Ганкевич Олександра Вікторівна. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПОДРУЖНЬОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ В МОЛОДІЙ СІМ’Ї

Краткое описание

Ганкевич Олександра Вікторівна. Назва дисертаційної роботи: "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПОДРУЖНЬОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ В МОЛОДІЙ СІМ’Ї"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
Ганкевич Олександра Вікторівна
УДК159.9: 316.454.5
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПОДРУЖНЬОЇ
ДЕЗАДАПТАЦІЇ В МОЛОДІЙ СІМ’Ї
19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи
дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Науковий керівник
Ануфрієва Наталія Михайлівна,
кандидат філософських наук, доцент

Київ–2015
2
ЗМІСТ
ВСТУП..................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ПОДРУЖНЬОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ В УМОВАХ МОЛОДОЇ СІМ’Ї
1.1. Підходи до психологічного дослідження молодих сімей.........................9
1.2. Сутність змісту понять «дезадаптація» та «адаптація»..........................36
1.3. Концепція подружньої дезадаптації в контексті різних наукових
підходів.......................................................................................................................45
Висновки до першого розділу …......………………………………...............55
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ ПОДРУЖНЬОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ В
МОЛОДИХ СІМ’ЯХ
2.1. Обґрунтування моделі емпіричного дослідження, опис інструментарію
та вибірки...................................................................................................................57
2.2. Вивчення подружньої дезадаптації молодих сімей в умовах
різноспрямованих впливів .......................................................................................69
2.3. Соціально-психологічні особливості прояву подружньої дезадаптації
в молодих та зрілих сім’ях ......…..........................................................................122
2.4. Вплив чинника територіальної належності на подружню дезадаптацію
в молодих сім'ях………...........................................................................................135
Висновки до другого розділу.........................................................................164
РОЗДІЛ 3. ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ
ПОДРУЖНЬОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ В МОЛОДІЙ СІМ’Ї
3.1. Тренінгова програма зниження рівня подружньої дезадаптації..........167
3.2. Результати ефективності впровадження програми «Зниження рівня
подружньої дезадаптації».......................................................................................175
Висновки до третього розділу........................................................................183
ВИСНОВКИ.....................................................................................................185
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................................188
ДОДАТКИ…………………………………………........................................210
3
ВСТУП
Актуальність дослідження. В умовах економічної та політичної
нестабільності, проблем, з якими зіштовхується суспільство, інститут сім’ї
зазнає змін, а саме: змінюються сімейні цінності, ставлення до шлюбу тощо.
Середній вік сімей, які розпадаються в нашому соціумі, складає п’ять років.
Однією з причин цього є нездатність подружжя долати кризові періоди перших
років спільного життя. Тому з’ясування чинників подружньої дезадаптації є
актуальною психологічною проблемою, вирішення якої сприятиме гармонізації
стосунків у дезадаптованих сім’ях.
Проблема стосунків у сім’ї є предметом дослідження психологів,
соціологів, медиків, демографів, педагогів та ін. У контексті психології
дезадаптацію розглядають як порушення адаптації (Г. О. Балл, О. І. Воложин,
А. А. Налчаджян, Ю. К. Суботін та ін.); її найнижчий рівень (А. Н. Жмирікова);
як незадоволення будь-якою зі шлюбних сфер (фізичною, матеріальною,
сексуальною, психологічною) чи їх сукупністю (Г. С. Васильченко,
Ю. А. Решетняк та ін.) тощо.
Подружню дезадаптацію пов’язують із порушеннями рольової взаємодії
(І. В. Гребенніков, С. В. Ковальов, М. М. Обозов) та сумісності (Д. Майєрс,
В. А. Семиченко), низьким рівнем задоволеності інтимними стосунками
(С. Т. Агарков, Г. С. Васильченко, О. С. Кочарян, В. В. Кришталь),
комунікативною некомпетентністю (О. О. Карабанова, І. А. Сємьонкіна),
розбіжностями в морально-ціннісній сфері (Г. М. Андреєва, В. Білскі,
А. М. Єлізаров, В. О. Сисенко, Ш. Шварц), відсутністю спільного дозвілля
(О. Е. Зуськова, В. П. Левкович, В. В. Сатір, Дж. Уайнхолд). Непорозуміння
при подружньому спілкуванні та в різних ситуаціях сімейного життя
досліджували Г. М. Андреєва, Н. М. Ануфрієва, Г. М. Бевз, І. В. Ващенко,
А. Б. Коваленко, Н. В. Хазратова.
