КОНФЛІКТИ У ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ І ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ (СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ)

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
МВС УКРАЇНИ

На правах рукопису

Ващенко Ірина Володимирівна

УДК 316.752.4

КОНФЛІКТИ У ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ І ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ
(СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ)

19.00.05 соціальна психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора психологічних наук

Науковий консультант -
БАНДУРКА Олександр Маркович
доктор юридичних наук, професор,
академік АПрН України,
ректор Національного
університету внутрішніх справ

Харків 2003

ЗМІСТ РОБОТИ

ВСТУП

7

РОЗДІЛ 1.

Теоретико-методологічні засади дослідження конфліктів науковцями

21

1.1.

Теоретико-методологічні засади вивчення суті конфліктів

21

1.2.

Складові конфліктів і їх генеза

89

1.3.

Динаміка та функції конфліктів

117

Висновки до розділу

132

РОЗДІЛ 2.

Конфлікт як компонент професійної діяльності працівників органів внутрішніх справ

140

2.1.

Загальна характеристика діяльності працівників органів внутрішніх справ

140

2.2.

Види конфліктів, які розв’язують працівники органів внутрішніх справ та їх причини

159

2.3.

Особливості конфліктів під час взаємодії працівників органів внутрішніх справ

192

2.4.

Конфліктна компетентність працівників органів внутрішніх справ як фактор ефективності здійснення професійної діяльності

219

Висновки до розділу

239

РОЗДІЛ 3.

Особистість працівника органів внутрішніх справ в умовах конфлікту

241

3.1.

Методи та методики дослідження конфліктних полів суперечностей в роботі працівників органів внутрішніх справ

241

3.2.

Зв’язок конфліктності працівників органів внутрішніх справ з виконанням службових обов’язків

251

3.3.

Урегулювання міжособистісних конфліктів працівниками органів внутрішніх справ як засіб дослідження

259

3.4.

Психічні стани працівників органів внутрішніх справ у конфлікті

268

3.5.

Конфліктостійкість як професійно значуща якість працівників органів внутрішніх справ

275

Висновки до розділу

282

РОЗДІЛ 4.

Шляхи розв’язання, прогнозування і попередження конфліктів працівниками органів внутрішніх справ як базис розвивальної програми

286

4.1.

Програма вивчення конфліктної взаємодії працівниками органів внутрішніх справ

286

4.2.

Технологія прийняття рішень працівниками органів внутрішніх справ по вирішенню конфлікту

295

4.3.

Заходи регулюючого впливу на поведінку конфліктуючих як чинник запобігання негативних наслідків конфліктів

312

4.4.

Прогнозування конфліктів працівниками ОВС

329

4.5.

Технологія попередження конфліктів працівниками органів внутрішніх справ

339

4.6.

Психопрофілактика конфліктів працівниками органів внутрішніх справ

356

4.7.

Специфіка підготовки особового складу до дій в умовах конфлікту

372

4.8.

Правове забезпечення організації діяльності працівників органів внутрішніх справ в умовах конфлікту з урахуванням його психологічної природи

397

Висновки до розділу

414

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

418

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

422

ДОДАТКИ

471

Додаток А.

Рекомендації по підготовці плану проведення заходів ОВС щодо попередження конфлікту в місті, районі

471

Додаток Б.

Рекомендації для розробки основних функцій апарату спільного оперативного штабу

474

Додаток В.

Рекомендації для правоохоронних органів по розробці спільних заходів з метою попередження конфлікту в місті, районі

479

Додаток Д.

Можливий варіант аналізу ситуації у місті та найбільш імовірні сценарії її розвитку

483

Додаток Ж.

Поведінка працівника ОВС справ у конфлікті

492

Додаток З.

Рекомендації працівникам ОВС щодо вирішення побутових конфліктів серед громадян

493

Додаток К.

Схема взаємодії оперативних підрозділів і слідчих при розкритті злочинів (крадіжок), як типу конфліктів

496

Додаток Л.

Схема взаємодії оперативних підрозділів і слідчих при розкритті вбивств, як специфічного типу конфліктів

497

Додаток М.

