СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОСОБИСТОСТІ СІЛЬСЬКОГО ВЧИТЕЛЯ ЯК ЛІДЕРА ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

Краткое описание

ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

АНЦИБОР Анатолій Іванович

УДК 371.16 (477) (043.5)

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
ОСОБИСТОСТІ СІЛЬСЬКОГО ВЧИТЕЛЯ
ЯК ЛІДЕРА ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

19.00.05 соціальна психологія, психологія соціальної роботи

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Васютинський В. О.
доктор психологічних наук,
старший науковий співробітник, доцент

Київ 2007

ЗМІСТ

Вступ 4
Розділ 1. Соціально-психологічні особливості особистості сільського вчителя в контексті формування громадської думки ....9
1.1. Особистість учителя в семантико-критеріальному просторі теоретичних підходів ..... 9
1.2. Лідерство сільського вчителя як феномен соціально-психологічного впливу ....17
1.3. Особливості впливу вчителя на процес формування громадської думки на селі .21
1.4. Особистість сільського вчителя в соціально-психологічних дослідженнях 33
Висновки до розділу 1 43
Розділ 2. Соціально-психологічний статус учителя в проблемному полі сільського соціуму 45
2.1. Порівняльна характеристика особистісних рис сільських і міських учителів ...47
2.2. Проблемне поле та статусно-особистісні характеристики сільського вчителя в оцінках односельчан ...60
2.3. Порівняльна характеристика профілів учителя та „іншої авторитетної особи” як можливих лідерів громадської думки ..102
Висновки до розділу 2 .121
Розділ 3. Оцінка вчителями власних можливостей і позицій у просторі формування громадської думки на селі ...130
3.1.Оцінка впливовості вчителя жителями села та його самооцінка ..130
3.2.Основні тенденції самооцінки вчителя та оцінки його особистості жителями села .133
3.3. Порівняльний аналіз самооцінки вчителя та оцінки ним авторитетного колеги .146
3.4. Зміст оцінних суджень жителів села стосовно особистості вчителя та оцінки сільськими педагогами їхнього авторитетного колеги ..156
3.5. Особливості співвідношення оцінки особистості вчителя жителями села і його рефлексивних уявлень ....166
Висновки до розділу 3 ..181
Висновки .186
Список використаних джерел ...190
Додатки 206

ВСТУП

Актуальність теми. Доля багатьох реформ та нововведень у сучасному селі великою мірою залежить від того, як їх сприйме сільський учитель. Відповідно до професійних засад і вимог, які ставить суспільство, педагог займає певну громадянську позицію, впливає на оточення, а тому є однією з помітних постатей, від яких залежить формування громадської думки на селі.
Така ситуація часто вимагає від сільського педагога виконання функцій, не притаманних йому як професіоналу, але очікуваних від нього як від громадянина з високим рівнем освіти, що має виконувати роль певного еталона в сільському соціумі, компенсувати недостатності комунікативного та інформаційного простору, у якому він перебуває.
Тому важливо знати, чи може сільський учитель належати до основних формувачів громадської думки сільського регіону, чи готовий він психологічно виконувати таку роль у кризовій ситуації. Потрібна науково обґрунтована інформація про його особистісний потенціал, видимі і приховані можливості, знання про особливості його впливу на сільське населення.
Сутність лідерства як соціально-політичного явища, зміст механізмів та психологічну суть соціального впливу розкрито в концепціях зарубіжних (Е.Берн, М.Дейч, Г.Джерард, Ф.Зимбардо, М.Ландсберґ, М.Ляйппе, Дж.Мід, Д.Тейлор, Р.Чалдині) і вітчизняних (Г.Андреєва, Г.Балл, О.Злобіна, В.Казміренко, А.Коваленко, Г.Ковальов, М.Корнєв, В.Крисько, О.Сидоренко, В.Татенко, П.Фролов, Ю.Щербатих) дослідників. Зміст і структура комунікативного впливу виявляються й фіксуються в ключових положеннях транзакційного аналізу Е.Берна.
