СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

Краткое описание

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНІ Г.С. КОСТЮКА

На правах рукопису

Сняданко Ірина Ігорівна

УДК 159.922. 3:373

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

19.00.05 соціальна психологія; психологія соціальної роботи

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Карамушка Людмила Миколаївна
доктор психологічних наук,
професор

Київ 2007

ЗМІСТ

ВСТУП......4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА
1.1. Поняття про організаційну культуру промислового підприємства, її структуру та функції.... .........................................11
1.2. Чинники, що впливають на формування
організаційної культури промислового підприємства................................................................27
1.3. Діяльність менеджера як провідний психологічний чинник
формування організаційної культури промислового підприємства................................................................44
Висновки до розділу 1....................................63

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Мета, завдання, методика та організація констатуючого експерименту ..67
2.2. Психологічні особливості організаційної культури промислового підприємства ......79
2.3. Вплив управлінської діяльності менеджера та його особистісних якостей на формування організаційної культури промислового підприємства..............................................................................................104
Висновки до розділу 2 ....122

РОЗДІЛ 3. ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ПІДГОТОВКИ МЕНЕДЖЕРІВ ДО УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЮ КУЛЬТУРОЮ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА
3.1. Мета, завдання, методика соціально психологічного навчання менеджерів ....126
3.2. Програма соціально-психологічного навчання менеджерів 143
3.3. Аналіз та інтерпретація результатів експериментальної підготовки менеджерів до управління організаційною культурою промислового підприємства .157
Висновки до розділу 3 172

