Соціальна перцепція як чинник оптимізації управлінської діяльності керівника середньої загальноосвітньої школи




  • скачать файл:
  • Название:
  • Соціальна перцепція як чинник оптимізації управлінської діяльності керівника середньої загальноосвітньої школи
  • Альтернативное название:
  • Социальная перцепция как фактор оптимизации управленческой деятельности руководителя средней общеобразовательной школы
  • Кол-во страниц:
  • 180
  • ВУЗ:
  • Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України
  • Год защиты:
  • 2003
  • Краткое описание:
  • Академія педагогічних наук України

    ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г.С.КОСТЮКА



    На правах рукопису




    Худякова Віра Іванівна


    УДК 316.473




    Соціальна перцепція як чинник оптимізації
    управлінської діяльності керівника середньої загальноосвітньої школи


    19.00.05 - соціальна психологія




    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата психологічних наук




    Науковий керівник
    Бондарчук Олена Іванівна
    доцент, кандидат психологічних наук




    Київ - 2003















    ЗМІСТ





    Вступ


    3




    Розділ 1.


    Психологічний аналіз соціальної перцепції в управлінні середньою загальноосвітньою школою



    9




    1.1.


    Зміст та основні функції соціальної перцепції в управлінській діяльності керівників середньої загальноосвітньої школи



    9




    1.2.


    Механізми соціальної перцепції і особливості їх прояву в управлінській діяльності керівника середньої загальноосвітньої школи




    21




    1.3.


    Характеристики і детермінанти соціальної перцепції в діяльності керівника середньої загальноосвітньої школи



    39




    Висновки до розділу 1


    52




    Розділ 2.


    Емпіричне дослідження особливостей соціальної перцепції керівників середньої загальноосвітньої школи



    56




    2.1.


    Методика вивчення соціальної перцепції керівників середніх загальноосвітніх шкіл



    56




    2.2.


    Основні тенденції розвитку соціальної перцепції керівників середніх загальноосвітніх шкіл



    67




    2.3.


    Вплив особливостей соціальної перцепції керівників середніх загальноосвітніх шкіл на ефективність управлінської діяльності



    87




    Висновки до розділу 2


    106




    Розділ 3.


    Психологічні умови оптимізації соціальної перцепції керівників середніх загальноосвітніх шкіл



    111




    3.1.


    Мета та завдання формуючого експерименту


    111




    3.2.


    Експериментальна програма оптимізації соціальної перцепції керівника середньої загальноосвітньої школи



    128




    3.3.


    Результати оптимізації соціально-перцептивних характеристик керівників середньої загальноосвітньої школи



