ЕТНОСОЦІАЛЬНІ УЯВЛЕННЯ В СТРУКТУРІ “Я”-КОНЦЕПЦІЇ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ МОЛОДІ

Краткое описание

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

Васильченко Ольга Миколаївна

УДК 159.9.019.4

ЕТНОСОЦІАЛЬНІ УЯВЛЕННЯ
В СТРУКТУРІ Я”-КОНЦЕПЦІЇ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ МОЛОДІ

спеціальність 19.00.05 - соціальна психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
психологічних наук

Науковий керівник
Корнєв Микола Никифорович
доцент, кандидат філософських наук

Київ 2003

ЗМІСТ
сторінки

Вступ.......................................................................................

Розділ 1. Теоретико-методологічні засади вивчення
Я”-концепції .

1.1. Проблема Я”-концепції в науковій літературі .
1.2. Структура, сутність, та форми прояву Я”-концепції
1.3. Соціальна ідентичність в структурі Я”-концепції .
1.4. Етнічність в структурі соціальної ідентичності. Етнічні уявлення
особистості .
Висновки до першого розділу .......................................

Розділ 2. Організація та методичне забезпеччення емпіричного дослідження .

2.1. Специфіка дослідження етнічного автостереотипу (уявлень про
психологічні особливості власної етнічної спільноти)
2.2. Психосемантичний підхід до дослідження етносоціальних уявлень
особистості ...................................................................
2.3. Методи соціально-психологічного дослідження етнічної ідентичності
2.4. Методи дослідження соціальної адаптованості та механізмів адаптації
Висновки до другого розділу .

Розділ 3. Зміст та результати емпіричного дослідження

3.1. Етнічні уявлення особистості в структурі Я”-концепції студентів
університетів................................................................
3.1.1. Поведінковий та емоційний компоненти етносоціальних уявлень ..
3.1.2. Когнітивний, емоційно-оцінний та поведінковий компоненти
етнічних стереотипів .
3.1.3. Параметри і види етнічної ідентичності. Етноафілятивні тенденції ...
3.2. Соціально-психологічні передумови формування суспільно активної
особистості................................................................
3.2.1. Зв’язок етносоціальних уявлень, адаптаційних механізмів та
соціальної адаптованості студентства ....
3.2.2. Соціальні орієнтири і соціальні взірці студентства ...........
Висновки до третього розділу .

Висновки ................................................................................
Список використаних Джерел ..
Додатки ...................................................................................

ВСТУП

Актуальність дослідження. Соціальні перетворення в Україні призвели до руйнування усталених регулюючих та детермінуючих параметрів суспільного буття. Порушення цілісної системи цінностей і рівноваги в балансі між групами як елементами соціальної системи викликають кризу ідентичності - старі соціокультурні ідентифікації мають поступитися місцем новим.
В сучасних теоріях потреба в ідентичності виходить по значущості на одне з перших місць. Зарубіжні теорії розглядають її як фундаментальну потребу особистості, альтернативою якій є дезорганізація і смерть (О.Надлер, Е.Еріксон, Р.Фішер, Й.Бартон). Потреба у множинній інтегрованій ідентичності пов'язана з прагненням реалізувати її. Реалізація інтегрованої ідентичності неможлива без задоволення потреби в етнічності. Соціальна нестабільність актуалізує потребу у приєдненості і соціальних зв’язках - солідарності, ідентичності, приналежності до групи. Потреба в етнічності викликає три групи мотивів пов’язаних з потребами в етнічній приналежності, позитивній етнічній ідентичності і етнічній безпеці. Незадоволення цих потреб є глибинною причиною ситуацій міжетнічної напруженості, агресивності і насильства між народами.
Найбільш вразливою соціальною категорією в умовах кризи є молодь. Саме у цей віковий період ідеологічна структурованість суспільства є найбільш важливою, бо відсутність спрощеної, стандартизованої репрезентації суспільних норм і цінностей, заважає молодій людині організувати життєдіяльність у відповідності зі своїми конкретними можливостями і все більшою залученістю у події і різні соціальні групи. Наукове осмислення проблем молоді дозволяє прогнозувати майбутні тенденції та перспективи розвитку як окремої особистості, так і суспільства в цілому. Тому однією з актуальних проблем психології є вивчення ментальності і формування свідомості молодих громадян у період трансформації суспільства.
Після проголошення незалежності України багато сучасних психологів і соціологів розвивали теорії етнічної психології, успадковані з радянських часів, і намагалися створити нові. Окремим аспектам проблеми присвячені роботи Є.Євтуха, О.Нельги, О.Семашко, які розглядають загальнотеоретичні питання розвитку етнічних спільнот; В.Арбеніної, О.Гриба, М.Пірен, С.Тагліна, М.Шульги, які висвітлюють проблеми національної свідомості, самосвідомості та їх компонентів; Є.Головахи, В.Павленко - етнічні стереотипи, Т.Рудницької, О.Черниша - мовні аспекти. Але практично не розробленими залишаються проблеми структури та ієрархії психологічних утворень національної свідомості, ціннісних орієнтацій, функціонування етнічного у структурі самосвідомості.
Однією з найголовніших проблем на шляху становлення України суб’єктом міжнародного права є формування національної ідеї та національної еліти. Проблема еліти української нації належить до найменш досліджених як в психології, так і в інших науках. Теорії української еліти створені на початку ХХ сторіччя Д.Донцовим, А.Княжинським, В.Липинським, В.Старосольским не можуть задовольнити сучасні потреби державотворення. Розробка наукових принципів ідентифікації соціально активної молоді та соціальних перспектив її функціонування є важливим завданням соціальної психології. Особистість потрібно розглядати як конкретну соціальність”, що детермінована певним способом життя, розмаїттям феноменологічних і сутнісних характеристик. Такий підхід можливо здійснити з позицій теорії соціальних уявлень С.Московічі, яка останніми роками набула поширення у всьому світі (Дж.Джаспер, Ф.Францелла, Р.Фарр, Ст.Мілгрем, Т.Ягода, К.Абульханова-Славська). Теорія соціальних уявлень дозволяє описувати і інтерпретувати зміст і механізми змін свідомості індивідів у зламні моменти суспільної історії.