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ...174

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...178

ДОДАТКИ ..197

ВСТУП

Актуальність дослідження. Трансформаційні процеси, які відбуваються сьогодні в Україні, вимагають нових підходів до управління промисловими підприємствами, з метою забезпечення їх високої ефективності та конкурентноздатності. Один із таких підходів полягає у врахуванні керівниками промислових підприємств особливостей організаційної культури підприємств та визначенні соціально-психологічних засад її формування.
Аналіз психолого-управлінської літератури свідчить, що проблема організаційної культури знайшла досить широке відображення в роботах західних вчених, присвячених дослідженню змісту та структури організаційної культури, її роль в діяльності корпоративних об‘єднань, підприємств та компаній (С. Девіс, А. Петтігрю, Т. Пітерс, В. Сате, Г. Сміт, В. Співак, Р. Уотерман, П. Харріс, Е. Шейн та ін.). деякі соціально-психологічні чинники формування організаційної культури вивчали західні вчені Д. Болінже, Дж. Дістефано, Г. Лейн, У. Оучі, Дж. Хофштеде та ін.
Окремі аспекти організаційної культури, зокрема, в бізнесових та освітніх організаціях, вивчалися російськими (С. Ліпатов, В. Томілов, С. Рощин, В. Снєтков та ін.) та українськими (В. Лозниця, Л. Орбан-Лембрик, І. Савка, Ж. Серкіс, О. Францев та ін.) вченими.
Що ж до проблеми соціально-психологічних умов формування організаційної культури вітчизняних промислових підприємств, то, наскільки нам відомо, вони раніше не виступали предметом спеціального дослідження.
Отже, соціальна значущість проблеми та її недостатня наукова розробленість зумовили вибір теми нашого дисертаційного дослідження: Соціально-психологічні умови формування організаційної культури промислового підприємства”.
Зв‘язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах науково-дослідних тем лабораторії організаційної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України: Теоретико-методичні основи психологічної підготовки практичних психологів до надання психологічної допомоги управлінському персоналу організацій” (реєстраційний номер № 0100U000100) та Психологічні основи ефективної діяльності організацій в умовах соціально-економічних змін” (реєстраційний номер № 0105 U000271). Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України (протокол №13 від 26 грудня 2002 року) та узгоджена з Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 1 від 28 січня 2003 року).
Об‘єкт дослідження організаційна культура промислового підприємства.
Предмет дослідження соціально-психологічні особливості формування організаційної культури промислового підприємства.
Мета дослідження полягає у визначенні змісту, структури організаційної культури промислового підприємства та соціально-психологічних умов її формування.
Гіпотеза дослідження містить такі припущення:
1) привабливість організаційної культури (як одна з найбільш суттєвих її характеристик) залежить від: а) змісту діяльності підрозділів промислового підприємства; б) психологічних характеристик управлінської діяльності керівників підрозділів промислового підприємства (стиль управління; особистісні характеристики; обмеження в управлінській діяльності); в) організаційно-професійних (посада працівників в організації) та соціально-демографічних (стать та вік працівників) характеристик працівників організації;
2) підвищенню рівня привабливості організаційної культури сприятиме спеціальне соціально-психологічне навчання керівників управлінню організаційною культурою промислового підприємства. Це навчання включатиме реалізацію таких умов: а) оволодіння знаннями, які розкривають сутність організаційної культури промислового підприємства; б) оволодіння уміннями та навичками діагностики особливостей організаційної культури промислового підприємства та психологічних чинників, які впливають на її становлення; в) оволодіння знаннями, вміннями та навичками управління організаційною культурою промислового підприємства.
У відповідності до мети й гіпотези визначено наступні завдання дослідження:
1. Визначити зміст і структуру організаційної культури промислового підприємства.
2. Дослідити особливості організаційної культури промислового підприємства та системи чинників, що впливають на її становлення.
3. Визначити соціально-психологічні умови формування організаційної культури промислового підприємства.
Методологічна та теоретична основа дисертаційного дослідження.
Методологічну основу дисертаційного дослідження складають загальні принципи психологічної науки (активності, детермінізму, системно-структурного підходу та ін.), а також принципи аналізу діяльності сучасних організацій (аналізу організацій як відкритих систем; ситуаційного аналізу діяльності організацій; гуманізації управління організаціями; постійного розвитку організацій та ін.).
В основу дослідження покладено концепцію психологічного забезпечення управління організаціями (Л. Карамушка). Істотне значення для обґрунтування особливостей діяльності організацій в сучасних умовах відіграли роботи, що відображають психологічні основи управління організаціями (Н. Коломінський, Г. Ложкін, С. Максименко, В. Москаленко, Л. Орбан-Лембрик, В. Третьяченко та ін.).
Істотне значення для обґрунтування змісту організаційної культури промислового підприємства відіграли роботи, які відображають психологічні основи формування та розвитку організаційної культури (Д. Гвішиані, В. Лозниця, С. Ліпатов, Л. Орбан-Лембрик, С. Рощин, І. Савка, В. Снєтков, Ж. Серкіс, А. Францев та ін.)
Суттєве значення для розробки програми підготовки керівників промислового підприємства до управління організаційною культурою мають роботи, які розкривають сутність активного соціально-психологічного навчання (Ю. Ємельянов, Л. Карамушка, С. Максименко, В. Татенко, В. Третьяченко, Н. Хрящова, Н. Чепелєва, Ю. Швалб, О. Щотка, Т. Яценко). Розробку програми соціально-психологічного тренінгу було здійснено на основі технологій роботи психолога в організації, розроблених в лабораторії організаційної психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України.
