СОЦІАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ ЯК ЧИННИК ВИБОРУ СТИЛЮ ПОВЕДІНКИ В КОНФЛІКТІ : СОЦИАЛЬНАЯ ИДЕНТИЧНОСТЬ ЛИЧНОСТИ КАК ФАКТОР ВЫБОРА СТИЛЯ ПОВЕДЕНИЯ В КОНФЛИКТЕ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

ПИЛАТ НАТАЛІЯ ІВАНІВНА

УДК 316.483
СОЦІАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ
ЯК ЧИННИК ВИБОРУ СТИЛЮ ПОВЕДІНКИ В КОНФЛІКТІ

Спеціальність 19.00.05 Соціальна психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Грабовська Софія Леонідівна
кандидат філософських наук,
доцент кафедри психології

Львів 2004

ЗМІСТ

ВСТУП...................................................................................................................3
Розділ 1 ПРОБЛЕМА ДЕТЕРМІНАЦІЇ КОНФЛІКТУ...................................10

1.1. Конфліктність природи людських стосунків................................10
1.2. Сутність конфлікту, його аналіз та класифікації..........................20
1.3. Причини та джерела конфлікту......................................................31
1.4. Соціальна ідентичність як причина конфлікту.............................37
Розділ 2 ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ СТИЛЮ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ В КОНФЛІКТІ............................................................................................52
2.1. Соціопсихологічна модель конфлікту...........................................52
2.2. Програма дослідження детермінації стилю поведінки людини в конфлікті її психологічними чинниками..............................................65
2.3. Індивідуально-психологічні чинники стилю поведінки людини в конфлікті..................................................................................................76
2.4. Соціально-психологічні детермінанти стилю поведінки людини в конфлікті..................................................................................................87
Розділ3ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ В СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ.................................................................128
3.1. Криза ідентичності в студентської молоді..................................128
3.2. Експериментальна програма соціально-психологічного тренінгу становлення ідентичності студентської молоді.................................131
3.3. Організація формуючого експерименту......................................138
3.4.Динаміка системи ідентичності студентської молоді в умовах соціально-психологічного тренінгу....................................................141
ВИСНОВКИ......................................................................................................154
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................................158
ДОДАТКИ.........................................................................................................178

ВСТУП
Актуальність дослідження. За останні роки погляд на конфлікт еволюціонував до характерного для сучасної науки прийняття конфлікту як невід’ємного елементу соціального життя, що має і позитивні функції (Р.Дарендорф, Л.Козер, К.Боулдінг, Дж.Бертон). Інтерес до конфліктів зміщується до проблеми їх регулювання та конструктивного вирішення. У сучасній психологічній науці правомірно говорити про утвердження підходу, що враховує суб’єктивне ставлення людини до тих чи інших подій. Стосовно конфліктів це означає, що сприйняття та інтерпретація людиною зовнішньої ситуації, власних переживань розглядається як обов’язкова умова існування конфлікту, а сама зовнішня ситуація не може автоматично зумовлювати розвиток конфлікту. Таке трактування конфлікту висвітлено у вітчизняній психології, зокрема велику увагу суб’єктивним переживанням у конфліктній ситуації приділяють Н.В.Грішина, О.А.Донченко, А.Т.Ішмуратов, М.І.Пірен, Т.М.Титаренко, Н.В.Чепелєва. Сучасні конфліктологічні напрацювання в українській психології спрямовані на осмислення як теоретичних, так і практичних проблем у виникненні та розв’язанні конфліктів. Детермінація та природа конфліктів досліджуються, зокрема, у працях Л.Ф.Бурлачука, О.А.Донченко, Н.Ю.Максимової, Л.Е.Орбан-Лембрик, М.І.Пірен, Т.М.Титаренко. Зв’язок конфліктів з проблемами професіоналізації особистості розглянуто в дослідженнях І.В.Ващенко, Л.М.Карамушки, Н.Л.Коломінського, Г.В.Ложкіна, Н.І.Пов’якель.
Особливого значення набуває дослідження конфлікту в системі міжособистісних та міжгрупових соціальних стосунків людини, які визначають рольові та статусні позиції суб’єктів конфлікту. Погляд на конфлікт через призму соціальних стосунків зумовлює тлумачення конфлікту не як абстрактного явища протистояння, а як соціально-психологічного феномену, що має певну площину свого розгортання та глибину прояву. Поняття соціальних стосунків є дуже важливим для вивчення конфлікту, воно передбачає існування різноманітних зв’язків людини з її соціальним оточенням, її уявлення про себе, про інших, уявлення про норми та моральні принципи, що існують у певному соціальному середовищі, її соціальні та поведінкові стереотипи, тощо. Вивчення конфліктів у соціальному контексті висвітлено в працях Ф.М.Бородкіна, І.В.Ващенко, А.Т.Ішмуратова, Л.М.Карамушки, Н.Л.Коломінського, Г.В.Ложкіна, М.І.Пірен, Н.І.Пов’якель, В.Т.Циби.
