ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ІГРОТЕХНІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СУКУПНОГО СУБЄКТА НАВЧАЛЬНО-ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ : ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ ПРЕДПОСЫЛКИ РАЗВИТИЯ ИГРОТЕХНИЧЕСКОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ СОВОКУПНОГО СУБЪЕКТА УЧЕБНО-ИГРОВОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Г. С. СКОВОРОДИ

На правах рукопису

ГОРДІЄНКО-МИТРОФАНОВА
ІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 373.3.015.311:793.7

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ІГРОТЕХНІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СУКУПНОГО СУБЄКТА НАВЧАЛЬНО-ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Спеціальність 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора психологічних наук

Науковий консультант
Хомуленко Тамара Борисівна
доктор психологічних наук,
професор

ХАРКІВ
2013

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………...…………4

ВСТУП…………...………………………………………………………..……………6

РОЗДІЛ I
ФЕНОМЕН ГРИ В СОЦІОГУМАНІТАРНОМУ ЗНАННІ……..………...……...…16
1.1. Пізнавальна функція в етимології концепту «гра»….………………....……....16
1.2. Соціальна детермінанта та розвивальний потенціал гри: культурно-історичний підхід ….……………………………………………….………….…..….49
1.3. Психолого-педагогічні властивості дидактичної гри…………..………...........77
1.4. Проблеми ігротехнічної компетентності в характеристиці ігрової технології як організаційної форми навчально-виховного процесу……….……...………….100
Висновки до першого розділу…………………………….………….…………......121

РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТА МЕТОДИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ІГРОТЕХНІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СУКУПНОГО СУБ’ЄКТА НАВЧАЛЬНО-ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ………………………..…………………...124
2.1. Методологічні засади дослідження ігротехнічної компетентності сукупного суб’єкта навчально-ігрової діяльності та вихідні положення побудови моделі її розвитку………………………………………………………………….………...…124
2.2. Визначення та обґрунтування показників ігротехнічної компетентності сукупного суб’єкта навчально-ігрової діяльності……………..…………….…….134
2.3. Методи та методики дослідження……………………………………………...142
2.4. Характеристика вибірки та етапи емпіричного дослідження………………..159
Висновки до другого розділу………………….………….........…………………...163

РОЗДІЛ 3
ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЗМІСТ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР-МАНІПУЛЯТИВІВ ЯК ПІДҐРУНТЯ ФОРМУВАННЯ ІГРОТЕХНІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНЯ....165
3.1. Науково-психологічні передумови та засади розробки дидактичних ігор-маніпулятивів ………………………………………………...…………………...…165
3.2..Психологічний зміст та діяльнісні принципи побудови дидактичних ігор-маніпулятивів……………………………………………………………....………...197
3.3. Розвивально-ігровий комплекс, спрямований на врахування модально-специфічних та мотиваційних особливостей пізнавального процесу……...….…225
3.4. Констатуюче дослідження особливостей ігротехнічної компетентності учнів загальноосвітньої школи……………………………………………………...…..…248
Висновки до третього розділу…..………………………..…...…………………….267

РОЗДІЛ 4
КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ІГРОТЕХНІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СУКУПНОГО СУБ’ЄКТА НАВЧАЛЬНО-ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ………………………………………………...……………………...272
4.1.. Комплекс ігротехнічних знань та вмінь учителя. Структура концептуальної моделі розвитку ігротехнічної компетентності сукупного суб’єкта навчально-ігрової діяльності……………………………................................................……….272
4.2. Складові та діагностика психологічної готовності вчителя до навчально-ігрової діяльності ……………………………………………..………………….….296
Висновки до четвертого розділу………………….…………….…………………...302

РОЗДІЛ 5
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПРОГРАМА РЕАЛІЗАЦІЇ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ ІГРОТЕХНІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СУКУПНОГО СУБ’ЄКТА НАВЧАЛЬНО-ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ………………..………………….....…….306
5.1. Структура та зміст експериментальної програми. Констатуюче дослідження особливостей ігротехнічної компетентності вчителів загальноосвітньої школи…306
5.2. Аналіз ефективності застосування експериментальної програми …….…….341
Висновки до п’ятого розділу………………………………...……………………...357

ВИСНОВКИ…………...……………………………………………..…...…………360

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………..……………...……......365

ДОДАТКИ……………..……………………….…………………….…….………..418

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ДІМ – дидактичні ігри-маніпулятиви
ІТК – ігротехнічна компетентність
ССНІД – сукупний суб’єкт навчально-ігрової діяльності