    139




    Висновки до розділу 3


    154




    Загальні висновки


    157




    Список використаних джерел


    161




    Додатки


    181









    Вступ

    Підвищення ефективності управління закладами освіти, зокрема, середніми загальноосвітніми школами можливо за умови врахування в процесі управління цілої низки факторів, які визначають успішність управлінської діяльності керівників освітніх організацій.
    Аналіз труднощів у діяльності керівників середніх загальноосвітніх шкіл показує, що значна кількість проблем обумовлена їх недостатньою психологічною підготовкою, невмінням ефективно використовувати психологічні резерви управлінської діяльності. Це, а також розуміння управління як професійної взаємодії керівника з іншими людьми, в процесі якої забезпечується їх активна і скоординована участь в досягненні мети управління, зумовлює необхідність підвищення, насамперед, психологічної компетентності керівника.
    При цьому необхідно врахувати, що численні дослідження (В.Агеєв, Г.Андреєва, Т.Базаров, О.Бодальов, Р.Кричевський, Є.Кузьмін, Я.Яноушек тощо) свідчать про тісний взаємозв’язок ефективності керівництва із здатністю керівника адекватно оцінювати та інтерпретувати дії і в цілому поведінку підлеглих, тобто, із рівнем розвитку його соціально-перцептивних характеристик.
    Слід зауважити, що роль соціальної перцепції в життєдіяльності людини знайшла висвітлення в багатьох працях вітчизняних і зарубіжних дослідників. Зокрема, вивчалися соціально-перцептивні характеристики спільної діяльності (Г.Андрєєва, А.Коссаковски, М.Обозов, Х.Теджфел, С.Фрейзер, А.Хараш, П.Шихірєв, А.Юревич); механізми соціальної перцепції, що обумовлюють ефективність взаємодії людей (В.Агеєв, Г.Андреєва, О.Бодальов, І.Кон, Б.Паригін, Т.Хайдер, В.Ядов); проблеми підвищення точності міжособистісного сприймання, розвитку соціальної перцепції (А.Бандура, М.Герберт, M.Даннет, К.Девіс, О.Донцов, Г.Келлі, Дж.Кемпбелл, Р.Кричевський, К.Левін, Л.Петровська, З.Фрейд); особливості міжособистісного сприймання в різних сферах життєдіяльності, спілкування людини (Г.Андреєва, Л.Гозман, Я.Коломінський, Р.Кричевський, С.Максименко, М.Пірен, В.Циба, Н.Чепелєва, Ю.Швалб, Ю.Шерко тощо), зокрема, в наукових і виробничих колективах (В.Агеєв, Т.Базаров, В.Соловйов, А.Свенцицький), у спорті (Р.Кричевський, А.Марженя, Т.Миронова, М.Новіков), у педагогічному процесі (О.Бодальов, Е.Дубовська, Я.Коломінський, Л.Савенкова, Т.Яценко).
    Водночас поза увагою дослідників практично залишилось виявлення особливостей соціальної перцепції керівників середніх загальноосвітніх шкіл, хоча остання, на нашу думку, відіграє особливо важливу роль в підвищенні ефективності управління закладом середньої освіти. Ця роль обумовлена специфічною метою діяльності середньої школи - виховання особистості дитини, яка в процесі взаємодії з дорослими привласнює, трансформує в самооцінку оцінні твердження вихователів.
    Адекватність виховних впливів, безперечно, пов’язана з рівнем розвитку соціально-перцептивних характеристик усіх учасників навчально-виховного процесу і, насамперед, керівника як організатора і координатора цього процесу.
    Слід також відзначити практичну відсутність спеціальної навчально-методичної роботи в системі післядипломної освіти з особистістю керівника, яка б розвивала в нього бажання та здібності адекватного пізнання й розуміння особистості підлеглих, взагалі суб’єктів управлінської взаємодії, їхнього стану, рис і якостей характеру.
    Необхідність пошуку шляхів і засобів оптимізації соціальної перцепції керівників шкіл визначає актуальність дослідження цієї проблеми.
    Зв’язок з науковими програмами. Дослідження виконано в межах науково-дослідної програми кафедри психології управління Державної академії керівних кадрів освіти АПН України Соціально-психологічні основи оптимізації управління освітніми закладами” і науково-дослідної роботи кафедри психології Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України Соціально-психологічні чинники мотивації професійного вдосконалення особистості керівних кадрів освіти”. Тема затверджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні АПН України (Протокол №2 від 20.03.2000 р.). Реєстраційний номер 0199U004314.
    Об’єкт дослідження - соціальна перцепція в процесі управління середньою загальноосвітньою школою.
    Предмет дослідження - психологічні умови оптимізації соціальної перцепції в процесі управлінської діяльності керівника середньої загальноосвітньої школи.
    Мета дослідження дослідити особливості соціальної перцепції в процесі управління середньою загальноосвітньою школою та визначити психологічні умови її оптимізації.
    В основу дослідження покладено припущення про те, що рівень розвитку соціальної перцепції керівника середньої загальноосвітньої школи суттєво впливає на особливості його управлінської діяльності, при цьому оптимізація соціальної перцепції можлива в результаті врахування системи соціально-психологічних чинників у процесі психологічної підготовки керівника середньої загальноосвітньої школи до управлінської діяльності.
    Завдання дослідження:
    1. Розкрити зміст та особливості соціальної перцепції керівників середніх загальноосвітніх шкіл.