Власне соціальні стосунки особистості є основою для формування її Я-концепції. Через сприйняття поведінки інших, їх рольових та статусних позицій людина формує почуття власного Я” як соціально значимого суб’єкта. Прийняття певних суспільних норм, цінностей, типів поведінки формує соціальну ідентичність людини і є визначальним чинником екзистенційної сутності особистості: її світосприйняття та життєвої мети (М.Яримовіч, П.Берк, Дж.Стетс, П.Тоітс). Більше того, оскільки ідентичності супроводжуються нормативними очікуваннями певної рольової поведінки, вони регулюють поведінку в різних ситуаціях, зокрема й конфліктних.
Аналіз проблеми соціальної ідентичності дає змогу представити її в руслі таких концептуальних підходів: теорія символічного інтеракціонізму (Дж.Мід, Ш.Стрикер, Дж.Шрогер), теорія соціальних уявлень (С.Московічі), теорія соціальної ідентичності (Г.Теджфел, Дж.Тернер, С.Рейчер), теорія самокатегоризації (Дж.Тернер, Дж. Хог, М.Яримовіч), психоаналіз (Е.Еріксон, Дж.Марсіа). Ідентичність як компонент самосвідомості особистості розглянуто у працях Т.М.Буякас, А.М.Васильченко, О.В.Винославської, П.І.Гнатенка, О.А.Донченко, О.М.Ічанської, С.Д.Максименка, В.В.Москаленко, Л.Е.Орбан-Лембрик, В.Г.Романової, Т.М.Титаренко. В дослідженнях відзначено конфліктність соціальної ідентичності та її зв’язок з дискримінацією та упередженнями (В.Н.Павленко, Г.У.Солдатова). В руслі соціальної психології починає виділятись проблема впливу на ідентичність з метою запобігання соціальних конфліктів (К.В. Коростеліна, С.Стрікер).
Отже, актуальним постає питання: як саме соціальна ідентичність як вагомий елемент самосвідомості людини, впливає на вибір способу поведінки у складних конфліктних ситуаціях? Особливого значення набуває період становлення соціальної ідентичності в юнацькому віці, зокрема в студентської молоді, коли починається процес професіоналізації молодого спеціаліста, соціальної адаптації та особистісної самореалізації, процес формування найближчих і перспективних цілей.
Недостатня розробленість окреслених проблем зумовила вибір теми дисертаційного дослідження Соціальна ідентичність особистості як чинник вибору стилю поведінки в конфлікті”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри психології філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка "Розвиток особистості на сучасному етапі становлення української держави", яка входить до науково-дослідної роботи філософського факультету "Українська духовна культура: особливості становлення і розвитку" (номер держреєстрації 0199U003619). Тема дисертації затверджена координаційною Радою АПН України (протокол № 8 від 29 жовтня 2002 р.).
Об’єктом дослідження є внутрішні (суб’єктивні) детермінанти стилю поведінки людини в конфлікті.
Предмет дослідження соціальна ідентичність особистості як чинник вибору стилю поведінки в конфлікті.
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та емпіричному виявленні взаємозв’язку соціальної ідентичності особистості та її стилю поведінки в конфлікті.
В основу дослідження покладено гіпотезу про те, що соціальна ідентичність особистості є вагомим чинником вибору нею стилю поведінки в конфлікті. Оскільки категоріальна система Я-концепції людини організована за типом ідентифікаційної матриці, процес прийняття рішення у виборі стилю поведінки в конфліктній ситуації залежить від тих соціальних ідентичностей, що знаходяться в центрі структури самосвідомості людини.
Передусім соціальна ідентичність, зокрема, її позитивне чи негативне забарвлення, ймовірно, є чинником, що впливає на вибір активного чи, навпаки, пасивного стилю поведінки в конфлікті.
Відповідно до поставленої мети та висунутої гіпотези були визначені наступні завдання дослідження:
1) провести теоретичний аналіз наукової літератури з проблеми конфлікту як соціально-психологічного феномену; теоретично обґрунтувати роль соціальної ідентичності в детермінації конфліктів;
2) проаналізувати специфіку формування системи соціальних ідентичностей та виявити базові ідентичності в структурі Я-концепції студентської молоді;
3) дослідити роль соціальної ідентичності у виборі стилю поведінки в ситуації конфлікту;
4) розробити та апробувати психокорекційну модель тренінгу, спрямованого на формування позитивної ідентичності студентської молоді.
Методологічну і теоретичну основу дослідження склали концепції розвитку психіки та особистості в діяльності (Г.С.Костюк, І.С.Кон, О.Н.Лєонтьєв, Г.В.Ложкін, С.Д.Максименко), регулятивно-детерміністська теорія особистості, що ґрунтується на принципі єдності індивіда та соціального середовища (Л.С.Виготський, В.Т.Циба); уявлення про об’єктивно-суб’єктивну природу конфліктів (Н.В.Грішина, О.А.Донченко, А.Т.Ішмуратов, О.Г.Ковальов, В.С.Мерлін, Л.А.Петровская, М.І.Пірен, Т.М.Титаренко, В.А.Фокін), теорія соціальної ідентичності (Г.Теджфел, Дж.Тернер, С.Рейчер), теорія самокатегоризації (Дж.Тернер, Дж. Хог, М.Яримовіч), теорії ідентичності як компоненту самосвідомості особистості (П.Берк, С.Стрикер, В.В.Москаленко, К.В.Коростеліна) та концепції, що підкреслюють соціокультурну зумовленість поведінкових стереотипів (Дж.Джеттен, С.Кітаяма, Г.Маркус, Н.І.Сарджвеладзе, Г.У.Солдатова, Х.Тріандіс).
