Озерова Вікторія Андріївна Соціально-психологічні особливості ставлення до праці молоді з різним економічним статусом

Краткое описание

Озерова Вікторія Андріївна, інспектор з кадрів Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина». Назва дисертації: «Соціально-психологічні особливості ставлення до праці молоді з різним економічним статусом». Шифр та назва спеціальності 19.00.05 соціальна психологія; психологія соціальної роботи. Спецрада Д 26.001.26 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
ОЗЕРОВА ВІКТОРІЯ АНДРІЇВНА
УДК 316.342.6:316.
ДИСЕРТАЦІЯ
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТАВЛЕННЯ ДО
ПРАЦІ МОЛОДІ З РІЗНИМ ЕКОНОМІЧНИМ СТАТУСОМ
19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
______________________ В. А. Озерова
Науковий керівник:
Спіцина Лариса Валеріївна,
кандидат психологічних наук,
доцент кафедри психології
Запорізького національного університету
Київ – 2020

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………………14
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ СТАВЛЕННЯ МОЛОДІ
ДО ПРАЦІ…………………………………………………………………………..21
1.1. Теоретичні підходи щодо проблеми ставлення особистості до
праці………………………………………………….…………….……21
1.2. Основні соціально-психологічні показники ставлення до
праці……………………………..……………………………...……….33
1.3. Роль економічного статусу у визначенні соціально-психологічних
особливостей ставлення молоді до праці……………………………..51
Висновки до першого розділу……………………………………………….61
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ЕМПІРИЧНОГО
ДОСЛІЖДЕННЯ СТАВЛЕННЯ ДО ПРАЦІ МОЛОДІ З РІЗНИМ
ЕКОНОМІЧНИМ СТАТУСОМ…………………………………………..…….…63
2.1. Методичне забезпечення та процедура дослідження соціальнопсихологічних особливостей ставлення до праці молоді з різним
економічним статусом……………………………………….……...…..63
2.2. Специфіка прояву соціально-психологічних показників ставлення до
праці в групах молоді з різним економічним статусом………………76
2.3. Зміст соціально-психологічних особливостей ставлення до праці
молоді з різним економічним статусом………………………………..96
Висновки до другого розділу……………………………………….……….108
РОЗДІЛ 3. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧІ ОСОБЛИВОСТІ СТАВЛЕННЯ ДО
ПРАЦІ РІЗНИХ ГРУП МОЛОДІ …………………………………...…….….….111
3.1. Зв’язок соціально-психологічних особливостей ставлення до праці та
рівня економічного статусу молоді…………………………………...111
3.2. Порівняння соціально-психологічних особливостей ставлення до праці
працюючої молоді та студентів………………………………...125
13
3.3. Практичне застосування результатів дослідження соціальнопсихологічних особливостей ставлення молоді до праці…………...138
Висновки до третього розділу……….…………………………………….…151
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….154
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………...157
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………176