Організація та методи дослідження. Для перевірки гіпотези і розв‘язання поставлених завдань було використано такі методи: теоретичні (аналіз проблеми на базі психологічної та філософської літератури); емпіричні (констатуючий та формуючий експерименти; тестування; опитування); методи математичної статистики (кореляційний, кластерний та дисперсійний аналіз).
Дослідно-експериментальна робота проводилась в три етапи упродовж 2002-2006 рр.
На першому етапі (2002 р.) було здійснено теоретичний аналіз проблеми, розроблено програму дослідження.
На другому етапі (2003-2004 рр.) було проведено емпіричне дослідження, спрямоване на вивчення особливостей організаційної культури промислового підприємства та психологічних чинників, що впливають на її становлення. Для вирішення цих завдань було використано такі методики дослідження: а) методика Оцінка привабливості організаційної культури” В.М. Снєткова для дослідження рівня привабливості організаційної культури для працівників промислового підприємства; б) опитувальник Р. Блейка Дж. Мутона Оцінка стилю діяльності менеджера” для дослідження особливостей стилю діяльності керівників підрозділів промислового підприємства; в) Методика діагностики особистості за допомогою психогеометричного тесту С. Деллінґера” для вивчення особистісних характеристик керівників підрозділів промислового підприємства; г) методика Аналіз своїх обмежень” К. Вудкока, Д. Френсіса для вивчення обмежень в управлінській діяльності керівників підрозділів промислового підприємства. Математична обробка даних та графічна презентація результатів здійснювалися за допомогою комп‘ютерного пакету статистичних програм SPSS (версія 13.0).
На третьому етапі (2005-2006 рр.) було проведено формуючий експеримент, спрямований на розробку та експериментальну перевірку ефективності програми соціально-психологічної підготовки керівників до управління організаційною культурою промислового підприємства. Було використано систему інтерактивних форм навчання (міні-лекції; групові дискусії; мозкові штурми”; рольові ігри; індивідуальні творчі завдання та ін.).
Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось серед персоналу та керівників підрозділів промислових підприємств Львівської області. Дослідженням було охоплено 237 працівників промислових підприємств.
Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалися методологічним обґрунтуванням вихідних положень; використанням методів, адекватних меті і завданням дослідження; репрезентативністю вибірки; кількісним та якісним аналізом отриманих результатів; статистичною оцінкою експериментальних даних.
Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає: а) у розкритті змісту організаційної культури промислового підприємства; б) у виявленні основних виявів та рівня привабливості організаційної культури для персоналу та керівників промислового підприємства; в) у виділенні основних типів працівників промислового підприємства (за особливостями привабливості організаційної культури); г) у з‘ясуванні чинників, що впливають на привабливість організаційної культури промислового підприємства (зміст діяльності підрозділів промислового підприємства; стиль діяльності, особистісні характеристики та обмеження в управлінській діяльності керівників підрозділів промислового підприємства; посада працівників в організації, їх стать та вік); д) у розробці й апробації програми підготовки керівників до управління організаційною культурою промислового підприємства.
Практичне значення одержаних результатів роботи полягає у можливості використання отриманих результатів дисертаційного дослідження для: а) організації соціально-психологічної підготовки керівників промислових підприємств з метою підготовки їх до управління організаційною культурою; б) підготовки психологів до роботи з керівниками промислових підприємств щодо соціально-психологічного забезпечення формування організаційної культури промислового підприємства.
Результати дослідження знайшли практичне втілення протягом 2005-2006 рр. в процесі підготовки керівників ряду промислових підприємств Львівської області до управління організаційною культурою (див. довідки про впровадження № 02-18 від 12.03.2006 р. та № 05.05.06 від 14.04.2006 р. та ін.).
Апробація дослідження. Головні положення дисертації дістали своє відображення в публікаціях автора, доповідались та обговорювались за засіданнях лабораторії організаційної психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Основні теоретичні та практичні результати дослідження доповідались на міжнародних та всеукраїнських конференціях: Суспільство в ХХІ столітті: психологічні проблеми гармонізації, гуманізації, демократизацїї” (Київ, 2002); Організаційна психологія: інноваційні підходи та технології” (Київ, 2002); VI Костюківські читання (Київ, 2003); Міжкультурні комунікації: діалог та співробітництво” (Алушта, 2003); Організаційна психологія, психологія праці та економічна психологія в Україні в контексті європейської інтеграції” (Київ, 2004); Управління конфліктами в сучасних організаціях” (Київ, 2003); Психологічні основи ефективної діяльності організацій в умовах соціально-економічних змін” (Київ, 2006) та ін.
Публікації. Основні теоретичні положення й висновки дисертації відображено у 6 статтях у збірниках наукових праць, включених до списку ВАК України, 2 текстах тез виступів на науково-практичних конференціях.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (199 найменувань, з них 30 іноземною мовою), додатків (10). Основний зміст дисертації викладений на 165 сторінках. Робота містить 25 таблиць та 28 рисунків.