На розуміння особливостей поведінки особи в соціально значущих умовах визначальний вплив справили ситуативно орієнтовані підходи (Д.Блас, У.Бронфенбреннер, Н.Кантор, Д.Кенрік, В.Мішель, Е.Садалла, Д.Шварц, Н.Шутте), диспозиційні теорії особистості (Г.Айзенк, Р.Кеттел, Г.Олпорт), положення про зміст соціальної поведінки людини (М.Бобнєва, Л.Божович, В.Давидов, Ю.Машбиць, Н.Наумова, В.Рєпкін, Т.Титаренко, Ю.Швалб).
У дослідженнях процесів формування громадської думки описано різні варіанти стратифікації соціуму, джерела впливовості та активності окремих верств населення (Р.Ануфрієва, Д.Боулбі, В.Васютинський, О.Каревіна, У.Крейн, В.Матусевич, Л.Найдьонова, В.Оссовський, М.Слюсаревський).
Визначалася специфіка соціальної ситуації та професійної діяльності сучасного вчителя в різних аспектах його взаємодії з оточенням (Н.Амінов, Р.Зрайко, І.Зубкова, Т.Іванова, Г.Іванюк, А.Кальянова, Л.Карамушка, Л.Карп’юк, В.Мелешко, М.Молоканов, В.Носков, О.Остапчук, В.Радул, Д.Румянцева, Н.Савчук, І.Штодіна, П.Щербань).
Проте соціально-психологічні дослідження процесу формування громадської думки в сільській місцевості були доволі епізодичними. Не аналізувалися соціально-психологічні детермінанти впливу представників різних категорій населення, зокрема вчителів, на оточення. Не вивчалися соціально-психологічні характеристики особистості й поведінки сільського вчителя, завдяки яким його вплив на формування громадської думки виявляється значущим. Такий стан досліджень, а також запити сучасної соціально-педагогічної практики зумовили вибір теми дослідження Соціально-психологічні характеристики особистості сільського вчителя як лідера громадської думки”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася відповідно до плану науково-дослідної роботи лабораторії психології мас і спільнот Інституту соціальної та політичної психології АПН України за темою Соціально-психологічні характеристики педагогічної спільноти як суб’єкта організаційних і самоорганізаційних процесів у суспільстві” (реєстраційний № 0104U000687). Тему дисертації затверджено вченою радою Інституту соціальної та політичної психології АПН України (протокол № 9-99 від 30.11.99 р.) та погоджено з Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №4 від 24.04.07 р.).
Мета дослідження полягає в розкритті соціально-психологічних складових лідерського потенціалу сільського вчителя, виявленні сукупності його особистісних рис, що актуалізуються під час виконання громадських функцій, визначенні рівня його впливовості в процесі формування громадської думки як представника однієї з провідних категорій сільського соціуму.
Завдання дослідження:
1. Сформувати теоретичну базу дослідження соціально-психологічних рис сільського вчителя як лідера громадської думки.
2. Визначити соціально-психологічний статус сільського вчителя в проблемному полі сільського соціуму.
3. Виявити психосемантичну структуру соціально значущих рис особистості сільського вчителя.
4. Здійснити порівняльний аналіз образу сільського вчителя як лідера громадської думки і його рефлексивних оцінок та самооцінки.
Об’єкт дослідження вплив педагогічної спільноти на громадську думку в сільському соціумі.
Предмет дослідження сукупність соціально-психологічних рис особистості сільського вчителя, що є значущими в процесі справляння впливу на громадську думку жителів села.
Методи дослідження: теоретичний аналіз, спостереження, опитування, психосемантичні методи, факторний та порівняльний аналіз.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розкритті психологічного змісту впливовості сільського вчителя як лідера громадської думки, у виявленні одиниць такого впливу, в описі сутнісних зв’язків між образом учителя в уявленнях жителів села і рівнем його авторитетності в сільському соціумі, у визначенні особистісного потенціалу сільського вчителя порівняно з іншими значущими прошарками та персонажами сучасного села. Розширено й поглиблено знання про особистісні (диспозиційні та комунікативні) і соціально-психологічні чинники формування громадської думки в сільському середовищі, особливості впливу на цей процес із боку авторитетних осіб.
Практичне значення одержаних результатів зумовлюється можливістю використання їх із метою наповнення соціально-психологічним змістом процесу професійної підготовки та перепідготовки вчителів як суб’єктів не лише педагогічної, а й громадської діяльності, оптимізації стосунків між учителем та оточенням, зміцнення його позицій як лідера громадської думки, підвищення ефективності впливу педагогічної спільноти на громадську думку в сільському соціумі.