На сьогоднішній день проблема дезадаптації молодого подружжя,
зокрема її ґенеза та чинники, є недостатньо висвітленою в науці, незважаючи на
4
її беззаперечну актуальність, що й зумовило вибір теми дисертаційного
дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконувалася в межах науково-дослідної теми факультету
психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
«Розвиток цілісної особистості в контексті соціальних змін: соціальні,
психологічні та педагогічні аспекти» (номер державної реєстрації
0114U003481). Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради
факультету психології Київського національного університету імені Тараса
Шевченка (протокол № 6 від 22 грудня 2011 року).
Мета дослідження – теоретично дослідити і обґрунтувати модель
подружньої дезадаптації в молодій сім’ї та емпірично виявити її соціальнопсихологічні чинники.
Завдання дослідження:
1. Здійснити теоретичний аналіз наукових підходів з проблеми подружньої
дезадаптації в молодій сім’ї.
2. З’ясувати сфери подружнього життя молодої сім’ї, в яких виявляється
дезадаптація та чинники, які її зумовлюють.
3. Визначити рівні подружньої дезадаптації в молодій сім'ї.
4. Емпірично виявити чинники подружньої дезадаптації в жінок і чоловіків
у молодих та зрілих сім’ях з різних регіонів України.
5. Розробити та апробувати програму, спрямовану на зниження рівня
подружньої дезадаптації.
Об’єкт дослідження – становлення подружніх взаємин у молодих
сім’ях.
Предмет дослідження – соціально-психологічні чинники подружньої
дезадаптації в молодих сім’ях.
Теоретико-методологічною основою дослідження є положення щодо
психотерапії сім'ї (В. В. Сатір, E. Г. Ейдеміллер, В. В. Юстіцкіс), сімейної
дезадаптації (Г. О. Балл, О. І. Воложин, В. А. Дюк, А. А. Налчаджян,
5
Ю. А. Решетняк), психології конфлікту (Л. Я. Гозман, Н. В. Гришина,
І. В. Ващенко, В. В. Сатір, В. О. Сисенко), психології відносин
(Ю. Є. Альошина, С. Кратохвіл, І. Ф. Дєментьєва), життєвого циклу сім’ї
(І. В. Гребенніков, Е. Дюваль, C. В. Ковальов, Д. Лєві, М. МакГолдрік),
психології комунікації (E. Берн, О. О. Карабанова, І. А. Сємьонкіна), психології
сексуальних відносин (С. Т. Агарков, І. О. Бабюк, В. В. Кришталь).
У дисертаційній роботі було використано комплекс методів, які
відповідають завданням дослідження: а) теоретичні – аналіз, синтез,
порівняння та узагальнення; б) емпіричні – методика-опитувальник «Шкала
сімейної адаптації та згуртованості» Д. Олсона (для оцінки рівня сімейної
згуртованості й рівня сімейної адаптації); опитувальник «Задоволеності
шлюбом» Г. П. Бутенко, Т. Л. Романова, В. В. Століна (для діагностики ступеня
задоволеності/незадоволеності шлюбом), «Шкала сімейного оточення»
Р. Х. Муса (в адаптації С. Ю. Купріянова) (для оцінки клімату в сім’ї);
опитувальник «Міжособистісний сімейний конфлікт» О. Е. Зуськова,
В. П. Левкович (для виявлення специфіки подружніх ускладнень);
п’ятифакторний особистісний опитувальник П. Коста, Р. МакКрае (для
діагностики особистісних факторів темпераменту і характеру); тест
агресивності Л. Г. Почебут (для діагностики агресивної поведінки); в) методи
статистичної обробки емпіричних даних: факторний, кореляційний,
кластерний та однофакторний дисперсійний аналізи, дерева рекурсивного
ділення, U-критерій Манна-Уітні, критерій Краскала-Уоллєса, Т-критерій
Вілкоксона, коефіцієнт кореляції Спірмена.