Список литературы

Загальні висновки

1.Організаційна культура важлива складова структури організації, яка являє собою сукупність визначених та встановлених в організації цілей, цінностей, норм, правил поведінки та санкцій. Організаційна культура виконує такі основні функції: інтегративну, оцінювальну, орієнтаційну, збереження та контролю.
2.Організаційна культура промислового підприємства являє собою сукупність визначених та встановлених на промисловому підприємстві цілей, цінностей, норм, правил поведінки та санкцій, які суттєво впливають на ефективність діяльності промислового підприємства та міжособистісні стосунки працівників.
Важливою характеристикою організаційної культури промислового підприємства є її привабливість для персоналу та менеджерів, яка визначається, насамперед, мірою відповідності організаційної культури потребам та інтересам працівників.
3.Дослідження загального рівня привабливості організаційної культури в процесі констатуючого експерименту показало, що загалом організаційна культура промислового підприємства є не досить непривабливою для його працівників (персоналу та менеджерів). Високий рівень її привабливості виявлено лише в однієї третини опитаних працівників.
4.Щодо окремих складових привабливості організаційної культури промислового підприємства, дослідження показало, що персонал та менеджери підприємства найбільше незадоволені такими складовими організаційної культури, які стосуються: а) змістовно-організаційних основ діяльності (ступеня визначеності в роботі; умови праці; її матеріального та фінансового забезпечення); б) соціально-психологічних аспектів взаємодії працівників (їхніх взаємостосунків, ступеня їхньої зацікавленості в успіхах організації).
5.Виявлено чинники, які впливають на привабливість організаційної культури промислового підприємства. Зокрема:
а)встановлено статично значущий зв’язок (р<0,001) між особливостями діяльності підрозділів і загальним рівнем привабливості організаційної культури. Виявлено, що для працівників тих підрозділів, де працівники виконують фізичну роботу, організаційна культура є менш привабливою, ніж для працівників підрозділів, які займаються інтелектуальною роботою (продажем товарів, здійсненням бухгалтерських обрахунків, адмініструванням тощо);
б)встановлено статистично значущий зв’язок (р<0,001) між посадою працівника і загальним рівнем привабливості організаційної культури промислового підприємства. Показано, що загалом організаційна культура є більш привабливою для менеджерів, ніж для персоналу організації;
в)встановлено статистично значущий зв’язок (р<0,001) між статтю працівників та між загальним рівнем привабливості організаційної культури промислового підприємства. Для жінок цей рівень є загалом вищий, ніж для чоловіків.
г)зафіксовано статистично значущий зв’язок (р<0,01) між віком працівників і загальним рівнем привабливості організаційної культури промислового підприємства. Встановлено, що для працівників віком до 30 років організаційна культура промислового підприємства є більш привабливою, ніж для працівників віком від 30 до 40 років та понад 40 років.
Встановлені закономірності конкретизовано щодо окремих складових привабливості організаційної культури.
6.На основі факторного аналізу складових привабливості організаційної культури було виділено три фактори, які розкривають зміст привабливості організаційної культури безпосередньо для персоналу організації: а) фактор «Особистісний та організаційний розвиток» (охоплює складові: «потреба в творчій та напружені роботі»; «потреба в успіху організації»; «трудова мотивація працівників»; «участь персоналу в управлінні»; «потреба у визнанні та особистому авторитеті»; «визначеність в організації праці»; б) фактор «Захищеність» (охоплює такі складові: «хороші умови праці»; «потреба в хороших стосунках»; «згуртованість колективу організації»; «матеріальне та фінансове забезпечення праці»; б) фактор «Гарантованість роботи» (містить наступні складові: «потреба в простій за змістом роботі» та «визначеність у роботі».
7.На основі кластерного аналізу встановлено, що за виявами зазначених вище трьох факторів персонал організацій може бути об’єднаний в три групи: а) «орієнтовані на захищеність» (34,2%); б) «орієнтовані на особистісний та організаційний розвиток» (25,3%); в) «гармонійні» працівники, для яких в організаційній культурі привабливими є всі її складові («особистісний та організаційний розвиток»; «захищеність»; «гарантованість роботи») (40,5%).
8.Дослідження виявило вплив стилю діяльності керівників підрозділів промислового підприємства на рівень привабливості організаційної культури для персоналу промислового підприємства. Так, зокрема, виявлено статистично значущий зв’язок (р<0,001) між складовими привабливості організаційної культури, які входять до фактору «захищеність», та стилями управління керівників підрозділів промислового підприємства (найвищі вияви цього фактору проявляються при стилях управління «орієнтація на команду» та «організація», найнижчі при стилі «авторитет-підкорення»). Таку ж саму тенденцію виявлено і щодо інших двох факторів («Особистісний та організаційний розвиток» та «Гарантованість роботи»).
9. Дослідження зафіксувало статистично значущий зв’язок (р<0,01) між різними типами особистісних характеристик керівників (образна назва «трикутник», «квадрат», «коло») та загальним рівнем привабливості організаційної культури для працівників. Встановлено, що найвищий рівень загальної привабливості організаційної культури спостерігається у тому випадку, коли для їх керівників характерний стиль управління «трикутник» (коли керівник характеризується, як лідер, здатний концентруватись на головній меті, рішучий, вміє швидко аналізувати ситуацію та викликає симпатію в оточуючих).
10.Встановлено вплив обмежень в управлінській діяльності керівників підрозділів промислового підприємства на загальний рівень привабливості організаційної культури (р<0,01; р<0,001). Так, зокрема, виявлено статистично значущі зв’язки (р<0,01; р<0,001), в одних випадках позитивні, в інших негативні, між рядом обмежень управлінської діяльності керівників («невміння управляти собою», «нечіткі особисті цілі», «нечіткі особисті цінності», «недостатність навичок вирішувати проблеми», «невміння впливати на людей», «невміння навчати») та загальним рівнем привабливості організаційної культури для працівників їх підрозділів.
11.Результати формуючого експерименту підтвердили висунуту гіпотезу і показали, що підвищити рівень привабливості організаційної культури можна через спеціальне соціально-психологічне навчання керівників управлінню організаційною культурою промислового підприємства за умови, що таке навчання включатиме: а) оволодіння знаннями, які розкривають сутність організаційної культури промислового підприємства; б) оволодіння уміннями та навичками діагностики особливостей організаційної культури промислового підприємства та психологічних чинників, які вливають на її становлення; в) оволодіння знаннями, вміннями та навичками управління організаційною культурою промислового підприємства.
Перспективи подальшого дослідження проблеми автор вбачає в розробці комплексної моделі психолого-управлінського консультування керівників промислового підприємства з проблеми організаційної культури.