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Входження України до європейського освітнього простору є однією з найважливіших складових загального процесу інтеграції держави до світової спільноти й вимагає визначення нових пріоритетів щодо розвитку національної системи освіти. Обрані шляхи оновлення сучасної освіти сприяють активному її переходу до гуманістично-інноваційної парадигми, до нової системи світогляду та цінностей, але, як і раніше, в соціогуманітарному знанні провідним залишається діяльнісний підхід до навчання, що є методологічною основою сучасної вітчизняної психології та педагогіки.
Головну роль у практичному втіленні цієї парадигми відіграють загальноосвітні заклади, подальше покращення діяльності яких залежить від вибору й успішного впровадження навчальних технологій, що мають на меті розвиток особистості учня та повинні бути спрямовані відповідно до сучасних тенденцій модернізації вітчизняної освіти на активізацію й інтенсифікацію його пізнавальної діяльності, свідоме оволодіння необхідними вміннями й навичками, зростання творчих здібностей, забезпечення переваг самостійного здобування знань, формування позиції суб’єкта навчально-пізнавальної діяльності.
Пошуки рішення цієї нагальної проблеми посилюють увагу педагогів до активно-ігрових технологій, серед яких особливої уваги заслуговують дидактичні ігри-маніпулятиви. Порівняно з іншими іграми з предметами ігри-маніпулятиви передбачають засвоєння матеріалізованої форми дії за допомогою навчальних матеріалів, – маніпулятивів (від лат. manipulatio – ручний прийом, дія), – які спрямовані на використання ручних дій з матеріалізованими об’єктами (залучаючи тим самим серед інших моторну пам'ять учнів, яка є значущою для молодших школярів і здебільшого нехтується вчителями), що дозволяє активізувати модально-специфічні та мотиваційні ресурси пізнавального процесу, а також емоційну пам'ять.
Інтенсивний та розвивальний характер навчально-виховного процесу на основі дидактичних ігор обумовлює актуальність дослідження в психології феномену ігротехнічної компетентності сукупного суб’єкта навчально-ігрової діяльності, яка є психологічним підґрунтям успішного застосування сучасних освітніх технологій.
Необхідність розв’язання зазначених питань підтверджують психологічні та педагогічні дослідження вітчизняних та зарубіжних учених у галузі діяльнісного підходу до навчання (С. Л. Рубінштейн, Л. С. Виготський, О. М. Леонтьєв, Б. Г. Ананьєв, О. В. Запорожець, П. Я. Гальперін, П. І. Зінченко та ін.) та розвивального навчання (Д. Б. Ельконін, В. В. Давидов, О. К. Дусавицький та ін.), ідеї яких відкривають нові шляхи розвитку вітчизняної психології. Значний внесок в опрацювання проблеми привносять праці, де відображено теорію та практику компетентнісного (Н. В. Кузьміна, Л. М. Мітіна, А. К. Маркова, І. О. Зимня та ін.) та рольового (В. І. Войтко, Т. Б. Хомуленко та ін.) підходів у педагогічній діяльності та праці з вивчення окремих аспектів ігротехнічної компетентності (Г. П. Щедровіцький, О. С. Анісімов, А. П. Панфілова, Н. В. Борісова та ін.), але треба зазначати, що єдине розуміння ігротехнічної компетентності відсутнє. В контексті роботи актуальним є також визначення особливостей суб'єктів освітнього процесу в дослідженнях П. Ф. Каптерєва, Г. О. Рокова, О. І. Донцова, С. Д. Максименка, К. О. Абульханової-Славської, А. В. Брушлінського та ін., що дає підстави для їхнього поглибленого вивчення.
Актуальність теми, недостатній рівень теоретичного дослідження й практичної розробленості зазначеної проблеми зумовили вибір теми дисертації: «Психолого-педагогічні передумови розвитку ігротехнічної компетентності сукупного суб’єкта навчально-ігрової діяльності».
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження є складовою програми науково-дослідної роботи кафедри практичної психології Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, що виконується за проблемою «Психологія розвитку суб’єктів педагогічного процесу» (державний номер реєстрації 0111U008875).
Тему дисертації затверджено Вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (протокол № 7 від 19.12.2003 р.) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки й психології в Україні (протокол № 2 від 24.02.2004 р.).
Мета дослідження: виявити складові психологічної структури ігротехнічної компетентності сукупного суб’єкта навчально-ігрової діяльності та розробити й апробувати концептуальну модель її розвитку.
Відповідно до поставленої мети дослідження визначено такі задачі:
1. Визначити концептуальні засади розвитку ігротехнічної компетентності сукупного суб’єкта навчально-ігрової діяльності на основі теоретико-методологічного аналізу наукових підходів до її дослідження.
2. Виявити компоненти та визначити групи показників ігротехнічної компетентності сукупного суб’єкта навчально-ігрової діяльності.
3. Розробити комплекс методик дослідження ігротехнічної компетентності сукупного суб’єкта навчально-ігрової діяльності, на основі якого визначити особливості її психологічної структури.
4. Сформулювати теоретичні засади побудови дидактичних ігор-маніпулятивів та створити на їх основі розвивально-ігровий комплекс, спрямований на формування ігротехнічної компетентності учня.
5. Побудувати модель розвитку ігротехнічної компетентності сукупного суб’єкта навчально-ігрової діяльності та перевірити її ефективність.
6. Створити та апробувати психодіагностичну методику психологічної готовності вчителя до навчально-ігрової діяльності.
7. Дослідити особливості зв’язку між рівнями ігротехнічної компетентності вчителя та учня як суб’єктів навчально-ігрової діяльності в процесі апробації програми реалізації моделі розвитку ігротехнічної компетентності сукупного суб’єкта навчально-ігрової діяльності.
Об’єкт дослідження: ігротехнічна компетентність сукупного суб’єкта навчально-ігрової діяльності.
Предмет дослідження: психологічна структура та передумови розвитку ігротехнічної компетентності сукупного суб’єкта навчально-ігрової діяльності.
Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять: філософські й культурологічні концепції, в яких гру розглянуто в різноманітності її форм і проявів (Й. Хейзінга, Г. Гессе, Г.-Г. Гадамер, Е. Фінк, Є. Берн, О. Ф. Лосєв, М. М. Бахтін, М. С. Каган, Я. М. Білик та ін.), базові положення теорії еволюції лудологічних понять (І. Кант, Й. В. Гете, Ф. Шіллер, С. К’єркегор, Я. Буркхард, Х. Ортега-і-Гассет та ін.), результати етимологічного аналізу слова «гра» (О. О. Потебня, О. Преображенський, М. Фасмер, Й. Хейзінга та ін.), концептуальні положення компетентнісного підходу до професійної підготовки й розвитку особистості (Дж. Равєн, Р. Уайт, Б. Оскарсон, Н. Хомський, Н. В. Кузьміна, Л. М. Мітіна, Л. А. Петровська, І. О. Зимня, А. О. Деркач та ін.), рольового підходу (В. І. Войтко, П. П. Горностай, Т. Б. Хомуленко та ін.), вивчення окремих аспектів ігротехнічної компетентності (Г. П. Щедровіцький, О. С.Анісімов, А. П. Панфілова, О. В. Земцова та ін.), положення теорії педагогічної діяльності (Л. І. Божовіч, Н. В. Кузьміна, А. К. Маркова, А. О. Реан, М. О. Амінов, В. А. Крутецький, О. Г. Солодухова, О. П. Сергєєнкова, В. Й. Бочелюк та ін.), психологічної теорії учбової діяльності (Д. Б. Ельконін, В. В. Давидов, О. К. Дусавицький, П. Я. Гальперін, С. Д. Максименко, Н. Ф. Тализіна, Н. Є. Щуркова, В. О. Моляко, Л. М. Черноватий, В. В. Репкін, Ю. М. Швалб та ін.), культурно-історичної теорії (Л. С. Виготський, О. М. Леонтьєв, О. Р. Лурія), діяльнісного підходу (С. Л. Рубінштейн, О. М. Леонтьєв, О. В. Запорожець, П. І. Зінченко, А. Л. Журавльов та ін.), теорії поетапного формування розумових дій (П. Я. Гальперін, Н. Ф. Тализіна та ін.), теорії психології загальної і дитячої гри (Ф. Шіллер, Г. Спенсер, В. Вундт, Г. Холл, З. Фрейд, К. Гросс, В. Штерн, К. Бюлер, Ф. Бейтендейк, Ж. Піаже, Є. Фромм та ін.; К. Д. Ушинський, С. Т. Шацький, П. П. Блонський, Д. М. Узнадзе, С. Л. Рубінштейн, М. Я. Басов, Л. С. Виготський, О. М. Леонтьєв, Д. Б. Ельконін, І. М. Біла та ін.), теорії психології розвитку та розвивального навчання (О. Г. Асмолов, В. В. Давидов, О. К. Дусавицький, В. П. Зінченко, С. Д. Максименко, В. І. Слободчиков, Б. Д. Ельконін, та ін.), теорії психології пам’яті (В. П. Зінченко, О. Ф. Іванова, Т. Б. Хомуленко та ін.).
Методи дослідження. Для розв’язання дослідницької проблеми був застосований комплекс методів, вибір та поєднання яких зумовлено предметом, метою та завданнями дослідження, що включав:
• теоретико-методологічний аналіз, систематизацію, класифікацію та узагальнення психологічних підходів до дослідження проблеми розвитку ігротехнічної компетентності сукупного суб’єкта навчально-ігрової діяльності;
• психолого-педагогічний експеримент у формі констатуючого (визначення рівня ігротехнічної компетентності сукупного суб’єкта навчально-ігрової діяльності), формувального (впровадження розробленої програми реалізації концептуальної моделі розвитку ігротехнічної компетентності сукупного суб’єкта навчально-ігрової діяльності) та контрольного (визначення ефективності застосованої програми) дослідження, який проводився з використанням авторських методик;
• методи збору емпіричних даних (спостереження, бесіда, анкетування, психодіагностичне тестування), що були використані з метою вивчення психологічної структури ігротехнічної компетентності сукупного суб’єкта навчально-ігрової діяльності;