Наукова новизна полягає в тому, що
вперше:
- визначено та проаналізовано соціально-психологічні чинники подружньої
дезадаптації в морально-психологічній, матеріально-побутовій, інтимноособистісній сферах подружнього життя молодої сім’ї;
- конкретизовано міру порушення в кожній сфері подружнього життя при
глибокому, помірному та адаптаційному рівнях подружньої дезадаптації;
6
- доведено наявність взаємозв’язку між подружньою дезадаптацією в
молодій сім’ї та такими соціально-психологічними чинниками як відсутність
щасливих спільних моментів, проведення спільного дозвілля; незадовільний
розподіл ролей; незадовільний та високий рівні матеріального добробуту,
незадовільний побутовий стан; зниження рівня спілкування після конфліктів;
низький рівень задоволеності шлюбом, інтимними стосунками; відмінність у
рівнях освіти; високий рівень агресивності (хоча б у одного з подружжя);
конфліктність у сферах пізнання, поінформованості; народження дітей;
особистісні риси характеру (домінування, відстороненість, нездатність до
співробітництва, невміння контролювати себе, бездіяльність,
безвідповідальність, допитливість).
конкретизовано зміст поняття «подружня дезадаптація»;
поглиблено наукові уявлення про засоби дослідження подружньої
дезадаптації шляхом створення діагностичного комплексу, який побудований з
урахуванням чинників функціонування явища;
набуло подальшого розвитку:
- вивчення ознак подружньої дезадаптації в молодій сім’ї: високі рівні
конфліктності та агресивності, низькі рівні задоволеності шлюбом та
самоактуалізації, неможливість виконувати власні ролі;
- практика розробки програм, спрямованих на зниження рівня подружньої
дезадаптації в молодій сім’ї, в якій враховано визначені чинники її формування.
Надійність та достовірність результатів дослідження забезпечуються
теоретичною та методологічною обґрунтованістю вихідних положень,
відповідністю використаних методів меті та предмету, застосуванням валідних та
надійних психодіагностичних методик, кількісного та якісного аналізу
отриманого емпіричного матеріалу, репрезентативності вибірки, застосуванням
методів математичної статистики.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що отримані
результати та запропонована програма «Зниження рівня подружньої
дезадаптації» можуть бути використані при викладанні дисциплін «Соціальна
7
психологія», «Психологія сім’ї та сімейного консультування» у вищих
навчальних закладах; практичними психологами, соціальними працівниками в
роботі з гармонізації стосунків у молодому подружжі, при подоланні
подружньої дезадаптації; у психологічному консультуванні молодих сімейних
пар. Окрім того, тренінгова програма може бути складовою курсів, що
проводяться при РАГСах, соціальних центрах, спрямованих на допомогу парам,
які знаходяться в кризовому стані.
Результати дисертаційного дослідження впроваджено в роботу Відділу
державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби
Старобільського районного управління юстиції у Луганській області (довідка
№ 638 від 26.12.2014); відділу у справах сім’ї, молоді та спорту Голосіївської
районної у м. Києві державної адміністрації (довідка №100/08-1778 від
28.10.2015); у навчальну та науково-методичну роботу Київського
національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 016/673 від
09.11.2015).
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати
дослідження доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції
«Людина в модифікаціях інформаційного світу» (м. Київ, 2012); Міжнародній
науково-практичній конференції «Тенденції та інновації сучасної науки»
(м. Краснодар, 2013); XXI Міжнародному молодіжному науковму форумі
«Ломоносов» (м. Москва, 2014); ІІІ Міжнародній науково-практичній
конференції «Актуальні проблеми рекреаційної психології дитинства» (м.
Одеса, 2014).
Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження було
опубліковано 13 публікацій, із них: 6 статтей у наукових фахових виданнях,
включених до переліку, затвердженого МОН України, 1 стаття в іноземному
виданні, 3 статті в інших наукових журналах, 3 – тези доповідей на наукових і
науково-практичних конференціях.
Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі
вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.
8
Список використаних джерел містить 243 найменування (із них 25 іноземною
мовою). Основний обсяг дисертації викладено на 187 сторінках. Робота містить
33 таблиці (на 18 сторінках), 22 рисунки (на 13 сторінках) та 10 додатків.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі представлено узагальнені результати теоретикоемпіричного доcлідження соціально-психологічних чинників подружньої
дезадаптації в молодій сім’ї, що дало змогу дійти наступних висновків.
1. Проаналізовано та узагальнено напрямки досліджень подружньої
дезадаптації, в рамках яких подружня дезадаптація розглядається як
порушення процесів адаптації; як найнижчий рівень адаптації; як
незадоволення будь-якою зі шлюбних сфер (фізичною, матеріальною,
сексуальною, психологічною) чи їх сукупністю; як високий рівень
конфліктності. Подружня дезадаптація розуміється нами як порушення
процесів адаптації, незадоволення будь-якою зі шлюбних сфер (моральнопсихологічною, матеріально-побутовою, інтимно-особистісною).