Список використаних джерел

1. Акофф Р.Л. Искусство решения проблем: Пер. с англ. М.: Мир, 1982. 220с.
2. Андриенко Е.В. Социальная психология: Учебное пособие. - М.: Академия, 2001. 264 с.
3. Афанасенко В.С. Особистісні фактори ефективності управлінської діяльності військового керівника: Автореф. дисканд. псих. наук: 19.00.01 / Ун-т. внутр. справ. Харьків, 2000. 19 с.
4. Бендас Т.В. Гендерные исследования лидерства // Вопросы психологии.- 2000. № 1. С.87-95.
5. Берн Э. Лидер и група: о структуре и динамике организаций и групп: Пер. с англ. Екатеринбург: Литур, 2000. 320 с.
6. Беррі М. Раціонально-емоційна парадигма в організаціях // Психологія і суспільство. Тернопіль: Тернопільська академія народного господарства. 2003. № 2. С.66-75.
7. Бландел Р. Эффективные бизнес-коммуникации: Пер. с англ. СПб.: Питер, 2000. 381с.
8. Богиня Д.П., Семикіна М.В. Ментальний чинник у сфері праці: проблеми теорії та практики. К., 2003. 381 с.
9. Бодди Д., Пейтон Р. Основы менеджмента: Пер. с англ. СПб.: Питер, 1999. 816 с.
10. Боришевський М.Й. Становлення громадянськості у контексті сучасних реалій життєдіяльності української нації // Проблеми загальної та педагогічної психології. 2004. Т. 6, № 2. С. 32-37.
11. Бринза І.В. Особливості переживання професійної кризи у осіб з різним типом емоційності: Автореф. дисканд. псих. наук: 19.00.01 / Київськ. нац. ун-т ім. Т.Г. Шевченка. К., 2000. 16 с.
12. Винокуров Л.В., Отюгов А.А. Особенности российской культуры и проблема управления персоналом // Актуальные проблемы управления персоналом. СПб.: Делком, 1997. С. 152-157.
13. Виханский О.С., Наумов А.И., Менеджмент: человек, стратегия, организация, процесс: Научное пособие. М.: МГУ, 1995. 516 с.
14. Виходец А.М., Слобяк Д.Н. Психометрические тесты для оценки способностей предпринимателей. Одесса: Компас, 2003. 39 с.
15. Возняк Л.С. Психологічні особливості управлінської діяльності // Філософія. Соціологія. Психологія. Івано-Франківськ: Прикарпат. ун-т.- 1999. № 3. Ч.2. С.115-130.
16. Возняк С.М. Духовні цінності українського народу: спроба методологічного осмислення // Філософія. Соціологія. Психологія. Івано-Франківськ: Прикарпат. ун-т.- 1998. № 3. Ч.1. С. 3-12.
17. Вудкок М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер: Для руководителя-практика: Пер. с анг. М.: Дело ЛТД, 1994. 320 с.
18. Гайда В.Л. Формирование команды // Психология роботы с персоналом. СПб.: Питер, 2001. С. 476-490.
19. Гвишиани Д.М. Основные понятия теории организации и управления // Организационная психология. СПб.: Питер, 2001. С.19-21.
20. Главник О.П. Психологічні чинники стилю керівника закладу освіти // Філософія. Соціологія. Психологія. Івано-Франківськ: Прикарпат. ун-т. 2000. № 5. Ч.2. С.46-51.
21. Гринчук О.І. До проблеми соціально-психологічної та комунікативної компетентності в управлінський діяльності // Актуальні проблеми психології. Т.1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія / За ред. Максименка С.Д., Карамушки Л.М. - К.: Ін-т. психології ім. Г.С. Костюка АПН України. 2002, Ч. 4. С.183-189.
22. Гринчук О.І. Психологічні засади комунікативної підготовки майбутніх менеджерів: Автореф. дисканд. псих. наук: 19.00.07 / Прикарпат. нац. ун-т. ім. В. Стефаника. Івано-Франківськ, 2004. 20 с.
23. Дафт Р. Л. Менеджмент: Пер. с англ. СПб.: Питер, 2000. 832 с.
24. Донченко О. Психологія трансперсональних конструктів // Психологія і суспільство. Тернопіль: Тернопільська академія народного господарства. - 2001. № 3. С.44-104.
25. Донченко О., Романенко Ю. Архетипи соціально життя і політика. К.: Либідь., 2001. 334 с.
26. Дорфман Л.Я. Индивидуальный эмоциональный стиль // Вопросы психологии. 1989. №5. С. 88-95.
27. Драгунский В.В. Цветовой личностный тест: Практическое пособие. Минск: Харвест, 1999. 448 с.
28. Дробноход М.І. Пріоритети стійкого економічного безпечного розвитку // Освіта і управління. 1997. № 3. Т.1. С.3-18.
29. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение. Л.: ЛГУ, 1985. 180 с.
30. Житник О.В. Психологічні чинники мотивації вибору особистістю нової роботи: Автореф. дисканд. псих. наук: 19.00.01 / Київськ. нац. ун-т ім. Т.Г. Шевченка. К., 2004. 19 с.
31. Журавлев А.Л. Социально-психологическая динамика в изменяющихся экономических условиях // Психологический журнал. 1998. № 3. Т.9 С.3-16.
32. Зазыкина В.Г., Чернышов А.П. Менеджер: психологические секреты профессии. М.: МГУ, 1992. 168 с.
33. Зимбардо Ф., Ляйппе М. Социальное влияние: Пер. с англ. СПб.: Питер, 2000. 448 с.
34. Казмиренко В.П. Социальная психология организации. К.: МЗУУП, 1993. 384с.
35. Казміренко В. Соціально-психологічна регуляція діяльності організацій // Психологія і суспільство. Тернопіль: Тернопільська академія народного господарства. 2004. № 2. С.5-29.
36. Ионин Л.Г. Культурный шок: конфликт этнических стереотипов // Социология культуры. 1996. С.17-20.
37. Камерон К., Куинн Р. Диагностика и изменение организационной культуры: Пер. с англ. СПб.: Питер, 2001. 320 с.
38. Канюка Г.С. Психологічні основи успішної управлінської діяльності керівників закладів охорони здоров‘я: Автореф. дисканд. псих. наук: 19.00.05 / Ін-т. псих. ім. Г.С. Костюка АПН України. К., 2002. 19 с.
39. Карамушка Л.М. Актуальні проблеми психології управління та організаційної психології. К.: Ін-т психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2003. 56 с.
40. Карамушка Л.М. Особливості психологічної допомоги управлінському персоналу організації // Філософія. Психологія. Педагогіка. Київ: Нац. техн. ун-т. України: Київський політехнічний інститут”. 2001. № 1. С.105-116.
41. Карамушка Л.М. Психологічні основи управління закладами середньої освіти: Автореф. дисд-ра. псих. наук. 19.00.05 / Ін-т. псих. ім. Г.С. Костюка АПН України. К., 2000. 35 с.
42. Карамушка Л.М. Психологія освітнього менеджменту: Навчальний посібник. К.: Либідь, 2004. 424 с.
43. Карамушка Л.М. Психологія управління: Навчальний посібник. - К.: Міленіум, 2003. 344 с.
44. Карамушка Л.М., Зайчикова Т.В. Синдром професійного вигорання” у вчителів: гендерні аспекти. К.: Міленіум”, 2003. 40 с.
45. Карамушка Л.М., Малигіна М.П. Види інтерактивних технік та особливості їх застосування у підготовці менеджерів та працівників організацій // Актуальні проблеми психології. Т.1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія / За ред. Максименка С.Д., Карамушки Л.М. К.: Ін-т. психології ім. Г.С. Костюка АПН України. 2002, Ч. 6. С. 275- 284.
46. Карамушка Л.М., Філь О.А. Формування конкурентноздатності управлінської команди освітньої організації як інноваційний напрям практичної психології управління. К.: Міленіум, 2003. 40 с.
47. Карпенко З.С. Дослідження ціннісно-смислової сфери особистості з позиції культурно-історичного підходу // Філософія. Соціологія. Психологія. - Івано-Франківськ: Прикарпат. ун-т. 1998. №. 2.- Ч.2. С. 3-10.
48. Карташова Л.В., Никинова Т.В., Соломанидина Т.О. Поведение в организации: Учебное пособие. М.: ИНФРА М, 1999. 151 с.
49. Квинн В. Н. Прикладная психология. СПб.: Питер, 2000. 559 с.
50. Квіт С. В пошуках українського стилю // Українська проблема. 1994. № 4/5. С.12-22.
51. Кенджеми Дж. П., Райс Дж., Ковальски К.Дж. Формирование, упадок и возрождение доверия в организациях // Организационная психология. СПб.: Питер, 2001. С.421-429.
52. Князев В.Н., Филиппов А.В., Липинский В.К. Повышение трудовой активности личности: Производственная социология, психология и педагогика. М.: Высшая школа, 1989. С. 61-64.
53. Ковалев В.Н. Мотивы поведения и деятельности. М.: Наука, 1988. 192 с
54. Коваленко М., Слободянюк Л. Кореляційний аналіз соціально-психологічних ролей в управлінський команді // Психологія і суспільство. Тернопіль: Тернопільська академія народного господарства. 2002. № 2. С.119-125.