• методи математичної статистики – для аналізу достовірності розбіжностей між показниками груп суб’єктів навчального процесу (вчителів, учнів) використовувалися t–критерій Стьюдента, Н-критерій Крускала-Волліса; за допомогою критерію χ2Пірсона визначалися однорідності розподілів в групах досліджуваних для певних показників; зв’язки між досліджуваними параметрами визначалися за допомогою коефіцієнта кореляції Пірсона; також застосовувалися методи експлораторного факторного аналізу, кластерного аналізу методом К-середніх, дисперсійного аналізу.
Організація дослідження. Експериментальна робота проводилась на базі семи загальноосвітніх закладів України: спеціалізованих ЗОШ № 16 і ЗОШ № 17 м. Харкова, гімназії № 1 і спеціалізованої ЗОШ № 9 м. Білої Церкви Київської області, Малинівської ЗОШ № 2 і Старопокровської ЗОШ Чугуївської районної ради Харківської області, Іванівського навчально-виховного комплексу Чугуївської районної ради Харківської області. Загальна кількість залучених учителів становить 865 осіб (238 учителів склали експериментальну вибірку, з них в експерименті з застосуванням концептуальної моделі розвитку ігротехнічної компетентності сукупного суб’єкта навчально-ігрової діяльності взяли участь 32 особи), учнів – 410 осіб (148 учнів 2 класу та 262 учня 3-4 класів).
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що
вперше:
• виявлено структуру ігротехнічної компетентності вчителя, яка утворена факторами «здатністю до регуляції ігрового процесу та його результату», «соціально-інтелектуальними ігротехнічними якостями», «мотиваційною готовністю до навчально-ігрової діяльності», «когнітивною готовністю до навчально-ігрової діяльності», «спрямованістю в ігровому процесі»;
• розроблено на основі рольового підходу концептуальну модель розвитку ігротехнічної компетентності сукупного суб’єкта, за якою кожна навчально-ігрова задача передбачає реалізацію вчителем відповідної особистісно-рольової позиції та ігрової ролі;
• емпірично визначено психологічну готовність учителя до навчально-ігрової діяльності, як базовий компонент ігротехнічної компетентності, представлений мотиваційною, когнітивною готовністю та готовністю до педагогічних інновацій; на цьому підґрунті створено авторську психодіагностичну методику оперативного дослідження ступеня її розвитку;
• розроблено систему дидактичних ігор-маніпулятивів та на їх основі побудовано розвивально-ігровий комплекс, спрямований на врахування модально-специфічних та мотиваційних особливостей пізнавального процесу;
вдосконалено:
• характеристику структури ігротехнічної компетентності сукупного суб’єкта навчально-ігрової діяльності шляхом уточнення компонентів й визначення показників її сформованості;
• характеристику сукупного суб’єкта навчально-ігрової діяльності шляхом емпірично доведеної відповідності між рівнями ігротехнічної компетентності вчителів та учнів;
• характеристику структури ігротехнічної компетентності учня, яка відрізняється помірним рівнем шкільної тривожності, високими показниками ігрової та навчальної спрямованості, суб’єктності, вольової регуляції та перевагою кінестетичної репрезентативної системи;
• засоби сприяння становленню ігротехнічної компетентності сукупного суб’єкта навчально-ігрової діяльності шляхом побудови програми реалізації концептуальної моделі, в структурі якої провідною є процесуально-діяльнісна складова, що відображає стратегію розвитку ігротехнічної компетентності сукупного суб’єкта навчально-ігрової діяльності з позиції рольового підходу;
дістало подальшого розвитку:
• уявлення щодо впливу дидактичних ігор-маніпулятивів на пізнавальний розвиток молодших школярів;
• психологічна характеристика дидактичної гри шляхом визначення інваріантів навчально-ігрової діяльності;
• засоби психодіагностики ігротехнічної компетентності сукупного суб’єкта навчально-ігрової діяльності шляхом створення комплексу методик її дослідження;
• дефініції навчально-ігрової діяльності, сукупного суб’єкта навчально-ігрової діяльності, ігротехнічної компетентності сукупного суб’єкта навчально-ігрової діяльності.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що створений комплекс методик психодіагностики ігротехнічної компетентності сукупного суб’єкта навчально-ігрової діяльності, розроблена та апробована методика «Психологічна готовність учителя до навчально-ігрової діяльності» використовуються в практиці психологічного супроводу процесу навчання та підготовки вчителів до успішного впровадження дидактичних ігор. Розроблена система дидактичних ігор-маніпулятивів (А.с. № 5306; заявл. 05.03.2002; опубл. 15.07.2002, Бюл. № 1) та побудований на їх основі розвивально-ігровий комплекс застосовуються в навчальному процесі під час засвоєння учнями мовних дисциплін. Здобуті в ході дослідження дані та висновки включено до змісту лекцій і семінарських занять зі спецкурсів «Інноваційні технології» та «Дидактичні ігри-маніпулятиви» на факультеті іноземної філології Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, в процесі надання психолого-методичних консультацій педагогічним працівникам шкіл, працівникам районних відділів освіти, вчителям факультету вдосконалення вчителів Інституту післядипломної освіти, а також студентам, що виконують курсові та дипломні роботи на кафедрах англійської філології та практичної психології Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди.
Результати дослідження впроваджено в практику роботи комунального вищого навчального закладу «Харківська академія неперервної освіти» (довідка № 817 від 29.05.2012), Педагогічного коледжу Головного управління освіти і науки КМДА при Київському Національному університеті імені Тараса Шевченка (довідка № 262 від 22.12.2005 р.), Гуманітарно-педагогічного коледжу Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів для студентів першого курсу (довідка № 367 від 23.01.2006 р.), гімназії № 1 м. Білої Церкви Київської області (довідка № 179 від 26.12.2003 р.), спеціалізованої ЗОШ № 9 м. Білої Церкви Київської області (довідка № 253 від 29.12.2004 р.), спеціалізованої ЗОШ № 17 І-ІІІ ступенів м. Харкова (довідка № 456 від 18.12.2007.р.), спеціалізованої ЗОШ № 16 І-ІІІ ступенів м. Харкова (довідка № 285 від 23.05.2012 р.); Есхарівської спеціалізованої школи-інтернату «Козацький ліцей» Харківської обласної ради (довідка № 7 від 30.05.2012 р.); Малинівської ЗОШ № 2 І-ІІІ ступенів Чугуївської районної ради Харківської області (довідка № 152 від 24.05.2012 р.), Старопокровської ЗОШ І – ІІІ ступенів Чугуївської районної ради Харківської області (довідка № 407 від 25.05.2012 р.), Іванівського навчально-виховного комплексу Чугуївської районної ради Харківської області (довідка № 112 від 21.12.2011 р.).
Особистий внесок здобувача у статтях, написаних у співавторстві з І. О. Зуєвим («Готовність учителя до навчально-ігрової діяльності: характеристика та діагностика») полягає в розробці методик експериментальних досліджень, обробці отриманих результатів та формулюванні висновків; із Н. М. Бендерець («Поняття «педагогічна технологія» в сучасному педагогічному дискурсі: тенденції, стратегії, підходи») – в теоретичному обґрунтуванні головних ідей та огляді праць стосовно досліджуваної проблеми.
Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом публікацій науково-методичних, психологічних та педагогічних праць автора, виступів з доповідями, науковими повідомленнями на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях і семінарах: «ELT Materials Design: Growing to Creation» (Харків, 2004); «Динаміка наукових досліджень – 2005» (Дніпропетровськ, 2005); «Іноземна філологія. Пошук молодих» (Харків, 2005); «The science: theory and practice» (Дніпропетровськ, 2005); «Професіоналізм педагога (Європейський вибір України)» (Ялта, 2005); «Науковий потенціал світу – 2005» (Дніпропетровськ, 2005); «Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу» (Ялта, 2006); «Наука та інновації – 2005» (Дніпропетровськ, 2005); «Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону» (Ялта, 2006); «Дні науки – 2006» (Дніпропетровськ, 2006); «Getting and Staying on Target with LASER» (Біла Церква, 2007); «Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України» (Ялта, 2008); «Тенденції розвитку вищої освіти в Україні: європейський вектор» (Ялта, 2012); «Когнітивні процеси та творчість» (Одеса, 2012); «Харківська школа психології: спадщина і сучасна наука» (Харків, 2012); «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» (Київ, 2012); «Актуальні питання соціальної та практичної психології у координатах сучасних парадигм» (Луганськ, 2012).
Кандидатська дисертація на тему «Інваріанти аксіосфери маргінального (на прикладі пенітенціарних установ)» була захищена у 1999 р. (09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії), її матеріали в тексті докторської дисертації не використовувалися.
Публікації. Результати дослідження опубліковані в 46 друкованих працях, зокрема: 2 монографії, 26 статей у провідних наукових фахових виданнях, 2 навчально-методичних посібника, 1 навчально-методичний комплект, 1 авторське свідоцтво, 2 брошури методичних рекомендацій, 12 публікацій – у збірниках матеріалів і тез доповідей на наукових конференціях та семінарах.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг тексту становить 490 сторінок (основного тексту 360 сторінок). Список використаних джерел включає 600 найменувань. Робота містить 55 таблиць, 30 рисунків, 9 додатків (на 73 сторінках).

