ГЕНДЕРНО-ПЕРЦЕПТИВНІ ВІДМІННОСТІ У ФОРМУВАННІ ПЕРШОГО ВРАЖЕННЯ У СОЦІАЛЬНІЙ ВЗАЄМОДІЇ

Краткое описание

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ Т.Г.ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ДАНИЛЬЧЕНКО Тетяна Вікторівна

УДК 159.922.1: 316.473

ГЕНДЕРНО-ПЕРЦЕПТИВНІ ВІДМІННОСТІ У ФОРМУВАННІ
ПЕРШОГО ВРАЖЕННЯ У СОЦІАЛЬНІЙ ВЗАЄМОДІЇ

19.00.05 соціальна психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
СКОК Микола Андрійович,
кандидат психологічних наук,
доцент

Чернігів 2004

ЗМІСТ

Вступ 4

Розділ 1. Феномен першого враження в структурі
соціально-перцептивних процесів
1.1. Соціально-психологічні детермінанти формування
першого враження 11
1.2. Особливості соціально-перцептивних процесів в різних
статевих групах при побудові образу незнайомої людини 31
1.3. Вплив гендерних характеристик об'єкта сприймання
на побудову першого враження 49

Розділ 2. Гендерно-перцептивні відмінності формування
першого враження у студентської молоді
2.1. Методологічні засади емпіричного дослідження 69
2.2. Етапи дослідження та характеристика вибірки 76
2.3. Результати дослідження закономірностей формування
першого враження в різних статевих групах 81
2.3.1. Загальна порівняльна характеристика образу чоловіка
і жінки 84
2.3.2. Образи чоловіків і жінок в різних статевих групах 96
2.3.3. Порівняльний аналіз особливостей першого враження
в жіночих групах 116
2.3.4. Порівняльний аналіз особливостей першого враження
в чоловічих групах 136

Розділ 3. Розвиток перцептивних складових соціального інтелекту
3.1. Мета та завдання формуючого експерименту 157
3.2. Організація навчального процесу та методи розвитку перцептивних
складових соціального інтелекту 161
3.2.1. Методологічні принципи та методи дослідження рівня
перцептивних здібностей 161
3.2.2. Особливості змісту освітньо-розвиваючого спецкурсу
Психологія соціальної перцепції: гендерні аспекти” 164
3.2.3. Процедурні аспекти реалізації освітньо-розвиваючої
програми 168
3.3. Результати експериментального впровадження програми розвитку
перцептивних складових соціального інтелекту 172