55. Ковальчук В.Г. Социально-психологические аспекты организационной культуры предприятий АПК // Персонал. 1998. № 5. С.49-51.
56. Ковальчук В.Г. Социально-психологические аспекты эффективного управления в АПК: Зб. наук. пр. К.: НАУ, 1996. С. 43-46.
57. Козаков В.А. Психологія діяльності та навчальний менеджмент: навчальний посібник. К.: КНЕУ, 1999. 244 с.
58. Кокун О.М. Оптимізація адаптаційних можливостей людини: психофізіологічний аспект забезпечення діяльності. К.: Міленіум, 2004. 265 с.
59. Кокурина И.Г., Крылова Ю.Г. Ценностно-мотивационные параметры статуса сотрудника в организации // Серия 14. Психология. Москва: Моск. ун-т. 1998. № 4. С. 77-81.
60. Коломінський Н.Л. Основні запити управлінського персоналу комерційних організацій щодо психологічної допомоги з проблем управління // Актуальні проблеми психології. Т.1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія / За ред. Максименка С.Д., Карамушки Л.М. К.: Ін-т. психології ім. Г.С. Костюка АПН України. 2002, Ч. 4. С. 216-219.
61. Коломінський Н.Л. Психологія менеджменту в освіті: Соціально-психологічний аспект: Автореф. дисд-ра. псих. наук. 19.00.05 / Ін-т. псих. ім. Г.С. Костюка АПН України. К., 2001. 36 с.
62. Кондратьев М.Ю. Слагаемые авторитета. М.: Знание, 1988. 80 с.
63. Кошинець О.Ю. Соціально-психологічні особливості управлінської діяльності керівника закладу освіти: Автореф. дисканд. псих. наук: 19.00.05 / Ін-т. псих. ім. Г.С. Костюка АПН України. К., 2001. 18 с.
64. Кристофер Э., Смит Л. Тренинг лидерства: Пер. с англ. СПб.: Питер, 2001. 320 с.
65. Крысько В.Г., Саракуева Э.А. Введение в этнопсихологию. Учебно-методическое пособие. М.: Ин-т практической психологии, 1996. 344 с.
66. Кунц Г., О‘Донелл С. Управление. Системный и ситуационный анализ управленческих функций: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1981. 306 с.
67. Курбатова В.И. Стратегия делового успеха. Р.на-Дону. 1995. 416 с.
68. Кухта Б. Феномен політичного лідера: історичні силуети на тлі епох. Львів: ЛФ УАДУ, 2000. 232 с.
69. Куценко Н. Концепція стратегічного планування в управлінні фірмою // Психологія і суспільство. Тернопіль: Тернопільська академія народного господарства. 2001. №4. С.66-73.
70. Лейхифф Дж.М., Пенроуз Дж.М. Бизнес-коммуникаци: стратегии и навыки: Пер. с англ. СПб.: Питер, 2001. 686 с.
71. Ли Д. Практика группового тренинга: Пер. с англ. СПб.: Питер, 2001. 224с.
72. Липатов С.А. Организационная культура: концептуальные модели и методы диагностики // Организационная психология. СПб.: Питер, 2001. С.432-443.
73. Липатов С.А. Организационная культура: концептуальные модели и методы диагностики // Серия 14. Психология. Москва: Моск. ун-т. 1997. № 4 С. 55-65.
74. Ложкин Г.В., Выдай А.Ю. Механизмы лидерства. К вопросу о мотивационных предпосылках лидерского влияния // Політична психологія та соціальна робота. 1999. № 5. С.41-44.
75. Лозниця В.С. Психологія менеджменту: Навчальний посібник. К.: КНЕУ, 1997. 248 с.
76. Лоос В.Г. Промышленная психология. К.: Техніка, 1980. 183 с.
77. Магура М.И., Курботова М.Б. Современные персонал-технологии. М.: ЗАО Бизнес-школа Интел-Синтез”, 2001. 376 с.
78. Маєвська Н.А. Психологічні ознаки культури українців на сучасному етапі розвитку суспільства: Автореф. дисканд. псих. наук: 19.00.01 / Харьків. нац. ун-т. ім. В.Н.Каразіна. Х., 2003. 20 с.
79. Майерс Д. Социальная психология: интенсивный курс: Пер. с англ. М: Олма-Пресс, 2002. 510 с.
80. Ментс М. Эффективное использование ролевых игр в тренинге: Пер. с англ. СПб: Питер, 2001. 208 с.
81. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. М.: Дело, 1992. 464 с.
82. Мойтарчан С.Ю. Проблеми вдосконалення діяльності менеджера з мотивування працівників // Філософія. Психологія. Педагогіка. Київ: Нац. техн. ун-т. України: Київський політехнічний інститут”. 2001. № 1. С.117-122.
83. Молл Е.Г. Планирование своей карьеры руководителем // Вопросы психологии. 1998. -№ 3. С.85-91.