Виходячи з актуальності зазначеної проблеми, наша увага у цій роботі зосереджена на дослідженні розвитку самосвідомості студентів-українців, зокрема на етнічному компоненті Я”- концепції (етносоціальних уявленнях).
Ми розглядаємо студентство як одну з найбільш освічених і соціально активних груп населення - потенційно майбутню національну еліту. А університет вважаємо найбільш сприятливим середовищем для формування соціально активної особистості. Університетська освіта, в ідеалі, - це освіта, яка забезпечує глибину професійних знань і широту гуманітарної підготовки, сприяє формуванню культурного кругозору, стимулює розвиток толерантності, здатності до конструктивного діалогу та взаємодії.

Об’єкт дослідження - Я”-концепція університетської молоді.

Предмет дослідження - етносоціальні уявлення як змістові утворення Я”-концепції.

Мета дослідження - науково обгрунтувати і емпірично дослідити зв'язок між етносоціальними уявленнями (головним змістом етнічної ідентичності) і рівнем сформованості Я”-концепції, та вплив етнічної ідентичності на успішність соціальної адаптації в умовах трансформації суспільства.
Відповідно до мети та предмета дослідження основна гіпотеза полягала у припущенні існування взаємозалежності між рівнем сформованості Я”-концепції і особливостями етносоціальних уявлень.
Для досягнення мети та перевірки гіпотези були поставлені наступні завдання дослідження :
1. Визначити психологічну природу і зміст етносоціальних уявлень як змістових утворень Я”-концепції.
2. Дослідити структуру етносоціальних уявлень університетської молоді щодо психологічних особливостей власної етнічної спільноти.
3. Вивчити систему ідентичностей університетської молоді та з’ясувати в ній місце етнічної ідентичності. Визначити провідні ідентичності в системі ідентичностей університетської молоді.
4. Визначити взаємозв’язок між параметрами етнічної ідентичності і соціальною адаптованістю університетської молоді.
5. З’ясувати соціально-психологічні передумови становлення університетської молоді як національної еліти.
Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять вітчизняні та зарубіжні підходи щодо дослідження категорії Я” (А.Маслоу, Г.Мюрея, К.Роджерса, Е.Еріксона, Р.Бернса, М.І.Боришевського, І.С.Кона, В.Мікаеляна, А.Р.Петруліте, В.В.Століна, П.Р.Чамати, І.І.Чеснокової); теорії ідентифікації (А.Бандури, Е.Еріксона, М.Куна, Дж.Міда, М.Тарда, Г.Теджфела і Дж.Тернера, З.Фрейда, О.О.Бодальова, Б.Д.Паригіна, О.В.Петровського, В.О.Петровського, В.О.Ядова); концепція соціальних уявлень С.Московічі та його послідовників (Ж.Абріка, Ж.Кодола, К.Фламана, М.Плона, Ф.Францелли, Т.Ягоди); етнопсихологічні дослідження (Г.Лебона, Е.Сміта, Г.Тарда, К.Юнга, Л.А.Алієвої, В.О.Ачкасова, Ю.В.Бромлея, Л.В.Дробіжевої, Г.У.Солдатової, Е.Гельнера, О.Кульчицького, П.І.Гнатенко, Є.І.Головахи, В.М.Павленко, М.І.Пірен, С.О.Тагліна, М.О.Шульги та ін. ); теорії еліт (М.Вебера, Г.Москі, С.Нейдела, В.Парето, Д.Донцова, А.Княжинського, В.Липинського, В.Старосольского).

Методи дослідження: теоретичний аналіз вітчизняних і зарубіжних наукових джерел, бесіда, анкетування, спостереження, експертне оцінювання, самооцінювання; статистичні методи обробки даних.

Наукова новизна дослідження полягає у встановленні зв’язку між рівнем сформованості Я”-концепції і особливостями етносоціальних уявлень (головним змістом етнічної ідентичності). Доведено, що в умовах трансформації суспільства:
- для високого рівня розвитку Я”-концепції є характерними: інтернальність; домінантність; адекватна самооцінка; середній рівень внутрішньої конфліктності, рефлексії, самоцінності; високий рівень самовпевненості, самоприйняття та прийняття інших; діалогізм Я”;
- високий рівень розвитку Я”-концепції відповідає позитивній етнічній ідентичності. Трансформації етнічності у вигляді гіпо- та гіперідентичності, пов’язані з дисгармонійністю Я”-концепції. Етнічна індиферентність є вдалим захисним механізмом, який дозволяє підтримувати позитивний рівень ставлення до власного Я”.
Вперше показано, що важливими чинниками перетворення університетської молоді в національну еліту України є: високий рівень розвитку Я”-концепції; зняття когнітивного дисонансу, спричиненого розходженням між системами цінностей університетської молоді та сучасної еліти”; формування у студентів мотиваційно-синтетичного типу оцінної системи замість наявного аналітично-атрибутивного.