Результати дослідження впроваджувалися під час лекційних і практичних занять із слухачами Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників (довідка № 629 від 22.06.2007), тренінгу з новообраними сільськими головами Київської області (довідка № 35 центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій Київської обласної державної адміністрації від 14.05.07), днів єдиного інформування в районах Вінницької області (довідка № 05-386 головного управління з питань внутрішньої політики, у справах засобів масової інформації та зв’язків з громадськістю Вінницької обласної державної адміністрації від 22.06.07).
Особистий внесок здобувача. Ідеї та розробки, що належать іншим особам, у дисертації не використовувалися.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження оприлюднено на міжнародних, всеукраїнських, міжрегіональних та обласних наукових, науково-практичних і науково-методичних конференціях: „Українська еліта та її роль в державотворенні” (Київ, 2000), „Особистість у розбудові відкритого демократичного суспільства” (Івано-Франківськ, 2000), Сільська школа: проблеми і перспективи” (Вінниця, 2003), Духовність у становленні та розвитку громадянськості особистості” (Херсон, 2006), Розвиток особистості: проблеми, психодіагностика, психокорекція” (Вінниця, 2006), Моделі розвитку сучасної сільської загальноосвітньої школи” (Вінниця, 2006).
Публікації. Основні результати дослідження висвітлено в 5 публікаціях у наукових виданнях, затверджених ВАК України як фахові в галузі психології.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукової проблеми, що полягає в з’ясуванні соціально-психологічних характеристик особистості сільського вчителя, які актуалізуються під час виконання ним громадських функцій, зумовлюють належний рівень його впливовості в процесі формування громадської думки, утворюють комунікативну та диспозиційну основу його лідерського потенціалу.
Головні наукові та практичні результати роботи полягають у такому.
1. Сільський учитель перебуває в середовищі, де процес формування громадської думки є тим ефективнішим, чим тісніше він переплетений із взаємно корисною діяльністю. Вплив на жителів села найефективніше виявляється в ході практичної роботи, під час надання економічної та моральної підтримки. Саме в цій сфері формуються нові оцінні судження, уявлення та взаємозалежності, особливо популярними стають люди, здатні до організації позитивної діяльності та розв’язання конкретних проблем.
2. В оцінках та уявленнях односельчан учитель постає як досить дійова й авторитетна постать і сприймається як органічний персонаж сільського соціуму. Водночас в ієрархічній структурі найвпливовіших осіб позиція вчителя є невисокою. Звернення сільських жителів до педагога по пораду або допомогу насамперед пов’язані з питаннями навчання й виховання, але можуть стосуватися й інших важливих сфер життя побуту, культури, екології, здоров’я. Від учителів очікують на моральну підтримку, консультативну допомогу, позитивний вплив на стосунки.
3. Особистісні риси сільських учителів порівняно з міськими мають значущі відмінності за факторами, що відображають їхні інтелектуальні та комунікативні властивості. Сільським освітянам властива дещо слабша тяга до абстрактного мислення, нестандартного використання інформації, менша здатність навчатися і сприймати нові ідеї. Натомість має місце істотна перевага в комунікативній сфері: у сільського вчителя краще розвиненими є такі риси, як відкритість, доброзичливість, товариськість, природність і невимушеність поведінки, уважність і м’якість у стосунках з іншими людьми. Сільський педагог охочіше, ніж міський, співпрацює з громадськістю, активніший у залагоджуванні конфліктів, довірливіший, більше схильний відгукуватися на поточні події. У багатьох ситуаціях сільський учитель може ставати ініціатором комунікативного процесу, спрямовувати його в позитивне русло. Водночас він готовий некритично дотримуватися багатьох групових норм і вимог. Йому властиво відчувати тривогу перед нестандартними рішеннями. Сільські педагоги істотно орієнтуються на громадську думку, тяжіють до колективних рішень, потребують підтримки й заохочення з боку громадськості, виявляють вищий рівень тривожності ніж міські.