    2. Визначити рівні розвитку соціальної перцепції керівників шкіл та фактори, які впливають на даний процес.
    3. Дослідити вплив соціально-перцептивних характеристик керівника на ефективність його управлінської діяльності.
    4. Визначити психологічні умови оптимізації соціальної перцепції керівників шкіл в процесі спеціально організованого навчання в системі післядипломної освіти.
    Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять фундаментальні положення психології про структуру особистості та її взаємозв’язок з діяльністю (Л.Виготський, Г.Костюк, С.Максименко, С.Рубінштейн, В.Циба); про категорії спілкування і взаємодії (О.Бодальов, О.Киричук, М.Корнєв, М.Обозов, Б.Паригін); загальні положення теорії спілкування і взаємодії в навчально-виховних групах та колективах (М.Боришевський, О.Бондарчук, Л.Орбан, В.Семиченко, Н.Чепелєва, Т.Яценко); принципи системного підходу в психології (Г.Костюк, Б.Ломов, С.Максименко, К.Платонов, М.Пірен); принцип індивідуальної варіабельності управління залежно від якостей особистості керівника (Б.Ананьєв, Г.Андрєєва, Н.Коломінський, І.Кон); концепції особистісно-діяльнісного підходу до підбору та підготовки керівних кадрів освіти (Л.Карамушка, Н.Коломінський, Р.Шакуров).
    Методи дослідження: теоретичний аналіз проблеми, спостереження, аналіз документів, інтерв’ю, анкетування, констатуючий і формуючий експерименти, експертне оцінювання, метод тестування, методи статистичної обробки даних (кореляційний аналіз).
    Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів полягають в уточненні та конкретизації істотних характеристик соціальної перцепції з урахуванням особистісних і професійних чинників. Науково обгрунтовано взаємозв’язок і залежність між соціально-перцептивними характеристиками управлінської діяльності керівників шкіл і особливостями їхньої управлінської взаємодії. Дістало подальшого розвитку обгрунтування теоретико-методичного підходу до проблеми психологічної підготовки керівників освіти до управління в контексті оптимізації процесу соціальної перцепції як важливого чинника управлінської діяльності. Створено модель оптимальних соціально-перцептивних характеристик управлінської діяльності керівника середньої загальноосвітньої школи.
    Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що розроблено і запропоновано до практичної реалізації основні напрямки врахування соціально-перцептивних характеристик управлінців під час добору і психологічної підготовки керівників середніх загальноосвітніх шкіл. Одержані в ході дослідження позитивні результати дозволили розробити спеціальну програму оптимізації соціальної перцепції керівників шкіл і рекомендувати її до застосування в системі післядипломної освіти, зокрема, у навчальному процесі під час підвищення кваліфікації керівних кадрів освіти, методичної роботи з ними та психолого-управлінського консультування.
    Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічним обгрунтуванням його вихідних позицій, застосуванням сукупності надійних діагностичних методик, адекватних меті і завданням дослідження, поєднанням кількісного та якісного аналізу емпіричних даних, репрезентативністю вибірки та застосуванням методів математичної статистики із залученням сучасних програм обробки даних.
    Особистий внесок здобувача. Розроблені автором наукові положення та одержані емпіричні дані є самостійним внеском у розроблення проблеми впливу соціально-перцептивних властивостей керівника середньої загальноосвітньої школи на ефективність його управлінської діяльності.
    Апробація результатів дослідження.
    Основні результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на засіданнях кафедри психології управління ДАККО (1996 - 1999 р.р.), кафедри психології ЦІППО АПН України (1999 - 2001 р.р.), на міжнародних, всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях, зокрема, на Всеукраїнській науково-практичній конференції Актуальні проблеми психологічної освіти в системі підвищення кваліфікації кадрів” (м. Київ, 30-31.05.1994 р.), звітній науковій конференції Післядипломна освіта педагогічних кадрів: проблеми розвитку” (м. Київ, 1996 р.), звітній науковій конференції Актуальні проблеми теорії і практики післядипломної освіти керівних і педагогічних кадрів” (м. Київ, 1998 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції Управління національною освітою в умовах становлення і розвитку української державності” (м. Київ, 1998 р.), звітній науковій конференції Післядипломна освіта та управління навчальними закладами в умовах трансформації суспільства” (м. Київ, 1999 р.), міжнародній науково-практичній конференції Теоретико-методичні проблеми удосконалення психологічної підготовки менеджерів” (м. Київ, 1999 р.) та ін.
    Основні теоретичні та експериментальні результати дослідження викладено в 9 одноосібних публікаціях (5 вміщено в науково-методичних збірниках, 4 - у матеріалах міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференцій).
    Структура та обсяг дисертації.
    Структура дисертації зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.
    Повний обсяг дисертації становить 180 сторінок, 22 рисунки, 27 таблиць.
    Список використаних джерел складається з 223 найменувань.
  • Список литературы:
  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