Теоретична значущість дисертаційного дослідження полягає у визначенні структурного та функціонального значення етносоціальних уявлень у складі Я”-концепції; з’ясуванні взаємозалежності між рівнем сформованості Я”-концепції і особливостями етносоціальних уявлень; психологічному поясненні і обгрунтуванні ролі етносоціальних уявлень у соціалізації особистості в період трансформації суспільства; розробці соціально-психологічних положень для визначення проблем формування національної еліти.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлені в процесі дослідження факти і сформульовані на їх основі психологічні висновки можуть бути використані: науковцями - при створенні програм національної ідентифікації та соціальної адаптації молоді; викладачами - для удосконалення навчальних програм з етнопсихології і соціалізації особистості; практичними психологами - у психокорекційній роботі з університетською молоддю; а також широким колом спеціалістів при розв’язанні проблем національного життя. Розроблена автором методика СД на основі українських фразеологізмів може бути використана для вивчення ставлення респондентів до різноманітних соціальних суб’єктів і визначення рівня ідентифікації респондентів з ними.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічним обгрунтуванням його вихідних позицій; використанням сукупності надійних діагностичних методик, адекватних меті і завданням дослідження; поєднанням кількісного і якісного аналізу емпіричних даних; застосуванням методів математичної статистики із залученням сучасних програм обробки даних; репрезентативністю вибірки.

Основні положення, що виносяться на захист:
¨ Етнічну ідентичність, утворену етносоціальними уявленнями, треба розглядати як складовий компонент соціальної ідентичності, а не як незалежне психологічне утворення.
¨ Автостереотипи університетської молоді мають позитивне спрямування і середній рівень загальної емоційної орієнтації. Рівень привабливості автостереотипу середній. Соціальні очікування щодо власної етнічності викликають почуття сорому, приниженості, неповноцінності.
¨ Трансформацію етнічної ідентичності у вигляді гіпо- та гіперідентичності можна розглядати як гіперкомпенсаторні утворення, що виникають у дисгармонійних особистостей з проблемами адаптації і самореалізації, заниженими самооцінкою та очікуваною оцінкою.
¨ Властива студентам система оцінного ставлення до соціальних суб’єктів утворена набором атитюдів і образів-еталонів та трьома основними осями оцінювання: цілеспрямованість - безлад”, аморальність - моральність”, розбещеність - виваженість”. Стиль оцінювання аналітично-атрибутивний..

Апробація результатів роботи. Основні теоретичні положення та результати емпіричного дослідження були викладені на Другій всеукраїнській конференції молодих науковців Проблема особистості в сучасній науці: результати і перспективи досліджень” (Київ, 9-10 вересня 1999 р.); на науково-практичній конференції Духовність та злагода в українському суспільстві на перехресті тисячоліть” (Київ, 16-18 вересня 1999 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції Проблеми розвитку особистості сучасної людини” (Житомир, 1999); на Всеукраїнській науково-практичній конференції Українська еліта та її роль в державотворенні”(Київ, 18-19 травня 2000 р.); на Міжнародній науковій конференції XXI століття: альтернативні моделі розвитку суспільства” (Київ, 30-31 травня 2002 р.); на Міжнародній науково-методичній конференції Актуальні проблеми виховання студентів, формування їх як особистостей у вищіх закладах освіти” (Київ, 9,10 жовтня 2002 р.); у доповідях на методичних семінарах лабораторії соціальної психології Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України; дисертаційна робота обговорена на засіданні кафедри соціальної психології Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка.

Публікації: Основний зміст дисертації викладений у десяти одноосібних публікаціях.