2. Виявлено три сфери подружнього життя (морально-психологічна,
матеріально-побутова, інтимно-особистісна), в яких може виявлятися
дезадаптація. У морально-психологічній сфері чинниками подружньої
дезадаптації є відсутність у пари щасливих спільних моментів, спільного
дозвілля, висока конфліктність у сферах пізнання та поінформованості в
справах один одного, незадовільний розподіл ролей, зниження рівня
спілкування після конфліктів, низький рівень задоволеності шлюбом. У
матеріально-побутовій – незадовільний та високий рівні матеріального
добробуту, низький рівень побутового добробуту, відмінності в рівні освіти,
народження дітей. В інтимно-особистісній – низький рівень задоволеності
інтимним життям, високий рівень агресивності, особистісні риси
(домінування, відстороненість, нездатність до співробітництва, невміння
контролювати себе, бездіяльність, безвідповідальність, допитливість).
3. Визначено рівні подружньої дезадаптації: глибокий, помірний та
адаптаційний. Глибокий рівень дезадаптації характеризується
незадоволеністю та конфліктністю в трьох сферах подружнього життя. Його
186
характеризують негативні соціально-психологічні ознаки, які виявляються в
низьких оцінках задоволеності шлюбом, відкритості в сексуальних
стосунках, згуртованості, відкритості у виявах почуттів, відповідності шлюбу
ідеалу, відсутності традицій та бажання жити в шлюбі до кінця життя,
низькому рівні врівноваженості. Для помірного рівня дезадаптації характерні
незадоволеність та конфліктність у двох сферах подружнього життя.
Ознаками помірного рівня дезадаптації є низький рівень поінформованості в
справах партнера, проблеми у сфері спілкування, високий рівень
незадоволеності мужністю та жіночністю один одного. Адаптаційний рівень
виявляється в cім’ях із низьким рівнем конфліктності та незадоволеності.
Головними ознаками є пристосування до можливостей та бажань один
одного, високі рівні задоволеності шлюбом, згуртованості, відкритості у
вияві почуттів, агресії та у сексуальній сфері, організованості сім’ї,
відповідності шлюбу ідеалу, бажання жити в шлюбі до кінця життя.
4. Виявлено відмінності в прояві чинників подружньої дезадаптації в
молодих та зрілих сім’ях. Зрілі сім’ї більше схильні до високого рівня
конфліктності у сферах батьківських та подружніх ролей, дозвілля. Молоді
сім’ї виявляють нижчий рівень згуртованості та адаптованості.
Щодо регіонів проживання подружжя, то сім’ї зі сходу України мають
нижчий рівень задоволеності шлюбом та найвищий рівень конфліктності у
сфері підтримки. У центральному регіоні найвищий рівень задоволеності
шлюбом, високий рівень конфліктності у сфері господарства та найнижчий
рівень бажаної адаптованості, нижча оцінка контролю в сім’ї в чоловіків. У
західному регіоні України найнижчий рівень конфліктності в господарській
сфері та найнижчий прояв такої риси характеру, як контроль поведінки в
жінок, найвищий ідеал адаптованості та найбільш строгими є критерії оцінки
партнера в сексуальній сфері.
Жінки порівняно з чоловіками мають більш проблемними такі сфери:
головування, матеріальних потреб, дозвілля, поінформованості, емоційного
187
комфорту. У цих сферах очікування жінок від чоловіків вищі, ніж реальне
виконання ними подружньої ролі.
5. Розроблено та апробовано програму зниження рівня подружньої
дезадаптації, яка спрямована на формування навичок конструктивної
взаємодії зі шлюбним партнером. Програма допомагає подружжю
проаналізувати чинники виникнення подружньої дезадаптації з урахуванням
виявлених закономірностей, навчитися слухати та розуміти повідомлення
партнера, глибше пізнати та відкритися один одному. Результати
впровадження програми свідчать про її ефективність та відповідність
поставленим завданням.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів означеної проблеми.
Розпізнавання подружньої дезадаптації та її корегування ускладнені через
недостатнє дослідження цієї проблеми, відсутність систематичності, а також
через відсутність достатньої кількості методик для її діагностики. Тому
подальшої розробки потребують методи діагностики явища «подружня
дезадаптація»