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У філософсько-культурологічному дискурсі виділяються інваріанти ігрової діяльності, які поширюються й на діяльність навчальну-ігрову, до сукупності яких увійшли етимологічні інваріанти («естетичність», «етичність», «змагальність», «серйозність» й «пізнаванність») та такі, що відбивають атрибутивні характеристики гри («свобода», «двоплановість», «просторово-часова замкненість», «ідеальний план», «фантазія», «уява», «структурна впорядкованість», «напруження», «мажорність і мінливість ігрового настрою», «маргінальність»); рівні «існування гри» – пізнавальний, етичний та естетичний; функція уявлення, що відрізняє гру від інших видів діяльності; праця як антиномічна характеристика гри та її «категоричний імператив» – правило. В психолого-педагогічному дискурсі визначаються диференційні ознаки дидактичної гри порівняно з грою як формою дозвілля, до яких належать інваріанти, що відображають особливості навчально-ігрової діяльності з актуалізацією навчальної складової, – «футуризм», «продуктивна процесуальність і надутилітарна результативність», «інфантилізм». Визначені інваріанти навчально-ігрової діяльності знаходять свій розвиток в організаційно-методичних принципах, які забезпечують успішність впровадження дидактичних ігор, і дозволяють визначити навчальну-ігрову діяльність як різновид навчальної діяльності, в якій у процесі розв’язання учнем навчально-ігрових задач, сформульованих учителем, об’єднуються ресурси мимовільної та довільної регуляції пізнавальної активності, забезпечується її спрямованість на процес і результат діяльності.
2. Сукупний суб’єкт навчально-ігрової діяльності визначається як особлива групова індивідуальність та як форма опосередкованої суб’єктивізації навчально-ігрового процесу, що представлена діадою, де перший елемент – учитель, як організатор та учасник гри, другий – учень, як учасник гри. Сукупний суб’єкт, спрямований на створення такого групового простору, який забезпечує інтеграцію довільної та мимовільної пізнавальної активності, що передбачає спільні предметні дії, її спрямованість на процес і результат діяльності. Оптимальний груповий простір, як продукт активності сукупного суб’єкта навчально-ігрової діяльності, характеризуються мірою узгодженості дій та індивідуальних внесків у спільний результат, рівноправністю у взаємодії учнів і співробітництві з учителем. Ігротехнічна компетентність сукупного суб’єкта навчально-ігрової діяльності визначається як інтегральна якість, ядром якої є інтерактивність суб’єкта, яка заснована на досвіді сукупного суб’єкта й виявляється в готовності, ціннісно-змістовому ставленні та здатності до навчально-ігрової діяльності.
3. До комплексу методів дослідження ігротехнічної компетентності сукупного суб’єкта навчально-ігрової діяльності доцільно включати методики, спрямовані на діагностику ігротехнічної компетентності учня, які передбачають виявлення його спрямованості на ігрову взаємодію, регуляторних особливостей, суб’єктності, пізнавальної активності, ступеня розвитку репрезентативних систем та ігротехнічної компетентності вчителя, що передбачають вивчення мотиваційної готовності вчителя до навчально-ігрової діяльності, його спрямованості, стилю управлінської діяльності, оцінку ігротехнічних знань і вмінь.
4. До груп показників, що характеризують ігротехнічну компетентність учня віднесено: спрямованість на ігрову взаємодію за показниками ступінь мобілізації під час виконання навчально-ігрових завдань, рівень розвитку ігрових навичок; суб’єктність за показниками усвідомленість, ініціативність, включення у завдання, самостійність, здатність до аналізу власної діяльності; регуляторні особливості за показником здатність довільно регулювати свою мовленнєву поведінку; розвиненість репрезентативних систем за показниками внутрішніх способів представлення інформації; пізнавальну активність за показниками міри пізнавальної мотивації та шкільної тривожності.
Застосування груп показників ігротехнічної компетентності та створеного на їх основі комплексу методик дослідження особливостей учня як суб’єкта навчально-ігрової діяльності дозволяє виявити факторну структуру ігротехнічної компетентності та визначити, що учні з високим рівнем ігротехнічної компетентності характеризуються помірними рівнями шкільної тривожності, високими показниками ігрової та навчальної спрямованості, суб’єктністю, вольовою регуляцією та перевагою кінестетичної репрезентативної системи.
5. До груп показників, що характеризують ігротехнічну компетентність учителя, віднесено: мотиваційну готовність до навчально-ігрової діяльності за показниками стиль управлінської діяльності, спрямованість особистості, мотивація досягнення успіху; здатність до регуляції ігрового процесу та його результату за показниками емоційного інтелекту та його атрибутивного стилю; ігротехнічні якості за когнітивними та соціально-інтелектуальними показниками, а також показниками рольової компетентності; ігротехнічні знання (предметні, суб’єктні, процедурні, ціннісно-змістові); ігротехнічні вміння (спеціальні, організаторські, рефлексивно-перцептивні).
6. Розроблено дидактичні ігри-маніпулятиви для формування англомовних граматичних навичок, які найбільш повно відповідають вимогам до сучасних структурно-функціональних моделей у лінгводидактиці, й особливість яких визначається засвоєнням матеріалізованої форми дії за допомогою навчально-ігрового матеріалу – маніпулятивів. Останні дозволяють відтворювати в динаміці структури, властивості, взаємозв'язки та співвідношення компонентів граматичних явищ за допомогою рухомих елементів. На основі ігор-маніпулятивів побудовано розвивально-ігровий комплекс, спрямований на врахування особливостей та використання можливостей кінестетичної репрезентативної системи, актуалізацію наочно-дійового та наочно-образного компонентів пізнавальної сфери, активізацію емоційної пам'яті, що включає: навчально-ігровий матеріал у вигляді маніпулятивів, додатковий дидактичний матеріал, систему вправ для опанування маніпулятивами та методичні рекомендації для вчителів, призначені для забезпечення успішного застосування ігор-маніпулятивів.
Внаслідок застосування дидактичних ігор-маніпулятивів у процесі засвоєння мовних дисциплін в учнів експериментально зафіксовано покращення таких показників ігротехнічної компетентності, як ступінь мобілізації під час виконання навчально-ігрових задач, рівень розвитку ігрових навичок, міра навчальної мотивації, а також зростання запам’ятовування вербального матеріалу в тактильній та візуальній модальностях, результативність навчання.
7. Концептуальна модель, яка розкриває психолого-педагогічні передумови розвитку ігротехнічної компетентності сукупного суб’єкта навчально-ігрової діяльності, спрямована на оволодіння сукупним суб’єктом ігротехнічними знаннями й уміннями та на розвиток його особистісних якостей. Структура моделі включає такі складові: мотиваційно-цільову – визначає цільові орієнтири процесу формування ігротехнічної компетентності сукупного суб’єкта навчально-ігрової діяльності; організаційно-змістову – розкриває вимоги до організації дидактичних ігор у навчально-виховному процесі, компоненти ігротехнічної компетентності сукупного суб’єкта навчально-ігрової діяльності; процесуально-діяльнісну – відображає стратегічні лінії розвитку ігротехнічної компетентності сукупного суб’єкта навчально-ігрової діяльності; рефлексивно-результативну – охоплює результат, аналіз і корекцію вчителем організації дидактичних ігор-маніпулятивів у навчально-виховному процесі. Реалізація стратегії розвитку ігротехнічної компетентності передбачає діяльність учителя з побудови й саморегуляції ігротехнічних дій та діяльність учителя з розвитку ігротехнічної компетентності учня в процесі розв’язання навчально-ігрових задач, кожна з яких передбачає реалізацію вчителем відповідної особистісно-рольової позиції та ігрової ролі.