Структура та обсяг дисертації зумовлені логікою дослідження і складаються зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації становить 208 сторінок. Текст дисертації містить: таблиць 15, графіків 3, діаграм 2, дендрограм 6, циклограм 2. Список використаних джерел складається з 216 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що полягає у визначенні структурного та функціонального значення етносоціальних уявлень у складі Я”-концепції університетської молоді. Результати дослідження доводять існування взаємозалежності між рівнем сформованості Я”-концепції і особливостями етносоціальних уявлень та розкривають значення етнічної ідентичності для соціальної адаптації молоді в умовах трансформації суспільства.
1. Етнічна ідентичність є складовим компонентом соціальної ідентичності. Етносоціальні уявлення є основними структурними утвореннями етнічної ідентичності і визначають її актуальність, валентність і рівень розвитку. Найбільш концентрованим видом етносоціальних уявлень є етнічні стереотипи.
2. Встановлено, що етносоціальні уявлення університетської молоді щодо психологічних особливостей власної етнічної спільноти характеризуються високим рівнем однорідності за когнітивним, емоційним і поведінковим компонентами. Університетська молодь уявляє типових українців, як особистостей, у яких переважає пасивно-захисна позиція і які в міжособистісних стосунках найчастіше обирають незалежно-домінуючий тип спілкування.
3. Емоційно-оцінний компонент етнічних автостереотипів українського студенства університетів має позитивне спрямування і середній рівень загальної емоційної орієнтації. Рівень привабливості автостереотипу для українського студенства можна визначити як середній.
Основними осями семантичного простору автостереотипів є відкритість позитивним почуттям (людяність)”, соціальна сила” і психологічний захист”.
4. Соціальні очікування (експектації) - припущення студентів щодо оцінки представниками інших етнічних груп власної етнічності викликають почуття сорому, приниженості, неповноцінності і утворюють так званий комплекс меншовартості. Найбільш очікуваними атрибуціями є злостивість, мізантропічність, соціальна безпорадність, егоцентризм, хаотичність.
5. Провідними ідентичностями університетської молоді є статева (13,4%), якісно-особистісна (15,4%), абстрактно-особистісна ідентичність (7,8%), студентська (9%) та сімейна (7,6%). Саме вони керують розподілом інформації в ідентифікаційній матриці, організують ієрархію ідентичностей та визначають значущі параметри порівняння власної групи з іншими. Тобто, кут зору під яким сприймає світ університетська молодь, це особистісно-статева унікальність”, яка деякою мірою доцентрується належністю до студенства і сім’ї.
Найбільшу частку серед суб’єктивних категорій займають особистісні якості та абстрактні поняття. Серед об’єктивних домінують базові (категорії особистісного життя: статева, сімейна, людина”).
Домінування суб’єктивних та базових ідентичностей викликане втратою суспільної ідеології (цілісної системи цінностей, ідей і ідеалів), яка є головним опосередкуючим інструментом ідентифікації, та порушенням рівноваги в балансі між соціальними групами. Нестачу позитивного внеску реальних соціальних груп у Я”-концепцію молодь компенсує ідентифікацією себе з вічними цінностями людства - абстрактними філософськими та етичними поняттями, об’єктами живої та неживої природи, інтимними міжособистісними ролями.
6. Загальний рівень етнічної ідентифікації університетської молоді можна визначити як дуже високий. Більшість молодих українців які навчаються в університетах (80%) мають позитивну етнічну ідентичність”. У інших - відбулася трансформація етнічної самосвідомості за гіпоідентичним (13%) та гіперідентичним (7%) типом.
Етнічна ідентичність університетської молоді має позитивну валентність, є нормально сформованою, але мало актуальною.
7. Сила потреби в етнічній приналежності (етнічна афіліація) у більшості університетської молоді є середньою між алоцентризмом і ідеоцентризмом (норма). Тобто, молодь має узгоджену систему уявлень щодо власної етнічної групи, але не сприймає себе як частину національної спільноти, а спільноту - як продовження себе. Тому, в залежності від соціальної ситуації та обставин, керується або правилами, нормами, цілями своєї етнічної групи, або власними індивідуальними цінностями.
8. В університетської молоді існує зв’язок між параметрами адаптивності, з одного боку, та типами трансформації етнічної ідентичності, з іншого. Низька соціальна адаптованість відповідає кризовим трансформаціям етнічності як за гіпо- так і за гіперетнічним типами. Позитивна етнічність у межах норми відповідає високому рівню адаптованості.
Трансформації етнічної ідентичності у вигляді гіпо- та гіперідентичності можна розглядати як гіперкомпенсаторні утворення, що виникають у дисгармонійних особистостей з проблемами адаптації і самореалізації; заниженою самооцінкою та очікуваною оцінкою.
Натомість, етнічна індиферентність є вдалим захисним механізмом, який дозволяє підтримувати більш чи менш позитивний рівень ставлення до власного Я”.
Найважливішим чинником соціальної дезадаптації є внутрішня дисгармонійність - неузгодженість ідентичностей в ідентифікаційній матриці, занижена самооцінка і негативне самоставлення, екстернальність, конформізм. На особистісному рівні взаємодії дисгармонійність викликає інтолерантне ставлення до інших, що, в свою чергу, ще більше підвищує соціальну дезадаптованість. А на соціальному рівні взаємодії дисгармонійна особистість для підсилення власного Я” шукає сильне МИ”, але відсутність в кризовому суспільстві груп, які здатні надати індивідові позитивної ідентичності, ще більше підвищує соціальну дезадаптованість.
В кризовому суспільстві тільки особистість з гармонійною Я-концепцією, високим рівнем самооцінки і самоставлення, інтернальністю і домінантністю здатна адаптуватися до мінливих соціальних умов, самоактуалізуватися і саморозвиватися.
9. Основними соціально-психологічними передумовами набуття університетською молоддю статусу частини національної еліти є: на соціальному рівні узгоджена система суспільних цінностей і група особистостей, які можуть бути взірцями елітарності; на особистісному рівні розвинена Я”- концепція (обов’язковим елементом якої є розвинена позитивна етнічна ідентичність), сформована система соціальних орієнтацій, мотиваційно-синтетичний тип оцінної системи.
Університетська молодь має сформовану систему соціальних орієнтацій (яка є похідною від системи ціннісних орієнтацій і соціальних настанов та системи потреб). Основними соціальними орієнтирами університетської молоді є освіченість, професіоналізм, елітарність. Система цінностей і моральних принципів університетської молоді утворена загальнолюдськими, радянськими та індивідуальними цінностями і ідеалами.
Властива студентам система оцінного ставлення до соціальних суб’єктів утворена набором атитюдів і образів-еталонів та трьома основними осями оцінювання: цілеспрямованість - безлад”, аморальність - моральність”, розбещеність - виваженість”.
Стиль оцінювання - аналітично-атрибутивний.
Розходження між індивідуальною системою цінностей і цінностями сучасної еліти” викликає у молоді когнітивний дисонанс. Існуюча у суспільстві поліморальність” і відсутність особистостей-взірців погіршує соціальну адаптацію молоді і утруднює самоактуалізацію.