    1. Однією з важливих складових управлінської діяльності є аналіз, інтерпретація та оцінка дій і професійно важливих якостей особистості підлеглих, адекватність відображення яких безпосередньо пов’язана з рівнем розвитку соціально-перцептивних характеристик керівника.
    У випадку управління середніми загальноосвітніми школами підвищення вимог до рівня розвитку соціально-перцептивних характеристик керівників значною мірою зумовлено психологічними особливостями управління в галузі освіти. До останніх, зокрема, можна віднести:
    специфічність мети діяльності середньої загальноосвітньої школи виховання особистості дитини, яка в процесі взаємодії з дорослими привласнює і трансформує в самооцінку оцінні твердження вихователів;
    специфічність об’єкту управління, який складається з досить неоднорідної за віковими, гендерними, статусними характеристиками чисельної групи учасників навчально-виховного процесу, що ускладнює відпрацювання єдиних критеріїв їх оцінки;
    необхідність управлінської взаємодії не тільки з педагогами, переважну кількість яких складають жінки з їх підвищеною чутливістю, емоційністю, але й з учнями, батьками, суспільними організаціями, громадськістю в цілому; обумовленість в значній мірі успішності цієї взаємодії адекватністю відображення, інтерпретації поведінки і можливостей один одного, тобто, особливостями перебігу соціальної перцепції.
    2. Соціальну перцепцію, як психологічний чинник управління, можна розглядати в широкому розумінні як сприймання, пізнання, оцінку характеристик і прогнозування можливостей соціальних об’єктів управління (особистостей, груп, більш широких спільностей, суспільства в цілому), на основі чого управлінець будує стратегію взаємодії з даними об’єктами управління. Враховуючи, що центральною ланкою в процесі управлінської взаємодії з об’єктами управління є взаємодія керівника з підлеглими, соціальну перцепцію як психологічний чинник управління можна розглядати в вузькому розумінні як процес пізнання оцінки керівником підлеглого підчас їх спільної діяльності, який обумовлює особливості управлінської взаємодії з цим підлеглим.
    3. Виділено динамічні (точність, диференційованість, гнучкість, повнота) і змістові (якісні особливості оцінних еталонів керівника і їх ієрархія) характеристики соціальної перцепції в управлінській діяльності. При цьому був виявлений кореляційний зв’язок між динамічними характеристиками соціальної перцепції і ставленням керівника закладу освіти до підлеглих, зокрема за такими показниками, як повага до партнера”, впевненість у собі”, піклування про інших”, домінантність”, приязність”. Також була встановлена залежність оцінки успішності” підлеглого від позитивного чи негативного становлення керівника до нього.
    4. Встановлено гендерні особливості перебігу соціальної перцепції як чинника управлінської діяльності. З’ясувалося, що жінки-директори шкіл відзначаються більш високим рівнем динамічних характеристик соціальної перцепції. Крім того, було визначено, що жінки-директори шкіл більше орієнтовані на партнерський тип сприймання педагогічного колективу, в той час, як у чоловіків-директорів є більш вираженим прагматичний тип сприймання.
    5. Встановлено складний характер залежностей між ефективністю управлінської діяльності директорів шкіл і рівнем розвитку їх соціальної перцепції. В цілому виявлено, що успішність управління потребує певних, оптимальних значень динамічних показників соціальної перцепції управлінців. Надмірний або недостатній рівень даних характеристик соціальної перцепції негативно впливає на ефективність управління середньою школою. Щодо змістових характеристик соціальної перцепції, то тут було доведено, що для високоефективних керівників характерним є більш рівномірне використання оцінних критеріїв соціальної перцепції за діловими, особистісними, комунікативними характеристиками об’єктів перцепції. При цьому, в порівнянні з низькоефективними керівниками для високоефективних директорів шкіл зростає значущість особистісних якостей в оцінці підлеглого і зменшується значущість рис зовнішності як оцінного критерію. Крім того, високоефективні керівники, на відміну від низькоефективних, як правило, бачать більше позитивних рис у підлеглих, до яких вони в цілому ставляться негативно, більше негативних рис у підлеглих, до яких вони в цілому ставляться позитивно.
    Високоефективним керівникам властивий переважно партнерський тип сприймання педагогічного колективу, в той час, як для низькоефективних керівників скоріше властивий індивідуалістичний тип сприймання.
    6. Побудовано модель соціально-перцептивних характеристик керівника середньої загальноосвітньої школи, в якій можна вирізнити такі складові:
    а) ціннісно-мотиваційний компонент, який визначає сукупність мотивів керівника загальноосвітньої школи до пізнання і самопізнання в процесі управлінської взаємодії керівника з підлеглими, зокрема, гуманістичну спрямованість; орієнтація на людину як найвищу цінність суспільства; позитивна установка на підлеглих, прагнення пізнати їх індивідуально-психологічні особливості та ін.;
    б) гностичний компонент, що являє собою сукупність знань щодо особливостей соціальної перцепції, її механізмів і детермінант ефективної управлінської діяльності;
    в) операційний компонент, який містить сукупність умінь та навичок адекватного взаємопорозуміння та взаємопізнання в процесі управлінської взаємодії;
    г) особистісний компонент, що складає сукупність важливих для перебігу соціальної перцепції сособистісних якостей керівника загальноосвітньої школи, зокрема, позитивна Я-концепція, адекватні самооцінка і рівень домагань, вище середнього показника рівень інтелекту тощо.
    7. Виявлені психолого-організаційні умови оптимізації соціально-перцептивних характеристик:
    а) створення комплексної програми безперервного психологічного навчання керівників, в якій, зокрема, було б передбачено цілеспрямоване удосконалення їхніх соціально-перцептивних характеристик;
    б) визначення і конкретизація змісту, форм і методів психологічної підготовки управлінців у відповідності із оптимальними соціально-перцептивними характеристиками управлінської діяльності керівників середніх загальноосвітніх шкіл;
    в) побудова процесу психологічної підготовки керівників шкіл на діагностичній освіті, на принципах зворотного зв’язку, поєднання традиційних і сучасних форм та методів навчання, які забезпечують формування особистісного смислу відповідних соціально-перцептивних дій;
    г) забезпечення розгортання процесу оптимізації соціальної перцепції керівників на трьох рівнях загальному (на якому через лекції і тематичні дискусії керівники засвоюють знання щодо сутності і особливостей соціальної перцепції в управлінні, її механізмів і детермінант, виробляють установку на врахування засвоєних знань у власній управлінській діяльності), груповому (на якому у тренінгових процедурах, рольових іграх, дискусіях, аналізі управлінських ситуацій відпрацьовуються соціально-перцептивні вміння і навички відповідно до моделі соціально-перцептивних характеристик керівника середньої загальноосвітньої школи), індивідуальному (на якому в процесі самостійної роботи аналізуються та осмислюються особливості і значення соціальної перцепції у власному управлінському досвіді, відбувається становлення і закріплення потреби щодо оптимізації власних соціально-перцептивних характеристик).

