Уч. пособие для высших учебных заведений. М.: Новая школа, 1996. 352 с.
63. Дмитрієва М. Особливості ідейно-політичних настанов сучасної молоді // Соціально-психологічний вимір демократичних перетворень в Україні/ Максименко С.Д., Циба В.Т., Шайгородськой Ю.Ж. та ін. К.: Український центр політичного менеджменту, 2003 С. 471479
64. Доган М., Пеласси Д. Сравнительная политическая социология. ­М.: Социально политический журнал, 1994. ­ 272 с.
65. Донченко О.А., Романенко Ю.В. Архетипи соціального життя і політика. К.: Либідь, 2001. 336 с.
66. Дуденков Н.В. Русская идея и космизм//Ноосфера и устойчивое развитие. Межвузовская научная программа http://www.nic.nw.ru/noo/Welcome.html
67. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психология высшей школы. ­ Минск: Изд-во "Университетское", 1993. ­ 368 с.
68. Жадан І.В. Потреба у свободі як умова становлення демократичної політичної культури підростаючої особистості //Наукові студії із соціальної та політичної психології: Зб. статей. К., 2000. Вип.3(6). С.3441.
69. Жадан І.В. Психологічна модель змісту політичної освіти учнівської молоді //Наукові студії із соціальної та політичної психології: Зб. статей. К., 2002. Вип.6(9). С.121130.
70. Жадан І.В. Соціально-психологічні проблеми становлення громадянської культури // Вісник Харківського державного університету. 1999. Серія психологія, політологія. - №439. Ч.4,5. С.249251.
71. Жадан Т.О. Індивідуально-типологічні чинники формування активної громадянської позиції особистості // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави: Зб. наукових праць /За заг. Ред. В.М.Литвина та М.М.Слюсаревського. К.: Знання”, 2001. Вип..3. С.185187.
72. Жижек С. Возвышенный объект идеологии. ­ М.: Художественный журнал, 1999. ­ 236 с.
73. Жусупов С., Жусупов Б. Политическое пространство Казахстана: поиски самоопределения и самовыражения // "Время по Гринвичу", 14 октября 1998 года, № 79 (297) http://eurasia.org.ru/archive/archives/october/ Elc0060.htm
74. Забродин Ю.М., Похилько В.И., Шмелев А.Г. Статистические и семантические проблемы конструирования и адаптации многофакторных личностных тестопросников // Псих. журнал 1987. Т.8. № 6. С. 7989.
75. Заздравнова О.И. Идеология в эволюционирующем социуме. Харьков, 1999. ­ 207 с.
76. Зарицкий С. Профессиональный потенциал // Человеческие ресурсы. 2000. №1.
77. Зеленский В.В. Аналитическая психология. Словарь (с англ. и нем. эквивалентами). СПб.: Б.С.К., 1996. 324 с.
78. Иберла К. Факторный анализ.: Пер. с нем. М.: Статистика, 1980. 398 с.
79. Ильин М.В. Политическое самоопределение России // Pro et Contrа. ­ 1999. ­ № 3. ­ С. 67­88.
80. Инглхарт Р. Постмодерн: меняющиеся ценности и изменяющиеся общества // Полис. ­ 1997. ­ № 4.
81. Интерпретация и анализ данных в социологических исследованиях/ Андреенков В.Г.. М: Наука, 1987. 256 с.
82. Ионин Л.Г. Социология культуры: путь в новое тысячиление: Уч. пособие. М.: Изд-кая корпорация «Логос», 2000. 432 с.
83. Истон Д. Новая революция в политической науке // Социально-политический журнал. 1993. № 6.
84. Казміренко В.П. Психологічні особливості мотивів електорального вибору // Наукові студії із соціальної та політичної психології. Зб. ст. 2002. Вип.6 (9). С. 179189
85. Казмиренко В.П. Проблемы обучения и тренажа персонала в энергетике: Тезисы семинара 24­26 апреля 1996 г. ­ К., 1996. ­ 112 с.
86. Казмиренко В.П. Социальная психология организаций. ­ К: МЗУУП, 1993. ­ 384 с.
87. Капустина З.Я. Воспитание гражданственности в условиях обновляющейся России // Педагогіка. ­ 2003. ­ № 9. ­ С.46­51
88. Кара-Мурза С.Г. Идеология и ее мать наука. М.: Изд-вл Эксмо, 2002. 256 с.
89. Карамушка Л.Н. Политическая культура молодежи: психологические условия и пути формирования. К.: Знание, 1986. 16с.