Перспектива подальшої роботи полягає у розробці окремих принципів суспільної ідеології і національної ідеї з урахуванням соціально-психологічних чинників та методики узгодження індивідуальних систем цінностей і принципів моралі з соціальними; створення методики формування у університетської молоді мотиваційно-синтетичного типу оцінної системи, який передбачає оцінку іншої людини і самого себе не в континуумі гарний-поганий”, а оцінку конкретних вчинків людини в залежності від мотиваційної спрямованості особистості, яка цей вчинок зробила; з’ясуванні гендерних відмінностей у впливі етносоціальних уявлень на формування і функціонування Я”-концепції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Агеев В.С. Психологическое исследование социальных стереотипов //Вопросы психологии. 1986. - №1. С. 95-101.
2. Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие. Социально-психологические проблемы. - М.: МГУ, 1990. - 240 с.
3. Адлер А. Понять природу человека. - Спб., 1997.
4. Александренков Э.Г. Этническое самосознание” или Этническая идентичность” //Этническое обозрение. - 1996. - С. 13-23.
5. Алексеева В.А. Развитие самосознания на рубеже подросткового и юношеского возрастов: Автореф.дис канд.психол.наук. М., 1983. 19 с.
6. Ананьев Б.Г. О человеке как объекте и субъекте воспитания //Избранные психологические труды: В 2 т. М.: Педагогика, 1980. Т. 2. С. 9-102.
7. Андреева Г.М. Социальная психология. - М. : Аспект пресс”, 1998. - 368 с.
8. Андреева Г.М., Богомолова Н.Н., Петровская Л.А. Современная социальная психология на западе (теоретические направления). - М.: МГУ, 1978. - 271 с.
9. Аронсон Эллиот. Общественное животное. Введение в социальную психологию. М.: «Аспект Пресс», 1998. 517 с.
10. Арутюнян Ю.В., Дробижева Л.М., Сусоколов А.А. Этносоциология. Учебное пособие для вузов. - М., 1998. - 365 с.
11. Ачкасов В.А. Этническая идентичность в ситуациях общественного выбора //Журнал социологии и социальной антропологии. - 1999. - Т. II. - № 1. - С. 6-15.
12. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание: Пер. с англ. /Общ. ред. В.Я.Пилиповского. М.: Прогресс, 1986. 422 с.
13. Бех И.Д. Рефлексия как механизм нравственного развития личности //Проблемы возрастной психологии: Тезы докл. к .VII съезду Об-ва психол. СССР. М., 1989. С. 113-114.
14. Бех І.Д. Від волі до особистості. - К.: Україна-Віта, 1995. - 202 с.
15. Бех І.Д. Ядро особистості у фокусі виховання //Психологія на перетині тисячоліть: Збірник наукових праць учасників П’ятих Костюківських читань: В 3 т. - К.: Гнозис, 1998. - Т. 1. - С. 135-144.
16. Билкина Н.Д. Развитие зарубежных психосоматических теорий (аналитический обзор) //Психологический журнал. - 1997. - №3.
17. Богомаз М.Н. Самоанализ как условие профессионального самоопределения учащихся (на материале сельских школ БССР): Автореф.дис канд.психол.наук. М., 1988. 19 с.
18. Богомолова Н.Н., Стефаненко Т.Г. Контент-анализ. - М.: МГУ, 1992. - 58 с.
19. Бодалев А.А. Личность и общение: Избранные труды. М.: Педагогика, 1983. 271 с.
20. Бодров В.А. Когнитивные процессы и психологический стресс //Психологичесий журнал . - Т.17. - 1996. - №4.
21. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М.: Просвещение, 1968. 464 с.
22. Божович Л.И. Этапы формирования личности в онтогенезе //Вопросы психологии. 1979. - №4. С. 23-34.
23. Боришевський М.Й. Взаємини в учнівському колективі і формування особистості. К.: Т-во «Знання» УРСР, 1974. 47 с.
24. Боришевский М.И. Психологические условия формирования самоконтроль в поведении младших школьников: Автореф.дисканд.психол.наук. М., 1966. 20 с.
25. Боришевский М.И. Развитие саморегуляции поведения школьников: Автореф.дис д-ра психол.наук. К., 1992. К., 77 с.
26. Боришевский М.И. Саморегуляция поведения школьников //Советская педагогика. 1991. - №3.- С. 63-67.
27. Боришевский Я.И. Теоретические вопросы самосознания личности //Психологические особенности самосознания подростка. Киев, 1980. С. 5-38.
28. Боришевський М.И., Жаворонко А.И., Тищенко С.П. Потребность подростков в избирательном общении как фактор развития их самосознания //Проблемы формирования социогенных потребностей. Материалы I Всесоюзной конференции. Тбилиси, 1974. С. 254-257.
29. Бромлей Ю.В. Этнос и этнография. - М.: Наука, 1973. - 272 с.
30. Брудный А.А. Значение слова и психология противопоставлений //Семантическая структура слова. - М., 1971. - 120 с.