Вплив сімейних конфліктів на виконання професійної діяльності працівників ОВС

498

ВСТУП

Актуальнiсть теми. Конфлікт - суспільний феномен, який супроводжує людство на всіх етапах його існування. Розвиток прогресивних тенденцій в житті суспільства, вдосконалення діяльності й особистісних якостей його членів неможливі без вміння ефективно розв’язувати конфлікти, що виникають, виявляти та попереджувати появу інших.
Прогалини у знаннях в цій галузі явно проявилися сьогодні, коли в країні відбувається процес активного державотворення. Трансформаційні процеси загострили соціальні, політичні, міжособистісні, екологічні та інші види конфліктів. Особливо це відчули фахівці, які за родом своєї діяльності покликані розв’язувати різноманітні протиріччя між людьми, передусім, працівники ОВС. Діяльність працівників ОВС має ознаки природної” конфліктної ситуації (владність повноважень, якими наділені працівники ОВС, необхідність застосування заходів примусу з метою ефективної протидії злочинності, умови постійної двобічної протидії), тобто безперервно, перманентно протікає проблемно це і зобов'язує працівників ОВС професійно розбиратися з проблемними ситуаціями та конфліктами. Вміння виявляти причини виникнення протиріч, механізм розвитку й способи попередження конфлікту, конфліктні обставини, що сприяють здійсненню протиправних вчинків, прогнозувати конфліктні ситуації, керувати поведінкою людей, що беруть участь в конфлікті, є важливою професійною якістю працівника органів внутрішніх справ.
Підвищення ролі особистості працівника ОВС як фахівця й громадянина в покращенні господарського, соціального, культурного життя суспільства вимагає розробки нових професійних і психологічних підходів до його професійної підготовки. Доцільним сьогодні виявляється розподіл психолого - конфліктологічного аналізу:
а) суб’єктів конфлікту за параметрами активності участі та ролі в ініціації;
б) предмету конфлікту в залежності від його відношення до професійної діяльності.
Психолого - конфліктологічне забезпечення діяльності працівників ОВС належить до соціальної психології, саме до її практичного напрямку, який орієнтований на розв’язання актуальних проблем конкретних соціальних суб’єктів у правоохоронній сфері. Воно не було ще предметом психологічних досліджень. Не розроблено ні теоретичне обґрунтування проблеми, ні необхідне її науково-методичне забезпечення.
Таким чином, сутність досліджуваної проблеми полягає в тому, щоб визначити професійно обумовлену специфіку конфліктологічних знань працівників ОВС, виявити соціально-психологічні аспекти формування конфліктостійкості у працівників ОВС, визначити особливості прогнозування та розв’язання конфліктів працівниками ОВС, які виступають, з одного боку, як суб’єкти, що управляють, а з іншого боку як об’єкти, якими управляють.
Міра наукової розробленості проблеми. Аналіз праць, присвячених розробці конфліктологічних проблем у різних галузях знання, показує, що:
- фундаментальні результати психології, соціології, політології, математики, педагогіки, правознавства, філософії, мистецтвознавства, воєнних та історичних наук не можуть бути безпосередньо використані для визначення та пояснення особливостей конфліктологічних знань для працівників ОВС без їх переосмислення у системі понять соціальної психології. Адже об’єктивно існує принципова особливість цільових та посадових функцій працівників ОВС, загальних і конкретних механізмів, тенденцій, закономірностей міжособистісної взаємодії суб’єктів правоохоронної діяльності, а також змісту і результатів управління в системі ОВС;
- соціально-психологічне обґрунтування стратегічних напрямків розвитку конфліктної компетентності та конфліктостійкості працівників ОВС не повною мірою розроблені в теоретико-психологічному напрямі. Існує ряд робіт теоретичного характеру [А.Я. Анцупов, Т.А. Полозова, Н.І. Фригіна, М.М. Руткевич], які не знайшли достатнього практичного обґрунтування. Є ряд практичних досліджень [О.Я. Баєв, А.В. Боєнко, М.В. Филимонов, Л.Б. Філонов], які не містять узагальнюючих, концептуальних тлумачень.
Необхідність теоретичної розробки соціально-психологічного обґрунтування стратегічних напрямків розвитку конфліктної компетентності та конфліктостійкості працівників ОВС обумовлена практичними запитами та потребами суспільства, особливо в перехідні періоди, і недостатньою комплексною науковою розробкою проблеми на концептуальному рівні. Це стало підставою для обрання теми докторської дисертації Конфлікти у діяльності працівників органів внутрішніх справ і шляхи їх подолання (соціально-психологічний аспект)” та проведення різнопланового дослідження зазначеної проблеми протягом останніх 8 років.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблема, що передбачена дисертаційним дослідженням, відповідає пріоритетним напрямкам фундаментальних та прикладних дослiджень навчальних закладiв та науково-дослiдних установ МВС України на перiод 1995-2000 рр. (затверджено рiшенням Колегiї МВС України вiд 02.02.1995 р. № 4 к/м) i на період 2000-2005 рр. (затверджено рiшенням Колегiї МВС України вiд 18.12.2000 р. № 9 к/м). Окрім того, тема входить до переліку пріоритетних тем досліджень, розроблених Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 2 від 9.02.1999 р.) та Плану конструкторських і науково-дослідних робіт Нацiонального університету внутрiшнiх справ України м. Харкова (п.2.2.1).
Загальна мета дослідження полягає у психологічній характеристиці конфліктної компетентності та конфліктостійкості як значущих якостей особистості у працівників ОВС, виявленні соціально-психологічних резервів удосконалення діяльності працівників ОВС в умовах конфлікту, визначенні вимог до правового забезпечення організації діяльності працівників ОВС в умовах конфлікту з урахуванням психологічної природи конфліктної компетентності та конфліктостійкості.
Об’єктом дослiдження є конфлікти, які попереджують і розв’язують працівники ОВС у своїй професійній діяльності.
Предметом дослiдження виступає психологічний зміст конфліктної компетентності та конфліктостійкості працівників ОВС, реальний рівень та шляхи підвищення цих якостей.
Виходячи з поставленої мети, в дисертацiї вирiшуються наступнi основні завдання:
1) виявлення ролі соціально-психологічного компоненту в системі конфліктологічного знання через теоретичний аналіз наукових даних із різних галузей знань відносно впливу конфлікту на особистість;
2) упорядкування етапів генезису, варіантів динаміки конфліктів, учасниками яких є працівники ОВС, через поєднання специфіки суб’єктів суспільних відносин і їх юридичної відповідальності;
3) визначення кола конфліктологічних проблем, істотних для вдосконалення діяльності працівників ОВС, уточнення змісту основних наукових понять, потрібних для розробки цих проблем;
4) виділення типів і виявлення сутності конфліктів, які розв’язують працівники ОВС у своїй професійній діяльності, причин і факторів, що зумовлюють їх виникнення і перебіг;
5) розкриття залежності між взаємодією працівників різних підрозділів ОВС в умовах конфлікту та якістю виконання поставлених перед ними завдань;
6) з’ясування психологічних характеристик конфліктної компетентності, її рівня і шляхів підвищення у працівників ОВС;
7) визначення комплексу методів дослідження конфліктостійкості у працівників ОВС;
8) з’ясування умов формування конфліктостійкості у працівників ОВС;
9) розробка, обґрунтування та апробація системи конфліктологічної підготовки працівників ОВС.
Теоретико-методологічна основа дослідження. Методологічною основою даного дослідження слугують загальні принципи психологічної науки та праці зарубіжних і вітчизняних вчених:
- принципи детермінізму, розвитку, єдності свідомості й діяльності (О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн);
- положення про особистість як активний суб’єкт діяльності (К.О.Абульханова-Славська, М.Й. Боришевський, Л.Ф. Бурлачук, Г.С.Костюк, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, Л.Е. Орбан-Лембрик, С.Л.Рубінштейн, В.О. Татенко) і про структуру мотиваційно-смислових утворень (Б.С. Братусь, Б.В. Зейгарник, Т.М. Титаренко);
- теоретичний підхід до конфлікту як зіткнення протилежно спрямованих тенденцій (С.Д. Максименко, М.Н. Корнєв, Г.В. Ложкін, М.І. Пірен, Н.І. Пов’якель).
Теоретичне підґрунтя дослідження складають праці вчених, які розробили методологію й науковий апарат дослідження проблеми конфлікту в різних галузях: у психології (А.Я. Анцупов, Ф.М. Бородкін, Н.В. Грішина, Л.М. Карамушка, Н.Л. Коломінський. Н.М. Коряк, Г.В.Ложкін, М.І. Пірен, Б.І. Хасан, А.І. Шипілов), у соціології (K.Boulding, L. Coser, R. Dahrendorf, M. Deutsch, A. Rapoport, А.Г.Здравомислов, Г. Зіммель, М.Н. Руткевич), у правознавстві (О.Я.Баєв, О.М. Бандурка, В.Б. Козлов, С.В. Кудрявцев, В.Я. Тацій), у політології (І.М. Арцибасов, С.О. Єгоров, Р.М. Долнікова, В.В. Журкін, Г.М. Перепелиця, Е.О. Поздняков, Ш.З. Султанов), у математиці (В.В.Дружинін, Д.С. Конторов, В.Ф. Крапивін) та ін.
Суттєве значення для розвитку конфліктологічних знань мають дані про особистість у конфлікті (О.А. Донченко, О.О. Єршов, М.І. Пірен, Т.М. Титаренко), праці з дослідження конфліктів у різних видах діяльності людини і сферах стосунків (Т.М. Афанасьєва, А.В. Дмитрієв, Д.П. Кайданов, Н.Л. Коломінський, Г.В. Ложкін, С.Г. Шуман).
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань у роботі були застосовані методи теоретичного та емпіричного дослідження. Теоретичні методи (аналіз, синтез, зіставлення, систематизація, класифікація, узагальнення) дали можливість науково-теоретичного осмислення отриманих даних. На етапах емпіричного дослідження застосовувались спостереження, опитування (у формі анкетування, бесіди), методика діагностики способів реагування на конфліктну ситуацію К. Томаса (адаптована Н.В.Грішиною); метод діагностики типу міжособистісних відносин Т. Лірі (адаптована Л.М. Собчик); методика дослідження самоставлення (С.Р. Пантелеєва), шкала оцінки дискомфорту (О.Б. Фанталової); методика Діагностика домінуючої стратегії психологічного захисту в конфліктах” (адаптована В. Бойко); методика Визначення рівня конфліктності особистості”; методика Конфліктна особистість”; методика Особистісна агресивність і конфліктність” (Є.П.Ільїн, П.А. Ковалєв); шкала виміру мотивації досягнення (Ю.М.Орлова); методика Q-сортировка; методика Оцінка психічної активації, інтересу, емоційного тонусу, напруги і комфортності”; методика Дослідження самооцінки стресостійкості особистості”; шкала самооцінки ситуативної та особистісної тривожності (Ч. Спілбергера); методика визначення ригідності; методика Самооцінки психічних станів” (Г.Айзенка).
Надійність і вірогідність результатів забезпечено методологічним обґрунтуванням вихідних положень, відповідністю методів меті та завданням дослідження, репрезентативністю вибірки (1472 працівника різних підрозділів ОВС: КР, БНОН, БЕЗ, КМСН, С, АСМ, ППС, ДАІ, ДІ), застосуванням методів статистичної обробки отриманих даних за допомогою пакетів Microsoft Excel, Statistic.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:
- вперше зведено в систему наукові положення та емпіричні дані відносно впливу конфліктів на особистість, які одержані фахівцями різних галузей знання;
- вперше виявлено, що підсистема формування конфліктної компетентності та конфліктостійкості є системоутворювальним фактором в системі конфліктологічної підготовки працівників ОВС;
- вперше визначено, що конфліктна компетентність працівників ОВС виконує дві психологічні функції: інформаційну та контрольну;
- дістало подальшого розвитку уявлення про конфліктостійкість працівників ОВС як здатність особистості ситуативно, гнучко, оперативно реалізовувати професійні дії у складній ситуації соціальної взаємодії (конфлікт);
- дістало подальшого розвитку визначення соціально-психологічних резервів удосконалення діяльності працівників ОВС в умовах конфлікту;
- розширено уявлення про специфіку застосування заходів регулюючого впливу на поведінку конфліктуючих через деталізацію розгляду різних типів конфлікту.
Теоретичне значення дослідження полягає у систематизації поняттєвого апарату, що використовується для опису конфлікту, визначенні поняття конфліктна компетентність працівника ОВС”, обґрунтуванні підсистеми формування конфліктостійкості працівників ОВС та визначенні вимог до правового забезпечення організації діяльності працівників ОВС в умовах конфлікту з урахуванням психологічної природи конфліктної компетентності й конфліктостійкості.
Уточнено ряд закономірних тенденцій: а) про пряму залежність вибору способу розв’язання конфлікту від конфліктної компетентності працівника ОВС; б) про вплив рівня розвитку конфліктостійкості працівника ОВС на ефективність виконання оперативно-службових завдань в умовах конфлікту; в) про взаємозв’язок рівня внутрішньо - психологічного дискомфорту з рядом особистісних показників.
Теоретично обґрунтовані шляхи та система відповідних ним заходів впливу на розвиток конфліктної компетентності працівника ОВС, осмислено та виділено наслідки недостатньої конфліктостійкості працівників ОВС.
Розроблено теоретичні й на основі них методичні та організаційні підвалини (принципи, напрямки, форми та методи) організації діяльності працівників ОВС в умовах конфлікту, які мінімізують вплив його негативних наслідків на якість виконання завдань, що стоять перед працівниками ОВС України.
Практичне значення дослідження полягає у виділенні параметрів та доборі відповідних їм методик визначення рівня розвитку конфліктної компетентності та конфліктостійкості, що дозволяють діагностувати та складати більш повну характеристику особистості працівника ОВС у конфлікті; у розкритті спеціальних умов, що сприяють розвитку конфліктної компетентності та конфліктостійкості; у створенні розвивальної методики багаторівневої і багатоаспектної конфліктологічної підготовки працівників ОВС з урахуванням зазначених умов; у розробці конкретних соціально-психологічних прийомів оптимізації розвитку конфліктної компетентності та конфліктостійкості особистості працівника ОВС; у розробці методики формування умінь розв’язувати специфічний вид конфлікту - кримінальний; у розробці технології попередження конфлікту працівниками ОВС і технології прийняття рішень працівниками ОВС в умовах конфлікту; в опрацюванні, на базі вищезазначених розробок, методичних рекомендацій для працівників ОВС.
Впровадження результатів дослідження. На основі результатів дослідження розроблено та впроваджено у навчальний процес у Національному університеті внутрішніх справ нові навчальні дисципліни: Конфліктологія” (на факультетах: соціально-психологічному, юридичному, кримінальної міліції, спеціальному, права і підприємництва, громадської безпеки), Основи конфліктології”, Вступ до конфліктології” (на факультетах: громадської безпеки, права і підприємництва), спецкурс: Вирішення конфліктних ситуацій між працівниками ОВС та населенням” (на факультеті громадської безпеки).
На соціально-психологічному факультеті відкрито нову спеціальність - психолог - конфліктолог” з 1999 навчального року.
Розроблена система конфліктологічної підготовки кадрів для ОВС України (зміст, принципи, методи, форми підготовки, які знайшли відображення в навчальному курсі Основи конфліктології” та спецкурсі Типові та екстремальні ситуації у професійній діяльності працівників ОВС”) впроваджена у навчальний процес у Навчальному центрі підготовки УМВС України в