Методи дослідження: теоретичного рівня аналіз проблеми на підставі літературних джерел, побудова теоретичної моделі; емпіричного рівня метод включеного спостереження, аналіз ситуації реальної взаємодії старшокласників та студентів, опитування, а також психодіагностичний метод, представлений стандартизованими та проективними методиками і метод контент-аналізу. Для опрацювання отриманих результатів застосовано методи математичної статистики за допомогою комп’ютерних пакетів Microsoft Excel, Statistica.
Дослідницька робота проводилась на базі середніх шкіл м. Львова, Львівської області та Львівського національного університету імені Івана Франка. Групу досліджуваних становили 130 учнів 10 11класів та 268 студентів ЛНУ імені Івана Франка.
Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що:
- здійснено теоретичний аналіз соціальної ідентичності особистості як конфліктогенного чинника поведінки людини;
- виявлено систему базових ідентичностей у структурі самосвідомості молодої людини та досліджено їх роль у процесі визначення ситуації як конфліктної;
- з’ясовано і проаналізовано ефективні умови становлення позитивної соціальної ідентичності студентської молоді;
- встановлено залежність вибору людиною стилю поведінки в конфлікті від тих соціальних ідентичностей, що є базовими у структурі Я-концепції особистості.
Теоретичне значення дослідження полягає у визначенні структурного та функціонального значення системи соціальних ідентичностей у складі Я-концепції, у розкритті та поглибленні розуміння соціальної ідентичності як конфліктогенного чинника людської поведінки; у психологічному поясненні та обґрунтуванні впливу соціальної ідентичності особистості на вибір нею стилю поведінки в конфлікті.
Практичне значення отриманих результатів. Встановлені в процесі дослідження факти і сформульовані на їхній основі висновки безпосередньо пов’язані з проблемою оптимізації та інтенсифікації процесів розвитку індивідуальності та професійної самореалізації молодої людини та можуть бути використані у процесі розробки системи психологічної підтримки молодої людини в межах проекту психологічної служби вищих освітніх закладів. Розроблену автором анкету на визначення системи соціальних ідентифікацій в структурі Я-концепції студентів, можна використовувати для дослідження важливих соціальних зв’язків та виявлення рівня ідентифікації студентів з окремими соціальними групами.
На підставі дисертаційного дослідження розроблені та впроваджені у Львівському національному університеті імені Івана Франка навчальні курси: Психологія прийняття рішення”, Психологія навчання дорослих”, Ефективний лідер та його команда”, Психологічний тренінг перекладачів”.
Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечується обґрунтованістю вихідних теоретико-методологічних засад, застосуванням стандартизованих і валідних методик дослідження, адекватних меті та завданням роботи, а також використанням методів математико-статистичної опрацювання отриманих даних.
Апробація роботи. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідались на науково-методологічних семінарах кафедри психології Львівського національного університету імені Івана Франка; на Міжнародній конференції Психологія Львівська і Варшавська: вчора сьогодні завтра” (Варшава, Польща, 2000р.); у літній школі з соціальної психології EAESP 2000 Summer School” (Клермон-Ферран, Франція, 2000р.); на ХХ Міжнародній науковій конференції європейського товариства психологів EGPROC Психологія прийняття рішення” (Львів, Україна, 2001р.); на Четвертій Міжнародній конференції молодих науковців Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень” (Київ, Україна, 2001р.); на II Львівсько-Варшавському науковому семінарі Філософія науки” (Варшава, Польща, 2001р.), у літньому інституті з політичної психології European Summer Institute in Political Psychology” (Варшава, Польща, 2002р.), у літній школі з соціальної психології Розуміння соціальних феноменів” (Перемишль, Польща, 2002р.); на українсько-польській конференції „Психологічні проблеми суспільства епохи трансформації” (Львів, Україна, 2003 р.).
Результати дослідження використовувались у процесі проведення семінарських та практичних занять на різних факультетах ЛНУ імені Івана Франка з курсів: Соціальна психологія”, Психологія конфлікту”, Комунікаційний менеджмент” та у розробці лекційних курсів: Психологія прийняття рішення”, Психологія навчання дорослих”, та тренінгів: Ефективний лідер та його команда”, Психологічний тренінг перекладача”.
Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження відображено у 8 наукових публікаціях, серед них 5 статей у фахових виданнях, 3публікації у збірниках матеріалів наукових конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, що нараховує 238 найменувань, додатків. Робота викладена на 207 сторінках друкованого тексту, ілюстрована таблицями та рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Сучасне тлумачення конфлікту ґрунтується на принципах визнання його в якості закономірної та природної характеристики соціальних стосунків. Конфлікт розглядається не як абстрактне явище протистояння, а як соціально-психологічний феномен, що відбувається в системі міжособистісних та міжгрупових стосунків людини. Таке трактування конфлікту наголошує на конкретно-історичному підході до проблеми вирішення конфліктів у контексті певного соціокультурного середовища.