31. Будасси С.А. Моделирование личности в группе (на вероятностных структурах): Автореф.дис канд.психол.наук. М., 1972. 25 с.
32. Бурлачук Л.Ф., Коржова Е.Ю. Психология жизнненных ситуаций. - М., 1998.
33. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. Санкт-Петербург-Москва-Харьков-Минск: «Питер», 1999. 528 с.
34. Бушай І.М. Теоретичні підходи до проблеми формування Я-образу” в підлітковому віці //Психологія: Зб. наук.праць. - К.,1998. - Вип. 1. - С. 147-152.
35. Выготский Л.С. Психология. - М. - Апрель Пресс, Эксмо Пресс, 2000. - 1007 с.
36. Васильченко О.М. Психологічні особливості етнічних стереотипів //Особистість і трансформаційні процеси у суспільстві. Психолого-педагогічні проблеми сучасної освіти. Матеріали конференції. - Вісник Харк. держ. ун-ту, серія психологія”. - № 43. 1999. - Ч.1. -С. 15-17.
37. Васильченко О.М. Етнічні уявлення особистості як складова Я”-концепції” //Духовність та злагода в українському суспільстві на перехресті тисячоліть. Матеріали конференції. К., 1999, - №5’2. - С. 214-217.
38. Васильченко О.М. Сімейна ідентичність в структурі ідентифікаційної матриці молоді // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. / За редакцією Максименка С.Д. К., 2001. Т. ІІІ, Ч. 3. - С.27-31.
39. Васильченко О.М. Роль етнічної ідентичності в соціальній адаптації молоді: Вісник Харк. держ. ун-ту, серія психологія”. Х., 2001. - №.568 - С.29-31.
40. Васильченко О.М. Етнічна ідентифікація молодої української еліти Зб.наук. праць. № 1/2 (14): Українська еліта та її роль у державотворенні. С. 159-163.
41. Васильченко О.М. Психосемантичний підхід до дослідження соціальних уявлень особистості // Актуальні проблеми сучасної української психології. До 60-річчя від дня народження академіка С.Д. Максименка: Наукові записки Інституту психології Г.С.Костюка АПН України. К.: Нора-прінт, 2002. Вип.22. С.24-37.
42. Васютинський В.О. Особистості статево-рольового самовизначення хлопчиків-підлітків із неповної сім’ї: Дис канд.психол.наук. К., 1991. 123 с.
43. Вербан ЕА Жизненный кризис: попытка определения //Журнал практикующего психолога. - К., 1997.
44. Гальперин П.Я. Языковое сознание и некоторые вопросы взаимоотношения языка и мышления // Вопр. философии. - 1977.
45. Гапонова С.А. Изучение Я-концепции личности методом контент-анализа //Культура и мир. - Нижний Новгород, 1995. - С. 288-290.
46. Геллнер Э. Этническая принадлежность и этническое самосознание //Вопросы философии. - 1987. - N7.
47. Герасимчук А.А. Політична і економічна еліта в історичній свідомості українського суспільства: Зб.наук.праць № 1’2: Українська еліта та її роль в державотворенні. - К., 2000. - С. 11-13.
48. Гнатенко П.И., Павленко В.Н. Идентичность: Философский и психологический анализ. - К., 1999. - 465 с.
49. Головаха Е.И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи. К.: Наукова думка, 1988. 142 с.
50. Головаха Е.И., Кроник А.А. Психологическое время личности. - М.: Наукова думка, 1984. - 207 с.
51. Гурин В.Е. Формирование нравственного сознания и поведения старшеклассников. М.: Педагогика, 1988. 136 с.
52. Данзанова Э.С. Содержание актуального Этнопсихологического статуса личности (на материале буряцкого этноса): Автореф.дис... канд.психол.наук. - М., 1997. - 22 с.
53. Джемс У. Психология. - М.: :Педагогика”, 1991. - 368 с.
54. Дмитрова Т.В. Образ Я” як регулятор міжособистістних стосунків у ранній юності: Дис... канд. психол. наук. - К., 1993. - 187 с.
55. Донцов А.И., Емельянова Т.П. Концепция социальных представлений современной французской психологии. - М.: МГУ, 1987. - 127 с.
56. Донцов А.И., Емельянова Т.П. Концепция социальных представлений современной французской психологии. Вопросы психологии. - 1984. - №1. - С.147-152.
57. Донцов А.И., Емельянова Т.П. Социальные представления как предмет экспериментального исследования в современной французской психологии. Весник МГУ. Серия 14. - 1985. - С.45-55.
58. Дробижева Л.М. Национальное самосознание: база формирования и социально-культурные стимулы развития //Советская этнография. - 1985. - № 5. - С. 5-23.
59. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология /2-е изд., доп. Санкт-Петербург-Москва-Харьков-Минск: «Питер», 2000. 320 с.
60. Ентоні Д. Сміт Національна ідентичність. - К.: Основи”, 1994. - 223 с.