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Результати дослідження дозволили зробити такі висновки:
1. Наукові дані відносно впливу конфлікту на особистість з різних галузей знань зведено в систему, в якій в якості системоутворювального виділено соціально-психологічний компонент.
2. Упорядковано етапи генезису, варіанти динаміки та комплекс функцій конфлікту, учасником якого є працівник ОВС через своєрідність специфічного суб’єкта суспільних відносин (одразу виконує дві ролі: громадянина України й державного службовця, наділеного певними повноваженнями, зокрема, правового примусу) і через юридичну відповідальність, яка накладає свій відбиток на обґрунтованість застосування і вибір засобів досягнення мети у кожному конфлікті. Виконання функціональних обов’язків вимагає від працівників ОВС крізь призму психологічної компетентності дотримуватися таких умов:
- якомога повніше вивчення можливих наслідків досягнення мети й адекватного використання кожного засобу, що є у їх розпорядженні;
- вивчення можливих наслідків конфлікту;
- співвіднесення можливих наслідків обраного заходу з наслідками використання інших заходів або відмова від досягнення мети;
- співвіднесення вжитих працівниками ОВС заходів з його правовим захистом.
3. Ґрунтуючись на результатах проведеного теоретичного й експериментального дослідження, визначено коло конфліктологічних проблем, істотних для вдосконалення діяльності працівників ОВС. До них включено категорії проблем, адекватних основним блокам моделі професійної діяльності працівника ОВС за С.П. Бочаровою, О.М.Бандуркою.
4. Побудова типології конфліктів, які розв’язують працівники ОВС, дала можливість здійснити психологічну характеристику їх сутності та виявити чинники. Визначено, що тип конфлікту та його чинники залежать від специфіки професійних функцій різних категорій працівників ОВС. Виділені типи конфліктів розрізняються тим:
а) хто є суб’єктом конфлікту за параметрами активності участі та ролі в ініціації;
б) що є предметом конфлікту в залежності від його відношення до професійної діяльності.
5. Надано психологічну характеристику конфліктної компетентності працівників ОВС через включення до неї таких психологічних функцій:
а) інформаційної (знання про конфлікт як явище, знання щодо прояву власних індивідуальних якостей у конфлікті, уміння оцінити власні якості, готовність використання прийомів стимуляції, прояву потрібних для розв’язання конфлікту якостей, знання прийомів розв’язання конфлікту),
б) контрольної (планування дій, передбачення вчинків і дій, їх оцінку, здатність припинити або загальмувати діяльність на будь-якому її етапі, здатність здійснити вибір стратегії чи модифікувати її).
6. Визначено компонентний склад конфліктної компетентності, до якого включено:
- знання суб’єкта про конфлікт як явище;
- орієнтування у власних індивідуально-психологічних особливостях в конфлікті;
- володіння системою засобів запобігання й подолання конфлікту; здатність до регуляції поведінки в конфлікті (прогнозування, планування, оцінювання, прискорення-гальмування, узгодження: ситуація - стратегія - тактика”).
7. В результаті проведеного дослідження визначено, що практика невтручання в конфлікт може сприяти закріпленню в індивідуальному досвіді працівника ОВС соціально неприйнятних способів самоствердження, основою яких є культ сили і зневажливе ставлення до інших.
8. До адекватного комплексу формування конфліктостійкості поряд із загальною конфліктологічною освітою, віднесені спеціальні форми конфліктологічної підготовки працівників ОВС, які включали такі блоки, як:
- когнітивний блок (здатність до тривалої концентрації уваги на об’єкті професійного інтересу в умовах конфлікту; швидке переключення уваги; здатність вести спостереження за кількома характеристиками об’єкта, за численними об’єктами водночас; уміння адекватно діагностувати межі конфлікту; довільне запам’ятовування образної інформації);
- блок саморегуляції (уміння зберігати емоційну витривалість у психологічно складних ситуаціях; здатність до тривалого збереження високої активності; усвідомлена готовність до виправданого професійного ризику; здатність до самоспостереження; здатність об’єктивно оцінювати свої досягнення, сили, можливості; упевненість у собі, своїх силах, можливостях);
- комунікативний блок (здатність уникати конфліктогенів, а у випадку їх наявності вміти перетворювати; розуміти й адекватно оцінювати особисті якості, актуальний стан конфліктуючих і стосунки між людьми; вміти швидко й ефективно встановлювати психологічний контакт з конфліктуючими; реалізовувати посередницькі дії для локалізації, розв’язання конфлікту; вміти вести переговорний процес; використовувати узгоджені засоби і прийоми спілкування в умовах взаємодії);
- операціональний блок (уміння застосовувати конфліктологічні знання, настанови з організації діяльності працівників ОВС в умовах конфлікту, компетентне визначення соціально-психологічних індикаторів діагностики негативного прояву поведінки конфліктуючих; уміння здійснювати вибір адекватного способу дій для розв’язання конфлікту).
9. Визначено, що моделлю побудови індивідуальної програми розвитку конфліктної компетентності й конфліктостійкості має бути реальна діяльність працівника ОВС у конфлікті. А підсистема формування конфліктної компетентності та конфліктостійкості є системоутворювальним фактором у системі конфліктологічної підготовки працівників ОВС.