2. Розглянуто різноманітні теоретичні підходи до визначення причин конфлікту. Соціальна ідентичність як конфліктогенний чинник людської поведінки вивчається у всіх психологічних напрямках як базова людська потреба, як наявність інстинкту ворожості у взаємодії МИ-ВОНИ і як стимул до соціального порівняння.
3. Соціальна ідентичність є частиною Я-концепції особистості, що стосується групової належності. Свідомість людини організована за типом ідентифікаційної матриці, величина якої залежить від кількості соціальних груп та соціальних ролей, з якими людина себе ідентифікує.
4. Запропоновано соціопсихологічну модель конфлікту, що ґрунтується на принципі об’єктивно-суб’єктивної природи конфліктів. Аналіз конфлікту як соціально-психологічного феномену випливає з наступного процесу: об’єктивна ситуація à сприйняття ситуації як конфліктної à вибір стилю поведінки в конфліктній ситуації.
Об’єктивними чинниками, що визначають сприйняття ситуації як конфліктної, виступають особливості самої ситуації. Суб’єктивними чинниками визначення ситуації є вплив індивідуально-психологічних властивостей особистості та соціально-психологічних характеристик її Я-концепції. Центральне місце в системі декодування інформації посідає соціально-рольова ідентичність людини, як елемент уявлення про себе через призму соціальних стосунків.
5. Досліджено вплив індивідуально-психологічних властивостей особистості на її стиль поведінки в ситуації конфлікту. Так, психотизм та агресивність зумовлюють активну поведінку людини в стилі суперництва; інтравертованість особистості сприяє використанню стилю співробітництва, жіночий тип психічної діяльності передбачає схильність до компромісів.
6. Виявлено, що у визначенні ситуації як конфліктної та виборі стилю поведінки в конфлікті пріоритетними є не індивідуально-психологічні властивості особистості, а такі структурні елементи Я-концепції як самооцінка та соціальна ідентичність. Аналіз кореляційних залежностей дозволив встановити значимі зв’язки між соціально-психологічними характеристиками особистості та вибором стилю поведінки в конфлікті.
7. Важливу роль у формуванні соціальної ідентичності відіграє період студентської юності (18-25років), коли відбувається початковий етап професіоналізації (навчальна діяльність за обраною спеціальністю, пошук свого місця у професійному товаристві, соціальна адаптація та самореалізація). Період студентства зовсім не простий саме на межі пізньої юності та ранньої зрілості молода людина повинна вирішити питання про пріоритетність своїх життєвих цінностей, окреслити найближчі та перспективні цілі. Вибір власного майбутнього стає значимим у формуванні соціальної ідентичності людини та структурує її свідомість у складних ситуаціях, зокрема конфліктних.
8. Важливим чинником формування соціальної ідентичності є належність людини до тих чи інших значимих соціальних груп. Головними критеріями для визначення таких груп студентської молоді є місце навчання, що зумовлене вибором майбутньої професії та престижність обраної спеціальності. Дані соціальні характеристики особистості формують значимі соціальні ідентичності, які є домінуючими в структурі ідентифікаційної матриці у свідомості молодої людини, та впливають на вибір стилю поведінки в конфліктній ситуації.
9. У результаті дослідження виявлено базові (стрижневі) соціальні ідентичності у структурі самосвідомості студентської молоді, які відіграють важливу роль у визначенні ситуації як конфліктної та виборі стилю поведінки в цій ситуації. Систему стрижневих ідентичностей студентів становлять: ідентифікація з майбутньою професією, статева ідентифікація та усвідомлення себе студентом.
10. Виявлено суттєві відмінності у побудові Я-концепції між юнаками та дівчатами. Для дівчат характерною є, насамперед, емоційна ідентифікація зі значимою соціальною групою, орієнтація на реально існуючі контактні соціальні групи, побудову міжособистісних стосунків, превалювання соціальної категоризації у процесі самосприйняття та значимість соціальної ідентичності у структурі Я-концепції. Соціальна спрямованість дівчат виражається у постійному оцінюванні себе як соціального суб’єкта, члена різноманітних суспільних груп. Юнакам властива менша соціальна спрямованість, домінування особистісної самокатегоризації, побудова певного ідеального Я-образу, що ґрунтується на членстві в умовних суспільно значимих соціальних групах та супроводжується глибшим переживанням кризи соціальної ідентичності.
11. На підставі аналізу психологічної літератури, узагальнення результатів дослідження було розроблено та апробовано психокорекційний тренінг соціальної компетентності, спрямований на становлення позитивної ідентичності в студентів. Ефективним шляхом оптимізації даного процесу виступила активізація засобами психокорекції наступних механізмів формування ідентичності: робота над усвідомленням свого Я, деідентифікація, діалог, проектування майбутнього, формування навичок конструктивного вирішення конфліктів, створення перспективи власного майбутнього, вироблення навичок побудови життєвих планів для подолання розладів часової перспективи.