61. Життєві кризи особистості: Наук.-методичний посібник: У 2 ч. - К., 1998.
62. Захарова А.В., Шакенова Л.Х. Учебное сотрудничество как фактор формирования сценки школьников. Сообщение ІІ. Изменение самооценки младших школьников под влиянием учебного сотрудничества //Новые исследования в психологии и возрастной физиологии. 1990. - №2. С. 41-44.
63. Землянухин В.П. Влияние особенностей структуры самосознания подростков на мотив самовоспитания //Проблемы возрастной психологии: Тезы докл. к VII съезду Об-ва психол. СССР. М., 1998. С. 128-129.
64. Каган В.Е. Семейные и полоролевые установки у подростков //Вопросы психологии. 1987. - №2. С. 54-62.
65. Каган В.Е. Стереотипы мужественности-женственности и образа «Я» у подростков //Вопросы психологии. 1983. - №3. С. 53-62.
66. Катрич Т.И. Становление самооценки в младшем школьном возрасте //Проблемы возрастной психологии: Тезы докл. к VII съезду Об-ва психол. СССР. М., 1989. С. 92-93.
67. Киричук А.В. Общение в классном коллективе как объект педагогического управления: Автореф.дис д-ра психол.наук. К., 1974. 58 с.
68. Кіцак Н.М. Питання еліти в дослідженнях етнопсихолога діаспори А.Княжинського: Зб.наук.праць. - № 1-2 (14): Українська еліта та її роль в державотворенні. - К., 2000. - С. 20-23.
69. Кле М. Психология подростка: Психосексуальное развитие /Пер. с франц. М.: Педагогика, 1991. 176 с.
70. Князєв В.М., Пірен М.І., Репкало В.А. Українська еліта як суб’єкт суспільної діяльності: Зб.наук.праць № 1’2: Українська еліта та її роль в державотворенні. - К., 2000. - С. 4-8.
71. Козиев В.И. Самообразование и самооценка учителя //Психологические проблемы самообразования учителя: Сб. научн. тр. НИИ общ. образов. взрослых. М., 1986. 76 с.
72. Козиев В.М. Изучение самооценки профессионально-личностных качеств учителя //Проблемы высшего педагогического образования. Л., 1978. С. 58-62.
73. Коломинский Я.Л. Психология личных взаимоотношений в группах сверстников: Автореф.дис д-ра психол.наук. М., 1977. 59 с.
74. Кон И.С. В поисках себя. Личность и ее самосознание. - М.: изд. Политической литературы, 1984. - 335 с.
75. Кон И.С. Категория «Я» в психологии //Психологический журнал. 1981. Т. 2. - №3. С. 27-38.
76. Кон И.С. Личность как субъект общественных отношений. М.: Знание, 1966. 47 с.
77. Кон И.С. Открытие Я”. - М.: Политиздат, 1978. - 367 с.
78. Кон И.С. Психология ранней юности. М.: Просвещение, 1989. 255 с.
79. Кон И.С. Социология личности. М.: Политиздат, 1967. 383 с.
80. Кондратьева С.В. Межличностное понимание и его роль в общении (на материалах средней общеобразовательной школы): Автореф.дис д-ра.психол.наук. Л., 1977. 36 с.
81. Красноплахтова Л.И. Психологические условия развития личностного самоопределения в старшем подростковом возрасте: Автореф.дис канд.психол.наук. М., 1988. 17 с.
82. Крылов А.Н. «Образ-Я» как фактор развития личности: Автореф.дис канд.психол.наук. М., 1984. 20 с.
83. Крысько В.Г., Деркач А.А. Этнопсихология. Теория и методология. Часть 1. - М., 1992. - 360 с.
84. Кузнецов И.К. Психологические особенности осознания себя как личности определённого пола в юношеском возрасте: Дис канд психол.наук. М., 1987. 140 с.
85. Куликов В.Н., Сушков И.Р., Циплюк В.Г. Социально-психологический аспект межнациональных отношений //Психол. журн. - Т.12. - 1991. - №1. - С .1-39.
86. Куликова Л.Н. Воспитать себя: Кн. Для учащихся. М.: Просвещение, 1991. 143 с.
87. Кульчицький О. Риси характерології українського народу //Енціклопедія Українознавства. Т.1. - Мюнхен-Нью-Йорк, 1949, С.708-718.
88. Лавренко О.В. Трансформація суспільства і концепція кругообігу еліт”: Зб.наук.праць № 1’2: Українська еліта та її роль в державотворенні. - К., 2000. - С. 29-32.
89. Лебедева Н.М. Введение в этническую и кроскультурную психологию. - М.: Старый сад, 1988. - 266 с.
90. Лебон Г. Психология народов и масс. - Санкт-Петербург, 1995.
91. Лейнг, Рональд У. Разделенное Я: экзистенциональное исследование психического здоровья и безумия. - К., 1995. - С. 265-320.
92. Леонтьев А.А. Слово о речевой деятельности. - М., 1965. - с
93. Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, личность. - М.: Политиздат, 1975. -304 с.
94. Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения. - М., 1983. - с.
95. Леонтьев А.Н. О системном анализе в психологии //Психол. журн. - Т. 12. - 1991. - № 4. - С. 117-120.