8. Застосування групи показників ігротехнічної компетентності вчителя та побудованого на їх основі комплексу методик дослідження особливостей учителя як суб’єкта навчально-ігрової діяльності дозволяє виявити факторну структуру ігротехнічної компетентності, що включає «здатність до регуляції ігрового процесу та його результату», «соціально-інтелектуальні ігротехнічні якості», «мотиваційна готовність до навчально-ігрової діяльності», «когнітивна готовність до навчально-ігрової діяльності», «спрямованість учителя в ігровому процесі».
На розумінні сутності психологічної готовності вчителя до навчально-ігрової діяльності, як базового компонента ігротехнічної компетентності, ґрунтується створена методика «Психологічна готовність учителя до навчально-ігрової діяльності», структура якої включає п’ять шкал, що дозволяють оцінити рівень розвитку мотиваційної, когнітивної готовності та готовності до педагогічних інновацій, ситуативні умови, а також шкалу правдивості відповідей.
9. За результатами дослідження ігротехнічної компетентності вчителя та учня (як представників сукупного суб’єкта навчально-ігрової діяльності) виявлено складові її факторної структури та профілі. Визначено, що ігротехнічна компетентність сукупного суб’єкта навчально-ігрової діяльності є цілісним психологічним утворенням: рівень ігротехнічної компетентності учнів залежить від її рівня в учителів – у вчителів з високим рівнем мотиваційної, когнітивної або регулятивної ігротехнічної компетентності й учні мають високий рівень загального показника ігротехнічної компетентності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Білик Я. М. Лудологічна символіка Середньовіччя / Я. М. Білик // Вісник Харківського державного університету ім. М. Горького. — 1993. — № 379. — С. 21—28.
2. Білик О. М. Лудологічний принцип у філософській антропології Канта / О. М. Білик, Я. М. Білик // ПостМетодика. — 2002. — № 7—8 (45—46). — С. 10—12.
3. Каган М. С. Человеческая деятельность. (Опыт системного анализа) / Моисей Самойлович Каган. — М. : Политиздат, 1974. — 328 с.
4. Білик Я. М. Дослідження ігрового феномену в культурі / Ярослав Михайлович Білик. — Х. : Константа, 1998. — 144 с.
5. Білик Я. М. Ігровий феномен в культурі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філос. наук : спец. 09.00.04 «Філософська антропологія, філософія культури» / Ярослав Михайлович Білик. — Х., 1999. — 27 с.
6. Лосев А. Ф. История античной эстетики: Итоги тысячелетнего развития : в 2 кн. / Алексей Фёдорович Лосев. — М. : Искусство, 1994.— Кн. 2. — 604 с.
7. Платон. Законы / Платон // Собрание сочинений : в 4 т. / общ. ред. А. Ф. Лосева, В. Ф. Асмуса, А. А. Тахо–Годи. — М., 1994.— Т. 4. — С. 71—437.
8. Хейзинга Й. Homo ludens. Человек играющий. Статьи по истории культуры / Йохан Хейзинга. — М. : Айрис–пресс, 2003. — 496 с.
9. Фичино М. Комментарий на «Пир» Платона, о любви / Марсилио Фичино // Эстетика Ренессанса : в 2 т. / сост. науч. ред. Б. П. Шестаков. — М., 1981.— Т. 1. — С. 144—241.
10. Столович Л. Н. Тартуская рукопись Канта / Л. Н. Столович // Кантовский сборник. — 1985. — Вып. 10. — С. 114—120.
11. Кант И. Оппонентская речь на защите диссертации по поэтике («Тартуская рукопись») / И. Кант // Кантовский сборник. — 1985. — Вып. 10. — С. 120—130.
12. Кьеркегор С. Страх и трепет / Сёрен Кьеркегор. — М : Республика, 1993. — 383 с.
13. Гадамер Х.–Г. Истина и метод : Основы философской герменевтики / Ханс–Георг Гадамер [общ. ред. и вступ. ст. Б. Н. Бессонова]. — М. : Прогресс, 1988. — 704 с.
14. Финк Э. Основные феномены человеческого бытия / Эуген Финк // Проблема человека в западной философии. Переводы / общ. ред. Ю. Н. Попова. — М., 1988. — С. 357—403.
15. Плеханов Г. В. Письма без адреса. Искусство и общественная жизнь / Георгий Валентинович Плеханов. — М. : Гос. изд–во худ. лит–ры, 1956. — 248 с.
16. Демин М. В. Игра как специфический вид человеческой деятельности / М. В. Демин // Философские науки. — 1983. — № 2. — С. 54—61.
17. Демин М. В. Труд и игра как виды и аспекты человеческой деятельности / М. В. Демин // Вестник Московского университета. Серия 7, Философия. — 1983. — № 1. — С. 14—22.
18. Зиммель Г. Философия труда / Георг Зиммель // Избранное : в 2 т. / Г. Зиммель. — М., 1996. — Т. 2 : Созерцание жизни. — С. 466—485.
19. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / Сергей Леонидович Рубинштейн. — СПб. : Питер, 2006. — 713 с.
20. Бахтин М. М. Автор и герой в эстетической деятельности / Михаил Михайлович Бахтин // Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. — М., 1979. — С. 7—236.
21. Митрофанова О. И. Понятие концепта и его эволюции на примере концепта вера / О. И. Митрофанова // 2—е Междунар. Бодуэновские чтения «Казанская лингвистическая школа: традиции и современность» : тр. и материалы : в 2 т. / под общ. ред. К. Р. Галиуллина, Г. А. Николаева. — Казань, 2003. — Т. 1. — С. 163—165.
22. Гессе Г. Игра в бисер / Герман Гессе. — СПб. : Азбука—классика, 2004. — 496 с.
23. Берн Э. Игры, в которые играют люди : Психология человеческих взаимоотношений. Люди, которые играют в игры: Психология человеческой судьбы / Эрик Берн. — М. : ФАИР–ПРЕСС, 2004. — 480 с.
24. Эльконин Д. Б. Психология игры / Даниил Борисович Эльконин. — М. : Педагогика, 1978. — 304 с.
25. Покровский Е. А. Детские игры, преимущественно русские (В связи с историей, этнографией, педагогией и гигиеной) / Егор Арсеньевич Покровский. — М. : Тип. А. А. Карцева, 1887. — 368 с.
26. Краткий этимологический словарь русского языка : пособие для учителей / Н. М. Шанский [и др.] ; под ред. чл.—кор. АН СССР С. Г. Бархударова. — 3—е изд., испр. и доп. — М. : Просвещение, 1975. — 543 с.
27. Этимологический словарь русского языка : в 2 т. / под ред. Н. М. Шанского. — М. : МГУ, 1980. — Т. 1. — Вып. 7. — 147 с.
28. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / гол. ред. О. С. Мельничук, укл. Р. В. Болдирєв та ін. — К. : Наукова думка, 1982.— Т. 1 : А–Г. — 1982. — 632 с.
29. Потебня А. А. Этимологические заметки. По поводу слов : маточник, остров Буян, ирей / Александр Афанасьевич Потебня. — Варшава : [б. в.], 1881. — Т. 6. — С. 143—155.
30. Преображенский А. Г. Этимологический словарь русского языка : в 2 т. / Александр Григорьевич Преображенский. — М. : Гос. изд—во иностр. и нац. словарей, 1959. — Т. 1 : А–О. — 674 с.
31. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка : в 4 т. / Макс Фасмер [пер. с нем. и доп. О. Н. Трубачева]. — М. : Прогресс, 1967. — Т. 2 : Е–Муж. — 672 с.
32. Черных П. Я. Историко—этимологический словарь современного русского языка : в 2 т. / Павел Яковлевич Черных. — М. : Русcкий язык, 2002. — Т. 1 : А–Пантомима. — 624 с.
33. Степанов Ю. С. Константы : словарь русской культуры / Юрий Сергеевич Степанов. — М. : Акад. Проект, 2001. — 990 с.
34. Потебня А. А. Мысль и язык / Александр Афанасьевич Потебня // Слово и миф / Александр Афанасьевич Потебня. — М., 1989. — С. 17—200.
35. Флоренский П. А. У водоразделов мысли : в 3 т. / Павел Александрович Флоренский. — М. : Правда, 1990. — Т. 2. — 446 с.
36. Энциклопедический социологический словарь / общ. ред. Г. В. Осипова. — М. : ИСПИ РАН, 1995. — 939 с.
37. Кант И. Критика практического разума / Иммануил Кант // Лекции по этике / Иммануил Кант. — М., 2000. — С. 283—406.
38. Выготский Л. С. Обучение и развитие в школьном возрасте: стеногр. докл. на всерос. конф. по дошк. воспитанию / Лев Семёнович Выготский // Умственное развитие детей в процессе обучения / Лев Семёнович Выготский. — М., 1935. — С. 20—32.
39. Шмаков С. А. Игры учащихся — феномен культуры / Сталь Анатольевич Шмаков. — М. : Новая школа, 1994. — 240 с.