12. Показниками результативності психокорекційного процесу є продуктивність якісних змін у становленні системи ідентичностей: виокремлення та актуалізація системи уявлення про себе у термінах соціально-рольових категоризацій, розвиток суб’єктивного почуття цілісності особистості (когнітивний компонент), створення позитивного Я-образу, зміна ціннісних орієнтацій у бік їх соціалізації, впевненість у власних силах (емоційний компонент), збільшення гнучкості та адаптивності поведінки у вирішенні конфліктів, формування навичок встановлення нових соціальних контактів (поведінковий компонент), усвідомлення власних досягнень, вироблення навичок сприйняття часової перспективи (часовий компонент), вказані якісні зміни підвищили рівень психологічної захищеності студентської молоді.
Проведене дослідження підтвердило гіпотезу про вплив соціальної ідентичності людини на притаманний їй стиль поведінки в конфлікті. Соціальна ідентичність посідає центральне місце у структурі Я-концепції особистості та виконує функцію впорядкування інформації у термінах тих категорій, які є базовими (стрижневими) на даний час у структурі свідомості людини. Результатом цього стає визначення ситуації як конфліктної та здійснюється вибір стилю поведінки в конфлікті.

Перспектива розробки цієї проблеми пов’язана з виявленням ефективних шляхів розширення репертуару стилів поведінки в конфлікті та оволодінням продуктивнішими способами вирішення конфліктів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агеев В. С. Межгрупповое взаимодействие: социально-психологические проблемы. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. 240с.
2. Адлер А. Наука жить: Пер. с англ. К.: Наукова думка, 1997. 288с.
3. Активные методы обучения и качество подготовки специалистов в вузе: Психол.-пед. обеспечение учебн. процесса: Межвуз. сб. науч. тр. / Отв. ред. В. И. Онегин.- Л.: ЛТА, 1990. 174 с.
4. Амелин В. Н. Сущность, структура, типология и способы разрешения социальных конфликтов // Вестник Московского университета. Сер. 12. 1991. - №6. С. 67-71.
5. Андреев В. И. Саморазвитие культуры разрешения конфликтов // Хрестоматия по социальной психологии / Под ред. Т. В. Кутасовой. М.: Международная педагогическая академия, 1994. С. 76-87.
6. Андреева Г. М. Социальная психология. М.: Изд-во МГУ, 1988. 429с.
7. Андриенко Е. В. Социальная психология: Учеб. пособие. М.: Академия, 2000. 264 с.
8. Ассаджоли Р. Психосинтез: Пер. с англ. М.: Рефл-бук”, К.: Ваклер”, 1997. 320 с.
9. Балл Г.О. Проблема гуманізації освіти та деякі напрямки її розв’язання // Психологічні засади гуманізації загальної середньої освіти / За ред. С.О.Мусатова. Рівне, 1995. С.10-16.
10. Берн Э. Игры в которые играют люди. Люди которые играют в игры: Пер. с англ. СПб.: Лениздат, 1992. 400 с.
11. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. М.: Прогресс, 1988. 420с.
12. Бодалев А. А. Восприятие и понимание человека человеком. М.: Изд-во МГУ, 1982. 199 с.
13. Боришевський М.Й. Ціннісні орієнтації в особистісному становленні сучасної молоді // Зб. наукових праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. К.: 2003.- Т.V, ч.5. С.34-42.
14. Бородкин Ф. М., Коряк Н. М. Внимание: конфликт! Новосибирск: Наука, 1989. - 241с.
15. Бороздина Л. В. Исследование уровня притязаний. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1986. 104 с.
16. Бродаль Х. Девять ступеней вниз, ссоры, конфликты, войны // Знание сила. 1991. - №11. С. 22-28.
17. Бурменская Г. В. Типологический подход в возрастной психологии развития // Вестн. Моск. ун-та: Сер. 14: Психология. 2000. - №4. 3-18.
18. Буякас Т. М. О проблемах становления чувства самоидентичности у студентов-психологов // Вестн. Моск. ун-та: Сер. 14: Психология. 2000. - №1. С. 56-62.
19. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия: Пер. с англ. СПб.: Питер, 1997. 330с.
20. Васильченко А.М. Етносоціальні уявлення в структурі Я-концепції студентської молоді: Автореф. дис.... канд. псих. наук: 19.00.05 / Ін-т психології ім.Г.С. Костюка К., 2003. 19 с.
21. Ващенко І.В. Дослідження проблеми конфлікту в психології // Психологія: Зб. наук. праць. К.НПУ ім. Драгоманова. Вип.17, 2002. С. 35-49.
22. Вебер М. Избранное. Образ общества. М.: Просвещение, 1994. - 358 с.
23. Величковский Б. М. Современная когнитивная психология.- М.: Изд-во МГУ, 1982. 336 с.
24. Винославська О.В., Зливков В.Л. Нормовідповідність і рольова ідентифікація у професійній діяльності викладача вищої школи // Актуальні проблеми психології. Том 1. Частина 4. К.: Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. 2002. С.63-67.