90. Карпенко З. Онтологічні засади конструювання ефективного етнокультурного наративу // Психологічні перспективи. 2003. Вип. 4. С. 130135
91. Катаев Д. Политическое самоопределение СПС // "Правое дело", N07 (25), 22-28.02.2002 http://kataev.mos.ru/naprav/polit/samoopredelenie.htm
92. Катаева Л.И., Полозова Т.А. К вопросу о сущности профессионального самоопределения личности в пространстве становления нового российского общества // Мир психологии. 2005. № 1. С. 147-156
93. Катаєва М. Політологія дитинства: проблеми та напрямки дослідження // Людина і політика. ­ 1999. ­ №4. ­ С. 48­52.
94. Катаєва М.С. Політична соціалізація школярів в умовах трансформації українського суспільства: Автореф. дис. ...канд. політ. наук: 23.00.03 /Інститут держави і права ім.. В.М.Корецького НАН України . К., 1999. 18с.
95. Клайн П. Справочное руководство по конструированию тестов. Киев, 1994. .
96. Клецина И.С. Партнерство в межличностных отношениях: гендерный подход http://giacgender.narod.ru/n3t3.htm
97. Климов Е.А. Профессиональное самоопределение. М., 2004. ­ 425с.
98. Климов Е.А. Психология профессионала. М.: Институт практической психологии, Воронеж: НПО «МОДЭК», 1996. 400 с.
99. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения: Учебн.пособие. ­ Ростов - н/Д: Феникс, 1996. ­ 512 с.
100. Клюев А. В. Человек в политическом измерении. ­ СПб., 2000.
101. Козлова Т.З. Самоидентификация некоторых социальных групп по тесту «Кто я?» // Социс. 1995. ­ №5. ­ С. 102110
102. Коломінський К.Л. Методологічні засади професійної підготовки практичного психолога // Практична психологія і соціальна робота. 2003. №4. С. 12­14.
103. Кон И.С. Психология юношеского возраста. М., 1979.
104. Конюхов Н.И. Словарьсправочник по психологии. М., 1996. 160 с.
105. Корнилова Т. В. Теоретические конструкты и психологическая реальность в индексах мотивации опросника Эдвардса // Вопросы психологии. ­ 1997. ­ №1. ­ С. 6370
106. Корнилова Т. В., Григоренко Е. Л. Сравнение личностных особенностей российских и американских студентов (по опроснику А. Эдвардса) // Вопросы психологии. ­ 1995. ­ №5. ­ с.108
107. Корольчук О.П. Студентство: виховання духовності і культури, спроба окреслити проблеми та перспективи // Освіта. 1999. № 2.
108. Кочарян А. С. Личность и половая роль: Симптомокомплекс аскулинности/Фемининности в норме и патологии. ­ Х.: Основа, 1996. ­ 127с.
109. Кравченко Л.С. Жизненный выбор личности (психологический анализ). М., 1987.
110. Красин Ю.А. Политическое самоопределение России: проблемы выбора // Полис. 2003. № 1. ­ С. 124­134
111. Крицька Л.В. Громадянські ціннісні орієнтації учнівської молоді // Пед. і псих. 1997. ­ № 1. ­ С. 155­160
112. Крэйг Г. Психология развития. СПб.: Питер, 2000. 992 с.
113. Костюк Г.С. Мышление и его развитие // Учебно-воспитательный процесс и психическое развитие личности. К.: Радянська школа, 1989. С.194251
114. Кули Ч. Человеческая природа и социальный порядок. М.: Идея­Пресс, 2000. 320 с.
115. Лабковская Е.Б. Психологические детерминанты поведения избирателей в ситуации политических выборов: Автореф. дисс. канд. психол. наук. ­ СПб., 1996.
116. Ладенко И.С. Феномен рефлексивного стиля мышления и генетическая логика // Рефлексия, образование и интеллектуальные инновации. ­ Новосибирск, 1995.
117. Лакан Ж. Семинары / Миллер Ж. ­ М.: Генезис­Логос, 1998. ­ кн.2. «Я» в теории Фрейда и в технике психоанализа (1954-1955). ­ М., 1999. ­ 520 с.
118. Лактионов А.Н. Координаты индивидуального опыта. Х., 1998. 491 с.
119. Лассуэл Г.Д. Пихопатология и политика // Вестник Московского университета. Серия 18. Социология и политика. ­ 2001. ­ № 1­2.
120. Литвак Б.Г., Экспертные оценки и принятие решений. М.Патент, 1996.
121. Леонтьев А.И. Деятельность. Сознание. Личность: Учеб.пособие. ­ М.: Смысл, 2004. ­ 346 с.