96. Лисина М.И. Общение детей со взрослыми и сверстниками: общее и различное //Исследования по проблемам возрастной и педагогической психологии. М., 1980. С.3-32.
97. Лисина М.И., Сильвестру А.И. Психология самосознания у дошкольников. Кишинев-Жтница, 1983. 111 с.
98. Лозоцева В.Н. Развитие у ребёнка образа самого себя на рубеже младшего школьного и подросткового возраста //Психологические условия и механизмы воспитания подростков: Сб.науч.трудов (Ред. кол.: Фельдштейн Д.И. ). М.: АПН СССР. С. 33-39.
99. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. - М.: Наука”, 1984. - 444 с.
100. Ломов Б.Ф. О системном подходе в психологии //Вопросы психологии. - 1975. - № 2. - С.31-45.
101. Лурия А.Р. Речь и мышление. - М., 1975 - 380 с.
102. Максименко С.Д., Пірен М.І. Регіональна еліта в Україні та її роль в державотворенні: Наук.записки: Українська еліта та її роль в державотворенні. - Вип. 1. - К., 2000. - С. 4-7.
103. Маслоу Абрахам Гарольд. Мотивация и личность. Санкт-Петербург: «Евразия», 1999. 478 с.
104. Матвеев Ю.И. Социальная ориентация личности. - Ростов-на-Дону. - 1990. 210 с.
105. Межличностное восприятие в группе. Под ред. Г.М.Андреевой и А.И.Донцова. - М.: МГУ, 1981. - 292 с.
106. Межуев В.М. Идея национального государства в исторической перспективе //Полис. - 1992. - № 5-6. - 15-19.
107. Мерлин В.С. Индивидуальный стиль общения //Психологический журнал. 1982. Т. 3. - № 4. С. 26-37.
108. Мерлин В.С. Психология индивидуальности. - М.: Институт практической психологии. Воронеж.: НПО Модек”, 1996. - 446 с.
109. Микаэлян В. Социальные роли личности //Вестник общественных наук. - 1988. - №3. - С.12-22.
110. Милугам Стэнли. Эксперимент в социальной психологии /3-е межд.изд. Санкт-Петербург-Москва-Харьков-Минск: «Питер», 2000. 336 с.
111. Московичи С. Социальные представления: исторический взгляд //Психологический журнал. 1995. Т. 16. - №1-2. С.3-19, 4-20.
112. Московичи С. Век толп: исторический трактат по психологии масс. - М., 1996. - 366 с.
113. Московичи С. Общество и теория в социальной психологии //Современная зарубежная социальная психология. Тексты. М., 1984. - 260 с.
114. Общая психология /Под ред. В.В.Богословского и др. М.: Просвещение, 1981. 383 с.
115. Олейник Л.Д. Индивидуальное самосознание и пути его формирования: Автореф.дис... канд.философ.наук. Л., 1974. 25 с.
116. Орлов А.Б. Личность и сущность: внешнее и внутреннее Я человека //Вопросы психологии. - М., 1995. - № 2. - С. 5-19.
117. Онищенко І.Т. Етно- та націогенез в Україні (етнополітичний аналіз). К.: Четверта хвиля, 1997. 240 с.
118. Павленко В.М., Таглін С.О. Етнопсихологія: Навчальний посібник. - К.: Сфера”, 1999. - 407 с.
119. Пайнс Эйала, Маслач Кристина. Практикум по социальной психологии. - 4-е межд. изд. Санкт-Петербург-Москва-Харьков-Минск: «Питер», 2000. 522 с.
120. Пантелеев С.Р. Методика исследование самоотношения. - М.: Смысл, 1993. - 30 с.
121. Первин Л., Джон О. Личность. Теория и исследование. - М.: Аспект пресс”, 1998. - 672 с.
122. Первин Л., Джон О. Психология личности. Теории и исследования. - М.: Аспект-пресс, 2000. - 606 с.
123. Петренко В.Ф. К вопросу о семантическом анализе чувственного образа //Восприятие и деятельность. - М., 1976. 125 с.
124. Петренко В.Ф. Психологическое исследование значения на словесном и образном уровнях: Автореф.дис канд.психол.наук. М., 1978. 19 с.
125. Петренко В.Ф. Психосемантика сознания. М.: МГУ, 1988. - 208 с.
126. Петренко В.Ф. Семантический анализ профессиональных стереотипов //Вопросы психологии. 1986. - №3. С. 133-142.
127. Петренко В.Ф. Экспериментальная психосемантика исследования индивидуального сознания //Вестник МГУ. Серия 14: Психология. 1979. - №2. С. 23-34.
128. Петренко В.Ф., Алиева Л.А. Исследование этнических стереотипов с использованием методики множественной идентификации //Психологический журнал. 1987. - №6. С. 23-26.
129. Петрулите А.Р. Когнитивный и эмоциональный компоненты в структуре «образа Я» у студентов: Автореф.дисс канд.психол.наук. Л., 1984. 16 с.
130. Пірен М.І. Етнополітичні процеси в сучасній Україні: Навч.посібник. - К.: вид-во УАДУ, 1999. 320 с.
131. Пірен М.І. Основи етнопсихології: Підручник. - К., 1996. 360 с.
132. Пірен М.І. Проблеми інтелекту та еліти: Зб.наук.праць. - № 1-2 (14): Українська еліта та її роль в державотворенні. - К., 2000. - С. 3-5.
133. Платон. Теэтет. - М. - Л., 1936. - 118 с.
134.