25. Воронова В. И., Ложкин Г. В., Плющ А. Н. Трансформация структуры идентичности студентов-спортсменов // Журнал практического психолога. 1998. - №4. С. 108-116.
26. Выготский Л. С. Динамика и структура личности подростка // Хрестоматия по возрастной психологии. Учеб. пособие: Сост. Л.М.Семенюк. М.: Международная педагогическая академия, 1994. С. 211-215.
27. Гірник А. М. Посередництво в трудових конфліктах. К.: Стилос, 1998. 58 с.
28. Гнатенко П. И., Павленко В. Н. Идентичность: Философский и психологический анализ. К.: Арт-Пресс”, 1999. 466 с.
29. Головаха Е. И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи. К.: Наукова думка, 1988. 142 с.
30. Головаха Е. И., Панина Н. В. Психология человеческого взаимопонимания. К.: Политиздат Украины, 1987. 187 с.
31. Грановская Р. М. Элементы практической психологии. Изд-во ЛГУ, 1984. 392 с.
32. Грехнев В. С. Социально-психологический фактор в системе общественных отношений. М.: Изд-во МГУ, 1985. 184с.
33. Гришина Н. В. Психология конфликта. СПб.: Издательство Питер”, 2000. 464 с.
34. Десятникова Ю. М. Психологическое состояние старшеклассников при измерении социального окружения // Вопросы психологии. 1995. - №5. С. 18-25.
35. Дилдс Р. НЛП: Навыки эффективного лидерства: Пер. с англ. СПб.: Питер, 2002 224 с.
36. Донцов А. И. Емельянова Т. П. Концепция социальных представлений в современной французской психологии. Учеб. пособие. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987. 128 с.
37. Донцов А. И., Полозова Т. А. Проблема конфликта в западной психологии // Психол. журнал. 1980. Т.1, №6. С. 119-133.
38. Донченко Е. А. Потребность и развитие личности. К.: Наукова думка, 1982. 112 с.
39. Донченко Е. А., Титаренко Т. М. Личность: конфликт, гармония. К.: Политиздат Украины, 1989. 173 с.
40. Донченко О.А. Психосоціальна сутність ідеологічного конфлікту // Наукові студії із соціальної та політичної психології: Зб. статей. К., 2000. Вип.4(7). С.98-109.
41. Доценко Е. Л. Психология манипуляции. М.: Мысль, 1997. 320с.
42. Драгунова Т. В. Кризис” объясняли по-разному // Хрестоматия по возрастной психологии. Учеб. пособие: Сост. Л. М. Семенюк. М.: Международная педагогическая академия, 1994. С. 215-217.
43. Дружинин В. В., Канторов Н. Д. Введение в теорию конфликтов. М.: Прогресс, 1989. 287 с.
44. Дюркгейм Е. О разделении общественного труда. Метод социологии. М.: Наука, 1991. 572 с.
45. Емельянов С. М. Практикум по конфликтологии. СПб.: Питер”, 2000. 368 с.
46. Журбин В. И. Понятие психологической защиты в концепциях З Фрейда и К. Роджерса // Вопросы психологии. 1990. - №4. С. 14-23.
47. Здравомыслов А.Г. Социология конфликта: Россия на путях преодоления кризиса. Учеб. пособие для студентов высших учебных заведений. М.: Аспект-Пресс, 1995. 316с.
48. Запрудский Ю. Г. Социальный конфликт: Политологический анализ. Ростов-на-Дону: Изд-во Ростовского ун-та, 1992. 342 с.
49. Зейгарник Б. В. Теории личности в зарубежной психологии. М.: Просвещение, 1982. 128 с.
50. Зейгарник Б. В. Теория личности Курта Левина. М.: Изд-во МГУ, 1981. - 117 с.
51. Зиммель Г. Конфликт современной культуры. СПб.: Питер, 1991. 423с.
52. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. СПб.: Питер, 2000 512 с.
53. Ічанська О.М. Психологічна характеристика особистісної ідентичності в ранньому юнацькому віці // Матеріали ІІІ Харківських Міжнародних психологічних Читань Вісник ХДУ: серія Психологія. Харків, 1999. Вип. №439. С. 55-57.
54. Ішмуратов А. Т. Конфлікт і згода. Основи когнітивної теорії конфліктів. К.: Наукова думка, 1996. 190 с.
55. Карамушка Л.М. Попередження та подолання конфліктів в установах середньої освіти. К., 1994. 53 с.
56. Карамушка Л.М. Психологічні основи управління в системі середньої освіти: Навч. Посібник. Київ: Ін-т змісту та методів навчання, 1997. 179с.
57. Карамушка Л.М., Малигіна М.П. Використання інтерактивних технік у процесі підготовки менеджерів та персоналу освітніх організацій до управління: Методичні рекомендації. К.-Рівне, 2003. 20 с.
58. Карташев С. Конфликтология. Теория и практика конфликтов. Экология преступности. Феноменология войн. Кишинев: Парагон, 1996. 480 с.