4. Утворений за оцінками односельчан особистісний профіль учителя має виразно позитивний зміст. Педагог отримав досить високі показники за індикаторами, які характеризують особистість із яскраво вираженими лідерськими ознаками. Це насамперед високий інтелектуальний рівень, досвідченість, емоційна врівноваженість, надійність, послідовність, активність, наполегливість, напористість, дружелюбність, доброзичливість, порядність, сумлінність. Найвищу оцінку від селян учитель отримав за показником досвідченості, що відображає високий ступінь поваги до нього як людини і професіонала. Найнижчу за ознакою самостійності, що становить певну загрозу для його іміджу як незалежної, авторитетної постаті.
5. Виявлено окремі значущі відмінності в оцінках сільського вчителя за статево-віковими параметрами. Учителі-чоловіки оцінюються як не досить рішучі, залежні, до певної міри фемінізовані. Жінкам-педагогам, навпаки, приписуються маскулінні риси. Спостерігається більш шанобливе ставлення до вчителів середнього і старшого віку, ніж молодшого. Молодь оцінює педагогів дещо скептично; респонденти середнього віку бачать їхні риси як близькі до оптимальних; оцінка представниками старшого покоління є доволі стримана.
6. Узагальнений образ впливового сільського лідера, який належить до інших, ніж учитель, соціальних категорій, на вчительському тлі має вигляд яскравішої, практичнішої, гнучкішої та прогресивніше налаштованої людини. Натомість учитель постає як носій великої кількості позитивних рис, інтелектуально підноситься над іншими, але є менш практичним, не зовсім самостійним, консервативним і залежним від начальства.
7. За більшістю ознак сільські вчителі оцінюють себе об’єктивно, виявляючи достатню реалістичність та психологічну чутливість до оцінок їх оточенням. Проте їм властиво й дещо переоцінювати свій соціальний статус та особистісну похвальність. Це насамперед стосується таких рис, як доброта, м’якосердість, довірливість, самостійність, стриманість. Таку помірно завищену самооцінку, з одного боку, можна трактувати як факт певної рефлексивної неадекватності, а з другого як потенційну готовність і потребу бути на висоті”. Порівнюючи себе з авторитетними колегами, учителі приписують їм як кращим представникам педагогічної спільноти виражені лідерські риси та громадянську спрямованість, демонструючи на їхньому тлі дещо критичніший погляд на самих себе.
Отже, зафіксовано істотну невідповідність між значною кількістю позитивних диспозиційних і комунікативних рис сільського вчителя як потенційного лідера і його відносно невисокою позицією в ієрархічній структурі соціуму. Тому закономірним є висновок про недостатнє використання особистісного потенціалу вчителя в громадському житті села. Лідерство сільського вчителя простежується радше як потенційна можливість. Має місце його істотна неспроможність скористатися з таких можливостей у громадській діяльності. Позитивні характеристики вчителя часто сприймаються як суто професійні. Помітною є тенденція стирання граней”, редукції особистісних рис до загальновизнаних, типових для сільського соціуму. Спрямованість особистості сільського вчителя нерідко зводиться до виражених адаптаційних намагань із метою досягти комфорту й рівноваги в напруженому соціальному середовищі.
У контексті розширення й поглиблення положень про соціально-психологічні характеристики особистості сільського вчителя як лідера громадської думки потребують дальшого вивчення соціально-психологічні умови розкриття та реалізації лідерського потенціалу сільського вчителя, посилення його впливу на формування громадської думки, оптимізації взаємодії з різними верствами сільського населення, підвищення ролі педагогічного колективу сільської школи в організації життя громади.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янова Н. Українознавчі основи виховання особистості // Рідна школа. 2002. № 10. С. 1516.
2. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии: Пер. с нем. Вст. ст. А. М. Боковикова. М.: За экономическую грамотность, 1995. 296 с.
3. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания. Л., 1968. 160 с.
4. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. 7е междунар. изд. СПб.: Питер, 2005. 688 с.
5. Андреева Г.М. Социальная психология. М.: Издво Моск. унта, 1980. 416 с.
6. Андрос М.Є. Психічне здоров’я керівника школи один із аспектів його позитивного іміджу // Імідж школи на початку ХХІ столітття. Ч. ІІ. К., 1998. С. 156159.