    8. Визначені основні напрямки оптимізації соціально-перцептивних характеристик керівників середньої загальноосвітньої школи. До першого з них можна віднести удосконалення соціально-перцептивних показників директорів шкіл безпосередньо у спеціально організованому навчальному процесі в системі післядипломної освіти. Другий напрямок пов’язаний з опосередкованим впливом на оптимізацію соціально-перцептивних характеристик директорів шкіл завдяки спеціальній системі психологічної підтримки, що може бути надана під час взаємодії керівника з шкільною психологічною службою.













    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Актуальні проблеми психологічної освіти в системі підвищення кваліфікації кадрів. Тези, доповіді і повідомлення Республіканської науково-практичної конференції. 30-31 травня 1994 р./ Ред. колегія: Дробноход М.І., Киричук О.В., Коломінський Н.Л., Карамушка Л.М., Бондарчук О.І. К.: Український інститут підвищення кваліфікації керівних кадрів освіти, 1994. 215 с.
    2. Агеев В.С. Влияние факторов культуры на восприятие и оценку человека человеком // Вопросы психологии. 1985. - №3. С. 135-140.
    3. Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие: Социально-психологические проблемы. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. 240 с.
    4. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1968. 340 с.
    5. Анастази А. УрбинаС. Психологическое тестирование. СПб.: Питер, 1201. 688 с.
    6. Андреас С., Андреас К. Сердце разума. Практическое использование методов НЛП. Волговыск, 1997. 240 с.
    7. Андреева Г.М. К построению теоретической схемы исследования социальной перцепции // Вопросы психологии. 1977. - №2. С. 3-14.
    8. Андреева Г.М. Социальна психология: Учебник для высш. шк. М.: Аспект Пресс, 1999. 375 с.
    9. Андреева Г.М. Психология социального познания: Учеб. пособие для студ психол. и пед. спец. вузов. 2-е изд.; перераб и доп. М.: Аспект Пресс, 2000. 288 с.
    10. Андреева Г.М., Яноушек Я. Общение и оптимизация совместной деятельности. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987. 302 с.
    11. Атватер И. Я вас слушаю Советы руководителю, как правильно слушать собеседника. М.: Экономика, 1984. 112 с.
    12. Бажин Е.Ф., Корнева Т.В., Эткинд А.М. Исследование образного уровня восприятий эмоций (на примере аудиовизуального соответствия) // Психологический журнал. 1982. Т. 3. - №4. С. 82-84.
    13. Балл Г.О. Психолого-педагогічні засади гуманізації освіти // Освіта і управління. 1997. Том 1. - №2. С. 21-36.
    14. Бандурка А.М., Богарова С.П., Землянская Е.В. Психология управления. Харьков: Фортуна-пресс, 1998. 464 с.
    15. Баранова В.А. Социально-перцептивные факторы интеграции коллектива. Автореф. дис канд. психол.наук: 19.00.05 МГУ им. М.С.Ломоносова. М., 1989. 20 с.
    16. Баринова Л.М. К проблеме исследования феномена первого впечатления о другом человеке // Вопросы психологии межличностного познания. Краснодар: Изд-во Кубан. ун-та, 1983. С. 20-27.
    17. Бегей В.М. Районні (міські) відділи народної освіти // Роботу з педагогічними кадрами на рівень сучасних вимог життя: Метод. рекомендації відділам народної освіти, метод. кабінетам, керівникам шкіл. Львів: Обласний інститут удосконалення вчителів, 1985. С. 7-16.
    18. Бедержанова В.П. К вопросу о социальной перцепции в связи с использованием ролевых игр в процессе профессиональной педагогической подготовки // Творческие и прикладные проблемы психологии познания людьми друг друга. Краснодар: Изд-во Кубан. ун-та, 1975. С. 232-233.
    19. Белоус В.В. Интегральная индивидуальность. Подходы. Факты. Перспективы. // Психологический журнал. 1996. - №1. С. 29.
    20. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотношений: Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судьбы. СПб: Лениздат, 1992. 400 с.
    21. Биркенбиль М. Молитвенник для шефа. М.: Интерэксперт. Экономика, 1993. 395 с.
    22. Бирюкова Г.М. Первое впечатление о другом человеке как объект социально-психологического исследования // Теоретические и прикладные вопросы психологии. Краснодар: Изд-во Кубан. ун-та, 1975. С. 131-146.
    23. Бобнева М.И. Социальные нормы и регуляция поведения // Психологические проблемы социальной регуляции поведения. М.: Наука, 1976. С. 144-171.
    24. Богомолова Н.Н., Петровская Л.А. О методах активной социально-психологической подготовки // Вестник Моск. ун-та. Сер. 14. Психология. 1972. - №1. С. 53-61.
    25. Богомолова Н.Н. Ситуационно-ролевая игра как активный метод социально-психологической подготовки // Теоретические и методологические проблемы социальной психологии. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1977. 204 с.
    26. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. 200 с.
    27. Бодалев А.А. Личность и общение: Избранные труды. - М.: Педагогика, 1983. 271 с.