Висновки 184

Список використаних джерел 187

Додатки 221

ВСТУП

Актуальність теми. Важливість дослідження проблеми формування першого враження в чоловіків і жінок зумовлено низкою причин. По-перше, пізнання людьми один одного є невіддільним елементом їхньої життєдіяльності та умовою координації поведінки в системі соціальної взаємодії. Адекватні образи сприймання і уявлення про інших людей, які склалися в індивіда, дають йому можливість діяти в конкретних обставинах доцільно і з максимальною ефективністю.
По-друге, належність до певної статі одномоментно передається в будь-якій соціальній ситуації і стає одним із найбільш значущих параметрів характеристики кожної людини. Саме біологічна стать, як найважливіший, поряд з віком, анатомо-фізіологічний фактор, дає змогу більш глибоко розуміти (порівняно з належністю до певної соціальної групи) інших людей і, відповідно, виявляти адекватну поведінку в умовах взаємодії. Фактор фемінінності/маскулінності виступає як детермінанта формально-змістових параметрів процесів соціального пізнання.
По-третє, у соціальній психології особистості й спілкування є чимало праць, які беруть за пояснювальний принцип ідеї статевого диморфізму (В.А.Барабанщиков, Ш.М.Берн, Т.В.Говорун, Г.В.Дьяконов, І.В.Жадан, З.О.Карпенко, І.С.Кон, В.М.Куніцина, Т.М.Малкова, Т.М.Титаренко, Н.Л.Треніна). Такий підхід відображає закономірні зв'язки між біологічною статтю, системою соціальних очікувань і конкретною поведінкою представника певної статі. Але доволі часто біологічна стать ототожнюється з фемінінністю/маскулінністю, а тому гендерні характеристики суб'єкта і об'єкта спілкування при дослідженні соціальної перцепції враховуються недостатньо.
По-четверте, динамічність соціальних процесів сучасного суспільства зумовлює значну кількість контактів кожної людини з оточуючими. Часто така взаємодія поверхова і не вимагає глибокого проникнення у внутрішній світ іншої особистості. Суб’єкти стосунків дистанціюються, а контакти зменшуються за тривалістю й міцністю за одночасного збільшення їхньої кількості. У таких умовах перше враження, побудоване на основі сприймання зовнішності та експресивних виявів, набуває значної ролі в житті людини як об'єкта, так і суб'єкта сприймання. Отже, перше враження має важливе змістове значення в процесі спілкування. Вивчення формування соціально-перцептивного образу є дуже актуальним та цінним як в теоретичному, так і практичному аспектах.
Вибір саме молодіжної аудиторії було зумовлено кількома причинами. Ця соціально-демографічна група постає як найбільш мобільний та активний елемент соціальної системи. Молода людина розв’язує проблеми досягнення соціальної ідентичності і встановлення близьких стосунків. У цьому аспекті сприймання та пізнання іншої людини виступає однією з головних умов соціального й особистісного розвитку. Для молоді пізнання іншого виявляється активною актуальною діяльністю, необхідною для розв’язання завдання соціальної адаптації і задоволення власних потреб.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках комплексної науково-дослідної теми кафедри психології Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка "Вивчення соціально-психологічних особливостей молоді". Тему узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні від 24.02.2004 р. (протокол № 2).
З огляду на актуальність і недостатню розробленість проблеми об'єктом дослідження став процес формування першого враження, яке розуміється як складний психологічний феномен, що включає когнітивний (відображення особливостей зовнішності й поведінки людини), емотивний (емоційне ставлення та узагальнена оцінка об'єкта сприймання) і прогностичний (мотивація дальшої взаємодії і прогноз її розвитку) компоненти.
Предметом дослідження є гендерні особливості формування першого враження у студентської молоді.
Мета дослідження полягала у виявленні специфіки процесу формування в студентів психологічного образу іншої людини під впливом першого враження, опосередкованого гендерними особливостями суб'єкта сприймання.
Гіпотези дослідження полягають у тому, що
1) відмінності формування соціально-перцептивного образу незнайомої людини зумовлені статевою належністю об'єкта і суб'єкта сприймання;
2) ступінь вираженості маскулінних/фемінінних рис суб'єкта пізнання впливає на особливості формування в нього соціально-перцептивного образу незнайомої людини;
3) розробка і впровадження в психолого-педагогічну практику спеціальних освітньо-розвивальних курсів дає змогу формувати психологічні умови розвитку перцептивних складових соціального інтелекту і набувати навичок побудови адекватного образу іншої людини.
Згідно з поставленою метою та гіпотезами було визначено основні завдання дослідження:
1) провести теоретичний аналіз проблеми формування першого враження з урахуванням гендерних особливостей об'єкта і суб'єкта соціальної взаємодії;
2) розробити методичні засоби, адекватні визначенню фемінінних і маскулінних рис у структурі соціально-перцептивного образу;
3) з'ясувати специфіку взаємозв'язку між особливостями побудови образу незнайомої людини і рівнем вираженості маскулінних/фемінінних рис у перцепієнтів;
4) розробити та експериментально перевірити програму розвитку перцептивних складових соціального інтелекту, а також формування навичок побудови адекватного образу іншої людини.