7. Андрущенко В.П., Горлач Н.И. Социология: наука об обществе. Харьков, 1997. 687 с.
8. Ануфрієва Р. Маргінальна особистість: характерні риси // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2000. № 3. С. 176178.
9. Асмолов А.Г., Ковальчук М.А. О соотношении понятия установки в общей и социальной психологии // Теоретические и методологические проблемы социальной психологи / Под ред. Г.М.Андреевой, Н.Н.Богомоловой. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1977. С. 143163.
10. Балл Г.А., Бургин М. С. Анализ психологических воздействий и его педагогическое значение // Вопросы психологии. 1994. № 4. С. 5666.
11. Балл Г.О. Особистісна свобода та гуманізація освіти // Практична психологія та соціальна робота. 2001. № 1. С. 25.
12. Басова Н.В. Педагогика и практическая психология. Ростов на Дону: Феникс, 2000. 414 с.
13. Бассин Ф.В. К проблеме осознаваемости психологических установок // Психологические исследования, посвященные 85-летию со дня рождения Д.Н.Узнадзе. Тбилиси, 1973. С. 5057.
14. Белинская Е.П., Тихомандрицкая О.А. Социальная психология. Хрестоматия. М.: Аспект Пресс, 2000. 479 с.
15. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания. М.: Academia-Центр, Медиум, 1995. 323с.
16. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотношений; Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судьбы. / Пер. с англ. М. Мацковского. СПб.: Лениздат, 1992. 400 с.
17. Бехтерев В.М. Коллективная рефлексология . М.: Наука, 1994. 400с.
18. Бехтерев В.М. Объективная психология. М.: Наука, 1991. 475 с.
19. Бичко І.В., Бойченко І.В., Табачковський В.Г., Бойченко М.І. Філософія. К.: Либідь, 2001. 406 с.
20. Бобнева М.И. Социальные нормы и регуляция поведения. М.: Наука, 1978. 312 с.
21. Бобрицька В. Сучасний стан розроблення у психолого-педагогічних дослідженнях проблеми формування здорового способу життя майбутнього вчителя // Рідна школа. 2005. № 6. С. 1418.
22. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М.: Просвещение, 1968. 435 с.
23. Болтівець С.І. Соціальна психогігієна: навчальна програма // Практична психологія та соціальна робота. 2001. № 6. С. 2629.
24. Болю З. Роль відділу освіти в організаційно-управлінській діяльності сільської малокомплектної школи // Рідна школа. 2000. № 3. С.2021.
25. Босенко М.І. Зв’язки з громадськістю як важливий засіб формування іміджу гімназії // Імідж школи на початку ХХІ століття. Ч. І. К., 1998. С. 5562.
26. Бугайко Т.Ф. Про місію вчителя // Імідж школи на початку ХХІ століття. Ч. ІІ. К., 1998. С. 293297.
27. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарьсправочник по психодиагностике: 2е изд., перераб. и доп. СПб.: Питер, 2003. 528 с.
28. Буслаєва О. Порівняльний аналіз результатів дослідження ставлення України, Угорщини, Чехії та Польщі до ринкових засад економіки // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2000. № 1. С. 163169.
29. Васютинський В. Інтеракційна психологія влади. К., 2005. 492с.
30. Вердербер Р., Вердербер К. Психология общения. СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2005. 320 с.
31. Веретенко О.О. Становлення професії соціального педагога в Україні // Практична психологія та соціальна робота. 2001. № 4. С. 2122.
32. Винниченко В. Статус учителя майбутнє України // Сільська школа. 2001. № 8 (16). С. 2.
33. Вишневський О. Педагогіка в пошуках духовності // Рідна школа. 2005. № 3. С. 35.
34. Вихрущ А., Вихрущ В. Дидактична система Я. А. Коменського // Рідна школа. 2000. № 3. С. 7476.
35. Выготский Л.С. Реальные формы социального поведения // Психология личности в трудах отечественных психологов: Хрестоматія. СПб.: Питер 1999. С. 315319.
36. Гонський В. Патріотизм як основа сучасного виховання та ідеології держави // Рідна школа. 2001. № 2. С. 914.
37. Грабовська Л.М. Культурне життя в Україні на зламі тисячоліть // Імідж школи на початку ХХІ століття. Ч. І. К., 1998. С 322328.