    28. Бодалев А.А. Психология общения (Психологи отечества: Избранные психол. труды). Воронеж: НПО Медж, 1996. 256 с.
    29. Бодалев А.А., Рощина Е.В. Гностические характеристики общения людей в зарубежных исследованиях // Вопросы психологии. 1978. - №3. С. 149-153.
    30. Бодрова К.И. О профессиональном становлении специалиста в педагогическом вузе и совершенствовании профессиональных знаний педагогических кадров. Ч. 1. Л.: Лениздат, 1987. С. 43-72.
    31. Бондарчук О.І. Психологічні умови становлення мотивації керівників загальноосвітніх шкіл до професійного вдосконалення / Актуальні проблеми психології. Т.1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. Київ: Інститут психології ім.Г.С.Костюка АПН України, 2001, випуск 1. С. 111-114.
    32. Бондарчук О.І., Шкурко Я.І. Проблеми підвищення психологічної компетентності керівників шкіл // Освіта і управління. 1997. Том 1. - №2. С. 114-122.
    33. Борисова Е.М. О применении социально-психологических методов в изучении становления профессионала // Психологическая диагностика, ее проблемы и методы. Под ред. К.М.Гуревича. М.: Педагогика, 1975. С. 142-161.
    34. Боришевський М.Й. Національна самосвідомість у становленні особистості громадянина // Психологія самосвідомості: історія, сучасний етап та перспективи дослідження. К., 1999. С. 14-15.
    35. Бороздина Г.В. Психология делового общения: Учеб. пособие. М.: ИНФРА-М, 1998. 224 с.
    36. Бурлачук Л.Ф. Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической дидактике. К.: Наукова думка, 1989. 200 с.
    37. Васьковская С.В., Горностай П.П. Психологическое консультирование: ситуационные задачи. К.: Вища школа, 1996. С. 192-196.
    38. Вербова К.В. О взаимосвязи мотивационных и социально-перцептивных комплексов в общении (на материалах общественно полезной деятельности) // Вопросы психологии межличностного познания и общения: Сб. науч. трудов. Кранодар: Изд-во Кубан. ун-та, 1983. С. 114-122.
    39. Власова Н.И. И проснешься боссом: Справочник по психологии управления. Ч. 1. Новосибирск, 1994. 214 с., Ч. 2. Новосибирск, 1994. 300 с., Ч. 3. Новосибирск, 1994. 240 с.
    40. Вудкок М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер. М.: Дело, 1991. 320 с.
    41. Выготский Л.С. Проблемы развития психики // Собр. соч. в 6 томах. М.: Педагогика, 1983. 368 с.
    42. Гаврилова Т.П. Эмпатия как специфический способ познания человека человеком // Теоретические и прикладные вопросы психологии познания людьми друг друга. Краснодар: Изд-во Кубан. ун-та, 1975. С. 17-19.
    43. Гительмахер Р.Б., Скотников В.Н. Роль социально-психологических процессов в стабилизации сельскохозяйственных коллективов // Психологический журнал, 1991. Том 12. - №15. С. 78-85.
    44. Гозман Л.Я. Социально-психологический подход к проблеме межличностной привлекательности // Психология общения: Обзорная информация. М.: Высшая школа, 1978. С. 39-48.
    45. Голиков Ю.Я., Костин А.Н. Проблемы методологических оснований анализа межсистемных взаимодействий в психологическом исследовании // Психологический журнал, 1994 №4. С. 26-31.
    46. Григорьева Т.Г. и др. Основы конструктивного общения: Методическое пособие для преподавателей. Новосибирск: Изд-во Новосибирского ун-та, 1998. 113 с.
    47. Григорьева Е.А. Метод оценивания (рейтинг) // Проблемы отбора и профессиональной подготовки специалистов в вузах: Курс лекций. Л.: ЛГУ, 1970. С. 62-89.
    48. Гриндер Д., Бендлер Р. Из лягушек в принцы: Пер. с англ. Воронеж: НПО Медж, 1993. 118 с.
    49. Гусева А.П. Особенности восприятия самого себя // Теоретические и прикладные вопросы психологии познания людьми друг друга. Краснодар: Изд-во Кубан. ун-та, 1975. С. 177-179.
    50. Даніленко Л.І. Модернізація змісту, форм і методів управлінської діяльності керівника школи // Освіта і управління. 1998. Том 2. - №1. С. 48-54.
    51. Данилин К.Е. Восприятие межличностных предпочтений в группе: Автореферат дис канд. психол. наук. М.: МГУ им. М.В.Ломоносова, 1984. 21 с.
    52. Дебольский М. Психология делового общения. М.: Инфра М, 1992. 213 с.
    53. Деркач А.А., Кузьмина Н.В. Акмеология: пути достижения вершин профессионализма. М.: Рос. академия управления, 1993. 23 с.
    54. Деркач А.А., Ситников А.П. Формирование и развитие профессионального мастерства руководящих кадров: Социально-психологический тренинг и прикладные психотехнологии. В. I-II. М.: Луч, 1993. 72 с.
    55. Дерябо С.Д., Ясвин В.А. Гроссмейстер общения: Иллюстрированный самоучитель психологического мастерства. М.: Академия, 1996. 192с.
    56. Дигос В.П. Уверенность и адекватность в феномене социальной перцепции // Вопросы психологии. Общение и познание людьми друг друга. Краснодар: Изд-во Кубан. ун-та, 1975. С. 64-68.
    57. Джеймс М., Джонгвард Д. Рожденная выигрывать. Трансакционный анализ с гештальтупражнениями: Пер. с англ. Прогресс, 1993. 117 с.