59. Китаев-Смык Л. А. Психология стресса. М., 1983. 506 с.
60. Козер Л. Функции социального конфликта: Пер. с англ. М.6 Идея-Пресс, 2000. 208 с.
61. Козырев Г. И. Введение в конфликтологию: Учеб. пособие. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. 176 с.
62. Коломинский Я. Л. Человек среди людей. Минск: Нар. асвета, 1987. 237 с.
63. Кон И. С. Психология ранней юности. М.: Просвещение, 1989. 254с.
64. Кон И. С., Фельдштейн Д. И. Отрочество как этап жизни и некоторые психолого-педагогические характеристики переходного возраста // Хрестоматия по возрастной психологии. Учеб. пособие: Сост. Л. М. Семенюк. М.: Международная педагогическая академия, 1994. С.217-226.
65. Константинов В. Н. Социальная активность и пассивность личности. Владимир, 1990. 113 с.
66. Конфликтология: Учебник для вузов / В. П. Ратников, В.Ф.Голубь, Г. С. Лукашова и др. / Под. ред. проф. В.П.Ратникова. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. 512 с.
67. Конфликтология: Учебник. Изд. 2-е, испр. / Под ред. А. С. Кармина. СПб.: «Лань», 2000. 448 с.
68. Корнелиус Х., Фэйр Ш. Выиграть может каждый (как разрешать конфликты): Пер. с англ. М.: Стрингер, 1992. 212 с.
69. Коростеліна К.В. Проблема взаємозв’язку ідентичності і системи аттитюдів // Зб. наук. праць Національного пед. університету ім. Драгоманова: психологія. Київ, 2001. №14. С.59-64.
70. Коростеліна К.В. Соціальна ідентичність як детермінанта сприйняття і оцінки інших груп // Актуальні проблеми психології. Том 1. Частина 4. К.: Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. 2002. С.35-40.
71. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. К.: Радянська школа, 1989. 608с.
72. Костюк Г.С. Професійне самовизначення як фактор формування особистості // Радянська школа. 1967. - №3. С. 1-8.
73. Краткий психологический словарь / Под ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. М.: Просвещение, 1986. 431 с.
74. Кучинский Г. М. Психология внутреннего диалога. Минск, 1988. 271с.
75. Лебон Г. Психология масс // Психология масс. Хрестоматия. Самара: «Бахрах», 1998. С. 5-140 с.
76. Леонгард К. Акцентуированные личности: Пер. с нем. К.: Выща школа, 1989. 375 с.
77. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1982. 304 с.
78. Либин А. В. Дифференциальная психология: На пересечении европейских, российских и американских традиций. 2-е изд. перераб. М.: Смысл, 2000. 549 с.
79. Ложкин Г. В., Повякель Н. И. Практическая психология конфликта: Учеб. пособие. К.: МАУП, 2000. 256 с.
80. Лучшие психологические тесты для профотбора и профориентации / Отв. ред. А. Ф. Кудряшов. Петрозаводск: Петроком, 1992. 344с.
81. Любимова Г. Ю. От первокурсника до выпускника: проблемы профессионального и личностного самоопределения студентов-психологов // Вестн. Моск. ун-та: Сер. 14: Психология. 2000. - №1. С.48-56.
82. Маерс Д. Социальная психология: Пер. с англ. СПб.: Питер, 1999. 684с.
83. Максименко С.Д. Генетичне дослідження психіки // Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології: Матер. Між нар. наук. конф. Т.1. К.: Міленіум, 2002. С.7-13.
84. Максименко С.Д. Основи генетичної психології. К.: НПУ Перспектива, 1988. - 220с.
85. Максименко С.Д. Особистість: проблема структури // Актуальні проблеми сучасної української психології: Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. К., 2003. Вип. 23. С.3-14.
86. Манкиев А. Д. Микросреда личности: Социально-психологические закономерности функционирования групп и коллективов. Учеб. пособие. - Грозный, 1982. 108 с.
87. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы: Пер с англ. М.: Смысл, 1999. 425 с.
88. Маслоу А. Психология бытия: Пер. с англ. К.: Ваклер, 1997. 300с.
89. Маствилискер Э. И. Индивидуальный стиль общения в совмесной игровой и предметной деятельности // Вопросы психологии. 1996. - №3. С. 63-70.
90. Мерлин В. С. Очерк интегрального исследования индивидуальности. М.: Педагогика, 1986. 253 с.
91. Мерлин В. С. Психология индивидуальности. М.: ИПП, 1996. 445с.
92. Мерлин В. С. Структура личности: характер, способности, самосознание: Учеб. пос. Перьмь: ПГПИ, 1990. 102с.
93. Моргун В. Ф., Ткачева Н. Ю. Проблема периодизации развития личности в психологии. М.: Изд-во МГУ, 1981. 81 с.
94. Москаленко В.В. Гендерна роль як фактор статеворольової соціалізації // Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології: Матер. Між нар. наук. конф. Т.1. К.: Міленіум, 2002. С.128-136.