Для подальшого вивчення проблеми конфлікту в діяльності працівників правоохоронних органів у соціальній психології ми вважаємо перспективними такі дослідження: психологічні чинники конфліктності конфідента; особливості конфліктів, які пов’язані з терористичним актом; психологічні аспекти підготовки працівників ОВС до ведення переговорів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Абрамова Г.С. Сборник задач по социальной психологии и психологии развития: Учеб. пособие. М.: Академия, 1999. 144 с.
Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. М.: Наука, 1980. 335 с.
Абульханова-Славская К.А. Жизненные перспективы личности // Психология личности и образ жизни. М.: Наука, 1987. С.137-145.
Абульханова-Славская К.А. О путях построения типологии личности // Психологический журнал. - 1983. - Т.4. - № 1. С. 14-29.
Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991. 299 с.
Авдеев В.В. Психотехнология решений проблемных ситуаций. М.: Изограф, 1997. 536 с.
Аверченко Л.К., Залесов Г.М., Мокшанцев Р.И., Николаенко В.М. Психология управления: курс лекций. - М.: ИНФРА-М, 1997. - 150 с.
Авксентьев В.А. Этнические конфликты: история и типология // СОЦИС. - 1996. - № 12. С. 43-49.
Аг А. Введение в теорию конфликтов // Политология вчера и сегодня. - Вып.3. - М.: Изд-во МГУ, 1991. - С. 143-161.
Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие: социально-психоло-гические проблемы. - М.: Изд-во МГУ, 1990. - 240 с.
Агеев В.С. Психология межгрупповых отношений. - М.: Изд-во МГУ, 1983. - 144 с.
Айрапетянц А.Т. и др. Психологический словарь. - М.: Педагогика, 1983. 357 с.
Алексеева А.И. Влияние самооценки на способ разрешения конфликтной ситуации: Дисс канд. психол. н.: 19.00.01 / Ленинградский педагогический институт. - Л., 1983. 167 с.
Алексєєва М.І. Педагогічний конфлікт очима психолога // Конфлікти у педагогічних системах. Вінниця: Вид-во ВДТУ, 1997. С. 16-18.
Амелин В.Н. Социология политики. М.: Изд-во МГУ, 1992. 184 с.
Амелин В.Н. Сущность, структура, типология и способы разрешения социальных конфликтов // Вестник Московского университета Сер. 12, 1991. - № 6. С.69.
Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1969. - 339 с.
Андреев В.И. Конфликтология: искусство спора, ведения переговоров, разрешения конфликтов. - М.: Народное образование, 1995. - 127 с.
Андреенкова Н.В., Воронченкова Г.А. Развитие трудовых конф-ликтов в России в период перехода к рыночной экономике // СОЦИС. - 1993. - № 8. С. 24-31.
Андрос А.Я. Самостоятельный выбор стиля как фактор развития интегральной индивидуальности: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Пермский гос. ун-т. - Пермь, 1994. - 27 с.
Андросюк В.Г. Діяльність співробітників міліції в екстремальних умовах // Матеріали республ. наук.-практ. конф. Практична психологія в ОВС”. К.: Вид-во Київського інституту внутрішніх справ України, 1995. С. 42-45.
Анискевич А.С. Политический конфликт. - Владивосток: Изд-во ВГУ, 1994. 78 с.
Антонова Л.В., Довгань Л.Е. Конспект лекції з курсу Основи конфліктології” для студентів факультету менеджменту й маркетингу. - К.: Вид-во КПІ, 1995. - 20 с.
Антонова-Турченко О.Г. Від конфлікту до взаєморозуміння. К.: Вид-во КПІ, 1992. 36 с.
Анцупов А.Я. Социально-психологические проблемы предупреждения и разрешения межличностных конфликтов во взаимоотношениях офицеров. М.: Изд-во ГАВС, 1992. 262 с.
Анцупов А.Я., Малышев А.А. Введение в конфликтологию. - К.: Изд-во МАУП, 1996. - 104 с.
Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Альбом схем по учебной дисциплине Конфликтология”. - Новогорск: Изд-во АГЗ, 1997. - 67 с.
Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Словарь конфликтолога. М.: Изд-во ВУ, 1995. 68 с.
Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Конфликтология: Учебник для вузов. - М.: ЮНИТИ, 2001. - 551 с.
Анцыферова Л.И. Личность в трудных жизненных условиях: переосмысливание, преобразование ситуаций и психологическая защита // Психологический журнал. - 1994. - Т. 15. - № 1. - С. 3-14.
Анцыферова Л.И. Личность в динамике: некоторые итоги иссле-дования // Психологический журнал. Т. 13. 1992. - № 5. С. 12-25.
Аристотель Соч.: В 4-х т. - М.: Мысль, 1983. - Т. 4. - 832 с.
Арон Р. Этапы развития социологической мысли: Пер. с фр. - М.: Изд. группа Прогресс” Универс”, 1993. - 607 с.
Афонькова В.М. Конфликты в коллективе старшеклассников и пути их преодоления: Дисс канд. пед.н.: 13.00.01 - М., 1975. 201 с.
Афонькова В.М. О критериях разрешенности конфликта // Вопросы идейно-политического и нравственного воспитания учащихся. - Ч. 1. - М.: Просвещение, 1975. - 137 с.
Бабосов Е.М. Конфликтология: Учеб. пос. для студентов вузов. Мн.: Тетра Системс, 2000. 464 с.
Баев О.Я. Конфликтные ситуации на предварительном следствии (основы предупреждения и разрешения). - Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1984. 131 с.
Баев О.Я. Конфликты в деятельности следователя. - Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1981. - 160 с.
Баев О.Я. Конфликтные ситуации на предварительном следствии, криминалистические средства их предупреждения и разрешения: Автореф. дис д-ра юр. н.: 12.00.09. - Л., 1985. 46 с.
Бандурка А.М. и др. Конфликтология. - Харьков: РИП Оригинал”: Фортуна-пресс, 1997. - 356 с.
Бандурка О.М. Основи управлiння в органах внутрiшнiх справ України: теорiя, досвiд, шляхи удосконалення. - Харкiв: Основа”, 1996. - 398 с.
Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: Підручник. Харків: Вид-во Університету внутрішніх справ, 1998. 480 с.
Баныкина С.В. Назревшая проблема конфликтологии // Социальные конфликты: экспертиза, прогнозирование, технологии разрешения. - М., 1997. - Вып. 12. 135 с.
Баскина Ю.В. Методика диагностики родительского отношения (методика включенного конфликта”): Дис... канд. психол. наук: 19.00.07 /МГУ. - М., 1992. - 180 с.
Баскина Ю.В., Спиваковская А.С. Методика включенного конфликта и ее использование для оценки эффективности психологической коррекции // Вопросы психологии, 1989. - № 2. С. 102 -109.
Безруких М.М. Я и другие Я, или Правила поведения для всех. - М.: Политиздат, 1991. - 314 с.
Бекешкіна І.Е. Конфліктологічний підхід до сучасної ситуації в Україні. К.: Абрис, 1994. 48 с.
Белкин А.С., Жаворонков В.Д. Педагогическая конфликтология. - Екатеринбург: ИРРО, 1994. - 92 с.
Белкин А.С., Жаворонков В.Д., Зимина И.С. Конфликтология: наука о гармонии. - Екатеринбург: Глаголъ, 1995. - 93 с.
Белоусова З.И., Бойко В.Э., Приходько В.И. Семья. Школа. Конфликт. Запорожье: РВП Видавець”, 1995. 140 с.
Біляцький С., Хахлюк А. Світовий досвід регулювання трудових відносин (на прикладі США) // Україна: аспекти праці. - 1997. - № 3-4. - С. 59-62.
Божович Л.И. Проблема формирования личности: Избр. психол. тр. М.: Международная педагогическая академия, 1995. 208 с.
Бойко В.В., Ковалев А.Г. Конфликты в трудовом коллективе и пути их решения // Психологический журнал. - 1983. - Т. 4. - № 3. - С. 51-60.
Боришевський М.Й., Кушнірюк В.М. Гуманізація оцінних ставлень як умова попередження конфліктів у педагогічному процесі // Конфлікти у педагогічних системах. - Вінниця: Вид-во ВДТУ, 1997. - С. 33-35.
Бородкин Ф.М., Коряк Н.М. Внимание: конфликт. - Новосибирск: Наука, 1989. - 186 с.
Бродаль Х. Девять ступеней вниз, или Ссоры - конфликты - войны. - М.: Знание-сила, 1991. - № 11. - С. 60-66.
Бурлачук В. Життєвий світ і структура конфлікту // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 1998. - № 4-5. С. 93-104.
Бэкон Ф. Сочинения: В 2-х т. М.: Мысль, 1979. Т. 2. 504 с.
Василюк Ф.Е. Психология переживания: анализ преодоления конфликтных ситуаций. - М.: Изд-во МГУ, 1984. - 200 с.
Василюк Ф.Е. Типология переживания различных критических ситуаций // Психологический журнал. Т.16. 1995. № 5. С.104-114.
Васильева Е.И. Институционализация социального конфликта: Современный опыт США // Социальные конфликты - М., 1994. - Вып. 6. - С. 128-151.
Ващенко І.В. Норма як основа оцінки конфліктної поведінки // Система неперервної освіти: здобутки, пошуки, проблеми: Матеріали міжнарод. наук.-практ. конф. Чернівці: Митець”, 1996. Кн.6. С. 32-34.
Ващенко І.В. Про вплив спілкування на поведінку особистості у конфліктній ситуації // Українська психологія: сучасний потенціал. - К.: ДОК-К. - 1996. - Т.1. - С. 166-170.
Ващенко И.В., Шевченко Л.А. Психология работников органов внутренних дел в экстремальных (особых) условиях: Методическое пособие. Харьков: Изд-во УВС, 1996. 86 с.
Ващенко И.В., Белавина Т.И. Основы конфликтологии: Учеб. пособие. - Харьков: РИП Оригинал”, 1997. - 136 с.
Ващенко І.В. Конфлікти сьогодні: проблеми та пошуки рішень // Актуальні проблеми розвитку суспільної думки і практики управління: Зб. наук. праць / Запоріжський ін-т державного і муніципального управління. Вип.3. Запоріжжя: РВП Видавець”, 1997. С. 178-181.
Ващенко І.В. Конфлікт і девіантна поведінка // Вісник Харківського державного університету. - Харків: Вид-во ХДУ, 1998. - Серія психологія. - № 403. - С. 23-27.
Ващенко І.В. Конфліктологія: історичний вимір // Вісник Універ-ситету внутрішніх справ. - Харків: Вид-во Університету внутрішніх справ, 1998. - № 3-4. - С. 363-372.
Ващенко І.В., Антонова О.Г. Конфлікт. Посттравматичний стрес: шляхи їх подолання: Навч. посібник. - К.: Знання, 1998. - 289 с.
Ващенко И.В., Тюрина В.А. Организация самостоятельной работы курсантов по конфликтологии при изучении тем История конфликтологии” и Конфликт. Классификация конфликтов”: Учеб. пособие. К.: ООО МФА”, 1998. 52 с.
Ващенко И.В., Тюрина В.А. Руководителю о конфликтах: Учеб. пособие. К.: Знання, 1998. 59 с.
Ващенко И.В., Тюрина В.А. Виды конфликтов: Учеб. пособие. К.: ООО МФА”, 1998. 53 с.
Ващенко І.В Типологія переживань конфліктних ситуацій працівниками органів внутрішніх справ // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ МВС України. - Одеса: ОІВС, 1999. - № 3. - С. 181-184.
Ващенко І.В. Формування навичок сприятливого професійного спілкування - запорука уникнення конфліктів у діяльності працівників органів внутрішніх справ // Психологія та педагогіка: Зб. наук. праць. - Харків: Каравела”, 1999. - С. 14-18.
Ващенко И.В., Тюрина В.А. Конфликт и управленческая деятельность: Учеб. пособие. К.: Знання, 1999. 218 с.
Ващенко І.В. Конфліктна компетентність працівників органів внутрішніх справ як передумова успішного розв’язання оперативно-службових завдань // Психологія: Зб. наук. праць. НПУ ім. М.П. Драгоманова. Вип. 2 (9), 2000. C. 296-301.
Ващенко І.В. Конфлікт та його сутнісні характеристики // Психологія: Зб. наук. праць. - НПУ ім. М.П. Драгоманова. - Вип. 3 (10), 2000. - C. 47-54.
Ващенко І.В., Гіренко С.П. Сучасні проблеми педагогічної конфліктології // Психолого-педагогічні основи гуманізації вихо-вання і навчання: Зб. наук. праць. Рівно: Тетіс”, 2000. С.94-98.