    58. Донцов А.И. Когнитивизм в социальной психологии // Вопросы психологии. 1981. - №5. С. 176-177.
    59. Донцов А.И., Саркисян Т.В. Совместная деятельность как фактор межличностного восприятия в группе // Вопросы психологии. 1980. - №4. С. 38-49.
    60. Донцов А.И. Симпозиум по проблемам межличностного восприятия в группе // Вопросы психологии, 1981. - №2. С. 182-184
    61. Доценко Е.И. Психология манипуляций: феномены, механизмы защиты. М.: «ЧеРо» Изд-во МГУ, 2000. 344 с.
    62. Дудченко В.С. Инновационные игры. Таллин, 1989. 213 с.
    63. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психология: Словарь-справочник. Минск: Адукацыя і выхавання, 1993. 316 с.
    64. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1985. 167 с.
    65. Жамбо М. Иерархический кластерный анализ и соответствия. М.: Финансы и статистика, 1998. 156 с.
    66. Жариков Е.С. Психологические проблемы организации труда руководителя. М.: Изд-во АИХ, 1983. 95 с.
    67. Жуков Ю.М. Точность и дифференцированность межличностного восприятия: Автореф. дис... канд. психол. наук. М.: МГУ, 1982. 20 с.
    68. Журавлев А.Л. Социально-психологические проблемы аттестации руководителей производственного коллектива // Социальная психология и общественная практика. М.: Наука, 1985. С. 23-37.
    69. Займитесь собой: Пособие по саморегуляции и самосовершенствованию / Сост. В.М. Котельников. М.: МСП, 1995. 572 с.
    70. Замановская Е.В. Преодоление коммуникативных барьеров в условиях современной деятельности: Автореф. дис... канд. психол. наук. М.: МГУ, 1984. 22 с.
    71. Запорожец А.В. Избранные психологические труды. Том 1. - М.: Педагогика, 1986. 318 с.
    72. Зигерт В., Ланг Л. Руководить без конфликтов. М.: Экономика, 1990. С. 13-42.
    73. Зимичев А.М. Психологические основы интенсификации профессиональной подготовки: Автореф. дис... д-ра психол. наук. К., 1989. 40 с.
    74. Знаков В.В. Половые различия в понимании неправды, лжи и обмана // Психологический журнал. 1997. №1 С. 38-49.
    75. Казмиренко В.П. Социальная психология организации: Монография. К.: МЗУУП, 1993. 384 с.
    76. Калюдина И.П. Психологические пути повышения квалификации руководящих кадров. Рига: МИПКСНУ Латв. ССР, 1979. 68 с.
    77. Карамушка Л.М. Психологічні основи управління в системі середньої освіти: Навч. посібник. К.: Інститут змісту і методів навчання, 1997. 180 с.
    78. Карамушка Л.М. Психологічні умови та засоби формування соціально-психологічної готовності менеджера освіти до управління // Персонал. 2000. - №1 (55). С. 85-88.
    79. Карамушка Л.М. Психологія управління закладами середньої освіти. Монографія. К.: Ніка-центр, 2000. 332 с.
    80. Келли Г. Процесс каузальной атрибуции // Современная зарубежная социальная психология. М.: МГУ, 1984. С. 127-137.
    81. Кидрон А.А. Коммуникативная способность и ее совершенствование: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 (ЛГУ им. А.А Жданова). Л., 1981. 19 с.
    82. Киричук О.В. Проблеми психології педагогічної взаємодії / Психологія. Вип. 37. К.: Освіта, 1991. С. 3-12.
    83. Кирьянова Е.Н. Психология формирования личности профессионала // Психологический журнал. 1994. - №4. С. 18-20.
    84. Князев В.Н. Представление личности о себе и значимых других как субъектах общения // Психологический журнал. 1981. Т. 2. - №4. С. 55-61.
    85. Ковалев А.Г. Психология познания людьми друг друга // Вопросы психологии. 1983. - №1. С. 112-118.
    86. Коваленко А.Л. Психологія розуміння. К.: Либідь, 1999. 184 с.
    87. Козлов М. Как относится к себе и людям: практическая психология на каждый день. М.: Новая школа, 1993. 327 с.
    88. Коломінський Н.Л. Психологія менеджменту в освіті (соціально-психологічний аспект): Монографія. К.: МАУП, 2000. 286 с.
    89. Коломінський Н.Л. Психологія педагогічного менеджменту: Навч. посібник. К.: МАУП, 1996. 175 с.
    90. Коломинский Н.Л. Теоретико-методологические и методические проблемы совершенствования психологической подготовки менеджеров // Персонал. 2000. - №1 (55). С. 7-11.
    91. Коломинский Я.Л. Социальная психология школьного класса. Минск: Адукацыя і выхавання, 1997. 240 с.
    92. Коломинский Я.Л., Березовин Н.А. Учитель и детский коллектив. Психологическое исследование. Минск: Изд-во БПУ им. В.И.Ленина, 1975. 160 с.
    93. Кон И.С. В поисках себя: Личность и её самосознание. М.: Политиздат. 1984. 335 с.
    94. Кондратьева С.В. Межличностное понимание и его роль в общении: Автореф. дис... д-ра психол. наук. Л.: ЛГУ, 1976. 35 с.
    95. Конопкин О.А. О психологическом аспекте самопрограмирования трудовой деятельности // Соотношение биологического и социального в человеке: Материалы симпозиума. М.: Наука, 1975. С. 221-237.
    96. Константиновська Н.В. Деякі проблеми підготовки студентів педвузів до самоосвіти // Методичні рекомендації по удосконаленню навчально-виховного процесу. К., 1997. С. 50-52.
