Красілова Юлія Михайлівна Соціально-психологічні чинники ресоціалізації неповнолітніх засуджених

Краткое описание

Красілова Юлія Михайлівна, асистент кафедри соціальної реабілітації та соціальної педагогіки факультету психології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Назва дисертації: «Соціально-психологічні чинники ресоціалізації неповнолітніх засуджених». Шифр та назва спеціальності 19.00.05 Соціальна психологія; психологія соціальної роботи. Спецрада Д 26.001.26 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
КРАСІЛОВА ЮЛІЯ МИХАЙЛІВНА
УДК 343-053.6
ДИСЕРТАЦІЯ
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ РЕСОЦІАЛІЗАЦІЇ
НЕПОВНОЛІТНІХ ЗАСУДЖЕНИХ
Спеціальність 19.00.05 соціальна психологія; психологія соціальної роботи
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
______________ Ю.М. Красілова
Науковий керівник: Максимова Наталія Юріївна, доктор психологічних наук,
професор
Київ 2021

ЗМІСТ
ВСТУП …………………………………………………………………………...10
Розділ І Теоретико-методологічний аналіз підходів до визначення
передумов ресоціалізації неповнолітніх засуджених
1.1. Теоретико-методологічні підходи до вивчення проблеми ресоціалізації
неповнолітніх засуджених……………………………….…………..….....17
1.2. Форми і методи ресоціалізації неповнолітніх: вітчизняний та зарубіжний
досвід………………………………………..………………………………29
1.3. Теоретична модель ресоціалізаційного потенціалу неповнолітніх
засуджених……………………………………………………………..…...53
Висновки до першого розділу…………………………………………………....69
Розділ ІІ Емпіричне дослідження чинників ресоціалізації неповнолітніх,
засуджених до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі
2.1. Процедура та методи емпіричного дослідження соціально-психологічних
чинників ресоціалізації неповнолітніх, засуджених до покарань, не
пов`язаних з позбавленням волі………….…………………………….….71
2.2. Особливості мотиваційної сфери неповнолітніх засуджених...…………82
2.3. Копінг-стратегії неповнолітніх засуджених у фруструючій ситуації.….91
2.4. Визначення типології неповнолітніх засуджених відповідно до
соціально-психологічних чинників ресоціалізації…………………….....99
Висновки до другого розділу.………………………………………..…………120
Розділ ІІІ Оптимізація процесу ресоціалізації неповнолітніх, засуджених
до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі
3.1. Зміст та форми пробаційних програм ресоціалізації неповнолітніх
засуджених ………………………………………..…………………...….122
3.2. Програма ресоціалізації неповнолітніх, засуджених до покарань, не
пов’язаних з позбавленням волі……………..……………………...……132
3.3. Апробація програми ресоціалізації неповнолітніх засуджених до
альтернативних покарань відповідно до типології їх
особистості…..……………..…………………………………….………..151
9
Висновки до третього розділу .………………………………….…………..…168
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………..170
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………….……………...173
ДОДАТКИ……………………………………………………………………......191

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі представлено узагальнені результати теоретикоемпіричного дослідження соціально-психологічних чинників ресоціалізації
підлітків, засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, що дало
змогу дійти таких висновків:
1. Теоретико-методологічний аналіз існуючих підходів до вивчення
проблем соціальної реабілітації засуджених дозволив визначити, що
ресоціалізація є інтегративним поняттям, яке знаходиться на перетині різних
галузей соціогуманітарного знання: філософсько-етичного, педагогічного,
психологічного, юридичного. Основними підходами розробки проблеми
ресоціалізації є: гуманістичний, психодинамічний, когнітивно-поведінковий.
Ресоціалізація неповнолітніх засуджених є процесом формування соціально
прийнятних ціннісних орієнтацій, засвоєння нормативних форм поведінки та
встановлення соціально підтримуючих зв’язків та відносин, що мають
суспільну значущість.
2. Теоретична модель ресоціалізаційного потенціалу особистості
засудженого підлітка як інтегративного утворення містить дві складові:
структурні компоненти особистості ‒ ціннісно-мотиваційна сфера підлітка,
функції прогнозу та цілепокладання, рефлексія, асертивність, механізми
саморегуляції; параметри соціальної ситуації розвитку підлітка ‒ тип взаємодії
в сім’ї, тип взаємодії з особами референтної групи.
3. Соціально-психологічними чинниками ресоціалізації неповнолітніх
засуджених є: високий рівень рефлексії; розвинена функція прогнозу та
цілепокладання; соціально спрямовані ціннісні орієнтації; наявність
суб’єктності; досягаюча мотивація; асертивна поведінка у ситуації фрустрації;
відсутність хибних типів виховання в сім’ї; взаєморозуміння підлітка з
батьками; соціально спрямована сфера самореалізації та осіб референтної
групи.
Емпірично визначено чотири типи неповнолітніх засуджених до
покарань, не пов’язаних з позбавленням волі: ситуативний  підлітки, яким
171
притаманний низький та середній рівень розвитку рефлексії, недостатньо
розвинена функція прогнозу та цілепокладання, злочин для цих неповнолітніх
є можливістю проявити себе, самоствердитися, це своєрідний протест проти
батьків або спосіб привернути до себе їхню увагу; контекст-залежні підлітки
мають низький рівень рефлексії, функції прогнозу та цілепокладання, у
переважної більшості з них відсутня суб’єктність, у ситуації фрустрації їхня
поведінка є неасертивною, причиною скоєння злочину може бути бажання
підлітка відчути емоційну близькість з друзями, а це переважно асоціальні
угруповування; особистісно зумовлені неповнолітні засуджені мають вороже
ставлення до світу, егоїстично спрямовані ціннісні орієнтації, високий рівень
агресивності, низький рівень рефлексії, вони діють асоціально, оскільки не
вбачають власної провини у своїх негативних вчинках і не усвідомлюють
своїх негативних рис; імпульсивний тип  підлітки, які не вміють
прогнозувати свої вчинки та їхні наслідки, діють, не роздумуючи, а процес
свідомого прийняття рішення у них практично відсутній, визначаються
нестриманістю та нетерплячістю, діють швидко та необмірковано.
4. Розроблено та апробовано програму ресоціалізації неповнолітніх,
засуджених до альтернативних покарань, мета якої полягає у відновленні або
набутті втрачених чи несформованих цінностей; формуванні стереотипу
нормативної поведінки; розвитку соціальних навичок підлітка, а також
створенні умов задля формування готовності задовольняти потреби, інтереси і
права у правочинний спосіб. Завдання програми: створення безпечного
середовища розвитку та підтримки; розвиток позитивного образу «Я»
підлітка; формування соціально-нормативної поведінки; розвиток навичок
самоконтролю та асертивних здатностей; розвиток соціальної зрілості.
Результати свідчать про позитивні зрушення відповідних особистісних
складових неповнолітніх засуджених.
Перспективою подальших досліджень є визначення гендерних
особливостей процесу ресоціалізації неповнолітніх засуджених в ході
реалізації розробленої програми на базі інших інституцій, до функцій яких
172
входить питання соціальної реабілітації підлітків, більшість з яких
знаходиться в соціально небезпечній ситуації або складних життєвих
обставинах.