38. Грищенко С.А. Як здобути авторитет? Психотехніка формування ефективного іміджу керівника // Імідж школи на порозі ХХІ століття. Ч. ІІ. К., 1998. С. 93-95.
39. Гуменюк О.Є. Психологія впливу: Монографія. Тернопіль: Економічна думка, 2003. 304с.
40. Гуменюк О.Є. Спонтаннодуховна організація Яконцепції універсума: Лекція. Тернопіль: Економічна думка, 2003. 40 с.
41. Додонов Р. Структура когнітивної сфери соціуму // Соціальна психологія. 2003. № 2. С. 513.
42. Дзега В. „Синдром відчаю” сільського вчителя // Рідна школа. 2005. № 7. С. 1820.
43. Емельянова Т.П. Социальное представление понятие и концепция: итоги последнего десятилетия // Психолог. журн. 2001. Т. 22. № 6. С. 3947.
44. Єхало В. Соціодраматична концепція соціалізації особистості // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 1999. № 4. С. 5461.
45. Зверєва І.Д. Соціальні проблеми сільської молоді // Практична психологія та соціальна робота. 1999. № 5. С. 2729.
46. Звєрєва І.Д. Дефініції соціальної роботи та соціальної педагогіки // Практична психологія та соціальна робота. 2001. № 4. С. 1216.
47. Зелинский А.Ф. Криминальная психология. К.: Хрінком, 1999. 237с.
48. Зимбардо Ф., Ляйппе М. Социальное влияние. СПб.: Питер, 2000. 448 с.
49. Злобіна О. Категорія особистість” у системі понять соціологічної теорії // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2002. № 2. С. 121134.
50. Злобіна О. Проблема самовизначення особистості в координатах кризового соціуму // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2000. № 3. С.164166.
51. Зрайко Р., Карп’юк Л. Цінності педагогічної спільноти важливий чинник реформування освіти // Соціальна психологія. 2005. № 5. С. 114123.
52. Зубкова І.Ю. Психологічні особливості Я-образу вчителя-професіонала за структурними компонентами цілісної моделі // Практична психологія та соціальна робота. 2003. № 5. С. 411.
53. Иванова Н.Л. Структура социальной идентичности личности: проблема анализа // Психологический журнал. 2004. Т. 25. № 1. С. 5260.
54. Іванова Т.В. Складова іміджу педагога // Імідж школи на початку ХХІ століття. Ч. ІІ. К., 1999. С. 7682.
55. Іванюк Г. Специфічні чинники впливу на розвиток особистості учня в освітньому середовищі сільської школи // Рідна школа. 2006. № 5. С. 2830.
56. Казмиренко В. П. Социальная психология организаций. К.: МЗУУП, 1993. 384 с.
57. Карамушка Л.М. Психологія освітнього менеджменту. К.: Либідь, 2004. 424 с.
58. Карамушка Л.Н. Психологічні особливості введення змін в освітніх організаціях // Актуальні проблеми психології: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка, Л.М. Карамушки. Т. 1. Соціальна психологія. Організаційна психологія. Екологічна психологія. К. : Міленіум, 2005. Ч. 16. С. 521.
59. Каревіна О. Економічні інтереси та соціальноекономічні й політичні орієнтації населення України на етапі переходу до нового соціального устрою // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 1998. № 45. С. 176186.
60. Катрис Е.Д. Эмпатия как фактор педагогической профпригодности // Практична психологія та соціальна робота. 2001. № 8. С. 4245.
61. Кацинська Л.Л. Виховний процес в сучасній школі: Метод. посібник. Рівне, 1997. 158 с.
62. Кикнадзе Д.А. К вопросу о системе факторов поведения человека // Социологические исследования. Тбилиси, 1971. С. 102104.
63. Клокар Н.І. Система психолого-педагогічної підготовки вчителя до інноваційної діяльності // Імідж школи на початку ХХІ століття. Ч. ІІ. К., 1998. С. 9597.
64. Клонингер С. Теории личности: познание человека. 3-е изд. СПб.: Питер, 2003. 720 с.
65. Коберник О.М. Життєва активність учнів сільської школи: зміст, складники та індикатори // Педагогіка і психологія. 2000. № 4. С. 5160.