    97. Коняева А.П. Психологические особенности формирования социальной перцепции будущих учителей. Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.07 (НИИ психологии УССР). К., 1986. 24 с.
    98. Коняева А.П., Охота В.И. Социально-психологический тренинг восприятия человека человеком // Творческое наследие идей А.С.Макаренко и В.А.Сухомлинского: Тезисы докладов межвузовской конференции. Полтава, 1983. С. 39-41.
    99. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Підручник. К.: Вид-во Київського університету ім. Т.Шевченка, 1995. 304 с.
    100. Корсунский Е.А. «Игра в портреты» как средство диагностики и развития психологической проницательности учителей // Вопросы психологии. 1985. - №3. С. 144-148.
    101. Кричевский Р.Л., Дубовская Е.М. Психология малой группы: теоретический и прикладной аспекты. М.: МГУ, 1991. С. 72-168.
    102. Кричевский Р.Л., Маржине А.В. Психологические факторы эффективности руководства первичным коллективом. Кишинев: Штиица, 1991. 128 с.
    103. Кричевский Р.Л., Рыжак Н.М. Психология руководства и лидерства в спортивном коллективе. М.: МГУ, 1985. 223 с.
    104. Кудряшова Л.Д. Каким быть руководителю: психология управленческой деятельности. Л.: Лениздат, 1986. 158 с.
    105. Кузнецова Е.В. Развитие межличностных невербальных коммуникаций средствами социально-психологического тренинга: Автореф. дис... канд. психол. наук. М.: МГУ, 1989. 19 с.
    106. Кузьмин И.А., Ситников А.П. Современная технология эффективных коммуникаций // Психотехнологии и эфективный менеджмент М.: ТЛБ, 1992. С. 97-112.
    107. Кузьмина Л.В. Уровни педагогических способностей и проблемы социальной перцепции // Теоретические и прикладные проблемы познания людьми друг друга. Краснодар: Изд-во Кубан. ун-та, 1975. С. 251-253.
    108. Кукосян О.Г. Профессиональные особенности первого впечатления в межличностном познании // Психология межличностного познания. М.: Педагогика, 1981. С. 174-177.
    109. Лабунская В.А. Интерпретация невербального поведения в межличностном общении: Автореф. дис... д-ра психол. наук: 19.00.05. М.: МГУ, фак-т психологии, 1989. 43 с.
    110. Лабунская В.А. Невербальное поведение: (Социально-перцептивный подход). Ростов-на-Дону: РГУ, 1986. 135 с.
    111. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат. 1975. С. 159-206.
    112. Леонтьев А.Н. Психология образа // Вестник МГУ. Сер. 14. Психология. М., 1979. С. 24-27.
    113. Леонтьев А.А. Психология общения. Пособие для доп. образования 2 изд., испр., доп. М.: Смысл, 1997. 365 с.
    114. Лившиц А.Л. Подготовка и проведение деловых игр: Методические указания. М., 1997. 29 с.
    115. Ложкін Г.В. Психологический климат трудового коллектива. К., 1988. 48 с.
    116. Ломов Б.Ф. Методические и теоретические проблемы в психологии. М.: Наука, 1984. 44 с.
    117. Люшер М. Сигналы личности. Ролевые игры и их мотивы: Пер. с англ. Воронеж: НПО «Модэм», 1993. 160 с.
    118. Магун В.С. Потребности и психология социальной деятельности личности. Л.: Наука, 1983. 175 с.
    119. Макдональд В. Руководство по субмодальностям: Пер. с англ. Воронеж: НПО «Модэм», 1994. 89 с.
    120. Максименко С.Д. Авторитет директора школи // Радянська школа, 1984. - №4. С. 11-15.
    121. Максименко С.Д. Общая психология. М.: Рефл. Бук.; К.: Ваклер, 1999. 528 с.
    122. Максименко С.Д. Педагогічне спілкування та його діагностика // Проблеми розвивального навчання. Матеріали 1 та 2 Міжнародних конференцій. / За ред. С.Д.Максименка. К., 1997. С. 300-303.
    123. Максименко С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: методологія, методи, програми, процедури: Навч. посібник. К.: Наукова думка, 1998. 225 с.
    124. Максименко С.Д. та ін. Проблеми педагогічної комунікації // Актуальні проблеми психології: Традиції і сучасність. Тези Міжнародної конференції Костюківських читань. 9-11.06.1992. Том 1. К., 1992. С. 180-181.
    125.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ ДИССЕРТАЦИИ

Экспрессия молекул – маркеров нейродегенеративных заболеваний в головном мозге и периферических тканях у людей пожилого и старческого возраста Зуев Василий Александрович
Депрескрайбинг в комплексной профилактике гериатрических синдромов в косметологической практике Резник Анна Вячеславовна
Преждевременное старение женщин зрелого возраста: биологические основы концепта и его операционализация в геронтопрофилактике Малютина Елена Станиславовна
Динамика лабораторных показателей, отражающих функциональную активность макрофагальной системы, у пациентов с болезнью Гоше I типа на фоне патогенетической терапии Пономарев Родион Викторович
Особенности мобилизации и забора гемопоэтических стволовых клеток при аутологичной трансплантации у больных с лимфопролиферативными заболеваниями Федык Оксана Владимировна

ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)