Ващенко И.В., Гиренко С.П., Хамалян Р.А., Антонова А.Г. Общая конфликтология: Учеб. пособие. Харьков: ООО Модель Вселенной”, 2000. 512 с.
Ващенко И.В., Гиренко С.П., Хамалян Р.А., Антонова А.Г. Общая конфликтология: Учеб. пособие. / Под общ. ред. И.В.Ващенко, С.П.Гиренко. 2-е изд., доп. - Харьков: Оригинал, 2001. 384 с.
Ващенко І.В. Види конфліктів у підрозділах органів внутрішніх справ // Психологія: Зб. наук. праць. НПУ ім. М.П. Драгоманова. Вип. 12, 2001. С. 383-394.
Ващенко І.В. Генезис конфлікту // Вісник Харківського універ-ситету. - Харків: Вид-во ХДУ, 2001. - Серія психологія. - № 517. С.21-26.
Ващенко І.В. Конфліктостійкість як необхідна професійно значуща психологічна якість працівників органів внутрішніх справ // Вісник ХДПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія. Харків: Вид-во ХДПУ, 2001. Вип. 7. С. 18-26.
Ващенко І.В. Особливості конфліктів під час взаємодії працівників органів внутрішніх справ // Вісник ХДПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія. Харків: Вид-во ХДПУ, 2001. Вип. 5. C. 198-207.
Ващенко І.В. Причини конфліктів, з якими стикаються працівники ОВС // Вісник ХДПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія. Харків: Вид-во ХДПУ, 2001. Вип.6. C. 100-115.
Ващенко І.В. Психологічні передумови використання працівни-ками органів внутрішніх справ узагальнених способів розв’язання міжособистісних конфліктів // Педагогіка і психологія професійної освіти: Наук. метод. журнал. Львів, 2001. - № 1. С.115-125.
Ващенко І.В. Технологія розробки рекомендацій для прийняття рішень працівниками органів внутрішніх справ по вирішенню конфліктів // Психологія: Зб. наук. праць. НПУ ім. М.П. Драго-манова. Вип. 14, 2001. С.386-396.
Ващенко І.В. Вивчення курсу Конфліктологія” у вищих навчальних закладах освіти МВС України // Педагогіка і психологія професійної освіти: Наук. метод. журнал. - Львів, 2001. - № 4. С. 64-79.
Ващенко І.В. Формування умінь у працівників органів внутрішніх справ до складання програми вивчення конфліктної взаємодії // Вісник Харківського університету. - Харків: Вид-во ХДУ, 2002. - Серія психологія. - № 539. С. 23-27.
Ващенко І.В. Правове забезпечення організації діяльності праців-ників органів внутрішніх справ в умовах конфлікту // Вiсник ХДПУ iм. Г.С. Сковороди. Психологiя. Харкiв: ХДПУ, 2002. Вип.8. С. 207-216.
Ващенко І.В. Загальні проблеми викладання конфліктології // Психологія: Зб. наук. праць. НПУ ім. М.П. Драгоманова. Вип. 15, 2002. С. 305-314.
Ващенко І.В. Регулювання конфліктної поведінки співробітниками органів внутрішніх справ // Наука i освiта: Наук. - практ. журнал. Одеса, 2002. - №1. С. 83-87.
Ващенко І.В. Методика оцiнки небезпеки терористичного акту // Методика конфлiктологiчної експертизи: Матеріали мiжнар. наук.-практ. конф. К., 2002. Вип. 3. - С. 17-20.
Ващенко І.В. Дослідження проблеми конфлікту в психології // Психологiя: Зб. наук. праць НПУ iм. М.П.Драгоманова. - Вип.17, 2002. С. 305-314.
Ващенко І.В. Технологія попередження конфліктів працівниками органів внутрішніх справ // Наука і освіта: Наук. - практ. журнал. - Одеса, 2002. - № 3-4. - С. 5-9.
Ващенко І.В. Психопрофілактика конфліктів працівниками органів внутрішніх справ // Наука і освіта: Наук. - практ. журнал. - Одеса, 2002. - № 5. - С.7-13.
Ващенко І.В. Конфлікти: сучасний стан, проблеми та напрямки їх вирішення в органах внутрішніх справ: Монографія. Харків: Вид-во ОВС, 2002. 256 с.
Введение в теорию международного конфликта. - М.: Внешторгиздат, 1996. 204 с.
Вендеров Е.Е. Психологические проблемы управления. - М.: Экономика, 1969. С. 27-29.
Вересов Н.Н. Формула противостояния, или как устранить конф-ликт в коллективе. М.: Наука, 1998. 158 с.
Водолазский Б.Ф., Гутерман М.П. Конфликты и стрессы в дея-тельности органов внутренних дел. - Омск: Изд-во ОВШМ МВД СССР, 1976. 34 с.
Волкогонов Д.А. Моральные конфликты и способы их разрешения. М.: Знание, 1974. - 64 с.
Воробйова І.Ю. Завдання та основні напрями професійної психологічної підготовки працівників ОВС до дій в умовах натовпу // Вісник Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка. Вип. 3. К.: Вид-во КДУ, 1999. С. 27-35.
Воробйова І.Ю. Психологічне забезпечення діяльності праців-ників органів внутрішніх справ в умовах вияву соціально небезпеч-ної поведінки натовпу: Дис канд. психол. наук: 19.00.06 / Націо-нальна академія внутрішніх справ України. К., 1999. 239 с.
Галтунг Д. Культурное насилие // Социальные конфликты - М., 1995. - Вып.8. С. 33-39.
Гиляров Е.М. Конфликтологи: Республиканский институт повы-шения квалификации работников МВД РФ. - 3-е изд., перераб. и доп. - Домодедово, 1995. - 32 с.
Гирнык А.Н., Саламатов В.А. Методологические аспекты под-держки принятия решений в кризисных ситуациях // Українська психологія: сучасний потенціал. Матеріали Четвертих Костю-ківських читань (25 вересня 1996 р.). В 3-х т. К.: Вид-во ДОК-К, 1996. Т. 1. С. 248-258.
Гірник А.М. Завдання і принципи конфліктологічної експертизи. - Конфліктологічна експертиза: теорія і методика. - Вип. 1. - К., 1997. - С. 5-10.
Гірник А.М. Посередництво в трудових конфліктах. - К.: Стилос”, 1998. - 52 с.
Гірник А.М. Управління конфліктом (соціально-психологічний аспект). - К.: Світ безпеки, 1996. - № 9. - С. 27-44.
Гірник А.М. Як досягти успіху в переговорах? Хмельницький: Волочинська райдрукарня,1992. 25 с.
Глухова А.В. Типология политических конфликтов. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1997. 190 с.