Методологічною і теоретичною основою роботи є концептуальні положення вітчизняних дослідників щодо закономірностей сприймання й пізнання, зокрема принцип цілісного розгляду психічних утворень (Б.Г.Ананьєв, В.Н.М’ясищев); положення про єдність свідомості і діяльності (Л.С.Виготський, В.П.Казміренко, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, С.Л.Рубінштейн, В.О.Татенко); принцип системного підходу до дослідження перцептивних процесів (Г.М.Андреєва, О.О.Бодальов, А.В.Коняєва, В.М.Куніцина, В.Н.Панфьоров, Я.І.Український); гендерний підхід (Ш.М.Берн, М.В.Буракова, Т.В.Говорун, П.П.Горностай, І.С.Клецина, І.В.Лебединська). Ці загальні положення конкретизовані в дослідженнях вітчизняних та зарубіжних науковців (В.С.Агеєв, М.Аргайл, Л.Я.Гозман, О.А.Донченко, Г.О.Золотухін, К.Є.Ізард, М.Н.Корнєв, М.С.Корольчук, Л.Е.Орбан-Лембрик, М.Снайдер, Дж.Холл та ін.).
Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань і перевірки гіпотез у ході дисертаційного дослідження було використано такі методи: теоретичний аналіз проблеми, констатуючий та формуючий експерименти. У процесі проведення констатуючого та формуючого експериментів застосовувалися: а)психодіагностичні методи (анкетування, тестування, експертна оцінка); б)методи активного соціально-психологічного навчання (соціально-психологічний тренінг, навчально-рольова гра). Отримані емпіричні результати піддавалися обробці методами статистичного аналізу (кореляційний та факторний аналіз).
Надійність і вірогідність результатів забезпечувалися всебічним теоретичним аналізом досліджуваної проблеми, репрезентативністю вибірки, відповідністю методів дослідження його меті і завданням, кількісним та якісним аналізом отриманих результатів, статистичною обробкою їх із залученням комп'ютерних технологій.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що автор систематизував та окреслив цілісну картину формування соціально-перцептивного образу незнайомої людини залежно від статі як суб'єкта, так і об'єкта сприймання, а також виявив закономірності побудови першого враження з урахуванням психологічної статі суб'єкта сприймання. Отримані результати показали, що точність формування образу незнайомої людини залежить не лише від біологічної статі суб'єктів взаємодії, але й від вираженості маскулінних і фемінінних рис у перцепієнта.
Теоретичне значення дослідження полягає в уточненні й поглибленні уявлень про феномен першого враження і його місце в структурі соціально-перцептивних процесів. Запропоновано системну модель взаємовпливу основних чинників при побудові соціально-перцептивного образу незнайомої людини. Визначено місце біологічної та психологічної статі серед психологічних та соціально-психологічних факторів, що детермінують перебіг та особливості формування першого враження. Виявлені механізми та умови розвитку соціально-перцептивних здібностей.
Практичне значення результатів. Одержані дані покладено в основу курсів Психологія спілкування”, Соціальна психологія”, Психологія статі” та диференційованих практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення психолого-педагогічної підготовки та підвищення рівня професійної компетентності майбутніх учителів і психологів, а також можуть застосовуватися в консультаційній роботі при наданні допомоги з метою корекції і оптимізації процесу спілкування. Самостійну практичну цінність мають розроблена авторська методика, яка спрямована на визначення особливостей сприймання незнайомих людей, і програма розвитку соціального інтелекту в майбутніх психологів в умовах вищого навчального закладу (спецкурс "Психологія соціальної перцепції: гендерні аспекти" для студентів Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка із спеціальності 7.040101 "Психологія").
Особистий внесок здобувача. Розроблені автором наукові положення та одержані емпіричні дані є самостійним внеском у розробку проблеми соціального пізнання. Автор дисертаційного дослідження самостійно здійснила розробку та апробацію навчального спецкурсу "Психологія соціальної перцепції: гендерні аспекти".
Апробація результатів. Результати досліджень, включених у дисертацію, було оприлюднено на таких наукових конференціях та семінарах: П'яті Костюківські читання АПН України "Психологія на перетині тисячоліть" (Київ, 2829 січня 1999 р.), Чернігівська обласна науково-практична конференція "Жінки Чернігівщини: історія і сучасність. Жінки на порозі третього тисячоліття" (Чернігів, 2021 лютого 1999 р.), Треті Харківські міжнародні психологічні читання "Особистість і трансформаційні процеси в суспільстві. Психолого-педагогічні проблеми сучасної освіти" (Харків, 67 травня 1999 р.), Міжнародна науково-практична конференця "Психологія на рубежі століть: наука, практика, викладання" (Тула, 30 березня 1 квітня 2000 р.), методологічний семінар Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка "Актуальні проблеми соціальної психології" (Чернігів, 12 грудня 2000 р.), Міжнародна науково-практична конференція студентів і аспірантів Психологія ХХІ століття” (Санкт-Петербург, 1820 квітня 2002 р.), Науково-практична конференція Чоловік та жінка: рівні права і можливості у різних сферах діяльності суспільства” (Чернігів, 14 лютого 2003 р.), Наукова конференція Психологія освіті та вихованню” (Чернігів, 78 листопада 2003р.), щорічних наукових конференціях молодих учених і студентів ЧДПУ ім.Т.Г.Шевченка (Чернігів, 1999 2004 рр.). Результати дослідження також обговорювались на засіданнях кафедри психології ЧДПУ ім.Т.Г.Шевченка (19992004 рр.). Їх було покладено в основу спецкурсу "Психологія соціальної перцепції: гендерні аспекти", упроваджено в навчальний процес підготовки спеціалістів за фахом 7.040101 "Психологія" в ЧДПУ ім.Т.Г.Шевченка.
Публікації. Результати та окремі положення дисертаційного дослідження було опубліковано у 9 статтях, в тому числі 6 у фахових виданнях, 2 тезах доповідей на наукових конференціях.