95. Москаленко В.В., Романова В.Г. Ідентифікація як механізм статеворольової соціалізації підлітків // Актуальні проблеми психології. Том 1. Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. К. Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, 2001, Вип. 1. С.59-65.
96. Муравьева К. В., Шильштейн Е. С. О ролевом компоненте Я-концепции // Вестник московского ун-та. Сер. 14. Психология. 2000. - №1. С. 29-35.
97. Небылицин В. Д. Основные свойства нервной системы человека. М.: Просвещение, 1966. 254 с.
98. Нечаев Н. Н. Психолого-педагогические основы формирования профессиональной деятельности. М.: Изд-во МГУ, 1988. 166с.
99. Носков В.І. Психогігієнічна концепція професійного становлення та самореалізації особистості в гуманітарному вузі // Актуальні проблеми психології. Том 1. Частина 4. К.: Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. 2002. С.113-121.
100. Обозов Н. Н. Психология конфликта и способы его разрешения. Л.: Центр приклад. психологии, 1991. 45 с.
101. Обозов Н. Н. Психология межличностных отношений. К.: Лыбидь, 1990. 191 с.
102. Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. М.: Просвещение, 1986. 463 с.
103. Овчинникова Ю. Г. К проблеме кризиса идентичности // Вестник Московского ун-та. Сер. 14. Психология. 2000. - №2. С. 84-89.
104. Основи практичної психології / В.Панок, Т. Титаренко, Н. Чепелєва та ін.: Підручник. - К.: Либідь, 2001. 536 с.
105. Панок В.Г. Концептуальні підходи до особистості практикуючого психолога // Практична психологія та соціальна робота. 1998. - №5. С. 4-6.
106. Панок В.Г. Реформування змісту, форм і методів підготовки практикуючих психологів як нагальна вимога суспільної практики // Проблеми підготовки та підвищення кваліфікації практичних психологів у вищих навчальних закладах. К.: Ніка-Центр, 2002. С.18-28.
107. Панок В.Г., Цушко І.І. Освітня стратегія щодо викоренення незаконного використання дитячої праці в Україні. К.: Ніка-Центр, 2003. 212 с.
108. Петрова Н. П. Тренинг для победителя. Самоменеджмент эпохи Интернет. СПб.: Речь, 2002. 216 с.
109. Петровская Л.А. Компетентность в общении: Социал.-психол. Тренинг. М.: Изд-во МГУ, 1989. 216 с.
110. Петровская Л.А. Неадекватность восприятия как фактор социально-психологического конфликта // Теоретические и прикладные проблемы психологии познания людьми друг друга.- Краснодар, 1996. С. 48-50.
111. Петровский А. В. Быть личностью. М.: Педагогика, 1990. 110с.
112. Пірен М. Основи конфліктології. К., 1997. 212 с.
113. Платонов К. К. Структура и развитие личности. М., 1986. 286 с.
114. Поливанова К. Н. Психологический анализ кризисов возрастного развития // Вопросы психологии. 1994. - №1. С.61-69.
115. Попов Л. В., Дьяконов Г. В. Идентификация как механизм общения и развития личности. М., 1988. 203 с.
116. Прикладная психология общения в учебной и професиональной деятельности: Тез. докл. научн. конф. 6-8 июня, 1988г., Омск / Отв. ред. И. А. Вишняков. Омск: ОмПИ, 1988. 180с.
117. Природа конфликта и теория человеческих потребностей // Социальный конфликт: современные исследования: Реф. сб. М.: ИНИОН, 1991. Серия «Социология». С. 52-69.
118. Прутченков А. С. Социально-психологический тренинг межличностного общения. М.: Знание, 1991. 185 с.
119. Психоанализ. Популярная энциклопедия / Сост., науч. ред. П.С.Гуревич. М., 1998. 368 с.
120. Психология конфликта / Сост. и общ. ред. Н. В. Гришиной. СПб.: Питер, 2001. 448 с.
121. Психология личности. Тексты. / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, А. А. Пузырея. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. 304 с.
122. Психогимнастика в тренинге / Под ред. Н.Ю.Хрящевой. СПб.: Речь”, Інститут тренинга, 2001. 256 с.
123. Психолого-педагогічна реабілітація дітей, вилучених із праці на вулиці / За ред. О.П. Петращук, І.І. Цушка. К.: Ніка-Центр, 2003. 232 с.
124. Радчук В. М. Психологічні детермінанти конфліктної поведінки особистості: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.01 / Київ. нац. ун-т.- К., 2000. 19 с.
125. Реан А. А., Коломинский Я. Л. Социальная педагогическая психология. -СПб.: Питер, 1999. 472 с.
126. Ремшмидт Х. Подростковый и юношеский возраст: Проблемы становления личности: Пер. с нем. М.: Мир, 1994. 320 с.
127. Робер М. А., Тильман Ф. Психология индивида и группы. М.: Просвещение, 1988. 342 с.
128. Роджерс К. Клиентоцентрированая терапия: Пер. с англ. М.: Рефл-бук”, К.: Ваклер”, 1997. 320 с.
129. Ромек В. Г. Тренинг уверености в межличностніх отношениях. СПб.: Речь, 2002. 175 с.