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретико-емпіричне узагальнення та
запропоноване нове вирішення наукової проблеми соціально-психологічних
особливостей ставлення до праці молоді з різним економічним статусом, що
дозволило зробити такі висновки:
1. Теоретико-методологічний аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури
дозволив визначити основні підходи до вивчення проблеми ставлення до праці,
а саме: діяльнісний, системно-діяльнісний та суб’єкт-діяльнісний. Ставлення до
праці є когнітивною, емоційною та поведінковою готовністю людини реагувати
на всю сукупність трудових процесів. Ставлення до праці є структурою, що
містить три основні компоненти, а саме: мотиваційно-смисловий, емоційнооцінний та поведінковий. Кожен з компонентів має свої показники, що
визначають соціально-психологічні особливості ставлення молоді до праці.
Такими показниками є трудові мотиви та соціально-психологічні установки,
задоволеність працею та емоційне ставлення до неї, професійна активність.
Представлено економічний статус у якості показника рівня прибутку, який
містить такі соціальні складові, як рівень освіти та професія.
2. Емпірично встановлено, що група з високим ЕС має більш високі
значення, ніж група з низьким ЕС за показниками: прагнення отримувати
насолоду від процесу праці; усвідомлення мети своєї суспільно-професійної
діяльності; здатність відповідати власній системі рис та цінностей; орієнтація на
працю, як на суспільну цінність; почуття професійного успіху; задоволеність
відносинами з керівництвом; задоволеність відносинами зі співробітниками;
активна стратегія вирішення проблем. Молодь з низьким ЕС має вищі значення
(ніж молодь з високим ЕС) за такими показниками, як прагнення зовнішніх
матеріальних винагород та дистанція до роботи.
Визначено, що зміст соціально-психологічних особливостей ставлення до
праці молоді з різним ЕС складають: соціально-професійна реалізованість,
задоволеність соціальними та професійними умовами праці, задоволення від
154
процесу роботи, нематеріальна мотивація, емоційна стійкість, прагнення
суспільного впливу. Ці особливості мають значущі відмінності прояву в групах
молоді з різним ЕС. Найбільші розбіжності щодо ставлення до праці властиві
групам з високим та з низьким рівнем ЕС за такими соціально-психологічними
особливостями, як: соціально-професійна реалізованість, задоволеність
соціальними та професійними умовами праці, нематеріальна мотивація, які
значно більше виражені у молоді з високим ЕС. Молодь з високим та середнім
ЕС (на відміну від молоді з низьким ЕС) має здатність отримувати задоволення
від процесу роботи. Групі із високим та низьким ЕС (більше, ніж молоді із
середнім ЕС) притаманне прагнення суспільного впливу. Таким чином, молодь з
високим ЕС має ефективні та позитивні установки щодо праці та своєї діяльності,
їй властиве почуття соціального успіху, усвідомлення суспільно-професійної
мети та бажання відповідати власним стандартам рис та цінностей у процесі
соціально-професійної взаємодії. На відміну від неї, молодь з низьким ЕС слабо
усвідомлює професійні цілі, має досить пасивні поведінкові стратегії соціальнопрофесійної взаємодії та досить негативну емоційну оцінку до праці.
Виявлено зв’язок між рівнем ЕС молоді та соціально-психологічними
показниками ставлення до праці, якими є: інтерналізація мети, інструментальна
мотивація, внутрішні процеси, орієнтація на владу (мотиваційно-смисловий
компонент), почуття успішності в професійній діяльності, задоволеність
відносинами зі співробітниками, задоволеність відносинами з керівництвом
(емоційно-оцінний компонент), готовність до енергетичних витрат, активна
стратегія вирішення проблем (поведінковий компонент). Найсильніші зв’язки
існують за емоційно-оцінним компонентом ставлення до праці. Молодь з
високим ЕС має вищий рівень емоційного включення в процеси соціальної
взаємодії та здатності будувати суспільні відносини, ніж молодь з низьким ЕС.
3. Встановлено, що група студентів, більшість з яких має низький ЕС,
подібні до групи молоді: а) з високим ЕС за показниками: «задоволеність
відносинами зі співробітниками» (високий рівень); «задоволеність відносинами
з керівництвом» (високий рівень); «задоволеність умовами праці» (високий
155
рівень); «внутрішні процеси» (високий рівень); б) з низьким ЕС за показниками:
«орієнтація на владу» (низький рівень); «інструментальна мотивація» (високий
рівень); «готовність до енергетичних витрат» (середній рівень). Студентська
молодь не повністю усвідомлює мету своєї суспільно-професійної діяльності,
але як і молодь з високим ЕС, має великий інтерес до процесу майбутньої праці
та високий рівень емоційного включення в процеси соціальної взаємодії.
4. Розроблено рекомендації щодо врахування соціально-психологічних
особливостей ставлення молоді до праці для оптимізації процесів включення її в
професійне середовище та систему соціально-професійних відносин.
Рекомендації для керівників підприємств, менеджерів з персоналу та
організаційних психологів дають змогу розробляти програми мотивації молоді
та проводити системну діагностику та корекцію ставлення до праці з метою
підвищення ефективності праці молодих спеціалістів. Рекомендації для
психологів та спеціалістів з питань профорієнтації допомагають проводити
корекційні роботи з підлітками із сімей з низьким економічним статусом щодо
підвищення їхнього ціннісного та позитивного ставлення до праці.
Перспективами подальших досліджень є з’ясування взаємозв’язків між
компонентами моделі ставлення до праці; дослідження впливу професійного
оточення на зміну економічного статусу молоді; виявлення механізмів
формування соціально-професійних установок молоді з різним ЕС; розробка
технік роботи з молоддю з низьким ЕС щодо підвищення трудової мотивації та
професійної активності.