Структура дисертації зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел (403 найменувань), додатків. Загальний обсяг дисертації 308, а основної частини 183 сторінки. Робота містить 20 таблиць, 25 рисунків, 50 додатків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дослідження процесу формування образу іншої людини при першому контакті залежно від статі об'єкта і суб'єкта сприймання дало підстави для узагальнених висновків на основі теоретичного аналізу і результатів емпіричного дослідження, для окреслення напрямків і засобів подальшого вивчення проблеми.
1. Теоретичний аналіз проблеми формування першого враження в соціальній взаємодії показав, що перше враження є складним психологічним феноменом, який включає відображення особливостей зовнішності й поведінки людини, емоційне ставлення та узагальнену оцінку об'єкта сприймання і характеризується силою (як перцепієнт оцінює ефект впливу на його психіку іншої людини) та змістом (результат відображення суб'єктом іншої людини в конкретній ситуації та певній взаємодії). Головною функцією першого враження виявляється віднесення об'єкта спілкування до певної соціальної групи. Першою категорією, яка визначається при побудові соціально-перцептивного образу незнайомої людини, є стать (біологічна і психологічна).
Незважаючи на велику кількість досліджень у сфері соціальної перцепції, питання взаємозв’язку гендерних характеристик суб’єкта і об’єкта соціальної взаємодії та особливостей формування соціально-перцептивного образу незнайомої людини є найменш вивченим з огляду на новизну гендерної проблематики і складність гендерного аналізу.
2. За допомогою розробленої в процесі вивчення гендерних аспектів формування першого враження методики, спрямованої на визначення фемінінних і маскулінних рис в структурі соціально-перцептивного образу з урахуванням особливостей гендерних уявлень в етнокультурному контексті, було виявлено характеристики маскулінності/фемінінності, які насамперед актуалізуються студентською аудиторію при сприйманні незнайомої людини: доброта, чуйність, турботливість, емоційна теплота жінки, активність, сміливість, прагнення до лідерства чоловіка.
3. Встановлено, що формування першого враження в різних статевих групах студентської молоді має свої особливості. По-перше, найбільш значущі відмінності між особами різної статі спостерігаються при визначенні маскулінних рис у спостережуваного чоловіка і фемінінних у представників обох статей. Не зафіксовано відмінностей при діагностиці нейтральних характеристик (міжособистісної дистанції, функціонально-динамічних особливостей) людини. По-друге, жінки більше спираються на загальну оцінку незнайомої людини. По-третє, незалежно від статі об'єкта соціального пізнання чоловіки використовують більшу кількість параметрів для побудови соціально-перцептивного образу, але при цьому менш адекватні, ніж жінки. Жінки спираються на базову оцінку, особливо коли об'єктом спостереження виступає особа протилежної статі, формують приблизно однаковий за обсягом, але з удвічі нижчим рівнем узгодженості образ жінки, однак виявляють більшу проникливість у розумінні іншої людини будь-якої статі.
4. Виявлено зв’язок між особливостями побудови соціально-перцептивного образу незнайомої людини і рівнем вираженості маскулінних/фемінінних рис у перцепієнтів. Найбільш повне і адекватне перше враження про особу чоловічої статі складається в жінок маскулінного типу, жіночої статі у жінок фемінінної групи, друге місце в обох випадках займають жінки андрогінного типу. У чоловічих групах у ситуації, коли об'єктом сприймання виступав чоловік, найбільш адекватними були чоловіки фемінінного типу. При побудові соціально-перцептивного образу жінки в чоловічих групах не було отримано однозначних результатів: найбільш близькими до розуміння уявлень про себе героїні сюжету були чоловіки недиференційованого типу, але найбільш деталізованим і структурованим був цей образ у чоловіків андрогінного типу. Загалом за всіма категоріями сприймання людей найнижчі показники продемонстрували, незалежно від статі, представники недиференційованої групи.
5. Підтверджено гіпотезу про те, що одним із шляхів підвищення комунікативної і перцептивної компетентності, поряд із тренінгами комунікативних умінь, виступає розробка та впровадження в психолого-педагогічну практику спеціальних освітньо-розвивальних програм, які сприяють підвищенню рівня соціального інтелекту. Їхня доцільність підтверджується результатами апробації авторського спецкурсу Психологія соціальної перцепції: гендерні аспекти”. Отримані дані показали, що в досліджуваних достовірно поліпшилися показники перцептивних складових соціального інтелекту, зросла адекватність першого враження.