66. Ковалев Г.А. О системе психологического воздействия // Психология воздействия (проблемы теории и практики). М.: АПН СССР, 1989. С. 443.
67. Ковалев Г.А. Три парадигмы в психологии три стратегии психологического воздействия // Вопросы психологии. 1987. № 3. С. 4149.
68. Козлова Т.В. Самоидентификация некоторых социальных групп по тесту «Кто я» // Социологические исследования. 1995. № 5. С. 102110.
69. Кон И.С. Социология личности. М.: Просвещение, 1967. 383с.
70. Кононенко Н.М. До вивчення іміджу педагога // Імідж школи на початку ХХІ століття. Ч. ІІ. К., 1998. С. 102105.
71. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія. К.: Вид-во КДУ, 1985. 304 с.
72. Костів В.І. Методологічні основи побудови концепції особистісного розвитку // Філософія, соціологія, психологія. Зб. наук. праць. Прикарпатський університет ім. Василя Стефаника. Івано-Франківськ, 2000. С. 4854.
73. Кравчук С. Психологічні особливості емоційної лабільності особистості // Соціальна психологія. 2005. № 4. С. 5563.
74. Кричевский Р.Л., Рыжак М.М. Психология руководства и лидерства в спортивном коллективе. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1985. С. 3037.
75. Крэйн У. Теории развития. Секреты формирования личности. 5е междунар. изд. СПб.: прайм-Еврознак, 2002. 512 с.
76. Кулінська Н.І. Імідж педагога: індивідуальна своєрідність // Імідж школи на початку ХХІ століття. Ч. ІІ. К., 1998. С 6065.
77. Кулюткин Ю.Н, Психологические проблемы развития инициативы и творчества учителя // Вопросы психологи. 1987. №5. С. 94111.
78. Кульєчова А.А. Золоті правила вихователя // Імідж школи на початку ХХІ століття. Ч. І. К., 1998. С. 305309.
79. Куницына В.Н., Казаринова Н.В., Погольша В.М. Межличностное общение. СПб.: Питер, 2001. 544 с.
80. Купер К. Индивидуальные различия. М.: Аспект Пресс, 1999. 480 с.
81. Кушерець В.І. Формування громадської думки. К.: Знання, 1996. 48 с.
82. Кушнір В. Етичні і соціокультурні особливості педагогічного процесу // Рідна школа. 2001. № 1. С. 710.
83. Ландсберг. М. Лидерство. Видение, вдохновение и энергия / Пер. с англ. М.: Эксмо, 2004. 224 с.
84. Ларцев В. Особистість у структурі суспільства: як досягти взаємовідповідності? // Людина і політика. 2001. № 5. С. 7385.
85. Лебедь В.О. Інтерв’ю заступника голови Херсонської облдержадміністрації // Практична психологія та соціальна робота. 2001. №2. С. 24.
86. Левин К. Теория поля в социальных науках. СПб.: Сенсор, 2000. 368 с.
87. Левцун О., Лисак Н. Показники соціального неблагополуччя українських регіонів // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2000. № 1. С. 99107.
88. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Наука, 1997. 170с.
89. Леонтьев А.Н. Потребности, мотивы, и сознание // ХVІІІ Международный психологический конгресс. Симпозиум 13. М., 1966. С. 9.
90. Лисенко В.П. Чутки активний засіб модифікації суспільної свідомості // Політичний менеджмент. 2004. № 6. С. 99100.
91. Лисенко В.П. Особистість у соціокультурній ситуації: історикопсихологічний аспект // Психолого-педагогічна наука і суспільна ідеологія. К.: Гнозис, 1998. С. 373377.
92. Лоуренс П., Оливер Д. Психология личности: теория и исследования: Пер. с англ. М.: Аспект Пресс, 2000. 606 с.
93. Майерс Д. Социальная психология. СПб.: Питер, 2000. 688 с.
94. Макеєв С., Прибиткова І. Соціальна сфера українського села за умов трансформації: спроба соціологічного аналізу // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2005. № 4. С. 190192.
95. Максименко С.Д. Метод дослідження особистості // Практична психологія та соціальна робота. 2004. № 7. С. 18.
96. Малигіна М.П. Що стоїть за іміджем успішного керівника // Імідж школи на початку ХХІ століття. Ч. ІІ. К., 1998. С. 168170.