Глушакова К.П. Переговоры: эффективное ты-я” взаимо-действие. - М.: Изд-во МГУ, 1991. 148 с.
Гоббс Т. Избр. соч. - Т. 2. - М.: Мысль, 1991. - 735 с.
Головаха Е.И., Бекешкина И.Э., Небоженко В.С. Демократизация общества и развитие личности. От тоталитаризма к демократии. К.: Наукова думка, 1992. 128 с.
Головаха Е.И., Панина И.В. Психология человеческого взаимо-понимания. - К.: Политиздат Украины, 1989. - 187 с.
Головаха Е.И., Панина И.В. Социальное безумие: история, теория и современная практика. К.: Абрис, 1994. 168 с.
Гостев А.А., Соснин В.А., Степанов Е.И. На путях становления отечественной конфликтологии // Психологический журнал, 1996. - Т. 17. - № 2. - С.110-128.
Грабская И.А. Конструктивная функция конфликтов // Конфлікти в суспільстві: діагностика і профілактика: Матеріали 3 міжнар. наук.-практ. конф. К. - Чернівці: Митець”, 1995. С. 102-105.
Гриндер Дж., Бендлер Р. Из лягушек в принцы: Пер. с англ. - Воронеж, 1993. 208 с.
Гришина Н.В. Если возникает конфликт // Психология в управ-лении. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1983. - С. 37-55.
Гришина Н.В. Закономерности возникновения межличностных производственных конфликтов: Дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Институт психологии. - Л., 1978. 207 с.
Гришина Н.В. К вопросу о предрасположенности к конфликтному поведению // Экспериментальная и прикладная психология. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1981. - Вып. № 10. - С. 90-96.
Гришина Н.В. Обучение психологическому посредничеству в разрешении конфликтов // II-ой Московский психотерапевтический журнал. - 1992. - № 2. С. 145-161.
Гришина Н.В. Опыт построения социально-психологической типологии производственных конфликтов // Психология производству и воспитанию. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1987. - С. 19-24.
Гришина Н.В. Психология межличностного конфликта: Дис ... д-ра психол. наук: 19.00.01 / Институт психологии. - СПб, 1995. 318 с.
Гришина Н.В. Психология социальных ситуаций // Вопросы психологии. 1997. - № 1. С. 121-132.
Гришина Н.В. Я и другие: общение в трудовом коллективе. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1990. 174 с.
Громова О.Н. Конфликтология: курс лекций - М.: ЭКМОС, 2000. - 320 с.
Грызунова Г.В. Межличностный конфликт в сфере управленчес-кой деятельности: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07 / АПН СССР, НИИ общ. и пед. психологии. - М., 1994. 19 с.
Гудименко Д.В., Родионов А.Н. Конфликт и консенсус в политической культуре ФРГ // Мировая экономика и междуна-родные отношения. 1993. - № 7. С.129-144.
Гуляєв В. Деякі особливості використання примирних процедур при розв’язанні колективних трудових спорів // Україна: аспекти праці. - 1995. - № 5-6. - С. 29-32.
Гурков И.В. Проблемы теории конфликта в современной научной литературе. М.: Изд-во АН СССР, 1991. Серия. Экономика. - №1. С. 32-46.
Гуторов В.А. Античная социальная утопия. Вопросы истории и теории. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1989. 170 с.
Данакин Н.С., Дятченко Л.Я. Технология разрешения социальных конфликтов // СОЦИС. - 1993. - № 9. С. 103-112.
Данилова Н.П. Психофизиологическая диагностика функцио-нальных состояний: Учеб. пос. для студ. биологических, психоло-гических, медицинских специальностей вузов. - М.: Изд-во МГУ, 1992. - 190 с.
Данількевич М.І. Моделі та концепції пізнання соціального конфлікту // Природа, феноменологія та динаміка конфліктів у сучасному світі. Ч.1. Чернівці: Митець”, 1993. С. 90-91.
Дановский С.Л. Конфликтные ситуации сотрудников ГАИ с водителями // СОЦИС. - 1991. - № 5. - С. 98.
Дарендорф Р. Конфликт и свобода // Реферативный журнал. М.: ИНИОН РАН СССР, 1974. 9 с.
Дарендорф Р. Элементы теории социального конфликта // СОЦИС, 1994. - № 5. - С. 142-147.
Джини Грехем Скотт. Конфликты, пути их преодоления: Пер. с англ. - К.: Внешторгиздат, 1991. - 190 с.
Дикая Л.Г. Особенности регуляции функционального состояния оператора в процессе адаптации к особым условиям // Психологи-ческие проблемы деятельности в особых условиях. - М.: Наука, 1985. - С. 63-90.
Дмитренко А.К. Використання орієнтованого асоціативного тексту на визначення мотивації для діагностики внутрішніх конфліктів особистості // Творче розв’язання конфліктів у педаго-гічному процесі // Матеріали регіон. конф. Чернівці: Прут, 1999. С. 21-24.
Дмитриев А.В. Конфликтология: Учеб. пособие. М.: Гардарики, 2000. 320 с.
Дмитриев А.В., Запрудский Ю.Г., Казимирчук В.П., Кудрявцев В.Н. Основы конфликтологии. - М.: Юристъ, 1997. - 200 с.
Дмитриев А.В., Кудрявцев В.Н., Кудрявцев С.В. Введение в общую теорию конфликта. - М.: РАН, 1993. - 211 с.
Добрынина В.И., Кухтевич Т.Н. Напряжения и конфликты в высшей школе России // Социальные конфликты - М., 1997. - Вып. 12. С. 61-74.
Домбровский П. Переговоры творческие и взаимовыгодные // ЭКО, 1991. - № 1. - С. 183-188.
Донцов А.И. Психология коллектива. - М.: Изд-во МГУ, 1984. - 208 с.
Донцов А.И., Полозова Т.А. Проблема конфликта в западной социальной психологии // Психологический журнал. - 1980. - Т. 1. - № 6. - С. 119-133.
Донцов А.И., Полозова Т.А. Проблема объективных детерминант межличностного конфликта в группе // Вестник МГУ. - Сер.14. Психология. - 1982. - № 4. - С. 23-32.
Донченко Е.А., Титаренко Т.М. Личность: конфликт, гармония. - К.: Политиздат, 1989. - 175 с.
Дружинин В.В., Конторов Д.С., Конторов М.Д. Введение в теорию конфликта. - М.: Радио и связь, 1989. -