40. Газман О. С. Роль игры в формировании личности школьника / О. С. Газман // Советская педагогика. — 1982. — № 9. — С. 60—64.
41. Сильвестров Д. Предисловие переводчика / Дмитрий Сильвестров // Homo ludens. Человек играющий. Статьи по истории культуры / Йохан Хейзинга — М., 2003. — С. 5—10.
42. Талызина Н. Ф. Управление процессом усвоения знаний / Нина Фёдоровна Талызина. — М. : МГУ, 1984. — 345 с.
43. Колеченко А. К.Энциклопедия педагогических технологий / А. К. Колеченко. — СПб. : КАРО, 2002. — 368 с.
44. Устиненко В. И. Место и роль игрового феномена в культуре / В. И. Устиненко // Философские науки. — 1980. — № 2. — С. 69—77.
45. Устиненко В. И. Эстетика игры / В. И. Устиненко // Вестник Московского университета. Серия 7, Философия. — 1983. — № 3. — С. 49—56.
46. Можейко М. А. Игра / Марина Александровна Можейко // История философии : энциклопедия / науч. ред. Т. Г. Румянцева, М. А. Можейко ; отв. ред. А. И. Мерцалова, Е. М. Бабосов, И. И. Жбанкова. — М., 2002. — С. 375—379.
47. Морс Дж. Вундт В. / Джордж Морс // Психология : биогр. библиогр. слов. / под ред. Ноэль Шихи, Энтони Дж. Чепман, Уэнди А. Конрой. — СПб., 1999. — С. 153—157.
48. Вундт В. Этика : исследование фактов и законов нравственной жизни / Вильгельм Вундт. — СПб. : Изд—во журн. «Русское богатство», 1887. — 284 с.
49. Харви Д. Холл Г. С. / Дэвид Харви // Психология : биогр. библиогр. слов. / под ред. Ноэль Шихи, Энтони Дж. Чепман, Уэнди А. Конрой. — СПб., 1999. — С. 90.
50. Холл Г. С. Инстинкты и чувства в юношеском возрасте / Грэнвилл Стенли Холл. — СПб. : Изд—во газ. «Школа и жизнь», 1913. — 90 с.
51. Гросс К. Душевная жизнь ребенка : избранные лекции / Карл Гросс. — К. : Изд—во Киев. Фребелев. о—ва, 1916. — 242 с.
52. Штерн В. Психология раннего детства до шестилетнего возраста: с использованием в качестве материала ненапечатанных дневников Клары Стерн / Вильям Штерн. — Пг. : [Б.и.], 1922. — 280 с.
53. Фрейд З. По ту сторону принципа удовольствия / Зигмунд Фрейд // Толкование сновидений / З. Фрейд. — М. : Эксмо, 2005. — С. 795—838.
54. Фрейд З. Будущее одной иллюзии / Зигмунд Фрейд // Толкование сновидений / З. Фрейд. — М., 2005. — С. 1017—1057.
55. Klein M. The psychoanalytic play–technique / Melanie Klein // American Journal of Orthopsychiatry. — 1955. — Vol. 25. — P. 223—237.
56. Freud A. The Psychoanalytical Treatment of Children / Anna Freud. — New York, Hogarth Press, 1946. — 16 p.
57. Freud S. Formulation on the two principles of mental functioning. Complete Works / Sigmund Freud. — New York, Hogarth Press, 1958. — Vol. 12. — P. 213-227.
58. Винникот Д. В. Игра и реальность / Дональд Вудс Винникот. — М. : Ин—т общегуманитар. исследований, 2002. — 288 с.
59. Инхельд Б. Психология ребенка / Б. Инхельд, Ж. Пиаже. — СПб. : Питер, 2003. — 160 с.
60. Миллер С. Психология игры / Сюзанна Миллер. — СПб. : Унив. книга, 1999. — 320 с.
61. Ушинский К. Д. Человек как предмет воспитания. Опыт педагогической антропологии : материалы к третьему тому / Константин Дмитриевич Ушинский // Избранные труды : в 4 кн. Кн. 4 : Человек как предмет воспитания. Опыт педагогической антропологии ; Программы педагогического курса для женских учебных заведений / К. Д. Ушинский; сост., статьи, примеч. и коммент. Э. Д. Днепрова. — М., 2005. — С. 127—346.
62. Сикорский И. А. Воспитание в возрасте первого детства / Иван Алексеевич Сикорский. — СПб. : Рябченко, 1884. — 203 с.
63. Блонский П. П. Педология: учеб. для высш. пед. учеб. заведений / Павел Петрович Блонский. — М. : Учпедгиз, 1934. — 344 с.
64. Басов М. Я. Игра / Михаил Яковлевич Басов // Избранные психологические произведения / М. Я. Басов. — М., 1975. — С. 390—400.
65. Выготский Л. С. Игра и ее роль в психическом развитии ребенка / Лев Семенович Выготский // Психология развития ребенка / Лев Семенович Выготский. — М., 2005. — С. 200—223.
66. Выготский Л. С. Конспект об игре / Лев Семёнович Выготский // Психология развития ребенка / Лев Семенович Выготский. — М., 2005. — С. 224—234.
67. Эльконин Д. Б. Основные вопросы теории детской игры / Даниил Борисович Эльконин // Психология и педагогика игры дошкольника / под ред. А. В. Запорожца, А. П. Усовой. — М., 1966. — С. 11—37.
68. Абрамян Л. А. О возможностях игры для развития и коррекции социальных эмоций дошкольников / Л. А. Абрамян. — Таллин : Прима, 1984. — 80 с.
69. Варга А. Я. Психологическая коррекция нарушений общения младших школьников в игровой группе / Анна Яковлевна Варга // Семья в психологической консультации / под ред. А. А. Бодалева, В. В. Столина. — М., 1998. — 152 с.
70. Выгодская И. Г. Устранение заикания у дошкольников в игровых ситуациях / И. Г. Выгодская, Е. Л. Пеллингер, Л. П. Успенская. — М. : Просвещение, 1993. — 222 с.
71. Захаров А. И. Игра как способ преодоления неврозов у детей / Александр Иванович Захаров. — СПб. : КАРО, 2006. — 416 с.
72. Спиваковская А. С. Нарушение игровой деятельности / Алла Семёновна Спиваковская. — М. : МГУ, 1980. — 132 с.
73. Карабанова О. А. Игра в коррекции психологического развития ребенка : учеб. пособие / Ольга Александровна Карабанова. — М. : Росс. пед. агентство, 1997.—191 с.
74. Авдулова Т. П. Психология игры современный подход / Татьяна Павловна Авдулова. — М. : Академи», 2009. — 208 с.
75. Сластенин В. А. Педагогика : учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / В. А. Сластенин, И. Ф. Исаев, Е. Н. Шиянов; под ред. В. А. Сластенина. — М. : Академия, 2002. — 576 с.
76. Концепция общего среднего образования : проект // Учительская газета. — 1988. — 23 августа. — С. 2—3.
77. Зимняя И. А. Педагогическая психология / Ирина Алексеевна Зимняя. — М. : Логос, 2005. — 384 с.
78. Цукерман Г. А. Совместная учебная деятельность как основа формирования умения учиться : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора психол. наук : спец. 13.01.02 «Теория и методика обучения» / Цукерман Галина Анатольевна. — М., 1992. — 39 с.
79. Брудный А. А. Понимание и общение / Арон Абрамович Брудный. — М. : Знание, 1989. — 64 с.
80. Игра в тренинге. Возможность игрового взаимодействия / под ред. Е. А. Левановой. — СПб. : Питер, 2006. — 208 с.
81. Талызина Н. Ф. Педагогическая психология / Нина Фёдоровна Талызина. — М. : Академия, 2003. — 288 с.
82. Григорьев С. В. Социальная экология и психологические проблемы игросферы современного мира детства [Электронный ресурс] / Сергей Владимирович Григорьев. — Режим доступа : http://akademiaigri.narod.ru. — Назв. с экрана.
83. Запорожец А. В. Игра и развитие ребенка / А. В. Запорожец // Психология и педагогика игры дошкольника / под ред. А. В. Запорожца, А. П. Усовой. — М., 1966. — С. 5—10.
84. Страздас Н. Н. Система дидактических игр как средство формирования педагогической умелости и направленности: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Общая педагогика и история педагогики» / Наталья Николаевна Страздас. — Л. : ЛГУ, 1980. — 15 с.
85. Кларин М. В. Инновации в мировой педагогике: обучение на основе исследования, игры и дискуссии. (Анализ зарубежного опыта) / Михаил Владимирович Кларин. — Рига : Эксперимент, 1988. — 180 с.
86. Газман О. С. Базовая культура и самоопределение личности / О. С. Газман // Базовая культура личности : теоретические и методические проблемы : сб. науч. трудов / под ред. О. С. Газмана, Л. И. Романова. — М., 1989. — С. 4—15.
87. Моляко В. А. Психология творческой деятельности / Валентин Алексеевич Моляко. — К. : Знание, 1978. — 48 с.
88. Біла І. М. Розвиток стратегічних тенденцій аналогізування в творчій діяльності старших дошкільників : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07 / Ірина Миколаївна Біла. — К., 2006. — 186 с.
89. Біла І. М. Психологічна характеристика творчої діяльності в сучасних умовах / І. М. Біла // Проблеми сучасної психології : зб. наук. праць / Ін—т психол. Г. С. Костюка АПН України. — К., 2010. — Вип. 7. — С. 64—75.