122. Леонтьев Д. А. Тест смысложизненых ориентаций (СЖО). ­ М.: Смысл, 1992. 16 с.
123. Леонтьев Д.А., Калашников М.О., Калашникова О.Э. Факторная структура теста смысложизненных ориентаций // Психологический журнал. ­ 1993. ­ №1. ­ С. 150­155
124. ЛеонтьевД.А., Пилипко Н.В. Выбор как деятельность: личностные детерминанты и возможности формирования // Леонтьев А.М. Психология личности: Хрестоматия: в 2 т. Самара, 1999. т.2.
125. ЛеонтьевД.А., ШелобановаЕ.В. Профессиональное самоопределение как построение образов возможного будущего // Вопросы психологии. 2001. ­ № 1. ­ С. 57­66
126. Ломов Б.Ф. О системном подходе в психологии // Вопросы психологии. ­ 1975. ­ № 2. ­ С. 31­46
127. Ломов Б.Ф. Проблемы биологического и социального в психологии//Биологическое и социальное в психологии развития человека/ Ломова Б.Ф. Системность в психологии: Избр.псих.труды/ Барабанщиков В.А.. ­ М.: Инст-т практической психологии, Воронеж: НПО «МОДЭК», 1996. 384 с.
128. Лыкова Н. М. Теории развития личности в подростковом возрасте / Лыкова Н.М.; Междунар. акмеолог. ин-т, Моск. открытый социал. ун-т. ­ М.: МАИ : МОСУ, 2004. ­ 12 с.
129. Макєєв С. Сучасна Україна: громадянська свідомість і політична участь населення // Політична думка. 2000. ­ № 2. С.10­16.
130. Макєєв С., Надточій А. Політична соціалізація в пострадянській Україні // Політична думка. ­ 1997. ­ №1. С.16­26.
131. Максименко С.Д. Основи генетичної психології: Навч.посібник. ­ К.: НПЦ Перспектива, 1998 ­ 220 с.
132. Мар’єнко Б.С. Соціально-психологічний аспект політичної активності студентської молоді // Наукові студії із соціальної та політичної психології. К., 1999. Вип.. 1(4). С.136­144.
133. Маслоу А. Психология бытия. ­ М.: Рефл-бук, 1997. ­ 304 с.
134. Мегедь В. В. Характеры и отношения. ­ М.: Армада-пресс, 2002. 697 с.
135. Мерлин В. С. Структура личности. Характер, способности, самосознание: Учеб. пособие к спецкурсу. ­ Пермь: ПГПИ, 1990. ­ 107 с.
136. Мерлин В.С. Личность и общество. ­ Пермь, 1990. ­ 92 с.
137. Мерлин В.С. Психология индивидуальности: Изб. психол. труды / КлимовЕ.А. ­ М.: Инст-т практической психологии, Воронеж: НПО «МОДЭК», 1996. ­ 446 с.
138. Методические рекомендации к изучению личности учащегося и составлению его психологической характеристики. ­ Комсомольск-на-Амуре : Изд-во КГПИ, 1996. ­ 28 с.
139. Митина Л.М. Психология развития конкурентноспособной личности: Учеб.пособие. ­ М.: Инст-т практической психологии, Воронеж: НПО «МОДЭК», 2003. ­ 400 с.
140. Мід Дж. Дух, самість і суспільство. З точки зору соціального біхевіориста/пер. з англ. К., 2000. 416 с.
141. Морозов С.М. Засоби контролю діагностичних якостей психологічних тестів. К.: ІСДО, 1994. 68 с.
142. Москаленко В.В. Проблема ідентичності в політичній соціалізації особистості // Психологія. Зб. наук. праць. К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2002. Вип.17. С.6569.
143. Москаленко В.В. Культурно-діяльнісна концепція соціалізації особистості (методологічний аспект) // Актуальні проблеми психології. Наукові записки Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 1999. Вип.19. С.153161.
144. Мудрик А.В. Социализация человека: учебное пособие для вузов. М.: Академия, 2004. 304 с.
145. Мясищев В.Н. Психология отношений: Изб. психол. тр. / Бодалёв А.А. М.: Инст-т практической психологии, Воронеж: НПО «МОДЭК», 1995. ­ 356 с.
146. НайдьоноваЛ.А. Особливості усвідомлення молодими політиками особистого впливу на виборців (результати психосемантичного дослідження моделі дебатів) // Наукові студії із соціальної та політичної психології. Зб. ст. 2002. Випуск 6 (9). С.190199