97. Маняченко Т.Г. Імідж педагога: Здобутки, поразки, уроки // Імідж школи на початку ХХІ століття. Ч. ІІ. К., 1998. С. 122125.
98. Мар’яненко Л.В. Вміння вчителя поводитися з обдарованими учнями як фактор його професійного зростання // Практична психологія та соціальна робота. 2001. № 8. С. 4851.
99. Маркова А.К. Психология труда учителя: Кн. для учителя М.: Просвещение, 1993. 192 с.
100. Матусєвич В. Громадська думка: критерії ідентифікації // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2000. № 2. С. 519.
101. Матусєвич В. Суб’єкт громадської думки, теоретичні та методологічні проблеми визначення // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2002. №1. С. 2140.
102. Матяшова Л.П. Яким бути іміджу педагога // Імідж школи на початку ХХІ століття. Ч. ІІ. К., 1998. С. 9193.
103. Машбиц Е.И. Психологические основы управления учебной деятельностью. К.: Вища школа, 1987. 224 с.
104. Мелешко В.В. Формування професійної компетенції керівника малокомплектної школи // Психологопедагогічні проблеми сільської школи. 2004. № 9. С. 23.
105. Мерлин В.С. Индивидуализация социальных схем и регуляция свойств индивидуума социальными схемами // Международный коллоквиум по социальной психологии. Тбилиси, 1970. С. 213.
106. Митина Л.М. Психология профессионального развития учителя. М., 1998. 216 с.
107. Мід Дж. Г. Дух, самість і суспільство. З точки зору соціального біхевіориста / Пер. з англ. та передмова Т. Корпала. К.: Укр. центр духовн. культури, 2000. 416 с.
108. Молоканов М.В., Аминов Н.А. Типологические особенности мотивационной сферы учителей // Практична психологія та соціальна робота. 2001. № 5. С. 515.
109. Москаленко В.В. Соціальна психологія: Підручник. К.: Центр навч. літ-ри, 2005. 624 с.
110. Мясищев В.М. Структура личности и отношение человека к действительности // Психология личности: Тексты. М.: Изд-во МГУ, 1982. С. 3538.
111. Найдьонова Л.А. Інтеграція територіальних спільнот як групових суб’єктів демократичних перетворень // Соціально-психологічний вимір демократичних перетворень в Україні / За ред. С.Д. Максименка та ін. К.: Укр. центр. політ. менеджменту, 2003. С. 172182.
112. Найдьонова Л.А. Соціальний та рефлексивний капітал територіальних спільнот як чинник суспільних перетворень // Наук. записки Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. К.: Главник, 2005. Вип. 26. Т.3. С. 195202.
113. Наумов Б. М. Основи поліцентричного методу: реальність, основи, перспективи // Рідна школа. 2001. № 3. С. 36.
114. Наумова Н.Ф. Социологические и психологические аспекты целенаправленного поведения. М.: Наука, 1988. 199 с.
115. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології: Навч. посібник. К.: Просвіта, 2000. 368 с.
116. Низовских Н. А. Психосемантическое исследование ценностно-мотивационных ориентаций личности // Психологический журнал. 2005. Т.26. № 3. С. 2537.
117. Носков В., Кальянов А., Єфросиніна О. Соціально-психологічні детермінанти інноваційної культури в гуманітарному навчальному закладі // Соціальна психологія. 2005. № 4. С. 6982.
118. Олійник В.В. Інтерв’ю ректора центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України // Практична психологія і соціальна робота. 2001. № 3 С. 25.
119. ОрбанЛембрик Л.Е. Соціальна психологія: Посібник. К.: Академвидав, 2003. 448 с.
120. ОрбанЛембрик Л.Е. Соціальна психологія: Підручник. К.: Либідь, 2004. 576 с.
121. ОрбанЛембрик Л.Е. Особливості формування громадської думки // Соціальна психологія. 2004. № 2. С. 7789.
122. Оссовський В. Полінг versus. Соціологічне дослідження громадської опінії // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2002. № 4. С.207215.
123. Остапчук О. Система роботи вчителя основа творчої педагогічної діяльності // Рідна школа. 2001. № 3. С. 2126.