90. Богоявленская Д. Б. Психология творческих способностей / Диана Борисовна Богоявленская. — М.: Академия, 2002. — 320 с.
91. Яворская Г. Х. Игра в дидактических моделях учебного процесса в высшей школе / Галина Харлампиевна Яворская. — Одесса : НИРИО ОИВД, 2000. — 114 с.
92. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / Алексей Николаевич Леонтьев. — М. : Политиздат, 1975. — 304 с.
93. Китайгородская Г. А. Методика интенсивного обучения иностранным языкам : учеб. пособие / Галина Алексеевна Китайгородская. — М. : Высш. школа, 1982. — 139 с.
94. Как построить свое «Я» / под ред. В. П. Зинченко. — М. : Педагогика, 1991. — 130 с.
95. Пассов Е. И. Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению / Ефим Израилевич Пассов. — М. : Просвещение, 1991. — 223 с.
96. Леонтьев А. А. Поиск ведут педагоги (интересный опыт болгарских друзей) / А. А. Леонтьев // Советская культура. — 1977. — №77 (5085). — С. 6.
97. Леонтьев А. А. Предмет методики. Методика и ее базисные науки. Психологические основы обучения русскому языку как иностранному / Алексей Алексеевич Леонтьев // Методика : учеб. пособие / под ред. А. А. Леонтьева. — М., 1988. — С. 5—17.
98. Гальперин П. Я. Основные результаты исследования по проблеме «Формирование умственных действий и понятий»: докл., обобщ. исслед. П. Я. Гальперина, представл. на соискание ученой степени доктора пед. наук (по психологии) по совокупности работ, представл. на тему этого доклада / Петр Яковлевич Гальперин. — М. : МГУ, 1965. — 51 с.
99. Выготский Л. С. Орудие и знак в развитии ребенка // Лев Семенович Выготский / Собрание сочинений : в 6 т. / Л. С. Выготский. — М., 1984. — Т. 6 : Научное наследство. — С. 5—90.
100. Леонтьев А. А. Язык, речь, речевая деятельность / Алексей Алексеевич Леонтьев. — М. : Просвещение, 1969. — 214 с.
101. Пассов Е. И. Урок иностранного языка в средней школе / Ефим Израилевич Пассов. — М. : Просвещение, 1988. — 223 с.
102. Щедровицкий Г. П. Методологические замечания к педагогическому исследованию игры / Георгий Петрович Щедровицкий // Избранные труды. — М., 1995. — С. 687—717.
103. Эпштейн М. Н. Игра в жизни и искусстве / М. Н. Эпштейн. // Современная драматургия. — 1982. — № 2. — С. 244—255.
104. Швалб Ю. М. Психологические модели целеполагания / Юрий Михайлович Швалб. — К. : Стилос, 1997. — 280 с.
105. Огнивенко З. Г. Пути создания благоприятного аффективного фона при обучении иностранному языку / З. Г. Огнивенко // Вестник Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина. — 2003. — № 586. — С. 185—189.
106. Щерба Л. В. Преподавание иностранных языков в средней школе : общие вопросы методики / Лев Владимирович Щерба. — М . : Академия, 2003. — 160 с.
107. Макаревич М. Л. Ценность / М. Л. Макаревич // Российская социологическая энциклопедия / под общ. ред. Г. В. Осипова. — М., 1998. — С. 609.
108. Лотман Ю. М. Игра / Юрий Михайлович Лотман // БСЭ : в 30 т. / гл. ред. А. Н. Прохоров. — М. : Сов. энцикл., 1972. — Т. 10 : Ива–Италики. — С. 31.
109. Лотман Ю. М. Тезисы к проблеме «Искусство в ряду моделирующих систем» / Ю. М. Лотман // Ученые записки Тартуского государственного университета. — 1967. — Вып. 198. — С. 130—145.
110. Толстой Л. Н. Детство / Лев Николаевич Толстой // Собрание сочинений : в 22 т. / Л. Н. Толстой. — М., 1978. — Т. 1 : Детство. Отрочество. Юность. — С. 11—107.
111. Лозанов Г. Сущность, история и экспериментальные перспективы суггестопедической системы при обучении иностранным языкам / Г. Лозанов // Методы интенсивного обучения иностранным языкам. — 1977. — Вып. 3. — С. 7—17.
112. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе : контекстный поход : метод. пособие / Андрей Александрович Вербицкий. — М. : Высшая школа, 1991. — 207 с.
113. Калашников А. Г. Педагогический процесс в современной школе / Алексей Георгиевич Калашников // Педагогическая энциклопедия : в 3 т. / под ред. А. Г. Калашникова ; при участии М. С. Эпштейна. — М., 1927 — 1929. — Т. 1. — С. 501—515.
114. Pressey S. A. Third and a Fourth Contribution Toward the Coming “Industrial Revolution” in Education / S. A. Pressey // School and Society. — 1932. — V. 86. — No. 934. — P. 668—672.
115. Skinner B. F. Reflections on a Decade of Teaching Machines / Burrhus Frederic Skinner // Current research on instruction. — Englewood Cliffs, 1969. — P. 21—24.
116. История педагогической технологии : сб науч. трудов / под ред. М. Г. Плоховой, Ф. А. Фрадкина. — М. : НИИ ТиИП АПН РСФСР, 1992. — 133 с.
117. Боголюбов В. И. Педагогическая технология : эволюция понятия / В. И. Боголюбов // Советская педагогика. — 1991. — № 9. — С. 123—128.
118. Ильина Т. А. Понятие «педагогическая технология» в современной буржуазной педагогике / Т. А. Ильина // Советская педагогика. — 1971. — № 9. — С. 123—134.
119. Нісімчук А. С. Сучасні педагогічні технології : навч. посіб. / А. С. Нісімчук, О. С. Падалка, О. Т. Шпак. — К. : Просвіта ; Книга Пам’яті України, 2000. — 368 с.
120. Ильин Г. Л. Педагогическая технология и педагогическое мастерство / Г. Л. Ильин // Новые знания. — 1999. — № 4. — С. 31—35.
121. Percival F. A Handbook of Educational Technology / F. Percival, H. Ellington. — London : Kogen Page, 1988. — 273 p.
122. To Improve Learning : An Evaluation of Instructional Technology / ed. and comp. by S.G. Tickton and Academy for Educational Development. — New York : Bowker Co., 1970. — V. I. — 256 p.
123. Woolman M. Technology in Education / Mary Woolman // The Encyclopedia of Education / ed. by L. C. Deighton. — New York, 1971. — V. 1—10. — P. 123—129.
124. Spaulding S. C. Technological Devices in Education / S. C. Spaulding // The Encyclopedia of Educational Media Communications and Technology / ed. by D. Unwin, R. Mc—Aleese. — London, 1978. — P. 316—321.
125. International Annual on Educational Technology. — London : Routeledge, 1978–1979. — 312 p.
126. Mitchell P. D. Educational Technology / P. D. Mitchell // The Encyclopedia of Educational Media Communications and Technology / ed. by D. Unwin, R. Mc—Aleese. — London, 1978. — P. 314.
127. Silber K. H. Some Implications of the History of Educational Technology: We’re All in this Together / K. H. Silber // Educational Media Yearbook / ed. by J. W. Brown, S. N. Brown. — Littleton, 1981. — P. 19—27.
128. Кондаков Н. И. Логический словар—справочник / Николай Иванович Кондаков. — М. : Наука, 1975. — 720 с.
129. Богданова І. М. Деякі підходи до структурування технологічних процесів в освіті / І. М. Богданова // Науковий вісник Південноукраїнського національнго педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського : зб. наук. праць. — 2002. — Вип. 10. — Ч. 2. — С. 155—157.
130. Фоменко В. Т. Построение процесса обучения на интегративной основе / Владимир Трофимович Фоменко. — Ростов н/Д : ГНМЦ, 1995. — 148 с.
131. Селевко Г. К. Современные образовательные технологии : учеб. пособие / Герман Константинович Селевко. — М. : Нар. образование, 1998. — 256 с.
132. Шаталов В. Ф. 17 опорных конспектов по педагогике : уч.—метод. пособие для студентов педагогических факультетов / Виктор Федорович Шаталов. — Донецк : ДОУ. — 2000. — 88 с.
133. Ильин Е. Н. Урок продолжается / Евгений Николаевич Ильин. — М. : Просвещение, 1973. — 246 с.
134. Зайцев Н. А. Письмо. Чтение. Счет / Николай Александрович Зайцев. — СПб, 1997. — 224 с.
135. Окунев А. А. Как учить не уча или 100 мастерских по математике, литературе и для начальной школы : учителям, методистам, психологам, студентам / Окунев Анатолий Арсеньевич. — СПб : Питер Пресс, 1996. — 444 с.
136. Фрадкин Ф. А. Педология : мифы и действительность / Феликс Аронович Фрадкин. — М. : Знание, 1991. — 80 с.
137. Усова А. П. Обучение в детском саду / Александра Платоновна Усова. — М. : Просвещение, 1970. — 208 с.