84. Мороз Л. Принципи організації та проведення тренінгу професійно-психолоігчного спрямування // Психологія і суспільство. Тернопіль: Тернопільська академія народного господарства. 2003. № 3. С.133-140.
85. Мошенська Л.В. Діагностичні можливості комплексу тематичних психомалюнків у дослідженні глибинних аспектів психіки: Автореф. дисканд. псих. наук: 19.00.07 / Ін-т. пед. та псих. проф. освіти АПН України. К., 1998. 19 с.
86. Немов Р.С. Психология.: В 3 т./ Гуманит. Центр Владос. М., 2001. Т.3: Психодиагностика. 685 с.
87. Нефф Т.Дж., Ситрин Д.М. Уроки лидеров: Пер. с англ. М.:ООО Из-во АСТ, 2003. 487с.
88. Никифоров Г.С., Дмитриева М.А., Снеткова В.М. Практикум по психологии менеджмента и профессиональной деятельности. СПб.: Речь, 2001. 448 с.
89. Овсянецька Л.П. Ціннісні орієнтації як фактор життєдіяльності і розвитку особистості // Філософія. Соціологія. Психологія. Івано-Франківськ: Прикарпат. ун-т. 1998. №. 3. Ч.3. С. 66-74.
90. Олексюк О. Проблематика прийняття фінансових рішень та її аналіз // Психологія і суспільство. Тернопіль: Тернопільська академія народного господарства. 2001. № 4. С.42-50.
91. Опалюк О.М., Сербалюк Ю.В. Культура спілкування. Психологічні основи професійного спілкування: навчально-методичний посібник. Кам‘янець-Подільський: Абетка, 2004. 191 с.
92. Орбан-Лембрик Л. Психологія професійної управлінської діяльності // Психологія і суспільство. Тернопіль: Тернопільська академія народного господарства. 2001. № 2. С. 91-103.
93. Орбан-Лембрик Л.Е. Вплив соціально-психологічних чинників на ефективність управлінської діяльності керівника // Філософія. Соціологія. Психологія. Івано-Франківськ: Прикарпат. ун-т. 1999. № 3. С.23-34.
94. Орбан-Лембрик Л.Е. Основи психології управління: Монографія Івано-Франківськ: Плай”, 2002. 426 с.
95. Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія управління; Посібник. К.: Акадевидав”; 2003. 568 с.
96. Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія управління; Навчальний посібник. Івано-Франківськ; Плай”, 2001. 695 с.
97. Организационная психология / Сост. и общ. ред. Винокурова Л.В., Скрипюка И.И. СПб.: Питер, 2001. 512 с.
98. Оучи У. Методы организации производства. Японско-американские подходы: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1984. 217 с.
99. Палеха Ю.І., Кудін В.О. Культура управління та підприємництва: Навчально-методичний посібник. К.: МАУП, 1998. 98 с.
100. Паркинсон С.Н. Законы Паркинсона: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1989. 448 с.
101. Парыгин Б.Д. Структура социально-психологического климата // Организационная психология СПб.: Питер, 2001. С.404-408.
102. Пасічник В.І. Психологічні особливості ефективної управлінської діяльності керівника груп авіаційних фахівців: Автореф. дисканд. псих. наук: 19.00.09 / Харьків. військ. ун-т. Х., 2004. 20 с.
103. Пачковський Ю.Ф. Психологія підприємства. Львів.: Афіша, 2001. 275с.
104. Пачковський Ю.Ф. Соціопсихологія підприємницької діяльності і поведінки. Львів: Світ, ЛОНМІО, 2000. 235 с.
105. Перлз Ф. Гештальт-подход и свидетель терапии: Пер. с англ. М.: Изд-во Либрис”, 1996. 240 с.
106. Петровская Л.А. Теоретические и методические проблемы социально-психологического тренинга. М.: МГУ, 1982. 164 с.
107. Печенізький В.П., Тихончук А.О. Переконуючий управлінський та його місце у психолого-акмеологічній культурі сучасного керівника // Філософія. Соціологія. Психологія. Івано-Франківськ: Прикарпат. ун-т. 2000. № 4. Ч.1. С. 67-71.
108. Питерс Т., Уотермен Р. В поисках эффективного управления: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1986. 418 с.
109. Попадюк Н.Я. Соціально-психологічні аспекти підготовки кваліфікованих кадрів управління / Філософія. Соціологія. Психологія. Івано-Франківськ: Прикарпат. ун-т. 2000. № 4. Ч.2. С. 82-90.
110. Попадюк Н.Я. Соціаль