6. Отримані дані свідчать про різну піддатливість окремих конструктів соціального інтелекту формуючим впливам. Найбільші зміни спостережено в операційному (уміння й навички адекватного міжособистісного сприймання) і когнітивному (знання психологічних основ перцептивних процесів) компонентах, найбільш ригідним виявився особистісний компонент (потреба в самопізнанні та спрямованість на людей).
Оскільки предметом дослідження були гендерні особливості формування першого враження студентської молоді, то поза рамками роботи залишились інші соціальні і вікові категорії. Представлене дослідження охоплює лише певні аспекти такого складного феномена, як перше враження. У подальшому вивченні проблеми побудови соціально-перцептивного образу в осіб різної статі перспективним є з'ясування особливостей цього процесу в різних вікових групах (починаючи з раннього підліткового віку). Вивчення впливу фактору статі на соціально-перцептивні процеси в цьому ракурсі буде корисним як в теоретичному, так і практичному аспектах.
Розв’язання розглянутої проблеми вимагає подальших комплексних досліджень, адже вміння легко й продуктивно взаємодіяти з людьми своєї і протилежної статі, успішно встановлювати міжособистісні стосунки великою мірою залежать від уміння формувати адекватне й точне перше враження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авдеева А. Формирование гендера в общении// Женщина. Образование. Де­мо­кра­тия. Материалы 2-ой международной междисциплинарной нау­чно-практической конференции (3-4 декабря 1999г.) Мн.: ООО Энвила. М., 2000. С.284-287.
2. Авдеева Н.Н. Понятие идентификации и его применение к проблеме понимания человека человеком// Теоретические и прикладные проблемы психологии познания людьми друг друга (Тезисы докладов). Краснодар, 1975. С.6-9.
3. Агеев В.С. Влияние факторов культуры на восприятие и оценку человека человеком// Вопросы психологии. 1985. №3. С.135-140.
4. Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие: социально-психологические проблемы. М.: Изд-во МГУ, 1990. 240с.
5. Агеев В.С. Механизмы социального восприятия// Психологический журнал. Том 10. 1989. №2. С.63-70.
6. Агеев В.С. Социальные и психологические функции полоролевых стереотипов// Вопросы психологии. 1987. №2. С.152-158.
7. Агеев В.С., Солодовникова И.В. Влияние полового состава группы на процесс межгруппового сравнения// Новые исследования в психологии. №2 (35). М.: Педагогика, 1986. С.63-68.
8. Адрианов М.С. Невербальная коммуникация: стратегическая обработка па­ра­лингвистического дискурса// Вопросы психологии. 1999. №6. С.89-100.
9. Алешина Ю.Е. Список личностных черт как методика исследования межличностного восприятия// Методы исследования межличностного восприятия: Спецпрактикум по социальной психологии/ Под ред. Г.М.Андреевой, В.С.Агеева. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. С.82-88.
10. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1968. 337с.
11. Андреева Г.М. К построению теоретической схемы исследования социальной перцепции// Вопросы психологии. 1977. №2. С.3-14.
12. Андреева Г.М. К проблематике психологии социального познания// Мир психологии. 1999. №3. С.15-23.
13. Андреева Г.М. Процессы каузальной атрибуции в межличностном восприятии// Вопросы психологии. 1979. №6. С.26-38.
14. Андреева Г.М. Социальная психология познания. Уч. пособие: 2-е изд., перераб. и доп. М.: Аспект-Пресс, 2000. 288с.
15. Андреева Г.М. Социальная психология: Учебник для высш. школы. М.: Аспект-Пресс, 1988. 376с.
16. Андреева Г.М. Специфика подхода к исследованию перцептивных процессов в социальной психологии// Межличностное восприятие в группе. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. С.27-35.
17. Араканцева Т.А., Дубовская Е.М. Полоролевые представления современных подростков как действенный фактор их самооценки// Мир психологии. 1999. №3. С.147-155.
18. Арджайл М. Язык взгляда// Наука и жизнь. 1984. №1. С.119-122.
19. Аронсон Э. Общественное животное: пер. с англ. СПб.: Питер, 1999. 517c.
20. Арутюнян М.А., Петровская Л.А. Обратная связь в системе восприятия человека человеком// Психология межличностного познания. М.: Педагогика, 1981. С.42-54.
21. Арчер Дж. Эволюционная социальная психология// Перспективы социальной психологии: пер. с англ. М.: Эксмо-Пресс, 2001. С.45-64.
22. Асмолов А.Г. Психология личности. М.: Изд-во МГУ, 1990. 367с.
23. Атватер И. Я Вас слушаю... Советы руководителю, как правильно слушать собеседника: сокр. пер. с англ. М.: Экономика, 1988. 106с.
24. Багрунов В., Тюрин П. Половые различия в психике человека// Наука и техника. Рига. 1980. №10. С.16-19.
25. Багрунов В.П. Голос как объект комплексного психологического изуче­ния// Ананьевские чтения 2001. Образование и психология. 150-летие кафедры педагогики (педагогики и пед. психологии) и 35-летие факуль­тета психологии Санкт-Петербургского университета. Тезисы научн.-практ. кон­фе­ренции 23-25 октября 2001 г./ Под общ. ред. А.А. Крылова, В.А. Якунина. СПб.: Изд-во Санкт-Петерб. ун-та, 2001. С.217-218.