138. Сорокина А. И. Дидактические игры в детском саду / Александра Ивановна Сорокина. — М. : Просвещение, 1982. — 96 с.
139. Богуславская З. М. Развивающие игры для детей младшего дошкольного возраста: книга для воспитателя детского сада / З. М. Богуславская, Е. О. Смирнова. — М. : Просвещение, 1991. — 207 с.
140. Радина Е. И. Дидактические игры и занятия с детьми раннего возраста / Е. И. Радина. — М. : Просвещение, 1987. — 115 с.
141. Блехер Ф. Н. Дидактические игры и занимательные упражнения в первом классе / Фаня Наумовна Блехер. — М. : Просвещение, 1964. — 183 с.
142. Удальцова Е. И. Дидактические игры в воспитании и обучении дошкольников / Евгения Ивановна Удальцова. — Минск : Нар. асвета, 1976. — 125 с.
143. Леушина А. М. Формирование элементарных математических представлений у детей дошкольного возраста / Анна Михайловна Леушина. — М. : Просвещение, 1974. — 368 с.
144. Хачапуридзе Б. И. Основы дошкольных дидактических материалов / Барнат Иосифович Хачапуридзе // История советской дошкольной педагогики : учеб. пособие / под ред. М. Ф. Шабаева ; сост. Е. А. Гребенщикова, А. А. Лебеденко и др. — М., 1980. — С. 320—324.
145. Мачабели К. Г. О построении дидактических материалов и игр / К. Г. Мачабели // Психология и педагогика игры дошкольника / под ред. А. В. Запорожца, А. П. Усовой. — М., 1966. — С. 213—220.
146. Карчаули В. М. О построении дидактических материалов и игр / В. М. Карчаули // Психология и педагогика игры дошкольника / под ред. А. В. Запорожца, А. П. Усовой. — М, 1966. — С. 221—230.
147. Селевко Г. К. Педагогические технологии авторских школ / Герман Константинович Селевко. — М. : НИИ школьных технологий, 2005. — 188 с.
148. Шамова Т. И. Активизация учения школьников / Татьяна Ивановна Шамова. — М. : Знание, 1979. — 96 с.
149. Щукина Г. И. Проблема познавательного интереса в педагогике / Галина Ивановна Щукина. — М. : Педагогика, 1971. — С. 22—33.
150. Прутченков А. С. Возможности игровой технологии : понятия и термины / А. С. Прутченков // Педагогика. — 1999. — № 3. — С. 121—126.
151. Пидкасистый П. И. Технология игры в обучении и развитии : учеб. пособие / П. И. Пидкасистый, Ж. С. Хайдаров. — М. : МПУ, 1996. — 269 с.
152. Щукин А. Н. Методика преподавания русского языка как : учеб. пособие для вузов / Анатолий Николаевич Щукин. — М. : Высшая школа, 2003. — 334 с.
153. Психологическая теория коллектива / под ред. А. В. Петровского. — М., 1979. — 240 с.
154. Щукин А. Н. Методика использования аудиовизуальных и технических средств обучения / Анатолий Николаевич Щукин // Методика : учеб. пособие / под ред. А. А. Леонтьева. — М, 1988. — С. 161—171.
155. Карташова В. Н. Формирование профессиональной культуры учителя иностранного языка : вопросы технологии / В. Н. Карташова // Alma Mater. — 2002. — № 9. — С. 27—30.
156. Гордієнко—Митрофанова І. В. Актуальні характеристики гри / І. В. Гордієнко—Митрофанова // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. — Київ ;Запоріжжя, 2005. — Вип. 36. — С. 110—119.
157. Гордієнко—Митрофанова І. В. Правила гри як категоричний імператив / І. В. Гордієнко—Митрофанова // Гуманізація навчально—виховного процесу : зб. наук. пр. — Слов’янськ, 2005. — Вип. 28. — С. 87—98.
158. Гордієнко—Митрофанова І. В. Поняття «педагогічна технологія» в сучасному педагогічному дискурсі: тенденції, стратегії, підходи / І. В. Гордієнко—Митрофанова, Н. М. Бендерець // Проблеми сучасної педагогічної освіти : зб. ст. — Ялта, 2006. — Вип. 10. — Ч. 1 : Педагогіка і психологія. — С. 109—119.
159. Гордієнко—Митрофанова І. В. Гуманноцентричність як інваріантна ознака сучасної педагогічної технології / І. В. Гордієнко—Митрофанова // Проблеми сучасної педагогічної освіти : зб. ст. — Ялта, 2006. — Вип. 9. — Ч. 1 : Педагогіка і психологія. — С. 168—176.
160. Гордієнко—Митрофанова І. В. Гуманістична детермінанта гри: психолого—педагогічний аспект / І. В. Гордієнко—Митрофанова // Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Серія : Психологія. — Х., 2013. — Вип. 45. — Ч. 1. — С. 72—81.
161. Гордієнко—Митрофанова І. В. Методичні завдання ігрової технології / І. В. Гордієнко—Митрофанова // Духовність особистості : методологія, теорія і практика : зб. наук. пр. — Луганськ, 2005. — Вип. 5 (11). — С. 54—65.
162. Вербицкий А. А. Методические рекомендации по проведению деловых игр (для средних специальных учебных заведений) / А. А. Вербицкий, Н. В. Борисова. — М. : Всесоюзный научно—методический центр профессионально—технического обучения молодежи, 1990. — 47 с.
163. Оценка качества профессионального образования / под общ. ред. В. И. Байденко, Джерри ван Зантвор. — М. : ДЕЛФИ, 2001. — 186 с.
164. Коменский Я. А. Великая дидактика / Ян Амос Коменский. — Смоленск : Гос. учеб.—пед. изд—во Наркомпроса РФСР, 1939. — 320 с.
165. Коменский Я. А. Материнская школа / Ян Амос Коменский / под ред. А. А. Красновского. — М. : Гос. учеб.—пед. изд—во Мин—ва просвещения РСФСР, 1947. — 103 с.
166. Кузьмина Н. В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения / Нина Васильевна Кузьмина. — М. : Высшая школа, 1990 — 119 с.
167. Селевко Г. К. Педагогические компетенции и компетентность : [их классификация] / Г. К. Селевко // Сельская школа. — 2004. — № 3. — С. 29—32.
168. Зимняя А. А. Личностная и деятельностная направленность компетентностей как результат современного образования / А. А. Зимняя // Компетентность и проблемы ее формирования в системе непрерывного образования (школа — вуз — послевузовское образование) / науч. ред. проф. И. А. Зимняя. — М., 2006. — С. 2—16.
169. Болотов В. А. Компетентностная модель: от идеи к образовательной программе / В. А. Болотов, В. В. Сериков // Педагогика. — 2003. — № 10. — С. 8—14.
170. Квалиметрия в образовании: методология и практика : материалы симпозиума / под науч. ред. Н. А. Селезневой, А. И. Субетто. — М. : Исследоват. центр проблем качества подгот. специалистов, 2002. — Кн. 6 . — 232 с.
171. Татур Ю. Г. Компетентность в структуре модели качества подготовки специалиста / Ю. Г. Татур // Высшее образование сегодня. — 2004. — № 3. — С. 20—27.
172. Равен Дж. Компетентность в современном обществе : выявление, развитие и реализация : [пер. с англ.] / Джон Равен. — М. : Когито—центр, 2002. — 396 с.
173. Hutmacher Walo. Key competencies for Europe // Report of the Symposium Berne, Switzerland, 2–30 March, 1996 / Council for Cultural Co—operation (CDCC) a Secondary Education for Europe. — Strasburg, 1997. — 72 р.
174. Преподаватель высшей школы в XXI веке : труды Междунар. науч.—практ. Интернет—конф. / Ростовский государственній университет путей сообщения. — Ростов н/Д. : РГУПС, 2003. — 150 с.
175. Tuning Educational Structures in Europe [Electronic Resource] / Line 1. Learning Outcomes / Competencies Methodology, 2001–2003. — Phase 1. — Way of access : http://www.Relint.Deusto.Еs / Tuning Project/index.htm. — Title from the screen.
176. White R. W. Motivation Reconsidered: The Concept of Competence / Robert W. White // Psychological Review. — 1959. — № 66. — P. 297—333.
177. Афанасьев А. Н. Болонский процесс в Германии / А. Н. Афанасьев // Высшее образование сегодня. — 2003. — № 5. — С. 54—57.
178. Байденко В. И. Модернизация профессионального образования: современный этап / В. И. Байденко, Джерри ван Зантворт. — М. : Европейский фонд образования. — 2003. — 245 с.
179. Болонский процесс : на пути к Берлинской конференции (Европейский анализ) / науч. ред. В. И. Байденко. — М. : Исследоват. центр проблем качества подгот. специалистов ; Росс. новый ун—т, 2004. — 415 с.
180. Байденко В. И. Болонский процесс : курс лекций / Валентин Иванович Байденко. — М. : Логос, 2004. — 208 с.
181. Байденко В. И. Болонские реформы : некоторые уроки Европы / Валентин Иванович Байденко // Высшее образование сегодня. — 2004. — № 2. — С. 14—19.
182. Ананьев Б. Г. Человек как