26. Багрунов В.П. Пол и общение человека// Теоретические и прикладные проблемы психологии познания людьми друг друга (Тезисы докладов). Краснодар, 1975. С.162-163.
27. Бажин Е.Ф., Корнева Т.В. О возможности узнавания эмоций по интонационным характеристикам речи// Вопросы психологии познания людь­ми друг друга и общения. Науч. труды. Вып. 261. Кн.2. Краснодар: Кубанский гос. ун-тет, 1978. С.148-163.
28. Бандура А. Теория социального научения. СПб.: Евразия, 2000. 320с.
29. Барабанщиков В.А, Малкова Т.Н. Исследование восприятия эмоционального состояния человека по выражению лица// Проблема общения в психологии. М.: Наука, 1981. С.121-132.
30. Барабанщиков В.А., Малкова Т.Н. Зависимость точности идентифи­кации экспрессии лица от локализации мимических проявлений// Вопросы психологии. 1988. №5. С.131-140.
31. Барн Ш.М. Соціальна психологія гендеру// Діалог різноманітностей. 1998. №11-12. С.13-24.
32. Берн Ш. Гендерная психология: пер с англ. СПб.: Прайм-Еврознак, 2001. 320 с.
33. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. М.: Прогресс, 1986. 420с.
34. Бове К.Л., Аренс У.Ф. Современная реклама: пер. с англ. Тольятти: «Изд. дом Довгань», 1995. 704 с.
35. Богомолова Н.Н. К вопросу о восприятии партнера по коммуникации// Теоретические и прикладные проблемы психологии познания людьми друг друга (Тезисы докладов). Краснодар, 1975. С.13-15.
36. Богомолова Н.Н. Об исследовании восприятия коммуникатора// Вопро­сы психологии познания людьми друг друга и общения. Науч. труды. Вып. 261. Кн.2. Краснодар: Кубанский гос. ун-тет, 1978. С.12-22.
37. Богословский А.А. Как возникает симпатия?// Практична психологія та соціальна робота. 1998. №4. С.30-33.
38. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. М.: Изд-во МГУ, 1982. 199с.
39. Бодалев А.А. Исследования гностических характеристик общения в зарубежной психологии// Зарубежные исследования по психологии позна­ния. Сборник аналитических обзоров. М.: ИНИОН АН СССР, 1977. С.201-214.
40. Бодалев А.А. К проблеме социальной перцепции// Экспериментальная и прикладная психология. Ученые записки Ленинградского университета. Вып.2. Л., 1970. С.54-55.
41. Бодалев А.А. Личность и общение. М.: Педагогика, 1995. 271с.
42. Бодалев А.А. О состоянии и задачах разработки психологии познания людьми друг друга// Психология межличностного познания М.: Педагогика, 1981. С.4-16.
43. Бодалев А.А. Об исследованиях формирования первого впечатления о человеке в зарубежной психологии// Экспериментальная и прикладная психология. Ученые записки Ленинградского университета. Вып.4. Л., 1971. С.57-66.
44. Бодалев А.А. Об одаренности человека как субъекта общения// Мир психологии. 1998. №4. С.272-275.
45. Бодалев А.А. Психология общения: Избранные психологические труды. 2-е изд. М.: Московский психолого-социальный институт, Воронеж: НПО «МОДЭК», 2002. 256с.
46. Бодалев А.А., Зинин А.М., Снетков В.А. Психологические аспекты идентификации человека по признакам его внешности// Теоретические и прикладные проблемы психологии познания людьми друг друга (Тезисы докладов). Краснодар, 1975. С.280-281.
47. Бодалев А.А., Ковалев Г.А. Проблемы психологии познания людьми друг друга (по материалам ХХІІ-го Международного психологического конгресса)// Вопросы психологии. 1981. №1. С.178-182.
48. Борисова Л.А. Восприятие эмоционального состояния человека по ин­тонационному рисунку речи// Вопросы психологии. 1989. №1. С.30-35.
49. Бороденко М.В., Колясникова М.В., Петровский В.А. Феномен гетерогенности пола// Мир психологии. 2001. №4. С.179-190.
50. Брунер Дж. Психология познания. За пределами непосредственной информации: пер. с англ. М.: Прогресс, 1977. 412с.
51. Бумаженко Н.И. Развитие восприятия человека человеком в литературных играх// Гендер и проблемы коммуникативного поведения: Сборник мате­ри­алов Первой международной научной конференции. Новополоцк: ПГУ, 2002. С.131-132.
52. Буракова М. Маскулинность и фемининность: конструирование «настоящих» мужчин и женщин// Иной взгляд. Международный альманах гендерных исследований. 2000, март. С.18-21.
53. Буракова М. Маскулинность/фемининность как фактор интерпретации внешнего облика// Женщина. Образование. Демократия. Материалы 2-ой международной междисциплинарной научно-практической конфе­ренции (3-4 декабря 1999г.) Мн.: ООО Энвила. М., 2000. С.77-83.
54. Вайсбах Х., Дакс У. Эмоциональный интеллект. М.: Лик Пресс, 1998. 214с.
55. Виноградова Т.В., Семенов В.В. Сравнительное исследование познавательных процессов у мужчин и женщин: роль биологических и социальных факторов// Вопросы психологии. 1993. №2. С.63-71.
56. Войновский К., Яковук Т.И. Перспектива «Я» в автообразе женской телесности// Гендер и проблемы коммуникативного поведения. Новополоцк: ПГУ, 2002. С.73-75.
57. Волошина Н.В. Особенности коммуникативных способностей личности// Психолого-педагогічна наука і суспільна ідеологія. Матеріали ме­то­до­ло­­гічного семінару Академії педаг. наук України. 12 листопада 1998 р. м. Київ. К.: Гнозис, 1998. С.301-306.
58. Вольфовська Т.О. Комунікативна компетентність особистості як умова вза­єморозуміння та досягнення згоди// Психолого-педагогічна наука і су­­спіль­на ідеологія. Матеріали методологічного семінару Академії педаг. наук України. 12 листопада 1998 р. м. Київ. К.: Гнозис, 1998. С.306-307.
59. Вопросы практической психодиагностики и психологического консуль­ти­рования в вузе/ Под ред. Н.Н. Обозова. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1984. 152с.
60. Воронин Н.П. Особенности общения в условиях первого контакта учителя с классом// Особенности познания и общения в процессе обучения. Ярославль: Изд-во Ярославл. ун-та, 1982. С.23-30.
61. Гаврилица О.А. Чувство вины у работающей женщины// Вопросы психологии. 1998. №4. С.65-70.
62. Гаврилова Т.П. Анализ эмпатийных переживаний младших школьников и младших подростков// Психология межличностного познания. М.: Педагогика, 1981. С.122-138.
63. Гаврилова Т.П. Эмпатия как специфический способ познания человека человеком// Теоретические и прикладные проблемы психологии позна­ния людьми друг друга (Тезисы докладов). Краснодар, 1975. С.17-19.
64. Гаврилович А.А., Даниленко А.В. Гендерные аспекты психологии// Гендер и проблемы коммуникативного поведения: Сборник материалов Первой ме­жду­народной научной конференции. Новополоцк: ПГУ, 2002. С.132-135.
65. Галунов В.И., Манеров В.Х. Восприятие эмоционального состояния говорящего по речи// Теоретические и прикладные проблемы психологии познания людьми друг друга (Тезисы докладов). Краснодар, 1975. С.65-66.
66. Говорун Т.В., Кікінежді О.М. Соціологія статі та сексуальності. Тернопіль: Навчальна книга” Богдан, 2001. 240с.
67. Говорун Т.В. Маскулінність фемінінність в особистісному вимірі// Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2002. Т.IV. Ч1. С.42-50.
68. Гозман Л.Я. Психология эмоциональных взаимоотношений. М.: Изд-во Московского университета, 1987. 175с.
69. Гозман Л.Я., Ажгихина Н.И. Психология человеческого взаимопонимания. М.: Знание, 1988. 96с.
70. Гозман Л.Я., Лосенков В.А. Влияние пола испытуемых на дифференцированность контактов со значимыми лицами// Общение как предмет теоретических и прикладных исследований. Тезисы. Л.: Изд-во ЛГУ, 1973. С.37-38.
71. Головаха Е.И., Панина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания. К.: Политиздат Украины, 1989. 189с.
72. Головаха Є.І., Паніна Н.В. Кола спілкування та рівні розуміння// Філософська та соціологічна думка. 1989. №3. С.101-108.
73. Горелов И., Енгалычев В. Безмолвный мысли знак: рассказы о невербальной коммуникации. М.: Молодая гвардия, 1991. 240с.
74. Грегори Р. Разумный глаз: пер. с англ. М.: Мир, 1972. 216с.
75. Грошев И.В. Власть и социально-психологические характеристики ее гендерного конструкта// Мир психологии. 2001. №4. С.190-209.
76. Грошев И.В. Гендерные образы рекламы// Вопросы психологии. 2000. №6. С.38-49.
77. Грошев И.В. Полоролевые стереотипы в рекламе// Психологический журнал. 1998. Том 19. №3. С.119-133.
78. Данильченко Т.В. Сприймання чоловіка і жінки при формуванні першого враження// Особистість і трансформаційні процеси у суспільстві. Психоло­го-педагогічні проблеми сучасної освіти. Матеріали ІІІ Харківських Міжнародних читань. Частини 4, 5. Харків: ХДУ, 1999. С.29-32.
79. Данильченко Т.В. Тенденції сприймання незнайомої людини чоловіком і жінкою// Психологія на перетині тисячоліття: Збірник наукових праць учасників П’ятих Костюківських читань. К., 1998. Том 1. С.373-378.
80. Данильченко Т.В. Феномен чарівної людини” в свідомості студентів// Актуальні проблеми психології. т.1: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. К.: Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, 2001. вип.1. С.12-17.
81. Донцов А.И. Проблема групповой сплоченности. М.: Изд-во МГУ, 1979. 128с.
82. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение. Л.: ЛГУ, 1985. 167с.
83. Еремеев Б.А. Уровни категоризации при понимании человека человеком и при психологическом изучении понимания// Мир психологии. 2001. С.93-103.
84. Еремеев Б.А., Смердина С.В. К вопросу об адекватности первого впечатления// Теоретические и прикладные проблемы психологии по­зна­ния людьми друг друга (Тезисы докладов). Краснодар, 1975. С.70-72.
85. Жельвис В.И. Инвектива: мужское и женское предпочтения// Этнические стереотипы мужского и женского поведения. СПб.: Наука, 1991. С.266-283.
86. Жичкина А.Е. Особенности социальной перцепции в Интернете// Мир психологии. 1999. №3. С.72-80.
87. Жуков Ю.М. Проблема измерения точности межличностного восприятия// Вестник Моск. ун-та. Сер.14. Психология. 1978. №1. С.71-62.
88. Забродин Ю.М., Попова М.В. Активные методы социального обучения// Журнал практикующего психолога. 1997. №6. С.33-46.
89. Зазыкин В.Г. Основы психологии проницательности. М.: Тривола, 1997. 88с.
90. Зимбардо Ф., Ляйппе М. Социальное влияние. СПб.: Питер, 2000. 448с.
91. Зинченко Т.П. Опознание и кодирование. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1981. 183с.
92. Ивашкин В.С. Запечатленные эвокаторы и социальная перцепция индивидов разного пола// Теоретические и прикладные проблемы психологии познания людьми друг друга (Тезисы докладов). Краснодар, 1975. С.192-194.
93. Изард К.Е. Эмоции человека/ Под ред. Л.Я. Гозмана, М.С. Егоровой: пер. с англ. М.: Изд-во МГУ, 1980. 439с.
94. Измайлов Ч.А., Титова Н.А. Четырехмерное пространство восприятия эмоциональной экспрессии// Вестник Моск. Ун-та. Сер.14. Психология. 1999. С.34-41.
95. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины. СПб: Питер, 2003. 544с.
96. Ильин Е.П., Пономарева М.С. Возрастно-половая динамика базовых эмоций// Ананьевские чтения 2001. Образование и психология. 150-летие кафедры педагогики (педагогики и пед. психологии) и 35-летие факультета психологии Санкт-Петербургского университета. Тезисы научн.-практ. кон­фе­ренции 23-25 октября 2001 г./ Под общ. ред. А.А.Крылова, В.А.Якунина. СПб.: Изд-во Санкт-Петерб. ун-та, 2001. С.292-293.
97. Кавинкина И. Проявление гендерного фактора в русском языке// Женщина. Образование. Демократия. Материалы 2-ой международной междисциплинарной научно-практической конференции (3-4 декабря 1999г.) Мн.: ООО Энвила. М., 2000. С.114-119.
98. Каган В.Е. Воспитателю о сексологии. М.: Педагогика, 1991. 256с.
99. Каган В.Е. Когнитивные и эмоциональные аспекты гендерных установок у детей 3-7 лет// Вопросы психологии. 2000. №2. С.65-69.
100. Каган В.Е. Стереотипы мужественности-женственности и «образ Я» у подростков// Вопросы психологии. 1989. №3. С.53-62.
101. Казанчян Н.П. Комплексный подход к изучению стратегий речевого поведения гендеров// Интегративные тенденции в современном социально-гуманитарном знании: Материалы международной конференции. Мн.: МГЛУ, 2000. С164-169.
102. Калашникова Ю.А. Проблемы имплицитных теорий личности (к проблеме формирования подходов, принципов структурно-содержательных объяснений и определений перспектив изучения)// Мир психологии. 1999. №3. С.60-72.
103. Калина Н.Ф. Диагностика социального интеллекта// Журнал практикующего психолога. 1999. №5. С.159-178.
104. Кандиоти Д. Эволюция гендерных исследований. Обзор// Женщина и социальная политика (гендерный аспект)/ Отв. ред. З.А.Хоткина. М., 1992. С.156-164.
105. Карпович Т.Н. Социальный интеллект и пути его развития у учащихся юношеского возраста// Псіхалогія. 2002. №3 (28). С.78-86.
106. Квасовец С.В. Опыт изучения эмоциональных состояний// Проблемы нейропсихологии. М.: Наука, 1977. С.282-293.
107. Келли Г. Основы современной сексологии: пер. с англ. Спб.: Питер, 2000. 896с.
108. Келли Г. Процесс каузальной атрибуции// Современная зарубежная со­ци­а­ль­ная психология. Тексты/ Под ред. Г.М.Андреевой, Н.Н.Богомо­ловой, Л.А. Петровской. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. С.127-137.
109. Кириленко Г.Л. Проблема исследования жестов в зарубежной психологии// Психологический журнал. Том 8. 1987. №4. С.138-147.
110. Клепинина Н. Некоторые направления изучения проблемы межличностного восприятия в психологической теории и практике// Мир психологии. 2001. №3. С.28-40.
111. Клецина И.С. Гендерный подход и внутриличностные конфликты// Женщина. Образование. Демократия. Материалы 2-ой международной междисциплинарной научно-практической конференции (3-4 декабря 1999г.) Мн.: ООО Энвила. М., 2000. С.275-279.
112. Клецина И.С. Психология гендерных отношений// Ананьевские чтения 2001. Образование и психология. 150-летие кафедры педагогики (педагогики и пед. психологии) и 35-летие факультета психологии Санкт-Петербургского университета. Тезисы нучн.-практ. конференции 23-25 октября 2001 г./ Под общ. ред. А.А. Крылова, В.А. Якунина. СПб.: Изд-во Санкт-Петерб. ун-та, 2001. С.307-309.
113. Клецина И.С. Развитие гендерных исследований в психологии// Общественные науки и современность. 2002. №3. С.181-192.
114. Клецина И.С. Теоретические проблемы гендерной психологии// Мир психологии. 2001. №4. С.162-179.
115. Климова Н.В. О психологических особенностях женского обаяния// Актуальні проблеми політики. Збірник наукових праць/ Відп. ред. Л.І.Кормич. Одеса: Астропринт, 1997. Вип.1-2. С.133-135.
116. Князев В.Н. Параметрические свойства личности в личностно значимом общении студентов// Вопросы психологии познания людьми друг друга и общения. Науч. труды. Вып. 261. Кн.2. Краснодар: Кубанский гос. ун-тет, 1978. С.109-117.
117. Ковалев Б.П. Акмеологические аспекты становления рефлексии у студентов педагогических специальностей// Актуальные проблемы деятельности практических психологов (в свете идей Л.С.Выготского): Материалы международной научно-практической конференции. Минс